Аграверіhttps://agravery.com/site/indexhttps://agravery.com/img/logo-x-100.gifАграверіhttps://agravery.com/site/indexukSun, 25 Sep 2022 12:48:00 +0300За 9 місяців 2022 року до гарячої лінії Мінюста щодо консультацій із земельних питань надійшло 1,2 тис. телефонних зверненьhttps://agravery.com/uk/posts/show/za-9-misaciv-2022-roku-do-garacoi-linii-minusta-sodo-konsultacij-iz-zemelnih-pitan-nadijslo-12-tis-telefonnih-zvernenhttps://agravery.com/uk/posts/show/za-9-misaciv-2022-roku-do-garacoi-linii-minusta-sodo-konsultacij-iz-zemelnih-pitan-nadijslo-12-tis-telefonnih-zvernenSun, 25 Sep 2022 12:48:00 +0300articleЗа період дії воєнного стану законодавство, що регулює земельні відносини в Україні, вже кілька разів змінювалося. Тож у людей виникає багато питань, з якими вони звертаються до фахівців системи безоплатної правової допомоги. Громадяни приходять до бюро правової допомоги, відвідують консультаційні пункти, ставлять запитання через онлайн-сервіси системи БПД та телефонують до контакт-центру системи БПД за номером 0 800 213 103. Повідомляє пресслужба Мінюсту.  Уже понад два роки система безоплатної правової допомоги долучена до реалізації проєкту «Програма «Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство», серед ключових завдань якого є роз’яснення громадянам механізмів і процедур, як користуватися і розпоряджатися своєю землею. Один із заходів у межах реалізації цієї програми – організація надання безоплатної первинної правової допомоги (правових консультацій та роз'яснень) із земельних питань телефоном. За 9 місяців 2022 року до контактного центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103 надійшло понад 1,2 тис. телефонних звернень від громадян щодо надання правових консультацій та роз'яснень щодо земельних питань. Найчастіше додзвонювачі зверталися за правовою допомогою щодо: спорів між сусідами щодо меж земельних ділянок (правила добросусідства); питання користування земельною ділянкою (оренда, сервітут, емфітевзис, суперфіцій); оформлення права власності на земельну ділянку (пай); приватизації земельних ділянок під час воєнного стану; набуття та відчуження земельної ділянки (паю): договір купівлі-продажу, міни, дарування тощо). «Чи можлива приватизація земельної ділянки під час воєнного стану – одне з найтиповіших запитань до контакт-центру. Ми пояснюємо, що під час дії воєнного стану забороняється безоплатна передача земель державної та комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою для приватизації. Але говоримо, що вже зараз людина може обрати вільну ділянку для подальшого оформлення права власності», – розповідає головний юрист відділу забезпечення роботи контактного центру Регіонального центру з надання БВПД у Чернівецькій області Іванна Желізна.  Консультанти контакт-центру пояснюють людям, що якщо до 24 лютого 2022 року вільну ділянку землі можна було знайти на Публічній кадастровій карті, то зараз необхідно подати запит про надання публічної інформації до відповідних органів, зокрема органів державної влади, місцевого самоврядування чи державного агентства земельних ресурсів України. Як отримати безоплатну правову допомогу: Отримати усну консультацію з вашого правового питання можна у контакт-центрі системи БПД за номером: 0 800 213 103 Якщо вам зручно отримати правову допомогу письмово, напишіть у телеграм-бот. Або завітайте до найближчого з наших бюро: https://bit.ly/bpd_buro Готові правові консультації можна переглянути на довідково-інформаційній платформі правових консультацій WikiLegalAid. Тут зібрані усі сервіси доступу системи безоплатної правової допомоги: https://linktr.ee/legalaid.gov.ua Тривалі опади продовжують піднімати ціни на соняшник в Україніhttps://agravery.com/uk/posts/show/trivali-opadi-prodovzuut-pidnimati-cini-na-sonasnik-v-ukrainihttps://agravery.com/uk/posts/show/trivali-opadi-prodovzuut-pidnimati-cini-na-sonasnik-v-ukrainiSun, 25 Sep 2022 10:48:00 +0300articleРясні дощі тривають в Україні вже третій тиждень і значно затримують збирання соняшника. Прогнози відновлення опадів з наступного тижня змушують переробників активізувати закупівлі, що посилює конкуренцію з експортерами. Про це повідомляє Українська зернова біржа України. Цього тижня закупівельні ціни на соняшник виросли ще на 500-1000 грн/т до 16500-17000 грн/т або 450-465 $/т, тоді як торік вони сягали 18000-18500 грн/т або 670-685 $/т, а врожай, за прогнозами, скоротиться майже вдвічі. Водночас ціни попиту на український соняшник на DAP Румунія та Болгарія залишаються на низькому рівні 530-550 $/т внаслідок збільшення поставок власного врожаю та низьких цін на олію на світовому ринку. У 2021/22 МР (станом на 1 вересня) Україна експортувала рекордні 1,63 млн т насіння соняшника, що у 10 разів перевищує показник 2020/21 МР, хоча у серпні темпи експорту різко знизилися на тлі зростання внутрішніх закупівельних цін та падіння цін в ЄС. Попри відновлення експорту з портів Чорного моря, переробники поки не можуть налагодити стабільні відвантаження шроту, хоча ціни на нього на тлі подорожчання фуражного зерна виросли до 150-160 $/т на поставки в порт та 250 $/т на поставки до Польщі, тоді як влітку на DAP-Польща ціни не перевищували 150 $/т. Ціни попиту на українську соняшникову олію залишаються на рівні 1050-1070 $/т FOB – порти Чорного моря та 1180-1200 $/т DAP – порти Румунії та Болгарії. За даними Solvent Extractors Association (SEA), Аргентина та рф стають основними постачальниками соняшникової олії до Індії, нарощуючи поставки та витісняючи з ринку Україну, яка минулого сезону забезпечила Індії 70% імпорту соняшникової олії. У серпні 2022 року Індія збільшила у порівнянні з серпнем 2021 року імпорт соняшникової олії на 89,6% з 71,3 до 135 тис т, зокрема з Аргентини – з 12,5 до 30,6 тис т, з росії – з 28,8 до 72,72 тис т, та з Туреччини – до 14,6 тис т. Затримка збирання та потреба переробників у сировині для запуску виробництва найближчим часом збільшать попит на соняшник. Проте великі партії соняшника переробники не купуватимуть, побоюючись можливого закриття зернових коридорів після 20 листопада.Мінекономіки не очікує підвищення цін на пальне найближчим часомhttps://agravery.com/uk/posts/show/minekonomiki-ne-ocikue-pidvisenna-cin-na-palne-najblizcim-casomhttps://agravery.com/uk/posts/show/minekonomiki-ne-ocikue-pidvisenna-cin-na-palne-najblizcim-casomSun, 25 Sep 2022 08:10:00 +0300articleМінекономіки не очікує найближчим часом підвищення цін на пальне після того, як парламент частково повернув акциз. Про це в ефірі загальнонаціонального телемарафону “Єдині новини” розповів Перший заступник Міністра економіки України Денис Кудін. «На нашу думку, час для часткового повернення акцизів обрано вдало. Оскільки на українському паливному ринку позначилася тенденція до зниження ціни. Відповідно, ми розраховуємо, що паливні мережі зможуть включити податок до існуючої ціни без її збільшення. Збільшення цін на нафтопродукти в найближчий перспективі ми не очікуємо», - заявив Деніс Кудін. За його словами, розмір акцизу складає 3,5-4 грн за літр. Але саме на таку ціну зараз мають впасти ціни пальне в Україні. Зниження вартості палива – це загальносвітова тенденція, яка пов’язана з подешевшанням нафти. «Ціна на нафту на світових ринках пішла вниз. Три місяці назад вона сягала 120 доларів за барель, а зараз - на рівні 88 доларів за барель. Це дуже значне зниження. Світова економіка отримала велику інфляцію здебільшого за рахунок зростання цін на енергоносії. Уряди провідних країн світу зацікавилися цим питанням і почали шукати шляхи, яким чином ціну знизити. В ринковій економіці є тільки один шлях для цього – це збільшити об'єм пропозиції. Відповідно на тлі заяв Саудівської Аравії про збільшення видобутку, світові ціни пішли вниз. Цей фактор і дає нам можливість отримати потенційне зниження собівартості виробництва пального. Є ще один фактор - це національна валюта, яка після оновлення фіксованого курсу на початку літа, залишається на нинішньому рівні. При збереженні фіксованого курсу ми не очікуємо цінових коливань», - зазначив Перший заступник Міністра економіки. Також Денис Кудін підкреслив, що дефіциту пального найближчим часом на роздрібному ринку не очікується. «Ринок наразі повністю забезпечений пальним. Ми спостерігаємо навіть профіцит нафтопродуктів – оператори зуміли накопичити резерви і запаси, яких не вистачало в період дефіциту. Сьогодні відбулась повна диверсифікація поставок, і Україна – це перша країна в Європі, яка повністю відмовилась від російських нафтопродуктів», - підсумував Денис Кудін.Порт Констанца демонструє рекордні темпи перевалки завдяки українським вантажамhttps://agravery.com/uk/posts/show/port-konstanca-demonstrue-rekordni-tempi-perevalki-zavdaki-ukrainskim-vantazamhttps://agravery.com/uk/posts/show/port-konstanca-demonstrue-rekordni-tempi-perevalki-zavdaki-ukrainskim-vantazamSat, 24 Sep 2022 12:59:00 +0300articleМорські порти Румунії за підсумками 2022 року можуть перевищити рекордний показник вантажообігу минулого року. Таку оцінку озвучила Адміністрація морських портів Констанци (Compania Nationala Administratia Porturilor Maritime S.A. Constanta) у повідомленні, присвяченому Дню порту Констанца у Сербії, який було проведено 22 вересня. Повідомляють видання Порти України. Останні два роки були сприятливими для порту Констанца щодо вантажопотоку. Торік було зафіксовано найбільший обсяг операцій у румунських морських портах, а за перші вісім місяців 2022 року, за попередніми даними, відбулося зростання вантажопотоку приблизно на 13% — до 51 млн тонн, що створює передумови для перевищення рекордного трафіку 2021 року», — йдеться у повідомленні. Що стосується сербського напрямку, вантажний трафік, який надходить із Сербії або прямує транзитом до країни через порт Констанца, у 2021 році становив 8,9 млн тонн, а за перші шість місяців 2022 року — 4,1 млн тонн. Найбільший румунський морський порт Констанца протягом кількох місяців після початку російського вторгнення в Україну обробив 2,3 млн тонн українських експортних вантажів, у тому числі — близько 1,5 млн тонн зерна та 800 тис. тонн залізорудної сировини. Крім того, порт помітно збільшив контейнерообіг за рахунок українського напрямку. Зокрема, у першій половині 2022 року перевалка контейнерів зросла проти аналогічного періоду минулого року на 10,4%. Зазвичай темпи зростання контейнерного трафіку в порту становлять 2-3%. За оцінками аналітичної компанії Informall, така динаміка пояснюється переорієнтацією українського контейнеропотоку.НААН разом із ЄС та ФАО реалізує проєкт для збереження національної колекції генетичних ресурсів рослинhttps://agravery.com/uk/posts/show/naan-razom-iz-es-ta-fao-realizue-proekt-dla-zberezenna-nacionalnoi-kolekcii-geneticnih-resursiv-roslinhttps://agravery.com/uk/posts/show/naan-razom-iz-es-ta-fao-realizue-proekt-dla-zberezenna-nacionalnoi-kolekcii-geneticnih-resursiv-roslinSat, 24 Sep 2022 10:17:00 +0300articleДнями відбулася зустріч між представниками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), Національної академії аграрних наук України та її наукових установ, щодо обговорення реалізації нового фінансованого ЄС проєкту ФАО зі збереження колекції генетичних ресурсів рослин. Повідомляє пресслужба НААН. Новий півторарічний проєкт, що є частиною ширших зусиль ЄС із підтримки малих агровиробників та сільськогосподарських ланцюжків доданої вартості в Україні, має на меті надати допомогу НААН у збереженні унікальної національної колекції генетичних ресурсів рослин, що має не лише державне, а й світове значення з точки зору обсягу та різноманітності генетичного матеріалу. Учасники зустрічі детально обговорили спільний план дій до кінця року, зокрема, робочі питання, які стосуються термінів та умов переміщення багаторічної колекції у безпечне сховище. Загалом проєкт передбачає також вдосконалення інформаційної системи генетичних ресурсів рослин з сучасною ІТ-підтримкою. Найближчим часом планується підписання Меморандуму між ФАО та НААН щодо реалізації проєкту, а також укладання договорів між ФАО та науковими установами, виконання яких дозволить у короткий термін перемістити багаторічну колекцію у безпечне сховище. За умов успішної реалізації проєкту донорська підтримка української системи генетичних ресурсів рослин може бути розширена та розрахована на довший період.Маємо підтримувати аграріїв постраждалих від війни, – Олександр Гайдуhttps://agravery.com/uk/posts/show/maemo-pidtrimuvati-agrariiv-postrazdalih-vid-vijni-oleksandr-gajduhttps://agravery.com/uk/posts/show/maemo-pidtrimuvati-agrariiv-postrazdalih-vid-vijni-oleksandr-gajduSat, 24 Sep 2022 08:10:00 +0300articleУкраїнські області, які першими постраждали від бойових дій і зараз вже деокуповані, поступово нарощують свої аграрні потужності. Так, Житомирщина засіяла 94% площ від минулого року, а площі посівів деяких культур навіть збільшились. Про це заявив Голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду на комітетських слуханнях, які відбулися на Житомирщині. Під час поїздки народні депутати відвідали успішні підприємства Брусилівської громади, які хоч і були поруч з лінією фронту, але не зупиняли роботу. Навпаки - змогли переорієнтуватися. Підтримували переселенців та військових, запустили процес переробки зерна на борошно, аби випікати хліб. «Житомирщина однією з перших взяла на себе удар під час російського вторгнення. Безумовно, великі виклики постали перед аграріями - заміновані поля, знищена техніка, склади, елеватори, нестача пального, посівного матеріалу, обігових коштів, людського ресурсу. Тоді завдяки державним кредитним програмам, міжнародним партнерам, благодійникам, частину нагальних проблем вдалося швидко розв’язати. І сьогодні аграрії регіону довели, що в них повірили недарма, - зазначив Олександр Гайду. - Цього року тут планують зібрати понад 2, 6 млн. тонн урожаю - вистачить і на потреби регіону, і на реалізацію». За словами голови профільного комітету, для успішного відновлення та роботи аграріїв таких областей дуже важлива додаткова державна кредитна підтримка. За програмою 5-7-9% житомирські виробники отримали кредити на суму майже в 1 млрд. гривень. А також гранти на впровадження переробки, мікрогранти. «Аграрії таких областей - справжні герої. Тому маємо їх і надалі підтримувати. Це крок до забезпечення продбезпеки та відновлення економіки України", - підсумував Олександр Гайду.Понад 30 000 агровиробників уже зареєструвалися у Державному аграрному реєстріhttps://agravery.com/uk/posts/show/ponad-30-000-agrovirobnikiv-uze-zareestruvalisa-u-derzavnomu-agrarnomu-reestrihttps://agravery.com/uk/posts/show/ponad-30-000-agrovirobnikiv-uze-zareestruvalisa-u-derzavnomu-agrarnomu-reestriFri, 23 Sep 2022 17:56:00 +0300articleУпродовж тижня кількість заявок за програмою бюджетної підтримки через Державний аграрний реєстр (ДАР), яка фінансується коштами Європейського Союзу, зросла вдвічі. Про це повідомляють в Мінагрополітики. Станом на сьогодні 13 278 аграріїв є учасниками програми: за першим напрямом програми – субсидія на 1 га оброблюваних угідь сільськогосподарського призначення подали заявки 10 944 виробників сільськогосподарської продукції за другим, дотація за утримання корів – 2334 аграріїв. Агровиробники продовжують активно реєструватися у Державному аграрному реєстрі. Наразі кількість зареєстрованиз користувачів становить 31 000, ця цифра стрімко зростає. З огляду на це, нагадуємо, що учасниками програми можуть бути лише ті виробники сільськогосподарської продукції, котрі пройшли реєстрацію у Державному аграрному реєстрі та відповідають її критеріям. З умовами реєстрації та правилами користування ДАР можна ознайомитися у покроковій інструкції. Зверніть увагу, кінцевий термін подання заявок на участь у програмі за обома напрямами – 15 листопада 2022 року. Детальніше про умови участі можна почитати за посиланням. Довідково: Державний аграрний реєстр – це єдиний цифровий хаб для агровиробників України. Кожен, хто зареєстрований у системі, може подати заявку на отримання державних субсидій, цільових, субсидованих кредитних програм, а також позик і технічної допомоги від ЄС та інших міжнародних донорів.«Зерновий коридор»: за сьогодні відправлено 201 тис. тонн агропродукціїhttps://agravery.com/uk/posts/show/zernovij-koridor-za-sogodni-vidpravleno-201-tis-tonn-agroprodukciihttps://agravery.com/uk/posts/show/zernovij-koridor-za-sogodni-vidpravleno-201-tis-tonn-agroprodukciiFri, 23 Sep 2022 15:18:00 +0300articleСьогодні, 23 вересня, з портів Одеси, Чорноморська та порту «Південний» відправились 11 суден. На їх борту 201 тис. тонн продовольства для країн Азії та Африки. Про це повідомляє Міністерство Інфраструктури України.  З Одеського порту вийшов балкер ZEKO Y, з порту Чорноморськ — MERRY M, LADY AYANA, MO GAN SHAN, TZAREVICH, GUDENA, NIL DEMIR, SEA DOVE, а з порту «Південний» — FORTUNA, GEM STAR, MAVKA. З моменту виходу першого судна з українським продовольством уже експортовано 4,58 млн тонн агропродукції. Всього з українських портів вийшли 203 судна з продовольством для країн Азії, Європи та Африки.Експерти роз’яснили, які санкції передбачені за несвоєчасну реєстрацію податкових накладнихhttps://agravery.com/uk/posts/show/eksperti-rozasnili-aki-sankcii-peredbaceni-za-nesvoecasnu-reestraciu-podatkovih-nakladnihhttps://agravery.com/uk/posts/show/eksperti-rozasnili-aki-sankcii-peredbaceni-za-nesvoecasnu-reestraciu-podatkovih-nakladnihFri, 23 Sep 2022 14:05:00 +0300articleОстаннім часом у платників податків виникають питання щодо штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних. Експерти Всеукраїнської Аграрної Ради за підтримки Програми USAID з аграрного та сільського розвитку (АГРО) в рамках проекту "Підтримка економічного відновлення аграрного сектору України, постраждалого внаслідок військової агресії росії проти України", надають роз’яснення. Отже, Кабінет Міністрів України встановив, що на період карантину встановленого у зв’язку з коронавірусною хворобою (COVID-19)  штрафів за не реєстрацію чи несвоєчасну реєстрацію податкових накладних не буде. Період цей починався з 1 березня і мав завершитись в останній календарний день місяця (включно) після завершення карантину. Але цього не відбулось. Карантин триває. Водночас з 27 травня 2022 року, згідно з Законом №2260, мораторій щодо застосування штрафів на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії COVID-карантину не застосовується (п. 69.2 підрозділу 10 Перехідних положень ПКУ). Перевірки, у т.ч. документальні позапланові та камеральні, відновлено. Отже, штрафи за невчасну реєстрацію та нереєстрацію податкових накладних і РК до них наразі можуть бути застосовані. Якщо невчасно зареєстрована ПН, то накладається штраф. Термін прострочення і штрафи в % від суми ПДВ з незареєстрованої ПН/РК (пп. 1201.1 ПКУ):  до 15 к. днів – 10% від 16 до 30 к. днів – 20% від 31 до 60 к. днів – 30% від 61 до 365 к. днів – 40% від 366 к. днів і більше 50 %  Окрім того, за незареєстровану ПН/РК  нараховується штраф і за нереєстрацію (пп. 1201.2 ПКУ): 50% від суми податкових зобов’язань з ПДВ, яке було зазначено у такій незареєстрованій ПН/РК або від суми ПДВ, який був нарахований за операцією з постачання товарів/послуг, по якій така ПН/РК мала бути складена. На дану суму штраф ДПС виставляє ППР, по якому слід сплатити впродовж 10 к. днів, наступних за днем отримання такого ППР; ще 50%, тобто решту суми по незареєстрованій ПН/РК, якщо не сплатили вчасно штраф у згаданому вище ППР (пп. 1202.2 ПКУ). Експорт молочки продовжує зростатиhttps://agravery.com/uk/posts/show/eksport-molocki-prodovzue-zrostatihttps://agravery.com/uk/posts/show/eksport-molocki-prodovzue-zrostatiFri, 23 Sep 2022 13:15:00 +0300articleДані торговельної статистики за серпень надають позитиву перспективам української молочки. Місячний обсяг експорту в еквіваленті сирого молока досяг максимумів за останні два роки. Про це повідомив аналітик Інфагро Максим Фастєєв.  Така динаміка переважно пов’язана зі зміною нашого балансу, передусім, через падіння внутрішнього споживання, спричиненого військовою агресією ворога та міграційними процесами. Та варто відзначити додаткові важливі фактори: Передусім, робота всіх операторів ринку – виробників, переробників, трейдерів, чиновників, профільних об’єднань, експертів, які останні півроку, розуміючи важливість експорту, працювали над його збільшенням в умовах заблокованих логістичних маршрутів. В цьому пункті також варто відмітити наших партнерів, розташованих на західних кордонах. Девальвація фіксованого курсу гривні, яка вирівняла можливості для бізнесу і надала додаткових вартісних переваг українській продукції. Активізація «зернового коридору», яка частково розвантажила кордони з ЄС від продукції рослинництва. Окремо хочеться виділити торговельну динаміку вершкового масла. З товаром пов’язані як успіхи продажів в 2017-18 роках, так і зміни балансу, які спостерігались останнім часом в Україні (мова не тільки про зниження пропозиції молока, але і про зростання внутрішнього попиту в країні). Зараз ми знову бачимо високі цифри зовнішньої торгівлі товаром, в серпні обсяг експорту вершкового масла досяг показників 2018 року. Основний покупець – ЄС. Сподіваємося, що темпи зовнішньої торгівлі буде збережено навіть попри ріст внутрішнього попиту в 2023 році. Всі підстави для цього є.Українські аграрії приступили до збору кукурудзиhttps://agravery.com/uk/posts/show/ukrainski-agrarii-pristupili-do-zboru-kukurudzihttps://agravery.com/uk/posts/show/ukrainski-agrarii-pristupili-do-zboru-kukurudziFri, 23 Sep 2022 12:44:00 +0300articleСтаном на 22.09.2022 збирання зернових та зернобобових культур проведено на площі 6 млн 787 тис га (61%) при врожайності 38,4 ц/га, намолочено 26,1 млн тонн зерна. Повідомляє Мінагрополітики.  пшениці обмолочено 4,7 млн га (99%), при врожайності 41,0 ц/га намолочено 19,2 млн тонн; ячменю обмолочено 1,6 млн га (100%), при врожайності 34,7 ц/га намолочено 5,5 млн тонн; гороху обмолочено 109,4 тис. га (98%), при врожайності 22,9 ц/га намолочено 250,7 тис. тонн; кукурудзи на зерно обмолочено 20,9 тис. га (0,5%), при врожайності 44,1 ц/га намолочено 92,2 тис. тонн; гречки обмолочено 47,2 тис. га (40%), при врожайності 14,0 ц/га намолочено 58,5 тис. тонн; проса обмолочено 28,8 тис. га (64%), при врожайності 23,7 ц/га намолочено 68,1 тис. тонн. Крім того, триває збір соняшника, його проведено на площі 672 тис. га, (14%) намолочено 1 млн 294 тис. тонн насіння при врожайності 19,2 ц/га; Сої намолочено 228 тис. тонн при врожайності 23,3 ц/га, площа – 97,7 тис. га, (6%). Збір ріпаку завершено на площі 1,1 млн га, (100%) намолочено 3,1 млн тонн насіння при врожайності 28,8 ц/га; Цукрових буряків накопано 469 тис. тонн солодких коренів при врожайності 512 ц/га, площа – 9,2 тис. га, (5%). Сільгосптоваровиробники Дніпропетровщини, Кіровоградщини та Одещини намолотили більше як 2,0 млн тонн зерна. Понад 1 млн тонн – Вінниччина, Волинь, Київщина, Львівщина, Миколаївщина, Полтавщина, Сумщина, Тернопільщина, Харківщина, Хмельниччина та Черкащина. Найвища урожайність зернових та зернобобових культур у аграріїв Хмельниччини – 62,1 ц/га.Corteva Agriscience профінансувала інклюзивну пекарню, щоб забезпечити хлібом постраждалих українцівhttps://agravery.com/uk/posts/show/corteva-agriscience-profinansuvala-inkluzivnu-pekarnu-sob-zabezpeciti-hlibom-postrazdalih-ukraincivhttps://agravery.com/uk/posts/show/corteva-agriscience-profinansuvala-inkluzivnu-pekarnu-sob-zabezpeciti-hlibom-postrazdalih-ukraincivFri, 23 Sep 2022 11:35:00 +0300articleЗа сприяння компанії інклюзивна пекарня Good Bread виготовила 7000 хлібин, які отримали люди на звільнених територіях та поблизу фронту. Повідомляє пресслужба компанії. Щоб допомогти із забезпеченням їжею українцям на звільнених територіях та на територіях, наближених до лінії фронту, міжнародна науково-дослідницька сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience виділила грант інклюзивній пекарні Good Bread, яка після звільнення від окупантів сіл на Київщині та Чернігівщині організувала проєкт для забезпечення постраждалих хлібом. Загалом за підтримки Corteva було спечено близько 7 тисяч буханців хліба, які роздали на звільнених територіях, а також в районі Краматорська (Донецька область).  Good Bread – інклюзивна пекарня, мета якої створити місця для соціалізації та адаптації людей з ментальною інвалідністю (розумовою відсталістю, аутизмом, синдромом Дауна тощо). За три роки існування пекарня задіяла майже 50 осіб та створила унікальне інклюзивне середовище, яке дозволяє людям з інвалідністю ставати справжніми професіоналами своєї справи та досягати успіхів. Corteva вже другий рік поспіль підтримує пекарню і на початку 2022 виділила їй грант на виготовлення обідів для людей, які опинилися в скрутних життєвих обставинах без домівок. Але з початку широкомасштабного військового вторгнення росії на територію України, пекарня переключилася на виготовлення хліба для постраждалих українців. Corteva, яка активно підтримає Україну та однією з перших міжнародних компаній чітко заявила про свою позицію, вийшовши з російського ринку, підтримала новий проєкт партнерів. «З перших днів широкомасштабної війни росії проти України питання продовольчої безпеки особливо загострилося в нашому суспільстві, адже війна - це лихо, яке позбавляє українців життя, майна та доступу до продуктів харчування, особливо на окупованих та прифронтових територіях. У Corteva ми не можемо стояти осторонь цієї проблеми і долучаємося до гуманітарних та благодійних ініціатив, які допомагають постраждалим. Ми розділяємо цінності наших давніх друзів з пекарні Good Bread і пишаємося можливістю підтримувати їх у цій благородній місії», - говорить Анна Бабіч, менеджерка з корпоративних комунікацій Corteva Agriscience в Центральній та Східній Європі ​​​​​ «Людей, яким потрібен хліб, не стає менше. Ми дізнаємось про нові місця, куди складно доїхати, де живуть переселенці, де постійні обстріли. Чернігівська область, Харківська, Донецька. Там чекають наш хліб і ми будемо пекти, поки є люди, яким це потрібно. Ми годуємо людей разом з вами. Самотужки ми би не впорались. Кожен з вас, кожен ваш донат - це хліб. Тому ми дуже вдячні Corteva, завдяки яким ми випекли майже 7 000 хлібин. Важливо, коли великий бізнес розуміє свою відповідальність та достримується в діяльності найвищих етичних принципів, адже тільки за умови спільної роботи ми маємо шанси на перемогу», - говорить Владислав Малащенко, засновник пекарні Good Bread. Дізнатися про інші напрями допомоги Corteva Agriscience можна на сайті за посиланням. Про Corteva Agriscience Corteva Agriscience — це публічна, глобальна, винятково сільськогосподарська компанія, яка надає фермерам у всьому світі найповніше портфоліо в галузі – включаючи збалансований та різноманітний вибір насіння, засобів захисту сільськогосподарських культур та цифрові рішення, орієнтовані на максимізацію продуктивності для підвищення врожайності та рентабельності. Будучи представленою одними з найвідоміших брендів у сільському господарстві та маючи провідний у галузі портфель продуктів та технологій, що має значні можливості до зростання, компанія прагне працювати з зацікавленими сторонами всієї продовольчої системи, виконуючи своє зобов’язання збагачувати життя тих, хто виробляє, та тих, хто споживає, забезпечуючи розвиток майбутніх поколінь. Corteva Agriscience стала незалежною публічною компанією 1 червня 2019 року. Раніше компанія була сільськогосподарським підрозділом DowDuPont. Більш детальну інформацію можна знайти на сайті http://www.corteva.com.uaВ Одесі відбудуться громадські обговорення законодавчих ініціатив в агросекторіhttps://agravery.com/uk/posts/show/v-odesi-vidbudutsa-gromadski-obgovorenna-zakonodavcih-iniciativ-v-agrosektorihttps://agravery.com/uk/posts/show/v-odesi-vidbudutsa-gromadski-obgovorenna-zakonodavcih-iniciativ-v-agrosektoriFri, 23 Sep 2022 10:52:00 +0300article29 вересня 2022 року в Одесі відбудуться громадські обговорення законодавчих ініціатив в агросекторі між агровиробниками, керівництвом ВАР та Міністерством аграрної політики та продовольства України. Захід організований в рамках Програми підтримки продовольчої безпеки агровиробників, яку впроваджує Всеукраїнська Аграрна Рада за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО). Учасники зустрічі обговорять актуальні проблемні питання аграріїв південних регіонів. Зокрема: стан експорту та реформи в галузі перевезень агропродукції; бронювання виробників с/г підприємств: відстрочка, IT рішення для пришвидшення процесу; завищену нормативно-грошову оцінку землі на півдні України; пільгове кредитування агросектору; проблематику неповернення експортерами валютної виручки та закупівлю продукції без ПДВ; законопроект про операторів державних меліоративних систем; постачання рукавів для зберігання сільгосппродукції тощо. Спікери: Тарас Висоцький - заступник Міністра аграрної політики та продовольства України; Михайло Соколов - радник Міністра аграрної політики та продовольства України; Андрій Дикун - голова ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада». Реєстрація учасників розпочинається о 10:00. Проведення заходу стало можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) Попередня реєстрація за номером +380674721277 За минулий тиждень у межах програми «Доступні кредити 5–7–9» аграрії залучили більш ніж 3 млрд грнhttps://agravery.com/uk/posts/show/za-minulij-tizden-u-mezah-programi-dostupni-krediti-5-7-9-agrarii-zalucili-bils-niz-3-mlrd-grnhttps://agravery.com/uk/posts/show/za-minulij-tizden-u-mezah-programi-dostupni-krediti-5-7-9-agrarii-zalucili-bils-niz-3-mlrd-grnFri, 23 Sep 2022 09:46:00 +0300articleУ цілому за 2022-й рік станом на сьогодні 32 255 аграріїв залучили кредитів на 61 млрд 258 млн грн. З них під посівну кампанію до 1 червня – на суму 38 млрд 551 млн грн. Із 1 червня по сьогодні – 22 млрд 708 млн грн. Про це повідомляють в Мінагрополітики.  Загалом за програмою портфельних гарантій 80 % видано кредитів в обсязі 25 млрд 733 млн грн. За минулий тиждень 1263 аграрії отримали кредитів на 3 млрд 185 млн грн. Топ-10 регіонів за обсягами кредитування за увесь період є: Київська (8 млрд 608 млн грн), Вінницька (6 млрд 671 млн грн), Кіровоградська (6 млрд 16 млн грн), Дніпропетровська (3 млрд 966 млн грн), Одеська (3 млрд 903 млн грн), Полтавська (3 млрд 486 млн грн), Львівська (3 млрд 470 млн грн), Чернігівська (3 млрд 340 млн), Волинська (3 млрд 263 млн грн), Хмельницька (3 млрд 178 млн грн) області. Найбільші обсяги кредитів за цей час надали: «Райффайзен Банк» (13 млрд 64 млн грн), «ПриватБанк» (12 млрд 773 млн грн), «Ощадбанк» (10 млрд 366 млн грн), «Укргазбанк» (6 млрд 575 млн грн), «Креді Агріколь банк» (5 млрд 248 млн грн),«ПУМБ» (4 млрд 272 млн грн), «Укрексімбанк» (3 млрд 309 млн грн),  «прокредит Банк» (1 млрд 650 млн грн). Аграрії залучають кредити в розмірі від 100 тис. до 90 млн грн у межах програми «Доступні кредити 5-7-9». Відсотки становлять від 0% до 9% залежно від категорії кредиту та суб’єкта підприємництва. Процентна ставка для позичальника – це частина базової процентної ставки за кредитом, яку він сплачує. Різницю між базовою процентною ставкою та процентною ставкою для позичальника компенсує Фонд розвитку підприємництва. Банки йдуть на суттєве спрощення умов отримання кредитів для аграріїв: це стосується пакета документів та різноманітних бюрократичних процедур, подекуди скасовують необхідність нотаріального завірення договорів застави. Працює ринок кредитування під заставу земельної ділянки. Нагадаємо, Уряд затвердив порядок використання 1,5 млрд грн на підтримку малих і середніх фермерів та сільгоспвиробників. Агровиробники зможуть подати заявку на отримання державних субсидій, цільових, субсидованих кредитних програм, позик і технічної допомоги від ЄС та інших міжнародних донорів на онлайн-платформі Державний аграрний реєстр. Експерти галузі тваринництва розповіли, як наростити поголів’я чи оновити стадоhttps://agravery.com/uk/posts/show/eksperti-galuzi-tvarinnictva-rozpovili-ak-narostiti-pogoliva-ci-onoviti-stadohttps://agravery.com/uk/posts/show/eksperti-galuzi-tvarinnictva-rozpovili-ak-narostiti-pogoliva-ci-onoviti-stadoFri, 23 Sep 2022 08:20:00 +0300articleПлануєте наростити поголів’я чи оновити стадо? Асоціація "Свинарі України" виклали перелік постачальників генетики свиней, що працюють чи представлені в Україні. Поставки генетики традиційно відновлюють восени, коли спадають високі температури. Вітчизняні свиногосподарства мають можливість закуповувати племінних тварин та ремонтний молодняк як на вітчизняних племінних підприємтсвах, так і завозити з-за кордону. Україна співпрацює зі світовими генетичними компаніями, низка з яких мають тут свої нуклеуси/мультиплікатори. Імпорт племресурсів сьогодні теж не проблема, адже заборону на транзит живих свиней через АЧС-позитивні країни знято з кінця весни. «Упродовж січня-серпня 2022-го до України завезли 49 т живих свиней сукупною вартістю 807 тис. дол. США (близько 500–600 гол., за попередніми оцінками). Поставки прийшлися на червень після того, як зняли заборону на транзит свиней через АЧС-позитивні країни, а чистопорідних тварин включили до переліку товарів критичного імпорту. Після скасування цього переліку в липні активізації зовнішніх поставок генетичних ресурсів не сталося з сезонних причин (згідно з вимогами до благополуччя, ветеринарні служби країн ЄС не дозволяють перевезення свиней за високих температур), а в кінці місяця перегляд курсу валют створив нові, вже економічні бар'єри. Наразі спека спала і ситуація на ринку сприяє пожвавленню закупок племінних та гібридних тварин», — коментують в Асоціації «Свинарі України». Базу вітчизняних племінних свиногосподарств можете знайти за посиланням на нашому сайті.Події аграрного фронту (16.09.2022 - 22.09.2022)https://agravery.com/uk/posts/show/podii-agrarnogo-frontu-16092022-22092022https://agravery.com/uk/posts/show/podii-agrarnogo-frontu-16092022-22092022Fri, 23 Sep 2022 07:00:00 +0300articleУкраїна веде дві війни одночасно: одну — за суверенітет і цілісність території, другу — за продовольчу безпеку світу. Пропонуємо дайджест перемог і поразок аграрного фронту за тиждень. Всеукраїнська Аграрна Рада у складі Всеукраїнського Аграрного Форуму разом з низкою провідних аграрних асоціацій звернулися до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з проханням якнайшвидше профінансувати аграріїв на деокупованих у вересні територіях. Аграрні асоціації звертають увагу, що з початку вересня 2022 року Збройними Силами України було звільнено понад 8,5 тисяч кв. км тимчасово окупованих територій нашої країни, зокрема майже третину території Харківської області. На цих деокупованих територія в обробітку знаходиться близько 500 тис. гектарів с/г земель. Більшість аграріїв на цих територіях зазнали значних руйнувань, знищення та розкрадання їхнього майна, техніки, худоби, земельних угідь. Орієнтовна потреба у фінансуванні відновлення діяльності с/г товаровиробників лише вказаних звільнених територій складає близько 5 млрд грн Аграрії 4-х областей обговорили проблемні питання з урядовцями. Серед основних питань, які хвилювали агровиробників: низькі ціни на агропродукцію, роботу в окупації (закон про колаборацію), блокування податкових накладних, бронювання агровиробників, розмінування полів, випадки вилучення техніки з господарств на потреби армії, підвищення цін на залізничні перевезення та проблеми з логістикою автошляхами тощо. Окремо зупинилися на питанні відшкодування збитків аграріям, підприємства яких зруйновані чи пошкодження внаслідок воєнних дій. Повномасштабна війна підриває не лише продовольчу безпеку України, а й усього світу, адже ми годуємо приблизно 400 млн людей. Про це заявив голова ВАР Андрій Дикун під час виступу на Global Food Security Event, який відбувся в рамках Генеральної Асамблеї ООН. Очільник ВАР окреслив корострокові та довгострокові завдання для українського аграрного сектору. Серед короткострокових: Збільшення обсягів експорту. Зниження собівартості аграрної продукції та збільшення закупівельних цін. Довгострокові завдання: Відновлення зруйнованого агросектору. Розвиток переробної промисловості. Збільшення обсягів виробництва аграрної продукції на гектар. Перевірка полем. Господарства «Фаворит-АГРО» та ФГ Колотуцького придбали по декілька комбайнів Case IH 250 серії й задоволені їх роботою. Чим керувалися при виборі саме комбайнів Case IH Axial-Flow 7250 та як зарекомендувала себе техніка на українських полях ми запитали у власників господарств. Делікатний обмолот, висока продуктивність, низькі експлуатаційні витрати та простота управління - ці фактори набувають особливої ваги в умовах сьогодення, коли аграрним підприємствам доводиться обережно ставитися до витрат, приймаючи найбільш зважені та економічно обґрунтовані рішення. Від початку реалізації «зернові ініціативи» з українських морських портів вже вийшло 192 судна з 4,38 мільйона тонн агропродукції. Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Міністерства інфраструктури України. «Зі старту реалізації «зернової ініціативи» з українських портів вирушили 192 судна. Загалом експортовано до країн Азії, Європи та Африки 4,38 млн тонн агропродукції.  Планування та меліорація: в Мінагрополітики окреслили ключові пункти розвитку громадhttps://agravery.com/uk/posts/show/planuvanna-ta-melioracia-v-minagropolitiki-okreslili-klucovi-punkti-rozvitku-gromadhttps://agravery.com/uk/posts/show/planuvanna-ta-melioracia-v-minagropolitiki-okreslili-klucovi-punkti-rozvitku-gromadFri, 23 Sep 2022 06:17:00 +0300articleСтворення комплексних планів просторового планування територій для всіх громад, актуалізація та відкриття картографічних матеріалів, онлайн-моніторинг стану земель та розвиток меліоративної інфраструктури. Такі ключові плани для відновлення сільського господарства України та розвитку громад озвучив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик під час конференції  «Просторове планування розвитку територій громад під час та після війни: виклики, відновлення, розвиток». За його словами, реалізацію плану вже напрацьовує спеціально створена при Мінагрополітики робоча група. Він втілюватиметься в межах загальної політики відновлення вітчизняної аграрної галузі – «Нова аграрна політика». Денис Башлик окреслив чотири ключові пункти для розвитку громад, які вже заплановані та включені до стратегії відновлення: 1)     аерофотозйомка та створення актуальних картографічних матеріалів на всю територію України; 2)     проведення моніторингу земель та відновлення й рекультивація порушених війною с/г земель; 3)     відновлення зруйнованої та пошкодженої меліоративної інфраструктури та будівництво зрошувальних систем і допоміжної інфраструктури (попередній план – охопити площу в 1 млн га); 4)     створення комплексних планів просторового планування територій для всіх громад. «Одна з ключових цілей у контексті життя громад, – щоб територіальні органи влади формували стратегію розвитку своїх територій не на рік вперед, а в довготривалій перспективі на 5–10 років. Необхідно, щоб в Україні був повністю забезпечений увесь ланцюг продовольчої безпеки. Мінагрополітики буде працювати над її реалізацією, паралельно впроваджуючи спрощення всіх процедур, від яких залежить розвиток територій громад», – резюмував Денис Башлик. Кількість учасників Національної платформи продовольчої безпеки перевищує 5,5 тисячhttps://agravery.com/uk/posts/show/kilkist-ucasnikiv-nacionalnoi-platformi-provodovolcoi-bezpeki-perevisue-55-tisachttps://agravery.com/uk/posts/show/kilkist-ucasnikiv-nacionalnoi-platformi-provodovolcoi-bezpeki-perevisue-55-tisacThu, 22 Sep 2022 17:42:00 +0300articleВже протягом шести місяців функціонує Національна платформа продовольчої безпеки, яка була створена для обміну інформацією щодо наявних пропозицій та потреб у продуктах харчування й інших необхідних товарах. Про це повідомляє Держпродспоживслужба.  На сьогоднішній день кількість учасників платформи перевищує 5,5 тисяч. Серед них – виробничі та торгові компанії, агропідприємства, місцеві громади та військові адміністрації. Найчисельніша категорія учасників – це виробники, які складають 32% від усіх користувачів. Наразі на платформі опубліковано більше 1,6 тисяч пропозицій від учасників. Найпопулярнішими пропозиціями, які публікувалися на платформі протягом шести місяців, були продукти харчування – хліб, цукор, м'ясні та молочні вироби. Публікувалися й непродовольчі товари, такі як побутова хімія, мінвата або електроінструменти. Актуальних потреб на сьогоднішній день більше 1,7 тисяч. Серед потреб, які найчастіше запитували користувачі за цей час – крупи, консерви, борошно та м'ясо. Нагадаємо, учасники, зареєстровані на платформі, мають змогу напряму контактувати та укладати угоди з постачання необхідних товарів. Реєстрація та робота на платформі для всіх учасників є безкоштовною. На головній сторінці можна завантажити інструкцію з використання платформи. Довідково. Національна платформа продовольчої безпеки розроблена та впроваджується за підтримки Офісу Президента України, Міністерства економіки, Міністерства цифрової трансформації, Міністерства інфраструктури та Міністерства аграрної політики та продовольства України, а також за підтримки проєкту ЄС EU4SaferFood. «Зернова угода»: з українських портів вже вийшло 192 суднаhttps://agravery.com/uk/posts/show/zernova-ugoda-z-ukrainskih-portiv-vze-vijslo-192-sudnahttps://agravery.com/uk/posts/show/zernova-ugoda-z-ukrainskih-portiv-vze-vijslo-192-sudnaThu, 22 Sep 2022 15:57:00 +0300articleВід початку реалізації «зернові ініціативи» з українських морських портів вже вийшло 192 судна з 4,38 мільйона тонн агропродукції. Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Міністерства інфраструктури України. «Зі старту реалізації «зернової ініціативи» з українських портів вирушили 192 судна. Загалом експортовано до країн Азії, Європи та Африки 4,38 млн тонн агропродукції», - йдеться у повідомленні. Зазначається, що у четвер 22 вересня з Одеських портів вийшло 7 суден, які навантажені 107,5 тис. т агропродукції для країн Азії та Європи. Одне з цих суден - балкер BC VANESSA, зафрахтований Всесвітньою продовольчою програмою (ВПП) ООН, який вийшов з Одеського порту з 30 тис. т пшениці на борту. Балкер прибуде до порту в Пакистані, де пшениця буде розвантажена і доставлена жителям Афганістану. Наразі населення цієї країни потерпає від продовольчої кризи.Парламент запровадив компенсацію ЄСВ або частину зарплати для шести видів працівниківhttps://agravery.com/uk/posts/show/parlament-zaprovadiv-kompensaciu-esv-abo-castinu-zarplati-dla-sesti-vidiv-pracivnikivhttps://agravery.com/uk/posts/show/parlament-zaprovadiv-kompensaciu-esv-abo-castinu-zarplati-dla-sesti-vidiv-pracivnikivThu, 22 Sep 2022 14:15:00 +0300articleВерховна Рада прийняла урядові законопроекти, спрямовані на активізацію ринку праці та зростання зайнятості серед населення. Рішення про схвалення законопроектів 6067 та 5795 були прийняті депутатами сьогодні, 21 вересня. Повідомляє пресслужба Мінекономіки.  “Уряд приділяє особливу увагу питанню підвищення рівня зайнятості, адже через війну мільйони українців втратили роботу, бо підприємства зупинились чи зруйновані, багато хто вимушено переїхав в більш безпечні регіони і шукає нову роботу там. Ми вже запустили низку програм, що стимулюють створення нових робочих місць та зменшення безробіття. Зокрема, грантові програми на відкриття та розвиток бізнесу, виплачуємо компенсацію роботодавцям за працевлаштування переселенців. Сьогоднішня підтримка парламентом наших законодавчих ініціатив - це черговий крок, що допоможе активізувати ситуацію на ринку праці, а також збільшити податкові надходження”, - прокоментувала Перший віцепрем'єр- міністр України - Міністр економіки Юлія Свириденко.   Законопроектом 6067 запроваджується низка новацій, що дозволять удосконалити роботу служби зайнятості, створити нові робочі місця завдяки активним програмам на ринку праці, забезпечать зменшення рівня безробіття. Зокрема, впроваджується стимулювання для роботодавців у вигляді компенсації ЄСВ або частини заробітної плати з Фонду по безробіттю за працевлаштування:  молоді, зокрема, на перше робоче місце; учасників бойових дій; одиноких батьків, батьків дітей з інвалідністю; осіб за 5 років до досягнення пенсійного віку; осіб з інвалідністю; довготривалих безробітних та інших вразливих категорій громадян. Окрім того, змінюються застарілі підходи щодо допомоги безробітним в пошуку підходящої роботи, впроваджується європейський метод до виплати допомоги по безробіттю відповідно до страхових принципів - чим більший страховий стаж, тим більше тривалість та розмір виплат, які отримує людина. Пропонується залучати більше безробітних до громадських робіт з відновлення країни, за що вони отримуватимуть вищий дохід, ніж допомога по безробіттю. Законодавчі зміни, запропоновані законопроектом 5795, також врегульовують низку питань щодо роботи в Україні іноземців та осіб без громадянства. Зокрема:  встановлюється належний контроль за застосуванням праці іноземців та осіб без громадянства та сплатою ЄСВ шляхом запровадження моніторингу через електронний обмін інформацією між різними органами; Державній службі зайнятості надається право оперативно реагувати і скасовувати дозволи на застосування праці іноземців за зверненням правоохоронних органів;  зменшується навантаження на роботодавців у разі залучення іноземної робочої сили шляхом скасування вимоги щодо виплати заробітної плати іноземцю у розмірі 5 або 10 мінімальних заробітних плат; удосконалюється порядок видачі дозволів - ця адміністративна послуга стане доступною через ЦНАП.