https://agravery.com/site/indexhttps://agravery.com/img/logo-x-100.gifhttps://agravery.com/site/indexukThu, 21 Nov 2024 07:10:00 +0200https://agravery.com/uk/posts/show/ukrainska-soa-pramue-do-tureccini-novij-marsrut-nibulon-cerez-dunajhttps://agravery.com/uk/posts/show/ukrainska-soa-pramue-do-tureccini-novij-marsrut-nibulon-cerez-dunajThu, 21 Nov 2024 07:10:00 +0200articleТОВ «СП «НІБУЛОН» відправило перший костер морського слідування з порту Дунаю. Про це компанія повідомила 19 листопада на своїй сторінці у Facebook. Як уточнюється, костер, завантажений 7 тис. тонн соєвих бобів, вирушив із філії «Бессарабська» в порту Ізмаїл до Туреччини. У компанії розраховують здійснювати такі відправлення на регулярній основі.   «Подія відкриває для України нову еру використання експортного ланцюга через порти Дунаю, адже ще більше урівнює можливості альтернативного маршруту відносно традиційного через порти Чорного моря», - підкреслюється у повідомленні.   Також зазначається, що власний баржево-буксирний флот «НІБУЛОН» продовжить працювати на маршруті Ізмаїл – Констанца для реалізації можливості завантаження багатотоннажних суден. «З питань навантаження костерів ми працюємо з окремим сегментом споживачів переважно в Середземноморському басейні. Для них важлива мобільність, притаманна середнім партіям, та зменшення фактору воєнного ризику відносно портів Великої Одеси. Водночас поява можливості доставляти збіжжя безпосередньо до замовника дасть нам змогу втримати рівень закупівельних цін на зерно, підтримуючи наших партнерів-агровиробників», - пояснив директор з торгівлі «НІБУЛОН» Володимир Славінський. Крім того, в повідомленні вказується, що компанія готова надавати послуги перевалювання іншим експортерам, оскільки три причали термінала в змозі забезпечити паралельне завантаження суден різного класу.https://agravery.com/uk/posts/show/rinok-furaznoi-kukurudzi-agrarii-strimuut-prodaz-u-posukah-krasih-cinhttps://agravery.com/uk/posts/show/rinok-furaznoi-kukurudzi-agrarii-strimuut-prodaz-u-posukah-krasih-cinWed, 20 Nov 2024 16:50:00 +0200articleУ секторі фуражної кукурудзи минулого тижня спостерігалась знижувальна цінова динаміка. Тиск на ціни чинило подальше просування збиральної кампанії, яка знаходиться майже на завершальній стадії, та відповідна динаміка на експортному ринку. Кількість пропозицій кукурудзи була достатньою, однак не всі аграрії готові були поступатися в ціні, тому продовжували стримувати продаж, очікуючи більш вигідної цінової кон’юнктури ринку. Ціни на фуражну кукурудзу за минулий тиждень знизились на 100-200 грн/т та фіксувались переважно в межах 8000-9100 грн/т СРТ.https://agravery.com/uk/posts/show/ukrainski-agrarii-zasiali-ponad-6-miljoniv-gektariv-ozimih-kulturhttps://agravery.com/uk/posts/show/ukrainski-agrarii-zasiali-ponad-6-miljoniv-gektariv-ozimih-kulturWed, 20 Nov 2024 14:45:00 +0200articleУкраїнські аграрії вже засіяли 6,14 млн га озимих культур. Зокрема, озимих зернових засіяно 5,06 млн га (98%), озимого ріпаку - понад 1,08 млн га. Зокрема: озимої пшениці – 4,4 млн га (98 %); озимого ячменю – 610,5 тис. га (96 %); озимого жита – 68,6 тис. га (97 %); озимого ріпаку –  1,08 млн га (96%). Серед лідерів за обсягами сівби озимих на зерно попереду аграрії Одеської області - 760 тис. га, Дніпропетровської області - 532 тис. га та Миколаївської області- 503,1 тис. га. Аграрії 14 областей завершили сівбу озимих зернових.  Сільгоспвиробники 12 областей закінчили сівбу озимого ріпаку.https://agravery.com/uk/posts/show/ukrainskij-cukor-moze-vijti-na-novi-visoti-ak-za-cinou-tak-i-za-obsagami-realizaciihttps://agravery.com/uk/posts/show/ukrainskij-cukor-moze-vijti-na-novi-visoti-ak-za-cinou-tak-i-za-obsagami-realizaciiWed, 20 Nov 2024 10:45:00 +0200articleУкраїнський цукор може вийти на нові висоти як за ціною, так і за обсягами реалізації На українському ринку цукру спостерігається зростання цін. Про це повідомляють аналітики сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах ВАР. Ціни на цукор за тиждень зросли в середньому на 1–1,5 грн/кг. Наразі вартість цукру коливається у межах 23–24,50 грн/кг. Основні причини такого підйому — стабілізація внутрішнього попиту та початок відновлення експорту. Українські виробники цукру поступово повертаються на зовнішні ринки. Основними напрямками залишаються Туреччина та країни Африки. Український цукор починає завойовувати ринки за межами Європи, аналітики відзначають позитивну динаміку. "За очікуваннями ситуація мала бути гіршою  без експорту до Європи. Але наразі працює схема експорту через треті країни, і вона дає свої результати. Україна потроху вивозить цукор на зовнішні ринки, що підтримує позиції," — зазначають аналітики ПУСК. З 2025 року планується часткове відкриття європейського ринку для українського цукру, що може суттєво вплинути на цінову динаміку. Експерти прогнозують, що в другій половині сезону можливе значне зростання вартості продукції. "З  1 січня 2025 року ми можемо побачити активне зростання цін, коли відкриється європейський ринок. Минулого сезону ціни сягали рівня 29–32 тисяч грн/т з ПДВ. Можливо, у цьому сезоні ми теж повернемося до цих показників," — коментують у ПУСК. Ситуація на світовому ринку цукру також може вплинути на динаміку цін в Україні. "У Бразилії фіксуються певні проблеми, і це може вплинути на скорочення обсягів виробництва цукру. За рахунок цього у другій половині сезону можливе зростання вартості цукру на глобальному ринку," — зауважують аналітики. Українські виробники можуть скористатися цією ситуацією для розширення присутності на міжнародному ринку та підвищення конкурентоспроможності.https://agravery.com/uk/posts/show/verhovna-rada-zatverdila-budzet-iz-rekordnou-pidtrimkou-dla-agrariivhttps://agravery.com/uk/posts/show/verhovna-rada-zatverdila-budzet-iz-rekordnou-pidtrimkou-dla-agrariivWed, 20 Nov 2024 10:25:00 +0200articleВерховна Рада прийняла проект Закону «Про державний бюджет України на 2025 рік» у другому читанні та в цілому.  В документі закладено понад 6 млрд гривень на підтримку аграрної сфери. Про це повідомив Міністр аграрної політик та продовольства України Віталій Коваль. «1 млрд грн - на розвиток тваринництва та агропереробної галузі. Це кошти, які надійдуть до Держбюджету із проєкту «Земельний банк» від аукціонів з  оренди державних сільськогосподарських земель. Відбілення ринку землі стало переломним фактором для підтримки агросектору. Також у Держбюджеті передбачено 4 726 млн грн на виплату дотацій на гектар сільгоспвиробникам та на утримання корів, овець та кіз», - зазначив Віталій Коваль. Крім того, за його словами, 200 млн грн заплановані на відновлення і будівництво меліоративних систем. Ще 5 млн грн - на компенсацію ЄСВ сімейним фермерським господарствам. А також 80 млн грн - на надання пільгових безвідсоткових кредитів фермерським господарствам. До цього всього 1,37 млрд - на видачу грантів, в тому числі, на сади і теплиці. Та 1 млрд грн - на розмінування сільськогосподарських земель. «Загалом держбюджет-2025 спрямований на забезпечення комплексного підходу до підтримки пріоритетних сфер, розвитку критично важливих галузей та відновлення економіки в умовах війни», - наголосив Міністр, подякувавши парламентарям за підтримку.https://agravery.com/uk/posts/show/sonasnikovij-srot-desevsae-cini-popitu-v-portah-ukraini-znizilis-do-rivna-kinca-sezonu-202324https://agravery.com/uk/posts/show/sonasnikovij-srot-desevsae-cini-popitu-v-portah-ukraini-znizilis-do-rivna-kinca-sezonu-202324Wed, 20 Nov 2024 09:05:00 +0200articleЗа даними моніторингу ІА «АПК-Інформ», четвертий тиждень поспіль ціни попиту на соняшниковий шрот в українських портах знижуються на тлі низького попиту на продукт. Станом на 19 листопада вказані ціни озвучуються в середньому на рівні 190 USD/т, що нижче аналогічних цін, озвучених чотирма тижнями раніше, на 30 USD/т. Зазначимо, що сформовані ціни попиту відповідають рівню цін, що фіксувався в кінці сезону-2023/24.https://agravery.com/uk/posts/show/potribno-zamoroziti-krediti-ta-zbilsiti-pogektarni-viplati-u-prifrontovih-zonah-denis-marcukhttps://agravery.com/uk/posts/show/potribno-zamoroziti-krediti-ta-zbilsiti-pogektarni-viplati-u-prifrontovih-zonah-denis-marcukWed, 20 Nov 2024 08:25:00 +0200articleУкраїнський аграрний сектор, особливо на прифронтових територіях, працює в безпрецедентних умовах. Обстріли, посуха, заміновані поля та ризики втрати майна ускладнюють роботу аграріїв, які продовжують забезпечувати продовольчу безпеку країни. Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР), виступив із закликом до держави і банківського сектору надати суттєвішу підтримку виробникам у вигляді замороження кредитів для тимчасово окупованих територій, збільшення виплат та гарантування доступу до фінансування, а також повернення програми бронювання працівників. На територіях поблизу лінії фронту багато виробників втратили врожай і техніку. Водночас державна підтримка на гектар залишається недостатньою, щоб покрити витрати. "Сьогоднішні виплати у розмірі 2000 гривень на гектар не враховують підвищених ризиків і вартості ресурсів. Аграрії працюють в екстремальних умовах, ризикуючи не лише врожаєм, а й життям. Ми бачимо, що багато хто навіть не має можливості акумулювати врожай через постійні обстріли. Держава має переглянути  норми виплат, щоб виробники могли продовжувати свою діяльність.", — підкреслив Денис Марчук. Відкритим питанням залишається проблема кредитного навантаження на аграріїв. Багато фермерів взяли кредити до початку повномасштабного вторгнення, але втрата господарств і врожаю унеможливила виплати за зобов’язаннями. "Вже третій рік війни, а проблема кредитів для аграріїв з тимчасово окупованих територій досі не вирішена. Люди, які втратили свої господарства, техніку і врожай, залишаються із зобов’язаннями перед банками. У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який передбачає замороження цих кредитів, і його підтримали 55 народних депутатів. Але нам важливо ухвалити його ще до кінця року, щоб аграрії з 2025 року відчували реальний захист держави", — наголосив заступник голови ВАР. Ще однією серйозною проблемою є доступ до кредитів у так званих "червоних зонах", де банки неохоче надають фінансування через високі ризики. "Банки відмовляються працювати із фермерськими господарствами у прифронтових регіонах, оскільки оцінюють ризики заставного майна як занадто високі. У цій ситуації держава повинна виступати гарантом, забезпечуючи фінансові гарантії перед банками. Це дозволить аграріям отримувати кредити навіть у складних умовах", — додав Денис Марчук. Питання бронювання працівників залишається одним із найболючіших для аграріїв. Процес було фактично призупинено, і це ускладнює планування та виконання сезонних робіт. "З жовтня місяця бронювання працівників було припинено, що створює серйозні проблеми для аграрного бізнесу. Раніше ми могли бронювати до 50% працівників, що забезпечувало безперервність виробничого циклу. Аграрна робота — це постійний процес, від планування осінньої посівної до збору врожаю. Сьогодні аграрії не знають, чи будуть їхні працівники доступними у ключові моменти посівної кампанії, тому ми очікуємо від уряду нової постанови, яка дозволить розв’язати цю проблему", — заявив заступник голови ВАР. Денис Марчук також акцентував увагу на важливості продовження програми пільгового кредитування «5-7-9». Цей інструмент допоміг багатьом аграріям перекредитуватися в умовах втрат, спричинених війною. Однак існує ризик, що програма завершиться у березні 2025 року. "Програма «5-7-9» стала рятівним колом для багатьох товаровиробників, які втратили техніку, врожай і ресурси. Вона дозволяє перекредитуватися та продовжувати виробництво навіть у складних умовах. Є ймовірність, що програма не буде продовжена у 2025 році, тому важливо вже зараз закладати основи для її пролонгації. Крім того, необхідно збільшити кредитний ліміт із 90 до 150 мільйонів гривень, адже витрати на виробництво зросли, і нинішні обсяги фінансування вже не відповідають реаліям", — підкреслив він. Підтримка аграріїв на прифронтових територіях є не лише економічним, а й стратегічним питанням. Ці регіони відіграють важливу роль у забезпеченні продовольчої безпеки України, тому їхня підтримка має бути пріоритетом для уряду. "Наші фермери щодня демонструють героїзм і патріотизм. Вони працюють на благо країни, незважаючи на ризики для життя. Ми маємо відповісти їм реальними діями, а не словами — забезпечити замороження кредитів, збільшення виплат, повернення бронювання та доступ до фінансування", — підсумував заступник голови ВАР.https://agravery.com/uk/posts/show/velika-odesa-i-dunaj-kernel-zapuskae-servisi-perevalki-dla-virobnikiv-ta-trejderiv-oliihttps://agravery.com/uk/posts/show/velika-odesa-i-dunaj-kernel-zapuskae-servisi-perevalki-dla-virobnikiv-ta-trejderiv-oliiWed, 20 Nov 2024 07:10:00 +0200articleАгропромхолдинг Kernel запускає нову бізнес-послугу — логістичні рішення для експорту олійних вантажів. Про це повідомляє пресслужба компанії. Як зазначається, вказана послуга дає змогу партнерам Kernel отримати можливість ефективно та оперативно перевалювати рослинні олії на трьох терміналах компанії в Одеській області – у Чорноморську, Південному та у порту Рені на Дунаї. «Ми багато років вибудовували нашу інфраструктуру перевезень, пройшли випробування першими місяцями війни і тепер розширюємо свої можливості для українських агровиробників. Сьогодні як ніколи важливо об’єднувати зусилля – технічні, операційні, бізнесові, щоб разом нарощувати експортний потенціал своєї країни. Тож Kernel більше не замикає на собі логістику, елеватори та переробні заводи, а готовий надавати сервіси в ринок, включаючи залізничні та портові перевезення», - прокоментував вказану подію директор з логістики Kernel. Микола Мірошниченко. Також уточнюється, що компанія пропонує сервіси з експорту олійних вантажів як виключно з перевалки, так і повного циклу – з комплектом залізничних послуг, контролем і обліком вантажів, експортним документальним супроводом тощо. «Цю послугу ми пропонуємо як виробникам олії, так і трейдерам. Ми самі є найбільшими виробниками та експортерами соняшникової олії в Україні, тому дуже добре знаємо цей бізнес та всі його особливості. І готові ділитися досвідом і можливостями. Зокрема маємо найпотужнішу і найрозгалуженішу інфраструктуру з технічної точки зору, представлені у кожному регіоні – як на Дунаї, так і у портах Великої Одеси, приймаємо будь-який вид транспорту», – зазначив керівник департаменту перевалки і флоту Kernel Юрій Кізлевич. Окремо зазначається, що серед головних переваг запропонованого сервісу – надійність та прозорість операцій, а головне, прогнозованість логістичних процесів.https://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-partner-dla-es-a-ne-zagroza-vitalij-kovalhttps://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-partner-dla-es-a-ne-zagroza-vitalij-kovalTue, 19 Nov 2024 16:50:00 +0200articleУкраїнські аграрії працюють в умовах нерівної конкуренції з європейськими фермерами - під обстрілами, постійною загрозою знищення врожаю, складів, без електрики. Але при цьому забезпечують продовольчу безпеку України та інших країн, які цього потребують. Тому Україна - партнер для Європи, а не загроза. На цьому у своєму виступі під час засідання Ради ЄС з питань сільського господарства та рибальства (AGRIFISH) 18 листопада в Брюсселі наголосив міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль, повідомила пресслужба Мінагрополітики. «Україна - сильний партнер для підсилення аграрної галузі Європи. Цього року, завдяки їхній допомозі, нам вдалося зменшити навантаження на кордони країн-сусідів. Ми повернулися до історично логістичних шляхів - здебільшого вся агропродукція, а це 88%, відправляється через українські порти. Продовольство - це про мир, безпеку та розвиток. Україна - це про дружбу і підсилення ЄС», - сказав він. Міністр також підкреслив, що Україна готова бути передбачуваною та чесною у своїх підходах до ведення аграрної політики. Тому важливе продовження преференцій на торгівлю агропродукцією і після червня 2025 року, на період до закінчення війни та перехідного періоду після неї. «Україна – великий ринок збуту для європейських товарів, які використовуються в агровиробництві. Наприклад, імпортна складова у всьому українському агросекторі становить 61%, або $10 млрд. Це насіння, засоби захисту рослин, техніка, добрива. Окрім того, імпорт в Україну готової європейської продукції склав $6,95 млрд. Отже, Україна – це великий ринок для ЄС», - зазначив В. Коваль.https://agravery.com/uk/posts/show/rekordni-posivni-plosi-svitove-virobnictvo-risu-moze-dosagti-maksimumu-v-sezoni-2024-2025-rokivhttps://agravery.com/uk/posts/show/rekordni-posivni-plosi-svitove-virobnictvo-risu-moze-dosagti-maksimumu-v-sezoni-2024-2025-rokivTue, 19 Nov 2024 14:35:00 +0200articleПродовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) покращила прогноз виробництва рису та пшениці у 2024/25 МР. Як говориться у прогнозі ФАО, світове виробництво зернових у 2024 році знизиться приблизно на 0,4% порівняно з минулим роком — до 2 848 млн т, що стане другим найбільшим показником за всю історію спостережень. Очікується, що світове виробництво пшениці збільшиться завдяки зростанню виробництва в Азії в результаті розширення посівних площ і сприятливих погодних умов, що більш ніж компенсує значне зниження серед ключових виробників у Європі. Водночас ФАО прогнозує, що світове виробництво фуражного зерна знизиться з рекордного рівня 2023 року, насамперед через значне зниження врожаю кукурудзи через несприятливі погодні умови. Тим часом світове виробництво рису в сезоні 2024-2025 років може сягнути рекордного рівня в 538,9 млн т завдяки рекордним посівним площам. Також очікується, що світове споживання зернових зросте на 0,5% — до 2 857 млн т у сезоні 2024-2025 років завдяки збільшенню продовольчого споживання рису та пшениці. Світові запаси зернових, як вважають у ФАО, зростуть на 0,6% — до 889 млн т, в основному завдяки прогнозованому збільшенню запасів рису. Це призведе до того, що співвідношення світових запасів зернових до їхнього споживання становитиме 30,6%, що близько до середніх п’яти- та десятирічних показників. Міжнародна торгівля зерновими зараз прогнозується на рівні 485 млн т, що на 3,9% менше, ніж у сезоні 2023-2024 років. Світова торгівля рисом, за прогнозами, зросте, а пшеницею та фуражними зерновими — скоротиться.https://agravery.com/uk/posts/show/za-lastunkami-agrarnih-innovacij-droni-v-diihttps://agravery.com/uk/posts/show/za-lastunkami-agrarnih-innovacij-droni-v-diiTue, 19 Nov 2024 12:25:00 +0200articleЗа останнє десятиліття технологія безпілотних літальних апаратів у сільскому господарстві зробила величезний крок уперед, демонструючи динаміку розвитку, якої не бачила жодна інша галузь. На перший погляд, поєднання молодої ІТ-науки з агрономією, основи якої закладалися ще до нашої ери, може здатися дивним. Однак на практиці цей союз виявився надзвичайно вдалим і продовжує активно розвиватися. Особливої популярності в сільгоспвиробництві набувають агродрони. Якщо раніше фермерів цікавили переважно дрони для моніторингу посівів, то сьогодні на перший план виходять дрони-обприскувачі. Працюючи в умовах ультрамалооб'ємного обприскування, вони мають низку переваг, як-от високу мобільність, можливість обробки високостеблових культур, уникнення механічних пошкоджень рослини, економія води, висока точність внесення препаратів тощо. Ці переваги роблять агродрони серйозними конкурентами самохідним обприскувачам, а за деякими параметрами вони навіть перевершують їх. Проте, варто зауважити, що стрімкий розвиток технології виявив неготовність ринку засобів захисту рослин (ЗЗР) до таких швидких змін. Процес розробки, дослідження та реєстрації нових препаратів займає значно більше часу. Як наслідок, виникла ситуація, коли технологія є, а спеціально розроблених і зареєстрованих для неї продуктів бракує. У цих умовах і сервісні компанії, що надають послуги з внесення препаратів, і виробники ЗЗР часто працюють в експериментальному режимі, й помилок на цьому шляху не уникнути. Однак це частина розвитку і прискорення інновацій, а товаровиробники відграють у цьому не останню роль, хоч і асоційовані ризики для них — найбільші.  Сама технологія ультрамалооб'ємного обприскування (УМО) також має низку особливостей. Вона суттєво відрізняється від звичного авіаційного методу за об'ємом робочого розчину, відстанню до цільового об'єкта та розміром краплі. Ці відмінності породжують багато питань, особливо коли йдеться про застосування існуючих засобів захисту рослин. Компанія «Сингента», як R&D-орієнтована організація з одним із найбільших портфоліо ЗЗР у світі та Україні, протягом останніх 5 років активно шукає відповіді на ці питання. Мета досліджень проста — створити зрозумілу і безпечну технологію з передбачуваними, надійними результатами. Дослідну програму було вирішено розпочати з вивчення краплі. На відміну від самохідного обприскувача, де вилив робочого розчину становить 150–200 л/га, безпілотник працює з 5–10 л/га. При цьому існують чіткі вимоги до якості нанесення засобів захисту: для ефективної роботи продуктів системної дії необхідно, щоб на поверхню об’єкта потрапляло близько 20–30 крапель/см3, а для продуктів контактної дії потрібна більша кількість — 50–70 крапель/см3. Дрони-обприскувачі можуть бути обладнані щілинними розпилювачами або атомайзерами (рис. 1). Перший вид є досить поширеним. Більшість ранніх моделей дронів обладнувалися саме звичайними щілинними розпилювачами невеликого типорозміру. Залежно від типу дрона їх кількість могла становити від 6 до 12 шт. на одну машину. Перевагами таких розпилювачів є висока якість покриття цільового об’єкта робочим розчином, здатність формувати розпил, вирівняний за кількістю однорідних крапель, а ще строк їх використання значно довший. Щодо недоліків щілинного типу розпилу — високі вимоги до в’язкості робочого розчину. Зокрема, при підвищенні в’язкості робочого розчину різко знижується однорідність розпилу, а якість обприскування / обробки погіршується. Рис. 1. Види розпилювачів різних типів агродронів. Другий вид розпилювачів набуває популярності серед останніх моделей дронів. Атомайзер формує краплю за рахунок відцентрової сили ротора розпилювача. Це дозволяє використовувати атомайзер у досить широкому діапазоні розміру краплі — від 50 до 500 мікрон. До того ж атомайзер менш вимогливий до в’язкості робочого розчину порівняно зі щілинним розпилювачем. Недоліком атомайзерів є відносно невисокий ресурс, оскільки ця система більш технологічна. З точки зору практичного застосування слід відмітити, що кожен варіант розпилювання є досить ефективним, однак за використання однокомпонентних робочих розчинів вищу ефективність матиме саме щілинний розпилювач. Водночас, коли є необхідність внесення дво- або трикомпонентного робочого розчину в умовах УМО, краще підійде атомайзер. Проведені дослідження (рис. 2) показали, що вилив менше ніж 5,0 л/га при використанні стандартного обладнання (Agras, XAG) не забезпечує оптимальних параметрів обробки. Найкраще покриття досягається при нормі виливу 5–7 л/га і більше. Однак збільшення виливу понад 10 л/га знижує продуктивність, підвищується амортизація обладнання і це стає економічно недоцільним. Рис. 2. Результати підрахунків кількості крапель за різної норми виливу робочого розчину. Підсумовуючи, необхідно зауважити, що технологія застосування дронів-обприскувачів має значний потенціал для підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Незважаючи на певні обмеження, ця технологія продовжує розвиватися і вдосконалюватися, відкриваючи нові можливості для точного землеробства у сталий спосіб. Подальші дослідження і розробки в цій галузі допоможуть оптимізувати використання агродронів та створити спеціалізовані засоби захисту рослин, адаптовані до цієї інноваційної технології.https://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-vprovadzuut-sistemu-e-roslinnictvohttps://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-vprovadzuut-sistemu-e-roslinnictvoTue, 19 Nov 2024 10:50:00 +0200articleУряд України на засіданні 15 листопада затвердив Порядок створення та функціонування електронної системи реєстрів у галузі рослинництва - «е-рослинництво». Про це у своєму Telegram каналі повідомив представник КМУ в Верховній Раді України Тарас Мельничук. Як зазначається в повідомленні вказане рішення прийнято відповідно до законів України «Про насіння і садивний матеріал» та «Про охорону прав на сорти рослин». Передбачено, що складовими частинами електронної системи реєстрів у галузі рослинництва «е-рослинництво» є База даних сортів (складається із взаємоповʼязаних електронних реєстрів - Реєстру заявок, Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, Державного реєстру патентів на сорти рослин, Державного реєстру субʼєктів насінництва та розсадництва, Реєстру аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів), Реєстру органів з оцінки відповідності, Реєстру сертифікатів на насіння та /або садивний матеріал). При цьому визнано такими, що втратили чинність, постанови КМУ від 30.11.2016 № 881 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів)», від 30.11.2016 № 882 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру субʼєктів насінництва та розсадництва», від 07.12.2016 № 916 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру органів з оцінки відповідності», від 21.12.2016 № 979 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал» та ряд ін. Крім того, внесено зміни до Порядку видачі, скасування, тимчасового зупинення дії свідоцтва аудитора із сертифікації (агроном-інспектор).https://agravery.com/uk/posts/show/ukrainskij-vnutrisnij-rinok-sonasnikovoi-olii-onoviv-istoricnij-maksimumhttps://agravery.com/uk/posts/show/ukrainskij-vnutrisnij-rinok-sonasnikovoi-olii-onoviv-istoricnij-maksimumTue, 19 Nov 2024 09:05:00 +0200articleВ першій половині минулого тижня зростання цін на соняшник сповільнилося, а вже в другій половині фіксувалося зниження цін на рівні 200 грн/т і лише подекуди - до 500 грн/т через аналогічну динаміку на українському експортному ринку соняшникової олії. Однак, за фактом, діапазон закупівельних цін майже не змінився, а таке коригування мало на меті збільшити пропозицію від аграріїв. Тим не менше, 15 листопада ряд заводів призупинив закупівлю і в теперішній час може показати більш суттєве зниження, але ключовим буде залишатись розвиток цінового тренду на експортному ринку соняшникової олії, а також політика продажу сировини аграріями. А тим часом на внутрішньому ринку ціни пропозиції на соняшникову олію оновили історичний максимум для галузі, сягнувши 57000 грн/т без урахування вартості доставки, тоді як ціни на шрот продовжували падати.https://agravery.com/uk/posts/show/povernenna-do-dovoennoi-sivozmini-gk-agro-region-planue-zbilsiti-plosi-pid-kukurudzu-do-15-tis-gahttps://agravery.com/uk/posts/show/povernenna-do-dovoennoi-sivozmini-gk-agro-region-planue-zbilsiti-plosi-pid-kukurudzu-do-15-tis-gaTue, 19 Nov 2024 08:25:00 +0200articleГрупа компаній Агро-Регіон завершила збирання кукурудзи у Житомирській області з рекордним показником урожайності. Про це 18 листопада повідомила пресслужба компанії на своїй сторінці у Facebook. За словами головного агронома компанії Юрія Лисака, цей сезон для культури видався вдалим, хоч і був не простим. «Хоч весна була аномально теплою, ми не поспішали заходити в поле з культурою, відсіяли її в оптимальні строки в кінці квітня. Окрім цього, при сівбі ми мали достатньо продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту», - зазначив Ю. Лисак. Разом з тим, він додав, що погодні умови сприяли дозріванню кукурудзи на два тижні раніше, а вологість при збиранні була близькою до базової, тому затрати на сушіння цього року мінімальні. «У Західному кластері у кінці вегетації кукурудзи пройшли опади, що дозволило на Житомирщині зібрати культуру з рекордним показником урожайності — 11,7 т/га», — констатував головний агроном Агро-Регіону. Також, як уточнюється в повідомленні, цьогоріч під кукурудзу ГК Агро-Регіон було відведено 5 тис. га. Крім того, наступного року в компанії заплановано повернутися до довоєнної сівозміни з вказаної культури, засіявши 15 тис. га.https://agravery.com/uk/posts/show/rinok-soi-cini-padaut-cerez-sezonne-nasicenna-eksport-be-rekordihttps://agravery.com/uk/posts/show/rinok-soi-cini-padaut-cerez-sezonne-nasicenna-eksport-be-rekordiTue, 19 Nov 2024 07:10:00 +0200articleМинулого тижня як на внутрішньому, так і на експортному ринку соєвих бобів спостерігалося зниження цін, обумовлене в основному сезонним насиченням ринку сировиною нового урожаю. Ціни попиту на сою знизилися до 17200-17800 грн/т на умовах СРТ-підприємство та 380-395 USD/т СРТ-порт. Зазначимо, що темпи переробки сої у листопаді можуть сповільнитися через непривабливу кон'юнктуру ринку соєвого шроту/макухи, тоді як темпи експорту даної культури продовжують зростати. Так, за 2 тижні листопада експорт сої склав майже 230 тис. тонн, що на 14% вище показника в аналогічний період жовтня. При цьому варто відзначити, що соєвий шрот - чи не єдиний продукт з основної олійної групи, експорт якого не планується регулювати.https://agravery.com/uk/posts/show/ocilnik-var-vzav-ucast-u-diskusii-svitovogo-banku-pro-pidtrimku-agrariiv-ukrainihttps://agravery.com/uk/posts/show/ocilnik-var-vzav-ucast-u-diskusii-svitovogo-banku-pro-pidtrimku-agrariiv-ukrainiMon, 18 Nov 2024 16:50:00 +0200articleОчільник ВАР Андрій Дикун взяв участь у засіданні круглого столу Світового банку. Обговорили виклики та підтримку агросектору України в умовах війни, а також перспективам розвитку галузі в контексті євроінтеграції. “Агросектор є ключовим для економіки України. Сьогодні, як ніколи, необхідно зосередитися на інструментах, які допоможуть аграріям вижити в короткостроковій перспективі та закласти основу для сталого розвитку в майбутньому,” – зазначив Андрій Дикун. Очільник ВАР подякував Світовому банку за фінансування програми пільгового кредитування «5-7-9%», яка допомагає аграріям у непростих умовах війни. “Ця програма є одним із реальних інструментів підтримки. Проте ліміти кредитування потрібно підвищити, особливо для фермерів, які займаються тваринництвом. Це критично важливо для розвитку галузі,” – наголосив він. Також учасники обговорили перспективу створення стандартних молочних ферм у кожному українському селі як дієву модель відновлення тваринництва. “Молочне скотарство може стати основою відродження економіки багатьох сільських громад. Світовий банк має врахувати це у своїх майбутніх програмах підтримки,” – підкреслив він. Серед інших важливих тем круглого столу – кадровий голод у агросекторі та підтримка аграріїв, які були змушені переїхати через війну. “Без вирішення цих питань ми не зможемо забезпечити стабільний розвиток галузі,” – додав голова ВАР. За словами Андрія Дикуна, коментарі та пропозиції, висловлені аграрними асоціаціями, можуть стати основою для нових ініціатив Світового банку. “Маємо сподівання, що думки аграріїв будуть враховані, адже підтримка агросектору – це підтримка всієї економіки України,” – підсумував він.  https://agravery.com/uk/posts/show/popit-na-ukrainskij-kraft-zrostae-siri-ta-kovbasi-staut-premialnim-viboromhttps://agravery.com/uk/posts/show/popit-na-ukrainskij-kraft-zrostae-siri-ta-kovbasi-staut-premialnim-viboromMon, 18 Nov 2024 14:30:00 +0200articleСьогодні спостерігається тренд на товари з українською ідентичністю, тому в торгових мережах з’являється більше полиць із крафтовою продукцією. Про це повідомив директор департаменту власних торговельних марок мережі супермаркетів VARUS Сергій Чорний, передає AgroPortal. «Зараз тренд на українське, і ми говоримо про крафт – це і сири, і ковбаси. Український крафтовий виробник, на мою думку, за якістю преміальний. Якщо раніше на таку продукцію був низький попит, то наразі ми можемо тримати ці продукти на своїх полицях, і їх потребують покупці», – зауважив Сергій Чорний.https://agravery.com/uk/posts/show/castka-ukrainskogo-zerna-u-rumunskomu-portu-konstanca-skorotilas-udvicihttps://agravery.com/uk/posts/show/castka-ukrainskogo-zerna-u-rumunskomu-portu-konstanca-skorotilas-udviciMon, 18 Nov 2024 12:45:00 +0200articleРумунський порт Констанца за підсумками трьох кварталів 2024 року більш ніж удвічі зменшив перевалку транзитних вантажів українського зерна порівняно з аналогічним періодом минулого року: відвантажено 5,17 млн т проти 10,4 млн т торік. Особливо помітно український зерновий трафік через румунський порт зменшився у ІІІ кварталі. Показник продемонстрував більш ніж двократне падіння порівняно з двома попередніми кварталами: відправлено лише 930 тис. т проти 2,08 млн т у ІІ кварталі та 2,16 млн т — у першому, пише Mind. Найбільш кризовим місяцем ІІІ кварталу виявився серпень, коли через Констанцу пройшло лише 120 тис. т українського зерна. Серпневий мінімум продовжив низхідний тренд липня, коли румунський порт відвантажив 380 тис. т після 740 тис. т у червні. У вересні трафік дещо відновився — було відправлено 430 тис. т. Для порівняння: у липні, серпні та вересні 2023 року транзит українського зерна через румунський порт становив 600 тис. т, 1,1 млн т і 1,3 млн т відповідно. Власне, українська частка зернового сегменту румунського порту скоротилася з 40% у 2023 році до 28% у першому півріччі нинішнього року, а після невдалого ІІІ кварталу зменшилася ще на чотири відсоткові пункти — до 24%. Після початку великої війни транзитом через Констанцу пройшло 28 млн т українського зерна. Найбільшу частину цього обсягу відвантажено торік — 14 млн т, у 2022 році — 8,6 млн т. Румунська консалтингова компанія AGRIColumn обраховує ширший перелік української агропродукції, що перетинає українсько-румунський кордон. Найбільші номенклатури включають пшеницю, кукурудзу, насіння соняшнику та ріпаку, соняшникову та ріпакову олії. За даними компанії, з 1 березня 2022 року до 28 жовтня 2024 року кордон країни перетнуло близько 40 млн т українських аграрних вантажів. Окрім власне транзиту, цей показник враховує імпорт 5,1 млн т української агропродукції у 2022–2023 роках. Переважну частину цього обсягу, майже 4 млн т, імпортовано до травня 2023 року, коли було запроваджено обмеження імпорту основних культур українського походження. Близько половини зазначеного обсягу, 19 млн т, пройшло через кордон Румунії з 1 травня 2023 року до 30 червня 2024 року. Обсяг основних товарних позицій українського аграрного транзиту через Румунію з 1 травня 2023 року до 30 червня 2024 року: пшениця — 7,77 млн т; кукурудза — 6,19 млн т; соняшникова олія — 3,17 млн т; ріпак — 1,44 млн т; соняшник — 233,4 тис. т; ріпакова олія — 166,9 тис. т. У перші місяці 2024/2025 маркетингового року румунська компанія фіксує скромніші обсяги українського аграрного вантажопотоку через Румунію: за неповні чотири місяці, з 1 липня до 28 жовтня, транзитом пройшло 1,6 млн т основних аграрних вантажів. Обсяг основних товарних позицій українського аграрного транзиту через Румунію з 1 липня до 28 жовтня 2024 року: пшениця — 867,2 тис. т; кукурудза — 403,9 тис. т; соняшникова олія — 175,4 тис. т; ріпак — 142,8 тис. т; ріпакова олія — 4,9 тис. т; соняшник — 1,3 тис. т.https://agravery.com/uk/posts/show/eksport-agroprodukcii-zrostae-ale-problema-bronuvanna-moze-vplinuti-na-vesnanu-posivnuhttps://agravery.com/uk/posts/show/eksport-agroprodukcii-zrostae-ale-problema-bronuvanna-moze-vplinuti-na-vesnanu-posivnuMon, 18 Nov 2024 11:55:00 +0200articleУкраїнський агросектор продовжує демонструвати досягнення, що підтверджують його важливість для української економіки та міжнародної продовольчої стабільності. За словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, виручка від експорту агропродукції суттєво зросла у цьому маркетинговому році, однак суттєвим викликом залишається питання бронювання працівників. За перші чотири місяці поточного маркетингового року, який розпочався у липні, Україна експортувала агропродукції на $1,5 мільярда більше, ніж за аналогічний період минулого року. Найбільші доходи були отримані від експорту пшениці, ячменю, кукурудзи та соняшникової олії.  "Ми маємо показники, які демонструють, що навіть в умовах війни Україна залишається надійним постачальником продовольства. У жовтні, попри обстріли портової інфраструктури, було експортовано понад 6,5 мільйона тонн зернових і олійних культур. Ми показали світу, що здатні виконувати свої зобов’язання", - зазначив Денис Марчук. На фоні успіхів в експорті, аграрії стикаються з труднощами, пов’язаними з нестачею робочої сили. Питання бронювання працівників залишається невирішеним, і це може стати критичним для підготовки до весняної посівної кампанії. "Одне з ключових питань — це бронювання, людей катастрофічно не вистачає. Сьогодні аграрії не мають чітких правил, як працювати у новому сезоні. Невизначеність з процесом бронювання створює значні ризики для весняної посівної кампанії 2025 року", - наголосив заступник голови ВАР. Україна також протистоїть посиленій конкуренції у сфері аграрної торгівлі. “Країна-агресор використовує свою агропродукцію як інструмент політичного впливу, демпінгуючи ціни на зерно і соняшникову олію, особливо у країнах, які традиційно купували українську продукцію. рф є нашим головним конкурентом, який намагається витіснити Україну з міжнародних ринків. Ціновий деміпнг приваблює бідні країни. Такі дії дозволяють росіянам не лише продавати більше, але й отримувати політичні дивіденди", - підкреслив Денис Марчук. Сьогодні вирішення проблем із бронюванням кадрів і зміцненням позицій на світових ринках є критично важливими для роботи української аграрної галузі.https://agravery.com/uk/posts/show/eksport-baranini-j-kozlatini-z-ukraini-zmensivsa-majze-ves-obsag-pisov-v-oaehttps://agravery.com/uk/posts/show/eksport-baranini-j-kozlatini-z-ukraini-zmensivsa-majze-ves-obsag-pisov-v-oaeMon, 18 Nov 2024 10:50:00 +0200articleПротягом січня-жовтня 2024 року Україна відправила на експорт 114 тонн баранини й козлятини ‒ на 16,8% менше, ніж за аналогічний період роком раніше. Про це повідомляє Державна митна служба. У грошовому ж еквіваленті експорт за 10 місяців цього року скоротився на 30,2% – до $411 тис., як порівняти з січнем-жовтнем 2023 року. Читайте також: Цьогоріч Україна може встановити новий рекордний мінімум за обсягами імпорту свинини – АСУ Зазначається, що практично весь експортний обсяг української баранини й козлятини протягом 10 місяців 2024 року припадав на ОАЕ – 99%.