Аграверіhttps://agravery.com/site/indexhttps://agravery.com/img/logo-x-100.gifАграверіhttps://agravery.com/site/indexukThu, 20 Feb 2020 13:20:00 +0200Уряд не звільнятиме голову ДПЗКУ — Миловановhttps://agravery.com/uk/posts/show/urad-ne-zvilnatime-golovu-dpzku-milovanovhttps://agravery.com/uk/posts/show/urad-ne-zvilnatime-golovu-dpzku-milovanovThu, 20 Feb 2020 13:20:00 +0200articleПро це повідомляє thepage.ua. За словами Тимофія Милованова, міністра Міністерства економіки, торгівлі і сільського господарства, оцінювати роботу голови ДПЗКУ ще рано. «У Чернявського є контракт. У нього є певний період часу, після якого будуть оцінювати його роботу. Так як і по іншим підприємствам, наприклад по „Аграрному фонду“ та „Укрспирту“. Оцінювати результати роботи конкретно Чернявського зараз трохи зарано», — зауважив Милованов. Варто додати, що Саймон Чернявський з 2008 по 2011 рік був першим заступником директора «РоАгро», в наступні чотири роки працював генеральним директором агрохолдингу HarvEast Holding. До 2015 року став гендиректором аграрного холдингу «Мрія», на яке його запросили кредитори компанії як антикризового менеджера. Після реструктуризації мільярдного боргу «Мрії», підприємство продали інвестору з Саудівської Аравії. Нагадаємо, Китай може прийняти рішення щодо ДПЗКУ в березні.Україна та Польща аквтивізуватимуть зусилля для подолання АЧСhttps://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-ta-polsa-akvtivizuvatimut-zusilla-dla-podolanna-acshttps://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-ta-polsa-akvtivizuvatimut-zusilla-dla-podolanna-acsThu, 20 Feb 2020 13:06:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби. Питання активізації співробітництва піднімалися під час українсько-польських робочих консультацій в галузі сільського господарства, які відбулися в рамках Українсько-польської міжурядової комісії з питань економічного співробітництва 18−19 лютого 2020 року у Варшаві (Польща). «Під час перемовин були обговорені питання узгодження дій та позицій з метою недопущення виникнення захворювання тварин та усунення бар'єрів, пов’язаних із здоров’ям тварин. Така співпраця, на переконання обох сторін, сприятиме розширенню торгівлі живими тваринами та продуктами тваринного походження», — вважає Ольга Шевченко, т. в. о. голови Держпродспоживслужби. Зазначимо, що фахівці зупинилися на проблемах епізоотичної ситуації на території України та Польщі. «У цьому контексті особлива увага приділялася питанням боротьби зі сказом та АЧС», — додає Тарас Качка, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, торговий представник України. Слід зауважити, що для продовження роботи в цьому напрямку було досягнуто домовленості про активізацію узгодження тексту Угоди між Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Міністерством сільського господарства і розвитку села Республіки Польща щодо виконання програми боротьби зі сказом та території України у 2019/20 роках. Нагадаємо, на Вінниччині зареєстрували спалах АЧС.Фахівці МВФ розпочали роботу в Україніhttps://agravery.com/uk/posts/show/fahivci-mvf-rozpocali-robotu-v-ukrainihttps://agravery.com/uk/posts/show/fahivci-mvf-rozpocali-robotu-v-ukrainiThu, 20 Feb 2020 12:23:00 +0200articleПро це повідомляє nv.ua. «У складі команди голова місії МВФ до України Рон ван Роден. Експерти перебуватимуть в Києві до 24 лютого», — йдеться в повідомленні. Зазначимо, що 18 лютого в українському представництві МВФ повідомили, що команда у складі кількох експертів МВФ їде в Київ для проведення технічних обговорень політики, спрямованої на досягнення потужнішого зростання та забезпечення стабільності. Варто додати, що 17 лютого 2020 року завершилася дія попередньої програми між Україною та МВФ в рамках механізму stand-by. Програма була затверджена 18 грудня 2018 року в обсязі близько $3,9 млрд. Україна отримала лише перший транш на суму близько $1,4 млрд. Гроші були перераховані в грудні 2018 року. Проте у 2019 році Україна не отримувала кредитні кошти від МВФ. Нагадаємо, прем'єр-міністр України Олексій Гончарук повідомляв, що підписання нової програми МВФ може відбутися найближчим часом.На Харківщині АТОвцями виділили паї, які належать приватному підприємствуhttps://agravery.com/uk/posts/show/na-harkivsini-atovcami-vidilili-pai-aki-nalezat-privatnomu-pidpriemstvuhttps://agravery.com/uk/posts/show/na-harkivsini-atovcami-vidilili-pai-aki-nalezat-privatnomu-pidpriemstvuThu, 20 Feb 2020 11:46:00 +0200articleПро це повідомляє slk.kh.ua. «Раніше ці землі використовувались приватним підприємством, оренда завершена у листопаді 2018 року і у зв’язку з тим, що Держгеокадастр не поновив договір, понад 400 гектарів були передані до державного земельного фонду в лютому 2019 року», — йдеться в повідомленні. За словами голови ради ГО «Спілка ветеранів АТО» Анатолія Коваленка, учасники бойових дій у законний спосіб подали заяви до Держгеокадастру на виділення 67 земельних ділянок. Відповідні накази про надання кадастрових номерів були ухвалені. «АТОвці неодноразово зверталися до місцевої влади, правоохоронних органів з метою вирішення питання, однак, судові справи тривають, і підприємство їх виграє, тож захисники України не мають змогу завершити оформлення документів, а ті, хто отримав право власності, не можуть використати його належним чином», — пояснює Коваленко. У Держгеокадастрі запевняють, що наразі тривають відповідні роботи з виготовлення документації на 24 спірні ділянки, на які отримано дозволи, однак через судові провадження відповідна робота не завершена, 43 ділянки вже мають кадастрові номери, занесені до реєстру та є у приватній власності учасників бойових дій. «Ми провели переговори за участю депутатів від Балаклійщини та керівників підприємства-орендаря, де досягнуто домовленість про ухвалення мирової угоди на користь ветеранів АТО», — заявив Анатолій Русецький, голова постійної комісії облради з правових питань, регуляторної політики, законності, громадського порядку, боротьби з корупцією та злочинністю. Нагадаємо, Уряд у 5 разів збільшує штрафи за самовільне зайняття земель.В Allseeds Group призначено нового операційного директораhttps://agravery.com/uk/posts/show/v-allseeds-group-priznaceno-novogo-operacijnogo-direktorahttps://agravery.com/uk/posts/show/v-allseeds-group-priznaceno-novogo-operacijnogo-direktoraThu, 20 Feb 2020 11:10:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба Allseeds Group. Бьорн Штендель замінив на цій посаді Сергія Присяжнюка, який заявив про перехід до сектору державного управління. «Фахівець має понад 30-річний досвід роботи у сфері торгівлі і експорту зернових та олійних культур, в інфраструктурних проектах, в управлінні великими компаніями в Європі та в Україні», — зазначають у компанії. Нагадаємо, Уряд призначив першим заступником голови ФДМУ Леоніда Антоненка.ВРУ зареєструвала два альтернативні законопроекти щодо об'єктів держвласності, які не підлягають приватизаціїhttps://agravery.com/uk/posts/show/vru-zareestruvala-dva-alternativni-zakonoproekti-sodo-obektiv-derzvlasnosti-aki-ne-pidlagaut-privatizaciihttps://agravery.com/uk/posts/show/vru-zareestruvala-dva-alternativni-zakonoproekti-sodo-obektiv-derzvlasnosti-aki-ne-pidlagaut-privatizaciiThu, 20 Feb 2020 10:38:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба ВРУ. Авторами законопроекту №2831−1 є група депутатів від фракції «Слуга народу» Ігор Васильковський, Максим Павлюк, Олег Марусяк, Дмитро Припутень, Олена Лис, Володимир Козак, Олександр Скічко, Юрій Кісєль, Юрій Корявченков, В'чеслав Медяник, Артем Нагаєвський та Ігор Негулевський. Авторами законопроекту №2831−2 є група депутатів від фракції «Опозиційна платформа — за життя» Наталія Королевська, Валерій Гнатенко, Юрій Солод. Текстів документів на сайті парламенту не опубліковано. Нагадаємо, 3 лютого законопроект №2831 «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» запропонував Олексій Гончарук, прем'єр-міністр України.Прокуратура проводить обшуки в Одеському морпорту та АМПУhttps://agravery.com/uk/posts/show/prokuratura-provodit-obsuki-v-odeskomu-morportu-ta-ampuhttps://agravery.com/uk/posts/show/prokuratura-provodit-obsuki-v-odeskomu-morportu-ta-ampuThu, 20 Feb 2020 10:03:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба Офісу генерального прокурора. За даними слідства, керівництво ДП «Адміністрація морських портів України» та ДП «Одеський морський торговельний порт» може бути причетним до масштабних зловживань, через які держава щорічно зазнавала збитків в особливо великих розмірах. «Слідство вважає, що упродовж п'яти років посадовці зазначених державних підприємств, ймовірно, здавали в оренду наближеним до них комерційним структурам буксири державного портового флоту за значно заниженими тарифами», — повідомляють у Офісі генпрокурора. За даними слідства, керівництво порту затвердило для бізнесменів розцінки, які в десятки разів були нижчими від фактичних витрат, а орендні ставки не включали надбавки за роботу у вихідні, святкові дні та вночі. Разом з тим, витрати на обслуговування, паливо та ремонт буксирів Одеський морський торговельний порт здійснював собі у збиток. «Таким чином фірми-орендарі надавали послуги із буксирування, які раніше надавали державні підприємства та отримували від судновласників значні прибутки, які мали надходити до бюджету», — зазначають слідчі. Варто додати, що кримінальне провадження відкритого за фактом зловживання владою. Нагадаємо, Уряд затвердив кордони морпортів Скадовськ та Усть-Дунайськ.Суд зобов'язав НАБУ почати розслідування щодо Нефьодоваhttps://agravery.com/uk/posts/show/sud-zobovazav-nabu-pocati-rozsliduvanna-sodo-nefodovahttps://agravery.com/uk/posts/show/sud-zobovazav-nabu-pocati-rozsliduvanna-sodo-nefodovaThu, 20 Feb 2020 09:22:00 +0200articleПро це повідомляє unian.ua з посиланням на рішення суду від 11 лютого. «У Національне антикорупційне бюро 23 січня громадянином, ім'я якого не розкривається, було подано заяву про правопорушення групою осіб на чолі з Нефьодовим, які систематично отримували хабарі за поставки несертифікованих панелей на ринок України на підставі фіктивного аудиту заводів-постачальників, внаслідок таких дій державі було завдано збитків на понад 40 млн грн», — йдеться в рішенні суду. Проте, після реєстрації заяви в НАБУ відмовилося відкривати провадження за викладеною в ній інформацією, після чого заявник звернувся до Вищого антикорупційного суду, слідчий суддя якого, дослідивши матеріали скарги, прийняв рішення задовольнити скаргу з таких підстав. «З огляду на той факт, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування злочинів, на які посилається заявник, у слідчого судді є підстави вважати, що уповноваженими особами Національного антикорупційного бюро України було допущено бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань упродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення», — зазначено в рішенні суду. Таким чином, слідчий суддя не може перевірити обставини порушень зазначені, однак вважає їх об'єктивними і підслідними НАБУ, тому зобов'язав бюро розглянути їх у рамках досудового розслідування. Суд постановив зобов'язати уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальні правопорушення, викладені в заяві. Нагадаємо, президент підписав закон, що продовжує реформу податкової та митниці.Українські рибалки збільшили вилов риби на 10%https://agravery.com/uk/posts/show/ukrainski-ribalki-zbilsili-vilov-ribi-na-10https://agravery.com/uk/posts/show/ukrainski-ribalki-zbilsili-vilov-ribi-na-10Thu, 20 Feb 2020 08:55:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба Держрибагентства. Зокрема, промисловими рибалками у рибогосподарських водних об'єктах і на континентальному шельфі України виловлено 51,5 тис. тонн водних біоресурсів, що на 2,2% більше, ніж у 2018 році: у Чорному морі — 14,1 тис. т (+64%); в Азовському морі — 16 тис. т (-24,8%); у Причорноморських лиманах — 70 т (-85,4%); у р. Дунай — 561 т (+120,7%); у пониззі р. Дністер з лиманом та Кучурганському водосховищі — 2,5 тис. т (+25,9%); у Дніпровсько-Бузькій естуарній системі — 3,8 тис. т (-8%); в інших водоймах — 226 тонн (+1,8%). Також у водосховищах річки Дніпро загалом було виловлено 13,9 тис. т, що на 6% більше за показник 2018 року: Київське водосховище — 1,3 тис. т, Канівське — 859 т, Кременчуцьке — 5,1 тис. тонн, Кам’янське — 2,4 тис. т, Дніпровське — 1,1 тис. т, Каховське — 2,8 тис. т. «В районі дії Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики (CCAMLR) суднами під державним прапором України у минулому році добуто 22,4 тис. тонн водних біоресурсів, що перевищило показник 2018 року на 48,7% (15,1 тис. тонн)», — додають у Держрибагентстві. Також минулоріч виловлено 14,9 тис. тонн товарної продукції аквакультури: у ставах — 13,5 тис. т, у садках — 21,4 т, у басейнах — 527,5 т, в акваріумах — 117,3 т, в інших водних об'єктах — 749,6 т. «Крім того, на озерах і водосховищах (їх частинах) України працюють спеціальні товарні рибні господарства (СТРГ), що поєднують елементи аквакультури і промислового вилову. Всього у 2019 році в режимі СТРГ добуто майже 8,3 тис. тонн водних біоресурсів, що на 14,7% більше, ніж у 2018 році», — зазначає прес-служба. Нагадаємо, в українські водойми вселено 45,7 млн екземплярів цінних видів риб.Уряд призначив першим заступником голови ФДМУ Леоніда Антоненкаhttps://agravery.com/uk/posts/show/urad-priznaciv-persim-zastupnikom-golovi-fdmu-leonida-antonenkahttps://agravery.com/uk/posts/show/urad-priznaciv-persim-zastupnikom-golovi-fdmu-leonida-antonenkaThu, 20 Feb 2020 08:29:00 +0200articleПро це написав Олексій Гончаренко, народний депутат фракції «Європейська солідарність», на своєму каналів в Telegram. Зазначимо, що Леонід Антоненко є депутатом Київської міської ради від партії «Самопоміч». З 2015 року депутат очолює комісію Київської міської ради з питань власності.Також займається приватною адвокатською діяльністю. З січня 2015 року по вересень 2015 року депутат працював директором департаменту реєстраційних питань і ліцензування Національного банку України. Нагадаємо, Фонд держмайна запускає у тестовому режимі новий сайт приватизації.Вітчизняні виробники забезпечують український ринок свининою на 95% — АСУhttps://agravery.com/uk/posts/show/vitciznani-virobniki-zabezpecuut-ukrainskij-rinok-svininou-na-95-asuhttps://agravery.com/uk/posts/show/vitciznani-virobniki-zabezpecuut-ukrainskij-rinok-svininou-na-95-asuThu, 20 Feb 2020 08:04:00 +0200articleПро це розповіла Олександра Бондарська, керівник аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України», передає прес-служба Асоціації. «Торік спостерігалося збільшення промислової пропозиції свинини порівняно з 2018 роком, тоді як імпортна активність була відчутно слабшою. Так, реалізація свиней на забій зросла на 4,7% до 516,2 тис. т живою масою, що складає близько 373 тис. т у забійному еквіваленті (+3,6% до минулорічного обсягу)», — зазначає аналітик. Обсяг зовнішніх поставок продукції свинарства, навпаки, скоротився у 2019 році: імпорт свинини зменшився на 18,7% (до 23,2 тис. т), надходження свинячої печінки скоротилися на 3,5% (до 12,58 тис. т), інших свинячих субпродуктів — більше ніж на чверть, а свинячого жиру — на 10% (53,62 тис. т проти 59 тис. т у 2018 році). Зазначимо, що аналітики Економічного дискусійного клубу оцінюють частку імпортної продукції в менш ніж 13% від ємності ринку, проти майже 15% за підсумками 2018 року. Згідно з балансами попиту та пропозиції м’яса ФАО/ЕБРР імпорт свинини склав 4,7% річного фонду споживання цього виду м’яса, що на 1% менше ніж рік тому. «Рівень самозабезпеченості України свининою в 2019 році перевищив 95%, а враховуючи усю продукцію свинарства, зокрема субпродукти та жир, склав 88%. Щодо очікувань на цей рік, аналітики м’ясного ринку прогнозують, що імпорт свинини залишиться на рівні 2019 року», — стверджує Бондарська. Проте млявість поставок у січні-лютому порівняно з аналогічним періодом 2019 року та загальна переорієнтація експортних потоків у бік країн Азії, вказує на можливе скорочення зовнішніх поставок свинини та продукції свинарства за результатами 2020 року. «Таким чином український ринок і надалі переважно задовольнятимуть вітчизняні виробники», — підкреслює Олександра Бондарська. Нагадаємо, за підсумками 2019 KSG Agro збільшив середньодобовий приріст свиней на 10%.Аграрна продукція очолила рейтинг українського експорту товарівhttps://agravery.com/uk/posts/show/agrarna-produkcia-ocolila-rejting-ukrainskogo-eksportu-tovarivhttps://agravery.com/uk/posts/show/agrarna-produkcia-ocolila-rejting-ukrainskogo-eksportu-tovarivThu, 20 Feb 2020 07:47:00 +0200articleПро це повідомив у Facebook заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка. Перше місце займає кукурудза — 32 млн тонн (на 11 млн більше, ніж минулого року), що становить 10,4% від всього експорту. Продажі у валютній виручці склали $ 5,2 млрд, що на $ 1,7 млрд більше, ніж у 2018 році. З них 15 млн тонн експортовано до ЄС (+26%). 4,2 млн тонн — Китай. 3,8 — Єгипет. 2,8 — Туреччина. 1,2 — Ізраїль. Загалом 49 ринків. На другому місці - олія соняшникова ($ 3,78 млрд, частка в усьому експорті - 7,6%). «Індія — 2,1 млн тон (падіння на 20%). ЄС — 1,77 млн тонн, ріст +37%. Китай — 838 тисяч тонн, ріст +77%. Ірак — майже 400 тисяч, символічний ріст — 2%. Загалом — 59 ринків», — написав Качка. Третє місце посіла пшениця — 19,96 млн тонн, $ 3,65 млрд виручки, частка в експорті - 7,3%. На 8 місці —ріпак (3,1 млн тонн, $ 1,26 млрд виручки, частка в експорті - 2,5%), на 9 — соєві боби (3,6 млн тонн, $ 1,16 млрд дол виручки, частка в експорті - 2,3%). На 10 місці — макуха з насіння соняшнику (4,7 млн тонн, виручка — $ 975 млн дол, частка в експорті - 1,9%).  Ціни на сировинне молоко знаходяться під тиском переробниківhttps://agravery.com/uk/posts/show/cini-na-sirovinne-moloko-znahodatsa-pid-tiskom-pererobnikivhttps://agravery.com/uk/posts/show/cini-na-sirovinne-moloko-znahodatsa-pid-tiskom-pererobnikivThu, 20 Feb 2020 07:21:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба Асоціації виробників молока. «Хоч ціни на сировинне молоко під тиском переробників, проте загалом утримують позиції. Поки що переробникам вдалося відчутно знизити ціни на молочну сировину низьких ґатунків. Ціни ж на високоґатункове молоко в загальному утримують свої рівні, за виключенням випадків з низькими об'ємами поставок і лише в окремих регіонах. Це зумовлено дефіцитом молока, який і в новому році наростає у зв’язку із скороченням поголів'я корів», ― стверджує Володимир Андрієць, аналітик АВМ. Зазначимо, що моніторинг цін в середині лютого показав найменшу стійкість цін на молоко низьких ґатунків. Середні ж ціни на екстра- та вищий ґатунки в цілому не змінилися і залишилися на рівнях 10,9 та 10,29 грн/кг відповідно. Перший подешевшав на 11 коп. і зафіксований на позначці 9,77 грн/кг. Відповідно, середньозважена ціна трьох ґатунків знизилася на 4 коп., до 10,32 грн/кг. Межі цінових коливань на екстраґатунок залишилися незмінними: у північному регіоні ― 10,5−11,2 грн/кг, центральному ― 10,5−11,16 грн/кг, південному ― 10,2−11,16 грн/кг, східному ― 10,5−11,06 грн/кг, західному ― 10,3−11 грн/кг. «Умови, що складаються у новому році будуть стримувати цінові рівні у майбутньому та не дозволять суттєво їх знизити у весняно-літній період. Особливо це стосується сировини екстраґатунку. Ціни на молоко низьких сортів будуть найбільш вразливими, хоча існують думки, що їх позиції зміцняться у випадку продовження існуючих темпів скорочення корів серед населення», — вважає аналітик. Нагадаємо, що більш інформативно ситуацію на світовому молочному ринку обговорять 3−4 березня на XІІІ Міжнародному молочному конгресі — ключовій події молочної галузі України.Вона – менеджер. Правила життя Сніжани Павленко, торгового агента з продажу насіння Pioneerhttps://agravery.com/uk/posts/show/vona-menedzer-pravila-zitta-snizani-pavlenko-torgovogo-agenta-z-prodazu-nasinna-pioneerhttps://agravery.com/uk/posts/show/vona-menedzer-pravila-zitta-snizani-pavlenko-torgovogo-agenta-z-prodazu-nasinna-pioneerThu, 20 Feb 2020 07:00:00 +0200articleЗгідно статистики, жінок в Україні більше, ніж чоловіків. Але, не дивлячись на кадровий голод і планомірне вимирання сіл, в аграрній сфері і досі домінує упередження, що цим мають займатись лише представники сильної статі. Тоді як жінки могли б стати тим ресурсом для сільського господарства, який би дав поштовх його розвитку. Натомість зараз частка жінок, які очолюють сімейне фермерське господарство, складає всього 10%. В багатьох галузях зарплати жінок нижчі за зарплати чоловіків, які виконують такі самі роботи. І це не суто українська проблема - згідно з глобальним дослідженням Corteva Agriscience, проведеного в 17 країнах на п’яти континентах, 72% опитаних жінок, які працюють в агро, сказали, що в цій сфері для повного досягнення рівності статей будуть потрібні десятиліття.   Разом з компанією Corteva Agriscience, яка входить до найкращих компанії України за показником ґендерної рівності та є провідником цієї теми в сільському господарстві на глобальному рівні, Agravery.com реалізовує проект “ВОНА ЗБАГАЧУЄ ЖИТТЯ”, де ми розповідаємо про жінок, які працюють в різних професіях в агросекторі, як вони сприймають свою професію та як досягають успіху всупереч стереотипам.  Сніжана Павленко закінчила Херсонський державний університет за фахом викладач біології та практичний психолог, після чого сім років викладала біологію у школі. З 2009 по 2015 рік працювала у Діагностичному центрі захисту рослин «АгроАналіз», потім рік керівником Діагностичного центру захисту рослин в компанії «Агро-Проф» (один із підрозділів ТОВ «Ензим-Агро»). У 2018 році закінчила магістратуру у Вінницькому аграрному університеті за фахом агрономія. Після одруження повернулась до Каховки, де влаштувалась у компанію Торговий дім «Насіння»  і працювала там три сезони. У 2019 році отримала запрошення стати торговим агентом з продажу насіння Pioneer. фото: new-times.in.ua Як і всі дівчата я в дитинстві мріяла стати танцівницею. Потім мрія змінилась, і я прагнула стати тренером з волейболу, оскільки тоді займалась цим видом спорту. Моєю першою освітою став біофак. Він в результаті привів мене туди, де я є зараз. Втім, спорт я не покинула, відвідування фітнес-центру та ранкові  пробіжки стали невід'ємною частиною мого життя. Вибір освіти був дуже простим, я була найкращою з біології у своїй школі, тому й вагань, куди вступати, не було. Крім того, у мене в сім’ї багато педагогів. Деякі мої учні займають високі посади в аграрній галузі, у тому числі й в компанії Corteva Agriscience на посаді директора одного з напрямків. І я рада, що мої учні перевершили свого вчителя. Більше того, наразі вже я відвідую конференції та слухаю їх виступи. І мені приємно усвідомлювати, що у їх розвиток я також зробила внесок. Читайте також: Вона – аналітик. Правила життя Олени Нероби, бізнес девелопмент менеджера компанії Maxigrain Через сім років викладання я вже не бачила свого майбутнього в школі, почувала себе наче у вакуумі, мені не вистачало розвитку. Тому я прийняла рішення піти з державної служби до приватного сектору. Я вийшла з зони комфорту і жодного разу про це не пожалкувала. Мені це подобається, кожен день перед тобою нові виклики. Усе змінюється, з’являються нові технології, засоби захисту, гібриди й тощо. Вже десять років моє життя пов'язано з аграрним бізнесом. Моя аграрна кар’єра розпочалась в Діагностичному центрі захисту рослин «АгроАналіз». Мене туди запросили під час однієї з конференцій, в яких я брала участь ще у якості викладача. Зміна роботи з викладача на працівника діагностичного центру стала для мене переломним моментом. Було важко перелаштуватись, я відчувала серйозний дискомфорт. Адже в державній структурі заробітна плата тобі надходить регулярно  і немає різниці - чи ти працюєш, чи хворієш. А в бізнесі хворіти не можна, інакше ти нічого не заробиш. Усе залежить лише від тебе, і спочатку це було для мене стресом. Але коли ти це починаєш усвідомлювати, що мусиш покладатись тільки на себе, ти розумієш, що твоя робота і твоє життя залежить лише від тебе. І це дуже бадьорить! фото: facebook Сніжани Павленко Я чотири роки працювала в Казахстані, можна сказати, піднімала цілину. Казахський аграрний сектор тоді та й зараз був розвинутий набагато слабше за український, і вони запрошували наших спеціалістів до себе. В мене був контракт, згідно якого я мала разом із колегами відкрити Діагностичний центр захисту рослин та навчити місцевий персонал, який після закінчення мого контракту міг би самостійно працювати. Українські ґрунти за своїм хімічним складом багатші за казахські. Там взагалі лише 50% земель придатні до вирощування будь-якої культури. При цьому це дуже велика країна, вона займає дев’яте місце за розміром у світі.  Мене важко чимось здивувати, але Казахстану це вдалось. Я туди приїхала розповідати про крапельне зрошення, сучасні технології, а вони на той час користувалися ариками. Цій технології вже тисячі років. Проте, саме у цій країні я відчула душевний комфорт. Там дуже приємні, відкриті та добрі люди. Я спочатку і подумати не могла, що в аграрній сфері працюють переважно чоловіки. В компанії «АгроАналіз» колектив був здебільшого жіночим. Але, коли я почала змінювати компанії, почала розуміти, що це царина чоловіків. Особливо це стало відчутно під час роботи в ТД «Насіння» - я там була єдиною дівчиною у відділі продажів в Південно-Східному регіоні. Чоловіки завжди до мене добре ставилися і конфліктів із ними у мене не було. Я навіть більше скажу, мені з чоловіками працювати подобається більше, ніж з жінками. Хоча клієнти різні бувають. Мені відкрито ніхто не казав, аби до нього прислали чоловіка, а не жінку, але я бачила їх недовіру в деяких питаннях. Але мене це не засмучувало та не зупиняло, я робила свою роботу. Читайте також: Вона - агроном. Правила життя Галини Радзіцької, категорійного менеджера Corteva Agriscience Іноді жінкам в продажах навіть легше, ніж чоловікам. Перед нами відкривається більше кабінетів. Якщо ти - спеціаліст хорошої компанії, то тебе приймуть, а якщо тебе вже прийняли, то вважай, що пів справи зроблено. Тоді як чоловіків можуть і не пустити. Але довіри все-таки більше до чоловіків, тож, якщо він зайшов до клієнта, то в нього більше шансів довести справу до кінця. У 2016 році я прийняла для себе рішення, що я хочу працювати тільки з насінням і виключно з насінням бренду Pioneer. І коли мене запросили працювати на посаду торгового агента, я зрозуміла, що агро – це моє, і я не збираюсь нічого змінювати в найближчий час. Робота в агро – це постійний розвиток, пошук чогось нового. Потрібно завжди виходити з зони комфорту, але мене це навпаки тільки стимулює. Ось така я дивна жінка, мені подавай не комфорт, каструлю і борщ, а можливість для розвитку. В сім’ї у мене гармонія, адже чоловік також агроном. Нам завжди є про що поговорити, адже ми не лише подружжя, а ще й колеги, хоч і працюємо в різних компаніях. Тому ми кожного разу ділимось чимось новим, розповідаємо про побачене та даємо один одному поради. І тому, мабуть, у нас не буває такого, що ти жінка і тому стій біля плити. У нас усе взаємно. Якщо я хочу, то готую борщ, а якщо чоловік хоче мене чимось побалувати, то ми йдемо в ресторан. фото: приватний архів Сніжани Павленко Насіння – це як діти в школі. Ти не просто продаєш гібриди, ти переживаєш за посіви. Коли ти приїжджаєш на поле і бачиш, як росте кукурудза чи соняшник, ти радієш як за дітей, що отримали гарні оцінки. І це приносить тобі велике задоволення, адже ти бачиш результат. Аграрна сфера вимагає дуже багато часу, який іноді хочеться виділити на хобі. Я люблю подорожувати, і ми з чоловіком вже побували у більш, ніж у 20 країнах. На спорт часу також не завжди вистачає. Іноді доводиться пропускати тренування. Але навіть у разі відсутності тренажерного залу поряд я завжди намагаюсь приділити увагу спорту, роблю функціональні вправи, які можна виконувати без тренажерів, а також бігаю. Чоловік у мене також займається спортом, навіть бігає марафони. Я ще до такого не готова, але декілька кілометрів пробігти для мене не проблема. А в незнайомому місті можна поєднати пробіжку з екскурсією. фото: приватний архів Сніжани Павленко Читайте також: Вона – науковиця. Правила життя Ольги Капітанської, керівника науково-дослідного відділу НВК "Квадрат" Рецепт мого успіху – це впевненість у своїх силах та величезне бажання жити, отримувати задоволення від життя та роботи і ніколи не зупинятись. Але до усього цього потрібно ще завжди мати позитивний настрій, адже які б ситуації не складались, я завжди шукаю позитив і в результаті усе виходить добре. Мій стимул для руху вперед – це потреба бути корисною, першою, кращою, сильнішою. Усе, як і в спорті - скоріше, вище, сильніше.  Я хочу організовувати аграрні тури. Запрошувати спеціалістів з інших країн і показувати, як ми можемо вирощувати, чи навпаки, возити наших аграріїв закордон та показувати, як можна покращити нашу роботу на полі.  Імпортери збільшили обсяги закупівлі української пшениціhttps://agravery.com/uk/posts/show/importeri-zbilsili-obsagi-zakupivli-ukrainskoi-psenicihttps://agravery.com/uk/posts/show/importeri-zbilsili-obsagi-zakupivli-ukrainskoi-pseniciThu, 20 Feb 2020 06:27:00 +0200articleПро це повідомляє apk-inform.com. До п’ятірки лідерів країн-імпортерів зернових з України увійшли: Південно-Східна Азія з часткою 27%, Північна Африка — 27%, Близький Схід — 17%, Південна Азія — 11% , Східна Африка — 7%. «За підсумками семи місяців поточного сезону країни Південно-Східній Азії сумарно закупили 4,2 млн тонн пшениці українського походження, скоротивши при цьому закупівлі на 6%. У напрямку Північної Африки було експортовано 4,1 млн тонн, що на 49% перевершує аналогічний показник у попередньому сезоні. Країни Близького Сходу в даному сезоні наростили закупівлі зернових в Україні в 2,4 разів, імпортувавши 2,7 млн тонн пшениці», — зазначають аналітики. Також експорт в напрямку Південної Азії за сім місяців поточного МР досяг 1,7 млн тонн зерна, що в 2,1 разів перевищує аналогічний показник 2018/19 МР. У країни Східної Африки було поставлено трохи більше мільйона тонн пшениці, що в 2,5 разів перевершує підсумок семи місяців сезоном раніше. «В результаті на частку п'яти основних регіонів-імпортерів пшениці сумарно припадає 89% всього експорту зернових з України, тоді як у попередньому сезоні цей показник становив 83%», — підкреслюють експерти. Аналітики пов’язують збільшення експорту пшениці з України з приростом виробництва в поточному сезоні, яке оцінюється в 28,3 млн тонн (+ 15% до показника 2018/19 МР). При цьому, експортний потенціал зернових у поточному сезоні оцінюється аналітиками на рівні 18,9 млн тонн (+ 22%) і за підсумками семи місяців виконаний на 81%. Нагадаємо, Україна скоротила експорт круп із зернових майже на 10%.Україна збільшує імпорт сируhttps://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-zbilsue-import-siruhttps://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-zbilsue-import-siruWed, 19 Feb 2020 23:25:00 +0200articleПро це повідомляє infagro.com.ua. «У лютому ситуація на ринку сиру для українських сироварів кращою не стала. Їм доводиться конкурувати з імпортною продукцією. Продовжує знижуватися експорт, сировина не дешевшає, собівартість не знижується», — зазначають спеціалісти. За словами аналітиків, виробникам в таких умовах доводиться скорочувати виробництво і йти на масові розпродажі. «На внутрішньому ринку вітчизняні сировари неконкурентоспроможні за ціною із ввезеними сирами. У результаті скорочується експорт, сирних продуктів в минулому місяці вивезли менш 2 тис. т, а справжнього сиру і зовсім тільки 200 т», — додають експерти. Проте фахівці вважають, що у лютому великих перспектив для збільшення експорту сирів і сирних продуктів немає, а імпорт продовжить рости. «Як показала практика січня, навіть ослаблення курсу гривні не дуже заважає цьому процесу», — підкреслюють аналітики ринку. Нагадаємо, у 2020 році молочні господарства планують побудувати або модернізувати майже 60 об'єктів.Акцію «Стоп-перевантаження!» запустили на дорогах Україниhttps://agravery.com/uk/posts/show/akciu-stop-perevantazenna-zapustili-na-dorogah-ukrainihttps://agravery.com/uk/posts/show/akciu-stop-perevantazenna-zapustili-na-dorogah-ukrainiWed, 19 Feb 2020 22:05:00 +0200articleПро це інформує infoindustria.com.ua. Спільнота зернових перевізників вважає, що неефективний габаритно-ваговий контроль (ГВК) руйнує дороги, знищує чесну конкуренцію в сфері перевезень і не дає їй розвиватися. «Акція націлена на те, щоб проінформувати суспільство про дійсні причини і наслідки неефективного ГВК в Україні. Всі звикли звинувачувати перевізників зерна в ситуації на дорогах. Однак мало хто помічає, що найбільше в такій ситуації втрачають саме зерновози», — зазначають в спільноті зернових перевізників. За словами представників спільноти, відсутність єдиних правил у сфері дуже розбалансує ціноутворення і підштовхує до демпінгу. Це тягне за собою збільшення тіньового ринку і ризиків, пов’язаних з перевезеннями. «Часто доводиться чути звинувачення зернових перевізників як єдиної причини руйнування доріг в Україні. Незважаючи на те, що в галузі перевезень зерна є велика кількість перевізників, які перевантажують транспорт, аби знизити собівартість і перебити ціну на замовлення, все ж хочеться стати на захист зернових перевізників. Серед них є чимало чесних підприємців, які самостійно включаються в контроль і поширюють культуру ведення чесного бізнес», — заявляє Олександр Мащенко, керівник сервісу Zernovoz.ua. На думку учасників ринку, ситуацію в короткі терміни при мінімальних витратах може змінити такий комплекс дій: ввести тристоронню відповідальність за перевантаження, коли підприємства, які можуть зважувати при відправці і прийманні, несуть таку ж відповідальність, як і перевізники; залучити контроль ТТН на митниці, через яку проходять всі експортні партії; передбачити законодавчо умови для перевезення різних норм вантажів для автотранспорту різної комплектації і з різною кількістю осей. «Ще не доводилося зустріти перевізників, які були б проти єдиних правил і розширення чесної конкуренції, що дала б можливість адекватно планувати економіку свого бізнесу і оновлювати автопарк. Детінізація ринку перевезень і установка прибуткових тарифів дозволить в наступні роки значно збільшити обсяги транспортування і в тому числі і виробництва, і експорту зернових і олійних культур», — наголошує Олександр Мащенко. Нагадаємо, в Мінінфраструктури обговорили збільшення квот дозволів на міжнародні автоперевезення в Чехію.Єгипет відновив перевірки експортованого зернаhttps://agravery.com/uk/posts/show/egipet-vidnoviv-perevirki-eksportovanogo-zernahttps://agravery.com/uk/posts/show/egipet-vidnoviv-perevirki-eksportovanogo-zernaWed, 19 Feb 2020 21:20:00 +0200articleПро це повідомляє ukragroconsult.com. «Всі імпортовані рослини і рослинні продукти повинні супроводжуватися фітосанітарним сертифікатом, який повинен містити дозвіл на ввезення. Без цього сертифікату відвантаження буде неможливим», — йдеться в повідомленні. Державний єгипетський оператор GASC з січня 2020 року в своїх тендерних документах посилається на вимогу проведення перевірок перед відвантаженням в портах навантаження. Нагадаємо, Китай, Єгипет та Туреччина збільшили експорт української агропродукції в 1,5 рази.На Волинській митниці вилучили сільськогостехніку на 100 тис. гривеньhttps://agravery.com/uk/posts/show/na-volinskij-mitnici-vilucili-silskogostehniku-na-100-tis-grivenhttps://agravery.com/uk/posts/show/na-volinskij-mitnici-vilucili-silskogostehniku-na-100-tis-grivenWed, 19 Feb 2020 20:12:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба Волинської митниці Держмитслужби. «Громадянином України 12 лютого було подано митну декларацію, відповідно до якої в митному режимі «імпорт» переміщується товар «Сільськогосподарська техніка: Розкидачі мінеральних добрив «TYTAN 600 L». В результаті проведення повного митного огляду транспортного засобу встановлено невідповідність зазначеного товару», — повідомляють працівники митниці. Таким чином, громадянин України, під час митного оформлення товару, вчинив дії, з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів та їх маркування, а також неправдиві відомості, необхідні для визначення його митної вартості. «Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, за які передбачається конфіскація товару та накладання штрафу в розмірі 100% від вартості предметів правопорушення», — зазначає прес-служба. Нагадаємо, президент підписав закон, що продовжує реформу податкової та митниці.ХТЗ ввів в експлуатацію сучасне обладнання із механічної обробки деталейhttps://agravery.com/uk/posts/show/htz-vviv-v-ekspluataciu-sucasne-obladnanna-iz-mehanicnoi-obrobki-detalejhttps://agravery.com/uk/posts/show/htz-vviv-v-ekspluataciu-sucasne-obladnanna-iz-mehanicnoi-obrobki-detalejWed, 19 Feb 2020 19:08:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба Харківського тракторного заводу. «Одним із прикладів модернізації є створення нової ділянки механічної обробки деталей. Із цією метою закуплено і введено в експлуатацію сучасне обладнання. Перевагою даного оснащення є комплексна обробка деталей із застосуванням програмного забезпечення, що істотно підвищує продуктивність та якість», — йдеться в повідомленні. За словами Владислав Сопота, керівника проекту модернізації заводу ХТЗ, нова технологія дозволить заводу замінити застаріле обладнання, що раніше використовувалося у виробництві та яке має високу ступінь зношеності, на обладнання високої продуктивності і точності. «Ми намагаємося йти в ногу з часом і для цього вивчаємо досвід інших країн і намагаємося застосувати його на ХТЗ», — підкреслює Владислав Сопіт. Варто додати, що на підприємстві також проводиться реконструкція виробничих цехів, а також інженерних споруд, закуповується нове обладнання і триває робота з оптимізації структури виробництва. Нагадаємо, на Львівщині 16 фермерів отримали гранти на закупівлю обладнання.