Аграверіhttps://agravery.com/site/indexhttps://agravery.com/img/logo-x-100.gifАграверіhttps://agravery.com/site/indexukSat, 15 Aug 2020 07:00:00 +0300Аграрний дайджест від Єнота-агровіра (10.08.2020-14.08.2020)https://agravery.com/uk/posts/show/agrarnij-dajdzest-vid-enota-agrovira-10082020-14082020https://agravery.com/uk/posts/show/agrarnij-dajdzest-vid-enota-agrovira-10082020-14082020Sat, 15 Aug 2020 07:00:00 +0300articleМої агро-вітання читачам Agravery.com. Цей тиждень самий аграрний для українців, бо нарешті відбулась наймасштабніша виставка АГРО 2020. Уявіть собі: вона могла і не відбутись через всесвітньо відомий вірус. Так, цьогоріч менше учасників, менше відвідувачів, але ефективніше — прийшли ті хто дійсно "по справі". Я знаю, бо я там був. А наші журналісти відзняли відеоматеріал. Хто не знав, у нас в редакції працює на повну youtube-канал. Підписуємось, палець догори, а хто натисне дзвоник — отримуватиме корисне та актуальне відео першим. Ще одна подія, на яку чекали мільйони, чекали 29 років — президент підписав закон про кооперацію. Закон, який вже називають «Конституцією кооперативного руху». Ніякої зради, лише прибрали перешкоди тим, хто бажає об'єднатися і скласти конкуренцію агрохолдингам. Це на перспективу, а зараз пропоную подивитись огляд цін на зернові та олійні минулого тижня. Експерти ринку на слайдах покажуть, де продавати вигідніше. Цифра тижня № 1: 4 мільйона тонн зерна нового врожаю вже експортовано. Коментар Єнота: Так, на жаль, менше ніж торік на 1,1 млн, але це ще не кінець. І, відверто кажучи, ми були до цього готові. Погода не надто сприяла. В уряді вже прогнозують, що цього МР ми експортуємо пшениці 17 млн тонн, що менше ніж торік майже на 3 млн тонн. Цифра тижня № 2: Від початку року до держбюджету перераховано 37,1 млрд гривень зборів з акцизу на спирт. Коментар Єнота: Здається, що коронакризу нам допомагає пережити алкоголь. До липня в Україні вже випили більше на 4,3 млрд гривень, ніж за цей же період минулого року. Пам’ятайте, алкоголь лише маскує проблеми, а не вирішує їх. Цифра тижня № 3: Виручка від експорту українських молочних продуктів впала на 25%. Коментар Єнота: В той же час імпорт сильно виріс. Вгадаєте на скільки? На 160%. Мені одному здається, що з молочною галуззю у нас проблеми? Тегните хтось Мінекономрозвитку. Та щоб два рази не вставати, в нас експортна виручка продукції садівництва впала на 18%. Натомість імпорт фруктів зріс на 23%. В свою чергу, УЗА зменшує прогноз виробництва кукурудзи із 38,9 млн тонн до 36,4 млн тонн. Не розкрию секрету, в Україні тривала річна посуха, люди втратили врожай. В Одеській області майже всі аграрії відчули на собі нестачу вологи. Тому в уряді взялись за розвиток зрошення. Заговорили про закон про об'єднання водокористувачів. За задумом, зрошувальна інфраструктура повинна перейти до спілки тих, хто цією водою поливають поля. Саме вони зацікавленні підтримувати порядок та розвивати стару систему зрошення. Також згадали в Кабміні і про лісосмуги, а саме визначили, хто та як буде за ними приглядати. Вони 30 років не мали господарів, зараз наче розібрались. Бо це дуууже важливо. Ці дерев’яні насадження, завширшки 10−15 метрів, між полями затримують вітри. Це, в свою чергу, затримує вологу у ґрунті. Також в насадженнях оселяються мої друзі птахи, які борються зі шкідливими комахами і дрібними гризунами. На захищених лісосмугами полях врожайність зернових збільшується на 2−3 центнера з гектара. Ще один хіт, який не вирішували роками — агрострахування. На наступні три роки, для підтримки фінансового заспокійливого від втрати врожаю, держава планує виділити 2 мільярди гривень. Ці гроші направлять на компенсацію частини страхового платежу. Скористатись держпідтримкою агрострахування зможуть зерновики, садівники та бджолярі. Хтось сказав бджолярі? Так, вони теж кожен рік несуть втрати. Після обробки полів агрохімікатами бджоли гинуть, уявіть собі, цілими бджолосім'ями. Цифра втрачених сімей рахується та має в собі багато нулів. Проте ніхто не знає скільки саме. Ну і цьогорічні погодні коливання також вплинули на збір меду. Поговоримо про заробіток. 20 тисяч гривень — такою зарплатою не здивувати операторів сільгосптехніки. Там це норма, бо ця професія надважлива в агросекторі. Саме про них піде мова в першому матеріалі від Agravery.com та агрохолдингу HarvEast. Ми спільно розпочинаємо серію публікацій про ключові професії в агросекторі. Уявіть собі, що працювати та заробляти гідну зарплату можна і в Україні. Як? Потрібно просто почитати, що кажуть досвідчені фахівці, викладачі та керівники компаній. Далі в мене для вас поради, які стосуються озимих зернових. У цьому матеріалі фахівці «UKRAVIT» розкажуть, як правильно закласти для них фундамент росту. Це може гарантовано підвищити енергію проростання, забезпечити зернові необхідними елементами живлення та розвиток кореневої системи. Кому вантажівку мотивації? Бігом читати інтерв'ю із виробником органічної лохини Олегом Науменко. Так, він теж живе і працює в тій же Україні, на його врожай також вплинула погода та коронакриза. Але він відкриває нові ринки, винаходить нову термостійку тару та розвиває маркетинг. Буду прощатись. А ви не забувайте, що нашого літа залишилось два тижні. Далі осінь, нові виклики. А поки купляйте кавуни, купайтесь та підписуйтесь на нас в соцмережах.На Кіровоградщині I&U Group запустив потужний біогазовий комплексhttps://agravery.com/uk/posts/show/na-kirovogradsini-iu-group-zapustiv-potuznij-biogazovij-komplekshttps://agravery.com/uk/posts/show/na-kirovogradsini-iu-group-zapustiv-potuznij-biogazovij-kompleksFri, 14 Aug 2020 19:39:00 +0300articleПро це розповів Сергій Тарасов, засновник групи компаній «Агроспецсервіс», передає Latifundist.com. «Біогазовий завод — це частина загального проекту холдингу вартістю €110 млн. Після запуску в експлуатацію щорічно біогазовий завод буде виробляти понад 48 тис. МВт „зеленої“ електроенергії», — повідомив Тарасов. Будівництво комплексу, який знаходиться поблизу селища Капітанівка Новомиргородського району Кіровоградської області, тривало з грудня 2018 року. «Перший мегават розраховуємо отримати до 1 вересня, а вийти на повну потужність — в першій декаді грудня цього року. В перспективі добудова на заводі дозволить запустити проекти з виробництва метану (з курячого посліду) і СО2», — додав Олег Шевченко, директор біогазового комплексу. Зазначимо, вартість заводу — €23 млн, з яких ЄБРР виділив кредит в розмірі €13 млн. Комплекс буде переробляти відходи цукрового виробництва і силос в сировину для теплової та електричної енергії. «Переробка відходів цукрового виробництва в енергію відбувається на гідравлічних реакторах за технологією анаеробних ферментаторів з гідравлічним перемішуванням. Залишки від виробництва біогазу будуть перероблятися і з них буде вироблятися біодобриво: щорічно комплекс вироблятиме 10−12 млн т твердих мінеральних добрив і 80,3 тис. т — рідких добрив», — підкреслив Шевченко. Нагадаємо, «Ґудвеллі Україна» має намір побудувати ще біогазовий і комбікомовий заводи.Четвертий рік поспіль «смугастий рейс» із херсонськими кавунами вирушить до Києваhttps://agravery.com/uk/posts/show/cetvertij-rik-pospil-smugastij-rejs-iz-hersonskimi-kavunami-virusit-do-kievahttps://agravery.com/uk/posts/show/cetvertij-rik-pospil-smugastij-rejs-iz-hersonskimi-kavunami-virusit-do-kievaFri, 14 Aug 2020 18:15:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба ТОВ СП «Нібулон». «На Київщині кавуни вивантажать на перевантажувальному терміналі ТОВ СП „Нібулон“ у Переяславі та доставлять до торгових мереж, а судно завантажать зерном. Ягоди з Півдня України можна буде придбати в торгових точках мережі „Сільпо“ Fozzy Group», — йдеться в повідомленні. Зазначимо, що четвертий рік поспіль «Нібулон» власним флотом відправляє смачні херсонські кавуни до столиці. Ця історія розпочалася у 2017 році, коли компанія долучилася до пілотного проекту Агентства США з міжнародної допомоги USAID «Створення ефективного логістичного ланцюга постачання плодово-овочевої продукції». Так, уперше за останні 15 років від причалу у Голій Пристані відчалило несамохідне судно з 300 тоннами ягід. «Такий шлях доставки овочів і фруктів із півдня України на північ значно зменшує їх втрати і допомагає в розширенні ринків збуту сезонної продукції. Коли кавуни вантажаться насипом, 10−13% продукції зазнає механічних пошкоджень, не витримуються стандарти пакування та транспортування. Навіть завдяки лише одному такому порівняно невеликому за обсягом рейсу компанія знімає з автошляхів країни 15 вантажівок. Кавуни прийдуть до Києва цілими, а автошляхи будуть збережені», — розповіли у компанії. Нагадаємо, Україна збільшила імпорт фруктів на 23%.Без Фонду кредитування дрібним фермерам гроші не отримати — експертhttps://agravery.com/uk/posts/show/bez-fondu-kredituvanna-dribnim-fermeram-grosi-ne-otrimati-eksperthttps://agravery.com/uk/posts/show/bez-fondu-kredituvanna-dribnim-fermeram-grosi-ne-otrimati-ekspertFri, 14 Aug 2020 17:33:00 +0300articleТаку думку висловив Василь Бурлака, керівник ГО «Полтавське обласне об'єднання фермерів і приватних землевласників імені Героя України, Героя Небесної Сотні Віктора Чміленка», передає agronews.ua. «На жаль, у цьому році державна підтримка фермерів відбувається не на належному рівні. Є постанова Кабміну №1102, яка передбачає кредитування фермерів. І це єдина фінансова структура фермерів», — розповідає Бурлака. Експерт зауважує, що тільки через Фонд кредитування фермерів — маленькі і середні аграрії можуть отримати кошти. «Упродовж 30 років через полтавське відділення аграрії отримали понад 40 млн грн — 99,2 фермерів повернули допомогу. Майже всі повернули, я думаю такою цифрою радів би кожен банк, який фінансує товаровиробників. Давайте цю постанову ще раз переглянемо і візьмемо за основу, а також звернемо увагу на роботу фонду», — зазначив керівник організації. За його словами, у минулому році Полтавська область подала більше 25 млн грн, але отримала лише 15 млн грн держдопомоги по розподіленню. «Також за 2019 рік майже 90 фермерів Полтавщини не отримали близько 3,5 млн грн. Ці факти вселяють недовіру передусім до нас, як керівників і працівників відділення, до фонду і зрештою до міністерства», — підкреслив Василь Бурлака. Нагадаємо, фермери подали заявок на отримання кредитів через Укрдержфонд на 58,4 млн гривень.ВАРті новини: Юристи пояснили, як подати уточнюючу декларацію з єдиного податку 4 групиhttps://agravery.com/uk/posts/show/varti-novini-uristi-poasnili-ak-podati-utocnuucu-deklaraciu-z-edinogo-podatku-4-grupihttps://agravery.com/uk/posts/show/varti-novini-uristi-poasnili-ak-podati-utocnuucu-deklaraciu-z-edinogo-podatku-4-grupiFri, 14 Aug 2020 17:00:00 +0300articleAgravery.com та Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) проводять спільний проєкт, який має на меті висвітлювати найактуальніші проблеми для аграріїв в умовах сьогодення. Про це повідомляє Юридично консультаційна служба Всеукраїнської Аграрної Ради разом з командою Crowe A&A Ukraine та Ольгою Богдановою (партнер Crowe Erfolg Ukraine). Для виправлення помилок в деклараціях з єдиного податку 4 групи, необхідно подати в податкові органи дві декларації: уточнюючу загальну та уточнюючу звітну. Форма податкової декларації платника єдиного податку 4 групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку». Дана форма застосовується для подання і звітних, і уточнюючих декларацій. Порядок заповнення податкової декларації платника єдиного податку 4 групи розміщений на сайті ДПСУ і датований 12.02.2016. Відповідно до п. 1.5 Порядку: «Якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним Декларації, то такий платник зобов'язаний подати уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань. Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої Декларації. У разі виправлення помилок уточнюючим розрахунком при поданні уточнюючої Декларації до неї повинні бути подані Відомості, що містять інформацію щодо уточнених показників». Враховуючи вищевикладене, до кожної звітної податкової декларації, дані якої підлягають виправленню, подається окремий уточнюючий розрахунок. Для виправлення  помилки, Підприємству необхідно подати дві уточнюючі декларації: Уточнююча загальна декларація. Подається за основним місцем обліку Підприємства (п.1.2 Порядку). В полі «Тип декларації» необхідно проставити дві відмітки: «03 – Уточнююча загальна» та «06 – Уточнююча звітна». Це правило передбачено в пп. 3.1.1 Порядку. До такої Декларації необхідно, також, подати Додаток «Відомості про наявність земельних ділянок» (п. 1.5 Порядку).  Уточнююча звітна декларація. Подається за місцем розташування земельної ділянки (п. 1.2 Порядку). В полі «Тип декларації» проставляється «06 – Уточнююча звітна». Звертаємо Вашу увагу, за наявності більше одної відмітки в полі «Тип декларації» Уточнюючої звітної декларації, вважається, що така декларація неправильно заповнена (пп. 2.1.1 Порядку). До такої Декларації необхідно також подати Додаток «Відомості про наявність земельних ділянок» (п. 1.5 Порядку). Якщо земельна ділянка розташована за основним місцем обліку Підприємства, це не звільняє платника від обов’язку подати саме дві уточнюючі податкові декларації. При подані уточнюючої декларації  (як загальної, так і звітної) необхідно заповнити всі її рядки. При цьому, якщо дані в окремих рядках не виправляються, то вони переписуються зі звітної декларації без змін. В І розділі Декларації необхідно заповнити  реквізит «з урахуванням уточнень з». Оскільки виправляється помилка щодо неправильного коефіцієнту індексації, в даному полі необхідно проставити дату «з 01.01.» (з першого січня). В рядку 3 Таблиці вказують  виправлену суму податкових зобов'язань. В рядку 4 – суму податкових зобов'язань, зазначених у «помилковій» звітній декларації, що подана раніше. Рядок 5 Таблиці відображає збільшення суми податкових зобов'язань в уточнюючій декларації, а рядок 6 Таблиці відображає нараховані суми до зменшення податкового зобов'язання. При цьому в рядку 5/6 вказуються сума лише за ті квартали року, за якими термін сплати податку ще не настав (пп. 2.2.4 Порядку). За ті квартали, по яким терміни сплати податку вже пройшов (минулі податкові періоди), сума завищення податкового зобов'язання вказується в рядку 7/8 Таблиці (пп. 2.2.4 Порядку). Рядки 9 Таблиці (сума штрафу) та рядок 10 Таблиці (пеня) заповнюються при потребі. Сума єдиного податку, на яку зменшено податкові зобов’язання з єдиного податку, сформує переплату єдиного податкуМінекономіки прогнозує поступове прискорення економічного зростання з 2021 рокуhttps://agravery.com/uk/posts/show/minekonomiki-prognozue-postupove-priskorenna-ekonomicnogo-zrostanna-z-2021-rokuhttps://agravery.com/uk/posts/show/minekonomiki-prognozue-postupove-priskorenna-ekonomicnogo-zrostanna-z-2021-rokuFri, 14 Aug 2020 16:25:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. «Починаючи з 2021 року передбачається подальше поступове прискорення економічного зростання та формування якісного підґрунтя для сталого економічного розвитку в середньостроковій перспективі з урахуванням проведення основних реформ та збереження фінансової стабільності», — заявив Ігор Петрашко, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Так, за базовим сценарієм передбачається відновлення позитивного тренду розвитку економіки після значних втрат, спричинених пандемією COVID-19 у світі в 2020 році, та прогнозується: зростання ВВП на рівні 4,6% у 2021 році, 4,3% у 2022 році та 4,7% у 2023 році; індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) очікується на рівні 107,3% у 2021 році, 106,2% у 2022 році та 105,3% у 2023 році; збільшення реальної середньомісячної заробітної плати працівників — на рівні 12,1% у 2021 році, 6% у 2022 році та 5,1% у 2023 році; рівень безробіття у 2021 році — 9,2%, у 2022 році — 8,5%, у 2023 році — 8%; зростання експорту товарів і послуг на рівні 2,9% у 2021 році з подальшим нарощуванням темпів зростання до 6,4% у 2022 році та до 8,2% у 2023 році. «При доопрацюванні прогнозу на 2021/23 роки були враховані визначені президентом України Володимиром Зеленським завдання щодо підвищення мінімальної заробітної плати. Так, середньозважений рівень мінімальної середньозваженої заробітної плати у 2021 року становить 6250 грн, у 2022 році — 6700 грн, у 2023 році — 7176 грн», — зазначив міністр. За його словами, цей документ стане базою для прийняття стратегічних рішень органами влади. Крім того, трирічний прогноз дозволяє сформувати середньострокові орієнтири для бізнесу та інвесторів, що позитивно відобразиться на поступовому зростанні економіки України. «Прогнозні макропоказники будуть основою під час підготовки проекту державного бюджету України на 2021 рік», — підкресли Ігор Петрашко. Нагадаємо, держборг України на кінець липня становить $85 млрд.Ізраїль незабаром завершить ратифікацію Угоди про вільну торгівлю з Україноюhttps://agravery.com/uk/posts/show/izrail-nezabarom-zaversit-ratifikaciu-ugodi-pro-vilnu-torgivlu-z-ukrainouhttps://agravery.com/uk/posts/show/izrail-nezabarom-zaversit-ratifikaciu-ugodi-pro-vilnu-torgivlu-z-ukrainouFri, 14 Aug 2020 15:48:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Офісу президента України. Під час розмови було обговорено активізацію торговельної співпраці між Україною та Ізраїлем. «Наш уряд найближчим часом має завершити ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Ізраїлем та Україною», — заявив Біньямін Нетаньягу. В свою чергу, Володимир Зеленський привітав цей довгоочікуваний крок. Нагадаємо, Україна та Білорусь обговорили інтенсифікацію торгівлі між державами.В Україні аміачна селітра зберігається згідно зі стандартамиhttps://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-amiacna-selitra-zberigaetsa-zgidno-zi-standartamihttps://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-amiacna-selitra-zberigaetsa-zgidno-zi-standartamiFri, 14 Aug 2020 15:07:00 +0300articleПро це заявив Денис Шмигаль, прем'єр-міністр України, передає ua.interfax.com.ua. «Перші результати свідчать, що стандарти зберігання селітри в Україні — це зберігання в бегах, це спеціальні місткості. Вона зберігається не насипом, як це було в Бейруті. Є певні терміни, коли вона злежується, що було порушено в Ліванській Республіці. В нас ці терміни дотримуються», — розповів прем'єр. Він зазначає, що інформація, оприлюднена в ЗМІ, була перевірена негайно і не підтвердилася. Однак остаточні результати будуть 15 вересня. Нагадаємо, в порту «Південний» зберігається 9,6 тис. тонн аміачної селітри.Польський виробник ґрунтообробної техніки Namyslo вийшов на український ринокhttps://agravery.com/uk/posts/show/polskij-virobnik-gruntoobrobnoi-tehniki-namyslo-vijsov-na-ukrainskij-rinokhttps://agravery.com/uk/posts/show/polskij-virobnik-gruntoobrobnoi-tehniki-namyslo-vijsov-na-ukrainskij-rinokFri, 14 Aug 2020 14:36:00 +0300articleПро це повідомляє Traktorist.ua. «Це перша презентація бренду, першої, і поки що єдиної машини в Україні. Виробник мав за мету запропонувати аналог Farmet Kompaktomat, але дешевший. Робочі органи компактомату, навіть підшипники та стійки — ідентичні. Ця пружинностійка машина вирівнює поле перед посівом, може працювати по стерні, оранці чи задискованому грубими дисками полю», — розповідає Дмитро Пічкур, представник дилера. Зазначимо, що компактор Milan 600H з шириною захвату 6 м, в залежності від особливостей ґрунту та потреб замовника, може комплектуватися планчастими або кільчастими котками, доступні різні варіанти закріплення пружини. «Ціна польського компактора для українських аграріїв становитиме €23,5 тис», — зауважив Пічкур. Нагадаємо, Мінекономіки розширило на 1175 нових одиниць перелік агротехніки для держпідтримки.Фермери подали заявок на отримання кредитів через Укрдержфонд на 58,4 млн гривеньhttps://agravery.com/uk/posts/show/fermeri-podali-zaavok-na-otrimanna-kreditiv-cerez-ukrderzfond-na-584-mln-grivenhttps://agravery.com/uk/posts/show/fermeri-podali-zaavok-na-otrimanna-kreditiv-cerez-ukrderzfond-na-584-mln-grivenFri, 14 Aug 2020 14:00:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. «Підтримка надається на поворотній основі терміном до 5 років в обсязі до 500 тис. грн на одне фермерське господарство. На 2020 рік за цією програмою передбачено 67 млн грн. Прийом документів від фермерських господарств розпочато 21 липня і триватиме до 19 серпня поточного року», — йдеться в повідомленні. Також, з наступного тижня Укрдержфонд розпочне прийом заявок за напрямом «Бюджетна субсидія на одиницю оброблюваних угідь (гектар) — новоствореним фермерським господарствам» в рамках програми «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств». «Вже з 3 вересня стартують обласні навчальні семінари для фермерів за участі фахівців Укрдержфонду, Держгеокадастру та представників департаментів з розвитку АПК обласних державних адміністрацій», — додали в міністерстві. Зазначимо, що на зустрічах обговорюватимуться такі фокусні теми як: створення сімейних фермерських господарств, земельні відносини, інформування щодо програм державної підтримки та обласних програм підтримки. Нагадаємо, Експортно-кредитне агентство допомагатиме українським підприємствам просувати продукцію за кордон.Держборг України на кінець липня становить $85 млрдhttps://agravery.com/uk/posts/show/derzborg-ukraini-na-kinec-lipna-stanovit-85-mlrdhttps://agravery.com/uk/posts/show/derzborg-ukraini-na-kinec-lipna-stanovit-85-mlrdFri, 14 Aug 2020 13:23:00 +0300articleПро це розповів Сергій Марченко, міністр фінансів України, передає focus.ua. «Щодо погашення держборгу найбільші виплати мають бути в вересні, коли потрібно віддати близько $2,1 млрд. Але для вересневих виплат ми акумулювали досить ресурсів. У жовтні-грудні боргове навантаження буде помірним і посильним», — зазначив Марченко. Крім цього, за словами міністра, для реструктуризації боргових зобов'язань України немає підстав — ані політичних, ані економічних. «Ми цього не допустимо і будемо виплачувати наші боргові зобов'язання, залишаючись надійними позичальниками. Втративши довіру один раз, її доводиться відновлювати десятки років. Ми, навпаки, повинні йти у бік зниження кредитних ризиків, поліпшення репутації і підвищення кредитних рейтингів», — додав Сергій Марченко. Таким чином, це дозволить замінити попередні дорогі борги новими — дешевшими, що вже робить уряд. «Останній випуск євробондів розмістили під найнижчу ставку з 2007 року», — підкреслив міністр. Нагадаємо, з початку року до держбюджету перераховано 37,1 млрд гривень акцизного податку.Суди скасували спецмита на дизпаливо з Росіїhttps://agravery.com/uk/posts/show/sudi-skasuvali-specmita-na-dizpalivo-z-rosiihttps://agravery.com/uk/posts/show/sudi-skasuvali-specmita-na-dizpalivo-z-rosiiFri, 14 Aug 2020 12:44:00 +0300articleПро це повідомляє biz.censor.net.ua. «Рішення суду вступило в силу, але Кабмін може його оскаржити у Верховному Суді», — йдеться в повідомленні. Зазначимо, що позивачами у справі виступили ТОВ «Анвітрейд Плюс», ТОВ «Белойл Комодіті» і ТОВ «Мартін Трейд». За словами позивачів, Кабмін прийняв вказану вище постанову нібито з порушенням процедури. Крім того, ця постанова встановлює обмеження у виборі постачальників дизельного палива і скрапленого газу. Слід додати, що 17 липня 2019 року Кабмін прийняв постанову № 624, якою ввів з 1 серпня 2019 року спецмито на дизпаливо, що поставляється з Росії трубопровідним транспортом, в розмірі 3,75% митної вартості, а з 1 жовтня 2019 року — 4%. У свою чергу мито на поставки російського зрідженого газу з 1 серпня склала 1,75%, з 1 жовтня — 3%. Крім цього, що після введення мит компанія Wexler Group припиняла поставки російського дизпалива по трубопроводу. ЗМІ пов`язували компанію з Віктором Медведчуком. Нагадаємо, Україна збільшила імпорт дизпального з Білорусі.Держгеокадастр виписав 1,2 млн гривень штрафів за порушення земельного законодавстваhttps://agravery.com/uk/posts/show/derzgeokadastr-vipisav-12-mln-griven-strafiv-za-porusenna-zemelnogo-zakonodavstvahttps://agravery.com/uk/posts/show/derzgeokadastr-vipisav-12-mln-griven-strafiv-za-porusenna-zemelnogo-zakonodavstvaFri, 14 Aug 2020 12:02:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Держгеокадастру. «З 3 по 7 серпня 2020 року Управліннями з контролю за використанням та охороною земель, які діють у складі Головних управлінь Держгеокадастру в областях здійснено 545 заходів державного контролю за використанням та охороною земель, за результатами яких виявлено 519 порушень земельного законодавства», — йдеться в повідомленні. Таким чином, за вказаний період нараховано шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу на суму у розмірі 1,2 млн грн. «У добровільному порядку відшкодовано 1,5 млн грн. До органів прокуратури, органів досудового слідства направлено 51 матеріал про порушення вимог законодавства, зокрема які містять ознаки злочинів», — додали у Держгеокадастрі. Крім цього, протягом вказаного періоду кращий результат зі здійснення заходів державного контролю показало Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, що здійснило 40 заходів державного нагляду (виявлено 33 порушення земельного законодавства) та нарахувало шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, тощо загальною сумою 391,9 тис. грн. У добровільному порядку відшкодовано 373,8 тис. гривень. Нагадаємо, органи місцевого самоврядування залучать до створення інфраструктури геопросторових даних.Бізнес закликає найближчим часом відновити повноцінну роботу Міндовкілляhttps://agravery.com/uk/posts/show/biznes-zaklikae-najblizcim-casom-vidnoviti-povnocinnu-robotu-mindovkillahttps://agravery.com/uk/posts/show/biznes-zaklikae-najblizcim-casom-vidnoviti-povnocinnu-robotu-mindovkillaFri, 14 Aug 2020 11:28:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба ЄБА. «Минуло більше двох місяців з рішення уряду утворити Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, розмежувавши таким чином повноваження держави у сфері енергетики та захисту навколишнього середовища», — йдеться в повідомленні. Таким чином, розуміючи важливість оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, бізнес все ж наголошує на важливості безперебійної роботи міністерств та відомств, від якої залежить операційна діяльність багатьох компаній. «Міндовкілля реалізує низку адміністративних послуг для бізнесу та забезпечує видачу ліцензій та дозволів. Саме тому для бізнесу важливо, аби реорганізація роботи Міндовкілля відбулася прозоро, ефективно та у найкоротші строки», — зауважили в ЄБА. У Кабміні повідомляють, що підготовчі роботи до повноцінного запуску роботи міністерства виходять на завершальну стадію. Міністерство вже має власне положення, затверджену структуру апарату, штатний розпис і кошторис, а також понад 30% укомплектованого штату працівників. «Сподіваємося, усі технічні та адміністративні питання функціонування Міндовкілля вдасться вирішити ще до початку пожвавлення ділової активності восени», — наголосили в асоціації. У зв’язку з чим Європейська Бізнес Асоціація закликає найближчим часом забезпечити: Розблокування дозвільних та ліцензійних процедур. Запуск системи державних випробувань та державної реєстрації пестицидів і агрохімікатів. Видачу висновків з оцінки впливу на довкілля відповідно до нового законодавства. Затвердження всіх підзаконних актів для запуску системи МЗВ (моніторингу, звітності та верифікації) викидів парникових газів. Підготовку другого національно-визначеного внеску України до Паризької угоди (НВВ2). Формування дорожньої карти Україна-ЄС щодо участі в Європейському зеленому курсі. «Ми очікуємо на подальше поглиблення співпраці у напрямках, що відносяться до компетенцій Міндовкілля. Асоціація готова надавати свою експертизу при напрацюванні політик та рішень, що безпосередньо впливатимуть на роботу бізнесу», — підкреслили в Європейській Бізнес Асоціації. Нагадаємо, Міндовкілля поновило видачу висновків з оцінки впливу на довкілля.Закон про кооперацію дозволить агросектору стати конкурентоздатнішим — Тарасовhttps://agravery.com/uk/posts/show/zakon-pro-kooperaciu-dozvolit-agrosektoru-stati-konkurentozdatnisim-tarasovhttps://agravery.com/uk/posts/show/zakon-pro-kooperaciu-dozvolit-agrosektoru-stati-konkurentozdatnisim-tarasovFri, 14 Aug 2020 11:05:00 +0300articleТаку думку висловив Олег Тарасов, народний депутат, голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу, на своїй сторінці у Facebook. «Президент підписав закон про сільськогосподарську кооперацію. Це ще одне велике досягнення для аграрного сектора України. Закон про кооперацію — це без перебільшення історичний крок і можливість для аграріїв стати ще успішнішими, освоїти нові ринки та стати конкурентоздатнішими», — написав Тарасов. За словами нардепа, закон №0856 — це конституція кооперативного руху, на яку агросектор чекав 29 років. «Тепер час її втілювати в життя. Вітаю усіх причетних з цією перемогою і рухаймося далі», — додав Олег Тарасов. Нагадаємо, 12 серпня президент України Володимир Зеленський підписав Закон №819-ІХ «Про сільськогосподарську кооперацію», який Верховна Рада ухвалила 21 липня 2020 року.«Аграрний фонд» планує продати залишки міндобрив зі складівhttps://agravery.com/uk/posts/show/agrarnij-fond-planue-prodati-zaliski-mindobriv-zi-skladivhttps://agravery.com/uk/posts/show/agrarnij-fond-planue-prodati-zaliski-mindobriv-zi-skladivFri, 14 Aug 2020 10:33:00 +0300articleПро це розповів Богдан Банчук, в.о. голови правління АТ «Аграрний фонд», передає Agropolit.com. «У нас ще є зобов’язання за угодами, укладеними попереднім керівництвом. Ми їх виконаємо і надалі закуповувати мінеральні добрива не плануємо. Крім того, на складах ще залишається близько 100 тис. т добрив, які ми плануємо продати», — зазначив Банчук. Він додав, що отримані кошти фонд планує спрямувати на погашення боргів та на форвардну програму 2021 року. Нагадаємо, на «Рівнеазоті» перевіряють умови зберігання вибухонебезпечної аміачної селітри.Україна експортувала майже 4 млн тонн зерна нового врожаюhttps://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-eksportuvala-majze-4-mln-tonn-zerna-novogo-vrozauhttps://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-eksportuvala-majze-4-mln-tonn-zerna-novogo-vrozauFri, 14 Aug 2020 09:53:00 +0300articleПро це повідомляє Інформаційно-аналітичний портал АПК-України. Зокрема, на зовнішні ринки поставлено: пшениці — 2,2 млн тонн; ячменю — 1,2 млн тонн; жита — 0,3 тис. тонн; кукурудзи — 499 тис. тонн. З України також було експортовано борошна пшеничного та інших культур — 24,2 тис. тонн, що на 7,6 тис. тонн менше, ніж за відповідний період минулого МР. Нагадаємо, УЗА знизила прогноз виробництва кукурудзи до 36,4 млн тонн.Експортно-кредитне агентство допомагатиме українським підприємствам просувати продукцію за кордон — Шмигальhttps://agravery.com/uk/posts/show/eksportno-kreditne-agentstvo-dopomagatime-ukrainskim-pidpriemstvam-prosuvati-produkciu-za-kordon-smigalhttps://agravery.com/uk/posts/show/eksportno-kreditne-agentstvo-dopomagatime-ukrainskim-pidpriemstvam-prosuvati-produkciu-za-kordon-smigalFri, 14 Aug 2020 09:19:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба «Урядового порталу». Денис Шмигаль, прем'єр-міністр, заявив, що питання прискорення відновлення української промисловості завжди стоїть на порядку денному уряду. «Ми рухаємося доволі швидко. За останній місяць ми створили Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості та призначили керівника у статусі віце-прем'єр-міністра. Наступними кроками буде вже реформування галузі загалом», — розповів прем'єр. За його словами, і нове міністерство, і уряд сприятимуть тому, щоб українські машинобудівні підприємства отримували нові експорті контракти. «Ми будемо активно використовувати Експортно-кредитне агентство, яке допомагатиме підприємствам просувати свою продукцію за кордон та виходити на нові ринки. Це підсилить економіку і відповідно простимулює внутрішній попит», — стверджує Шмигаль. Крім цього, уряд також напрацює законодавчі пропозиції, які дадуть змогу українським виробникам отримати спрощений доступ до кредитних ресурсів. Нагадаємо, Ігор Петрашко вважає, що локалізація є критично важливою для українського сектору машинобудування.На Вінниччині «Югелеватор» монтує 2 силоси місткістю 6 тис. тоннhttps://agravery.com/uk/posts/show/na-vinniccini-ugelevator-montue-2-silosi-mistkistu-6-tis-tonnhttps://agravery.com/uk/posts/show/na-vinniccini-ugelevator-montue-2-silosi-mistkistu-6-tis-tonnFri, 14 Aug 2020 08:45:00 +0300articleПро це повідомляє elevatorist.com. Загальна місткість силосів становить 6 тис. тонн. Також на зерносховищі ведеться монтаж транспортного устаткування, продуктивність якого 50−100 т/год. «Зараз об'єкт перебуває на етапі завершення монтажних робіт, протягом цього місяця він буде повністю готовий до початку експлуатації», — додав Віталій Рябченко, директор з продажу. Нагадаємо, прийом зерна на елеваторах «Агротрейду» розпочався на два тижні пізніше.Для порятунку виноробної галузі уряду пропонують впровадити три ефективні крокиhttps://agravery.com/uk/posts/show/dla-poratunku-vinorobnoi-galuzi-uradu-proponuut-vprovaditi-tri-efektivni-krokihttps://agravery.com/uk/posts/show/dla-poratunku-vinorobnoi-galuzi-uradu-proponuut-vprovaditi-tri-efektivni-krokiFri, 14 Aug 2020 08:21:00 +0300articleТаку думку висловила Анна Горкун, власниця і СЕО 46 Parallel Wine Group, СЕО Inkerman Ukraine, передає nv.ua. «У 2019 році виноробні підприємства України заплатили в державний бюджет 1,5 млрд грн акцизних зборів, 300 млн грн ПДВ, 700 млн грн податків з роздрібної торгівлі. Виноградарство і виноробство — сфера, в якій задіяно на цей момент близько 200 тис. осіб», — йдеться в повідомленні. Проте, ємна і перспективна українська виноградарсько-виноробна галузь, при загальному зростанні продажів в категорії «вино», стагнує. Так, в період з 2014 до 2018 року, згідно з даними Держстату, загальна площа виноградників в Україні скоротилася на 6 тис. гектарів (з 49 до 43 тис. га). «Причина, насамперед, у тому, що, не дивлячись на зусилля українських виноробів, бренд „українське вино“ поки ще не сформувався. За інших рівних умов, споживач, часом, вибирає недорогі імпортні позиції, віддаючи їм перевагу перед українськими в тому ж ціновому сегменті. Відповідно, продажі українських вин не ростуть», — пояснює експерт. За її словами, такі процеси не кращим чином впливають на галузь: викорчовуються виноградники, скорочуються робочі місця, зменшуються відрахування до державного бюджету. Уже зараз більшість виноробних підприємств в Україні збиткові і потребують державної підтримки. «Критичність ситуації в галузі підкреслює і аналіз ціноутворення: близько 90% тихого вина, яке вироблене в Україні, продається за ціною менше 100 грн за пляшку. Це та ціна, в межах якої малий і середній виноробні бізнеси просто не зможуть отримати можливість інвестувати в розвиток і просування, отримати прибуток і зробити якісне вино, сплативши податки і рахунки постачальників, дистриб’юторів і мереж», — зауважує Анна Горкун. Таким чином, для виробництва якісного вина потрібні інвестиції і капітал, який самі винороби, на жаль, не можуть сформувати на такому низькомаржинальному продукті. «Ми, як виробники, не чекаємо інвестицій, і розуміємо, що рятувати треба насамперед великі підприємства, від яких залежить часом добробут цілих регіонів. Також ми розуміємо, що очікувати монетарної допомоги від держави — необґрунтовано. Отже, ми бачимо можливим швидко впровадити кілька простих і ефективних дій», — підкреслює Горкун. По-перше — скасування акцизи на тихі і ігристі українські вина. Це дозволить наблизити Україну до норм і стандартів, за якими ЄС регулює свої виноробні ринки, а також зробить український продукт доступнішим для вітчизняного споживача. По-друге — відтворення спеціального фонду, в який будуть здійснюватися відрахування від роздрібного продажу вин, як це раніше було з 1,5% збором. На цей момент фактично відбувається сплата двох акцизів: акцизного податку, підтвердженого акцизною маркою, і податку на роздріб. «Замість того, щоб повністю відправляти ці відрахування до місцевих бюджетів, як це відбувається зараз, їх слід було б розділити: половину залишити в місцевих бюджетах, половину — відправляти в спецфонд, який буде фінансувати системний розвиток галузі — участь виноробів в експортних виставках, посадку нових виноградників, покупку засобів для їх обробки і української техніки, фінансування навчальних програм. З цього ж бюджету можна фінансувати розвиток і підтримку бренду „українське вино“, розвиток якого націлений на створення позитивного іміджу українського вина на внутрішньому ринку», — вважає фахівець. По-третє — допомога у виході на міжнародні ринки. Як цьому може посприяти держава? Насамперед, завдяки створенню зон вільної торгівлі. Наведу приклад: Україна поки не реалізувала Договір про зону вільної торгівлі з Туреччиною. При тому, що українські громадяни навіть зараз, в період карантину, активно відвідують Туреччину, часто як туристи, і витрачають гроші в цій країні, ми поки не маємо можливості користуватися преференціями, які дає зона вільної торгівлі. Для порівняння, сусідня Молдова успішно реалізувала такий договір і, при значно меншому туристичному потоці, вже отримала можливість експортувати свої вина на турецький ринок з нульовим митом. «Ці нескладні „вправи на три дії“ дозволять бізнесу протриматися в період створення довгострокової стратегії розвитку галузі, не є конфліктами для всіх учасників ринку — від виробників до кінцевих точок продажів, імпортерів і дистриб’юторів, а також показують волю держави в питанні створення інвестиційно привабливого клімату в цьому секторі економіки», — підсумовує Анна Горкун. Нагадаємо, у Мінекономіки розпочне працювати робоча група з розвитку виноградарства та виноробства.