https://agravery.com/site/indexhttps://agravery.com/img/logo-x-100.gifhttps://agravery.com/site/indexukMon, 09 Mar 2026 16:50:00 +0200https://agravery.com/uk/posts/show/bilsist-ozimih-v-ukraini-perebuvae-v-zadovilnomu-stani-peresivu-mozut-potrebuvati-mense-10-plos-visockijhttps://agravery.com/uk/posts/show/bilsist-ozimih-v-ukraini-perebuvae-v-zadovilnomu-stani-peresivu-mozut-potrebuvati-mense-10-plos-visockijMon, 09 Mar 2026 16:50:00 +0200articleПро це пише Інтерфакс-Україна. "В більшості регіонів ситуація задовільна, тобто потенційна втрата чи необхідність пересіву (озимини – ІФ-У) менше ніж 10%, що є гарним результатом. Разом з тим є декілька регіонів, де ситуація трішки складніша", – сказав він. За даними заступника міністра, найскладніша ситуація з озимими спостерігається у Кіровоградській області, де пересіву або відновлення можуть потребувати до 40% площ. На Вінниччині цей показник в Мінекономіки оцінюють в 20-30%, в Одеській, Дніпропетровській, Полтавській та Черкаській областях на рівні 10-20% виробничих площ. На думку Висоцького, аграрії у разі потреби будуть пересівати площі під пшеницею, ячменем та ріпаком для чого використовуватимуть кукурудзу, соняшник, сою або ярий ячмінь. Серед основних викликів весняної кампанії він виділив ситуацію на ринку енергоресурсів та мінеральних добрив. "Ми бачимо, що можуть бути коливання на цін на нафтопродукти. Це критичний момент для аграрного сектору, тому що сільське господарство є одним із найбільших споживачів нафтопродуктів, перш за все, дизелю. Сподіваємось, що ситуація врегулюється і буде стабільною", – наголосив Висоцький. Замміністра також констатував зростання цін на мінеральні добрива через нестабільність енергетичних ринків. Зокрема, обстріли енергоінфраструктури спричинили дефіцит вітчизняного виробництва добрив, що додатково вплинуло на їхню вартість напередодні польових робіт. Водночас Висоцький підкреслив, що насіння для посівної вже придбано в абсолютній більшості підприємств, аграрії мають необхідний запас палива і добрив мінімум на декілька тижнів або місяців, що дозволить розпочати польові роботи без затримок. Щодо заходів державної підтримки, він нагадав, що пільгові кредити для посівної (до 90 млн грн – ІФ-У) було пролонговано по всій території України до 31 березня 2027 року. Для аграріїв на прифронтових територіях термін дії пільгового кредитування подовжено до 31 грудня 2027 року. При цьому кінцева ставка для позичальників у прифронтових регіонах становить 3%, що на переконання замміністра, є основним напрямом для забезпечення безперервної роботи сектору.https://agravery.com/uk/posts/show/zernovi-rinki-na-perehresti-analitiki-prognozuut-mozlivij-pocatok-dovgostrokovogo-zrostannahttps://agravery.com/uk/posts/show/zernovi-rinki-na-perehresti-analitiki-prognozuut-mozlivij-pocatok-dovgostrokovogo-zrostannaMon, 09 Mar 2026 14:35:00 +0200articleПро це повідомляє Украгроконсалт. Президент аналітичної компанії Gulke Group Jerry Gulke переконаний, що прорив на зернових ринках почав формуватися задовго до останніх геополітичних подій. За його словами, ринок уже певний час демонстрував ознаки переходу до довгострокового «бичачого» тренду, а воєнна напруга лише посилила вже наявні тенденції. Аналітик також зазначає, що зростання підтримує сильний попит на американське зерно. Експорт кукурудзи зі США у поточному сезоні досяг близько 2,56 млрд бушелів, що приблизно на 31% більше, ніж роком раніше. Одночасно рекордні темпи переробки сої стимулюють попит на соєву олію, яка активно використовується у виробництві біопалива. Додаткову підтримку ринку забезпечує високий попит на рослинні олії у світі — зокрема на пальмову, канолову та соєву. Якщо темпи переробки сої збережуться, Міністерство сільського господарства США може підвищити прогноз переробки ще приблизно на 70 млн бушелів, що потенційно скоротить кінцеві запаси до доволі низького рівня. Водночас експерти попереджають, що ринок залишається на своєрідному «перехресті». Подальший напрямок руху цін залежатиме від погодних умов у Північній Америці, динаміки світового попиту та геополітичної ситуації. Якщо ключові технічні рівні будуть подолані, зернові ринки можуть перейти до нового етапу довгострокового зростання.https://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-u-202526-mr-zbilsit-eksport-acmenu-do-28-mln-tonnhttps://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-u-202526-mr-zbilsit-eksport-acmenu-do-28-mln-tonnMon, 09 Mar 2026 12:30:00 +0200articleЗа даними експертів, виробництво ячменю в Україні залишається відносно стабільним навіть в умовах війни, однак воно все ще суттєво нижче довоєнних показників. У 2025/26 МР урожай культури склав 5,3 млн тонн, що на 0,4% більше, ніж у минулому маркетинговому році, але на 19,7% менше, ніж середній показник за останні п’ять років. Однією з головних тенденцій сезону стало суттєве скорочення посівних площ. У 2025/26 МР під ячменем було засіяно 1,4 млн га, що на 0,9% менше, ніж у попередньому сезоні, та на 26,4% нижче середнього показника за п’ять років. Зниження площ пов’язане передусім із тимчасовою окупацією частини територій та нижчим експортним потенціалом культури порівняно з іншими зерновими. Водночас ячмінь став єдиною зерновою культурою, яка показала зростання врожайності. У поточному маркетинговому році вона склала 3,9 т/га, що на 0,4% більше, ніж у 2024/25 МР, та на 8,4% перевищує середній показник за останні п’ять років. За прогнозами УКАБ, пожвавлення експорту у 2025/26 МР відбудеться після його скорочення в попередньому сезоні. У 2024/25 МР Україна експортувала 2,3 млн тонн ячменю, що на 8,4% менше, ніж роком раніше. Зростання поставок на зовнішні ринки стане можливим завдяки дещо більшому виробництву, скороченню внутрішнього споживання та значним перехідним запасам. Водночас внутрішнє споживання ячменю продовжує поступово зменшуватися. У 2025/26 МР воно оцінюється на рівні 2,8 млн тонн, з яких 1,9 млн тонн використовується на кормові потреби, а близько 0,2 млн тонн — на продовольчі. Експерти зазначають, що попри найбільше скорочення площ серед зернових культур, ячмінь зумів зберегти обсяги виробництва завдяки підвищенню врожайності. Зменшення внутрішнього попиту та наявність запасів дозволять Україні збільшити експорт і задовольнити попит на ринках Азії, Африки та Близького Сходу.  https://agravery.com/uk/posts/show/ispanski-agrarii-vimagaut-dzerkalnih-mit-na-ukrainsku-oliu-cerez-vidmovu-ukraini-skasuvati-obmezenna-eksportu-soi-ta-ripakuhttps://agravery.com/uk/posts/show/ispanski-agrarii-vimagaut-dzerkalnih-mit-na-ukrainsku-oliu-cerez-vidmovu-ukraini-skasuvati-obmezenna-eksportu-soi-ta-ripakuMon, 09 Mar 2026 10:50:00 +0200articleПро це пише Інтерфакс-Україна з посиланням на профільне іспанське видання ASAJA. "Ця стратегія призвела до різкого зростання імпорту української олії до ЄС з 2 до понад 3 млн тонн, що наразі становить 41% усієї олії, що надходить до Союзу", – зазначено у заяві асоціації. За інформацією асоціацій, Україна запровадила "виїзний" податок на насіння, щоб утримати сировину всередині країни, де вітчизняна промисловість може закуповувати її за штучно заниженими цінами, значно нижчими за ринкову вартість. У результаті Україна експортує готовий продукт до ЄС за рекордно низькими цінами, з якими не можуть конкурувати європейські виробники. "У секторі олійних культур склалася безпрецедентна ситуація недобросовісної конкуренції. Масовий приплив дешевої олії спотворює реальні ринкові ціни, знижуючи прибутковість фермерів та призводячи до задушення місцевої промисловості", – наголосили в ASAJA. Іспанські олійноекстракційні заводи втрачають додану вартість, оскільки не мають можливості конкурувати з українською промисловістю, яка працює на сировині, придбаній за заниженою вартістю. Представники іспанського агросектору стверджують, що такі дії української сторони порушують оновлену Угоду про асоціацію між ЄС та Україною, яка набула чинності у жовтні 2025 року. Попри те, що Європейська Комісія вже порушувала це питання перед українською владою, Київ наразі відмовляється скасовувати мито. ASAJA та Copa-Cogeca офіційно закликали Єврокомісію вимагати негайного скасування 10-відсоткового мита на експорт Україною насіння олійних культур. У разі відмови бізнес-об’єднання запропонували запровадити мита на імпорт ЄС української рослинної олії, щоб відновити баланс на європейському ринку та забезпечити справедливу конкуренцію у наступному сільськогосподарському сезоні.https://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-znovu-dorozcae-furazna-kukurudzahttps://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-znovu-dorozcae-furazna-kukurudzaMon, 09 Mar 2026 09:05:00 +0200articleЗа даними ІА «АПК-Інформ», на поточному тижні в Україні спостерігається підвищувальна цінова динаміка на ринку фуражної кукурудзи. Підтримку цінам надає активний попит внутрішніх та експортно-орієнтованих компаній, недостатньо активне надходження пропозицій зернової від аграріїв та відповідна динаміка на експортному напрямку. Так, станом на 6 березня ціни попиту на фуражну кукурудзу фіксуються найчастіше в межах 8900-9600 грн/т і лише в південному регіоні досягають 10300 грн/т СРТ, що вище показників початку тижня на 100 грн/т.https://agravery.com/uk/posts/show/avesterra-group-planue-investuvati-do-2031-roku-300-mln-u-rozvitok-virobnictvahttps://agravery.com/uk/posts/show/avesterra-group-planue-investuvati-do-2031-roku-300-mln-u-rozvitok-virobnictvaMon, 09 Mar 2026 08:20:00 +0200articleАгрохолдинг Avesterra Group упродовж найближчих п’яти років планує інвестувати близько €300 млн у розширення виробничих потужностей, розвиток птахівництва та будівництво біометанового заводу. Про це повідомив власник компанії Дмитро Добкін під час відкриття нового виробничого майданчика на Волині, передає «ПроАгро Груп». За його словами, інвестиції у нові пташники є частиною довгострокової програми модернізації виробництва. У запуск нового майданчика вже вкладено близько €15 млн. До 2028 року компанія планує збудувати ще шість подібних комплексів, кожен з яких включатиме по 20 пташників. Загальний обсяг інвестицій у цей напрям оцінюється приблизно у €100 млн. Реалізація проєкту дозволить повністю завантажити виробничі потужності та довести обсяги вирощування до приблизно 250 тис. бройлерів на добу. Як повідомила CEO компанії Світлана Собіпан, новий виробничий майданчик площею понад 55 тис. кв. м розташований на території 19 га та оснащений сучасним обладнанням німецької компанії Big Dutchman. Наразі птахівничий напрям Avesterra Group об’єднує 120 пташників, що забезпечують вирощування до 35,1 млн голів птиці на рік. Вона зазначила, що компанія послідовно розвиває бізнес із акцентом на технологічність виробництва, біобезпеку та стабільну якість продукції навіть в умовах воєнного часу. З початку повномасштабного вторгнення Avesterra Group спрямувала на модернізацію підприємств понад €75 млн. У 2025 році компанія сплатила до бюджетів усіх рівнів понад 500 млн грн податків, а загальний обсяг податкових відрахувань з 2022 року перевищив 1,5 млрд грн.https://agravery.com/uk/posts/show/bunge-zaversila-pridbanna-biznesu-iff-iz-virobnictva-soevogo-proteinu-ta-lecitinuhttps://agravery.com/uk/posts/show/bunge-zaversila-pridbanna-biznesu-iff-iz-virobnictva-soevogo-proteinu-ta-lecitinuSun, 08 Mar 2026 11:15:00 +0200articleBunge завершила придбання бізнесу з виробництва соєвого протеїнового концентрату, лецитину та переробки сої у компанії International Flavors & Fragrances (IFF), Inc. Про це повідомляє Украгроконсалт. Угода відповідає стратегії Bunge з розширення портфеля інгредієнтів і покликана запропонувати клієнтам ширший спектр продуктів. До придбаного бізнесу входять бренди IFF: Response, Alpha, Procon та Solec. Вони доповнять наявний білковий портфель Bunge та розширять лінійку текстурованих, функціональних і порошкових соєвих протеїнових концентратів, які використовуються у виробництві продуктів із підвищеним вмістом білка — зокрема хлібобулочних виробів, снеків, м’ясної продукції та рослинних альтернатив м’яса. Крім того, угода посилює портфель лецитину компанії. Тепер він включає ширшу лінійку рідких, порошкових і фракціонованих лецитинів із сої, соняшнику та ріпаку, які застосовуються для оптимізації виробництва та покращення текстури кондитерських, хлібобулочних і інших харчових продуктів. «Ми раді інтегрувати бізнес IFF із виробництва соєвого протеїнового концентрату, лецитину та переробки сої та вітати нових колег у Bunge», — зазначив віцепрезидент Bunge з емульгаторів і білків Браян Дувіль. За його словами, ця угода зміцнює позиції компанії як партнера для виробників харчових продуктів і напоїв, який пропонує широкий і надійний спектр інгредієнтних рішень та підтримує стійкість глобальних ланцюгів постачання.https://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-i-livan-obgovoruut-stvorenna-agrohabu-ta-ugodu-pro-vilnu-torgivluhttps://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-i-livan-obgovoruut-stvorenna-agrohabu-ta-ugodu-pro-vilnu-torgivluSun, 08 Mar 2026 08:20:00 +0200articleУкраїна та Ліванська Республіка домовилися розглянути та опрацювати проєкт угоди про вільну торгівлю між двома країнами та відновити роботу Міжурядової українсько-ліванської комісії з торговельно-економічного співробітництва. Окремо обговорили можливість розвивати співпрацю у сфері протимінної діяльності. Такі підсумки візиту до Бейруту делегації Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України на чолі із заступником міністра Ігорем Безкаравайним. Ліван зацікавлений у нарощуванні обсягів двосторонньої торгівлі з Україною та розширенні номенклатури товарів, а також у створенні агрохабу на своїй території. Про це під час зустрічі з українською делегацією заявив міністр економіки та торгівлі Ліванської Республіки Амер Бісат. «Україна зацікавлена в довгостроковому стратегічному партнерстві з Ліваном. Проєкт продовольчого та логістичного хабу в цій країні — це не лише про більші обсяги торгівлі. Це також про продовольчу безпеку регіону, оскільки Ліван може стати торговими воротами для українських товарів», — зазначив Ігор Безкаравайний. Під час зустрічі з міністром сільського господарства Ліванської Республіки Нізаром Хані Ігор Безкаравайний наголосив, що Україна готова посилювати співпрацю з Ліваном в протимінній діяльності. Зокрема, українські  фахівці можуть допомогти у здійсненні заходів з рекультивації та ремедіації ґрунтів після розмінування. «В Лівані зараз створюють регіональний центр протимінної діяльності, де навчатимуться спеціалісти з розмінування різних країн Близького Сходу. Україна запропонувала, щоб українські фахівців теж змогли викладати в цьому Центрі, ділитися унікальним досвідом розмінування і зробити свій внесок в посилення безпеки в регіоні», — розповів Ігор Безкаравайний після зустрічі із представниками ліванських посадовців, відповідальних за розмінування територій.  Також сторони обговорили питання застосування інноваційних технологій, зокрема дронів із сенсорами для проведення робіт з розмінування.  https://agravery.com/uk/posts/show/ukrainskij-casnik-z-vnutrisnogo-rinku-vitisnae-kitajskij-eksporthttps://agravery.com/uk/posts/show/ukrainskij-casnik-z-vnutrisnogo-rinku-vitisnae-kitajskij-eksportSat, 07 Mar 2026 08:20:00 +0200articleУкраїнському споживачеві байдуже, який часник споживати. На сьогодні китайський часник займає 80% ринку, а український – 20%. Про це розповіла президент Асоціації виробників часнику України, представник нідерландської компанії з вирощування часнику та цибулі Gourmet Юліанна Мусса, передає «ПроАгро Груп». За її словами, відбувається це тому, що собівартість вирощування кожен рік зростає, а світова ціна залишається стабільною. Тому дешевше привезти китайський часник, адже кінцевому споживачу головне – ціна, а не походження продукту. «Якщо ситуація зі світовим виробництвом не зміниться, то галузь може зникнути взагалі, і це стосується не тільки України, а всього європейського континенту. В деяких країнах це вже відбулося. Такого прогнозу дуже бояться нідерландці, іспанці, італійці, хорвати, румуни. Виробники розповідають, що собівартість зрівнялася з ціною реалізації, але завдяки державним програмам підтримки вони можуть триматися на полицях супермаркетів за ринковими цінами. Якщо вони цього не будуть робити, втратять місця на полиці назавжди. І тоді китайський часник заполонить увесь світ», – додала Юліанна Мусса. На 2026 рік уже є прогнози з перевиробництва часнику в світі. «Математика дуже проста: якщо одна країна стабільно споживає 1000 тонн на рік, а виробництво Китаю дійде до 30 тис. тонн, Єгипет, Індія, Іспанія, Аргентина, Бразилія та США збільшуватимуть свої площі кожного року від 5-15%, то споживання від цього не збільшується. Тому українцям важливо споживати часник вітчизняного виробництва. Це допоможе зберегти галузь хоча б на тому рівні, на якому вона є сьогодні», – резюмувала Юліанна Мусса.https://agravery.com/uk/posts/show/soeva-galuz-obgovorit-sezon-202627-na-soybean-markethttps://agravery.com/uk/posts/show/soeva-galuz-obgovorit-sezon-202627-na-soybean-marketFri, 06 Mar 2026 16:50:00 +0200article20 березня 2026 року в Києві відбудеться галузева конференція Soybean Market: Growing. Processing. Trade, організована Українською бобово-соєвою асоціацією. Подія об’єднає виробників, переробників, представників державного сектору, трейдерів та аналітиків для обговорення ключових тенденцій ринку сої у сезоні 2026/27. Конференція проходитиме на тлі зміни глобальної кон’юнктури ринку сої. За прогнозами, світовий баланс сої у сезоні 2026/27 (виробництво та початкові запаси) зросте до 551,8 млн т, переважно за рахунок Латинської Америки. В Україні, водночас, очікується скорочення посівних площ під культурою. Прогноз виробництва на новий сезон становить близько 4,8 млн т. У таких умовах ключовими стають ефективність технологій, контроль якості та стратегія контрактування. «На фоні зростання світового балансу український виробник має бути точнішим у технології та контрактах. Саме це ми плануємо обговорити на конференції», — зазначила Антоніна Скляренко, президентка Української бобово-соєвої асоціації. Участь у конференції вже підтвердили представники провідних агрокомпаній України, переробки, трейдингу, державних органів: Тарас Висоцький, заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Антон Жемердєєв, заступник генерального директора з комерційних питань ТАС АГРО Андрій Бут, керівник напряму зовнішньої торгівлі AGROTRADE GROUP Тарас Баран, комерційний директор Агропродсервіс Андрій Шафран, директор департаменту інфраструктури та логістики Контінентал Фармерз Груп У панельних дискусіях та тематичних сесіях конференції візьмуть участь представники аналітичного та технологічного сектору, а також компаній, що працюють у сфері якості та сертифікації агропродукції, зокрема ICL Growing Solutions, BTU, ASAP Agri, СЖС Україна, Дунайська Соя, AGA Partners, Укрбіоетанол, Агрітема та Bureau Veritas Certification Ukraine. Під час заходу учасники зосередяться на ключових питаннях розвитку ринку сої, зокрема економіці культури в сезоні 2026/27, впливі регуляторних змін («соєві правки»), виборі моделі GMO або non-GMO залежно від ринків збуту, а також сучасних технологіях вирощування — насінництві, системах захисту рослин, живленні, управлінні вмістом протеїну та стабільністю якісних показників. Детальна програма та список учасників — https://soybeanmarket.com.ua/  https://agravery.com/uk/posts/show/pererobniki-v-ukraini-vidmovlautsa-vid-moloka-domogospodarstv-na-korist-mehanizovanih-ferm-geahttps://agravery.com/uk/posts/show/pererobniki-v-ukraini-vidmovlautsa-vid-moloka-domogospodarstv-na-korist-mehanizovanih-ferm-geaFri, 06 Mar 2026 14:30:00 +0200articleВ Україні переробні підприємства все частіше відмовляються від продукції приватних господарств, надаючи перевагу механізованим фермам. Про це заявив генеральний директор GEA в Україні Ярослав Ніцак. «Поголів’я ВРХ в Україні значно скоротилося порівняно з радянським періодом. І найбільші переробники поступово відмовляються від молока з приватних господарств. Йде тенденція переходу з приватних домогосподарств на механізовані ферми. Посилення екологічних вимог у Європі та наявність ресурсної бази створюють передумови для розвитку великих сучасних ферм в Україні», – зазначив Ніцак. За його словами, в рамках євроінтеграції, Україна може виробляти молоко та молочну продукцію на вітчизняних підприємствах і експортувати в Європу. Ніцак зазначив, що такий підхід у довгостроковій перспективі робить інвестиції у молочне виробництво досить виграшними, навіть якщо в короткому періоді ціна на сире молоко знижується до рівня собівартості. Експерт додав, що зараз ціна на молоко знижується, однак інтерес до розширення поголів’я зберігається, оскільки інвестори розуміють циклічність ринку: якщо зараз спад, то далі точно буде зростання, а інвестиція точно відіб’ється.https://agravery.com/uk/posts/show/ukrainski-agrarii-okreslili-cervoni-linii-na-slahu-vstupu-do-eshttps://agravery.com/uk/posts/show/ukrainski-agrarii-okreslili-cervoni-linii-na-slahu-vstupu-do-esFri, 06 Mar 2026 12:05:00 +0200article2 березня відбулася зустріч аграрних асоціацій із представниками Верховної Ради України та Уряду на тему «Євроінтеграція. Ключові виклики для аграрного сектору України». Ініціатором заходу виступила Всеукраїнська аграрна рада. Участь у дискусії взяли Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка, голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду, заступник голови парламентської фракції партії «Слуга Народу» Олександр Ковальчук та заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький. Провідні аграрні об’єднання сформували консолідовану позицію щодо умов інтеграції до Європейського Союзу. До неї долучилися: Всеукраїнська аграрна рада (ВАР), Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ), Асоціація виробників молока, Асоціація «Свинарі України», Союз птахівників України, Національна асоціація цукровиків України «Укрцукор». Представники галузі визначили шість ключових «червоних ліній», які мають бути зафіксовані в переговорному процесі для забезпечення економічно стійкого переходу до стандартів ЄС. 1. Перехідний період. Перехідний період, протягом якого українські стандарти та вимоги до виробництва мають бути повністю гармонізовані з нормами ЄС, повинен становити щонайменше 10 років. Насамперед це стосується переліку дозволених діючих речовин у засобах захисту рослин (ЗЗР), кормових добавок, вимог щодо внесення гною та азотних добрив, імплементації стандартів GAEC, а також поводження з побічними продуктами тваринного походження. 2. Відлік від дати вступу. Перехідний період має розпочинатися з моменту вступу України до ЄС. 3. Доступ до підтримки САР. Українські аграрії повинні отримати доступ до інструментів підтримки Спільної аграрної політики (САР) з початку перехідного періоду. 4. Лімітування («capping») підтримки. До українських аграріїв не повинні застосовуватися обмеження суми підтримки на одне господарство у спосіб, що фактично позбавляє підтримки значну частину виробників. 5. Доступ до структурних фондів. Перехід українських аграріїв до європейських стандартів і вимог до виробництва вимагатиме суттєвих інвестицій, які для багатьох підприємств є непідйомними. Тому вкрай важливо, щоб український аграрний сектор, за прикладом Польщі та інших країн попередніх хвиль розширення, отримав доступ до європейського фінансування. 6. Доступ до ринку ЄС. Українська продукція, що повністю відповідатиме стандартам SPS та виробничим стандартам ЄС і реалізовуватиметься на ринку держав-членів Євросоюзу згідно з вимогами щодо маркування, простежуваності та сертифікації, має отримати максимально лібералізований доступ до ринку ЄС.  «Озвучені вимоги є результатом спільної роботи профільних асоціацій та відображають узгоджений підхід аграрного сектору. Для аграріїв залишається значна кількість проблемних аспектів — від засобів захисту рослин і кормових добавок до регулювання внесення добрив — і ми маємо отримати час для адаптації. Також важливо, щоб доступ до підтримки був із початку перехідного періоду. Водночас нас серйозно турбує можливе лімітування підтримки на одного реципієнта, що для більшості господарств не компенсуватиме додаткових витрат. Тому ми дуже просимо уряд, щоб у перемовинах ці питання були врегульовані», - наголосив заступник голови ВАР Михайло Соколов. Під час дискусії було наголошено на необхідності системної комунікації з європейськими партнерами щодо специфіки українського аграрного сектору та його масштабів. «Потрібно виходити з того, що в переговорах про вступ ініціатива щодо вимог здебільшого належить Європейському Союзу, адже така логіка переговорного процесу. Чим більше ми проводитимемо роз’яснювальну роботу та пояснюватимемо специфіку й проблематику українських фермерів, тим кращим буде результат. Ми орієнтуємося на максимально швидкий вступ до ЄС і маємо чітко розуміти, скільки часу потрібно для пошуку балансу щодо впливу субсидій і Спільної аграрної політики на діяльність фермерів», - віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка. Учасники заходу подякували Олександру Ковальчуку за модерацію та організацію, а також домовилися робити такі події системними — проводити їх щомісяця. Наступну зустріч заплановано на початок квітня. ВАР наголошує, що агросектор підтримує стратегічний курс України на членство в ЄС, однак інтеграція має відбуватися з урахуванням структури українського виробництва, масштабів господарств та економічних реалій.https://agravery.com/uk/posts/show/popit-z-boku-kitau-i-tureccini-pidtrimue-rinok-acmenuhttps://agravery.com/uk/posts/show/popit-z-boku-kitau-i-tureccini-pidtrimue-rinok-acmenuFri, 06 Mar 2026 10:25:00 +0200articleУкраїнський ринок ячменю залишається відносно стабільним, однак пропозиція зерна поступово скорочується. На цьому тлі активізація зовнішнього попиту та невизначеність щодо нового врожаю створюють передумови для можливого зростання цін у найближчі тижні. Про це повідомляють в аналітичному департаменті сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах Всеукраїнської аграрної ради. За даними аналітиків, на внутрішньому ринку умовні ціни на ячмінь наразі становлять близько 10 800–11 000 грн/т. «Однак останніми тижнями пропозиція зерна помітно скоротилася. Більшість аграріїв фактично призупинили продажі не лише ячменю, а й пшениці та ріпаку. Основна причина — невизначеність щодо нового врожаю та стану посівів після зимового періоду. Поки ринок не отримає більш чіткої інформації щодо перезимівлі культур, виробники не поспішають укладати нові угоди», — пояснюють у ПУСК. На тлі обмеженої пропозиції поступово посилюється зовнішній попит на український ячмінь. «На глобальному ринку вже відчувається певний дефіцит ячменю. Попит на українське зерно зберігається, зокрема з боку Туреччини. Додатковим фактором підтримки ринку може стати ситуація з посівами в інших країнах-виробниках. У Франції фіксуються проблеми через надмірну вологість, а в Румунії частково повідомляють про втрати посівів. У регіоні Чорного моря також зберігаються погодні ризики», — зазначають аналітики. Додатковим чинником підтримки цін може стати попит з боку Китаю. «Розрахункова ціна поставок українського ячменю до Китаю наразі становить близько 205–208 $/т CPT-порт, тоді як нещодавні запити покупців перебували на рівні 202–205 $/т. Поява таких індикативів може свідчити про формування більш стабільного попиту з боку китайських імпортерів», — вважають у ПУСК. З огляду на ці фактори березень та перша половина квітня можуть стати періодом формування висхідного цінового тренду на ринку ячменю, якщо зовнішній попит збережеться, а пропозиція з боку аграріїв залишатиметься обмеженою.https://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-j-moldova-uzgodili-kroki-dla-vidnovlenna-eksportu-masa-pticihttps://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-j-moldova-uzgodili-kroki-dla-vidnovlenna-eksportu-masa-pticiFri, 06 Mar 2026 09:05:00 +0200articleПредставники Держпродспоживслужби та Національного агентства з безпечності харчових продуктів Республіки Молдова провели робочу зустріч, ключовою темою якої стало оперативне відновлення експорту української м’ясної продукції до Молдови, повідомляє Украгроконсалт. Сторони не лише обговорили технічні питання, а й погодили чіткий алгоритм дій, що дозволить якнайшвидше відновити експорт для замороженого й охолодженого м’яса птиці за умови підтвердження його безпечності, повідомили у Держпродспоживслужбі. Суб’єкти господарювання, які мають право експорту до країн-членів ЄС (єврономер) і здійснюють закритий цикл виробництва (власні бійні), зможуть експортувати продукцію після проведення лабораторних досліджень 10 проб сироватки крові в лабораторіях ЄС. Щойно результати досліджень підтвердять відповідність безпечності встановленим стандартам, буде відкрито експорт замороженого й охолодженого м’яса птиці для відповідної потужності. Такий крок стане важливим сигналом про стабільність і надійність українського аграрного сектору. Згодом, після відновлення експорту, компетентні органи обох країн додатково обговорять умови та частоту додаткових лабораторних досліджень. Україна вже зробила практичні кроки: відібрано репрезентативну кількість зразків і направлено до лабораторії ЄС для здійснення досліджень.https://agravery.com/uk/posts/show/ukrainski-sirovari-gotuutsa-do-novoi-hvili-dempingu-z-boku-evropejskih-postacalnikivhttps://agravery.com/uk/posts/show/ukrainski-sirovari-gotuutsa-do-novoi-hvili-dempingu-z-boku-evropejskih-postacalnikivFri, 06 Mar 2026 08:20:00 +0200articleВітчизняні виробники сиру очікують у найближчий місяць на нову хвилю імпорту європейської продукції після короткого періоду зниження поставок, повідомило галузеве аналітичне агентство "Інфагро". За даними аналітиків, польські постачальники, орієнтовані на український ринок для реалізації надлишків, готові до активного демпінгу. У зв’язку з цим, щоб не втратити частку ринку, українським сироварам слід переглянути цінову політику. Експерти зазначили, що програма "Купуй українське" з кешбеком може лише частково стимулювати продажі, оскільки більшість покупців обирає дешевший товар безпосередньо в момент покупки. "Базові ціни для дистриб’юторів залишаються на колишньому рівні, тоді як роздрібні значно вищі. Щоб конкурувати з дешевшим імпортом, виробникам доводиться проводити акції зі знижками. Це підтримують не всі гравці, через що частина продукції втрачає місце на полицях", — констатували в агентстві. Експерти прогнозують, що виробництво напівтвердих сирів залишиться стабільним або продемонструє незначне зростання залежно від обсягів імпорту. Виробництво сирних продуктів наразі утримує високий рівень, хоча експортні ціни залишаються зниженими. На ринках натурального сиру ціни відносно стабільні, проте для окремих напрямів українським експортерам доводиться надавати знижки, констатують аналітики. "Без корекції цін та активної промоції у торговельних мережах українським виробникам буде складно протистояти європейському імпорту в поточному сезоні", - підкреслили в "Інфагро".https://agravery.com/uk/posts/show/agrarni-kvoti-es-mozut-skorotiti-eksport-ukraini-na-14-mlrdhttps://agravery.com/uk/posts/show/agrarni-kvoti-es-mozut-skorotiti-eksport-ukraini-na-14-mlrdThu, 05 Mar 2026 16:50:00 +0200articleЗапровадження тарифних квот Європейським Союзом на окремі види української агропродукції може призвести до зниження експорту до ЄС приблизно на $1,43 млрд на рік, повідомив засновник Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки (KSE) Олег Нів’євський. За результатами дослідження Інституту економічних досліджень та політичних консультацій та KSE, сумарний імпорт до ЄС семи категорій української продукції, на які запроваджено обмеження, скоротиться на 55% порівняно з базовим рівнем 2024 року – з $2,59 млрд до $1,16 млрд. Найбільше падіння прогнозується у сегменті пшениці. Її експорт до ЄС може зменшитися на $1,146 млрд (–80%), а фізичні поставки скоротяться з 6,34 млн тонн до 1,3 млн тонн. Значні втрати також очікуються для цукру – мінус $159 млн (-69%), при зниженні обсягів експорту з 325 тис. тонн до 100 тис. тонн. Скорочення також торкнеться інших товарів: експорту м’яса птиці та субпродуктів (-$46 млн), ячменю (-$38 млн), яблучного соку (-$23 млн), яєць і альбумінів (-$9 млн) та меду (-$6 млн). За оцінками експертів, нові квоти матимуть економічні наслідки і для самого Європейського Союзу. Щорічні втрати добробуту для економіки ЄС оцінюються приблизно у $80 млн. Найбільше скорочення імпорту української продукції прогнозується для Іспанії, де поставки можуть знизитися на $889 млн (-74%). Значні втрати також очікуються для Ірландії (-$142 млн, або -65%). У відносному вимірі найсильніше падіння імпорту прогнозується в Італії та Португалії – приблизно на 79%.https://agravery.com/uk/posts/show/urad-zatverdiv-poradok-i-kriterii-viznacenna-zon-rizikovanogo-zemlerobstvahttps://agravery.com/uk/posts/show/urad-zatverdiv-poradok-i-kriterii-viznacenna-zon-rizikovanogo-zemlerobstvaThu, 05 Mar 2026 14:30:00 +0200articleКабінет Міністрів України вперше визначив механізм, за яким сільськогосподарські землі відноситимуть до зон ризикованого землеробства через несприятливі погодні умови або вплив бойових дій. Відповідну постанову «Про затвердження Порядку та критеріїв визначення зон ризикованого землеробства» було ухвалено 4 березня 2026 року.   Рішення спрямоване на посилення продовольчої безпеки держави в умовах повномасштабної війни та зростання кліматичних викликів. Документ дозволить адресно підтримати агровиробників, що працюють у складних умовах, та стабілізувати виробництво сільськогосподарських культур. Після затвердження переліку земель аграрії зможуть отримати державну підтримку. Це дасть змогу покрити середній рівень орендної плати та мінімальне податкове зобов’язання і зберегти виробництво на ризикованих територіях. «Ми вперше впроваджуємо чіткий і прозорий механізм визначення зон ризикованого землеробства, що дозволить адресно спрямовувати державну підтримку, мінімізувати втрати від кліматичних і воєнних ризиків та гарантувати продовольчу безпеку України. Це важливий крок для підтримки агровиробників, які працюють у надзвичайно складних умовах», - наголосив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький. Постанова передбачає два ключові критерії віднесення земель до зон ризикованого землеробства: Негативний вплив кліматичних умов. Ключовим показником є рівень продуктивної вологи у шарі ґрунту 0–100 см: менше 80 мм у період з 15 березня по 30 квітня для озимих культур та менше 80 мм з 15 травня по 15 червня для ярих культур. Відбір проб здійснюють акредитовані або атестовані лабораторії на підставі договору з виробником. У висновках зазначаються кадастрові номери ділянок, їх площа, координати точок відбору, типи ґрунтів і фактичний обсяг вологи. Наслідки бойових дій. Йдеться про земельні ділянки, розташовані в межах 20 км або на відстані від 20 до 50 км від державного кордону з державою-агресором чи лінії зіткнення, а також території, забруднені або ймовірно забруднені вибухонебезпечними предметами.  Що має зробити аграрій, щоб його землю віднесли до зони ризикованого землеробства: Бути зареєстрованим у Державний аграрний реєстр (ДАР). До 1 липня подати через свій електронний кабінет заявку щодо земельних ділянок. Додати необхідні документи (зокрема висновки лабораторії — якщо йдеться про нестачу вологи). Після подання заявки аграрій може відстежувати її статус у своєму кабінеті. Далі обласні державні (військові) адміністрації створюють спеціальні комісії, які протягом 10 робочих днів перевіряють документи та ухвалюють рішення.  До 30 липня узгоджені переліки подаються до Мінекономіки, а остаточне затвердження здійснюється наказом Мінекономіки до 31 серпня з подальшим внесенням інформації до ДАР. Щодо військового критерію, то визначення таких земель здійснюється через електронний обмін даними між ДСНС, Держгеокадастром та Мінекономіки. Інформація автоматично звіряється між публічними реєстрами, держателями яких є ці органи: Реєстром територій, забруднених або ймовірно забруднених вибухонебезпечними предметами, Держгеокадастром та ДАР. Це дозволяє оперативно та без додаткових довідок підтверджувати належність земельних ділянок до відповідних зон. Реалізація постанови створює умови для прогнозованого планування господарської діяльності, збереження виробничого потенціалу регіонів та зміцнення експортних можливостей навіть в умовах воєнного часу.https://agravery.com/uk/posts/show/agrarii-vinniccini-pidnali-pitanna-posuhi-podatkiv-ta-evrointegracii-na-galuzevomu-forumihttps://agravery.com/uk/posts/show/agrarii-vinniccini-pidnali-pitanna-posuhi-podatkiv-ta-evrointegracii-na-galuzevomu-forumiThu, 05 Mar 2026 11:05:00 +0200article4 березня відбувся Форум аграріїв Вінниччини, організований Всеукраїнською аграрною радою (ВАР) спільно з Вінницькою ОВА та Вінницькою обласною Радою.  Захід став майданчиком для відкритого діалогу між аграріями, представниками уряду, парламенту та місцевої влади щодо актуальних проблем аграрного сектору регіону. В рамках форуму учасники порушували низку питань ведення господарства в умовах війни, кліматичних ризиків та регуляторних обмежень. Відповідаючи на запитання із залу, заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький пояснив, які інструменти держава сьогодні пропонує аграріям для реагування на ризики посухи: «Є щонайменше два інструменти, які сьогодні пропонує держава щодо посухи. Перший — це агрострахування, і аграріям варто активніше ним користуватися. Держава компенсує частину вартості, що робить цей механізм доступнішим для виробників. Другий компонент — це визначення та управління зонами ризикового землеробства. Фактично йдеться про ситуації, коли аналіз грунту показує відсутність продуктивної вологи в метровому шарі. У такому випадку аграрії можуть подати документи через Державний аграрний реєстр та долучитися до програм компенсації. Сподіваємося, що потреби у цих інструментах буде менше, але цього року вони вже працюють і мають допомогти аграріям у складних умовах». Значні зміни для галузі очікуються через адаптацію до європейських правил. Аграрії підняли питання впровадження європейських стандартів виробництва, зокрема щодо застосування засобів захисту рослин. «До 1 січня 2029 року Україна має запровадити європейські стандарти виробництва. У Європейському Союзі вже очікують, що Україна швидко адаптується до нових правил після підписання торговельних домовленостей. Але фактично ті квоти, які нам надали, є лише тимчасовим інструментом підтримки. За нашими розрахунками, через заборону приблизно ста видів пестицидів, які сьогодні використовують українські аграрії, витрати виробництва можуть зрости на 70–150 євро на гектар залежно від культури, а загальні втрати галузі можуть сягнути близько 2,5 млрд євро. Тому для агросектору надзвичайно важливою є постійна комунікація з парламентом щодо умов євроінтеграції та захисту інтересів українських виробників», - наголосив голова ВАР Андрій Дикун. Під час дискусії аграрії обговорили практичні проблеми роботи підприємств регіону з мажоритарними народними депутатами Вінниччини Ларисою Білозір та Миколою Кучером. Зокрема, йшлося про нарахування мінімального податкового зобов’язання (МПЗ), стан доріг у сільській місцевості та його вплив на логістику і собівартість виробництва, можливість оренди ставків і відповідального утримання лісосмуг, блокування податкових накладних, валютні обмеження щодо зберігання коштів на рахунках, а також проблеми підключення і збільшення потужностей електроенергії для аграрних підприємств. Аграрії наголосили, що сьогодні галузі особливо потрібні зрозумілі правила, передбачувана державна політика та постійний діалог з владою. Форум у Вінниці став ще одним кроком до формування такої комунікації між аграрним бізнесом і державними інституціями.https://agravery.com/uk/posts/show/dobriva-ta-agrarni-rinki-vidcuut-naslidki-trivaloi-krizi-navkolo-iranu-ocinka-faohttps://agravery.com/uk/posts/show/dobriva-ta-agrarni-rinki-vidcuut-naslidki-trivaloi-krizi-navkolo-iranu-ocinka-faoThu, 05 Mar 2026 10:15:00 +0200articleЕксперти з питань торгівлі Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) допускають виникнення проблем з добривами при затяжній кризі навколо Ірану. Основною проблемою може бути зупинка мореплавства в Ормузькій протоці, пише «ПроАгро Груп». Іранська криза, у разі її затягування, може вплинути на світове сільське господарство і, відповідно, ціни на продовольство. «Близько чверті світових добрив транспортується через Ормузьку протоку. Чи це створить глобальну проблему, очевидно, залежить від тривалості кризи», – йдеться у коментарі експертів. Щодо забезпечення продовольством самого Ірану, то можуть виникнути проблеми з його імпортом, враховуючи нестачу твердої валюти. «Щодо пшениці, ключового імпортного товару, більша її частина надходить з росії та Казахстану, тобто по суші, без Ормузької протоки. Те ж саме стосується рису з Пакистану, хоч і не з Індії, іншого основного постачальника», – зазначається в коментарі. Якщо конфлікт затягнеться надовго, ймовірно, що виникнуть проблеми з кукурудзою – кормом для худоби, який в основному доставляється морським шляхом, а також з олійними культурами, цукром і чаєм. При цьому експерти ФАО утримуються від довгострокових прогнозів з урахуванням ситуації, що швидко змінюється, і неможливості доступу до точних даних через об’єктивні логістичні складності.https://agravery.com/uk/posts/show/furazna-psenica-v-portah-odesi-z-pocatku-tizna-dodala-v-cinihttps://agravery.com/uk/posts/show/furazna-psenica-v-portah-odesi-z-pocatku-tizna-dodala-v-ciniThu, 05 Mar 2026 09:10:00 +0200articleЗгідно з даними ІА «АПК-Інформ», з початку поточного тижня в портах Великої Одеси спостерігалось подальше підвищення цін попиту на фуражну пшеницю. Підтримку закупівельним цінам на зернову надавали активізація попиту імпортерів, стримана пропозиція від аграріїв, а також аналогічна цінова тенденція на суміжному ринку продовольчої пшениці та фуражної кукурудзи. Також підтримці цін сприяли погодні умови в Україні, внаслідок яких можливе зміщення посівної кампанії, здорожчання логістики та девальвація національної валюти по відношенню до долара США. Так, у портах Великої Одеси протягом звітного періоду закупівельні ціни на фуражну пшеницю підвищились у середньому на 1-2 USD/т і станом на 4 березня озвучуються в межах 207-215 USD/т CPT-порт. Водночас гривневі ціни попиту підвищились на 50-100 грн/т та фіксуються в діапазоні 10200-10600 грн/т CPT-порт.