Зустрілись якось фермери...Білорус

Українських фермерів влада любить звинувачувати в тому, що вони живуть набагато краще, ніж звикли уявляти, та навіть не розуміють, які проблеми мають їх колеги в інших країнах. Але чи є це правдою? Agravery.com вирішив започаткувати проект про життя та реалії роботи звичайних фермерів різних країн та порівняти їх між собою, як в анекдотах, де зустрілись, наприклад, англієць, німець та українець.

Зустрілися якось фермери, німець, англієць та українець і спорять у кого більше проблем та краща урожайність, а тут підходить до них білорус і каже...

Про розмір та землю

Це вважається середнім господарством для Білорусі. Великим вважається колгосп розміром 10-15 тисяч гектарів. Але вцілому ситуація по країні досить різна. Декому потрібно багато землі, а інші не прагнуть збільшувати свій земельний банк. Та і гарних земель в Республіці небагато. Вони переважно зосереджені у Несвіжському, Гродненському та Мінському районах. Тому усі флагманські господарства розташовані, переважно, на гарних землях, бо добривами гумус не заміниш. У нас землі не такі гарні. Хоч ми і вносимо приблизно 20 тис тонн органічних добрив на 200 гектарів весною та ще 6 тисяч тонн на 60 гектарів восени, але нам цього не вистачає і ми ще додатково закупаємо 6 тисяч тон пташиного посліду для осіннього підживлення на 120 гектарів. Інша справа на торфовищах, там усе гарно росте, але там проблема – як це усе зібрати.

Про урожай

Зернові цього року показали середню врожайність на рівні 30,4 ц/га без кукурудзи. Ріпаку ми зібрали 25,4 центнерів з гектару. Соняшник показав 20,8 ц/га. Я його цього року вперше посіяв і в подальшому буду збільшувати площі під цією олійною культурою. Кукурудза дала врожайність на рівні 95,5 центнерів з гектару. Цього року були проблеми з вологою. За час вегетації кукурудзи випало усього 600 мм опадів. Для нашої зони це малувато. Також, через відсутність опадів у фазу наливу зернових, зерно вийшло щуплим, через що врожайність впала. Втім, цьогорічна ситуація ще доволі непогана, зерна стільки, що в склади не вміщається. Минулого року було гірше, через спеку ми зібрали дуже слабкий врожай зернових. Ми цього року маємо прибуток десь на рівні $200 тисяч, тоді як минулого року ми мали мінімальний прибуток чи взагалі спрацювали в нуль.

Про колгоспи

Ефективність колгоспів залежить від того, чи є грамотні керівники у господарстві. Якщо таких людей немає, то і господарство занепадає. Але система колгоспів живе. Відбуваються укрупнення, слабкі господарства передаються більш сильним. Власне, як і в будь-якій системі, ефективні господарства працюють, а слабкі йдуть з ринку і їх землі забирають сильніші.

Про державну підтримку

Наше господарство прикріплено до Брестоблгазу, це було зроблено 14-15 років тому. Тоді Олександр Лукашенко (президент Республіки Білорусь – Ред.), для того, аби підтримати частину сільгоспвиробників, наказом закріпив їх за прибутковими підприємствами сфери енергетики, банків та інших фінансово-успішних установ. Наразі, завдяки цьому ми можемо отримувати від облгазу безвідсотковий кредит на придбання техніки. Також, держава ввела фіксовані ціни на більшість мінеральних добрив, окрім азотних. Крім цього, ми отримуємо дотації на добрива і паливо від держави. Також за державний рахунок, раз на п’ять років, проводиться обстеження полів на щільність ґрунту, кислотність, вміст азоту, фосфору, калію та гумусу. Згідно з цим дослідженням господарству видаються карти внесення мінеральних добрив. Вапнування земель проводиться виключно за державний кошт. Але за цю підтримку держава щороку купує у підприємства певну кількість сільгосппродукції по пільговій ціні, десь на 50% меншій за ринкову.

Про заробітну платню та роботу в колгоспі

У нас працівник не може заробити в сільському господарстві великі гроші. Наприклад, механізатор чи агроном за місяць отримує в середньому $500, а максимум може становити $1000. Але це повністю офіційна заробітна платня. При цьому, середня зарплатня по Республіці становить $470. Також людина отримує бонуси від виконаної норми по зерну, сіну та соломі. А у разі переробітку в кінці року виплачується компенсація. Також, у разі вдалого сезону, можуть видати грамоту і премію у розмірі $50-100. Іноді, до дня працівника сільського господарства, можуть телевізор подарувати. А всередині колгоспу існує змагання серед комбайнерів. Усі, хто намолотить 1000 тонн зерна – отримують матеріальне заохочення. Такі ж самі змагання проходять і на районному, обласному та республіканському рівні.

Читайте також: Рейдери атакують: три історії нападу та успішного захисту

Втім, є й мінуси колгоспної системи праці, якщо в інших країнах агрономи взимку відпочивають після сезону і проводять більше часу з сім’єю, то ми працюємо з документами повний робочий тиждень. При цьому, в сезон вихідних у нас, як і в агрономів з інших країн, майже не буває. Виходить, що відпрацювавши сезон без вихідних ти й взимку також продовжуєш ходити на роботу, перебирати папери. Звісно, і відпустку ти береш зимою, але більше ніж в тебе є відпустки ти не відгуляєш.

Про вирощування органічної продукції

В Білорусі вже почали з’являтись господарства, що займаються вирощуванням органічної продукції. На всю країну їх наразі близько 20. Проте, до колгоспів цей напрямок сільського господарства ще не дійшов. Але, на мою думку, важко проконтролювати чи дійсно в господарстві вирощується органічна продукція. От наприклад, капуста активно пошкоджується капустяною міллю і навіть хімічним методом важко зберегти врожай. Тому я не знаю, що потрібно робити у такому випадку, якщо ти вирощуєш органічну капусту. Також хочеться підняти питання мікотоксинів в зерні, незрозуміло, як із цим боротись в екологічному землеробстві.

Про точне землеробство

Наразі ми лише починаємо входити в цей напрямок. До мене нещодавно приїжджали хлопці з «Trimble», будуть оцифровувати мої поля. Я отримав карту обстеження моїх полів і зараз планую спробувати диференційоване внесення добрив, але маю деякі сумніви стосовно цієї технології. До того ж, щоб здійснити це – потрібно інвестувати $200 тисяч в техніку. За ці гроші можна придбати два аналогічні агрегати, але без диференційованого внесення. Тож хочеться і колеться.

Читайте також: Вулик у смартфоні: як працює технологія та які переваги дає пасічнику

Також в нас є самохідний обприскувач, обладнаний системою посекційного відключення штанги, а от до пофорсункового відключення моє господарство, та і напевно усі інші в моєму районі, ще не дійшли. Також вже два роки ми користуємося безкоштовною програмою супутникового моніторингу полів OneSoil (вегетація культури на полі, сума активних температур за сезон і опади). Дрони в нашому господарстві ми поки не використовуємо. Хоча є колеги, які застосовують їх у своїй роботі, але, на мою думку, до їх використання дійшло приблизно 10% господарств. До нас якось приїжджали спеціалісти компанії «Bayer» і демонстрували можливості дронів. Це дуже зручно, але не на часі. Спочатку розберемось з диференційованим внесенням добрив, замінимо застарілі трактори, проведемо оцифрування полів, а потім і до дронів дійдемо.

Про найбільшу проблему

Найбільша проблема – це люди. Немає бажаючих іти працювати в колгоспи, особливо серед молоді. В нас навіть діяла програма, коли кожному працівнику, що приходив працювати в агросектор, надавалось безкоштовне житло. А через 10 років цей працівник мав право його приватизувати. Та це все одно до кінця не вирішило проблеми. Втім, ще більша проблема – це толкові кадри і я думаю, що така ситуація не тільки в нашій країні. Наша система освіти не відповідає потребам ринку. Тебе навчають одному, а прийшовши на роботу від тебе вимагають зовсім іншого і якщо в тебе немає бажання вчитись і самовдосконалюватись – то нічого не буде.

Про алкоголізм на роботі

Із пияцтвом у сільськогосподарському секторі Білорусі боротьбу виграли вже давно. За це дуже жорстко взялись ще років 10 тому. Тепер, коли тракторист десь ввечері випив і прийшовши зранку на роботу та відчуває, що він ще не зовсім протверезів, то працівник самостійно приймає рішення про те, що варто десь трохи погуляти, аби сп’яніння з нього остаточно вивітрилось. Бо роботу втрачати він не хоче. Втім, таки трапляються деякі випадки вживання алкоголю на робочому місці. Це переважно стосується тих працівників, яких надсилають на роботу до колгоспів рішенням суду, наприклад за невиплату аліментів. Здебільшого, ці люди приходять до господарства зі схильністю до алкоголю і без особливого бажання працювати.

Про техніку

В нас використовуються переважно трактори МТЗ, їх в нас 16 штук різних моделей. Виключення становлять лише потужні трактори Кіровець К 744 преміум та John Deere 8340, які використовуються для оранки. Також маємо самохідний обприскувач MAZOTTI IBIS, обприскувач Роса, та декілька обприскувачів ОП-2000. Сівалок у нас чотири – це Kverneland DF-2, АПП-6Д, та дві СПУ-6. Ну і ґрунтообробна техніка: плуги, борони, культиватори. Також маємо три розкидачі перегною. Якусь нову техніку ми купляємо щороку. Цього року придбали культиватор Horsch tiger, прес-підбирач KRONE Comprima F155. На наступний рік плануємо купляти John Deere, розкидач добрив та іншу техніку. Загалом до 10 одиниць тракторів та агрегатів.

Про пестициди і контрафакт

В нас дуже строго слідкують за тим, як ти використовуєш пестициди. Ти маєш виконувати усе чітко по регламенту і ні шагу в бік. Інакше будуть проблеми. А от контрафактних пестицидів я не зустрічав. Та і взагалі про таку проблему не чув. У нас ринок отрутохімікатів не такий великий. Я використовую переважно препарати компаній-оригінаторів, які купую у офіційних дистриб’юторів, тож проблем ніколи не було. А от із насінням іноді проблеми бувають. На ринку ходили чутки, що є проблема з підробкою.

фото: facebook Олександра Осипика