Аграверіhttps://agravery.com/site/indexhttps://agravery.com/img/logo-x-100.gifАграверіhttps://agravery.com/site/indexukMon, 30 Jan 2023 16:50:00 +0200Зняття заборони на вирощування ГМ продукції призведе до втрати Україною преміальних експортних ринків, - Горбачовhttps://agravery.com/uk/posts/show/znatta-zaboroni-na-virosuvanna-gm-produkcii-prizvede-do-vtrati-ukrainou-premialnih-eksportnih-rinkiv-gorbacovhttps://agravery.com/uk/posts/show/znatta-zaboroni-na-virosuvanna-gm-produkcii-prizvede-do-vtrati-ukrainou-premialnih-eksportnih-rinkiv-gorbacovMon, 30 Jan 2023 16:50:00 +0200articleЗняття заборони на вирощування в Україні ГМ зернових культур може призвести до втрати преміального ринку ЄС та Китаю, в яких досить жорстке регулювання обігу ГМ продукції. В цьому випадку втрати українських аграріїв та бюджету країни можуть скласти мільярди доларів США. Таку думку висловив президент української зернової асоціації Микола Горбачов, повідомляє АПК-Інформ, з посиланням на NV Бізнес. Як нагадав М. Горбачов, законопроєкт, яким планується врегулювати вирощування та обіг ГМ продукції (реєстр. №5839 від 05.08.2021 р.), наразі знаходиться на розгляді у Верховній Раді України. «Втім, цей документ несе кілька великих ризиків для нашої країни та зернової галузі загалом. Як завжди, проблема криється в деталях», - підкреслив експерт. Зокрема, він нагадав, що Україна експортує близько 35% своєї зернової продукції до країн ЄС, де діє досить жорстка система регулювання обігу ГМ продукції, а її вирощування заборонено майже в усіх країнах Європи. Тому наразі, європейські країни-імпортери, вимагають від українських експортерів відповідні сертифікати відсутності ГМО в експортованому зерні. Така ж ситуація з жорстким регулюванням обігу продукції в Китаї, куди Україна теж експортує значну частину кукурудзи, ячменю та сої. Якщо взяти загалом ринки, то Україна 80−90% експорту кукурудзи, 90% експорту сої та 95% експорту ріпаку спрямовує до ЄС і КНР. Також М. Горбачов зазначив, що в світі зерно з ГМО торгується з дисконтом в 10−20%, а то і більше. Окрім того, знайти покупця на таке зерно складно через небажання імпортерів купувати ГМ продукцію. Покупців на ГМ кукурудзу практично неможливо знайти. Є невеликі ніші для сої та ріпаку, зокрема останній дозволяють імпортувати для виробництва біопалива в ЄС. «Таким чином, можна оцінити, що втрати тільки від нижчої ціни на ГМ продукцію можуть скласти близько $1,5-2 млрд, а у випадку неможливості реалізувати таку продукцію — втрати будуть ще більшими. Відтак, дозволивши вирощування ГМО в Україні, ми ризикуємо втратити два основні ринки збуту нашої зернової продукції. А втрата ринків збуту — це перевиробництво всередині країни, недоотримання валютної виручки і як наслідок втрати бюджету. Понад те, це може призвести до банкрутства багатьох виробників у зв’язку з перенасиченням внутрішнього ринку та відсутністю ринків реалізації ГМ продукції», - вважає президент УЗА.Уряд розширив джерела фінансування програми єРобота, щоб створити більше переробних підприємствhttps://agravery.com/uk/posts/show/urad-rozsiriv-dzerela-finansuvanna-programi-erobota-sob-stvoriti-bilse-pererobnih-pidpriemstvhttps://agravery.com/uk/posts/show/urad-rozsiriv-dzerela-finansuvanna-programi-erobota-sob-stvoriti-bilse-pererobnih-pidpriemstvMon, 30 Jan 2023 14:35:00 +0200articleУряд на засіданні 27 січня затвердив постанову, яка розширить джерела фінансування програми єРобота. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль. «У Національному банку України створено спеціальний рахунок «Фонд відновлення та трансформації економіки». Ми пропонуємо використовувати кошти з цього рахунку для надання грантів на переробку в межах програми єРобота. Завдяки цьому будуть створені та розширені десятки переробних підприємств та створені тисячі нових робочих місць», — сказав Прем’єр-міністр. Денис Шмигаль підкреслив, що для Уряду особливо важливо продовжувати розширювати програми підтримки малого й середнього бізнесу. За даними соціологічних опитувань, понад 60% українців хочуть мати власний бізнес. Як зазначив Прем’єр-міністр, уже більш як 2 тисячі бізнесів по всій країні були створені саме завдяки цій програмі.Дохід українського фермера з'їдає складна логістикаhttps://agravery.com/uk/posts/show/dohid-ukrainskogo-fermera-zidae-skladna-logistikahttps://agravery.com/uk/posts/show/dohid-ukrainskogo-fermera-zidae-skladna-logistikaMon, 30 Jan 2023 12:05:00 +0200articleПотенційно Україна може експортувати за січень 5 млн тонн зернових, олійних та продуктів переробки і тим самим продовжить виконувати свої зобов’язання одного з гарантів міжнародної продовольчої безпеки, а також забезпечувати своїм збіжжям країни, які цього потребують – Африку, Азію та Близький Схід. Про це у прямому ефірі «Суспільне. Спротив» заявив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. «Незважаючи на всі складнощі, які створює нам росія, обмежуючи можливість інспекцій суден в Босфорі, все-таки нашим аграріям-підприємцям вдається продовжувати експорт зерна. За результатами січня ми можемо мати близько 5 млн тонн загального експорту, що є дуже непоганим показником в умовах війни», – зауважив Тарас Висоцький. Водночас він підкреслив, що через складність логістики показники експорту у порівнянні з минулим маркетинговим роком зменшилися близько на 30%. Передовсім це пов’язано із недозавантаженістю потужностей чорноморських українських портів, а також через зупинку роботи інших портів. Також Тарас Висоцький прокоментував як вплинуло зменшення виробництва агропродукції на експорт. «Важливо, що зменшення виробництва не створило дефіциту і ми залишаємося експортно-орієнтованою країною щодо с/г культур, в тому числі пшениці. Абсолютна більшість вирощеного продовжується експортуватися. Тому наші пропозиції до продажу і до експорту залишаються суттєвими», – розповів він. Одну з найбільших проблем в контексті експорту українського збіжжя Тарас Висоцький вбачає в ціновій політиці, яка сформувалася через війну. Він пояснив, що раніше ціна залежала від міжнародної, від неї відмінусовувалася ще вартість логістики, яка тоді була не надто дорогою, бо судна з чорноморських портів рухалися безперешкодно в пункти призначення. «Наразі так само є міжнародна ціна, але до додаткових витрат тепер додається час простою в Босфорі, що може становити $30-40 на тонні. Також подорожчало страхування, внутрішнє перевезення через вищу ціну пального. І у підсумку фермер отримує на декілька тисяч грн менше. Тобто, ми бачимо, як дохід українського аграрія з’їдається через збільшення логістичних вартостей на кожному ланцюгу», – наголосив Тарас Висоцький. За його словами, змінилася і географія експорту. До початку війни українська агропродукція відправлялася в 95% країн світу. «Зараз немає можливості повноцінно використовувати морський транспорт через часткову роботу портів. Після перемоги та повноцінного відновлення роботи морського транспорту в тому числі контейнерних перевезень, які зараз недоступні, географія повернеться до своїх попередніх значень. Ми очікуємо збільшення поставок в Південно-Східну Азію, а також екваторіальну та Південну Африку», – резюмував він.2 мільйонів біженців з України сприяють збільшенню споживання молока у Польщіhttps://agravery.com/uk/posts/show/2-miljoniv-bizenciv-z-ukraini-spriaut-zbilsennu-spozivanna-moloka-u-polsihttps://agravery.com/uk/posts/show/2-miljoniv-bizenciv-z-ukraini-spriaut-zbilsennu-spozivanna-moloka-u-polsiMon, 30 Jan 2023 10:40:00 +0200articleЯрослав Мальчевський, президент Польської молочної групи, повідомив місцевому виданню Oceny Rolniczych, що загалом на польському ринку зараз спостерігаються 2 ключові споживчі тенденції. Про це повідомляють в Інфагро. Перша — це знижена споживча активність, оскільки харчова інфляція змушує багатьох споживачів відмовлятися від продуктів, до яких вони звикли, і переходити на більш дешеві альтернативи.  Мальчевський додав, що спостерігається очевидне зростання попиту в бюджетному сегменті польського молочного ринку, що, безсумнівно, пояснюється наявністю «споживачів з українськими паспортами». «Присутність 2 мільйонів біженців від війни сприяє збільшенню споживання молока у Польщі.  Але це, в першу чергу, стосується основних продуктів харчування», — сказав він, додавши, що цей фактор має обмежений вплив на преміум сегмент, продукцію без ГМО або органічну продукцію. Загалом є ознаки того, що сегмент органічних молочних продуктів у Польщі переживає важкі часи, сказав Мальчевський. Він процитував нещодавній звіт EMB, організації, що об’єднує 100 000 виробників молока в усьому Європейському Союзі, в якому висловлюється занепокоєння щодо різкого зростання витрат на виробництво органічного молока.  «Ці дані не вселяють оптимізму, тому що собівартість продукції перевищує виручку від реалізації», — сказав він. Мальчевський також сказав, що зростання витрат, у тому числі на добрива, паливо та підвищення процентних ставок, перешкоджає виробництву молочної продукції в Новій Зеландії.  За перші 10 місяців 2022 року молочна галузь країни спостерігала падіння показників виробництва на 3,6%.  Ця динаміка відіграватиме важливу роль на світовому ринку молочних продуктів у 2023 роціоскільки Нова Зеландія є одним із провідних світових експортерів молока, додав він.Через воєнне вторгнення посівні площі зменшилися на 25%https://agravery.com/uk/posts/show/cerez-voenne-vtorgnenna-posivni-plosi-zmensilisa-na-25https://agravery.com/uk/posts/show/cerez-voenne-vtorgnenna-posivni-plosi-zmensilisa-na-25Mon, 30 Jan 2023 10:05:00 +0200articleПро стан підготовки до весняних польових робіт, ризики для експорту та переробки агропродукції у 2023 році розповів перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький на розширеному засіданні Антикризового штабу Правління УСПП (Українська спілка промисловців та підприємців). Тарас Висоцький відзначив зростання ролі аграрного сектору в економіці країни. Проте, через російське вторгнення галузь зазнала колосальних збитків. Це зменшення посівних площ, скорочення виробництва, падіння експорту, дорога логістика та інше. Усі ці фактори, а також погодні умови, впливатимуть на весняну посівну кампанію. За попередніми даними структурних підрозділів обласних державних адміністрацій, станом на 30 грудня, очікувана посівна площа всіх категорій господарств на підконтрольній території України під урожай 2023 року має скласти 21,8 млн га, що на 6,8 млн га менше від показника 2021 року (28,6 млн га). «Якщо ми говоримо про посівну кампанію, то наразі не можемо використовувати приблизно 25% площ через ведення бойових дій або тимчасову окупацію територій. Після деокупації знадобиться багато часу на розмінування та очищення територій. Те, що залишає окупант, потребує як мінімум кількох місяців, а то й до року часу для повернення до виробництва. Ще частину площ не вдалося засіяти через несприятливі погодні умови. Тож, весною потрібно покрити дефіцит не посіяних озимих», - зазначив Тарас Висоцький. Наразі складно прогнозувати цьогорічні валові збори сільськогосподарських культур, які значно залежатимуть від погодно-кліматичних умов під час проведення комплексів польових робіт, а також фінансового і матеріально-технічного забезпечення конкретного сільськогосподарського товаровиробника. В тому числі - від наявності насіння та добрив. Вже зараз можна спрогнозувати зменшення їх внесення до 50% від науково-обґрунтованих норм через здорожчання. Використання дешевших технологій провокує зменшення виробництва. Тарас Висоцький резюмував, що ключовою проблемою для аграріїв залишається дорога логістика. Також, за його словами, негативний вплив на агросектор має енергетична криза. Та, попри всі виклики, агросектор продовжує працювати та демонструє адаптивність і стійкість.ALFA Smart Agro розширює лінійку препаратів для захисту садівhttps://agravery.com/uk/posts/show/alfa-smart-agro-rozsirue-linijku-preparativ-dla-zahistu-sadivhttps://agravery.com/uk/posts/show/alfa-smart-agro-rozsirue-linijku-preparativ-dla-zahistu-sadivMon, 30 Jan 2023 09:27:00 +0200articleКомпанія ALFA Smart Agro розширює лінійку препаратів для захисту садів – у 2023 році на ринок України виходять два нових продукти, створені спеціалізовано для застосування у яблуневих садах, а також розширено реєстрацію ще для трьох препаратів, які вже добре відомі агровиробникам. Оновлену лінійку доповнили фунгіцид Анелас, інсектоакарицид Лонгас, фунгіциди Артіс Плюс, Альфа-Мідь, інсектицид Разит. Усі препарати успішно пройшли дворічні реєстраційні випробування і за комплексом показників підтвердили зразкову ефективність у вирішенні характерних для садів проблем.  Анелас (міклобутаніл, 250 г/л + піраклостробін, 250 г/л) – фунгіцид на основі жирних кислот природного походження. У робочому розчині із розрахунку 800-1000 л/га Анелас проявляє значно вищу стабільність та рівномірність розподілу, порівняно із багатьма іншими препаратами, які нині є популярними в Україні. «Вирішальне значення має не лише наявність ефективних діючих речовин, а й рівномірне потрапляння їх на поверхню рослини, проникнення потрібної концентрації. Від цього залежить безпосередня активність препарату, тривалість захисту, запобігання виникненню резистентності тощо. Тому при розробці фунгіциду Анелас особливу увагу ми приділили комплексу допоміжних складових формуляції. У складі продукту немає класичних розчинників, натомість використаний органічний розчинник на основі жирних кислот природного походження в комбінації з декількома емульгаторами. Така формуляція забезпечує, по-перше, миттєве утворення мікроемульсії, в якій 90% крапель діючих речовин мають діаметр лише 4,13 мкм, а по-друге, стабільність робочого розчину в часі. Препарат швидко і повною мірою проникає в рослину і захищає її від широкого спектра захворювань протягом тривалого періоду», – говорить керівник R&D департаменту ALFA Smart Agro Сергій Кнечунас. Лонгас (гексітіазокс, 180 г/л + абамектин, 70 г/л) – інсектоакарицид, головне завдання якого – контроль кліщів на всіх стадіях розвитку, від яйця до імаго, включно. Препарат має посилену дію на дорослу стадію розвитку кліщів. А трансламінарне поширення забезпечує контроль шкідників, що не потрапили під обробку, перебуваючи у важкодоступних місцях. Формуляція Лонгасу теж розроблена спеціалізовано для застосування у садах. Артіс Плюс (міклобутаніл, 125 г/л + тебуконазол, 125 г/л + тіофанат-метил, 250 г/л) – новітній фунгіцид для інтенсивного захисту від комплексу хвороб. Розширення реєстрації Артісу Плюс відбулося на запит українських садівників. «Артіс Плюс – один з унікальних продуктів, створених R&D департаментом ALFA Smart Agro. Його унікальність в тому, що фактично ми маємо не три, а п’ять активних компонентів в складі продукту. Під час виробництва створюються спеціальні умови, що забезпечують утворення 2-х нових спеціалізованих комплексів діючих речовин, що мають фунгіцидну активність. Дані комплекси не лише підвищують ефективність препарату, а й подовжують тривалість дії», - пояснює Сергій Кнечунас. Альфа-Мідь (гідроксид міді, 770 г/кг) – ще один препарат, реєстрацію якого було розширено на запит клієнтів ALFA Smart Agro. Даний компонент представлений практично в кожній системі захисту яблуневих садів. Разит (ацетаміприд, 160 г/л + імідаклоприд, 140 г/л + альфа-циперметрин, 100 г/л) – інсектицид із нокаут-ефектом та пролонгованим періодом захисту. Препарат ефективно контролює, зокрема, сисних шкідників, оскільки має якісну системну дію. Планується, що офіційну реєстрацію для застосування у яблуневих садах незабаром отримують ще декілька продуктів ALFA Smart Agro. Про розширення лінійки буде повідомлено додатково. ALFA Smart Agro – провідний український виробник засобів захисту рослин та мікродобрив. Компанія займає лідируючі позиції на ринку ЗЗР України, у т. ч. за площами застосування препаратів. Препарати ALFA Smart Agro – інноваційні рішення, які вирізняються високою ефективністю та повністю відповідають концепції Розумної агрономії. Велика кількість розробок ALFA Smart Agro не мають аналогів в Україні. Розробка, виробництво і контроль якості продукції ALFA Smart Agro відбуваються відповідно до світових стандартів. Дощова осінь у 2022 році негативно вплинула на урожайність культурhttps://agravery.com/uk/posts/show/dosova-osin-u-2022-roci-negativno-vplinula-na-urozajnist-kulturhttps://agravery.com/uk/posts/show/dosova-osin-u-2022-roci-negativno-vplinula-na-urozajnist-kulturMon, 30 Jan 2023 08:55:00 +0200article  Найбільш негативно вплинули на результат пізніх культур затяжні осінні дощі. Особливо потерпали від цього явища посіви соняшнику. Про це йдеться в матеріалі «Агросезон-2022: погодні умови та результати воєнного року» на SuperAgronom.com. Багато аграріїв, причому з різних регіонів, особливо північної частини України, жалілися, що на вигляд начебто добрий урожай, гарні кошики, налите зерно, дочекатись би збирання. Але безкінечна вода з неба — і кошики намокали, нерідко навіть падали, насіння осипалось, плюс — інтенсивних розвиток грибкових хвороб. І надії на кращий результат розбивались… Не кажучи вже про те, що відтерміновувалось збирання врожаю спочатку власне соняшнику, а потім і кукурудзи. А от сої дісталось від ранніх вересневих заморозків. Сценарій той самий — на вигляд і кількість стручків, і наявність бобів і налив нормальні. Та різке похолодання й заморозки на початку вересня, коли ще би трошечки «дотягнути» налив, ввели рослини у стрес і надалі вони й масу 1000 втратили, і подекуди бобики розтріскувались, а потім могли і нижні стручки осипатись чи відпасти. «У сезоні 2022 р. спостерігалося істотне зниження урожайності практично усіх культур. Це пов’язано насамперед з несприятливими погодними умовами і меншою мірою з відхиленнями у технології вирощування. Цей сезон вирощування характеризувався затяжною холодною весною, з пізніми заморозками аж у першій декаді червня, що мало значний негативний вплив на рослини на ранніх етапах розвитку та формування майбутнього врожаю. Та низькою сумою активних температур загалом, яка залежно від регіону на 180-250 °С менше від середніх показників. В окремих регіонах, наприклад південь Київської області, на захід від Одеси та інших мала місце посуха. У той же час в інших регіонах ми спостерігали надмірну кількість опадів, що призвело до розвитку епіфітотій. І «вишенькою на торті» став тривалий дощовий період у вересні-жовтні, що змістило строки збирання пізніх культур практично на місяць. Це призвело до втрат урожаю та зниження його якості», — наголошує Олександр Хмелюк, керівник агродепартаменту LNZ Group. Пізні жнива спричинили ще 2 проблеми — перехідні на наступний сезон. По-перше, багато хто просто не встиг посіяти озимі зернові, бо не вдалося вчасно звільнити площі від попередників. А по-друге, така ж ситуація і з обробітком ґрунту та підготовкою площ під весняну сівбу ярих.Блекаути та дії рф у Босфорі стримують переробку соняшника в Україніhttps://agravery.com/uk/posts/show/blekauti-ta-dii-rf-u-bosfori-strimuut-pererobku-sonasnika-v-ukrainihttps://agravery.com/uk/posts/show/blekauti-ta-dii-rf-u-bosfori-strimuut-pererobku-sonasnika-v-ukrainiMon, 30 Jan 2023 07:20:00 +0200articleЗа попередніми оцінками ІА «АПК-Інформ», за 4 місяці 2022/23 МР в Україні було перероблено близько 4,48 млн тонн соняшнику, що стало мінімумом з 2015/16 МР. Суттєвими факторами, що сповільнюють переробку олійної є криза в енергетичному секторі країни, ліміти на використання електроенергії та навмисне затягування перевірки суден в зерновому коридорі російською стороною, внаслідок чого спостерігаються надто повільні темпи відвантаження соняшникової олії. Всього в сезоні-2022/23 в країні може бути перероблено 10,4 млн тонн соняшнику, що на 10% поступається показнику попереднього сезону. Експорт соняшникової олії в 2022/23 МР може скоротитися на 8% відносно попереднього сезону та скласти 4,15 млн тонн (мінімум з 2015/16 МР). Окремим фактором, що впливає на переробку олійної та експорт соняшникової олії в поточному сезоні варто виділити експорт самого соняшнику. За вересень-грудень сезону-2022/23 з України було експортовано майже 1,2 млн тонн, що склало половину від прогнозу АПК-Інформ на весь сезон. «Цей показник є нетипово високим для галузі, сприяє суттєвому збільшенню конкуренції за сировину, підвищенню цін на неї навіть коли знижується ціна попиту на олію та, як наслідок, більш стрімкому скороченню пропозиції соняшнику на ринку», - зазначила аналітик агентства Світлана Киричок. Але, додала вона, враховуючи, що ситуація в секторі енергетики поки залишається без змін, ліміти продовжують діяти, а вже в березні термін дії зернової угоди добігає кінця і буде потребувати нової пролонгації, очікувати суттєвого приросту в переробці, принаймні у лютому-березні п.р., не варто. Тобто на даному етапі високі темпи експорту соняшнику компенсують помірну переробку і ліквідність сировини для аграріїв залишається на майже довоєнному рівні. «Проте на довгостроковий період такі зміни в балансі попиту/пропозиції можуть мати негативні наслідки для української переробної галузі», - резюмувала експерт.Валовий збір української кукурудзи перевищив 25 млн тоннhttps://agravery.com/uk/posts/show/valovij-zbir-ukrainskoi-kukurudzi-perevisiv-25-mln-tonnhttps://agravery.com/uk/posts/show/valovij-zbir-ukrainskoi-kukurudzi-perevisiv-25-mln-tonnMon, 30 Jan 2023 06:15:00 +0200articleСтаном на 26 січня зернові та зернобобові культури в Україні були обмолочені на 11,1 млн га, що становить 96% від запланованого. З цієї площі зібрано 52,6 млн тонн зерна при середній урожайності 47,3 ц/га, повідомила пресслужба Мінагрополітики України. Як зазначається, основні незібрані площі знаходяться під кукурудзою, збирання якої ще триває, – станом на 26 січня зернова обмолочена на 3,8 млн га (90%), намолочено 25,2 млн тонн при врожайності 66,5 ц/га. При цьому тижнем раніше валовий збір зернової становив 24,4 млн тонн. «Сільгосптоваровиробники Полтавщини на звітну дату намолотили 5,5 млн тонн зерна, Вінниччини – 4,05, млн тонн, Кіровоградщини – 4,02 млн тонн, Хмельниччини - понад 3,9 млн тонн, Черкащини - 3,9 млн тонн зерна. Найвища урожайність зернових та зернобобових культур у аграріїв Хмельниччини – 70,8 ц/га», - додали в міністерстві.  Китайські мотоблоки та мінітрактори - оцінка від Motozillahttps://agravery.com/uk/posts/show/kitajski-motobloki-ta-minitraktori-ocinka-vid-motozillahttps://agravery.com/uk/posts/show/kitajski-motobloki-ta-minitraktori-ocinka-vid-motozillaSun, 29 Jan 2023 11:55:00 +0200articleСільськогосподарські роботи у значних масштабах без відповідної техніки просто неможливі. Але в умовах економічної кризи купити новий трактор або міні-трактор - не таке вже й просте завдання стверджують у компанії Мотозілла. На допомогу прийшли китайські мотоблоки, які завдяки своїй порівняно низькій вартості та високій якості завоювали довіру серед вітчизняних фермерів. Як вибрати мотоблок? Не всі мають великі поля, на яких для роботи потрібен повноцінний трактор. Та й не завжди є вільні гроші, на які можна дозволити собі купити сільськогосподарську техніку. Якщо вам треба працювати на невеликій ділянці, з мінімальним вкладенням грошей, варто задуматися про покупку мотоблока. Якщо простими словами, то мотоблок – це невеликий двигун із приводом на двох колесах. Крім самого мотоблоку, продаються безліч насадок та навісного обладнання для них. Як із усього різноманіття мотоблоків вибрати саме той, який вам потрібний? Насамперед, визначтеся з розміром земельної ділянки, на якій ви плануєте працювати. Вам потрібно підбирати мотоблок, що оптимально підходить під розмір вашої ділянки. Очевидно, що надто потужний мотоблок – це зайве витрачання грошей на сам агрегат і надалі на запчастини для мотоблока, а надто простий – зробить роботу помітно складніше. Для орієнтування, можна слідувати простому зіставленню: До 10 соток – до 5 л.с. 10-30 соток – 5-6 л.с. 30-50 соток – 6-7 л.с. 50-100 соток – 7-9 л.с. Більше 100 соток – 10 л.с. Також, при виборі мотоблоку покупці запитують: «Який тип двигуна вибрати – бензиновий чи дизельний?». Тут все просто - мотоблоки з дизельним двигуном, зазвичай більш економні, і краще переносять навантаження, тобто відмінно підійдуть для оранки. А мотоблоки з бензиновими двигунами легкі в обслуговуванні, довговічніші і дешевші. Як незамінний помічник на всі випадки, рекомендуємо купувати дизельний мотоблок з електростартером. Обов'язково перед покупкою огляньте мотоблок, та переконайтеся, що він задовольнить усі ваші вимоги. Чи окупається покупка китайського мотоблоку? Китайські мотоблоки створюються таким чином, щоб об'єднати широкий функціонал і зручність експлуатації. Наприклад, завдяки зменшенню габаритів, збільшили швидкість та маневреність. Таку техніку можна застосовувати не тільки для роботи в полі, але також у теплицях або ангарах. Вам не доведеться орендувати чи будувати великий гараж для свого мотоблоку. Також ви приємно здивуєтеся, побачивши економність китайського обладнання у поєднанні з його потужністю. Саме завдяки вигідній ціні, багатої функціональності та економності, китайські мотоблоки окупаються набагато швидше за свої європейські аналоги. Завдяки широкому асортименту можливого причіпного обладнання, за допомогою мотоблоку можна виконати величезний спектр робіт, починаючи від оранки та розпушування до боронування та культивації землі. Також ви можете використовувати його для прибирання вулиць, чищення снігу, перевезення вантажів. Кількість переваг мотоблоку над звичайним трактором вас приємно здивує. У більшості випадків ви зможете виконати весь необхідний спектр робіт, витративши на це меншу суму.  Простій суден в Босфорі коштує українському аграрію $30-40 на тоніhttps://agravery.com/uk/posts/show/prostij-suden-v-bosfori-kostue-ukrainskomu-agrariu-30-40-na-tonihttps://agravery.com/uk/posts/show/prostij-suden-v-bosfori-kostue-ukrainskomu-agrariu-30-40-na-toniSun, 29 Jan 2023 10:25:00 +0200articleДо повномасштабної війни вартість логістики зерна була не надто дорогою через безперешкодний рух суден. Зараз аграрії мають платити в тому числі за простій суден в Босфорі, що може коштувати $30-40 на тонні. Про це повідомляє пресслужба Міністерства аграрної політики. «Наразі так само є міжнародна ціна, але до додаткових витрат тепер додається час простою в Босфорі, що може становити $30-40 на тонні. Також подорожчало страхування, внутрішнє перевезення через вищу ціну пального. І у підсумку фермер отримує на декілька тисяч грн менше. Тобто, ми бачимо, як дохід українського аграрія з’їдається через збільшення логістичних вартостей на кожному ланцюгу», — заявив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. Також чиновник зазначив, що через складність логістики показники експорту агропродукції зменшилися близько на 30% у порівнянні з минулим маркетинговим роком. Головні причини — недозавантаженість потужностей та зупинка портів.Енерготерор та блокада портів: чому Нацбанк погіршив прогноз зростання ВВП на 2023 рікhttps://agravery.com/uk/posts/show/energoteror-ta-blokada-portiv-comu-nacbank-pogirsiv-prognoz-zrostanna-vvp-na-2023-rikhttps://agravery.com/uk/posts/show/energoteror-ta-blokada-portiv-comu-nacbank-pogirsiv-prognoz-zrostanna-vvp-na-2023-rikSun, 29 Jan 2023 09:05:00 +0200articleНаціональний банк погіршив прогноз зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) України у 2023 році до 0,3% (із 4% у попередньому прогнозі). Про це повідомила пресслужба регулятора. Погіршення очікувань пов’язане насамперед з наслідками російського енерготерору. Також вплинув перегляд припущення щодо тривалості збереження безпекових ризиків. Унаслідок останнього очікується відтермінування повноцінного розблокування портів, що стримуватиме потенціал відновлення експорту. Водночас НБУ припустив, цього року вдасться уникнути значних додаткових руйнувань енергоінфраструктури, а бізнес і влада вживатимуть ефективних заходів для нівелювання наслідків уже зруйнованих потужностей. Нацбанк очікує, що у 2024-2025 році зростанню української економіки сприятимуть: зниження безпекових ризиків; відновлення повноцінної роботи портів; збільшення врожаїв; поступове відновлення виробничих потужностей; налагодження логістики; пожвавлення внутрішнього попиту; м’яка фіскальна політика. НБУ прогнозує, що у 2024-му реальний ВВП України зросте на 4,1% (попередній прогноз — 5,2%), а у 2025-му очікує зростання економіки до 6,4%.У 2022 році Група АГРОТРЕЙД експортувала майже 500 тис. тонн зернаhttps://agravery.com/uk/posts/show/u-2022-roci-grupa-agrotrejd-eksportuvala-majze-500-tis-tonn-zernahttps://agravery.com/uk/posts/show/u-2022-roci-grupa-agrotrejd-eksportuvala-majze-500-tis-tonn-zernaSat, 28 Jan 2023 10:20:00 +0200articleУ 2022 р. Група АГРОТРЕЙД експортувала майже 500 тис. тонн зерна, з яких 343,8 тис. тонн становила продукція власного виробництва, 147 тис. тонн - сторонніх виробників та 5,4 тис.тонн - органічна. Про це 27 січня повідомила пресслужба компанії. Як уточнюється, основні обсяги експорту сформували пшениця та кукурудза. Також за кордон були продані жито, сорго, соя, ріпак та ячмінь. «Через війну ми були вимушені шукати нові шляхи експорту, переправляли зерно залізничним транспортом у Європу і вже там налагоджували логістику його подальшого шляху. Тепер значна частина зерна їде в порти. Експорт триває, хоча зерновий коридор працює дуже повільно. За добу обслуговується до дев’яти пароплавів», - зазначив директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності Групи АГРОТРЕЙД Андрій Бут. При цьому він констатував, що експорт був уповільнений через недостатню кількість інспекцій. «Тобто вивезення зерна могло би бути більш інтенсивним, якби пароплави могли частіше заходити до терміналів. Зважаючи на всі труднощі, з якими зіткнулись експортери цього року, ми задоволені результатами нашої роботи», — підсумував фахівець.Африканська чума свиней: АСУ завершила опитування вітчизняних мисливських господарствhttps://agravery.com/uk/posts/show/afrikanska-cuma-svinej-asu-zaversila-opituvanna-vitciznanih-mislivskih-gospodarstvhttps://agravery.com/uk/posts/show/afrikanska-cuma-svinej-asu-zaversila-opituvanna-vitciznanih-mislivskih-gospodarstvSat, 28 Jan 2023 09:10:00 +0200articleАсоціація «Свинарі України» за підтримки Міністерства сільського господарства США (USDA) у рамках проекту «Забезпечення здоров'я тварин в Україні» завершила опитування приватних та державних мисливських угідь в кожному регіоні України з метою оцінки ризиків поширення хвороб свиней у дикій фауні. 95% опитаних мисливських угідь з початку війни не фіксували випадків африканської чуми свиней (АЧС). Позитивним результатом є також те, що 75% спеціалістів, які стали учасниками дослідження, розуміють, що для встановлення діагнозу візуальної оцінки не достатньо — обов’язково потрібне лабораторне підтвердження. З точки зору контролю хвороб диких свиней важливо, що понад 90% опитаних мисливських угідь мають спеціалізовані місця, а не займаються розбиранням туш та утилізацією побічних продуктів на місці добуття тварини. Водночас менше половини з них мають огородження і придатні до дезінфекції, що означає потребу в модернізації. Відносно низький показник — трохи більше 30% — мисливських угідь має холодильну камеру, що дозволяє їм перетримувати тушу до отримання результатів лабораторного дослідження, як того вимагає вітчизняне законодавство. Глибший аналіз даних та відповідні рекомендації щодо контролю хвороб свиней в дикій фауні можна буде знайти в звіті за результатами дослідження. «Хочеться подякувати представникам мисливських господарств, які відгукнулись на прохання пройти опитування в такий важкий для всіх нас час. Опитування показало, що війна значно вплинула на роботу мисливських господарств, при цьому, бажання зберегти та примножити поголів'я диких тварин не зважаючи на складнощі з відсутністю працівників та зменшенням фінансових надходжень лишається незмінним,» — коментує координатор дослідження Олександр Рєвнівцев.  Україна знизила експорт зерна на 30,9% до 26 млн тонн з початку 2022/2023https://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-znizila-eksport-zerna-na-309-do-26-mln-tonn-z-pocatku-20222023https://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-znizila-eksport-zerna-na-309-do-26-mln-tonn-z-pocatku-20222023Fri, 27 Jan 2023 16:10:00 +0200articleФактичні обсяги експорту Україною зерна з початку 2022/2023 маркетингового року (липень 2022 – червень 2023) станом на 27 січня становлять 25,991 млн тонн, що на 30,9%, або на 11,601 млн тонн менше, ніж за аналогічний період минулого маркетингового року. Про це йдеться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства. Вже експортовано 9 401 тис. тонн пшениці, 1 799 тис. тонн ячменю, 12,5 тис. тонн жита та 14 689 тис. тонн кукурудзи. При цьому за вказаний період збільшився експорт пшеничного борошна та борошна з інших культур на 28%, або на 17,7 тис. тонн, до 80,8 тис. тонн.Експорт українського ріпаку за першу половину 2022/23 МР сягнув історичного максимумуhttps://agravery.com/uk/posts/show/eksport-ukrainskogo-ripaku-za-persu-polovinu-202223-mr-sagnuv-istoricnogo-maksimumuhttps://agravery.com/uk/posts/show/eksport-ukrainskogo-ripaku-za-persu-polovinu-202223-mr-sagnuv-istoricnogo-maksimumuFri, 27 Jan 2023 14:50:00 +0200articleЗа оперативними даними, експорт ріпаку з України в грудні став нетипово високим для вказаного місяця, склавши 213 тис. тонн, що, попри скорочення до попереднього місяця на 60%, є максимумом для звітного періоду з 2009 р. Усього за першу половину сезону-2022/23 з України було експортовано 3,06 млн тонн ріпаку, що на 16% перевищило показник в аналогічний період попереднього сезону та стало не тільки максимумом для липня-грудня, а й рекордним показником для експорту за сезон за всю історію. Як зазначили аналітики ІА «АПК-Інформ», такого показника вдалося досягти перш за все через рекордне виробництво ріпаку в Україні у 2022 р. «Наша оцінка врожаю олійної у 2022 р. в січні була знов підвищена та складає 3,44 млн тонн (+1% до грудневої оцінки; +9% до 2021 р.). Оцінка експорту у 2022/23 МР була скорегована до 3,24 млн тонн (+2%; +19%)», - вказала аналітик олійних ринків агентства Світлана Киричок.НБУ залишив облікову ставку на рівні 25% річнихhttps://agravery.com/uk/posts/show/nbu-zalisiv-oblikovu-stavku-na-rivni-25-ricnihhttps://agravery.com/uk/posts/show/nbu-zalisiv-oblikovu-stavku-na-rivni-25-ricnihFri, 27 Jan 2023 13:20:00 +0200articleПравління Національного банку України на засіданні 26 січня прийняло рішення про збереження вкотре облікової ставки на рівні 25% річних, яку було встановлено 2 червня 2022 р. Про це повідомила пресслужба регулятора. «Правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 25% річних, а також продовжити підвищення нормативів формування банками обов’язкових резервів. Це сприятиме подальшому зростанню привабливості гривневих активів, підтриманню курсової стабільності та поступовому зниженню інфляції», - вказується в повідомленні. Наступне засідання правління Національного банку України з питань монетарної політики заплановано на 16 березня 2023 р.У 2022/23 МР Україна може експортувати до 4,1 млн тонн соняшникової оліїhttps://agravery.com/uk/posts/show/u-202223-mr-ukraina-moze-eksportuvati-do-41-mln-tonn-sonasnikovoi-oliihttps://agravery.com/uk/posts/show/u-202223-mr-ukraina-moze-eksportuvati-do-41-mln-tonn-sonasnikovoi-oliiFri, 27 Jan 2023 12:30:00 +0200articleЯк прогнозують експерти асоціації «Укроліяпром», у 2022/23 МР Україна може експортувати до 4,1 млн тонн соняшникової олії. Про це повідомляється на сайті асоціації. Такий прогноз зроблений з урахуванням внутрішнього виробництва продукту у поточному сезоні на рівні 4,35 млн тонн. Песимістичний прогноз експертів передбачає обсяг сезонного виробництва олії у 3,7 млн тонн, що дозволить експортувати не більше 3,65 млн тонн. Внутрішній попит на продукт у 2022/23 МР за оптимістичним сценарієм оцінюється у 400 тис. тонн, за песимістичним – у 200 тис. тонн.  Гуманітарний коридор: рекордно впала кількість виходів суден із українським збіжжямhttps://agravery.com/uk/posts/show/gumanitarnij-koridor-rekordno-vpala-kilkist-vihodiv-suden-iz-ukrainskim-zbizzamhttps://agravery.com/uk/posts/show/gumanitarnij-koridor-rekordno-vpala-kilkist-vihodiv-suden-iz-ukrainskim-zbizzamFri, 27 Jan 2023 11:15:00 +0200articleУпродовж січня кількість виходів суден із українських портів трималася на рівні 2,7, тобто в середньому становила по 2–3 кораблі в день. Це фактично один із найнижчих показників за всі місяці існування «зернової ініціативи», повідомила 26 січня пресслужба Мінагрополтики України. Як зазначається, вказане скорочення зумовлене штучним блокуванням роботи зернового коридору з боку російських інспекторів. «При цьому за останні дні ситуація погіршується і станом на кінець січня добова кількість суден впала до 2,5. Це антирекордний показник», - підкреслили в міністерстві. Попри це, середній тоннаж відправок на одному судні в січні зберігся на рівні 37 тис. тонн, що є найкращим показником за час роботи «зернового коридору». «Але на загальну кількість відправок у січні це позитивно не вплинуло. Так, за перший місяць нового року коридором виїхало лише 2,4 млн тонн збіжжя, тоді як у вересні та жовтні це було понад 4 млн тонн. Пшениці в січні відправлено 540 тис. тонн, з них до Африки – 61 тис. тонн», - вказується в повідомленні. Також уточнюється, що всього Україна вже відправила в межах «зернової ініціативи» 675 суден із вантажем в 18,4 млн тонн. Частка Африки становить 2,3 млн тонн, Азії – 5,1 млн тонн, Європи – 7,5 млн тонн, Близького Сходу – 3,4 млн тонн.В Україні 300 днів діє закон про ОВК: а що на практиці?https://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-300-dniv-die-zakon-pro-ovk-a-so-na-prakticihttps://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-300-dniv-die-zakon-pro-ovk-a-so-na-prakticiFri, 27 Jan 2023 10:25:00 +0200articleМайже 300 днів, як вступив в дію Закон України “Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель. Над розробкою тексту цього закону  активно працювали експерти Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) та фахівці Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР). Закон націлений на стимулювання аграріїв самостійно експлуатувати та розвивати меліоративну інфраструктуру, що забезпечує гідротехнічну меліорацію земель. За його положеннями, аграрії можуть об'єднуватися у неприбуткові юридичні особи (організації водокористувачів), які отримають від держави та органів місцевого самоврядування відповідні об’єкти меліоративної інфраструктури у власність для їх експлуатації та модернізації з метою зрошення або осушення сільськогосподарських земель. Нещодавно відбулась нарада представників Мінагрополітики, Державного агентства меліорації та рибного господарства, експертів Програми USAID АГРО та ВАР щодо практичних аспектів реалізації прийнятого Закону. Наразі активно йде процес проведення установчих зборів щодо утворення організацій водокористувачів (ОВК) та  їх реєстрації як юридичних осіб. Зокрема, наразі вже зареєстровано чотири ОВК та ще низка ініціативних груп планує найближчим часом провести установчі збори з питань утворення такої організації. Згідно Закону після реєстрації ОВК має відбутися процес реєстрації меліоративної мережі в Державному земельному кадастрі  за результатами відповідних землевпорядних робіт,  і  тільки після цього ОВК може отримати у власність об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем, які входять до її території обслуговування.  Зараз актуальними стають питання проведення землевпорядних робіт, щоб зареєструвати в Державному земельному кадастрі меліоративну мережу як відповідний об’єкт та надалі приступити до процесу отримання об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем  у власність ОВК. Під час наради сторони обговорили план подальших дій щодо імплементації Закону та створення практичного посібника для аграріїв на тему створення та функціонування організацій водокористувачів. Адже в цьому році меліоративна реформа почне діяти на практиці.