https://agravery.com/site/indexhttps://agravery.com/img/logo-x-100.gifhttps://agravery.com/site/indexukFri, 18 Sep 2026 16:50:00 +0300https://agravery.com/uk/posts/show/agrarii-ocikuut-na-pripinenna-perevirok-biznesu-pid-cas-vijnihttps://agravery.com/uk/posts/show/agrarii-ocikuut-na-pripinenna-perevirok-biznesu-pid-cas-vijniFri, 18 Sep 2026 16:50:00 +0300articleПро це повідомив заступник голови ВАР Денис Марчук в ефірі марафону «Єдині новини». «Сьогодні аграрії працюють у надзвичайно складних умовах. Через проблеми з експортом підприємства мають дефіцит обігових коштів, накопичуються труднощі зі зберіганням продукції. У таких умовах важливо дати аграріям можливість зосередити ресурси на збереженні виробництва. Водночас бізнес стикається з додатковим адміністративним навантаженням з боку податкової та екологічної служб», — зазначив Денис Марчук. Він наголосив, що питання тимчасового припинення перевірок ВАР порушила під час зустрічі представників агросектору з Президентом України Володимиром Зеленським 15 вересня. «Ми наголосили, що йдеться саме про тимчасове зменшення контрольного навантаження на бізнес в умовах війни, а не про скасування відповідальності підприємств за порушення», - пояснив Денис Марчук. Пропозицію ВАР підтримав Президент України. За підсумками зустрічі питання тимчасового припинення перевірок мають опрацювати Міністерство економіки та Міністерство фінансів. https://agravery.com/uk/posts/show/agroobekti-na-roki-so-sogodni-viznacae-akist-proektuvannahttps://agravery.com/uk/posts/show/agroobekti-na-roki-so-sogodni-viznacae-akist-proektuvannaFri, 18 Sep 2026 13:30:00 +0300articleБезпека людей і безперервність виробництва Перш за все, значно зросла увага до безпеки працівників та забезпечення безперервності роботи підприємств. Під час проєктування ми маємо враховувати питання укриттів, захисту критичної інфраструктури, інженерних мереж та енергетичних об’єктів. Це вже частина відповідального підходу до виробництва. Безпека впливає і на розташування об’єктів, і на площу забудови, і на внутрішнє планування. Треба враховувати, як рухаються люди, як працює транспорт, де проходять мережі, як організовано доступ до обладнання, де можуть бути критичні точки під час аварійної ситуації. Тому в повному інжиніринговому циклі для нас важливі не тільки архітектура, конструктив і технологія, а й пожежна безпека, цивільний захист, електрика, вентиляція, водопостачання, тепломережі та інші системи, які відповідають за стабільну роботу об’єкта. У контексті безперервності виробництва варто окремо сказати про українську матеріальну та інженерну базу. Ми багато порівнюємо підходи до проєктування і реалізації агрооб’єктів у нас та за кордоном і бачимо, що українські рішення добре відповідають нашим умовам експлуатації. В Україні є сильна база фахівців, проєктантів, виробників та заводів, які працюють з металоконструкціями, системами водопостачання та готовими бетонними виробами. Для аграрного бізнесу це практична перевага. Коли підприємство будує або модернізує виробництво, важливі доступність матеріалів у регіонах, логістика, швидкість постачання, досвід монтажу, технічний супровід і можливість оперативно адаптувати рішення під конкретний об’єкт. Енергоефективність, ресурси і рішення для довготривалої експлуатації Для сучасного виробництва енергоефективність стала обов’язковим параметром проєктування. Треба дивитися на весь цикл роботи агрообʼєкта: скільки енергії споживає виробництво, як працює вентиляція, як використовується тепло, де можна повернути ресурс у процес, як організована вода і як працюють допоміжні системи. Саме тому сучасні об’єкти проєктуються з урахуванням рекуперації тепла, оптимізації споживання енергоресурсів, повторного використання енергії та ощадливого поводження з водними ресурсами. У харчовій промисловості та агробізнесі такі рішення напряму впливають на собівартість, стабільність процесів і витрати протягом усього життєвого циклу об’єкта. Практичний приклад такого підходу — м’ясопереробний завод на Київщині, де під час проєктування та модернізації інженерних систем окрему увагу приділили водо- й енергоспоживанню. На основних ділянках встановили прилади обліку води, дані з яких передаються до єдиної системи моніторингу. Це дає змогу бути в одному інформаційному середовищі, бачити фактичне споживання води за окремими ділянками та технологічними процесами, відстежувати динаміку показників, швидше виявляти перевитрати й можливі витоки та планувати подальшу оптимізацію систем водопостачання. У паровій же системі передбачили повернення технологічного конденсату до котельні: вже нагріта й підготовлена вода повторно використовується, що зменшує втрати тепла, споживання свіжої води та навантаження на водопідготовку. Ще одне рішення стосувалося системи холодопостачання. Існуючу гліколеву систему розділили на два незалежні контури та встановили додатковий теплообмінник. Це дозволило розподілити споживачів за температурними й технологічними режимами та подавати холод відповідно до фактичної потреби окремих груп обладнання. У результаті система працює стабільніше, а холодильна потужність використовується ефективніше. Окремо варто відзначити підхід до вибору матеріалів та обладнання. Практика показує, що частина рішень виглядає привабливо на етапі проєктування, а в умовах агропромислового виробництва працює по-різному. Є сфери, де можна використовувати оцинкований метал. А є агресивні середовища, де краще залишатися на нержавіючій сталі. Щоб прийняти правильне рішення, треба врахувати багато факторів: вологість, температуру, санітарні вимоги, доступ до обслуговування і тривалість експлуатації. Це особливо помітно на харчових і агропромислових об’єктах. Комбікормові цехи, олійно-пресові цехи, олійно-екстракційні виробництва, резервуари для зберігання олії, елеватори, лабораторії, м’ясопереробні заводи — всюди є різні умови середовища. Тому матеріали, обладнання та інженерні системи треба оцінювати через реальний досвід експлуатації, а не тільки через характеристики на етапі закупівлі. Точність проєктування і новий запит замовника У проєктуванні агропромислових об’єктів багато ризиків потрібно усувати ще до виходу на будівельний майданчик — на етапі аналітики, розрахунків і моделювання. Особливо коли йдеться про підприємства повного циклу, де всі виробничі та інженерні системи працюють як єдина взаємопов’язана інфраструктура. Наприклад, під час проєктування заводу із виробництва круп і комбікормів на Київщині, необхідно було враховувати особливості взаємодії комбікормових цехів, олійно-пресового та олійно-екстракційного виробництв, резервуарного господарства для зберігання олії, елеваторів для зернових і олійних культур, виробничо-технологічної лабораторії, а також усіх інженерних комунікацій і транспортних потоків між ними. У таких проєктах помилка в одному вузлі може вплинути на монтаж, логістику, підключення обладнання або подальшу експлуатацію всього комплексу. Ми дотримуємося принципу поетапної та точної роботи, тому використовуємо 3D-сканування у наших проєктах. Це сучасна альтернатива отримання вихідних даних: можна сканувати земельну ділянку, будівлі та споруди, технологічне обладнання. Цей метод застосовуємо перед новим проєктуванням і на існуючих виробництвах, коли потрібно наочно зрозуміти технічну складову об’єкта. На основі реальних даних створюємо 3D-модель, адже точність сканування становить до 2 мм на відстані 30 м. Для реконструкції та модернізації це особливо важливо: на майданчику вже є будівлі, обладнання, трубопроводи, кабельні траси, вентиляція, технологічні лінії, і всі ці елементи потрібно точно врахувати ще на стадії проєктування. Сьогодні понад 70% наших проєктів виконуються із застосуванням BIM-технологій, тобто інформаційного моделювання в будівництві. Такий підхід дозволяє відобразити деталі підприємства у цифровій моделі й заздалегідь побачити взаємодію конструкцій, інженерних мереж, технологічного обладнання та підключень. Для цього ми використовуємо Autodesk Revit — програмне забезпечення для створення конструктивної, інженерної та технологічної частин проєкту. Результат — економія, яку не одразу видно. Вона відчувається під час реалізації проєкту: зменшується кількість проєктних помилок, знижується ризик додаткових витрат, проєктувальник раніше бачить колізії та технічні невідповідності. Окремий тренд — швидкомонтовані (модульні) рішення. Замовники дедалі частіше орієнтуються на такі формати, бо вони дозволяють скоротити строки будівництва, зменшити трудомісткість робіт і при цьому забезпечити довговічність об’єкта. Водночас є запит і на капітальні будівлі, які повинні стояти 60 років і більше, все залежить від напряму. Нам би хотілося, щоб законодавство у сфері швидкомонтованих будівель стало гнучкішим, зокрема щодо класу наслідків СС-1. Це особливо актуально в період відбудови й важливо для аграрних виробників, яким потрібна можливість швидше приступати до реалізації своїх проєктів. У нас на сьогодні дуже просунутий замовник. Він добре орієнтується, цікавиться життєвим циклом об’єкта, можливістю модернізації, подальшої реконструкції, енергоефективністю і безпекою людей. Для аграрного бізнесу це вже частина інвестиційного мислення. Сучасне агробудівництво вже переходить до більш зрілої інженерної логіки. Якість проєкту визначається не тільки тим, як швидко об’єкт можна побудувати, а тим, як він працюватиме через роки: чи буде безпечним для людей, готовим до модернізації, енергоефективним і придатним до довгої експлуатації в реальних умовах агровиробництва.https://agravery.com/uk/posts/show/u-civilnomu-kodeksi-vrahuut-vazlivi-dla-agrariiv-propozicii-varhttps://agravery.com/uk/posts/show/u-civilnomu-kodeksi-vrahuut-vazlivi-dla-agrariiv-propozicii-varFri, 18 Sep 2026 10:31:00 +0300articleУ новій редакції Цивільного кодексу планують врахувати низку пропозицій Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР), які стосуються діяльності фермерських господарств, орендної плати за майно на окупованих територіях та кредитних зобов’язань постраждалих від війни агровиробників.  Відповідні питання обговорили під час організованої Комітетом Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики зустрічі Голови ВРУ Руслана Стефанчука з представниками аграрного сектору щодо положень нової редакції законопроєкту №15150 — «Проєкт Цивільного кодексу України». Про це повідомив заступник голови ВАР Михайло Соколов. Одним із ключових питань стало збереження фермерського господарства. У новій редакції Цивільного кодексу цю окрему організаційно-правову форму планували прибрати в межах гармонізації українського законодавства з європейськими підходами. ВАР запропонувала компроміс. «Є окремий закон про фермерське господарство, є положення в самому Цивільному кодексі про особливості регулювання його діяльності. Тому ми запропонували зберегти фермерське господарство як окремий різновид господарського товариства, бо за своїм змістом фермерське господарство — це об’єднання фізичних осіб, які спільно займаються виробництвом сільськогосподарської продукції і так заробляють собі на життя, що відповідає визначенню господарського товариства. Це певний відступ від загального підходу, адже в інших країнах навіть такої окремої форми немає. Але з нашою пропозицією погодилися. Це не просто юридичні хитрощі: такий підхід дозволяє зберегти особливості регулювання діяльності фермерського господарства», — пояснив Михайло Соколов. Водночас фермерським господарствам все ж доведеться формально пройти процедуру перетворення, для якої планують передбачити перехідний період у 5–7 років. Щоб аграрії не зіткнулися з необхідністю переоформлювати різні документи: ліцензії, дозволи, паспорти, критичність тощо, як це було після скасування Господарського кодексу, ВАР запропонувала зміни, що мають максимально спростити цю процедуру і прямо встановлюють, що таке переоформлення непотрібне, що старі документи залишаються дійсними і після перетворення. «Це стало результатом вивчення проблем, з якими вже стикалися члени ВАР через скасування Господарського кодексу, що потягнуло за собою скасування декількох старих та дублюючих організаційно-правових форм. У випадку ухвалення пропозицій ВАР, перетворення фермерських господарств обмежиться лише появою у назві слів «господарське товариство» у формі фермерського господарства. Робоча група підтвердила, що ці пропозиції ВАР будуть враховані», — додав Михайло Соколов.   Ще одна пропозиція ВАР стосується орендованого майна на тимчасово окупованих територіях. ВАР запропонувала прямо закріпити в Цивільному кодексі, що сам пособі факт окупації свідчить про те, що орендар не має доступу до відповідного майна та не може його використовувати, а відповідно, за таке майно орендна плата не сплачується. «Зараз для звільнення від сплати орендної плати відсутність доступу до окупованого майна потрібно окремо доводити. І з цим за певних обставин можуть виникнути проблеми, крім того, це додаткові витрати та втрата часу. Тому ми запропонували прямо передбачити таку норму в Цивільному кодексі. І нам пообіцяли її підтримати», — зазначив Михайло Соколов. Також ВАР запропонувала усунути проблеми із застосуванням механізму «заморозки» кредитів для постраждалих від війни позичальників. «Ми виявили два питання, які потребують законодавчого вирішення. Перша — «заморозка» не поширюється на кредити, надані без застави. Друга — у деяких випадках від позичальника вимагають фінансову інформацію щодо всіх пов’язаних осіб, яку він не може надати. Ці питання також домовилися вирішити за підтримки Національного банку», — зазначив заступник голови ВАР.https://agravery.com/uk/posts/show/virobnikiv-soi-ocikuut-novi-vimogi-vru-pidtrimala-zakonoproekt-sodo-protidii-znelisnennuhttps://agravery.com/uk/posts/show/virobnikiv-soi-ocikuut-novi-vimogi-vru-pidtrimala-zakonoproekt-sodo-protidii-znelisnennuFri, 18 Sep 2026 09:05:00 +0300articleВерховна Рада України на засіданні 16 вересня більшістю у 260 голосів прийняла за основу проєкт Закону України про обіг товарів, пов’язаних зі знелісненням та/або деградацією лісів (реєстр. №15352). Про це повідомила пресслужба Апарату ВРУ. «Метою законопроєкту визначено протидію знелісненню та деградації лісів, встановлення правових та організаційних механізмів контролю ввезення на митну територію України, надання на ринку та вивезення за межі митної території України товарів, пов’язаних зі знелісненням та/або деградацією лісів», - зазначається у повідомленні. Законопроєктом, зокрема, запропоновано: - визначити правові та організаційні засади ввезення на митну територію України, надання на ринку та вивезення за межі митної території України товарів, пов’язаних зі знелісненням та/або деградацією лісів у відповідності з дією Регламенту ЄС 2023/1115, що поширюється на визначені види сировини (зокрема, пальмову олію, велику рогату худобу, сою, каву, какао, товари з деревини та каучук), а також похідні товари, виготовлені з такої сировини; - запровадити перелік товарів, пов’язаних зі знелісненням та/або деградацією лісів, до яких належать товари, що підпадають під вимоги законодавства Європейського Союзу; - визначити обов’язок операторів, наступних операторів та трейдерів забезпечувати збір, зберігання та подання інформації про походження товарів, у тому числі геолокаційних даних щодо земельних ділянок, на яких вироблено відповідну продукцію після 31.12.2020 р.; - запровадити механізми оцінки рівня ризиків невідповідності товарів та вжиття заходів щодо їх мінімізації відповідно до стандартів ЄС; - встановити вимоги щодо належної перевірки суб’єктів господарювання, які здійснюють ввезення, надання на ринку або вивезення відповідних товарів; - запровадження системи обліку на базі інформаційно-комунікаційних систем «Державний аграрний реєстр» та електронного кабінету експортера, які дозволять обробляти інформацію щодо товарів, пов’язаних зі знелісненням та/або деградацією лісів. Також уточнюється, що Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування доручено доопрацювати зазначений законопроєкт з урахуванням поправок і пропозиhttps://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-stala-netto-importerom-molocnih-produktiv-za-pidsumkami-vosmi-misaciv-2026-rokuhttps://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-stala-netto-importerom-molocnih-produktiv-za-pidsumkami-vosmi-misaciv-2026-rokuFri, 18 Sep 2026 08:20:00 +0300articleПро це 17 вересня повідомляє АВМ.  У серпні Україна експортувала 10,86 тис. т молочних продуктів на 30,51 млн дол. Порівняно з липнем натуральні обсяги поставок скоротилися на 11%, а експортна виручка — на 18%. Водночас у річному вимірі обсяги експорту зросли на 7%, хоча виручка зменшилася на 2%. Основними експортними категоріями залишалися морозиво — 26%, згущені молоко та вершки — 25%, сири — 17%, вершкове масло — 11% та молочна сироватка — 7%. Найбільше у серпні порівняно з липнем скоротилися поставки вершкового масла — на 42%. Водночас ситуація на зовнішніх ринках створює передумови для зростання попиту на українську молочну продукцію. Скорочення виробництва молока-сировини в ЄС та підвищення цін на біржові товари можуть сприяти українському експорту. Однак для нарощування поставок важливо зберегти доступ до європейського ринку та забезпечити відповідність господарств вимогам ЄС, зокрема щодо благополуччя тварин. У разі виявлення порушень під час європейських перевірок експорт продукції окремих підприємств може бути обмежений, що також ускладнить її подальші поставки через ЄС до третіх країн. Додатковим викликом залишається логістика: через блокаду Росією морських портів експортери змушені активніше використовувати дунайські порти, залізничні та автомобільні маршрути через західний кордон, що збільшує строки та витрати на доставку. Україна також шукає альтернативні маршрути, зокрема через Азербайджан для виходу на ринки Центральної Азії та Близького Сходу. На тлі скорочення експорту та зростання імпорту зовнішньоторговельне сальдо молочної продукції у серпні 2026 року залишалося негативним і становило -3,34 млн дол.https://agravery.com/uk/posts/show/nekondicijne-zerno-stalo-desevim-palivom-dla-susarokhttps://agravery.com/uk/posts/show/nekondicijne-zerno-stalo-desevim-palivom-dla-susarokThu, 17 Sep 2026 16:50:00 +0300articleПрактика використання зернових відходів як палива вже поширена серед окремих українських підприємств. Зокрема, елеватор «Ханзе Агрі» на Сумщині використовував для сушіння відходи очищення кукурудзи, пише Украгроконсалт.  Можливість застосування таких відходів також розглядає «Кернел». Найвищу теплотворну здатність серед основних культур має насіння соняшнику — близько 24 МДж/кг, тоді як лушпиння дає 16,5–18 МДж/кг. Для кукурудзи показник сягає 15 МДж/кг, ячменю — 14,4 МДж/кг, пшениці — 14,2 МДж/кг. За розрахунками засновника Ukravit Віталія Ільченка, за ефективності котла 80% корисна кВт·год тепла з ячменю або пшениці коштує близько 1,9 грн, із кукурудзи — 2,1 грн, із насіння соняшнику — 2,8 грн. Для деревних пелет цей показник може сягати 4,5 грн. Таким чином, тонна фуражного або некондиційного зерна може забезпечувати тепло більш ніж удвічі дешевше, ніж тонна деревних пелет. Водночас для спалювання доцільно використовувати насамперед продукцію, непридатну для продовольчих потреб чи реалізації, а також відходи очищення зерна.https://agravery.com/uk/posts/show/var-zaklikae-kerivnictvo-derzavi-spriati-zvilnennu-igora-kolihaeva-z-rosijskogo-polonuhttps://agravery.com/uk/posts/show/var-zaklikae-kerivnictvo-derzavi-spriati-zvilnennu-igora-kolihaeva-z-rosijskogo-polonuThu, 17 Sep 2026 14:55:00 +0300articleІгор Колихаєв — багаторічний учасник ВАР та представник аграрного бізнесу Херсонщини. Після початку повномасштабного вторгнення він залишився в окупованому Херсоні й близько чотирьох місяців продовжував виконувати обов’язки міського голови, забезпечуючи життєдіяльність міста, роботу інфраструктури та комунальних підприємств. За внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України, мужність і самовідданість під час організації оборони від російських загарбників Колихаєв нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. 28 червня 2022 року російські військові викрали Ігоря Колихаєва. Відтоді він перебуває в неволі. ВАР наголошує, що попри численні обміни, внаслідок яких тисячі українців повернулися додому, частина українців залишається в полоні ще з 2022 року. «Просимо сприяти максимальному пришвидшенню процесу повернення Ігоря Вікторовича Колихаєва з російського полону, зокрема в межах переговорного процесу та можливих обмінів, а також доручити відповідним державним органам приділити його справі особливу увагу», — йдеться у зверненні.https://agravery.com/uk/posts/show/u-derzbudzeti-2027-urad-zaklav-na-pidtrimku-agrosektoru-74-mlrd-grnhttps://agravery.com/uk/posts/show/u-derzbudzeti-2027-urad-zaklav-na-pidtrimku-agrosektoru-74-mlrd-grnThu, 17 Sep 2026 13:30:00 +0300articleКабінет Міністрів схвалив проєкт Державного бюджету України на 2027 рік, у якому на підтримку сільгоспвиробників закладено 7,4 млрд грн. Відповідний законопроєкт уряд має подати до Верховної Ради, передає «ПроАгро Груп». За інформацією Міністерства фінансів, кошти планують спрямувати на фінансову підтримку агровиробників і фермерів, гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель, грантові програми для АПК, меліорацію та релокацію сільгоспвиробників. Загалом доходи державного бюджету на 2027 рік заплановані на рівні 5,648 трлн грн, видатки – 7,272 трлн грн. Потреба України у міжнародній фінансовій підтримці наступного року оцінюється у $52,6 млрд. Найбільшим пріоритетом бюджету залишається сектор безпеки та оборони. На нього передбачено 4,885 трлн грн, або 43,8% ВВП. Водночас уряд планує збільшити фінансування соціальної сфери, освіти, охорони здоров’я, ветеранської політики, підтримки внутрішньо переміщених осіб, регіонів і громад та програм розвитку економіки. На підтримку економіки та бізнесу передбачено 96 млрд грн, зокрема 29 млрд грн — на програму «Доступні кредити 5-7-9%» та гарантії Національної установи розвитку. Ще 58,7 млрд грн планують спрямувати на страхування бізнесу від воєнних ризиків та інші інструменти фінансової підтримки. На публічні інвестиційні проєкти та програми передбачено 116 млрд грн, з яких 76,4 млрд грн мають надійти від міжнародних фінансових організацій та урядів інших країн. На підтримку регіонів і громад заплановано 133,6 млрд грн, а загальний ресурс місцевих бюджетів у 2027 році має становити 1,0345 трлн грн. Серед інших видатків – 540,3 млрд грн на соціальні виплати та заходи Мінсоцполітики, 328,5 млрд грн – на освіту, 292,5 млрд грн – на охорону здоров’я, 20,5 млрд грн – на виплати ветеранам та 83,2 млрд грн – на підтримку ВПО. Кабмін схвалив проєкт бюджету 15 вересня. Надалі документ має пройти розгляд у Верховній Раді.https://agravery.com/uk/posts/show/dorogij-fraht-i-kukurudza-konkurent-novi-vikliki-dla-eksportu-psenicihttps://agravery.com/uk/posts/show/dorogij-fraht-i-kukurudza-konkurent-novi-vikliki-dla-eksportu-pseniciThu, 17 Sep 2026 11:04:00 +0300articleУкраїнська пшениця активно експортується через румунський порт Констанца, який наразі залишається одним із важливих напрямків збуту. Однак уже в жовтні навантаження на логістику суттєво зросте через активізацію поставок кукурудзи, що посилить конкуренцію між культурами за доступні транспортні потужності. Про це повідомили аналітики кооперативу ПУСК, створеного в межах ВАР. «У липні Україна експортувала близько 1 млн тонн пшениці, у серпні — 600 тис. тонн, а у вересні можемо знову наблизитися до 1 млн тонн. Наразі пшениця активно відвантажується через Констанцу. Однак у жовтні на ринок вийде кукурудза, яка конкуруватиме з пшеницею за логістику. Через це темпи експорту пшениці можуть знизитися», — зазначають у ПУСК. Водночас ситуація на зовнішніх ринках залишається сприятливою для української пшениці з погляду попиту. Однак кінцева економіка поставок для українських продавців значною мірою визначається транспортними витратами. «На ринку пшениці зараз спостерігається певний дисбаланс: попит перевищує доступну пропозицію. Українську пшеницю минулого тижня купував Єгипет за умовними цінами близько $300–307 за тонну. Водночас суттєво подорожчала морська логістика. Якщо два тижні тому фрахт до Єгипту коштував близько $60 за тонну, то наприкінці минулого тижня — вже близько $100–105. Тобто лише логістична складова за два тижні зросла приблизно на $40 за тонну», - повідомляють аналітики. За оцінками аналітиків, найближчим часом ринок пшениці може залишатися відносно стабільним без різких цінових коливань. Водночас висока вартість фрахту та обмежені логістичні можливості продовжуватимуть впливати на внутрішні закупівельні ціни. Тому навіть за високого попиту на зовнішніх ринках маржинальність продажів української пшениці значною мірою залежатиме від вартості доставки та обраного каналу збуту. https://agravery.com/uk/posts/show/na-pocatku-veresna-v-ukraini-posiruvalasa-gruntova-zasuhahttps://agravery.com/uk/posts/show/na-pocatku-veresna-v-ukraini-posiruvalasa-gruntova-zasuhaThu, 17 Sep 2026 10:50:00 +0300articleУпродовж першої декади вересня, через триваючий дефіцит ефективних опадів на переважній частині території України, поповнення запасів продуктивної вологи не відбувалося, тому на більшості площ верхній шар ґрунту залишався сухим. Цей факт у своєму декадному звіті констатували фахівці Укргідрометеоентру. «Протягом декад поширювалася ґрунтова засуха, створюючи несприятливі умови для підготовки ґрунту під сівбу озимих культур під урожай 2027 р.. Станом на 10 вересня запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту на площах призначених під сівбу озимої пшениці, озимого ріпаку та на площах вже засіяних озимим ріпаком відповідали недостатнім та незадовільним показникам», - зазначають агрометеорологи. Як уточннюється, лише на окремих площах західних, північних, центральних та південних областей, де пройшли дощі, відбулося поповнення вологозапасів, особливо верхніх шарів ґрунту, що дещо покращило умови для підготовки ґрунту для сівби озимини. Проте, і в західних і у північних областях тривали нехарактерні для цих областей засушливі умови пов’язані із дефіцитом опадів. «Одночасно, погодні умови були сприятливими для збирання врожаю пізніх та технічних культур, підсихання кошиків соняшнику, насіння якого досягло збиральної стиглості, та качанів кукурудзи, зерно якої досягло повної стиглості, накопичення цукрів в плодах та коренеплодах сільськогосподарських культур», - підкреслюється у звіті.https://agravery.com/uk/posts/show/var-prezentuvala-seedsvision-global-cifrovu-platformu-dla-roboti-z-danimi-pro-sorti-j-gibridihttps://agravery.com/uk/posts/show/var-prezentuvala-seedsvision-global-cifrovu-platformu-dla-roboti-z-danimi-pro-sorti-j-gibridiThu, 17 Sep 2026 09:05:00 +0300articleSeedsVision Global створена для того, щоб агровиробники могли працювати з практичними даними про сорти й гібриди: знаходити інформацію, переглядати результати тестування, порівнювати показники, отримані в різних регіонах України, та використовувати ці дані під час вибору насіння. Платформа розробляється ВАР у межах проєкту з розвитку стратегічного партнерства у галузі насінництва за підтримки Уряду США, наданої через Програму АГРО. Потребу в такому інструменті ВАР визначила за результатами дослідження інформаційних потреб учасників насіннєвого ринку. В опитуванні взяли участь 104 респонденти з 19 областей України. Також під час розробки SeedsVision Global було проаналізовано 10 іноземних цифрових платформ у сфері насінництва та визначено функціональні рішення, які можуть бути корисними для українського ринку. Що може SeedsVision Global Для агровиробника SeedsVision Global має стати інструментом пошуку та роботи з інформацією про сорти й гібриди. Користувачі зможуть переглядати інформацію про представлені на платформі організації, новини, публікації та професійні заходи, а також здійснювати пошук сортів і гібридів за визначеними критеріями. Ключова можливість платформи, доступ до результатів тестування. Це дозволить порівнювати дані, отримані в різних ґрунтово-кліматичних умовах, і краще оцінювати, який сорт або гібрид може відповідати потребам конкретного господарства. Такий підхід особливо важливий з огляду на зміну умов вирощування, дефіцит вологи та зростання виробничих ризиків. При цьому SeedsVision Global не визначає, який сорт або гібрид має обрати фермер. Платформа надає структуровану інформацію та результати тестування, які агровиробник може використовувати для власного виробничого рішення. Для насіннєвих компаній та регіональних центрів насінництва платформа цифровізує взаємодію навколо тестування сортів і гібридів. Насіннєва компанія через власний кабінет може сформувати заявку на тестування, обрати регіональний центр, працювати з інформацією про власні сорти й гібриди, відстежувати статус заявки та отримувати результати випробувань. Також платформа передбачає можливість розміщення результатів досліджень, проведених в інших точках, за умови використання уніфікованого формату даних. Це важливо для того, щоб інформація з різних джерел могла бути придатною для порівняння та практичного використання. Наразі в системі передбачена робота трьох регіональних центрів: НВФГ «Компанія Маїс», СФГ «Балкани» та ТОВ «Агрокрай». Надалі мережа може розширюватися після відповідної верифікації нових центрів. Заявки можуть стосуватися як сортів і гібридів, зареєстрованих в Україні, так і насіннєвого матеріалу, який ще не зареєстрований та тестується для наукових цілей. Регіональний центр через платформу може прийняти або відхилити заявку, супроводжувати її виконання та вносити результати тестування за уніфікованими шаблонами. Після розгляду та схвалення результатів насіннєвою компанією відповідні дані можуть бути оприлюднені на платформі. Окремий блок SeedsVision Global - інформаційний хаб. У ньому учасники можуть розміщувати професійні публікації, новини та інформацію про заходи. Також передбачений єдиний календар подій та можливість оформити підписку на огляд нових матеріалів. Таким чином, SeedsVision Global поступово формується не лише як база даних про сорти й результати тестування, а як цифрове середовище для комунікації та обміну інформацією між фермерами, насіннєвими компаніями, науковими установами, регіональними центрами, закладами аграрної освіти та іншими учасниками ринку.https://agravery.com/uk/posts/show/tekom-agro-group-zbirae-sonasnik-iz-vrozajnistu-do-26-cga-akoi-akosti-nasinna-nadhodit-na-elevatorihttps://agravery.com/uk/posts/show/tekom-agro-group-zbirae-sonasnik-iz-vrozajnistu-do-26-cga-akoi-akosti-nasinna-nadhodit-na-elevatoriThu, 17 Sep 2026 08:20:00 +0300articleНайбільші площі під соняшником в агрооб’єднанні зосереджені у ТОВ «Ясні Зорі» в Подільському районі — до збирання тут понад 5 тис. га. Як повідомив головний агроном Tekom Agro Group В'ячеслав Наумчук, господарства агрооб’єднання в південній частині Одеської області вже завершили обмолот соняшнику, тоді як на півночі регіону жнива ще тривають. «З трьох відділків ТОВ "Ясні Зорі", зібрали урожай соняшнику лише в одному - в Мардарівці, на площі 1600 гектар. Ще необхідно обмолотити вирощене збіжжя на площі близько 3700 гектар. Зараз триває збирання у відділку Дібрівка, тут обмолочено лише близько 25% площ. А ось в найпівнічнішій зоні регіону, де власне розташовані землі третього відділку Абамєліково, осінні жнива ще на паузі - чекаємо відповідні погодні умови, що дозволять вийти комбайнами у поле і якісно провести всі роботи. Зазначу, що на півночі Одещини олійність нижче базиса на 1-3%, поки що маємо показник у 44-47% по Мардарівці та 45-47% - по Дібрівці. Врожайність коливається в залежності від кожного конкретного поля і через неординарність грунту, і через невирівняність рельєфу, особливо в низинах та балках. Зараз в середньому маємо в межах 20-26 ц/га, - розповів фахівець.» Паралельно два елеватори Tekom Agro Group — Подільське зернопереробне підприємство та Чубівський комбінат хлібопродуктів — продовжують приймати соняшник нового врожаю, зібраний у ТОВ «Ясні Зорі». За словами директора ТОВ «Подільське ЗПП» Руслана Мірських, зерно, що надходить на елеватори, переважно має однорідні якісні характеристики. Водночас різняться показники вологості. «Зерно на елеватори заїжджає однорідної якості, за винятком показника вологості. Цей показник коливається від сухого до середньої сухості. Партії зерна соняшнику з показниками вище базисних доводяться до якісних показників методом активної вентиляції. Якщо говорити про відмінності від минулого сезону, то зараз ми отримуємо соняшник однорідний за розміром/крупністю, - розповів директор ТОВ "Подільське ЗПП" Руслан Мірських.» Таким чином, збирання соняшнику на півночі Одеської області ще далеке від завершення: після обмолоту 1600 га у Мардарівці аграріям ТОВ «Ясні Зорі» необхідно зібрати врожай ще приблизно з 3700 га. Темпи подальших робіт залежатимуть насамперед від погодних умов.https://agravery.com/uk/posts/show/cini-na-kukurudzu-v-ukraini-prodovzuut-postupovo-znizuvatisahttps://agravery.com/uk/posts/show/cini-na-kukurudzu-v-ukraini-prodovzuut-postupovo-znizuvatisaWed, 16 Sep 2026 16:50:00 +0300articleУ секторі фуражної кукурудзи на українському зерновому ринку на минулому тижні продовжувала домінувати знижувальна цінова динаміка, повідомляють експерти ІА «АПК-Інформ». Як зазначається, початок збиральної кампанії пізніх культур, великі перехідні залишки та стриманий попит більшості споживачів продовжували впливати на поступове зниження цін. «Кукурудзу вже збирають в п’яти областях України (Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська, Полтавська та Львівська), але станом на 7 вересня було зібрано лише 43,2 тис. тонн із 12 тис. га при врожайності 35,9 ц/га. Ціни на зернову нового врожаю знаходилися в межах 6000-7000 грн/т СРТ», - уточнюють експерти. Також вони додали, що ціни попиту на зернову старого врожаю фіксувались переважно в межах 7000-8000 грн/т і лише в деяких областях досягали 8700 грн/т СРТ. В портах України ціни на фуражну кукурудзу лишались в межах 173-180 USD/т СРТ-порт.https://agravery.com/uk/posts/show/mali-agrovirobniki-otrimali-bilse-mozlivostej-dla-nabutta-kriticno-vazlivogo-statusuhttps://agravery.com/uk/posts/show/mali-agrovirobniki-otrimali-bilse-mozlivostej-dla-nabutta-kriticno-vazlivogo-statusuWed, 16 Sep 2026 15:45:00 +0300articleЇх затвердило Міністерство аграрної політики та продовольства України наказом №11 від 2 вересня 2026 року. Згідно з наказом, площа сільськогосподарських угідь від 200 га не є єдиною можливістю відповідати одному з галузевих критеріїв. Альтернативою може бути річний дохід підприємства не менше 20 млн грн. Для господарств, які вирощують багаторічні насадження, передбачено окремий критерій: площа таких насаджень має становити не менше 50 га. «Таким чином, малі фермерські господарства, які обробляють менше 200 га, але відповідають іншим установленим вимогам, отримають можливість підтвердити своє важливе значення для аграрної галузі та надалі претендувати на статус критично важливого підприємства», – зазначила Леся Панкратова, консультантка ВАР з питань обліку та оподаткування. Всеукраїнська аграрна рада системно порушувала питання розширення можливостей для малих фермерських господарств у межах механізму критичності та наголошувала на необхідності врахувати специфіку таких виробників. ВАР вітає ухвалене рішення та дякує Міністру аграрної політики та продовольства України Тарасу Висоцькому за підтримку малих агровиробників і врахування їхніх потреб при формуванні нових критеріїв.https://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-pocalasa-posivna-ozimih-zernovih-kulturhttps://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-pocalasa-posivna-ozimih-zernovih-kulturWed, 16 Sep 2026 14:30:00 +0300articleСтаном на 16 вересня аграрії вже засіяли 171,6 тис. га озимих на зерно – 3,3% від прогнозованих площ. Зокрема: озиму пшеницю та тритикале посіяно на 145,3 тис. га – 3,2% від прогнозу; озимий ячмінь – на 13 тис. га, або 2,2%; озиме жито – на 13,3 тис. га, або 17,3% від прогнозованої площі. «Посівна озимих – це завжди особливий етап, адже саме зараз ми закладаємо основу майбутнього врожаю. Цьогоріч осінь зустрічає аграріїв непростими викликами: окрім воєнних ризиків та фінансових проблем, у низці регіонів через посушливу погоду відчувається дефіцит ґрунтової вологи. Водночас сільгоспвиробники враховують погодні умови, коригують технологічні рішення та продовжують посівну кампанію, щоб забезпечити оптимальні строки сівби», – зазначає Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. Серед лідерів: Полтавська область – засіяно 46,1 тис. га озимих зернових культур. З них озимої пшениці та тритикале – 43,7 тис. га, озимого жита – 2,4 тис. га. Чернігівська область – засіяно 18,6 тис. га. З них озимої пшениці та тритикале – 13,6 тис. га, озимого жита – 4,5 тис. га, озимого ячменю – 0,5 тис. га. Дніпропетровська область – засіяно 14,4 тис. га. З них озимої пшениці та тритикале – 14,3 тис. га, жита – 0,1 тис. га. Активними темпами триває і сівба озимого ріпаку. Наразі засіяно 837,1 тис. га, що становить 75,7% від прогнозованої площі. Найвищі показники площ демонструють Кіровоградська (100,5 тис. га), Одеська (98,2 тис. га) та Вінницька (75,7 тис. га) області.https://agravery.com/uk/posts/show/samostijnij-eksport-bez-podatkovih-pastok-vebinar-var-dla-agrariivhttps://agravery.com/uk/posts/show/samostijnij-eksport-bez-podatkovih-pastok-vebinar-var-dla-agrariivWed, 16 Sep 2026 12:15:00 +0300articleВ умовах ускладненої експортної логістики, обмежень у роботі портової інфраструктури та посилення конкуренції за канали збуту агровиробникам дедалі важливіше розуміти не лише виробничу частину бізнесу, а й правила зовнішньої торгівлі. Навіть ті господарства, які раніше не експортували продукцію самостійно, сьогодні стикаються з питаннями ціни, контрактів, податкових наслідків, митних платежів та вимог до окремих культур. Щоб допомогти агровиробникам краще орієнтуватися в цих питаннях, Всеукраїнська аграрна рада запрошує взяти участь у вебінарі «Податкові аспекти експорту», який відбудеться 24 вересня 2026 року з 11:00 до 13:00 в онлайн-форматі. Під час вебінару учасники отримають практичні роз’яснення, які допоможуть краще оцінити можливості для експорту, підготуватися до роботи з документами та уникнути помилок, що можуть призвести до додаткових витрат або втрати права на пільгу. Зокрема, під час вебінару розглянуть: як агровиробнику, який раніше не експортував продукцію, почати здійснювати експорт; що потрібно знати про режим експортного забезпечення; як експортувати сою та ріпак зі звільненням від сплати мита; який порядок повернення сплаченого мита, якщо були підстави для застосування пільги; які податкові ризики можуть виникати під час експортних операцій; Лектор: Денис Омельянчук, економіст, податковий консультант. Модератор: Руслан Кальницький, юридичний радник Всеукраїнської аграрної ради. До участі запрошуються агровиробники, керівники та фахівці агропідприємств, які вже працюють з експортними операціями або лише розглядають можливість самостійного експорту сільськогосподарської продукції. Участь у вебінарі безкоштовна за умови попередньої реєстрації. Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/byuwzgyirGPiWQsA8 Зверніть увагу: посилання на зустріч надійде на вказану вами електронну пошту після заповнення форми реєстрації. Вебінар проводиться в межах проєкту Всеукраїнської аграрної ради з підтримки українських агровиробників із постраждалих регіонів у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією Prosper Global (раніше Mercy Corps). Довідково: Prosper Global – міжнародна гуманітарна організація, яка працює більш ніж у 40 країнах світу та надає допомогу людям, які постраждали від катастроф, війн, бідності та наслідків зміни клімату.https://agravery.com/uk/posts/show/ukrzaliznica-vstanovila-sestiricnij-rekord-kontejnernih-perevezen-zernovi-lidiruuthttps://agravery.com/uk/posts/show/ukrzaliznica-vstanovila-sestiricnij-rekord-kontejnernih-perevezen-zernovi-lidiruutWed, 16 Sep 2026 10:50:00 +0300articleЗа перші вісім місяців поточного року обсяг перевезення Укрзалізницею вантажів у контейнерах залізницею сягнув 202,734 тис. ДФЕ, що на 33% перевищує показник відповідного періоду минулого року. повідомляє Rail.insider. «Вказаний показник також є найвищим для вказаного періоду за останні шість років», - підкреслюється у повідомленні. Окрім того, на тлі загального падіння перевезень частка контейнерів у загальному обсязі вантажопотоку демонструє зростання, сягнувши рекордної позначки 4,4%. Це найвищий показник за останні три роки. Найбільше у контейнерах у січні-серпні транспортували зернових вантажів - їхня частка у загальному обсязі становить 27%.  Крім того серед найпоширеніших номенклатур макуха і шроти (12%) та олія (6%).https://agravery.com/uk/posts/show/var-ozvucila-prezidentu-klucovi-propozicii-dla-pidtrimki-agrariiv-v-umovah-eksportnoi-krizihttps://agravery.com/uk/posts/show/var-ozvucila-prezidentu-klucovi-propozicii-dla-pidtrimki-agrariiv-v-umovah-eksportnoi-kriziWed, 16 Sep 2026 09:05:00 +0300articleУ центрі обговорення була ситуація в агросекторі, зокрема наслідки блокування портів, проблеми експорту, доступ агровиробників до фінансування та необхідність оперативних рішень для підтримки бізнесу. Представники Всеукраїнської Аграрної Ради порушили три ключові питання: Тимчасово зупинити перевірки бізнесу на період кризи, щоб не створювати додаткового адміністративного навантаження на підприємства. Продовжити пільгове кредитування аграріїв за програмою «5-7-9%» до 2028 року. Наразі можливість залучення нових кредитів за спеціальними умовами для агросектору обмежена березнем 2027 року, що не дозволяє виробникам повноцінно планувати наступні виробничі цикли. Переглянути умови державних портфельних гарантій, зокрема прибрати обмеження, через яке навіть короткострокова прострочка за попереднім кредитом може позбавити агровиробника можливості отримати нове фінансування з державною гарантією. В умовах блокування портів та затримок надходження коштів такі прострочення можуть бути наслідком форс-мажорних обставин. Президент підтримав необхідність опрацювання озвучених ВАР пропозицій. Питання щодо тимчасового припинення перевірок мають опрацювати Міністерство економіки та Міністерство фінансів, а щодо змін до механізму портфельних гарантій відповідні рішення має напрацювати Мінфін. Продовження пільгового кредитування аграріїв також отримало підтримку. «Для аграріїв зараз критично важливо не лише зберегти доступ до фінансування, а й прибрати бар’єри, які в умовах блокування портів і затримок з експортом додатково ускладнюють роботу бізнесу. Дякуємо Президенту за увагу до проблем сектору та підтримку наших пропозицій. ВАР готова оперативно працювати з урядом і профільними міністерствами, щоб ці рішення були реалізовані якнайшвидше», — зазначив голова ВАР Андрій Дикун. Серед інших тем обговорення були кредитування під заставу зерна, логістика автомобільних перевезень, вагові обмеження на дорогах, пріоритет експорту продукції з доданою вартістю та механізми підтримки цивільного судноплавства. Всеукраїнська Аграрна Рада готова до подальшої ефективної співпраці з Президентом, урядом та профільними міністерствами задля напрацювання практичних рішень для підтримки агровиробників і стабільної роботи сектору.https://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-suttevo-podesevsali-ovoci-borsovogo-naboru-cibula-na-31-morkva-na-23https://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-suttevo-podesevsali-ovoci-borsovogo-naboru-cibula-na-31-morkva-na-23Wed, 16 Sep 2026 08:20:00 +0300articleСтаном на 15 вересня ситуація на продовольчому ринку України залишається стабільною. За останній місяць найбільш помітне зниження цін зафіксовано на низку овочів борщового набору. Про це свідчать дані моніторингу цін на основні продукти харчування Міністерства аграрної політики та продовольства України. Зокрема, за місяць картопля подешевшала на 14%, до 14,2 грн за кг, морква – на 23%, до 17,7 грн за кг, ріпчаста цибуля – на 31%, до 20,7 грн за кг. Водночас динаміка цін на інші групи продуктів залишається різною. На вартість окремих товарів впливають сезонність, собівартість виробництва, витрати на енергоресурси, зберігання та логістику. Серед основних продуктів щоденного споживання батон коштує в середньому 31,5 грн за 500 г, житній хліб – 51,1 грн за кг, макаронні вироби – 39,2 грн за кг, соняшникова олія – 93,5 грн за літр, молоко – 46,7 грн за кг, вершкове масло – 89,1 грн за 200 г, сметана – 126,2 грн за кг. «Ситуація на продовольчому ринку залишається стабільною, а пропозиція основних продуктів є достатньою. Зараз бачимо сезонне зниження цін на низку овочів. Водночас на вартість окремих товарів впливають виробничі та логістичні витрати, зокрема додаткове навантаження на бізнес через російські атаки на логістичну інфраструктуру. Наше завдання - забезпечувати стабільну роботу ринку та достатню пропозицію продукції для споживачів», – зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. Міністерство продовжує щотижневий моніторинг цін на основні продукти харчування для оперативного відстеження ситуації на продовольчому ринку.https://agravery.com/uk/posts/show/zniva-2026-obmoloceno-majze-60-plos-zernovih-kulturhttps://agravery.com/uk/posts/show/zniva-2026-obmoloceno-majze-60-plos-zernovih-kulturTue, 15 Sep 2026 16:55:00 +0300articleСтаном на 15 вересня господарства обмолотили 6 892 тис. га (59% від запланованих площ). Валовий збір зернових та зернобобових культур досяг 32 373,37 тис. тонн при середній урожайності 47 ц/га.  Сільгосптоваровиробники практично завершили збирання основних ранніх культур: пшениця – збір завершено, з 5 043 тис. га намолочено 24 926 тис. тонн при середній урожайності 49,4 ц/га; ячмінь – збір завершено (100% площ, 1 476,54 тис. га), зібрано 6 405 тис. тонн при урожайності 43,4 ц/га; горох – збір завершено, з 299,11 тис. га намолочено 797,53 тис. тонн при урожайності 26,7 ц/га. Найвищу урожайність демонструють господарства Хмельницької (70,7 ц/га), Сумської (59,7 ц/га) та Вінницької (59,3 ц/га) областей. У розрізі основних культур серед областей-лідерів: Одеська область – зібрано 4 822,2 тис. тонн з 1 190 га (пшениці – 3 223,30 тис. тонн з 773,2 тис. га, урожайність – 41,7 ц/га, ячменя – 1 311,5 тис. тонн з 308,7 тис. га, урожайність – 42,5 ц/га; гороху – 284,9 тис. тонн із 106,9 тис. га, урожайність – 26,7 ц/га); Дніпропетровська область – зібрано 2 690 тис. тонн із 650,6 тис. га. (пшениці – 2 040,3 тис. тонн із 462,90 тис. га, урожайність – 44,1 ц/га; ячменя – 574,6 тис. тонн зі 159,10 тис. га, урожайність – 36,1 ц/га; гороху – 37 тис. тонн із 16,2 тис. га, урожайність – 22,8 ц/га); Кіровоградська область – зібрано 2 424,2 тис. тонн із 559 тис. га (пшениці – 1 923,8 тис. тонн із 426,40 тис. га, урожайність – 45,1 ц/га; ячменя  – 412,5 тис. тонн із 98,00 тис. га, урожайність – 42,1 ц/га; гороху – 82 тис. тонн із 31,30 тис. га, урожайність – 26,2 ц/га). Також аграрії активно збирають пізні зернові та олійні культури: кукурудза –  зібрано 167,67 тис. тонн з 35 тис. га (1% від прогнозу) при урожайності 48,2 ц/га; соняшник – 526,62 тис. тонн з 275,38 тис. га (5% від прогнозу) при урожайності 19,1 ц/га; соя – 325,78 тис. тонн з 167,51 тис. га (11% від прогнозу) при урожайності 19,4 ц/га; просо – 51,12 тис. тонн з 20,82 тис. га (51% від прогнозу) при  урожайності 24,6 ц/га; гречка – 26,46 тис. тонн з 18,24 тис. га (38% від прогнозу) при урожайності 14,5 ц/га.