https://agravery.com/site/indexhttps://agravery.com/img/logo-x-100.gifhttps://agravery.com/site/indexukFri, 21 Mar 2025 16:40:00 +0200https://agravery.com/uk/posts/show/zakupivelni-cini-na-moloko-znizuutsa-ale-sezon-moroziva-moze-zminiti-trendhttps://agravery.com/uk/posts/show/zakupivelni-cini-na-moloko-znizuutsa-ale-sezon-moroziva-moze-zminiti-trendFri, 21 Mar 2025 16:40:00 +0200articleУ першій половині березня в Україні відбулося чергове зниження цін на молоко-сировину. Попри те, що пропозиція залишається високою, внутрішній попит на молочну продукцію залишається слабким. Водночас, аналітики ринку помічають ознаки можливої стабілізації закупівельних цін у другій половині місяця. За даними Асоціації виробників молока, середня закупівельна ціна молока екстра ґатунку станом на 10 березня склала 16,55 грн/кг без ПДВ, що на 25 коп. менше, ніж у лютому. Вищий ґатунок подешевшав на 35 коп. до 16,30 грн/кг, а молоко першого ґатунку втратило 15 коп. у вартості, досягнувши 15,85 грн/кг. Загалом середньозважена ціна трьох ґатунків впала на 25 коп., що відображає загальну тенденцію на ринку. Зниження цін експерти пояснюють надлишком сировини на тлі слабкого попиту. Молокопереробні підприємства змушені працювати в умовах застарілих технологій, що не дозволяє ефективно використовувати молоко екстра-класу. Крім того, зменшується різниця між ґатунками, що погіршує фінансову ситуацію фермерів. Попри труднощі, деякі фактори можуть сприяти стабілізації ринку. Навесні зростає споживання морозива, а також активізується експорт молочних консервів. Водночас, світова конкуренція загострюється: американські виробники, що потерпають від торговельної війни, переорієнтовуються на ринки Азії та Африки, створюючи тиск на український експорт. Додатковим викликом для молочної галузі України може стати загроза поширення ящуру в Угорщині, через що Україна тимчасово обмежила імпорт тваринницької продукції.https://agravery.com/uk/posts/show/ukrainskij-sonasnikovij-srot-dominue-na-rinku-kitauhttps://agravery.com/uk/posts/show/ukrainskij-sonasnikovij-srot-dominue-na-rinku-kitauFri, 21 Mar 2025 14:50:00 +0200articleЗа останні 6 років відзначається значне розширення поставок соняшникової макухи та шроту до Китаю. При цьому, у 2024 році, згідно з даними Головного митного управління КНР, вони становили 2,53 млн тонн, що на 14% менше, ніж у 2023 році. Зокрема, у грудні минулого року обсяг постачання становив 127,2 тис. тонн, що на 63,9% менше, ніж у грудні 2023 року. 72,4% від загального обсягу експорту соняшникового шроту та макухи припадає на Україну  — 1,83 млн тонн. Постачання з росії займають 14% частки ринку або 354,9 тис. тонн; із Болгарії – 11,6% чи 292,1 тис. тонн, із Казахстану – 2% чи 50,6 тис. тонн. Постачання з інших країн, крім представлених, не здійснювалося. Середня вартість постачання соняшникової макухи та шроту, що ввозиться до Китаю, 2024 року склала 325,9 USD/т, що на 17,2% менше, ніж роком раніше. За найнижчими цінами в 2024 році соняшникова макуха і шрот у Китай поставлялася з Казахстану – 217,2 USD/тонна. Дещо вищими були ціни на соняшникову макуху та шрот з України – 324,6 USD/тонна, з росії – 331,6 USD/тонна. За найвищими цінами соняшникова макуха та шрот ввозилася до Китаю з Болгарії – 346,5 USD/тонна. У тому числі, у грудні 2024 року середня вартість поставок соняшникової макухи та шроту на китайській митниці склала 292 USD/тонна, що на 25,9% менше значення річної давності.https://agravery.com/uk/posts/show/cukrova-vijna-es-rizko-skorotit-postavki-z-ukrainihttps://agravery.com/uk/posts/show/cukrova-vijna-es-rizko-skorotit-postavki-z-ukrainiFri, 21 Mar 2025 12:45:00 +0200articleЄвропейська комісія планує різко скоротити імпорт українського цукру після скарг європейських виробників, які заявили про обвал цін на місцевому ринку. Це питання обговорювалося комісаром ЄС з питань сільського господарства Крістофом Хансеном із представниками французьких фермерських профспілок у лютому. За даними джерел, ЄС має намір зменшити поставки, хоча точних обсягів поки що не озвучено. Про це пише Komersant. Після вторгнення Росії у 2022 році ЄС скасував мита на українську агропродукцію, що спричинило зростання експорту цукру. Якщо до війни квота складала 20 тис. тонн, то у 2022/23 поставки перевищили 400 тис. тонн, а у 2023/24 – понад 500 тис. тонн. У липні 2024 року Брюссель повернув квоту на рівні 262,6 тис. тонн. Хоча з 1 січня 2025 року доступ до ринку ЄС відновлено, фактичний експорт у лютому склав лише 6 559 тонн. Попри це, європейські фермери вважають, що навіть такі обсяги тиснуть на ринок та провокують падіння цін. На тлі вимог європейських виробників Єврокомісія розглядає можливість чергового зменшення квоти на імпорт. У Брюсселі заявляють, що розуміють занепокоєння аграріїв, але утримуються від конкретних коментарів. Виробництво цукру в ЄС коливається від 14,5 до 17,6 млн тонн, при цьому споживання стабільно тримається на рівні 14 млн тонн. Навіть на піку поставок Україна забезпечувала понад 50% імпорту. Через обмеження українські виробники змушені шукати альтернативні ринки збуту. У першій половині 2024/25 маркетингового року лише 1,6% експорту спрямовувалося до Європи. Основними покупцями українського цукру стали Туреччина, Лівія, Північна Македонія, Сомалі та Шрі-Ланка. Попит на українську продукцію поза межами ЄС залишається стабільним, проте європейський ринок для них більш привабливий через вигідніші ціни та спрощену логістику.https://agravery.com/uk/posts/show/polsa-vidcuvae-deficit-soi-i-ukraina-gotova-jogo-zapovniti-antonina-sklarenkohttps://agravery.com/uk/posts/show/polsa-vidcuvae-deficit-soi-i-ukraina-gotova-jogo-zapovniti-antonina-sklarenkoFri, 21 Mar 2025 11:55:00 +0200article20 березня  у Варшаві відбулася зустріч міністрів аграрної політики України та Польщі з представниками профільних аграрних асоціацій обох країн. Головною темою обговорення стала подальша співпраця у сфері сільського господарства та перспективи двосторонньої торгівлі агропродукцією. Про це повідомляє Українська бобово-соєва асоціація. Зустріч об’єднала представників зернової, олійної, бобової галузей та інших напрямків аграрного сектору.  Одним із  питань, яке порушувалося під час обговорення, стала необхідність розширення постачання української сої до Польщі. Як зазначила Антоніна Скляренко, голова Української бобово-соєвої асоціації (УБСА), Польща відчуває нестачу соєвих бобів, і Україна готова закрити цю потребу. «Попит на сою у Польщі значно перевищує можливості місцевих виробників, і українські аграрії  можуть стабільно забезпечувати цей ринок якісною продукцією. Це не лише відкриває нові можливості для нашого агросектору, а й сприяє зміцненню економічних зв’язків між двома країнами», – наголосила вона. За її словами, українська соя вже представлена на польському ринку, проте потенціал для збільшення обсягів експорту залишається значним.https://agravery.com/uk/posts/show/hersonsina-zbilsit-posivni-plosi-z-nih-10-tis-ga-bude-zasadzeno-ovocami-kavunami-ta-dinamihttps://agravery.com/uk/posts/show/hersonsina-zbilsit-posivni-plosi-z-nih-10-tis-ga-bude-zasadzeno-ovocami-kavunami-ta-dinamiFri, 21 Mar 2025 10:50:00 +0200articleАктивна фаза посівної ярих культур відбувається на Херсонщині.  Як розповіли у Херсонській ОВА, сільгоспвиробники області активно сіють горох, льон та ярий ячмінь. Загалом цьогоріч площа посівів сягне близько 220 тисяч гектарів земель, що у півтора раза більше, аніж торік. Планується засіяти: майже 23 тис. га — ярими зерновими та зернобобовими культурами; 66 тис. га — технічними; 10 тис. га засадять картоплею, овочами, кавунами і динями. Крім цього, з осені засіяно понад 120 тисяч гектарів озимими культурами: зерновими та ріпаком. «Зараз триває догляд за озимими: аграрії вносять добрива, проводять культивацію та боронування, а також розгортається масштабна сівба ярих культур», — додали в обласні адміністрації.https://agravery.com/uk/posts/show/popri-pogodni-vikliki-ozima-psenica-na-polah-imk-zittezdatna-majze-na-100https://agravery.com/uk/posts/show/popri-pogodni-vikliki-ozima-psenica-na-polah-imk-zittezdatna-majze-na-100Fri, 21 Mar 2025 09:05:00 +0200articleПопри несприятливі погодні умови з температурними гойдалками у лютому, загибелі рослин озимої пшениці на полях ІМК майже не спостерігалось. Як зазначив директор з виробництва ІМК Олександр Гірман, результати проведеного дослідження життєздатності посівів озимини засвідчили, що живих рослин 95-100%. «На сьогодні стан посівів оцінюємо як добрий, більшість рослин перебувають у фазі кущення. Традиційно весняні польові роботи ми розпочали з підживлення озимої пшениці азотними добривами, дану операцію наразі майже завершено. В подальшому планується проведення комплексу робіт з підживлення та захисту посівів від бур’янів, хвороб та шкідників. Своєчасне та якісне виконання цих робіт, підкріплене сприятливими погодними умовами, дозволить нам отримати достойний урожай пшениці», – розповів Олександр Гірман.https://agravery.com/uk/posts/show/italia-robit-stavku-na-ukrainskih-fermeriv-11-mln-na-irigaciu-ta-kooperativihttps://agravery.com/uk/posts/show/italia-robit-stavku-na-ukrainskih-fermeriv-11-mln-na-irigaciu-ta-kooperativiFri, 21 Mar 2025 08:20:00 +0200articleМіністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль зустрівся з Надзвичайним та Повноважним Послом Італійської Республіки в Україні Карлом Формозою та представниками Італійського агентства розвитку співпраці (AICS) і Міжнародного центру передових середземноморських агрономічних досліджень (CIHEAM). Участь у зустрічі також взяли заступниця Міністра Оксана Осьмачко та голова Держрибагенства Владислав Невеселий. Сторони обговорили можливі напрямки співробітництва між країнами в агросекторі. Зокрема, посол Італії в Україні та представник Італійського агентства розвитку співпраці за підтримки Мінагрополітики та CIHEAM підписали проектний документ «Програма підтримки відновлення економічного потенціалу агропродовольчої галузі України».  Проект реалізовуватиметься в Одеській області. Зокрема, Березівський, Роздільнянський та Одеський райони. Підтримка торкнеться 16 200 (приблизно 48 тис. осіб) малих та середніх фермерських господарств. Мета проекту – підтримка малого та середнього агробізнесу, зміцнення позицій української агропродовольчої продукції на світових ринках шляхом надання технологічної підтримки та підвищення її якості відповідно до європейських стандартів, розвиток тваринництва. Також проектом передбачається надання підтримки щодо розвитку систем зрошення в Одеській області. Основна ідея проекту – навчання та створення з невеликих агропідприємств кооперативів з переробки агропродукції, налагодження стабільних зв’язків між українським та італійським ринками. Віталій Коваль наголосив, що малий та середній бізнес - основа економіки та агросектору не лише в Україні, а й в Італії. За його словами, стабільність економіки України забезпечується саме через діяльність агросектору. «Італійська сторона підтвердила свою готовність інвестувати у відновлення та розвиток українського агросектору. Зокрема, в рамках нового проєкту Pro.UKR, який реалізується за підтримки AICS та CIHEAM, буде спрямовано понад 11 млн євро на розвиток іригаційної інфраструктури, підтримку кооперативів, забезпечення малих фермерів технікою та інтеграцію українського агробізнесу в європейський ринок. Це ще один крок до ефективного відновлення українського сільського господарства та розширення співпраці з ЄС», - підкреслив Віталій Коваль. Міністр зазначив, що в Італії виробляється багато готової продукції – сік, паста, вино, солодощі. Україна наразі в основному експортує зерно та кукурудзу. При цьому вартість експорту однієї тонни італійської агропродукції складає 2670 доларів, а української  лише 315 доларів. За минулий рік Україна експортувала сільгосппродукції на 24 млрд доларів, а Італія – на 70 млрд. Тому для України дуже важливо розвивати агропереробку. «Україна здебільшого постачає сировину, тоді як Італія експортує продукцію з високою доданою вартістю. Нам важливо змінювати цю ситуацію, розвиваючи спільну глибинну переробку, створюючи більше можливостей для українських виробників та збільшуючи частку готової продукції в експорті. А також нам цікавий маркетинговий досвід Італії, щоб визначити правильне позиціонування української продукції на ринках ЄС», - зазначив Міністр.  Віталій Коваль також подякував італійський народ та уряд за послідовну підтримку України. Довідково. Італійське агентство з питань співробітництва у сфері розвитку (AICS) – одна з ключових новостворених інституцій, яке розпочало свою діяльність у 2016 році з метою зближення Італії з її основними європейськими та світовими партнерами у сфері розвитку. Серед напрямів діяльності AICS: сприяння створенню стійких, стабільних і якісних систем виробництва продуктів харчування, поліпшення харчування і доходів дрібних фермерів, зокрема, шляхом підтримки доступу жінок і молоді до сільського господарства. Міжнародний центр передових середземноморських агрономічних досліджень (CIHEAM) засновано у 1962 році. Це міжурядова організація, до складу якої входять 13 держав-членів (Албанія, Алжир, Єгипет, Франція, Греція, Італія, Ліван, Мальта, Марокко, Португалія, Іспанія, Туніс, Туреччина та Франція). Організація має 4 інститути в Барі (Італія), Ханья (Греція), Монпельє (Франція) та Сарагосі (Іспанія).  Основними напрямами діяльності CIHEAM є сільське господарство, продовольство та розвиток сільських територій.https://agravery.com/uk/posts/show/agricom-group-planue-podvoiti-pererobku-plastivciv-na-zavodi-dobrodia-fudzhttps://agravery.com/uk/posts/show/agricom-group-planue-podvoiti-pererobku-plastivciv-na-zavodi-dobrodia-fudzThu, 20 Mar 2025 16:45:00 +0200articleAgricom Group планує мінімум вдвічі збільшити обсяги переробки на своєму заводі з виготовлення пластівців «Добродія Фудз». Про це повідомив СЕО компанії Антон Яковенко. Наразі завод забезпечує 20% загального бізнесу компанії. У 2022 році компанія завершила другий етап реорганізації заводу, зокрема, останні інвестиції спрямувала на запуск цехів із виготовлення екструзії та граноли. Сьогодні завод працює на повну потужність і є найбільшим виробником пластівців у Східній Європі. Приблизно 70% продукції йде на зовнішні ринки, а 30% — на внутрішній. Географія поставок охоплює всю Європу, Північну Африку, Близький Схід. Однак говорячи про переробку, Яковенко не радить її сприймати як гарантоване джерело прибутку. За словами Яковенка, переробку на заводі планують збільшити як мінімум вдвічі. Виробничі процеси вже стабілізовані, завод працює на повну потужність. Зараз ведуться переговори з кількома великими міжнародними рітейлерами, рішення яких вплинуть на стратегію компанії у 2025 році, каже СЕО холдингу. Додає, що до кінця року Agricom Group має намір сформувати інвестиційний план для масштабування бізнесу. Якщо всі умови складуться сприятливо, то зможуть розширити виробництво та зміцнити позиції на міжнародному ринку.https://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-mae-zavcasno-i-vivazeno-gotuvatisa-do-vstupu-v-evropejskij-souz-andrij-dikunhttps://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-mae-zavcasno-i-vivazeno-gotuvatisa-do-vstupu-v-evropejskij-souz-andrij-dikunThu, 20 Mar 2025 14:40:00 +0200articleУкраїна має завчасно і виважено готуватися до вступу в Європейський Союз, зважаючи на ключову роль аграрного сектору в економіці країни. Про це заявив очільник Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун під час дискусії «Євроінтеграція України в аграрній сфері: як залишатися в мейнстримі змін у ЄС».  Він наголосив, що агросектор є локомотивом української економіки, адже вже четвертий рік повномасштабного вторгнення забезпечує до 20% ВВП країни. «Нам цікавий європейський ринок, адже це преміальний ринок. Проте до вступу в ЄС Україна залишається потужним гравцем на світовому ринку продовольства. Ми активно експортуємо продукцію до країн Азії, Африки та інших країн світу. Це критично важливо для нас», — зазначив очільник ВАР. З його слів, у разі вступу України до ЄС, за оцінками експертів, 15-30% української аграрної продукції буде постачатися до Європи, решта – продовжить надходити на світові ринки. Одним із ключових конкурентів України залишається Росія, яка за час повномасштабної війни витіснила українську продукцію з 20 африканських країн.  «Наше завдання не конкурувати з Європою, а відновити свої позиції на глобальному ринку. Україна потрібна ЄС, адже ми можемо забезпечити продовольством Африку і таким чином допомогти Європі зупинити чергову хвилю міграції», — наголосив голова ВАР. На думку Андрія Дикуна, українське законодавство має адаптуватися до норм ЄС, але цей процес має бути виваженим.  «Ми можемо працювати в двох законодавчих системах: одна частина агросектору буде орієнтована на європейський ринок, інша — на глобальні ринки. Водночас ми не повинні всліпу копіювати європейське законодавство, адже спільна аграрна політика ЄС змінюється, і наразі ніхто не знає, якою вона буде в момент вступу України», — підсумував він.https://agravery.com/uk/posts/show/korop-i-tovstolob-dla-zsu-hto-otrimae-pravo-na-postavkihttps://agravery.com/uk/posts/show/korop-i-tovstolob-dla-zsu-hto-otrimae-pravo-na-postavkiThu, 20 Mar 2025 12:18:00 +0200articleМіністерство аграрної політики та продовольства України розпочинає відбір підприємств, які будуть забезпечувати рибною продукцією Збройні Сили України. Про це повідомив Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль. Старт торгів запланований на початок квітня. Поставляти короп і товстолоб потрібно буде в Київську область (включаючи м.Київ). Участь в аукціонах від Міноборони мають право брати лише ті підприємства, які пройшли кваліфікацію. Деталі за посиланням https://prozorro.gov.ua/uk/framework/UA-F-2024-11-14-000004 «Ще один послідовний крок в рамках політики імпортозаміщення - зроблено! Нагадаю, мета Міністерства агрополітики та продовольства України – переорієнтувати держзакупівлі на користь українських продуктів. Це посилить внутрішній ринок, забезпечить зайнятість у галузі та підтримає національних виробників», - наголосив Міністр.https://agravery.com/uk/posts/show/furaznij-acmin-nabirae-v-cini-trejderi-gotovi-platiti-bilse-za-veliki-partiihttps://agravery.com/uk/posts/show/furaznij-acmin-nabirae-v-cini-trejderi-gotovi-platiti-bilse-za-veliki-partiiThu, 20 Mar 2025 10:50:00 +0200articleНа українському ринку фуражного ячменю минулого тижня спостерігалась підвищувальна цінова динаміка, повідомляє АПК-Інформ.  Підвищення цін було зумовлено сезонним скороченням пропозицій зернової, активним попитом як внутрішніх споживачів, так і трейдерів та відповідною динамікою на експортному ринку. Проте більшість покупців суттєво ціни не переглядали, хоча готові були підвищувати ціни за більш об’ємні партії. Покупці переважно озвучували ціни попиту в межах 9200-10200 грн/т СРТ.https://agravery.com/uk/posts/show/virobnictvo-verskovogo-masla-v-ukraini-stalo-zbitkovimhttps://agravery.com/uk/posts/show/virobnictvo-verskovogo-masla-v-ukraini-stalo-zbitkovimThu, 20 Mar 2025 09:05:00 +0200articleПротягом останніх років вартість вершкового масла на ринку України постійно зростає. Першопричиною цьому є те, що молокозаводи не змогли переорієнтувати виробництво під молоко з ферм. Аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі зазначає, що за останні 10 років молокопереробні підприємства не змогли переорієнтуватися на роботу з більш дорогим молоком від молочнотоварних ферм, повідомляє 24 Канал із посиланням на Асоціацію виробників молока. На більшості молокозаводів не впроваджені сучасні технології глибокого перероблення молока і вони потребують модернізації. Підприємства отримують молоко екстраґатунку з кращою якістю та вищою собівартістю, але виробляють з нього готову продукцію з тими самим нормами виходу як у випадку використання молока першого ґатунку, яке має гіршу якість. Застаріле обладнання на молокопереробних підприємствах є енерговитратним, що впливає на зростання собівартості виробництва готової продукції. На початку березня відбулось зниження цін на молокосировину в Україні, через високу пропозицію молока-сировини та низький попит на готову продукцію на внутрішньому ринку. Рентабельність виробництва біржових товарів знижується. Виробництво вершкового масла, сухого молока та казеїну стало збитковим, – додає експерт. Надлишки сировини давлять на закупівельні ціни. В поточних ринкових умовах різниця ціни між ґатунками скорочується. Ефект від підвищення ціни на молоко-сировину, яке відбулося в четвертому кварталі 2024 року повністю нівельований.  https://agravery.com/uk/posts/show/ukrainskij-vvp-za-dva-misaci-dodav-11https://agravery.com/uk/posts/show/ukrainskij-vvp-za-dva-misaci-dodav-11Thu, 20 Mar 2025 08:20:00 +0200articleУ лютому 2025 року ВВП України зріс на 0,7%, а за підсумками перших двох місяців року — на 1,1%. Дещо нижчий початок року є віддзеркаленням нерівномірності тенденцій росту минулого року. Разом з тим наразі ми поки йдемо навіть трохи вище нашого прогнозу на 1 квартал. Основними факторами зростання залишаються будівельна галузь, переробна промисловість та внутрішня торгівля. Про це повідомив перший заступник Міністра економіки України Олексій Соболев. «Уповільнення темпів зростання економіки у лютому відбулося через ракетні обстріли об’єктів газовидобування та тимчасове зменшення активності експортерів. Водночас високе бюджетне фінансування відновлення пошкодженої критичної інфраструктури, будівництва житла за програмами єВідновлення та єОселя, а також закупівлі вітчизняної продукції сектору ОПК компенсували ці негативні чинники», — розповів Олексій Соболев. Зростання ВВП у лютому 2025 року також відбулося завдяки пожвавленню у внутрішній (роздрібній) торгівлі. У лютому продовжували покращуватися споживчі настрої — ця тенденція спостерігається четвертий місяць поспіль. У лютому 2025 року ВВП України зріс на 0,7%, а за підсумками перших двох місяців року — на 1,1%. Дещо нижчий початок року є віддзеркаленням нерівномірності тенденцій росту минулого року. Разом з тим наразі ми поки йдемо навіть трохи вище нашого прогнозу на 1 квартал. Основними факторами зростання залишаються будівельна галузь, переробна промисловість та внутрішня торгівля. Про це повідомив перший заступник Міністра економіки України Олексій Соболев. «Уповільнення темпів зростання економіки у лютому відбулося через ракетні обстріли об’єктів газовидобування та тимчасове зменшення активності експортерів. Водночас високе бюджетне фінансування відновлення пошкодженої критичної інфраструктури, будівництва житла за програмами єВідновлення та єОселя, а також закупівлі вітчизняної продукції сектору ОПК компенсували ці негативні чинники», — розповів Олексій Соболев. Зростання ВВП у лютому 2025 року також відбулося завдяки пожвавленню у внутрішній (роздрібній) торгівлі. У лютому продовжували покращуватися споживчі настрої — ця тенденція спостерігається четвертий місяць поспіль. Програми відновлення та підтримки бізнесу сприяють розвитку переробної промисловості, зокрема завдяки міжнародній фінансовій допомозі.  Водночас у сільському господарстві спостерігається зниження виробництва тваринницької продукції через збільшення собівартості її виробництва. https://agravery.com/uk/posts/show/corteva-vidilila-granti-proektam-pererobki-rozroblenim-ukrainskimi-fermerkami-na-talenta-2024-2025https://agravery.com/uk/posts/show/corteva-vidilila-granti-proektam-pererobki-rozroblenim-ukrainskimi-fermerkami-na-talenta-2024-2025Wed, 19 Mar 2025 16:45:00 +0200articleФермерки у Житомирській, Київській, Миколаївській та Чернігівській областях отримають фінансування для розвитку переробки аграрної продукції Міжнародна науково-технологічна сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience оголосила переможниць конкурсу грантів у рамках освітньо-грантової програми TalentA 2024-2025. Чотири українські фермерки отримали грантову підтримку для розвитку переробки аграрної продукції в громадах у Житомирській, Київській, Миколаївській та Чернігівській областях. З 2020 року Corteva Agriscience за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства реалізує в Україні міжнародну освітньо-грантову програму TalentA, мета якої – розвиток фермерства та зміцнення сільських громад, що було закріплено в підписаній у жовтні 2022 року спільній декларації Corteva та Міністерства. «Попри виклики, з якими зіштовхується країна, українські фермери продовжують працювати, забезпечуючи продовольчу безпеку не лише внутрішню, а й зовнішню. Багато фермерів-чоловіків сьогодні на фронті, тому велику частину роботи закривають жінки. Такі освітньо-грантові програми, як TalentA, які мають значний вплив на громади та підтримку жінок-фермерок, дуже важливі сьогодні. Мінагрополітики вже вп`яте підтримує цей проєкт. Приємно бачити, як його учасниці створюють та розвивають нові ініціативи, об'єднуються в спільноту для взаємодопомоги та розвитку», – заявила на церемонії нагородження Оксана Осьмачко, заступниця міністра аграрної політики та продовольства з України з питань євроінтеграції. Усього на участь у TalentA 2024-2025 було подано понад 200 заявок. Відповідно до умов програми Організаційний комітет відібрав 118 учасниць. Після навчання, що тривало майже 5 місяців, фіналістки за підтримки менторів розробили спрямовані на розвиток переробки аграрної продукції бізнес-проєкти. За підсумками оцінювання Eкспертною радою було обрано чотири найкращі ініціативи, які отримають фінансування від Corteva Agriscience: •  «Фермерська морозильня: збережені користь і смак – прибуток цілий рік» — проєкт  Ірини Барзо, Київщина. На фермі з вирощування фруктів та ягід буде створено потужності для зберігання та подальшої реалізації власної замороженої продукції. Це дозволить збільшити площі під культурами та підвищити річний прибуток підприємства. Проєкт передбачає залучення студентів із різних регіонів України, забезпечуючи їм можливість навчання та набуття практичних навичок. «Я щаслива, що долучилася до TalentA. Це не лише можливість отримати корисні профільні знання й виграти грант, а й унікальна спільнота фермерок, які надихають, діляться знаннями та підтримують одна одну. Я дуже вдячна за шанс стати її частиною й приєднатися до клубу TalentA», – говорить Ірина. • «Крем-мед та воскові вироби із місцевої сировини: модернізація бджільництва на Житомирщині» — проєкт Альони Добринської, Житомирщина. Пасіка «УА» створить виробництво крем-меду та виробів із воску та зможе реалізовувати нові вироби, збільшуючи свої прибутки. Також планується налагодити партнерство з місцевими пасічниками та передати до дитячих будинків сімейного типу частину виробленого крем-меду. «Для мене TalentA – перший грантовий проєкт, у якому я брала участь. Тому велика честь стати його переможницею. Це також свідчить про те, що не варто боятися нового – потрібно пробувати, навчатися й розробляти проєкти, які покращують життя в наших громадах і зміцнюють економіку», – впевнена Альона. • «Впровадження цеху переробки власного фуражного зерна на крупи» — проєкт Аліни Кунденко, Чернігівщина. На власному малому сільськогосподарському підприємстві ТОВ «Агросвіт 2021» фермерка створить цех для переробки вирощеної пшениці, кукурудзи, ячменю, сої та соняшника на крупи та компоненти для виготовлення комбікормів. Частину продукції безкоштовно отримуватимуть соціально незахищені мешканці Михайло-Коцюбинської селищної ради, де розташоване виробництво. «Для мене TalentA – це можливість долучитися до надзвичайно добре структурованої та актуальної навчальної програми, отримати доступ до сучасних знань і лекторів, які ділилися корисною інформацією та відповідали на всі запитання. Щоб розвиватися, потрібно бути відкритими й навчатися. TalentA надає цю можливість», – поділилася враженнями Аліна. • «З поля – в піч: тепло без втрат!» — проєкт Валентини Чечіної, Миколаївщина. Підприємиця реалізує ініціативу з виробництва паливних пелет із пожнивних відходів від вирощених зернових та олійних культур. Продукція буде доступна для широкого кола споживачів Костянтинівської територіальної громади, а частина пелет безкоштовно надаватиметься соціально незахищеним мешканцям. «Програма TalentA спонукала нас до змін, м'яко й комфортно спрямовувала до виходу із зони комфорту та відкривала нові горизонти знань. Я дуже вдячна за можливість взяти участь у програмі, і для мене велика відповідальність – стати її переможницею. Усі учасниці продемонстрували надзвичайні проєкти, які надихали мене на розвиток», – говорить Валентина.  «Corteva продовжує підтримувати українських фермерок, впроваджуючи програму TalentA з 2020 року, і для нас це більше, ніж просто соціальна ініціатива – це внесок у майбутнє країни. Їхня стійкість, наполегливість і прагнення до розвитку надихають нас, адже ми бачимо, як вони розвивають свої господарства та впроваджують інновації, розширюють діяльність та створюють нові можливості для своїх громад попри виклики війни. Для нас важливо допомагати їм розкривати потенціал, отримувати сучасні знання та реалізовувати власні проєкти, адже ми впевнені, що підтримка жіночого фермерства є стратегічним напрямом, який сприятиме сталому розвитку агросектору», - говорить Анна Бабіч, координаторка програми TalentA в Україні, керівниця корпоративних комунікацій Corteva Agriscience у Центральній та Східній Європі та Туреччині.  «TalentA є вкрай важливою підтримкою для українських жінок-фермерок. Це не лише інформація, знання та гранти, які отримують наші учасниці, а й можливість знайти однодумців, отримати натхнення, обмінятися досвідом і відчути, що вони не самі у своїх прагненнях. TalentA створює потужну спільноту, де жінки підтримують одна одну, допомагають у розвитку своїх проєктів та вірять у краще майбутнє», - впевнена Тетяна Лебухорська, старша менторка програми TalentA та голова громадської організації «Буковинська агенція регіонального розвитку», яка є організаційним партнером TalentA. Ознайомитися з перебігом програми TalentA можна за посиланням та у соціальних мережах. Про програму TalentA TalentA – міжнародна інноваційна освітньо-грантова програма для розвитку та підтримки талановитих сільських жінок-фермерок і покращення продовольчої безпеки їхніх громад. Ініційована компанією Corteva Agriscience у 2019 році разом із Федерацією асоціацій сільських жінок (FADEMUR) в Іспанії, програма реалізована в Україні, Польщі, Португалії, Румунії, Молдові, Угорщині, Аргентині та Чилі та об’єднала вже понад 1500 талановитих фермерок.        https://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-posiut-bilse-aroi-psenici-agrosektor-adaptuetsa-do-popituhttps://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-posiut-bilse-aroi-psenici-agrosektor-adaptuetsa-do-popituWed, 19 Mar 2025 13:45:00 +0200articleГоловною особливістю нового зернового сезону в Україні стане прогнозне збільшення площ під ярою пшеницею на 28%, передає «ПроАгро Груп». Як повідомили в Мінагрополітики, цьогоріч аграрії планують посіяти понад 5,7 млн. гектарів ярих зернових та зернобобових культур, що відповідає рівню 2024 року. При цьому посівні площі під ярою пшеницею у порівнянні з минулим роком зростуть на 28% – до 222,8 тис. гектарів. Такі зміни в структурі посівів в міністерстві пояснюють стабільним попитом на пшеницю з боку переробних підприємств та експортерів. Водночас більшу частку посівів пшениці в Україні становить озима зернова – минулої осені під цьогорічний врожай її посіяли майже 4,2 млн. гектарів.https://agravery.com/uk/posts/show/vidkritta-rinku-es-ta-vnutrisnij-popit-stimuluut-rist-cin-na-ukrainskij-cukorhttps://agravery.com/uk/posts/show/vidkritta-rinku-es-ta-vnutrisnij-popit-stimuluut-rist-cin-na-ukrainskij-cukorWed, 19 Mar 2025 11:31:00 +0200articleВ Україні спостерігається поступове зростання цін на цукор. Наразі середній рівень умовних відпускних цін із заводу коливається в межах 24,60–25,30 грн/кг, проте очікується подальший підйом. Про це повідомляють аналітики сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах ВАР. За словами експертів, на ринок впливає кілька ключових факторів. По-перше, зростає внутрішній попит, а по-друге, відкрився ринок Європейського Союзу. "Багато заводів наразі викуповують квоти під європейський ринок. Водночас українські виробники вже адаптувалися до зовнішніх поставок ще до відкриття ЄС – ми експортували продукцію до Туреччини, Камеруну, Кот-д’Івуару, Індонезії та Ізраїлю. Попит із цих країн зберігається, а додатковий інтерес із боку Європи лише посилює ріст цін," – зазначають у ПУСК. Також на ціноутворення традиційно впливає сезонний тренд. З початку року і до середини літа спостерігається зростання котирувань. "Сезонно ми бачимо зростання котирувань з січня по червень-липень. Враховуючи поточні ринкові фактори, умовні ціни можуть вийти на рівень 27–28 грн/кг з ПДВ," – вважають експерти. Таким чином, активний експорт і традиційні сезонні чинники створюють передумови для подальшого підвищення вартості українського цукру.https://agravery.com/uk/posts/show/pererobka-soi-v-ukraini-pid-zagrozou-ci-vitrimae-rinok-natisk-pivdennoi-amerikihttps://agravery.com/uk/posts/show/pererobka-soi-v-ukraini-pid-zagrozou-ci-vitrimae-rinok-natisk-pivdennoi-amerikiWed, 19 Mar 2025 10:50:00 +0200articleВ Україні внутрішня переробка соєвих бобів продовжує демонструвати високі темпи. Так, у лютому, згідно з оцінкою АПК-Інформ, в країні було перероблено абсолютний місячний максимум - близько 320-330 тис. тонн сої (+27% до січня). За вересень-лютий 2024/25 МР в Україні було перероблено рекордні близько 1,45 млн тонн, що на 57% перевищує показник в аналогічний період минулого сезону та на 43% - попередній максимум для першої половини сезону-2019/20 (1 млн тонн). Такий досить суттєвий приріст зумовлений перш за все заходженням у переробку соєвих бобів великих заводів через складнощі із закупівлею соняшнику. Проте збереженню високих темпів переробки вже кілька місяців поспіль сприяє активний експорт соєвого шроту на тлі привабливої для імпортерів вартості. Усього в сезоні-2024/25 в країні може бути перероблено до 2,2-2,3 млн тонн сої, що становить близько 36% від загальної пропозиції даної культури проти 33-35% у попередні два сезони. Зазначимо, що частка експорту сої, попри збільшення у фізичному еквіваленті, може знизитись за підсумками МР до 57% проти 58-60% у попередні сезони. Однак варто відзначити, що перспективи переробки соєвих бобів у другій половині поточного сезону виглядають трохи песимістично. Світовий ринок в очікуванні рекордного врожаю сої в Південній Америці, збільшення переробки в Аргентині та збільшення пропозиції в секторі соєвого шроту, баланс якого і так виглядає перевантаженим в останні кілька сезонів. До того ж вірогідність посилення напруженості в торгових відносинах між США та ЄС, а також уже запроваджені тарифи в секторі сої з боку Китаю можуть сприяти збереженню високого попиту на зовнішньому ринку на українську сировину, що змістить вектор у розподіленні даної культури на внутрішньому ринку на користь експорту. Більш детально про поточний стан, тенденції та прогнози на українському ринку соєвих бобів у своїй доповіді розкаже провідний аналітик АПК-Інформ Світлана Киричок під час конференції "Soybean and Meal Market 2025", яка відбудеться 27 березня в Києві.https://agravery.com/uk/posts/show/cetvertij-rik-vijni-agrarii-ocikuut-zakon-pro-kreditni-kanikuli-denis-marcukhttps://agravery.com/uk/posts/show/cetvertij-rik-vijni-agrarii-ocikuut-zakon-pro-kreditni-kanikuli-denis-marcukWed, 19 Mar 2025 09:05:00 +0200articleАгровиробники з прифронтових і тимчасово окупованих регіонах досі очікують на замороження кредитних виплат. Попри ухвалення відповідного законопроєкту №12148 в першому читанні, друге читання у парламенті так не відбулося. Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук в ефірі  InterVizor.TV наголосив на необхідності якнайшвидшого ухвалення законопроєкту щодо замороження кредитних та лізингових виплат для аграріїв, які працюють у прифронтових та тимчасово окупованих територіях, адже фермери знаходяться під тиском банків і потребують фінансового захисту від держави. «Ми, як Всеукраїнська аграрна рада, неодноразово виступали ініціаторами замороження кредитів і лізингів для наших товаровиробників. У грудні 2024 року парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт, який дозволяє призупинити виплати на час війни і ще рік після її завершення. Але друге читання так і не відбулося, а вже березень. «М'яч» зараз на стороні комітету правоохоронної діяльності у Верховній Раді. Ми у ВАР підготували всі необхідні таблиці до другого читання. Тепер справа за депутатами – вони мають розглянути правки і винести законопроєкт №12148  до сесійної зали», — пояснив Денис Марчук. Ситуація для аграріїв критична, адже банки продовжують вимагати виплати. «Виробники вже четвертий рік очікують прийняття законопроєкту №12148. Багато фермерів або безпосередньо перебувають на війні, або втратили можливість вести господарську діяльність через окупацію чи бойові дії. Закон має стати гарантією того, що держава підтримує своїх товаровиробників у складний період», — підкреслив заступник голови ВАР. ВАР закликає парламент якнайшвидше розглянути законопроєкт №12148, аби він набув чинності та забезпечив фінансовий захист аграріям.https://agravery.com/uk/posts/show/u-majbutnomu-mi-budemo-eksportuvati-ne-bilse-20-svoei-produkcii-na-rinok-es-andrij-dikunhttps://agravery.com/uk/posts/show/u-majbutnomu-mi-budemo-eksportuvati-ne-bilse-20-svoei-produkcii-na-rinok-es-andrij-dikunWed, 19 Mar 2025 08:20:00 +0200articleГолова Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Андрій Дикун взяв участь у 10-му Європейському конгресі менеджерів сільськогосподарських підприємств (Europejski Kongres Menadżerów Agrobiznesu), що відбувся у Польщі. Під час панельної дискусії, присвяченої конкурентоспроможності європейського сільського господарства на глобальній арені, обговорювали взаємодію українських, польських та європейських фермерів. Андрій Дикун наголосив, що Україна прагне приєднатися до ЄС не для експорту продукції, а через спільні демократичні цінності. «Ми хочемо приєднатися до ЄС не для того, щоб експортувати свої товари, а тому що обрали демократичний шлях, підтримуємо європейські цінності та багато в чому схожі з європейськими країнами, зокрема і Польщею», – зазначив він. Також він підкреслив, що Україна не конкуруватиме з європейськими аграріями. «У майбутньому ми будемо експортувати не більше 20% своєї продукції на ринок ЄС. Тому наша задача – партнерство та посилення один одного, а не конкуренція», – сказав голова ВАР.  Він відзначив ефективну співпрацю України та Польщі у молочному секторі. Зауважив, що на полицях українських магазинів представлена значна кількість польської молочної продукції, що є наслідком гарної комунікації між фермерами. Щодо готовності українських аграріїв до європейських норм, Дикун наголосив, що спершу необхідно чітко визначити дату вступу України до ЄС та майбутню Спільну аграрну політику. «Спочатку ми повинні знати точно, коли вступимо в ЄС, і якою буде Спільна аграрна політика (САР) на той момент», – пояснив він. Також він акцентував увагу на необхідності перехідного періоду для українських фермерів і підкреслив, що єдине регулювання для всіх ринків неможливе. «Якщо агровиробник продає продукцію в Африку, а не в ЄС, чи має він слідувати правилам Євросоюзу?»,  – підняв питання голова ВАР. У Польщі, за словами Андрія Дикуна, близько 1,3 млн фермерів живуть переважно за рахунок дотацій ЄС. Попри складні умови війни, український агросектор залишається конкурентоспроможним без державних дотацій, на відміну від європейських фермерів. Напрацьовані за результатами конгресу,  рішення будуть передані європейським політикам для подальшого формування аграрної політики Польщі та ЄС.https://agravery.com/uk/posts/show/cini-na-sonasnik-zrostaut-ale-pererobniki-ne-pospisaut-platiti-bilsehttps://agravery.com/uk/posts/show/cini-na-sonasnik-zrostaut-ale-pererobniki-ne-pospisaut-platiti-bilseTue, 18 Mar 2025 16:50:00 +0200articleПротягом минулого тижня ціни на соняшник в Україні знову почали підвищуватись. Однак переробники підвищували ціни не суттєво та досить обережно. Про це повідомляє АПК-Інформ.  Ближче до кінця тижня ціни попиту підвищились на 200-500 грн/т, майже повернувшись до рівня кінця лютого, та становили близько 26000-27300 грн/т СРТ. Переробні підприємства відзначали, що пропозиція сировини надходила, проте досить помірно, що не дозволяло сформувати достатні запаси для безперебійної роботи на кілька місяців. Як наслідок, переробка олійної хоч і потроху збільшується, однак усе ще знаходиться на мінімальному рівні за багаторічний період, що значно обмежує експортні відвантаження соняшникової олії.