https://agravery.com/site/indexhttps://agravery.com/img/logo-x-100.gifhttps://agravery.com/site/indexukSat, 31 Jan 2026 08:20:00 +0200https://agravery.com/uk/posts/show/mtf-narostili-pogoliva-koriv-v-2025-rocihttps://agravery.com/uk/posts/show/mtf-narostili-pogoliva-koriv-v-2025-rociSat, 31 Jan 2026 08:20:00 +0200articleВ річному розрізі МТФ збільшили поголів’я корів попри суворі наслідки війни та зростання виробничих витрат. Втім, погіршення кон’юнктури ринку та зростання виробнбичих витрат створюють передумови щодо корекції поголів’я в сторону зниження в 2026 році, – повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухіашвілі. За попередніми даними Держстату, станом на 1 січня 2026 року в присадибному і промисловому секторі України утримується 1 млн 804,1 тис. голів ВРХ, у тому числі 1 млн 22,3 тис. корів. Порівняно до 1 грудня 2025 року, поголів’я ВРХ в Україні скоротилося на 138,9 тис. голів (-7%), а чисельність корів скоротилася на 53,7 тис. голів (-5%). Порівняно до 1 січня 2025 року поголів’я ВРХ скоротилося на 232 тис. голів (-11%), у тому числі корів – на 158 тис. голів (-13%). Близько 53% тварин утримується на промислових підприємствах, а 47% – в господарствах населення. В промисловому секторі утримується 947,7 тис. голів ВРХ, що на 300 голів менше (-0,03%) відносно 1 грудня 2025 року. Поголів’я корів становить 386,3 тис. голів і виросло на 1,1 тис. голів (+0,3%) за останній місяць. За останній рік поголів’я ВРХ на підприємствах збільшилося на 22,6 тис. голів (+2%), а кількість корів збільшилася на 4,5 тис. голів (+1%). В присадибному секторі знаходиться 856,4 тис. голів ВРХ, що на 139 тис. голів менше (-14%) порівняно до 1 грудня 2025 року. Кількість корів в господарствах населення станом на 1 січня 2026 року становила 636 тис. голів, що на 55 тис. голів менше (-8%) ніж місяць тому. За останній рік кількість ВРХ в господарствах населення скоротилася на 254 тис. голів (-23%), а кількість корів зменшилася на 163 тис. голів (-20%). За попередніми даними Держстату, зростання чисельності поголів'я корів зафіксовано на сільськогосподарських підприємствах у 10 областях, а саме у Рівненській області (+18%), Тернопільській області (+10%), Львівській області (+8%), Івано-Франківській області (+7%), Чернігівській області (+7%), Хмельницькій області (+5%), Волинській області (+4%), Черкаській області (+3%), Вінницькій області (+2%), Полтавській області (+0,4%) відносно 1 січня минулого року. Георгій Кухіашвілі зауважує, що поголів’я корів скорочується переважно в присадибному секторі, але в грудні 2025 року сільгосппідприємства також несуттєво скоротили поголів’я ВРХ. Поголів’я корів зросло лише на 300 голів. Вірогідно, фермери утримуються від нарощення поголів’я в умовах зростанням виробничих витрат та несприятливих погодних умов. Скорочення поголів’я ВРХ є давньою проблемою України через відсутність ефективної державної програми підтримки молочного скотарства. Війна лише погіршила ситуацію. Триває різке скорочення поголів’я на Сході і Півдні. Сільгосппідприємства релокують корів з Сумської та Дніпропетровської області в безпечніші  регіони Західної України в умовах активізації російських ракетно-бомбових ударів по прикордонним та прифронтовим населеним пунктам. Поголів’я корів скоротилося в Закарпатській та Чернівецькій області, що, ймовірно, пов’язано з позбавленням від непродуктивного поголів’я.https://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-u-2026-roci-moze-vtratiti-ponad-06-mlrd-valutnoi-virucki-vid-eksportu-oliihttps://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-u-2026-roci-moze-vtratiti-ponad-06-mlrd-valutnoi-virucki-vid-eksportu-oliiFri, 30 Jan 2026 16:50:00 +0200articleВтрати Україною валютної виручки у 2026 р. від зупинок експорту соняшникової олії через обстріли російських окупантів можуть перевищити $0,6 млрд. Таку оцінку надав завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Інституту аграрної економіки Олександр Захарчук, повідомляє АПК-Інформ з посиланням на УНІАН. «Втрата валютної виручки від експорту соняшникової олії з України лише за 2026 р. може сягнути не менше $600-650 млн», - вважає науковець. Це припущення О. Захарчук зробив на основі даних, які свідчать, що обсяг експорту української соняшникової олії у 2020 р. (до повномасштабного вторгнення) становив 6,1 млн тонн, в наступному - 4,6 млн тонн. За 10 місяців 2025 р. Україна відвантажила лише 3,5 млн тонн продукту. «За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у 2025/26 МР експорт соняшникової олії залишиться на рівні 3,2-3,5 млн тонн, навіть за умови часткового відновлення зернового коридору через Босфор, оскільки інфраструктурні портові потужності втрачено майже наполовину», - зазначив він.https://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-bude-rozvivati-prodovolci-habi-na-blizkomu-shodi-denis-baslikhttps://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-bude-rozvivati-prodovolci-habi-na-blizkomu-shodi-denis-baslikFri, 30 Jan 2026 14:30:00 +0200articleЗаступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Денис Башлик у межах робочого візиту до ОАЕ зустрівся з генеральним директором фонду сталості DIHAD Sustainable Organisation Халедом Аль-Аттаром. Сторони обговорили перспективи створення агропродовольчих хабів як нового формату міжнародної співпраці у сфері продовольчої безпеки. Окрему увагу приділили розвитку співпраці між державою та бізнесом на рівнях B2B та B2G, а також налагодженню партнерств між науковими установами. Серед практичних кроків – організація українського павільйону на виставці DIHAD в ОАЕ, а також проведення тематичного круглого столу, присвяченого питанням продовольчої гуманітарної допомоги. Денис Башлик наголосив, що продовольча безпека та побудова продовольчих хабів, зокрема на Близькому Сході, можуть стати новим стратегічним напрямом співпраці. «Україна вже активно працює над розширенням ініціативи Food from Ukraine, а саме створенням продовольчих хабів в африканських країнах. Це не просто про експорт – це про будівництво локальної інфраструктури для зберігання, переробки та дистрибуції продовольства. Ми прагнемо масштабувати цей підхід. Разом ми можемо створити мережу сучасних продовольчих хабів, що забезпечать стабільні поставки продовольства в регіони, які найбільше цього потребують, зокрема і на Близький Схід. Це внесок у глобальну продовольчу безпеку та стабільність», – зазначив заступник Міністра. Також Денис Башлик підкреслив, що розвиток такої співпраці сприятиме формуванню нової інноваційної агроекосистеми та поглибленню економічних і інвестиційних зв’язків між країнами. Спільним зусиллям можливо створити ефективну модель партнерства, яка стане прикладом для всього регіону та посилить роль України у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки.https://agravery.com/uk/posts/show/energeticnij-tisk-i-visoka-vologist-comu-kukurudza-ne-dala-ocikuvanogo-pributku-epicentr-agrohttps://agravery.com/uk/posts/show/energeticnij-tisk-i-visoka-vologist-comu-kukurudza-ne-dala-ocikuvanogo-pributku-epicentr-agroFri, 30 Jan 2026 12:35:00 +0200articleПопри високу середню врожайність кукурудзи у Північному кластері компанії «Епіцентр Агро», фінансовий ефект був стриманим. Основним чинником стала підвищена вологість зерна, яка суттєво збільшила витрати на доробку, особливо в умовах загального тиску на енергетичну складову, передає «ПроАгро Груп». Як розповів керівник агрономічної служби кластера Дмитро Франчук журналу The Ukrainian Farmer, значну частину потенційного прибутку було спрямовано на дороблення та логістику. Водночас компанія повністю забезпечена власними потужностями для якісного дороблення кукурудзи. У Північному кластері працюють кілька сучасних елеваторів, а також додаткові хлібоприймальні підприємства, що повністю забезпечують потреби в сушінні. «Під час збирання кукурудзи виробничі процеси відбувалися безперервно завдяки стабільному електропостачанню, без аварійних вимкнень. Це дозволило вчасно й ефективно сушити й доробляти зерно», – зазначив Дмитро Франчук.  https://agravery.com/uk/posts/show/var-virisila-problemu-z-podannam-dokumentiv-cerez-dar-na-viznacenna-pidpriemstv-kriticno-vazlivimi-v-sicni-2026-rokuhttps://agravery.com/uk/posts/show/var-virisila-problemu-z-podannam-dokumentiv-cerez-dar-na-viznacenna-pidpriemstv-kriticno-vazlivimi-v-sicni-2026-rokuFri, 30 Jan 2026 10:50:00 +0200articleЕксперти Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) у межах проєкту з підтримки постраждалих агровиробників у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією Mercy Corps вирішили проблему з поданням документів через ДАР на визначення підприємств критично важливими у січні 2026 року. Аграрні підприємства стикнулися з проблемою: в січні 2026 року в ДАР масово отримують відмови по поданих документах на критичність з уточненням необхідності подання податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2026 рік, однак подання такої декларації є неможливим, оскільки строки її подання ще не настали. Для агровиробників вчасне отримання статусу критично важливого підприємства є основною умовою для можливості бронювання критично необхідних спеціалістів, а отже можливість провести весняну посівну кампанію та гарантувати продовольчу безпеку держави. ВАР звернулася з офіційним листом до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, у якому експерти роз’яснили, чому у січні агропідприємства — платники податку 4 групи — не мають можливості подати визначені документи для отримання статусу критично важливих. Мінекономіки погодилося з обґрунтуванням проблеми, наданим експертами ВАР, та надало можливість аграрним підприємствам до 1 лютого 2026 року подавати декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2025 рік, що зняло вказану проблему. Всеукраїнська аграрна рада продовжує системно відстоювати інтереси агросектору України та допомагати агровиробникам у вирішенні критично важливих питань. Дякуємо Мінекономіки за швидке реагування та підтримку агросектору, що залишається фундаментом економіки держави попри складні часи для галузі і країни загалом. Нагадаємо, Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією MERCY CORPS відкрила юридично-консультаційну лінію для надання правових та бухгалтерських консультацій агровиробникам з постраждалих регіонів. Щоб отримати консультацію залиште свій запит в електронній формі за посиланням: https://forms.gle/v56UzTAsrD9Zrx998 Для уточнюючих запитань звертайтеся за номером телефону юридично-консультаційної лінії: +38 067 522-03-43 Довідково: MERCY CORPS — міжнародна гуманітарна організація, яка працює у більш ніж 40 країнах світу та надає допомогу людям, які страждають від катастроф, війн, бідності, а також наслідків зміни клімату.https://agravery.com/uk/posts/show/nbu-zniziv-oblikovu-stavku-do-15-vperse-z-vesni-minulogo-rokuhttps://agravery.com/uk/posts/show/nbu-zniziv-oblikovu-stavku-do-15-vperse-z-vesni-minulogo-rokuFri, 30 Jan 2026 09:05:00 +0200articleНаціональний банк України знизив облікову ставку до 15% - уперше з березня минулого року, повідомили у регуляторі у четвер, 29 січня, пише УНН. Правління Національного банку України вирішило розпочати цикл помʼякшення процентної політики, ураховуючи стійке зниження інфляційного тиску та зменшення ризиків, пов’язаних із зовнішнім фінансуванням. Зниження облікової ставки з 30 січня 2026 року з 15,5% до 15% узгоджується з приведенням інфляції до цілі 5% на горизонті політики й водночас підтримає економіку, - вказали у Нацбанку. Як вказано, НБУ і надалі гнучко реагуватиме на зміни в розподілі ризиків. "Базовим сценарієм січневого макроекономічного прогнозу НБУ передбачено поступове зниження облікової ставки на прогнозному горизонті. Водночас у разі посилення ризиків для цінової динаміки НБУ утримається від подальшого пом’якшення процентної політики і буде готовий за потреби вжити додаткових заходів", - вказали у регуляторі. Натомість послаблення проінфляційних ризиків, зазначили у Нацбанку, "стане сигналом для швидшого, ніж передбачено оновленим макропрогнозом, зниження облікової ставки". Також НБУ навів такі висновки: у попередні місяці інфляція надалі знижувалася; інфляція буде помірною у 2026 році, а надалі перебуватиме близько до цілі 5% з її досягненням у середині 2028 року; зростання економіки триває, однак залишається стриманим через наслідки війни; очікуваних обсягів зовнішньої допомоги вистачатиме для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та збереження міжнародних резервів на достатньому рівні для підтримання стійкості валютного ринку; перебіг повномасштабної війни залишається основним ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку; зниження цінового тиску, підтримане заходами монетарної політики НБУ, разом із послабленням ризиків недостатності зовнішнього фінансування створює простір для виваженого зниження облікової ставки. https://agravery.com/uk/posts/show/kernel-ta-ispanska-kompania-aceites-abril-ogolosili-pro-rozsirenna-spivpracihttps://agravery.com/uk/posts/show/kernel-ta-ispanska-kompania-aceites-abril-ogolosili-pro-rozsirenna-spivpraciFri, 30 Jan 2026 08:20:00 +0200articleУкраїнський агрохолдинг Kernel разом із іспанським постачальником соняшникові та оливкові олії Aceites Abril, обговорили нові можливості розвитку на ринку ЄС, узгодили подальші кроки та поглибили партнерство. Зустріч сторін відбулась 22 січня у м. Оренсе, повідомила пресслужба Kernel. Як було зазначено, ключовою темою зустрічі було розширення постачання рослинних олій до Європи та адаптація логістики, яка суттєво змінилася після 2022 р. Сторони обговорили асортимент, потенційні обсяги та практичні рішення, що забезпечують стабільність і прогнозованість експорту. «Ми говорили про конкретні речі: логістику, гнучкість поставок і можливості розширення асортименту для ЄС. Для нас важливо будувати передбачувані, довгострокові моделі співпраці. Продовжуємо розвивати партнерства в ЄС, фокусуючись на стабільності постачання, ефективних комерційних рішеннях і довгостроковій взаємовигідній співпраці», — зазначив директор з трейдингу олій та протеїнів Kernel Андрій Паладій.https://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-vidkrila-tri-novi-rinki-eksportu-vrh-do-alziruhttps://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-vidkrila-tri-novi-rinki-eksportu-vrh-do-alziruThu, 29 Jan 2026 16:50:00 +0200articleДержпродспоживслужба й Ветеринарна служба Міністерства сільського господарства, розвитку сільських територій та рибальства Алжиру погодили форми ветеринарних документів, що відкриває три нові ринки експорту української ВРХ до цієї північноафриканської країни, передає «ПроАгро Груп». Як повідомили в Держпродспоживслужбі, зокрема йдеться про: форму ветеринарного сертифіката здоров’я для експорту м’ясної великої рогатої худоби до Алжиру; форму санітарно-ветеринарного сертифіката для експорту племінної великої рогатої худоби до Алжиру; форму ветеринарного сертифіката здоров’я для експорту великої рогатої худоби для відгодівлі до Алжиру. «Загалом із початку року вже відкрито 5 нових ринків для української продукції тваринного походження, що створює додаткові можливості для вітчизняних виробників і сприяє зміцненню позицій України на міжнародній арені торгівлі», – наголосив голова ДПСС Сергій Ткачук.https://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-robit-stavku-na-nesirovinnij-eksport-i-rozvitok-produkcii-z-visokou-dodanou-vartistu-oleksij-sobolevhttps://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-robit-stavku-na-nesirovinnij-eksport-i-rozvitok-produkcii-z-visokou-dodanou-vartistu-oleksij-sobolevThu, 29 Jan 2026 14:30:00 +0200articleРозвиток несировинного експорту був і залишається одним із пріоритетів України. Для Уряду принципово важливо, щоб українські експортери відчували реальну, системну та передбачувану підтримку з боку держави — на рівні, який давно є стандартом для бізнесу в розвинених економіках. Про це зазначив у виступі на ExportCreditForum у Києві 27 січня 2026 року міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев. За словами міністра, війна, руйнування інфраструктури, трансформація глобальної економіки, нові торговельні та фінансові обмеження формують нову реальність, у якій Україна змушена не просто адаптуватися, а будувати економіку майбутнього. І експорт є одним із ключових драйверів стійкості та відновлення. «Ми говоримо не лише про потребу зростання експорту як такого, а й про зміну його структури. Наш пріоритет — несировинний експорт. Розвиток такого експорту, нарощування продажів за кордон товарів переробки і продукції з високою доданою вартістю — одна з ключових задач політики «Зроблено в Україні». Маємо навчитися робити й експортувати більшу вартість у меншому обсязі: не ліс-кругляк, а меблі, не металобрухт, а металовироби і машинобудування, не сою і ріпак, а олію та шрот. А також — відкривати нові експортні ніші по товарах із високою доданою вартістю», — підкреслив Олексій Соболев. Важливою інституцією підтримки саме несировинного експорту є Експортно-кредитне агентство. У 2025 році ЕКА підтримало експорт на 10,43 млрд грн, що на 40% більше, ніж у 2024-му. Як зазначив Олексій Соболев, це гарний темп, але обсяги потрібні значно більші. ЕКА має відігравати провідну роль у зростанні несировинного експорту. Як зазначив міністр, минулий рік для українського експорту мав негативні тенденції. Попри економічне зростання, яке очікується близько 2%, український експорт товарів впав на 3% до позначки 40,5 млрд доларів. Це менше за показники 2022 року. Отже виробникам, експортерам, фінансовим установам, державі є над чим працювати і кращий результат дадуть спільні зусилля. Зокрема, виробники мають активніше просувати свою продукцію на зовнішніх ринках. Фінансові установи — пропонувати інструменти фінансування і страхування експорту. Держава — надати експортерам необхідне сприяння і відкривати доступ до експортних ринків. Міністр висловив переконання, що ExportCreditForum як один із важливих майданчиків діалогу влади та бізнесу дозволить сформувати перелік питань та рішень, реалізація яких зробить український експорт сильнішим, конкурентнішим і більш захищеним.  Довідково ExportCreditForum — ключова платформа для партнерського діалогу між державою, фінансовим сектором і бізнесом щодо розвитку українського несировинного експорту. Захід організовано Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України та Експортно-кредитним агентством України.  https://agravery.com/uk/posts/show/ukrainski-agrarii-povinni-otrimati-povnocinnu-pidtrimku-es-uze-na-starti-integracii-mihajlo-sokolovhttps://agravery.com/uk/posts/show/ukrainski-agrarii-povinni-otrimati-povnocinnu-pidtrimku-es-uze-na-starti-integracii-mihajlo-sokolovThu, 29 Jan 2026 12:35:00 +0200articleПід час високорівневого діалогу «Агросектор на шляху до ЄС: де ми знаходимося та що чекає попереду», який відбувся у Вінниці, заступник голови ВАР Михайло Соколов озвучив позицію та ключові вимоги українських аграріїв. За його словами, український агросектор потребує перехідного періоду щонайменше 10 років для повної гармонізації стандартів виробництва з нормами ЄС. Передусім це стосується переліку дозволених діючих речовин у засобах захисту рослин. «Перехідний період має починатися виключно з моменту вступу України до ЄС. Водночас українські аграрії повинні отримати доступ до інструментів Спільної аграрної політики вже з початку цього періоду — з поетапним нарощуванням підтримки до рівня аграріїв країн-членів ЄС», — наголосив Михайло Соколов. Окремо він звернув увагу на неприпустимість жорсткого лімітування агропідтримки за розміром господарства, яке може фактично позбавити допомоги виробників, що обробляють до 80% сільськогосподарських земель України. «Такі підходи не дозволяють компенсувати витрати на адаптацію до стандартів ЄС і створюють структурні перекоси в агросекторі», — зазначив заступник голови ВАР. У ВАР підкреслюють, що збереження конкурентоспроможності українського агросектору на ринках країн, що не входять до ЄС, є критично важливим не лише для економіки України, а й для глобальної продовольчої безпеки. Українське зерно та інша агропродукція є базовими для багатьох країн Азії, Африки та Близького Сходу. Зростання собівартості українського зерна унаслідок передчасного та жорсткого впровадження європейських стандартів призведе не лише до втрати Україною позицій на цих ринках на користь російської федерації, але і до зростання світових цін на продовольство, що насамперед вдарить по найбідніших країнах і споживачах. Саме тому, за позицією ВАР, перехід до норм ЄС має відбуватися поетапно та економічно збалансовано. Такий підхід дозволить зберегти традиційні зовнішні ринки, уникнути втрати валютної виручки та забезпечити конкурентоспроможність українського агросектору на ринках країн, що не входять до ЄС, водночас не створюючи ризиків для глобальної продовольчої безпеки та цінової стабільності у країнах, які залежать від українського зерна.https://agravery.com/uk/posts/show/cini-na-sonasnik-mozut-znizitisa-na-500-700-grnthttps://agravery.com/uk/posts/show/cini-na-sonasnik-mozut-znizitisa-na-500-700-grntThu, 29 Jan 2026 10:46:00 +0200articleВ Україні поступово дешевшає соняшник, який ще нещодавно тримав високі цінові позиції. Переробні заводи стримані у закупівлях, що впливає на ринок. Про це повідомляють в аналітичному департаменті сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах ВАР.  «Значна пропозиція соняшника дозволила переробникам закрити близько 60–70% потреб на лютий. Закупівельна активність переробників поступово знижується, а готовність платити премії до індикативів фактично зникла. Якщо ще на початку минулого тижня багато хто був готовий торгуватися і давати надбавки, то зараз ринку вже фіксуються перші спроби тиску на ціни», — зазначають аналітики. У короткостроковій перспективі на ринку соняшника очікується подальше зниження котирувань. «У пікові періоди соняшник з олійністю 48% торгувався на рівнях 29 500–29 700 грн/т за невеликі партії, однак нині котирування здебільшого перебувають у діапазоні 28 800–29 000 грн/т. Зараз ми бачимо локальний максимум, і в короткостроковій перспективі ціна може скоригуватися на 500–700 грн/т», — прогнозують у ПУСК. Водночас підстав для різкого обвалу ринку немає. «Пропозиція соняшнику залишається обмеженою, що формує відносно міцну цінову базу. За відсутності суттєвих негативних чинників у лютому–березні ринок може знову спробувати протестувати рівні 29 500–30 000 грн/т», — вважають аналітики.https://agravery.com/uk/posts/show/agrokompanij-v-ukraini-stalo-bilse-majze-na-18-tisacihttps://agravery.com/uk/posts/show/agrokompanij-v-ukraini-stalo-bilse-majze-na-18-tisaciThu, 29 Jan 2026 09:05:00 +0200articleВ Україні 2025 року було зареєстровано 1 771 нову аграрну компанію. Загалом у країні відкрилось 28 913 нових компаній, тоді як діяльність припинило 2 871 підприємство. Про це повідомляє YC.Market. Аналітики зазначають, що 2025 рік став для бізнесу періодом адаптації та переоцінки стійкості. Компанії працювали в умовах перебудованої логістики, дефіциту кадрів, нестабільного попиту та енергетичних обмежень, однак підприємницька активність поступово відновлювалась упродовж року. За структурою економіки у 2025 році найбільше нових компаній реєструвалися в гуртовій торгівлі, транспорті та логістиці, операціях із нерухомістю та будівництві — секторах, які безпосередньо забезпечують роботу аграрного виробництва, експорт і відновлення інфраструктури. Це свідчить про опосередковане зростання агросектору через розвиток сервісних і логістичних ланцюгів. Найбільша концентрація нових бізнесів, зокрема й у суміжних з агросектором напрямах, зафіксована в економічно активних регіонах. Лідером за кількістю реєстрацій став Київ, далі — Львівська, Дніпропетровська, Київська та Одеська області, які залишаються ключовими хабами для запуску та перереєстрації компаній, зокрема аграрних і логістичних. Водночас найнижчі показники реєстрацій нового бізнесу спостерігались у прифронтових і прикордонних регіонах, що безпосередньо пов’язано з воєнними ризиками та стримуванням інвестиційної активності. Аналітики підкреслюють, що, попри зростання кількості компаній, які припинили діяльність наприкінці року, загальний баланс залишається помірно позитивним.        https://agravery.com/uk/posts/show/vasilkivska-ptahofabrika-emitue-akcii-na-55-mln-griven-dla-rozsirenna-virobnictvahttps://agravery.com/uk/posts/show/vasilkivska-ptahofabrika-emitue-akcii-na-55-mln-griven-dla-rozsirenna-virobnictvaThu, 29 Jan 2026 08:20:00 +0200articleНаглядова рада ПрАТ “Птахофабрика “Васильківська” (Київська обл.) 26 січня 2026 року затвердила зміни до рішення про приватне розміщення акцій, згідно з якими компанія планує залучити додаткові кошти для розвитку виробництва, повідомила компанія в інформаційній системі Нацкомісії по цінним паперам та фондовому ринку (НКЦБФР). Згідно із повідомленням, товариство проведе додаткову емісію 5 500 000 шт. простих бездокументарних іменних акцій. Номінальна вартість одного цінного папера становить 1,00 грн, таким чином загальна сума емісії складає 5,5 млн грн. Розміщення акцій відбудеться в один етап і триватиме 16 робочих днів: з 9 по 30 березня 2026 року включно. Участь у викупі акцій візьме заздалегідь визначене коло осіб, до якого увійшли бізнесмен Сергій Великанов, ТОВ “Ледруа консалт” і ТОВ “Пан Капітал”. Рішення про збільшення капіталу було прийняте на позачергових загальних зборах акціонерів 17 листопада 2025 року. На дату прийняття цього рішення статутний капітал товариства становив 2 700 258 грн. Після завершення емісії та реєстрації змін до статуту він має зрости до 8 200 258 грн. Залучені кошти планується спрямувати на придбання обладнання, кормів та поповнення обігових коштів для розширення виробничих потужностей птахофабрики. Емітент також повідомив, що володіє 100% капіталу ТОВ “Ветолайн” (Київ). На момент початку процедури емісії у товариства були відсутні викуплені власні акції. ПрАТ “Птахофабрика “Васильківська” заснована у 2004 році і базується у Васильківському районі Київської області. Підприємство спеціалізується на промисловому виробництві продукції птахівництва, розведенні свійської птиці та реалізації супутніх товарів. Виробничі потужності підприємства дозволяють одночасно утримувати близько 600-700 тис. голів птиці (курей-несучок). Птахофабрика щорічно забезпечує випуск понад 150-180 млн шт. яєць, які реалізує під власною ТМ “Добре яйце” та Private Label торгівельних мереж “Сільпо”, “Фора”, “АТБ”. За даними сервісу Опендатабот, 2025 року ПрАТ “Птахофабрика “Васильківська” наростило дохід на 12% — до 428,24 млн грн, а чистий прибуток зріс на 52,5% — до 18,45 млн грн. Активи підприємства на кінець року становили 315,6 млн грн проти 294,2 млн грн у 2024 році, при цьому боргові зобов’язання скоротилися на 8% — до 142,4 млн грн.https://agravery.com/uk/posts/show/gk-enselco-pridbala-kompaniu-agro-regionhttps://agravery.com/uk/posts/show/gk-enselco-pridbala-kompaniu-agro-regionWed, 28 Jan 2026 16:50:00 +0200articleАкціонери групи компаній «Агро-Регіон» завершили угоду з продажу 100% компанії групі Enselco (до 2023 року було в складі агрохолдингу «Кернел»). Про це повідомила компанія Dragon Capital, яка виступила фінансовим радником. Як було зазначено, ця угода є однією з найбільших M&A-транзакцій в аграрному секторі України з початку повномасштабної війни та стала показовим прикладом успішної реалізації стратегічної угоди за участю українського активу в умовах воєнного часу. «Наш шлях разом з «Агро-Регіоном» розпочався у 2007 році, і ми щиро вдячні всій команді та нашим партнерам за їхню наполегливу працю й відданість у розбудові цієї чудової компанії протягом багатьох років. Також висловлюємо нашу подяку команді Dragon Capital за високий рівень професіоналізму, глибоку експертизу і повну залученість протягом усього складного процесу, а також юридичній фірмі OMP – за першокласну юридичну підтримку, що стало запорукою успішної реалізації цієї угоди для акціонерів», - прокоментував мажоритарний акціонер «Агро-Регіону» Айварас Абрамавічус.https://agravery.com/uk/posts/show/peretvorenna-privatnih-agropidpriemstv-u-tov-var-poasnila-klucovi-riziki-dla-agrariivhttps://agravery.com/uk/posts/show/peretvorenna-privatnih-agropidpriemstv-u-tov-var-poasnila-klucovi-riziki-dla-agrariivWed, 28 Jan 2026 14:30:00 +0200articleЕксперти Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) у межах проєкту з підтримки постраждалих агровиробників у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією Mercy Corps підготували інформаційний дайджест щодо впливу реорганізації агровиробників шляхом перетворення відповідно до Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб» від 9 січня 2025 року № 4196-IX. Після набрання чинності Законом № 4196 низка агропідприємств, зокрема приватні підприємства, розпочали процедури реорганізації, найчастіше — шляхом перетворення у товариства з обмеженою відповідальністю. Водночас на практиці агровиробники зіштовхнулися з правовою невизначеністю щодо збереження чинності дозволів, ліцензій, реєстрацій, прав на землю, участі у державних програмах підтримки та особливостей податкового обліку в процесі такої реорганізації. Підготовлений експертами ВАР дайджест системно пояснює, які наслідки має перетворення юридичної особи для ключових документів і процедур у сфері агровиробництва, а також у яких випадках документи зберігають чинність для правонаступника, а коли їх необхідно переоформлювати або отримувати заново. Окрему увагу приділено нормам спеціального законодавства, яке може встановлювати інші правила, ніж загальні положення Закону № 4196. Документ допоможе агровиробникам: оцінити правові ризики перед початком реорганізації; зрозуміти, які дозволи, ліцензії та реєстрації зберігають чинність, а які потребують переоформлення; спланувати процедуру перетворення з урахуванням строків і вимог контролюючих органів; уникнути зупинки господарської діяльності, втрати доступу до державної підтримки, грантових програм чи спеціальних режимів оподаткування. У дайджесті наведено практичну таблицю з переліком основних для агровиробників документів — від договорів оренди землі та дозволів у сфері безпечності харчових продуктів до ліцензій на зберігання пального, податкових процедур і участі в програмах державної підтримки — із зазначенням їх статусу після реорганізації та рекомендованих дій. Ознайомитися з повним текстом інформаційного дайджесту можна за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1gTrfWy2s3bKWVK3bMN94yZho0VjIUYEK/view?usp=sharing Нагадаємо, Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією MERCY CORPS відкрила юридично-консультаційну лінію для надання правових та бухгалтерських консультацій агровиробникам з постраждалих регіонів. Щоб отримати консультацію залиште свій запит в електронній формі за посиланням: https://forms.gle/v56UzTAsrD9Zrx998 Для уточнюючих запитань звертайтеся за номером телефону юридично-консультаційної лінії: +38 067 522-03-43 Довідково: MERCY CORPS — міжнародна гуманітарна організація, яка працює у більш ніж 40 країнах світу та надає допомогу людям, які страждають від катастроф, війн, бідності, а також наслідків зміни клімату.https://agravery.com/uk/posts/show/virobnictvo-silgospprodukcii-v-ukraini-v-2025-roci-skorotilosa-na-68https://agravery.com/uk/posts/show/virobnictvo-silgospprodukcii-v-ukraini-v-2025-roci-skorotilosa-na-68Wed, 28 Jan 2026 12:35:00 +0200articleУ 2025 році обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні скоротився на 6,8% порівняно з 2024 роком. Про це повідомляє Forbes. Скорочення зафіксовано в усіх ключових сегментах галузі. Зокрема, виробництво продукції рослинництва знизилося на 7,5%, тоді як у тваринництві падіння становило 4,1%. За даними Держстату, обсяги виробництва зменшилися як у сільськогосподарських підприємств, так і в господарств населення. Сільськогосподарські підприємства: загальне виробництво скоротилося на 6,8%, зокрема рослинництво — на 8,0%, тваринництво — на 1,1%. Господарства населення: загальне виробництво знизилося на 6,7%, рослинництво — на 6,0%, тваринництво — на 8,7%. Регіональна динаміка Найбільше падіння обсягів сільськогосподарського виробництва у 2025 році зафіксовано в таких регіонах: Донецька область — –44,7% Херсонська область — –33,7% Дніпропетровська область — –21,2% Водночас окремі області продемонстрували зростання виробництва: Чернігівська область — +4,1% Сумська область — +0,5% Вінницька область — +0,1% https://agravery.com/uk/posts/show/cini-popitu-na-furaznu-kukurudzu-za-minulij-tizden-zrosli-se-na-100-300-grnthttps://agravery.com/uk/posts/show/cini-popitu-na-furaznu-kukurudzu-za-minulij-tizden-zrosli-se-na-100-300-grntWed, 28 Jan 2026 10:50:00 +0200articleНа ринку фуражної кукурудзи в Україні минулого тижня продовжувала домінувати підвищувальна цінова динаміка, пише АПК-Інформ. Активний попит внутрішніх споживачів та трейдерів і недостатньо активне надходження пропозицій зернової через стримування продажу аграріями продовжували надавати підтримку цінам. Підвищувальна цінова динаміка на експортному ринку також впливала на поступове підвищення цін. Ціни попиту на фуражну кукурудзу за минулий тиждень зросли ще на 100-300 грн/т і фіксувалися здебільшого в межах 8500-10000 грн/т СРТ. Ціни в портах України знаходились переважно в межах 203-210 USD/т СРТ-порт.https://agravery.com/uk/posts/show/dar-onoviv-mehanizmi-podanna-zaavok-na-derzavnu-pidtrimkuhttps://agravery.com/uk/posts/show/dar-onoviv-mehanizmi-podanna-zaavok-na-derzavnu-pidtrimkuWed, 28 Jan 2026 09:05:00 +0200articleДержавний аграрний реєстр (ДАР) оновив механізми подання заявок на державну підтримку. Зміни сформовані на основі аналізу звернень та пропозицій аграріїв, що надходили до контакт-центру ДАР та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, повідомила пресслужба Мінекономіки. «Оновлення охоплює ключові етапи роботи фермерів із заявкою - від заповнення до завершення програми підтримки», - зазначається в повідомленні. Зокрема, запроваджено такі основні інструменти: Збереження чернетки заявки. Відтепер користувачі можуть зберігати заявку в статусі «Чернетка» та повертатися до її заповнення у зручний час без втрати вже внесених даних і документів до моменту накладення електронного підпису. Доопрацювання після перевірки. У разі повернення на доопрацювання заявки система зберігає всі коректно заповнені поля, а зауваження надаються безпосередньо до пунктів, які потребують виправлення. Такі заявки відображаються зі статусом «Очікує усунення недоліків», що дозволяє оперативно внести зміни та повторно подати заявку. Відкликання поданої заявки. Ще однією важливою зміною є можливість самостійно відкликати подану заявку безпосередньо з кабінету користувача, якщо вона ще не включена до реєстру виплат. Це дає фермерам більше гнучкості у разі зміни обставин або вибору іншої програми підтримки. Такі заявки зберігаються в системі з позначкою «Відкликано заявником» та залишаються видимими для адміністраторів програм, що забезпечує прозорість процесу. Архів заявок. Після завершення програм підтримки всі заявки архівуються у поточному статусі, що дозволяє зберігати повну історію взаємодії користувача з системою. https://agravery.com/uk/posts/show/hmelnicka-makaronna-fabrika-majze-povnistu-perejsla-na-avtonomne-energozabezpecennahttps://agravery.com/uk/posts/show/hmelnicka-makaronna-fabrika-majze-povnistu-perejsla-na-avtonomne-energozabezpecennaWed, 28 Jan 2026 08:20:00 +0200articleХмельницька макаронна фабрика (відома за брендом «Тая») в період відсутності енергопостачання повністю працює на автономному енергозабезпеченні, не зменшуючи робочий темп, та закриває понад 50% місячної потреби в електроенергії альтернативними джерелами. До того ж січневе підвищення промислового тарифу на електроенергію (з урахуванням передачі та розподілу) з наявних 13 грн/кВт до майже 20 грн/кВт взагалі створюють безкомпромісні умови.  Собівартість продукції стрімко зростає, і це неминуче призведе до перегляду цін для кінцевого споживача. Водночас, на відміну від вартості електроенергії, виробник не має можливості змінювати відпускні ціни щодня, оскільки зобов’язаний дотримуватися чинних контрактних умов, зазначають у компанії. Станом на 26 січня Хмельницька макаронна фабрика виробила на генераторах близько 115 тис. кВт·год електроенергії. За поточними прогнозами, загальний обсяг автономної генерації за місяць може перевищити 150 тис. кВт·год, а цей обсяг зіставний зі щомісячним споживанням понад 500 сімей хмельничан. Цього осінньо-зимового сезону через затяжні відключення електроенергії фабрика вимушена працювати в переважній більшості часу на автономному енергозабезпеченні. В регіоні централізоване електропостачання відсутнє фактично по 19 годин, і бізнес тут не виняток. Для фабрики зупинка виробничих ліній — критичний сценарій. У момент аварійного вимкнення на лініях може одночасно перебувати до 25 тонн напівфабрикату, і зупинка процесу сушіння призведе до дуже вагомих виробничих втрат. Щоб зменшити енергетичні ризики, виробник розпочав будувати власну систему енергетичної автономності ще у 2022 році, роблячи ставку на диверсифікацію джерел. «У нинішніх умовах стабільність виробництва напряму залежить від того, наскільки підприємство диверсифікувало свої енергетичні ризики. Сьогодні стабільність виробничого процесу забезпечується поєднанням промислових генераторів, твердопаливних котлів, газу та сонячної генерації. Ми не робили ставку на одне джерело», — зазначає Вікторія Грек. — «Попри це усі зусилля були б неможливими без тих, хто щодня захищає країну. Саме завдяки Збройним Силам України бізнес в тилу має змогу працювати, а міста — жити.» Загальна місячна потреба Хмельницької макаронної фабрики в електроенергії становить 300–350  тис. кВт·год. Основну роль в альтернативному електрозабезпеченні відіграють паливні генератори. Загальна потужність таких установок становить понад 1 МВт. При цьому твердопаливні котли забезпечують опалення всієї інфраструктури підприємства — виробничих цехів, складських приміщень та адміністративного корпусу. «Сонячну електростанцію змонтували у 2024. Враховуючи, що генерація сонячної енергії в нашому регіоні не така висока як на півдні, то у загальному енергозабезпеченні це займає не дуже високий відсоток. Однак, з урахуванням промислових цін на електроенергію, при середній потужності генерації, інвестиції окупляться досить швидко, до 2 років. Тож ми вважаємо, що такі інвестиції виправдані», —  коментує Вікторія Грек. Перехід із мережевої електроенергії на альтернативну, зокрема дизельну генерацію, суттєво впливає на собівартість продукції. Якщо говорити лише про паливну складову, вартість електроенергії зростає орієнтовно на 25%. Однак на фоні січневого підвищення тарифу на електроенергію для промислових об'єктів — використання альтернативних джерел стає математично доцільнішим. Повна вартість електроенергії з урахуванням передачі та розподілу зростає з поточних 13 грн/кВт до майже 20 грн/кВт. Вікторія Грек констатує: «Перехід бізнесу на альтернативні джерела електроенергії залишається безальтернативним кроком. В умовах війни та системних обмежень енергопостачання це не питання вибору чи оптимізації — це питання фізичного виживання підприємств. Водночас ключова проблема полягає у стрімкому зростанні вартості електроенергії загалом, темпи якого значно перевищили очікування бізнесу. Із середини січня кінцева ціна для промислових споживачів суттєво зросла (18–20 грн за кВт·год), що одразу відобразилося на собівартості продукції. При цьому власна генерація не є «дешевою альтернативою»: окрім палива, вона потребує постійного технічного обслуговування, ремонтів та додаткових операційних витрат. У підсумку підприємства працюють в умовах енергетичної невизначеності, коли витрати зростають швидше, ніж ринок здатен їх компенсувати.»  Сукупні інвестиції в альтернативне енергозабезпечення Хмельницької макаронної фабрики сягають десятків мільйонів гривень, однак бізнес бачить в цьому не просто виробничу необхідність, а єдиний шлях для збереження виробництва. «Варто наголосити, що нестача електроенергії — це виклик не лише для бізнесу. У тих самих умовах живе і населення Хмельницької області, з тривалими відключеннями та постійною невизначеністю. Наш обов’язок у цій реальності — робити свою роботу максимально відповідально: зберігати виробництво, робочі місця і стабільність, забезпечувати українців якісним продуктом щоденного споживання.», — підсумовує Вікторія Грек.  — «Всупереч блекаутам, обмеженням і війні, ми продовжуємо працювати, бо розуміємо: економіка, виробництво і праця — це теж внесок у стійкість країни. Ми підтримуємо українське, працюємо для українців і разом тримаємо цей тил. Слава Україні! Слава ЗСУ!»   Про компанію: Хмельницька макаронна фабрика — один із провідних українських виробників макаронів, що входить до ТОП-5 лідерів галузі. Продукція представлена  брендом «Тая», а також лінійками з твердої пшениці Cantare та Grano Nativo. Фабрика обладнана автоматизованими лініями Bühler з денною продуктивністю до 60 тонн (142 тис. умовних пачок). Підприємство активно розвиває експорт (близько 20% продажів) та є першим виробником макаронів в Україні, який пройшов вимогливу кошерну сертифікацію.https://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-zbilsila-import-dobriv-majze-do-33-mln-thttps://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-zbilsila-import-dobriv-majze-do-33-mln-tTue, 27 Jan 2026 16:50:00 +0200articleУкраїна за підсумками 2025 року імпортувала 3,285 млн т добрив, це на 13% більше, ніж роком раніше, повідомляє Інфоіндустрія. «Зростання відбулось майже за всіма видами добрив, але відчутно зросло постачання азотних добрив», — зазначають аналітики. І додають, що на ринку є значні перехідні запаси добрив по окремих дуже важливих групах. Так, імпорт азотних добрив (N) становив 1,77 млн т, калійних добрив (K) завезли в Україну 182 тис. т, фосфорних (P) — 104 тис. т. Імпорт комплексних добрив виглядає так: NPK — 698 тис. т, NP — 433 тис. т, PK — 41 тис. т.