Аграверіhttps://agravery.com/site/indexhttps://agravery.com/img/logo-x-100.gifАграверіhttps://agravery.com/site/indexukSat, 30 May 2020 16:34:00 +0300В Україні реалізація ВРХ на забій скоротилася на 8,9%https://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-realizacia-vrh-na-zabij-skorotilasa-na-89https://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-realizacia-vrh-na-zabij-skorotilasa-na-89Sat, 30 May 2020 16:34:00 +0300articleПро це свідчать дані Державної служби статистики. У розрізі регіонів найбільше зростання обсягів ВРХ, відправленої на забій, продемонстрували так області: Дніпропетровська — 36,3%, до 1,5 тис. тонн; Одеська — 22,6%, до 0,8 тис. тонн; Херсонська — 22,5%, до 0,7 тис. тонн; Донецька — 15%, до 1,5 тис. тонн; Волинська — 11%, до 1,5 тис. тонн. Також, за абсолютними показниками протягом січня-квітня 2020 року лідирують підприємства Полтавської області — 6,1 тис. тонн, Черкаської області — 5,3 тис. тонн, Чернігівської області — 5 тис. тонн. Нагадаємо, у 155 сільгосппідприємствах сконцентровано 40% промислового поголів'я ВРХ.З України експортовано 54 млн тонн зернаhttps://agravery.com/uk/posts/show/z-ukraini-eksportovano-54-mln-tonn-zernahttps://agravery.com/uk/posts/show/z-ukraini-eksportovano-54-mln-tonn-zernaSat, 30 May 2020 14:09:00 +0300articleПро це повідомляє Інформаційно-аналітичний портал АПК-України. Зокрема, на зовнішні ринки поставлено: пшениці — 20,1 млн тонн; ячменю — 4,8 млн тонн; жита — 8,2 тис. тонн; кукурудзи — 28,4 млн тонн. Крім того, експортовано борошна пшеничного та інших культур — 313,4 тис. тонн, що на 47,5 тис. тонн більше, ніж за відповідний період минулого МР. Нагадаємо, УЗА покращила прогноз врожаю та експорту зерна в новому сезоні.Ринок лізингу в Україні зріс на 18%https://agravery.com/uk/posts/show/rinok-lizingu-v-ukraini-zris-na-18https://agravery.com/uk/posts/show/rinok-lizingu-v-ukraini-zris-na-18Sat, 30 May 2020 12:05:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Асоціації «Українське об'єднання лізингодавців». «Останні три роки темпи зростання ринку небанківського лізингу значно випереджають темпи зростання економіки України загалом, що робить його рушієм економічного росту і оздоровлення країни. Лізинговий портфель компаній (без банків) за результатами 2019 року збільшився на 15% і досягнув 29 млрд грн», — йдеться в повідомленні. Так, за результатами 2019 року небанківські установи забезпечили 77% всіх послуг фінансового лізингу на ринку, і репрезентують 74% від національного лізингового портфелю. Серед причин, що стоять за сталим зростанням ринку в 2019 році, виділяються: макроекономічну стабілізацію в країні і стале зростання ВВП України, що дозволило відновитись попиту на лізингові послуги; збільшення фінансування лізингових послуг за рахунок банківського кредиту, що стимулювало розвиток пропозиції; фінансування лізингових компаній за рахунок коштів МФО, що розширило ресурси компаній і підвищило довіру до їх діяльності; фінансування лізингових операцій шляхом випуску цінних паперів, що дозволило розширити ресурсну базу компаній; дерегуляція ринку з боку Нацккомфінопслуг, яка зменшила бар'єри входу в ринок і сприяла притоку інвестицій і підвищенню ділової активності. «Поточна криза, викликана пандемією COVID-19, не дозволяє очікувати зростання ринку в поточному 2020 році. За оптимістичним сценарієм розвитку подій (падіння ВВП України на 4% в 2020 році) можна очікувати й деякого падіння ринку небанківського лізингу в 2020 році порівняно з попереднім роком. Але вже в 2021 році слід очікувати поступове зростання, а вже в 2022 році ринок випередить рівень 2019 року і зросте на 49%», — прогнозують експерти. Таким чином, ступінь спаду на ринку в 2020 році і його подальший розвиток в значній мірі залежить від: Антикризових заходів уряду України і їх спроможність збільшити доступність до фінансових ресурсів лізингових компаній. Регуляторної політики щодо ринку: в 2020 році регулювання ринку фінансового лізингу переходить від Нацкомфінпослуг до Національного Банку України. Ступінь регулювання і звітування, яке встановить НБУ щодо цього ринку, може значно пришвидшити або стримати його розвиток і зростання. Включення лізингу в державні програми підтримки бізнесу в різних секторах економіки на рівних з банківським кредитом. Так як це й передбачено, наприклад, рамковими законами про підтримку агровиробника (1877-IV), але по факту протягом всієї історії держава підтримує лише кредитні продукти. Нагадаємо, Єврокомісія схвалила виділення Україні € 500 млн кредиту.За п’ять років частка річкових перевезень зерна може збільшитися до 30% — експертhttps://agravery.com/uk/posts/show/za-pat-rokiv-castka-rickovih-perevezen-zerna-moze-zbilsitisa-do-30-eksperthttps://agravery.com/uk/posts/show/za-pat-rokiv-castka-rickovih-perevezen-zerna-moze-zbilsitisa-do-30-ekspertSat, 30 May 2020 10:20:00 +0300articleПро це розповіла Анна Плеханова, фахівець відділу логістики та річкового транспорту Hermes-Trading (корпорація «Агровіста»), передає apk-inform.com. «Виробництво зернових і олійних ще в 2018 році становило 92 млн тонн, а вже в 2019 році — близько 98 млн тонн. За прогнозами експертів, до 2025 року ми можемо переступити цифру 113−115 млн тонн виробництва. Звичайно ж, це матиме істотне навантаження на логістику країни», — розповідає Плеханова. Вона підкреслює, що змінам агрологістичних потоків сприяли такі фактори, як непрогнозована і досить складна робота з «Укрзалізницею», все більш суттєве погіршення стану автомобільної інфраструктури та поява нових річкових і морських терміналів. Анна Плеханова зазначила, що у поточному році частка залізничного транспорту в перевезеннях агропродукції склала близько 70%, автомобільного — близько 20%, річкового — майже досягла 9%. «За нашими прогнозами, до 2025 року частка річкових перевезень може збільшитися до 20−30% і скласти близько 12 млн тонн. Це, перш за все, викликано зростаючим інтересом учасників ринку до сфери річкових перевезень, а також економічною доцільністю, адже останні два сезони показали, що в порівнянні з досить швидкозмінними та непередбачуваними тарифами на перевезення залізницею й автотранспортом річкове перевезення демонструє достатню стабільність», — наголосила експерт. Нагадаємо, Risoil S.A. інвестує $20 млн в обладнання для збільшення перевалки і зберігання зерна.Fozzy Group збільшила товарообіг на 18,2%https://agravery.com/uk/posts/show/fozzy-group-zbilsila-tovaroobig-na-182https://agravery.com/uk/posts/show/fozzy-group-zbilsila-tovaroobig-na-182Sat, 30 May 2020 09:13:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Fozzy Group. Fozzy Group також сплатила у 2019 році рекордні суми податків і зборів — 3,85 млрд грн, що на 32,8% більше, ніж минулого року. Зокрема, мережа «Сільпо» (ТОВ «Сільпо-Фуд») стала другою у рейтингу найбільших платників податків України серед підприємств роздрібної торгівлі продуктами харчування, за даними Державної фіскальної служби. «Загальна кількість магазинів, які входять до Fozzy Group на кінець 2019 року, — 695 торгових точок, з них продуктового напряму — 553 магазини загальною площею близько 1,2 млн м². Також протягом 2019 року в мережах, які входять до Fozzy Group, відкрито 71 новий магазин», — йдеться в повідомленні. Варто зазначити, проект «Власний імпорт» збільшив кількість прямих іноземних постачальників до 930 виробників із 85 країн світу. Його продукцію можна придбати в мережах Fozzy Group: «Сільпо», «Фора» і Fozzy Cash&Carry. «„Власний імпорт“ є одним з найбільших імпортерів вина, сиру та гастрономії, риби в Україну. У 2019 році було імпортовано понад 23 тис. тонн риби й морепродуктів. Майже вдвічі збільшено імпорту оливкової олії — до 460 тис. літрів та 124 найменувань, зокрема 30 — з рейтингу Flos Olei, і сотні нових видів чаю, солодощів та пива», — додали у компанії. Нагадаємо, ЄБРР надасть Fozzy Group $60 млн кредиту.Аграрний дайджест від Єнота-агровіра (25.05-29.05.2020)https://agravery.com/uk/posts/show/agrarnij-dajdzest-vid-enota-agrovira-2505-29052020https://agravery.com/uk/posts/show/agrarnij-dajdzest-vid-enota-agrovira-2505-29052020Sat, 30 May 2020 08:00:00 +0300articleМої любі, вітаю! Насичений подіями виявився тиждень. Послаблення карантину дало змогу аграріям вийти на мітинг проти подальшого збагачення монополіста-виробника азотних добрив. У міністерстві розмірковують щодо держпідтримки аграрного страхування натомість компенсацій за загинувші через посуху озимі. Єврокомісія грошей підкинула. Мала відбутися зустріч преси з міністром Петрашко — та не пощастило. А от у чому наше аграрне щастя — то це в опадах — всі агенції підняли прогнози виробництва зерна в Україні. Тепер про цифри тижня: Цифра тижня № 1 — більше 1000 аграріїв вийшли на мітинг проти монополізації ринку добрив Коментар Єнота: Молодці! Бо як сидіти вдома, то свої інтереси не захистиш! Цифра тижня № 2 — 26,8 млн т — покращений прогноз урожаю пшениці в майбутньому маркетинговому році від УЗА. Коментар Єнота: Але аграрії пройшли по лезу ножа, ризик загибелі врожаю через посуху був дуже високим. З дощами «стрибнули» в останній вагон. Україна має дякувати Богу за опади! Цифра тижня № 3 — 646,5 т риби солоної (крім оселедців) вироблено протягом січня-квітня 2020 року в Україні Коментар Єнота: За цей же час вироблено ще 1,1 тис. т оселедців в Україні. Українці полюбляють рибу — і солону, і гриль, і копчену. Оселедці - то хіт. Та рибна галузь у нас дуже занедбана. Багато риби імпортуємо, а можна ж вирощувати у себе. Тема виробництва риби в Україні стала хітом і серед наших публікацій цього тижня. Сьогодні в Україні ми майже не чуємо про рибну галузь. Останнім часом увагу до неї привернуто у зв’язку з можливою приватизацією «Укрриби». Чи маржинальним є рибний бізнес, що потрібно для start-up з виробництва форелі, чим загрожують останні законодавчі новації? — ці та інші питання висвітлюємо у розмові із Ігорем Зваричем, власником рибних господарств ТОВ «Галицькі аграрні традиції». Тонни викинутих овочів під час карантину, через закриті ринки — цього можна було б уникнути за допомогою кооперативів. Адже один виробник не зможе забезпечити потребу мережі магазинів у необхідних обсягах продукції, оскільки не вирощує стільки. Українське насіння за якістю може бути краще, ніж закордонні аналоги. Між тим Україна є імпортозалежною щодо цього ресурсу. Чи є попит на вітчизняне насіння за кордоном? Про це та останні законодавчі новаціі у царині насінництва спілкуємося із Юлею Проходою, очільницею асоціації «Українське насіннєве товариство». Кабмін найближчим часом планує ввести обмеження на імпорт мінеральних добрив в Україну. Аграрії почали бити на сполох: квоти на ввезення добрив — це гра на руку виробника-монополіста групи компанії «OstChem». Лобістом цього рішення в уряді виступає заступник міністра економічного розвитку та торговий представник України Тарас Качка. І це не зважаючи на те, що у вересні минулого року Атимонопольний комітет вже ухвалив рішення примусово поділити групу компаній «OstChem» у частині виробників азотних мінеральних добрив. Проте, цього не відбулося. Що думають аграрії з цього приводу — читайте тут. Поточного аграрного сезону питання агрострахування стало акутальним внаслідок загибелі близько 300 тис. га озимих через посуху. Держава міркує над компенсацією витрат аграріям. Експерти вважають, що простіше було б запустити програму держпідтримки агрострахування. Є очікування, що така робота в Україні розпочнеться вже в наступному сезоні. Чому страхування поки не стало популярним: це менталітет фермерів чи неякісні страхові продукти? — розбираємося разом. Наступного тижня обіцяю публікацію про бізнес-нішу, та таку, що слинки потечуть. Чекайте.Corteva Agriscience допомагає аграріям збільшувати потенціал озимого ріпакуhttps://agravery.com/uk/posts/show/corteva-agriscience-dopomagae-agrariam-zbilsuvati-potencial-ozimogo-ripakuhttps://agravery.com/uk/posts/show/corteva-agriscience-dopomagae-agrariam-zbilsuvati-potencial-ozimogo-ripakuFri, 29 May 2020 19:22:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Corteva Agriscience. «Зміцнене збалансоване портфоліо дозволить сільгоспвиробникам отримати всі переваги комплексної пропозиції та отримати максимальну врожайність. Компанія розраховує на підвищений попит, адже вирощування озимого ріпаку продовжує набувати популярності серед українських аграріїв. Так, згідно з оцінками Kleffmann Group, площі, засіяні озимим ріпаком в Україні у 2020 році, складають 1,2 млн га», — йдеться в повідомленні. Так, усі гібриди озимого ріпаку з портфелю Brevant™ seeds володіють високим потенціалом і необхідними ознаками для отримання максимального прибутку. Пропозиція сезону налічує 13 гібридів, зокрема дві новинки — ПТ275 та ПХ128 з високим вмістом олії. «Особливою перевагою лінійки насіння озимого ріпаку Brevant™ seeds є також наявність напівкарликових гібридів Maximus™, які є стійкими до несприятливих погодних умов та демонструють високу урожайність при мінімізації витрат, а також гібридів для гербіцидної технології Clearfield®, яка дозволяє покращити якість насіння та підвищувати урожайність», — розповідають у Corteva Agriscience. Таким чином, лінійка гібридів ріпаку Brevant™ seeds дозволяє обрати насіння відповідно умов вирощування, а для оперативної допомоги аграріям Corteva Agriscience нещодавно запустила безкоштовну послугу онлайн-консультанта у Viber, який підбирає необхідний гібрид, а також показує контакти представників Corteva та дистриб'юторів у обраному регіоні, актуальні акції та пропозиції.  «З урахуванням особливостей вирощування озимого ріпаку, його чутливості до бур’янів, хвороб та шкідників, Corteva Agriscience пропонує лінійку засобів захисту для створення більш сприятливих умов для вирощування ріпаку та оптимізації витрат сільгоспвиробників», — підкреслили у компанії. Додамо, що пропозиція включає як перевірений гербіцид Галера® Супер, так і новинку Слаш™ на основі новітньої молекули Arylex™ active. Крім того фунгіциди Аканто Плюс® і Дітан™ М. Ці препарати за період використання показали високоефективну дію проти хвороб та бур’янів, а також високі показники збереження врожаю. «Вирощування ріпаку в Україні зараз має високий експортний потенціал. Країни Європи демонструють зростання попиту на цю культуру, водночас, нарощування переробки ріпаку в Україні могло б збільшити внутрішній попит та стимулювати розвиток цього ринку в Україні. Corteva Agriscience намагається якнайкраще задовольняти потреби українських аграріїв, пропонуючи високоякісні гібриди відмінної селекції, а також інноваційні засоби захисту, забезпечуючи постійну агрономічну підтримку», — зауважив Юрій Коняєв, категорійний менеджер з олійних культур компанії Corteva Agriscience. З новими каталогами гібридів озимого ріпаку Brevant™ seeds можна ознайомитись за посиланням та засобів захисту рослин — за посиланням. Сorteva Agriscience закликає купувати насіння бренду Brevant™ seeds та засоби захисту рослин виключно офіційних дистриб’юторів: з переліком дистриб’юторів насіння Brevant™ seeds можна ознайомитись за посиланням та засобів захисту рослин — за посиланням. Довідка: Corteva Agriscience — це публічна, глобальна, виключно сільськогосподарська компанія, що надає сільгоспвиробникам по всьому світу найповніший портфель в галузі, що дозволяє їм максимізувати врожай і прибутковість — включаючи деякі з найбільш визнаних брендів у сільському господарстві: Pioneer®, Granular®, Brevant™ seeds, а також відзначені нагородами засоби захисту рослин; водночас, компанія виводить на ринок нові продукти потужного портфоліо діючих речовин та технологій. Corteva Agriscience стала незалежною публічною компанією 1 червня 2019 року. Раніше компанія була сільськогосподарським підрозділом DowDuPont. Нагадаємо, Corteva Agriscience продовжує розвиток бізнесу в УкраїніБанківський сегмент фінансового лізингу зменшився на 36% за 2019 рікhttps://agravery.com/uk/posts/show/bankivskij-segment-finansovogo-lizingu-zmensivsa-na-36-za-2019-rikhttps://agravery.com/uk/posts/show/bankivskij-segment-finansovogo-lizingu-zmensivsa-na-36-za-2019-rikFri, 29 May 2020 18:17:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Асоціації «Українське об'єднання лізингодавців». «Послуги фінансового лізингу в 2019 році надавали 18 українських банків. Загалом трійка найактивніших банків зайняла левову частку банківського сегменту ринку фінансового лізингу. Їх сукупна частка склала 57% від загальної вартості угод, укладених банками протягом 2019 року. П’ятірка найуспішніших банків зайняла 77% в банківському сегменті ринку, а десятка найуспішніших банків — 99%», — зазначають в асоціації. Таким чином, ТОП-10 банків за часткою ринку в 2019 році стали: АТ «Укрексімбанк» — 1,9 млрд грн, вартістю угод, укладених протягом 2019 року, 24,5% (частка ринку); АТ КБ «Приватбанк» — 1,6 млрд грн, 21,7%; АТ «ОТП банк» — 849 млн грн, 10,9%; АТ «Таскомбанк» — 828 млн грн, 10,6%; АТ «ПУМБ» — 714 млн грн, 9,2%; АТ «Кредобанк» — 653 млн грн, 8,4%; АБ «Укргазбанк» — 549 млнг рн, 7%; АТ «Альфа-банк» — 341 млн грн, 4,4%; АТ «Ощадбанк» — 131 млн грн, 1,7%; АТ «Банк кредит Дніпро» — 60 млн грн, 0,8%. «Лізинговий портфель українських банків показав позитивну динаміку і збільшився на 33% в 2019 році. Його загальна вартість склала майже 10 млрд грн на кінець року. Загалом трійка найбільших банків за розміром лізингового портфелю має частку в 69% від загальної вартості портфелів банків. П’ять найбільших банків за лізинговим портфелем мають більше 83% загального портфелю, а десять найбільших банків — 99%», — додають в Асоціації лізингодавців України. Тож, до ТОП-10 банків за розміром лізингового портфелю на кінець 2019 року увійшли: АТ КБ «Приватбанк» — 3,8 млрд грн, вартістю угод, укладених протягом 2019 року, 38,2% (частка ринку); АТ «Укрексімбанк» — 2,3 млрд грн, 23,1%; АТ «Таскомбанк» — 796 млн грн, 8%; АТ «Кредобанк» — 724 млн грн, 7,2%; АТ «ОТП банк» — 459 млн грн, 4,6%; АТ «ПУМБ» — 714 млн грн, 9,2%; АБ «Укргазбанк» — 549 млнг рн, 7%; АТ «Альфа-банк» — 125 млн грн, 1,2%; АТ «Райффайзен Банк Аваль» — 125 млн грн, 1,2%; АТ «Банк кредит Дніпро» — 32 млн грн, 0,3%. «За вартістю угод, основними клієнтами з фінансового лізингу для банків в 2019 році стали юридичні особи. Їх частка склала 88% від загальної вартості угод, підписаних протягом року. Частка фізичних осіб склала 12%, але це є значним зростанням порівняно з попереднім роком, коли фізичні особи мали лише 5% від вартості всіх угод в банківському сегменті», — пояснюють економісти. Додамо, що частка юридичних осіб в лізинговому портфелі банків склала 89% на кінець 2019 року. Також відмічається тенденція до зростання ролі фізичних осіб, чия частка в лізинговому портфелі банків зросла з 8% до 11% протягом 2019 року. Довідка: Асоціація «Українське Об'єднання Лізингодавців» — створена в 2005 році як добровільне об'єднання професійних учасників ринку лізингу. З цього ж року Асоціація входить до складу конфедерації LEASEUROPE зі штаб-квартирою у Брюсселі, що об'єднує асоціації 31 європейської країни. До складу Українського об'єднання лізингодавців входять учасники, які генерують понад 70% українського лізингового портфелю. В 2019 Асоціація стала грантоотримувачем Проекту USAID/FST. Нагадаємо, третина купленої аграріями усієї сільгосптехніки надана у лізинг.Масове агрострахування забезпечить дієвий механізм фінансової підтримки фермерівhttps://agravery.com/uk/posts/show/masove-agrostrahuvanna-zabezpecit-dievij-mehanizm-finansovoi-pidtrimki-fermerivhttps://agravery.com/uk/posts/show/masove-agrostrahuvanna-zabezpecit-dievij-mehanizm-finansovoi-pidtrimki-fermerivFri, 29 May 2020 17:30:00 +0300articleТаку думку висловили експерти галузі, під час онлайн дискусії, передає прес-служба «Ліги:Закону». Зазначимо, що серед нагальних питань, які наразі опрацьовує Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, є питання про списання ПДВ для господарств у яких загинули озимі. «Оскільки врожай загинув, буде логічно, що зобов’язання по сплаті ПДВ за ресурси, які купувалися аграріями для посіву і обробітку, мають бути списані. Наразі галузь потребує дієвого механізму фінансової підтримки фермерів, адже держава не в змозі самотужки забезпечити постійну підтримку агровиробників. І цього можна досягти лише у поєднанні із масовим агрострахуванням. Так, з метою виплати компенсацій господарствам, де загинули посіви озимих культур, необхідно вишуковувати кошти із резервних фондів», — розповів Іван Чайківський, секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики. На думку Андрія Заріпова, експерта з питань агрострахування проекту IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору в Східній Європі та Центральній Азії», ймовірність виникнення такої ситуації із загибеллю посівів висока і стабілізувати такі ризики і аграрну економіку держави потрібно через механізм агрострахування. «Розвиток аграрного страхування в Україні неможливий без синхронізації з державними програмами підтримки агровиробників. У США станом на 1996 рік були застраховані лише 20%. Нинішнього показника 80% там було досягнуто завдяки тому, що обов’язкове страхування стало умовою отримання фермерами держпідтримки. Тож, Україна має піти тим же шляхом, а страхування має стати обов’язковою умовою отримання виробником бюджетних коштів», — наголосив Заріпов. Зауважимо, що на даний час в Україні 3−4% застрахованих посівів. На думку Олени Нероби, менеджера з розвитку компанії Maxigrain, в Україні ринок страхування нерозвинений, тому що процедура дуже забюрократизована, вимагається велика кількість документів, і не завжди компанії можуть документально підтвердити рентабельність. «Для розвитку цього механізму має бути рух з двох сторін. Посуха в Україні та втрата частини площ під озимими зерновими і особливо під пшеницею змінила звичну кон’юнктуру ринку — наразі контракти на зерно пшениці та ячменю укладаються за більш вигідними цінами. Причому контракти на більш ранні терміни закладається вища ціна на пшеницю, аніж на пізніші за часом. Водночас, за її словами, через розширення посівних площ під кукурудзою та скороченням виробництва етанолу на світових ринках не варто сподіватися на підвищення цін на кукурудзу», — вважає Нероба. Нагадаємо, аграріям планується закріпити 50% компенсації страхової премії.ВАРті новини: Вчора більше тисячі аграріїв вийшли на мітинг проти монополізації ринку добривhttps://agravery.com/uk/posts/show/varti-novini-vcora-bilse-tisaci-agrariiv-vijsli-na-miting-proti-monopolizacii-rinku-dobrivhttps://agravery.com/uk/posts/show/varti-novini-vcora-bilse-tisaci-agrariiv-vijsli-na-miting-proti-monopolizacii-rinku-dobrivFri, 29 May 2020 17:00:00 +0300articleAgravery.com та Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) проводять спільний проєкт, який має на меті висвітлювати найактуальніші проблеми для аграріїв в умовах сьогодення. Сільгоспвиробники висловили свою категоричну незгоду із впровадженням квот на імпорт азотних мінеральних добрив в Україну. Адже такі дії з боку Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства загрожують посиленням монополії основного виробника добрив в Україні - групи компаній «Остхем», яка належить олігарху Дмитру Фірташу. Голова ВАР Андрій Дикун, звернувся до влади із закликом захистити інтереси простих аграріїв, які під час пандемії змушені виходити на багатолюдний протест, щоб їх голос був почутий. «Шановні чиновники, звертаюсь до вас від імені аграріїв, звичайних українців: ми не дамо вам вводити монополію. Якщо ще хтось не розуміє, що таке монополія, то я поясню. Сьогодні в нас діє монополія на світло. Кому ми платимо за електроенергію? Олігархам, які продають її за кордон дешевше, ніж продають вам. Кому ми платимо за газ? Олігархам. Кому ми будемо платити за добрива? Теж олігархам. Ми сюди прийшли не для того, щоб відстоювати власні інтереси, а для того, щоб побороти олігархів. Як тільки в нашій країні зникнуть олігархи, Україна стане іншою», — зазначив Андрій Дикун. Генеральний директор УКАБ Роман Сластьон наголосив, що введення квот — це корупційна схема, яку зараз намагаються протягнути в правове поле й покласти ще більший фінансовий тягар на плечі аграрії. «Зараз аграрії сплачують на 30% вищу ціну за добрива, ніж вона є на світовому ринку. Проте цих обмежень представникам монополіста замало, і вони хочуть додати ще квоти, щоб самим їх використовувати та диктувати умови на ринку. Агровиробників хочуть позбавити можливості купувати добрива за нижчими цінами та мати вільну конкуренцію. Повний контроль над ринком добрив, викачка грошей з кишень аграріїв, які в цьому році потерпають від посухи та заморозків — ось що нас чекає при введенні квот. Ми не можемо цього допустити, бо буде повна монополізація ринку добрив. Аграрії готові відстоювати свої права за конкурентний ринок!», — прокоментував Роман Сластьон. Аграрії наголошують: монополізація призведе до подорожчання добрив, і, відповідно, подорожчання продуктів харчування. Адже частка добрив у собівартості агропродукції складає щонайменше 30%. «Насправді, це стосується кожного громадянина України. Адже загрожує вищою кінцевою ціною на продукти харчування. Це означає потенційний колапс в аграрному секторі для багатьох підприємств, оскільки вони можуть збанкрутувати, а це означає втрату робочих місць. Нарешті, це зменшення надходження податків до бюджету. А ми сьогодні є одним із ключових донорів українського бюджету», — підкреслив голова Всеукраїнського конгресу фермерів Іван Слободяник. Разом з тим голова ГО «Аграрний союз України» Геннадій Новіков зауважив, що під виглядом допомоги українській хімічній промисловості влада хоче допомогти одному олігарху-монополісту, який весь час заробляє на аграріях. «Таке складається враження, що битий небитого везе. Як можна підтримувати вітчизняного товаровиробника, грабуючи іншого виробника? Монополія на добрива, така ж монополія у нас на паливо. Ми не просто прийшли під Кабінет міністрів, ми надали свої розрахунки, згідно із якими, сьогодні ціна, наприклад, аміачної селітри при 30% рентабельності складає 5,5 тисяч гривень. А продають її за 6,5 тисяч гривень. Тобто, ще тисяча гривень бонусом. І це мало?», — зазначив Геннадій Новіков. Ініціаторами акції виступили Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу», ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада», ГО «Аграрний союз України», громадська спілка «Всеукраїнський конгрес фермерів», об'єднання «Агро-продовольча рада». Аграрії закликали посадовців прислухатись до їхньої позиції та не створювати ситуації, коли заводи олігарха дотуватимуться коштом аграріїв. Більше того: сьогодні, за несприятливих погодних умов, наслідків карантину, низьких світових цін на аграрну продукцію, підтримки з боку держави потребує сам аграрний сектор, який забезпечує до 40% валютних надходжень до бюджету України.Україна готова до діалогу щодо розширення української продукції на японський ринок — Петрашкоhttps://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-gotova-do-dialogu-sodo-rozsirenna-ukrainskoi-produkcii-na-aponskij-rinok-petraskohttps://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-gotova-do-dialogu-sodo-rozsirenna-ukrainskoi-produkcii-na-aponskij-rinok-petraskoFri, 29 May 2020 16:27:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. «Сьогодні Україна, як і більшість країн, стоїть перед серйозними викликами і докладає всіх зусиль для подолання пандемії COVID-19. Але в умовах нинішніх кризових ситуацій, дуже важливо віднаходити шляхи активізації співпраці, адже Японія була і є нашим важливим торговельним і економічним партнером», — наголошує Петрашко. Міністр зазначає, що за 3 місяці 2020 року обсяги двосторонньої торгівлі склали понад $273 млн, що на 20,7% більше ніж за аналогічний період 2019 року. Зокрема, експортовано товарів і послуг на суму майже $51 млн. «Україна готова до подальшої активізації конструктивного діалогу щодо розширення асортименту українських харчових продуктів на японський ринок», — підкреслив урядовець. Під час зустрічі також було наголошено на зацікавленості України у залученні японських інвестицій у перспективні галузі, такі як IT, інфраструктура, агропромисловий комплекс, космічна галузь, охорона навколишнього середовища, поводження з твердими побутовими відходами, відновлювальні джерела енергії тощо. «Станом на 31 грудня 2019 року обсяг японських інвестицій склав $139,86 млн», — зазначили у міністерстві. Нагадаємо, в Україні ВВП може впасти до 8%.Україна інвестувала у «зелену» енергетику €4 млрдhttps://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-investuvala-u-zelenu-energetiku-4-mlrdhttps://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-investuvala-u-zelenu-energetiku-4-mlrdFri, 29 May 2020 16:04:00 +0300articleПро це розповів Олександр Павловський, власник консорціуму «Сатурн», виконавчий партнер Energy Investment Fund, передає в ефірі «1+1». «Україна тільки почала розвиток виробництва електроенергії з поновлюваних джерел. Тому наразі підвищений „зелений“ тариф, далі він буде зменшуватися», — розповідає Павловський. За його словами, якщо говорити про Німеччину, де «зелений» тариф — €0,06, то це означає, що в енергобалансі Німеччини зараз 43% саме поновлюваних джерел енергії. «У нас — менше 8%. Тому у нас ще ця галузь повинна стимулюватися, а Німеччині це вже не потрібно. Німеччина йшла до такого „зеленого“ тарифу 20 років, Україна — лише 5 років практикує „зелене“ виробництво, але вже за цей час встигла залучити мільярдні інвестиції», — додав експерт. Він наголошує, що по всьому світу через вірус менше споживається електроенергії. Коли електроенергія падає, згідно з технічними характеристиками і в цілях безпеки, атомна енергетика не може виробляти більше 60% від загального енергобалансу. Якщо більше — вона не може себе балансувати. «При цьому Україна перебуває поки в якійсь ізоляції — до мереж Європи вона ще не приєднана, а Росія і Білорусь хоче продавати свою електроенергію, але не купувати в Україні», — підкреслив фахівець. Нагадаємо, на Волині вирощують найбільшу плантацію енергетичної верби у Східній Європі.Єврокомісія схвалила виділення Україні €500 млн кредитуhttps://agravery.com/uk/posts/show/evrokomisia-shvalila-vidilenna-ukraini-500-mln-kredituhttps://agravery.com/uk/posts/show/evrokomisia-shvalila-vidilenna-ukraini-500-mln-kredituFri, 29 May 2020 15:35:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Єврокомісії. Завдяки цій виплаті ЄС з 2014 року надав Україні €3,8 млрд позик. Це найбільша сума кредиту, яку ЄС надавав іншим країнам-партнерам. «Україна залишається одним з пріоритетів європейського порядку денного. Ми продовжуємо політичну, фінансову та технічну підтримку, особливо в кризовий час, щоб підтримувати програму реформ в Україні для побудови більш стійкої економіки. У рамках четвертої програми ЄС з макрофінансової допомоги Україна виконала необхідні орієнтири реформ, і ми готуємо виплату в розмірі €500 млн. В рамках допомоги в боротьбі з наслідками пандемії ми надамо Україні додаткову допомогу в розмірі €1,2 млрд», — повідомив Валдіс Домбровскіс, віцепрезидент Єврокомісії. За словами Паоло Джентілоні, єврокомісара з економіки це останній транш в рамках четвертої програми, а подальша підтримка України буде надаватися в пакеті заходів з боротьби з коронавірусом. «Виплата другого та останнього траншу стала можливою після того, як Україна здійснила дванадцять політичних дій, погоджених з ЄС. Вони включали важливі заходи у сфері боротьби з корупцією, управління державними фінансами, банківського сектору, енергетики, охорони здоров'я та соціальної політики. Україна також доопрацьовує нову резервну угоду з Міжнародним валютним фондом та здійснила пов'язані з цим попередні дії», — зауважили в Єврокомісії. Варто додати, що кошти надаються у вигляді довгострокових позик під низькі відсотки. Перший внесок у розмірі €500 млн за чинною програмою був випущений у грудні 2018 року, після того як влада України виконала відповідні умови. Нагадаємо, в Україні видано перший кредит на умовах часткових кредитних гарантій.Цукрові новини дня від SESVANDERHAVE (29.05.2020)https://agravery.com/uk/posts/show/cukrovi-novini-dna-vid-sesvanderhave-29052020https://agravery.com/uk/posts/show/cukrovi-novini-dna-vid-sesvanderhave-29052020Fri, 29 May 2020 15:00:00 +0300articleВиробництво цукру в Україні скоротиться на 15%, Аксуський цукровий завод почав підготовку до нового сезону, а у Росії посівна площа цукрових буряків зменшилася на 16%. Детально про ці та інші новини за посиланням.Risoil S.A. інвестує $20 млн в обладнання для збільшення перевалки і зберігання зернаhttps://agravery.com/uk/posts/show/risoil-sa-investue-20-mln-v-obladnanna-dla-zbilsenna-perevalki-i-zberiganna-zernahttps://agravery.com/uk/posts/show/risoil-sa-investue-20-mln-v-obladnanna-dla-zbilsenna-perevalki-i-zberiganna-zernaFri, 29 May 2020 14:32:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Risoil S.A. У компанії зазначають, що ТОВ «Боконті Україна» має наступні можливості: перевалка навалювальних вантажів — до 2 млн. т на рік; зважування вантажу і відвантаження напіввагонів в режимі імпорту — 200 піввагонів на добу; одночасне відкрите зберігання — до 200 тис. т навалювальних вантажів; прийом суден типу Handymax з осадкою до 11,2 м, довжиною до 220 м і вантажопідйомністю до 50 тис. т; інтенсивність обробки флоту — до 20 тис. т на добу. «Ми плануємо інвестувати $20 млн в обладнання технологічних ліній для збільшення перевалки і зберігання як імпортних, так і експортних вантажів. Також в планах збільшення штату співробітників до 250 чоловік», — зазначають у Risoil S.A. Нагадаємо, Бердянський порт розпочав опрацьовувати імпортний вантаж зернобобових.УЗА покращила прогноз врожаю та експорту зерна в новому сезоніhttps://agravery.com/uk/posts/show/uza-pokrasila-prognoz-vrozau-ta-eksportu-zerna-v-novomu-sezonihttps://agravery.com/uk/posts/show/uza-pokrasila-prognoz-vrozau-ta-eksportu-zerna-v-novomu-sezoniFri, 29 May 2020 14:09:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Української зернової асоціації. «Українська зернова асоціація в травневому звіті покращила порівняно з квітневим звітом прогноз врожаю 2020/21 маркетингового року з 94 млн т до 98 млн т. При цьому, прогнозується більший експорт зернових та олійних — прогноз збільшився з 57,2 млн т до 58,5 млн т», — йдеться в повідомленні. В асоціації прогнозують збільшення валового врожаю зернових завдяки можливим рекордним показникам врожаю кукурудзи в новому сезоні. Окрім того, травневі дощі суттєво покращили стан пшениці. «Покращити прогноз загального врожаю в Україні дозволила достатня кількість опадів у травні, які покращили як зволоженість ґрунту майже по всій країні, так і стан озимих та ярих культур. Також, ті південні області, що зазнали посухи не матимуть критичних наслідків для загального врожаю зернових та олійних культур, оскільки не є основними зерновиробничими регіонами України. Окрім того, в цьому році аграрії значно розширили площі під кукурудзою, що дозволяє очікувати на новий рекорд врожаю цієї культури», — розповів Микола Горбачьов, президент Української зернової асоціації. Таким чином, прогноз урожаю пшениці в майбутньому маркетинговому році покращився і сягне 26,8 млн т, в той час як експорт може скласти близько 18 млн т. Це буде другий за показником врожай пшениці опісля минулорічного рекорду. Так, в 2019 році Україна виростила рекордний врожай пшениці — 28,2 млн т, а експорт в 2019/2020 МР складе близько 20,5 млн т. «Прогноз врожаю кукурудзи в травневому звіті покращився та дає надію на новий абсолютний рекорд врожаю в 37,3 млн т, при експорті — 30 млн т. Попередній рекорд врожаю кукурудзи в Україні встановлено в поточному сезоні - зібрано 35,2 млн т, при можливому експорті близько 29 млн т», — зазначають в УЗА. Також, покращився й прогноз врожаю ячменю у порівнянні з попереднім місяцем з 6,8 млн т до 7,6 млн т, а експорт з 3,5 до 4 млн т. Поточного М Р в Україні виростили 9 млн т ячменю, при можливому експорті близько 4,6 млн т. Додамо, що Українська зернова асоціація щомісячно уточнюватиме прогноз збору врожаю та експорту зернових та олійних культур. Слід зауважити, що поточного 2019/20 маркетингового року в Україні вирощено трохи більше 98 млн т зернових та олійних культур, а експорт може сягнути 60 млн т. Україна не змінює висхідного тренду останніх трьох років — збору врожаю зернових понад 90 млн т. В середньостроковій перспективі валовий врожай в Україні сягатиме 100 млн т та зростатиме. Нагадаємо, фермери відправляють насіння постраждалим від посухи аграріям південних областей.На Запоріжжі запустили нову лінію з виготовлення паперової упаковки для фруктівhttps://agravery.com/uk/posts/show/na-zaporizzi-zapustili-novu-liniu-z-vigotovlenna-paperovoi-upakovki-dla-fruktivhttps://agravery.com/uk/posts/show/na-zaporizzi-zapustili-novu-liniu-z-vigotovlenna-paperovoi-upakovki-dla-fruktivFri, 29 May 2020 13:40:00 +0300articleПро це повідомляє east-fruit.com. На Томаківському заводі литої тари запущена нова лінія по виготовленню паперової упаковки, продуктивністю близько 4 млн лотків на місяць, зокрема, фруктової підкладки, яка використовується при зберіганні і транспортуванні яблук. «Наша продукція — це яєчні лотки, фруктові прокладки та інші види паперової упаковки, в даний момент дуже затребувані на ринку. Також ми займаємося переробкою макулатури. По суті, наша продукція може повертатися до нас як сировина», — розповів Олег Шамбранович, заступник директора з виробництва підприємства. Варто зазначити, що нова виробнича лінія з виготовлення паперової упаковки була зібрана на 90% з комплектуючих зроблених в Україні. «Незважаючи на карантин, нам вдалося запустити нову лінію. Передові технології виготовлення литих упаковки дозволили максимально оптимізувати виробництво. При цьому, ми поліпшили стару лінію і максимально виключили ручну працю з виробничого процесу», — додав заступник директора з виробництва. Нагадаємо, в Україні яблучний сезон завершується рекордно високими цінами.Середня зношеність вагонного парку «Укрзалізниці» становить понад 80% — Веприцькийhttps://agravery.com/uk/posts/show/seredna-znosenist-vagonnogo-parku-ukrzaliznici-stanovit-ponad-80-veprickijhttps://agravery.com/uk/posts/show/seredna-znosenist-vagonnogo-parku-ukrzaliznici-stanovit-ponad-80-veprickijFri, 29 May 2020 13:07:00 +0300articleПро це розповів Роман Веприцький, в. о. члена правління АТ «Укрзалізниця», передає «Магістраль». АТ «Укрзалізниця» разом з фахівцями Федерації роботодавців України розробить програму оновлення вантажного вагонного парку на найближчі п’ять років. «На сьогодні парк рухомого складу Укрзалізниці становить майже 85 тис. од., а його середня зношеність — понад 80%. У той самий час, середня зношеність приватного парку вантажних вагонів становить понад 50%. Звісно, ми маємо бути конкурентними, зменшувати відсоток зношеності або, якщо говорити простіше, поступово відновлювати парк власних вантажних вагонів. Саме для цього „Укрзалізниця“ разом із профільними комітетами розроблятимуть програму оновлення вагонного парку на найближчі п’ять років», — зазначив Веприцький. За його словами «Укрзалізниця» зацікавлена в постачанні вагонів вітчизняними компаніями, у створенні програми мають брати участь усі профільні комітети. «Для розробки програми щодо оновлення вагонного парку не лише „Укрзалізниці“, а й України в цілому ми створимо робочу групу, до якої можуть бути залучені всі охочі. Нам потрібно об'єднати зусилля та виносити наші пропозиції до Міністерства інфраструктури України, адже всі ми зацікавлені в тому, щоб вагони постачали вітчизняні підприємства», — підкреслив в. о. члена правління АТ «Укрзалізниця». Варто додати, що наявний парк вантажних вагонів України — 1729, тис. од., в т. ч. АТ «Укрзалізниця» 84,8 тис. од., інші власники — 88 тис. од., середній відсоток зносу рухомого складу АТ «Укрзалізниця» — 87,4%, інших власників — 57,1%. В «Укрзалізниці» зауважують, що потрібний парк для перевезення: на рівні 2017 року при обігу 2020 року — 109,6 тис. од.; на рівні 2017 року при обігу 2019 року — 123,5 тис. од. Таким чином, профіцит вагонів складає: при першому розрахунку — 63,3 тис. од.; при другому розрахунку — 49,3 тис. од. Нагадаємо, АМКУ закликає «Укрзалізницю» надавати послуги з вантажоперевезення на рівних умовах.Компанія «Кернел» отримала $22,2 млн чистого збиткуhttps://agravery.com/uk/posts/show/kompania-kernel-otrimala-222-mln-cistogo-zbitkuhttps://agravery.com/uk/posts/show/kompania-kernel-otrimala-222-mln-cistogo-zbitkuFri, 29 May 2020 12:30:00 +0300articleПро це повідомляє interfax.com.ua за даними фінансового звіту компанії. Компанія «Кернел», одна з найбільших українських аграрних груп, у третьому кварталі 2020 фінансового року (ФР, липень-2019 — червень-2020), отримала $22,2 млн чистого збитку проти $15,9 млн чистого прибутку за аналогічний період минулого року. «Виручка „Кернел“ у січні-березні зросла на 30,4% — до $1,5 млрд на тлі сильних продажів рослинних олій у натуральному вираженні, придбаних у зовнішніх постачальників у звітному періоді, EBITDA — в 1, 9 рази, до $104 млн. Загалом за дев'ять місяців 2020 ФР чистий прибуток „Кернел“ скоротився в 2,2 рази — до $82,56 млн у порівнянні з аналогічним періодом 2019 ФР», — йдеться в повідомленні. Також, виручка знизилася на 4,9% — до $2,91 млрд, а показник EBITDA виріс на 12% і склав $320 млн. «Виручка в сегменті переробки олійних культур за третій квартал 2020 ФР зросла на 3% — до $375 млн. Виручка в сегменті інфраструктури і трейдингу сільгоспкультур за цей період збільшилася на 42% — до $892 млн. Виручка в сегменті переробки олійних культур за дев'ять місяців 2020 ФР знизилася на 6% — до $1,04 млрд. Виручка в сегменті інфраструктури і трейдингу сільгоспкультур за цей період збільшилася на 3% — до $2,45 млрд», — зазначають у компанії. У структурі виручки внутрішні групові розрахунки «Кернел» виросли за третій квартал 2020 ФР на 13% — до $392 млн, за дев'ять місяців 2020 ФР — на 20%, до $1,07 млрд. Співвідношення чистого боргу до EBITDA на 31 березня 2020 року склало 3,5 проти 2,5 станом на аналогічну дату 2019 року. Чистий борг станом на 31 березня 2020 року склав $1,33 млрд, що в 1,7 рази вище, ніж на аналогічну дату минулого року. «30 квітня 2020 року компанія виплатила дивіденди в розмірі $21 млн ($0,25 на акцію), затверджені загальними зборами акціонерів 10 грудня 2019 року», — зауважили у «Кернелі». Варто додати, що у третьому кварталі 2020 ФР в результаті оптимізації бізнесу група продала три силоси, розташовані в Миколаївській і Полтавській областях. Отримана грошова винагорода склала $6,2 млн. У компанії підкреслюють, що не мали серйозних збоїв у роботі через обмеження, введені в Україні та країнах експорту через пандемію COVID-19. Всі виробничі активи працюють у звичайному режимі, поставки зерна і соняшникової олії здійснюються безперебійно, ланцюжки поставок не порушені, а посівна кампанія була завершена без будь-яких ускладнень. Разом з тим, «Кернел» завершив весняну посівну кампанію, засіявши більш 257 тис. га кукурудзою, 149 тис. га соняшником і 3 тис. га соєю. «Covid-19 може привести до затримки в кілька місяців у виконанні інвестиційної програми: введення в експлуатацію проектів із зеленої енергетики і нового заводу з переробки олійних культур, через можливі затримки з боку підрядників з постачання обладнання або пусконалагоджувальних процесів унаслідок введених обмежень на поїздки», — побоюються у компанії. У «Кернелі» наголошують, що безпека співробітників є головним пріоритетом. «Ми впровадили численні ініціативи і суворі правила для захисту наших команд і забезпечення безперервності операцій. При всіх вжитих заходах лише кілька наших співробітників із 13 тисяч отримали позитивний результат на Covid-19. На щастя, у нас немає пов'язаних з Covid смертельних випадків серед наших співробітників», — підсумували в компанії. Нагадаємо, компанія «Кернел» створює ринок платних послуг із запилення культур.Повне відновлення навігації на Дніпрі відбудеться 1 червняhttps://agravery.com/uk/posts/show/povne-vidnovlenna-navigacii-na-dnipri-vidbudetsa-1-cervnahttps://agravery.com/uk/posts/show/povne-vidnovlenna-navigacii-na-dnipri-vidbudetsa-1-cervnaFri, 29 May 2020 12:05:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Міністерства інфраструктури України. Незважаючи на коронакризу та зміни до держбюджету, Міністерство інфраструктури спільно з керівництвом ДП «Укрводшлях» та генпідрядником будівництва забезпечили завершення капітального ремонту Канівського судноплавного шлюзу. Повністю відкриють навігацію на Дніпрі вже 1 червня. Це на 10 днів раніше, ніж було заплановано. «Судноплавні шлюзи Дніпровського каскаду були збудовані понад 50 років тому. Ще з 90-х проведення їх капітального ремонту відкладалося через нестачу державних коштів. Рішення про ремонт Канівського шлюзу було прийнято у 2018 році, але роботи не проводились у встановлені терміни. Тільки після втручання міністерства та заміни керівництва ДП „Укрводшлях“ ми знайшли можливість завершити капремонт. І навіть на 10 днів швидше від запланованої дати — 1 червня буде відкрита вся навігація», — заявив Владислав Криклій, міністр інфраструктури України. Також, міністр наголосив на важливості якнайскорішого прийняття закону «Про внутрішній водний транспорт», який дозволив би вирішити всі проблемні питання, пов’язані з утриманням, ремонтом та модернізацією судноплавних шлюзів на Дніпрі. «Для утримання шлюзів в належному стані законопроектом №1182−1-д передбачається створення Державного фонду розвитку внутрішніх водних шляхів. З цього фонду фінансуватиметься утримання, реконструкція, ремонт, технічне переоснащення й охорона судноплавних гідротехнічних споруд», — підкреслив урядовець. Нагадаємо, ЄС підтримує схвалення Закону «Про внутрішній водний транспорт» в Україні.