https://agravery.com/site/indexhttps://agravery.com/img/logo-x-100.gifhttps://agravery.com/site/indexukSun, 09 Aug 2026 11:25:00 +0300https://agravery.com/uk/posts/show/dosi-zatrimali-zniva-rannih-zernovih-u-ksg-agrohttps://agravery.com/uk/posts/show/dosi-zatrimali-zniva-rannih-zernovih-u-ksg-agroSun, 09 Aug 2026 11:25:00 +0300articleАгрохолдинг KSG Agro завершив збиральну кампанію озимого ячменю, озимої пшениці та ярого ячменю на загальній площі 4 975 га, передає «ПроАгро Груп». Як повідомила прес-служба холдингу, збиральні роботи проводилися за такими культурами: озимий ячмінь – 562 га; озима пшениця – 3 714 га; ярий ячмінь – 699 га. Під час жнив було задіяно 12 зернозбиральних комбайнів CLAAS LEXION 480 та 560, а також до 30 вантажівок для оперативного транспортування врожаю. «На старті збиральної кампанії ми розраховували провести жнива у максимально стислі терміни: орієнтовно за 10–12 днів. Однак погодні умови внесли суттєві корективи в робочий графік. Через рясні опади, які в липні становили від 85 до 101 мм залежно від розташування господарств, збиральні роботи доводилося призупиняти. У результаті фактична тривалість жнив склала близько місяця. Надмірна кількість вологи негативно позначилася на якісних показниках частини врожаю пшениці, однак завдяки злагодженій роботі виробничих команд нам вдалося організувати процес таким чином, щоб максимально ефективно використати кожне погодне вікно для збирання зерна», – розповів керівник рослинницького дивізіону Віталій Нехай. Попри складні погодні умови, у KSG Agro оцінюють результати кампанії з помірним оптимізмом. За попередніми підсумками, фактичні показники врожайності окремих культур можуть перевищити очікування, сформовані на початку сезону. Саме тому ключовим завданням під час жнив було забезпечення максимальної оперативності збирання та мінімізація польових втрат. Це дозволило уникнути надмірного пересушування зерна, зберегти його товарні характеристики та сформувати оптимальний валовий збір урожаю.https://agravery.com/uk/posts/show/fermerka-z-mikolaivsini-avtomatizue-virobnictvo-kraftovih-kozacih-siriv-zavdaki-grantu-vid-cortevahttps://agravery.com/uk/posts/show/fermerka-z-mikolaivsini-avtomatizue-virobnictvo-kraftovih-kozacih-siriv-zavdaki-grantu-vid-cortevaSat, 08 Aug 2026 10:25:00 +0300articleСвітлана Молчанова, власниця сімейної козиної ферми та сироварні в селі Сливине Миколаївської області, автоматизувала виробництво крафтових сирів і планує збільшення виробництва та розширення асортименту сирів. Це стало можливим завдяки гранту, отриманому навесні 2026 року в межах освітньо-грантової програми TalentA. Програму започаткувала та реалізує міжнародна сільськогосподарська науково-технологічна компанія Corteva Agriscience у партнерстві з GlobalGiving та Буковинською агенцією регіонального розвитку задля підтримки фермерок із сільської місцевості. Історія господарства Світлани почалася ще у 2014 році, коли її родина заснувала у селі Сливине виноробню Steppe Wines та розпочала вирощування винограду для виробництва вина. Згодом на виноробні почали проводити дегустації для гостей, і тоді виникла ідея доповнити вина власними крафтовими сирами. Так родина придбала кіз і започаткувала виробництво натуральних сирів із молока власного господарства. Сьогодні ферма утримує 12 дійних кіз, на основі молока яких виготовляються крафтові сири, серед яких шевр, бринза, авторський сир «Степовий» та «П’яна коза» — унікальний сир, що визріває у вині сорту «Одеський чорний» за власною рецептурою родини. Окрім продажу продукції, Світлана разом із чоловіком проводить екскурсії територією виноробні та дегустації вина й сиру для відвідувачів. Прагнучи масштабувати виробництво та перейти від ручного виготовлення до сучасної переробки молока, Світлана взяла участь у програмі TalentA 2025–2026 та здобула грант на придбання обладнання для автоматизації сироваріння. Нове обладнання дозволить перейти від «каструльного» виробництва до лінії переробки молока продуктивністю до 200 літрів за цикл, збільшити виробництво зі 100 до 200 кілограмів сиру на місяць вже у 2026 році, а також розширити асортимент щонайменше трьома новими видами сирів. Після модернізації господарство планує нарощувати поголів’я кіз, а також співпрацювати з місцевими виробниками молока для забезпечення необхідних обсягів сировини. Окрім розвитку бізнесу, проєкт має вагому соціальну складову. Він передбачає підтримку матерів загиблих захисників України, ветеранів війни та людей з інвалідністю, створення 3-4 нових робочих місць у громаді, а також проведення майстер-класів для дітей. Родина також планує розширювати туристичний напрям діяльності, популяризуючи локальне виробництво, гастрономічний туризм та традиції сільських територій Миколаївщини. «Коли ми починали виготовляти сир для гостей нашої виноробні, це було захоплення і бажання створити щось справжнє власними руками. Сьогодні завдяки TalentA ця мрія може перерости у повноцінне сучасне виробництво. Для мене ця перемога означає не лише розвиток бізнесу, а й можливість створювати нові робочі місця, підтримувати громаду та популяризувати продукцію Миколаївщини», — говорить Світлана Молчанова. «Підтримка малих виробників, які створюють продукцію з високою доданою вартістю, є важливим чинником розвитку сільських територій та місцевої економіки. Такі проєкти не лише допомагають підприємцям масштабувати власну справу, а й створюють нові робочі місця, розширюють можливості для туризму та посилюють стійкість громад. Саме тому вже шість років поспіль програма TalentA підтримує активних жінок у реалізації проєктів, які перетворюють локальні ініціативи на успішні бізнеси та сприяють розвитку українського села», — зазначає Анна Бабіч, координаторка програми TalentA в Україні, керівниця корпоративних комунікацій Corteva Agriscience у Центральній та Східній Європі та Туреччині. Міжнародна освітньо-грантова програма TalentA ініційована та фінансується Corteva з 2020 року. Її постійним партнером виступало Міністерство аграрної політики та продовольства України. Консолідація зусиль із розвитку фермерства та зміцнення сільських громад була закріплена в підписаній у жовтні 2022 року спільній декларації Corteva та Міністерства. Після проведеної реорганізації державних органів ініціативу продовжило підтримувати Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. За шість років існування в Україні її учасницями стали майже 500 українських жінок-фермерок. Протягом війни TalentA є одним з соціальних проєктів, що підтримуються Corteva для підтримки українців.https://agravery.com/uk/posts/show/vidnovlenna-morskogo-eksportu-agroprodukcii-potrebue-miznarodnoi-pidtrimki-visockijhttps://agravery.com/uk/posts/show/vidnovlenna-morskogo-eksportu-agroprodukcii-potrebue-miznarodnoi-pidtrimki-visockijFri, 07 Aug 2026 16:50:00 +0300articleПовноцінний експорт через порти Великої Одеси залишається ключовою умовою економічної стійкості України та глобальної продовольчої безпеки. Попри величезні втрати, аграрний сектор залишається головним експортером країни та забезпечує продовольством близько 400 мільйонів людей у світі. Захист логістичних маршрутів, відкриття нових ринків і підтримка українських аграріїв потребують консолідованих зусиль держави та дипломатичного корпусу.  Про це Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький заявив під час виступу на нараді керівників закордонних дипломатичних установ України.  «Сукупні втрати агросектору з 2022 року вже перевищили $90 млрд, а площі ріллі скоротилися майже на чверть. Попри це, агросектор тримає економіку – у ньому працює 20% усіх зайнятих українців, галузь формує близько 56% експортної виручки країни. Наше найтерміновіше завдання сьогодні – відновлення безпечного судноплавства та повноцінного експорту з портів Великої Одеси. Альтернативи цьому шляху в середньостроковій перспективі немає. Закликаю кожного посла активно залучати міжнародну підтримку для захисту нашої логістики, адже це питання глобальної продовольчої безпеки», – наголосив Тарас Висоцький. Також було окреслено ключові пріоритети роботи Мінагрополітики, який є інституційним центром європейської інтеграції та економічної стійкості найбільшого експортного сектору економіки в умовах повномасштабної війни. Робота Мінагрополітики вибудовується навколо трьох взаємопов'язаних пріоритетів: європейська інтеграція аграрного сектору та імплементація законодавства ЄС; підтримка агровиробників, насамперед у прифронтових територіях та зонах ризикованого землеробства; розвиток переробки та виробництва продукції з високою доданою вартістю. Тарас Висоцький повідомив, що Мінагрополітики вже напрацьовує нові механізми державної підтримки аграріїв на 2027 рік. Зокрема, йдеться про компенсацію за втрачені посіви у розмірі 10 460 грн за гектар та компенсацію за землі, зайняті фортифікаційними спорудами – 3 900 грн за гектар.  Також серед пріоритетів – відкриття нових зовнішніх ринків, розвиток біоенергетики, меліорації та відновлення зрошення після руйнування Каховської ГЕС, розширення доступу аграріїв до пільгового кредитування за програмою «5-7-9». До 2030 року Україна планує збільшити частку продукції з доданою вартістю в аграрному експорті з нинішніх 57% до 70%, За підсумками сесії Мінагрополітики та Міністерство закордонних справ України узгодили подальші спільні кроки щодо дипломатичного супроводу українського агроекспорту, відкриття нових ринків і посилення міжнародної підтримки українського аграрного сектору.https://agravery.com/uk/posts/show/harveast-zaklav-castinu-vrozau-psenici-v-silobegi-na-polah-cerez-uskladnenna-logistikihttps://agravery.com/uk/posts/show/harveast-zaklav-castinu-vrozau-psenici-v-silobegi-na-polah-cerez-uskladnenna-logistikiFri, 07 Aug 2026 14:45:00 +0300articleУ HarvEast Holding частину зібраної пшениці залишили в полі, передає «ПроАгро Груп». Як повідомили в компанії, зерно не стали вивозити на елеватори, а засипали в пластикові рукави безпосередньо на місці збору. «Зібрали пшеницю, частину врожаю довелося покласти на зберігання у сілобеги прямо на полі.  Бо логістика та ціни дуже швидко відреагували на ситуацію із зупинкою чорноморських портів через обстріли», – пояснили в холдингу. Наразі в компанії продовжують збирати льон та готувати грунти під майбутні врожаї.https://agravery.com/uk/posts/show/var-vitae-vazlivi-risenna-uradu-ta-nacbanku-na-pidtrimku-agrariiv-v-umovah-eksportnoi-krizihttps://agravery.com/uk/posts/show/var-vitae-vazlivi-risenna-uradu-ta-nacbanku-na-pidtrimku-agrariiv-v-umovah-eksportnoi-kriziFri, 07 Aug 2026 12:20:00 +0300articleВсеукраїнська аграрна рада вітає рішення Кабінету Міністрів України та Національного банку України, спрямовані на підтримку аграрного сектору в умовах російського терору проти портової інфраструктури та блокування експортних маршрутів. Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про розширення державної програми пільгового кредитування «5–7–9%», що дозволить агровиробникам залучати пільгові кредити на поповнення обігових коштів. Держава компенсуватиме різницю у відсоткових ставках, а загальний обсяг кредитних можливостей програми становитиме до 80 млрд грн. Також передбачена пролонгація кредитів, залучених у 2022–2025 роках, зі збереженням чинних умов кредитування. У свою чергу Національний банк України вніс зміни до постанови №23, якими до 1 вересня 2027 року дозволив банкам переносити строки погашення кредитів підприємств, що постраждали від наслідків війни, без визнання позичальників дефолтними. Також банки отримали можливість враховувати аграрну продукцію як забезпечення за кредитами підприємств агропромислового комплексу строком до 18 місяців, що розширить доступ агровиробників до фінансування. ВАР дякує Кабінету Міністрів України, Прем’єр-міністру України Сергію Корецькому, Національному банку України та Міністру аграрної політики та продовольства України Тарасу Висоцькому за оперативну реакцію на кризову ситуацію та конструктивний діалог з аграрною спільнотою. Особливо важливо, що ухвалені рішення стали результатом відкритого діалогу з агробізнесом і враховують пропозиції, які ВАР озвучила під час наради під головуванням Прем’єр-міністра України, а також виклала у своєму офіційному зверненні до Уряду. «Ми вдячні Уряду за те, що він почув аграрну спільноту та оперативно перейшов від обговорення до конкретних рішень. Запроваджені механізми підтримки дозволять агровиробникам зберегти фінансову стійкість, забезпечити проведення осінньої посівної кампанії та продовжити виробництво в надзвичайно складних умовах. ВАР і надалі готова до конструктивної співпраці з Урядом для напрацювання наступних рішень, необхідних для стабільної роботи агросектору», — зазначив голова ВАР Андрій Дикун.https://agravery.com/uk/posts/show/budivnictvo-31-tvarinnickogo-kompleksu-potencijno-pidpadae-pid-programu-derzavnoi-pidtrimkihttps://agravery.com/uk/posts/show/budivnictvo-31-tvarinnickogo-kompleksu-potencijno-pidpadae-pid-programu-derzavnoi-pidtrimkiFri, 07 Aug 2026 10:50:00 +0300articleУ 2026 році заплановано продовжити програму державної підтримки будівництва та реконструкції тваринницьких комплексів. Будівництво тваринницьких комплексів уже реалізує 31 підприємство, які потенційно можуть отримати державну компенсацію. Це проєкти зі створення та модернізації комплексів для утримання великої рогатої худоби, а також підприємств із розведення овець та кіз. Про це повідомив заступник директора Департаменту аграрного розвитку – начальник управління тваринництва Андрій Кравченко в ефірі телеканалу «Суспільне».  За його словами, після оновлення умов державної програми компенсація вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм збільшена до 50% для агровиробників, які релокували свої підприємства з прифронтових територій. Крім того, вперше учасниками програми можуть стати господарства, що займаються вирощуванням овець та кіз. Рішення стало результатом постійного діалогу з аграріями та профільними асоціаціями. «Галузь тваринництва є одним із пріоритетів розвитку та підтримки агропромислового комплексу. Минулого року була запущена відповідна програма, і перші підприємства вже отримали компенсацію за будівництво тваринницьких комплексів. Цьогоріч, враховуючи пропозиції аграріїв та обласних військових адміністрацій, ми розширили програму, включивши до неї господарства з розведення овець і кіз, а також підвищили до 50% рівень компенсації для підприємств, які релокували виробництво з прифронтових регіонів», – зазначив Андрій Кравченко. Наразі відбувається моніторинг будівництва комплексів. Остаточний розмір компенсацій буде визначено після подання заявок та перевірки документів учасників програми. Державна підтримка покриває частину вартості будівництва об'єкта разом із технологічним обладнанням незалежно від країни його походження. Компенсація надається після завершення будівництва та введення об'єкта в експлуатацію відповідно до вимог програми. Нагадаємо, за даними Держстату, станом на початок 2026 року поголів'я овець і кіз в Україні становило 756 тис. голів, що майже на 30% менше, ніж до початку повномасштабного вторгнення. Розширення програми державної підтримки має сприяти відновленню поголів'я, розвитку тваринництва та збільшенню інвестицій у галузь.https://agravery.com/uk/posts/show/prodovolca-psenica-v-ukrainskih-portah-dunau-prodovzue-desevsatihttps://agravery.com/uk/posts/show/prodovolca-psenica-v-ukrainskih-portah-dunau-prodovzue-desevsatiFri, 07 Aug 2026 09:05:00 +0300articleЗгідно з даними ІА «АПК-Інформ», поточного тижня в портах Дунаю ціни попиту на продовольчу пшеницю зберігають знижувальну цінову динаміку. Розвитку даної тенденції сприяє сильний тиск через майже повну зупинку експорту на тлі атак РФ та відсутність купівельного інтересу з боку імпортерів. Повноцінні експортні потоки з глибоководних портів відсутні, а перевізники продовжують уникати регіону. Наразі експортна активність зосереджена в дунайських портах. Крім того, ключові країни-імпортери наразі добре забезпечені власними запасами, а жнива в Україні активно просуваються при труднощах з вивезенням зерна, що також тисне на ціни. Так, в портах Дунаю ціни попиту на продовольчу пшеницю 2 класу станом на 5 серпня 2026 р. в основному складають 170-180 USD/т CPT-порт, що на 5-15 USD/т нижче, ніж у кінці минулого тижня. В той самий час на пшеницю 3 класу зниження закупівельних цін склало 9-17 USD/т - до 166-178 USD/т CPT-порт.https://agravery.com/uk/posts/show/rozrahunok-vuglecevogo-slidu-stae-dla-agroeksportu-bazovim-ak-laboratornij-analiz-ceo-crosscheckhttps://agravery.com/uk/posts/show/rozrahunok-vuglecevogo-slidu-stae-dla-agroeksportu-bazovim-ak-laboratornij-analiz-ceo-crosscheckFri, 07 Aug 2026 08:20:00 +0300articleПід час сезону збору врожаю українські агровиробники та точки збору (FGP) вкотре стикаються з необхідністю вручну рахувати викиди парникових газів для експорту до ЄС. Компанія Crosscheck відкрила бета-доступ до GOAT GHG — інструмента, який автоматизує ці обчислення та допомагає підготувати дані перед аудитом. Для більшості компаній цей процес досі виглядає однаково: десятки анкет/інфо-карток по технології виробництва, файлів Excel, дані по вирощуванню та збору врожаю, механічне перенесення показників між таблицями та повторний перерахунок після кожної зміни. На кожен сертифікаційний цикл це сотні годин роботи. Кожне поле, практика, партія сировини рахується окремо, а будь-яка зміна вхідних даних означає перерахунок усього ланцюжка. GOAT GHG автоматизує цей рутинний процес, враховуючи використання добрив, пестицидів та інші фактори. ШІ бере на себе аналіз даних: те, що раніше збиралося механічно по клітинках Excel, перетворюється на прозорий результат, готовий до перевірки перед аудитом. Ключова цінність для агровиробника: автоматизація робить будь-які аномалії в даних помітними. Помилку чи нелогічне значення видно одразу, тож проблему можна виправити ще на ранньому етапі — до приходу перевірки. Це усуває ризик виявити збій безпосередньо під час сертифікації, коли одна хибна цифра може коштувати сертифіката всьому ланцюжку. При цьому остаточне рішення завжди залишається за людиною. Інструмент виконує розрахунок, а спеціаліст перевіряє й підписує. Crosscheck не є сертифікаційним органом і не проводить аудит — платформа готує команди до зовнішнього аудиту, а рішення про сертифікацію ухвалює сертифікаційний орган. “Європейський ринок дедалі частіше питає не лише "яка якість", а "який вуглецевий слід". Для українського агроекспорту вміння це порахувати й підтвердити стає таким самим базовим, як лабораторний аналіз. Ми хочемо, щоб це було стандартною практикою: натиснув — отримав розрахунок, а не витрачав тижні на зведення файлів і вишукування розбіжностей між стовпцями Excel”, - Богдан Драйхаупт, СЕО та співзасновник Crosscheck. На першому етапі бета-доступ відкрито для українського ринку. Після завершення тестування компанія планує запуск продукту на американському ринку. Про Crosscheck Crosscheck — українська компанія, яку заснували колишні аудитори та фахівці із сертифікації. Допомагає бізнесу підготуватися до аудитів за європейськими вимогами у сферах біоенергетики, агро та текстилю, поєднуючи автоматизацію з експертизою практиків. Флагманські стандарти: ISCC, GMP+, EUDR. Компанія підготувала до аудитів 50+ компаній і є учасником Techstars New York та Google for Startups.  https://agravery.com/uk/posts/show/proholodnij-kinec-lipna-pomaksiv-vpliv-posuhi-na-posivi-ukrgidrometcentrhttps://agravery.com/uk/posts/show/proholodnij-kinec-lipna-pomaksiv-vpliv-posuhi-na-posivi-ukrgidrometcentrThu, 06 Aug 2026 16:50:00 +0300articleУ третій декаді липня в Україні переважала нетипова, особливо для останніх років, прохолодна погода. Про це у своєму декадному звіті зазначили фахівці Укргідрометеоцентру. «Зазвичай на цей період та початок серпня припадають найвищі за літо температури повітря. Саме завдяки значно нижчому від норми температурному режиму, на тлі триваючого на більшій частині території країни дефіциту опадів, складалися цілком задовільні агрометеорологічні умови майже для всіх культур. Засушливі явища поширювалися, проте охоплення території не набувало великих масштабів», - пояснили агрометеорологи. Також вони додали, що ефективні дощі локального характеру, часто у вигляді злив, з переміщенням атмосферних фронтів в останні дні декади спостерігалися в основному на Правобережжі. Завдяки цим дощам підтримувалися запаси продуктивної вологи метрового шару під пізніми сільгоспкультурами на задовільному рівні. Проте в цілому загальне зволоження ґрунту було надзвичайно строкатим – від абсолютно сухого метрового шару ґрунту (південь, схід) до оптимального зволоження (захід). «Загалом агрометеорологічні умови третьої декади липня були неоднорідними як за впливом на вегетацію різних сільськогосподарських культур, так і по території», - констатується у звіті.https://agravery.com/uk/posts/show/var-provede-vidkrite-onlajn-zasidanna-sodo-situacii-na-zernovomu-rinku-ta-pidtrimki-agrariivhttps://agravery.com/uk/posts/show/var-provede-vidkrite-onlajn-zasidanna-sodo-situacii-na-zernovomu-rinku-ta-pidtrimki-agrariivThu, 06 Aug 2026 15:40:00 +0300articleЗахід відбудеться 7 серпня о 14:00 у форматі онлайн (Zoom). Під час зустрічі учасники обговорять: зміни до регулювання НБУ, які дають банкам змогу переносити строки платежів за кредитами бізнесу без визнання позичальників дефолтними, якщо фінансові труднощі спричинені війною; нові умови врахування агропродукції як застави за кредитами для АПК; заплановане антикризове розширення програми «5–7–9%»; розширення програми страхування воєнних ризиків; актуальну ситуацію з бронюванням працівників та роботою відповідних процедур у «Дії» Учасники також матимуть можливість поставити запитання та отримати роз'яснення щодо практичного застосування вже ухвалених і запланованих рішень. Для участі необхідно попередньо зареєструватися за посиланням: https://us02web.zoom.us/.../register/6dLYtXDeRiqFWClMoOZ4xA. Організатори звертають увагу, що після заповнення реєстраційної форми посилання для участі буде автоматично надіслано на вказану електронну адресу.https://agravery.com/uk/posts/show/maersk-zaprovadiv-zaliznicnij-servis-miz-terminalam-v-ukraini-ta-portom-konstancahttps://agravery.com/uk/posts/show/maersk-zaprovadiv-zaliznicnij-servis-miz-terminalam-v-ukraini-ta-portom-konstancaThu, 06 Aug 2026 13:40:00 +0300articleMaersk тимчасово запроваджує залізничний сервіс між терміналами в Україні (Одеса, Київ Тернопіль) та румунським портом Констанца. Про це компанія повідомила у своєму Telegram каналі. «Повідомляємо, що у зв'язку з поточною ситуацією в портах Одеського регіону ми запроваджуємо тимчасовий залізничний сервіс між Констанцою (Румунія) та терміналами України в імпортному та експортному сполученні», - зазначається у дописі. Також уточнюється, термін дії сервісу наразі встановлено до 1 жовтня п. р. включно. «Просимо враховувати, що сервіс має тимчасовий характер і діятиме до стабілізації ситуації в регіоні», - підкреслюється у повідомленні.https://agravery.com/uk/posts/show/soa-zalisaetsa-odnieu-z-najgnuckisih-eksportnih-kultur-ukraini-v-umovah-skladnoi-logistikihttps://agravery.com/uk/posts/show/soa-zalisaetsa-odnieu-z-najgnuckisih-eksportnih-kultur-ukraini-v-umovah-skladnoi-logistikiThu, 06 Aug 2026 10:30:00 +0300articleПро це повідомляють в аналітичному департаменті сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).   На думку аналітииків, у попередні три сезони саме соя залишалася однією з небагатьох культур, що забезпечувала стабільну прибутковість виробникам. «У 2022–2024 роках соя, як і ріпак, була культурою, що реально генерувала прибуток для аграріїв. Вона має важливу перевагу — її можна продати як на внутрішню переробку, так і експортувати. Для сої доступні автомобільна та залізнична логістика, а також зберігається попит у дунайських портах. Крім того, для експорту не потрібно формувати великі партії, як у випадку з кукурудзою: достатньо 200–300 тонн. Саме тому попит на сою традиційно залишається більш гнучким», — зазначають у ПУСК. На початку нового маркетингового року найбільший ризик цінового тиску виникне на ринку кукурудзи, тоді як для сої ситуація виглядає більш перспективною. «Якщо подивитися на співвідношення цін між соєю та кукурудзою, то пікових значень ми ще не досягли. Аналогічна ситуація була і на початку минулого сезону, коли рекомендація була простою: кукурудзу продавати, а сою залишати на зберігання. Ті виробники, які реалізували сою у січні, лютому чи березні, отримали значно кращу ціну. Не виключено, що подібний сценарій повториться і цього сезону», — прогнозують експерти. Коли розпочнеться період масового збирання врожаю, пропозиція кукурудзи може суттєво перевищити попит, що призведе до просідання цін. Натомість соя має більше шансів дорожчати протягом другої половини сезону. «Окремі переробні підприємства вже озвучують ціни нового врожаю сої на рівні близько 17–18 тис. грн/т. Проте за певних логістичних умов ринок цілком може побачити і 20–22 тис. грн/т. Тому є сенс не поспішати з форвардними продажами. Взимку ціна може бути значно цікавішою для виробників», — резюмують у ПУСК.https://agravery.com/uk/posts/show/derzprodspozivsluzba-ukraini-zaversue-formuvanna-perelikiv-eksporteriv-acmenu-ta-gorohu-do-kitauhttps://agravery.com/uk/posts/show/derzprodspozivsluzba-ukraini-zaversue-formuvanna-perelikiv-eksporteriv-acmenu-ta-gorohu-do-kitauThu, 06 Aug 2026 09:05:00 +0300articleДержпродспоживслужба України завершує формування переліків виробників та експортерів ячменю та гороху, які планують поставляти свою продукцію до Китаю. Про це повідомила пресслужба відомства. Як уточнюється, наразі триває формування переліків місць зберігання, з яких планується експорт ячменю до КНР, а також осіб, які планують експорт зернової. Щодо гороху, то продовжується формування переліків підприємств, які вирощують зернобобову для експорту до КНР, підприємств, які планують її експорт гороху до вказаної країни, а також підприємств, які переробляють та зберігають горох, що експортується до Китаю. «Документи, які підтверджують проведення фітосанітарних процедур, щодо місць вирощування та місць зберігання ячменю та гороху з метою включення осіб до вищевказаних переліків надаються на електронну пошту [email protected] в термін до 17 серпня п. р. для подальшого інформування Китайської Народної Республіки», - підкреслюється у повідомленні. Зразки заяв та список необхідних документів розміщено на порталі Держпродспоживслужби в розділі «Фітосанітарні вимоги країн».https://agravery.com/uk/posts/show/elevatori-agroprosperisa-vperse-za-sist-rokiv-pidnali-tarifihttps://agravery.com/uk/posts/show/elevatori-agroprosperisa-vperse-za-sist-rokiv-pidnali-tarifiThu, 06 Aug 2026 08:20:00 +0300articleНа елеваторах «Агродар-Бар» та «Жмеринському елеваторі» компанії «Агропросперіс» у сезоні-2026 тарифи на елеваторні послуги зросли приблизно на 10%. До цього часу елеватори фактично працювали за тарифами 2021 року. За словами керівника обох підприємств Романа Андрейківа, протягом останніх років компанія компенсувала зростання витрат за рахунок власних ресурсів, однак подальше стримування тарифів стало неможливим. «Упродовж цих років ми покривали зростання витрат власними ресурсами та внутрішніми резервами. Значною мірою це було пов’язано з жорсткою конкуренцією на ринку елеваторних послуг. Ви ж розумієте, що сьогодні це фактично боротьба за клієнта. Ситуація для елеваторів непроста, і тарифи стали одним із конкурентних інструментів. Але цього року наші можливості фактично вичерпалися. Тому ми були змушені дещо підвищити тарифи», — пояснив він. Керівник зауважив, що підвищення залишилося помірним — близько 10%, а за окремими послугами тарифи взагалі не змінювали. Водночас, вартість полімерних рукавів, які використовують на підприємствах, зросла приблизно на 25%. Андрейків зазначив, що основними причинами перегляду тарифів стали подорожчання електроенергії, пального, матеріалів, запасних частин, а також послуг підрядників, перевезень, оренди техніки, зокрема тракторів.https://agravery.com/uk/posts/show/ponad-30-mln-tonn-ukrainskoi-agroprodukcii-mozut-ne-potrapiti-na-svitovi-rinki-visockijhttps://agravery.com/uk/posts/show/ponad-30-mln-tonn-ukrainskoi-agroprodukcii-mozut-ne-potrapiti-na-svitovi-rinki-visockijWed, 05 Aug 2026 16:50:00 +0300articleРосійські атаки на цивільні судна та портову інфраструктуру фактично зупинили рух до портів Великої Одеси. Україна розширює експорт залізницею, автомобільними шляхами та через Дунай. Однак ці маршрути зможуть забезпечити лише близько половини пропускної спроможності чорноморських портів. Це створює загрозу для експорту українського врожаю та стабільності світових продовольчих ринків.  Про це Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький заявив в інтерв’ю агентству Reuters.  За його словами, блокування морського експорту припало на період активного збору врожаю, коли агровиробникам необхідно зберігати продукцію, фінансувати осінню посівну та виконувати експортні контракти. «Ситуація надзвичайно складна. За окремими показниками навіть важча, ніж у березні-квітні 2022 року. Через зупинення морської логістики внутрішні ціни на зернові та олійні культури вже знизилися в середньому на 30%, а прямі втрати аграрного сектору цього року можуть сягнути від 1,5 до 3 млрд доларів», – наголосив Тарас Висоцький.  Одним із перших урядових рішень для підтримки виробників стало коригування механізму визначення мінімально допустимих експортних цін на зернові та олійні культури. Уряд також опрацьовує фінансові та логістичні інструменти, які мають допомогти аграріям уникнути вимушеного продажу врожаю за заниженою вартістю. Основними альтернативними напрямами залишаються залізниця, автомобільні перевезення та дунайські порти. Для виходу цих маршрутів на стабільний рівень роботи знадобиться щонайменше до кінця серпня. Водночас їхня загальна пропускна спроможність становитиме лише близько 50-55% обсягів портів Великої Одеси, через які Україна могла щомісяця експортувати близько 6 млн тонн продукції. Ситуацію ускладнюють посуха та історично низький рівень води в Дунаї. Через це дунайський напрям не зможе суттєво збільшити обсяги перевезень щонайменше до жовтня.  «Україна забезпечує близько 6% світового експорту пшениці та 11% експорту кукурудзи, а також залишається одним із провідних постачальників олійних культур і рослинних олій. Подальше блокування чорноморських портів може скоротити пропозицію на міжнародних ринках і спричинити зростання світових цін на продовольство. Безперебійна робота портів Великої Одеси є ключовою умовою постачання української агропродукції та підтримання глобальної продовольчої безпеки»,– наголосив Міністр. Тарас Висоцький закликав міжнародних партнерів сприяти безпеці судноплавства у Чорному морі. За його словами, навіть після відновлення заходів суден Україні знадобиться щонайменше місяць, щоб повернути експорт до попередніх обсягів. https://agravery.com/uk/posts/show/stavki-na-perevezenna-kukurudzi-z-dunau-za-tizden-zrosli-na-19thttps://agravery.com/uk/posts/show/stavki-na-perevezenna-kukurudzi-z-dunau-za-tizden-zrosli-na-19tWed, 05 Aug 2026 14:25:00 +0300articleЗагальна ситуація на українському ринку фрахту майже не змінилася порівняно з позаминулим тижнем. Ринок суден Handysize фактично відсутній, оскільки дуже мало судновласників готові розглядати рейси з портів «великої Одеси», тоді як ставки на костерні перевезення з Дунаю продовжують стрімко зростати, передає «ПроАгро Груп». Як повідомила компанія ASAP Agri, Єгипет залишається найпопулярнішим напрямком у костерному сегменті, а ставки фрахту на цьому маршруті підвищуються приблизно вдвічі швидше, ніж на інших напрямках. За оцінками фрахтового відділу Atria Brokers, вартість перевезення 6 тис. тонн кукурудзи з українських дунайських портів до Єгипту оцінюється в 65–67 USD/т, що приблизно на 19 USD/т вище за рівень минулого тижня.https://agravery.com/uk/posts/show/alternativna-logistika-zabezpecit-polovinu-eksportu-ta-kostuvatime-agrariam-dodatkovo-50-70-evro-na-tonni-visockijhttps://agravery.com/uk/posts/show/alternativna-logistika-zabezpecit-polovinu-eksportu-ta-kostuvatime-agrariam-dodatkovo-50-70-evro-na-tonni-visockijWed, 05 Aug 2026 10:50:00 +0300articleНаслідки російських атак на портову інфраструктуру Великої Одеси для експорту української аграрної продукції та можливі кроки міжнародних партнерів щодо підтримки українських виробників стали ключовою темою зустрічі Міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького з Надзвичайним і Повноважним Послом Королівства Іспанія в Україні Рікардо Лопесом-Арандою Хагу.  Тарас Висоцький наголосив, що морський шлях залишається критично важливим для українського аграрного експорту. Саме через порти Чорного моря Україна експортує близько 90% зернових та олійних культур, а альтернативні логістичні маршрути фізично не здатні повністю замінити морське сполучення.  За його словами, навіть за максимально сприятливих умов залізничні, автомобільні та дунайські маршрути можуть забезпечити лише до 45-50% річного експорту агропродукції. «Сьогодні ми фактично знову стикаємося з викликом, який уже переживали на початку повномасштабного вторгнення. Жоден альтернативний маршрут не здатний повністю замінити морські порти. Навіть за найоптимістичнішого сценарію альтернативна логістика забезпечить лише до половини необхідних обсягів експорту та коштуватиме аграріям додатково 50-70 євро на кожній тонні продукції. Втрати для сільськогосподарського сектору України можуть сягнути 1,5-3 мільярдів доларів. Саме тому підтримка міжнародних партнерів є надзвичайно важливою як для України,так і  для збереження глобальної продовольчої безпеки», – наголосив Тарас Висоцький. Сторони приділили увагу ризикам для проведення збиральної кампанії та зберігання нового врожаю. Якщо ситуація не зміниться, вже восени Україна може зіткнутися з дефіцитом потужностей для зберігання на рівні 11 млн тонн. Мінагрополітики працює над забезпеченням аграріїв тимчасовими засобами зберігання, зокрема зерновими рукавами, а також розробляє механізми доступного кредитування виробників. Також обговорювалися можливості розширення співпраці між Україною та Іспанією в аграрній сфері, підтримка альтернативних логістичних маршрутів, залучення міжнародної допомоги та координація з європейськими партнерами для мінімізації наслідків російської агресії. Посол Іспанії запевнив у незмінній підтримці України з боку іспанського уряду та суспільства. Він зазначив, що Іспанія готова розглядати можливості подальшої допомоги українському аграрному сектору. Зокрема у розвитку альтернативної логістики, підтримці експорту та реалізації спільних проєктів, спрямованих на зміцнення продовольчої безпеки.https://agravery.com/uk/posts/show/urad-onoviv-mehanizm-minimalnih-eksportnih-cin-dla-pidtrimki-eksportu-agroprodukciihttps://agravery.com/uk/posts/show/urad-onoviv-mehanizm-minimalnih-eksportnih-cin-dla-pidtrimki-eksportu-agroprodukciiWed, 05 Aug 2026 09:05:00 +0300articleКабінет Міністрів України оновив порядок затвердження мінімально допустимих експортних цін на зернові та олійні культури. Рішення покликане забезпечити безперервність аграрного експорту в умовах суттєвого ускладнення логістики через російські обстріли портової інфраструктури, підтримати українських виробників та зберегти стабільні валютні надходження в економіку України. Постанова передбачає, що у серпні 2026 року під час визначення мінімально допустимих експортних цін на окремі види продукції застосовуватиметься коефіцієнт 0,714 відносно базової оцінки. Це стосується пшениці, жита, ячменю, вівса, кукурудзи, сої, ріпаку, насіння соняшнику, а також соняшникової, соєвої та ріпакової олії й окремих продуктів їх переробки. Необхідність змін зумовлена суттєвим погіршенням логістичної ситуації. Через блокування морських перевезень і російські обстріли портової інфраструктури зросли витрати на транспортування аграрної продукції, сповільнилися темпи експорту та знизилися закупівельні ціни на внутрішньому ринку. Зокрема, продовольча пшениця подешевшала на 16%, фуражна – на 17%, кукурудза – на 8%, ячмінь – на 14%, ріпак – на 5%.  Одночасно скоротилися темпи вивезення зерна. Середньодобові відвантаження за останній тиждень впали до 48 тис. тонн, що є втричі нижче темпів першої половини місяця. За таких умов мінімально допустимі експортні ціни, розраховані відповідно до попередніх логістичних умов, перестали відповідати реальній ринковій ситуації та фактично унеможливлювали укладання частини експортних контрактів. Запровадження оновленого механізму дозволить врахувати додаткові логістичні витрати, спричинені війною, та забезпечити безперервність зовнішніх поставок української аграрної продукції. «Аграрний експорт залишається одним із ключових джерел валютних надходжень та основою економічної стійкості України. Попри цілеспрямовані атаки росії на портову інфраструктуру та суттєве ускладнення логістики, держава оперативно реагує на нові виклики. Ухвалені зміни дозволять адаптувати механізм мінімально допустимих експортних цін до реальної ринкової ситуації, забезпечити безперервність експорту, підтримати українських агровиробників під час жнив і зберегти стабільне надходження валютної виручки до країни», – зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. Акцентував увагу, що 0,714 буде застосовано відносно базової оцінки та перевів оцінку скорочення темпів експорту на середньодобовий рівень.https://agravery.com/uk/posts/show/agrosektor-potrebue-500-mlrd-grn-dla-posivu-u-var-zaklikali-do-kreditnoi-pidtrimki-ta-poperedili-pro-riziki-neviplati-paivhttps://agravery.com/uk/posts/show/agrosektor-potrebue-500-mlrd-grn-dla-posivu-u-var-zaklikali-do-kreditnoi-pidtrimki-ta-poperedili-pro-riziki-neviplati-paivWed, 05 Aug 2026 08:20:00 +0300articleУкраїнські аграрії стикнулися із гострим дефіцитом обігових коштів через проблеми з морським експортом, низькі закупівельні ціни та накопичення перехідних залишків. Для проведення осінньої та весняної посівних кампаній, виплат пайовикам, обслуговування кредитів  агросектору потрібно близько 500 млрд грн, і без державної та міжнародної фінансової підтримки частина господарств може скоротити посівні площі або навіть припинити діяльність.   Про це заявив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук. За його словами, нинішня логістична ситуація не дозволяє аграріям своєчасно реалізовувати врожай і отримувати кошти для фінансування польових робіт. Якщо раніше продаж зерна забезпечував фермерів ресурсами на пальне, зарплати, податки та погашення кредитів, то зараз через падіння внутрішніх цін ця модель фактично перестала працювати. «Сьогодні потрібно близько 500 млрд грн на проведення осінньої та весняної посівних кампаній. Це дуже великі кошти, і ми розуміємо, що бюджет України самостійно не зможе з цим впоратися. Саме тому тривають перемовини з міжнародними партнерами щодо підтримки українського агросектору. Ми маємо бажання працювати, але запас міцності у виробників не безмежний. Протягом найближчих місяців необхідно знайти кошти», - зазначив Денис Марчук. У ВАР наголошують, що одним із ключових рішень має стати розширення доступу аграріїв до кредитних ресурсів. «Перший потрібний механізм — це фінансування, щоб аграрії могли провести посівну кампанію. Другий — реструктуризація кредитів, адже сьогодні багатьом виробникам просто немає з чого сплачувати ні тіло кредиту, ні відсотки. Також необхідне державне страхування кредитного портфеля, щоб банки могли активніше кредитувати аграрний сектор. Водночас ВАР просить не змінювати логіку програми «5-7-9» і залишити можливість використовувати ці кошти для поточної господарської діяльності», - підкреслив заступник голови ВАР.   Недостатнє  фінансування агросектору матиме не лише виробничі наслідки. Мільйони власників земельних паїв можуть залишитися без орендних виплат. «Якщо не буде знайдено достатніх джерел фінансування, аграрії будуть змушені залишити частину земель під паром, а окремі підприємства можуть припинити роботу. За кожним таким господарством стоять не лише його працівники, а й родини пайовиків, які здають землю в оренду. Вони повинні отримати орендну плату за свої паї, але коли аграрій змушений продавати продукцію собі у збиток, йому просто немає чим розраховуватися. Саме тому кредитна підтримка потрібна не лише для агросектору, а й для уникнення негативних соціальних наслідків», - наголосив Денис Марчук.    https://agravery.com/uk/posts/show/tempi-znizenna-cin-na-ukrainskij-ripak-upovilnilisahttps://agravery.com/uk/posts/show/tempi-znizenna-cin-na-ukrainskij-ripak-upovilnilisaTue, 04 Aug 2026 16:50:00 +0300articleНа українському ринку ріпаку зниження цін продовжувалося протягом минулого тижня, однак його інтенсивність знизилась, і деякі учасники ринку сповіщали про певну стабілізацію цін. Про це повідомляють експерти ІА «АПК-Інформ» «Попит з боку переробників суттєво впав на тлі сформованих достатніх запасів. Внаслідок цього індикативні ціни попиту знизились до 19000-20000 грн/т СРТ-завод. Робочі закупівельні ціни переробників залишалися в межах 21000-22500 грн/т СРТ-завод», - зазначається у повідомленні. Також експерти додають, що попит з боку експортерів на ріпак залишався стриманим через обмежені можливості відвантажень. При цьому висока вартість логістики стримувала переорієнтацію на західний кордон, зокрема, сировини, вирощеної на півдні та в інших віддалених регіонах. «На західному кордоні суттєвого пожвавлення торгівлі не було, при цьому ціни попиту фіксувалися в межах 540-560 USD/т DAP-західний кордон, тоді як в портах ціни попиту обвалилися до 470-490 USD/т СРТ-порт і були здебільшого індикативними», - уточнили вони.