https://agravery.com/site/indexhttps://agravery.com/img/logo-x-100.gifhttps://agravery.com/site/indexukMon, 25 May 2026 10:50:00 +0300https://agravery.com/uk/posts/show/fest-moloko-2026-stane-majdancikom-dla-popularizacii-ukrainskoi-molocnoi-galuzihttps://agravery.com/uk/posts/show/fest-moloko-2026-stane-majdancikom-dla-popularizacii-ukrainskoi-molocnoi-galuziMon, 25 May 2026 10:50:00 +0300articleВсеукраїнська аграрна рада (ВАР) підтримує проведення Національного фестивалю молока «Фест молоко 2026». Ініціатива спрямована на розвиток внутрішнього ринку, підтримку українських виробників та формування культури споживання якісної вітчизняної молочної продукції. Фестиваль відбудеться 31 травня 2026 року з 11:00 до 19:00 на території етнопарку сімейних вражень «Агроленд» (Тернопільська область, с. Великий Ходачків, вул. Бережанська, 2А). Організаторами заходу виступають “Агроленд” та “Агропродсервіс”(АПС) за участі Асоціації виробників молока. Програма заходу: 10:00 — початок роботи Агроленду 11:00 — відкриття фестивалю 12:00–18:00 — голосування за найкраще молоко з з можливістю виграти iPhone 14:30–16:00 — майстер-клас від Євгена Клопотенка (головна сцена) 16:00–18:00 — частування від Євгена Клопотенка (зона відкритого вогню) Протягом дня для відвідувачів працюватимуть виставкові та ярмаркові локації, демонстраційні майданчики, тематичні екскурсії, майстер-класи із сироваріння, інтерактивні освітні зони, а також спеціально облаштований дитячий простір. Проведення фестивалю сприятиме приверненню уваги до розвитку молочного сектору, популяризації продукції українських виробників та посиленню комунікації між учасниками галузі й споживачами. Детальніше - за посиланням.  https://agravery.com/uk/posts/show/kontejneroobig-portiv-ukraini-v-2026-roci-suttevo-zrishttps://agravery.com/uk/posts/show/kontejneroobig-portiv-ukraini-v-2026-roci-suttevo-zrisMon, 25 May 2026 09:05:00 +0300articleУкраїнські морські порти продовжують упевнено нарощувати контейнерний трафік. Так, згідно з інформацією, якою володіє Асоціація міжнародних експедиторів України, за перші чотири місяці 2026 р. вже оброблено 83,242 тис. TEU. Про це повідомляється в Telegram каналі АМЕУ. «Приріст за січень-квітень п.р. становить 37,1% (+22,512 тис. TEU) від торішнього річного показника. Висхідний тренд зберігається», - підкреслюється у повідомленні.https://agravery.com/uk/posts/show/upi-enerdzi-planue-budivnictvo-bioenergeticnogo-kompleksu-na-vinniccinihttps://agravery.com/uk/posts/show/upi-enerdzi-planue-budivnictvo-bioenergeticnogo-kompleksu-na-vinnicciniMon, 25 May 2026 08:20:00 +0300articleУ Могилів-Подільському районі Вінницької області планують побудувати біоенергетичний комплекс із виробництва біометану та електроенергії, передає «ПроАгро Груп». Проєкт реалізує «УПІ-Енерджі», яке оприлюднило відповідне повідомлення в Єдиному реєстрі оцінки впливу на довкілля. Біоенергетичний комплекс вироблятиме біогаз із органічних відходів – гною великої рогатої худоби, жому цукрового буряку та відходів буряка (гички й хвостиків). Отриманий біогаз планують використовувати для виробництва електроенергії в когенераційній установці, а також переробляти у біометан із подальшою подачею в газові мережі. Згідно з проєктом, перероблення органічних відходів становитиме до 200 тис тонн на рік,  виробництво біогазу – до 13 млн. кубометрів на рік, виробництво електроенергії для власних потреб – до 9000 МВт-год на рік. Проєкт передбачає будівництво дільниці приймання та перевантаження сировини, двох ферментаторів і доброджувача, когенераційної установки, вузла очищення біогазу, установки збагачення біогазу до біометану, систем теплопостачання, резервуарів для зберігання дигестату та іншої інфраструктури. «УПІ-Енерджі» зареєстрована в Києві у 2025 році. Компанія входить до структури агропромислової групи «Укрпромінвест-Агро».https://agravery.com/uk/posts/show/molocnij-sektor-ukraini-otrimav-doroznu-kartu-evrointegracii-do-rinku-eshttps://agravery.com/uk/posts/show/molocnij-sektor-ukraini-otrimav-doroznu-kartu-evrointegracii-do-rinku-esSun, 24 May 2026 11:10:00 +0300articleУкраїнська молочна галузь отримала практичний план підготовки до роботи за правилами Європейського Союзу. У Києві презентували Дорожню карту інтеграції молочного сектору України до ЄС, яка визначає ключові етапи гармонізації українського законодавства, ветеринарних та фітосанітарних вимог, а також стандартів безпечності харчових продуктів із європейськими нормами. Документ має стати інструментом для підготовки галузі до повноцінної інтеграції в спільний ринок ЄС та посилення конкурентоспроможності української молочної продукції. Під час презентації заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький наголосив, що дорожня карта вже синхронізована з Національним планом адаптації законодавства до права ЄС та технічними бенчмарками Європейського Союзу. ЇЇ реалізація потребує постійної координації держави, бізнесу та профільних асоціацій. «Дорожня карта – це вже практичний інструмент для роботи всієї галузі. Вона містить чіткі терміни, перелік нормативних змін і напрямів імплементації. Сьогодні більшість українських виробників молока та молочної продукції вже потенційно можуть бути частиною виробничих ланцюгів ЄС – як за якістю сировини, так і за якістю готової продукції. Наше завдання допомогти решті підприємств пройти цей шлях і забезпечити повне впровадження європейських стандартів», – зазначив Тарас Висоцький. За його словами, дорожня карта стане ключовим орієнтиром для роботи профільної робочої групи та забезпечить системний контроль за виконанням завдань у сфері адаптації законодавства до норм ЄС, впровадження ветеринарних і фітосанітарних вимог, а також стандартів безпечності харчових продуктів.  Під час форуму учасники також обговорили механізми взаємодії між державними органами, бізнесом, галузевими асоціаціями та міжнародними партнерами для прискорення інтеграції молочного сектору України до єдиного ринку ЄС. Довідково:  Дорожню карту розробили Комітет Спілки молочних підприємств України з євроінтеграції у партнерстві з Асоціацією виробників молока України за підтримки швейцарсько-української програми QFTP, Посольства Королівства Нідерландів в Україні та за координації компанії Prospex International.  https://agravery.com/uk/posts/show/istoria-fermera-z-harkivsini-var-dopomogla-rozibratisa-z-umovami-derzavnoi-kompensacii-za-pridbanu-ukrainsku-agrotehnikuhttps://agravery.com/uk/posts/show/istoria-fermera-z-harkivsini-var-dopomogla-rozibratisa-z-umovami-derzavnoi-kompensacii-za-pridbanu-ukrainsku-agrotehnikuSat, 23 May 2026 08:20:00 +0300articleФермерське господарство «Вишневий сад» із Харківської області працює вже понад 25 років та спеціалізується на вирощуванні зернових, зернобобових і олійних культур. Господарство обробляє понад 1 100 га землі, а серед основних культур — пшениця, ячмінь, овес, кукурудза, горох і соняшник. У фермерському господарстві розповідають, що планували подати заявку на часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки та обладнання українського виробництва, які купують для потреб господарства. Однак виникло практичне питання: як підтвердити право на підвищений розмір компенсації — 40% вартості такої техніки — якщо частина земель господарства розташована на територіях, де ведуться або велися бойові дії. Щоб уникнути помилок під час підготовки документів, ФГ «Вишневий сад» звернулося на юридично-консультаційну лінію ВАР, яка діє у межах проєкту з підтримки українських агровиробників із постраждалих регіонів у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією Mercy Corps. Експерти ВАР пояснили, що для отримання компенсації у розмірі 40% агровиробник має відповідати визначеним умовам: на дату подання заявки мати право власності або користування земельними ділянками, 80% і більше яких розташовані на територіях можливих або активних бойових дій, а також бути зареєстрованим на таких територіях. Водночас чинний порядок компенсації не визначає окремого переліку документів, якими агровиробник має підтвердити розташування земельних ділянок на відповідних територіях. Тому господарству надали практичний алгоритм дій. Зокрема, експерти порадили отримати через державного реєстратора інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за кодом ЄДРПОУ господарства. У такій інформації мають відображатися зареєстровані права на земельні ділянки із зазначенням їх місцезнаходження. Також було роз’яснено, що інформація про розташування земель на територіях бойових дій відображається у ДАР у розділі «Ділянки на мапі», однак наразі там не передбачено можливості сформувати окремий звіт із таким підтвердженням. Окремо експерти звернули увагу, що для отримання часткової компенсації агровиробники подають заявку через уповноважений банк, через який здійснювалася оплата техніки або обладнання. До заявки додаються підтвердні документи щодо придбання: платіжний документ, акт приймання-передачі техніки та, за потреби, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу або машини. «Отримана консультація допомогла нашому господарству зрозуміти, які кроки потрібно зробити перед поданням заявки, де шукати підтвердження щодо земельних ділянок і на що звернути увагу, щоб підготувати документи коректно. Адже правильне підтвердження розташування земельних ділянок може вплинути на розмір державної підтримки при купівлі техніки», — зазначили у фермерському господарстві. Нагадаємо, агровиробники можуть скористатися безкоштовною фаховою підтримкою експертів ВАР з питань бронювання, критичності, бухгалтерського та податкового обліку, земельних відносин та участі у державних програмах підтримки. Щоб отримати консультацію, необхідно залишити свій запит в електронній формі: https://forms.gle/v56UzTAsrD9Zrx998 Для уточнюючих запитань звертайтеся за номером юридично-консультаційної лінії: +38 067 522-03-43 Довідково: MERCY CORPS — міжнародна гуманітарна організація, яка працює більш ніж у 40 країнах світу та надає допомогу людям, які постраждали від катастроф, війн, бідності та наслідків зміни клімату.https://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-planue-zaversiti-2026-rik-iz-virobnictvom-blizko-150-mln-kubometriv-biometanuhttps://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-planue-zaversiti-2026-rik-iz-virobnictvom-blizko-150-mln-kubometriv-biometanuFri, 22 May 2026 16:50:00 +0300articleРозвиток систем зрошення та дренажу, реалізація інвестиційних проєктів у сфері меліорації та управління водними ресурсами, виконання Стратегії зрошення та дренажу до 2030 року стали ключовими темами зустрічі представників Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України та Європейського інвестиційного банку.  Також сторони обговорили пріоритетні потреби для модернізації меліоративної інфраструктури та розвитку сталого ринку біометану. Це допоможе українському агросектору адаптуватися до кліматичних змін та інтегруватися в ринок ЄС Заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко, закцентувала увагу представників банку на необхідності проведення комплексного технічного аудиту та паспортизації меліоративних систем. «Для напрацювання ефективних рішень необхідно оцінити реальний стан меліоративної інфраструктури, провести інвентаризацію систем та визначити пріоритетні об’єкти для відновлення. Нам необхідно перейти від точкових рішень до системного підходу в управлінні меліорацією та водними ресурсами. Для цього потрібен якісний технічний аудит, паспортизація меліоративних систем та чітке розуміння пріоритетних інвестиційних проєктів», – зазначила Ірина Овчаренко. Учасники також обговорили необхідність координації дій із міжнародними партнерами, зокрема щодо синхронізації подальших кроків із проєктами, які вже опрацьовуються Світовим банком. Окремо йшлося про можливість реалізації масштабних проєктів, пов’язаних із басейном Дунаю та водною інфраструктурою південних регіонів України. Серед потенційних ініціатив розглядалося питання розчистки окремих водних об’єктів, які мають стратегічне значення для водозабезпечення Бессарабського регіону. Мінекономіки вже розробило проєкт наказу щодо паспортизації меліоративних систем та триває підготовка до проведення їх масштабної інвентаризації. Ця робота має стати основою для формування комплексного плану модернізації меліоративної інфраструктури України. Зі свого боку, заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький наголосив, що основним драйвером розвитку ринку біометану має стати експорт до ЄС. Зокрема, українські приватні компанії у 2025 році вперше експортували понад 11,2 млн кубометрів біометану власного виробництва через газотранспортну систему України. «Україна має значний ресурс для виробництва біометану з агровідходів, залишків тваринництва, соломи та цукрового буряка, що відповідає європейським вимогам щодо “зеленого” палива. Україна планує завершити 2026 рік із виробництвом близько 150 млн кубометрів біометану, а реалістична ціль до 2030 року – збільшити обсяги до 500 млн кубометрів», – зазначив Тарас Висоцький. Серед ключових викликів він назвав інтеграцію до європейської системи сертифікації та створення необхідної технічної бази даних. За результатами зустрічі сторони домовилися продовжити координацію роботи та подальше опрацювання пріоритетних напрямів співпраці у сфері меліорації, управління водними ресурсами та розвитку сталої аграрної інфраструктури, а також галузі біометану.https://agravery.com/uk/posts/show/var-vzala-ucast-u-german-ukrainian-agricultural-entrepreneurs-forum-u-frankfurtihttps://agravery.com/uk/posts/show/var-vzala-ucast-u-german-ukrainian-agricultural-entrepreneurs-forum-u-frankfurtiFri, 22 May 2026 12:10:00 +0300articleГолова ВАР Андрій Дикун разом із членами правління ВАР Олександром Чумаком та Кейсом Хузінгою взяли участь у German-Ukrainian Agricultural Entrepreneurs Forum у Франкфурті-на-Майні, де представили позицію українських аграріїв та обговорили з європейськими партнерами ключові виклики агросектору в умовах війни. Під час виступу Андрій Дикун наголосив, що поширене в Європі уявлення про домінування агрохолдингів в українському сільському господарстві не відповідає дійсності. За його словами, близько 65% сільськогосподарських земель в Україні обробляють середні фермерські господарства, ще близько 25% — великі компанії та агрохолдинги, а решту — малі фермери. Також він звернув увагу на виклики, з якими працюють українські аграрії в умовах війни. Майже 20% території України залишаються окупованими, частина господарств втратила свої активи, а фермери у прифронтових регіонах продовжують працювати під постійною загрозою обстрілів та атак дронів. Окремий акцент голова ВАР зробив на важливості роботи морських портів для українського експорту. За його словами, навіть за наявності альтернативних логістичних маршрутів Україна може експортувати суходолом близько 2,5 млн тонн зерна на місяць, тоді як мінімальна потреба становить 8 млн тонн. Під час форуму також обговорили перспективи євроінтеграції українського агросектору, залучення інвестицій та розвиток співпраці між українським і європейським агробізнесом. «Українські та європейські фермери мають значно більше спільних інтересів, ніж суперечностей. Саме тому важливо продовжувати відкритий діалог і формувати взаємовигідне партнерство між Україною та Європейським Союзом», — наголосив Андрій Дикун.https://agravery.com/uk/posts/show/derzmitsluzba-ukraini-sprosue-proces-klasifikacii-tovarivhttps://agravery.com/uk/posts/show/derzmitsluzba-ukraini-sprosue-proces-klasifikacii-tovarivFri, 22 May 2026 10:50:00 +0300articleДержавна митна служба України продовжує спрощувати умови ведення зовнішньоекономічної діяльності та забезпечувати однозначне застосування норм митного законодавства. Одним із найважливіших кроків у цьому напрямі стало впровадження рішень щодо зобов’язуючої інформації з питань класифікації товарів, які є прямим відображенням європейської практики Binding Tariff Information (BTI), повідомила пресслужба відомства.  «Суб’єкти господарювання тепер можуть заздалегідь отримати офіційне рішення митного органу щодо класифікації товару, що дозволяє уникнути розбіжностей під час митного оформлення та забезпечує більш передбачуване ведення зовнішньоекономічної діяльності», - зазначається в повідомленні. Для отримання рішення щодо зобов’язуючої інформації з питань класифікації товарів декларант або уповноважена особа може звернутися до митниці Держмитслужби за місцем акредитації або за місцем митного оформлення товару. Крім того, у випадках класифікації, визначення країни походження товарів, якщо для прийняття рішення щодо зобов’язуючої інформації необхідне проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) таких товарів, митний орган має право призначити таке дослідження за умови отримання попередньої згоди підприємства.https://agravery.com/uk/posts/show/kernel-realizue-pilotni-proekti-sonacnih-panelej-na-elevatorah-na-250-kvthttps://agravery.com/uk/posts/show/kernel-realizue-pilotni-proekti-sonacnih-panelej-na-elevatorah-na-250-kvtFri, 22 May 2026 09:05:00 +0300articleАгрохолдинг "Кернел", найбільший український експортер агропродукції, заявив про початок програми з розгортання власної сонячної генерації на промислових об’єктах з метою зменшити залежність від зовнішнього електропостачання, забезпечити стабільну роботу потужностей для зберігання зерна та зменшити вуглецевий слід продукції. Як йдеться у пресрелізі в четвер, наразі компанія реалізує два пілотні проєкти на елеваторах загальною потужністю 250 кВт вартістю близько $140 тис.: перший – у Кіровоградській області на 100 кВт і другий – на Полтавщині на 150 кВт. "Враховуючи поточні тарифи на електроенергію для комерційних споживачів, інвестиції у промислові СЕС без систем накопичення є одним із найефективніших інструментів оптимізації витрат. Очікуваний термін окупності до 5 років", – наводяться у релізі слова керівника департаменту зберігання "Кернел" Сергія Щербаня. Він додав, що собівартість власної сонячної кіловат-години для підприємства є в рази нижчою за ринкову. Зазначається, що згенерована електроенергія наразі покриває технологічні процеси і господарські потреби елеваторів. У найближчі кілька місяців компанія планує підключення до мережі за моделлю активного споживача, що продавати надлишок електроенергії в енергосистему. Згідно з релізом, "Кернел" розглядає можливість масштабувати проєкт. Серед потенційних локацій – інші об’єкти на Полтавщині та у Вінницькій області. У перспективі розглядається встановлення систем потужністю до 550 кВт, а на великих майданчиках – до 3-4 МВт. Окрім прямого економічного ефекту й зниження ризиків, цей крок є частиною довгострокової ESG-стратегії холдингу щодо декарбонізації виробничих процесів, зауважується у релізі. Агрохолдинг "Кернел" – найбільший світовий виробник та експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, оператор розгалуженої мережі логістичних активів та провідний виробник зернових та олійних культур в Україні. Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією. У першому півріччі 2026 фінансового року (ФР, липень-грудень 2025 року) "Кернел" скоротив чистий прибуток на 33% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $119 млн. Консолідована виручка становила $1,924 млрд, що на 1% менше показника першого півріччя 2025 ФР, а показник EBITDA знизився на 14% – до $247 млн. Згідно зі звітом за 2025ФР, "Кернелу" належить найбільша в Україні приватна мережа зерносховищ на 2,2 млн тонн одноразового зберігання.https://agravery.com/uk/posts/show/suhovola-agro-na-lvivsini-zbilsit-virobnictvo-brojleriv-u-15-razahttps://agravery.com/uk/posts/show/suhovola-agro-na-lvivsini-zbilsit-virobnictvo-brojleriv-u-15-razaFri, 22 May 2026 08:20:00 +0300articleТОВ «Суховоля Агро», що у Львівській області, планує у понад 1,5 раза збільшити потужності власної птахофабрики. Загальна продуктивність підприємства після модернізації зросте до 7,43 млн курей-бройлерів на рік, передає «ПроАгро Груп». Проєкт розширення передбачає добудову шести пташників для вирощування бройлерів. Завдяки цьому кількість птиці на фермі збільшиться до 1,23 млн голів одночасної посадки. У компанії зазначили, що птахофабриці відгодовуватимуть бройлерів віком від 1 доби і вагою до 0,04 кг упродовж 45 діб з доведенням птиці до товарної маси 3,5 кг. Минулого року компанія мала на території птахофабрики дев’ять пташників, а річна потужність комплексу становила 3,31 млн бройлерів. Таким чином, нове будівництво дозволить суттєво підвищити обсяги виробництва м’ясної продукції.https://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-prodovzuut-zrostati-eksportni-cini-na-kukurudzuhttps://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-prodovzuut-zrostati-eksportni-cini-na-kukurudzuThu, 21 May 2026 16:50:00 +0300articleЗа даними ІА «АПК-Інформ», поточного тижня на українському експортному ринку ціни попиту на фуражну кукурудзу продовжують стабільно зростати. Дана ситуація, як і раніше, пояснюється стійким попитом імпортерів при вкрай обмеженій пропозиції аграріїв, внаслідок чого покупці ведуть конкурентну боротьбу за доступні до продажу обсяги даної зернової. Додатково підтримку цінам надає кон’юнктура світового ринку кукурудзи, а також пшениці. Так, у портах Великої Одеси та Дунаю станом на 20 травня закупівельні ціни на фуражну кукурудзу переважно становили 225-234 і 223-230 USD/т CPT-порт, що на 2-4 USD/т вище показників кінця минулого тижня.https://agravery.com/uk/posts/show/azijski-importeri-pereorientovuutsa-na-ukrainsku-psenicuhttps://agravery.com/uk/posts/show/azijski-importeri-pereorientovuutsa-na-ukrainsku-psenicuThu, 21 May 2026 11:27:00 +0300articleЕкспорт української пшениці після тривалого спаду почав відновлюватися завдяки пожвавленню світового попиту, насамперед з боку азійських країн. Одночасно ринок дедалі більше реагує на погодні ризики у США та Франції, де погіршується стан посівів і зростають побоювання щодо врожаю. На цьому тлі чорноморське зерно стає більш конкурентним, а імпортери починають активніше контрактувати поставки на новий сезон. Про це повідомляють в аналітичному департаменті сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах Всеукраїнської аграрної ради (ВАР). «Світове виробництво пшениці у новому сезоні може скласти близько 790 млн тонн, тоді як Україна збере орієнтовно 23-24 млн тонн зернової. Водночас у США постійно йде погіршення стану посівів і виробництво пшениці може скоротитися з 54 млн тонн до 42 млн тонн через дефіцит опадів. Франція також входить у період дефіциту вологи, що може погіршити перспективи європейського врожаю», — зазначають аналітики. На тлі погодних ризиків світовий баланс пшениці поступово стає більш напруженим. «Поки що великі запаси стримують здорожчання пшениці. Основний рух по цінах, швидше за все, ринок побачить вже у серпні-вересні», — прогнозують у ПУСК. Для України ключовим фактором підтримки на ринку пшениці стає активізація попиту з боку Азії. Після слабких темпів торгівлі взимку та на початку весни імпортери почали активно формувати запаси. «Після слабких темпів торгівлі взимку та на початку весни, у травні Україна вже експортувала понад 540 тис. тонн пшениці, а до кінця місяця обсяг може досягти 1 млн тонн.  Основними покупцями української пшениці залишаються азійські країни, які на тлі ризиків у США переорієнтовуються на чорноморське походження зерна. Вони вже шукають поставки навіть на осінні місяці.  Українська пшениця наразі залишається найдешевшою пропозицією на ринку: поставки до Індонезії оцінюються умовно на рівні $285-290 за тонну, тоді як австралійська та американська пшениця - понад $300 за тонну», - додають у ПУСК.https://agravery.com/uk/posts/show/granti-krediti-ta-kompensacii-aki-programi-pidtrimki-dostupni-agrariamhttps://agravery.com/uk/posts/show/granti-krediti-ta-kompensacii-aki-programi-pidtrimki-dostupni-agrariamThu, 21 May 2026 10:50:00 +0300articleМіністерство економіки підготувало для аграріїв практичний посібник, який систематизує доступні державні, міжнародні та банківські інструменти фінансування для розвитку господарств. Експерти Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) у межах проєкту з підтримки постраждалих агровиробників у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією Mercy Corps підготували інформаційний дайджест, у якому виокремили найактуальніші можливості підтримки для агровиробників та пояснили, на що варто звернути увагу. У дайджесті, зокрема, йдеться про дотації, компенсації, пільгові кредити, програми співфінансування, підтримку прифронтових територій, а також можливості для розвитку переробки, садівництва, тепличного господарства, тваринництва та зберігання продукції. Окрему увагу приділено оновленій програмі «Власна справа», яка з 1 вересня працюватиме за новими правилами. Програма передбачає гнучкі суми грантів: до 500 тис. грн — для старту бізнесу та до 2,5 млн грн — для масштабування. При цьому для започаткування власної справи більше не буде обов’язковою умовою створення робочих місць, а для масштабування достатньо створити одне робоче місце. У дайджесті також зібрана інформація про програму підтримки фермерів Херсонщини з бюджетом 2,6 млн доларів США. Вона орієнтована на малих агровиробників окремих громад області, які постраждали від війни та посухи, і передбачає фінансову допомогу та ваучери на закупівлю посухостійкого насіння, систем краплинного зрошення й інших ресурсів. Крім того, у матеріалі йдеться про державні гранти на розвиток садівництва, ягідництва, виноградарства і тепличного господарства. За інформацією Мінекономіки, у 2026 році вже профінансовано проєкти на 70,8 млн грн, а загалом від старту програми у 2022 році держава надала понад 350 грантів на майже 1,7 млрд грн. Ще один важливий напрям — новий механізм державної підтримки для середнього та великого бізнесу, який планує будівництво власної розподіленої генерації. Програма передбачає можливість залучення кредитів на енергетичні проєкти з фактичною ставкою 10% річних, а різницю між ринковою та пільговою ставкою компенсуватиме держава. Ознайомитися з повним текстом інформаційного дайджесту щодо грантової та державної підтримки аграріїв можна за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1wK4D4Ct8FNF2leqhuS6VKePlKBcmmVfM/view?usp=sharing Нагадаємо, агровиробники можуть скористатися безкоштовною фаховою підтримкою експертів ВАР з питань бронювання, критичності, бухгалтерського та податкового обліку, земельних відносин та участі у державних програмах підтримки. Щоб отримати консультацію, залиште свій запит в електронній формі: https://forms.gle/v56UzTAsrD9Zrx998 Для уточнюючих запитань звертайтеся за номером юридично-консультаційної лінії: +38 067 522-03-43 Довідково: MERCY CORPS — міжнародна гуманітарна організація, яка працює більш ніж у 40 країнах світу та надає допомогу людям, які постраждали від катастроф, війн, бідності та наслідків зміни клімату.https://agravery.com/uk/posts/show/grain-ukraine-2026-vid-eksportu-zerna-do-ekonomiki-dodanoi-vartostihttps://agravery.com/uk/posts/show/grain-ukraine-2026-vid-eksportu-zerna-do-ekonomiki-dodanoi-vartostiThu, 21 May 2026 09:05:00 +0300articleXI міжнародна зернова конференція Grain Ukraine 2026, яка відбудеться 4–5 червня у Києві, формує нову рамку для галузевої дискусії. Тема року — The New Grain Order — зміщує фокус із короткострокових прогнозів у бік системного переосмислення глобального аграрного ринку та формування стратегій розвитку з горизонтом 20–25 років. Під час події будуть обговорюватись такі питання: Що визначатиме конкурентоспроможність України до 2050 року: масштаб, ефективність, переробка чи позиція у глобальних ланцюгах постачання? Біоенергетика — стратегічна ставка, умова енергетичної незалежності чи переоцінене очікування? Чи будує Україна логістику майбутнього, чи досі працює на інфраструктурі минулого? Як балансувати між залежністю від ринку ЄС та необхідністю диверсифікації глобальних ринків? Хто формуватиме майбутнє українського агросектору — держава, бізнес чи геополітика? «Український агросектор увійшов у фазу структурної адаптації після чотирьох років повномасштабної війни. Бізнес навчився працювати в умовах високої невизначеності, перебудував логістичні ланцюги, підвищив операційну ефективність і поступово переходить до розвитку переробки. Наступний крок — сформувати довгострокове стратегічне бачення. І саме про це ми будемо говорити на цьогорічній події», — зазначає Ірина Бондаренко, голова організаційного комітету Grain Ukraine 2026. У програмі конференції — панельні дискусії про майбутнє агросектору, геополітику, інвестиції, енергетику та трансформацію ринків: ➢ «Український бізнес та глобальний контекст: агросектор у перспективі 25 років»; ➢ «До ЄС без ілюзій: як пройти складний шлях і залишитися конкурентоспроможними»; ➢ «Українське агро під тиском: кінець дешевої моделі і новий зерновий порядок»; ➢ «Логістика під впливом геополітики: як подолати вразливість ланцюгів постачання»; ➢ «Чи стане агросектор ключовим гравцем на ринку біоенергетики України?»; ➢ «Капітал, ризик, зростання: фінансування крізь невизначеність»; ➢ «Коли зерна вже недостатньо: де агросектор шукатиме нову конкурентоспроможність?»; ➢ «Інвестиційна привабливість агрокомпаній в умовах війни: де сьогодні зосереджені можливості зростання?». Серед спікерів Grain Ukraine 2026 — представники бізнесу, міжнародні експерти та урядовці, які формують розвиток галузі: Олексій Соболєв, міністр економіки, довкілля та сільського господарства України; Євген Осипов, генеральний директор «Кернел»; Георг фон Нолкен, генеральний директор Continental Farmers Group; Світлана Краковська, завідувачка лабораторії прикладної кліматології в Українському гідрометеорологічному інституті ДСНС України та НАН України Петр Крогман, власник компанії Agromino, президент Українсько-чеської торговельної палати; Сезар Соарес, засновник CAS Consultancy; Джонатан Грендж, партнер Sunstone Brokers; Бартош Печковський, власник та голова правління Frontier Logistics; Андрій Мойсєєнко, член правління АТ «Укрексімбанк»; Таір Мусаєв, віцепрезидент Баришівської зернової компанії; Євген Дудка, засновник VILIA Group; Володимир Меткий, засновник і CEO Tradex Agri Group; Сергій Нечипорук, генеральний директор «Група АГРОТРЕЙД»; Адомас Аудіцкас, заступник СЕО МХП з біоенергії; Юрій Красовський, директор з розвитку бізнесу ТОВ «Н’ЮНІТ»; Богдан Костецький, операційний партнер торговельно-аналітичної компанії Barva Invest; Тарас Висоцький, заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України; Анна Лебединець, асоційована директорка, старша банкірка департаменту продовольства та агробізнесу ЄБРР; Павло Притико, директор департаменту по роботі з середніми корпоративними клієнтами ПУМБ; Тарас Миколаєнко, виконавчий директор Української асоціації виробників біоетанолу «Укрбіоетанол», та багато інших. Участь у події вже підтвердили перші особи зернового ринку, логістичного бізнесу, харчової індустрії та фінансового сектору. Організатори очікують понад 600 профільних учасників. Важливою частиною Grain Ukraine традиційно залишається нетворкінг. Вечірня програма об’єднає учасників у неформальній атмосфері — цього року за участі гурту «Мертвий Півень». Зареєструватися для участі у Grain Ukraine 2026 можна за посиланням: https://tinyurl.com/mrx3dhck  Організатор події — компанія IdeasFirst. Генеральний партнер — Укрексімбанк. Партнери конференції — інвестиційна компанія SD Capital, група терміналів TIS. Контент-партнер — Trend & Hedge Club. Grain Ukraine — міжнародна галузева платформа, яка з 2016 року об’єднує ключових гравців аграрного ринку, фінансового сектору та технологічних компаній для обговорення трендів, стратегій розвитку та впровадження інновацій.  https://agravery.com/uk/posts/show/vseukrainskij-forum-zrosenna-agrarii-obgovorili-majbutne-melioracii-v-ukrainihttps://agravery.com/uk/posts/show/vseukrainskij-forum-zrosenna-agrarii-obgovorili-majbutne-melioracii-v-ukrainiThu, 21 May 2026 08:20:00 +0300articleВсеукраїнський форум «Зрошення» відбувся 19 травня в Уманському національному університеті, зібравши представників аграрного бізнесу, науки та профільних асоціацій. У центрі дискусії були питання відновлення меліорації, ефективного управління водними ресурсами та розвитку сучасних систем поливу. Участь у події  взяла Всеукраїнська аграрна рада (ВАР). Під час виступу заступник голови ВАР Дмитро Кохан заявив, що без розвитку зрошення Україна не зможе повністю реалізувати потенціал аграрного виробництва. «Аграрний сектор зараз — основа нашої економіки. Це понад 20% ВВП і близько 60% експортної виручки країни. Але всі розуміють: нової землі в Україні більше немає. Все, що могли, вже засівається. Тому перспективи нарощення виробництва напряму пов’язані зі зрошенням. Водночас останні 30 років ця галузь, на жаль, лише деградувала. Основна інфраструктура будувалася ще в радянські часи, а в її модернізацію десятиліттями практично не вкладали кошти», — зазначив Дмитро Кохан. За його словами, саме аграрії стали ініціаторами реформи організацій водокористувачів, яка сьогодні дозволяє передавати меліоративну інфраструктуру в управління самим користувачам води. «Ми проаналізували кращий світовий досвід і адаптували його до українських реалій. Ідея була проста: якщо держава не має ресурсу утримувати систему, потрібно дати аграріям можливість самим управляти цією інфраструктурою і вкладати в неї кошти. Так з’явилася реформа організацій водокористувачів (ОВК). Фактично це модель, схожа на ОСББ: аграрії об’єднуються, отримують у користування інфраструктуру і самі відповідають за її розвиток. Уже зараз в Україні зареєстровано 78 ОВК, а частина з них уже модернізує системи, знижує втрати води та витрати на електроенергію», — підкреслив заступник голови ВАР. Під час форуму перспективи розвитку зрошення  розглядалися не лише для півдня, а також для центральних та північних регіонах України. Практичним досвідом впровадження систем поливу та водозбереження поділився аграрій, учасник ВАР Сергій Рибалко. «Сьогодні зрошення — це вже не лише про південь України. Через зміни клімату дефіцит вологи стає проблемою для багатьох регіонів. І саме ефективне управління водою, сучасні технології поливу та накопичення вологи дозволяють аграріям отримувати стабільний результат і розвивати більш маржинальні напрями виробництва», — зазначив Сергій Рибалко. Учасники форуму дійшли спільної думки, що питання води та зрошення вже виходить далеко за межі окремої аграрної тематики й стає елементом продовольчої безпеки країни. Такі заходи створюють платформу для обміну практичним досвідом і напрацювання спільних рішень між аграріями, науковцями та бізнесом. Для ВАР питання зрошення, модернізації меліоративної інфраструктури та підтримки ОВК залишаються серед ключових пріоритетів роботи.https://agravery.com/uk/posts/show/var-vzala-ucast-u-zustrici-predstavnikiv-agrosektoru-ukraini-ta-polsihttps://agravery.com/uk/posts/show/var-vzala-ucast-u-zustrici-predstavnikiv-agrosektoru-ukraini-ta-polsiWed, 20 May 2026 16:50:00 +0300article19 травня у Варшаві відбулася зустріч представників аграрного сектору України та Польщі, організована Міністерством сільського господарства та розвитку сільських районів Республіки Польща спільно з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України. Українську сторону у заході представляли заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Денис Башлик, а також представники профільних аграрних асоціацій і бізнес-об’єднань, зокрема заступник голови ВАР Денис Марчук. Зустріч стала продовженням системного українсько-польського діалогу в аграрній сфері та була присвячена обговоренню актуальних питань двосторонньої співпраці, пошуку взаємоприйнятних рішень та напрацюванню механізмів подальшої взаємодії між аграрними секторами обох країн. Сторони обговорили необхідність прогнозованих та зрозумілих правил торгівлі агропродукцією між Україною та країнами ЄС, питання транзиту та експорту української аграрної продукції через територію Польщі, потребу у спільному напрацюванні механізмів захисту фермерів обох країн, а також розвиток спільних інфраструктурних і переробних проєктів між Україною та Польщею. Окрему увагу учасники приділили важливості збереження партнерських відносин між українськими та польськими аграріями в умовах економічних та безпекових викликів. «Сьогодні надзвичайно важливо зберігати прямий діалог між аграрними спільнотами України та Польщі. Наше спільне завдання — знаходити рішення, які дозволять захистити інтереси фермерів обох країн і водночас зберегти стабільність аграрної торгівлі та партнерства», — зазначив Денис Марчук. За підсумками зустрічі сторони домовилися продовжити роботу на рівні профільних асоціацій, експертних груп та органів влади для пошуку практичних і взаємоприйнятних рішень.https://agravery.com/uk/posts/show/agrarnij-pasport-kiivsini-ponad-56-tis-fermeriv-ta-312-tis-ga-silgospzemelhttps://agravery.com/uk/posts/show/agrarnij-pasport-kiivsini-ponad-56-tis-fermeriv-ta-312-tis-ga-silgospzemelWed, 20 May 2026 12:03:00 +0300articleТакі дані наведені в інфографіці «Аграрний паспорт Київщини», підготовленій  AGRO Team. Згідно з представленими даними, середня площа сільськогосподарських ділянок на одного фермера в області становить 55,4 га. Окремий блок інфографіки присвячений тваринництву. У регіоні зареєстровано 129 665 голів тварин, а середній показник на одне фермерське господарство складає 23 голови. При цьому тваринництвом займаються 662 фермерства, або 11,7% від загальної кількості. Інфографіка також демонструє структуру аграрного сектору за типами господарств. За кількістю найбільшу частку становлять фізичні особи — 53%. Частка юридичних осіб складає 24%, а ФОП — 23%. Водночас саме юридичні особи концентрують основний ресурсний потенціал галузі. На них припадає 86,5% сільськогосподарських площ та 95,9% загальної кількості зареєстрованих тварин. Як зазначається в інфографіці, дані сформовані на основі офіційної статистики, зокрема інформації Головного управління ДПС у Київській області за 2025 рік. Інфографіку підготували та представили до Дня поля AGRO Challenge 2026 — одного з польових аграрних заходів сезону, який 20–21 травня проходить у  селі Оленівка Київської області. захід збирає понад 7 тис. відвідувачів, участь більш ніж 190 компаній та демонстрацію понад 30 одиниць техніки.https://agravery.com/uk/posts/show/zaliznica-porti-j-koridor-do-blizkogo-shodu-u-polsi-ozvucili-nove-bacenna-spivpraci-z-ukrainouhttps://agravery.com/uk/posts/show/zaliznica-porti-j-koridor-do-blizkogo-shodu-u-polsi-ozvucili-nove-bacenna-spivpraci-z-ukrainouWed, 20 May 2026 11:29:00 +0300articleУкраїна і Польща мають створити великий експортний коридор з Європи на Близький Схід. Таку думку висловив в інтерв’ю Укрінформу представник Польщі в Консультативній раді бізнесу, яка діє в межах Української платформи донорів, Бартломей Бабуська. «Я вважаю, що Польщу й Україну має об’єднати ще один економічний інтерес: ми повинні разом переосмислити економічну географію Європи. Завдяки нашій співпраці з відбудови України ми повинні створити великий експортний коридор з Європи на Близький Схід», - сказав він. За словами експерта, український ринок для Польщі дуже важливий, адже йдеться про $14 млрд і сьоме місце серед ринків для польського експорту. «Але дивімося ширше: якщо ми побудуємо сучасну дорожню та залізничну інфраструктуру до Одеси, зокрема з портами і, можливо, польським (портом – ред.) біля Одеси в майбутньому, то Україна і Польща контролюватимуть маршрут, який змінить експортну географію Європи. Це шанс епохального масштабу. І ми повинні зробити все, тому що обидві наші країни мають у цьому величезний інтерес», - переконаний С. Бабуська.https://agravery.com/uk/posts/show/agro-team-expo-natalia-gavatuk-pro-agrarnu-kiivsinu-v-umovah-viklikiv-i-rozvitkuhttps://agravery.com/uk/posts/show/agro-team-expo-natalia-gavatuk-pro-agrarnu-kiivsinu-v-umovah-viklikiv-i-rozvitkuWed, 20 May 2026 10:50:00 +0300articleСьогодні Київщина є прикладом того, як агросектор здатен не лише втримувати економічну стабільність в умовах війни, а й продовжувати розвиток — залучати інвестиції, відкривати нові виробництва та масштабувати переробку. Попри постійні безпекові виклики, область залишається одним із найпотужніших аграрних регіонів країни, де працюють великі агропідприємства та фермерські господарства, розвиваються технології, ветеранський бізнес і локальна переробка. Проведення «AGRO CHALLENGE» 2026 саме на Київщині виглядає закономірним кроком. Регіон сьогодні поєднує різні рівні аграрного виробництва — від сімейних фермерських господарств до індустріальних агрокомпаній, від переробки до технологічних рішень та інвестиційних проєктів, залишаючись при цьому територією з високими безпековими ризиками та відповідальністю за стабільність продовольчої системи. У такій реальності цінність аграрних подій змінюється. Вони виходять за межі демонстрації техніки чи новинок сезону і стають середовищем, де аграрний ринок формує нові підходи до роботи, тестує рішення в реальних умовах і визначає точки зростання галузі в довгостроковій перспективі. Про роль агросектору в економіці регіону, підтримку фермерів, інвестиційну привабливість області під час війни, розвиток ветеранського підприємництва та очікування від Дня Поля «AGRO CHALLENGE» ми поговорили із Наталією Гаватюк, заступницею голови Київської обласної державної адміністрації. Agro Team Expo: За І квартал 2026 року до загального фонду місцевих бюджетів Київської області надійшло понад 10,2 млрд грн, це на чверть більше, ніж торік. Скільки з цього обсягу генерували підприємства АПК? Назвіть топ галузі регіону по податковому внеску. У І кварталі 2026 року суб'єктами сільського господарства Київської області сплачено 1 336,4 млн. грн податків, що становить близько 23,1% від річного обсягу 2025 року. Це свідчить про збереження стабільних темпів надходжень, з урахуванням сезонності аграрного виробництва. Кількість зайнятих у сільському господарстві становить 26 тис. осіб. За офіційними даними Головного управління ДПС у Київській області, у 2025 році топ-4 галузі Київської області за обсягом податкових надходжень були такими: Переробна промисловість -17,6% або 14,2 млрд грн; Оптова та роздрібна торгівля — 16,6% або 13,4 млрд грн; Державне управління й оборона — 16,% або 13,0 млрд грн; Сільське, лісове та рибне господарство — 8,2% або 6,6 млрд грн приріст до попереднього року 27,4% або +1,4 млрд грн. Agro Team Expo: Враховуючи стратегічне значення сільського господарства для столичного регіону, які заходи вживаються для стимулювання цього напрямку? (Зокрема підтримка та організація професійних аграрних заходів). В області діє Комплексна програма розвитку сільського господарства та сільських територій Київської області на 2024−2027 роки, яка спрямовані на підтримку зайнятості сільського населення (у тому числі військових та їх сімей), створення додаткових можливостей для зростання доходів сільського населення, підтримку розвитку галузі тваринництва та рослинництва в Київській області. Зокрема, передбачено заходи: Часткове відшкодування вартості закуплених племінних телиць, нетелей та корів — до 10 тис. грн за голову, але не більше 30% вартості (без ПДВ). Часткове відшкодування вартості закуплених племінних кізочок, козематок, ярок та вівцематок — до 5 тис. грн за голову, але не більше 30% вартості (без ПДВ). Дотація за приріст корів власного відтворення — 3 тис. грн за кожну голову приросту основного стада. Дотація фізичним особам за утримання корів — до 1 500 грн за кожну корову для домогосподарств, які утримують від двох корів. Часткове відшкодування вартості придбаного насіння нішевих культур українського виробництва (льон, гірчиця, коріандр) — до 50% вартості насіння (без ПДВ). Часткове відшкодування витрат на створення або розширення виробництв із переробки сільськогосподарської продукції — до 50% вартості обладнання (без ПДВ), але не більше 200 тис. грн. Заявки на участь у програмах приймаються до 1 жовтня 2026 року. Agro Team Expo: Який район — аграрна столиця Київщини? Кожен район Київщини має свою аграрну силу та спеціалізацію. Але якщо говорити про масштаб, концентрацію аграрного бізнесу та виробничий потенціал, то одним із лідерів безумовно є Білоцерківський район. Це найбільший район області за територією, де активно розвиваються рослинництво, тваринництво, переробка та сучасні агротехнології. Agro Team Expo: Київ залишається ціллю ворога, а Київщина є форпостом, де відбуваються основні заходи із стримування атак. Чому військові ризики не зменшили інвестиційну привабливість регіону для аграрного бізнесу? (як приклад — виробництво напівфабрикатів для Hesburger). Які фактори, на вашу думку, перекривають загрози? Київщина має стратегічні переваги — близькість до столиці, розвинену інфраструктуру, ринки збуту та доступ до кваліфікованої робочої сили. Це створює комфортні умови для розвитку бізнесу та інвестицій навіть у складний період. Окремо варто відзначити, що інвестори дедалі частіше ухвалюють рішення не лише з огляду на безпекові ризики, а й з урахуванням потенціалу відновлення та розвитку. У цьому контексті показовими є приклади локалізації виробництв, зокрема у сфері переробки та виготовлення напівфабрикатів для міжнародних мереж, таких як Hesburger, що свідчить про зростання довіри до регіону. Загальний обсяг інвестицій у відповідний проєкт становив 7,3 млн євро. Виробничі потужності підприємства дозволяють перероблювати близько 6 тонн м’яса на добу та забезпечувати продукцією до 50 ресторанів. В Україні функціонує 7 ресторанів цієї мережі, які розташовані у місті Києві та Київській області. Agro Team Expo: Ветеранський бізнес та бізнес ВПО в агросекторі області - назвіть приклад, який вам запамʼятався. Багато наших хлопців і дівчат після повернення з фронту знаходять спокій та новий сенс у сільському господарстві. Вони активно розвивають власну справу, роблячи внесок у відновлення економіки та продовольчу безпеку. На ринку вже представлені різноманітні ініціативи та бренди, що працюють у різних напрямах аграрного виробництва, зокрема: бджільництво — пасіка «MEL_AGROCULTURA» «Меди Трипілля» Вишгородський р-н; крафтове виробництво соусів — ФОП Голік Т.В. «ВИТРЕБЕНЬКИ», с. Саливонки, Білоцерківський р-н.; вирошування фруктів — ФОП Канашкін А.П., «Сімейна Полунична ферма Канашкіних» смт. Калинівка, Броварського р-н. Серед релокованих суб'єктів господарювання варто відзначити фізичну особу — підприємця Захаренка Івана Івановича, який займається вирощуванням посадкового часнику сорту «Любаша» Білоцерківський р-н. Agro Team Expo: Ваші очікування від AGRO CHALLENGE для сільського господарства в регіоні? Очікування від AGRO CHALLENGE — це насамперед посилення інноваційності агросектору регіону, залучення нових ідей та практичних рішень для аграріїв. Важливим є й те, що саме такі ініціативи сприяють розвитку переробки, цифровізації та підвищенню ефективності виробництва, а також допомагають масштабувати успішні кейси на рівень області. Окремо очікуємо, що AGRO CHALLENGE стане майданчиком для співпраці бізнесу, громад і молодих фахівців, що в перспективі посилить конкурентоспроможність аграрного сектору Київщини. Agro Team Expo: Маєте особистий досвід в сільському господарстві? Щось колись вирощували? (Допомагали батькам, дача, город тощо) Так, звичайно. З дитинства в мене був повний «аграрний пакет»: город, сапка, бур’яни й сезон картоплі разом із бабусею та батьками. Тоді це здавалося звичайною частиною життя, а сьогодні розумію: саме такі речі вчать поважати працю людей на землі й цінувати кожен урожай. Саме тому сьогодні з особливою повагою ставлюся до людей, які працюють у сільському господарстві та забезпечують продовольчу безпеку країни. Agro Team Expo: Село чи місто? Село Agro Team Expo: Борщ чи суші? Борщ Agro Team Expo: Яка страва — символ області? Офіційної «страви-символу» Київщина не має, але однією з найколоритніших можна назвати борщ із смаженими карасями. Про цю страву ще писав Тарас Шевченко, а сьогодні її можна скуштувати у пекарні «Витач"у селі Витачів. Це дуже про Київщину — автентично, смачно і з історією. Agro Team Expo: З яким аграрним бізнесменом спілкувались востаннє? Нещодавно в межах платформи «Діалог влади та бізнесу» відвідала одне з найпотужніших агропідприємств України — СП ТОВ «Нива Переяславщини». Підприємство засноване у 1998 році Олександром Мостіпаном — Героєм України, який зробив вагомий внесок у розвиток агропромислового комплексу країни. Підприємство обробляє понад 23 тис. га орендованих земель, вирощує зернові, технічні та кормові культури, має власний комбікормовий завод потужністю 230 тис. тонн продукції на рік та 12 сучасних свинокомплексів, кожен із яких має потужність вирощування 30 тисяч поросят на рік. До структури компанії також входить сучасне м’ясопереробне виробництво та елеватор потужністю зберігання 173 тис. тонн. У діяльності підприємства впроваджено безвідходне виробництво, використовуються біокотельні та сучасні системи очищення стічних вод, а елеватор є повністю енергонезалежним. З початку повномасштабного вторгнення СП ТОВ «Нива Переяславщини» інвестувала в економіку України понад 1,1 млрд грн та сплатила до бюджетів усіх рівнів понад 1,8 млрд грн податків. Компанія забезпечує роботою понад 2 тис. працівників, активно підтримує соціальні ініціативи, громади та Збройні сили України, реалізовуючи благодійні й безпекові проєкти. Agro Team Expo: Якби треба було відмовитись від всіх продуктів, крім одного — що б ви залишили? Однозначно м’ясо. Я не фанат солодкого, а от м’ясні страви люблю по-справжньому. Agro Team Expo: Агросектор області зараз: зростання чи виживання? Агросектор Київської області одночасно демонструє зростання і режим виживання. З одного боку — зберігаються посівні площі, стабільні врожаї, інвестиції та розвиток переробки. З іншого — високі витрати, кадровий дефіцит і безпекові фактори змушують частину господарств працювати на межі стабільності. Agro Team Expo: Через 50 років: Україна аграрна чи індустріальна? Я думаю, через 50 років Україна буде сильною агроіндустріальною державою, де сучасне сільське господарство поєднуватиметься з потужною переробкою, технологіями та промисловістю. Наше майбутнє — не лише вирощувати, а й створювати продукт із високою доданою вартістю саме в Україні. Agro Team Expo: Київщина сьогодні демонструє, що аграрна галузь — це не лише про виробництво, а й про стійкість економіки, розвиток громад та здатність працювати в умовах постійних викликів. Саме такі регіони формують основу продовольчої безпеки країни та визначають темп трансформацій у секторі. «AGRO CHALLENGE» у цьому контексті стає не просто подією, а майданчиком, де ці процеси стають видимими та обговорюваними — через досвід, практику і прямий діалог між усіма учасниками ринку. День Поля «AGRO CHALLENGE» 2026 відбудеться 20−21 травня у селі Оленівка, Київської області. Саме тут аграрії з різних регіонів України знову зберуться, щоб побачити техніку та технології в роботі, обговорити виклики сезону та сформувати практичні рішення для розвитку галузі. https://agravery.com/uk/posts/show/agrarii-vze-zasiali-83-prognozovanih-plos-zernovih-i-zernobobovih-kulturhttps://agravery.com/uk/posts/show/agrarii-vze-zasiali-83-prognozovanih-plos-zernovih-i-zernobobovih-kulturWed, 20 May 2026 09:08:00 +0300articleСтаном на 19 травня всіма категоріями господарств посіяно 4973,2 тис. га або 83 % до прогнозу зернових та зернобобових культур, з яких: ярої пшениці – 184,7 тис. га; ярого ячменю – 709,0 тис. га; гороху – 256,7 тис. га; вівса – 136,7 тис. га; кукурудзи – 3540,5 тис. га; проса – 19,6 тис. га. Гречкою засіяно 17,92 тис. гектарів. Найбільше зернових та зернобобових культур посіяли аграрії Полтавщини, Чернігівщини, Черкащини, Київщини, Одещини та Вінниччини. Зокрема, трійка лідерів має такі результати:  Полтавська область – 530,4 тис. га (пшениця – 4,9 тис. га, ячмінь – 65,1 тис. га, горох – 12,1 тис. га, овес – 1,9 тис. га, кукурудза – 442,8 тис. га); Чернігівська область – 445,9 тис. га (пшениця – 10 тис. га, ячмінь – 15 тис. га, горох – 9,2 тис. га, овес – 16,8 тис. га, кукурудза – 385,8 тис. га, гречка – 2,5 тис. га, просо – 2,8 тис. га); Черкаська область – 364,5 тис. га (пшениця – 3,7 тис. га, ячмінь – 29,9 тис. га, горох – 6,8 тис. га, овес – 1,2 тис. га, кукурудза – 322,7 тис. га, гречка – 0,1 тис. га, просо – 0,1 тис. га). Разом з тим цукрових буряків посіяно 187,9 тис. гектарів або 95% до прогнозу, соняшника – 3727,1 тис. гектарів або 75% до прогнозу, а сої – 1336,2 тис. гектарів або 65% до прогнозу.