Аграверіhttps://agravery.com/site/indexhttps://agravery.com/img/logo-x-100.gifАграверіhttps://agravery.com/site/indexukWed, 26 Jan 2022 17:01:00 +0200Експорт української кукурудзи у січні-березні може побити рекордні показники минулих сезонівhttps://agravery.com/uk/posts/show/eksport-ukrainskoi-kukurudzi-u-sicni-berezni-moze-pobiti-rekordni-pokazniki-minulih-sezonivhttps://agravery.com/uk/posts/show/eksport-ukrainskoi-kukurudzi-u-sicni-berezni-moze-pobiti-rekordni-pokazniki-minulih-sezonivWed, 26 Jan 2022 17:01:00 +0200articleПро це повідомляє Refinitiv Agriculture на своєму Telegram-каналі. «Підвищувальні сигнали продовжували спостерігатися з боку кукурудзи на CBOT, яка черпає підтримку від пшеничного сегменту, сфокусованому на розвитку відносин між Росією та Україною», — йдеться в повідомленні. Зазначається, що попит покупців на кукурудзу після нового року починає повертатися. Експорт української кукурудзи у січні-березні обіцяє побити рекордні показники 2018/19 та 2019/20 МР. Наприкінці минулого тижня стало відомо про продаж російської кукурудзи на рівні $ 284 за т CIF Мармара. Вказана низька ціна була скоріше винятком із правила, проте вона стала точкою відліку ціни попиту для покупців коастерних партій Туреччини, Греції, Кіпру та Лівану на кілька днів. «Російські експортери продовжують пропонувати кукурудзу на експорт за дуже привабливими цінами. Проте рівні пропозицій російської зернової вже вищі порівняно з минулим тижнем (окремі оператори обговорювали наявність продавця вже $ 292 за т CIF Мармара). Також особливість пропозицій російської кукурудзи полягає у фокусуванні на Мармарі та східному узбережжі Греції, тому що знайти флот за гарною ціною на далекі напрямки досить складно», — пояснюють аналітики Atria Brokers. Нагадаємо, ЄС схвалив імпорт української пшениці на лютий у рамках річної квоти.«Астарта» експортує продукцію до 50 країн світуhttps://agravery.com/uk/posts/show/astarta-eksportue-produkciu-do-50-krain-svituhttps://agravery.com/uk/posts/show/astarta-eksportue-produkciu-do-50-krain-svituWed, 26 Jan 2022 16:42:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба компанії. «Загалом сільськогосподарська продукція компанії була експортована у 50 країн світу. Основними споживачами кукурудзи стали Китай та країни Європейського Союзу, пшениці — Єгипет, Індонезія, країни Азії та Африки. Ріпак експортувався переважно в Об'єднані Арабські Емірати, а ячмінь — у Китай», — йдеться в повідомленні. Продукція «Глобинського переробного заводу» компанії, зокрема, соєва олія та соєвий шрот, постачалася на ринки Китаю, країн Європейського Союзу та близького зарубіжжя. «Серед найбільших компаній-експортерів в Україні „Астарта“ посідає друге місце у сегменті продуктів переробки сої та восьме місце за обсягами експортованої кукурудзи. У планах збільшення обсягів постачання продукції компанії на зовнішні ринки», — додали в «Астарті». Нагадаємо, «Астарта» у 2021 році сплатила 1,6 млрд гривень податків.ВРУ підтримала законопроєкт щодо змін умов реєстрації тракторівhttps://agravery.com/uk/posts/show/vru-pidtrimala-zakonoproekt-sodo-zmin-umov-reestracii-traktorivhttps://agravery.com/uk/posts/show/vru-pidtrimala-zakonoproekt-sodo-zmin-umov-reestracii-traktorivWed, 26 Jan 2022 16:15:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба Апарату Верховної Ради України. «Законопроектом пропонується доповнити повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику виконанням функцій щодо затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінного причіпного обладнання, систем, складових частин та окремих технічних вузлів, у тому числі шляхом створення чи уповноваження органу (підприємства, установи, організації чи їх структурного підрозділу) на здійснення діяльності із затвердження типу», — йдеться в повідомленні. Крім того, у Законі України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України» пропонується уточнити сферу дії, відносини, основні завдання, суб'єктів системи інженерно-технічного забезпечення та їх взаємовідносин, повноваження та завдання центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну аграрну політику, процедуру оцінки та підтвердження технічних засобів для АПК визначеним вимогам, в тому числі сільськогосподарських і лісогосподарських транспортних засобів, у частині оцінки та підтвердження відповідності. Нагадаємо, в Україні для сектору машинобудування розроблять програму доступних кредитів.В Україні пришвидшиться підготовка документів для приватизації підприємствhttps://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-prisvidsitsa-pidgotovka-dokumentiv-dla-privatizacii-pidpriemstvhttps://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-prisvidsitsa-pidgotovka-dokumentiv-dla-privatizacii-pidpriemstvWed, 26 Jan 2022 15:33:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба «Урядового порталу». «Внесені зміни мають пришвидшити підготовку необхідних для приватизації документів з боку відомств», — розповідає Денис Шмигаль, прем'єр-міністр. Передбачається, що відповідні органи надаватимуть розширений спектр інформації щодо об'єктів державного майна: розміри пакетів акцій, наявність майнових комплексів, рішення судів та інше. «Згідно з планом, від приватизації цьогоріч планується залучити до державного бюджету 8 млрд грн», — підкреслив очільник уряду. Нагадаємо, в Україні 2022 рік має стати роком приватизації та корпоратизації.ВРУ може відтермінувати штрафи для ФОПів за відсутність касових апаратівhttps://agravery.com/uk/posts/show/vru-moze-vidterminuvati-strafi-dla-fopiv-za-vidsutnist-kasovih-aparativhttps://agravery.com/uk/posts/show/vru-moze-vidterminuvati-strafi-dla-fopiv-za-vidsutnist-kasovih-aparativWed, 26 Jan 2022 15:06:00 +0200articleПро це повідомив Руслан Стефанчук, голова Верховної Ради, передає fakty.com.ua. Зазначається, що внести на розгляд парламентарів відповідний законопроєкт запропонував голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. «Сьогодні до кінця дня буде поданий законопроєкт, згідно з яким до кінця цього року не будуть сплачувати штрафи особи, які не встановили РРО, але за умови, що вони їх встановлять. Я дуже сподіваюсь, що його підтримають в залі», — заявив голова ВРУ. Підкреслимо, що з 1 січня 2022 року касові апарати потрібні всім фізичним особам-підприємцям другої-четвертої груп спрощеної системи оподаткування для проведення будь-яких розрахункових операцій. Однак, 25 січня трохи більше тисячі людей вийшли на мітинг SaveФОП під Верховною Радою. Вони вимагали, щоб парламент ухвалив законопроєкт №5866−1, який спрямований на захист спрощеної системи оподаткування. Нагадаємо, ВРУ провалила відтермінування обов’язкового застосування касових апаратів.У Раді пропонують змінити податковий статус домогосподарствhttps://agravery.com/uk/posts/show/u-radi-proponuut-zminiti-podatkovij-status-domogospodarstvhttps://agravery.com/uk/posts/show/u-radi-proponuut-zminiti-podatkovij-status-domogospodarstvWed, 26 Jan 2022 14:27:00 +0200articleПро це повідомляє news.dtkt.ua. «Цей закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування підтримки домогосподарств в Україні та є складовою законодавства України щодо реалізації соціально-економічного права громадянина на гідне життя. Він містить 10 статей та перехідні положення, що покликані створити правовий механізм функціювання домогосподарств (домоекономік)», — йдеться в повідомленні. Так, законопроєктом пропонується здійснювати підприємницьку (економічну) діяльність домогосподарством без реєстрації ФОП за умови: подання річної податкової декларації домогосподарства; ведення такої підприємницької (економічної) діяльності лише членами домогосподарства; річний дохід від економічної діяльності домогосподарства не перевищує суму 8 мільйонів гривень. До видів підприємницької (економічної) діяльності, що дозволяється провадити без реєстрації ФОП будуть належати: перукарські та косметологічні послуги; юридичні консультації; послуги домашньої прислуги; догляд за хворими або немічними особами; надання індивідуальних уроків (репетитора); індивідуальне виховання дітей (гувернер); послуги пов’язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням; ремонт взуття, одягу, побутових текстильних та трикотажних виробів, килимів та килимових виробів, шкіряних, галантерейних та дорожніх виробів, меблів, радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури, електропобутової техніки та інших побутових та офісних приладів, годинників, інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів; технічне обслуговування і ремонту музичних інструментів; послуги з прання та прасування білизни та інших текстильних виробів; роздрібна торгівля продовольчими та непродовольчими товарами з лотків і на ринках; послуги з перевезення пасажирів автомобільним транспортом; послуги з перевезення вантажу; діяльність у сфері ресторанного господарства; інші види робіт, до яких залучаються члени цього домогосподарства, крім видів діяльності, що підлягають ліцензуванню та відносяться до незалежної професійної діяльності відповідно до закону. «Метою законопроєкту є закріплення в українському законодавстві суб'єктності за домогосподарством (домоекономікою) з одночасним забезпеченням податковими та економічними пільгами, що призведе до активізації економічної діяльності населення та зростання доходів громадян», — вказано у документі. Зауважимо, що за цим законопроєктом домогосподарство — це особа або сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життєдіяльності, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти. Ці особи можуть перебувати в родинних стосунках або стосунках свояцтва, не перебувати у будь-яких із цих стосунків, або перебувати і в тих, і в інших стосунках. Додамо, що членами домогосподарства є фізичні особи, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують свої кошти та витрачають їх, незалежно від того, чи перебувають такі особи у сімейних чи родинних відносинах, їх віку, статі, дієздатності. Кількість членів домогосподарства не обмежується. Проте одна фізична особа впродовж звітного фінансового року може входити виключно до одного домогосподарства. Крім того, законопроєктом визначаються принципи формування доходної та витратної частини домогосподарств (домоекономік). До витратної частини належать не лише витрати на ведення підприємницької (економічної) діяльності, а й витрати на утримання кожного члена домогосподарства (домоекономіки) у розмірі не менше соціального прожиткового мінімуму. Разом з тим, законопроєкт визначає поняття «соціального трансферту», для отримання якого домогосподарство (домоекономіка) має скласти річну податкову декларацію. Обов’язковість декларування не стосується осіб, що отримують пенсійні виплати та стипендії. Такий механізм декларування гарантуватиме, зокрема, адресну допомогу тим, хто потрапив у складні життєві обставини та потребує державної підтримки, а також забезпечуватиме контроль за використанням публічних коштів — коштів державного бюджету. Облік доходів домогосподарства здійснюватиметься у домогосподарстві в спрощеному вигляді, відповідно до порядку встановленого Кабінетом міністрів України. Облік витрат, що здійснюється членами домогосподарства, та які згідно з податковим законодавством враховуються при визначенні розміру бюджетного відшкодування (податкової знижки), ведеться представником (уповноваженою особою) відповідного домогосподарства загальним підсумком за звітній фінансовий рік. Звернемо увагу, що дані спрощеного узагальнюючого обліку доходів і витрат є підставою для включення їх до річної податкової декларації, що подається домогосподарством згідно з податковим законодавством для отримання бюджетного відшкодування (податкової знижки) з податку на доходи фізичних осіб. Таким чином, у разі прийняття цей закон набере чинності з 1 січня 2025 року. Нагадаємо, оподаткування при першій операції з купівлі-продажу землі скасовано.Українські м’ясні напівфабрикати отримали доступ на ринок Чорногоріїhttps://agravery.com/uk/posts/show/ukrainski-masni-napivfabrikati-otrimali-dostup-na-rinok-cornogoriihttps://agravery.com/uk/posts/show/ukrainski-masni-napivfabrikati-otrimali-dostup-na-rinok-cornogoriiWed, 26 Jan 2022 13:55:00 +0200articleПро це інформує Держпродспоживслужба. «Для того, щоб бути сильною, Україна потребує збільшення експорту товарів та послуг, зростання валютних надходжень та сплачених податків до державного бюджету. Українські дипломати спільно з Держпродспоживслужбою продовжують працювати над тим, щоб знімати перепони на шляху українських товарів за кордон», — розповідає Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України. За словами Владислави Магалецької, голови Держпродспоживслужби, Україна тісно співпрацює з Чорногорією за багатьма товарними позиціями. З початку року їх перелік розширився на деякі м'ясні продукти та напівфабрикати. Це означає, що українські виробники отримали додаткові можливості для зростання. «Раніше між країнами були погоджені форми сертифікатів на експорт з України до Чорногорії молочних продуктів, меду, м'яса птиці та яєць», — підкреслили у відомстві. Нагадаємо, Вірменія та Україна збільшили товарообіг на 24%.У ВРУ підтримують ініціативу запровадження продуктових картокhttps://agravery.com/uk/posts/show/u-vru-pidtrimuut-iniciativu-zaprovadzenna-produktovih-kartokhttps://agravery.com/uk/posts/show/u-vru-pidtrimuut-iniciativu-zaprovadzenna-produktovih-kartokWed, 26 Jan 2022 13:18:00 +0200articleПро це розповів Іван Чайківський, секретар Аграрного комітету України, передає АgroРolit.com. «Будь-які соціальні проєкти мають спрямовуватися в кінцевому результаті на підтримку українського товаровиробника. Чи за допомогою карток, чи за допомогою прямих дотацій для незабезпечених верств населення — це не дуже важливо. Адже, коли ми будемо давати людям кошти, а за ці кошти вони будуть купляти іноземні товари — це не піде на користь Україні. І це не буде підтримкою. Нікого. Найдієвіша допомога — це відновлення вітчизняної економіки, забезпечення громадян гідною заробітною платою та пенсією. Звісно, що на це потрібен час та певні програми з відновлення економіки», — коментує нардеп. За його словами, для підтримки людей, які знаходяться в критичній життєвій ситуації, дійсно, можна запровадити адресну допомогу, але скеровану на товари українського походження. Сьогодні вище керівництво країни не приділяє належної уваги економічним процесам. І все пущене на самоплив, в той час, як у Європі більшість країн встановили нульове ПДВ для низки харчові продукти, в Україні ці товари оподатковуються 20% і це загрожує стабільності роботи наших виробників, які вже перед новим роком казали про неможливість роботи в таких умовах. «Сьогодні потрібно терміново передивитися ставлення до українських виробників, адже в той час, коли у Європі встановлюється нульове ПДВ на продукти харчування, в Україні нічого подібного навіть не розглядалося, а час іде. На закиди про те, що зменшення ПДВ не передбачене бюджетом на поточний рік і немає програм компенсації», — додає Іван Чайківський. На його думку, Україна втратить набагато більше, якщо призупиняються підприємства. Адже в такому разі держава недоотримає не лише ПДВ, а й ПДФО. Нагадаємо, в Україні спостерігається тенденція до зростання цін на продукти харчування.Відтепер в «Прозорро.Продажі» доступна аналітика з ключовими показниками за земельними аукціонамиhttps://agravery.com/uk/posts/show/vidteper-v-prozorroprodazi-dostupna-analitika-z-klucovimi-pokaznikami-za-zemelnimi-aukcionamihttps://agravery.com/uk/posts/show/vidteper-v-prozorroprodazi-dostupna-analitika-z-klucovimi-pokaznikami-za-zemelnimi-aukcionamiWed, 26 Jan 2022 12:43:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України. «Модуль аналітики за земельними торгами включає шість вкладок, кожна з яких містить інформацію про земельні торги в певному розрізі. Фільтри у кожній із них дозволяють обрати необхідний для аналізу період (місяць, квартал, рік) чи тип даних (стартова вартість, дохід, кількість гектарів тощо)», — йдеться в повідомленні. Зазначається, що відкриті дані у модулі аналітики дозволяють відстежувати та порівнювати за періодами кількість оголошених та проведених земельних аукціонів, площу виставлених в системі ділянок, хто саме оголошує торги та скільки учасників за яку з ділянок змагалися. Також доступна інформація про те, які суми організатори заробили до бюджетів різних рівнів за підсумками успішних аукціонів. Крім того, модуль аналітики дозволяє аналізувати торги за типом продажу/оренди, типом власності ділянок, а також бачити статистику як по всій Україні, так і за кожним регіоном окремо. Усі дані можна переглядати як безпосередньо у модулі аналітики, так й експортувати в Exel. «Ринок землі — живий організм, який активно розвивається, а тому динаміка за ним змінюється постійно. Якщо в середньому зростання ціни за результатами торгів становить понад 200%, то за землями саме сільськогосподарського призначення цей показник сягає 437%. Але й це далеко не межа. Так, аналіз даних за кожним регіоном окремо показує, що в певній області ціна може збільшуватися і в 5, і в 6, і навіть у 10 разів», — розповідає Тарас Дзьоба, заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. Тому Мінагрополітики закликає насамперед керівників органів місцевого самоврядування до ефективного розпоряджання землею через систему «Прозорро.Продажі». Це гарантує територіальним громадам додаткові серйозні надходження до бюджетів, а також повну безпеку, захищеність та прозорість процесу проведення власне самих земельних аукціонів. «Земельні аукціони в державній електронній торговій системі „Прозорро.Продажі“ працюють з жовтня 2021 року. Це дуже популярний напрям — станом на другу половину січня в системі вже оголошено понад 3,1 тисячі торгів. Ринок землі й, зокрема, земельні аукціони викликають неабиякий інтерес в учасників ринку, у громадськості та журналістів. Окремий модуль дозволить усім зацікавленим бачити повну аналітику за аукціонами і краще розуміти тренди на ринку», — наголошує Дарина Марчак, перша заступниця директора ДП «Прозорро.Продажі». Нагадаємо, законопроєкт щодо спрощення процедури купівлі деяких видів сільгоспземель прийнято за основу.Аграрний комітет сьогодні розгляне три законопроєктиhttps://agravery.com/uk/posts/show/agrarnij-komitet-sogodni-rozglane-tri-zakonoproektihttps://agravery.com/uk/posts/show/agrarnij-komitet-sogodni-rozglane-tri-zakonoproektiWed, 26 Jan 2022 12:10:00 +0200articleПро це свідчать дані сайту ВРУ. На порядок денний роботи Аграрного комітету винесено: Презентація законопроектів щодо удосконалення порядку фінансування ведення Державного земельного кадастру. Законопроєкт №6187 «Про внесення змін до частини першої статті 208 Земельного кодексу України (щодо сприяння будівництву аеропортів)». Законопроєкт №6248 «Про внесення змін до деяких законів України щодо харчових продуктів та інших об'єктів санітарних заходів». Слід додати, що нардепи планують розглянути пропозиції щодо порядку денного сьомої сесії ВРУ та затвердити звіт про роботу комітету за період роботи шостої сесії, план його роботи та розклад засідань у лютому 2022 року. Нагадаємо, законопроєкт щодо спрощення процедури купівлі деяких видів сільгоспземель прийнято за основу.Українські компанії розпочали поставки яблук другого класу до ОАЕhttps://agravery.com/uk/posts/show/ukrainski-kompanii-rozpocali-postavki-abluk-drugogo-klasu-do-oaehttps://agravery.com/uk/posts/show/ukrainski-kompanii-rozpocali-postavki-abluk-drugogo-klasu-do-oaeWed, 26 Jan 2022 11:35:00 +0200articleПро це повідомив Володимир Гуржій, керівник компанії USPA Fruit, передає AgroPortal.ua. «Ми уже не перший рік працюємо з арабськими ринками. Так, наша компанія вперше сміливо та відкрито поставила яблуко другого класу, хоча деякі наші експортери постачають його під виглядом першого. Різниця у ціні між першим і другим класом значна — $4−5 на бушелі (18 кг продукції)», — розповідає Гуржій. Так, до ОАЕ компанія тестує поставки яблука сорту «Роял Гала» другого класу. Таке яблуко там вживається експатами, які працюють в ОАЕ. «Якщо із яблуками першого класу все зрозуміло, то другий — це вже трохи суб'єктивно, але ми змогли дійти згоди з покупцями у питаннях якості яблука. А взагалі всі вимоги чітко прописані у стандарті ООН. Перші контейнери прийшли без рекламацій», — додає керівник компанії USPA Fruit. За його словами, пробитись на ринок арабських країн непросто, але варто того. Компанія тричі брала участь у виставці Gulfood у Дубаї й уже сформувала репутацію стабільного постачальника. «У Дубаї основні продажі відбуваються на „Аль Авірі“ — центральному оптовому ринку, який є найбільшим у регіоні. Сьогодні вже складно знайти нових клієнтів, майже всіх знаємо. Нашого яблука там багато. USPA Fruit, на думку основних операторів, є найвідомішим брендом у регіоні. Цього року ми вкотре візьмемо участь у Gulfood», — коментує експортер. На думку експерта, системна робота на виставках, зокрема у ОАЕ, допомагає сформувати імідж країни і бренд України серед світової спільноти. Те, що Україна відкрила свій стенд на EXPO-2020, — теж дуже важливо, оскільки раніше потрібно було багато розповідати, хто ми і звідки. А тепер стало легше сформувати пропозицію та вивчити тренди, побачити попит — як і що можна продавати. «І у світі, й у ОАЕ зокрема, є попит на якісне яблуко, є інтерес до нього, але конкуренція дуже висока — доводиться відрізнятися, а це коштує грошей, хоч це класика маркетингу. Усі постачальники якісного яблука є нашими конкурентами. Якщо говорити про ціновий формат, то ми найбільше на сьогодні конкуруємо з Туреччиною, Сербією, Польщею. Динамічно розвивається Іран, і скоро нам буде складніше з ним конкурувати: низька ціна, динаміка розвитку самої галузі та експансії на міжнародні ринки. З настанням весни конкуруємо і з ПАР», — наголошує Гуржій. Крім того, серед уподобань покупців є 5 основних сортів — «Роял Гала», «Гренні», «Голден», «Ред Делішес», «Фуджі». Решта є менш популярними у імпортерів, тож їх не так вигідно продавати. «Цього року плануємо збільшити постачання яблук до сусідньої Білорусі, у якій є певний дефіцит яблука, що потенційно можуть використати на свою користь українські експортери. Білорусь є імпортером яблука. З 1 січня 2022 року існує заборона на ввезення певного списку товарів з ЄС, у тому числі яблука з Польщі. Для нас це можливість росту. Очікую, що ми значно укрупнимось у Білорусі та займемо лідируючі позиції за результатами сезону 2021/22. Ми там працюємо безпосередньо з торговельними мережами», — підсумовує керівник компанії USPA Fruit. Нагадаємо, садівникам варто вирощувати сорти яблук, враховуючи кліматичні умови регіону.ЄС схвалив імпорт української пшениці на лютий у рамках річної квотиhttps://agravery.com/uk/posts/show/es-shvaliv-import-ukrainskoi-psenici-na-lutij-u-ramkah-ricnoi-kvotihttps://agravery.com/uk/posts/show/es-shvaliv-import-ukrainskoi-psenici-na-lutij-u-ramkah-ricnoi-kvotiWed, 26 Jan 2022 11:04:00 +0200articleПро це повідомляє Refinitiv Agriculture на своєму Telegram-каналі. «Дані показали, що до кінця 2022 року ще 852,5 тис. т української пшениці може бути поставлено до ЄС у рамках безмитної квоти обсягом мільйон тонн після того, як ЄС уже видав дозвіл на імпорт 69,6 тис. т у січні», — йдеться в повідомленні. Крім того, ЄС також схвалив імпорт 1,2 тис. т українського ячменю на лютий після 19,5 тис. т, дозволених до постачання цього місяця. Річна квота на імпорт українського ячменю до ЄС ще становить 329,2 тис. т із загального обсягу 350 тис. т. «Як і в січні, імпорт кукурудзи в ЄС не розглядався у рамках квот як для українського товару, так і походженням з інших країн», — додали експерти. Нагадаємо, обсяги експорту борошна з України скорочуються.В системі «Прозорро.Продажі» стартова вартість земділянок подолала позначку в мільярд гривеньhttps://agravery.com/uk/posts/show/v-sistemi-prozorroprodazi-startova-vartist-zemdilanok-podolala-poznacku-v-milard-grivenhttps://agravery.com/uk/posts/show/v-sistemi-prozorroprodazi-startova-vartist-zemdilanok-podolala-poznacku-v-milard-grivenWed, 26 Jan 2022 10:31:00 +0200articleПро це повідомив Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України, на своїй сторінці у Facebook. «Наразі в системі опубліковано 3244 аукціони з загальною площею земельних ділянок у 18 тис. га. Вартість виставлених земель на аукціонах із оренди земель — 74 млн грн, із її відчуження — 927 млн грн. 72% від усіх аукціонів — землі сільськогосподарського призначення», — написав урядовець. За його словами, ТОП-5 лідерів за стартовою вартістю лотів наразі незмінні — Львівська, Київська, Закарпатська, Одеська та Харківська області. Саме тут земля є найдорожчою під продаж. «Стартова вартість лотів із оренди землі найвища на Одещині, Хмельниччині, Кіровоградщині, Київщині та Львівщині. У середньому зростання ціни за результатами земельних торгів становить понад 200%, але за с/г землями цей показник сягає 437%. Втім, у деяких регіонах він може дорівнювати і 1000%», — наголошує Лещенко. Додамо, що «Прозорро.Продажі» активно користуються не лише державні органи влади, але й приватні особи-організатори, адже вона гарантує повну безпеку, захищеність даних, прозорість, плюс статистика підтверджує, що це очевидно вигідний фінансовий інструмент. «Також зроблено ще один крок назустріч до повної прозорості даних у цій системі: запущено окремий відкритий модуль аналітики з ключовими показниками за земельними аукціонами. Він допоможе самостійно відстежувати та порівнювати ці показники за необхідними періодами, в розрізі регіонів та в цілому по всій Україні», — підкреслив міністр. Нагадаємо, Конституційний суд відклав розгляд справи щодо ринку землі через відсутність кворуму.На Хмельниччині голова ОТГ вимагав хабар за виділення 6 гектарів земліhttps://agravery.com/uk/posts/show/na-hmelniccini-golova-otg-vimagav-habar-za-vidilenna-6-gektariv-zemlihttps://agravery.com/uk/posts/show/na-hmelniccini-golova-otg-vimagav-habar-za-vidilenna-6-gektariv-zemliWed, 26 Jan 2022 09:56:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба Офісу генерального прокурора. «За даними слідства, посадовець вимагав кошти за передачу у приватну власність 6 га землі для ведення особистого селянського господарства. Після одержання всієї суми його затримано», — йдеться в повідомленні. Нагадаємо, Конституційний суд відклав розгляд справи щодо ринку землі через відсутність кворуму.«Нібулон» сплатив 829,3 млн гривень податківhttps://agravery.com/uk/posts/show/nibulon-splativ-8293-mln-griven-podatkivhttps://agravery.com/uk/posts/show/nibulon-splativ-8293-mln-griven-podatkivWed, 26 Jan 2022 09:20:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба компанії. За підсумками року 334,3 млн грн сплачено до місцевих бюджетів громад, а також 495 млн грн компанія спрямувала до державного бюджету України. «Податкові надходження „Нібулона“ є насправді вагомим внеском для розвитку територіальних громад, де розташовані наші підрозділи, а це — 69 громад у 13 областях України. До складу цих ОТГ входять 1760 населених пунктів, в яких проживають більше 2 млн громадян. При цьому для більшості із цих громад податки підприємства складають основну дохідну частину місцевих бюджетів та дозволяють втілювати життєво необхідні соціальні проєкти», — зауважують у компанії. Нагадаємо, «Астарта» у 2021 році сплатила 1,6 млрд гривень податків.В Україні спостерігається тенденція до зростання цін на продукти харчуванняhttps://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-sposterigaetsa-tendencia-do-zrostanna-cin-na-produkti-harcuvannahttps://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-sposterigaetsa-tendencia-do-zrostanna-cin-na-produkti-harcuvannaWed, 26 Jan 2022 08:48:00 +0200articleПро це повідомила Інна Сало, д.е.н., завідувач відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», передає прес-служба закладу. «Здорожчання спричинене цілою низкою чинників. Перш за все, це урядове збільшення з січня 2021 року тарифів на електроенергію через скасування пільгового тарифу (+36,6%), водопостачання (+10,9%), водовідведення (+17,3%), підвищення цін на енергоносії, плати за оренду приміщень та комунальних послуг в цілому, рівня заробітної плати працівників, транспортних витрат, зокрема, бензину А-95 (+22%) тощо», — розповідає Сало. За її словами, підвищення витрат за вказаними напрямами змусило виробників збільшити вартість харчової продукції. Відтак, індекс інфляції на споживчому ринку України в 2021 році зріс удвічі — до 10%. У торговельній мережі відбулося підвищення роздрібних цін на овочі борщового набору. Зокрема, на початку січня 2022 року проти жовтня 2021 року ціна на картоплю зросла на 1% (8,7 грн/кг), капусту білокачанну — на 54% (12 грн/кг), цибулю ріпчасту — на 26% (12 грн/кг), моркву — на 11% (9,9 грн/кг). «У першому кварталі 2022 року очікується подальше підвищення цін — залежно від виду овочів — на 15−25% проти цін початку 2022 року. Вартість борщу у січні 2022 року більш ніж у 2 рази перевищила показник січня минулого року. Ціни на тепличні овочі в Україні можуть різко зрости у зимово-весняний період 2022 року. Ціновий стрибок передбачається настільки відчутним, що для великої частини українських споживачів — з низьким рівнем доходів — свіжі помідори, огірки та перець у цей період будуть практично недоступні», — коментує експертка. Крім того, ціна на споживчому ринку картоплі впродовж останніх п’яти місяців залишалася практично стабільною. Втім, з огляду на тенденції минулих років у зимово-весняні місяці 2022 року очікується подальше підвищення ціни на картоплю — до 35%. «Найменших змін зазнали споживчі ціни на свинину. На початок січня 2022 року ціна на неї порівняно з січнем 2020 року підвищилася на 6,8% — до 123,7 грн/кг. Споживча ціна на сало збільшилася на 19,8% порівняно з 2020 року і склала 90,2 грн/кг. Найбільше — на 26,6% — в цей період зросли ціни на м’ясо птиці. Нині тушка куряча коштує 70,8 грн/кг», — підкреслює науковець. За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у І півріччі 2022 року збережеться тенденція підвищення цін на основні види м’яса — яловичину, свинину та м’ясо птиці — як мінімум, на 15−20%. Обмежена купівельна спроможність українців посилила напруженість конкуренції між свининою та курятиною. Нині перевага за останньою. «Середня ціна кілограма хліба нині складає близько 30,6 грн, що перевищує показники минулого року на 23%. Найближчим часом частка вартості енергоресурсів у виробництві хлібобулочних виробів зросте з 5−7% до 15−20%. З урахуванням інфляційного фактору, це призведе до подальшого подорожчання хліба та хлібобулочних виробів на 10−25%», — наголошує Інна Сало. Разом з тим, падіння обсягів світового виробництва олійних культур у 2020 році спричинило стрімке зростання світових цін на олію та шрот, що знайшло своє відображення на внутрішньому продовольчому ринку України, де ціна на соняшникову олію зросла на 85%. На початку січня 2022 року вона коштувала в середньому 61,4 грн/л. Очікується поступове сезонне збільшення відпускної ціни насіння соняшнику, що відобразиться на зростанні ціни соняшникової олії. За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, до серпня 2022 року цей вид агропродукції може здорожчати в межах 20% — до 75 грн/л. «Гречана крупа на початку січня 2022 року проти відповідного періоду минулого року подорожчала на 27,6% — до 47,7 грн/кг, ячна — до 15,8 грн/кг (+21,7%), пшоняна — до 18,4 грн/кг (+5,2%). Ця тенденція зберігатиметься й надалі. Очікується, що споживча ціна на гречану крупу може зрости на 15−20% і перевищити 65 грн/кг, на крупу ячну — на 10−12% (18 грн/кг), на пшоняну — на 10−15% (20 грн/кг)», — зауважує експертка. Змінами постанови КМУ «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення» від 22 квітня 2020 року №341 уряд з 30 грудня 2021 року додатково розширив перелік продуктів харчування, що потрапляють під державне цінове регулювання — батон, олія соняшникова. Згідно з положеннями документа, граничний рівень торговельної надбавки не може перевищувати 10% для визначеного переліку «соціальних» товарів. Це може деякий час стримувати різке зростання споживчих цін до стабілізації цін на енергоносії. Нагадаємо, націнка торговельних мереж на хліб перевищує 55%.Порт «Ніка Тера» збільшив сплату податків на 23%https://agravery.com/uk/posts/show/port-nika-tera-zbilsiv-splatu-podatkiv-na-23https://agravery.com/uk/posts/show/port-nika-tera-zbilsiv-splatu-podatkiv-na-23Wed, 26 Jan 2022 08:23:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба порту. Зазначається, що відрахування до державного бюджету України склали 244,8 млн гривень, а до місцевих бюджетів — 62,6 млн гривень. «Порт вийшов на докризовий рівень за обсягами перевалки — вантажообіг порту за 2021 рік збільшився до 7,63 млн тонн. У той же час зростання податкових платежів склало 23%. Ми були і залишаємось одними з найбільших платників податків Миколаєва і віримо в те, що ефективність нашого підприємства впливає на економічний розвиток регіону», — розповідає Алім Агакішиєв, СЕО порту «Ніка-Тера». За його словами, збільшення податкових відрахувань пов’язане у тому числі зі зростанням середньої зарплати на підприємстві. Термінал не лише сплачує податки, а й продовжує фінансувати проекти, що підвищують якість життя мешканців Миколаєва. «Фокус соціальних проектів 2022 року не зміниться — підтримка медицини Миколаївської області, спорту та розвиток інфраструктури Миколаєва», — наголошує Алім Агакішиєв. Крім сплачених у 2021 році податків, порт продовжив фінансувати великі соціальні проекти — було виділено 4,9 млн гривень, що на 28% більше, ніж у попередньому році. Нагадаємо, «Астарта» у 2021 році сплатила 1,6 млрд гривень податків.Обсяги експорту борошна з України скорочуютьсяhttps://agravery.com/uk/posts/show/obsagi-eksportu-borosna-z-ukraini-skorocuutsahttps://agravery.com/uk/posts/show/obsagi-eksportu-borosna-z-ukraini-skorocuutsaWed, 26 Jan 2022 08:05:00 +0200articleПро це повідомляє elevatorist.com. Зазначається, що інших видів борошна експортовано 1,1 тис. тонн, що на 0,4 тис. тонн більше, ніж на аналогічну дату минулого року. Загалом на зовнішні ринки поставлено 62,3 тис. тонн борошна, що на 20,9 тис. тонн менше, ніж за аналогічний період 2020/21 МР. Підкреслимо, що серед причин зниження експорту борошна називають такі: цінове ралі над ринком продовольчої пшениці; зростання вартості контейнерного фрахту на третину; робота з обмеженим колом країн покупців українського борошна; повна відсутність підтримки з боку держави сегменту зернових продуктів із доданою вартістю. Нагадаємо, ціни на борошно зростатимуть.В Dnipro Agro Group врожай пшениці зріс на 20%https://agravery.com/uk/posts/show/v-dnipro-agro-group-vrozaj-psenici-zris-na-20https://agravery.com/uk/posts/show/v-dnipro-agro-group-vrozaj-psenici-zris-na-20Wed, 26 Jan 2022 07:44:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба компанії. «З самого початку жнив підрозділи взяли успішний темп роботи, тому непередбачувані погодні умови не завадили зібрати врожай прискореними темпами. На півдні приходилося працювали в умовах значних опадів та різкої зміни температур. Але завдяки застосуванню передових агротехнологій та професійній роботі наших аграріїв вся вирощена продукція була зібрана в оптимальні терміни», — йдеться в повідомленні. Зазначимо, що підприємства Dnipro Agro Group зібрали близько 115 тис. тонн сільгосппродукції. Головними результатами сезону стали висока врожайність озимої пшениці по групі компаній — 4,9 т/га, що перевищує середні показники по Дніпропетровській області (4,4 т/га) та найкращий валовий збір пшениці — понад 79,8 тис. тонн, що перевищує тогорічний результат на 20%. «Сумарно підприємства зібрали зернових культур більш ніж 81 тис. тонн, а олійних — 34 тис. тонн. Зокрема, соняшника 22,6 тис. т із врожайністю 2,3 т/га, ріпаку — 11,29 тис. т із врожайністю 2,8 т/га, ячменю — 1,2 тис. т, 3,7 т/га», — підкреслили у компанії. Нагадаємо, з України експортували 5,3 млн тонн ячменю.Ціни на білоголову капусту вищі торішніх у 5 разівhttps://agravery.com/uk/posts/show/cini-na-bilogolovu-kapustu-visi-torisnih-u-5-razivhttps://agravery.com/uk/posts/show/cini-na-bilogolovu-kapustu-visi-torisnih-u-5-razivWed, 26 Jan 2022 07:21:00 +0200articleПро це розповів Олександр Хорєв, керівник проєкту «АПК-Інформ: овочі та фрукти», передає agrotimes.ua. «На ринку білоголової капусти в Україні ще у першій половині теперішнього сезону почали спостерігатися суттєві коливання», — коментує Хорєв. Через масове зменшення посадкових площ під культурою та несприятливі погодні умови в період вегетації прогнозувалося зменшення валового збору капусти мінімум на 10% порівняно з попереднім сезоном. «Однак зменшення врожаю капусти у фермерів не мало позначитися на ринковій ситуації, принаймні в першій половині цього сезону. І стабільність на внутрішньому ринку була б забезпечена до весни, якби не почався експорт капусти восени 2021 року», — додає аналітик. Таким чином, українські виробники через зростання попиту на капусту з боку Російської Федерації почали активний продаж якісної продукції на експорт. Як наслідок, у середині січня 2022 року гуртові ціни на капусту в Україні вже у 5 разів перевищували показники минулого сезону й досягли позначки 10 грн/кг. «Ми прогнозували зростання цін на капусту в Україні, але не настільки суттєво. Залишається сподіватися, що українські виробники мають достатні обсяги продукції для внутрішнього ринку у сховищах. Але навіть при цьому гарантувати, що подальшого зростання цін не буде, підстав немає», — підкреслив Олександр Хорєв. Нагадаємо, овочі «борщового набору» дорожчають через брак овочесховищ.