Аграверіhttps://agravery.com/site/indexhttps://agravery.com/img/logo-x-100.gifАграверіhttps://agravery.com/site/indexukFri, 23 Oct 2020 19:31:00 +0300Всі процедури щодо передачі землі громадами необхідно завершити до кінця року — Зеленськийhttps://agravery.com/uk/posts/show/vsi-proceduri-sodo-peredaci-zemli-gromadami-neobhidno-zaversiti-do-kinca-roku-zelenskijhttps://agravery.com/uk/posts/show/vsi-proceduri-sodo-peredaci-zemli-gromadami-neobhidno-zaversiti-do-kinca-roku-zelenskijFri, 23 Oct 2020 19:31:00 +0300articleПро це заявив Володимир Зеленський, президент України, під час круглого столу з представниками об&#39;єднаних територіальних громад Волині, передає прес-служба Держгеокадастру. Зазначимо, що учасники круглого столу обговорили особливості передачі земель сільськогосподарського призначення з державної в комунальну власність відповідно до указу президента «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», що має пришвидшити земельну реформу. «Кабінет міністрів уже підготував проект розпорядження з процедурою передачі сільгоспземель місцевим громадам. Уряд може ухвалити документ уже наступного тижня», — розповідає Роман Лещенко, голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. Таким чином, всі без винятку громади отримають землю, яка була вкрадена в органів місцевого самоврядування з 2002 року, коли право розпоряджатися землею передали на райдержадміністрації, а потім на Держгеокадастр. Тепер ОТГ стануть повноцінними господарями землі. «Крім того у до Верховної Ради уже внесений законопроект щодо передачі у комунальну власність земель інших видів призначення — лісового та водного фондів», — підкреслив Володимир Зеленський. Нагадаємо, громадам Волині передадуть у власність 65 тис. гектарів сільськогосподарських земель.ЄБА закликає аграріїв дотримуватися зобов’язань за форвардними контрактамиhttps://agravery.com/uk/posts/show/eba-zaklikae-agrariiv-dotrimuvatisa-zobovazan-za-forvardnimi-kontraktamihttps://agravery.com/uk/posts/show/eba-zaklikae-agrariiv-dotrimuvatisa-zobovazan-za-forvardnimi-kontraktamiFri, 23 Oct 2020 18:17:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Європейської Бізнес Асоціації. «Останніми днями в галузевих ЗМІ та інфополі лунають заяви деяких аграрних асоціацій та громадських діячів щодо неможливості виконання форвардних контрактів на постачання агропродукції. При цьому фермери посилаються на посуху, яку намагаються представити як форс-мажор. Більше того, лунають заклики до уряду створити механізми для масового невиконання форвардних контрактів», — йдеться в повідомленні. Так, Європейська Бізнес Асоціація закликає учасників ринку не вдаватися до спекуляцій навколо цього питання та не допустити зриву договірних відносин на ринку. Хоча цьогорічні погодні умови й мали негативний вплив на врожай ряду олійних та зернових культур у деяких регіонах України, проте незважаючи на це на сьогодні в державі третій рекордний врожай кукурудзи та четвертий рекордний врожай соняшнику за часи незалежності. «Відповідно, немає жодних передумов до масового невиконання контрактів на аграрному ринку. Нагнітання ситуації навколо врожаю в публічній площині використовується як механізм для невиконання форвардних контрактів. Хоча справжньою причиною такої ситуації стало збільшення цін на зернові та олійні на міжнародних ринках», — пояснюють в асоціації. Таким чином, експерти асоціації переконані, що така риторика може призвести до руйнування ринку форвардних закупівель, масового зриву контрактів не лише з трейдерами, але й з борошномелами та виробниками рослинних олій, що призведе до цінового та правового хаосу на ринку та проблем з виробництвом цілої низки харчових продуктів. «Механізм форвардних угод дає фермерам доступ до фінансування, страхування, дешевшого кредитування, посівмату, добрив в найважливіший момент підготовки до нового врожаю. Більше того, форвардні контракти створюють для фермера механізм страхування ризиків волатильності ціни, в частині її падіння. Ця загальносвітова практика забезпечує стабільність і прогнозованість виробничого циклу для сільського господарства і переробних підприємств», — наголошують у ЄБА. Тож невиконання локальних контрактів на поставку зерна знизить кредитний рейтинг суб&#39;єктів господарювання перед внутрішніми кредиторами, а дефолт за міжнародними експортними контрактами суттєво погіршить інвестиційний клімат України для ведення аграрного бізнесу та репутацію нашої країни як надійного постачальника зерна на світових ринках. «Україна є надійним та стабільним постачальником продовольства на світові ринки. На фоні пандемії та стагнації світових економік українські продукти надзвичайно затребувані. І свою надійність як партнера ми маємо проявити у виконанні взятих на себе контрактних зобов’язань», — стверджує Ірина Душник, виконавчий директор Комітету зернових та олійних культур Європейської Бізнес Асоціації. Тому бізнес вкотре акцентує, що Україна має великий потенціал аграрної галузі та є світовим лідером у виробництві та експорті зерна та олії. Відповідно, стабільність та прогнозованість експорту зернових та олійних мають бути пріоритетом для нашої держави. Нагадаємо, «Епіцентр Агро» завершує збирання соняшнику із середньою врожайністю 3,3 т/га.Створення фондового ринку в Україні може зайняти три роки — Шмигальhttps://agravery.com/uk/posts/show/stvorenna-fondovogo-rinku-v-ukraini-moze-zajnati-tri-roki-smigalhttps://agravery.com/uk/posts/show/stvorenna-fondovogo-rinku-v-ukraini-moze-zajnati-tri-roki-smigalFri, 23 Oct 2020 17:26:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба «Урядового порталу». «22 жовтня під головуванням Дениса Шмигаля відбулась нарада з обговорення питання створення інфраструктури для розбудови фондового ринку в Україні», — йдеться в повідомленні. Прем&#39;єр-міністр України заслухав концепції розвитку фондового ринку в Україні та підтримав ініціативу щодо підписання меморандуму з міжнародними партнерами і стейкхолдерами, який включатиме покрокову імплементацію з розбудови необхідної фінансової інфраструктури для розвитку фондового ринку в Україні та засвідчить пріоритетність відповідної реформи для уряду держави. «Час експериментів завершився. Нам потрібні чіткі проектні кроки, які призведуть до виникнення цивілізованого ринку. Політична воля та підтримка уряду точно є», — заявляє Шмигаль. Прем&#39;єр зауважує, що створення фондової платформи може зайняти три роки та висловив сподівання, що до роботи буде долучена якомога більша кількість міжнародних експертів, які вже мають працюючі фінансові моделі у своїх країнах. «Є таймлайн — трирічний часовий горизонт. Повноцінне створення фондової площадки в Україні займе певний час, тому що це потребує зміну законодавства та правил», — пояснює очільник уряду. За словами Фархада Гауссі, директора офісу економічного зростання USAID, реформа фондового ринку — це великий амбітний проект, який матиме трансформуючий ефект на українську економіку. «Проект змінить те, як міжнародні інвестори дивляться на Україну, якщо він буде впроваджений правильним чином. Це більше ніж ідея, ми хочемо, щоб платформа для торгівлі різними видами активів була реальністю», — підкреслює Гауссі. Нагадаємо, Нацбанк очікує надходження траншу МВФ до кінця 2020 року.ВАРті новини: Експерт підбив підсумки роботи парламенту з підтримки економіки за рікhttps://agravery.com/uk/posts/show/varti-novini-ekspert-pidbiv-pidsumki-roboti-parlamentu-z-pidtrimki-ekonomikihttps://agravery.com/uk/posts/show/varti-novini-ekspert-pidbiv-pidsumki-roboti-parlamentu-z-pidtrimki-ekonomikiFri, 23 Oct 2020 17:00:00 +0300articleAgravery.com та Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) проводять спільний проект, який має на меті висвітлювати найактуальніші проблеми для аграріїв в умовах сьогодення. Заступник голови ВАР Михайло Соколов підбив проміжні підсумки та зробив огляд успіхів та провалів парламенту, передає epravda.com.ua Скасування «соєвих правок» Хорошою новиною стало довгоочікуване скасування горезвісних «соєвих правок», одного з положень законопроєкту № 1210. Через відмову у відшкодуванні ПДВ трейдерам малі й середні виробники сої та ріпаку були поставлені в нерівні умови з великими аграрними корпораціями, які можуть експортувати самі. Парламентарі нового скликання усунули таке пряме порушення принципів Податкового кодексу і Конституції. Завдяки цьому з&#39;явилася надія, що нам вдасться переламати негативну тенденцію зменшення площ посівів сої, які скоротилися приблизно на 25% за останні три роки з моменту ухвалення «соєвих правок». Детінізація ринку оренди земель і виробництва продукції Відповідний законопроєкт 3131-д схвалений профільним комітетом Верховної Ради. Це вже досягнення, адже досі влада не наважувалася братися за вирішення проблеми детінізації виробництва сільськогосподарської продукції. Як зазначають автори проєкту, тіньовий ринок оренди сільськогосподарських земель становить 28% від загальної площі аграрних земель або близько 12 млн га із 42 млн га сільськогосподарських земель України. У 2019 році обсяг тіньової оренди земель в Україні становив 19−69 млрд грн. При цьому втрати бюджетів усіх рівнів від недоотримання податків та інших платежів становлять 6−22 млрд грн на рік. Сподіваємося, що найближчим часом парламент розгляне і схвалить цей законопроєкт. Податок на виведений капітал Це питання залишається одним з головних розчарувань. З приводу заміни податку на прибуток податком на виведений капітал відбулося чимало дискусій, але Міністерство фінансів досі не надало чіткої концепції його впровадження із зазначенням пропонованих рівнів ставок та обмежень. Робота на експертному рівні і в профільних комітетах Верховної Ради проводиться, але немає чіткої позиції уряду — немає і результату. Електронна товарно-транспортна накладна Електронна товарно-транспортна/видаткова накладна та система контролю за фізичним обсягом товарів, що поставляються, потрібна для блокування перетворень на папері «бананів» на «пшеницю» та інших подібних схем з ухилення від сплати ПДВ, так званих скруток. Необхідність впровадження системи обговорюється давно. Вона не тільки дозволяє ефективніше боротися із «скрутками», а й спрощує документальне оформлення перевезень і продажу товарів для легальних платників податків. Мінінфраструктури запускає пілотний проєкт на добровільних засадах, проте його метою є перехід на електронний документообіг при оформленні ТТН, а не контроль за обсягом і номенклатурою товарів у ланцюжку продажів. При цьому досі немає головного — урядового законопроєкту, який би описував дизайн такої системи. Коли такий законопроєкт з&#39;явиться — незрозуміло. Як показали останні три роки, без вдосконалення СМКОР (системи блокування податкових накладних) і наповнення її новою інформацією, яка допоможе краще розрізняти «скрутки» та сумлінних платників податків, неможливо говорити про істотне зростання збирання ПДВ і зниження шкоди. Шкода, яку СМКОР завдає легальному бізнесу, істотна і наближається до критичних, неприйнятних для економіки значень. Приватна тяга Одним з головних провалів є повне ігнорування питання реформи залізничного транспорту: поділ вантажних і пасажирських перевезень, введення єдиного тарифу за користування інфраструктурою і допуск приватної тяги. Залізниця перетворилася з фактору розвитку виробництва на його гальмо через завищені тарифи, низьку якість послуг і скорочення мережі вантажних станцій. Дефіцит тяги веде до зростання термінів оборотності зерновозів і їх дефіциту, хоча при нормальній роботі парку їх повинно вистачати. У результаті вся промисловість зазнає втрат, а наші товари вчасно не потрапляють ні до споживачів усередині країни, ні до іноземних покупців. Новий закон про залізничний транспорт понад рік чекає розгляду в транспортному комітеті, однак нічого не відбувається. Тимчасом його ухвалення є частиною зобов&#39;язань України в рамках угоди про асоціацію з ЄС. Судячи з усього, політики бояться двох проблем, які доведеться вирішувати після ухвалення законопроєкту: скорочення роздутих штатів УЗ і необхідності субсидувати пасажирські перевезення. Зараз відповідні витрати переклали на промисловість, як і тягар «зеленого» тарифу в енергетиці. Не дивно, що у нас триває спад промислового виробництва, а економіка України стрімко деіндустріалізується. Такий підхід — це шлях до катастрофи. Сільське господарство та IT без відновлення промислового виробництва країну не витягнуть. Робочі руки, а з ними і податкова база, далі тікатимуть за кордон, а пенсіонери та інші групи соціальних утриманців залишаться в країні. Це гарантує банкрутство пенсійного фонду, а потім — і загальний дефолт.Міносвіти розглядає варіанти безкоштовного доступу науковців до світових наукових базhttps://agravery.com/uk/posts/show/minosviti-rozgladae-varianti-bezkostovnogo-dostupu-naukovciv-do-svitovih-naukovih-bazhttps://agravery.com/uk/posts/show/minosviti-rozgladae-varianti-bezkostovnogo-dostupu-naukovciv-do-svitovih-naukovih-bazFri, 23 Oct 2020 16:32:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Міністерство освіти і науки України. «Протягом 2017/20 років Міністерство освіти і науки України за рахунок бюджетних коштів забезпечувало для українських вчених та наукових установ доступ до наукометричних баз даних Scopus та Web of Science Core Collection, а також додатково у межах наявних коштів — доступ низки установ до повнотекстової бази даних Springer та аналітичних платформ InCites та SciVal», — йдеться в повідомленні. Наразі МОН розглядає варіанти доступу до інших важливих, авторитетних та сучасних баз даних та платформ. Тож, міністерство проводить опитування, за результатами якого будуть розглянуті можливі варіанти переформатування, виходячи із зазначених учасниками опитування потреб, доступу до електронних наукових баз даних, який здійснюється за рахунок бюджетних коштів. Опитування доступне на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки. «Мова йде про розширення списку доступних безоплатно для українських науковців повнотекстових баз даних, баз даних патентної, ліцензійної та економічної інформації. В аграрній науці це буде цікаво для усіх, хто працює у сфері, яка пов’язана з ліцензуванням, патентною діяльністю, розробкою наукомістких технологій, тощо. Також ці бази можуть бути важливими для насінництва та селекції України», — підкреслили у відомстві. Нагадаємо, Corteva Agriscience оголосила переможниць освітньо-грантової програми для жінок-фермерок.Члени особистого селянського господарства отримають можливість реєструватися безробітнимиhttps://agravery.com/uk/posts/show/cleni-osobistogo-selanskogo-gospodarstva-otrimaut-mozlivist-reestruvatisa-bezrobitnimihttps://agravery.com/uk/posts/show/cleni-osobistogo-selanskogo-gospodarstva-otrimaut-mozlivist-reestruvatisa-bezrobitnimiFri, 23 Oct 2020 15:54:00 +0300articleПро це повідомляє buh.ligazakon.net. «Для членів особистого селянського господарства стане можливою реєстрація в Держслужбі зайнятості та отримання статусу безробітного. Але лише у випадку, якщо нардепи ухвалять законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на підтримку сільського населення щодо подолання негативних наслідків, пов&#39;язаних з COVID-19 (№4223 від 16 жовтня 2020 року)», — йдеться в повідомленні. Зазначимо, що в такому разі члени особистого селянського господарства зможуть отримувати матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги від служби зайнятості, а також допомогу по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) та оплату лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм. Слід додати, що реєстрація в службі зайнятості не передбачатиме виходу особи з членів особистого селянського господарства та втрату права власності на земельну ділянку, пай. Крім того, припинення ведення особистого селянського господарства не передбачатиме припинення права володіння та користування землею, що є у приватній власності такої особи та не впливає на право приватизації чи успадкування майна такою особою. Нагадаємо, фермери Чернігівщини залучили 450 млн гривень завдяки аграрним розпискам.«Епіцентр Агро» завершує збирання соняшнику із середньою врожайністю 3,3 т/гаhttps://agravery.com/uk/posts/show/epicentr-agro-zaversue-zbiranna-sonasniku-iz-serednou-vrozajnistu-33-tgahttps://agravery.com/uk/posts/show/epicentr-agro-zaversue-zbiranna-sonasniku-iz-serednou-vrozajnistu-33-tgaFri, 23 Oct 2020 15:23:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба «Епіцентр Агро». «Враховуючи, яким складним був цей рік для сільського господарства, врожай непоганий. На всій посівній площі, а це понад 46 тис. га, маємо рівень урожайності соняшнику в середньому 3,2−3,3т/га», — розповідає Богдан Черемха, заступник керівника «Епіцентр Агро», директор з виробництва агрохолдингу. Вже повністю завершено збирання соняшнику класичних гібридів на площі 9,6 тис. га із середньою урожайністю 3,48 т/га, а також на завершенні збирання високоолеїнового соняшника, який займає 82% у загальних площах посівів соняшнику в агрохолдингу в цьому сезоні. Його врожайність складає 3,14−3,15 т/га на площі 37 тис. га. «В південно-східній частині Вінницької області з досить низьким рівнем забезпечення вологою протягом усього вегетаційного періоду, де також розташовані підприємства агрохолдингу середня продуктивність соняшнику на площі понад 8,5 тис. га склала 2,75 т/га», — додав Черемха. Крім того, у жовтні «Епіцентр Агро» приступив до збору посівів зернової кукурудзи. За результатами моніторингу та попереднього аналізу, на площі понад 70,5 тис. га в цілому по холдингу середня урожайність цієї с/г культури становитиме на рівні 7−8 т/га. «В південно-східній частині Вінницької та Київській і Черкаській областях з низьким та критичним рівнем вологозабезпеченості ґрунту, планується отримати продуктивність качанистої на рівні 5−6,5 т/га. В трьох кластерах Хмельницькій області („Західний“, „Північний“ та „Антоніни“), агрономи агрохолдингу розраховують отримати врожайність кукурудзи в межах 9−10 т/га. Проте цей показник є меншим, ніж раніше, бо протягом останніх трьох років кукурудза в заліку була 11 т/га», — зауважив директор з виробництва агрохолдингу. Таким чином, отримані результати дають підставу осмислити та переглянути підходити у гібридній політиці щодо цієї культури. Мова йде про зміни підходів у підборі групи стиглості гібридів кукурудзи, їхньої реакції на зміну температурного та водного режимів, генетично закріпленої посухостійкості, а також системи живлення і обробітку ґрунту в залежності від мікрозонального розташування кластерів. «Погодні умови у 2019/20 маркетинговому сезону для українських агровиробників були вкрай не сприятливі. Станом на 1 квітня запаси продуктивної вологи в ґрунті складали лише 130−160 мм. Тому від нестачі вологи найбільше постраждали озимі культури. Це негативно позначилося на показниках продуктивності полів. Ми не досягнули запланованих показників», — наголошує Богдан Черемха. Підкреслимо, що на площі в агрохолдингу більше 22 тис. га зібрали зерна озимої пшениці з урожайністю 5,4 т/га. Дещо краща ситуація у «Західному кластері» на Хмельниччині, де на площі 6,4 тис. га врожайність пшениці 6 т/га. Довідка: «Епіцентр Агро» обробляє 160 тис. га на Хмельниччині, Вінниччині, Тернопільщині, Житомирщині, Черкащині та Київщині. В структурі «Епіцентр Агро» 20 тваринницьких ферм та 14 елеваторних комплексів загальною потужністю зберігання понад 1,5 млн тонн. Нагадаємо, Corteva Agriscience надала можливість фермерам оцінити врожайність кукурудзи за допомогою фотометрії.В Україні планують запустити ще 4 цукрових заводівhttps://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-planuut-zapustiti-se-4-cukrovih-zavodivhttps://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-planuut-zapustiti-se-4-cukrovih-zavodivFri, 23 Oct 2020 15:06:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор». У 2020/21 сезоні виробництво цукру планують вести переробку 33 заводи. Наразі в Україні вже працюють 29 цукрових заводів. У цьому році новий сезон цукрові заводи розпочали у такій послідовності: 5 вересня — ТзОВ «Радехівський цукор» (Радехівське виробництво). 10 вересня — ТОВ «Цукорагропром» філія «Яреськівський цукровий завод». 12 вересня — ПрАТ «Червонський цукровик». 15 вересня — ТОВ «Старокостянтинівцукор». 16 вересня — ТзОВ «Радехівський цукор» (Хоростківське виробництво). 19 вересня — ТОВ «Цукорагропром» філія «Жданівський цукровий завод». 19 вересня — ПАТ «Городище-Пустоварівський цукровий завод». 20 вересня — ТОВ «Юзефо-Миколаївська АПК». 20 вересня — ПАТ «Саливонківський цукровий завод». 23 вересня — ПАТ «Линовицький цукровий комбінат „Красний“». 23 вересня — ПрАТ «Шепетівський цукровий комбінат». 25 вересня — ПрАТ «Гнідавський цукровий завод». 26 вересня — ТзОВ «Радехівський цукор» (Чортківське виробництво). 26 вересня — ТДВ «Шамраївський цукровий завод». 27 вересня — ПрАТ «Теофіпольський цукровий завод». 3 жовтня — ТОВ «Панда» (Селищанський цукровий завод). 6 жовтня — ПП «Ланнівський цукровий завод». 10 жовтня — ТОВ «Новооржицький цукровий завод». 10 жовтня — ПАТ «Первухінський цукровий завод». 10 жовтня — ТОВ «Іллінецький цукровий завод». 10 жовтня — ТОВ «Олександрійський цукровий завод». 11 жовтня — ТОВ «Продовольча компанія „Зоря Поділля“» (Гайсинський цукровий завод). 11 жовтня — ТОВ «Сігнет-Центр». 13 жовтня — ТОВ «Агрокомплекс „Зелена долина“» (Томашпільський цукровий завод). 13 жовтня — ТОВ «Наркевицький цукровий завод».  14 жовтня — ТОВ «Краєвид» (Згурівський цукровий завод). 15 жовтня — ПрАТ «Продовольча компанія „Поділля“» (Крижопільський цукровий завод). 16 жовтня — ТОВ «Цукорагропром» філія «Глобинський цукровий завод». 21 жовтня — ТОВ «Новомиргородський цукор» (Капітанівський цукровий завод). Нагадаємо, в Україні прогнозують підвищення цін на цукор.З України експортували 14,8 млн тонн зерна нового врожаюhttps://agravery.com/uk/posts/show/z-ukraini-eksportuvali-148-mln-tonn-zerna-novogo-vrozauhttps://agravery.com/uk/posts/show/z-ukraini-eksportuvali-148-mln-tonn-zerna-novogo-vrozauFri, 23 Oct 2020 14:25:00 +0300articleПро це повідомляє Інформаційно-аналітичний портал АПК-України. Зокрема, на зовнішні ринки поставлено: пшениці — 10 млн тонн; ячменю — 3,2 млн тонн; жито — 1,7 тис. тонн; кукурудзи — 1,4 млн тонн. З України також було експортовано борошна пшеничного та інших культур — 59 тис. тонн, що на 46,1 тис. тонн менше, ніж за відповідний період минулого МР. Нагадаємо, посадовці дослідного господарства НААН намагалися викрасти зерна на 60 млн гривень.АМКУ дозволив Novus придбати торговельну мережу BILLAhttps://agravery.com/uk/posts/show/amku-dozvoliv-novus-pridbati-torgovelnu-merezu-billahttps://agravery.com/uk/posts/show/amku-dozvoliv-novus-pridbati-torgovelnu-merezu-billaFri, 23 Oct 2020 13:52:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Антимонопольного комітету України. Так, під час розгляду заяви на концентрацію АМКУ встановлено, що компанії проводять одночасну господарську діяльність лише на наступних ринках: роздрібної торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами (окремо) — в межах міст Києва, Борисполя та Ірпеня; надання в оренду (суборенду) комерційної нерухомості під торгівлю в місті Києві. В результаті, сукупні частки учасників концентрації на цих ринках за результатами 2018 року та першого півріччя 2020 року розподілялися наступним чином: 10−15% — на ринках роздрібної торгівлі продовольчими товарами (найбільша сукупна частка не досягає 17% в Ірпені за результатами 2019 року); <5% — на ринках роздрібної торгівлі непродовольчими товарами; <5% — на ринку надання в оренду (суборенду) комерційної нерухомості під торгівлю. «Враховуючи, що сукупні частки учасників концентрації на задіяних ринках є незначними, АМКУ прийняв рішення, що заявлена концентрація не призводить до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на товарних ринках України, тому надав відповідний дозвіл», — пояснили у комітеті. Нагадаємо, АМКУ надав дозвіл «Грано Холдингу» на придбання елеватора Веревського.НБУ знизив прогноз врожаю зернових до 67 млн тоннhttps://agravery.com/uk/posts/show/nbu-zniziv-prognoz-vrozau-zernovih-do-67-mln-tonnhttps://agravery.com/uk/posts/show/nbu-zniziv-prognoz-vrozau-zernovih-do-67-mln-tonnFri, 23 Oct 2020 13:16:00 +0300articleПро це заявив Дмитро Сологуб, заступник голови Національного банку України, передає прес-служба відомства. «Ми трохи переглянули наш прогноз щодо урожаю у бік зниження до 67 млн тонн. Минулий прогноз передбачав 72 млн тонн, була посуха в південних регіонах, ми думали, що більш краща ситуація буде в центральній Україні, але це і там вплинуло на урожай кукурудзи», — розповів Сологуб. Зауважимо, що прогноз щодо урожаю пшениці був знижений на мільйон тонн. «Зменшення урожаю значно не змінить баланс на валютному ринку, тим більше, що ціни на товари українського експорту залишаться достатньо високими», — наголошує заступник голови НБУ. Нагадаємо, в Україні запаси зернових та олійних скоротилися на третину.В Україні пропонують встановити законом мінімальні закупівельні ціни на зерновіhttps://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-proponuut-vstanoviti-zakonom-minimalni-zakupivelni-cini-na-zernovihttps://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-proponuut-vstanoviti-zakonom-minimalni-zakupivelni-cini-na-zernoviFri, 23 Oct 2020 12:41:00 +0300articleПро це йдеться у проекті закону поданому до парламенту, який має у своєму розпорядженні AgroPolit.com. «Даний законопроект найближчим часом з&#39;явиться на сайті Ради. Він запроваджує мінімальну ціну на зерно, тобто нижню межу ціни при укладанні угод купівлі-продажу на внутрішньому ринку України», — йдеться в повідомленні. Зауважимо, що ініціатором законопроекту «Про внесення змін до Закону України „Про зерно та ринок зерна в Україні“ щодо цінового регулювання зернових ресурсів України», став Андрій Богданець, депутата Верховної Ради України, голови міжфракційного депутатського об&#39;єднання «Депутатська аграрна рада». «Прийняття законопроекту дозволить створити здорову конкуренцію. Нині існує проблема, що співвідношення цін на зерно українських виробників до європейських з 2005 року зменшилось з 1,1 до 0,77 у бік зниження цін від українського бізнесу. За останні роки Україна експортує рекордні обсяги зернових, що є прямим наслідком збільшення виробництва. Водночас на ринку зерна спостерігається цінова нестабільність, що пояснюється кількома факторами», — пояснює Богданець. Так, серед зовнішніх факторів такої недосконалості є волатильність цін та доходів товаровиробників, не прогнозованість політичної складової в аграрній політиці, хиткий баланс інтересів основних учасників ринку, як виробників, споживачів та держави. В умовах ринкової економіки для удосконалення аграрної політики є необхідність у правильності визначення її результативності для виробників на зерновому ринку. «Оскільки конкурентоспроможність українського зерна на світовому ринку забезпечується більш низькими цінами, експортери компенсують свої цінові втрати через нижчу якість зерна та логістичні витрати за рахунок низьких закупівельних цін. При цьому сільськогосподарські товаровиробники компенсують цінові втрати за рахунок низьких витрат на оренду землі та заробітну плату», — йдеться в законопроекті. Загалом, нестабільність цін та доходів товаровиробників, концентрація виробництва у великих компаніях, нерівномірність розподілу ринкового виграшу, хиткий баланс інтересів суб&#39;єктів на ринку зерна створює загрозу продовольчій безпеці та негативно впливає на його розвиток. «Тож пропонується запровадити цінове регулювання зернових в Україні шляхом визначення мінімальної ціни на окремі види зернових та олійних культур на рівні, що забезпечує прибутковість виробництва відповідних видів продукції. Зазначене має на меті створення рівних умов конкуренції на ринку, і, як наслідок, наближення до збалансування ринкових відносин між усіма суб&#39;єктами зернового середовища», — підкреслює депутат. Окрім того, рівень зазначених мінімальних цін може бути скоригований на базі проведеного державного спостереження у сфері ціноутворення на ринку зерна. Законопроект передбачає державний нагляд за цінами на всі зернові в Україні. «Проектом закону передбачається на постійній основі здійснювати державне спостереження у сфері ціноутворення на ринках кукурудзи, насіння соняшнику та сої, за результатами якого визначаються методи впливу на економічні процеси та цінову ситуацію на відповідних товарних ринках. Зазначене допоможе вирівняти баланс ціноутворення на зерновому ринку та сформувати рівновеликий прибуток усім учасникам ринкових відносин», — підсумовують нардепи. Нагадаємо, посадовці дослідного господарства НААН намагалися викрасти зерна на 60 млн гривень.Створення кластерів експортерів допоможе розвивати український горіховий бізнесhttps://agravery.com/uk/posts/show/stvorenna-klasteriv-eksporteriv-dopomoze-rozvivati-ukrainskij-gorihovij-bizneshttps://agravery.com/uk/posts/show/stvorenna-klasteriv-eksporteriv-dopomoze-rozvivati-ukrainskij-gorihovij-biznesFri, 23 Oct 2020 12:11:00 +0300articleПро це розповів Володимир Пахно, керівник Української горіхової асоціації, передає east-fruit.com. «Якщо раніше Україна була горіховим експортером номер один в країни ЄС, то сьогодні Європа закуповує також горіх з США, Чилі і Аргентини. Крім того, на ринку одного з основних покупців горіха з України — Туреччини, сьогодні активно демпінгує китайська продукція», — повідомляє Пахно. За словами експерта, саме з цих причин в поточному році експортні ціни на український горіх будуть трохи нижче, ніж в попередні два роки. Тому особливу увагу виробники сьогодні повинні приділяти якості горіха. «Я б сказав, що це перш за все, так як через низьку якість продукції, що поставляється окремими виробниками на зовнішні ринки в попередні роки, постраждала в цілому репутація українського горіхового бізнесу», — наголосив керівник Української горіхової асоціації. Крім того, важливе створення кластерів експортерів українського горіха. «У поточному році ми відкриваємо нову сторінку в розвитку українського горіхового бізнесу шляхом створення кластерів експортерів. В рамках кластерів експортери повинні об&#39;єднатися на економічній основі з метою створення бренду українського горіха», — пояснює Володимир Пахно. Наразі асоціація акцентує увагу виробників на необхідності закладки нових інтенсивних горіхових садів сортового горіха завдяки яким можна отримати продукцію, яка не поступається за своїми смаковими якостями продукції з США. Нагадаємо, в Україні запроваджено власну систему сертифікації органічної продукції.Волинським громадам передадуть у власність 65 тис. гектарів сільськогосподарських земельhttps://agravery.com/uk/posts/show/volinskim-gromadam-peredadut-u-vlasnist-65-tis-gektariv-silskogospodarskih-zemelhttps://agravery.com/uk/posts/show/volinskim-gromadam-peredadut-u-vlasnist-65-tis-gektariv-silskogospodarskih-zemelFri, 23 Oct 2020 11:39:00 +0300articleПро це розповів Роман Лещенко, голова Держгеокадастру, під час круглого столу за участю Володимира Зеленського, президента України, та представників громад Волинської області, передає прес-служба Держгеокадастру. Так, громади отримають масиви із вже визначеними чіткими межами земельних ділянок та цільовим призначенням. «У Волинській області йдеться про орієнтовно 65 тис. гектарів. Ми передамо все, без виключень. Бо зараз маємо ситуацію, коли такі ОТГ, як Вишнівська, Колківська, Любешівська, Любомльська, Прилісненська, Цуманська, Шацька, так і не отримали землі сільськогосподарського призначення. За дивним збігом це громади з цінними рекреаційними землями та бурштиновими покладами», — повідомляє Лещенко. За словами Володимира Зеленського, наразі вдасться передати громадам трохи більше 2 млн гектарів земель, адже ще 5 млн га були вкрадені з державної власності в попередні роки, поки діяв мораторій на продаж землі. Саме тому президент звернувся до представників ОТГ з проханням надавати правоохоронцям інформацію щодо відомих їм випадків незаконного виведення земель з держвласності. «Ми повинні всі ці землі відстоювати. Вони були державними — треба їх повертати й віддавати громадам. Громади повинні довіряти державі — ми зацікавлені, щоб такий ресурс, який може поповнювати місцевий бюджет, дійсно використовували. І ці гроші від оренди землі витрачати на школи, садочки, інфраструктуру та дороги», — заявив Зеленський. Нагадаємо, у Запоріжжі викрили екскерівництво Держгеокадастру на оборудках із землею.Єдиним стримуючим фактором зростання цін на олію може стати початок локдаунів — експертhttps://agravery.com/uk/posts/show/edinim-strimuucim-faktorom-zrostanna-cin-na-oliu-moze-stati-pocatok-lokdauniv-eksperthttps://agravery.com/uk/posts/show/edinim-strimuucim-faktorom-zrostanna-cin-na-oliu-moze-stati-pocatok-lokdauniv-ekspertFri, 23 Oct 2020 11:06:00 +0300articleПро це розповіла Марія Колесник, заступник директора компанії ProAgro Group, передає AgroPortal.ua. «Урожай соняшнику в Україні цього року складе 14,3−14,5 млн т, а середня врожайність олійної культури очікується на рівні 2,15 т/га. Ці очікування враховують не лише офіційну статистику, але й тіньовий сегмент», — повідомляє Колесник. Так, якщо за офіційною інформацією, посівні площі в Україні становлять 6,2 млн га, то за оцінками експерта — 6,7 млн га. 750 тис. га — це ті посівні площі, які знаходяться в «тіні», та рік за роком не враховуються у статистиці. «Але ми розуміємо — для того, щоб виробити та експортувати фактичні обсяги соняшникової олії, офіційно вирощеної сировини не вистачило б. Крім того, експорт соняшнику прогнозується на рівні 125 тис. т, оскільки більшість врожаю традиційно піде на переробку. Водночас експорт соняшникової олії впаде на мільйон тонн порівняно з минулорічним, і становитиме 5,35 млн т», — наголошує директора компанії ProAgro Group. Зауважимо, що нещодавно вартість тонни олії на умовах поставки FOB перетнула межу в тисячі доларів за тонну. Потім ціна трохи відскочила вниз, і лише попереднього тижня знову піднялася. Відповідно, це впливає на закупівельні ціни соняшнику. Експортні ціни коливаються в межах 450−460 $/т. На внутрішньому ринку минулого тижня ціни зросли на 3,5%, до 12,7−13,2 тис. грн/т (EXW). Переробники пропонували 13,5−14 тис. грн/т. «Тенденція до зростання у середньостроковій перспективі збережеться. Хоча найближчі 2 тижні, поки йдуть жнива, збільшується пропозиція на внутрішньому ринку і ціни можуть трохи просісти», — додає Колесник. За словами експерта, на ринку соняшнику фактично переробники є ціноформуючим фактором. Якщо зростатимуть ціни на олію, то вони без будь-яких перешкод зможуть купувати соняшник дорожче. «До Нового року і далі ціни на соняшник будуть зростати. В першу чергу, це підкріплюється очікуваним зростання на ринку соєвих бобів. Підтримку також надають прогнози по зменшенню виробництва пальмової олії. Якщо вона почне дорожчати, то підтягне за собою соєву і соняшникову», — пояснює Марія Колесник. Однак, єдиним стримуючим фактором може стати початок локдаунів, що вплине на вартість нафти. Якщо знову почнуться жорсткі обмеження для бізнесу на пересування, це різко скортить споживання бензину, дизелю, біопалива. «В результаті це вплине на ціни всіх рослинних олій. Пандемія коронавірусу набирає обертів, вступають в силу нові обмеження. Спрогнозувати, що буде далі, важко», — підсумовує спеціаліст. Нагадаємо, в Україні запаси зернових та олійних скоротилися на третину.Посадовці дослідного господарства НААН намагалися викрасти зерна на 60 млн гривеньhttps://agravery.com/uk/posts/show/posadovci-doslidnogo-gospodarstva-naan-namagalisa-vikrasti-zerna-na-60-mln-grivenhttps://agravery.com/uk/posts/show/posadovci-doslidnogo-gospodarstva-naan-namagalisa-vikrasti-zerna-na-60-mln-grivenFri, 23 Oct 2020 10:30:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба СБУ. «У межах кримінального провадження оперативники спецслужби задокументували, що посадовці у жовтні поточного року вступили у змову з комерційними структурами. Через підробку документів і використання фірм-прокладок ділки планували переоформити права на врожай із земель держгосподарства на бізнесменів», — йдеться в повідомленні. Так, орієнтовна вартість насіння соняшника, яким збирались заволодіти зловмисники, становить понад 60 млн грн. «Правоохоронці затримали 3 комбайни, які незаконно збирали врожай, вантажний транспорт з насінням соняшнику держпідприємства вагою понад 40 тонн», — додали в СБУ. Зауважимо, що на вилучені сільгосптехніку та агропродукцію судом накладено арешт. Наразі, тривають слідчі дії. Нагадаємо, у Запоріжжі викрили екскерівництво Держгеокадастру на оборудках із землею.Фермери Чернігівщини залучили 450 млн гривень завдяки аграрним розпискамhttps://agravery.com/uk/posts/show/fermeri-cernigivsini-zalucili-450-mln-griven-zavdaki-agrarnim-rozpiskamhttps://agravery.com/uk/posts/show/fermeri-cernigivsini-zalucili-450-mln-griven-zavdaki-agrarnim-rozpiskamFri, 23 Oct 2020 09:57:00 +0300articleПро це інформує прес-служба Департаменту АПР Чернігівської ОДА. «Cільгоспвиробники області довіряють та продовжують користуватися аграрними розписками, як інструментом додаткового фінансування», — йдеться в повідомленні. Так, з початку року на Чернігівщині укладено 53 фінансові розписки на суму 309,2 млн грн та 35 товарних на суму 141,1 млн грн. Зауважимо, що розписки було укладено по таким культурам: кукурудза, пшениця, соняшник, ячмінь, жито, ріпак, просо, соя, картопля. Нагадаємо, «Астарта» сплатила до бюджетів майже 900 млн гривень.Петрашко проведе онлайн нараду з аграріями для врегулювання проблемних питаньhttps://agravery.com/uk/posts/show/petrasko-provede-onlajn-naradu-z-agrariami-dla-vreguluvanna-problemnih-pitanhttps://agravery.com/uk/posts/show/petrasko-provede-onlajn-naradu-z-agrariami-dla-vreguluvanna-problemnih-pitanFri, 23 Oct 2020 09:26:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Так, під час наради планується обговорити наступні питання щодо: Ситуації на зерновому ринку. Проблеми виконання аграріями зобов’язань за форвардними контрактами внаслідок несприятливих погодних умов. Необхідності напрацювання механізму прискореного отримання документального підтвердження форс-мажорних обставин. «Нарада розпочнеться о 14:00 у форматі ZOOM конференції. Результат зустрічі та ключові напрацювання будуть оприлюднені на офіційному сайті», — зауважили у Мінекономіки. Нагадаємо, Мінекономіки продовжується приймання документів на отримання дотацій аграріями.У Запоріжжі викрили екскерівництво Держгеокадастру на оборудках із землеюhttps://agravery.com/uk/posts/show/u-zaporizzi-vikrili-ekskerivnictvo-derzgeokadastru-na-oborudkah-iz-zemleuhttps://agravery.com/uk/posts/show/u-zaporizzi-vikrili-ekskerivnictvo-derzgeokadastru-na-oborudkah-iz-zemleuFri, 23 Oct 2020 08:50:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба СБУ. «За попередніми даними слідства, експосадовці організували протиправну схему для відведення у приватну власність комерсантів земельних ділянок сільськогосподарського призначення. За „допомогою“ колишніх підлеглих організатори підшукували клієнтам вільні земельні ділянки. Потім через підконтрольну фірму-ліцензіата вони виготовляли необхідну технічну документацію», — йдеться в повідомленні. Таким чином, ділки «гарантували» бізнесменам безперешкодний розгляд і погодження у Держгеокадастрі документації на право користування, отримання в оренду або зміну цільового призначення земельних ділянок. «Оперативники задокументували факт вимагання 600 тис. гривень з місцевого комерсанта за виділення 28 гектарів землі сільськогосподарського призначення. Правоохоронці затримали одного із фігурантів у центрі Запоріжжя під час отримання частини коштів у розмірі 440 тис. гривень», — розповіли в СБУ. Крім того, у ході обшуків у помешканнях фігурантів вилучено чорнові записи, комп’ютерну техніку із доказами протиправної діяльності, які будуть додані до матеріалів справи. «У межах кримінального провадження за ч. 3 ст. 368 (отримання неправомірної вигоди) Кримінального кодексу України вирішується питання щодо оголошення затриманому про підозру та обрання запобіжного заходу. Тривають слідчо-оперативні дії для притягнення до кримінальної відповідальності всіх причетних до оборудки, зокрема посадовців Держгеокадастру», — додали правоохоронці. Нагадаємо, у Держгеокадастрі керівництво довело 54 підприємства до банкрутства з метою їх викупу.Польща стала лідером із імпорту українського медуhttps://agravery.com/uk/posts/show/polsa-stala-liderom-iz-importu-ukrainskogo-meduhttps://agravery.com/uk/posts/show/polsa-stala-liderom-iz-importu-ukrainskogo-meduFri, 23 Oct 2020 08:22:00 +0300articleПро це повідомляє agropolit.com. «Найбільше за звітний період українського меду імпортувала Польща, потіснивши з лідерської позиції Німеччину. Так, її частка за три квартали цього року становить 24,4%, а сума закупівель — $19,74 млн, що на 30% більше, ніж торік. Найбільше країна придбала українського меду у вересні — на $5,12 млн», — йдеться в повідомленні. Слід додати, що Німеччина, яка нині займає друге місце за обсягами закупівель вітчизняного меду, скоротила його імпорт за дев’ять місяців цього року на 4%, до $16 млн, тож її частка наразі становить 19,8%. Крім того, Бельгія у січні-вересні 2020 року імпортувала українського меду на $11,14 млн, що на 14,4% більше, ніж торік. Таким чином її частка становить 13,9%. «Продовжують нарощувати закупівлі згаданої продукції й США, частка яких у загальному експорті українського меду вже сягнула 9,9%, а сума закупівель цього року зросла до $8,05 — на 53,5% більше, ніж торік», — зауважили аналітики. Нагадаємо, експерти стверджують, що роздрібна ціна на мед не покриває витрат пасічника.