https://agravery.com/site/indexhttps://agravery.com/img/logo-x-100.gifhttps://agravery.com/site/indexukMon, 20 Jul 2026 10:50:00 +0300https://agravery.com/uk/posts/show/novi-pravila-bronuvanna-mozut-zalisiti-agrariiv-bez-klucovih-pracivnikiv-pid-cas-zniv-ta-posivu-ozimini-denis-marcukhttps://agravery.com/uk/posts/show/novi-pravila-bronuvanna-mozut-zalisiti-agrariiv-bez-klucovih-pracivnikiv-pid-cas-zniv-ta-posivu-ozimini-denis-marcukMon, 20 Jul 2026 10:50:00 +0300articleПро це заявив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук. 16 липня Кабінет Міністрів ухвалив рішення про створення Координаційного центру з організації бронювання, який розглядатиме пропозиції щодо надання підприємствам статусу критично важливих. Механізм роботи нового органу та критерії оцінки підприємств поки залишаються незрозумілими для бізнесу, а також нема раціонального пояснення, з якою метою вводиться новий орган. «Створення Координаційного центру породило багато запитань. Декларується, що він буде оцінювати відповідність підприємства статусу критично важливого. Але  міністерства будуть подавати на новий орган документи, що вже пройшли перевірку на відповідність визначеним критеріям в Наказі Мінекономіки № 6954. Тобто на цьому етапі підстави для відмови у наданні критичності повинні бути відсутні, а відмова з якихось інших підстав є апріорі порушенням закону.  Бізнес має чітко розуміти правила, а не працювати в умовах постійної невизначеності», — наголосив Денис Марчук. За словами Марчука, додаткові ризики створює інформація про можливе тимчасове призупинення бронювання через портал «Дія» у зв'язку з оновленням процедури. Це може призвести до ситуації, коли підприємства не зможуть своєчасно перебронювати працівників. «Навіть якщо підприємство отримає статус критично важливого, відсутність швидкого механізму бронювання створить серйозні проблеми.  Фактично для аграрних підприємств, може скластися ситуація, коли підприємство, у якого строки бронювання закінчились в липні-серпні, не зможуть перебронювати своїх працівників. Якщо портал «Дія» не буде працювати, за цей період дуже висока ймовірність того, що працівник буде об’явлений в розшук, що унеможливіть його подальше бронювання на підприємстві. Для аграрного сектору це критично, адже через місяць розпочнеться посів озимих культур, а зараз тривають жнива. Важливо не допустити, щоб агропідприємства залишилися без ключових працівників», — підкреслив заступник голови ВАР. У Всеукраїнській аграрній раді наголошують, що будь-які затримки із бронюванням механізаторів, трактористів та комбайнерів у розпал польових робіт можуть поставити під загрозу своєчасне збирання врожаю, що створює ризики не лише для окремих господарств, а й для продовольчої безпеки країни.  https://agravery.com/uk/posts/show/urad-zatverdiv-mehanizm-upovnovazenna-osib-u-sferi-zahistu-roslinhttps://agravery.com/uk/posts/show/urad-zatverdiv-mehanizm-upovnovazenna-osib-u-sferi-zahistu-roslinMon, 20 Jul 2026 09:05:00 +0300articleКабінет Міністрів України встановив єдиний механізм надання та відкликання уповноваження осіб, які виконуватимуть окремі офіційні функції у сфері захисту рослин. Зокрема, визначено вимоги до кандидатів, перелік необхідних документів, процедуру перевірки відповідності та підстави для ухвалення рішень про надання або відкликання уповноваження. Відповідна постанова ухвалена 15 липня.  Запровадження нового порядку дозволить: встановити прозору процедуру допуску осіб до визначених видів діяльності у сфері захисту рослин; створити можливість виконання окремих державних функцій уповноваженими приватними особами; сприяти створенню нових робочих місць; зменшити корупційні ризики завдяки чітким та однаковим правилам надання уповноваження; підвищити якість контролю за проведенням навчання щодо безпечного поводження із засобами захисту рослин та технічним оглядом обладнання для їх застосування; посилити довіру міжнародних партнерів до України як експортера продукції рослинництва. Документ є важливим кроком на шляху гармонізації українського законодавства із законодавством Європейського Союзу та виконання міжнародних зобов'язань України у сфері санітарних і фітосанітарних заходів відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС. Прийнята постанова формує прозору та зрозумілу систему уповноваження осіб у сфері захисту рослин відповідно до європейських підходів. Це важливий крок для модернізації державного регулювання, розвитку ринку професійних послуг, підвищення довіри до української системи контролю та зміцнення експортного потенціалу аграрної продукції. Ухвалення постанови є частиною комплексної реформи державного регулювання у сфері захисту рослин, яка передбачає впровадження сучасних, прозорих і європейських підходів до здійснення офіційних заходів та контролю у цій сфері. Постанова набере чинності одночасно з набранням чинності Законом України «Про державне регулювання сфери захисту рослин» 17 січня 2028 року. https://agravery.com/uk/posts/show/grupa-agrotrejd-rozpocala-zbiranna-rannih-kulturhttps://agravery.com/uk/posts/show/grupa-agrotrejd-rozpocala-zbiranna-rannih-kulturMon, 20 Jul 2026 08:20:00 +0300articleГосподарства Групи АГРОТРЕЙД розпочали збирання ранніх культур. Про це 17 липня повідомила пресслужба компанії. «Першими до збирання врожаю долучилися три кластери компанії. На Полтавщині розпочали обмолот озимого ріпаку. На Чернігівщині збирають озимий ріпак та озимий ячмінь. Харківський кластер приєднається до кампанії згодом, коли необхідної стиглості досягне насіннєва пшениця», - вказується у повідомленні. Як зазначається, жнива стартували у заплановані терміни. Завчасно проведена десикація озимого ріпаку дала змогу своєчасно розпочати збирання. «Ми залучили достатню кількість техніки, зокрема 25 комбайнів та велику кількість вантажівок для вивезення зерна, щоб провести кампанію без затримок, адже після завершення жнив на нас чекає посівна кампанія озимого ріпаку, а згодом і пшениці. Наше головне завдання – своєчасно та якісно зібрати врожай, над яким команда працювала протягом усього року», – зазначив директор агропромислового департаменту Групи АГРОТРЕЙД Іван Крючков. Також додається, що цьогоріч збирання ранніх культур проходитиме на чотирьох кластерах компанії. Зокрема, озимий ріпак планується обмолотити на 8,23 тис. га, озимий ячмінь – на 523 га, озиму пщеницю – на 11,5 тис. га.https://agravery.com/uk/posts/show/eksperti-var-nadali-2-250-konsultacij-agrovirobnikam-iz-24-oblastej-ukrainihttps://agravery.com/uk/posts/show/eksperti-var-nadali-2-250-konsultacij-agrovirobnikam-iz-24-oblastej-ukrainiSun, 19 Jul 2026 11:10:00 +0300articleЕксперти Всеукраїнської аграрної ради опрацювали 2 250 запитів від агровиробників із 24 областей України та надали безкоштовні консультації у межах юридично-консультаційної лінії ВАР, що діє у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією Mercy Corps. Найбільш актуальні теми запитів для господарств, які працюють в умовах воєнного стану, кадрового дефіциту та постійних змін у законодавстві, — облік, бронювання та критичність підприємств, а також земельні питання. Зокрема, щодо бухгалтерського та адміністративного обліку надано 790 консультацій для 381 господарства. Агровиробники потребують фахових роз’яснень щодо ведення обліку, оформлення документів та практичних ситуацій, які виникають у щоденній роботі підприємств. Щодо питань бронювання, критичності та військового обліку опрацьовано 685 запитів від 356 господарств. Питання збереження ключових працівників, підтвердження статусу критично важливого підприємства та дотримання вимог військового обліку залишаються одними з найчутливіших для агросектору, особливо в період активних польових робіт. Ще 241 запит від 162 господарств стосувався земельних питань. Зокрема, агровиробники звертаються щодо орендних відносин, користування земельними ділянками, оформлення документів, доступу до землі та інших ситуацій, які потребують юридичного супроводу. «За кожним зверненням стоїть історія конкретного господарства. Для когось це питання, від якого залежить подальша робота підприємства, комусь потрібно швидко порадитися, чи коректно подати звітність або оформити бронювання працівників, комусь — детальніше розібратися із земельними питаннями чи умовами державної підтримки. Завдяки юридично-консультаційній лінії ВАР агровиробники з усієї України отримують фахові роз’яснення, які допомагають їм продовжувати працювати й не втрачати важливі для господарства можливості», — зазначив керівник проєкту, юридичний радник ВАР, Руслан Кальницький. Проєкт діє з грудня 2025 року та охоплює всю територію України з основним акцентом на регіони, що найбільше постраждали від війни: Донецьку, Херсонську, Запорізьку, Харківську, Сумську, Миколаївську, Дніпропетровську, Чернігівську, Одеську, Київську, Полтавську, Черкаську та Кіровоградську області. Нагадаємо, щоб отримати консультацію, залиште свій запит в електронній формі: https://forms.gle/v56UzTAsrD9Zrx998 З уточнювальних питань звертайтеся за номером юридично-консультаційної лінії: +38 067 522-03-43 Довідково: MERCY CORPS — міжнародна гуманітарна організація, яка працює більш ніж у 40 країнах світу та надає допомогу людям, які постраждали від катастроф, війн, бідності та наслідків зміни клімату.https://agravery.com/uk/posts/show/agrarni-vidhodi-mozut-stati-osnovou-rozpodilenoi-generacii-zavdaki-kreditam-pid-10https://agravery.com/uk/posts/show/agrarni-vidhodi-mozut-stati-osnovou-rozpodilenoi-generacii-zavdaki-kreditam-pid-10Sat, 18 Jul 2026 08:20:00 +0300articleУкраїнська бобово-соєва асоціація (УБСА) провела першу робочу зустріч, присвячену новій державній програмі підтримки розподіленої генерації для великого та середнього бізнесу. Захід об'єднав представників Міністерства економіки України, виробників енергетичного обладнання та аграрних компаній, зокрема членів УБСА, які вже інвестують або розглядають можливість інвестування у власні генеруючі потужності. Йшлося про постанову КМУ від 29 квітня 2026 року № 594 «Деякі питання реалізації експериментального проєкту щодо надання фінансової державної підтримки суб’єктам господарювання, які реалізують проєкти у сфері розподіленої генерації», згідно якої з 1 червня український бізнес отримав можливість залучати фінансування під 10% річних на створення власних генеруючих потужностей. Учасники заходу обговорили механізм державної підтримки, фінансові інструменти для реалізації проєктів, технологічні рішення для використання аграрних відходів як палива, а також практичний досвід експлуатації біоенергетичних об'єктів. Зустріч стала першим майданчиком, де потенційні учасники програми отримали можливість безпосередньо поставити запитання представникам держави та компаніям, які вже реалізували подібні проєкти. Президентка Української бобово-соєвої асоціації Антоніна Скляренко зазначила, що аграрний сектор має один із найбільших потенціалів для розвитку власної генерації завдяки значним обсягам біомаси та відходів переробки: «Наша асоціація зацікавилася цією програмою, адже для аграріїв, зокрема з огляду на можливість використання відходів сої, соняшника та іншої сировини, власна генерація енергії є надзвичайно важливою. Потрібно розповісти бізнесу, як працює нова програма і які можливості вона відкриває. Ми вперше зібрали компанії, які вже зацікавилися державною програмою енергонезалежності». Новий механізм фінансування був розроблений після опитування підприємств, які прагнуть інвестувати у власну генерацію, однак раніше не мали відповідних інструментів державної підтримки. Директор департаменту промислової політики Міністерства економіки України Роман Кропивницький наголосив: «Бізнес визначив два фактори, важливі для інвестицій в енергетичні проєкти: перший — це ринкова ставка кредиту, тому що при 15–16% компанії не хотіли інвестувати через довгу окупність проєктів. Другий — це державні гарантії. Саме тому ми вийшли з окремою постановою. Це не програма  кредитування «5-7-9», а окремий механізм, хоча він має схожі принципи роботи. На сьогодні ми вже заклали 319 млн грн у бюджетну програму як окремий напрям фінансування. Зараз маємо п'ять заявок в опрацюванні із кредитним портфелем близько 600 млн грн. За нашими розрахунками, до кінця року ця програма дозволить підтримати близько 12 млрд грн кредитного портфеля». Після презентації концепції програми учасникам детально пояснили алгоритм отримання державної підтримки — від подання заявки до погодження фінансування та реалізації проєкту. Євгеній Глаус, керівник підрозділу управління бюджетними програмами НУР розповів: «Підприємство звертається до одного з банків-учасників програми, після чого заявка потрапляє до нас, проходить оцінку та погодження з Міністерством економіки. Сьогодні до програми вже долучилися близько 15 банків, і це коло буде розширюватися. Після погодження підприємство продовжує реалізацію свого проєкту разом із банком». Під час заходу учасники розглянули практичні аспекти реалізації проєктів розподіленої генерації. Свої рішення представила компанія «Котлоенергопроект», яка вже понад три десятиліття проєктує та будує енергетичні об'єкти, що працюють на аграрних відходах і не тільки. Під час презентації компанія продемонструвала приклади реалізованих біоенергетичних комплексів та розрахунки економічної ефективності різних видів палива. Директор ТОВ «Котлоенергопроект» Володимир Ліфшиць звернув увагу, що ключовим фактором успішності будь-якого проєкту є правильний вибір паливної бази та конфігурації майбутньої теплоелектростанції: «Ми бачимо, що капітальні витрати безпосередньо залежать від потужності станції. Для станцій потужністю від 10 до 35 МВт вони становлять орієнтовно близько 2 млн доларів за мегават, а для менших об'єктів — до 2,5 млн євро за мегават. На прикладі станції, яка працює на елеваторних відходах вартістю 2 тис. грн за тонну, собівартість виробництва електроенергії становить близько 2 грн за кВт·год. Водночас на природному газі цей показник може сягати майже 11 грн за кВт·год. Тому правильний вибір палива є ключовою умовою економічної ефективності проєкту. Відповідно, для зниження собівартості генерації електроенергії компанія «Котлоенергопроект» розробила та виробляє енергетичні котли для промислових ТЕЦ, які можуть працювати на різних видах біомаси». Практичний досвід реалізації таких проєктів представили також підприємства, які вже експлуатували біоенергетичні об'єкти. Це дозволило учасникам зустрічі оцінити не лише теоретичні переваги технології, а й її ефективність у реальних виробничих умовах. Директор ТОВ «Квантс» Олексій Сухінін (ОЕЗ «Потоки») поділився досвідом та розповів, що побудована підприємству теплоелектростанція успішно працювала на різних видах біомаси до моменту, коли зазнала пошкоджень внаслідок російської агресії. «Компанія «Котлоенергопроект» спроєктувала для нас станцію та встановила два котли. Ми успішно експлуатували її до 2025 року і використовували практично всі види палива, які сьогодні були перелічені. Фактично це всі види біомаси, що є в Україні», - зазначив він. Окрему увагу під час зустрічі приділили тому, як максимально ефективно використовувати українську сировину для виробництва енергії. На думку учасників дискусії, значна частина аграрних відходів, які сьогодні експортуються або використовуються не повною мірою, може стати основою для розвитку розподіленої генерації всередині країни та зміцнення енергетичної незалежності України. Керівник відділу розвитку ТОВ «Котлоенергопроект» Олександр Александров представив розрахунки щодо потенціалу використання соняшникового лушпиння як енергетичного ресурсу. «У середньому в Україні виробляється близько 4 млн тонн соняшникового лушпиння на рік. Близько 30% використовується для технологічних потреб, а решта може стати паливом для розподіленої генерації. Якщо залишати це лушпиння в Україні, а не експортувати, можна отримати значний ресурс для виробництва електроенергії», - вважає експерт. Учасники зустрічі також обговорили перспективи використання енергетичних культур як окремого напряму розвитку біоенергетики. Водночас аграрії наголосили, що цей сегмент має значний потенціал, однак потребує накопичення практичного досвіду. Комерційний директор ТАС Агро Антон Жемердєєв розповів: «У ТАС Агро вже працює компанія, яка займається промисловим вирощуванням енергетичної верби. Ми дивимося в цей напрямок, але можу сказати — це непростий бізнес. Є багато технологічних нюансів». До обговорення питань енергонезалежності також долучилися представники МХП, Укрпромінвест-Агро, компанії «Аграрні cистемні технології», ТОВ «Промінь Перемоги», ТОВ «ПК Зоря Поділля». Високий інтерес аграрних компаній до зустрічі підтвердив значний попит бізнесу на практичну інформацію щодо розвитку власної генерації. Учасники заходу наголосили, що розвиток розподіленої генерації в агросекторі потребує не лише фінансових інструментів, а й постійного діалогу між державою, виробниками обладнання та бізнесом. Тому Українська бобово-соєва асоціація планує продовжити такі зустрічі для аграріїв, щоб допомогти підприємствам максимально використати можливості нової програми державної підтримки.https://agravery.com/uk/posts/show/zrobleno-v-ukraini-perelik-agrotehniki-z-kompensacieu-25-rekordno-rozsirilihttps://agravery.com/uk/posts/show/zrobleno-v-ukraini-perelik-agrotehniki-z-kompensacieu-25-rekordno-rozsiriliFri, 17 Jul 2026 16:50:00 +0300articleМінекономіки оновило Перелік української техніки та обладнання для агропромислового комплексу, 25% вартості яких компенсує держава. Це найбільше розширення програми за кількістю нових виробників і нових позицій. Перелік тепер охоплює 15 624 технічні найменування продукції від 172 українських виробників.  «Це рекордне розширення переліку від початку дії програми: до неї одночасно долучилися 25 нових виробників, а загальна кількість позицій зросла майже на 2 тисячі. Кожне таке оновлення збільшує вибір техніки для аграріїв і ринок збуту для українського машинобудування. Аграрії отримують більше можливостей оновлювати технічний парк із компенсацією частини витрат, а виробники — нові замовлення та ресурс для розвитку виробництва», — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Віталій Кіндратів. Мінекономіки також підтвердило 13 680 найменувань продукції 147 виробників, які брали участь у програмі раніше.  Також 48 підприємств-учасників розширили представлену в переліку номенклатуру на 994 позиції. Найбільше нових позицій додали Карлівський машинобудівний завод — 353, компанії «АГРО ПРОМ СФЕРА» — 106,  «ОЛИС» — 73, «Агромаш-Калина» —  70, «АГРОКУБ» — 43 та «Профі Стан» — 37. До переліку вперше увійшли виробники: ТОВ «ЗАВОД МІХАЛІВ» (Житомирська обл.); ТОВ «ССС» (м. Одеса); ТОВ НВО «СОРТУВАЛЬНІ МАШИНИ» (м. Дніпро); ТОВ «ЮР АГРО» (м. Харків); ПрАТ «Промінь» (Черкаська обл.); ТОВ «АГРІКОН ЦЕНТР» (Тернопільська обл.); ТОВ «КАТТО ГРУП» (Рівненська обл.); ТОВ «Укрспецбуд ВВ» (м. Дніпро); ТОВ «ОРІОН.ГРУП» (Київська обл.); ТОВ «Укртехнофудз» (Київська обл.); ТОВ «МЕГАТЕХСЕРВІС ЛТД» (м. Київ); ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» (м. Одеса); ТОВ «Компанія «Ваговимірювальні системи» (м. Дніпро); ТОВ «АТ ТЕХНІКА» (м. Запоріжжя); ТОВ «ЗЕММАШ-ТЕХНІКА» (Харківська обл.); ТОВ «ЗЕРНОВИЙ ДІМ» (Київська обл.); ТОВ «Деметра-Мет» (Київська обл.); ТОВ «КВЗ» (м. Київ); ВПВКМП «ЛОТІРОН» (Вінницька обл.); ТОВ «КИЇВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВЕЛЬНИЙ ЗАВОД» (м. Київ); ТОВ «Демі-мікс-Україна» (Київська обл.); ТОВ «Агроварм Інновейшинс» (Сумська обл.); ТОВ «ІНСОРТЕКС» (м. Полтава); ТОВ «НЕГАБАРИТ-СЕРВІС» (Волинська обл.); ТОВ «Майстер Мілк» (Полтавська обл.). Нагадаємо, у квітні цього року Уряд розширив умови програми компенсації для фермерів та агропереробників у прифронтових областях. Тепер аграрії, у яких 80% і більше земель розташовані на територіях бойових дій, можуть отримувати компенсацію 40% вартості агротехніки та обладнання  (без ПДВ) українських виробників.  Як працює програма Компенсація 25% надається за сільськогосподарські техніку та обладнання, яка містить не менше 60% українських матеріалів та комплектуючих. Для окремих категорій — комбайнів, тракторів, самохідних обприскувачів і зерновозів — діють спеціальні умови.  Щоб скористатися програмою компенсації 25% вартості, агровиробники мають обрати техніку або обладнання з офіційного Переліку на сайті Мінекономіки, придбати його та подати заявку через уповноважений банк.  На сайті «Зроблено в Україні» представлений каталог українського обладнання для агропереробки. Відповідність виробників встановлюється згідно з критеріями, зазначеними у Постанові Кабінету Міністрів України від 1 березня 2017 року № 130 (зі змінами). Виробники, які бажають включити свою продукцію до переліку, можуть звернутися до Мінекономіки, подавши заявку на офіційному сайті Міністерства. Програма є одним з інструментів реалізації політики «Зроблено в Україні», спрямованої на підтримку внутрішнього виробництва, локалізацію і розвиток промислового потенціалу.https://agravery.com/uk/posts/show/var-predstavlatime-interesi-ukrainskih-agrovirobnikiv-u-european-policy-centrehttps://agravery.com/uk/posts/show/var-predstavlatime-interesi-ukrainskih-agrovirobnikiv-u-european-policy-centreFri, 17 Jul 2026 13:35:00 +0300articleВсеукраїнська Аграрна Рада приєдналася до European Policy Centre (EPC) — одного з найавторитетніших незалежних аналітичних центрів Брюсселя. Це посилює можливості ВАР представляти позицію українських агровиробників у європейському експертному середовищі та долучатися до обговорення рішень, які визначатимуть умови інтеграції українського аграрного сектору до ЄС. European Policy Centre об’єднує представників європейських інституцій, бізнесу, експертного середовища та громадських організацій. Центр досліджує ключові виклики, що стоять перед Європейським Союзом, створює майданчики для професійного діалогу та напрацьовує рекомендації для європейської політики. «Для ВАР членство в EPC означає додаткову цінну можливість безпосередньо представляти інтереси українських агровиробників на одному з найвпливовіших експертних майданчиків Брюсселя та брати участь у формуванні дискусій щодо майбутньої політики Європейського Союзу. Це також відкриває нові можливості для співпраці та розширення партнерської мережі в Європі», — зазначив голова ВАР Андрій Дикун. У фокусі роботи ВАР у межах EPC будуть питання адаптації українського агросектору до правил ЄС, витрат на імплементацію європейських стандартів, торговельної політики та збереження конкурентоспроможності українських агровиробників. Всеукраїнська Аграрна Рада долучатиметься до спільних досліджень і напрацювання пропозицій щодо умов інтеграції українського сільського господарства до ЄС. Окрему увагу приділятимуть ролі України у забезпеченні продовольчої безпеки Європи та країн Глобального Півдня. ВАР дякує European Policy Centre за відкритість до співпраці та готовність до змістовної спільної роботи.https://agravery.com/uk/posts/show/treta-sproba-privatizuvati-sumihimprom-vidbudetsa-v-zovtnihttps://agravery.com/uk/posts/show/treta-sproba-privatizuvati-sumihimprom-vidbudetsa-v-zovtniFri, 17 Jul 2026 10:50:00 +0300articleАукціонна комісія на своєму засіданні визначила, що електронний аукціон з продажу об’єкта великої приватизації — державного пакета акцій розміром 99,9952% статутного капіталу АТ «Сумихімпром», відбудеться 13 жовтня п. р. Про це повідомила пресслужба Фонду державного майна України. «Також комісія схвалила проєкт інформаційного повідомлення про продаж державного пакета АТ «Сумихімпром» на електронному аукціоні з умовами, який найближчим часом буде оприлюднений на офіційному вебсайті Фонду та в електронній торговій системі «Прозорро.Продажі». Воно міститиме повний перелік умов приватизації, стартову ціну, дату проведення аукціону, вимоги до потенційних покупців та іншу необхідну інформацію для учасників аукціону», - йдеться в повідомленні. Зазначимо, що це вже буде третя спроба продажу вказаного активу. Попередні два електронних аукціони, які відбулися 11 червня 2025 р. та 13 січня п. р., були відмінені через відсутність учасників торгів. Нагадаємо також, що 8 липня уряд України затвердив нову стартову ціну продажу державного пакета акцій АТ «Сумихімпром», яка становить 1,005 млрд грн.https://agravery.com/uk/posts/show/cini-na-acmin-mozut-povernutisa-do-200thttps://agravery.com/uk/posts/show/cini-na-acmin-mozut-povernutisa-do-200tFri, 17 Jul 2026 09:05:00 +0300articleРинок ячменю в Україні переходить до етапу відновлення після нетривалого цінового просідання на старті жнив. Активізація експортних відвантажень на тлі обмеженої пропозиції зерна сприяє підвищенню закупівельних цін, а до кінця липня вони можуть повернутися до рівня близько $200/т. Про це повідомляють в аналітичному департаменті сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).  «Експорт почав активно рухатися. За першу половину липня вже відвантажено майже 80 тис. тонн, з яких близько 67 тис. тонн становила партія першого судна до Китаю. До завершення місяця планується ще два судна на китайський напрямок і декілька — до Саудівської Аравії. Якщо ці плани будуть реалізовані, липневий експорт сягне близько 300 тис. тонн. Така активність експортерів є ключовим фактором підтримки цін і створює потенціал для їх подальшого зростання», — зазначають у ПУСК. Експерти звертають увагу, що трейдери можуть зіткнутися з дефіцитом зерна для виконання експортних контрактів. Якщо перші партії ще вдається сформувати без значних труднощів, то надалі покриття необхідних обсягів буде складним через слабку активність продавців. Минулого тижня закупівельні ціни на ячмінь уже додали близько $2/т, і ця тенденція, за оцінками ПУСК, збережеться. Щодо різкого падіння цін на старті жнив, це було переважно психологічною реакцією ринку. «Як тільки з'явилася інформація про початок жнив і хорошу врожайність, ринок різко пішов вниз — така ситуація була і з ячменем, і з пшеницею. Водночас об'єктивних причин для такого зниження не існувало, адже пропозиція фактично зупинилася на рівні $190–195/т, а фермери не поспішали продавати зерно. Тепер потрібно виконувати експортні контракти, але необхідних обсягів на ринку немає. Тому можна прогнозувати поступове відновлення цін. До кінця липня — початку серпня вони можуть повернутися до близько $200/т», — прогнозують аналітики. За оцінками ПУСК, сезонна модель допускає потенціал зростання до $205–210/т, однак більш реалістичним сценарієм наразі залишається повернення ринку до рівня близько $200/т до завершення липня. Основними драйверами залишатимуться активний експортний попит та обмежена пропозиція зерна з боку виробників.https://agravery.com/uk/posts/show/na-cerkasini-sonasnik-i-kukurudza-vidstaut-u-rozvitku-cerez-piznu-sivbuhttps://agravery.com/uk/posts/show/na-cerkasini-sonasnik-i-kukurudza-vidstaut-u-rozvitku-cerez-piznu-sivbuFri, 17 Jul 2026 08:05:00 +0300articleПосіви соняшника та кукурудзи на Черкащині перебувають у задовільному стані після нещодавніх опадів. Водночас через затяжну холодну весну та пізні строки сівби розвиток культур відстає від звичних термінів. Про це в коментарі для Kurkul.com розповіли фахівці компанії LNZ Group — Вадим Пшенишний та Валентин Видибура. Як зазначив фахівець, нещодавні дощі суттєво покращили стан посівів соняшника та кукурудзи на Черкащині. У більшості районів області випало від 35 до 70 мм опадів, що дало змогу рослинам відновити нормальну вегетацію. Очікується, що це позитивно вплине на майбутній врожай. Водночас цьогоріч розвиток культур відстає від календарних строків, зокрема кукурудза — на 2-3 тижні. Причиною стала затяжна холодна весна, через яку багато господарств сіяли соняшник і кукурудзу лише на початку травня. «Тому цьогоріч будемо відставати від звичних графіків збирання», — додав Вадим Пшенишний. За його словами, спека та дефіцит вологи були критичними для посівів. В окремих районах опадів не було майже півтора місяця. Однак зниження температури та дощі останніх тижнів дозволили покращити стан рослин. Водночас погодні умови поточного сезону були сприятливими для розвитку хвороб і шкідників. Як уточнили фахівці, цього року значною мірою проявився пероноспороз на соняшнику. Також збільшуються випадки зараження соняшника білою іржею (альбуго), септоріозом та альтернаріозом.https://agravery.com/uk/posts/show/taras-visockij-stav-agrarnim-ministrom-vru-zatverdila-novij-sklad-uraduhttps://agravery.com/uk/posts/show/taras-visockij-stav-agrarnim-ministrom-vru-zatverdila-novij-sklad-uraduThu, 16 Jul 2026 16:05:00 +0300articleВерховна Рада за поданням новопризначеного прем’єр-міністра Сергія Корецького затвердила новий склад Кабінету міністрів України. За звільнення попереднього складу Кабміну і призначення членів нового уряду на пленарному засіданні в четвер, яке відбувалося пакетом (крім міністра оборони і міністра закордонних справ, кандидатури яких вносить президент), проголосувало 264 народних депутати. Зокрема, в оновлений Кабмін перепризначені: перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль, віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна, міністр фінансів Сергій Марченко, міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, міністр молоді і спорту Матвій Бідний, міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін. В той же час, віцепрем’єром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України призначений Всеволод Ченцов, який обіймав посаду представника України при Європейському Союзі. На посаду міністра освіти і науки призначили голову Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) Андрія Бутенка.  Новим міністром у справах ветеранів став начальник Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім. Також оновлене Міністерство економіки та довкілля очолив керівник українського офісу McKinsey & Company Олександр Кравченко, а Міністерство аграрної політики та продовольства – діючий заступник міністра економіки Тарас Висоцький. Таким чином, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства буде розділено на два різних відомства. В свою чергу, Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб очолив депутат Віталій Безгін (фракція "Слуга народу"), а Міністерство відновлення, інфраструктури та транспорту – голова Київської ОВА Микола Калашник. Таким чином, посади віцепрем’єр-міністра з відновлення України – міністра розвитку громад та територій в уряді більше немає, і вона замінена двома профільними міністрами. Крім того, міністром юстиції призначено голову комітету Верховної Ради з питань правової політики Дениса Маслова (фракція "Слуга народу"), а на посаду міністра цифрової трансформації – заступницю міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Оксану Ферчук.  Також новим міністром внутрішніх справ призначено голову Національної поліції Івана Вигівського. Крім того, за квотою президента мають перепризначити міністра закордонних справ Андрія Сибігу, а також призначити міністра оборони, подань по цих кандидатурах ще немає. Таким чином, посади у новому уряді не отримали: Тарас Качка, Олексій Кулеба, Олексій Соболев, Наталія Калмикова, Оксен Лісовий, Михайло Федоров, а також Ігор Клименко (можливо, буде поданий на посаду міністра оборони).  Як повідомлялося, 16 липня Верховна Рада призначила голову правління НАК "Нафтогаз України" Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра України.https://agravery.com/uk/posts/show/olijnij-terminal-kernel-buv-poskodzenij-rosijskim-obstrilom-vtrete-za-cotiri-dnihttps://agravery.com/uk/posts/show/olijnij-terminal-kernel-buv-poskodzenij-rosijskim-obstrilom-vtrete-za-cotiri-dniThu, 16 Jul 2026 10:50:00 +0300articleТермінал рослинної олії в Одеській області компанії "Кернел" був пошкоджений в результаті чергової атаки російського безпілотника вранці 14 липня. "Атака спричинила пожежу та серйозно пошкодила більшу частину потужностей терміналу для зберігання соняшникової олії та перевантажувальну інфраструктуру", – йдеться у повідомлені компанії на Варшавській фондовій біржі у вівторок ввечері. Згідно з ним, значний обсяг соняшникової олії, що зберігалася на терміналі, включаючи соняшникову олію, що належить третім особам, був втрачений в результаті атаки. "Через тривалу тривалість пожежі та тривалі зусилля з гасіння пожежі, точний обсяг таких втрат на даному етапі неможливо визначити", – зазначено у повідомлені. Згідно з ним, завдяки заходам безпеки та процедурам реагування на надзвичайні ситуації, повідомлення про жертви серед співробітників компанії відсутні. "Компанія проводить роботи з очищення та оцінює масштаби пошкоджень та пов'язаних з ними збитків. Повний операційний та фінансовий вплив атаки все ще оцінюється", – підсумував "Кернел". Напередодні компанія повідомила, що в результаті російських обстрілів у ніч на 11 та на 12 липня портові активи агрохолдингу "Кернел" зазнали значних руйнувань і їх діяльність призупинена. "Внаслідок обстрілів пошкоджено обладнання завантаження та вивантаження, інфраструктуру терміналів, а також лінії електропідключення. Зруйновані та пошкоджені силоси для зерна і ємності для соняшникової олії, що призвело до блокування, а також просипання та втрати якості близько 45 тис. тонн пшениці та 9 тис. тонн соняшникові олії", – йшлося у біржовій інформації від 13 липня. Завдяки запровадженим заходам безпеки ніхто із співробітників також не постраждав, як і під час останнього обстрілу. "Кернел" зазначав, що терміни відновлення роботи термінала залежатимуть від ліквідації наслідків обстрілів та результатів інженерного аудиту. У компанії наголошували, що удари по портовій інфраструктурі становлять загрозу не лише для експорту української агропродукції, а й для глобальної продовольчої безпеки та міжнародного судноплавства. У "Кернел" також зазначили 13 липня, що під час атак у порту перебували під завантаженням судна під прапорами Китаю та інших держав. Як повідомлялося, термінал агрохолдинга "Кернел" у порту Чорноморська вже був пошкоджений під час атаки російських дронів у ніч на 3 травня та на 5 червня. У травні пошкоджень зазнав термінал компанії з перевалки рослинної олії. 18 травня російські БПЛА пошкодили елеватор "Кернел" на Хмельниччині. Міноборони Росії раніше у вівторок повідомляло по ударам по порту "Південний". Агрохолдинг "Кернел" – найбільший світовий виробник та експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, оператор розгалуженої мережі логістичних активів та провідний виробник зернових та олійних культур в Україні. Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.https://agravery.com/uk/posts/show/ekonomika-ukraina-zatverdila-umovi-privatizacii-opz-zi-startovou-cinou-43-mlrd-grnhttps://agravery.com/uk/posts/show/ekonomika-ukraina-zatverdila-umovi-privatizacii-opz-zi-startovou-cinou-43-mlrd-grnThu, 16 Jul 2026 09:08:00 +0300articleКабінет міністрів на засіданні у середу затвердив умови приватизації Одеського припортового заводу (ОПЗ), а також продажу двох санкційних активів – ТОВ "Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат (ГЗК)" та ТОВ "Мотордеталь-Конотоп", повідомила прем'єр-міністерка Юлія Свириденко, відставку якої з цієї посади напередодні схвалила Верховна Рада. "Державний пакет акцій ОПЗ буде виставлений на відкритий електронний аукціон зі стартовою ціною понад 4,3 млрд грн. Мета – залучити стратегічного інвестора, який відновить повноцінну роботу одного з найбільших хімічних комплексів України", – написала вона у телеграм. Свириденко зазначила, що серед ключових умов для покупця – інвестувати щонайменше 500 млн грн у модернізацію та підвищення енергоефективності виробництва, а також зберегти основні види діяльності підприємства. За її словами, стартова ціна продажу "Демурінського ГЗК" затверджена на рівні 1,82 млрд грн, "Мотордеталь-Конотоп" – 415,5 млн грн. Усі три активи продаватимуться через відкриті онлайн-аукціони в системі Prozorro.Продажі, а отримані кошти будуть спрямовані до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії та використані для відновлення України, уточнила очільниця уряду.https://agravery.com/uk/posts/show/ponad-6-tis-ga-na-hersonsini-vze-zniseno-agrariam-potribna-dopomoga-marcukhttps://agravery.com/uk/posts/show/ponad-6-tis-ga-na-hersonsini-vze-zniseno-agrariam-potribna-dopomoga-marcukThu, 16 Jul 2026 08:05:00 +0300articleАграрний сектор, який забезпечує близько 20% ВВП України, п'ятий рік працює в умовах повномасштабної війни. Попри посилення ворожих атак на господарства, аграрії збирають ранні зернові культури. Проте виробники на прифронтових територіях потребують підтримки. Про це розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук в ефірі телеканалу ДІМ. «Ворог свідомо намагається знищити аграрний сектор. Але аграрії, особливо на прифронтових територіях, щодня ризикують не лише технікою, а й власним життям, тому що ворог веде відверте полювання на людей FPV-дронами. Однак вже зібрано більше 2 млн тонн ранніх зернових. Прогноз на цей сезон — 80–83 млн тонн зернових та олійних культур, і це більше ніж достатньо для продовольчої безпеки країни», - зазначив він. Дуже важкою залишається ситуація у прифронтових регіонах, зокрема на Херсонщині, а також на Харківщині, Сумщині, Миколаївщині, де російські війська продовжують знищувати сільськогосподарські угіддя. «Понад 6 тисяч гектарів посівів у Бериславському районі Херсонської області знищено, а вивезення врожаю відбувається під постійними обстрілами. Тому сьогодні ключовим завданням є забезпечення фінансової підтримки аграріїв, які втратили врожай, але мають виконувати кредитні зобов'язання та готуватися до осінньої посівної кампанії. ВАР вже звернулася до уряду з пропозицією ініціювати залучення коштів Європейської комісії для допомоги виробникам прифронтових територій», – наголосив заступник голови ВАР. Денис Марчук також повідомив про ще одну ініціативу, спрямовану на підтримку агровиробників, яка має забезпечити пріоритетну державну підтримку аграріїв, що працюють у найбільш постраждалих регіонах. «У Верховній Раді вже зареєстрований законопроєкт №15363, який підписали понад 36 народних депутатів різних фракцій. Він передбачає, що першочергове право на державні програми підтримки повинні отримати аграрії з прифронтових територій та ті, хто виїхав із тимчасово окупованих регіонів і продовжує працювати на підконтрольній Україні території. Це справедливо. І головне — не потребує додаткових коштів із державного бюджету, а лише зміни черговості отримання вже передбаченої допомоги», – сказав він. У ВАР зазначають, що аграрний сектор забезпечує близько 58% українського експорту, тому підтримка виробників у прифронтових регіонах має значення не лише для галузі, а й для економіки країни.https://agravery.com/uk/posts/show/osnovnij-kandidat-na-posadu-premer-ministra-planue-vidnoviti-funkcionuvanna-minagropolitiki-ukrainihttps://agravery.com/uk/posts/show/osnovnij-kandidat-na-posadu-premer-ministra-planue-vidnoviti-funkcionuvanna-minagropolitiki-ukrainiWed, 15 Jul 2026 16:50:00 +0300articleОсновний кандидат на посаду прем’єр-міністра України Сергій Корецький має намір ініціювати створення Міністерства аграрної політики як окремої структури в новому складі уряду. Про це він заявив 15 липня під час зустрічі із фракцією «Слуга народу», повідомила у своєму Telegram-каналі народний депутат України Ольга Василевська-Смаглюк. Нове міністерство буде створено шляхом розділення Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства на Міністерство економіки та екології та Міністерство аграрної політики. «Незважаючи на провадження в НАБУ, С. Корецький бачить на посаді міністра аграрної політики Тараса Висоцького», - додала депутат. Нагадаємо, що наразі Т. Висоцький є заступником міністра економіки, довкілля та сільського господарства. Також у планах можливого очільника уряду розділення Міністерства відновлення України на Міністерство інфраструктури та Міністерство відновлення, громад та ВПО. За словами О. Василевської-Смаглюк, голосування з питання призначення нового прем’єр-міністра і нового складу уряду може відбутися у Верховній Раді України 16 липня.https://agravery.com/uk/posts/show/ratifikovano-zvt-z-tureccinou-ukrainskij-agrobiznes-otrimae-sirsij-dostup-do-odnogo-z-klucovih-rinkivhttps://agravery.com/uk/posts/show/ratifikovano-zvt-z-tureccinou-ukrainskij-agrobiznes-otrimae-sirsij-dostup-do-odnogo-z-klucovih-rinkivWed, 15 Jul 2026 13:30:00 +0300articleВерховна Рада України ратифікувала Угоду про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною. Документ створює нові можливості для українського експорту, розвитку переробної промисловості, залучення інвестицій та інтеграції українських виробників до регіональних ланцюгів доданої вартості. Угода передбачає повну лібералізацію доступу до турецького ринку для 84% українських товарів. Для окремих чутливих товарних позицій застосовуватимуться тарифні квоти або перехідні механізми, що забезпечують поступову адаптацію ринку. Туреччина є одним із ключових торговельних партнерів України. У 2025 році вона посіла друге місце за обсягом українського експорту та третє – за загальним товарообігом. Двостороння торгівля між країнами зросла до 7,9 млрд доларів США, а український експорт – до 2,7 млрд доларів США. «Туреччина вже сьогодні є одним із ключових торговельних партнерів України. Обсяг товарообігу підтверджує значний потенціал економічного партнерства між нашими країнами. Угода про вільну торгівлю створює нові можливості для українського бізнесу – від розширення ринків збуту до розвитку виробництва продукції з доданою вартістю та залучення інвестицій. Водночас наше завдання – забезпечити, щоб ці можливості максимально працювали на українського виробника. Саме тому ми у постійному діалозі з бізнесом та послідовно реалізуємо політику «Зроблено в Україні», розширюємо інструменти підтримки бізнесу та працюємо над покращенням умов для інвестицій і чесної конкуренції», – зазначив міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев. Угода також запроваджує оновлені пан-євро-середземноморські правила походження товарів. Це дозволить українським виробникам використовувати турецькі матеріали й комплектуючі, зберігаючи преференційне походження продукції для подальшого експорту до країн Європейського Союзу. Таким чином українські підприємства зможуть активніше інтегруватися до європейських та регіональних виробничих ланцюгів. Ратифікація Угоди є черговим кроком у реалізації державної політики розвитку експорту та підтримки національного виробника. Паралельно Мінекономіки продовжує вдосконалювати інструменти політики «Зроблено в Україні». Зокрема щодо стимулювання інвестицій, модернізації виробництва, розвитку переробної промисловості та формування рівних конкурентних умов для українського бізнесу. Це дозволить підприємствам повною мірою використати можливості, які відкриває зона вільної торгівлі з Туреччиною.https://agravery.com/uk/posts/show/prostorove-planuvanna-ak-instrument-dla-biznesu-ak-gromadi-vze-zalucaut-investoriv-i-zbilsuut-nadhodzenna-do-budzetivhttps://agravery.com/uk/posts/show/prostorove-planuvanna-ak-instrument-dla-biznesu-ak-gromadi-vze-zalucaut-investoriv-i-zbilsuut-nadhodzenna-do-budzetivWed, 15 Jul 2026 10:50:00 +0300articleДо 2028 року всі громади України мають розробити комплексні плани просторового розвитку територій. Ці документи визначають, як використовуватиметься кожна земельна ділянка, де можуть з’явитися нові житлові квартали, підприємства, логістичні об’єкти чи рекреаційні зони, а також містять оцифровані дані про інженерну інфраструктуру. Для бізнесу це означає більш зрозумілі правила роботи, швидші процедури та менше невизначеності під час реалізації проєктів. Серед громад, які вже розробили такі комплексні плани — Остерська громада Чернігівщини та Солоницівська громада Харківщини. Їм, а також ще двом громадам Харківщини допомогла впровадити просторове планування за підтримки Уряду США, наданої через Програму АГРО. Виконавцями робіт з розробки планів були Асоціація фахівців із землеустрою України та ТОВ «Херсонземпроект». Саме про практичний вплив просторового планування та економічний розвиток громад говорили під час обговорення за участі голови парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олени Шуляк, голови Солоницівської селищної ради Андрія Литвинова та голови Остерської міської ради Леоніда Мисливця. Бізнес долучається до планування ще до запуску проєктів Під час розробки комплексних планів обидві громади залучали до обговорень місцевий бізнес і враховували його пропозиції щодо майбутнього розвитку територій. У результаті в планах передбачили території для будівництва супермаркетів, автозаправних станцій, автомийок, фітнес-клубів, житлової забудови, промислових та рекреаційних об'єктів тощо. Частина таких проєктів уже реалізується. Зокрема, уже працює приватний медичний центр, завершують будівництво торговельного комплексу, а місцеві підприємці відкривають магазини та торговельні майданчики, адже комплексний план заздалегідь визначив, як можна використовувати ці території. Менше витрат і швидші рішення для інвесторів «Однією з головних переваг комплексних планів є спрощення процедур зміни цільового призначення земельних ділянок у межах функціонального призначення території. Раніше для цього часто потрібно було розробляти детальні плани територій та землевпорядну документацію, що вимагало додаткових витрат і часу. Після затвердження комплексного плану частину таких процедур вдалося скоротити. Це особливо важливо як для малого бізнесу, так і для великих інвесторів, які уважно оцінюють усі витрати перед запуском проєктів», — зауважив Андрій Романча, директор ТОВ «Херсонземпроект». Так, Остерській громаді після затвердження комплексного плану змінили цільове призначення шести земельних ділянок. Один із таких проєктів пов’язаний зі створенням станції технічного обслуговування та автомийки. Крім того, на основі нового плану видали містобудівні умови та обмеження для реконструкції комплексу господарських будівель під птахофабрику. У Солоницівській громаді під час розробки комплексного плану вдалося врегулювати питання щодо земельної ділянки площею близько 80 гектарів, де інвестор планує будівництво логістичного центру. До цього реалізацію проєкту стримували питання зміни цільового призначення землі. Водночас для інвесторів важливі не лише земельні питання та дозвільні процедури. Не менш важливим є доступ до інформації про інженерну інфраструктуру. Цифрові дані про мережі стали окремою перевагою для бізнесу Під час вибору локації інвестори оцінюють не лише земельну ділянку, а й доступність електро-, газо- та водопостачання. Представники громад розповіли, що під час розробки комплексних планів вони зібрали інформацію від комунальних служб та інших організацій, оцифрували дані про інженерні мережі й внесли їх до містобудівного кадастру. Тепер потенційні інвестори можуть одразу отримати інформацію про розташування електромереж, газопроводів, систем водопостачання та водовідведення. Це дає бізнесу змогу ще до початку проєкту оцінити, наскільки придатна та чи інша територія для інвестицій. Завдяки комплексним планам громади можуть пропонувати інвесторам уже підготовлені території для конкретних проєктів. Бізнес уже бачить практичний ефект Те, що для громад стає інструментом залучення інвестицій, для бізнесу — можливістю швидше запускати нові проєкти. Це підтверджують компанії, які вже працюють із громадами, де затвердили комплексні плани. Одна з груп інвесторів з Харківщини розповіла, що завдяки врахуванню їхніх пропозицій у комплексному плані отримала можливість реалізувати проєкт заводу із виробництва залізобетонних конструкцій на території площею 40 гектарів. За оцінками інвесторів, підприємство може створити близько 500 робочих місць та приносити громаді від 10 до 15 млн грн щорічних доходів. Представники сфери відновлюваної енергетики відзначили, що комплексний план дає змогу ще на етапі планування визначити найбільш придатні території для реалізації енергетичних проєктів з урахуванням екологічних та інфраструктурних обмежень. Зокрема, в Остерській територіальній громаді під час розроблення комплексного плану було передбачено понад 200 га територій для розвитку відновлюваної енергетики, у тому числі для будівництва вітропарку. Компанія-виробник косметичної продукції, дієтичних добавок та медичних виробів з Пісочинської громади Харківщини повідомила, що завдяки комплексному плану отримала можливість перенести виробництво на нову ділянку площею 1 гектар, яка відповідає необхідним санітарним вимогам і правилам розміщення. Після запуску нового підприємства компанія планує створити ще близько 30 робочих місць. Ще один бізнес-кейс стосується розвитку логістичної компанії. Представники компанії зазначили, що раніше зміна цільового призначення землі могла тривати від шести до дванадцяти місяців і потребувала значних витрат — від 400 тис. грн — на документацію. Участь у розробці комплексного плану дозволила врахувати потреби підприємства ще на етапі планування території та створити умови для подальшого розширення бізнесу. Від документа до інструменту розвитку «Комплексний план сам по собі не створює інвестиції, але формує умови, за яких бізнес може швидше ухвалювати рішення. Відкриті дані про земельні ресурси та мережі, зрозумілі правила використання територій і менша кількість бюрократичних процедур роблять громади більш прогнозованими для інвесторів», — підкреслює Андрій Романча. Досвід Солоницівської та Остерської громад показує, що просторове планування може бути не лише містобудівним документом, а й практичним інструментом для запуску нових проєктів, створення робочих місць і збільшення надходжень до місцевих бюджетів.https://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-trivaut-zniva-agrarii-vze-namolotili-ponad-31-mln-tonn-zerna-novogo-vrozauhttps://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-trivaut-zniva-agrarii-vze-namolotili-ponad-31-mln-tonn-zerna-novogo-vrozauWed, 15 Jul 2026 09:10:00 +0300articleСтаном на 14 липня українські аграрії в усіх областях розпочали збирання ранніх зернових та зернобобових культур. Уже обмолочено 763,0 тис. га, або 6% прогнозованих площ, та намолочено 3,1 млн тонн зерна нового врожаю.  Зокрема, зібрано: ячмінь – намолочено 1842,4 тис. тонн із площі 417,7 тис. га при середній врожайності 44,1 ц/га; пшениця – 1113,1 тис тонн із площі 280,7 тис. га, середня врожайність становить 39,6 ц/га; горох – 156,4 тис. тонн гороху з площі 64,6 тис. га, врожайність 24,2 ц/га. За обсягами збору ранніх зернових та зернобобових культур наразі лідирують аграрії Одеської, Миколаївської та Дніпропетровської областей. Зокрема: Одеська область – 1 001,0 тис. тонн з площі 238,0 тис. га (пшениці – 190,1 тис. тонн, ячменю – 728,9 тис. тонн, гороху – 82,0 тис. тонн); Миколаївська область – 805,1 тис. тонн з площі 227,3 тис. га (пшениці – 351,5 тис. тонн, ячменю – 409,2 тис. тонн, гороху – 44,4 тис. тонн); Дніпропетровська область – 567,3 тис. тонн з площі 148,2 тис. га (пшениці – 385,8 тис. тонн, ячменю – 172,3 тис. тонн, гороху – 9,2 тис. тонн). Паралельно в Україні триває збирання озимого та ярого ріпаку – першої олійної культури нового врожаю. Обмолочено на площі 77,0 тис. га, зібрано 149,1 тис. тонн при середній врожайності 19,4 ц/га.https://agravery.com/uk/posts/show/kabmin-utocniv-pravila-perevirok-biznesu-v-umovah-voennogo-stanuhttps://agravery.com/uk/posts/show/kabmin-utocniv-pravila-perevirok-biznesu-v-umovah-voennogo-stanuWed, 15 Jul 2026 08:20:00 +0300article1 липня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 904, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану». Що саме змінилося у порядку проведення заходів державного нагляду та контролю в умовах воєнного стану, пояснюють експерти Всеукраїнської аграрної ради у межах проєкту з підтримки українських агровиробників із постраждалих регіонів у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією Mercy Corps. Згідно з внесеними змінами, уточнено, що позапланові заходи для перевірки виконання приписів та розпоряджень без заяви особи, тобто з ініціативи органу контролю, можуть здійснюватися лише щодо тих документів, які були видані за результатами заходів, що відбулися не раніше 24 лютого 2022 року. Також уточнено, що за бажанням особи може проводитися, зокрема, перевірка виконання нею приписів або розпоряджень, виданих за результатами попередніх заходів контролю. Встановлено заборону на проведення перевірок виконання приписів, розпоряджень або інших документів, якщо вони стосуються об’єктів нерухомості, щодо яких наявна хоча б одна з таких обставин: інформацію про об’єкт внесено до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів або диверсій; об’єкт розташований на територіях активних чи можливих бойових дій, для яких не визначена дата завершення або припинення, або на тимчасово окупованих територіях України згідно з переліком Мінрозвитку; об’єкт розташований на земельних ділянках, віднесених до зон ризикованого землеробства; об’єкт розташований на територіях, включених до Реєстру територій, забруднених або ймовірно забруднених вибухонебезпечними предметами. Постанову також доповнено новим пунктом 1-1. Він визначає, що положення цієї постанови не застосовуються до здійснення перевірок органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших державних органів. Крім того, розширено підстави для проведення позапланових заходів за рішенням центрального органу виконавчої влади (ЦОВВ). До них додано посилання на абзаци сьомий, восьмий та дванадцятий частини третьої статті 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності». Раніше у постанові було зазначено лише абзац одинадцятий цієї статті — щодо наявності загрози життю чи здоров’ю людей, навколишньому природному середовищу або державній безпеці, що безпосередньо пов’язана з провадженням ліцензіатом виду господарської діяльності. Після змін до підстав також додано: розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, видане за результатами проведення заходу державного нагляду або контролю, — з метою перевірки його виконання; обґрунтоване звернення фізичної особи, фізичної особи — підприємця або юридичної особи про те, що внаслідок порушення ліцензіатом ліцензійних умов такій особі або особам було завдано матеріальної шкоди чи порушено їхні законні права або інтереси, — з метою перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов у відповідній частині; подання ліцензіатом письмової заяви до органу ліцензування про здійснення заходу державного нагляду або контролю за його бажанням. Водночас додано виняток із загального правила заборони перевірок на небезпечних територіях. Обмеження щодо нерухомого майна в небезпечних зонах або пошкоджених об’єктах не поширюються на заходи контролю, які здійснює Держпродспоживслужба відповідно до окремих положень постанови. Йдеться про заходи контролю, які проводяться: відповідно до пункту 1 постанови — за рішенням суду, заявою самої особи, яку перевіряють, або для перевірки виконання приписів; відповідно до пункту 4-5 постанови — щодо якості харчових продуктів для Сил оборони; відповідно до пункту 9 постанови — щодо вимог ветеринарної практики та виробництва ветеринарних препаратів; відповідно до абзаців четвертого і п’ятого пункту 4-1 постанови — щодо законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, а також державних регульованих цін, метрологічного нагляду та захисту прав споживачів у сфері надання житлово-комунальних послуг. Також змінено порядок прийняття рішень про позапланові перевірки щодо державних регульованих цін, метрологічного нагляду та захисту прав споживачів, зокрема у сфері житлово-комунальних послуг. Тепер такі рішення можуть ухвалювати не лише центральний апарат Держпродспоживслужби, а й її територіальні органи. Окремо уточнено пункт 4-5 постанови, який передбачає позапланові заходи у разі встановлення фактів невідповідності харчових продуктів вимогам безпечності та якості, що несе загрозу для військовослужбовців Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України. До переліку ініціаторів таких перевірок прямо додано службу державного замовника Міністерства оборони України. Таке звернення подається за погодженням із Міністерством оборони України. Також уточнено, що підставою для таких перевірок є ризики виникнення і поширення інфекційних хвороб та отруєнь, які мають або можуть мати негативний вплив на обороноздатність, права, законні інтереси, життя та здоров’я військовослужбовців. Крім того, по всьому тексту постанови оновлено термінологію. Зокрема, слова «юридичних та фізичних осіб, фізичних осіб — підприємців» і термін «суб’єкт господарювання» замінено на формулювання «юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та фізичних осіб» у відповідних відмінках. Нагадаємо, з питаннями, що виникають у роботі господарств, зокрема щодо державного нагляду та контролю, земельних відносин, бронювання працівників, підтвердження критичності, податкового обліку та участі у державних програмах підтримки, агровиробники можуть безкоштовно звертатися на юридично-консультаційну лінію ВАР. Щоб отримати консультацію, залиште свій запит в електронній формі: https://forms.gle/v56UzTAsrD9Zrx998 Для уточнення звертайтеся за номером юридично-консультаційної лінії: +38 067 522-03-43 Довідково: MERCY CORPS — міжнародна гуманітарна організація, яка працює більш ніж у 40 країнах світу та надає допомогу людям, які постраждали від катастроф, війн, бідності та наслідків зміни клімату.https://agravery.com/uk/posts/show/kompensacia-za-poskodzene-majno-ta-strahuvanna-voennih-rizikiv-zmini-u-postanovi-no-887https://agravery.com/uk/posts/show/kompensacia-za-poskodzene-majno-ta-strahuvanna-voennih-rizikiv-zmini-u-postanovi-no-887Tue, 14 Jul 2026 16:50:00 +0300article8 липня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 887, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2025 року № 1541 «Деякі питання надання часткової компенсації вартості майна суб’єктів господарювання, знищеного чи пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, а також часткової компенсації страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків». Що саме змінилося у порядку надання компенсації за знищене чи пошкоджене майно бізнесу, а також у механізмі компенсації страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків, пояснюють експерти Всеукраїнської аграрної ради у межах проєкту з підтримки українських агровиробників із постраждалих регіонів у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією Mercy Corps. Згідно з внесеними змінами, скасовано вимогу щодо використання майна, яке бере участь у програмі, виключно в основній діяльності підприємства. Це стосується як компенсаційної, так і страхової частини програми. Також спрощується механізм отримання компенсації за пошкоджене або знищене виробниче обладнання та інженерні мережі. У разі їх пошкодження чи знищення тепер не потрібно вносити інформацію до Державного реєстру пошкодженого та знищеного майна. Подати заяву можна разом із документами, що підтверджують: право власності; факт пошкодження майна, зокрема акти ДСНС, довідки Національної поліції або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань; результати оцінки завданих збитків, зокрема звіт про оцінку майна, акт оцінки майна або висновок судового експерта. Постановою також скасовано додаткові умови для потенційних отримувачів компенсації. Відтепер претендувати на державну допомогу можуть суб’єкти господарювання, які не зареєстровані в Державному аграрному реєстрі, а також ті, хто раніше отримував державну допомогу з порушенням умов її надання або вимог щодо цільового використання коштів. Окремо уточнено перелік майна, яке може бути включене до програми компенсації. Визначено, що до програми не включаються машини: транспортні засоби, трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні і меліоративні машини, сільськогосподарська техніка та інші механізми, що підлягають державній та відомчій реєстрації. Крім того, з порядку виключено пункт щодо подання заяв окремо по кожному об’єкту пошкодженого або знищеного майна. Постанова № 887 також запроваджує новий механізм координації прямої державної компенсації майна, розташованого на територіях підвищеного ризику, зі страховим відшкодуванням. Раніше отримання будь-якого відшкодування від третіх осіб, зокрема страхового, навіть часткового, було підставою для повної відмови у державній компенсації. Тепер відмова у державній компенсації застосовується лише тоді, коли страхове або інше відшкодування повністю покриває збиток. Якщо страхове відшкодування є частковим, державна компенсація не скасовується, а зменшується на суму отриманої виплати. Зміни також стосуються компенсації страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків. Зокрема, продовжено строк подання заяв до 1 серпня 2026 року для підприємств, які уклали договори страхування від воєнних ризиків після 1 січня 2026 року, але не подали заяву про участь у програмі під час оформлення договору. Також змінено строк звернення до Агентства для отримання компенсації страхової премії. Раніше заяву потрібно було подати протягом 60 календарних днів з дати укладення договору страхування. Тепер її необхідно подати не пізніше ніж через 30 календарних днів після закінчення строку дії договору. Для страхової частини порядку також скасовується умова про використання постраждалого майна в основній діяльності підприємства. Крім того, змінено базу розрахунку річного ліміту компенсації. Сам розмір ліміту залишається незмінним — 3 млн грн на одного суб’єкта господарювання за календарний рік. Водночас змінюється підхід до визначення договорів, які враховуються в ліміт конкретного року: раніше до нього включалися лише договори, строк дії яких закінчився у відповідному календарному році. Ще одна зміна стосується обов’язків страховика. Відтепер страховик сам має перевіряти відповідність договору умовам програми під час включення клієнта. Раніше перевірка відповідності самого договору страхування умовам програми відбувалася лише на етапі виплати компенсації Експортно-кредитним агентством, тобто вже після укладення договору. Нагадаємо, з питаннями, що виникають у роботі господарств, зокрема щодо участі у державних програмах підтримки, податкового обліку, земельних відносин, бронювання працівників та підтвердження критичності, агровиробники можуть безкоштовно звертатися на юридично-консультаційну лінію ВАР. Щоб отримати консультацію, залиште свій запит в електронній формі: https://forms.gle/v56UzTAsrD9Zrx998 Для уточнення звертайтеся за номером юридично-консультаційної лінії: +38 067 522-03-43 Довідково: MERCY CORPS — міжнародна гуманітарна організація, яка працює більш ніж у 40 країнах світу та надає допомогу людям, які постраждали від катастроф, війн, бідності та наслідків зміни клімату.