Аграверіhttps://agravery.com/site/indexhttps://agravery.com/img/logo-x-100.gifАграверіhttps://agravery.com/site/indexukSat, 19 Jun 2021 12:22:00 +0300За останні 5 років площі вирощування соняшнику розширилися на 25%https://agravery.com/uk/posts/show/za-ostanni-5-rokiv-plosi-virosuvanna-sonasniku-rozsirilisa-na-25https://agravery.com/uk/posts/show/za-ostanni-5-rokiv-plosi-virosuvanna-sonasniku-rozsirilisa-na-25Sat, 19 Jun 2021 12:22:00 +0300articleПро це розповів Олександр Маслак, кандидат економічних наук, доцент кафедри публічного управління та адміністрування Сумського національного аграрного університету, передає agrotimes.ua. «Вирощування насіння соняшнику є привабливим для українських аграріїв через високу рентабельність цієї культури. Минулого року у структурі посівів сільськогосподарських культур усіх категорій господарств частка соняшнику становила майже 23%, а серед технічних культур — понад дві третини», — повідомив експерт. За словами науковця, середні виробничі витрати на вирощування соняшнику становлять близько 22 тис. грн/га. «За врожайності соняшнику на рівні 2,5 т/га собівартість тонни олійного насіння становитиме близько 8,8 тис. гривень. Якщо реалізувати соняшник по 18 тис грн/т, прибуток з гектару соняшнику становитиме 23 тис. гривень, що забезпечить рентабельність соняшнику понад 100%», — підкреслює Маслак. Нагадаємо, на Хмельниччині збудують новий олійноекстракційний завод.АВМ визначила ТОП-3 корів-рекордисток з найвищою життєвою продуктивністюhttps://agravery.com/uk/posts/show/avm-viznacila-top-3-koriv-rekordistok-z-najvisou-zittevou-produktivnistuhttps://agravery.com/uk/posts/show/avm-viznacila-top-3-koriv-rekordistok-z-najvisou-zittevou-produktivnistuSat, 19 Jun 2021 10:16:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Асоціації виробників молока. «Цього року ми започаткували нову номінацію у конкурсі „Молочні рекорди України“ — „Найвища пожиттєва продуктивність“: шукаємо корів, які живуть і продовжують працювати в стаді понад 8−10 лактацій, при цьому дають рекордні надої», — йдеться в повідомленні. Цього року переможницями стали три корови з двох господарств: перша — Бекманія з ТОВ «Агрофірма „Пісчанська“», Харківська область, 11 лактацій, 119,8 тонн молока; друга та третя — Жакетка і Боева — це дві корови одного і того самого підприємства, СТОВ «Промінь», Миколаївська область, 9 лактацій, 99,6 тонн молока та 7 лактацій, 95,5 тонн молока відповідно. «Віримо в те, що в Україні є ще багато господарств, які мають схожі досягнення. Сподіваємося наступного року нагороджувати вже не ТОП-3, а ТОП-10 корівок-рекордисток, які дали більше 200 т молока. Тому всіх запрошуємо брати участь. Впевнені, що дотягнемося скоро і до рекорду США, чия корівка-рекордистка дала понад 300 т молока», — розповіла Ганна Лавренюк, генеральний директор Асоціації виробників молока. Експертна рада Консультаційного центру Асоціації виробників молока та команда Міжнародного молочного конгресу наголошують, що традиція відзначення кращих підприємств та корів-рекордисток відтепер буде постійною. «Тому просимо звертати увагу, не боятися, номінувати себе і підтверджувати те, що в Україні є флагмани молочного скотарства, досвід яких варто переймати», — підсумувала Лавренюк. Нагадаємо, до 2050 року світове виробництво молока подвоїться.«Арніка» розпочала вирощування квасолі та соргоhttps://agravery.com/uk/posts/show/arnika-rozpocala-virosuvanna-kvasoli-ta-sorgohttps://agravery.com/uk/posts/show/arnika-rozpocala-virosuvanna-kvasoli-ta-sorgoSat, 19 Jun 2021 09:04:00 +0300articleПро це розповів Сергій Середа, шеф-агроном, директор із органічного виробництва агропромислової групи «Арніка». «Чому квасоля? По-перше, безапеляційна істина — ця бобова культура, яка є хорошим попередником. По-друге, вона високорентабельна й користується попитом. А буде попит, то будуть і контракти. Технологію вирощування відпрацьовуємо на ста гектарах, у перспективі будемо збільшувати посіви. Звісно, її вирощування та збір відрізняються від інших бобових „родичів“, скажімо тієї ж сої. Приміром, остання у період стиглості й збирання більш стійка до висипання», — повідомляє агроном. За його словами, промислова квасоля також має свої особливості порівно зі звичною, домашньою. Саме тому перед засівом великих площ, відпрацьовується та відшліфовується технологія вирощування на невеликих обсягах, а вже після набуття необхідного досвіду розширюються посівні площі. «Так само ми працювали свого часу із нутом. Також цього року в сівозміні господарства — гречка, вика-овес, просо. Дещо зменшили площі під кукурудзою в господарствах Кременчуцького краю у зв’язку зі збільшенням температур. Натомість — збільшили посівні площі проса. Це також є особливістю цього агророку», — додав Сергій Середа. Загалом, цьогорічна весна видалася специфічною, холодною і затяжною. Із огляду на це, однозначно краще, що компанія не квапилася з ранніми посівами, які б вводили культури у ще більший стрес. Але як тільки дочекалися оптимальної пори з огляду на температурні режими — то і одразу розпочали посівну. Технічні можливості «Арніки» достатні, щоб покривати всі потреби вчасно. Нагадаємо, Україна отримала дозвіл на постачання насіння трав та бобових на міжнародні ринки.Аграрний дайджест від Єнота-агровіра (14.06.2021-18.06.2021)https://agravery.com/uk/posts/show/agrarnij-dajdzest-vid-enota-agrovira-14062021-18062021https://agravery.com/uk/posts/show/agrarnij-dajdzest-vid-enota-agrovira-14062021-18062021Sat, 19 Jun 2021 08:00:00 +0300articleРадий вас бачити. Ми все ближчі до запуску ринка землі. «Тиск» на ґрунт великий як ніколи. Кабмін вже завершив роботу над впровадженням необхідних допоміжних нормативів. А українці все менше бояться запуску ринку землі, каже президент Володимир Зеленський. «Фейки» про вивіз землі вагонами за кордон не пройшли. Натомість, ми отримаємо цивілізований ринок землі, а не так як сьогодні, із під поли, чи за допомоги рейдерів. І багато приємних бонусів. Наприклад, із першого, що приходить на думку: розпоряджатись землями с/г призначення будуть громади, запрацюють електроні аукціони, а ціна за пай різко підніметься. Вже зараз попит на землю перевищує пропозицію. Журналісти Agravery.com розпитали президента асоціації «Земельна спілка України» Андрія Кошиля про загальну «температуру» перед стартом ринка землі та чого слід чекати. Орендодавцям, які були не менш стурбованими під час земельної реформи, є теж приємна новина – в Україні вартість оренди сільгоспземель перевищила рівень окремих країн ЄС. З останніх плюсів, зняття мораторію на продаж земель (із запобіжниками) - в Україні стартував проєкт з цифровізації земель. Все в «білу». Хотів би додати ложку «зради» в нашу теплу ванну «перемоги» - конституційний суд ще не розглядав законність запуску ринка землі. Ви знаєте, як одним своїм рішенням КСУ все може відправити у смітник. Але і тут нас заспокоїли: у разі скасування суддями земельної реформи, Рада ще раз за неї проголосує, сказав міністр АПК Роман Лещенко. Все. В Мінагрополітики взагалі кажуть, що подолають проблеми впровадження земельного ринку з найменшими ризиками. Переходимо до цифр тижня Цифра тижня № 1: до 80% зросло відшкодування за купівлю племінних корів Коментар Єнота: Ну треба було дочекатись сталого падіння. Тільки за останній рік майже на 7% скоротилось поголів’я ВРХ в Україні. Цифра тижня № 2: 1,5 млрд гривень коштували 25 українських спиртзаводів. Коментар Єнота: тільки один готель «Дніпро» в центрі Києва продали за 1 млрд грн. Це для порівняння.   Цифра тижня № 3: 17 млрд грн потрібно інвестувати в порти України для їх підтримки та модернізації. Коментар Єнота: гроші потрібні на будівництво інженерних мереж, автомобільних і залізничних шляхів, естакади, причали, днопоглиблення, флот. Обожнюю цифри, з ними не посперечаєшся. Ні, можна збрехати та трактувати по різному, а вони будуть мовчки на тебе дивитись і такі: «ну-ну». Тому для тих хто вміє слухати, що «кажуть» цифри є прекрасна аналітика цін на основні зернові та олійні культури від компанії «Фенікс-Агро». Проте, успішним агрогравцям необхідно не тільки продати врожай за вигідною ціною, але постійно шукати нові перспективні ринки. В матеріалі наших журналістів зібрані думку, експертів ринки експорту чорноморського зерна. Кому? Що? Скільки?   Трошки пройдемось по законодавчому полю. Є нагальний проєкт закону, який необхідно ухвалити перед канікулами. Вже 5 років український аграрний ринок чекає на законопроєкт №2289, яким дозволяється ввезення в Україну інноваційних засобів захисту рослин для державних випробувань та наукових досліджень. Всі ці 5 років, через законодавчу прогалину, наші ЗЗР не оновлюються. Ми відстаємо від світу на 5 років в цьому плані. Дуже дякую. Також нардепи ухвалили «податкову амністію». Декларуєш свої справжні доходи і тобі пробачать несплату податків. Хочу наголосити, шановні, слово «амністія» передбачає спочатку вирок суду.   Станом на 1 червня 2021 року аграріям компенсували 189,4 млн гривень за придбану сільгосптехніку. В цій сумі і відшкодування за придбані відчинянні машини зрошувальної техніки. Загалом уряд робить ставку на розвиток меліоративних систем в Україні. про це ми поспілкувались із керівником бізнесу компанії «Фрегат» Артуром Херувімовим. В умовах посушливого клімату, можна обрати стійки до дефіциту вологи технології. Одним з виходів є – застосування ґрунтових гербіцидів у посівах, адже ефективність цих препаратів має пряму залежність з наявною вологою у ґрунті. Детально можна дізнатись у матеріалі шеф-редактора Agravery.com Ігоря Герасименко. Для виробників харчової продукції, є цікавий матеріал який допоможе вам створити ланцюг виробництва, де кожен етап захищений від дрібниць, які можуть зіпсувати весь продукт. Забули помити руки? До приміщення залетіла муха? Пакувальний матеріал не призначений для харчів? Вимкнувся холодильник? Важливо пам’ятати про всі небезпечні фактори, які мають негативний вплив на продукцію. Тому для правильної організації технологічних та допоміжних процесів Вам сюди. Далі товар потрібно доставити до споживача. Убезпечити себе від збоїв та зекономити гроші на логістиці вам завжди допоможе автоматизація процесів. Співзасновник компанії «Новітні Індустріальні рішення» Олексій Гладишев розповів детально.  Аграрії закликають ВРУ ухвалити законопроект щодо модернізації аграрних розписокhttps://agravery.com/uk/posts/show/agrarii-zaklikaut-vru-uhvaliti-zakonoproekt-sodo-modernizacii-agrarnih-rozpisokhttps://agravery.com/uk/posts/show/agrarii-zaklikaut-vru-uhvaliti-zakonoproekt-sodo-modernizacii-agrarnih-rozpisokFri, 18 Jun 2021 19:34:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Американської торговельної палати в Україні. «Впровадження аграрних розписок понад 6 років тому створило новий сегмент альтернативного фінансування для агровиробників, які мають обмежений доступ до традиційних кредитних продуктів з огляду на нестачу прийнятних для застави активів», — йдеться в повідомленні. Можливість залучати фінансування під заставу майбутнього врожаю за аграрними розписками дозволила, згідно з даними Міжнародної фінансової корпорації, понад 3,5 тисячам агровиробників по всій країні вчасно поповнювати оборотні кошти, купувати необхідні матеріально-технічні ресурси, забезпечуючи стабільну роботу та розвиток власного господарства. За статистикою Міжнародної фінансової корпорації, на сьогодні вже видано 7 тис. аграрних розписок на загальну суму більше ніж 42 млрд гривень. «Однак увесь потенціал інструменту для користувачів залишається нереалізованим. В поточному форматі аграрні розписки не можуть забезпечити потреби виробників у фінансуванні. З одного боку, це пов’язано з обмеженими власними ресурсами ключових кредиторів, які надають фінансування своїм клієнтам протягом сільськогосподарського сезону (найчастіше від 6 до 9−12 місяців). Без можливостей рефінансування кредитори досягають кредитних лімітів та несуть значні ризики пов’язані з борговим навантаженням. Це також негативно впливає і на вартість фінансування для агровиробників», — пояснюють експерти. З іншого боку, вартість операцій з аграрними розписками залишається надто високою для мікро та малих агровиробників, що перешкоджає повноцінній роботі з інструментом у сегменті та його широкому впровадженню. «Вирішити ці та інші обмеження аграрних розписок та повною мірою реалізувати потенціал інструменту пропонується через законодавчі зміни, пропоновані проектом закону №2805-Д „Про внесення змін до Закону України „Про аграрні розписки“ та деяких інших законодавчих актів України щодо функціонування та обігу аграрних розписок“», — зауважують в асоціації. Так, метою законопроекту є вдосконалення законодавства про аграрні розписки, що дозволить підвищити простоту в користуванні, ефективність, надійність аграрних розписок, а також розширити сферу їхнього використання, зокрема, шляхом: переведення інструменту в форму електронного неемісійного цінного паперу задля збільшення його надійності та зменшення вартості оформлення; функціонування принципу добросовісного набувача. На практиці це означатиме, що добросовісний набувач, зокрема зернотрейдер, не притягуватиметься до відповідальності за боргові зобов’язання, що виникли не з його вини; передбачення процедури примусового виконання для «міжнародних» товарних аграрних розписок. Крім того, запропоновані законодавчі зміни матимуть позитивний вплив як на ринок агрофінансування, так і на аграрний сектор в цілому, зокрема через: кращі умови для співпраці агровиробників та кредиторів; розвиток доступу до фінансування для малого фермерства, нішевих сегментів та переробників; економію часу та інших ресурсів упродовж всього процесу роботи з аграрною розпискою; вчасне фінансування, яке дозволить впроваджувати передові технології; застосування новітніх технологій, які підвищать продуктивність підприємств та їхній дохід. «Експерти компаній-членів палати підтримують законопроект №2805-д та закликають Верховну Раду України прийняти його у першому читанні», — підсумували у Американській торговельній палаті в Україні. Нагадаємо, ВРУ підтримала законопроєкт щодо одночасного переходу прав на землю та розташовану на ній нерухомість.Підприємцям видано 3,2 млрд гривень кредитів під портфельні гарантіїhttps://agravery.com/uk/posts/show/pidpriemcam-vidano-32-mlrd-griven-kreditiv-pid-portfelni-garantiihttps://agravery.com/uk/posts/show/pidpriemcam-vidano-32-mlrd-griven-kreditiv-pid-portfelni-garantiiFri, 18 Jun 2021 18:15:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Міністерства фінансів України. «Зобов'язання за основним боргом, що частково забезпечений державними гарантіями на портфельній основі, становили 1,5 млрд гривень. Це близько 39% від загального ліміту гарантій, наданих у 2020 році (3,9 млрд гривень)», — йдеться в повідомленні. При цьому, в травні поточного року надано 297 кредитів на суму 778 млн грн із зобов’язанням за боргом у 372 млн грн. «За перші 4 місяці функціонування програми АТ КБ „Приватбанк“ повністю вичерпав ліміт гарантій — 100%, видавши 936 кредитів на загальну суму 852 млн грн. Серед регіонів за сумою виданих кредитів по програмі лідирує місто Київ — 343 млн грн. Також значним попитом програма користується у Львівській (206 млн грн) та Київській (191 млн грн) областях», — підкреслюють у міністерстві. Слід додати, що за видом економічної діяльності найбільше кредитів, частково забезпечених державними гарантіями на портфельній основі, видавалося у: сфері сільського господарства — 1077 кредитів, оптової та роздрібної торгівлі — 933 кредитів, переробної промисловості — 745 кредитів. Нагадаємо, до держбюджету від продажу 25 спиртзаводів надійшло 1,5 млрд гривень.В Україні презентували пілот електронної акцизної маркиhttps://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-prezentuvali-pilot-elektronnoi-akciznoi-markihttps://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-prezentuvali-pilot-elektronnoi-akciznoi-markiFri, 18 Jun 2021 17:26:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Європейської Бізнес Асоціації. «Бізнес у перспективі підтримує ідею скасування марок акцизного податку для алкогольних напоїв у тому вигляді, в якому вони є зараз, а також спрощення чи переведення звітності щодо марок акцизного податку у електронний вигляд, що безумовно спростить адміністрування цих процесів», — йдеться в повідомленні. Слід додати, що бізнес виступає категорично проти запровадження будь-яких інструментів, спрямованих на облік кожної окремої пляшки алкогольного напою на всіх етапах руху товару. Адже відслідковування в ланцюжку поставок кожної пляшки з урахуванням обсягів поставок компаній потребуватиме значного додаткового ресурсу — людського, технічного і фінансового. Більше того, це одночасно спричинить значні ризики можливих помилок, пов’язаних з людським фактором. «Особливу увагу бізнес звернув на необхідність перехідного періоду для впровадження будь-яких змін, пов’язаних з маркою акцизного податку, як це передбачено діючим законодавством (не раніше, ніж через 24 місяці з моменту набрання чинності відповідними змінами). Також слід врахувати необхідність залишення в обігу товарів з тривалим та необмеженим строком придатності з марками старого зразка до придбання таких товарів кінцевим споживачем в межах строку придатності», — підкреслюють у ЄБА. Крім того, у бізнесу є багато питань та коментарів щодо деталей реалізації цього проєкту та супутніх додаткових фінансових затрат, які від цього залежать (зокрема, формату нової марки, cпособу та місця нанесення на пляшку, необхідності нового обладнання для поклейки марки чи зчитування кодів, вартості генерації кодів та інформації, яка буде в них зашита, дій з пошкодженою пляшкою чи маркою, яка не може бути просканованою, тощо), та які потребують додаткового обговорення. Адже від відповідей на ці запитання залежатиме ставлення бізнесу до проєкту вцілому. «Підтримуючи прагнення навести лад на ринку, учасники зустрічі домовились продовжити співпрацю з розробки механізму, який би сприяв вирішенню існуючих проблем на ринку, не створював додаткових обтяжень та труднощів для легальних виробників та імпортерів алкогольних напоїв», — підсумували в асоціації. Нагадаємо, Мінагрополітики виставило на обговорення законопроект про виноград та виноградне вино.ВАРті новини: Напередодні старту ринку землі виявили понад 200 тисяч проблемних земельних ділянокhttps://agravery.com/uk/posts/show/varti-novini-naperedodni-startu-rinku-zemli-viavili-ponad-200-tisac-problemnih-zemelnih-dilanokhttps://agravery.com/uk/posts/show/varti-novini-naperedodni-startu-rinku-zemli-viavili-ponad-200-tisac-problemnih-zemelnih-dilanokFri, 18 Jun 2021 17:00:00 +0300articleAgravery.com та Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) проводять спільний проект, який має на меті висвітлювати найактуальніші проблеми для аграріїв в умовах сьогодення. Наразі завершилась звірка даних Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в результаті якої були виявлені дані проблемні земельні ділянки. Проведення такої звірки передбачено Законом України «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству», прийнятим у грудні 2019 року, в підготовці та адвокації якого взяли активну участь експерти ВАР та USAID АГРО. В результаті звірки було виявлено три групи проблемних земельних ділянок: 1. Земельні ділянки, відомості про які містяться і в Реєстрі речових прав, і в Держгеокадастрі, але при цьому існують певні технічні помилки — зазначений невірний розмір земельної ділянки, її місцезнаходження тощо. Таких земельних ділянок виявили 38,7 тис. Наразі їхнім власникам необхідно звернутись до органів Держгеокадастру та виправити помилки. 2. Землі, які зареєстровані в Реєстрі речових прав, але в Держгеокадастрі ділянок з такими кадастровими номерами немає. Це може свідчити як про помилку в кадастровому номері при внесенні відомостей у Реєстр речових прав, так і про те, що таких ділянок не існує взагалі, тобто вони «фейкові». Таких ділянок виявилось 44,5 тисячі. 3. Архівні земельні ділянки, які в процесі використання були поділені або об'єднані і в результаті втратили свої кадастрові номери, оскільки новим земельним ділянкам, які утворились з них, присвоєно нові. Однак, відомості про такі архівні земельні ділянки продовжують зберігатись у Державному реєстрі речових прав. Таких ділянок виявили понад 117 тисяч. Як зазначає заступник голови ВАР Михайло Соколов, напередодні запуску ринку землі це надзвичайно важливо для агрогалузі. «Коли аграрії будуть купувати землю чи брати її в оренду, в них тепер буде можливість подивитись в цей перелік і впевнитись, що та земельна ділянка, яку вони хочуть купити чи орендувати, не відноситься до ризикових. Тобто, фактично, наразі для покупців окреслено 200 тисяч земельних ділянок, які не потрібно купувати, бо інакше ти просто ризикуєш втратити гроші. Якщо навіть дуже приблизно порахувати, що кожна така угода могла б коштувати близько 4−5 тисяч доларів, то це збережений 1 мільярд доларів. І це — результат системної роботи, яку веде ВАР та USAID у питанні боротьби з рейдерством та наведення порядку у земельній сфері», — сказав Михайло Соколов. Важливість результатів звірки підкреслює і керівник напряму земельної реформи проекту USAID АГРО Сергій Кубах: це суттєвий удар по рейдерству та різноманітним шахрайським схемам. «Однією з проблем рейдерства в Україні було те, що шахраї, користуючись такими неточностями, що були наявні в Держгеокадастрі та Реєстрі речових прав, підробляли документи на право користування земельними ділянками. І оскільки між Держгеокадатром та Реєстром речових прав практично не було взаємодії, це стало можливим і створило плацдарм для різних махінацій. Наприклад, є зареєстрована земельна ділянка, яку здають в оренду. В якийсь момент власник вирішує розділити цю ділянку на дві. Вони отримують нові кадастрові номери і їх здають іншим людям в оренду, не сповіщаючи при цьому попереднього орендаря. І таким чином у кількох людей виявляється право на оренду цієї землі. Це може бути зроблено як випадково, так і спеціально з метою захоплення землі», — пояснює Сергій Кубах. Існували й інші ризики, пов’язані з такими земельними ділянками: «На ринку виявились би випадки, коли можна було б оформити іпотеку під неіснуючу земельну ділянку. А в реальності цієї ділянки давно немає - вона поділена і знаходиться у власності інших людей. Це знижує довіру до системи та загрожує відтоком інвесторів. Тепер кожен може зайти у цей список і перевірити конкретний кадастровий номер, щоб не давати кредит чи інвестиції під неіснуючі земельні ділянки. Також адвокати, нотаріуси, юристи зможуть подивитись список об'єктів, які є проблемними, та не вчиняти жодних дій щодо них, таким чином убезпечивши себе», — каже представник USAID АГРО. Переглянути списки проблемних земельних ділянок можна за посиланням. Наразі ВАР та USAID АГРО реалізують спільний проект з підтримки реформи Держгеокадастру агробізнесом та сільськими громадами України в рамках якого експерти обох організацій спілкуються з агровиробниками та органами місцевого самоврядування в регіонах та пояснюють, як уберегтись від рейдертва напередодні старту ринку землі та зберегти свій земельні банк. З практичними порадами із запобігання і протидії аграрному рейдерству можна ознайомитись тутУкраїнські сільгоспвиробники завершили посівну кампаніюhttps://agravery.com/uk/posts/show/ukrainski-silgospvirobniki-zaversili-posivnu-kampaniuhttps://agravery.com/uk/posts/show/ukrainski-silgospvirobniki-zaversili-posivnu-kampaniuFri, 18 Jun 2021 16:41:00 +0300articleПро це повідомляє Інформаційно-аналітичний портал АПК-України. «Сівба гречки, проса та сої продовжується», — йдеться в повідомленні. Зазначимо, що у розрізі культур посіяно: соняшник — 6,5 млн га; кукурудза — 5,3 млн га; ячмінь ярий — 1,35 млн га; цукровий буряк — 227,1 тис. га; пшениця яра — 176,02 тис. га; горох — 241,9 тис. га; овес — 193,8 тис. га. Нагадаємо, G.R. Agro укладатиме форвардні контракти тільки на ранні зернові.«Ніка-Тера» розпочала прийом зернових нового врожаюhttps://agravery.com/uk/posts/show/nika-tera-rozpocala-prijom-zernovih-novogo-vrozauhttps://agravery.com/uk/posts/show/nika-tera-rozpocala-prijom-zernovih-novogo-vrozauFri, 18 Jun 2021 16:02:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Group DF. «Порт „Ніка-Тера“ прийняв перші автомобілі з ячменем міжнародної компанії Louis Dreyfus. Порт повністю готовий до нового сезону, всі бізнес-процеси налагоджені, і ми почали приймати перші автомобілі з ячменем. Зернові — це основний вид вантажів для нас», — розповідає Алім Агакішиєв, СЕО порту «Ніка-Тера». За його словами, у аграріїв цього року очікується зростання врожаю мінімум на 10%, порт готовий закрити зростаючий попит і обробити необхідну кількість вантажів. «Цього року будемо перевалювати ще швидше, оскільки реалізується програма збільшення пропускної спроможності порту», — підсумував Агакішиєв. Нагадаємо, в порти України необхідно інвестувати до 17 млрд гривень.«Епіцентр Агро» скоротив частку високоолеїнового соняшнику з 80% до 50%https://agravery.com/uk/posts/show/epicentr-agro-skorotiv-castku-visokooleinovogo-sonasniku-z-80-do-50https://agravery.com/uk/posts/show/epicentr-agro-skorotiv-castku-visokooleinovogo-sonasniku-z-80-do-50Fri, 18 Jun 2021 15:23:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба компанії. «Три роки поспіль ми надавали перевагу високоолеїновому соняшнику, на який був високий попит на ринку з боку харчової промисловості. Проте пандемія та локдаун суттєво вплинули на роботу переважної більшості ресторанів, кафе та фастфудів», — розповідає Світлана Нікітюк, керівник центрального офісу агрохолдингу та елеваторного напрямку. За словами Нікітюк, проаналізувавши ці агрохолдинг скоротив частку високоолеїнового соняшнику з 80% до 50% — до 28 тис гектарів. Натомість збільшили площі під посівами класичних гібридів соняшникового насіння. Нагадаємо, KSG Agro прогнозує зростання врожаю зернових на 10−15%.ДПЗКУ та Китайська корпорація ССЕС провели переговори з питань оптимізації торгівлі зерновимиhttps://agravery.com/uk/posts/show/dpzku-ta-kitajska-korporacia-sses-proveli-peregovori-z-pitan-optimizacii-torgivli-zernovimihttps://agravery.com/uk/posts/show/dpzku-ta-kitajska-korporacia-sses-proveli-peregovori-z-pitan-optimizacii-torgivli-zernovimiFri, 18 Jun 2021 15:07:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба ДПЗКУ. «АТ „ДПЗКУ“ налаштоване на подальшу плідну співпрацю зі стратегічним китайським партнером, компанією ССЕС», — розповідає Андрій Власенко, в.о. голови правління АТ «ДПЗКУ». Крім того, Власенко окреслив плани ДПЗКУ щодо можливих поставок зернових в новому маркетинговому році. Зокрема, українська сторона проінформувала китайських колег про можливість поставок 2 млн тонн ранніх зернових та 3 млн тонн кукурудзи. «Товариством проведені необхідні комплекси підготовчих робіт на власних портових потужностях в Одесі та Миколаєві, а також, відповідно до запитів китайської сторони щодо обслуговування кораблів об"ємом від 70 тис. тонн. ДПЗКУ досягла домовленостей з партнерами щодо можливості перевалки у порту „Чорноморськ“ додаткових об'ємів мільйон тонн», — додав в.о. голови правління АТ «ДПЗКУ». В свою чергу, Ян Цзін, президент китайської корпорації ССЕС, схвально оцінила пропозиції, запропоновані українською стороною. «За результатами переговорів українська та китайська сторони домовились створити дві робочі групи, які координуватимуть питання фінансової співпраці та експорту зернових», — підсумували у ДПЗКУ. Нагадаємо, G.R. Agro укладатиме форвардні контракти тільки на ранні зернові.У Мінекономіки очікують підписати «промисловий безвіз» до кінця рокуhttps://agravery.com/uk/posts/show/u-minekonomiki-ocikuut-pidpisati-promislovij-bezviz-do-kinca-rokuhttps://agravery.com/uk/posts/show/u-minekonomiki-ocikuut-pidpisati-promislovij-bezviz-do-kinca-rokuFri, 18 Jun 2021 14:35:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Міністерства економіки України. «По „промисловому безвізу“ ми пройшли першу паперову стадію з оцінювання і вже маємо позитивну оцінку. У вересні розпочнеться другий етап з оцінювання метрології. Сподіваюся, до кінця року ми прийдемо до підписання Угоди АССА. Головний ефект полягатиме в одному — це найбільша інвестиція в довіру до українських виробників», — розповів Тарас Качка, заступник міністра економіки України — торговий представник України. Відповідно до Національної економічної стратегії-2030 одним із пріоритетних векторів розвитку є промисловість. Підтримка цього сектору для забезпечення її ефективності та конкурентоспроможності сприятиме зміцненню позиції на ринках збуту, інтеграції українських виробників до глобальних ланцюгів вартості, нарощуванню обсягів виробництва та експорту, а також створенню нових робочих місць. Слід додати, що серед кроків, які уряд планує здійснити для розвитку вітчизняної промисловості — стимулювання залучення інвестицій, покращення доступу до фінансів, впровадження Індустрії 4.0, сприяння регіональному розвитку, розвиток індустріальних парків, впровадження інноваційних технологій, розвиток українського машинобудування, хімічної, агро- та харчової промисловості, розвиток оборонно-промислового комплексу. «Одна з речей, яку держава може зробити для бізнесу — це переконати весь світ, що наші інженери мислять глобальною мовою. Це відмова від радянських стандартів, угода по „промисловому безвізу“, технічне регулювання та інше. Тобто переведення на нормальну глобальну інженерну мову того факту, що Україна є промислово розвиненою державою», — підсумував Качка. Нагадаємо, Мінагрополітики розпоряджатиметься програмою держпідтримки аграріїв.Ціни на тепличні овочі в Україні продовжують знижуватисяhttps://agravery.com/uk/posts/show/cini-na-teplicni-ovoci-v-ukraini-prodovzuut-znizuvatisahttps://agravery.com/uk/posts/show/cini-na-teplicni-ovoci-v-ukraini-prodovzuut-znizuvatisaFri, 18 Jun 2021 13:59:00 +0300articleПро це повідомляє east-fruit.com. «Фахівці відзначають поступове збільшення пропозиції тепличних овочів на ринку, а з огляду на те що якість останніх партій, зокрема огірків, високою назвати було складно, продавці все частіше поступалися покупцям, особливо при реалізації залишків продукції минулого обороту», — йдеться в повідомленні. Так, на сьогоднішній день ціни на оптові партії огірків з українських комбінатів знизилися до 0,26−0,44 $/кг (7−12 грн/кг), і в той же час продукція із плівкових теплиць надходила в продаж ще за нижчими цінами 0,15−0,19 $/ кг (4−5 грн/кг). «А найцікавішим моментом в даній ситуації є те, що пропозиція тепличного огірка на внутрішньому ринку буде продовжувати збільшуватися, з моменту стабілізації погодних умов, і, за словами фермерів, нинішні показники цінників можуть бути далеко не найнижчими в поточному сезоні», — підкреслюють експерти. Що стосується томатів, то і в цьому сегменті фахівці відзначали поступове зниження цін протягом всього тижня, що минає, але на відміну від тепличних огірків, продавцям вдалося утримати цінники на помідори на більш високому рівні 0,74−1,19 $/кг (20-32 грн/кг). Ще тиждень тому виробники тепличних томатів в Україні були налаштовані більш оптимістично, так як оптові партії своєї продукції вони реалізовували в діапазоні 0,96−1,30 $/кг (26−35 грн/кг). «Нинішні ціни на тепличні помідори в Україні знижуються обґрунтовано, так як на сьогоднішній день вони продовжують залишатися вищими, ніж рік тому, як мінімум на 10%, що є поясненням присутності на полицях роздрібних мереж України досить значних обсягів імпортної продукції виробництва Туреччини», — підсумували оператори ринку. Нагадаємо, овочівники не можуть розпродати запаси минулорічної цибулі.Експерти прогнозують збереження стабільності на українському ринку молока до кінця місяцяhttps://agravery.com/uk/posts/show/eksperti-prognozuut-zberezenna-stabilnosti-na-ukrainskomu-rinku-moloka-do-kinca-misacahttps://agravery.com/uk/posts/show/eksperti-prognozuut-zberezenna-stabilnosti-na-ukrainskomu-rinku-moloka-do-kinca-misacaFri, 18 Jun 2021 13:24:00 +0300articleПро це повідомляє infagro.com.ua. «Всі перераховані фактори сприяли збереженню цінового балансу на ринку сировини в першій половині червня, тому і основні контракти як для сільгосппідприємств, так і для населення залишилися в колишніх діапазонах», — йдеться в повідомленні. Зауважимо, що рівні цін молока сировини сільгосппідприємств в середині червня складають 10−11,9 грн/кг зі ставкою 14% ПДВ (9−10,4 грн/кг без урахування ПДВ). Вартість молока, виробленого в господарствах населення залежно від регіону знаходиться в діапазоні 5,9−7,15 грн/кг без ПДВ, а середня ціна цієї категорії оцінюється в 6,5 грн/кг. «Молоко на споті в залежності від якості оцінюється без доставки від 11,5 до 12,5 грн/кг з ПДВ 20% (в середньому, близько 10 грн/кг без ПДВ), тобто прагне до цінового рівня молока сільськогосподарських підприємств вищого та екстра сортів», — підкреслюють експерти. Крім того, ціни на зернові в Україні знижуються, тому в червні варто чекати поліпшення операційної рентабельності виробництва молока сільськогосподарськими підприємствами. До кінця місяця очікуємо збереження стабільності на українському ринку молока сировини. Нагадаємо, на ринку вершкового масла обсяг фальсифікату становить 20%.G.R. Agro укладатиме форвардні контракти тільки на ранні зерновіhttps://agravery.com/uk/posts/show/gr-agro-ukladatime-forvardni-kontrakti-tilki-na-ranni-zernovihttps://agravery.com/uk/posts/show/gr-agro-ukladatime-forvardni-kontrakti-tilki-na-ranni-zernoviFri, 18 Jun 2021 12:50:00 +0300articleПро це повідомляє elevatorist.com. Зазначається, що у 2020 році через посуху багато фермерів України втратили урожай повністю або не зібрали його в запланованих обсягах. Через це аграрії виявилися не в змозі виконати свої обов'язки щодо постачання продукції за форвардними договорами. «Так як наша компанія є трейдером і не має власної виробничої бази для покриття ризиків недопоставок зерна за контрактом за рахунок власної продукції, то немає сенсу ризикувати» — наголошує Дмитро Сухий, комерційний директор G.R. Agro. За його словами, в цьому році компанія буде оформляти контракти тільки з тими фермерами, хто має позитивну кредитну історію в перебігу певного періоду співпраці з G.R. Agro і відповідає особливим вимогам комплаєнс з боку компанії. Нагадаємо, на Одещині аграрії не можуть розпочати жнива через дощі.ВРУ підтримала законопроєкт щодо одночасного переходу прав на землю та розташовану на ній нерухомістьhttps://agravery.com/uk/posts/show/vru-pidtrimala-zakonoproekt-sodo-odnocasnogo-perehodu-prav-na-zemlu-ta-roztasovanu-na-nij-neruhomisthttps://agravery.com/uk/posts/show/vru-pidtrimala-zakonoproekt-sodo-odnocasnogo-perehodu-prav-na-zemlu-ta-roztasovanu-na-nij-neruhomistFri, 18 Jun 2021 12:16:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба ВРУ. Зазначимо, що законопроект підтримали 293 депутати. «Метою проекту закону є усунення прогалин у правовому регулюванні питань, пов’язаних з оформленням та переходом прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухоме майно (житловий будинок, будівлю або споруду), що розміщені на ній», — йдеться в повідомленні. Зауважимо, що проектом пропонується встановити обов’язковість одночасного оформлення прав на земельну ділянку у зв’язку з переходом прав на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок, будівлю або споруду), який на ній розташовано, а також зворотній порядок одночасного переходу прав на нерухоме майно у випадку переходу прав на земельну ділянку на якій розташовано вказане нерухоме майно (житловий будинок, будівля або споруда). «Проектом пропонується уніфікувати вказані правила для переходу прав власності та всіх видів користування земельною ділянкою у випадку переходу права власності або права користування земельною ділянкою (сервітут, суперфіцій, емфітевзис (сільськогосподарські будівлі), постійне користування тощо) у разі набуття права власності на розташовані на такій земельній ділянці об`єкти нерухомого майна (житловий будинок, будівлю або споруду) шляхом внесення змін до статті 120 Земельного кодексу та статті 377 Цивільного кодексу», — зазначено у документі. Крім того, одночасно законопроектом пропонується доповнити ст. 120 Земельного кодексу новою частиною чотирнадцятою, відповідно до якої визначити, що предметом правочину, який передбачає перехід права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду або окрему частку у праві спільної власності на такий об'єкт, об'єкт незавершеного будівництва), який розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), що перебуває у власності відчужувача (попереднього власника) об'єкта нерухомого майна, повинна бути також така земельна ділянка (або окрема частка у праві спільної власності на неї). Істотною умовою такого правочину є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача до набувача такого об'єкту нерухомого майна (окремої частки у праві власності на неї). «Відповідні зміни також пропонується внести до статті 377 Цивільного кодексу, статті 7 Закону України „Про оренду землі“ з метою конкретизувати норми та безспірність правового регулювання», — підкреслили ініціатори законопроекту. Нагадаємо, Мінагрополітики налаштоване подолати проблеми впровадження земельного ринку з найменшими ризиками.В порти України необхідно інвестувати до 17 млрд гривеньhttps://agravery.com/uk/posts/show/v-porti-ukraini-neobhidno-investuvati-do-17-mlrd-grivenhttps://agravery.com/uk/posts/show/v-porti-ukraini-neobhidno-investuvati-do-17-mlrd-grivenFri, 18 Jun 2021 11:42:00 +0300articleПро це заявив Олександр Голодницький, виконуючий обов'язки глави ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ), передає interfax.com.ua. «17 млрд грн — це оцінка портфеля до 2027 року. Вона виходить з планів розвитку, а також того, що хоче бізнес і бачить АМПУ як необхідна складова для підтримки і розвитку», — розповів Голодницький. За його словами, гроші потрібні на будівництво інженерних мереж — 400 млн грн, автомобільні і залізничні шляхи, а також естакади — 1,9 млрд грн, причали — 11,6 млрд грн, днопоглиблення — 2,5 млрд, а також флот — 600 млн грн. Нагадаємо, Мінінфраструктури лобіюватиме зменшення частки портових зборів для перерахунку у держбюджет.Олексія Мясковського відновлено на посаді керівника ДП «Одеський МТП»https://agravery.com/uk/posts/show/oleksia-maskovskogo-vidnovleno-na-posadi-kerivnika-dp-odeskij-mtphttps://agravery.com/uk/posts/show/oleksia-maskovskogo-vidnovleno-na-posadi-kerivnika-dp-odeskij-mtpFri, 18 Jun 2021 11:05:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба ДП «Одеський порт». «На даний час проводиться робота у штатному режимі, також здійснюється формування організаційно-штатної структури держпідприємства», — йдеться в повідомленні. Зазначимо, що у період 18 січня 2021 року по 11 червня 2021 року тривала перевірка фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Одеський морський торговельний порт», на період перевірки Олексія Мясковського було відсторонено від виконання службових обов’язків з управління підприємством. Слід додати, що Кабінет міністрів України погодив призначення Олексія Мясковського виконувачем обов'язків директора порту з 16 жовтня 2019 року, до призначення Мясковський очолював юридичну службу підприємства та має загальний трудовий стаж 22 роки. Нагадаємо, Мінінфраструктури лобіюватиме зменшення частки портових зборів для перерахунку у держбюджет.На Київщині злочинна група незаконно привласнила 8 земельних ділянокhttps://agravery.com/uk/posts/show/na-kiivsini-zlocinna-grupa-nezakonno-privlasnila-8-zemelnih-dilanokhttps://agravery.com/uk/posts/show/na-kiivsini-zlocinna-grupa-nezakonno-privlasnila-8-zemelnih-dilanokFri, 18 Jun 2021 10:36:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Офісу генерального прокурора. «За процесуального керівництва Бориспільської окружної прокуратури Київської області двом особам повідомлено про підозру за фактом заволодіння чужим майном шляхом обману за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах (ч. 4 ст. 190 КК України)», — йдеться в повідомленні. За даними слідства, підозрювана разом зі своїм спільником без відома власників та наміру розрахуватися з ними, уклала у нотаріуса договори купівлі-продажу земельних ділянок, заволодівши вісьмома ділянками, розташованими в межах Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області. «Внаслідок таких дій потерпілим завдано майнову шкоду на загальну суму майже 7 млн грн», — підсумували правоохоронці. Нагадаємо, на Хмельниччині прокуратура повернула державі 474 гектари землі.