https://agravery.com/site/indexhttps://agravery.com/img/logo-x-100.gifhttps://agravery.com/site/indexukMon, 29 Jun 2026 16:50:00 +0300https://agravery.com/uk/posts/show/minust-pidtverdiv-mozlivist-reestracii-prav-na-zemlu-za-fermerskimi-gospodarstvamihttps://agravery.com/uk/posts/show/minust-pidtverdiv-mozlivist-reestracii-prav-na-zemlu-za-fermerskimi-gospodarstvamiMon, 29 Jun 2026 16:50:00 +0300articleМіністерство юстиції України підтвердило можливість державної реєстрації прав на земельні ділянки за фермерськими господарствами на підставі документів, виданих їхнім засновникам або членам. Це важливе роз’яснення для фермерських господарств, які стикаються з відмовами державних реєстраторів через те, що первинні документи на землю оформлені не на юридичну особу, а на засновника чи члена господарства. За ініціативи Всеукраїнської аграрної ради, яку підтримали інші асоціації сільськогосподарських товаровиробників, Міністерство юстиції України листом від 20 травня 2026 року № 73031/8.4.1/32-26 надало міжрегіональним управлінням роз’яснення щодо державної реєстрації прав на земельні ділянки, надані для ведення фермерського господарства. Що саме це означає для фермерських господарств і як діяти у разі безпідставної відмови державного реєстратора, пояснюють експерти Всеукраїнської аграрної ради у межах проєкту з підтримки українських агровиробників із постраждалих регіонів у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією Mercy Corps. Потреба в такому роз’ясненні виникла через неоднакову практику державних реєстраторів. На практиці фермерські господарства нерідко отримували відмови у проведенні реєстраційних дій лише з тієї підстави, що правовстановлюючі документи на земельну ділянку були видані на ім’я засновника або члена фермерського господарства, а не безпосередньо на саме фермерське господарство як юридичну особу. У своєму роз’ясненні Міністерство юстиції України, з урахуванням висновків Верховного Суду, підтвердило, що у правовідносинах постійного користування та оренди земельної ділянки, наданої засновнику фермерського господарства, фактично відбувається заміна користувача. Обов’язки землекористувача переходять до фермерського господарства з дня його державної реєстрації. Мін’юст також наголосив, що у таких правовідносинах суб’єктом є не фізична особа — засновник, голова чи керівник фермерського господарства, а саме фермерське господарство як юридична особа. Під час проведення реєстраційних дій державний реєстратор має керуватися не лише загальним і спеціальним законодавством, а й висновками щодо застосування норм права, викладеними Верховним Судом. Зокрема, державна реєстрація прав на земельні ділянки, надані для ведення фермерського господарства, у зв’язку зі створенням юридичної особи з організаційно-правовою формою «фермерське господарство» проводиться за відповідною юридичною особою на підставі документів, виданих на ім’я засновника або члена такого фермерського господарства. Водночас вимога про подання для цілей державної реєстрації прав документів про передачу земельної ділянки на праві постійного користування саме фермерському господарству, а не його засновнику, є безпідставною. Таким чином, Міністерство юстиції України підтвердило можливість державної реєстрації за фермерським господарством як юридичною особою прав на земельні ділянки, надані його засновнику або члену для створення та/або ведення фермерського господарства, за умови подання належних документів, передбачених законодавством. Сам лише факт оформлення первинного документа на ім’я засновника або члена фермерського господарства не може бути формальною підставою для відмови у проведенні державної реєстрації прав за фермерським господарством. У разі безпідставної відмови державного реєстратора у державній реєстрації прав на земельну ділянку за фермерським господарством такі рішення, дії або бездіяльність можна оскаржувати відповідно до статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Відповідно до цієї статті, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов’язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Скарга до Міністерства юстиції України або його територіального органу може бути подана особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав. У разі встановлення факту безпідставної відмови державного реєстратора у проведенні державної реєстрації прав така відмова може мати для реєстратора не лише наслідком анулювання незаконного рішення та зобов’язання усунути порушення, а й притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 166-23 Кодексу України про адміністративні правопорушення — за порушення порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Санкція цієї статті передбачає штраф від 6 800 грн до 10 200 грн, а у разі повторного порушення протягом року — від 8 500 грн до 17 000 грн. Крім того, за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України або його територіальний орган може прийняти рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Це є окремим заходом реагування на порушення у сфері державної реєстрації прав. Якщо державний реєстратор, всупереч роз’ясненню Міністерства юстиції України, відмовляє у державній реєстрації прав на земельну ділянку за фермерським господарством або висуває безпідставні вимоги щодо подання додаткових документів, агровиробники можуть звертатися на юридично-консультаційну лінію ВАР. Фахівці ВАР допоможуть проаналізувати документи та підготувати скаргу до відповідного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на протиправні рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора. Роз’яснення Міністерства юстиції України та спільна позиція аграрних асоціацій мають допомогти подолати протиправні відмови, незаконні вимоги та бездіяльність окремих державних реєстраторів, а також сприяти належному захисту прав і законних інтересів фермерських господарств. Щоб отримати консультацію, залиште свій запит в електронній формі: https://forms.gle/v56UzTAsrD9Zrx998 Для уточнення звертайтеся за номером юридично-консультаційної лінії: +38 067 522-03-43 Довідково: MERCY CORPS — міжнародна гуманітарна організація, яка працює більш ніж у 40 країнах світу та надає допомогу людям, які постраждали від катастроф, війн, бідності та наслідків зміни клімату.https://agravery.com/uk/posts/show/u-cerniveckij-oblasti-rozpocalisa-znivahttps://agravery.com/uk/posts/show/u-cerniveckij-oblasti-rozpocalisa-znivaMon, 29 Jun 2026 12:35:00 +0300articleУ Чернівецькій області розпочали збір ранніх сільськогосподарських культур. У 2026 році площі, засіяні зерновими культурами, збільшилися майже на 19 тисяч гектарів порівняно з 2025 роком. Про це у коментарі Суспільному розповіла начальниця обласного управління агропромислового розвитку Інна Вовчук. Цьогоріч жнива в області розпочалися 27 червня, наразі збирають ячмінь. Першочергово аграрії розпочнуть збирання ранніх зернових та зернобобових культур на площі 53,5 тисячі гектарів. Серед них планують обмолотити: озиму пшеницю – 27,1 тисячі гектарів; яру пшеницю – 2,9 тисяч гектарів; озимий ячмінь – 8,6 тисяч гектарів; ярий ячмінь – 13,5 тисяч гектарів; овес – 0,9 тисячі гектарів; озиме жито – 0,2 тисячі гектарів; горох – 0,3 тисячі гектарів. Крім того, одночасно розпочнеться збирання ріпаку, площа якого становить 11 тисяч гектарів. “Щодо обсягів майбутнього врожаю, остаточні показники залежатимуть від погоди під час дозрівання та збирання культур. Наразі посіви перебувають переважно у доброму стані, а аграрії продовжують догляд за ними, здійснюють захист від шкідників, хвороб і бур’янів та проводять необхідні агротехнічні заходи”, – каже Вовчук. У 2026 році в області збільшили площі під технічними культурами — на 16,8 тисяч гектарів порівняно з 2025 роком. Також збільшилися площі зернових та зернобобових культур — на 1,1 тисячі гектарів.https://agravery.com/uk/posts/show/umovi-vstupu-ukraini-do-es-maut-zahistiti-malih-fermeriv-ukraini-ta-polsi-polska-molocna-palatahttps://agravery.com/uk/posts/show/umovi-vstupu-ukraini-do-es-maut-zahistiti-malih-fermeriv-ukraini-ta-polsi-polska-molocna-palataMon, 29 Jun 2026 10:50:00 +0300articleПроцес вступу України до Європейського Союзу має супроводжуватися прийняттям правил, які захистять малих фермерів як в Україні, так і в країнах ЄС, зокрема в Польщі, заявила генеральна директорка Польської молочної палати Агнєшка Малішевська (Agnieszka Maliszewska) під час Ukraine Recovery Conference 2026 у Гданську (Польща). "Потрібні такі правила, які не дадуть можливості знищити ні українських, ні польських малих фермерів. Польща під час вступу до ЄС втратила багато дрібних господарств і невеликих переробних підприємств, які не змогли витримати тягар нових стандартів і вимог", – сказала Малішевська. За її словами, Україна перебуває лише на початку шляху до членства в ЄС, який буде тривалим, однак польська сторона підтримує євроінтеграційні прагнення країни та ділиться з українськими партнерами своїм досвідом. Малішевська зазначила, що українські та європейські аграрії вже конкурують між собою як на ринках третіх країн, так і на внутрішньому ринку ЄС. Водночас структура аграрного виробництва суттєво відрізняється: основу сільського господарства Польщі становлять малі та середні ферми, тоді як в Україні працюють значно більші господарства. Вона також звернула увагу на суттєве зростання імпорту окремих видів української аграрної продукції до ЄС після 2023 року, зазначивши, що це пов’язано як із наслідками повномасштабної війни, так і з високим виробничим потенціалом українського агросектору. За її словами, подальше розширення ЄС має відбуватися на основі прозорих правил, фактів і статистики, щоб забезпечити справедливу конкуренцію та збалансований розвиток аграрного сектору.https://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-znizuutsa-cini-na-furaznij-acmin-novogo-vrozauhttps://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-znizuutsa-cini-na-furaznij-acmin-novogo-vrozauMon, 29 Jun 2026 09:10:00 +0300articleЗгідно з даними ІА «АПК-Інформ», поточного тижня в Україні спостерігається подальше зниження цін на ячмінь нового врожаю. Стриманий попит більшості споживачів, очікування гарного врожаю цьогоріч та зниження цін на експортному ринку чинили тиск на ціни. Так, станом на 26 червня ціни попиту на фуражний ячмінь фіксуються в межах 8400-9600 грн/т СРТ, що нижче показників кінця минулого тижня 200-500 грн/т.https://agravery.com/uk/posts/show/pan-kurcak-zaluciv-350-mln-grn-kreditu-vid-rajffajzen-banku-na-vidbudovu-zavodu-pisla-pozezihttps://agravery.com/uk/posts/show/pan-kurcak-zaluciv-350-mln-grn-kreditu-vid-rajffajzen-banku-na-vidbudovu-zavodu-pisla-pozeziMon, 29 Jun 2026 08:15:00 +0300articleРайффайзен Банк надав групі "Пан Курчак" кредит 350 млн грн на відновлення зруйнованого у 2024 році пожежею заводу, 50% ризику за кредитом покривається гарантією від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) в рамках Розширеної гарантії RSF Ukraine Investment Facility. Як передає кореспондент агентства "Інтерфакс-Україна", відповідні документи було підписано на полях Конференції з відновлення України URC 2026, яка пройшла у Гданську 25-26 червня. Згідно з матеріалами, кредит буде спрямований на реконструкцію підприємства та встановлення сучасного енергоефективного обладнання. Очікується, що реалізація проєкту зміцнить позиції компанії на внутрішньому ринку та підвищить її операційну стійкість. Це перший проєкт, який скористається новою Розширеною гарантією RSF. Агропромислова група "Пан Курчак" заснована у 2001 році. Займається вирощуванням сільгоспкультур, виробництвом та продажем комбікормів, розведенням бройлерів та свиней, переробкою м’яса. В агропромгрупу входять ПП "Західна аграрна компанія" (обробляє 16,7 тис. га), ТОВ "Агротехніка" (має 2 комбікормові заводи, завод з переробки олійних і чотири елеватори), ТОВ "Агідель" (містить батьківське поголів’я птиці, виробнича потужність – 32 млн яєць відгодівельний комплекс на 10 тис. голів), ТОВ "ВМП" (переробляє м’ясо, виробляє ковбасні вироби та м’ясні напівфабрикати), ТОВ "Птахокомплекс "Губін" (має шість ферм з річною потужністю 14 млн голів птиці). Усі виробничі ресурси групи розташовані на території Волинської області. "Пан Курчак" також має мережу фірмових магазинів "М’ясна точка" та "Смарті" (ТОВ "Українські торговельні мережі"). За даними Єдиного держреєстру юридичних осіб та фізосіб-підприємців, власниками групи є Сергій та Іванна Мартиняк.https://agravery.com/uk/posts/show/polsa-bacit-konkurentiv-v-ukrainskih-agrariah-hoca-rosijskij-eksport-prodovzue-nadhoditi-do-es-marcukhttps://agravery.com/uk/posts/show/polsa-bacit-konkurentiv-v-ukrainskih-agrariah-hoca-rosijskij-eksport-prodovzue-nadhoditi-do-es-marcukSat, 27 Jun 2026 08:20:00 +0300articleПитання українського аграрного експорту до Польщі протягом останніх років активно використовується окремими політичними силами для роботи з електоратом, але звинувачення на адресу українських аграріїв не мають під собою достатніх економічних підстав. При цьому польські політики  залишають  поза увагою присутність російської аграрної продукції на ринку ЄС.  Таку думку висловив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук: «Якщо аналізувати ситуацію навколо українського аграрного експорту до Польщі, то близько 80% цієї дискусії сьогодні становлять політика та емоції, і лише 20% — практична складова, яка  потребує обговорення. Сьогодні аграрний кластер є одним із найскладніших у контексті євроінтеграції України, адже саме тут бачимо найбільше застережень з боку окремих країн. Йдеться не лише про Польщу, а й про Угорщину, Словаччину, Румунію та Болгарію, де час від часу також звучать звинувачення на адресу українських аграріїв».  За словами Дениса Марчука, поширені твердження про те, що українське зерно витісняє польську продукцію завдяки низьким цінам, не відповідають реальній економічній ситуації. «Звинувачення в тому, що українське зерно є надто дешевим і через це конкурує з польським, не мають достатніх економічних підстав. Європейським фермерам важливо розуміти, що світові ціни на зернову групу вже давно знижуються. Проте чомусь за це завжди звинувачують Україну. В умовах війни собівартість українського виробництва є надзвичайно високою, так само як і логістика. Довезти зерно з центру України до польського кордону зовсім не дешево, і воно коштуватиме значно дорожче, ніж продукція, вирощена всередині Польщі. У таких питаннях варто спиратися на цифри та реальну економіку», - пояснив заступник голови ВАР. Він також звернув увагу на те, що в ЄС часто зазначають про конкуренцію з боку української продукції, однак значно менше уваги приділяють присутності російських товарів на європейському ринку. «Коли в Польщі та інших країнах ЄС говорять про загрози з боку української агропродукції, чомусь майже не порушується питання присутності російської продукції на європейському ринку. Насправді російська продукція продовжує бути присутньою в Європі та конкурувати з місцевими виробниками. При цьому російський аграрний сектор активно підтримується державою, що дозволяє російським компаніям пропонувати продукцію за більш конкурентними цінами. Український агросектор не має подібного рівня державної підтримки», — наголосив заступник голови ВАР. Денис Марчук також підкреслив, що Україна зацікавлена не в конфронтації, а у розвитку партнерських відносин із Польщею та іншими країнами ЄС. Сторони мають шукати нові можливості для співпраці та спільного виходу на перспективні світові ринки.  https://agravery.com/uk/posts/show/urad-rozsiriv-derzavnu-pidtrimku-dla-galuzej-vivcarstva-ta-kozivnictvahttps://agravery.com/uk/posts/show/urad-rozsiriv-derzavnu-pidtrimku-dla-galuzej-vivcarstva-ta-kozivnictvaFri, 26 Jun 2026 16:50:00 +0300articleДля агровиробників, які через війну перемістили бізнес із прифронтових територій, розмір за будівництво та реконструкцію ферм збільшено до 50%. Відтепер на державну підтримку зможуть розраховувати також виробники, які займаються розведенням овець та кіз.  Відповідні зміни Кабінет Міністрів України вніс зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції.  «Розширення державної підтримки на вівчарство та козівництво є важливим кроком для відновлення поголів’я та розвитку цих галузей. За роки повномасштабної війни кількість овець і кіз в Україні суттєво скоротилася, тому наше завдання створити додаткові стимули для фермерів інвестувати у виробництво. Окремий фокус - на підприємствах, які були змушені перемістити виробництво з прифронтових територій, адже збереження їхньої діяльності означає робочі місця, податки та продовольчу безпеку країни», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький. Зміни передбачають: розширення переліку об’єктів державної підтримки за рахунок племінних ярок, вівцематок, баранів, кіз (козематок та/або кізочок), цапів і цапків; поширення часткового відшкодування вартості об’єктів на тваринницькі ферми та комплекси для утримання овець і кіз; збільшення до 50% розміру відшкодування вартості об’єктів для сільгосптоваровиробників, які після 24 лютого 2022 року перемістили діяльність із прифронтових територій; надання права у 2026 році отримати часткове відшкодування вартості об’єктів, які були побудовані та/або реконструйовані у 2025 році та введені в експлуатацію. Очікується, що ухвалені зміни сприятимуть відновленню та розвитку галузей вівчарства і козівництва, здешевлять придбання племінних тварин та інвестиції у відповідну виробничу інфраструктуру, а також посилять підтримку підприємств, які продовжують працювати після релокації з територій, що постраждали від бойових дій. За даними Державної служби статистики, на початок 2026 року в Україні налічувалося 761,1 тис. голів овець та кіз. Порівняно з довоєнним періодом поголів’я скоротилося майже на 30%, що обумовлює необхідність додаткових стимулів для розвитку галузі.https://agravery.com/uk/posts/show/roboca-grupa-var-na-hmelniccini-napracuvala-propozicii-sodo-pidtrimki-agrariiv-ta-zmin-do-zakonodavstvahttps://agravery.com/uk/posts/show/roboca-grupa-var-na-hmelniccini-napracuvala-propozicii-sodo-pidtrimki-agrariiv-ta-zmin-do-zakonodavstvaFri, 26 Jun 2026 13:30:00 +0300articleУ Хмельницькому 25 червня відбулося чергове засідання регіональної робочої групи з питань розвитку аграрного сектору під головуванням Сергія Тюріна, голови Хмельницької ОДА. Робочу групу було створено за підсумками регіонального аграрного форуму, ініційованого ВАР. Її мета — консолідація позицій аграрної спільноти, напрацювання практичних рішень та ініціювання необхідних законодавчих змін. До обговорення долучилися народні депутати України Юрій Заславський та Володимир Ватрас, заступник голови ВАР Денис Марчук, керівник профільного структурного підрозділу ОВА, керівники сільськогосподарських підприємств та представники профільних галузевих установ. Цього разу учасники зосередилися на найбільш актуальних для галузі питаннях — від державної підтримки до кадрового забезпечення та податкового навантаження. Серед ключових тем — підтримка агропідприємств, які були релоковані з тимчасово окупованих територій або постраждали внаслідок бойових дій. Також обговорили законодавчі ініціативи щодо запровадження плати за проїзд дорогами місцевого значення та пропозицію щодо застосування пільгової 50% ставки акцизного податку на пальне для сільськогосподарських виробників. Окрему увагу приділили кадровому забезпеченню аграрної галузі. «Питання бронювання працівників агропідприємств залишається одним із найгостріших, адже напряму впливає на стабільність роботи господарств у регіоні. Без його вирішення підприємствам дедалі складніше забезпечувати безперервність виробничих процесів», — наголосив член правління ВАР Ігор Гай. Також під час зустрічі порушили питання високої вартості оформлення прав на земельні ділянки як у частині оренди, так і купівлі. Учасники засідання домовилися продовжити спільну роботу над опрацюванням озвучених ініціатив та підготовкою пропозицій для їх подальшого розгляду на державному рівні.https://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-rozpocato-drugij-etap-reformi-melioraciihttps://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-rozpocato-drugij-etap-reformi-melioraciiFri, 26 Jun 2026 10:50:00 +0300article21 червня набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності» №4795-IX. Про це повідомила пресслужба Апарату ВРУ. Як зазначається, вказаний закон є важливим кроком у продовженні реформи меліорації, яка в Україні реалізується вже кілька років. Її основою став Закон України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель», ухвалений у 2022 р. «Закон №4795-IX започатковує другий етап реформи меліорації, який передбачає перехід від переважно бюджетної моделі управління меліоративною інфраструктурою до економічно стійкої системи, в якій ключову роль відіграватимуть організації водокористувачів та оператори з чітко визначеною відповідальністю за експлуатацію об’єктів. Документ також пов’язаний із реалізацією Стратегії зрошення та дренажу до 2030 р.», - йдеться в повідомленні. Закон також передбачає створення операторів меліоративних систем у формі державних некомерційних підприємств. Вони відповідатимуть за експлуатацію об’єктів, а тарифи на подачу та відведення води формуватимуться за прозорими правилами. До наглядових рад планують залучати представників аграріїв та інших водокористувачів. «Реформа меліорації покликана знизити собівартість поливу та підвищити врожайність, а також зробити систему більш прозорою для користувачів. Законодавчі зміни також сприятимуть зменшенню втрат води, підвищенню надійності постачання в сезон та створенню стимулів для модернізації інфраструктури», - зазначається в повідомленні.https://agravery.com/uk/posts/show/kriticnist-agropidpriemstv-novi-kriterii-dla-podanna-cerez-darhttps://agravery.com/uk/posts/show/kriticnist-agropidpriemstv-novi-kriterii-dla-podanna-cerez-darFri, 26 Jun 2026 09:05:00 +0300article24 червня 2026 року Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України затвердило наказ № 6954 «Критерії визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для галузей національної економіки». Документ визначає критерії підтвердження статусу підприємств критично важливими для функціонування економіки. Наказ набирає чинності з 24 червня 2026 року. З цієї дати підприємства, які відповідають визначеним критеріям, можуть подавати пакет документів через державну електронну систему ДАР. Експерти Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) у межах проєкту з підтримки українських агровиробників із постраждалих регіонів у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією Mercy Corps пояснюють, що саме потрібно врахувати агропідприємствам під час підтвердження статусу критично важливого підприємства. Згідно з наказом № 6954, для підприємств, які мають важливе значення для національної економіки у галузі сільського господарства, затверджено окремі критерії. Водночас відповідно до постанови № 76 підприємство має відповідати мінімум трьом критеріям, два з яких є обов’язковими. Перший обов’язковий критерій — відсутність заборгованості зі сплати податків до державного і місцевих бюджетів та єдиного соціального внеску. Другий обов’язковий критерій — розмір нарахованої середньої заробітної плати застрахованих осіб працівників на підприємстві приватної форми власності за останній податковий період, тобто місяць. Він має бути не нижчим за розмір мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 3. Це підтверджується довідкою, наданою підприємством. Для підприємств, місцезнаходженням яких є та які фактично провадять діяльність на територіях можливих бойових дій, активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, щодо яких за Переліком № 376 не визначено дату припинення можливості бойових дій, дату завершення бойових дій чи тимчасової окупації, щомісячна зарплата протягом строку відстрочки має бути не нижчою за розмір мінімальної зарплати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5. Третій критерій — підприємство має важливе значення для галузі національної економіки. Відповідно до пункту 4 наказу № 6954 для підприємств у галузі сільського господарства визначено окремі галузеві критерії. Один із них стосується масштабу діяльності підприємства. Зокрема, підприємство має відповідати одному з таких показників: обробляти угіддя сільськогосподарського призначення на площі не менше 1000 гектарів для провадження сільськогосподарської діяльності. Це підтверджується відомостями, передбаченими підпунктом 2 пункту 3 Переліку відомостей Державного реєстру виробників сільськогосподарської продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 2025 року № 549; обробляти угіддя багаторічних насаджень на площі не менше 50 гектарів для виробництва продукції плодових, які знаходяться на балансі підприємства. Це підтверджується формою державного статистичного спостереження № 29-сг річна «Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду», затвердженою наказом Державної служби статистики України від 04 квітня 2024 року № 91, з квитанцією про прийняття системою електронної звітності органів державної статистики; мати обсяг річного доходу, тобто чистого доходу від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг, не менше 40 млн грн. Це підтверджується завіреною копією річної фінансової звітності, яка складається з балансу та звіту про фінансові результати за попередній звітний рік. Ще один критерій стосується виду діяльності підприємства. Підприємство має здійснювати один із визначених напрямів діяльності: виробництво, переробку та збут, зокрема експорт, сільськогосподарської продукції; виробництво та/або постачання засобів захисту рослин, зокрема пестицидів, насіння та/або садивного матеріалу, ветеринарних препаратів, добрив, сільськогосподарської техніки, устаткування, обладнання і запасних частин до них; забезпечення виробничо-технологічних процесів із приймання, очищення, сушіння, зберігання, переробки зерна, олійних та зернобобових культур, а також продуктів їх доробки; науково-технічну діяльність, спрямовану на створення умов для підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва і рівня продовольчої безпеки України; діяльність з надання часткових гарантій за кредитними зобов’язаннями суб’єктів малого і середнього підприємництва, що працюють у сфері сільського господарства. При цьому основним видом діяльності підприємства станом на 1 червня 2026 року згідно з КВЕД-2010 має бути один із визначених КВЕД. Окремо у наказі передбачено критерій для підприємств, 100% акцій або часток у статутному капіталі яких належать державі. Йдеться про підприємства, утворені шляхом перетворення державного підприємства та які здійснюють діяльність з передачі в суборенду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на земельних торгах. Такий критерій підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, сформованим у порядку, визначеному законом про державну реєстрацію, а також довідкою про діяльність за підписом керівника підприємства. У довідці має бути зазначено кількість проведених земельних торгів із передачі в суборенду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, кількість укладених договорів суборенди землі, загальну площу земельних ділянок та суму отриманої суборендної плати. Важливо: для прийняття рішення про визначення підприємства таким, що має важливе значення для національної економіки у сфері сільського господарства, обов’язково подається завірена копія Податкового розрахунку за останній звітний період із підтвердженням контролюючого органу про прийняття цього Податкового розрахунку. Нагадаємо, агровиробники можуть безкоштовно звертатися на юридично-консультаційну лінію ВАР із практичними питаннями, що виникають у роботі господарств: від бронювання працівників і підтвердження критичності до податкового обліку, земельних відносин та участі у державних програмах підтримки. Щоб отримати консультацію, залиште свій запит в електронній формі: https://forms.gle/v56UzTAsrD9Zrx998 Для уточнення звертайтеся за номером юридично-консультаційної лінії: +38 067 522-03-43 Довідково: MERCY CORPS — міжнародна гуманітарна організація, яка працює більш ніж у 40 країнах світу та надає допомогу людям, які постраждали від катастроф, війн, бідності та наслідків зміни клімату.https://agravery.com/uk/posts/show/minekonomiki-podvoilo-vimogi-do-plosi-agropidpriemstv-ta-u-5-raziv-lisovih-gospodarstv-dla-otrimanna-statusu-kriticno-vazlivihhttps://agravery.com/uk/posts/show/minekonomiki-podvoilo-vimogi-do-plosi-agropidpriemstv-ta-u-5-raziv-lisovih-gospodarstv-dla-otrimanna-statusu-kriticno-vazlivihFri, 26 Jun 2026 08:20:00 +0300articleМіністерство економіки, довкілля та сільського господарства України переглянуло критерії визначення підприємств, що мають важливе значення для національної економіки, суттєво збільшивши вимоги щодо площі оброблюваних угідь, обсягів річного доходу та рівню середніх заробітних плат для суб’єктів господарювання. Відповідні зміни затверджено наказом № 6954 від 24 червня 2026 року Документом передбачено посилення галузевих та загальних порогів для набуття статусу, що дозволяє підприємствам претендувати на бронювання працівників. Для сільськогосподарського сектору міністерство вдвічі підвищило мінімальну площу оброблюваних угідь – з 500 га до 1000 га, а поріг річного доходу агропідприємств зріс з 20 млн грн до 40 млн грн. Водночас із переліку підкритеріїв вилучено норму про сплату ПДФО у розмірі не менше 324 тис. грн за квартал та можливість набуття статусу через володіння 90% капіталу інших критично важливих підприємств. Натомість для агросектору запроваджено обов’язкову вимогу щодо надання копії податкового розрахунку із підтвердженням контролюючого органу. У лісовому господарстві вимоги до площі постійного користування земельними ділянками зросли у п’ять разів – з 500 га до 2500 га. Альтернативна вимога щодо кількості застрахованих працівників знижена з 15 до 10 осіб, проте вона тепер обов’язково доповнюється фінансовим критерієм – обсягом річного доходу не менше 10 млн грн, якого раніше для лісгоспів не існувало. Крім того, з переліку профільних КВЕД у цій галузі виключено мисливство, інжиніринг, геологію та інші види освіти. Наказом також запроваджуються диференційовані зарплатні критерії для загального переліку підприємств, яких раніше не було. Для компаній із середньою кількістю працівників понад 50 осіб середня зарплата має бути не нижчою за середню по країні за останній звітний рік, помножену на коефіцієнт 2, а для підприємств від 20 осіб – на коефіцієнт 3. Для міжобласного статусу (діяльність у трьох і більше областях) встановлено обов’язкові умови: штат від 10 осіб та сплата податків і ЄСВ (крім митних) не менше 24 тис. грн по кожній із областей за останні три місяці. Для постійних представництв нерезидентів зарплатний поріг також посилено: середня зарплата має бути не нижчою за середню по країні, помножену на коефіцієнт 3, тоді як у попередній редакції наказу застосовувався коефіцієнт 2. Крім того, виробники техніки та обладнання вітчизняного виробництва можуть претендувати на статус важливих для економіки, якщо продукція включена до переліку Мінекономіки, вартість якої частково компенсується за рахунок бюджетних коштів. Цей механізм реалізується в рамках експериментального проєкту щодо часткової компенсації вартості техніки вітчизняного виробництва у межах Всеукраїнської економічної платформи "Зроблено в Україні", а також через окрему програму часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання. При цьому без змін залишились критерії, які були раніше. Критичними визначаються підприємства, що мають держгранти; надають послуги для Мінекономіки на підставі договорів (угод, контрактів), укладених на строк не менше 6 місяців; перебувають у сфері управління Мінекономіки або єдиним засновником та акціонером якого є держава в особі Мінекономіки; проводить експертизу проєктів нормативно-правових актів щодо економіки/ЗЕД; впроваджують діяльність у трьох чи більше областях України; є учасником індустріального парку (ІП); уклали інвестдоговори зі значними інвестиціями у сфері переробки/виробництва біогазу чи біометану/добування та переробка корисних копалин.https://agravery.com/uk/posts/show/urozaj-ozimoi-psenici-v-zahidnih-oblastah-moze-znizitisa-na-15-20-cerez-pogodni-umovihttps://agravery.com/uk/posts/show/urozaj-ozimoi-psenici-v-zahidnih-oblastah-moze-znizitisa-na-15-20-cerez-pogodni-umoviThu, 25 Jun 2026 16:50:00 +0300articleЦьогорічний врожай озимої пшениці в західних областях буде набагато нижчим порівняно до минулого року. Залежно від строків сівби, втрати можуть сягнути від 15 до 20% врожаю. Про це у коментарі SuperAgronom.com розповів Микола Юськів, директор з оптової торгівлі Тернопільського регіонального представництва LNZ Group. Першою перешкодою для отримання високих врожаїв стала пізня сівба озимини, каже фахівець. «Пізній висів через пізнє збирання врожаю кукурудзи та соняшника… Не було вологи, тобто пшениця переважно заходила в зиму слабо розвиненою, або не зійшла взагалі. Потім були сильні морози, які спричинили промерзання глибоких шарів ґрунту. Снігу було багато, але попередні сильні морози спричинили промерзання грунту та створили барʼєр для вологи. Фактично весь сніг зійшов в яри. А швидке потепління завадило просування снігу в нижні шари ґрунту. Через це ми мали посушливі умови, які не дали рослині нормально розкущитися, — пояснив він. Весняна посуха і перепади денної та нічної температур спричинили стрес рослинам і негативно вплинули на засвоєння живлення, яке фермери внесли. «Фермери старалися вирішити цю проблему за рахунок внесення мікроелементів і антистресантів вже по листу, оскільки вносити щось у ґрунт було недоцільно. Верхній шар був повністю сухий, — додав Микола Юськів.https://agravery.com/uk/posts/show/na-kordoni-ukraini-z-rumunieu-zaversuut-persu-cergu-modernizacii-vantaznogo-terminaluhttps://agravery.com/uk/posts/show/na-kordoni-ukraini-z-rumunieu-zaversuut-persu-cergu-modernizacii-vantaznogo-terminaluThu, 25 Jun 2026 13:30:00 +0300articleНа міжнародному автомобільному пункті пропуску «Порубне – Сірет» на українсько-румунському кордоні завершується перша черга модернізації вантажного терміналу, повідомляє Мінрозвитку України. Як зазначається, проєкт реалізується в межах програми Європейського Союзу Connecting Europe Facility (CEF) на умовах співфінансування. Роботи передбачають облаштування сучасної інфраструктури для здійснення контрольних процедур та збільшення пропускної спроможності. «Наразі виконано основний комплекс інженерних робіт. Зокрема, облаштовано систему дощової каналізації та очисні споруди, влаштовано цементобетонне дорожнє покриття, встановлено металеву конструкцію над чотирисмуговою ділянкою, змонтовано павільйон для прикордонної служби, систему стаціонарного радіаційного контролю, зовнішнє освітлення, огорожу, шлагбауми та інші елементи інженерної інфраструктури. Завершується зведення інженерного каркаса майбутнього вантажного терміналу», - вказується в повідомленні. Загалом реконструкція вантажного терміналу «Порубне – Сірет» передбачає будівництво чотирьох додаткових смуг для в'їзду вантажного транспорту в Україну, облаштування організованої зони очікування та впровадження сучасних митних і контрольних технологій.https://agravery.com/uk/posts/show/cifrovizacia-sferi-zahistu-roslin-vidkrie-eksporteram-zelenij-koridor-do-es-visockijhttps://agravery.com/uk/posts/show/cifrovizacia-sferi-zahistu-roslin-vidkrie-eksporteram-zelenij-koridor-do-es-visockijThu, 25 Jun 2026 10:50:00 +0300articleQR-коди замість паперових документів, електронна реєстрація замість кабінетів чиновників і повна простежуваність продукції – Україна готує одну з наймасштабніших цифрових реформ в агросекторі. Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства разом із профільними відомствами вже розпочало підготовку ринку до запуску єдиної цифрової системи державної реєстрації у сфері захисту рослин, яка стане основою нових правил роботи галузі та наблизить українське регулювання до стандартів ЄС.  Які основні зміни відбудуться 1.  Державна реєстрація стає обов'язковою для всіх професійних операторів, діяльність яких пов'язана з обігом рослин і рослинної продукції, що потребують фітосанітарних сертифікатів або паспортів. Під регулювання підпадають дистриб'ютори засобів захисту рослин (ЗЗР), агроконсультанти, профільні лабораторії, а також компанії з технічного огляду обладнання та навчання. Дрібні оператори (наприклад, приватні домогосподарства), які постачають незначну кількість рослин чи насіння безпосередньо кінцевим споживачам в обхід дистанційної торгівлі, повністю звільняються від обов'язкової реєстрації. Такий самий «імунітет» поширюється на логістичні компанії, які здійснюють виключно транспортування вантажів.  2. Взаємодія між бізнесом та державними органами повністю переходить в онлайн через автоматизовану систему PHIS (Phytosanitary Inspection System). Завдяки інтеграції з платформою «Трембіта» система за секунди самостійно верифікує особу через Дія.Підпис та підтягує необхідні коди ЄДРПОУ й КВЕДи з державних реєстрів. На розгляд заяви органам контролю встановлено термін до 5 робочих днів.  3. Створюється єдина система ідентифікації учасників. Кожному суб’єкту буде присвоєний унікальний літерно-цифровий код, який відображатиме його статус і повноваження в системі. Окремі коди отримають професійні користувачі засобів захисту рослин, дистриб’ютори, агроконсультанти, лабораторії та оператори, уповноважені видавати паспорти рослин або здійснювати маркування дерев’яної тари. Наприклад, для дистриб'юторів ЗЗР передбачено маркер D, а для агроконсультантів – маркер A. Професійні користувачі найнебезпечніших пестицидів I класу отримують маркер U1, однак лише після спеціального навчання та складання іспиту, без якого легальна купівля хімікатів буде неможливою. 4. Тотальна простежуваність. У сфері контролю впроваджується наскрізний ланцюжок, де будь-який фітосанітарний сертифікат, паспорт рослини чи маркування тари отримує унікальний QR-код. Контролери в полі чи на митниці можуть за секунди зчитати код і перевірити, де виготовлено товар, яка лабораторія його тестувала та чи має фермер право його використовувати. 5. Актуальні реєстри та відповідальність за порушення. Бізнес зобов'язаний швидко оновлювати дані у разі будь-яких  змін. У разі виявлення фальсифікату чи критичних порушень рішення про припинення реєстрації приймається негайно, а оператор виключається з системи вже наступного дня. «Перехід на цифрові інструменти – це вимоги євроінтеграції, а також спрощення умов для українського бізнесу. Завдяки взаємодії платформ PHIS та “Трембіта” ми повністю ліквідуємо корупційні ризики та скорочуємо розгляд заяв до кількох днів. Нова система гарантує безпрецедентну простежуваність продукції, що відкриє легальним експортерам “зелений коридор” до ЄС та надійно захистить наш ринок від фальсифікату. При цьому держава мінімізувала будь-який регуляторний тиск на дрібних виробників», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький. https://agravery.com/uk/posts/show/minekonomiki-proponue-vstanoviti-serednu-normu-spozivanna-vodi-dla-zrosenna-3000-kub-mgahttps://agravery.com/uk/posts/show/minekonomiki-proponue-vstanoviti-serednu-normu-spozivanna-vodi-dla-zrosenna-3000-kub-mgaThu, 25 Jun 2026 09:05:00 +0300articleМіністерство економіки, довкілля та сільського господарства України оприлюднило проєкт наказу, яким пропонується затвердити середню норму споживання води для потреб зрошення на рівні 3000 куб. м на гектар. У міністерстві пояснили, що фактичні норми споживання води для зрошення в Україні суттєво різняться залежно від регіону, кліматичних умов, культур та способів поливу і можуть становити від 1500 до понад 6000 куб. м/га за сезон. Запропонований показник у 3000 куб. м/га, за оцінкою міністерства, відповідає середнім значенням водопотреби основних зрошуваних культур у степовій зоні та є близьким до розрахункового показника для Одеської області за підсумками 2025 року, який становив 3576 куб. м/га. Проєкт наказу розроблено на виконання закону про вдосконалення управління меліоративними системами, ухваленого у лютому 2026 року, який уповноважив міністерство визначити середню норму споживання води для зрошення.https://agravery.com/uk/posts/show/ksg-agro-investue-ponad-25-mln-grn-u-vlasnu-sistemu-vodozabezpecennahttps://agravery.com/uk/posts/show/ksg-agro-investue-ponad-25-mln-grn-u-vlasnu-sistemu-vodozabezpecennaThu, 25 Jun 2026 08:20:00 +0300articleАгрохолдинг KSG Agro розгортає масштабний інфраструктурний проєкт із побудови повністю автономної системи водопостачання для одного зі своїх провідних свинокомплексів. До кінця 2026 року компанія має намір повністю забезпечити виробничий об'єкт власними джерелами ресурсу, інвестувавши в модернізацію понад 25 млн грн. Цей крок покликаний нівелювати критичні ризики воєнного часу та радикально оптимізувати структуру операційних витрат. Про це повідомляє пресслужба KSG Agro. Для промислового тваринництва безперебійне водозабезпечення є не просто технологічною умовою, а базовим елементом біобезпеки та безперервності виробництва. Щомісяця свинокомплекс KSG Agro споживає близько 20 тис. кубометрів води. Будь-які збої у її подачі несуть пряму загрозу для дотримання суворих санітарно-гігієнічних норм та ефективності життєдіяльності всього тваринницького комплексу. Саме тому перехід на рейки повної автономності став логічним продовженням довгострокової стратегії стійкості холдингу. Необхідність реалізації такого капіталомісткого проєкту зумовлена комплексом факторів, що загострилися останнім часом. Головними каталізаторами стали перманентні воєнні загрози для об'єктів критичної інфраструктури, значний ступінь зношеності державних та комунальних водопровідних мереж, високі технологічні втрати під час транспортування, а також регулярне зростання тарифів на воду для промислових споживачів. Власна інфраструктура дозволяє вивести бізнес з-під впливу цих непередбачуваних зовнішніх чинників. В основі реалізації проєкту лежить створення організації водокористувачів «Нива», яка об'єднала 189 землевласників та землекористувачів регіону. Відповідно до чинного законодавства України, ОВК функціонує як неприбуткова структура та координує діяльність із надання послуг водопостачання для виробничих та меліоративних потреб учасників. Меліоративна мережа, яка переходить в управління організації, охоплює 1052 га і є однією з трьох найбільших іригаційних систем у Дніпропетровській області. На підготовчому етапі холдинг уже успішно подолав ключові регуляторні процедури: отримано необхідні погодження від ДПП «Кривбаспромводопостачання» та затверджено ліміт на спеціальне водокористування в обсязі до 1 млн кубометрів води. Наразі на об'єктах тривають активні роботи з відновлення наявної меліоративної інфраструктури. Центральним етапом проєкту стане глибока реконструкція та технічне переоснащення насосної станції №10, яку Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм передає на баланс ОВК «Нива». Після повної модернізації станція забезпечить прямий забір води з магістрального каналу «Дніпро – Кривий Ріг», гарантуючи стабільний дебіт як для виробничих потреб свинокомплексу, так і для зрошення земель інших учасників об'єднання. Комплексне оновлення системи включає заміну застарілих енергоємних насосних агрегатів на сучасне високоефективне обладнання, повне перекладання магістральних трубоводів із використанням довговічних пластикових мереж, впровадження автоматизованих систем комерційного та технологічного обліку, а також цифровізацію управління всіма процесами водорозподілу. Окремим блоком передбачено розвиток автономної енергетичної інфраструктури для забезпечення безперебійної роботи станції під час можливих блекаутів. За оцінками фінансових аналітиків компанії, ліквідація непродуктивних втрат води, суттєве зниження питомого енергоспоживання та оптимізація експлуатаційних витрат забезпечать високу економічну ефективність проєкту. Очікуваний термін окупності інвестицій обсягом понад 25 млн грн становить від трьох до чотирьох років. «Для сучасного агропромислового виробництва, яке поєднує в собі як промислове тваринництво, так і інтенсивне рослинництво, вода — це стратегічний ресурс найвищого пріоритету. Від її безперебійного постачання безпосередньо залежить стабільність біологічних та виробничих процесів, безумовне виконання екологічних вимог та загальна продуктивність господарств на зрошуваних землях», — зазначає голова Ради директорів KSG Agro Сергій Касьянов. Він підкреслює, що реалії повномасштабної війни змусили український бізнес радикально переосмислити критерії стійкості та підходи до формування критичної інфраструктури. «Якщо раніше питання водопостачання розглядалося переважно крізь призму чистої економіки та собівартості, то сьогодні це насамперед питання виживання, стійкості та безпеки бізнесу. Ми інвестуємо в капітальні рішення, які дозволяють мінімізувати будь-яку залежність від зовнішніх обставин та гарантувати безперервність роботи наших виробничих потужностей. Автономна система водопостачання стане потужним щитом від інфраструктурних ризиків і водночас закладе міцний фундамент для зниження операційних витрат у довгостроковій перспективі», — переконаний Касьянов. У довгостроковій стратегії розвитку розбудова власної ресурсної та технологічної автономії залишається ключовим вектором для KSG Agro. Проєкт модернізації водозабезпечення реалізується в тісному синергетичному зв'язку з програмами енергоавтономності холдингу, що передбачають впровадження альтернативних джерел генерації. У підсумку це дозволяє сформувати диверсифіковану та гнучку бізнес-модель, здатну демонструвати високу життєздатність та захищеність активів навіть в умовах пікових зовнішніх викликів.https://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-rozgladaut-varianti-vidnovlenna-agrarnogo-ministerstva-dla-evrointegraciihttps://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-rozgladaut-varianti-vidnovlenna-agrarnogo-ministerstva-dla-evrointegraciiWed, 24 Jun 2026 16:50:00 +0300articleГолова парламентського Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила, що для успішної адаптації аграрного сектору до вимог Євросоюзу Україні необхідне окреме профільне міністерство. Про це повідомили у Верховній Раді. За її словами, гармонізація українського законодавства зі стандартами ЄС є складним процесом, який передбачає не лише ухвалення необхідних законів, а й забезпечення їхнього практичного виконання. Вона наголосила, що впровадження європейських вимог потребує значних інвестицій, особливо з боку малих і середніх сільгоспвиробників. Климпуш-Цинцадзе зазначила, що багато господарств не мають достатньо власних ресурсів для модернізації виробництва, тому потребують грантової підтримки або пільгового кредитування. Серед інших викликів вона назвала дефіцит кваліфікованих кадрів, зокрема фахівців із точного землеробства та експертів з європейського законодавства. На її думку, аграрний сектор також потребує посилення кадрового та технічного потенціалу органів влади, відповідальних за формування та реалізацію державної політики. Питання відновлення окремого Міністерства аграрної політики нині обговорюється у Верховній Раді в контексті підготовки України до подальшої інтеграції з Європейським Союзом.https://agravery.com/uk/posts/show/nizka-rentabelnist-moze-strimati-prodazi-psenici-novogo-vrozauhttps://agravery.com/uk/posts/show/nizka-rentabelnist-moze-strimati-prodazi-psenici-novogo-vrozauWed, 24 Jun 2026 14:35:00 +0300articleПочаток жнив в Україні буде супроводжуватися певним зниженням цін на пшеницю на тлі прогнозів вищого врожаю та сезонного збільшення пропозиції зерна. Водночас обмежена готовність аграріїв продавати пшеницю за поточними цінами підтримає ринок уже в другій половині липня. Про це повідомляють в аналітичному департаменті сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).  За оцінками експертів, урожай пшениці в Україні у 2025 році становитиме 23,5–24 млн тонн, що дещо перевищує минулорічний показник. «Врожай очікується більше, ніж торік, і ринок уже враховує фактор збільшення виробництва. Найближчими тижнями ціни на продовольчу пшеницю можуть знизитися приблизно на 10 доларів за тонну. Якщо зараз третій клас торгується на рівні 214–217 $/т CPT-порт, то під час активного надходження нового врожаю можливе зниження до рівня близько 205 $/т», - зазначають аналітики. Водночас ключовим фактором для ринку залишатиметься активність продажів з боку виробників. «Собівартість виробництва пшениці продовжує зростати, тоді як поточні цінові рівні забезпечують мінімальну рентабельність або навіть збитковість окремих продажів. Тому питання обсягів реалізації нового врожаю залишається відкритим. Наразі ми не спостерігаємо готовності аграріїв активно продавати значну частину пшениці одразу після збирання. Більшість виробників розглядають можливість відтермінування продажів в очікуванні кращої кон'юнктури. Це  може обмежити пропозицію на ринку в перші тижні сезону», — вважають експерти. При цьому експортний попит на зерно є активним. На липень-серпень уже законтрактовано понад 3 млн тонн української пшениці, тоді як форвардні закупівлі покривають лише частину необхідних обсягів. «У другій половині липня ринок може отримати додаткову підтримку з боку експортерів, яким необхідно буде забезпечувати виконання вже укладених контрактів. Після короткого періоду цінового тиску можна очікувати стабілізацію ринку та поступове відновлення котирувань. Орієнтиром для пшениці третього класу може стати рівень близько 220 доларів за тонну CPT-порт», — прогнозують у ПУСК.  https://agravery.com/uk/posts/show/agrarii-zmozut-otrimati-kosti-na-dobriva-vitciznanogo-virobnictvahttps://agravery.com/uk/posts/show/agrarii-zmozut-otrimati-kosti-na-dobriva-vitciznanogo-virobnictvaWed, 24 Jun 2026 12:10:00 +0300article17 червня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 803, якою внесено зміни до порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки сільськогосподарських товаровиробників шляхом виділення бюджетних субсидій з розрахунку на одиницю оброблюваних угідь, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2021 р. № 886. Постанова запроваджує нову програму державної підтримки на придбання комплексних мінеральних добрив вітчизняного виробництва для вирощування власної сільськогосподарської продукції. Умови участі в програмі пояснюють експерти Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) у межах проєкту з підтримки українських агровиробників із постраждалих регіонів у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією Mercy Corps. Під комплексними мінеральними добривами вітчизняного виробництва у межах цього порядку розуміються добрива, які містять кілька основних елементів живлення, зокрема азот, фосфор, калій, магній, сірку, а також мікроелементи: марганець, бор, молібден, цинк і мідь. Такі добрива мають вироблятися із застосуванням амонійно-фосфатного методу, базується на реакціях сірчанокислотного розкладання фосфоровмісної сировини з подальшим додаванням аміаку та калію хлористого. Бюджетні кошти надаватимуться отримувачам на безповоротній основі в межах бюджетних призначень на поточний рік. Підтримка розраховуватиметься на 1 гектар оброблюваних угідь, засіяних або засаджених сільськогосподарськими культурами у поточному році, та/або багаторічних насаджень, але не більше ніж за 10 000 гектарів на одного отримувача. Розмір підтримки становитиме до 1000 грн на гектар для вирощування власної сільськогосподарської продукції — із розрахунку придбання 7 тонн комплексних мінеральних добрив вітчизняного виробництва на 100 гектарів оброблюваних угідь. Водночас отримувачі мають право скористатися лише одним із видів державної підтримки, визначених відповідним Порядком № 886. Йдеться про підтримку для територій можливих бойових дій — 1000 грн на гектар, для територій активних бойових дій — 1000 грн на гектар, підтримку під урожай поточного року для посівних площ, на яких вирощується бавовник, — 10 000 грн на гектар, або підтримку на придбання комплексних мінеральних добрив вітчизняного виробництва — до 1000 грн на гектар. Заявки подаються через особистий електронний кабінет у Державному аграрному реєстрі після оприлюднення оголошення про початок приймання заявок. Прийом заявок триватиме з 1 жовтня до 1 листопада поточного року. Заявки, подані після завершення строку, не розглядатимуться. До заявки програмними засобами ДАР додаються документи, що підтверджують придбання комплексних мінеральних добрив вітчизняного виробництва, вироблених у поточному році. Це може бути товарно-транспортна накладна, рахунок-фактура або платіжна інструкція. Також потрібно подати документ, що підтверджує метод виробництва та походження таких добрив, зокрема паспорт якості, сертифікат якості, технічні умови тощо, а також довідку ДПС про відсутність заборгованості з платежів. Така довідка має бути чинною на дату подання заявки. Для юридичних осіб також передбачено подання звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай поточного року за формою № 4-сг. Для багаторічних насаджень — звіту про посівні площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на останню звітну дату за формою № 29-сг. Фізичні особи-підприємці подають довідку про підсумки сівби під урожай поточного року та/або довідку в довільній формі про наявні багаторічні насадження за підписом ФОП. Крім того, отримувач має подати інформацію в довільній формі про всіх пов’язаних із ним осіб, які протягом бюджетного періоду є отримувачами підтримки за цим порядком. Мінекономіки на підставі зведених відомостей, що надійдуть від обласних комісій, та з урахуванням наявних бюджетних асигнувань до 25 листопада поточного року здійснюватиме пропорційний розподіл бюджетних коштів щодо кожного отримувача в розрізі структурних підрозділів. Такий розподіл затверджуватиметься наказом Мінекономіки. Нагадаємо, агровиробники можуть безкоштовно звертатися на юридично-консультаційну лінію ВАР із практичними питаннями, що виникають у роботі господарств: від бронювання працівників і підтвердження критичності до податкового обліку, земельних відносин та участі у державних програмах підтримки. Щоб отримати консультацію, залиште свій запит в електронній формі: https://forms.gle/v56UzTAsrD9Zrx998 Для уточнення звертайтеся за номером юридично-консультаційної лінії: +38 067 522-03-43 Довідково: MERCY CORPS — міжнародна гуманітарна організація, яка працює більш ніж у 40 країнах світу та надає допомогу людям, які постраждали від катастроф, війн, бідності та наслідків зміни клімату.https://agravery.com/uk/posts/show/sprosena-reestracia-sortiv-so-ce-dalo-ukraini-i-cogo-dosi-brakuehttps://agravery.com/uk/posts/show/sprosena-reestracia-sortiv-so-ce-dalo-ukraini-i-cogo-dosi-brakueWed, 24 Jun 2026 10:11:00 +0300articleЩе кілька років тому зареєструвати новий сорт в Україні означало чекати – і чекати довго. Навіть якщо сорт уже пройшов усі перевірки в Європі й успішно вирощувався там роками, в Україні процес починався з нуля. З 2023 року це змінилося: сорти, визнані в ЄС, не вимагають повторних випробувань у нас.  Ключова зміна – у підході до оцінки сортів. Україна використовує дані європейських органів та міжнародної системи UPOV замість повторного проведення DUS-тестів (тестів на відмінність, однорідність і стабільність).  Окремо варто відзначити чіткість процедури – компанії можуть планувати запуск нових продуктів без ризику затягування на роки, адже встановлені законом терміни зробили процес реєстрації передбачуваним. За 2024–2026 роки за цією процедурою в Україні вже зареєстровано 699 сортів. Із них 163 отримали українську реєстрацію в той самий рік, що й європейську, ще 160 – наступного року. Тобто майже половина нових сортів виходить на ринок практично синхронно з ЄС. По кукурудзі зареєстровано 125 сортів, 66 із них – у рік європейської реєстрації, 28 – наступного року. По соняшнику загалом 62 сорти, з яких 33 і 14 відповідно. Варто відзначити, що це культури, де вибір сорту напряму впливає на врожайність і на те, як посіви переносять посуху чи хвороби. Ефект для аграріїв Швидша реєстрація – це не просто зручність для бізнесу. Для аграріїв це означає доступ до перевірених, високопродуктивних сортів, які вже показали результат на європейських полях. І це особливо важливо для експортноорієнтованих культур – кукурудзи, соняшнику, ріпаку, сої – де конкурентоспроможність напряму залежить від якості насіння. Якби механізм пришвидшеної реєстрації запрацював раніше, українські аграрії могли б отримати доступ до сучаснішої генетики ще в попередні сезони. Це означало б вищі валові збори, кращу адаптацію посівів до посухи та температурних стресів, а також стабільніше виробництво в умовах кліматичних змін. Особливо це стосується кукурудзи, соняшнику, ріпаку та сої – культур, де нові гібриди напряму впливають не лише на врожайність, а й на стійкість до хвороб і погодних ризиків.  Крім того, значна частина нових сортів і гібридів створюється під конкретні напрями переробки – олійну, кормову, біоенергетичну чи харчову. Тому швидший доступ до такої генетики – це не лише питання насіння, а й питання розвитку внутрішньої переробки та доданої вартості всередині країни.  Механізм пришвидшеної реєстрації активно використовують великі міжнародні компанії, які працюють на українському ринку. Наприклад, у 2024 році дві третини нових сортів, зареєстрованих в Україні, подали члени Насіннєвої асоціації України (НАУ): 537 з 927 нових позицій. По кукурудзі та соняшнику їхня частка склала 71%, по ріпаку – 95%, по сої – 74%. Серед заявників – Limagrain, Syngenta, BASF, KWS, RAGT Semences, Lidea, MAS Seeds, «Маїс» та інші. На початок 2026 року члени асоціації вже зареєстрували 61 новий сорт, серед яких переважають кукурудза, соняшник і озимий ріпак. Це свідчить про те, що насіннєвий ринок не стоїть на місці навіть в умовах війни – компанії інвестують у розширення портфелів і планують наперед. Реєстрація є, довіри – ще не вистачає Те, що реєстрація стала швидшою, ще не означає, що міжнародні компанії поспішають реєструвати свої найновіші розробки в Україні. Попри відкриту і швидку процедуру в Україну заходить значно менше нових сортів, ніж могло б. Якщо в ЄС щороку реєструються сотні новинок, то на український ринок доходять десятки. І причина – не в самій процедурі реєстрації. Ключовий фактор – ризики, пов’язані із захистом інтелектуальної власності. Для компаній важливо не лише те, наскільки швидко вони можуть зареєструвати сорт, а й чи зможуть вони реально захистити свою генетику після виходу на ринок. Цю проблему посилює існування масштабного «сірого» ринку насіння. Паралельно з офіційним реєстром працює тіньовий обіг – від продажу «анонімного» насіння до незаконного використання селекційних розробок.  Формально механізми захисту інтелектуальної власності в Україні є. Але на практиці доведення порушень – складний, довгий і ресурсомісткий процес, у який міжнародні компанії не готові занурюватися. У результаті контроль часто обмежується боротьбою з відвертим фальсифікатом, тоді як незаконне використання генетики залишається в «сірій зоні». Для порівняння, у ЄС захист сортів – це не лише реєстрація, а передусім постійний контроль і реальне правозастосування. Там працюють реєстри учасників ринку, забезпечена простежуваність усього ланцюга обігу насіння, діють санкції та репутаційні наслідки за порушення. У цьому і полягає парадокс нинішньої ситуації: Україна суттєво спростила доступ до ринку, але поки що не забезпечила належного захисту після входу. Як наслідок, частина інноваційних сортів не заходить на ринок або заходить із затримкою, а аграрії працюють із менш сучасною генетикою, ніж могли б. Куди рухаємося далі Сам по собі швидкий вхід – це лише пів справи. Далі важливо, щоб на ринку були зрозумілі правила і працювала простежуваність. Сьогодні ж ринок часто залишається «невидимим». Саме тому потрібен перехід від формального регулювання до системи, де зрозуміло, хто, що і в яких обсягах виробляє та продає. Один із базових кроків – створення повноцінного реєстру учасників ринку насіння. Йдеться про всіх, хто працює в комерційному обігу: виробників, дистриб’юторів, компанії, що займаються пакуванням, доробкою, протруюванням.  Важливо також бачити рух насіння далі – включно з перепродажами, коли з одного мішка з’являються десятки «нових». Окремої уваги потребує і онлайн-продаж, який сьогодні часто випадає з поля регулювання. Це не про ускладнення правил, а про реальну простежуваність всього ланцюга. Не менш важливо – чітко розділити «любительський» і комерційний сегменти. Така практика давно працює в ЄС: малі виробники до певної площі мають спрощені вимоги, тоді як більші гравці працюють у повноцінному регуляторному полі. Подібний підхід дозволяє не тиснути на дрібних виробників і водночас наводити порядок у комерційному сегменті. Окремий фокус – на селекційних компаніях і перших етапах виведення сорту на ринок. Саме «перший вихід» нової генетики потребує більшої уваги і контролю, щоб захист працював не лише на папері. І, нарешті, питання перевірок. Вони мають повернутися – але не як формальність для офіційних компаній, а як інструмент роботи з нерегламентованим сегментом. Йдеться про «сірі» виробництва, неофіційні канали збуту, ті частини ринку, які сьогодні залишаються поза увагою. У підсумку Україна зробила важливий крок, спростивши реєстрацію. Але якщо за швидким виходом на ринок не буде стояти реальний захист генетики, компанії просто не ризикують виводити туди свої найсильніші розробки.  При цьому варто використати досвід країн, які вже давно вибудували робочі моделі, зокрема – Франції та Німеччини. Їхній підхід – це не лише реєстрація, а постійний контроль, простежуваність і реальна відповідальність за порушення. Очевидно, що такий досвід неможливо просто скопіювати за один крок. Але рухатись в цьому напрямку давно вже час.