Аграверіhttps://agravery.com/site/indexhttps://agravery.com/img/logo-x-100.gifАграверіhttps://agravery.com/site/indexukThu, 12 Mar 2026 09:05:00 +0200Після двох років посухи Oil World прогнозує різке зростання виробництва соняшнику у 2026/27 МРhttps://agravery.com/uk/posts/show/pisla-dvoh-rokiv-posuhi-oil-world-prognozue-rizke-zrostanna-virobnictva-sonasniku-u-202627-mrhttps://agravery.com/uk/posts/show/pisla-dvoh-rokiv-posuhi-oil-world-prognozue-rizke-zrostanna-virobnictva-sonasniku-u-202627-mrThu, 12 Mar 2026 09:05:00 +0200articleПро це пише АПК-Інформ. Як уточнюється, вказаний прогноз пояснюється значним розширенням посівних площ і очікуваним відновленням урожайності олійної після втрат від посухи у двох попередніх сезонах. Зокрема, врожай соняшнику в РФ може досягти 21 (17,8) млн тонн, Україні - 12,6 (11,1) млн тонн, ЄС – 9,53 (8,64) млн тонн, Аргентині – 5,9 (6,1) млн тонн, Казахстані – 2,07 (2,12) млн тонн. У найближчі тижні експерти уважно стежитимуть за погодними умовами та перебігом посівної кампанії. Водночас, на думку споживачів, ризики все ще залишаються значними. Є значний потенціал для зниження цін на насіння соняшнику та соняшникову олію в найближчі місяці. Поточні цінові премії не є стійкими в довгостроковій перспективі, багато залежатиме від того, коли учасники ринку почнуть активніше продавати запаси старого врожаю.У червні в Україні відбудеться XVIII Міжнародний молочний конгресhttps://agravery.com/uk/posts/show/u-cervni-v-ukraini-vidbudetsa-xviii-miznarodnij-molocnij-kongreshttps://agravery.com/uk/posts/show/u-cervni-v-ukraini-vidbudetsa-xviii-miznarodnij-molocnij-kongresThu, 12 Mar 2026 08:20:00 +0200articleПротягом двох днів учасники матимуть можливість обмінятися досвідом, ознайомитися з новітніми технологічними рішеннями та почути аналітику світових і українських фахівців щодо майбутнього молочного бізнесу. У програмі конгресу заплановано робочі панелі та дискусії, присвячені ключовим питанням розвитку галузі. Серед основних тем заходу: Світова молочна галузь у 2026–2030 роках: що відбувається на глобальному ринку та до чого готуватися Україні. Сценарії розвитку молочної галузі України — потенціал, можливості та перспективи. Сильні сторони та стримуючі фактори розвитку сектору. Євроінтеграція молочного виробництва: які нові правила вже сьогодні потрібно враховувати українським молочнотоварним фермам. Біобезпека молочнотоварної ферми та контроль ящуру, включно з аналізом досвіду європейських країн у боротьбі з цим захворюванням. Формування ефективної молочної ферми: інновації, оптимізація технологічних процесів та управління виробництвом. Молочне скотарство в умовах зміни клімату: контроль теплового стресу через годівлю та підвищення стресостійкості тварин як важлива умова сталості виробництва. Автоматизація та цифрові бізнес-екосистеми на МТФ, а також кадрові виклики у галузі. Окрім дискусійних панелей, учасників конгресу очікує показ практичних відеотурів молочнотоварними фермами України, спеціалізована виставка обладнання та рішень для молочного скотарства, а також оголошення переможців рейтингу МТФ-2026. XVIII Міжнародний молочний конгрес відбудеться 11 червня з 09:00 до 18:00 та 12 червня 2026 року. Детальніше про програму та участь у заході — на офіційному сайті: dairycongress.orgІсторія фермерки з Миколаївщини: консультація експертів ВАР допомогла вирішити земельні питанняhttps://agravery.com/uk/posts/show/istoria-fermerki-z-mikolaivsini-konsultacia-ekspertiv-var-dopomogla-virisiti-zemelni-pitannahttps://agravery.com/uk/posts/show/istoria-fermerki-z-mikolaivsini-konsultacia-ekspertiv-var-dopomogla-virisiti-zemelni-pitannaWed, 11 Mar 2026 16:50:00 +0200articleКоли розпочалося повномасштабне вторгнення, бої проходили менш ніж за кілометр від господарства ФГ «Вікторія» у Миколаївській області. Попри брак пального на господарстві для власних потреб, загрозу власному життю та окупації громади, голова господарства Вікторія вирішила допомагати військовим. Господарство віддавало останнє: возили воду на позиції, заправляли пальним автівки захисників, підтримували одне одного і громаду. До 2022 року це було сімейне агропідприємство з 30-річною історією: вирощували зернові культури на понад 1500 га землі, мали сучасну техніку та плани для розвитку господарства. Але кілька хвилин обстрілів змінили все. Вибухові хвилі пошкодили склади, дахи перетворилися на решето, а ваговий комплекс зазнав серйозних руйнувань. Понад 2 200 кв. м покрівлі було знищено. Зберігати врожай стало неможливо, і його довелося поспіхом продавати майже за безцінь. Для ремонту майна в той час не було ні фізичного доступу, ні коштів. Господарство продовжує працювати: 20 працівників щодня виходять у поле, підтримують техніку в робочому стані та власноруч відремонтували пошкоджені дахи. Втім, поряд із відновленням господарства виникали й юридичні питання, які потребували фахової підтримки. Щоб вирішити їх, Вікторія звернулася на юридично-консультаційну лінію Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), яка діє у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією Mercy Corps і надає правові та бухгалтерські консультації агровиробникам із постраждалих регіонів. Одне з питань стосувалося земельної ділянки, яку обробляє господарство: договір оренди вже завершився, але формально право оренди не було припинене. Ситуацію ускладнює те, що власниця землі давно проживає на території РФ, тому виплачувати їй орендну плату фактично неможливо. Фермерка звернулася до експертів ВАР, щоб зрозуміти, як правильно діяти у такій ситуації та вести облік цієї ділянки. Інше питання стосувалося продажу земельної ділянки, якою користується господарство. Селищна рада підготувала проєкт рішення, однак під час його розгляду виникли сумніви щодо правильності документа. Тому Вікторія попросила юристів ВАР перевірити його та надати фахову оцінку. За словами фермерки, консультація експертів ВАР стала реальною підтримкою для господарства. «Найбільше вразила швидкість надання консультації — на таку оперативність ми навіть не розраховували. Кожне пояснення має посилання на нормативні акти, відповідь зрозуміла, повна та конструктивна. Така підтримка надає нам сили працювати далі, бо дуже важливо знати, що є до кого звернутися в такий складний час», — говорить власниця фермерського господарства «Вікторія». Нагадаємо: Щоб отримати консультацію залиште свій запит в електронній формі за посиланням: https://forms.gle/v56UzTAsrD9Zrx998 Для уточнюючих запитань звертайтеся за номером телефону юридично-консультаційної лінії: +38 067 522-03-43 Довідково: MERCY CORPS — міжнародна гуманітарна організація, яка працює у більш ніж 40 країнах світу та надає допомогу людям, які страждають від катастроф, війн, бідності, а також наслідків зміни клімату.Експорт зерна лише через сертифіковані елеватори може вдарити по малих і середніх фермерах — Денис Марчукhttps://agravery.com/uk/posts/show/eksport-zerna-lise-cerez-sertifikovani-elevatori-moze-vdariti-po-malih-i-serednih-fermerah-denis-marcukhttps://agravery.com/uk/posts/show/eksport-zerna-lise-cerez-sertifikovani-elevatori-moze-vdariti-po-malih-i-serednih-fermerah-denis-marcukWed, 11 Mar 2026 13:40:00 +0200articleІніціатива щодо запровадження експорту зерна виключно через сертифіковані елеватори може створити суттєві перешкоди для українських фермерів та негативно вплинути на малий і середній агробізнес. Про це під час брифінгу в Media Center Ukraine заявив заступник голови ВАР Денис Марчук. За його словами, в умовах війни та складної економічної ситуації вкрай важливо не створювати додаткових бар’єрів для агросектору. Водночас законопроєкт, який лобіює сільськогосподарська компанія «Нібулон», передбачає, що експорт зернових культур здійснюватиметься лише через сертифіковані елеватори. Денис Марчук наголосив, що значна кількість українських фермерів мають власні елеватори та системи зберігання зерна, а також роками працюють напряму з трейдерами або самостійно організовують логістику до морських портів. «Запровадження експорту лише з сертифікованих елеваторів створить додаткове фінансове навантаження на бізнес і може сформувати неконкурентні умови на ринку. Найбільше від цього постраждають малі та середні виробники. Всеукраїнська аграрна рада виступає категорично проти подібних ініціатив », - зазначив заступник голови ВАР. Він наголосив, що український агросектор більше чотирьох років працює в складних умовах через війну, логістичні обмеження, подорожчання транспортування, проблеми на ринку мінеральних добрив та обмежений доступ до фінансування. Тому, за його словами, законотворці мають зосередитися на підтримці агровиробників, а не нових бар’єрах.    Nestlé в Україні планує 2026р. збільшити інвестиції у нову фабрику на Волині до EUR70 млнhttps://agravery.com/uk/posts/show/nestle-v-ukraini-planue-2026r-zbilsiti-investicii-u-novu-fabriku-na-volini-do-eur70-mlnhttps://agravery.com/uk/posts/show/nestle-v-ukraini-planue-2026r-zbilsiti-investicii-u-novu-fabriku-na-volini-do-eur70-mlnWed, 11 Mar 2026 12:15:00 +0200articleКомпанія Nestlé у 2025 році у повному обсязі виконала план інвестицій в Україну в розмірі 9,5 млрд грн і має намір до кінця 2027 року збільшити капіталовкладення у свій новий виробничий майданчик у Смолигові (Волинська обл.) до EUR70 млн, повідомив генеральний директор Nestlé в Україні та Південно-Східній Європі Алессандро Дзанеллі у колонці для видання NV, пише Інтерфакс Україна. "На початку року я анонсував, що ми плануємо інвестувати близько 9,5 млрд грн в Україну, і ми виконали цей прогноз. У 2025 році ми отримали приблизно подвійне зростання", — написав він. Дзанелі назвав ключовим індустріальним проєктом попередніх років запуск у квітні 2025 року нової фабрики у Смолигові. Початкові інвестиції в об'єкт склали EUR43 млн, проте компанія планує розширювати потужності. Очікується, що до кінця 2027 року загальний обсяг інвестицій у цей майданчик сягне EUR70 млн. Проєктна потужність фабрики дозволить виробляти 40 тис. тонн вермішелі на рік, яку експортуватимуть до Європи, США та Мексики. Дзанеллі уточнив, що виробництво у Смолигові є високоавтоматизованим, що дозволяє залучати вдвічі менше персоналу, але потребує вищої кваліфікації працівників. Для цього компанія відкрила власну виробничу академію. Окрім індустріальних та комерційних інвестицій, Nestlé спрямувала майже $18 млн у програму Ukraine, WeCare, яка фокусується на безпеці, фізичному та ментальному здоров’ї співробітників (без урахування витрат на облаштування укриттів). Також компанія щорічно інвестує близько EUR10 млн у модернізацію та покращення якості діючих виробництв. Гендиректор Nestlé в Україні також проінформував, що з 2026 року він переходить на посаду керівника підрозділу компанії у Східній Європі та залишає український офіс. В Україні Nestlé розпочала діяльність 1994 року з відкриття представництва. У 1998 році придбала контрольний пакет акцій ЗАТ "Львівська кондитерська фабрика "Світоч", а з 2018-го володіє 100% акцій підприємства. У травні 2003 року в Києві засновано ТОВ "Нестле Україна", а наприкінці того року Nestlé стала власником 100% акцій підприємства "Волиньхолдинг". У 2010 році Nestlé SA придбала ТОВ "Техноком" у Харкові, виробника продуктів швидкого приготування під ТМ "Мівіна". У 2012 році у Львові було створено Nestlé Business Service (NBS Europe), який є одним із семи сервісних центрів Nestlé у світі та надає послуги з підтримки підрозділів Nestlé у понад 40 країнах світу. Бізнес Nestlé в Україні представлений такими напрямами: кава та напої, кондитерські вироби, кулінарія (холодні соуси, приправи, супи, продукти швидкого приготування), дитяче та спеціальне харчування, готові сніданки, корми для домашніх тварин.Держава розширює можливості закупівлі української рибної продукції для ЗСУhttps://agravery.com/uk/posts/show/derzava-rozsirue-mozlivosti-zakupivli-ukrainskoi-ribnoi-produkcii-dla-zsuhttps://agravery.com/uk/posts/show/derzava-rozsirue-mozlivosti-zakupivli-ukrainskoi-ribnoi-produkcii-dla-zsuWed, 11 Mar 2026 11:15:00 +0200articleМінекономіки спільно з Держрибагенством під головуванням заступника Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тараса Висоцького провели нараду щодо імпортозаміщення рибної продукції у системі державних закупівель. У заході взяли участь народний депутат України Артем Чорноморов, представники Міністерства оборони України, Командування Сил логістики Збройних Сил України, Агенція оборонних закупівель ДОТ Міністерства оборони та профільні асоціації. Учасники засідання зосередили увагу на можливостях збільшення закупівель рибної продукції українського виробництва для забезпечення потреб державних установ, зокрема для організації харчування військовослужбовців. «Збільшення частки української рибної продукції у державних закупівлях  –  це не лише підтримка національного виробника, а й складова продовольчої безпеки держави. Українська аквакультура поступово нарощує спроможності, і вітчизняні виробники вже можуть забезпечувати внутрішній ринок якісною продукцією, зокрема коропом, товстолобом і фореллю. Завдання держави  – створити умови, щоб ця продукція була ширше представлена у системі державних закупівель»,  –  зазначив заступник Міністра Тарас Висоцький. Крім того, це забезпечить наповнення державного та місцевих бюджетів, сприятиме створенню додаткових робочих місць та розвитку сільських громад.  Також було розглянуто питання розширення асортименту української рибної продукції у Каталозі продуктів харчування, за яким здійснюється забезпечення продовольством підрозділів ЗСУ. Зокрема, включення нових позицій вітчизняної продукції, таких як філе та стейки коропа і товстолоба заморожена. Наразі Каталог містить 22 позиції рибної продукції, з яких три  –  українського виробництва: товстолоб без голови патраний заморожений, короп охолоджений та форель охолоджена. Для підвищення ефективності закупівель на вебсайті Держрибагентства створено спеціальний інформаційний ресурс, де зібрано дані про актуальні та прогнозовані потреби державних замовників, виробничі можливості українських підприємств, а також каталог вітчизняної рибної продукції.Весняна посівна кампанія стартувала: у Tekom Agro Group розпочали посів сочевиціhttps://agravery.com/uk/posts/show/vesnana-posivna-kampania-startuvala-u-tekom-agro-group-rozpocali-posiv-socevicihttps://agravery.com/uk/posts/show/vesnana-posivna-kampania-startuvala-u-tekom-agro-group-rozpocali-posiv-soceviciWed, 11 Mar 2026 10:50:00 +0200articleВ агрооб’єднанні Tekom Agro Group стартувала весняна посівна кампанія 2026 року. Першими до робіт приступили два господарства компанії — ТДВ «Чорноморець» та «Агро фірма «Південна». Як повідомили в агрооб’єднанні, загалом у чотирьох господарствах компанії цього року планують засіяти понад 1000 гектарів червоної сочевиці. За словами заступника керівника агрооб’єднання з виробництва Сергія Штирбулова, у ТДВ «Чорноморець» вже виконали перший прохід і налаштували посівний комплекс John Deere на необхідну глибину посіву.  – Температура +15°С дозволяє нам розпочати цьогорічну весняну посівну. Зараз ще достатньо вологи в ґрунті. Тож, стартували! Під посів сочевиці підготували добре вирівняне поле. Попередник озима пшениця. Сіємо канадський сорт "Maxim", на глибину 3 см, з нормою висіву 110 кг/га. Також при посіві додаємо добриво Амофос 11:52. В Одеському районі, зокрема, де працює ТДВ "Чорноморець", сочевицю сіємо вперше і тут заплановано близько 300 гектар під цієї культури, - додав фахівець. Зокрема, у господарстві «Чорноморець», яке працює в Одеському районі, під цю культуру планують відвести близько 300 гектарів. Сочевицю тут висівають уперше. Весняна посівна кампанія в агрооб’єднанні триває з урахуванням погодних умов та наявності достатньої вологи в ґрунті.Більше 200 засобів захисту рослин та добрив отримали державну реєстраціюhttps://agravery.com/uk/posts/show/bilse-200-zasobiv-zahistu-roslin-ta-dobriv-otrimali-derzavnu-reestraciuhttps://agravery.com/uk/posts/show/bilse-200-zasobiv-zahistu-roslin-ta-dobriv-otrimali-derzavnu-reestraciuWed, 11 Mar 2026 09:05:00 +0200article5 березня відбулося друге за цей рік засідання науково-експертної ради при Міністерствi економіки, довкілля та сільського господарства України, пише ЄБА. На засіданні ради були розглянуті та рекомендовані до державної реєстрації більше 200 засобів захисту рослин та добрив, зокрема: Інсектициди – 24 препарати Фунгіциди – 39 препаратів Протруйники – 6 препаратів Гербіциди – 46 препаратів Добрива – 69 препаратів Регулятори росту рослин – 25 препаратів Біологічні засоби – 15 препаратів Молюскоциди – 1 препарат Родентициди – 1 препарат Розширення асортименту наявних на ринку препаратів напередодні весняної посівної кампанії є надзвичайно важливим кроком зі сторони Мінекономіки, який є запорукою якісного і безпечного урожаю та продовольчої безпеки в Україні та світі. Європейська Бізнес Асоціація подякувала Міністерству економіки, Міністерству охорони здоров’я та членам Науково-експертної ради за професійну та оперативну роботу в складних умовах воєнного часу. В асоціації висловили сподівання, що стабільність агрохімічного ринку буде забезпечена і надалі.Аграрії Рівненщини під урожай 2026 року засіяли близько 137 тис. га озимих культурhttps://agravery.com/uk/posts/show/agrarii-rivnensini-pid-urozaj-2026-roku-zasiali-blizko-137-tis-ga-ozimih-kulturhttps://agravery.com/uk/posts/show/agrarii-rivnensini-pid-urozaj-2026-roku-zasiali-blizko-137-tis-ga-ozimih-kulturWed, 11 Mar 2026 08:20:00 +0200articleОзимі культури в Рівненській області успішно перезимували. Про це 10 березня повідомив заступник голови Рівненської ОВА Олександр Кохан, пише АПК-Інформ. За його словами, під урожай 2026 року аграрії області восени засіяли 136,8 тис. га озимих культур. Зокрема, було збільшено площі під пшеницею — на 2,3%, житом — на 5,5% та озимим ячменем — на 11,5%. «Зима була відносно сприятливою для озимих: сніговий покрив у січні-лютому захистив поля від морозів. Тож суттєвих пошкоджень посівів не зафіксовано. Наразі аграрії Рівненщини готуються до активної фази весняно-польових робіт. Із початку року для закупівлі матеріально-технічних ресурсів вони залучили 250 млн грн кредитів за державною програмою «5-7-9». Працюємо далі, щоб аграрний сектор області залишався стабільним і розвивався», - зазначив О. Кохан.Південь України отримав нові генератори для зрошення на 1400 гаhttps://agravery.com/uk/posts/show/pivden-ukraini-otrimav-novi-generatori-dla-zrosenna-na-1400-gahttps://agravery.com/uk/posts/show/pivden-ukraini-otrimav-novi-generatori-dla-zrosenna-na-1400-gaTue, 10 Mar 2026 16:50:00 +0200articleДержавна установа «Українські гідромеліоративні системи» отримала п’ять потужних генераторів, які забезпечать додаткове резервне живлення Кіровоградської регіональної філії установи та гарантуватиме безперебійну роботу зрошувальних систем на площі понад 1400 гектарів. Зокрема, передане обладнання дозволить насосним станціям стабільно працювати навіть у разі перебоїв з електропостачанням, що є критично важливим для забезпечення поливу сільськогосподарських культур. Генератори американських брендів Cummins та Generac були передані від Програми АГРО, що фінансується Урядом США.  Передача обладнання стала першим етапом масштабного проєкту модернізації водогосподарських організацій, який реалізується за підтримки Уряду США через Програму АГРО. Як зазначила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко, передача генераторів є частиною ширшого проєкту з модернізації водогосподарських організацій. «Ми послідовно працюємо над тим, щоб українські аграрії мали стабільний доступ до води, а водогосподарські організації – сучасні технічні рішення для надійної та ефективної роботи навіть в умовах війни», – наголосила Ірина Овчаренко. Загалом у межах цієї ініціативи передбачено вісім поставок різноманітної техніки американського виробництва до п’яти областей України. Нова техніка допоможе підвищити ефективність роботи насосних станцій, а також значно прискорить ремонт трубопроводів та обслуговування меліоративної інфраструктури.Фермери в ЄС закликають до скасування Україною експортного мита на сою і ріпакhttps://agravery.com/uk/posts/show/fermeri-v-es-zaklikaut-do-skasuvanna-ukrainou-eksportnogo-mita-na-sou-i-ripakhttps://agravery.com/uk/posts/show/fermeri-v-es-zaklikaut-do-skasuvanna-ukrainou-eksportnogo-mita-na-sou-i-ripakTue, 10 Mar 2026 14:15:00 +0200articleЄвропейські фермерські організації звернулися до Європейської комісії з вимогою домогтися скасування введеного в Україні експортного мита в розмірі 10% на сою і ріпак. Відповідне звернення направили іспанська аграрна асоціація ASAJA і європейське об’єднання фермерських організацій Copa-Cogeca, передає «ПроАгро Груп». На їхню думку, введення експортного мита на українські олійні культури може призвести до перерозподілу потоків сировини, змінити баланс на ринку олійних культур і вплинути на переробну галузь ЄС. Фермерські об’єднання вважають, що діючі обмеження покликані стимулювати переробку сировини всередині України і скоротити обсяги поставок олійних культур на європейський ринок. У зв’язку з цим вони закликають Єврокомісію провести консультації з українською стороною і домогтися скасування відповідних заходів.Реальна економіка м’ясного скотарства починає працювати від 1,5–2,5 тис. маточних голів - експертhttps://agravery.com/uk/posts/show/realna-ekonomika-masnogo-skotarstva-pocinae-pracuvati-vid-15-25-tis-matocnih-goliv-eksperthttps://agravery.com/uk/posts/show/realna-ekonomika-masnogo-skotarstva-pocinae-pracuvati-vid-15-25-tis-matocnih-goliv-ekspertTue, 10 Mar 2026 12:15:00 +0200articleМ’ясне скотарство в Україні ‒ галузь, яка потребує тривалого підходу, стабільного фінансування й значних власних ресурсів. Це ‒ не бізнес швидких грошей. Про це в своїй колонці на Аgrotimes пише керівник напряму тваринництва групи компаній «Агрейн» Олександр Буднік. У м’ясному скотарстві важливо мати не лише стартовий капітал, а й терпіння ‒ результати з’являються не відразу, наголошує він. Прибутковість можлива навіть із невеликим поголів’ям ВРХ, скажімо, від 30 голів. «Однак для підприємств середнього масштабу, як наше, реальна економіка починає працювати від 1,5-2,5 тис. маточних голів або за умови щорічної реалізації близько 2 тис. голів ВРХ, ‒ наголошує Олександр Буднік. ‒ І це повинні бути тварини з високою генетикою, які дають якісне потомство й конкурентоспроможну яловичину».Морози та льодова кірка пошкодили 30% озимих на Кіровоградщиніhttps://agravery.com/uk/posts/show/morozi-ta-lodova-kirka-poskodili-30-ozimih-na-kirovogradsinihttps://agravery.com/uk/posts/show/morozi-ta-lodova-kirka-poskodili-30-ozimih-na-kirovogradsiniTue, 10 Mar 2026 10:50:00 +0200articleУ Кіровоградській області морози та обледеніння на ґрунті в лютому пошкодили 30% озимих культур. Найбільше – ріпаку та ячменю. За даними керівниці департаменту агропромислового розвитку Валерії Фурманової, загалом у регіоні під урожай-2026 посіяли озимину на площі 550 тис. га. З них: озимої пшениці – 425 тис. га, озимого ріпаку – 70 тис. га, озимого ячменю – 54 тис. га. «Нині на 70% площ регіону озимі в доброму та задовільному стані. Але на 30% виникають питання, тому що зима і погода вплинула на теперішній стан озимих культур. Треба внести підживлення і частину площ вдасться врятувати й отримати з неї гарний врожай»,– зазначила Валерія Фурманова. На науково-інноваційному полігоні Інституту сільського господарства Степу НААН у Кропивницькому районі вирощують 135 сортів озимої пшениці й 14 сортів ячменю українських та закордонних селекційних центрів. Посіви озимих нині частково вкриті льодовою кіркою. «Якщо візуально подивитися на стан рослин пшениці озимої, то ми бачимо, що пошкоджена листова пластинка рослин, але вузол кущення і точка росту у рослин живі. Це свідчить, що і відбори монолітів, і водне відрощування показали, що рослини пшениці озимої живі на 90-95%. Дещо гірша ситуація з рослинами ячменю озимого. Тут спостерігається загибель 35-40% рослин»,– розповів завідувач відділу рослинництва Назар Умрихін. Він прогнозує відновлення вегетації озимих після 10 березня. Нині, сказав, земля промерзла від 25 до 40 сантиметрів. «Поки що, на жаль, навіть коли температура підіймається до 5-8 градусів тепла, а іноді й до 10 градусів тепла, то відтавання верхнього шару землі спостерігаємо лише на 2-4 сантиметри. Тому швидко земля не відтане»,– пояснив фахівець.Ціни на соєву олію зросли на 4% через дорогу нафтуhttps://agravery.com/uk/posts/show/cini-na-soevu-oliu-zrosli-na-4-cerez-dorogu-naftuhttps://agravery.com/uk/posts/show/cini-na-soevu-oliu-zrosli-na-4-cerez-dorogu-naftuTue, 10 Mar 2026 09:05:00 +0200articleПро це пише Украгроконсалт. У понеділок ціна нафти перевищила 100 доларів за барель, т.к.все більше великих виробників на Близькому Сході скорочують видобуток, а Ормузька протока залишається практично закритою. Це призводить до зростання цін на рослинні олії та зернові, які використовуються в паливі на основі сільськогосподарських культур. Ф’ючерси на пшеницю також продовжили зростання, після того, як у п’ятницю підскочили найсильніше з 2024 року. Війна порушує постачання добрив та підвищує транспортні витрати, надає підтримку зерновим ринкам.  Географія автоперевезень агропродукції зосереджена на польському та румунському коридорахhttps://agravery.com/uk/posts/show/geografia-avtoperevezen-agroprodukcii-zoseredzena-na-polskomu-ta-rumunskomu-koridorahhttps://agravery.com/uk/posts/show/geografia-avtoperevezen-agroprodukcii-zoseredzena-na-polskomu-ta-rumunskomu-koridorahTue, 10 Mar 2026 08:20:00 +0200articleПро це повідомляють аналітики Spike Brokers. Потоки залишаються сконцентрованими на продукції переробки та товарах із вищою доданою вартістю. Найбільшу частку традиційно сформували соняшникова олія (4.9 тис. т), м’ясо птиці (4.4 тис. т) та соєва макуха (3.5 тис. т). Значні обсяги також припали на етиловий спирт (3.0 тис. т), соєву олію (2.7 тис. т) та цукор (2.6 тис. т). Географія перевезень зосереджена на польському та румунському коридорах, які формують основний потік. Серед ключових переходів – Порубне, Дякове, Краківець, Рава-Руська та Ягодин, що акумулюють більшу частину автомобільного експорту.  Водночас у березні темпи автомобільного експорту поступаються лютневим приблизно на 16 тис. т, що свідчить про певне уповільнення відвантажень на початку місяця.Більшість озимих в Україні перебуває в задовільному стані, пересіву можуть потребувати менше 10% площ — Висоцькийhttps://agravery.com/uk/posts/show/bilsist-ozimih-v-ukraini-perebuvae-v-zadovilnomu-stani-peresivu-mozut-potrebuvati-mense-10-plos-visockijhttps://agravery.com/uk/posts/show/bilsist-ozimih-v-ukraini-perebuvae-v-zadovilnomu-stani-peresivu-mozut-potrebuvati-mense-10-plos-visockijMon, 09 Mar 2026 16:50:00 +0200articleПро це пише Інтерфакс-Україна. "В більшості регіонів ситуація задовільна, тобто потенційна втрата чи необхідність пересіву (озимини – ІФ-У) менше ніж 10%, що є гарним результатом. Разом з тим є декілька регіонів, де ситуація трішки складніша", – сказав він. За даними заступника міністра, найскладніша ситуація з озимими спостерігається у Кіровоградській області, де пересіву або відновлення можуть потребувати до 40% площ. На Вінниччині цей показник в Мінекономіки оцінюють в 20-30%, в Одеській, Дніпропетровській, Полтавській та Черкаській областях на рівні 10-20% виробничих площ. На думку Висоцького, аграрії у разі потреби будуть пересівати площі під пшеницею, ячменем та ріпаком для чого використовуватимуть кукурудзу, соняшник, сою або ярий ячмінь. Серед основних викликів весняної кампанії він виділив ситуацію на ринку енергоресурсів та мінеральних добрив. "Ми бачимо, що можуть бути коливання на цін на нафтопродукти. Це критичний момент для аграрного сектору, тому що сільське господарство є одним із найбільших споживачів нафтопродуктів, перш за все, дизелю. Сподіваємось, що ситуація врегулюється і буде стабільною", – наголосив Висоцький. Замміністра також констатував зростання цін на мінеральні добрива через нестабільність енергетичних ринків. Зокрема, обстріли енергоінфраструктури спричинили дефіцит вітчизняного виробництва добрив, що додатково вплинуло на їхню вартість напередодні польових робіт. Водночас Висоцький підкреслив, що насіння для посівної вже придбано в абсолютній більшості підприємств, аграрії мають необхідний запас палива і добрив мінімум на декілька тижнів або місяців, що дозволить розпочати польові роботи без затримок. Щодо заходів державної підтримки, він нагадав, що пільгові кредити для посівної (до 90 млн грн – ІФ-У) було пролонговано по всій території України до 31 березня 2027 року. Для аграріїв на прифронтових територіях термін дії пільгового кредитування подовжено до 31 грудня 2027 року. При цьому кінцева ставка для позичальників у прифронтових регіонах становить 3%, що на переконання замміністра, є основним напрямом для забезпечення безперервної роботи сектору.Зернові ринки на «перехресті»: аналітики прогнозують можливий початок довгострокового зростанняhttps://agravery.com/uk/posts/show/zernovi-rinki-na-perehresti-analitiki-prognozuut-mozlivij-pocatok-dovgostrokovogo-zrostannahttps://agravery.com/uk/posts/show/zernovi-rinki-na-perehresti-analitiki-prognozuut-mozlivij-pocatok-dovgostrokovogo-zrostannaMon, 09 Mar 2026 14:35:00 +0200articleПро це повідомляє Украгроконсалт. Президент аналітичної компанії Gulke Group Jerry Gulke переконаний, що прорив на зернових ринках почав формуватися задовго до останніх геополітичних подій. За його словами, ринок уже певний час демонстрував ознаки переходу до довгострокового «бичачого» тренду, а воєнна напруга лише посилила вже наявні тенденції. Аналітик також зазначає, що зростання підтримує сильний попит на американське зерно. Експорт кукурудзи зі США у поточному сезоні досяг близько 2,56 млрд бушелів, що приблизно на 31% більше, ніж роком раніше. Одночасно рекордні темпи переробки сої стимулюють попит на соєву олію, яка активно використовується у виробництві біопалива. Додаткову підтримку ринку забезпечує високий попит на рослинні олії у світі — зокрема на пальмову, канолову та соєву. Якщо темпи переробки сої збережуться, Міністерство сільського господарства США може підвищити прогноз переробки ще приблизно на 70 млн бушелів, що потенційно скоротить кінцеві запаси до доволі низького рівня. Водночас експерти попереджають, що ринок залишається на своєрідному «перехресті». Подальший напрямок руху цін залежатиме від погодних умов у Північній Америці, динаміки світового попиту та геополітичної ситуації. Якщо ключові технічні рівні будуть подолані, зернові ринки можуть перейти до нового етапу довгострокового зростання.Україна у 2025/26 МР збільшить експорт ячменю до 2,8 млн тоннhttps://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-u-202526-mr-zbilsit-eksport-acmenu-do-28-mln-tonnhttps://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-u-202526-mr-zbilsit-eksport-acmenu-do-28-mln-tonnMon, 09 Mar 2026 12:30:00 +0200articleЗа даними експертів, виробництво ячменю в Україні залишається відносно стабільним навіть в умовах війни, однак воно все ще суттєво нижче довоєнних показників. У 2025/26 МР урожай культури склав 5,3 млн тонн, що на 0,4% більше, ніж у минулому маркетинговому році, але на 19,7% менше, ніж середній показник за останні п’ять років. Однією з головних тенденцій сезону стало суттєве скорочення посівних площ. У 2025/26 МР під ячменем було засіяно 1,4 млн га, що на 0,9% менше, ніж у попередньому сезоні, та на 26,4% нижче середнього показника за п’ять років. Зниження площ пов’язане передусім із тимчасовою окупацією частини територій та нижчим експортним потенціалом культури порівняно з іншими зерновими. Водночас ячмінь став єдиною зерновою культурою, яка показала зростання врожайності. У поточному маркетинговому році вона склала 3,9 т/га, що на 0,4% більше, ніж у 2024/25 МР, та на 8,4% перевищує середній показник за останні п’ять років. За прогнозами УКАБ, пожвавлення експорту у 2025/26 МР відбудеться після його скорочення в попередньому сезоні. У 2024/25 МР Україна експортувала 2,3 млн тонн ячменю, що на 8,4% менше, ніж роком раніше. Зростання поставок на зовнішні ринки стане можливим завдяки дещо більшому виробництву, скороченню внутрішнього споживання та значним перехідним запасам. Водночас внутрішнє споживання ячменю продовжує поступово зменшуватися. У 2025/26 МР воно оцінюється на рівні 2,8 млн тонн, з яких 1,9 млн тонн використовується на кормові потреби, а близько 0,2 млн тонн — на продовольчі. Експерти зазначають, що попри найбільше скорочення площ серед зернових культур, ячмінь зумів зберегти обсяги виробництва завдяки підвищенню врожайності. Зменшення внутрішнього попиту та наявність запасів дозволять Україні збільшити експорт і задовольнити попит на ринках Азії, Африки та Близького Сходу.  Іспанські аграрії вимагають дзеркальних мит на українську олію через відмову України скасувати обмеження експорту сої та ріпакуhttps://agravery.com/uk/posts/show/ispanski-agrarii-vimagaut-dzerkalnih-mit-na-ukrainsku-oliu-cerez-vidmovu-ukraini-skasuvati-obmezenna-eksportu-soi-ta-ripakuhttps://agravery.com/uk/posts/show/ispanski-agrarii-vimagaut-dzerkalnih-mit-na-ukrainsku-oliu-cerez-vidmovu-ukraini-skasuvati-obmezenna-eksportu-soi-ta-ripakuMon, 09 Mar 2026 10:50:00 +0200articleПро це пише Інтерфакс-Україна з посиланням на профільне іспанське видання ASAJA. "Ця стратегія призвела до різкого зростання імпорту української олії до ЄС з 2 до понад 3 млн тонн, що наразі становить 41% усієї олії, що надходить до Союзу", – зазначено у заяві асоціації. За інформацією асоціацій, Україна запровадила "виїзний" податок на насіння, щоб утримати сировину всередині країни, де вітчизняна промисловість може закуповувати її за штучно заниженими цінами, значно нижчими за ринкову вартість. У результаті Україна експортує готовий продукт до ЄС за рекордно низькими цінами, з якими не можуть конкурувати європейські виробники. "У секторі олійних культур склалася безпрецедентна ситуація недобросовісної конкуренції. Масовий приплив дешевої олії спотворює реальні ринкові ціни, знижуючи прибутковість фермерів та призводячи до задушення місцевої промисловості", – наголосили в ASAJA. Іспанські олійноекстракційні заводи втрачають додану вартість, оскільки не мають можливості конкурувати з українською промисловістю, яка працює на сировині, придбаній за заниженою вартістю. Представники іспанського агросектору стверджують, що такі дії української сторони порушують оновлену Угоду про асоціацію між ЄС та Україною, яка набула чинності у жовтні 2025 року. Попри те, що Європейська Комісія вже порушувала це питання перед українською владою, Київ наразі відмовляється скасовувати мито. ASAJA та Copa-Cogeca офіційно закликали Єврокомісію вимагати негайного скасування 10-відсоткового мита на експорт Україною насіння олійних культур. У разі відмови бізнес-об’єднання запропонували запровадити мита на імпорт ЄС української рослинної олії, щоб відновити баланс на європейському ринку та забезпечити справедливу конкуренцію у наступному сільськогосподарському сезоні.В Україні знову дорожчає фуражна кукурудзаhttps://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-znovu-dorozcae-furazna-kukurudzahttps://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-znovu-dorozcae-furazna-kukurudzaMon, 09 Mar 2026 09:05:00 +0200articleЗа даними ІА «АПК-Інформ», на поточному тижні в Україні спостерігається підвищувальна цінова динаміка на ринку фуражної кукурудзи. Підтримку цінам надає активний попит внутрішніх та експортно-орієнтованих компаній, недостатньо активне надходження пропозицій зернової від аграріїв та відповідна динаміка на експортному напрямку. Так, станом на 6 березня ціни попиту на фуражну кукурудзу фіксуються найчастіше в межах 8900-9600 грн/т і лише в південному регіоні досягають 10300 грн/т СРТ, що вище показників початку тижня на 100 грн/т.