https://agravery.com/site/indexhttps://agravery.com/img/logo-x-100.gifhttps://agravery.com/site/indexukWed, 27 Sep 2023 08:20:00 +0300https://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-zasiano-ponad-2-mln-ga-ozimih-kulturhttps://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-zasiano-ponad-2-mln-ga-ozimih-kulturWed, 27 Sep 2023 08:20:00 +0300articleСівба озимини триває, вже засіяно 2 179 тис. га. Озимого ріпаку – 1 038 тис. га, зернових – 1141 тис. га, з яких: пшениці — 1024 тис. га, ячменю — 74 тис. га, жита — 42 тис. га. За попередній тиждень аграрії засіяли 556 тис. га озимих.  Станом на кінець вересня найбільше посіяно на Дніпропетровщині: зернових – 116,3 тис. га, ріпаку — 111,9 тис. га.  Волинська область є лідером з сівби жита – 11 тис. га. Ячменю найбільше засіяно на Вінниччині - 7,4 тис. га. Дані Міністерства аграрної політики та продовольства України. https://agravery.com/uk/posts/show/timcasovij-koridor-z-ukraini-vze-vijslo-7-sudenhttps://agravery.com/uk/posts/show/timcasovij-koridor-z-ukraini-vze-vijslo-7-sudenWed, 27 Sep 2023 07:05:00 +0300articleТимчасовим гуманітарним коридором у Чорному морі з Одеських портів вже вийшли сім суден. Про це повідомив речник Військово-морських сил Збройних Сил України Дмитро Плетенчук на брифінгу, передає "Економічна правда" з посиланням на "Інтерфакс-Україна". "За оновленими даними, новим коридором у нас уже вийшло 7 суден. Тобто це 7 із 7 успішних кейсів. Зайшло 2, вийшло 7. П'ять суден – це ті, що були тут до початку повномасштабного вторгнення. Відповідно, цей процес триває. Ми робимо все, щоб забезпечити безпеку тієї ділянки, на якій судна перебувають у наших територіальних водах", – сказав Плетенчук. Як пояснив речник ВМС, далі судна потрапляють до територіальних вод Румунії, Болгарії та Туреччини аж до Босфорської затоки. "Це вже територіальне море країн НАТО. І відповідно завдання вогневої поразки по цій території – це нанесення вогневої поразки по суверенній території цих країн. Тому на таке вони (росіяни, – ЕП) не можуть зважитися", – зазначив він. У ВМС підкреслюють, що небезпека у Чорному морі на сьогодні залишається саме через авіацію та ракетне озброєння. Водночас корабельні угруповання ворог уже не заводить до акваторії, оскільки боїться їхнього знищення. Нагадуємо: Україна відкрила реєстрацію для торговельних суден та їхніх власників для проходження тимчасовими маршрутами з/до портів Одеси після того, як Росія в односторонньому порядку вийшла з чорноморської "зернової ініціативи". Перше судно, яке скористалося українським чорноморським коридором після виходу РФ з "зернової ініціативи", прибуло до Стамбулу у Туреччині 18 серпня.https://agravery.com/uk/posts/show/fermerka-z-harkova-zapustila-liniu-z-virobnictva-gotovih-strav-dla-vijskovih-ta-pereselencivhttps://agravery.com/uk/posts/show/fermerka-z-harkova-zapustila-liniu-z-virobnictva-gotovih-strav-dla-vijskovih-ta-pereselencivWed, 27 Sep 2023 06:45:00 +0300articleТетяна Чернікова, підприємниця з Харкова, яка з початку повномасштабної війни перемістила бізнес в Полтавську область, за рахунок гранту від міжнародної науково-дослідницької сільськогосподарської компанії Corteva Agriscience, отриманого в рамках освітньо-грантової програми TalentA, розширила виробництво готових страв у вакуумних пакетах. Мета проєкту – створити повноцінне харчування для військових та людей, що мешкають на лінії фронту, а також забезпечити додатковий заробіток для мешканців Оржицької громади Полтавської області шляхом збуту овочів. Освітньо-грантова програма TalentA, яку вже четвертий рік реалізовує Corteva Agriscience за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України, спрямована на розвиток жіночого фермерства та зміцнення сільських громад через розширення можливостей з освіти та доступу до фінансів для жінок. Протягом повномасштабної війни TalentA є одним з соціальних проєктів, що підтримуються Corteva для підтримки українців. До 2014 року Тетяна Чернікова працювала в Донецьку, але через окупацію міста була змушена переміститися до Харкова, де разом із сестрою почала вирощувати мікрогрін під назвою Green For You. Повномасштабна війна 2022 року змусила її з дітьми переїхати вдруге — цього разу у Лубенський район Полтавської області, де вона відкрила виробництво готової їжі у пакетах, які можна легко розігріти в польових умовах. Щоб дізнатися про особливості роботи бізнесу під час криз, Тетяна взяла участь в програмі TalentA-2022 компанії Corteva Agriscience. Торік Тетяна виграла в грантовому конкурсі кошти на реалізацію проєкту розширення виробництва страв, в який використовуватимуться овочі, закуплені у мешканців громади, що дасть їм можливість додаткового заробітку, а частина виробленої продукції безкоштовно постачатиметься військовим та постраждалим від російської агресії.  Наразі потужність виробництва зросла до запланованих 30 тисяч одиниць готової продукції в місяць. «Війна змінила багато в житті кожного українця. Але такі проєкти, як наш, допомагають зрозуміти, що можна почати все в новому місці заради країни та кожного з нас. А такі програми, як TalentA від Corteva Agriscience, допомагають повірити в те, що ти не один, ти в колі однодумців і можеш отримати допомогу або підказку, як діяти далі. Це дуже важливо і дуже мотивує працювати разом заради Перемоги!», — говорить Тетяна. «Забезпечення доступу до якісної, здорової та безпечної їжі є вкрай важливим під час війни, коли багато хто з людей позбавлений такої можливості. Це є складовою забезпечення продовольчої безпеки, чому Corteva приділяє багато уваги і робить все залежне, щоб підтримувати її на різних рівнях. Навчаючи та підтримуючи жінок-фермерок, які реалізують проєкти з виробництва харчової продукції на місцях, ми убезпечуємо громади, стимулюючи їх змінитися на краще. Саме тому ми вже четвертий рік поспіль реалізуємо TalentA та надихаємося прикладами змін, які розпочала програма», − говорить Анна Бабіч, менеджерка з корпоративних комунікацій Corteva Agriscience в Центральній та Східній Європі, координаторка та голова експертної ради Програми TalentA в Україні. Наразі триває програма TalentA-2023, в якій бере участь 134 учасниці. Фермерки прослухали основну навчальну програму та 22 з них працюють над грантовими проєктами, які мають бути орієнтовані на зростання власного бізнесу та соціальну підтримку громад. Розмір грантового фонду становить понад 1 мільйон гривень і буде розподілений між переможницями за рішенням членів експертної ради. Оголошення переможниць відбудеться в жовтні з нагоди Всесвітнього дня сільських жінок. Про програму TalentA TalentA – міжнародна інноваційна освітньо-грантова програма для розвитку та підтримки талановитих сільських жінок-фермерок і покращення продовольчої безпеки їхніх громад. Ініційована компанією Corteva Agriscience у 2019 році разом із Федерацією асоціацій сільських жінок Іспанії (FADEMUR) в Іспанії, програма нині успішно реалізується також в Україні, Польщі, Португалії, Румунії, Молдові, Угорщині та Аргентині та об’єднала вже понад 1000 талановитих фермерок. Ініціатор та координатор програми TalentA: Міжнародна сільськогосподарська науково-дослідницька компанія Corteva Agriscience Інституційний партнер Міністерство аграрної політики та продовольства України Організаційний партнер програми TalentA: Громадська організація «Буковинська агенція регіонального розвитку»https://agravery.com/uk/posts/show/posuha-v-ukraini-zavazae-sivbi-ozimini-ale-spriae-znizennu-sobivartosti-kukurudzihttps://agravery.com/uk/posts/show/posuha-v-ukraini-zavazae-sivbi-ozimini-ale-spriae-znizennu-sobivartosti-kukurudziTue, 26 Sep 2023 18:20:00 +0300articleВ Україні спостерігається посуха, через яку вже частково втрачені осінні посіви озимих. Проте тривала відсутність опадів сприяє активному темпу збиральної кампанії та високим показникам якості зерна кукурудзи. Про це йшлося 26 вересня під час щотижневого брифінгу, організованого аналітичним центром сільгоспкооперативу «ПУСК», створеного у рамках ВАР. “Прогнозна модель не показує опадів в Україні у найближчий час. Тому вологість зерна кукурудзи залишиться низькою, в середньому 17-20%, в той час як минулого сезону показник становив 30-35%. Це буде сприяти зниженню собівартості зерна кукурудзи, оскільки для зібраного врожаю буде достатньо одного циклу сушки. На початку жовтня аграрії активізують збирання кукурудзи, бо закінчать жнива соняшника та сої”, - розповіли у “ПУСК”. Обстріли портів Одеси та Дунаю гальмують експорт кукурудзи. Українська зернова користується попитом з боку Китаю, виключно на базисі СIF, з поставкою у жовтні-грудні за умовною ціною 250$/т. Наразі по всім базисам щотижня цінники на українську кукурудзу втрачають 3-5$/т. Пропозиція зернової висока, але логістичні проблеми є  і надалі будуть чинником падіння цін на кукурудзу, особливо під час розгортання збиральної кампанії. Вже за тиждень можна очікувати наступний рівень цін за 1 тонну кукурудзи: СРТ річкові порти – 140-150$, DAP кордон – 145-155$.https://agravery.com/uk/posts/show/morski-porti-maut-vijti-na-riven-u-30-vid-dovoennogo-eksportu-agroprodukcii-denis-marcukhttps://agravery.com/uk/posts/show/morski-porti-maut-vijti-na-riven-u-30-vid-dovoennogo-eksportu-agroprodukcii-denis-marcukTue, 26 Sep 2023 16:25:00 +0300articleПершочерговий етап запуску агроекспорту поза “зерновою угодою” вже відбувся - два судна зайшли та вийшли з українських портів. В складних поточних умовах нарощення обсягу вивозу продовольства морем до 30% від рівня, який вивозився до повномасштабного вторгнення, покращило б роботу з експортом. Про це заявив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Денис Марчук в ефірі Національного телемарафону.  Він нагадав, що до 24 лютого 2022 року з морських портів щомісячно експортувалося 6-7 млн тонн агропродукції. “Дає надію робота морського гуманітарного коридору, який розробили наші військові. Станом на 25 вересня, вийшло всього два судна загальним обсягом 20 тис. тонн. Але вони показали, що коридор може працювати. Важливо, що цими двома рейсами військові ЗСУ продемонстрували, що кораблі можуть зайти в територіальні води України, завантажитись та вийти. Це сигнал світу, що безпека в контрольованій нами акваторії забезпечена. Далі вільний прохід суден морськими шляхами буде тільки вдосконалюватись. Наразі небезпека, все ж таки, залишається, особливо у портах”, - повідомив Денис Марчук. За словами заступника голови ВАР, наразі в черзі на прохід до морських портів України очікують судна, які можуть вивезти 120 тис. тонн продовольства. В тому ж числі в очікуванні знаходяться судна для вивозу промислових товарів. Окрім цього, зростає ефективність річкових портів. “Незважаючи на постійні обстріли з боку росіян, сьогодні річкові порти досить ефективно експортують українську аграрну продукцію. За вересень ми отримаємо хороший результат з експорту агропродукції за цим напрямом  - близько 3 млн тонн. Загалом, на сьогодні потрібно   налагодити стабільний щомісячний експорт у 4,5 млн тонн продовольства для нормального функціонування українського агросектору”, - зазначив Денис Марчук.https://agravery.com/uk/posts/show/z-pocatku-2023-roku-biznes-otrimav-70-mlrd-grn-dostupnih-kreditivhttps://agravery.com/uk/posts/show/z-pocatku-2023-roku-biznes-otrimav-70-mlrd-grn-dostupnih-kreditivTue, 26 Sep 2023 14:05:00 +0300articleМайже 700 підприємців отримали за минулий тиждень кредити за урядовою програмою «Доступні кредити 5-7-9%» на загальну суму 3,5 млрд грн. З початку 2023 року банки видали бізнесу 20 тисяч кредитів на 70 млрд грн. Від початку дії програми (лютий 2020 року) було видано 73 тисячі кредитів на 237,5 млрд грн. Найбільше підприємці взяли антикризових кредитів – 60,4 млрд грн та на антивоєнні цілі – 51,5 млрд грн. На рефінансування попередньо отриманих кредитів було видано 28,1 млрд грн, на поповнення оборотного капіталу – 34,4 млрд грн, на інвестиційні цілі – 17,7 млрд грн. Окрім того, аграрії отримали 37,4 млрд грн кредитних коштів на підтримку своєї діяльності, торговельні компанії взяли 4,5 млрд грн кредитів для поповнення обігових коштів. Найчастіше кредитуються за програмою підприємства, що працюють у сферах: сільського господарства (51%); торгівлі та виробництва (26%);  промислової переробки (14%).  Серед регіонів лідерами за сумами укладених кредитних договорів є Львівська, Одеська, Дніпропетровська, Харківська, Київська, Вінницька області та м. Київ. На сьогодні участь у програмі беруть 45 банків, найбільшу кількість кредитів видали «Приватбанк» (33,8 тис.), «Ощадбанк» (10,8 тис.) та «Райффайзен Банк Аваль» (5,4 тис.).https://agravery.com/uk/posts/show/zrostae-peredaca-zernovih-zalizniceu-na-ukrainsko-polskomu-kordonihttps://agravery.com/uk/posts/show/zrostae-peredaca-zernovih-zalizniceu-na-ukrainsko-polskomu-kordoniTue, 26 Sep 2023 12:25:00 +0300articleНаразі зростає передача вагонів із зерновими вантажами через українсько-польські переходи, пише Rail.insider. Через польські переходи щодоби передається 107,5 вагонів зі зерном. Це на 3,9 вагона більше, ніж станом на 21 вересня. Водночас на 4 вагони скоротилася передача зерна через українсько-румунські прикордонні переходи — до 117 одиниць. Також зменшилася кількість вагонів із зерном, що транспортується через прикордонні переходи до Угорщини. Наразі показник становить 77,7 вагона проти 79,4 станом на 21 вересня. Проте зростає обсяг передачі зернових до Словаччини. Так, наразі передається 79,3 вагона щодоби проти 76,4 одиниці 21 вересня. Загалом через західні прикордонні переходи щодоби передається 381,5 вагона.https://agravery.com/uk/posts/show/pravoohoronciv-lisili-mozlivosti-vtrucatis-u-proces-zdijsnenna-mitnogo-kontroluhttps://agravery.com/uk/posts/show/pravoohoronciv-lisili-mozlivosti-vtrucatis-u-proces-zdijsnenna-mitnogo-kontroluTue, 26 Sep 2023 11:05:00 +0300articleУрядом поставлено крапку в можливості правоохоронців втручатися у процес здійснення митного контролю товарів шляхом направлення доручень митникам щодо здійснення митного огляду товарів, та залучення їх до таких оглядів. Про це повідомив Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетьманцев.  Так, постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2023 року виключено славнозвісний пункт 14 з Вичерпного переліку підстав, за наявності яких митним органом може проводитись огляд (переогляд) товарів, яким передбачалася можливість надання правоохоронцями обов’язкових до виконання доручень на проведення огляду. "Дякую членам Кабміну за підтримку позиції Комітету та врегулювання вищезазначеного питання. Одночасно прошу бізнес інформувати мене особисто або Комітет про випадки неврахування правоохоронцями вищезазначеного рішення Уряду або втручання в процес митного оформлення. Нагадую митникам про відсутність підстав для прийняття будь-яких листів від правоохоронців щодо їх участі в митних процедурах або впливу на них", - повідомив Данила Гетьманцев. https://agravery.com/uk/posts/show/eksport-ukrainskogo-zerna-ne-skodit-polskomu-rinku-ksehttps://agravery.com/uk/posts/show/eksport-ukrainskogo-zerna-ne-skodit-polskomu-rinku-kseTue, 26 Sep 2023 10:20:00 +0300articleЦіни на пшеницю для польських та українських сільгоспвиробників мають велику різницю. Про це повідомляє Бізнес Цензор з посиланням на доцента Київської школи економіки (KSE) Олега Нів'євського.  "Різниця між співставними цінами для польських та українських сільгоспвиробників (на прикладі пшениці)... Два доволі цікавих висновки просто з графіка цін: польські фермери наразі майже в два рази мають більшу виручку. Чому – причини всім відомі. Ми у війні, логістика дуже дорога, ризики, обмежені експортні можливості тощо; динаміка польських цін загалом відповідає динаміці світових цін", – заявив Нів'євський. Він додав, що "не видно, щоб наш експорт їм "ламав" ринок". Раніше повідомлялося, що Польща підготувала транзитні коридори, завдяки яким українське зерно може експортуватися в ті країни, які його потребують. Як повідомлялося, 15 вересня Європейська комісія відмовилася продовжувати дію тимчасової заборони на імпорт українських пшениці, кукурудзи, насіння соняшнику та ріпаку до п’яти сусідніх з Україною країн ЄС. Водночас у повідомленні Єврокомісії зазначається, що Україна погодилася запровадити певні правові заходи (наприклад, систему ліцензування експорту) протягом 30 днів, щоб уникнути різких стрибків експорту зерна. Однак Словаччина продовжила попередню заборону ЄС на імпорт чотирьох видів зерна, Польща ввела додаткові заборони на українське борошно та корми, а Угорщина заборонила ще 25 продуктів, про які раніше не йшлося, включно з м’ясом. У відповідь Україна подала вимоги про проведення консультацій із Словаччиною, Польщею та Угорщиною, відповідно до правил та процедур вирішення спорів в рамках Угоди про заснування Світової організації торгівлі (СОТ). https://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-razom-iz-es-pracuvatime-nad-infrastrukturnim-rozvitkom-dunau-kubrakovhttps://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-razom-iz-es-pracuvatime-nad-infrastrukturnim-rozvitkom-dunau-kubrakovTue, 26 Sep 2023 09:25:00 +0300articleУкраїна вдячна Єврокомісії за зусилля з інтеграції українських транспортних шляхів, включно з Дунайською ділянкою, у загальноєвропейську транспортну мережу ТЕN-Т та працюватиме разом з ЄС та країнами-сусідами для розвитку цієї інфраструктури. Про це заявив віцепрем'єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков у Брюсселі під час пресконференції за підсумками переговорів з єврокомісаром з питань транспорту Адіною Велян, повідомляє власний кореспондент Укрінформу. «Підтримка Європейської комісії у питанні включення української частини Дунаю, за її існуючими параметрами, в загальноєвропейську мережу ТЕN-Т та допомога в отриманні статусу міжнародного логістичного шляху збільшує потужність пан’європейського Дунаю і надасть більшу силу для всієї Європи. Участь у ТЕN-Т демонструє, що цей європейський проєкт гарантує стабільність для інвесторів», - сказав український урядовець. Він висловив солідарність з колегами з Румунії, оскільки ця країна також відчула атаки з боку російського агресора. Кубраков зазначив, що такі російські удари спрямовані проти Європи, оскільки Дунай був і залишається ключовою транспортною артерією та поєднує багато європейських країн. Кубраков зауважив, що Україна, захищаючи та звільняючи свої землі від російських загарбників, водночас захищає Європу, її цінності та свободи. «Коридори солідарності є критично важливим проєктом для економіки та для сільськогосподарського сектору України, для її експорту та імпорту. Разом із румунськими колегами та з іншими країнами регіону ми працюємо над збільшенням можливостей Дунайських портів у прийомі суден більшої тоннажності», - сказав представник уряду України. Він зауважив, що друга важлива тема – це розвиток прикордонної інфраструктури та спрощення адміністративних правил перетину кордонів для експорту товарів з України та для операцій з імпорту, що матиме величезний економічний ефект. Особливо це стосується кордонів між Україною, Молдовою і Румунією, де на деяких ділянках, на відстані у 2-3 кілометри, працюють відразу три пункти прикордонного контролю від трьох країн. «Вирішення цієї проблеми має величезний потенціал. Йдеться про розвиток самої прикордонної інфраструктури, а також про запровадження спільного прикордонного контролю та спільних митних процедур у найбільш важливих точках перетину кордонів... Всі ці процедури забирають багато часу, і запровадження такої спільної системи може дозволити скоротити час на перетин кордонів принаймні на 50 відсотків», - наголосив Кубраков. Як повідомлялося, після початку російського вторгнення в Україну у лютому 2022 року ЄС та його країни-члени почали надавати Україні політичну, економічну, гуманітарну та військову допомогу. Зокрема, вже у травні 2022 року ЄС започаткував так звані «коридори солідарності» на кордонах з Україною, які дозволили Україні продовжувати власний зерновий експорт на світовий ринок в умовах блокади Росією українських чорноморських портів. У липні цього року Росія зупинила свою участь у Чорноморський зерновій ініціативі, що була започаткована завдяки зусиллям ООН й Туреччини, після чого «коридори солідарності» ЄС через суходіл та внутрішні водні транспортні артерії Європи для України майже єдиною можливістю продовжувати експортно-імпортні операції.https://agravery.com/uk/posts/show/zakupivelni-cini-na-sonasnik-v-ukraini-neznacno-virosli-pisla-poperednogo-obvaluhttps://agravery.com/uk/posts/show/zakupivelni-cini-na-sonasnik-v-ukraini-neznacno-virosli-pisla-poperednogo-obvaluTue, 26 Sep 2023 08:17:00 +0300articleЗа даними АПК-Інформ, ціни попиту на соняшник в Україні наприкінці попереднього тижня почали поступово зростати. Проте низька активність торгівлі може призвести до чергового падіння цін. Про це повідомляють на сайті Електронної зернової біржі України.  Нагадаємо, що з початку збиральної кампанії переробники опустили закупівельні ціни на соняшник на 5000 грн/т до 9500-11500 грн/т СРТ під тиском значної пропозиції нового урожаю та суттєвого зниження експортних цін на соняшникову олію. Суха погода вересня дозволила прискорити темпи збирання соняшника та збільшити обсяги пропозицій на внутрішньому ринку. Тому великі переробники встигли придбати запаси сировини на наступні 1-1,5 місяці, після чого опустили ціни до найнижчого з липня минулого року рівня. У відповідь аграрії зупинили продаж соняшника, оскільки запропонований рівень цін не покриває собівартість його вирощування. До зниження торговельної активності на внутрішньому ринку призвело також очікуване відновлення експорту соняшника до Болгарії та гарні ціни на нього у експортерів, які минулого тижня пропонували за соняшник 11800-12200 грн/т СРТ-порт. На тлі скорочення пропозицій на внутрішньому ринку та активізації експортних поставок ціни на соняшник останніми днями виросли на 100-300 грн/т. Але їх зростання обмежує інформація про можливе запровадження квот на імпорт українського соняшника до Болгарії. Крім того, на ринок соняшника тисне покращення урожайності культури, складна логістика як для насіння, так і для продуктів переробки соняшника, надмірна завантаженість західних переходів та накопичення великої кількості вагонів на тих напрямках, та низький попит в портах внаслідок систематичних обстрілів. Станом на 22 вересня в Україні з 1,089 млн га зібрано 2,375 млн т соняшника з урожайністю 2,18 т/га. Суха та тепла погода в наступні кілька тижнів дозволить прискорити збирання, що збільшить обсяг пропозицій на ринку.https://agravery.com/uk/posts/show/vnutrisni-prodazi-svizih-molokoproduktiv-siriv-ta-verskovogo-masla-zroslihttps://agravery.com/uk/posts/show/vnutrisni-prodazi-svizih-molokoproduktiv-siriv-ta-verskovogo-masla-zrosliTue, 26 Sep 2023 07:10:00 +0300articleЗ початку вересня внутрішні продажі свіжих молокопродуктів, сирів та вершкового масла зросли. – ІНФАГРО Низка компаній збільшила продажі за рахунок акційних активностей.  Не факт, що це збільшення буде тривалим, адже платоспроможність українських покупців залишається низькою. Згідно із заявами Уряду, економіка країни зростає швидше, ніж прогнозувалося: поточного року ВВП зросте на 4%, інфляція в серпні знизилася до 8,6%, безробіття до 19%, а НБУ знову знизив облікову ставку на 2% до 20%. Проте, як би швидко економіка не відновлювалася, продажі молокопродуктів до передвоєнного рівня можуть зрости тільки коли абсолютна більшість українців повернеться з закордону. Аналізуючи зміну трендів світового ринку, поточного року українські виробники молокопродуктів все менше сподіваються заробити на експорті.  Аналітики Рабобанк у своїх квартальних звітах стверджують, що для істотного зростання цін світове виробництво молока має зменшитися, що скоріш за все і буде відбуватися у 2024-2025 роках. Насправді ж надлишок молока, який необхідно експортувати, значно скоротився і українські виробники стають все менше залежними від експорту. З іншого боку, за таких умов не можна виключити збільшення імпорту певних категорій молокопродуктів в період міжсезоння. Можуть зрости поставки імпортного сиру, свіжих молокопродуктів і навіть масла.https://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-ta-moldova-mozut-otrimati-finansuvanna-infrastrukturnih-proektiv-uzdovz-slahiv-solidarnosti-vid-eshttps://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-ta-moldova-mozut-otrimati-finansuvanna-infrastrukturnih-proektiv-uzdovz-slahiv-solidarnosti-vid-esTue, 26 Sep 2023 06:15:00 +0300articleУкраїна та Молдова на однакових із країнами-членами Європейського Союзу умовах зможуть подавати заявки на фінансування інфраструктурних проєктів, розташованих уздовж "шляхів солідарності". Про це повідомляє "Інтерфакс-Україна".  Відповідне оголошення в понеділок у Брюсселі зробила європейський комісар з питань транспорту Адіна Валеан після завершення зустрічі з віцепрем'єр-міністром з питань відновлення, міністром розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександром Кубраковим. "Завтра ми оголосимо новий конкурс у рамках програми ЄС "З'єднуємо Європу". Вперше Україна та Молдова зможуть подати заявки на фінансування інфраструктурних проєктів (розташованих) уздовж "шляхів солідарності" (проєкт ЄС для забезпечення транспортування української сільгосппродукції). Вони зможуть подавати заявки на тих самих умовах, що й країни ЄС", - повідомила вона. За словами єврокомісара, Європейська Комісія вже провела попереднє обговорення з українською стороною з подальшим проведенням технічних зустрічей з метою визначити "найкращі проєкти, які будуть профінансовані". Валеан зазначила, що в ЄК "хочуть забезпечити майбутню інтеграцію залізничної системи України до транспортної системи ЄС шляхом розгортання колій європейського стандарту з метою створення залізничного сполучення через Україну зі Львова до Польщі та до Яс у Румунії". "Інфраструктура, яку ми модернізували за останні 16 місяців, залишиться назавжди. Фізичний зв'язок між ЄС та Україною відкриє ворота для інтеграції України в європейський єдиний ринок ЄС", - переконана вона. Єврокомісар наголосила, що після того, як Росія вийшла з Чорноморської зернової ініціативи, "шляхи солідарності" "стали рятівними для України". "З травня 2022 року до серпня 2023 року "шляхи солідарності" дали змогу Україні експортувати понад 53 млн тонн сільгосппродукції, зокрема близько 48 тонн зернових олійних та інших продуктів. За оцінками, цей експорт приніс Україні близько 38 млрд євро загального прибутку. Водночас Україна імпортувала 34 млн тонн товарів "шляхами солідарності" на суму близько 79 млрд євро", - навела вона статистику.https://agravery.com/uk/posts/show/na-rinku-zavilisa-propozicii-na-postavki-zerna-z-cornomorskih-portiv-ukrainihttps://agravery.com/uk/posts/show/na-rinku-zavilisa-propozicii-na-postavki-zerna-z-cornomorskih-portiv-ukrainiMon, 25 Sep 2023 16:55:00 +0300articleПісля того, як два судна тимчасовим коридором зайшли до порту Чорноморськ, завантажилися зерном та вийшли з нього, на ринку з’явився попит на фрахт суден до портів Чорного моря та пропозиції на поставки з них продукції, - повідомляють на сайті Електронної зернової біржі України з посиланням на AgriCensus. Джерела повідомляють,що на ринку з’явилися пропозиції, хоча й номінальні, на поставки на FOB Південний, Одеса та Чорноморськ кукурудзи по 183-190 $/т та фуражної пшениці по 186 $/т. Водночас на FOB – порти Дунаю ціни на фуражну пшеницю впали до 166-169 $/т, а на кукурудзу – до 177-195 $/т. У найближчих виробників в регіоні ціни значно вище, так фуражну пшеницю у Констанці пропонують по 235 $/т FOB, кукурудзу – по 226 $/т FOB, кукурудзу на CFR Іспанія – по 240 $/т. Поки переважна частина торгівлі іде на умовах доставки покупцю. Деякі продавці пропонують поставки з портів України, але покупці побоюються ризиків та виникнення форс-мажорних обставин. Для проведення продажів на умовах поставки потрібні адекватні ідеї фрахтових ставок, інакше рівень цін на FOB має ще більше знизитися, оскільки наразі дуже незначна кількість судів готова зайти до чорноморських портів України, тому затрати надто високі. Так, вартість фрахту легкого судна з українських портів РОС до Іспанії складає щонайменше 60 $/т, тоді як фрахт з Констанци за тим же маршрутом коштує 21-22 $/т. Минулого тижня два судна, Resilient Africa та Aroyat, зайшли до порту Чорноморськ, а зараз Resilient Africa з партією пшениці вже успішно пройшло через Босфор. На ринку є інформація, що зафрахтовано ще кілька суден, які найближчим часом зайдуть для завантаження до чорноморських портів.https://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-ta-kanada-onovili-ugodu-pro-zonu-vilnoi-torgivlihttps://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-ta-kanada-onovili-ugodu-pro-zonu-vilnoi-torgivliMon, 25 Sep 2023 14:35:00 +0300articleПрезидент України Володимир Зеленський і Премʼєр-міністр Канади Джастін Трюдо підписали  оновлену Угоду про вільну торгівлю між двома країнами. Цей документ замінить існуючу Угоду, яка діяла з 2017 року. Про це повідомляють в Міністерстві економіки України.  За словами Першого віцепрем'єр-міністра України – Міністра економіки України Юлії Свириденко, нова Угода несе суттєві зміни до торгового режиму між Україною та Канадою. Також в рамках цього документу Україна і Канада уклали Угоду з цифрової торгівлі, яка стала для нашої країни другою після відповідної Угоди з Великою Британією. «Ця Угода переводить торговельні відносини двох країн у новий вимір, адже при підготовці документу ми застосували новий ліберальний метод в сфері послуг – дозволено все, що не заборонено. Тобто Угода не регулює, що дозволено, а навпаки - ретельно виписує винятки із повної свободи надання послуг. Це має сприяти максимальному розвитку торгівлі послугами між Україною та Канадою. В розділі, який стосується торгівлі товарами, містяться нові правила походження, які дозволяють використовувати частини або інгредієнти з ЄС, Британії, Ізраїлю для товарів, які експортуються до Канади без мит. Це розширить залучення українських виробників до глобальних ланцюгів постачання», - пояснила Юлія Свириденко. За її словами, в Угоді оновили розділ про захист інтересів бізнесу, додавши в неї комплексний і сучасний набір правових інструментів захисту інвестицій. Також були розширені і спрощені умови для тимчасового в’їзду працівників українських компаній до Канади з метою надання послуг. Підписана Угода містить сучасний розділ про цифрову торгівлю між Україною та Канадою, заснований на принципах вільного і відкритого розвитку цифрової екосистеми економіки. Зокрема, цифрова складова Угоди гарантує свободу транскордонної передачі інформації, свободу вибору місця розташування обладнання, свободу вихідного коду, а також відкритий доступ до інтернету. Нова Угода також включає оновлені глави про правила та процедури походження, конкурентну політику, монополії та державні підприємства, державні закупівлі, навколишнє середовище, працю, розробку та адміністрування заходів та прозорість, протидію корупції та відповідальну бізнес-поведінку. На додачу до цього вона регулює фінансові послуги, тимчасовий в'їзд для ділових осіб, телекомунікації, торгівлю та гендер, торгівлю і малі та середні підприємства.  «Таким чином Україна підтверджує, що наша економіка будується на таких самих засадах поваги до працівників і довкілля, як і в Канаді. Це перша Угода, яка засвідчує, що Україна поділяє торговий порядок денний Канади, США, ЄС, Японії та інших наших партнерів. Її текст побудовано на стандартах Угоди про вільну торгівлю Канади, США та Мексики і Угоди про Транстихоокеанське партнерство, до якої Україна готується приєднатися. Таким чином Україна долучається до загального тренду наших союзників, якій називається friendshoring – розвиток торгівлі з країнами, які поділяють принципи економічної політики. Фактично це сучасний торговий та юридично обов’язковий економічний пакт з партнерами, які підтримують нашу безпеку. В умовах геоекономічної конкуренції такі угоди підкреслюють, які спільні цінності будуть захищені безпековими гарантіями наших партнерів», - пояснила Юлія Свириденко. Також укладена Угода має стати кроком до активної підготовки до майбутнього економічного розвитку деокупованого Криму і ролі кримських татар в цьому. Адже в ній йде мова  по посилення ролі корінних народів в економіці і міжнародній торгівлі.https://agravery.com/uk/posts/show/moloko-sirovina-v-ukraini-prodovzue-dorozcatihttps://agravery.com/uk/posts/show/moloko-sirovina-v-ukraini-prodovzue-dorozcatiMon, 25 Sep 2023 12:41:00 +0300articleВ вересні молоко-сировина в Україні в середньому подорожчала на 49-50 копійок, в залежності від ґатунку. Зростання цін на сире молоко вірогідно відбулося внаслідок скорочення надоїв протягом двох останніх місяців, дорожчання енергоносіїв, а також в умовах активізації попиту на молочну продукцію на внутрішньому ринку, – повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі. Середня закупівельна ціна молока екстра ґатунку станом на 19 вересня склала 12,31 грн/кг без ПДВ, що на 51 коп. більше ніж місяць тому. Діапазон цін на цей ґатунок в господарствах варіюється від 10,75 до 12,80 грн/кг без ПДВ. Нижня межа цінового діапазону виросла на 25 коп., а верхня – на 60 коп. Вищий ґатунок в середньому коштує 12,31 грн/кг без ПДВ. За останній місяць ціни на цей ґатунок виросли на 51 коп. Ціни на молоко вищого ґатунку коливаються від 10,00 до 12,50 грн/кг без ПДВ. Нижня межа цінового діапазону не змінилася з моменту проведення попереднього моніторингу, а верхня межа виросла на 50 коп. Середня ціна на молоко першого ґатунку склала 11,83 грн/кг без ПДВ і збільшилась на 49 коп. порівняно до 19 серпня. Мінімальна ціна в господарствах склала 9,70 грн/кг, що на 20 коп. більше ніж місяць тому. Максимальна ціна на перший ґатунок склала 11,35 грн/кг, що на 20 коп. більше порівняно до попереднього моніторингу. Відповідно, середньозважена ціна трьох ґатунків склала 12,15 грн/кг без ПДВ і збільшилася на 50 коп. Георгій Кухалейшвілі припускає, що на зростання закупівельних цін в Україні вплинуло скорочення виробництва промисловими підприємствами молока-сировини протягом останніх двох місяців внаслідок спеки і скорочення продуктивності корів. Зменшення обсягів надоїв відбувалося паралельно з активізацією попиту на внутрішньому ринку. З початку року споживання молока в Україні виросло на 12% порівняно до минулого року. Вірогідно, на зростання споживання молока вплинуло зниження цін на овочі, оскільки у українців з’явилася можливість витрачати більше грошей на молочні продукти. Зокрема, в серпні сировари та виробники свіжої молочної продукції відчували нестачу в сировині щоби закрити потреби внутрішнього ринку і тому закупівельні ціни були переглянуті в сторону збільшення. Також, на дорожчання сирого молока може вливати зростання цін на енергоносії. В перспективі ціни на молоко-сировину можуть змінюватися в залежності від розвитку подій на внутрішньому ринку. Якщо переробні підприємства піднімуть ціни на готову молочну продукцію, то ймовірно це вплине на скорочення їх споживання з боку населення. Ріст цін на сировину може стримувати імпорт молочних продуктів з європейських країн, зокрема з Польщі. Станом на тепер ціни на сировину почали вирівнюватися в Україні і Польщі. Тому польські товари можуть стати конкурентними на полицях українських супермаркетів. В таких умовах українські переробники скоріш за все будуть змушені скорочувати витрати на виробництво і переглядати закупівельні ціни в сторону зниження. Тому Асоціація виробників молока виступає за прийняття закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зниження ставки податку на додану вартість для молока і молочної продукції», що створить правові підстави до зниження ставки ПДВ для виробників і переробників молока з 20% до щонайменше 10%, і в результаті посприяє зниженню цін на молочні продукти вітчизняного виробництва в інтересах українських споживачів.https://agravery.com/uk/posts/show/ukrainski-agrarii-prodovzuut-nakopicuvati-zzrhttps://agravery.com/uk/posts/show/ukrainski-agrarii-prodovzuut-nakopicuvati-zzrMon, 25 Sep 2023 11:27:00 +0300articleСтаном на 21 вересня українські аграрії мали в наявності майже 32,63 тис. тонн засобів захисту рослин, що на 6% перевищує попередньо заявлену потребу на п.р. (30,97 тис. тонн). Про це повідомила АПК-Інформ.  Обсяг запасів гербіцидів на вказану дату становив майже 19,76 тис. тонн, або 108% від заявленої потреби (18,52 тис. тонн). У розрізі регіонів станом на звітну дату найбільший рівень забезпеченості ЗЗР зберігається в Харківській (135,5%), Одеській (134,8%) та Чернігівській (116,9%) областях. Найменш забезпечені ЗЗР аграрії Херсонської (91%), Черкаської (93,2%) та Волинської (95,9%) областей.https://agravery.com/uk/posts/show/za-20-dniv-veresna-ukrzaliznica-perevezla-majze-700-tis-tonn-zernovih-vantazivhttps://agravery.com/uk/posts/show/za-20-dniv-veresna-ukrzaliznica-perevezla-majze-700-tis-tonn-zernovih-vantazivMon, 25 Sep 2023 10:12:00 +0300articleУ період з 1 по 20 вересня залізницею з України було транспортовано на експорт 683 тис. тонн зернових вантажів. Про це йшлося під час наради представників АТ «Укрзалізниця» з учасниками аграрного ринку 21 вересня, повідомляє Rail.insider. Як уточнюється, 520 тис. тонн із загального обсягу прямували через західні прикордонні переходи України, ще 163 тис. тонн рухались у напрямку портів. Як спрогнозував заступник директора департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця» Валерій Ткачов, за таких темпів до кінця місяця обсяг вантажних перевезень в експортному сполученні може сягнути 1 млн тонн. Він також додав, що навантаження зернових за перші 20 діб вересня сягнуло 770 тис. тонн. На частку збіжжя у загальному обсязі залізничних перевезень у вказаний період припало 11%. Показник середньодобового навантаження зерна у серпні оцінюється приблизно у 39 тис. тонн.https://agravery.com/uk/posts/show/deficit-opadiv-strimue-provedenna-sivbi-ozimihhttps://agravery.com/uk/posts/show/deficit-opadiv-strimue-provedenna-sivbi-ozimihMon, 25 Sep 2023 09:05:00 +0300articleСтійкий недобір опадів, який спостерігається на території Житомирської області протягом серпня-вересня, стримує проведення посівної кампанії озимих культур у регіоні. Про це повідомила пресслужба Житомирської ОВА. «Кількість опадів за цей період не перевищила 16-49% норми, що спричинило незадовільні умови для накопичення вологи в ґрунті під сівбу озимини», - вказується в повідомленні. Як уточнюється, станом на 19 вересня у всіх категоріях господарств області озимі зернові культури були посіяні на площі 3 тис. га (2,2% до прогнозу), з них 2,5 тис. га пшениці та 0,5 тис. га ячменю. Крім того, на площі 37,3 тис. га (88% до прогнозу) посіяно озимий ріпак.https://agravery.com/uk/posts/show/zniva-2023-v-ukraina-namoloceno-374-mln-tonn-zernovih-ta-olijnih-kulturhttps://agravery.com/uk/posts/show/zniva-2023-v-ukraina-namoloceno-374-mln-tonn-zernovih-ta-olijnih-kulturMon, 25 Sep 2023 08:40:00 +0300articleУкраїнські аграрії завершили збирання культур ранньої зернової групи та продовжують обмолот пізніх зернових та технічних культур. Наразі намолочено 37,4 млн тонн нового врожаю. Збір зернових та зернобобових культур проведено на площі 6 841 тис. га при врожайності 43,6 ц/га, намолочено 29 800,1 тис. тонн зерна, з яких: пшениці обмолочено 4 690 тис. га, (врожайність — 47,3 ц/га), намолочено 22 190 тис. тонн; ячменю обмолочено 1 504 тис. га (врожайність — 39,0 ц/га), намолочено 5 862 тис. тонн; гороху обмолочено 154 тис. га (врожайність — 25,7 ц/га), намолочено 396,8 тис. тонн; кукурудзи обмолочено 40,6 тис. га (врожайність — 44,9 ц/га), намолочено 182,5 тис. тонн; гречки обмолочено 96,9 тис. га (врожайність — 14,3 ц/га), намолочено 138,2 тис. тонн; проса обмолочено 58,6 тис. га (врожайність — 21,4 ц/га), намолочено 125,3 тис. тонн; інших зернових та зернобобових культур обмолочено 297 тис. га, намолочено 905 тис. тонн. Найбільше зернових культур намолочено на Одещині – понад 3 млн тонн, зокрема пшениці – 2,3 млн тонн та ячменю – 966,4 тис. тонн. Лідером зі збору гречки є Вінниччина, там намолотили 21,38 тис. тонн крупи, проса найбільше зібрали на Полтавщині – 28,10 тис. тонн.  Збирання олійних культур проведено на площі 2 988 тис. га, намолочено  7 649 тис. тонн, зокрема: ріпаку обмолочено на площі 1 396 тис. га, (врожайність — 28,7 ц/га), намолочено 4 003 тис. тонн насіння;  соняшнику обмолочено на площі 1 089 тис. га, (врожайність — 21,8 ц/га), намолочено 2 375 тис. тонн насіння; сої обмолочено на площі 504 тис. га, (врожайність — 25,2 ц/га), намолочено 1 271 тис. тонн. Аграрії Полтавщини є лідером зі збору соняшнику (443,6 тис. тонн) та сої (316,2 тис. тонн), Одещина – ріпаку  (436,9 тис. тонн). Триває збір цукрових буряків, їх викопано на площі 32,3 тис. га, накопано 1 460 тис. тонн солодких коренів при врожайності 451,7 ц/га. Лідером зі збору буряку є Львівщина (118,7 тис. тонн).