https://agravery.com/site/indexhttps://agravery.com/img/logo-x-100.gifhttps://agravery.com/site/indexukTue, 17 Sep 2024 14:40:00 +0300https://agravery.com/uk/posts/show/u-veresni-ukraina-eksportuvala-majze-miljon-tonn-psenicihttps://agravery.com/uk/posts/show/u-veresni-ukraina-eksportuvala-majze-miljon-tonn-pseniciTue, 17 Sep 2024 14:40:00 +0300articleЯк свідчать оперативні дані Державної митної служби, станом на 16 вересня з початку 2024/25 МР Україна експортувала 8,676 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 1,21 млн тонн було відвантажено поточного місяця, повідомила пресслужба Мінагрополітики України. При цьому уточнюється, що станом на 20 вересня минулого року загальний показник відвантажень становив 5,902 млн тонн, у т.ч. у вересні – 1,315 млн тонн. У розрізі культур із початку поточного сезону експортовано: - пшениці – 4,752 млн тонн (у вересні – 969 тис. тонн); - ячменю – 1,166 млн тонн (50 тис. тонн); - жита – 7,5 тис. тонн (7,2 тис. тонн); - кукурудзи – 2,505 млн тонн (169 тис. тонн). Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 16 вересня оцінюється в 14,6 тис. тонн (у вересні – 2,7 тис. тонн), у т.ч. пшеничного – 13,3 тис. тонн (2,4 тис. тонн).https://agravery.com/uk/posts/show/iza-za-casiv-blekautiv-ta-innovacii-naperekir-usomu-ogoloseno-spikeriv-new-food-summit-2024https://agravery.com/uk/posts/show/iza-za-casiv-blekautiv-ta-innovacii-naperekir-usomu-ogoloseno-spikeriv-new-food-summit-2024Tue, 17 Sep 2024 12:15:00 +0300articleУ топі питань, які найбільше хвилюють виробників, дистриб’юторів продуктів харчування, гравців ритейлу і HoReCa у 2024 році, — як в умовах війни, зростання витрат, зміни ланцюгів постачання і постійних відключень світла масштабуватись, безперервно виготовляти продукцію і доставляти її кінцевим споживачам. Уже 15-16 жовтня на New Food Summit, який відбудеться у Києві та онлайн, лідери agri-food-галузі розкажуть про це докладніше.  Серед спікерів події:  Олена Вовк, співвласниця біотехнологічної компанії Enzym Group та петфуд-виробника Kormotech; Дмитро Зозуля, заступник СЕО МХП з M&A, голова наглядової ради фонду MHP Food Invest; Борис Шестопалов, засновник Volia Agri-Food Park, співвласник та генеральний директор групи компаній HD-group, співвласник GFS Group; Сергій Войцеховський, член ради директорів BGV Group Management; Євген Клопотенко, шеф-кухар, співзасновник гастрохолдингу “Інакші”; Юлія Аврора Огородник, гастроентузіастка, дослідниця їжі та мисливиця за трендами; Юлія Ковальчук, директорка зі стратегії та членкиня правління компанії “Молокія”; Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця і директорка дослідницької компанії Gradus Research; Соломія Кукса, комерційна директорка і членкиня правління ПрАТ «Львівський холодокомбінат»; Павло Лінєвич, маркетинг-директор Underwood; Катерина Вайдич, співзасновниця та директорка «МХП Тренд-Фудз», засновниця та співвласниця «РябChick»; Олександр Приходько, менеджер з розвитку аграрних ринків Програми USAID «АГРО»; Валерій Волков, засновник компанії “ЮГФУД”; Михайло Гафуров, керівник відділу роботи з клієнтами «NielsenIQ Україна»; Олександр Михаленок, власник компаній Hemp Factor та Hemp Café, співвласник Food Factor; Роман Квашенко, CEO та засновник Wanted Vegan; Анна Завертайло, співзасновниця мережі кондитерських Honey та пекарень «Завертайло»; Олег Дегтяренко, засновник Savvy Foods; Борис Цомая, маркетинг-директор “Нові продукти”; Олена Лемешко, керівниця фуд-напрямів goodwine (ТОВ “Бюро Вин”); Андрій Черуха, засновник Eat me at; Андрій Васьковець, СЕО “Терлич”; Віта Наконечна, засновниця компанії “БАБА PEREDALA”; Владислав Кириченко, співзасновник компаній “Фабрика біопродуктів” та “Санфілл”; Оксана Грінченко, СЕО “Асканія Фроузен Фудз”; Аліна Кондратенко, керівниця групи бренд-маркетингу напряму “Снекінг” МХП; Ірина Палько, засновниця Unrise; Олександр Ліпський, власник і СЕО компанії CBD.UA; Костянтин Меркулов, партнер компанії “Фріанна Фудз”;  Лариса Бондарєва, заступниця голови правління Райффайзен Банку. Панельні дискусії, які чекають на учасників New Food Summit цього року: "Ланцюги постачання їжі за часів блекаутів: як агріфуд-бізнес долає виклики року". Про ефективну взаємодію та "перепроєктування" всього ланцюга постачання їжі "від поля до столу" в умовах енергетичної кризи. "Як продуктовий ритейл адаптується до нових потреб споживача". Про потреби, очікування, тренди у поведінці й смаках споживача та продукти і сервіси, які ритейл створює у відповідь на цей запит. "Готова їжа та напівфабрикати: чи стануть швидкі рішення новою нормою для українців". Про нішу продуктів ready-to-eat та ready-to-cook в контексті блекаутів. Що відбуватиметься з категорією в умовах стабілізації енергетичної ситуації? "Стати “своїм” на міжнародних ринках: стратегії успішного просування". Про вибір стратегії виходу на міжнародні ринки та  зважені інвестиції у розвиток експортного напряму. "Future Food: перспективи функціональної та корисної їжі в Україні". Драйвери та стопери розвитку ринку. Чого насправді хочуть споживачі від future food? І чи готові за неї платити? "Фінансування та інвестиції в агріфуд-сфері". Про фінансові можливості, доступні українським агріфуд-бізнесам сьогодні. Зміна інвестиційних стратегій: як зараз інвестори оцінюють бізнес та ухвалюють рішення про інвестування? "Як перезапустити ринок хлібних виробів". Як Україні стати помітним гравцем на світовому ринку хліба та хлібопродуктів? Обговоримо рішення та систему взаємодії, які приведуть до створення українських конкурентоспроможних продуктів —– борошна, замороженого тіста, пасти та хліба. "Трансформація у HoReCa". Як HoReCa перепаковує свої бізнес-моделі та що дає можливість залишатись закладам конкурентоспроможними? Зміна форматів, нові фуд-рішення та стратегії обслуговування. "Шлях крафтових виробників в Україні". Як маленьким крафтовим виробникам стати на полицю великих ритейл-мереж, отримати вигідні умови реалізації та масштабувати бізнес? У межах події також відбудеться сесія стартап-пітчингу з презентацією найцікавіших стартапів у foodtech-секторі, нетворкінг з потенційними партнерами та інвесторами. В EXPO-зоні учасники зможуть наочно побачити проривні рішення для агро- та фуд-галузей, а у NEW FOOD BAR особисто продегустувати інноваційні продукти. Згідно зі статистикою минулого року, 37% аудиторії New Food Summit — власники, співвласники, CEO та заступники директорів компаній з агріфуд-індустрії. Це свідчить про великий потенціал події для пошуку та обговорення системних рішень, які можуть змінити одразу декілька ринків. Щоб бути залученим до створення нової агріфуд-екосистеми і не пропустити нові можливості, які створює кооперація різних гравців — від агрохолдингів, переробників і виробників до дистрибʼюторів, ритейлу та HoReCa, — долучайтесь до New Food Summit. Реєстрація за найкращими умовами — за посиланням: https://bit.ly/4e19k0e  Організатор події — компанія IdeasFirst. Генеральний партнер — Volia Agri-Food Park. Інтелектуальний партнер — Enzym Group. Стратегічний партнер — МХП. Офіційні партнери — Київстар Бізнес і Raiffeisen Bank. Партнери — GEA — engineering for a better world та HD-Group.  https://agravery.com/uk/posts/show/andrij-dikun-pat-krokiv-dla-vidrodzenna-ukrainskih-sil-ta-agrarnoi-ekonomikihttps://agravery.com/uk/posts/show/andrij-dikun-pat-krokiv-dla-vidrodzenna-ukrainskih-sil-ta-agrarnoi-ekonomikiTue, 17 Sep 2024 10:23:00 +0300articleАндрій Дикун, голова Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР), у своєму блозі на "Економічній правді" окреслив п’ять важливих ініціатив, що сприятимуть відродженню українських сіл та підтримці агровиробників у складних умовах війни. Український агросектор зазнав прямих збитків на понад 10 млрд доларів через руйнування техніки, ферм і втрату робочої сили. Крім того, мобілізація працівників і масова міграція значно вплинули на сільські громади. Відновлення сектору має вирішальне значення для економіки України, і саме тому, на думку Дикуна, необхідно зосередитись на таких напрямках: 1.Заморожування кредитів для аграріїв з окупованих територій. Прийняття законопроєкту №11180-1, який передбачає відстрочку виплат за кредитами для аграріїв з окупованих територій, є необхідним для повернення фахівців і відновлення агровиробництва. 2.Пріоритет оренди державної землі для переміщених фермерів. Держава повинна підтримати тих, хто втратив свої господарства через війну, надавши їм першочерговий доступ до оренди державних земель. 3.Програми пільгового кредитування "5-7-9%" для всіх учасників агросектору. Ця програма має охоплювати не лише тваринництво, а й інші сегменти агросектору, зокрема аграріїв з деокупованих територій. 4.Підтримка жінок-фермерів. Жінки, які взяли на себе управління господарствами під час війни, потребують державної підтримки, включаючи гранти, кредити і ваучери на освіту. 5.Освітні програми для молоді. Аграрна освіта має стати пріоритетом на національному рівні. ВАР уже п’ять років підтримує курс "Агросфера", що сприяє підготовці молодих фахівців у аграрній сфері. Ці ініціативи, на думку очільника ВАР, сприятимуть відновленню агросектору, підтримці громад та економічному відродженню України.https://agravery.com/uk/posts/show/virobniki-olii-stikautsa-z-nestaceu-sirovinihttps://agravery.com/uk/posts/show/virobniki-olii-stikautsa-z-nestaceu-siroviniTue, 17 Sep 2024 09:05:00 +0300articleМинулого тижня незначні дощі пройшли майже на всій території країни, проте практично не перешкоджали просуванню збиральної кампанії, що сприяло поступовому насиченню ринку соняшником. Однак, проблема формування сировинної бази на підприємствах зберігалася. Продаж соняшнику в основному здійснювали аграрії невеликими партіями і які або не мали змоги зберігати сировину, або потребували поповнення оборотними засобами. Проте і великотоннажні партії пропонувались все частіше. В цілому ціни попиту на соняшник знаходилися в межах 20000-21200 грн/т СРТ. Однак, заводи, які потребували термінового поповнення запасів, все ще були готові доплачувати за великі обсяги, внаслідок чого в індивідуальному порядку закупівельні ціни досягали 21400-21500 грн/т СРТ і вище.https://agravery.com/uk/posts/show/cini-na-ogirki-dosagli-najvisih-pokaznikiv-za-ostanni-sim-rokivhttps://agravery.com/uk/posts/show/cini-na-ogirki-dosagli-najvisih-pokaznikiv-za-ostanni-sim-rokivTue, 17 Sep 2024 08:20:00 +0300articleВартість огірків на оптовому ринку сільськогосподарської продукції «Шувар» у середньому становить  до 47,5грн/кг. Зростання цін на огірки в Україні, яке спостерігається в останні місяці, частково пов'язане з переходом на тепличні овочі,- каже Тетяна Попович, керівник відділу маркетингу оптового ринку сільськогосподарської продукції «Шувар» м.Львів.- Пропозиція огірків з відкритого ґрунту зменшується, що змушує ринок покладатися на тепличні комбінати, де також виникають проблеми через зниження температури. Це призвело до підвищення цін на тепличні огірки на 34% порівняно з попереднім тижнем, причому теперішні ціни на них досягли найвищих показників за останні сім років​. Порівняно з минулим роком, ціна огірків на початку осені зросла вдвічі. Тенденція до зростання ціни буде  тривати, оскільки на ринку є певний дефіцит ґрунтових огірків і залежність від тепличних умов.https://agravery.com/uk/posts/show/gk-prometej-zaavila-pro-zakritta-troh-elevatoriv-ta-skorocenna-personaluhttps://agravery.com/uk/posts/show/gk-prometej-zaavila-pro-zakritta-troh-elevatoriv-ta-skorocenna-personaluTue, 17 Sep 2024 07:10:00 +0300articleГК «Прометей» прийняла рішення про закриття трьох з наявних 28 елеваторів компанії, а також скорочення штату працівників, який наразі налічує понад 1200 співробітників. Про це 16 вересня повідомила пресслужба компанії. «На третьому році війна дісталась і групи компаній PROMETEY. Перші два роки ми працювали за рахунок ресурсів, які мали з довоєнного періоду, однак довго так тривати не могло. Проблеми почалися з початком повномасштабного вторгнення. Ми втратили 7 елеваторів, 2 тис. га землі опинилися в окупації. Звісно, бізнес сильно постраждав. Ми розуміємо, що так як було вже не буде. Але робили і робимо все можливе для того, щоб налагодити роботу компанії», - наводяться в повідомленні слова керівника департаменту розвитку бізнесу компанії Олени Зинов’євої. Також зазначається, що підтримка вітчизняного агросектору тривала тільки на початку повномасштабного вторгнення. З часом банківські кредитні програми почали скорочувати, інвестували у сільськогосподарську галузь все менше. «Крім того, суттєвий тиск на бізнес чинить податкова служба. Блокування податкових накладних, неповернення ПДВ та необґрунтовані штрафи стали буденністю для компаній агрохолдингу PROMETEY. Зараз два підприємства холдингу вимушені відстоювати свої права в судах через неправомірні дії податкових органів», - додається у повідомленні. Великі надії покладали в компанії на гарний цьогорічний врожай, однак і тут невдача – літо-2024 в Україні було найспекотніше за останні 100 років. За словами головного агронома компанії Іллі Троїцького, врожай багатьох культур через це суттєво постраждав. Хоча пшеницю вдалося зібрати при сприятливих погодних умовах, врожай сої, сочевиці та соняшнику, який займав близько 7 тис. га, був вкрай низьким через посушливе літо. «Незважаючи на складні умови, агрохолдинг PROMETEY продовжує боротьбу за своє виживання. Проте, якщо ситуація найближчим часом не зміниться, компанії доведеться ухвалювати радикальні рішення для збереження свого бізнесу», - резюмується у повідомленні.https://agravery.com/uk/posts/show/var-nagolosue-na-neobhidnosti-zbilsenna-pogektarnih-viplat-dla-agrariiv-prifrontovih-teritorijhttps://agravery.com/uk/posts/show/var-nagolosue-na-neobhidnosti-zbilsenna-pogektarnih-viplat-dla-agrariiv-prifrontovih-teritorijMon, 16 Sep 2024 16:50:00 +0300articleВсеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) наголошує на необхідності більш значущої допомоги для підтримки аграріїв на фронтових та прифронтових територіях. У виступі на телемарафоні «Єдині новини» заступник голови ВАР Денис Марчук підкреслив важливість замороження кредитів для аграріїв, які були змушені покинути окуповані території. "Аграрії, які виїхали з окупованих територій, залишилися без можливості фінансування, хоча мають колосальний досвід роботи в аграрному секторі. Банки продовжують вимагати виплат за кредитами, які були взяті ще до війни, що унеможливлює подальший розвиток досвідчених товаровиробників. ВАР пропонує заморозити виплати за кредитами для аграріїв, які залишили окуповані території, до завершення війни. Це рішення дозволить їм відновити свою діяльність без фінансового тиску", — зазначив Марчук. Окрім проблеми з кредитами, аграрії прифронтових територій стикаються з низьким рівнем фінансової підтримки від держави. "Сьогодні допомога виробникам, які ведуть агробізнес близько до бойових дій, становить 1-2 тисячі гривень на гектар. Такі виробники потребують значно більшої підтримки, а поточні виплати не відповідають реальності, враховуючи постійні обстріли та погодні труднощі, включаючи посуху", — підкреслив експерт. Денис Марчук також акцентував увагу на важливості продовження державної програми пільгових кредитів «5-7-9», яка завершується у 2025 році. "Програма «5-7-9» — це реальна допомога для агровиробників. Вона дозволяє отримати кошти на перекредитування бізнесу та утриматися на плаву в цих складних умовах", — заявив заступник голови ВАР.https://agravery.com/uk/posts/show/proekt-derzbudzetu-na-2025-r-peredbacae-5-mlrd-grn-na-apk-kudi-pidut-kostihttps://agravery.com/uk/posts/show/proekt-derzbudzetu-na-2025-r-peredbacae-5-mlrd-grn-na-apk-kudi-pidut-kostiMon, 16 Sep 2024 14:30:00 +0300articleУряд України затвердив та вніс до парламенту проєкт державного бюджету на 2025 р., у якому наразі передбачено понад 5 млрд грн на підтримку аграрної галузі. Про це у своєму Telegram-каналі повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль. При цьому він уточнив, що більша частина вказаних коштів, а саме 4,726 млрд грн, будуть спрямовані на виплату дотацій на погектарну підтримку сільгоспвиробників та на утримання корів, овець та кіз. «Крім того, 200 млн грн заплановані на відновлення і будівництво меліоративних систем, 5 млн грн - на компенсацію ЄСВ сімейним фермерським господарствам та 80 млн грн - на надання пільгових безвідсоткових кредитів фермерським господарствам», - додав міністр. Також, за його словами, в бюджеті передбачено 1,37 млрд грн на видачу грантів, у т. ч. на сади і теплиці, та 1 млрд грн - на розмінування сільгоспземель.https://agravery.com/uk/posts/show/posuha-ne-kriticna-dla-ukrainskogo-vrozau-visockijhttps://agravery.com/uk/posts/show/posuha-ne-kriticna-dla-ukrainskogo-vrozau-visockijMon, 16 Sep 2024 12:45:00 +0300articleСкладні погодні  умови, зокрема посуха, не вплинули глобально на врожай та на ціни сільгоспкультур. Але наслідки можуть бути відчутними у 2025 році. Особливо це вплине на врожай озимих.  Про це розповів перший заступник Міністра агрополітики Тарас Висоцький під час виступу на дискусії «Посуха та війна, яким буде врожай цьогоріч, і як це  вплине на економіку». За його словами, українські агропідприємці вже адаптувалися до викликів з початку повномасштабного вторгнення росії,  виробництво агропродукціїї по всім категоріям культур стабілізувалося. «По більшості овочевих культур, ягід та фруктів Україна має власне забезпечення. Високих цін, як у 2022 році, коли Україна тимчасово втратила частину Запорізької та  Херсонської областей, не буде. Але й надто низьких цін не варто очікувати. Попит на продукцію знизився, і ринок адаптувався до нових умов. Будуть міжсезонні коливання, традиційно навесні ціни зростуть через зберігання овочів і фруктів у сховищах. Головний фактор, що впливатиме на ціни, в тому числі, і на молокопродукти, – доступність електроенергії», – зазначив Тарас Висоцький. Перший заступник Міністра повідомив, що кліматичні зміни цьогоріч частково вплинули на врожай  зернових та олійних, який буде меншим близько на 12%.  Спека вплинула на кормові культури, внаслідок чого зменшилося виробництво молока і відповідно зросли  ціни на молочні продукти. Натомість суттєвих коливань у виробництві м'яса птиці, свинини, ВРХ, яєць  немає. Також очікується  гарний врожай цукрових буряків. Виробництво цукру складе 1,6 млн тонн при внутрішньому споживанні – 900 тис. тонн, Тобто цукру достатньо і для внутрішнього ринку, і для експорту.   Врожай гречки  буде меншим, але з урахуванням торішніх запасів крупи буде більшим, ніж достатньо. https://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-vze-zibrano-ponad-39-mln-tonn-novogo-vrozauhttps://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-vze-zibrano-ponad-39-mln-tonn-novogo-vrozauMon, 16 Sep 2024 10:45:00 +0300articleВ Україні намолочено 39,06 млн тонн нового врожаю, який зібраний на площі 10, 9 млн  га. Загалом зібрано 30,08 млн тонн зернових, 8,2 млн тонн олійних та 741,5 тис. тонн цукрового буряку.  пшениці – обмолочено на площі 4,9 млн. га, намолочено 21,8 млн. тонн; ячменю – обмолочено 1,4 млн га, намолочено 5,5 млн тонн; гороху – обмолочено на площі 212,2 тис. га, намолочено 461,6 тис. тонн; проса – обмолочено 56,8 тис. га, намолочено 110,4  тис. тонн; гречки – обмолочено 56,2 тис. га,  намолочено 88,2 тис. тонн; ріпаку – обмолочено 1,3 млн га, намолочено 3,4 млн  тонн насіння; соняшнику – обмолочено 1,5 млн. га, намолочено 2, 97 млн. тонн насіння; сої – обмолочено 909,5 тис. га, намолочено 1,8 млн. тонн насіння; кукурудзи – обмолочено 255,3 тис. га, намолочено 1,1 млн. тонн насіння. По збиранню зернових лідирують сільгосптоваровиробники Вінниччини, які обмолотили 2,1 млн га. По урожайності попереду аграрії Хмельниччини з показником 62,9 ц/га. Практично всі області збирають соняшник. Аграрії восьми областей – Вінниччини, Волині, Львівщини, Полтавщини, Тернопільщини, Хмельниччини, Черкащини та Буковини – збирають цукровий буряк.https://agravery.com/uk/posts/show/z-pocatku-roku-eksport-molocnoi-produkcii-zbilsivsa-na-10https://agravery.com/uk/posts/show/z-pocatku-roku-eksport-molocnoi-produkcii-zbilsivsa-na-10Mon, 16 Sep 2024 09:10:00 +0300articleУ січні-серпні 2024 року Україна експортувала 82,96 тис. тонн молочних продуктів, що на 10% більше порівняно з відповідним періодом минулого року. Про це повідомляють «Українськi Новини». При цьому експортна виручка у січні-серпні становила $199,49 млн., що на 8% більше, ніж торік. У серпні 2024 року порівняно з липнем експорт української молочної продукції збільшився на 10% до 10,38 тис. тонн, а в грошовому вимірі – на 13% до $24,92 млн. Головними експортними категоріями в серпні в грошовому еквіваленті були: молоко та вершки згущені – 26%, , масло вершкове – 26%, морозиво – 18%, сири – 17%. У 2023 році порівняно з 2022 роком експорт української молочної продукції зменшився на 4% до 108 тис. тонн, а в грошовому вимірі – на 38% до $253 млн.https://agravery.com/uk/posts/show/novij-ministr-agropolitiki-zaklikav-fermeriv-rozvivati-pererobkuhttps://agravery.com/uk/posts/show/novij-ministr-agropolitiki-zaklikav-fermeriv-rozvivati-pererobkuMon, 16 Sep 2024 08:25:00 +0300articleМіністерство агрополітики України закликає фермерів займатись переробкою: саме завдяки їй можна стабілізувати ситуацію на аграрному ринку. Про це міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль сказав під час робочої поїздки до Запоріжжя, пише Укрінформ. “Закликаю аграріїв думати про переробку. Якщо Україна не перейде в агроіндустріалізацію, ми не отримаємо того прориву, який можемо, на міжнародній арені торгівлі продуктами харчування. Закликаю фермерів брати фінансування в державних та комерційних банках, користуватись програмою 5-7-9% і йти в переробку, бо додана вартість в переробленій тонні зерна набагато вище, ніж просто в тонні зерна”, - сказав він.https://agravery.com/uk/posts/show/v-novomu-sezoni-vze-virobleno-467-tis-tonn-cukruhttps://agravery.com/uk/posts/show/v-novomu-sezoni-vze-virobleno-467-tis-tonn-cukruMon, 16 Sep 2024 07:10:00 +0300articleВ Україні набирає обертів сезон цукроваріння 2024/2025 МР. Про це повідомляє пресслужба «Укрцукру». Станом на 12 вересня зібрано солодкі корені з площі 16,2 тис. га. Наразі врожайність по зібраним площам становить 46 т/га. До переробки цукрових буряків вже приступили 14 заводів у 8 областях. Виробництво цукру за першу декаду вересня 2024 року склало 46,7 тис. т; експорт — 5 тис. т.https://agravery.com/uk/posts/show/plosi-promislovih-konopel-nastupnogo-roku-mozut-zrosti-do-8-tis-gektarivhttps://agravery.com/uk/posts/show/plosi-promislovih-konopel-nastupnogo-roku-mozut-zrosti-do-8-tis-gektarivSun, 15 Sep 2024 11:05:00 +0300articleУкраїнські аграрії все частіше вирощують коноплі в промислових цілях, і це може позитивно вплинути на розвиток суміжних галузей – харчової, легкої та целюлозно-паперової. На цьому зауважив директор департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Ігор Віштак, передає з посиланням на інформацію міністерства. «Приємно вразило, що на Вінниччині вирощуються коноплі для промислових цілей, які є традиційною вітчизняною сільськогосподарською культурою, що на довгий час практично випала з сівозміни. Вирощування конопель в промислових цілях стало можливе після прийняття закону про медичний канабіс. Промислові коноплі – це також безліч продуктів з доданою вартістю – харчова, легка. целюлозо-паперова та інші галузі промисловості», – зазначив Ігор Віштак.  Він зауважив, що уряд докладає зусилля для відродження галузі коноплярства. З прийняттям наприкінці 2023 року закону щодо державного регулювання обігу рослин роду коноплі,  їх вже в наступному році можуть зрости до 8 тис. гектарів. Ця культура знову стала цікавою для українських агровиробників, оскільки для її вирощування вже не потрібно мати ліцензії чи квоти. Актуально й те, що культивування коноплі сприяє аерації  ґрунтів і очищенню їх від важких металів  – цинку, міді та свинцю.  До того ж, в Україні найкращі сорти промислових конопель з усього світу.https://agravery.com/uk/posts/show/cini-na-ukrainski-grusi-na-ponad-30-nizci-za-torisnihttps://agravery.com/uk/posts/show/cini-na-ukrainski-grusi-na-ponad-30-nizci-za-torisniSun, 15 Sep 2024 08:15:00 +0300articleНа оптових ринках України цього тижня зафіксовано зниження відпускних цін на груші з місцевих господарств. Про це повідомляють аналітики EastFruit. За словами учасників ринку, причина такої цінової ситуації  полягає в сезонному збільшенні пропозиції цієї продукції на ринку, тоді як попит оптових компаній на ці фрукти залишається малоактивним. Наразі груша з місцевих господарств на українському ринку пропонується до продажу великим оптом по 15-30 грн/кг ($0,36-0,73/кг), що в середньому на 25% дешевше, ніж тижнем раніше. За результатами регулярного моніторингу, ціни на груші в поточному сезоні продовжують поступово знижуватися, починаючи з середини серпня поточного року, що є наслідком пропозиції продукції на ринку, яка постійно збільшується.https://agravery.com/uk/posts/show/u-sviti-zrosli-cini-na-psenicu-pisla-ataki-rf-na-sudno-v-cornomu-morihttps://agravery.com/uk/posts/show/u-sviti-zrosli-cini-na-psenicu-pisla-ataki-rf-na-sudno-v-cornomu-moriSat, 14 Sep 2024 11:05:00 +0300articleФ’ючерси на пшеницю зросли на 2,2% після заяви України про влучання російської ракети у зерновоз в Чорному морі, коли судно вийшло з українських територіальних вод. Про це повідомляє Укрінформ. Зазначається, що ф’ючерси на пшеницю на Чиказькій біржі зросли до 5,9175 дол за бушель, що є найвищим показником з липня 2024 року. При цьому, зростання відбулося напередодні щомісячного звіту про попит та пропозицію Міністерства сільського господарства США.https://agravery.com/uk/posts/show/povtorno-ogoloseno-13-aukcioniv-na-promislovij-vilov-ribihttps://agravery.com/uk/posts/show/povtorno-ogoloseno-13-aukcioniv-na-promislovij-vilov-ribiSat, 14 Sep 2024 08:10:00 +0300articleВ електронній торговій системі «Prozorro.Продажі» повторно опубліковано 13 оголошень щодо проведення аукціонів на промисловий вилов водних біоресурсів у 2024 році. Про це повідомили в Держрибагентстві. Зокрема, йдеться про: ‒ 2 лоти в Тилігульському лимані; ‒ 2 лоти в пониззі Дністра й Дністровському лимані; ‒ 9 лотів в Дунаї. Розігрування лотів відбудеться 20 вересня. Заявки на участь у торгах можна подати до 20:00 19 вересня.https://agravery.com/uk/posts/show/firtas-ci-nibulon-hto-kupit-bilgorod-dnistrovskij-morskij-porthttps://agravery.com/uk/posts/show/firtas-ci-nibulon-hto-kupit-bilgorod-dnistrovskij-morskij-portFri, 13 Sep 2024 16:50:00 +0300articleПриватизацією Білгород-Дністровського морського торговельного порту цікавляться, зокрема, «МСП Ніка-Тера» Дмитра Фірташа, «Потоки» Вадима Єрмолаєва та «НІБУЛОН» Андрія Вадатурського. Про це заявила директорка порту Оксана Кіктенко, повідомляє LIGA.net. Так, за її словами, на підприємство приїжджало «багато спеціалістів з НІБУЛОНУ для детального ознайомлення з його потужностями». Приїжджали і делегації МСП Ніка-Тера, яке розташоване на лівому березі Бузького лиману в 34 милях від моря. Вивчали можливість придбання порту також представники заводу «Потоки», який спеціалізується на переробці олійних культур і знаходиться у м. Дніпро. «У випадку купівлі майна порту компаніями з першої групи концепція розвитку проста – розвиток угору (банки під зерно чи масло) та вглиб (максимально поглибити підхідний канал для більшого завантаження судна, бажано – до 19 м). Для порту – це перспектива на кілька років, тому що необхідно повністю змінити гідротехнічні засоби. Сьогодні щонайбільші параметри причалів і каналу обмежені глибиною 6,5 м. Виключення складають вантажі з невеликими партіями, такими як шрот, пшениця твердих сортів тощо, для яких достатньо мати флот вантажністю до 10 тис. тонн», – додала О. Кіктенко.https://agravery.com/uk/posts/show/posivna-plosa-pid-kormovimi-kulturami-cogo-roku-na-43-mensehttps://agravery.com/uk/posts/show/posivna-plosa-pid-kormovimi-kulturami-cogo-roku-na-43-menseFri, 13 Sep 2024 14:40:00 +0300articleПід урожай 2024 року в Україні було посіяно 1,2 млн га кормових культур ‒ на 4,3% менше, ніж торік. Йдеться про однорічні й багаторічні трави, кормові буряк, кукурудзу, баштанні культури. Про це повідомили в Держстаті. Зокрема, підприємства скоротили посівні площі під кормовими культурами цього року на 9%, як порівняти з 2023 роком, ‒ до 323,9 тис. га. Господарства населення ввійшли в сезон-2024 із 893,3 тис. га кормових культур, що на 2,6% менше, ніж попереднього року. Держстат зауважує, що дані наведені без урахування тимчасово окупованих російською федерацією територій і частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії. Інформація наведена з урахуванням оцінки, тому дані можуть бути уточнені.https://agravery.com/uk/posts/show/maso-u-rozdribi-podorozcalohttps://agravery.com/uk/posts/show/maso-u-rozdribi-podorozcaloFri, 13 Sep 2024 12:25:00 +0300articleПро підвищення цін на м'ясо на прилавках супермаркетів повідомляють аналітики Асоціації «Свинарі України» за результатами щомісячного моніторингу цін роздрібної торгівлі. У кінці літа роздрібні ціни на охолоджені м’ясні напівфабрикати зросли, повідомляють в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України»:  «У серпні цінова динаміка різних видів м’яса „синхронізувалася”: охолоджена свинина у середньому подорожчала на 3,2%, курятина додала 2,5% до середньої ціни у липні, а яловичина підвищилася в ціні на 2,8%. Хоча темпи приросту цін на свинину у серпні проти попереднього місяця лідирують, загалом для споживача цей вид м’яса став доступнішим ніж роком раніше чи в кінці 2023-го, на відміну від інших», — інформують в профільній Асоціації. «Так, якщо у кінці минулого літа та у грудні попереднього року кілограм охолодженої свинини коштував 206,1 грн/кг і 202,7 грн/кг, відповідно, то минулого місяця середня роздрібна ціна склала 199,6 грн/кг». Утім, хоч для більшості м’ясних частин це твердження справедливе, є й винятки: «Преміальні свинячі напівфабрикати чи ті, попит на які сезонно вищий, далеко не завжди „йдуть в ногу” зі загальним трендом. Так, наприклад, стейк, вирізка та ошийок цьогоріч дорожчі, а серпневий приріст цін на затребуваніше м’ясо шиї та стегна, демонструють вищі за середні темпи приросту цін», — роз’яснили в АСУ.