https://agravery.com/site/indexhttps://agravery.com/img/logo-x-100.gifhttps://agravery.com/site/indexukThu, 04 Dec 2025 16:01:00 +0200https://agravery.com/uk/posts/show/var-dopomoze-agrariam-z-postrazdalih-regioniv-u-vidnovlenni-ta-rozvitku-gospodarstvhttps://agravery.com/uk/posts/show/var-dopomoze-agrariam-z-postrazdalih-regioniv-u-vidnovlenni-ta-rozvitku-gospodarstvThu, 04 Dec 2025 16:01:00 +0200articleВсеукраїнська аграрна рада (ВАР) оголошує про старт нового масштабного проєкту з підтримки українських агровиробників з постраждалих регіонів у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією MERCY CORPS. Мета проєкту – забезпечити аграріїв доступом до якісних консультаційних послуг, підвищити конкурентоспроможність, фінансову грамотність, стійкість особистих селянських господарств (ОСГ) та мікро-, малих і середніх аграрних підприємств (ММСП) шляхом створення системи комплексної фахової підтримки, яка включає правові, фінансові та бухгалтерські консультації, підтримку агровиробників у впровадженні інноваційних агротехнологій у тваринництві, проведення освітніх заходів, інформаційно-аналітичний супровід, дослідження та вирішення актуальних проблем сектору. Участь фахівців ВАР у проєкті забезпечить професійну адвокацію інтересів агровиробників на законодавчому рівні та розвиток сталої моделі консультацій агробізнесу, інтегрованої у європейську систему знань AKIS, коли українські фермери зможуть користуватися найкращими практиками, технологіями й досвідом країн ЄС. «Малі та середні агровиробники, які працюють на прифронтових та постраждалих від повномасштабного вторгнення територіях, знаходяться у середовищі постійних викликів: від втрати майна й інфраструктури до обмежень логістики, нестачі фінансів та швидких змін законодавства. Саме вони часто не мають власних фахівців і відчувають суттєвий дефіцит професійної підтримки. Наш проєкт допоможе їм швидко орієнтуватися у правових та фінансових питаннях, зменшить ризики помилок і втрат, відкриє шлях до державних та міжнародних програм підтримки і відновлення господарств. У свою чергу, це дозволить підтримати відновлення економіки сільських громад та зберегти життя в українських селах», — коментує керівник проєкту, юридичний радник ВАР, Руслан Кальницький. Проєкт охоплює всю територію України з основним акцентом на регіони, що найбільше постраждали від війни: Донецьку, Херсонську, Запорізьку, Харківську, Сумську, Миколаївську, Дніпропетровську, Чернігівську, Одеську, Київську, Полтавську, Черкаську та Кіровоградську області. У межах проєкту планується надати підтримку щонайменше 2000 агровиробникам, більшість з яких працюють у прифронтових або сильно постраждалих громадах. Допомога таким господарствам є критично важливою для збереження продовольчої безпеки України, стабільності локальних економік та відновлення сільських територій. Всеукраїнська аграрна рада висловлює подяку партнерам за підтримку та переконана, що реалізація проєкту стане потужним інструментом стійкості й розвитку українських агровиробників. Довідково: MERCY CORPS — міжнародна гуманітарна організація, яка працює у більш ніж 40 країнах світу та надає допомогу людям, які страждають від катастроф, війн, бідності, а також наслідків зміни клімату.https://agravery.com/uk/posts/show/verhovna-rada-ukraini-prijnala-derzavnij-budzet-na-2026-rikhttps://agravery.com/uk/posts/show/verhovna-rada-ukraini-prijnala-derzavnij-budzet-na-2026-rikThu, 04 Dec 2025 14:30:00 +0200articleВерховна Рада України на засіданні 3 грудня прийняла у другому читанні і в цілому проєкт державного бюджету на 2026 р. «За» вказане рішення проголосували 257 народних депутатів, пише АПК-Інформ. Зазначимо, що, згідно із запропонованою урядом України редакцією документу, агропромисловий комплекс у 2026 р. має отримати з держбюджету понад 13 млрд грн, що перевищує цьогорічний бюджет на 3,5 млрд. Загалом із зазначених 13 млрд грн держбюджетом передбачено: 9,5 млрд грн – фінансова підтримка виробників (дотація на 1 га, меліорація, страхування врожаю); 2,6 млрд грн – підтримка фермерських господарств; 1,0 млрд грн – гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель. Загальний обсяг видатків та надання кредитів державного бюджету становитиме близько 4,8 трлн грн. При цьому доходи загального фонду державного бюджету на 2026 р. передбачені на рівні 2,918 трлн грн (без урахування грантів та іншої міжнародної допомоги).https://agravery.com/uk/posts/show/novij-mehanizm-strahuvanna-voennih-rizikiv-zapracue-z-1-sicnahttps://agravery.com/uk/posts/show/novij-mehanizm-strahuvanna-voennih-rizikiv-zapracue-z-1-sicnaThu, 04 Dec 2025 12:45:00 +0200articleЗ 1 січня 2026 року в Україні запрацює новий механізм страхування майна від воєнних ризиків, який передбачатиме пряму компенсацію збитків для підприємств у прифронтових регіонах та часткову компенсацію страхового платежу для бізнесу по всій території Україні. Програма є ще однією складовою політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні». Адмініструватиме її Експортно-кредитне агентство (ЕКА), повідомляє ProAgro. «Ми запускаємо механізм, який дає бізнесу зрозумілу й передбачувану модель дій: застрахувати майно через участь в програмі –  і мати гарантію компенсації, якщо підприємство постраждає. Запрошую всіх зацікавлених підприємців звертатись до ЕКА за консультацією, щоби з 1 січня приєднатись до програми», – зазначив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Андрій Телюпа. Право на отримання компенсації будуть мати лише підприємства, які на момент пошкодження майна через збройну агресію росії є учасниками програми. 1. Пряма компенсація збитків для підприємств у прифронтових регіонах Компенсація надається бізнесу, майно якого розташоване на територіях підвищеного ризику (Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей, за виключенням окупованих територій). Максимальна сума компенсації становить до 10 млн грн (з урахуванням пов’язаних осіб), але не більше суми фактично підтверджених збитків. Участь у програмі є добровільною та передбачає сплату одноразового внеску –  0,5% від  загальної суми ймовірного збитку за пошкодження/знищення всього майна, заявленого до участі у програмі з компенсації за пошкодження/знищення майна. Щоб  отримати компенсацію за пошкоджене або знищене майно необхідно: внести майно до Реєстру пошкодженого та знищеного майна; подати до Агентства заяву про надання компенсації; до заяви додати: документи, що підтверджують право власності, довідку про відсутність податкової заборгованості, фото пошкодження (за наявності), акт обстеження, звіт про технічний стан, докази знищення/пошкодження (акти/довідки ДСНС, національної поліції тощо) техпаспорт, акт та звіт про оцінку майна, документи на підписанта; протягом 30 днів отримати компенсацію. 2. Компенсація частини страхового платежу для бізнесу по всій території Україні Підприємства можуть отримати компенсацію частини страхової премії за договорами страхування майна від воєнних ризиків, укладеними зі страховими компаніями. Держава компенсує частину страхового тарифу, що перевищує 1%, у сумі до 1 млн грн за кожним договором. Наприклад, якщо тариф поліса страхування воєнних ризиків складає 6%, держава компенсує різницю – 5%, але в сумі, що не перевищує 1 млн грн. За участь у програмі з компенсації страхових премій підприємством під час подання кожної заяви сплачується внесок у розмірі 5 тис. грн на рахунок ЕКА. Щоб отримати часткову компенсацію страхового платежу необхідно: обрати страхову компанію, укласти з нею договір і сплатити страхову премію; подати до ЕКА заяву про виплату компенсації страхової премії разом з пакетом документів; протягом 30 днів отримати компенсацію. Вже зараз зацікавлені підприємці можуть звертатись до Експортно-кредитного агентства за консультаціями. Запити щодо пакета документів та уточнення деталей приймаються на [email protected].https://agravery.com/uk/posts/show/kompensacia-prifrontovim-fermam-zapracue-povnistu-lise-zi-strahuvannam-i-rinkom-bez-kontrafaktu-denis-marcukhttps://agravery.com/uk/posts/show/kompensacia-prifrontovim-fermam-zapracue-povnistu-lise-zi-strahuvannam-i-rinkom-bez-kontrafaktu-denis-marcukThu, 04 Dec 2025 10:50:00 +0200articleЗапроваджена державою компенсація 50% вартості будівництва та відновлення тваринницьких ферм може стати потужним стимулом для відновлення агробізнесу у прифронтових регіонах. Проте, без страхування та боротьби з контрафактом її ефективність буде обмеженою. Про це в ефірі  «Єдині новини» заявив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук: «Прифронтові території особливо вразливі: російські обстріли знищили багато тваринницьких ферм. У Харківській області один із членів ВАР зазнав трьох ударів по одному підприємству. Через високі ризики аграрії не можуть залучати інвестиції, а кредитування в «червоній зоні» майже відсутнє. Саме тому державна компенсація стала для виробників сигналом, що вони можуть продовжувати працювати, зберігати робочі колективи і приносити дохід своїм громадам». Попри компенсації, низка факторів і надалі стримає фермерів від інвестицій. Передусім — відсутність державних гарантій страхування. «Держава компенсує 50%, але другу половину фермери змушені закривати кредитами, оскільки власних коштів недостатньо. Потрібно, щоб ці 50% були застраховані державою — це б гарантувало аграріям захист і впевненість у розвитку бізнесу», — зазначив заступник голови ВАР. Не менш гостро стоїть проблема доступу до ринку. Частину внутрішнього попиту займає контрафактна молочна продукція, яка ввозиться в обхід законодавства та без сплати податків. «Контрафакт звужує можливості українських фермерів збувати власне молоко на переробку. Через це закупівельні ціни продовжують падати — вони вже знизилися більш ніж на 2,18 грн. Це фактично межа рентабельності, а для менших виробників — уже збитки. Без очищення ринку від контрафакту програма компенсацій не зможе повною мірою розкрити свій потенціал», — пояснив Денис Марчук.https://agravery.com/uk/posts/show/urad-zaprovadiv-monitoring-eksportu-soi-ta-ripaku-dla-zahistu-dobrosovisnih-virobnikivhttps://agravery.com/uk/posts/show/urad-zaprovadiv-monitoring-eksportu-soi-ta-ripaku-dla-zahistu-dobrosovisnih-virobnikivThu, 04 Dec 2025 09:05:00 +0200article3 грудня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, що встановлює механізм моніторингу експорту сої та ріпаку. Документ спрямований на забезпечення справедливого застосування пільги зі звільнення від експортного мита для окремих категорій сільськогосподарських виробників. Новий Порядок визначає механізм щомісячного моніторингу, який здійснюватиме Мінекономіки, для перевірки відповідності обсягів експортованої продукції даним, що містяться в Державному аграрному реєстрі, щодо фактично вирощеної продукції. Якщо буде виявлено невідповідності між заявленими та фактично вирощеними обсягами, Торгово-промислова палата України зобов’язана анулювати експертні висновки. Запровадження такого механізму гарантує, що пільгою зі звільнення від сплати експортного мита користуватимуться лише ті експортери, які дійсно виростили продукцію самостійно. Постанова забезпечує: прозоре та справедливе адміністрування пільги з експортного мита; унеможливлення зловживань під час експорту сої та ріпаку; рівні та чесні умови конкуренції для агровиробників; підтримку аграріїв, адже мито сплачуватимуть лише трейдери, а не виробники. «Ми запроваджуємо прозорий механізм, який дозволяє звільнити від експортного мита саме виробників, а не посередників. Кошти, які держава отримає від мита трейдерів, поповнюватимуть спеціальний фонд бюджету та спрямовуватимуться на програми підтримки прифронтових територій, де аграрії працюють у найскладніших умовах, гранти на переробку, теплиці, сади, страхування воєнних ризиків», – підкреслив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький. Урядове рішення посилює державний контроль, забезпечує цільове надходження бюджетних коштів і сприяє стабільності аграрного сектору. Моніторинг дозволяє одночасно підтримувати добросовісних виробників та гарантувати наповнення спеціального фонду для реалізації ключових програм розвитку агросектору.https://agravery.com/uk/posts/show/v-mhp-otrimali-vrozajnist-kartopli-39-tga-cibuli-do-95-tgahttps://agravery.com/uk/posts/show/v-mhp-otrimali-vrozajnist-kartopli-39-tga-cibuli-do-95-tgaThu, 04 Dec 2025 08:20:00 +0200articleЦього року агропромхолдинг МХП продемонстрував, що інновації, аграрна експертиза та відповідальне землеробство здатні приносити врожаї, якими можна пишатися. За повідомленням компанії, виробничі підрозділи отримали урожай цибулі сорту Мінді до 95 т/га, виростила картоплю на площі 110 га з урожайністю сорту Гранада 39 т/га без зрошення, а також столовий буряк Монті F1 — 55 т/га без поливу. Частину врожаю буряка МХП переробляє у формат готового напівфабрикату, що відкриває нові можливості для споживачів. Компанія впевнено розвиває овочівництво, інвестує в технології та створює нові рішення, працюючи для країни, для людей і для майбутнього. Наступний сезон, за словами представників МХП, обіцяє бути ще сильнішим.https://agravery.com/uk/posts/show/psenica-lamae-sezonni-pravila-eksport-na-minimumi-a-cini-na-pauzihttps://agravery.com/uk/posts/show/psenica-lamae-sezonni-pravila-eksport-na-minimumi-a-cini-na-pauziWed, 03 Dec 2025 16:50:00 +0200articleУ листопаді експорт пшениці з України склав лише 1,706 млн тонн, і такий темп вважається низьким. Сезонні фактори продовжують залишатися домінуючими, але динаміка цін на пшеницю дещо відрізняється від звичної. Про це повідомляють в аналітичному департаменті сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах ВАР. «Нинішня фаза сезону традиційно характеризується мінімумом новин, адже всі ключові параметри врожаю вже давно відомі, а інформація про стан нового врожаю з’являється лише після лютого. Тобто мало інформаційних приводів, щоб ціни змінювались», — зазначають аналітики. Новим драйвером цін могла бути посівна, але її вплив знівелювали сприятливі погодні умови. «Стан озимини оцінюється як добрий, вологи вистачає, а прогнози обіцяють додаткові опади. На зимівлю рослини будуть заходити в нормальному стані. Ніяких проблем поки не фіксується. Саме тому фактор ризикової посівної, який міг би  підняти ціни, уже не впливає на ринок»,  - пояснюють у ПУСК. Проте цінова ситуація на ринку наразі виглядає нетипово спокійною. «Традиційно в листопаді-грудні ціна на пшеницю рухається вгору, адже імпортери повертаються на ринок після літніх закупівель. Але цього сезону ринок стоїть на місці вже два місяці. У жовтні умовна ціна становила $220/т CPT порт за 3 клас, у листопаді — $220–222, а грудень розпочався у тому ж коридорі. У цьому сезоні ціна на пшеницю поводить себе не так, як зазвичай», — коментують аналітики. Попит імпортерів на українську пшеницю  почав проявлятися, але активність невисока. «Минулого тижня закупівлі здійснювали Єгипет, Ліван та країни ЄС, проте ажіотажу немає. Це й стримує ціни. Ринок зазвичай реагує на таку «паузу» різким рухом у той чи інший бік, але ймовірність зростання значно вища. За сезонною моделлю потенціал цін становить $245–255/т CPT порт у період пікової активності — з січня по березень», - вважають у ПУСК. У короткостроковій перспективі ринок залишатиметься стабільним.    «Умовні ціни за тонну збережуться на рівні $220 за продовольчу та $212–214 за фуражну пшеницю. Найближчі тижні ринок проведе у «режимі очікування», - резюмують аналітики.https://agravery.com/uk/posts/show/agrosektor-ak-i-bagato-insih-galuzej-poterpae-vid-deficitu-molodih-fahivciv-andrij-dikunhttps://agravery.com/uk/posts/show/agrosektor-ak-i-bagato-insih-galuzej-poterpae-vid-deficitu-molodih-fahivciv-andrij-dikunWed, 03 Dec 2025 14:30:00 +0200articleОчільник ВАР Андрій Дикун взяв участь у круглому столі «Державно-приватне партнерство та дуальна освіта заради розвитку аграрного сектору України». Сьогодні, попри виклики повномасштабної війни, галузь гостро відчуває нестачу професійних кадрів та відтік молоді за кордон, а також недостатню поінформованість молодих людей про можливості кар’єри в агро. «Ми чесно визнаємо: агросектор, як і багато інших галузей, потерпає від дефіциту молодих фахівців. Частина молоді виїхала на навчання чи на постійне проживання за кордон, а інша — просто не розуміє, які можливості відкриває агро. Це потрібно змінювати», — наголосив Андрій Дикун. Під час дискусії представники ВАР разом з агровиробниками донесли позицію спільноти: на всіх рівнях освіти — від профтехів до університетів — бізнес має бути залучений до формування навчальних програм. Аграрні компанії зацікавлені у підготовці спеціалістів, яких вони надалі працевлаштовують, аби спільно розвивати один із ключових секторів держави. Аграрії висловили готовність приймати студентів на практику, ділитися досвідом під час лекцій та семінарів, надавати свої пропозиції до навчальних програм та розвивати дуальні форми навчання. Саме державно-приватне партнерство здатне дати системний ефект та забезпечити якісну підготовку майбутніх фахівців для агросектору. Участь у круглому столі взяли представники Комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України, Міністерства освіти і науки України, Уманського національного університету садівництва, Уманського державного педагогічного університету, місцевої влади, профільних асоціацій — ВАР, АВМ, АСУ — та аграрних підприємств. Учасники обговорили актуальні виклики та пріоритети реформи аграрної освіти. «Дякую за запрошення та конструктивний діалог. Ми маємо цікаві спільні ідеї щодо розвитку аграрної освіти й продовжимо працювати разом», — підсумував Андрій Дикун.https://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-53-mln-gektariv-ozimih-ak-prohodila-posivna-kampaniahttps://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-53-mln-gektariv-ozimih-ak-prohodila-posivna-kampaniaWed, 03 Dec 2025 12:30:00 +0200articleСіяли під озимі – і весь час ловили оптимальне вікно, щоб рослини отримали найкращий старт і змогли перезимувати. Адже вирішує не масштаб, а точність – правильне насіння, глибина та норма висіву, технологія. За останніми звітами, понад 98% площ уже засіяно. Виконавча директорка Насіннєвої асоціації України Сюзана Григоренко аналізує перебіг кампанії і те, як початок посівної вплине на зимівлю та врожай. Поточна ситуація  Станом на кінець листопада 2025 року посівна кампанія озимих практично вийшла на фінішну пряму: в Україні засіяно 5,308 млн гектарів, що становить 97,8% від запланованих площ. Така динаміка майже повністю повторює минулорічну – у 2024 році на цю саму дату аграрії також засіяли близько 98%. Водночас варто врахувати, що тогорічний прогноз загальних площ був більшим – 5,657 млн гектарів, тому нинішня кампанія відбувається за дещо компактнішої структури посівів. У розрізі культур ситуація склалася по-різному. Площі під озимою пшеницею цього сезону трохи скоротилися порівняно з минулим роком: замість близько 5 млн га, як торік, зараз маємо 4,77 млн. Це очікувана тенденція, яку аграрії пов’язують із перерозподілом земель під інші культури та більш консервативним підходом до сівозмін після складного року. Посіви озимого ячменю фактично залишилися на рівні 2024 року – 292,3 тис. га. Аграрії повторили минулорічну структуру без відчутних змін. Це може свідчити про стабільний попит і прогнозовану рентабельність цієї культури для переважної частини виробників. Натомість озиме жито показало незначний, але все-таки приріст площ – до 66,1 тис. га. Минулого сезону ця культура займала 64,4 тис. га. Зростання хоч і невелике, але цілком логічне: останні два роки аграрії дедалі частіше говорять про те, що жито – одна з найбільш холодостійких та невибагливих культур, здатна давати стабільний результат навіть за нерівномірної осінньої вологи чи ризиків зимового промерзання. Деякі виробники також кажуть про підвищений інтерес до жита з боку переробників, особливо у сегменті харчових та нішевих продуктів, що теж могло вплинути на рішення збільшити площі. Певне скорочення спостерігається і під озимим ріпаком: цього року ним засіяно близько 1,12 млн га, тоді як торік площі перевищували 1,17 млн. Попри це, ріпак залишається однією з ключових експортних культур, а невелике зменшення площ, за оцінками фермерів, зумовлене як погодними вікнами на старті сезону, так і переходом частини господарств на більш обережну модель посівів через фінансові можливості. Хто скоротив, хто наростив, а хто відновлюється попри війну Як і щороку, найбільші площі озимих зосереджені на півдні та в центрі країни. Проте рішення фермерів цього сезону різняться: десь площі скоротили, десь залишили майже незмінними, а в окремих регіонах навіть змогли збільшити у порівнянні з попереднім сезоном. Одеська область зберегла перше місце за обсягами, однак її посіви цього року помітно менші – 760 тис. га проти минулорічних 933 тис. га. Це одне з найбільших скорочень у країні. Аграрії пов’язують його як з погодними умовами старту сезону, так і з переглядом сівозмін після непростих останніх років. На Миколаївщині ситуація протилежна: фермери трохи додали і засіяли 536 тис. га, тобто на кілька тисяч більше, ніж торік. Різниця невелика, але свідчить про те, що господарства поступово відновлюють роботу навіть у надскладних умовах. У Дніпропетровській області площі трохи зменшилися – 524 тис. га після 544 тис. га минулого сезону. Це не радикальна зміна, але добре показує, як обережно фермери планують ризики. Кіровоградщина, навпаки, розширила площі озимих – 484 тис. га проти 462 тис. га торік. Тут аграрії цього року вирішили більше довіритися озимим культурам і відвели під них додаткові поля. А от Вінниччина стала одним із регіонів, де площі помітно скоротилися: 303 тис. га після 357 тис. га минулого року. Це суттєва різниця, яка може бути реакцією на ринкові умови та зміну пріоритетів у сівозміні. На сході ситуація набагато складніша. На Луганщині цього сезону не засіяли жодного гектара, тоді як торік господарства ще змогли засіяти близько 35 тис. га, переважно пшеницею. У Донецькій області площі також сильно впали – лише 13,7 тис. га після 42,6 тис. га минулого сезону. Це прямий наслідок бойових дій, мінування та неможливості працювати на більшості територій регіону. Південь «тестував» кілька сценаріїв одночасно: у кого була сміливість – наростили, обережні – зменшували. Прифронтова Запорізька область скоротила площі озимих до 96 тис. га, тоді як торік тут було 111 тис. га. Але поруч – зовсім інша картина. Фермери Херсонщини змогли наростити площі з 70 тис. га до 108 тис. га. Це дуже важливий показник: попри складні умови та близькість бойових дій, господарства повертаються до роботи й поступово відновлюють виробництво там, де це здавалося малоймовірним. На Сумщині цього року теж є прогрес: озимими засіяно 176 тис. га, що на 20 тис. га більше, ніж минулого сезону. Повернення до більших площ свідчить про те, що фермери регіону впевненіше почуваються у плануванні виробництва й готові вкладатися в озимі культури. Куди пішли гектари: огляд ключових озимих Цього року пшениця втратила трохи площ, це торкнулося передусім провідних регіонів. В Одеській області засіяли 580 тис. га замість 709 тис. га торік, у Дніпропетровській – 458 тис. га проти 497 тис., а у Вінницькій – 280 тис. га після 332 тис. га минулоріч. Але є області, де пшениці стало більше. Кіровоградська збільшила площі до 435 тис. га (було 415 тис.), Сумська – до 172 тис. га (було 152 тис.), Волинська – 140 тис. га (128 тис.), а Херсонська – 82 тис. га проти 59 тис. га минулого року. Ячмінь у поточному сезоні залишився майже на тих самих площах, що й торік. Але у деяких областях відчутне збільшення: у Дніпропетровській – 65 тис. га (у 2024 році було 46 тис.), у Херсонській – 26 тис. га (було 11 тис.), у Київській – 16 тис. га проти 9 тис. га. Водночас Одеська область зменшила площі до 224 тис. га після 280 тис. га минулого року, а Запорізька – до 2 тис. га (було 5 тис. га). Жито стало єдиною озимою культурою, площі під якою зросли – близько 3% у порівнянні з минулим роком. Лідери залишаються ті самі: Рівненська (13 тис. га), Волинська (12 тис. га) та Чернігівська (9 тис. га). Що стосується ріпаку, тут тенденція на невелике скорочення площ, але культура залишається важливою і засіяна на понад мільйоні га. Лідери серед областей традиційні: Вінницька – 110 тис. га, Одеська – 100 тис. га, Миколаївська – 110 тис. га, Хмельницька – 97 тис. га. Є області, де площі значно додали. Сумська збільшила озимий ріпак до 88 тис. га після 34 тис. га торік, Дніпропетровська – до 77 тис. га проти 38 тис. га. Як мінімізувати ризики втрати озимих Посівна кампанія завжди починається задовго до того, як насіння потрапляє в ґрунт. Від підготовки і правильних рішень залежить весь сезон, тому планування має бути максимально точним. З головних складнощів лишається нестабільність опадів – їх недостатньо, вони нерівномірні або надто щедрі. Це безпосередньо впливає на сходи і перезимівлю: слабкі рослини не витримують морозів, а недружні сходи ускладнюють догляд. Якість насіння тут відіграє ключову роль. Важливо обирати ті гібриди, що витримують хвороби і стреси, а також дають високий урожай. Потужна коренева система допомагає рослинам «дотягуватися» до вологи навіть в ущільненому ґрунті після попередника.  Технологія посіву теж критична. Будь-яке порушення технології посіву чи норм висіву може звести нанівець потенціал навіть найкращого гібриду. В умовах дефіциту вологи фермери переходять на ґрунтозбережні методи та прямий посів, щоб зберегти вологу і отримати дружні сходи. Однак відхилення від рекомендованих норм висіву чи обробітку призводять до нерівномірного кущення, слабких рослин і недостатнього загущення культур. І, звісно, не можна забувати про економічний аспект: навіть найсильніші рослини не принесуть прибутку, якщо культура не матиме попиту на ринку. У підсумку Посівна цього року ще раз показала, що агросектор живе не прогнозами, а реальними рішеннями на полі. Комусь вдалося зберегти темп, хтось працював “на межі”, а хтось – вимушено змінював підхід просто в процесі. Але загальна тенденція очевидна: виграють ті, хто робить ставку на якісне насіння, адаптивні технології та уважну роботу з ґрунтом. Це не гарантія врожаю, але це найміцніший фундамент, який ми можемо закласти у непередбачуваних умовах. І саме він визначатиме, чи буде цей сезон про «просто вижили», чи про «вдалося вийти в плюс».      https://agravery.com/uk/posts/show/zbilseno-kompensaciu-vartosti-budivnictva-ferm-na-prifrontovih-teritoriahhttps://agravery.com/uk/posts/show/zbilseno-kompensaciu-vartosti-budivnictva-ferm-na-prifrontovih-teritoriahWed, 03 Dec 2025 10:50:00 +0200articleКабінет Міністрів України ухвалив рішення про посилення підтримки тваринницької галузі на прифронтових територіях. Про це пише ПроАгро. Відповідну постанову «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції» було прийнято на черговому засіданні. Мета – посилення державної підтримки агровиробників на прифронтовий територіях та розвиток переробки сільгосппродукції й тваринництва. Внесені зміни передбачають збільшення розміру часткового відшкодування вартості будівництва тваринницьких ферм для утримання великої рогатої худоби на прифронтових територіях з 25% до 50% вартості. «Збільшення відшкодування до 50% – це вагома фінансова підтримка для бізнесу, який продовжує інвестувати у відновлення тваринництва. Це рішення не лише здешевить будівництво нових об’єктів, а й сприятиме зростанню виробництва молока та продукції з доданою вартістю. У підсумку громади прифронтових регіонів отримають нові робочі місця, стабільніші доходи та більше можливостей для розвитку навіть у складних умовах війни» – наголосив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький. Урядове рішення є важливим кроком для підтримки агровиробників, які будують або оновлюють тваринницькі ферми та об’єкти з переробки. Збільшена частка відшкодування стимулюватиме інвестиції у скотарство та пришвидшить відновлення виробництва в регіонах, що працюють поруч із зоною бойових дій.https://agravery.com/uk/posts/show/urad-vkluciv-dionis-energo-eko-park-do-reestru-industrialnih-parkivhttps://agravery.com/uk/posts/show/urad-vkluciv-dionis-energo-eko-park-do-reestru-industrialnih-parkivWed, 03 Dec 2025 09:05:00 +0200articleКабінет Міністрів України ухвалив рішення про включення індустріального парку «ДІОНІС ЕНЕРГО ЕКО ПАРК» до Реєстру індустріальних (промислових) парків. Парк створено строком на 30 років на території Квітневої сільської територіальної громади Житомирського району Житомирської області. Ініціатором виступає ТОВ «ДІОНІС БІОГАЗ ЕНЕРДЖІ». Загальна площа індустріального парку становить понад 13,2 гектара. Реалізація проєкту «ДІОНІС ЕНЕРГО ЕКО ПАРК» має на меті створення орієнтовно 600 нових робочих місць. Загальний обсяг інвестицій від компаній, що вже підтвердили участь у проєкті (ТОВ "Україна 2001", ТОВ "ТЕОФОПІЛЬСЬКА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ" та ТОВ "ПЕРША ПОДІЛЬСЬКА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ"), очікується на рівні 800 млн гривень. Згідно з концепцією, розвиток парку передбачає залучення інвестицій учасників та коштів державного бюджету. «Завдяки індустріальним паркам бізнес отримує готові інфраструктурні рішення для старту. Головною особливістю «ДІОНІС ЕНЕРГО ЕКО ПАРК» є фокус на еко-технологіях та енергоефективності, що повністю відповідає нашій меті політики «Зроблено в Україні», — зазначив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Віталій Кіндратів. На території “ДІОНІС ЕНЕРГО ЕКО ПАРК” планується розміщення підприємств у сферах: виробництва біогазу, біоетанолу та біопластику; генерації альтернативної енергетики; виробництва будівельних матеріалів; харчової промисловості; виробництва добрив та азотних сполук. Розвиток індустріального парку сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості Житомирської області та розвитку переробної промисловості України.https://agravery.com/uk/posts/show/corteva-agriscience-ogolosue-start-programi-loalnosti-dla-ukrainskih-fermerivhttps://agravery.com/uk/posts/show/corteva-agriscience-ogolosue-start-programi-loalnosti-dla-ukrainskih-fermerivWed, 03 Dec 2025 08:20:00 +0200articleМіжнародна науково-технологічна сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience запустила програму лояльності «Corteva Partner», створену для сільгоспвиробників, які обирають насіння передової генетики бренду Pioneer® та інноваційні засоби захисту рослин компанії. Ініціатива покликана підтримати фермерів, які довіряють бренду, надаючи їм додаткові можливості та винагороди. Програма дозволяє зареєстрованим на порталі www.cortevapartner.com.ua учасникам отримувати бали за придбання насіння гібридів Pioneer® та засобів захисту рослин, накопичувати їх у персональному кабінеті та обмінювати на винагороди з сертифікатів від національних торгових мереж та АЗС. Участь є добровільною та безкоштовною, а система працює автоматично: після покупки насіння у торгових агентів та ЗЗР у дистриб`юторів бали зараховуються на акаунт і відображаються в особистому кабінеті. Перший етап програми діє протягом періоду з 1 вересня поточного року до 30 квітня наступного року, а обмін балів на винагороди доступний з 1 по 15 травня 2026 року. Про пролонгацію програми буде повідомлено на сторінці програми. Крім того, учасники можуть отримати додаткові бали, якщо купуватимуть засоби захисту рослин та насіння Pioneer® на площу від 100 гектарів. «Corteva Partner – це наша подяка українським аграріям за довіру та співпрацю. Ця програма лояльності — ще один крок у системній роботі команди Corteva на підтримку фермерів та сталого розвитку сільського господарства України, адже ми прагнемо створювати умови, які допоможуть їм розвивати бізнес і отримувати додаткові переваги», – говорить Олександра Бєлаш, керівниця відділу маркетингу Corteva Agriscience в Україні.https://agravery.com/uk/posts/show/pat-industrialnih-parkiv-otrimali-derzavne-stimuluvanna-na-259-mln-grnhttps://agravery.com/uk/posts/show/pat-industrialnih-parkiv-otrimali-derzavne-stimuluvanna-na-259-mln-grnTue, 02 Dec 2025 16:50:00 +0200articleМіністерство економіки, довкілля та сільського господарства України ухвалило рішення про надання державного стимулювання ще п’яти ініціаторам створення та керуючим компаніям індустріальних парків на загальну суму близько 259,3 млн гривень.  Фінансування отримають: індустріальний парк «Сигнівка» (Львівська область) —  35 млн грн для будівництва електричних мереж, а також мереж протипожежного водопостачання, теплопостачання та системи дощового водовідведення на території індустріального парку; індустріальний парк «Вінницький індустріальний парк» (Вінницька область) — 33,9 млн грн для будівництва дорожньої інфраструктури та мереж водопостачання, а також трансформаторної підстанції на території індустріального парку; індустріальний парк «Долина Стрий» (Львівська область) — 63,9 млн грн для будівництва зовнішніх мереж електропостачання, водопостачання та водовідведення індустріального парку, а також реконструкції ділянки вулиці до індустріального парку; індустріальний парк «Кривбас» (Дніпропетровська область) — 21,8 млн грн для будівництва 1-ї черги зовнішніх інженерних мереж індустріального парку ; індустріальний парк «ФРУКТОВА ІНДУСТРІЯ» (Чернівецька область) — 104,7 млн грн для будівництва локальних очисних споруд стічних вод. Індустріальні парки «Сигнівка» та «Вінницький індустріальний парк» минулого року вже отримували кошти для співфінансування будівництва необхідної інфраструктури, проте ще мали готову проєкту документацію, тож цьогоріч звернулись до Мінекономіки, щоб повністю використати ліміт у 150 млн грн на один індустріальний парк.  З урахуванням нового рішення, цього року державне стимулювання вже отримали 9 індустріальних парків для реалізації 17 проєктів на загальну суму 603,7 млн гривень. «Програма державного стимулювання індустріальних парків у межах політики “Зроблено в Україні” доводить, що механізм співфінансування працює й затребуваний. Індустріальні парки послідовно інвестують у інфраструктуру, готуючи майданчики до розміщення виробництв та залучення інвесторів. 1 гривня, інвестована державою в промислову інфраструктуру індустріальних парків дозволяє залучити 5-6 грн приватних інвестицій», — зазначив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Віталій Кіндратів. Програма «Державне стимулювання створення індустріальних парків» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №644 передбачає розвиток інженерно-транспортної інфраструктури індустріальних парків на умовах співфінансування: доріг, електричних мереж, водопостачання, каналізації, газопостачання та інших технічних рішень, необхідних для запуску виробництв.  Державне стимулювання передбачає співфінансування у пропорції 50% на 50% створення інженерно-транспортної інфраструктури та приєднання до електричних мереж на суму до 150 млн грн на один індустріальний парк. Для деокупованих територій діє спеціальний механізм співфінансування у співвідношенні 80% на 20%. Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України реалізує програму у співпраці з Укрексімбанком, Ощадбанком, Укргазбанком та Сенс Банком. Для учасників індустріальних парків також передбачені низка фіскальних стимулів, серед яких: звільнення від імпортного мита та імпортного ПДВ на виробниче обладнання; звільнення від сплати податку на прибуток на 10 років за умови реінвестування; право органів місцевого самоврядування знижувати до нуля ставки податку на нерухоме майно та плати за землю. На сьогодні в Україні зареєстровано 112 індустріальних парків у майже всіх регіонах.  Індустріальні парки є складовою політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні», покликаної створити умови для нарощення внутрішнього виробництва, притоку інвестицій в реальний сектор на збільшення несировинного експорту.https://agravery.com/uk/posts/show/sonasnik-v-ukraini-prodovzue-postupovo-dodavati-v-cini-na-tli-visokogo-popituhttps://agravery.com/uk/posts/show/sonasnik-v-ukraini-prodovzue-postupovo-dodavati-v-cini-na-tli-visokogo-popituTue, 02 Dec 2025 14:25:00 +0200articleВисокий попит на соняшник та готовність переробників підвищувати ціни за великі обсяги та високу олійність сприяли подальшому підвищенню цін в Україні на тлі загального зниження пропозиції сировини у поточному сезоні та погіршення якісних показників, повідомляє АПК-Інформ. На початку тижня ціни попиту озвучувалися від 27500 грн/т до 28800 грн/т СРТ-підприємство, однак, вже ближче до кінця звітного періоду закупівельні ціни досягали 28000-29000 грн/т СРТ. Незначне укріплення цін в секторі соняшникової олії теж надавало підтримку цінам на соняшник.https://agravery.com/uk/posts/show/alviva-group-zapuskae-novu-produktovu-kategoriu-brendu-kiivhlib-ta-vihodit-u-novi-segmentihttps://agravery.com/uk/posts/show/alviva-group-zapuskae-novu-produktovu-kategoriu-brendu-kiivhlib-ta-vihodit-u-novi-segmentiTue, 02 Dec 2025 12:30:00 +0200articleALVIVA GROUP, провідний гравець харчової промисловості України, анонсує розширення асортиментного ряду бренду КИЇВХЛІБ новою категорією продуктів – сухими кондитерськими виробами (СКВ). До нової категорії увійшли вафлі, затяжне і цукрове печиво, снекова соломка та сушка. Загалом асортиментний ряд бренду поповнився двома десятками нових продуктів, що стало найбільшим розширенням асортименту КИЇВХЛІБ за останні роки. "Диверсифікація та розширення асортиментного ряду бренду є ключовою частиною стратегії групи, спрямованої на посилення наших позицій як на локальному, так і на глобальних ринках. Продукція з нової категорії продаватиметься в Україні та експортуватиметься, – коментує Іван Луцій, керівник з маркетингу напрямку СКВ ALVIVA GROUP. – Нові продукти повністю відповідають актуальним запитам споживача щодо якості та сучасному профілю смаків." Виробництво продукції з нової продуктової категорії розпочалося у 2025 році на підприємствах групи у місті Києві. Загальна виробнича потужність – 500 тонн продуктів з нової категорії на місяць. Асортимент сухих кондитерських виробів КИЇВХЛІБ включає понад 20 найменувань: ● Вафлі: хрумкі класичні вафлі з 75% ніжної начинки у смаках "TROPIC COCO" (кокос), "CHOCO NUTS" (какао та лісові горіхи) та "MILKY JOY" (молочні). ● Печиво: представлене як затяжним печивом MARIA (з цільнозерновим борошном та з кальцієм), так і ніжним цукровим печивом TEA BISCUITS (вершкове, вершково-кокосове, какао). ● Пряники з начинкою: ароматні пряники в глазурі з фруктово-ягідною начинкою, що містить 20% яблучного пюре, зі смаками червоної смородини, лохини, журавлини, груші, а також з ароматом шоколаду “DARK CHOCO”. ● Класична соломка: оновлена класична солодка та фруктова соломка з додаванням яблучного пюре. ● Снеки: інноваційні гастрономічні рішення, такі як Соломка Sticketti та Сушки BAGOLINI зі снековими смаками (смажена цибуля, чилі-томат, солона карамель). Незабаром продукти з нової категорії з’являться в українських торгових мережах. Виведення нових категорій стало можливим завдяки інвестиціям у модернізацію, автоматизацію та запуск нових виробничих ліній. Обсяг інвестицій на 8 підприємствах групи в Києві, Київській та Полтавській областях протягом 2024–2025 років склав близько 400 млн грн, що дозволило значно наростити виробничі потужності. Сьогодні КИЇВХЛІБ є лідером хлібобулочної галузі України з часткою ринку 13%. Середньодобове виробництво хлібобулочної продукції під брендом КИЇВХЛІБ становить 310–320 тонн. Продукція бренду експортується до понад 30 країн світу.https://agravery.com/uk/posts/show/pidvisenna-tarifiv-uz-moze-pidirvati-ukrainskij-agrarnij-eksporthttps://agravery.com/uk/posts/show/pidvisenna-tarifiv-uz-moze-pidirvati-ukrainskij-agrarnij-eksportTue, 02 Dec 2025 10:40:00 +0200articleУкраїнські аграрії, які у складних умовах війни забезпечують валютну виручку країні та продовольчу безпеку, опинилися перед новою загрозою — наміром Укрзалізниці підвищити вартість вантажних перевезень. Про це під час ефіру «Єдині новини» заявив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Денис Марчук:  «В Україні тривають жнива. Наразі зібрано майже 90% запланованих площ. Через погодні умови частина кукурудзи ще залишається в полі, проте очікуємо збір врожаю близько 60 мільйонів тонн зернових і близько 20 мільйонів тонн олійних культур — показники, що перевищують минулорічні. Водночас постає питання ефективного експорту, адже його темпи сповільнилися. Порівняно з минулим роком ми відстаємо приблизно на 6 мільйонів тонн. Причина — як затримки в польових роботах, так і удари ворога по портовій інфраструктурі». При цьому заплановане підвищення тарифів Укрзалізниці може стати критичним для аграріїв. Очікується, що вже з 1 січня 2026 року перевезення подорожчають на 27%, а через пів року тарифи зростуть ще на 11%. Такий підхід є несправедливим і економічно необґрунтованим. «Аграрна продукція вже є найдорожчою у перевезеннях, тоді як будівельна чи вугільна галузь фактично дотуються державою. За підрахунками ВАР, додаткове фінансове навантаження на виробників через нові тарифи становитиме понад $200 млн на рік», - підкреслив Денис Марчук. ВАР вже звернулася до Прем’єр-міністра України з проханням негайно втрутитися в ситуацію й не допустити ухвалення рішень, які підірвуть конкурентоспроможність українського експорту та фінансову стабільність виробників.https://agravery.com/uk/posts/show/cini-na-eksportnomu-rinku-ripaku-v-ukraini-znizuutsa-pid-vplivom-rinku-eshttps://agravery.com/uk/posts/show/cini-na-eksportnomu-rinku-ripaku-v-ukraini-znizuutsa-pid-vplivom-rinku-esTue, 02 Dec 2025 09:05:00 +0200articleЦіни на українському експортному ринку ріпаку трохи “просіли” під впливом сезонного насичення європейського ринку даною олійною, а також через зниження цін на світовому ринку ріпакової олії та нафти, пише АПК-Інформ. Ціни попиту в основному знаходилися на рівнях 537-545 USD/т СРТ-порти. Водночас, деякі переробники незначно підвищували ціни попиту на ріпак задля збільшення пропозиції олійної, проте все ще залишалися обмеженими внаслідок зниження цін на ріпакову олію в ЄС. Робочі ціни попиту знаходилися в межах 24000-24500 грн/т СРТ-підприємство.https://agravery.com/uk/posts/show/ksg-agro-za-9-misaciv-2025-r-zbilsiv-operacijnij-pributok-na-68https://agravery.com/uk/posts/show/ksg-agro-za-9-misaciv-2025-r-zbilsiv-operacijnij-pributok-na-68Tue, 02 Dec 2025 08:20:00 +0200articleЗа результатами 9 місяців 2025 р. операційний прибуток KSG Agro зріс на 68% і склав 5,96 млн. дол., а валовий прибуток збільшився на 31% до 6,92 млн. дол. Про це повідомила пресслужба агрохолдингу.  За результатами 9 місяців 2025 р. операційний прибуток KSG Agro зріс на 68% з 3,53 млн. дол. до 5,96 млн. дол., а валовий прибуток збільшився на 31% - з 5,27 млн. дол. до 6,92 млн. дол. Ці дані містяться у звіті агрохолдингу, який оприлюднено на сайті Варшавської фондової біржі.  «Ми добре усвідомлюємо, що ефективна результативна діяльність нашого агрохолдингу дуже важлива з точки зору продовольчої безпеки країни, - коментує голова Ради директорів KSG Agro Сергій Касьянов. - Суттєве збільшення операційного та валового прибутку стало результатом вірної моделі управління, модернізації виробництва, оновлення свинопоголівʼя та як результат - стійкості до викликів воєнного часу. На тлі війни роль агробізнесу значно зросла, тож аграрії, і ми в тому числі, навчилися не лише адаптуватися до умов невизначеності, а й нарощувати виробництво, інвестувати у розвиток та забезпечувати українців продовольством». Нагадаємо, що за 6 міс. 2025 р. агрохолдинг удвічі збільшив виручку від реалізації продукції свинарства, сплатив до бюджету 88,2 млн грн податків та зборів та увійшов до ТОП-100 найбільших платників податків України.https://agravery.com/uk/posts/show/acmin-dorozcae-svidse-za-insi-kulturi-premia-do-psenici-j-kukurudzi-sagae-800-1000-grnthttps://agravery.com/uk/posts/show/acmin-dorozcae-svidse-za-insi-kulturi-premia-do-psenici-j-kukurudzi-sagae-800-1000-grntMon, 01 Dec 2025 16:50:00 +0200articleМинулого тижня експортні ціни попиту на фуражний ячмінь в Україні виросли ще 200-300 грн/т до 11050-11200 грн/т або 224-229 $/т з доставкою до чорноморських портів на тлі низької пропозиції від фермерів та необхідності формування експортних партій. Про це пише Украгроконсалт. За місяць експортні ціни на ячмінь в Україні підскочили на 750-800грн/т і вже на 800 -1000 грн/т перевищують ціни на фуражну пшеницю та кукурудзу, тому фермерам варто скористатись поточними пропозиціями трейдерів. За 28 днів листопада Україна експортувала лише 75 тис т ячменю (порівняно з 157 тис т за цей період торік), а загалом з початку сезону – 1,167 млн т, що на 59% поступається відповідному показнику минулого року (1,86 млн т). Ціни на ячмінь з доставкою покупцям на міжнародних тендерах протягом  місяця виросли на 4-5 $/т до рівнів 267-269 $/т C&F, але не варто очікувати подальшого зростання, оскільки в грудні на ринок вийде Австралія з великою пропозицією більшого, ніж очікувалось, врожаю. За даними агенції Reuters, 27 листопада Зернова агенція Тунісу (ODC) провела тендер по закупівлі 125 тис. т фуражного ячменю довільного походження, де придбала 75 тис. т за середньою ціною 269,14 $/т на базисі C&F, яка на 4,64 $/т перевищує ціну тендера 7 листопада, коли було закуплено 75 тис т фуражного ячменю за середньою ціною 264,5 $/т C&F. На тендері були придбані наступні партії ячменю: 25 тис т у компанії Aston по 268,42 $/т C&F; 25 тис т у компанії Aston по 269,42 $/т C&F; 25 тис т у компанії Soufflet по 269,58 $/т C&F. За умовами тендеру відвантаження відбудеться з 20 грудня 2025 р. по 15 лютого 2026 р. У тендері взяли участь вісім компаній. Потрібно зазначити, що ціни пропозицій виросли і складали від 268,42 до 285 $/т C&F.https://agravery.com/uk/posts/show/59-zareestrovanih-veterinarnih-preparativ-ukrainskogo-virobnictvahttps://agravery.com/uk/posts/show/59-zareestrovanih-veterinarnih-preparativ-ukrainskogo-virobnictvaMon, 01 Dec 2025 14:45:00 +0200articleЗ початку 2025 року в Україні вже зареєстровано 183 ветеринарні препарати, з яких 109 – вітчизняного виробництва. Це свідчить про активний розвиток української фармацевтичної галузі та має стратегічне значення для підвищення продуктивності та безпеки тваринництва, а також для зміцнення національного аграрного сектору. В цьому контексті особливо важлива робота Державної фармакологічної комісії ветеринарної медицини. 26 листопада 2025 року відбулося дев’яте засідання Комісії, під головуванням першого заступника Голови Держпродспоживслужби Олега Осіяна. Під час засідання були розглянуті питання державної реєстрації, перереєстрації та внесення змін до реєстраційних досьє ветеринарних препаратів, що є критично важливими для забезпечення високих стандартів безпеки та ефективності у сфері ветеринарної медицини. За результатами засідання комісія рекомендувала Держпродспоживслужбі: здійснити державну реєстрацію 24 ветеринарних препаратів; провести перереєстрацію 32 препаратів; внести зміни до матеріалів реєстраційних досьє 12 препаратів. Олег Осіян зазначив: «Кожен зареєстрований або перереєстрований ветеринарний препарат — це гарантія здоров’я тварин, безпечності продуктів тваринництва та підтримки українського виробника. Робота комісії спрямована на забезпечення високих стандартів якості та ефективності препаратів, що є важливою складовою розвитку сучасного і безпечного тваринництва в Україні». Завдяки системному підходу та високим стандартам роботи комісії, Україна продовжує зміцнювати якість та безпеку ветеринарних препаратів, а також підтримувати стійкий розвиток національного тваринництва і фармацевтичного виробництва.