https://agravery.com/site/indexhttps://agravery.com/img/logo-x-100.gifhttps://agravery.com/site/indexukThu, 18 Dec 2025 16:50:00 +0200https://agravery.com/uk/posts/show/gaz-elektrika-dorogi-derzava-dobudovue-infrastrukturu-dla-industrialnih-parkivhttps://agravery.com/uk/posts/show/gaz-elektrika-dorogi-derzava-dobudovue-infrastrukturu-dla-industrialnih-parkivThu, 18 Dec 2025 16:50:00 +0200articleМіністерство економіки, довкілля та сільського господарства України ухвалило рішення про надання державного стимулювання ще одному, 13-тому індустріальному парку — «Місто Скла». На співфінансування реалізації інфраструктурного проєкту держава спрямувала 8,345 млн гривень. Це рішення стало завершальним у 2025 році у межах програми державного стимулювання створення індустріальних парків. Кошти отримає ініціатор створення індустріального парку — ТОВ «Березанський завод листового скла». Державне стимулювання буде спрямоване на будівництво мереж газопостачання на території індустріального парку. Загалом у 2025 році Мінекономіки ухвалило рішення про надання державного стимулювання 13-ти індустріальним паркам для реалізації 22 інфраструктурних проєктів на загальну суму 697,771 млн гривень. Також цього року було перераховано 202,91 млн грн державного стимулювання двом паркам, рішення щодо яких були прийняті у 2024 році. Тож, загальна сума державного стимулювання у 2025 році склала 900,681 млн гривень. Отримання державного фінансування передбачає виконання отримувачем коштів ряду зобов’язань по співфінансуванню проєктів та залученню інвестицій. Зокрема, таке фінансування надається на умовах 50% на 50% (для деокупованих територій - 80% на 20%). Окрім цього впродовж 3 років заявник має ввести в експлуатацію не менше 5 тис кв. м. промислової нерухомості та залучити не менше двох учасників індустріального парку. Таким чином 1 гривня державних інвестицій в промислову інфраструктуру дозволяє залучити приблизно 5-6 грн приватних інвестицій. Державне стимулювання у 2025 році отримали: індустріальний парк «КРОНОСПАН РІВНЕ» (Рівненська область) — 55,307 млн грн на будівництво інфраструктури для когенераційної установки;   індустріальний парк «КИТ» (Київська область) — 147,719 млн грн на будівництво внутрішньомайданчикових мереж;   індустріальний парк «Тернопіль» (Тернопільська область) — 49,244 млн грн на будівництво ділянки вулиці та підведення інженерних мереж;   індустріальний парк «ФРУКТОВА ІНДУСТРІЯ» (Чернівецька область) — 150 млн грн на будівництво інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі локальних очисних споруд стічних вод;   індустріальний парк «ВінІндастрі» (Вінницька область) — 46,879 млн грн на капітальний ремонт доріг та будівництво системи відведення дощових вод з очисними спорудами;   індустріальний парк «Сигнівка» (Львівська область) — 35,072 млн грн на будівництво внутрішньомайданчикових кабельних мереж, мереж протипожежного водопроводу, теплових мереж та дощового колектора;   індустріальний парк «Вінницький індустріальний парк» (Вінницька область) — 33,875 млн грн на будівництво дорожньої інфраструктури, зовнішніх мереж водопостачання та електропостачання;   індустріальний парк «Долина Стрий» (Львівська область) — 63,877 млн грн на будівництво зовнішніх мереж електропостачання, водопостачання та водовідведення, а також реконструкцію вулиці до індустріального парку;   індустріальний парк «Кривбас» (Дніпропетровська область) — 21,759 млн грн на будівництво зовнішніх інженерних мереж;   індустріальний парк «SUNART» (Миколаївська область) — 49,055 млн грн на будівництво котельної, монтаж систем пожежної безпеки, зовнішніх мереж водопостачання і каналізації, очисних споруд, а також благоустрій та озеленення території;   індустріальний парк «БФ ТЕРМІНАЛ» (Закарпатська область) — 11,908 млн грн на капітальний ремонт з’їзду з автомобільної дороги;   індустріальний парк «БІОСЕНС» (Черкаська область) — 24,731 млн грн на будівництво з’їзду з автомобільної дороги, технічного проїзду та мереж газопостачання;   індустріальний парк «Місто Скла» (Київська область) — 8,345 млн грн на будівництво мереж газопостачання. «Державне стимулювання індустріальних парків у межах політики “Зроблено в Україні” демонструє стабільний попит з боку бізнесу та громад. У 2025 році ми підтримали 13 ініціаторів створення та керуючих компаній індустріальних парків, які інвестують у базову інфраструктуру та готують майданчики для залучення інвесторів та запуску виробництв. Кожна гривня державного співфінансування в інфраструктуру індустріальних парків дозволяє залучати в рази більші приватні інвестиції та створювати нові робочі місця, зміцнюючи економіку під час війни», — зазначив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Віталій Кіндратів. Програма «Державне стимулювання створення індустріальних парків», що реалізується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №644, передбачає розвиток інженерно-транспортної інфраструктури індустріальних парків на умовах співфінансування. Державна підтримка може бути спрямована на будівництво доріг, електричних мереж, систем водопостачання та водовідведення, газопостачання та інших технічних рішень, необхідних для запуску виробництв. Державне стимулювання передбачає співфінансування у пропорції 50% на 50% на суму до 150 млн грн на один індустріальний парк. Для деокупованих територій діє спеціальний механізм співфінансування у співвідношенні 80% на 20%. Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України реалізує програму у співпраці з Укрексімбанком, Ощадбанком, Укргазбанком та Сенс Банком, що забезпечує прозорість та надійність фінансування. Для учасників індустріальних парків також передбачено низку фіскальних стимулів, зокрема: звільнення від імпортного мита та імпортного ПДВ на виробниче обладнання;   звільнення від сплати податку на прибуток на 10 років за умови реінвестування;   право органів місцевого самоврядування знижувати до нуля ставки податку на нерухоме майно та плати за землю. Станом на сьогодні в Україні зареєстровано 114 індустріальних парків у більшості регіонів держави. Індустріальні парки є важливою складовою політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні», яка спрямована на нарощення внутрішнього виробництва, залучення інвестицій у реальний сектор економіки та збільшення несировинного експорту.https://agravery.com/uk/posts/show/na-rinku-psenici-trivae-znizenna-cinhttps://agravery.com/uk/posts/show/na-rinku-psenici-trivae-znizenna-cinThu, 18 Dec 2025 14:25:00 +0200articleЗгідно з даними ІА "АПК-Інформ", поточного тижня в українських портах ціни попиту на продовольчу пшеницю продовжують знижуватися. Розвитку знижувальної тенденції сприяють низькі темпи торгово-закупівельної діяльності та обмежений інтерес імпортерів до закупівель української пшениці, що разом із систематичними обстрілами портової інфраструктури та енергетики продовжують чинити тиск на ціни. Також формуванню вказаної цінової динаміки сприяють аналогічна тенденція на зовнішніх ринках та висока конкуренція в пшеничному секторі. Так, у портах Великої Одеси протягом звітного періоду закупівельні ціни на пшеницю 3 класу знизились у середньому на 2-3 USD/т і станом на 17 грудня 2025 р. озвучуються в межах 209-216 USD/т CPT-порт. У портах Дунаю вказані ціни знизились на 2-4 USD/т і переважно становлять 208-214 USD/т CPT-порт. Також варто відмітити, що деякі компанії призупинили закупівлю зернової в очікуванні подальшого зниження цін, а також нормалізації роботи портів і відновлення можливості зберігання на портових терміналах.https://agravery.com/uk/posts/show/rinok-soi-prizupinae-zrostannahttps://agravery.com/uk/posts/show/rinok-soi-prizupinae-zrostannaThu, 18 Dec 2025 12:20:00 +0200articleЕкспорт сої з України наразі залишається відносно активним, однак наприкінці місяця можливе уповільнення відвантажень. На ринок починає впливати корекція світових котирувань. Про це повідомляють в аналітичному департаменті сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах ВАР. «Експорт сої складає близько 200 тис. тонн станом на 15 грудня. Соя ще досить активно відвантажується, але можна очікувати, що наприкінці місяця експорт не буде таким інтенсивним», — зазначають аналітики. Корекція на світовому ринку вже позначилася на українських експортних цінах.  «Минулого тижня котирування в портах переважно не змінювалися або демонстрували незначне зниження, формуючись у діапазоні $422–427/т. Водночас внутрішні переробники продовжують утримувати високі закупівельні ціни завдяки сприятливій маржинальності переробки та активно конкурують з експортерами за сировину», — пояснюють у ПУСК. За оцінкою експертів, український ринок сої входить у фазу короткострокової стабілізації, а подальший рух цін значною мірою визначатиме чикагська біржа, де формуються передумови для можливого розвороту після корекції. «У першій половині січня ринок може скоригуватися, а вищі цінові рівні на сою потенційно сформуються у березні–травні, що робить доцільним перенесення активних продажів на другу половину сезону», - резюмують у ПУСК.https://agravery.com/uk/posts/show/z-pocatku-roku-derzava-pidtrimala-nesirovinnij-eksport-na-ponad-10-mlrd-grnhttps://agravery.com/uk/posts/show/z-pocatku-roku-derzava-pidtrimala-nesirovinnij-eksport-na-ponad-10-mlrd-grnThu, 18 Dec 2025 09:05:00 +0200articleЗа січень-листопад Експортно-кредитне агентство підтримало український експорт на 10,13 млрд грн. Це в 1,4 раза більше, ніж за той же період минулого року. Коефіцієнт підтриманого експорту до страхової відповідальності склав 7,3 грн на 1 грн.  Загальна сума застрахованих кредитних договорів становила 1,35 млрд грн. Загалом же упродовж січня-листопада за підтримки ЕКА було видано 82 кредити та підтримано 104 експортні угоди для 74 українських експортерів. Найбільші обсяги підтриманого експорту зафіксовано: у Львівській області — 2,66 млрд грн,  Хмельницькій області — 1,36 млрд грн,  Тернопільській області — 1,16 млрд грн,  Волинській — 1,15 млрд грн  м.Київ — 613,9 млн грн.  Вагомі показники також продемонстрували Одеська область, Миколаївська, Дніпропетровська та Івано-Франківська. В листопаді українські товаровиробники постачали продукцію до більш ніж 30 країн. Ключовими імпортерами стали: Польща — 2,66 млрд грн,  Австрія — 1,07 млрд грн,  Литва — 605,8 млн грн,  Німеччина — 606,0 млн грн,  Нідерланди — 535,1 млн грн. Також значні обсяги експорту були підтримані на ринках Чехії, Естонії, Швейцарії, Великої Британії, Франції, Швеції, Болгарії, Молдови та Казахстану. Найбільші обсяги підтримки отримали підприємства переробної промисловості, оптової та роздрібної торгівлі та транспортного сектору.  У товарній структурі переважали харчові продукти та продукція агропереробки, а також будівельні матеріали, вироби з деревини, паперу та пластмас.https://agravery.com/uk/posts/show/v-istoricnij-castini-kieva-prodaut-kombikormovij-zavodhttps://agravery.com/uk/posts/show/v-istoricnij-castini-kieva-prodaut-kombikormovij-zavodThu, 18 Dec 2025 08:05:00 +0200articleТОВ «Завод Київкомбікорм», що розташований в історичній частині Києва — на Подолі, виставили на продаж зі стартовою ціною майже 100 млн гривень. Про це свідчить оголошення на порталі аукціонів, пише elevatorist.com. Йдеться про комплекс будівель і споруд на ділянці площею у 6,5 га. В оголошенні рієлтори підкреслюють, що це один з останніх великих активів у межах історичного Подолу. Завдяки наявній інженерній інфраструктурі — електричним потужностям, газу та каналізації — об'єкт позиціонують як локацію для будівництва багатофункціонального житлового комплексу, проєкт якого можна реалізовувати у 5–7 черг. Згідно з оголошенням, на ділянці можливо звести до 130 тис. м² житлової та комерційної нерухомості. На території заводу розташовані адміністративний корпус, виробничі та складські будівлі, насосні, вагові, силосні корпуси, матеріальні склади, робоча башта, головний виробничий корпус та інші об’єкти. Аукціон запланований на 23 грудня 2025 року.  https://agravery.com/uk/posts/show/cini-na-furaznu-kukurudzu-v-ukraini-minulogo-tizna-prodovzuvali-znizuvatishttps://agravery.com/uk/posts/show/cini-na-furaznu-kukurudzu-v-ukraini-minulogo-tizna-prodovzuvali-znizuvatisWed, 17 Dec 2025 16:50:00 +0200articleЦіни на фуражну кукурудзу в Україні минулого тижня продовжували знижуватись, пише АПК-Інформ. Дана ситуація була зумовлена відповідною динамікою на експортному ринку та деяким збільшенням пропозицій на ринку. Попит як внутрішніх споживачів, так і експортно-орієнтованих компаній залишався доволі високим. Також зазначалось, що в деяких регіонах країни через надмірну вологу сповільнюється збиральна кампанія, а вологість зерна сягає 25%. Ціни попиту на фуражну кукурудзу знизились ще на 100-200 грн/т і фіксувались переважно в межах 8400-9700 грн/т СРТ. А в портах Одеси залишились незмінними і фіксувалися в межах 201-210 USD/т СРТ-порт.https://agravery.com/uk/posts/show/rada-garmonizuvala-ukrainske-ta-evropejske-zakonodavstvo-u-galuzi-veterinariihttps://agravery.com/uk/posts/show/rada-garmonizuvala-ukrainske-ta-evropejske-zakonodavstvo-u-galuzi-veterinariiWed, 17 Dec 2025 14:25:00 +0200articleВерховна Рада України прийняла у другому читанні і в цілому законопроєкт про приведення регулювання у сфері ветеринарної медицини у відповідність до права ЄС. Відповідний законопроєкт №12285-д підтримали 285 народних депутатів на пленарному засіданні Верховної Ради у вівторок. Згідно із пояснювальною запискою, ухвалений закон поліпшує механізми фінансування ветеринарно-санітарних заходів для ефективного запобігання та реагування на захворювання тварин, удосконалює систему державного ветеринарно-санітарного контролю (нагляду) за обігом ветеринарних препаратів; оновлює правила виробництва, обігу, реєстрації та застосування ветеринарних лікарських засобів відповідно до стандартів ЄС; узгоджує з європейськими вимогами ліцензування діяльності у сфері ветеринарної практики, виробництва, дистрибуції та роздрібної реалізації ветеринарних препаратів. "Дуже важка і комплексна історія для галузі. Це про нові стандарти ЄС при утриманні, перевезенні та забої тварин, додаткове навчання персоналу, який обслуговує тварин. Але це і про покращення якості та спрощення виходу на експортні ринки", – написав народний депутат Сергій Лабазюк (парламентська фракція "За майбутнє") у Телеграм-каналі. Він зауважив, що тільки ринок м’ясної продукції в ЄС перевищує EUR250 млрд. Нардеп закликав аграріїв долучатись до навчання, курсів, тренінгів і вивчати методичні рекомендації тощо, щоб поводження як із тваринами, так і з кінцевим продуктом було якіснішим і таким, як працює галузь в ЄС.https://agravery.com/uk/posts/show/cini-na-sonasnik-v-ukraini-znizilis-pisla-ataki-na-tanker-z-olieuhttps://agravery.com/uk/posts/show/cini-na-sonasnik-v-ukraini-znizilis-pisla-ataki-na-tanker-z-olieuWed, 17 Dec 2025 12:30:00 +0200articleЦіни на соняшник в Україні почали знижуватися. Після атак на танкери та стрибка фрахтових ставок, переробники намагаються перекласти додаткові витрати на закупівельні ціни, говорить Сергій Репецький, партнер Sunstone Brokers в коментарі Latifundist.com. «Ціни на олію всередині країни знижуються. Фермеру дають на 500 грн менше, ніж тиждень тому — і це тільки початок. Якщо фермер погодиться, далі будуть опускати ще, тому що ці 500 грн не компенсують повністю росту фрахтових ставок і падіння цін на світових ринках», — каже Репецький. Він зазначає, що заводи намагаються законтрактувати обсяги щонайменше до Різдва, після чого очікується пауза. При цьому на світових ринках ціна на січневу українську олію теж просіла: п’ятничні торги в Індії показали мінус $17 до рівнів початку тижня. Після атаки на судно VIVA з українською соняшниковою олією окремі судновласники останніми днями стали обережніше ставитися до заходу в українські порти, говорить Репецький. У кількох випадках, за його словами, фрахт зростав на 20–50%. «Судновласник, який спершу погодився, зрештою відмовився від заходу, попри укладену домовленість. Це свідчить про підвищену чутливість саме в сегменті наливних вантажів», — зазначає Репецький.https://agravery.com/uk/posts/show/var-zaklikae-parlament-pidtrimati-zakonoproekt-sodo-posilenna-kontrolu-za-obigom-tutunovoi-sirovinihttps://agravery.com/uk/posts/show/var-zaklikae-parlament-pidtrimati-zakonoproekt-sodo-posilenna-kontrolu-za-obigom-tutunovoi-siroviniWed, 17 Dec 2025 10:35:00 +0200articleВсеукраїнська аграрна рада (ВАР) звернулася до голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева та його заступника Олександра Ковальчука з проханням сприяти розгляду та прийняттю законопроєкту №14245 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо підвищення ефективності контролю за виробництвом та обігом тютюнової сировини». У зверненні ВАР наголошує, що нелегальний ринок тютюнових виробів на сьогодні сягає колосальних обсягів, що є особливо критичним в умовах війни. «В умовах війни, коли економіка України постійно стикається з проблемами, викликаними діями держави-агресора, а витрати щодня зростають, наповнення Державного бюджету України є одним із найважливіших завдань сьогодення», — зазначається у зверненні. Водночас у ВАР підкреслюють, що існування нелегального ринку призводить до значних втрат бюджету. «Нелегальний ринок призводить до недоотримання коштів до Державного бюджету України в обсягах, що становлять не один десяток мільярдів гривень», — йдеться у документі. Окремо у зверненні звертається увага на ситуацію з аграрним виробництвом тютюнової сировини в Україні, яке наразі залишається обмеженим, попри наявний потенціал галузі. «При цьому аграрне виробництво в Україні тютюнової сировини залишається мінімальним, незважаючи на високий потенціал розвитку цієї галузі, яка б могла сприяти створенню нових робочих місць, розвитку місцевих громад, заміщенню імпортної сировини вітчизняною і, як наслідок, локалізації виробництва та власного виробництва товарів з високою доданою вартістю», — зазначає ВАР. Ознайомившись із поданим законопроєктом, ВАР констатує, що його положення можуть сприяти виправленню ситуації, що склалася. Зокрема, законопроєкт передбачає: формування унікальних ідентифікаторів (електронних марок акцизного податку) для одиниці пакування тютюнової сировини; запровадження Єдиного реєстру виробників тютюнової сировини; запровадження обліку руху тютюнової сировини від моменту введення в обіг до використання у виробництві тютюнових виробів, ферментації, знищення чи інших операцій. «Переконані, що якнайшвидше прийняття законопроєкту допоможе досягти поставлених ним цілей, в тому числі зменшення тіньового сегмента ринку тютюнових виробів та підвищення податкових надходжень, а також розвитку аграрного сектора і збільшення виробництва тютюнової сировини», — наголошується у зверненні. ВАР просить сприяти винесенню законопроєкту на розгляд на пленарному засіданні Верховної Ради України та його прийняттю.https://agravery.com/uk/posts/show/eksport-masa-ptici-z-ukraini-za-11-misaciv-2025-roku-perevisiv-1-mlrdhttps://agravery.com/uk/posts/show/eksport-masa-ptici-z-ukraini-za-11-misaciv-2025-roku-perevisiv-1-mlrdWed, 17 Dec 2025 09:05:00 +0200articleУ січні–листопаді 2025 року Україна експортувала 403,3 тис. тонн м’яса та їстівних субпродуктів птиці, що на 1,8% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це свідчать дані Державної митної служби України, пише «ПроАгро Груп». Водночас у грошовому вираженні експорт демонструє зростання. За 11 місяців 2025 року валютна виручка від постачань м’яса птиці за кордон збільшилася на 14,2% порівняно з аналогічним періодом 2024 року та сягнула $1 млрд. Цей показник уже перевищив результат за весь 2024 рік, що свідчить про підвищення експортної вартості продукції та сприятливу цінову кон’юнктуру на зовнішніх ринках. Головними покупцями українського м’яса птиці у січні–листопаді 2025 року залишалися: Нідерланди — 24,1% загального обсягу експорту; Велика Британія — 17,4%; Саудівська Аравія — 9,6%. Таким чином, країни Європейського Союзу та Близького Сходу й надалі формують основу зовнішнього попиту на українську продукцію птахівництва. Експерти аграрного ринку пояснюють зростання експортної виручки попри незначне скорочення фізичних підвищенням середніх експортних цін й зростанням частки продукції з більшою доданою вартістю. Крім того, українські виробники поступово переорієнтовують експорт на платоспроможні ринки, що дозволяє компенсувати логістичні витрати та коливання обсягів виробництва. Очікується, що за підсумками 2025 року експорт м’яса птиці з України може оновити рекорд за вартісними показниками, навіть за умов стриманого зростання фізичних обсягів поставок.https://agravery.com/uk/posts/show/import-siriv-v-ukrainu-znacno-zris-cerez-pidvisenna-popituhttps://agravery.com/uk/posts/show/import-siriv-v-ukrainu-znacno-zris-cerez-pidvisenna-popituWed, 17 Dec 2025 08:20:00 +0200articleВ Україні спостерігається суттєве зростання споживання сирів, однак головний приріст забезпечила саме імпортна продукція. Про це розповідає AgroReview Упродовж останнього часу українські споживачі активно збільшують споживання сирів різних видів. У той же час, значна частина цього зростання покривається за рахунок імпортних поставок, а не внутрішнього виробництва. Вітчизняні виробники не змогли повністю задовольнити попит, що виник через зміни споживчих звичок та зростання інтересу до різноманітних сортів сиру. Це відкрило широкі можливості для імпортерів, які активно постачають свою продукцію на український ринок. В Україні споживання сиру зросло, проте основне зростання припало на імпортну продукцію. Ця тенденція свідчить про подальше розширення асортименту імпортних сирів у магазинах та посилення конкуренції між постачальниками.https://agravery.com/uk/posts/show/ak-agrariam-otrimati-kompensaciu-za-voenni-zbitki-rozasnenna-ekspertiv-varhttps://agravery.com/uk/posts/show/ak-agrariam-otrimati-kompensaciu-za-voenni-zbitki-rozasnenna-ekspertiv-varTue, 16 Dec 2025 17:10:00 +0200articleЕксперти Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) в рамках проєкту з підтримки постраждалих агровиробників у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією Mercy Corps підготували аналітичний дайджест щодо постанови Кабінету Міністрів України №1541, яка визначає порядок надання часткової компенсації вартості майна, знищеного або пошкодженого внаслідок збройної агресії РФ, а також компенсації страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків. Постанова ухвалена 28 листопада 2025 року, набрала чинності 29 листопада та застосовуватиметься з 1 січня 2026 року. Вона запроваджує два окремі державні механізми підтримки бізнесу, які мають безпосереднє значення для агровиробників, що працюють в умовах воєнних ризиків. Перший механізм передбачає часткову компенсацію вартості майна, знищеного або пошкодженого внаслідок ракетних ударів, обстрілів, вибухів чи пожеж. Йдеться про виробничі та складські будівлі, інженерні мережі та обладнання, що розташовані в регіонах підвищеного ризику. Важливо, що компенсація надаватиметься лише тим підприємствам, які на момент пошкодження майна через збройну агресію РФ вже є учасниками програми, тобто фактично ця процедура розрахована на страхування майбутньої втрати (пошкодження) майна. Максимальний розмір компенсації обмежений сумою до 10 млн грн для одного підприємства разом із пов’язаними особами. Другий механізм стосується часткової компенсації страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків. Він дозволяє аграріям зменшити фактичну вартість страхування майна від ракетних ударів, вибухів та інших наслідків війни. Компенсація виплачуватиметься після завершення строку дії договору страхування, незалежно від того, настав страховий випадок чи ні. Граничний розмір такої компенсації становить до 1 млн грн на рік для одного підприємства разом із пов’язаними особами. Підготовлений експертами ВАР дайджест пояснює умови участі в обох програмах, коло отримувачів, майно, що підлягає компенсації, а також основні ризики, пов’язані з обмеженим бюджетним фінансуванням. Документ допоможе агровиробникам зорієнтуватися в нових інструментах державної підтримки та оцінити доцільність участі в програмах компенсації і страхування воєнних ризиків. Щоб завантажити або ознайомитися з усім документом, переходьте за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1rlhAiRNFPqG-j05ohvSj8KdMDAKB0fD5/view?usp=sharing Нагадаємо, Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією MERCY CORPS відкрила юридично-консультаційну лінію для надання правових та бухгалтерських консультацій агровиробникам з постраждалих регіонів. Щоб отримати консультацію залиште свій запит в електронній формі за посиланням: https://forms.gle/v56UzTAsrD9Zrx998 Для уточнюючих запитань звертайтеся за номером телефону юридично-консультаційної лінії: +38 067 522-03-43 Довідково: MERCY CORPS — міжнародна гуманітарна організація, яка працює у більш ніж 40 країнах світу та надає допомогу людям, які страждають від катастроф, війн, бідності, а також наслідків зміни клімату.https://agravery.com/uk/posts/show/ukrainskij-morskij-koridor-pracue-ne-divlacis-na-obstrili-i-vidsutnist-svitla-kulebahttps://agravery.com/uk/posts/show/ukrainskij-morskij-koridor-pracue-ne-divlacis-na-obstrili-i-vidsutnist-svitla-kulebaTue, 16 Dec 2025 14:30:00 +0200articleПопри постійні удари росії по портовій, енергетичній та залізничній інфраструктурі, український морський коридор продовжує працювати. Про це заявив Віцепрем’єр-міністр з відновлення України — Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба під час наради із Адміністрацією морських портів України на Одещині. «Попри постійні обстріли й загрози, ми зберігаємо роботу морського коридору, бо розуміємо свою відповідальність перед країнами, які залежать від українського зерна», — сказав він. За словами Кулеби, особливу увагу в портах приділили енергетичній стійкості. Там встановлюють резервні джерела живлення, когенераційні установки та модернізують критичну інфраструктуру. «Порти адаптуються до роботи в умовах енергетичних обмежень та комбінованих атак — усе для того, щоб забезпечити безперервність експортних операцій», — додав Кулеба.https://agravery.com/uk/posts/show/mhp-zbilsiv-pributok-u-15-razahttps://agravery.com/uk/posts/show/mhp-zbilsiv-pributok-u-15-razaTue, 16 Dec 2025 12:25:00 +0200articleАгрохолдинг МХП у січні – вересні 2025 року отримав $2,635 млрд виторгу, що на 16% більше, ніж за 9 місяців минулого року. Про це йдеться у звіті компанії. Операційний прибуток (без урахування знецінення) зменшився на 10% — до $313 млн. Чистий прибуток МХП за три квартали 2025 року становив $215 млн (+52% порівняно з $141 у січні – вересні минулого року). Це значною мірою пов’язано з позитивним ефектом курсових різниць. Скоригована EBITDA (без  IFRS 16) за дев’ять місяців зросла на 4% — до $455 млн.https://agravery.com/uk/posts/show/ozimi-kulturi-v-ukraini-perejsli-v-fazu-zimovogo-spokou-ukrgidrometeocentrhttps://agravery.com/uk/posts/show/ozimi-kulturi-v-ukraini-perejsli-v-fazu-zimovogo-spokou-ukrgidrometeocentrTue, 16 Dec 2025 10:50:00 +0200articleЗа даними спостережень агрометеорологів, з початку першої декади грудня озимі культури на більшості площ України остаточно перейшли у фазу неглибокого зимового спокою. Про це у своєму декадному звіті наголосили фахівці Укргідрометеоцентру, пише АПК-Інформ. Як було зазначено, лише у крайніх південних та окремих районах центральних областей тепла погода сприяла повільним ростовим процесам на посівах озимих культур. Достатнє теплозабезпечення та оптимальне зволоження ґрунту створювало оптимальні умови для укорінення. «Мінімальна температура ґрунту на глибині вузла кущіння (3 см) озимих культур та багаторічних трав у більшості областей знижувалася до 0°С – плюс 5°С, місцями у Чернігівській та Сумській областях – до мінус 1-2°С, що значно вище критичної температури вимерзання. Упродовж декади небезпечних явищ для озимини не спостерігалося», - йшлося в звіті. Загалом, протягом звітного періоду в Україні переважала аномально тепла для початку зими погода. Фахівці Укргідрометеоцентру відмітили, що у найтепліші дні температура повітря перевищувала норму на 6-8°С. «Температурні показники відповідали першій половині листопада. Це була одна з найтепліших перша декада грудня за весь період метеорологічних спостережень, тепліше було лише у 2008 році. В окремі дні спостерігалися тумани, мряка, дощ, сніг, мокрий сніг. 10 грудня на території Сумської, Харківської, Дніпропетровської, в окремих районах Чернігівської, Полтавської та Запорізької областей відмічалося тимчасове утворення снігового покриву, який швидко розтанув під дією високих денних температур», - додали агрометеорологи.https://agravery.com/uk/posts/show/cini-na-soevi-bobi-v-ukraini-prodovzuut-zmicnuvatis-cerez-obmezenu-propoziciu-olijnoihttps://agravery.com/uk/posts/show/cini-na-soevi-bobi-v-ukraini-prodovzuut-zmicnuvatis-cerez-obmezenu-propoziciu-olijnoiTue, 16 Dec 2025 09:05:00 +0200articleНа експортному ринку соєвих бобів переважало зміцнення цін, що було зумовлено активним попитом та високою конкуренцією між компаніями на тлі обмеженої пропозиції даної культури з внутрішнього ринку України, пише АПК-Інформ. Водночас на світовому ринку переважали фактори, що спричиняли тиск на ціни: повільні темпи закупівлі Китаєм сої зі США, зниження експортних мит на сою та продукти переробки в Аргентині, а також оптимістичні очікування щодо нового врожаю сої в Бразилії. В українських портах ціни попиту на сою озвучувалися в межах 420-428 USD/т СРТ-порт. На експортному ринку соєвого шроту підвищення цін поки що призупинилося на тлі сповільнення попиту, проте спостерігалися коригування в межах уже сформованого діапазону.https://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-narosue-virobnictvo-bioetanolu-z-kukurudzihttps://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-narosue-virobnictvo-bioetanolu-z-kukurudziTue, 16 Dec 2025 08:20:00 +0200articleВ Україні активно розширюється виробництво біоетанолу — лише в межах індустріальних парків зараз будується близько 1 млн т переробних потужностей. Для їхньої повної роботи щороку потрібно приблизно 3 млн т кукурудзи, повідомив директор Української асоціації виробників біоетанолу Тарас Миколаєнко, пише Украгроконсалт. «Щойно йдеться про створення нового індустріального парку, в кожному другому передбачено виробництво біоетанолу. Тільки тих потужностей, що починають закладати фундамент, у нас 1 млн т. Якщо переводити (ці цифри, — прим. ред.) в кукурудзу, то її потрібно 3 млн т. Отже, кукурудза при оптимістичному сценарії при повній завантаженості (біоетанольних заводів — прим. ред.) буде перероблятися тут», — сказав він на конференції «Ведення агробізнесу в Україні». За словами Миколаєнка, європейський ринок споживає близько 6 млн т біоетанолу на рік, і українські виробники могли б успішно конкурувати там. Під час перемовин щодо оновленої торговельної угоди ЄС планував обмежити імпорт з України квотою у 100 тис. т, однак українській стороні вдалося збільшити її до 125 тис. т. У планах галузі — підняти квоту до 300 тис. т у 2026 році. Він також нагадав, що з липня 2025 року у Верховній Раді зареєстрований законопроєкт, який пропонує запровадити з липня 2026 року обов’язкове додавання до пального понад 7% біоетанолу, щоб довести частку до 10%. Ця вимога також поширюватиметься на імпортне пальне. Такий крок, за оцінками галузі, суттєво збільшить внутрішнє споживання біоетанолу.https://agravery.com/uk/posts/show/minekonomiki-ta-jica-viznacaut-novi-naprami-finansovoi-pidtrimki-dla-ukrainskogo-biznesu-ta-startapivhttps://agravery.com/uk/posts/show/minekonomiki-ta-jica-viznacaut-novi-naprami-finansovoi-pidtrimki-dla-ukrainskogo-biznesu-ta-startapivMon, 15 Dec 2025 16:50:00 +0200articleМіністерство економіки, довкілля та сільського господарства України провело робочу зустріч із Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA) — державною установою уряду Японії, яка реалізує міжнародні програми розвитку та підтримує країни-партнери у відновленні економіки, модернізації й розвитку приватного сектору. Для України JICA є одним із ключових партнерів, що допомагають залучати інвестиції, посилювати інституції та створювати нові можливості для бізнесу. Під час дискусії JICA представила новий компонент свого проєкту з підтримки МСП, який стартував у жовтні 2025 року. Його мета — визначити, якою може бути майбутня підтримка уряду Японії в розвитку українського бізнесу, особливо інноваційних компаній та спільних українсько-японських проєктів. Йшлося про два ключові напрями: технічна допомога — запуск пілотів спільних проєктів, посилення інституцій на кшталт USF; фінансова підтримка — створення інвестиційних фондів, кредитні інструменти, моделі співфінансування. Агентство опрацювало п’ять можливих моделей фінансової кооперації з Україною. Серед них: кредитування підприємств через BDF або державні банки (в межах чинної нормативної бази це вже можливо); участь у фондах, які інвестуватимуть у українські компанії; потенційне створення Фонду фондів (FoF) — інструменту, який акумулює кошти держави та приватних інвесторів і спрямовує їх у венчурні фонди. Окремо JICA наголосила, що для запуску FoF в Україні потрібні глибокі законодавчі зміни, тоді як кредитні інструменти можуть запрацювати швидше. Під час зустрічі сторони детально обговорили стан української стартап-екосистеми. Презентовані дані демонструють значні розриви у фінансуванні — від Seed до Series A і далі, що не дає інноваційним компаніям переходити до масштабування. «Ми зацікавлені в інструментах, які реально працюють: швидкі кредити для бізнесу, інвестиційні фонди, партнерські проєкти з японськими компаніями. Японія — один із наших найбільш технологічних партнерів, і участь JICA може стати тим містком, який дасть українським стартапам доступ до ринків, капіталу і експертизи. Це не просто підтримка — це шанс виростити нову хвилю українських технологічних компаній». — зазначив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Павло Карташов. Нові механізми JICA можуть: зменшити залежність стартапів від грантового фінансування; залучити довгостроковий інвестиційний капітал; створити більше можливостей для українсько-японських технологічних проєктів; допомогти українським компаніям масштабуватися на міжнародні ринки. Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України надало свій аналіз запропонованих моделей та окреслило сфери, де державі необхідні нові інвестиційні інструменти. Також сторони визначили державні інституції, які мають бути залучені до подальшої розробки фінансових механізмів.https://agravery.com/uk/posts/show/na-agriacademy-zavivsa-novij-profesijnij-onlajn-kurs-teplicni-agro-risennahttps://agravery.com/uk/posts/show/na-agriacademy-zavivsa-novij-profesijnij-onlajn-kurs-teplicni-agro-risennaMon, 15 Dec 2025 14:25:00 +0200articleНа платформі безкоштовних сертифікованих курсів для українського агробізнесу AgriAcademy з’явився новий професійний онлайн-курс «Тепличні Агро Рішення», створений командою провідних експертів тепличного сектору України. Цей інноваційний курс для тепличного бізнесу створено переможцем національного конкурсу з розробки навчальних онлайн-курсів для МСБ українського агросектору - Громадською Спілкою «Зелені Агро Рішення». Курс уже доступний для проходження, а його перша презентація онлайн зібрала понад 100 фермерів та представників агрокомпаній, що свідчить про високий попит на сучасний професійний контент для агробізнесу. Рік тому Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO) у партнерстві з Міністерством аграрної політики та продовольства України та Міністерством освіти і науки України оголосила відкритий конкурс пропозицій на розробку навчальних онлайн-курсів. Ця ініціатива фінансується Ірландією через Фонд сприяння малому бізнесу ЄБРР та FAO. Фонд сприяння малому бізнесу ЄБРР фінансується Ірландією, Італією, Японією, Південною Кореєю, Люксембургом, Норвегією, Швецією, Швейцарією, Японією, Фондом технічного співробітництва TaiwanBusiness - EBRD та Сполученими Штатами Америки. Метою стала розробка навчальних онлайн-курсів для подолання дефіциту професійних знань і навичок у агросекторі, харчовій та переробній промисловості з фокусом на представників малого та середнього бізнесу (МСБ) в Україні. Конкурс зібрав 74 попередніх заявки і 54 пакети документів, з яких 35 були відібрані для фінальної оцінки експертною комісією. Сертифікат на фінансування розробки курсу від FAO отримав Віталій Воронцов, голова дорадчої служби «Зелені Агро Рішення».  «Для нашої команди велика честь, що саме ідея курсу «Тепличні Агро Рішення» стала переможною в конкурсі та була обрана AgriAcademy для реалізації. Ми щиро вдячні організаторам і партнерам проєкту за довіру та можливість створити навчальний продукт, який допоможе українським фермерам отримувати найсучасніші знання», - зазначає Голова сільськогосподарської дорадчої служби ГС «Зелені Агро Рішення» Віталій Воронцов. Програма курсу покликана надати підприємцям та фермерам системні знання зі створення, модернізації та управління тепличними господарствами - від інженерії та мікроклімату до економіки, інновацій та сталого розвитку. «У процесі роботи ми прагнули створити дійсно унікальний курс - такий, якого раніше не було в Україні. Курс, що поєднує інженерію, агрономію, біозахист, економіку та інновації. Для цього я зібрав одну з найсильніших команд фахівців тепличного сектору - практиків, інженерів, науковців та експертів, які щодня працюють у теплицях, проєктах і реальних виробничих умовах. Наше завдання було простим і водночас дуже важливим: створити курс, який стане зрозумілим, практичним і корисним для малого та середнього бізнесу, для фермерів і студентів, для всіх, хто хоче розвивати сучасне тепличне виробництво в Україні. Вірю, що цей курс стане новою точкою росту для тепличної галузі, допоможе розвивати професійну спільноту та підтримуватиме тих, хто будує майбутнє українського агросектору», - підкреслює Віталій Воронцов. Про курс: практичні інструменти, інновації та адаптація до нових реалій тепличного сектору Програма курсу розроблена з урахуванням викликів, з якими стикаються українські тепличні господарства - кліматичних ризиків, енергетичних витрат, нестачі технічної інформації та наслідків війни для виробничої інфраструктури. Навчання охоплює десять ключових модулів: кліматичні ризики та моделі адаптації; вибір конструкції та типу теплиці; ґрунтові й безґрунтові технології вирощування; вентиляція, зрошення, опалення, автоматизація; живлення та біозахист; управління мікрокліматом; економіка тепличного виробництва; інновації: IoT, LED-освітлення, вертикальні ферми; практичні кейси; перспективи розвитку тепличної індустрії. Розробники курсу: команда, яка формує тепличний сектор Курс створений експертами з багаторічним досвідом у застосуванні технологій для тепличного бізнесу: Віталій Воронцов - голова ГС «Зелені Агро Рішення», дорадник з менеджменту та органічного виробництва. Олександр Кияновський - засновник інжинірингової компанії «ЕКО ТЕК ГРУП», експерт із проєктування та будівництва теплиць. Віктор Шулешко - CEO «ГРІН ФЬЮЧЕР ІНЖИНІРИНГ», фахівець із вертикального фермерства та LED-технологій. Микола Тетерук - експерт із біологічного захисту та живлення рослин, комерційний директор «БІО Центр». Олена Болтовська - експерт із запилення та інтегрованого біозахисту, керівник проєктів Rosana Biological Solutions. Саме завдяки цій перемозі команда експертів-практиків змогла пройти повний шлях - від концепції до створення повноцінної навчальної програми, яка була розроблена, протестована та підготовлена до запуску у 2025 році. Курс дає фермерам доступ до інструментів, необхідних для модернізації теплиць, зменшення витрат, підвищення врожайності та впровадження енергоощадних рішень. Доступна технічна освіта сприяє відновленню виробництва, підвищує конкурентоспроможність фермерів і зміцнює продовольчу безпеку країни. Програма формує нову культуру управління теплицями, де інженерія, технології та екологічні підходи працюють разом. Курс безкоштовний й вже доступний на платформі AgriAcademy! Також на платформі доступні понад 30 сертифікованих онлайн-курсів для українського агробізнесу.https://agravery.com/uk/posts/show/ukraini-nadana-okrema-tarifna-kvota-na-eksport-30-tis-tonn-borosna-do-eshttps://agravery.com/uk/posts/show/ukraini-nadana-okrema-tarifna-kvota-na-eksport-30-tis-tonn-borosna-do-esMon, 15 Dec 2025 12:25:00 +0200articleУкраїні вперше в 2025 році надана окрема щорічна тарифна квота на експорт 30 тис. тонн борошна до ЄС, яка відкриває для українського борошномельного бізнесу можливості довгострокового планування. Про це заявив директор Спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський під час  конференції «Ведення агробізнесу в Україні», повідомило АПК-Інформ. «Це рішення відкриває можливість довгострокового планування. Підприємства, орієнтовані на експорт, уже інвестували близько 17 млн євро в модернізацію, і тепер розуміють, що ці інвестиції матимуть перспективу», — підкреслив Р. Рибчинський. Він зазначив, що протягом 11 місяців поточного року експорт українського борошна до ЄС склав близько 26 тис. тонн, тому очікується, що виробники будуть повністю вибирати квоту. Наразі український продукт експортується на ринки Німеччини, Чехії, Іспанії та Італії. Також Р. Рибчинський підкреслив, що подальший перегляд квот у 2028 році може відкрити додаткові можливості для розширення присутності української борошномельної продукції в Європі. «До 2022 року борошно експортувалося в межах спільної квоти з пшеницею, що робило поставки практично неможливими. Лише після відкриття торговельних преференцій у 2022 році українське борошно почало активно виходити на ринок ЄС, і вже у 2023 році експорт досяг 73 тис. тонн. Ці обсяги стали аргументом у перемовинах: якщо 73 тис. тонн успішно поставлено до ЄС, питання про невідповідність українського борошна європейським вимогам якості відпадає», — наголосив керівник Спілки.