Аграверіhttps://agravery.com/site/indexhttps://agravery.com/img/logo-x-100.gifАграверіhttps://agravery.com/site/indexukThu, 14 Nov 2019 23:25:00 +0200В Україні прогнозують зниження цін на союhttps://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-prognozuut-znizenna-cin-na-souhttps://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-prognozuut-znizenna-cin-na-souThu, 14 Nov 2019 23:25:00 +0200articleПро це повідомляє електронна зернова біржа Grain Trade. Внаслідок зниження врожайності та посівних площ виробництво сої, в порівнянні з минулим роком, зменшилось з 4,4 до 3,7 млн тонн. Трейдери активно купують олійну за валютними контрактами, що збільшує темпи експорту та ціни в порту до 340-342 $/тонна на гмо-сою з протеїном 37%. Попри високий попит з боку Білорусі ціни попиту на сою без гмо з протеїном 39% не перевищують 345-350 $/тонна на кордоні України та Білорусі. «Внаслідок низького попиту з боку переробників та зміцнення гривні закупівельні ціни на сою з доставкою на завод залишаються на рівні 8,5-9,1 тис. грн/тонна. Зниження світових цін найближчим часом зупинить зростання цін на сою в Україні та навіть призведе до незначного падіння», – йдеться в повідомленні.  В Україні проведуть експеримент з татуювання поросят замість биркуванняhttps://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-provedut-eksperiment-z-tatuuvanna-porosat-zamist-birkuvannahttps://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-provedut-eksperiment-z-tatuuvanna-porosat-zamist-birkuvannaThu, 14 Nov 2019 22:30:00 +0200articleПро це повідомляє асоціація «Свинарі України» Так, згідно з чинним вітчизняним законодавством, тварини, які переміщуються, мають бути обов’язково ідентифіковані. «Ідентифікація товарних свиней, яких утримують та розводять юридичні особи, здійснюється перед вибуттям тварин з господарства шляхом прикріплення однієї пари бирок відповідного зразка з груповим номером — реєстраційним номером господарства в Реєстрі тварин або татуюванням реєстраційного номера господарства (для тварин старше чотирьох місяців)» (відповідно до «Порядку ідентифікації та реєстрації свиней»). Виробничий цикл багатьох вітчизняних свиногосподарств поділений на два майданчики  — маточник (свиноматки і поросята до 70-80 днів життя) і відгодівельник (поросята від 70-80 днів життя до реалізації на забій). Переважно майданчики знаходяться в різних адміністративно-територіальних одиницях. Це означає, що при перевезенні поросят з маточника у відгодівельник (у віці 2,5 місяців) їх треба биркувати, що створює додаткове фінансове навантаження на підприємства. Щоб вирішити цю проблему,  Асоціація «Свинарі України» та Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин проведуть експеримент з татуювання поросят різних вікових груп (з відлучення до 4 місяців). Підприємства, що стануть дослідною базою, вже провели підготовчу роботу, закупили необхідне обладнання. У рамках експерименту перевірятимуть 2 методи татуювання поросят: нанесення тату на вухо та стегно. Обов’язкова умова — щоденна відео- та фотофіксація. Головна мета дослідження — визначити, наскільки чіткою буде візуалізація татуювання та упродовж якого періоду ця позначка зберігатиметься.  У разі позитивних результатів експерименту, АСУ разом з Агентством ідентифікації і реєстрації тварин напрацюють зміни до чинного Порядку ідентифікації та реєстрації свиней та ініціюватимуть їх впровадження.  Російські добрива потрапляють в Україну всупереч санкціямhttps://agravery.com/uk/posts/show/rosijski-dobriva-potraplaut-v-ukrainu-vsuperec-sankciamhttps://agravery.com/uk/posts/show/rosijski-dobriva-potraplaut-v-ukrainu-vsuperec-sankciamThu, 14 Nov 2019 21:15:00 +0200articleПро це повідомляє видання «Бізнес Цензор» у аналітичному матеріалі Сергія Головньова та Юрія Вінничука. На думку авторів, якщо не стримувати імпорт азотних добрив з РФ, українські хімічні заводи зупиняться. А коли українські аграрії будуть повністю залежати від поставок добрив з РФ, у Кремля з'явиться один з найпотужніших важелів економічного тиску на Україну. «Саме для уникнення такої ситуації в 2017-2018 роках Кабмін запроваджував загороджувальні мита на імпорт карбаміду, аміачної селітри та карбамідо-аміачної суміші (КАС) з РФ. А з липня 2019 року Уряд повністю заборонив завезення на митну територію України російських добрив», — нагадують автори матеріаліу. Втім, російські добрива все одно постачаються в Україну через треті країни та з іншими товарними кодами. «Азотні добрива, сировиною для виробництва яких є природний газ, займають третє місце в структурі імпорту з РФ і, фактично, поставки російських добрив в Україну є поставками газу в переробленому вигляді», — йдеться у статті. Нагадаємо, Азербайджан постачатиме в Україну дешеві добрива.МХП створює групу компаній для трансформації бізнесуhttps://agravery.com/uk/posts/show/mhp-stvorue-grupu-kompanij-dla-transformacii-biznesuhttps://agravery.com/uk/posts/show/mhp-stvorue-grupu-kompanij-dla-transformacii-biznesuThu, 14 Nov 2019 20:09:00 +0200articleПро це заявив голова правління холдингу Юрій Косюк, передає прес-служба компанії. «Зараз бізнес у сфері АПК – дуже сучасний, а МХП – один з найінноваційніших холдингів в Україні. За рівнем застосування сучасних технологій ми не лише серед лідерів в Україні – ми значно випереджаємо багато європейських компаній. Майбутнє – за діджиталізацією, новими цифровими рішеннями та штучним інтелектом», – заявив Юрій Косюк. Він пояснив, що МХП працює над створенням групи компаній, які займатимуться трансформацією бізнесу МХП: За словами Косюка, основне завдання – трансформація бізнесу за різними напрямами завдяки залученню стартапів і впровадженню цифрових технологій. Однією з перших компаній, яка почне трансформацію бізнесу МХП, стане MHP Digital. Довідка:  МХП – вертикально інтегрований лідер українського аграрного виробництва з європейським акціонерним капіталом і закордонними виробничими активами, що працює в галузях птахівництва, рослинництва, зернопереробки, виробництва комбікормів, м'ясопереробки та тваринництва. В активі холдингу – понад 30 підприємств. Рада залишила акцизний збір у місцевих бюджетахhttps://agravery.com/uk/posts/show/rada-zalisila-akciznij-zbir-u-miscevih-budzetahhttps://agravery.com/uk/posts/show/rada-zalisila-akciznij-zbir-u-miscevih-budzetahThu, 14 Nov 2019 19:11:00 +0200articleПро це повідомляє racurs.ua. Акциз, за задумом уряду, мав спрямовуватися у 2020 році в дорожній фонд обласних рад, але депутати запропонували залишити його у 2020 році в громадах, аби посилити децентралізаційні процеси. Комітет пропонував не підтримувати цю правку, про що з трибуни доповів голова підкомітету Комітету з питань бюджету Юрій Кузбит. Він вважав, що зміна істотно розбалансує бюджет. Але нардепи вирішили інакше. У випадку неврахування проголосованої депутатами правки з наступного року громади щорічно втрачали б приблизно 7,7 млрд грн.Аграрії продовжать боротьбу за справедливий ринок землі ― Дикунhttps://agravery.com/uk/posts/show/agrarii-prodovzat-borotbu-za-spravedlivij-rinok-zemli-dikunhttps://agravery.com/uk/posts/show/agrarii-prodovzat-borotbu-za-spravedlivij-rinok-zemli-dikunThu, 14 Nov 2019 18:02:00 +0200articleПро це заявив голова ГС «Веукраїнська Аграрна Рада» Андрій Дикун. Нагадаємо, вчора попри масштабні протести український парламент дав старт земельній реформі в країні, проголосувавши за законопроєкт №2178-10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення». «На жаль, більшість не дослухалась до вимог сільгоспвиробників ― законопроєкт не було відправлено на повторне перше читання, що дозволило б зняти напругу у суспільстві та внести на розгляд парламенту уже допрацьований законопроєкт, який містить усі необхідні норми, у тому числі і те, що обіцяв президент», ― говорить Андрій Дикун. Голова ВАР відмітив, що тим не менш, разом аграріям вдалось отримати одну з надважливих для України перемог – отримати публічні гарантії від президента та лідера парламентської більшості Володимира Зеленського, що в законопроєкт про ринок землі будуть внесені зміни і, перш за все, що питання про допуск іноземців буде вирішуватись під час всенародного референдуму. Андрій Дикун наголосив на тому, що: По-перше, долю землі повинен вирішувати народ. «Питання допуску іноземців до ринку землі в Україні має вирішуватись виключно через всеукраїнський референдум. До його проведення землю зможуть купувати тільки держава, місцеві органи самоврядування, громадяни України та компанії, засновниками (учасниками) яких є виключно громадянами України», ― підкреслив голова асоціації. По-друге, земля має належати людям, а не олігархам. «Тому необхідно кардинально знизити максимальний розмір с/г земель, які можуть належати одному власнику (з урахуванням пов'язаних осіб) з запропонованих урядом 214 тис га», ― наголосив Андрій Дикун. І по-третє, Україні необхідно запровадити поступовий запуск ринку землі «На першому етапі землю зможуть купувати тільки держава, місцеві органи самоврядування і громадяни України», ― резюмував голова асоціації. Нагадаємо, вчора, під стінами ВР відбулась акція протесту аграріїв проти продажу землі олігархам «Ні розпродажу України!». На знак протесту проти прийняття "олігархічного" законопроєкту про ринок землі №2178-10, який веде до зубожіння аграрної галузі, учасники акції "поховають" під парламентом порося.ВР прийняла закон щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносинhttps://agravery.com/uk/posts/show/vr-prijnala-zakon-sodo-udoskonalenna-sistemi-upravlinna-ta-deregulacii-u-sferi-zemelnih-vidnosinhttps://agravery.com/uk/posts/show/vr-prijnala-zakon-sodo-udoskonalenna-sistemi-upravlinna-ta-deregulacii-u-sferi-zemelnih-vidnosinThu, 14 Nov 2019 17:33:00 +0200articleПроект Закону зареєстровано за №2194. За проголосувало 27 нардепа. Метою законопроекту є реформування системи управління у сфері земельних відносин та зняття штучних обмежень господарської діяльності для спрощення доступу до земельних ресурсів населення та бізнесу, скасування зайвих дозволів та дублювання процедур перевірки документації із землеустрою. Крім того, проектом запроваджується незалежний контроль документації із землеустрою через громадську експертизу або рецензування та надання відомостей документації із землеустрою статусу публічних, відкритих та загальнодоступних даних. Законопроектом пропонується: скасувати вимоги щодо цільового використання земель сільськогосподарського призначення, у тому числі й заборону передачі таких земель у власність іноземцям та прирівняним до них особам;  виключити поняття «особливо цінні землі»; запровадити низку змін до повноважень органів державної влади та управління, місцевого самоврядування, центральних органів виконавчої влади у сфері використання та охорони земель; ввести визначення термінів «територія територіальної громади», «межа території територіальної громади»; ліквідувати самоврядний контроль у сфері використання та охорони земель; скасувати державну експертизу землевпорядної документації тощо. Відповідні зміни пропонується внести до 28 законодавчих актів, серед яких: Земельний, Водний, Лісовий кодекси, Кодекс про адміністративні правопорушення кодекси України, закони України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про оренду землі», «Про оцінку земель», «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Про охорону земель», «Про Державний земельний кадастр», «Про землеустрій», «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність», «Про регулювання містобудівної діяльності» та ін. Нагадаємо, вчора Рада прийняла в другому читанні земельний закон.Понад 2,84 млрд гривень держпідтримки перераховано українським аграріямhttps://agravery.com/uk/posts/show/ponad-284-mlrd-griven-derzpidtrimki-pererahovano-ukrainskim-agrariamhttps://agravery.com/uk/posts/show/ponad-284-mlrd-griven-derzpidtrimki-pererahovano-ukrainskim-agrariamThu, 14 Nov 2019 16:56:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба Мінекономіки. Дані у розрізі програм: За програмою «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств» фермерам нараховано 126,1 млн грн за липень-вересень 2019 року (інформація підготовлена на основі реєстрів, отриманих від уповноважених банків та Укрдержфонду). Зокрема, кошти нараховані за наступними напрямами: 49,6 млн грн ― часткова компенсація вартості техніки та обладнання для 749 отримувачів; 28,0 млн грн - здешевлення кредитів  для 297 отримувачів; 290,8 тис. грн ― часткова компенсація витрат, пов’язаних з наданими с/г дорадчими послугами для 17 отримувачів; 11,8 млн грн ― бюджетна субсидія на одиницю оброблюваних угідь ― новоствореним фермерським господарствам для 210 отримувачів; 36,4 млн грн ― бюджетна субсидія на одиницю оброблюваних угідь для фермерських господарств (крім новостворених)  для 1226 отримувачів. «Загалом за весь період фермерам вже сплачено 230,4 млн грн бюджетних дотацій», ― відмітили у відомтсві. За вересень-листопад 2019 року сплачено 382 млн грн 1000 суб’єктам господарювання за програмою «Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)». Зокрема: 2,7 млн грн для 4-х суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у галузях вівчарства, звірівництва та бджільництва; 32,6 млн грн 5-м суб’єктам господарювання за будівництво та реконструкцію тваринницьких ферм для утримання великої рогатої худоби, свиней та птиці  (компенсація вартості тваринницьких об’єктів, профінансованих за рахунок банківських кредитів); 255,3 млн грн для 807 суб’єктів господарювання за утримання ними 283 659 голів корів (дотація за утримання корів); 91,4 млн грн 184-м суб’єктам господарювання за закуплені 3 691 голову племінних телиць, нетелей, корів; 3 911 голів свинок та кнурців; 528 голів вівцематок баранів та ярок; 179 747 доз спермопродукції (часткове відшкодування вартості племінних тварин, сперми та ембріонів). За даними Міністерства, загалом, у 2019 році за відповідною програмою нараховано 1,6 млрд грн, якою скористалося 1,4 тис. суб’єктів господарювання та 181,9 тис. фізичних осіб. За програмою «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» 112 суб’єктам господарювання схвалено розподіл коштів на суму 119,8 млн грн для компенсації витрат за придбання садивного матеріалу плодово-ягідних культур та виноград. Станом на сьогодні кошти сплачені сільгоспвиробникам в повному обсязі. За програмою «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» до структурних підрозділів ОДА фактично спрямовано 104,1 млн грн, з яких 103,9 млн грн вже перераховано позичальникам (станом на 8 листопада 2019 року). Найбільші суми компенсації нараховано сільгоспвиробникам таких областей, як: Вінницька ― 8,95 млн грн, Київська ― 8,39 млн грн, Черкаська ― 8,05 млн грн, Хмельницька ― 7,07 млн грн, Полтавська ― 6,78 млн грн та Харківська ― 6,14 млн грн. Загалом, підтримкою скористалося 426 сільгоспвиробників, залучивши пільгових кредитів на суму 4,6 млрд грн. За програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» за січень-вересень 2019 року сільгоспвиробникам спрямовано 640,3 млн грн на компенсацію вартості сільськогосподарської техніки та обладнання, придбаних у  вітчизняних заводів-виробників. За звітний період програмою скористалося 5400 сільськогосподарських товаровиробників, придбано 10 309 одиниць техніки та обладнання на загальну вартість 3,1 млрд грн. За програмою «Надання кредитів фермерським господарствам», яка реалізується через Укрдержфонд, сплачено 140 млн грн дотацій для 432 сільгоспвиробників. Нагадаємо, 13 листопада, Верховна Рада України прийняла за основу в першому читанні законопроект 2178-10. Як тривала підготовка та голосування за законопроект про землю 2178-10 — хронологія Agravery.com.За чотири роки держава втратила 10% сільгоспземель ― Миловановhttps://agravery.com/uk/posts/show/za-cotiri-roki-derzava-vtratila-10-silgospzemel-milovanovhttps://agravery.com/uk/posts/show/za-cotiri-roki-derzava-vtratila-10-silgospzemel-milovanovThu, 14 Nov 2019 16:17:00 +0200articleПро це написав міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов на своїй сторінці у мережіу Facebook. «Площа державних і комунальних с/г земель за неповні 4 роки скоротилася на 10%: 2016 – 10,5 млн га (за даними Держгеокадастру станом на 01.01.2016), 2019 – 9,4 млн га (за даними Держгеокадастру станом на 1.10.2019», ― написав Милованов. Міністр нагадав, що 37 млн га земель сільськогосподарського призначення наразі перебувають під мораторієм; 7 млн осіб отримали земельні паї, з яких 1,5 млн вже померли, так і не дочекавшись права розпорядитися своїм майном. «460 тис га земель в оренді на 49 років за договорами емфітевзису. Це фактично продаж землі, але за “сірою” схемою й нижчою ціною, ніж при відкритому ринку землі», ―  наголосив міністр. Милованов також відмітив, що лише шість країн світу не мають вільного ринку землі: Північна Корея, Таджикистан, Конго, Венесуела, Куба та Україна. Також, за словами посадовця, сільгоспземлі в Україні зараз здаються в оренду у шість разів дешевше, ніж у Німеччині, і у 19 разів дешевше, ніж у Данії. Нагадаємо, 13 листопада, Верховна Рада України прийняла за основу в першому читанні законопроект 2178-10. Як тривала підготовка та голосування за законопроект про землю 2178-10 - хронологія Agravery.com.    Білі гриби з України експортуються в Німеччину, Італію та Румуніюhttps://agravery.com/uk/posts/show/bili-gribi-z-ukraini-eksportuutsa-v-nimeccinu-italiu-ta-rumuniuhttps://agravery.com/uk/posts/show/bili-gribi-z-ukraini-eksportuutsa-v-nimeccinu-italiu-ta-rumuniuThu, 14 Nov 2019 15:39:00 +0200articleПро це повідомив власник SBFrozen Foods Андрій Жуков в інтерв'ю SEEDS.org.ua. Він розповів, що раніше його компанія спеціалізувалася виключно на ягодах. Але напрямок по заморожуванню грибів був свого роду експеримент.  «І досить вдалий. Малина закінчилася, ягоди свіжої більше не було, і щоб, як кажуть, "не простоювати", ми вирішили рухатися далі і переробляти гриби», — сказав Андрій Жуков. Він зазначив, що в їх переробці задіяно багато робочої сили — людей, які чистять гриби.  «По грибам, крім постійних робочих, доводиться залучати велику кількість місцевих жителів для чищення грибів. Іноді в день до 60 осіб. І це тільки на чистку грибів», — повідомив власник SB Frozen Foods. Гриби, які виробляє компанія, надходять з Карпат і Херсонській області. Однак є відмінності в переробці: в Херсонській області піщана місцевість, звідти гриб приїжджає в землею і піском, а з карпатським грибами легше працювати — вони чисті, їх набагато простіше і чистити, і обробляти. Компанія в цьому сезоні переробила близько 60 т грибів. Нагадаємо, в листопаді «борщовий набір» в Україні значно подешевшав.Цукрові новини дня від SESVANDERHAVE (14.11.2019)https://agravery.com/uk/posts/show/cukrovi-novini-dna-vid-sesvanderhave-14112019https://agravery.com/uk/posts/show/cukrovi-novini-dna-vid-sesvanderhave-14112019Thu, 14 Nov 2019 15:00:00 +0200articleВ Німеччині знизили прогноз виробництва цукру, у Китаї виробництво бурякового цукру збільшиться майже на 6%, а цукрові заводи Тернопільщини виготовили більше 146 тис.тн цукру. Детально про ці та інші новини за посиланням.В Україні з'явився новий виробник органічних яєцьhttps://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-zavivsa-novij-virobnik-organicnih-aechttps://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-zavivsa-novij-virobnik-organicnih-aecThu, 14 Nov 2019 14:34:00 +0200articleПро це повідомила Леся Матюшенко, менеджер з просування та реклами продукції ТОВ «Органік Мілк» та ТОВ «Органічний м`ясний продукт» під час під час VI Міжнародної конференції «Органічна переробка і збут», повідомляє кореспондент Agravery.com. «Наразі наша продукція представлена в харківських магазинах. Переговори з мережами — це довгий процес, але я надіюся, що наша продукція до Нового року потрапить на полиці столичних магазинів. Плануємо, що це будуть такі мережі, як "Ашан", "Метро", "Сільпо". Також наші органічні яйця вже представленні в київських магазинах Good Wine», — повідомила вона. За її словами, зараз йде мова і про органічну курятину, але неможливо поки спрогнозувати, коли саме це станеться. Довідка: Галекс-Агро» - вертикальна інтеграція підприємств, що утворюють ланка від виробництва до переробки органічних продуктів рослинництва і тваринництва. У «Галекс-Агро» входить перший в Україні сертифікований молокозавод з виробництва органічної молочної продукції з власної сировини - «Органік Мілк» і «Органічний м'ясний продукт». Потужність переробки «Органік Мілк» становить 30 т/добу, «Органічного м'ясного продукту» - 3 т/добу. Органічна м'ясна продукція підприємства випускається під брендом Organic Meat, а молочна - під ТМ Organic Milk.Рада прийняла Держбюджет-2020https://agravery.com/uk/posts/show/rada-prijnala-derzbudzet-2020https://agravery.com/uk/posts/show/rada-prijnala-derzbudzet-2020Thu, 14 Nov 2019 14:11:00 +0200articleПро це повідомляється на сайті ВР. За проголосувало 280 нардепів, 55 - проти, 37 - утрималося. Як раніше повідомляло Міністерство економіки, торгівлі та аграрної політики, згідно з бюджетом на підтримку аграрного сектора планувалося витратити 8,4 млрд грн, з яких 3,9 млрд. буде витрачено на здешевлення кредитів аграріям для купівлі землі сільгосппризначення, 2,5 млрд. на державну підтримку галузі тваринництва, зберігання та переробки сільгосппродукції, 780 млн на підтримку купівлі вітчизняної сільгосптехніки, 400 млн на підтримку садівництва та ягідництва.  Також передбачене 500 млн на формування статутного капіталу фонду часткового гарантування кредитів. За словами заступника голови Мінекономіки Тараса Висоцького, після першого читання проекту бюджету на 2020 рік, де було передбачено державну підтримку аграріїв у розмірі 4,4 млрд грн на купівлю сільгоспземлі, було отримано багато звернень щодо того, що вся бюджетна підтримка спрямована виключно на купівлю землі, а підтримка галузей, де створюються робочі місця, відсутня.  Наразі текст закону про бюджет на сайті Верховної Ради не з'явився, однак у висновках Бюджетного комітету із засідання напередодні йдеться: "Кошти на надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам у доопрацьованому законопроекті № 2000 агреговано за однією програмою (код 1201150) в обсязі 4 млрд грн, проте у супровідних матеріалах до цього законопроекту немає пояснень щодо порядку використання таких коштів (зокрема, щодо напрямів надання такої підтримки), при цьому виключено видатки у сумі 4,4 млрд грн на здешевлення кредитів сільськогосподарським товаровиробникам для купівлі земель сільськогосподарського призначення".Рада відхилила правку щодо необмеженого фінансування аграріївhttps://agravery.com/uk/posts/show/rada-vidhilila-pravku-sodo-neobmezenogo-finansuvanna-agrariivhttps://agravery.com/uk/posts/show/rada-vidhilila-pravku-sodo-neobmezenogo-finansuvanna-agrariivThu, 14 Nov 2019 13:21:00 +0200articleПро це під час голосування заявив народний депутат ВО "Батьківщина" Вадим Івченко. За його словами, рівень підтримки аграріїв не повинен обмежуватися 1% від ВВП, оскільки галузь потребує більшого державного фінансування.  За вказану правку проголосувало 22 депутати, проти - 45, утрималося - 162. Згідно з проектом правок пропонувалося виключити норму Бюджетного кодексу на 2017-2021 роки, яка передбачає щорічний обсяг коштів Державного бюджету України  на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників не менше 1% випущеної  продукції у сільському господарстві. При цьому, до 20 відсотків такої підтримки використовується сільськогосподарськими товаровиробниками для закупівлі у вітчизняних виробників сільськогосподарської техніки та обладнання (2017 рік - 10 відсотків, 2018 рік - 15 відсотків), а також спеціальних вагонів для перевезення зерна, обладнання для виробництва біоетанолу та електроенергії з біомаси. В правці №195, автором якої є Юлія Тимошенко, зазначено, що неприпустимо законодавчо обмежувати розмір держпідтримки сільськогосподарських товаровиробників. Проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (№2144) прийнято у другому читанні та в цілому без вказаної правки. За проголосувало 282 народних депутати. Нагадаємо, сьогодні Верховна Рада розглядає правки до законопроект бюджету на 2020 рік та має прийняти Держбюджет-2020 на другому читанні. Вчора Рада прийняла законопроект №2178 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення». Законопроект передбачає обмеження на сукупну площу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яка може перебувати у власності громадянина та юридичної особи, та пов’язаних з нею осіб. Обмеження не допускають набуття у власність більше 35% сільськогосподарських земель об'єднаної громади, 8% сільськогосподарських земель області та 0,5% сільськогосподарських земель України. Площу продажу землі в одні руки можуть обмежити до другого читання проєктуhttps://agravery.com/uk/posts/show/plosu-prodazu-zemli-v-odni-ruki-mozut-obmeziti-do-drugogo-citanna-proektuhttps://agravery.com/uk/posts/show/plosu-prodazu-zemli-v-odni-ruki-mozut-obmeziti-do-drugogo-citanna-proektuThu, 14 Nov 2019 13:15:00 +0200articleПро це журналістів у кулуарах парламенту поінформувала представник Кабінету міністрів у Верховній Раді Ірина Верещук, повідомляє Укрінформ. «На сьогодні вирішується питання, як я розумію, чи ми голосуємо в першому читанні саме таке тіло законопроєкту, а між першим і другим читанням вносимо правки. Я так розумію, що це позиція комітету. Микола Сольський (голова Комітету з питань аграрної та земельної політики, - ред.) говорить, що ми зможемо зменшити таку кількість гектарів, якщо говоримо про одні руки, між першим і другим читанням», ― сказала Верещук. Вона додала, що норма про дозвіл продажу до 200 тисяч гектарів землі в одні руки хвилює громадян і є небезпечною. Нагадаємо, вчора, 13 листопада, Верховна Рада України прийняла за основу в першому читанні законопроект 2178-10. Як тривала підготовка та голосування за законопроект — хронологія Agravery.com.  Мінекономіки вирішило не приватизовувати більше 200 державних агропідприємствhttps://agravery.com/uk/posts/show/minekonomiki-virisilo-ne-privatizovuvati-bilse-200-derzavnih-agropidpriemstvhttps://agravery.com/uk/posts/show/minekonomiki-virisilo-ne-privatizovuvati-bilse-200-derzavnih-agropidpriemstvThu, 14 Nov 2019 12:40:00 +0200articleПро це повідомляє МінАгро в екзилі на сторінці у Facebook. «Щоб хоч якось пояснити це виборцям, ймовірно, будуть повторювати мантру, що саме ці ДП є стратегічними, і продавати їх ні в якому разі не можна», —йдеться в повідомленні. З повним переліком підприємств можна ознайомитись за посиланням. Нагадаємо, на думку міністра Мінекономіки Тимофія Милованова, із 3 643 об'єктів, які нині контролює держава, лише 300 мають залишитися у державній власності.Профільний комітет рекомендує ВР прийняти Держбюджет у другому читанніhttps://agravery.com/uk/posts/show/profilnij-komitet-rekomendue-vr-prijnati-derzbudzet-u-drugomu-citannihttps://agravery.com/uk/posts/show/profilnij-komitet-rekomendue-vr-prijnati-derzbudzet-u-drugomu-citanniThu, 14 Nov 2019 12:07:00 +0200articleКомітет Верховної Ради з питань бюджету на своєму засіданні 13 листопада розглянув питання щодо підготовки до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (№ 2144) Під час засідання зазначалося, що законопроект є системно пов’язаним із законопроектом про Державний бюджет України на 2020 рік (№2000). Для забезпечення узгодженості правових норм і дотримання збалансованості бюджету такі законопроекти належить розглядати у другому читанні та приймати взаємоузгоджено. До Комітету надійшло багато пропозицій народних депутатів, які згруповані та узагальнені у відповідній порівняльній таблиці у кількості 258 пропозицій. За підсумками розгляду даного питання Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді проект Закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (реєстр. № 2144) прийняти у другому читанні та в цілому як закон з урахуванням внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок за результатами прийняття зазначеного законопроекту. Нагадаємо, сьогодні Рада розгляне Держбюджет-2020.Виробники розширюють асортимент органічної продукціїhttps://agravery.com/uk/posts/show/virobniki-rozsiruut-asortiment-organicnoi-produkciihttps://agravery.com/uk/posts/show/virobniki-rozsiruut-asortiment-organicnoi-produkciiThu, 14 Nov 2019 11:38:00 +0200articleПро це під час VI Міжнародної конференції «Органічна переробка і збут» розповіла голова правління спілки виробників органічних сертифікованих продуктів «Органічна Україна» Олена Березовська, передає кореспондент Agravery.com. Вона відмітила, що з них 86 мають сертифіковану діяльність «переробка», а із них 60 ― мають марковану продукцію на полицях внутрішнього ринку. За словами Березовської, серед органічних новинок в Україні з’явились: гірчиця хліб гірчичний кетчуп кукурудзяні палочки снеки енергетичні батончики сухі сніданки чаї лохина та деякі овочеві позиції (фасовані овочі, патисони, ревень). Також вона зауважила, що 4,2% органічних переробників не продають свою продукцію на внутрішньому ринку. Нагадаємо, на сьогодні в Україні знаходиться 300 тис. га в сфері органічного землеробства. Це і уже сертифіковані землі, і ті, які знаходяться у перехідному періоді.Комітет рекомендував Уряду відкласти перемовини з РФ щодо рибальства в Азовському моріhttps://agravery.com/uk/posts/show/komitet-rekomenduvav-uradu-vidklasti-peremovini-z-rf-sodo-ribalstva-v-azovskomu-morihttps://agravery.com/uk/posts/show/komitet-rekomenduvav-uradu-vidklasti-peremovini-z-rf-sodo-ribalstva-v-azovskomu-moriThu, 14 Nov 2019 11:03:00 +0200articleПро це повідомив голова комітету Богдан Яременко на своїй сторінці у мрежі Facebook. «Комітет з питань зовнішньої політики схвалив висновок рекомендувати уряду України системно вивчити питання ситуації на Азові, а до того відкликати дозвіл на проведення двосторонньої українсько-російської комісії з рибальства на Азові», ― написав Яременко. Він відмітив, що під тиском аргументів присутніх на засіданні експертів, представників риболовецької галузі та громадськості жодна з тез голови держрибагентства про необхідність переговорів з росіянами не виглядала переконливою. Нагадаємо, 11 листопада, Міністерство енергетики та захисту довкілля України повідомило, що дистанційно підпише з Росією протокол про риболовлю в Азовському морі.  Сьогодні Рада розгляне Держбюджет-2020https://agravery.com/uk/posts/show/sogodni-rada-rozglane-derzbudzet-2020https://agravery.com/uk/posts/show/sogodni-rada-rozglane-derzbudzet-2020Thu, 14 Nov 2019 10:24:00 +0200articleПро це йдеться у порядку денному парламенту. Так, сьогодні парламентарії мають прийняти законопроєкт 2144 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України». Нагадаємо, Комітет з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради України підтримав рішення внести пропозицію до проекту державного бюджету України залишити на 2020 рік суму для підтримки АПК в рамках 8,4 млрд грн що становить 1% ВВП.