https://agravery.com/site/indexhttps://agravery.com/img/logo-x-100.gifhttps://agravery.com/site/indexukWed, 28 Oct 2026 16:50:00 +0200https://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-vidkrila-29-novih-eksportnih-napramiv-dla-agroprodukcii-u-2026-rocihttps://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-vidkrila-29-novih-eksportnih-napramiv-dla-agroprodukcii-u-2026-rociWed, 28 Oct 2026 16:50:00 +0200articleЗ початку 2026 року для української продукції погодили 29 нових експортних напрямів у 13 країнах і Європейському Союзі. Це найбільший річний показник щонайменше з 2022 року, передає «ПроАгро Груп». За повідомленням Держпродспоживслужби, нові можливості охоплюють експорт аграрної продукції до Європи, Азії, Африки, Близького Сходу та Латинської Америки. Зокрема, до Китаю дозволили постачати українське борошно, до В’єтнаму та Єгипту –– яєчні продукти, до Чилі – молоко й молочну продукцію. Також погоджено експорт великої рогатої худоби до Алжиру, овець для забою до Єгипту, яловичини до Іраку, Грузії та Кот-д’Івуару. До останньої країни також відкрито доступ для української м’ясної продукції з птиці. Серед інших нових напрямів – постачання кормів для домашніх тварин до Єгипту та Республіки Корея, перероблених кормів до Албанії, а також кормів рослинного походження до Грузії. Розширилися й можливості експорту продукції рослинництва. Зокрема, до ЄС погодили постачання садивного матеріалу вишні та восьми видів клена, а до Молдови — живих равликів та їхньої ікри. Нові експортні дозволи охоплюють не лише сировину, а й продукцію переробки, що створює додаткові можливості для українських виробників розвивати переробні потужності та збільшувати експорт товарів із вищою доданою вартістю. «Відкриття кожного нового напряму – це конкретний результат спільної роботи держави та українських виробників. Ми розширюємо географію експорту й водночас створюємо можливості для постачання продукції переробки», – зазначив голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук.https://agravery.com/uk/posts/show/zeleni-krediti-ta-adaptacia-do-standartiv-es-aki-mozlivosti-gotuut-dla-ukrainskih-agrariivhttps://agravery.com/uk/posts/show/zeleni-krediti-ta-adaptacia-do-standartiv-es-aki-mozlivosti-gotuut-dla-ukrainskih-agrariivWed, 28 Oct 2026 14:30:00 +0200articleРозширення доступу аграріїв до «зеленого» фінансування, підвищення обізнаності фермерів щодо сталих технологій і адаптація виробництва до глобальних кліматичних змін – ключові напрями співпраці Мінагрополітики та міжнародного проєкту PROGRESS. Ці питання заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віталій Головня обговорив під час робочої зустрічі з представниками проєкту та науковцями. Зокрема, учасники акцентували увагу на впровадженні сталих технологій у садівництві та підготовці українських виробників до роботи на міжнародних ринках з урахуванням нових кліматичних вимог. Також обговорили механізми розвитку «зеленого» фінансування в Україні. Йдеться про інтеграцію екологічних критеріїв у кредитні програми, щоб аграрії могли залучати пільгове фінансування для екологічної модернізації виробництва, впровадження енергоефективних технологій і переходу до сталих практик господарювання. Ще одним напрямом дискусії стали вимоги Спільної аграрної політики ЄС (CAP) та екологічні стандарти, яких мають дотримуватися виробники. Адаптація до цих вимог необхідна для збереження позицій української продукції на ринку ЄС і розширення можливостей її експорту. «Наша спільна мета з міжнародними партнерами – дати українському агробізнесу чіткі інструменти для роботи в нових екологічних та кліматичних реаліях. Своєчасний доступ до «зеленого» фінансування у поєднанні з адаптацією виробничих процесів до стандартів ЄС дозволить не лише захистити вітчизняний врожай від кліматичних ризиків, а й гарантувати високу конкурентоспроможність української агропродукції на зовнішніх ринках», – наголосив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віталій Головня. Також було представлено освітні та науково-практичні ініціативи для аграріїв, присвячені адаптації садівництва до кліматичних змін, підготовці фахівців і впровадженню інтегрованого захисту рослин. Напрацювання спрямовані на поширення практичних знань, розвиток сталих технологій і зменшення впливу сільського господарства на довкілля. Сторони домовилися розширювати доступ фермерів до навчальних і методичних матеріалів, розвивати просвітницькі програми та координувати підготовку до Кліматичної конференції ООН COP31. Довідково: Проєкт PROGRESS («Просування готовності до Зеленого курсу в країнах Східного партнерства») – міжнародна ініціатива, що фінансується Федеральним міністерством довкілля Німеччини (BMUKN) у межах Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI) та реалізується GIZ у партнерстві з Організацією економічного співробітництва та розвитку (OECD). Мета проєкту – сприяти екологічній трансформації економіки, скороченню викидів парникових газів і адаптації різних галузей до кліматичних змін. В Україні проєкт зосереджений на розвитку «зеленого» фінансування для агробізнесу, підтримці кліматично стійкого садівництва, розробці освітніх програм з інтегрованого захисту рослин і допомозі виробникам у підготовці до екологічних вимог ЄС для збереження та розширення експортних можливостей.https://agravery.com/uk/posts/show/novi-pravila-kriticnosti-ta-bronuvanna-ak-pracuvatime-koordinacijnij-centrhttps://agravery.com/uk/posts/show/novi-pravila-kriticnosti-ta-bronuvanna-ak-pracuvatime-koordinacijnij-centrWed, 28 Oct 2026 12:10:00 +0200articleВідповідні зміни передбачені постановою КМУ від 23 жовтня 2026 року № 1328 «Деякі питання організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час», текст якої оприлюднено на урядовому сайті 26 жовтня. Експерти Всеукраїнської аграрної ради у межах проєкту з підтримки українських агровиробників із постраждалих регіонів, який ВАР реалізує у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією Prosper Global (раніше Mercy Corps), підготували експресаналіз документа та роз’яснили основні зміни. Новий Координаційний центр та його повноваження Уряд створив Координаційний центр з організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час – тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів України. У затвердженому складі Центру передбачено 18 посад, зокрема представників Мінекономіки, Міноборони, Мінагрополітики, Мінцифри, МВС, Міненерго, Мінрозвитку, Пенсійного фонду, Держпраці, Національної поліції, СБУ, ГУР, Служби зовнішньої розвідки, Генерального штабу ЗСУ, Держприкордонслужби, Секретаріату Кабінету Міністрів та Офісу Президента. Співголовами визначено заступника Міністра економіки та довкілля і заступника Міністра оборони. Основними завданнями Центру є узгодження галузевих і регіональних критеріїв критичності, розгляд пропозицій державних органів щодо визначення підприємств критично важливими, надання рекомендацій щодо скасування такого статусу та розгляд пропозицій про збільшення обсягів бронювання. Фактично без отримання рекомендацій Координаційного центру підприємство не зможе завершити процедуру отримання статусу критично важливого або погодити збільшення обсягів бронювання понад 50%. Це стосується і підприємств, які працюють на територіях можливих та активних бойових дій. Водночас остаточне рішення залишатиметься за відповідним уповноваженим державним органом, який враховуватиме рекомендації та пропозиції Центру. Координаційний центр також має право отримувати необхідну інформацію від органів влади та підприємств, залучати до роботи їхніх представників і незалежних експертів, а також утворювати постійні або тимчасові робочі групи. Як змінюється процедура отримання статусу критичності За новими правилами процедура передбачатиме кілька етапів: Підприємство подає документи до відповідного уповноваженого органу, зокрема Мінекономіки, Мінагрополітики через Державний аграрний реєстр або обласної військової адміністрації за встановленою процедурою. Уповноважений орган протягом не більш як 7 робочих днів із дня отримання звернення розглядає його з метою визначення відповідності підприємства встановленим критеріям. За результатами розгляду орган звертається до Координаційного центру для отримання рекомендацій та пропозицій. Координаційний центр опрацьовує звернення державного органу не довше одного календарного місяця з дня його отримання. У разі обґрунтованої потреби державний орган може звернутися щодо невідкладного розгляду. Тоді рекомендації та пропозиції надаються у строк не більш як 7 робочих днів із дня отримання такого звернення. Після отримання рекомендацій і пропозицій Координаційного центру уповноважений орган протягом не більш як 3 робочих днів приймає рішення про визначення підприємства критично важливим або повідомляє його листом про відмову з обґрунтуванням невідповідності встановленим критеріям. Експерти ВАР звертають увагу, що підстави, за яких Координаційний центр може не рекомендувати визначення підприємства критично важливим, чітко не визначені. Перегляд критеріїв та чинних статусів критичності До 5 листопада 2026 року профільні міністерства та обласні військові адміністрації мають переглянути й узгодити галузеві та регіональні критерії визначення підприємств критично важливими. Відповідно до постанови, на це відведено 10 днів із дня набрання нею чинності. За результатами перегляду критеріїв уповноважені органи повинні провести аналіз відповідності підприємств оновленим вимогам. Якщо буде виключено критерій, на підставі якого підприємство визнано таким, що має важливе значення для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади, рішення про визначення такого підприємства критично важливим підлягає скасуванню. Окремого строку для такого скасування постановою не встановлено. Рішення про визначення підприємств критично важливими, чинні на дату набрання постановою № 1328 чинності, залишаються чинними протягом строку, на який вони прийняті, крім випадків скасування через виключення відповідного критерію. Що змінюється в умовах бронювання Під час визначення максимально дозволеної кількості заброньованих продовжують враховуватися військовозобов’язані, яким надано відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Окремо визначено обставини, які можуть бути підставою для відмови Координаційного центру в розгляді обґрунтованих пропозицій щодо збільшення обсягів бронювання. Зокрема, йдеться про встановлення фактів систематичного порушення керівником критично важливої установи вимог законодавства у сфері організації та ведення військового обліку. До таких обставин належать, зокрема, наявність протягом останніх 12 місяців двох і більше документально підтверджених фактів таких порушень та/або притягнення керівника до адміністративної відповідальності за їх вчинення. Також визначено строки використання рішення про збільшення обсягів бронювання. У разі ухвалення такого рішення відповідний державний орган подає через портал «Дія» повідомлення про зміну ліміту бронювання в Єдиному переліку. Підприємство, якому збільшено обсяг бронювання, має здійснити бронювання військовозобов’язаних протягом 10 робочих днів із дня подання через портал «Дія» повідомлення про зміну ліміту бронювання в Єдиному переліку. Відповідне повідомлення подає Мінекономіки або державний орган, який прийняв рішення про визначення підприємства критично важливим. Якщо бронювання не здійснено у встановлений строк, рішення державного органу про збільшення обсягів бронювання втрачає чинність. Після закінчення строку дії рішення про збільшення обсягів бронювання керівники відповідних державних органів і критично важливих установ повинні здійснити через портал «Дія» заходи щодо анулювання наданих відстрочок протягом 5 робочих днів із дня, що настає за днем закінчення строку дії такого рішення. Виняток щодо заборгованості Ще одна зміна стосується критерію відсутності заборгованості. Відтепер під час застосування відповідного критерію не враховується заборгованість, що виникла через тимчасове припинення або непроведення платежів із державного та/або місцевих бюджетів для фінансування підприємства, установи, організації або оплати поставлених ними товарів, виконаних робіт чи наданих послуг. Такий виняток діє до дня надходження відповідних платежів за умови підтвердження обставин довідкою розпорядника бюджетних коштів або органу Казначейства. Ознайомитися з повним текстом дайджесту щодо критичності і Координаційного центру та завантажити його можна за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1fnUpLLmDi0H0w4elKNN4JbkaSCceW4KA/view?usp=share_link Нагадаємо, агровиробники можуть безкоштовно звертатися на юридично-консультаційну лінію ВАР з питань земельних і трудових відносин, державної підтримки, кредитування, оподаткування та інших юридичних аспектів діяльності господарств. Щоб отримати консультацію, залиште свій запит в електронній формі: https://forms.gle/v56UzTAsrD9Zrx998 Для уточнення звертайтеся за номером юридично-консультаційної лінії: +38 067 522-03-43 Довідково: Prosper Global – міжнародна гуманітарна організація, яка працює у понад 35 країнах світу та надає допомогу людям, які постраждали від катастроф, війн, бідності та наслідків зміни клімату.https://agravery.com/uk/posts/show/castina-vrozau-sonasniku-moze-zalisitisa-v-polah-cerez-nizki-zakupivelni-cinihttps://agravery.com/uk/posts/show/castina-vrozau-sonasniku-moze-zalisitisa-v-polah-cerez-nizki-zakupivelni-ciniWed, 28 Oct 2026 10:36:00 +0200articleПро це повідомляють в аналітичному департаменті сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах Всеукраїнської аграрної ради (ВАР). Станом на кінець жовтня в Україні офіційно намолочено 9,8 млн тонн соняшнику. Загальний урожай з урахуванням тіньового ринку може становити 11–11,5 млн тонн. Водночас частина посівів, особливо в західних і північних областях, досі залишається незібраною. «За поточних цін соняшник не забезпечує аграріям прибутку. У західних і північних регіонах частина врожаю досі залишається в полях. Якщо раніше навіть за погіршення якості насіння його збирання мало економічний сенс, то зараз ситуація інша. Витрати на збирання можуть виявитися невиправданими з огляду на можливу виручку. Тому існує ризик, що значна частина соняшнику так і залишиться незібраною», — зазначають аналітики. За словами експертів, умовні ціни на соняшник перебувають у межах 14,5–15 тис. грн/т. Окремі покупці пропонують 15,2–15,5 тис. грн/т. Дещо краща ситуація у західних областях, де ціни сягають 15,8–16,2 тис. грн/т. Регіональну різницю зумовлюють логістичні умови та очікувані проблеми з урожаєм. «Були очікування, що падіння цін зупиниться на рівні 15–16 тис. грн/т, однак показники опустилися ще нижче. Навіть скорочення врожаю поки не створює передумов для суттєвого подорожчання. Попит на соняшник залишається обмеженим, а активність покупців і продавців низькою. Найближчими тижнями така ситуація, ймовірно, збережеться», — прогнозують у ПУСК. За прогнозами, певне відновлення цін можливе наприкінці року. У другій половині листопада соняшник може подорожчати до 16–16,5 тис. грн/т, у грудні — до 17,5–18 тис. грн/т. «Для аграріїв, які мають можливість зберігати соняшник, продаж у грудні–лютому потенційно може бути вигіднішим, ніж реалізація за нинішніми цінами. Водночас розрахунки поки не показують повернення показників навіть до 20 тис. грн/т. Основним ризиком для ринку соняшнику залишаються воєнні дії, які можуть призвести до подальшого скорочення попиту та зниження закупівельних цін. За сприятливих умов відновлення цін хоча б до 17–17,5 тис. грн/т дозволить частині виробників реалізувати соняшник без збитків або з невеликим прибутком», — підсумовують аналітики.https://agravery.com/uk/posts/show/agrarii-namolotili-ponad-417-mln-tonn-zernovih-i-169-mln-tonn-olijnih-kulturhttps://agravery.com/uk/posts/show/agrarii-namolotili-ponad-417-mln-tonn-zernovih-i-169-mln-tonn-olijnih-kulturWed, 28 Oct 2026 09:05:00 +0200articleСтаном на 27 жовтня аграрії зібрали 41,7 млн тонн зернових і зернобобових культур. Обмолочено 8 315,6 тис. га, або 72% прогнозованих площ. Середня врожайність становить 50,2 ц/га. Валовий збір олійних культур – соняшнику, сої та ріпаку – сягнув 16,9 млн тонн. Аграрії повністю зібрали пшеницю, ячмінь, горох і ріпак. Пшениця – зібрано 26 239,6 тис. тонн із площі 5 120,2 тис. га. Середня врожайність – 51,2 ц/га. Ячмінь – намолочено 6 597,9 тис. тонн із 1 483,1 тис. га за врожайності 44,5 ц/га. Горох – зібрано 833,6 тис. тонн із 302,2 тис. га. Середня врожайність – 27,6 ц/га. Ріпак озимий та ярий – намолочено 3 896,7 тис. тонн із 1 328,8 тис. га за врожайності 29,3 ц/га. Найбільші площі зернових і зернобобових культур обмолочено в таких областях: Одеська область – 1 256 тис. га, валовий збір зернових – 5 833,2 тис. тонн. Зокрема, зібрано 3 829,1 тис. тонн пшениці, 1 497,1 тис. тонн ячменю та 303,7 тис. тонн гороху. Дніпропетровська область – 735,2 тис. га, валовий збір – 2 914,2 тис. тонн. Зібрано  2 040,3 тис. тонн пшениці, 574,6 тис. тонн ячменю та 37 тис. тонн гороху. Миколаївська область – 703,2 тис. га, валовий збір – 2 781,8 тис. тонн. Зокрема, намолочено 1 873,5 тис. тонн пшениці, 648,7 тис. тонн ячменю та 118 тис. тонн гороху. За врожайністю зернових лідирують господарства Сумської області – 69,8 ц/га. Високі показники також мають Хмельницька (69 ц/га), Чернівецька (64 ц/га), Вінницька(63 ц/га) та Чернігівська (61,4 ц/га) області. Триває збирання пізніх культур. Соняшник – обмолочено 4 443,9 тис. га, або 85% прогнозованої площі. За врожайності 22,1 ц/га намолочено 9 833,1 тис. тонн. Кукурудза – обмолочено 1 325,4 тис. га, або 29% прогнозованої площі. За врожайності 59,5 ц/га зібрано 7 886,1 тис. тонн. Соя – обмолочено 1 468,1 тис. га, або 91% прогнозованої площі. За врожайності 21,7 ц/га намолочено 3 180,6 тис. тонн. Цукрові буряки – викопано 79,5 тис. га, або 47% прогнозованої площі. За врожайності 493,4 ц/га зібрано 3 923,9 тис. тонн. Просо – обмолочено 38,5 тис. га, або 94% прогнозованої площі. За врожайності 23,1 ц/га намолочено 89 тис. тонн. Гречка – обмолочено 46,3 тис. га, або 95% прогнозованої площі. За врожайності 13 ц/га зібрано 60,1 тис. тонн.https://agravery.com/uk/posts/show/agriko-podvoila-vrozaj-kartopli-na-kiivsini-zavdaki-zrosennuhttps://agravery.com/uk/posts/show/agriko-podvoila-vrozaj-kartopli-na-kiivsini-zavdaki-zrosennuWed, 28 Oct 2026 08:20:00 +0200articleКомпанія «Агріко Україна» завдяки крапельному зрошенню та диференційованому живленню отримала до 82 тонн картоплі з гектара на Київщині. На контрольних ділянках без поливу врожайність становила 35-37 тонн/га, передає «ПроАгро Груп». Результати отримали в межах проєкту «Один сезон – одне поле», про що компанія повідомила на своєму YouTube-каналі. Попри літню посуху та весняні заморозки, на зрошуваних ділянках урожайність сорту Раномі сягнула 800-820 ц/га, а сорту Есмі – 700-730 ц/га, тоді як на контрольному полі без зрошування лише 350-370 ц/га. Система дозволяла регулювати подачу води й добрив залежно від сорту та фази розвитку рослин. У компанії зазначили, що крапельне зрошення допомогло суттєво підвищити врожайність навіть за несприятливих погодних умов. Водночас через посуху в Україні та Європі цього сезону очікується скорочення пропозиції якісної картоплі, що може спричинити подальше зростання цін.https://agravery.com/uk/posts/show/prifrontovim-agrariam-pocali-vidavati-rukavi-dla-zberiganna-zernahttps://agravery.com/uk/posts/show/prifrontovim-agrariam-pocali-vidavati-rukavi-dla-zberiganna-zernaTue, 27 Oct 2026 16:50:00 +0200articleОдна з дистрибуцій відбулася на Сумщині за участі першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Дениса Башлика, представників Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), Українського Червоного Хреста, міжнародної гуманітарної організації Prosper Global (раніше – Mercy Corps) та Сумської обласної військової адміністрації. «Ми розпочали видачу рукавів аграріям прифронтових регіонів. Це практична допомога господарствам, яким уже зараз потрібно зберігати зібраний урожай. Через війну частина інфраструктури знищена або пошкоджена, а обмежений морський експорт додатково збільшує навантаження на наявні сховища. Рукави дають можливість зберігати зерно безпосередньо у господарстві та не продавати його вимушено через відсутність вільних потужностей. Дякую нашим партнерам, завдяки яким ця допомога доходить безпосередньо до виробників», – зазначив Денис Башлик. Програма охоплює агровиробників Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей. Пріоритет надається господарствам, інфраструктура яких постраждала внаслідок бойових дій. Рукави призначені для зберігання власного врожаю зернових та олійних культур. За результатами прийому заявок через Державний аграрний реєстр агровиробники дев’яти областей подали 2 319 заявок на отримання 13 881 рукава. Один рукав вміщує близько 200 тонн зерна. Таким чином, заявлена аграріями потреба відповідає можливості додаткового зберігання близько 2,8 млн тонн зернових та олійних культур. Допомога надається агровиробникам безоплатно. Ініціативу реалізують FAO, Всесвітня продовольча програма ООН (ВПП), Prosper Global та Український Червоний Хрест у співпраці з Міністерством аграрної політики та продовольства України. Програму підтримують Уряд Канади, Європейський Союз, Фонд Говарда Г. Баффета та Державний департамент США. Потреба у додаткових сховищах залишається значною. Через пошкодження аграрної інфраструктури та уповільнення експорту дефіцит потужностей для зберігання зернових та олійних культур до листопада може сягнути 11 млн тонн. Забезпечення аграріїв рукавами дозволяє частково закрити цю потребу вже зараз. Паралельно Україна продовжує працювати над відновленням повноцінного морського експорту та розширенням можливостей альтернативної логістики.https://agravery.com/uk/posts/show/cini-na-ukrainskij-sonasnik-vpali-do-25-ricnogo-minimumuhttps://agravery.com/uk/posts/show/cini-na-ukrainskij-sonasnik-vpali-do-25-ricnogo-minimumuTue, 27 Oct 2026 14:30:00 +0200articleЗа інформацією експертів ІА «АПК-Інформ», минулого тижня ціни на соняшник в Україні продовжували падати під впливом обмежених можливостей по переробці, оновивши мінімум з квітня 2024 р. «Під впливом великої пропозиції олійної на умовах СРТ-підприємство ціни попиту опустилися до 14500-16000 грн/т, проте в ряді випадків все ще сягали 16500-17000 грн/т СРТ», - уточнюється у повідомленні. Також зазначається, що темпи переробки соняшнику у жовтні прискорювалася, але обсяги все одно поки що лишаються найменшими за останні 15 років. На експортному ринку соняшнику ціни продовжували падати під впливом насиченості місцевих ринків в країнах-імпортерах олійної, а також під тиском подальшого зниження цін на українському внутрішньому ринку з боку переробного сектору. За оперативними даними, за 22 дні жовтня з України експортовано 25 тис. тонн соняшнику переважно до Туреччини, Італії та Австрії.https://agravery.com/uk/posts/show/popit-na-agrarnu-osvitu-zris-na-233-na-cerkasini-obgovorili-pidgotovku-fahivciv-dla-galuzihttps://agravery.com/uk/posts/show/popit-na-agrarnu-osvitu-zris-na-233-na-cerkasini-obgovorili-pidgotovku-fahivciv-dla-galuziTue, 27 Oct 2026 12:45:00 +0200articleАгробізнесу потрібні фахівці, які володіють сучасними технологіями та готові до викликів виробництва. Об’єднання аграрного та педагогічного напрямів в Уманському національному університеті може посилити підготовку таких кадрів і зміцнити співпрацю освіти, держави та бізнесу. Про це говорили під час освітньої панелі в межах зустрічі аграріїв Черкащини з представниками влади. Заступник міністра освіти і науки України Микола Трофименко повідомив, що інтерес до аграрних спеціальностей зростає. Цьогоріч на спеціальності «Агрономія» та «Агроінженерія» зарахували 19 603 здобувачі освіти – на 23,3% більше, ніж торік. Він також зазначив, що результат об’єднання університетів має оцінюватися через конкретні зміни. Зокрема, доступ до сучасного обладнання, розвиток досліджень і посилення освітніх програм. Для цього важлива державна й міжнародна підтримка. Голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак акцентував на законодавчих змінах у вищій освіті, зокрема новій моделі державної підтримки навчання, яка передбачає бюджетні місця та гранти. Такі інструменти мають допомогти краще враховувати потреби країни й ринку праці. Голова ВАР Андрій Дикун наголосив, що для аграріїв принципово важливо, аби освіта відповідала реальним потребам виробництва. «Аграрному бізнесу потрібні люди, які знають сучасні технології, мають практичні навички й готові працювати на результат. Саме тому аграрії мають бути повноцінними партнерами університету – від формування освітніх програм до практики студентів», – зазначив він. В. о. ректора Уманського національного університету Олена Ярошинська окреслила завдання закладу – поєднати досвід і традиції освітнього та аграрного напрямів та сформувати потужний центр освіти, науки й практичних рішень. Народний депутат України та член наглядової ради університету Олександр Ковальчук акцентував на ширшому значенні трансформації. Об’єднання аграрного й педагогічного напрямів дає змогу поєднати наукові школи, досвід викладачів та інфраструктуру. «Переконаний, що успіх цієї трансформації дасть новий імпульс розвитку університетів по всій країні», — зазначив він. ВАР дякує представникам уряду й парламенту, Черкаська обласна державна адміністрація, керівництву та наглядовій раді університету, освітянам і аграріям за конструктивний діалог та готовність розвивати партнерство між освітою й бізнесом.       https://agravery.com/uk/posts/show/ukrzaliznica-obmezila-perevezenna-zerna-do-ugorsini-ta-polsihttps://agravery.com/uk/posts/show/ukrzaliznica-obmezila-perevezenna-zerna-do-ugorsini-ta-polsiTue, 27 Oct 2026 10:50:00 +0200articleОбмеження діють з 26 жовтня до скасування і стосуються чотирьох іноземних перевізників. АТ «Укрзалізниця» обмежила перевезення зернових вантажів до Угорщини через станцію Батьово для перевізника TransRail. Про це свідчить перелік конвенційних заборон компанії. Обмеження поширюється на зернові та зернобобові культури, насіння, а також макуху та шроти олійних культур. Загалом з 26 жовтня УЗ запровадила п’ять конвенційних заборон щодо іноземних перевізників. Окрім зернових обмежень, через той самий перехід Батьово обмежили перевезення руди для компанії Rail Cargo Hungaria. Два обмеження стосуються польського напрямку. Заборонили приймання всіх вантажів для перевізника IRT через станцію Ягодин і для перевізника Rail STM через станцію Мостиська II. Усі обмеження діють до їх скасування. Конвенційні заборони Укрзалізниця традиційно застосовує, коли на прикордонних переходах накопичуються черги вагонів. Наразі компанія планує запровадити чіткий механізм застосування таких обмежень саме при критичній черзі.  https://agravery.com/uk/posts/show/dunajski-porti-ocikuut-zrostanna-vantazoobigu-zavdaki-nicnomu-sudnoplavstvuhttps://agravery.com/uk/posts/show/dunajski-porti-ocikuut-zrostanna-vantazoobigu-zavdaki-nicnomu-sudnoplavstvuTue, 27 Oct 2026 09:05:00 +0200articleУкраїна потребує домовленостей із Румунією щодо збільшення пропускної спроможності Сулінського каналу та запровадження нічного проведення суден, щоб збільшити вантажообіг дунайських портів. Про це в коментарі Укрінформу повідомив директор Ізмаїльського морського торговельного порту Віталій Нікула. «Нам потрібні певні домовленості щодо збільшення пропускної спроможності тих каналів, які єднають Дунай і Чорне море. Це перш за все Сулінський канал, який зараз відіграє одну з важливих ролей і є центральним каналом заходу суден із Чорного моря до дунайського кластеру», – зазначив він. Як нагадав В. Нікула, Сулінський канал дає змогу проходити суднам з осадкою до 7 метрів. Через нього здійснюється перевезення як експортних, так і імпортних вантажів, зокрема мінеральних добрив, будівельних матеріалів та інших необхідних для України товарів. Наразі ж головною проблемою залишається обмежена пропускна спроможність каналу. За словами директора порту, відповідна робота ведеться на рівні профільних міністерств України та Румунії. Одним із очікуваних кроків є запровадження нічного проведення суден. Це, на думку фахівця, дозволить збільшити обсяги перевалки вантажів як на експорт, так і на імпорт. «Ми сподіваємося, що найближчим часом запрацює нічна проводка. Це дозволить нам збільшити вантажообіг і опрацювати більше вантажів як на експорт, так і на імпорт», – сказав він. Ще одним викликом для дунайських портів є обміління Дунаю, яке знижує ефективність перевезень і створює додаткові труднощі. «Ми сьогодні в такій ситуації, що дунайські порти зіткнулися із сезонним падінням рівня води в Дунаї. Наразі він катастрофічно низький. Наприклад, ті баржі, які можуть взяти 2-2,5 тис. тонн зерна, ми зараз завантажуємо максимум на 750 - 800 тонн», – зазначив В. Нікула. Окремо директор Ізмаїльського порту відзначив потребу в інвестиціях у модернізацію портового обладнання. За його словами, підприємство підтримує наявну перевантажувальну техніку в належному стані, однак оновлення обладнання могло б сприяти підвищенню ефективності роботи порту.https://agravery.com/uk/posts/show/agroholding-imk-otrimav-vidznaku-resilience-markhttps://agravery.com/uk/posts/show/agroholding-imk-otrimav-vidznaku-resilience-markTue, 27 Oct 2026 08:20:00 +0200article22 жовтня в Україні відбувся захід ESG Leaders Assembly «Відповідальність, яка має ціну», що об’єднав лідерів бізнесу, експертів і практиків, які опікуються питаннями сталого розвитку. Організаторами події виступили ESG Liga PAEW (Professional Association of Environmentalists of the World) та Офіс сталих рішень. Кульмінацією заходу стало перше вручення RESILIENCE MARK — Знака стійкості українського бізнесу від ESG Liga PAEW для компаній з різних галузей економіки України. ІМК отримала нагороду RESILIENCE MARK. Як зазначено в дипломі до нагороди, RESILIENCE MARK для ІМК — це визнання конкретних дій і відповідальності, яку вдалося проявити через складні обставини. «Стійкість ІМК — це здатність забезпечувати результат сьогодні, водночас зберігаючи людей, родючість ґрунтів та виробничий потенціал для майбутнього», — зазначила Юлія Логвиненко, Заступник генерального директора зі сталого розвитку ІМК, під час виступу на ESG Leaders Assembly.https://agravery.com/uk/posts/show/ponad-500-agrogospodarstv-otrimaut-3600-zernovih-rukaviv-var-i-prosper-global-rozpocali-peredacu-dopomogihttps://agravery.com/uk/posts/show/ponad-500-agrogospodarstv-otrimaut-3600-zernovih-rukaviv-var-i-prosper-global-rozpocali-peredacu-dopomogiMon, 26 Oct 2026 16:25:00 +0200articleВидача стартувала 20 жовтня і триватиме до 15 листопада. «Через російські атаки на портову інфраструктуру та обмеження експорту аграрії змушені довше зберігати вирощений урожай, часто не маючи для цього достатніх потужностей. Водночас складна логістика й низькі ціни не дозволяють розраховувати на швидку та вигідну реалізацію зерна. Тому ця допомога міжнародних партнерів особливо важлива саме зараз. Ми говоримо про додаткові потужності для зберігання близько 720 тисяч тонн зерна. Це масштабна підтримка сотень господарств, які продовжують працювати попри війну», – зазначив заступник голови ВАР Дмитро Кохан. Допомогу отримають агровиробники, які обробляють від 100 до 3000 га землі у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях. Пріоритет надається господарствам, інфраструктура яких постраждала внаслідок війни. Кожен полімерний рукав вміщує близько 200 тонн зерна. Їх можна встановлювати безпосередньо на території господарств, створюючи додаткові потужності там, де стаціонарних сховищ немає або їх недостатньо. «Коли рахують, скільки в Україні є потужностей для зберігання зерна, враховують і склади в морських портах. Але через війну та проблеми з логістикою скористатися ними непросто. Частина елеваторів у прифронтових регіонах теж недоступна або працює з обмеженнями. А врожай зібраний, і його треба десь тримати. Тому ці рукави для нас вкрай важливі. Можна залишити зерно у своєму господарстві, перечекати кілька місяців і не продавати його зараз собі у збиток», – розповів аграрій з Одеської області. Передача зернових рукавів здійснюється в межах проєкту «Екстрена підтримка зі зберігання зерна для фермерів в Україні, які постраждали внаслідок війни». Ініціатива є частиною програми підтримки українських агровиробників, що реалізується за координації Мінагро. До її впровадження залучені Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO), Всесвітня продовольча програма ООН (WFP), Prosper Global та Український Червоний Хрест за фінансової та ресурсної підтримки міжнародних партнерів: Європейського Союзу, Державного департаменту США, Уряду Канади та Фонду Говарда Г. Баффета. Загалом за підтримки всіх донорів близько 2 300 агровиробників отримають 13 881 рукав для зберігання зерна. Довідково: Prosper Global – міжнародна гуманітарна організація, яка працює у 35+ країнах світу та надає допомогу людям, які постраждали від катастроф, війн, бідності та наслідків зміни клімату.https://agravery.com/uk/posts/show/corne-more-stalo-najnebezpecnisim-marsrutom-viperedivsi-persku-zatokuhttps://agravery.com/uk/posts/show/corne-more-stalo-najnebezpecnisim-marsrutom-viperedivsi-persku-zatokuMon, 26 Oct 2026 14:30:00 +0200articleЧорне море у 2026 році стало найсмертоноснішим маршрутом для світового торговельного судноплавства, випередивши за кількістю нападів і жертв Перську затоку та Ормузьку протоку, повідомляє Financial Times із посиланням на дані компанії морської безпеки Ambrey та Міжнародної морської організації (IMO). За даними аналітиків, від початку 2026 року в акваторії Чорного моря під атаками опинилися понад 570 суден, унаслідок чого загинули щонайменше 40 моряків. Для порівняння, у районі Перської затоки та Ормузької протоки за аналогічний період зафіксовано загибель 24 членів екіпажів, а загальна інтенсивність ударів у Чорному морі у понад шість разів перевищила показники близькосхідного регіону. Найбільше загострення ситуації відбулося влітку та на початку осені: у період із липня до вересня зафіксовано ураження 387 суден, що більш ніж уп'ятеро перевищує показники попереднього кварталу. За оцінками компанії Ambrey, близько 90% усіх нападів на комерційні судна за останні 45 днів здійснили військові сили РФ. Зокрема, серед останніх інцидентів – удар російського безпілотника біля узбережжя Румунії 23 жовтня по вантажному судну "Хорив" (Khoryv), унаслідок якого судно загорілося й затонуло, один моряк загинув, а троє зникли безвісти. Раніше, 6 жовтня, російські дрони атакували два цивільні борти у виключній економічній зоні Болгарії. Ескалація суттєво вдарила по логістиці українського морського коридору: якщо в липні через порти Великої Одеси проходило близько 400 суден, то минулого місяця через безпекові ризики їхня кількість скоротилася до менш ніж десяти. Загальний обсяг морських відвантажень у серпні впав до 1,4 млн тонн (майже на 75% нижче довоєнного рівня). Через загрози страхові премії за воєнні ризики в чорноморському басейні злетіли до 15% від вартості судна. Це змушує частину судновласників повністю відмовлятися від рейсів, або ж залучати значно старіші судна (деяким із них до 50 років), які дешевше застрахувати. У відповідь на загрозу судноплавству НАТО оголосило про посилення присутності в регіоні за рахунок розгортання додаткових патрульних літаків, радарних систем і безпілотників.https://agravery.com/uk/posts/show/kernel-rozsiriv-zemelnij-bank-na-48-do-530-tis-gahttps://agravery.com/uk/posts/show/kernel-rozsiriv-zemelnij-bank-na-48-do-530-tis-gaMon, 26 Oct 2026 12:40:00 +0200articleЧиста врожайність пшениці та соняшнику в агрогосподарствах "Кернел" зросла на 9% і 18% відповідно порівняно з попереднім роком, досягнувши показників 6,4 тонн/га та 3,1 тонн/га, йдеться у біржовому повідомленні компанії у п'ятницю. "Загальна площа земель, що перебувають в управлінні Групи, зросла на 48% порівняно з попереднім роком і сягнула 530 тис. гектарів, що стало наслідком розширення та оптимізації земельного банку протягом 2026 фінансового року", – зазначив "Кернел". Він уточнив, що площі під пшеницею зросли на 13% – до 106 тис. га, соняшнику – на 90%, до 88 тис. га, що дозволяє оцінити збільшення їх врожаю відповідно на 22,3% – до 678,4 тис. тонн та в 2,2 рази – до 272,8 тис. тонн. В той же час компанія уточнила, що ще залишилося зібрати соняшник з 4% площ, які були під нього відведені. Щодо кукурудзи, то наразі вона зібрана з 28% площ, й з урахуванням цього її чиста врожайність очікується на рівні 8,1 тонн/га, що на 13% менше порівняно із минулим роком. "Таке зниження зумовлене насамперед літніми періодами аномальної спеки та недостатньою кількістю опадів на ключових етапах розвитку рослин, що суттєво вплинуло на врожайність кукурудзи в одному з виробничих кластерів Групи", – пояснив "Кернел". Але із урахуванням збільшення площ під кукурудзою цього року на 48% – до 254 тис. га, її врожай очікується на 28,6% більшим – 2 млн 57,4 тис. тонн. Окрім цього "Кернел" збільшив площі під ріпаком з 3 тис. га до 43 тис. га, а із урахуванням зростання врожайності з 2,4 тонн/га до 3,5 тонн/га, його врожай підскочив в 20,9 рази – до 150,5 тис. тонн. Окрім того під інші культури було відведено 39 тис. га порівняно із 43 тис. га минулого року. Агрохолдинг "Кернел" до війни займав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%). Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією. "Кернел" за результатами 2026 ФР (липень 2025 року – червень 2026 року) збільшив прибуток EBITDA на 20% – до $558 млн та чистий прибуток – на 35%, до $322 млн за зростання виручки на 7% – до $4,404 млрд.https://agravery.com/uk/posts/show/eksportna-vartist-zerna-200t-a-gotovoi-produkcii-ptahivnictva-2-tist-ceo-avesterra-grouphttps://agravery.com/uk/posts/show/eksportna-vartist-zerna-200t-a-gotovoi-produkcii-ptahivnictva-2-tist-ceo-avesterra-groupMon, 26 Oct 2026 10:50:00 +0200articleУкраїні варто збільшувати частку продукції з більшою доданою вартістю в агроекспорті. Розвиток внутрішньої переробки дозволить збільшувати експортну виручку без пропорційного збільшення фізичних обсягів вантажів, залишати більшу частину доданої вартості всередині країни та зменшувати залежність від портової інфраструктури. Про це заявила CEO Avesterra Group Світлана Собіпан під час Експортного форуму «Економічної правди» у межах панельної дискусії «Не вивозимо: як продати врожай». «Якщо дуже спрощувати економіку, вся різниця в тому, на якому етапі ми продаємо продукт і де залишається додана вартість. Ми можемо виростити зерно і продати його як сировину. А можемо переробити його на комбікорм, використати для вирощування птиці, переробити її та реалізувати вже готовий продукт. На кожному з цих етапів працюють люди, створюється додана вартість, використовуються українські виробничі потужності та сплачуються податки», – зазначила Світлана Собіпан. За її словами, особливого значення ця модель набуває в умовах обмежених можливостей експортної логістики. Коли пропускна спроможність портів та сухопутних маршрутів обмежена, важливим стає не лише фізичний обсяг експорту, а й вартість кожної тонни продукції, яку Україна продає за кордон. Як приклад Собіпан навела різницю між експортною вартістю сировини та готової продукції: тонна зерна може коштувати близько $200, тоді як експортна вартість тонни готової продукції птахівництва може становити близько $2 тис. Водночас CEO Avesterra Group наголосила, що ці показники не можна порівнювати як пряму конверсію: тонна зерна не перетворюється на тонну курятини. Йдеться про іншу економічну модель, за якої між вирощуванням сировини та продажем готового продукту в Україні відбувається цілий виробничий цикл. «В умовах обмеженої роботи портової інфраструктури та сухопутних кордонів що вищою буде вартість тонни продукції, яку ми експортуємо, то більше можливостей це створює для економіки. Переробка дозволяє Україні заробляти більше, залишати та створювати робочі місця, збільшувати податкові надходження і зменшувати залежність від портової інфраструктури», – зазначила Світлана Собіпан. Показовим прикладом такої експортної моделі вона назвала Францію – одну з найбільших аграрних країн Європейського Союзу. У 2025 році Франція експортувала близько 19,25 млрд євро сировинної агропродукції та 64,71 млрд євро переробленої. Таким чином, близько 77% вартості її агропродовольчого експорту припало на перероблену продукцію. При цьому, за словами Собіпан, Україні не потрібно відмовлятися від експорту зерна. «Питання в іншому: яку частину того, що ми сьогодні виробляємо і продаємо як сировину, ми можемо переробити всередині країни та експортувати вже як продукцію з більшою доданою вартістю. Це дозволить збільшувати валютну виручку, не нарощуючи пропорційно фізичний обсяг вантажів, які потрібно вивезти з України», — пояснила CEO Avesterra Group. Водночас розвиток переробки під час повномасштабної війни стримують низка факторів. Серед ключових Світлана Собіпан назвала воєнні ризики для виробничих потужностей та інвестицій, дефіцит кадрів і нестабільне енергопостачання. Останнє є особливо критичним для переробних підприємств через високу енергоємність виробництва. Окрему увагу під час дискусії приділили взаємодії держави та бізнесу в умовах війни. У панелі разом зі Світланою Собіпан взяли участь заступник міністра аграрної політики та продовольства Віталій Головня, перший заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту Сергій Деркач, генеральний директор «Українського клубу аграрного бізнесу» Олег Хоменко та директор із торгівлі аграрної компанії «Нібулон» Володимир Славінський. «Сьогодні нам потрібно більше комунікації між державою та бізнесом. Важливо, щоб держава розуміла реальні потреби та виклики, з якими стикаються підприємства, а бізнес бачив відкритість держави до цих питань і можливість спільно шукати рішення», – зазначила Світлана Собіпан. Практичним прикладом моделі глибшої переробки є сама Avesterra Group. Компанія працює за повним виробничим циклом: від вирощування зернових і виробництва комбікормів до вирощування птиці, переробки та реалізації готової продукції. Avesterra Group має досвід експорту продукції у 25 країн світу. У 2026 році компанія здійснила перші поставки до країн Європейського Союзу, Нідерландів та Естонії, а також до Великої Британії. Наразі компанія експортує заморожену продукцію та планує розпочати експорт охолодженої. При цьому ключовим ринком для Avesterra Group залишається Україна: сьогодні понад 90% продукції компанії реалізується на внутрішньому ринку. Зростання експорту компанія планує забезпечувати паралельно зі збільшенням обсягів виробництва, а не за рахунок скорочення присутності на українському ринку.https://agravery.com/uk/posts/show/kreditna-pidtrimka-bronuvanna-ta-podatkovi-zmini-pro-so-domovlalisa-agrarii-na-zustrici-z-vladouhttps://agravery.com/uk/posts/show/kreditna-pidtrimka-bronuvanna-ta-podatkovi-zmini-pro-so-domovlalisa-agrarii-na-zustrici-z-vladouMon, 26 Oct 2026 09:05:00 +0200articleДля осінньої посівної аграріям необхідно було близько 80 млрд грн додаткових кредитів, проте фактично видано лише понад 30 млрд грн. Уряд відновив можливість залучення аграріями до 90 млн грн  пільгових кредитних коштів на поповнення обігового капіталу та продовжив дію таких кредитів до 31 серпня 2027 року. Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. «Ми не маємо підтверджень від міжнародних партнерів щодо відновлення безпеки в Чорному морі, тому змушені планувати роботу з урахуванням найскладніших сценаріїв. Якщо ситуація з морським експортом не зміниться, вже навесні необхідно буде порушувати питання продовження кредитної підтримки. Водночас затримки з компенсацією відсотків за програмою «5–7–9%» мають бути врегульовані. Також готується угода зі Світовим банком про виділення 250 млн доларів на компенсацію по кредитам для аграріїв», — зазначив Тарас Висоцький. Гостро постала проблема бронювання працівників на агропідприємствах. Міністр повідомив, що для визначення критичності агропідприємств уже знижено вимоги до річної виручки з 40 до 20 млн грн, а до площі землі — з 1000 до 200 га. Аграрії також порушили питання вимог ДПС щодо документів, інформація з яких уже міститься в державних реєстрах. Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев підтримав необхідність законодавчого врегулювання цієї проблеми: «Я абсолютно погоджуюся з тим, що податкова не повинна вимагати від платників податків документи, інформація з яких уже міститься в реєстрах, до яких ДПС має доступ. Відповідну поправку до законопроєкту №16036 вніс народний депутат Олександр Ковальчук, і зараз вона в роботі комітету. Ми вже маємо напрацьовану редакцію цієї норми і, переконаний, доопрацюємо її до другого читання, щоб ухвалити потрібні зміни». Щодо страхування воєнних ризиків Данило Гетманцев пояснив, що міжнародні партнери готові співфінансувати розширену програму. Однак запропоновані джерела коштів, зокрема підвищення ПДВ на один відсоток та запровадження імпортного збору, не отримали підтримки бізнесу. Тому рішення щодо розширення програми поки не ухвалене. Учасник ВАР, голова ФГ «Таврія-Скіф» із Запорізької області Олег Каліман підняв питання окупованих підприємств. До повномасштабного вторгнення його господарство обробляло 8 тис. га землі і було флагманом регіону, але досі перебуває в окупації. «Дуже прошу депутатів та владу окремо розглянути проблеми окупованих підприємств, адже таких аграріїв, як я, дуже багато — на Херсонщині, Запоріжжі, Донеччині та Луганщині. Наше господарство втратило доступ до активів вартістю 600 млн грн, але ми змушені сплачувати штрафи та вирішувати податкові проблеми, що виникли через окупацію. Нам вдалося домовитися з банком про погашення кредиту за 15% його суми, однак решту списаного боргу можуть зарахувати до доходу й оподаткувати. Крім того, ми не можемо використовувати активи, які залишилися на окупованій території, а їх знецінення за правилами бухгалтерського обліку створює ризик нарахування компенсуючого ПДВ, хоча провести інвентаризацію можна буде лише після деокупації. Ці питання необхідно врегулювати на законодавчому рівні», — наголосив Олег Каліман. У відповідь голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики погодився з необхідністю окремо розглянути проблеми підприємств, які опинилися в окупації. Зокрема, він пообіцяв що буде вирішено питання нарахування компенсуючого ПДВ на активи, що залишилися на тимчасово окупованих територіях. «Важливо, щоб уряд і парламент чули аграріїв безпосередньо, а озвучені проблеми отримували конкретні механізми вирішення. ВАР продовжуватиме систематизувати пропозиції виробників і працювати над необхідними законодавчими змінами», - зазначив голова ВАР Андрій Дикун. У форматі відкритого діалогу аграрії обговорили питання мінімальних експортних цін, використання ЗЗР за нормами ЄС, мораторію на податкові перевірки, компенсації акцизу на пальне та розміщення фортифікаційних споруд на сільгоспземлях. До обговорення також долучилися народні депутати України Олександр Гайду, Олександр Ковальчук, Олександр Завітневич, Любов Шпак. Всеукраїнська Аграрна Рада дякує аграріям, представникам уряду та парламенту, голові Черкаської ОВА Ігорю Табурцю за відкритий діалог, активну участь в обговоренні та готовність спільно працювати над вирішенням актуальних проблем аграрної галузі. Всі пропозиції  виробників будуть доопрацьовані за участю експертів ВАР для подальшого розгляду урядом та парламентом.  https://agravery.com/uk/posts/show/aponia-vidnovila-import-ukrainskoi-kuratini-pisla-patiricnoi-perervihttps://agravery.com/uk/posts/show/aponia-vidnovila-import-ukrainskoi-kuratini-pisla-patiricnoi-pererviMon, 26 Oct 2026 08:05:00 +0200articleЯпонія у жовтні 2026 року відновила імпорт українського м’яса птиці, яєць і продукції з них. Обмеження діяли з 2021 року через спалахи високопатогенного грипу птиці. Про це повідомив посол України в Японії Юрій Лутовінов, передає «ПроАгро Груп». За словами дипломата, відновлення доступу до японського ринку відкриває нові можливості для українських виробників і сприятиме розвитку двосторонньої торгівлі. Міністерство сільського, лісового та рибного господарства Японії підтвердило скасування обмежень після перевірки інформації української ветеринарної служби щодо заходів боротьби з пташиним грипом та епізоотичної ситуації в країні. Україна та Японія продовжать роботу над розширенням доступу української аграрної продукції на японський ринок. Водночас конкретні обсяги майбутніх поставок і терміни відновлення комерційного експорту поки не уточнювалися.https://agravery.com/uk/posts/show/rinok-siru-v-ukraini-zalisaetsa-skladnim-import-zrostae-a-eksport-skorocuetsahttps://agravery.com/uk/posts/show/rinok-siru-v-ukraini-zalisaetsa-skladnim-import-zrostae-a-eksport-skorocuetsaSun, 25 Oct 2026 11:10:00 +0200articleУ жовтні 2026 року український ринок сиру залишається відносно стабільним, однак для більшості вітчизняних виробників ситуація продовжує бути несприятливою, передає ІНФАГРО. Очікуваного суттєвого скорочення імпорту поки не відбулося, логістичні проблеми посилилися, а в окремих регіонах знову виникли перебої з електропостачанням. Одним із головних викликів для українських сироварів залишається конкуренція з імпортною продукцією. За січень–вересень 2026 року в Україну ввезли на 36% більше твердих і напівтвердих сирів, ніж за аналогічний період минулого року. Через це вітчизняні виробники щомісяця втрачали можливість реалізовувати в середньому додаткові 500 тонн сиру. Імпорт білих сирів за дев’ять місяців зріс на 21% порівняно з минулим роком. Імпорт плавлених сирів збільшився на 10%. Українські виробники не змогли втримати позиції навіть у цьому сегменті, попри незначне зростання споживання. Учасники ринку сподіваються, що в четвертому кварталі вітчизняним виробникам вдасться повернути хоча б частину ринку, втраченого на користь імпортерів. Проте зробити це буде непросто, оскільки сирзаводи змушені підвищувати ціни і це може стримувати попит. Ціни на сир зростають У жовтні базові ціни для дистриб’юторів на традиційні сири підвищилися. Експортери також зацікавлені в підвищенні цін, однак їхні можливості обмежені високою вартістю української продукції порівняно з європейськими та білоруськими аналогами. Експорт сирної продукції скорочується Після зростання протягом попередніх двох років експорт сирного продукту дещо зменшився. Ще відчутніше скоротився експорт напівтвердих сирів — на 12%. Зовнішні продажі плавлених сирних продуктів і сирів знизилися на 19%. За даними Infagro, у вересні 2026 року основними напрямками експорту українського сиру та сирного продукту були Казахстан, Молдова, Лівія, Азербайджан і Грузія. На Казахстан припадало 52% експорту, на Молдову — 24%, на Лівію — 6%, на Азербайджан — 4%, на Грузію — 3%. Частка інших країн становила 10%. Українські сировари завершили третій квартал в умовах посиленої конкуренції з імпортом, зростання виробничих витрат і скорочення експорту окремих категорій продукції. Перспективи четвертого кварталу залежатимуть від здатності виробників відновити частку внутрішнього ринку та зберегти конкурентоспроможність на зовнішніх напрямках.https://agravery.com/uk/posts/show/derzgarantii-za-kreditami-agrariam-ta-okremim-pererobnikam-pomaksili-vimogi-sodo-zaborgovanostihttps://agravery.com/uk/posts/show/derzgarantii-za-kreditami-agrariam-ta-okremim-pererobnikam-pomaksili-vimogi-sodo-zaborgovanostiSun, 25 Oct 2026 08:20:00 +0200articleКабінет Міністрів України пом’якшив вимоги для надання державних гарантій на портфельній основі щодо наявності простроченої заборгованості для суб’єктів підприємництва, які працюють у сільському господарстві та окремих напрямах переробки сільськогосподарської продукції. 20 жовтня 2026 року на сайті Кабінету Міністрів України з’явився текст постанови КМУ від 7 жовтня 2026 року № 1293. Цим документом уряд вніс зміни до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 723. Експерти Всеукраїнської аграрної ради у межах проєкту з підтримки українських агровиробників із постраждалих регіонів, який ВАР реалізує у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією Prosper Global (раніше Mercy Corps), підготували інформаційний дайджест щодо змін у регулюванні надання державних гарантій на портфельній основі. Для кого пом’якшуються вимоги Тимчасово, на період воєнного стану в Україні, але не довше ніж до 1 вересня 2027 року, пом’якшуються вимоги для надання державних гарантій у частині наявності простроченої заборгованості для суб’єктів підприємництва, які провадять діяльність: у сільському господарстві — за всіма КВЕД секції А (основний КВЕД); з переробки сільськогосподарської продукції — за всіма КВЕД групи 10.51 (перероблення молока, виробництво масла та сиру), 10.61 (виробництво продуктів борошномельно-круп’яної промисловості) та 10.71 (виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання) Національного класифікатора (основний КВЕД). Які умови щодо заборгованості Відтепер отримати державні гарантії — збільшити обсяг державних гарантій на портфельній основі або укласти новий кредитний договір — можна за умови, що на дату їх надання заборгованість уже повністю погашена, а в минулому вона тривала не більше 60 днів сукупно протягом останніх 120 календарних днів. Для інших суб’єктів продовжують діяти норми, згідно з якими для повної заборони банку збільшувати обсяг державних гарантій та укладати нові кредитні договори із державною гарантією достатньо факту наявності у позичальника протягом останніх 120 днів будь-якої заборгованості за кредитом у будь-якій фінансовій установі — на будь-яку суму та на будь-який строк. Зміни щодо відступлення права вимоги Постанова також врегульовує особливості процедури відступлення права вимоги. У разі виконання гарантом гарантійних зобов’язань за кредитом, включеним до портфеля кредитів, гарант має право відступити виключно банку-кредитору право вимоги до позичальника в обсязі фактично виконаних гарантом гарантійних зобов’язань. Це можливо, якщо такі права виникли та належать гаранту відповідно до законодавства, з одночасною сплатою банком-кредитором гаранту суми простроченої заборгованості перед державним бюджетом. До цих змін особливості процедури відступлення права вимоги не були врегульовані. Постанова № 1293 набирає чинності з дня її опублікування. Ознайомитися з повним текстом дайджесту щодо змін у регулюванні надання державних гарантій на портфельній основі та завантажити його можна за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1tDWhhuzsjJUH1oTs2mMA3ftPjUrs1aCN/view?usp=share_link Нагадаємо, агровиробники можуть безкоштовно звертатися на юридично-консультаційну лінію ВАР із практичними питаннями щодо роботи господарств, зокрема земельних відносин, договорів оренди, державної підтримки, кредитування, дозвільних процедур, бронювання, податкового обліку та інших напрямів діяльності агропідприємств. Щоб отримати консультацію, залиште свій запит в електронній формі: https://forms.gle/v56UzTAsrD9Zrx998 Для уточнення звертайтеся за номером юридично-консультаційної лінії: +38 067 522-03-43 Довідково: Prosper Global – міжнародна гуманітарна організація, яка працює у 35+ країнах світу та надає допомогу людям, які постраждали від катастроф, війн, бідності та наслідків зміни клімату.