Аграверіhttps://agravery.com/site/indexhttps://agravery.com/img/logo-x-100.gifАграверіhttps://agravery.com/site/indexukTue, 31 Mar 2020 09:27:00 +0300Декілька областей звернулися щодо потреб у продуктах харчування до Держрезервуhttps://agravery.com/uk/posts/show/dekilka-oblastej-zvernulisa-sodo-potreb-u-produktah-harcuvanna-do-derzrezervuhttps://agravery.com/uk/posts/show/dekilka-oblastej-zvernulisa-sodo-potreb-u-produktah-harcuvanna-do-derzrezervuTue, 31 Mar 2020 09:27:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Державного агентства резерву України. Зокрема, мова йде про передачу, у разі потреби, таких позицій як консерви, м'ясо, чай, олію та інші продукти харчування. З метою визначення потреби у продуктах харчування був направлений відповідний лист до обласних державних адміністрацій. «Держрезерв — це державна комора, де зберігаються речі першої необхідності та продукти харчування на випадок критичних ситуацій. Наша держава та світ іще ніколи не стикалися з подібними проблемами і ми маємо бути готові оперативно реагувати на виклики сьогодення», — заявив Ярослав Погорілий, голова Державного агентства резерву України. За словами очільника, Держрезерв вже отримав відповіді від декількох адміністрацій з їх потребами, тому готує відповідні документи і звернення до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та Кабінету міністрів України. Нагадаємо, МОЗ дозволить діяльність деяких продуктових ринків.Гібриди та захист: як скоригувати особливості розвитку ріпаку восени та навесніhttps://agravery.com/uk/posts/show/gibridi-ta-zahist-ak-skoriguvati-osoblivosti-rozvitku-ripaku-voseni-ta-navesnihttps://agravery.com/uk/posts/show/gibridi-ta-zahist-ak-skoriguvati-osoblivosti-rozvitku-ripaku-voseni-ta-navesniTue, 31 Mar 2020 09:00:00 +0300articleВід вибору насіння залежить, яким буде врожай наприкінці сезону. Проте кожен аграрій має свої потреби: комусь потрібні гібриди, які дають максимальну врожайність в умовах зрошення, а хтось хоче отримувати стабільний врожай при мінімальних витратах. Про те, як розвиваються посіви в різних умовах та на які елементи технології вирощування варто звернути увагу, розповідає Agravery.com у спецпроекті “Гібриди та захист” разом з Brevantseeds та Corteva Agriscience™. Однією з найважчих у вирощуванні та найризикованіших культур є ріпак. Утім, він може принести непоганий прибуток і першим звільняє поле. Тож цікавість до ріпаку в аграріїв не зникає. Але для того, щоб зменшити ризик, варто знати найменші нюанси вирощування цієї культури. Про те, на що аграріям звернути увагу та які елементи технології застосувати у тому чи іншому випадку, Agravery.com запитав у Юрія Коняєва, категорійного маркетинг-менеджера з олійних культур, Сергія Саблука, категорійного менеджера з інсектицидів та фунгіцидів, та Галини Радзіцької, категорійного менеджера з гербіцидів та оптинайт™-технології компанії Corteva Agriscience™. Осіннє переростання Найбільша складність у вирощуванні ріпаку – не дати йому восени перерости, але при цьому рослини мають гарно розвинутись, щоб перенести зимові морози. Не полегшує ситуації й клімат, який дедалі частіше ставить аграріїв перед вибором: сіяти ріпак раніше, доки є волога, і боротися з переростанням, чи чекати, сподіваючись, що будуть дощі. Та з огляду на глобальну зміну клімату все важче розраховувати на вчасні опади. Тому багато господарств сіють тоді, коли в ґрунті ще є волога, і борються з переростанням. Зазвичай агрономи бажаного ефекту досягають завдяки ретардантам. Проте є й інший варіант – селекція. Генетичною особливістю гібридів лінійки Maximus® – ПР44Д06, ПX113, ПX125КЛ – є здатність не переростати восени.  Довга і холодна весна Проте навесні із цією культурою проблем не менше, адже ріпак, що успішно перезимував, ще може загинути. Тому щороку аграрії гадають, якою буде весна і як відреагують на неї посіви ріпаку. Адже буває затяжна весна, як цього року. В таких умовах рослини доволі рано відновлюють вегетацію. При цьому існує ризик пошкодження ріпаку пізніми заморозками. Спочатку температура збільшується, рослини відновлюють розвиток, господарства ще й підживлюють їх, а потім відбувається короткочасне зниження температури, яке може супроводжуватися снігом. Саме такі погодні умови були наприкінці березня цього року. Як же уникнути весняного вимерзання? Читайте також: Зима прийшла у березні: як морози вплинуть на озимі? В таких умовах найліпше проявляють себе гібриди, чий розвиток після відновлення вегетації менш інтенсивний. Це, наприклад, ПT269 чи ПT271, а також уся лінійка Maximus® (ПР44Д06, ПX113, ПX125КЛ). Завдяки більш пізньому весняному розвитку вони менше пошкоджуються морозами. Крім того, у зв’язку з особливостями розвитку такі гібриди потребують певних змін у технології живлення. Норму азоту при першому внесенні потрібно зменшити на 10–20 кг/га, а от друге підживлення має бути збільшене на 10–20 кілограмів. Це допоможе рослинам краще розвиватись, адже саме через 2–3 тижні після відновлення вегетації вони починають активно формувати нові стебла, наздоганяючи звичайні гібриди у розвитку. Також варто звернути увагу на захист посівів ріпаку озимого, адже через уповільнення розвитку культурних рослин у перші тижні весни бур’яни стрімкіше ростуть, не відчуваючи конкуренції з культурою. Тому необхідно подбати про контроль. Сьогодні на ринку небагато гербіцидів для захисту ріпаку від дводольних видів бур’янів. Один із них – Галера® Супер. Цей гербіцид працює за середньодобової температури +8 °C та контролює більшість дводольних видів бур’янів за норми використання 0,3 л/га. Проте, у зв’язку з непередбачуваною погодою, аграрію може знадобитися засіб, що працює в більш прохолодних умовах. Читайте також: Петро Мельник: Всі будемо працювати на вологу, в цьому напрямку підуть всі технології У такому випадку доцільно обрати післясходовий системний гербіцид Слаш™, створений на основі молекули Arylex™ active та клопіраліду. Цей препарат працює вже за температури +5 °C. Він має покращену ефективність порівняно з  Галера® Супер, особливо якщо йдеться про пригнічення капустяних видів бур’янів на кшталт грициків звичайних, талабану польового чи кучерявця Софії. А для підсилення дії на капустяні види бур’янів до бакової суміші можна додавати препарат на основі етаметсульфурон-метилу. Також у Слаш™ приблизно на тиждень більше вікно застосування порівняно з Галера® Супер. Його можна використовувати після відновлення вегетації ріпаку озимого, починаючи від росту стебла до фази утворення квіткових бутонів у культури (ВВСН 30-50). Норма внесення коливається від 0,75 до 1,0 л/га залежно від забур’янення посівів.   Зима – літо Та іноді весна приходить пізно або її взагалі немає, і майже відразу після зими настає літо. Схожа погода спостерігалася минулого року. В таких умовах краще проявляють себе гібриди, які більш інтенсивно виходять із зими та швидше відновлюють вегетацію. Наприклад, ПT234, ПT264, ПT248, ПР46В21, ПT279КЛ та ПT200КЛ. Читайте також: У пошуках внутрішнього ворога: чому блокують податкові накладні та як цьому запобігти? Також за такої ситуації варто звернути увагу на фунгіцидний захист. Зазвичай при перших ранньовесняних обробках аграрії застосовують препарати на основі тебуконазолу, але ця діюча речовина має ретардантну дію, що уповільнює розвиток рослин. Тому для першої фунгіцидної обробки радимо використовувати Аканто Плюс® у нормі 0,6–0,75 л/га. За норми 0,6 відбувається ефективна профілактика хвороб (фомозу, фузаріозу, альтернаріозу, циліндроспоріозу, борошнистої роси та ін.), а за норми 0,75 л/га ми ще додатково стимулюємо розвиток рослин, що за таких погодних умов має особливе значення. Це допомагає створити більшу асиміляційну поверхню, що дає можливість покращити процеси фотосинтезу. А це, у свою чергу, покращує стан рослини у фазу видовження стебла. Крім того, велика листова поверхня дає змогу рослинам швидше закрити рядки, що полегшує контроль бур’янів. А обробка тебуконазолом, навпаки, зменшує листову масу рослини, таким чином погіршуючи забезпечення бутона необхідними речовинами. Обмеження експорту зерна призведе до світової дестабілізаціїhttps://agravery.com/uk/posts/show/obmezenna-eksportu-zerna-prizvede-do-svitovoi-destabilizaciihttps://agravery.com/uk/posts/show/obmezenna-eksportu-zerna-prizvede-do-svitovoi-destabilizaciiTue, 31 Mar 2020 08:41:00 +0300articleПро це повідомляє dw.com. Так, до заходів із обмеження експорту зерна вже вдались основні світові виробники. Через поширення коронавірусу у світі почав зростати продовольчий націоналізм. У світі понад 2,5 млрд осіб сидять на карантині, а панічні настрої підштовхнули споживчий попит на основні продукти харчування до зростання. «Уряди багатьох країн-експортерів уже обмежили чи розглядають можливість обмеження експорту продовольства, що відіб'ється у першу чергу на найбідніших країнах світу», — йдеться в повідомленні. На думку експертів, залежні від імпорту харчів країни охопить хвиля заворушень та політичної нестабільності унаслідок дефіциту продуктів та зростання цін. «Обмеження на експорт пшениці та пшеничного борошна можуть призвести до зростання цін на такі предмети першої необхідності, як хліб, що може привести до летального результату для багатьох бідних країн Африки, які покладаються на імпортні харчові продукти», — додають фахівці. Варто зазначити, що високі ціни на хліб викликали заворушення і політичну нестабільність, особливо в Африці. «Країни-члени ЄС, а також інші важливі гравці на світових ринках зерна, такі як США, Канада та Австралія, швидше за все, не зупинятимуть свої поставки. Проте деякі інші країни, такі як Індія, найбільший експортер рису, можуть наслідувати приклад Казахстану та Росії», — вважає Райнер Тіле, науковий співробітник Кільського інституту світової економіки. Таким чином пропозицію обмежити експорт пшениці розглядають в уряді Російської Федерації — основного постачальника даної продукції у світі. «Уряд України також тримає на контролі ситуацію зі зростанням попиту на хліб та борошно, щоб вчасно відреагувати та вжити обмежувальних заходів, якщо це буде потрібно», — наголошують фахівці. Разом з тим Казахстан заборонив експорт пшеничного борошна, гречки, цукру, соняшникової олії та деяких овочів, включаючи моркву і картоплю. «В'єтнам тимчасово призупинив дію нових контрактів на експорт рису. Третій за величиною експортер рису у світі заявив, що з'ясовує, чи достатньо у нього внутрішніх запасів для боротьби з пандемією», — додають аналітики. Зауважимо, що Сербія заборонила вивіз соняшникової олії в якості запобіжного заходу. Нагадаємо, що в Україні хлібопекарі просять обмежити експорт зерна, щоб не підвищувати ціни на хліб.«Укрзалізниця» здаватиме зерновози у довгострокову орендуhttps://agravery.com/uk/posts/show/ukrzaliznica-zdavatime-zernovozi-u-dovgostrokovu-orenduhttps://agravery.com/uk/posts/show/ukrzaliznica-zdavatime-zernovozi-u-dovgostrokovu-orenduTue, 31 Mar 2020 08:22:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Електронної зернової біржі України Graintrade. «Укрзалізниця» здаватиме зерновози у довгострокову оренду через відсутність попиту з боку перевізників. За даними «Головного інформаційно-обчислюваного центру Укрзалізниці», в Україні станом на 12 грудня 2019 року знаходилося 27 тис. робочих вагонів-зерновозів, з яких 10,5 тис. належать «Укрзалізниці». Протягом 2 років кількість вагонів-зерновозів виросла на 62,5% або 10,412 тис. «На перевезений обсяг впливають такі показники, як кількість та обіг вагонів. Якби вагонообіг з початку 2018 року не погіршився, то „Укрзалізниця“ по мірі зростання кількості зерновозів збільшила б обсяг перевезень на 62,5%. Проте цього не сталося, а значить, обіг вагонів уповільнюється. У 2018 році в порівнянні з 2011 роком середній обіг вагону погіршився на 77% з 5,85 до 10,35 днів», — йдеться в повідомленні. В межах дерегуляції вагонної складової залізничного тарифу добова вартість оренди вагона-зерновоза за два роки виросла з 356 до 1136 грн без ПДВ, що змусило приватний бізнес інвестувати у власний рухомий парк. «Останнім часом простої майже половини зерновозів змушують „Укрзалізницю“ опускати ставку оренди, тому вона почала продавати оренду вагонів на аукціонах з можливістю зниження ставки. Через малу кількість охочих взяти вагони в оренду компанія вирішила передати частину зерновозів у довгострокове використання великим перевізникам», — зазначають у компанії. Таким чином в «Укрзалізниці» заявили, що розуміють складну поточну ситуацію у світі та власну роль найбільшого в Україні перевізника вантажів, тому знижують вартість послуг. Чим на довший період буде замовлена послуга, тим меншою буде вартість вагонів. Пілотні проекти запустять вже у квітні-травні, а протягом півроку обіцяють налагодити системну роботу з довгостроковими послугами. «Це дозволить відправникам вчасно отримувати замовлені вагони, формувати заявки одразу на довгий період, що спростить планування роботи. В свою чергу компанія рівномірно розподілятиме ресурси, уникаючи сезонних коливань попиту та пропозицій на ринку перевезень», — вважають експерти. Керівництво «Укрзалізниці» зауважує, що такі кроки підтримають вітчизняну промисловість в період світової економічної кризи, та наблизять компанію до світових стандартів, дозволивши оптимізувати витрати та розширити горизонт планування. Нагадаємо, «Укрзалізниця» виставила на «голландські аукціони» 1200 вагонів-зерновозів.Податок з гектару: змінюючи оподаткування, влада намагається знищити "тінь"https://agravery.com/uk/posts/show/podatok-z-gektaru-zminuuci-opodatkuvanna-vlada-namagaetsa-znisiti-tinhttps://agravery.com/uk/posts/show/podatok-z-gektaru-zminuuci-opodatkuvanna-vlada-namagaetsa-znisiti-tinTue, 31 Mar 2020 08:00:00 +0300articleСплата податку з 1 га землі Тіньовий ринок оренди земель сільськогосподарського призначення, за оцінками експертів,  становить 28% від загальної площі сільськогосподарських земель або близько 12 млн. га з 42 млн. га сільгоспземель України, про що йдеться в пояснювальній записці до Законопроекту № 3131 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції». На основі експертних досліджень, було підраховано, що втрати державного бюджету у зв’язку з тіньовою орендою складають від 6 до 22 млрд. на рік. Ще одна проблема пов’язана з с/г землями, це те, що власники земель, які вирощують власну продукцію та продають її, не завжди показують такий дохід. У зв’язку із зазначеним, до Верховної Ради було внесено зазначений вище проект закону № 3131, який покликаний боротися з орендою сільгоспземель «поза касою» та стимулюватиме власників земельних ділянок сплачувати податок з доходу, який отриманий від власної с/г продукції.  Поставлене податкове зобов’язання Законопроект вводить поняття поставленого податкового зобов’язання (ППЗ), яке являється мінімальним податковим зобов’язанням власника, користувача, орендаря земельних ділянок с/г призначення. Сума ППЗ розраховується для кожної з земельних ділянок, що належать одному власнику (загальне ППЗ). Доречі, проектом передбачено, що уся інформація про власність, користування чи оренду земельних ділянок буде надаватися органом місцевого самоврядування податковому органу. Звітність Отже, платникам податку (власникам, постійним користувачам, орендарям) юридичним особам, а також фізичним особам, які отримали доходи від продажу власної продукції від осіб, які не є податковими агентами, необхідно буде щорічно до річної податкової декларації подавати додаток з розрахунком загального поставленого податкового зобов’язання, де мають бути вказані усі дані необхідні для розрахунку ППЗ, а саме: НГО земель та їх площа, сума загального ППЗ, сума сплачених за звітний рік податків пов’язаних з виробництвом  та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або орендою земельних ділянок, кадастрові номери земельних ділянок, різниця між сумою загального ППЗ та сумою сплачених податків. Що ж стосується інших фізичних осіб, то їм нарахування ППЗ буде проводитися контролюючим органом у формі податкового повідомлення-рішення, яке буде направлятися платникам до 1 липня року, наступного за звітним. Якщо платник податку вважатиме розрахунок контролюючого органу невірним, він зможе до 15 серпня поточного року звернутися до контролюючого органу, для проведення звірки даних та з обов’язковим наданням підтверджуючих документів. Як же буде сплачуватися податок? В першу чергу розраховується ППЗ за наступною формулою: НГО 1 га землі множиться на площу земельної ділянки на 0,05 та множиться на кількість місяців протягом яких обчислюється податкове зобов’язання і ділимо усе на 12 (НГО 1 га х S х 0,05 х Місяці / 12). З такої формули ми отримуємо суму ППЗ. Ще раз наголошую, якщо ділянок у власності чи оренді декілька, то для усіх розраховується сума загального ППЗ. Далі, визначається різниця між сумою загального ППЗ та сумою сплачених податків пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної с/г продукції та/або орендою с/г земель. Які ж саме платежі включає в себе сума сплачених податків пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної с/г продукції та/або орендою с/г земель? Для юридичних осіб це- податок на прибуток від реалізації власної продукції, ПДФО та військовий збір з доходів працівників суб’єкта та ЄСВ з доходів працівників, земельний податок. Для фізичних осіб - ПДФО та військовий збір від реалізації власної продукції, ЄСВ та земельний податок. Такі ж самі податки беруться до уваги і для ФОПів та єдинників 4 групи, тільки ще з урахуванням податків сплачених за найманих працівників. Отже, різницю між ППЗ та сплаченими податками визначили, що далі? А далі дивимося, якщо сума ППЗ перевищує суму сплачених податкових зобов’язань, то сума такого перевищення додається до податку на прибуток підприємств та збільшує його на суму такого перевищення. Якщо це фіз. особи чи ФОП, то сума такого перевищення додається до ПДФО. Виключення Законопроектом передбачається, що до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включаються доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції, отримані фізичною особою - власником (постійним користувачем) земельних ділянок, розміри яких не перевищують 1 га.  Звертаю увагу, що раніше розмір таких ділянок становив 2 га. Отже, яка ж основна мета даного законопроекту та на що він вплине? Справа в тому, що наразі в сфері оренди земель сільгосппризначення склалася ситуація коли певні особи сплачують необхідні податки, а інші використовують можливість уникнення сплати певних сум, ну наприклад, при не декларуванні сум отриманих від реалізації власної продукції. У такому випадку, даний законопроет вирівняє усіх гравців ринку у їх податкових зобов’язаннях. Введення суми ППЗ сприятиме тому, що орендарі чи власники будуть обирати сплатити усі податки та ЄСВ за працівників, так як дані виплати допоможуть зменшити суму ППЗ. Отже, законопроект № 3131 певним чином вирішує проблему тінізації доходів отриманих від реалізації власної с/г продукції. Таким чином, ми бачимо, що наша держава остаточно визначилася з тим, що кожен хто виробляє та збуває продукцію має бути належним чином зареєстрованим суб’єктом господарської діяльності та робити свій внесок в державний бюджет. Що ж стосується оренди, то внаслідок «тінізації» в даній сфері, самі власники землі недоотримують орендну плату, а внаслідок встановленої формули розрахунку податкового навантаження на 1 га землі, вирівнюється розмір орендної плати. У будь якому разі, якщо законопроект буде прийнятий та запрацює в такому варіанті, як уявляють його автори, то ринок оренди землі буде більш унормований та стабілізований, а це має внести тільки позитив в загальний розвиток економіки. Наразі, на етапі законопроекту, платники податків маючи чітку формулу розрахунку ППЗ можуть прорахувати свій можливий податок та відповідним чином підготуватися до нововведень.Зарплати очільників держкомпаній зменшать на 30%https://agravery.com/uk/posts/show/zarplati-ocilnikiv-derzkompanij-zmensat-na-30https://agravery.com/uk/posts/show/zarplati-ocilnikiv-derzkompanij-zmensat-na-30Tue, 31 Mar 2020 07:42:00 +0300articleПро це заявив Денис Шмигаль, прем'єр-міністр України на своїй сторінці у Facebook. «На час пандемії та боротьби з коронавірусом Кабінет Міністрів чітко розставляє пріоритети. Ми будемо підтримувати людей та бізнес. Водночас, топ-чиновники мають розуміти ситуацію та „затягнути паски“», — заявив прем'єр. Уряд пропонує, щоб до кінця 2020 року чиновники, які мають заробітну плату понад 10 «мінімалок» (зараз 47 тисяч гривень), отримували тільки половину. «Виняток — працівники, задіяні у заходах боротьби з COVID-19 та заходах з нацбезпеки та оборони», — пояснив Шмигаль. Нагадаємо, через карантин ВРУ пропонує відмовитися від послуг іноземців-членів наглядових рад держкомпаній.ЄБА підтримує перехід на виплати у безготівковій форміhttps://agravery.com/uk/posts/show/eba-pidtrimue-perehid-na-viplati-u-bezgotivkovij-formihttps://agravery.com/uk/posts/show/eba-pidtrimue-perehid-na-viplati-u-bezgotivkovij-formiTue, 31 Mar 2020 07:19:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Європейської Бізнес Асоціації. Масштабне розповсюдження СOVID-19 та численні карантинні заходи, що впроваджуються для протидії вірусу, змушують багатьох людей змінювати свої звички, в тому числі й платіжні. Аби знизити ризики інфікування, все частіше споживачі надають перевагу безготівковому виду оплати над готівкою. «Хоча точно не відомо, скільки новий коронавірус може жити на поверхні банкнот, у Всесвітній організації здоров’я припускають, що вірус може залишатися на грошах впродовж декількох днів та рекомендують уникати дотиків до обличчя та ретельно мити руки після контакту з готівкою», — йдеться в повідомленні. Також деякі дослідження демонструють, що коронавіруси можуть жити на інших видах поверхонь протягом 4−5 днів, а в деяких випадках до 9 днів. Таким чином, в асоціації вважають системний перехід на безготівкові платежі та виплати доцільним кроком у боротьбі з коронавірусною інфекцією, адже це дозволить мінімізувати контакти населення з готівкою. Така позиція та прохання підтримати дану ініціативу НБУ відображена в офіційному зверненні асоціації до прем'єр-міністра України. Варто зазначити, що Національний банк України звернувся до Кабінету міністрів України щодо переведення всіх організацій, підприємств, фізичних осіб — отримувачів грошової допомоги з коштів державного та місцевих бюджетів — на отримання заробітних плат, пенсій, соціальних виплат, субсидій, інших грошових виплат та субвенцій на виплату виключно в безготівковій формі на банківські рахунки з відкритими для них банківськими картками. «В даному контексті все більш актуальними стають деякі наші пропозиції до програми „Держава у смартфоні“. Зокрема, підтримка ініціативи BankID, що дозволяє відкрити банківський рахунок зі смартфону без обов’язкової фізичної присутності клієнта для ідентифікації, а також можливість здійснення платежів віддалено усіма доступними платіжними інструментами та формами, враховуючи кошти, що були сплачені в рахунок надання телекомунікаційних послуг», — додають в ЄБА. В асоціації сподіваються, що поточна переорієнтація населення на безготівкові платежі матиме довгостроковий ефект і споживачі й надалі більш активно використовуватимуть електронні засоби оплати замість готівки. Нагадаємо, ЄБРР прогнозує, що в Україні після короткотермінової рецесії послідує відновлення економіки.Залізно незмінна: чому Укрзалізниця відтермінувала початок дії нових правил перевезення?https://agravery.com/uk/posts/show/zalizno-nezminna-comu-ukrzaliznica-vidterminuvala-pocatok-dii-novih-pravil-perevezennahttps://agravery.com/uk/posts/show/zalizno-nezminna-comu-ukrzaliznica-vidterminuvala-pocatok-dii-novih-pravil-perevezennaTue, 31 Mar 2020 07:00:00 +0300articleЗ першого квітня всі перевезення залізницею мали піти за іншими правилами. Але за два дні до введення у дію нового договору на перевезення вантажів керівництво «Укрзалізниці» повідомило про відтермінування його до 1 червня. Пояснили це підтримкою бізнесу в умовах карантину. «Керівництво Укрзалізниці, розуміючи, в яких умовах зараз працює бізнес, необхідність підтримки українських компаній та виробників, соціальну відповідальність перед державою, вирішило відтермінувати початок дії цього договору до 1 червня 2020 року», — сказав виконувач обов’язки голови правління АТ «Укрзалізниця» Желько Марчек. За діючим договором ринок вантажних перевезень працював близько 10 років. Зміну договору керівництво «Укрзалізниці» мотивувало застарілими нормами. Новий же буде називатись «Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом». Разом із положеннями та додатками договір займає 54 сторінки. Це перший договір від «Укрзалізниці», який можна підписати онлайн. Проте, за тиждень до вступу у дію цього документу, низька бізнес-асоціацій та компаній звернулась до керівництва Укрзалізниці з вимогою, відтермінувати введення нового договору. Що нового? Із головного, на що звертають увагу учасники ринку, новий договір призведе до збільшення тарифів на вантажні перевезення у декілька разів. Наразі зерновоз УЗ за першу добу користування коштує 105 грн. За новими правилами, плата за першу добу відразу зростає до 1363 грн, а за дві доби вартість подвоюється і складає 2726 грн. За таких умов бізнесу краще замовляти приватні вагони для перевезень ватажу. «Це підвищення шкодить самому перевізнику, збільшення тарифів призведе то того, що вагон „Укрзалізниці“ перестає бути конкурентоспроможним. Якщо я беру приватний вагон-зерновоз, то заплачу 200−400 гривень за добу. Якщо я взяв вагон УЗ, то сплачую на тих же умовах 1363 за добу. Питання навіщо мені брати вагон від УЗ, якщо він в чотири рази дорожче? 90% вагонів-зерновозів, які належать „Укрзалізниці“, вже стоять під парканом. В них і так надлишок зерновозів, а керівництво ще й піднімає на них ціну. Виходить, що це навмисна операція УЗ, щоб вбити свій вагонний бізнес», — заявив член експертної ради при Міністерстві інфраструктури Валерій Ткачов. Та додав, що у договорі «Укрзалізниця» зменшила свою відповідальність при здійснені поставок. Наприклад, «Укрзалізниця» детально прописала у нових правилах, за що треба сплатити у разі пошкодження її вагону. Натомість у разі пошкодження приватного вагону вину УЗ можна буде довести тільки через суд. Таж сама ситуація з брудними вагонами. Якщо вагон УЗ повернути брудним, то маєш сплатити 1500 грн штрафу. Якщо забруднився приватний, то за це УЗ не нестиме відповідальності. Також, якщо Укрзалізниця не виконала здійснення вантажу у задані терміни, то вона сплатить максимом 5 тисяч гривень штрафу. З розрахунку нових тарифів, пояснює Ткачов, у більшості випадків це не відіб'є навіть орендну плату за користування вагонами. Також у новий договір прописали додаткову плату за поставку вагонів на малодіяльні станції. «Легітимізується плата за подачу вагонів на малодіяльні станції. Раніше цю плату намагались змусити сплачувати через додатковий договір. Але бізнесу це не до вподоби. Зараз в Антимонопольному комітеті йде розгляд справи з цього приводу. В УЗ, розуміючи своє хитке становище, вирішили прописати цю плату у новий договір. Ти підписуєш договір, і ти автоматично стаєш згодним з тим, що маєш додатково платити за доставку вагонів на малодіяльні станції. За новими правилами, вона збільшена у 7 разів», — підкреслив Ткачов. Укрзалізниця проти асоціацій В «Укрзалізниці» нові розцінки пояснили зміною тарифікації - замість виду вантажу, розраховувати витрат на перевезення. «На сьогоднішній день компанія працює в умовах, коли тариф на перевезення залежить від класу вантажу, а не від витрат на перевезення. Ця різниця може бути на 40% меншою, ніж середній тариф. На його думку, приведення тарифних класів до єдиних норм дасть ринку залізничних перевезень рівні та конкурентні умови роботи», — заявив виконуючий обов’язків голови правління АТ «Укрзалізниця» Желько Марчек. Читайте також: Зима прийшла у березні: як морози вплинуть на озимі? На думку президента Української зернової асоціації Миколи Горбачьова, відтермінувати договір потрібно мінімум до 1 липня 2020 року. Це б дало бізнесу час запропонувати правки, оговтатись від карантину, а також уникнути збитків від нових тарифів, бо контракти на цей маркетинговий рік вкладались за старими тарифами перевезення. З позиціями асоціацій згодні і в Антимонопольному комітеті. 26 березня АМКУ рекомендував «Укрзалізниці» відтермінувати введення нового договору та доопрацювати його: «Беручи до уваги той факт, що АТ „Укрзалізниця“ є суб'єктом господарювання, що займає монопольне становище на ринку перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України, споживачі змушені будуть навіть у разі незгоди з запропонованими умовами перевезення, укладати договори через відсутність альтернативи». Більш того, керівництво УЗ почало тиснути на перевізників, змушуючи їх приєднуватись до договору. «Наразі Укрзалізниця відмовляється підтверджувати плани вантажних перевезень для тих, хто ще не приєднався до нового договору. Плани перевезень не приймаються, як для вагонів Укрзалізниці, так і для приватних вагонів. Експерти Комітету з логістики Асоціації переконані, що такі дії є неприйнятними, адже можуть просто зупинити роботу найбільших вантажовідправників (виробників продукції), що в сьогоднішніх умовах може ще більше ускладнити економічну ситуацію в країні», — заявили у Європейській бізнес асоціації. За словами Желька Марчека, фахівці Укрзалізниці наразі працюють з усіма зверненнями та зауваженнями бізнесу й Антимонопольного комітету України щодо положень нового договору для прийняття виважених рішень, які максимально відповідатимуть інтересам учасників перевізного процесу.Експорт фуражної пшениці з України не перевищить запланованийhttps://agravery.com/uk/posts/show/eksport-furaznoi-psenici-z-ukraini-ne-perevisit-zaplanovanijhttps://agravery.com/uk/posts/show/eksport-furaznoi-psenici-z-ukraini-ne-perevisit-zaplanovanijTue, 31 Mar 2020 06:26:00 +0300articleПро це повідомляє agronews.ua. У лютому 2020 року експорт фуражної пшениці з України склав 155 тис. тонн. За результатами березня Мінекономіки передбачає експорт не вище 300 тис. тонн. «У наступні два місяці експорт фуражної пшениці з України планується на рівні 500 тис. тонн щомісяця. Загалом за квітень-травень 2020 року продаж фуражної пшениці за кордон буде, як і передбачено, мільйон тонн», — йдеться в повідомленні. Додамо, що у червні 2020 року прогнозований обсяг продажу фуражного зерна на експорт знизиться і вийде на рівень 313 тис. тонн. Зазначимо, що Мінекономіки прогнозувало експорт фуражної пшениці з України у 2019/20 МР на рівні 8,1 млн тонн. «Україна експортує лише цей обсяг і ми допустимо його перевищення, щоб захистити внутрішній ринок», — інфомрують в Мінекономіки. Нагадаємо, за прогнозами експертів у 2020/21 МР обсяг світового виробництва зерна сягне рекордного рівня.ВР проголосувала за відкриття ринку землі в Україні з першого липня 2021 рокуhttps://agravery.com/uk/posts/show/vr-progolosuvala-za-vidkritta-rinku-zemli-v-ukraini-z-persogo-lipna-2021-rokuhttps://agravery.com/uk/posts/show/vr-progolosuvala-za-vidkritta-rinku-zemli-v-ukraini-z-persogo-lipna-2021-rokuTue, 31 Mar 2020 00:42:00 +0300articleПро це повідомляє кореспондент Agravery.com. «За» проголосували — 259 депутатів фракцій. «Проти» — 24, «Утрималось» — 3, «Не голосувало» — 29. «Слуга народу» — 206 голосів, «Європейська солідарність» — 23, «Голос» — 13, депутатська група «Довіра» — 12, позафракційні - 5. Наприкінці голосування було прийнято сім поправок, запропонованих комітетом з питань аграрної та земельної політики. «До 2024 року землю зможуть купувати фізичні особи по 100 гектарів, а після того юридичні особи, державна та комунальна земля продаватися не буде. Враховуючи обставини, в яких ми перебуваємо, старт ринку буде з 1 липня наступного року», — заявив голова комітету Микола Сольський. Нагадаємо, до Верховної Ради було внесено законопроєкт № 2178 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення». Після його озвучення аграрії почали масові протести. Після цього в Раді з'явилося ще 10 альтернативних законопроектів від різних політсил. Пізніше аграрний комітет підтримав законопроєкт 2178−10, поданий Миколою Сольським, Мариною Нікітіною, Артемом Нагаєвським тощо, який встановлює правило, за яким до 1 січня 2024 року не допускається набуття прав власності на землі сільгосппризначення юридичними особами, бенефіціарним власником (контролером) яких є іноземці. Законопроект передбачає обмеження на сукупну площу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яка може перебувати у власності громадянина та юридичної особи, та пов’язаних з нею осіб. Обмеження не допускають набуття у власність більше 35% сільськогосподарських земель об'єднаної громади, 8% сільськогосподарських земель області та 0,5% сільськогосподарських земель України. Після цього почалися акції протесту аграріїв проти продажу землі олігархам «Ні розпродажу України!». Зокрема, 13 листопада, на знак протесту проти прийняття «олігархічного» законопроєкту про ринок землі № 2178−10, учасники акції «поховали» під парламентом порося. 12 листопада 2019 рокупроти прийняття даного законопроєкту № 2178−10 аграрії, селяни та активісти протестували під Верховною Радою. А 11 листопада, у 13 регіонах України відбулась масштабна акція протесту на головних автомагістралях. 13 листопада, Верховна Рада України прийняла за основу в першому читанні законопроект 2178−10. Після цього до комітету ВР з питань аграрної та земельної політики надійшло 4 500 поправок до законопроекту щодо запровадження ринку землі сільськогосподарського призначення. 3 січня на сайті Верховної Ради було опубліковано порівняльну таблицю після затвердження всіх поданих правок. Зокрема, у законопроекті враховані такі основні правки: купувати землю зможуть тільки громадяни України, держава, громади та українські компанії, засновані українцями; іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім банків та кредитних установ), які є власниками земель сільськогосподарського призначення. Допуск іноземців як засновників компаній може вирішуватися тільки на референдумі; встановлено обмеження не більше 10 тис. гектарів в одні руки; власниками землі також можуть стати банки, якщо отримають землю в якості застави. Протягом двох років вони будуть зобов'язані продати такі ділянки на аукціонах; ціна землі не може бути нижче нормативного грошового оцінювання. 14 січня законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення (№ 2178−10) було відправлено на доопрацювання в Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики. 30 січня Аграрний комітет неочікувано розпочав розгляд правок до законопроекту про ринок землі № 2178−10, попри те, що в порядку денному на цей день було зовсім інше питання.В Україні нараховується 3,97 млн особистих селянських господарствhttps://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-narahovuetsa-397-mln-osobistih-selanskih-gospodarstvhttps://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-narahovuetsa-397-mln-osobistih-selanskih-gospodarstvMon, 30 Mar 2020 23:27:00 +0300articleПро це свідчать дані Держстатистики. Крім того, загальна площа земельних ділянок, що перебуває в розпорядженні селянських господарств, станом на 1 січня 2020 року скала 6,133 млн га проти 6,132 млн га у 2019 році. Зокрема, площа земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства склала 2,512 млн га проти 2,513 млн га у 2019, а для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ― 2,78 млн га проти 2,77 млн га у 2019 році. Із зазначених ділянок станом на 1 січня 2020 року в оренду було взято 348,2 тис. Найбільше земельних ділянок було взято в оренду в Дніпропетровській області ― 55,9 тис. га. Нагадаємо, Держгеокадастр нарахував 1,3 млн гривень штрафів за порушення земельного законодавства.Аграрними розписками користуються все більше фермерівhttps://agravery.com/uk/posts/show/agrarnimi-rozpiskami-koristuutsa-vse-bilse-fermerivhttps://agravery.com/uk/posts/show/agrarnimi-rozpiskami-koristuutsa-vse-bilse-fermerivMon, 30 Mar 2020 22:21:00 +0300articleПро це повідомляє agroperspectiva.com. В Україні частина аграріїв вже із сезону в сезон повторно використовує цей інструмент для залучення необхідного фінансування. «Ми почали господарство з 3 га. Для того, щоб далі розвиватися нам потрібна була нова техніка, бо працювали на старій і мали великі проблеми через поломки. Тож доволі часто не встигали з посівною. І тому потрібні були додаткових ресурсів, щоб далі рухатися», — пояснює Дмитро Суслик, керівник ТОВ «Дуброва». В агрофірмі, завдяки аграрним розпискам, придбали новий трактор і новий комбайн, і зараз мають в обробітку орієнтовно 900 га. «Щоб отримати необхідне фінансування, підприємство ще з 2018 року почало працювати з аграрними розписками. За першою ми залучили 600 тис грн. Наразі аграрні розписки почали використовувати на регулярній основі», — додає аграрій. За словами Дмитра Суслика, це найлегший інструмент кредитування серед існуючих. Тому, що в банку складно взяти кошти, потрібна тверда застава, або нерухомість, або техніка. «Тут же значно простіше: поїхав до нотаріуса, підписав аграрну розписку, погодив з кредитором заставу, майбутній врожай, і невдовзі вже отримуєш від нього гроші або ті ж мінеральні добрива, ЗЗР тощо», — зазначає фермер. Тривала позитивна робота з кредиторами за аграрними розписками дозволила ТОВ «Дуброва» збільшити обсяг доступного фінансування до 1,5 млн гривень за однією розпискою. «Якби не аграрні розписки, я не знаю, як би я до цього часу працював. Напевно, вже і не працював би. І в поточному році буду залучати додаткові кошти, буду ще видавати аграрні розписки», — зауважує Дмитро Суслик. Нагадаємо, Corteva Agriscience почала роботу з фінансовими аграрними розписками.Нова модель ринку землі відкидає Україну у розвитку на кілька роківhttps://agravery.com/uk/posts/show/nova-model-rinku-zemli-vidkidae-ukrainu-u-rozvitku-na-kilka-rokivhttps://agravery.com/uk/posts/show/nova-model-rinku-zemli-vidkidae-ukrainu-u-rozvitku-na-kilka-rokivMon, 30 Mar 2020 20:19:00 +0300articleТаку думку висловив Тимофій Милованов, ексміністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства на своїй сторінці в Facebook. За словами Милованова, станом на сьогодні тіньовий ринок землі існує, люди, які працюють на землі, не захищені від рейдерства, велика частина землі обробляється в темну і податки не платяться, а землю неможна використовувати як заставу, що не дає можливості отримувати довше і дешевше фінансування. «Державна земля розкрадається, нагадаю, що приблизно половину землі державних підприємств було виведено з державної власності за період мораторію на продаж землі», — розповідає ексміністр. Він додає, що агрохолдинги продовжують зростати, люди не отримують справедливу вартість за свою землю, громади недоотримують податки, буде менше інвестицій ніж могло бути, а можливість схем безкоштовної приватизації держземлі продовжить існувати. «Зміна формату ринку землі знов відкидає Україну у розвитку як мінімум на кілька років», — вважає Милованов. Нагадаємо, Зеленський заявив, що українці зможуть придбати не більше 100 га землі.ПУМБ скасовує плату за проведення платежів у національній валютіhttps://agravery.com/uk/posts/show/pumb-skasovue-platu-za-provedenna-plateziv-u-nacionalnij-valutihttps://agravery.com/uk/posts/show/pumb-skasovue-platu-za-provedenna-plateziv-u-nacionalnij-valutiMon, 30 Mar 2020 19:15:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Першого Українського Міжнародного Банку. «Починаючи з 31 березня 2020 року і на весь період дії карантину бізнес-клієнти банку незалежно від сегменту бізнесу зможуть виконувати всі види платежів в операційний час без додаткових витрат», — йдеться в повыдомленні. У компанії зазначають, що сьогодні перед українським бізнесом стоїть стратегічно важлива задача — налаштувати свою діяльність у нових умовах, знайти інші канали закупівель та збуту, одночасно при цьому контролюючи та оптимізуючи свої витрати. «Без взаємного порозуміння, підтримки та синергії, у тому числі зі сторони банків, досягти цього буде складно. Ми усвідомлюємо це, саме тому прийняли для себе рішення підтримати всіх наших бізнес-клієнтів, скасувавши плату за проведення зовнішніх і внутрішніх платежів у національній валюті. Банк і надалі продовжить розробляти заходи, які допоможуть підприємцям пройти через період карантину з найменшими втратами», — пояснює Сергій Магдич, заступник голови правління ПУМБ з корпоративного бізнесу. Нагадаємо, в Україні прогнозують падіння ВВП на 3,9%.ВРУ прийняла в першому читанні законопроект про банки і банківську діяльністьhttps://agravery.com/uk/posts/show/vru-prijnala-v-persomu-citanni-zakonoproekt-pro-banki-i-bankivsku-dialnisthttps://agravery.com/uk/posts/show/vru-prijnala-v-persomu-citanni-zakonoproekt-pro-banki-i-bankivsku-dialnistMon, 30 Mar 2020 19:09:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба ВРУ. За проект, так званого «антиколомойського» Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності (№2571-д) проголосувало 267 нардепів. Зазначимо, що раніше Володимир Зеленський, президент України, звернувся до народних депутатів, щоби вони відповідально поставилися до інтересів всіх українців, адже від банківської реформи залежатиме фінансування України Міжнародним валютним фондом. Нагадаємо, МВФ розширить програми для України після банківської та земельної реформ.Хроніки коронавірусу: Верховна Рада розглядає правки до земельного законопроектуhttps://agravery.com/uk/posts/show/hroniki-koronavirusu-verhovna-rada-rozgladae-pravki-do-zemelnogo-zakonoproektuhttps://agravery.com/uk/posts/show/hroniki-koronavirusu-verhovna-rada-rozgladae-pravki-do-zemelnogo-zakonoproektuMon, 30 Mar 2020 18:00:00 +0300articleМВФ офіційно оголосив про початок світової кризи. За їх прогнозами, після раптової зупинки економічної активності глобальне виробництво скоротиться в 2020 році. Євросоюз виділив Україні € 80 млн на боротьбу з коронавірусом. В умовах світової економічної турбулентності, спричиненою епідемією COVID-19, наразі прийнято рішення утриматися від виставлення на приватизаційні аукціони об'єкти великої приватизації та державні підприємства до стабілізації ситуації на фінансових ринках. Прогноз ВВП України на цей рік був переглянутий — наразі очікується падіння на 3,9% порівняно зі зростанням на 3,7%, яке прогнозувалося раніше, до початку світової кризи. Сергій Марченко вступив на посаду міністра фінансів України. З 2016 року по 26 липня 2018 року Марченко працював заступником Міністра фінансів Олександра Данилюка. МОЗ очолив Максим Степанов. Також сьогодні міністерство охорони здоров'я повідомило про те, що в Україні з’явилися тимчасові пункти скринінгового медичного сортування хворих на COVID-19. Такі пункти розгорнуто по всій Україні на території лікарень першої хвилі госпіталізації. Верховна Рада у першому читанні підтримала «анти-коломойський» законопроект, відповідно до якого націоналізовані банки не можуть бути повернені колишнім власникам. Водночас парламент відхилив законопроект з поправками до держбюджету-2020. Верховна Рада продовжує розглядати правки до земельного законопроекту.ВРУ відхилила законопроект з поправками до держбюджету-2020https://agravery.com/uk/posts/show/vru-vidhilila-zakonoproekt-z-popravkami-do-derzbudzetu-2020https://agravery.com/uk/posts/show/vru-vidhilila-zakonoproekt-z-popravkami-do-derzbudzetu-2020Mon, 30 Mar 2020 17:47:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба ВРУ. За законопроект проголосувало 223 народних обранці, таким чином для прийняття законопроекту не вистачило 3 голосів. Народні депутати відправили законопроект на доопрацювання в комітет і скоротили терміни його підготовки. Зазначимо, що у законопроекті передбачалося скорочення доходів держбюджету на 22,9 млрд грн, з 1,096 трлн грн до 972,6 млрд грн. Також у документів пропонувалося збільшити витрати на 79 млрд грн, з 1,184 трлн грн до1,263 трлн грн. Нагадаємо, Сергій Марченко вступив на посаду міністра финансів.Нардепи продовжили розгляд правок до земельного законопроектуhttps://agravery.com/uk/posts/show/nardepi-prodovzili-rozglad-pravok-d-zemelnogo-zakonoproektuhttps://agravery.com/uk/posts/show/nardepi-prodovzili-rozglad-pravok-d-zemelnogo-zakonoproektuMon, 30 Mar 2020 17:30:00 +0300articleПро це повідомляє коренспондент Agravery.com. Наразі жодної правки, поки що не було прийнято через дефіцит голосів народних обранців. Варто відмітити, що ряд народних депутатів пропонують зняти з розгляду законопроект  №2178-10  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» та провести Всеукраїнський референдум. Нагадаємо, що раніше у порядку денному на 30 березня у ВРУ не було земельного законопроекту. 13 листопада, Верховна Рада України  прийняла за основу в першому читанні законопроект 2178-10. Після цього до комітету ВР з питань аграрної та земельної політики надійшло 4 500 поправок до законопроекту щодо запровадження ринку землі сільськогосподарського призначення.  Банкрутство «Авангарду» завдасть збитків світовому ринку яєцьhttps://agravery.com/uk/posts/show/bankrutstvo-avangardu-zavdast-zbitkiv-svitovomu-rinku-aechttps://agravery.com/uk/posts/show/bankrutstvo-avangardu-zavdast-zbitkiv-svitovomu-rinku-aecMon, 30 Mar 2020 17:04:00 +0300articleПро це повідомляє Depo.ua. Зазначимо, що економічна криза 2014 року, викликана агресією Росії, призвела до різкого зниження виробництва яєць в Україні. Таким чином в 2015 році «Авангард» скоротив виробництво яєць на 46% в порівнянні з 2014 роком — до 3,434 млрд одиниць. «Девальвація гривні під час економічної кризи призвела до зростання доходів від експорту. Крім того, зріс і експорт українських яєць закордон. Причиною цього стало високе споживання яєць в Україні (близько 310 одиниць на людину в рік) — домогтися ще більшого збільшення споживання яєць українцями компанії не могли», — йдеться в повідомленні. Україна активно нарощує експорт яєць. За останні 2 роки українські компанії збільшили обсяг експорту більш, ніж в два рази. У 2016 році експорт склав 650 млн яєць, тоді як в 2018 році цей показник досяг 1,79 млрд яєць. «Офіційні статистичні дані показують, що промислове виробництво яєць в Україні збільшилося на 6,4% в 2018 році в порівнянні з попереднім роком. У 2018 році нашим компаніям дали зелене світло на експорт в Чорногорію, Сербію, Гонконг і Сінгапур. Що стосується яєчної продукції, нам дали дозвіл на експорт в ці ж країни, а також в Марокко і Філіппіни», — розповідає Ірина Паламар, глава Української асоціації тваринництва. За її словами, в 2017 році Україна експортувала 107,5 тис. тонн яєць, що на 21% більше, ніж в 2016 році. У грошовому вираженні експорт зріс на 37% — до $94,1 млн. «Експорт зростав також в 2018 і 2019 роках. В першій половині 2019 року експорт яєць зріс до 75,4 тис. тонн, що на 69% перевищує показник 2018 року. При цьому частка компанії „Авангард“ в експорті яєць в 2018 році становила 46,7%», — додає Паламар. Проте, «Авангард», який вів переговори з кредиторами щодо сформованого в період економічної кризи боргу, зіткнувся з іншою проблемою — розслідуванням НАБУ про підозру у зловживанні службовими повноваженнями при наданні Нацбанком стабілізаційного кредиту VAB Банку, який раніше належав Олегу Бахматюку, власнику «Авангарду» і UkrLandFarming. За словами Олега Бахматюка, кредитори висловили свою стурбованість цим розслідуванням НАБУ, в рамках якого його оголосили в розшук. При цьому Олег Бахматюк, який вже відкрито говорить про можливе банкрутство компанії «Авангард», попереджає влада, що вироблення конструктивної позиції в переговорах з кредиторами і урядом буде куди вигідніше, ніж розпродаж активів підприємства, яка «приведе лише до ще більших втрат». І перші проблеми можна буде спостерігати вже цієї весни, коли компанії будуть потрібні кошти для початку посівної кампанії, щоб забезпечити птицю кормом. Проте, крім банкрутства компанії існує також загроза її захоплення. «Олег Бахматюк знаходиться в Європі, щоб уникнути політичного переслідування, маніпуляцій і щоб забезпечити безпеку бізнесу, оскільки є всі підстави вважати, що під виглядом досудових процедур існують ризики захоплення активів компаній UkrLandFarming і „Авангард“ з боку представників влади», — заявила Тетяна Козаченко, адвокат Бахматюка. На думку аналітика банкрутство" Авангарду «викличе турбулентність не тільки в Україні, а й на світовому ринку яєць. «Ніколи раніше в пострадянський період компанія такого масштабу не припиняла свою діяльність, і немає ніяких причин для цього. „Авангард“ — досить ефективна компанія. Але є здоровий глузд, і є політика, і іноді політика переважає», — наголосив аналітик. Нагадаємо, «Ясенсвіт» розпочав продаж free range яєць.Сергій Марченко вступив на посаду міністра фінансівhttps://agravery.com/uk/posts/show/sergij-marcenko-vstupiv-na-posadu-ministra-finansivhttps://agravery.com/uk/posts/show/sergij-marcenko-vstupiv-na-posadu-ministra-finansivMon, 30 Mar 2020 16:49:00 +0300articleПрезидент України Володимир Зеленський привітав з трибуни ВР Марченка з призначення. На засіданні Верховної Рада України 30 березня було звільнено Ігоря Уманського з посади міністра фінансів та призначено на цю посаду Сергія Марченка, колишнього заступника голови Адміністрації президента України, ексзаступника міністра фінансів України. За проект постанови проголосували 256 депутатів. Однак, це рішення було прийнято з другої спроби, під час першої спроби за призначення Марченка міністром фінансів не вистачило 3 голосів. Варто відзначити, що Сергій Марченко з  2016 року по 26 липня 2018 року – працював заступником Міністра фінансів Олександра Данилюка. У серпні 2018 року до травня 2019 року Марченко обіймав посаду заступника глави Адміністрації Президента України Ігоря Райніна. У 2019 році балотувався до Верховної Ради ІХ скликання під номером 7 в списку партії "Українська стратегія Гройсмана". Партія до парламенту не пройшла. У березні 2020 року кандидатуру Сергія Марченка розглядали на посаду міністра фінансів України в уряді Дениса Шмигаля. Нагадаємо, ВРУ сьогодні розглядатиме земельний законопроект.