Аграверіhttps://agravery.com/site/indexhttps://agravery.com/img/logo-x-100.gifАграверіhttps://agravery.com/site/indexukTue, 26 Jan 2021 23:34:00 +0200В портах «Ольвія», Херсона та Миколаєва припинена льодова кампаніяhttps://agravery.com/uk/posts/show/v-portah-olvia-hersona-ta-mikolaeva-pripinena-lodova-kampaniahttps://agravery.com/uk/posts/show/v-portah-olvia-hersona-ta-mikolaeva-pripinena-lodova-kampaniaTue, 26 Jan 2021 23:34:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба Адміністрації морських портів України. За даними АМПУ, зважаючи на погодні умови станом на 26 січня 2021 року льодова кампанія припинена у наступних портах: Спеціалізований морський порт «Ольвія» — з 00 год. 00 хв. 26 січня 2021 року на підставі розпорядження капітана СМП «Ольвія» №07 від 25 січня 2021 року. Херсонський морський порт та Херсонський морський канал — з 12 год. 00 хв. 26 січня 2021 року на підставі розпорядження капітана Херсонського морського порту №27 від 26 січня 2021 року. Миколаївський морський порт та Бузько-Дніпровсько-лиманський канал — з 12 год. 00 хв. 26 січня 2021 року на підставі розпорядження капітана Миколаївського морського порту №7−31/21 від 26 січня 2021 року. Нагадаємо, у ЄБА вважають, що порядок ведення Реєстру морпортів України потребує доопрацювання.В Україні знижуються закупівельні ціни на пшеницюhttps://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-znizuutsa-zakupivelni-cini-na-psenicuhttps://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-znizuutsa-zakupivelni-cini-na-psenicuTue, 26 Jan 2021 22:21:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба Електронної зернової біржі України Graintrade. «Після обвалу 22 січня, 25 січня відбулося коригування біржових цін на пшеницю, проте на фізичних ринках вони знижуються, оскільки покупці зменшили обсяги закупівель, а збільшення Росією з 1 березня мита на експорт пшениці збільшує її пропозиції з поставкою найближчим часом», — йдеться в повідомленні. Так, згідно з підписаною прем'єр-міністром РФ постановою, експортне мито на пшеницю з 15 по 28 лютого складатиме 25 €/т, а з 1 березня по 30 червня 2021 року воно виросте до 50 €/т. Експортне мито на ячмінь та кукурудзу з 15 лютого по 14 березня дорівнюватиме нулю, а з 15 березня по 30 червня збільшиться до 25 €/т для кукурудзи та 10 €/т для ячменю. «Ця новина прискорить падіння цін на російську пшеницю, які після невдалого тендеру в Туреччині опустилися до 290−295 $/т FOB. На цьому тлі європейська пшениця подешевшала до 280−285 $/т FOB. Продавці готові опускати ціни, щоб збільшити продажі, проте покупці стримують закупівлі. Так, Бангладеш втретє скасовує тендер по закупівлі пшениці через зависокі ціни», — зазначають експерти. Додамо, що експерти МСГ Аргентини збільшили прогноз виробництва пшениці на 0,2 млн т до 17,2 млн т, що на 2,55 млн т поступатиметься показнику попереднього сезону. Трейдери на біржах в Парижі та Чикаго вирішили, що ринок достатньо просів, та перейшли до спекулятивних купівель, особливо на тлі оголошеного Алжиром тендеру. У 2020/21 МР ЄС експортував 14,5 млн т, що на 16% поступається торішнім темпам. «Березневі ф’ючерси на борошномельну пшеницю на MATIF виросли на 3,25 €/т до 226,5 €/т або 275,05 $/т. Березневі ф’ючерси на м’яку пшеницю в Чикаго вчора відіграли частину попереднього падіння на очікуваннях активізації експорту після запровадження обмежень Росією», — зазначають фахівці. Підкреслимо, що експорт пшениці з США за тиждень виріс на 85% до 523,9 тис. т, хоча аналітики оцінювали його у 200−400 тис. т. Загальний експорт сезону сягнув 16 млн т, що на 0,7% поступається торішнім темпам. Крім того, березневі пшеничні ф’ючерси в США виросли: на 5,14 $/т до 238,28 $/т на м’яку озиму SRW-пшеницю в Чикаго, на 5,14 $/т до 230,47 $/т на тверду озиму HRW-пшеницю в Канзас-Сіті, на 4,96 $/т до 230,01 $/т на тверду яру HRS-пшеницю в Міннеаполісі. «Наразі ринки очікуватимуть підсумків тендеру в Алжирі та залишатимуться під тиском новин з Росії про підвищення мита», — підсумовують аналітики. Нагадаємо, в Україні узгодили граничний обсяг експорту кукурудзи на рівні 24 млн тонн.У Києві вилучили фальсифікованого алкоголю на 2 млн гривеньhttps://agravery.com/uk/posts/show/u-kievi-vilucili-falsifikovanogo-alkogolu-na-2-mln-grivenhttps://agravery.com/uk/posts/show/u-kievi-vilucili-falsifikovanogo-alkogolu-na-2-mln-grivenTue, 26 Jan 2021 21:05:00 +0200articleПро це інформує Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві. «Співробітники управління протидії економічним правопорушенням Головного управління ДФС спільно з працівниками управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у м. Києві виявили на території міста склад, у якому здійснював діяльність із оптової торгівлі алкогольними напоями один із суб'єктів господарської діяльності, зареєстрований у м. Києві», — йдеться в повідомленні. Зазначається, що у складському приміщенні з метою збуту незаконно зберігалась алкогольна продукція, маркована марками акцизного податку з явними ознаками підробки. «Під час проведених заходів виявлено та вилучено з незаконного обігу понад 34 тис. скляних пляшок фальсифікованої алкогольної продукції вартістю близько 2 млн грн вітчизняних виробників. На посадову особу підприємства складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 1645КУпАП, санкція якої передбачає накладення штрафу від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких алкогольних напоїв», — розповів Сергій Мунтян, начальник управління протидії економічним правопорушенням ГУ ДФС у м. Києві. Водночас працівниками управління контролю за підакцизними товарами ГУДПС у м. Києві встановлено орієнтовну суму штрафних санкцій, яка буде застосована щодо даного суб'єкта господарської діяльності та складає близько 3 млн грн. «Лише у 2020 році із незаконного обігу було вилучено підакцизних товарів на загальну суму понад 43 млн грн, а з початку 2021 року — понад 5 млн гривень», — додав Мунтян. Нагадаємо, на Житомирщині ліквідували два цехи підпільного виробництва алкоголю під виглядом відомих брендів.Термінал «Максігрейн-Юкрейн» перевалив 309 тис. тонн зернаhttps://agravery.com/uk/posts/show/terminal-maksigrejn-ukrejn-perevaliv-309-tis-tonn-zernahttps://agravery.com/uk/posts/show/terminal-maksigrejn-ukrejn-perevaliv-309-tis-tonn-zernaTue, 26 Jan 2021 20:27:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба компанії. «2019/20 маркетинговий рік завершився новим історичним рекордом для України. Наша держава експортувала на зовнішні ринки 57,2 млн тонн зернових, зернобобових та борошна, що на 6,8 млн тонн більше, ніж у минулому році», — йдеться в повідомленні. У «Максігрейн-Юкрейн» додають, що термінал сконцентрований на виключно важливій функції в обігу зернових та продуктів переробки — забезпеченні накопичення, доопрацювання і перевантаження на морський і наземний транспорт. «У сезоні 2019/20 ми здійснили перевалку 309 тис. тонн зернових і продуктів переробки, таким чином закріпивши свої позиції в рейтингу найефективніших річкових терміналів України», — підсумували у компанії. Нагадаємо, з початку року по Дніпрі перевезено 71,5 тис. тонн зернових вантажів.Закон про насіння і садивний матеріал необхідно доопрацювати — експертиhttps://agravery.com/uk/posts/show/zakon-pro-nasinna-i-sadivnij-material-neobhidno-doopracuvati-ekspertihttps://agravery.com/uk/posts/show/zakon-pro-nasinna-i-sadivnij-material-neobhidno-doopracuvati-ekspertiTue, 26 Jan 2021 19:12:00 +0200articleПро це повідомила прес-служба Асоціації «Укрсадпром» за підсумками онлайн засідання провідних розсадницьких підприємств України — членів асоціації, науковців та Державного підприємства «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції». «На жаль, садівнича спільнота не мала змоги взяти участь у розробці даного законопроєкту, а про його розгляд на засіданні Кабінету міністрів дізналися із засобів масової інформації. Протягом обговорення було відмічено ряд суттєвих зауважень до даного документу, які необхідно врахувати, щоб українські виробники садивного матеріалу могли працювати відкрито, виробляти якісний садивний матеріал сучасних сортів вітчизняної та іноземної селекції і тим самим слугувати поштовхом розвитку розсадництва України», — йдеться в повідомленні. Учасники вважають, що необхідно вжити колективних заходів для підтримки вітчизняного розсадництва на законодавчому рівні, зокрема, розповсюдження загальновідомих сортів, тестування садивного матеріалу, тощо. «На базі ДП „Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції“, вже створена сучасна лабораторія молекулярно-генетичного аналізу, яка може проводити тестування рослин, що дозволить об'єктивно оцінити фітопатологічний стан садивного матеріалу, виробленого розсадницькими господарствами України», — підкреслює Юрій Заставний, керівник ДП «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції». Крім того, під час засідання було створено робочу групу щодо розробки концепції розвитку розсадництва України та вдосконалення нормативно-правової бази в галузі. Слід додати, що у зустрічі взяли участь представники господарств: ФГ «Гадз», ТОВ «Підгур'ївське», ФГ «Надія Сад», ТОВ «Долина-Агро», ФГ «Фруктовий Сад АТ», ТОВ «Бахмутський розсадник», ФГ «Коник», ТОВ «АПК „Маїс“», МПП «Апекс». Нагадаємо, в Україні виробники органіки працюють за європейським законодавством.ДП «Укрхімтрансаміак» сплатило 1,4 млрд гривень податківhttps://agravery.com/uk/posts/show/dp-ukrhimtransamiak-splatilo-14-mlrd-griven-podatkivhttps://agravery.com/uk/posts/show/dp-ukrhimtransamiak-splatilo-14-mlrd-griven-podatkivTue, 26 Jan 2021 18:15:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба ДП «Укрхімтрансаміак». «У тому числі було сплачено 1,2 млрд грн рентної плати за транзитне транспортування аміаку, що на 3,7% більше, ніж було сплачено за підсумками 2019 року», — йдеться в повідомленні. За 2020 рік підприємство також перерахувало «Одеському припортовому заводу» 948 млн грн, що на 1,1% більше, ніж було сплачено у 2019 році (938 млн грн). Водночас згідно з оперативними даними фінансово-господарської діяльності дохід від реалізації продукції за 2020 рік склав понад 3 млрд грн, що на 4,6% більше, ніж у 2019 році. Чистий дохід від реалізації продукції за 2020 рік — майже 1,8 млрд грн, що на 3,7% більше, ніж було зафіксовано у 2019 році. «Досягненню високих показників сприяла трансформація стратегії управління, першим етапом якої став старт модернізації й ґрунтовного технічного переоснащення аміакопроводу та його об'єктів, який дав змогу успішно завершити масштабні проєкти та роботи у ІІ півріччі 2020 року», — розповідає Вадим Трунов, керівник держпідприємства. Разом з тим, Трунов впевнений, що цього річ підприємству вдасться утримувати у роботі високу планку, сприяючи наповненню державного бюджету податками та іншими платежами. Нагадаємо, МХП за три роки сплатив 11,4 млрд гривень податків.Бізнес закликає пришвидшити розгляд закону про залізничний транспортhttps://agravery.com/uk/posts/show/biznes-zaklikae-prisvidsiti-rozglad-zakonu-pro-zaliznicnij-transporthttps://agravery.com/uk/posts/show/biznes-zaklikae-prisvidsiti-rozglad-zakonu-pro-zaliznicnij-transportTue, 26 Jan 2021 17:43:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба Європейської Бізнес Асоціації. «Вже багато років ринок залізничних перевезень потребує реформування. Зміни необхідні для підвищення ефективності функціонування залізничного транспорту, стимулювання інвестицій та запровадження повноцінного доступу до перевезень приватними локомотивами», — йдеться в повідомленні. Слід додати, що це частина зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС, які передбачають імплементацію низки нормативно-правових актів ЄС, що регулюють галузь залізничного транспорту. «Оновлений комплексний законопроєкт має передбачати реформування „Укрзалізниці“, створення конкурентного ринку перевезень пасажирів та вантажів, регулювання тарифу НКРТ та впровадження прозорої схеми розрахунку і використання інвестиційної складової тарифу, недискримінаційний доступ до залізничної інфраструктури, відхід від практики фінансування пасажирських перевезень за рахунок вантажних та низку інших важливих прогресивних змін. Це ті ключові пункти, на які вказують учасники нашого комітету», — наголошує Дар’я Січкар, менеджер Комітету з логістики Європейської Бізнес Асоціації. Крім того, додаткової уваги також потребують питання безпеки руху на залізничному транспорті та забезпечення схоронності вантажів та рухомого складу. «Наразі бізнес-спільнота стурбована зволіканням із розглядом законопроєкту та закликає голову профільного Комітету ВРУ активізувати процес розгляду законопроєкту за участі експертів асоціації, а також сприяти його включенню до порядку денного сесії ВРУ та подальшому прийняттю. Сподіваємось, активна робота над головним документом залізничної галузі незабаром буде відновлена», — підсумували у ЄБА. Нагадаємо, промисловці підтримують рішення «Укрзалізниці» встановити ринкові ціни на використання вантажних вагонів.Рада підтримала законопроєкт щодо всеукраїнського референдумуhttps://agravery.com/uk/posts/show/rada-pidtrimala-zakonoproekt-sodo-vseukrainskogo-referendumuhttps://agravery.com/uk/posts/show/rada-pidtrimala-zakonoproekt-sodo-vseukrainskogo-referendumuTue, 26 Jan 2021 17:00:00 +0200articleПро це повідомляє інформаційне управління апарату Верховної Ради України. «Закон визначає правові засади здійснення народного волевиявлення через всеукраїнський референдум, його організацію та порядок проведення. Всеукраїнський референдум, згідно із законом, є формою безпосередньої демократії в Україні, способом здійснення влади безпосередньо українським народом, що полягає у прийнятті (затвердженні) громадянами України рішень шляхом голосування у випадках і порядку, встановлених Конституцією України та цим законом», — йдеться в повідомленні. Додамо, що порядок ініціювання, призначення (проголошення), підготовки і проведення всеукраїнського референдуму регулюється Конституцією України, цим законом, іншими законами України, а також прийнятими відповідно до них іншими актами законодавства. Таким чином, предметом всеукраїнського референдуму можуть бути питання: затвердження закону про внесення змін до розділів І, ІІІ, XIII Конституції України; загальнодержавного значення; про зміну території України; про втрату чинності законом України або окремими його положеннями. Крім того, згідно із законом не можуть бути предметом всеукраїнського референдуму питання: що суперечать положенням Конституції України, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права, закріпленим насамперед Загальною декларацією прав людини, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, протоколами до неї; що скасовують чи обмежують конституційні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх реалізації; спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету, територіальної цілісності України, створення загрози національній безпеці України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі; щодо питань податків, бюджету, амністії; віднесені Конституцією України і законами України до відання органів правопорядку, прокуратури чи суду. «Законом встановлено, що на всеукраїнський референдум може виноситися одне питання. Законом визначено основні принципи проведення всеукраїнського референдуму, на основі яких проводиться всеукраїнський референдум: загального права голосу; рівного права голосу; прямого волевиявлення; вільної участі у всеукраїнському референдумі; добровільної участі у всеукраїнському референдумі; таємного голосування; особистого голосування; однократного голосування; публічності та відкритості процесу всеукраїнського референдуму», — йдеться в документі. Варто наголосити, що всеукраїнський референдум не може проводитися одночасно з черговими та позачерговими загальнодержавними виборами, черговими місцевими виборами. У законі враховано рекомендації, висловлені у терміновому спільному висновку Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційської комісії) та Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ). Підкреслимо, що закон прийнято з необхідними техніко-юридичними правками. Нагадаємо, ВРУ розблокувала підписання закону щодо інвестиційних нянь.Цього року в Україні може бути ухвалений закон про страхування агропродукціїhttps://agravery.com/uk/posts/show/cogo-roku-v-ukraini-moze-buti-uhvalenij-zakon-pro-strahuvanna-agroprodukciihttps://agravery.com/uk/posts/show/cogo-roku-v-ukraini-moze-buti-uhvalenij-zakon-pro-strahuvanna-agroprodukciiTue, 26 Jan 2021 16:31:00 +0200articleПро це розповів Тарас Висоцький, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, передає unian.ua. «У разі прийняття нового закону про страхування сільськогосподарської продукції на початку цього року, відкриється можливість запуску підтримки страхування під озимі культури врожаю 2022 року», — повідомив заступник міністра. Зазначається, що з початку компенсації страхових платежів підлягатимуть такі зернові культури, як пшениця, ячмінь і жито. Законопроект відкриває нові підходи та перспективи розширення інструментів державної підтримки сільгоспвиробників. «Агрострахування стане важливим інструментом для підтримки фермерів. У робочій групі за участю фахівців Мінекономіки, НБУ та учасниками аграрного і страхового ринків ми розробили кілька принципових позицій, які зафіксовані в новому законопроекті. Йдеться про жорсткі вимоги до страхових компаній і контроль за ними, забезпечення прозорості перестрахування, а також чітке регулювання тарифів на страхування», — наголосив Висоцький. Нагадаємо, експерти зауважують, що в агросекторі відсутній системний підхід у роботі страхових компаній.Після сезонного зростання цін на молоко на ринку спостерігається «штиль» — АВМhttps://agravery.com/uk/posts/show/pisla-sezonnogo-zrostanna-cin-na-moloko-na-rinku-sposterigaetsa-stil-avmhttps://agravery.com/uk/posts/show/pisla-sezonnogo-zrostanna-cin-na-moloko-na-rinku-sposterigaetsa-stil-avmTue, 26 Jan 2021 15:59:00 +0200articleПро це повідомляє Володимир Андрієць, головний аналітик Асоціації виробників молока, передає прес-служба асоціації. «Рік завершився із встановленням середньозваженої ціни трьох ґатунків на рівні 11,64 грн/кг. Вартість екстраґатунку в середньому складає 12,15 грн/кг, вищого ― 11,7 грн/кг, першого ― 11,08 грн/кг. Діапазон коливань цін на середні та великі партії молока екстрґатунку по регіонах зафіксований в наступних межах: північ та центр ― 11,7−12,4 грн/кг, південь ― 11,7−12,4 грн/кг, схід ― 11,6−12,4 грн/кг, захід ― 11,6−12,3 грн/кг», — розповідає аналітик. Таким чином, на початку нового року ринок традиційно перебуває у затишші. «Будь-яких змін ще не відбулося, хоча під кінець січня мова вже йде про початок сезонного зниження. Яким воно буде цьогоріч — залежатиме, від ступеня дефіциту сировини на переробних підприємствах, який гостро відчувається впродовж останніх двох років. Нинішній рік не стане виключенням, а тому це буде основним фактором підтримки цін впродовж сезонного зниження поряд з високою вартістю компонентів раціонів», — додає Андрієць. Слід підкреслити, що основними факторами, які чинитимуть тиск на ціни буде попит на молочну продукцію, який, головним чином, визначатиметься купівельною спроможністю населення та можливими карантинними обмеженнями. А також, не менш значущий фактор — імпорт молочної продукції, який за минулий рік зріс вдвічі у грошовому еквіваленті і, скоріше за все, буде і надалі поступово нарощуватися, хоч і меншими темпами. «Наразі ж перегляд цін на першу половину лютого поки що не відзначиться стартом сезонного зниження. Ймовірно його початок буде помітним у другій половині лютого на фоні збільшення пропозиції сирого молока», — вважає Володимир Андрієць. Нагадаємо, за новими вимогами харчування школярі отримуватимуть від трьох порцій молокопродуктів на день.Виробництво молока в Україні зростає, незважаючи на падіння поголів'я корівhttps://agravery.com/uk/posts/show/virobnictvo-moloka-v-ukraini-zrostae-nezvazauci-na-padinna-pogoliva-korivhttps://agravery.com/uk/posts/show/virobnictvo-moloka-v-ukraini-zrostae-nezvazauci-na-padinna-pogoliva-korivTue, 26 Jan 2021 15:26:00 +0200article«Дійсно, за підсумками 2020 року, промислові МТФ втратили 4% поголів'я корів. На 1 січня 2021 року молочне поголів'я в промисловому секторі становило 421 тис. корів, що на 4% менше, ніж у 2019 році», — йдеться в повідомленні. Однак, незважаючи на це, саме промисловий сектор продемонстрував зростання. За підсумками року у промислових господарствах вироблено 2,7 млн т молока, що на 0,8% більше порівняно з 2019 роком. «Такого поступу промисловий сектор, що забезпечує понад 80% надходжень молока на переробку, досягнув завдяки системній роботі над підвищенням продуктивності та ефективності молочного напрямку. І це попри дуже непростий рік: пандемію коронавірусу, кліматичні та політичні виклики, що продовжують тримати в напрузі кожного аграрія», — додають фахівці. Проте, чи вдасться зберегти темпи позитивних трендів у галузі впродовж 2021 року буду обговорювати під час XIV Міжнародного молочного конгресу 30−31 березня 2021 року. Нагадаємо, українські молочники об'єдналися для захисту галузі від зростаючого імпорту.АМКУ надав дозвіл «Росток-Холдингу» на продаж елеватора на Чернігівщиніhttps://agravery.com/uk/posts/show/amku-nadav-dozvil-rostok-holdingu-na-prodaz-elevatora-na-cernigivsinihttps://agravery.com/uk/posts/show/amku-nadav-dozvil-rostok-holdingu-na-prodaz-elevatora-na-cernigivsiniTue, 26 Jan 2021 15:05:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба АМКУ. «Надано дозвіл фізичній особі — громадянину України на придбання опосередковано через компанію Zichino Limited (м. Лімасол, Кіпр) частки у статутному капіталі ТОВ „Новгород-Сіверський елеватор“ (м. Новгород-Сіверський, Чернігівська обл.), що забезпечує перевищення 50% голосів у вищому органі управління товариства», — йдеться в повідомленні. Крім того, АМКУ наддав аналогічний дозвіл на придбання частки у статутному капіталі ТОВ «Демор» (м. Новгород-Сіверський, Чернігівська обл.) та ТОВ «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» (м. Новгород-Сіверський, Чернігівська обл.). Зауважимо, що за даними Державного реєстру юросіб та фізосіб-підприємців, кінцевими бенефіціарами зазначених товариств є Яків Грибов і Віктор Купавцев, власники «Росток-Холдингу». Нагадаємо, АМКУ надав дозвіл Василю Астіону очолити наглядову раду «Ічнянського молочно-консервного комбінату».«Черкаський Азот» збільшив обсяги виробництва міндобрив на 11%https://agravery.com/uk/posts/show/cerkaskij-azot-zbilsiv-obsagi-virobnictva-mindobriv-na-11https://agravery.com/uk/posts/show/cerkaskij-azot-zbilsiv-obsagi-virobnictva-mindobriv-na-11Tue, 26 Jan 2021 14:22:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба Group DF. «У 2020 році підприємством було вироблено товарної аміачної селітри 513,2 тис. тонн, товарного карбаміду — 575,2 тис. тонн, карбамідо-аміачної суміші (КАС) — 644 тис. тонн, аміачної води — 16,1 тис. тонн», — йдеться в повідомленні. Також за звітний період підприємство виробило 905,7 тис. тонн аміаку та 653,8 тис. тонн неконцентрованої азотної кислоти, що є сировиною для виробництва азотних добрив. «Нарощування виробітку мінеральних добрив нам вдається досягти завдяки стабільній роботі, гнучкому бізнес-плануванню, постійному моніторингу ринку, а також корекції продуктового портфеля згідно з попитом. Ми враховуємо не лише цінову кон’юнктуру ринку, а й маржинальність кожного окремого продукту. Особливість року: майже 100% завантаження потужностей та стрімке зростання виробництва найпопулярніших добрив — аміачної селітри (+9,7%) та КАС (+33%)», — розповідає Віталій Скляров, голова правління ПрАТ «Азот». За його словами, ці добрива найбільш затребувані на ринку. По КАСу товариство буде максимально нарощувати обсяги виробництва і надалі. Крім того, інвестиційні пріоритети залишилися незмінними — розвиток промислових майданчиків та модернізація виробництва. Слід додати, що у 2020 році виробіток КАСу виріс з 482,5 тис. тонн до 644 тис. тонн. «Азот» випускав чотири види карбамідо-аміачної суміші з різним вмістом азоту та сіркою: КАС-32, КАС-30, КАС-28 і КАС+S . «Щоб продовжувати нарощувати виробіток мінеральних добрив, ПрАТ „Азот“ необхідно було наростити випуск сировини, зокрема, неконцентрованої азотної кислоти. Для цього на підприємстві вже проведено модернізацію відділення №1 цеху М-5 з виробництва неконцентрованої азотної кислоти. Масштабний проєкт, що тривав майже 1,5 роки, було завершено в грудні 2020 року. Обсяг інвестицій склав 18 млн грн», — підсумував Скляров. Нагадаємо, «Агротрейд» запустить п’ять центрів випробування технологій.ВРУ розблокувала підписання закону щодо інвестиційних няньhttps://agravery.com/uk/posts/show/vru-rozblokuvala-pidpisanna-zakonu-sodo-investicijnih-nanhttps://agravery.com/uk/posts/show/vru-rozblokuvala-pidpisanna-zakonu-sodo-investicijnih-nanTue, 26 Jan 2021 13:38:00 +0200articleПро це свідчать дані сайту ВРУ. Під час засідання 26 січня 2021 року парламентарі не підтримали проект постанови №3760-П «Про скасування рішення Верховної ради України про прийняття в цілому як закону про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями» За постанову проголосували 123 депутати. Підкреслимо, що 17 грудня 2020 року ВРУ прийняла в повторному другому читанні законопроект №3760. Законом визначено організаційні, правові та фінансові засади державної підтримки інвестиційних проектів зі значними інвестиціями з метою залучення в Україну значних інвестицій, створення нових робочих місць, стимулювання економічного розвитку регіонів та зростання конкурентоспроможності економіки України Нагадаємо, Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендує Верховній Раді прийняти в цілому два законопроекти про інвестиційні проекти зі значними інвестиціями.  KSG Agro розпочав проект оновлення поголів'я свинейhttps://agravery.com/uk/posts/show/ksg-agro-rozpocav-proekt-onovlenna-pogoliva-svinejhttps://agravery.com/uk/posts/show/ksg-agro-rozpocav-proekt-onovlenna-pogoliva-svinejTue, 26 Jan 2021 13:19:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба агрохолдингу. «На свинокомплексі агрохолдингу KSG Agro в Ниві Трудовій (Апостолівський район, Дніпропетровська область) стартував процес оновлення і омолодження свинячого поголів'я», — йдеться в повідомленні. Так, в рамках проекту в 2021 році будуть придбані близько тисячі свиноматок датської генетики Dunbred. «Завдяки омолодженню поголів'я, ми покращимо якісні характеристики стада і замінимо свиноматок основного поголів'я. Це дозволить нам підвищити народжуваність поросят з відмінною генетикою», — розповів Сергій Касьянов, голова ради директорів KSG Agro. Нагадаємо, АСУ проти збільшення квот на поставки свинини з ЄС за нульовою митною ставкою.На Полтавщині сталася пожежа на ферміhttps://agravery.com/uk/posts/show/na-poltavsini-stalasa-pozeza-na-fermihttps://agravery.com/uk/posts/show/na-poltavsini-stalasa-pozeza-na-fermiTue, 26 Jan 2021 12:45:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба ГУ ДСНС України у Полтавській області. «Вогнеборці, які прибули на виклик відразу приступили до гасіння. Пожежу було локалізовано о 20:15, а о 23:19 — ліквідовано», — йдеться в повідомленні. Зазначається, що вогнем знищено 250 м² покрівлі та перекриття, а також 500 кг соломи. Саму будівлю вдалося врятувати від знищення вогнем. Наразі встановлюється причина пожежі. Нагадаємо, на Одещині горіла будівля колишньої ферми.За останній тиждень банки видали 416 млн гривень за програмою «5-7-9%»https://agravery.com/uk/posts/show/za-ostannij-tizden-banki-vidali-416-mln-griven-za-programou-5-7-9https://agravery.com/uk/posts/show/za-ostannij-tizden-banki-vidali-416-mln-griven-za-programou-5-7-9Tue, 26 Jan 2021 12:11:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. «Від загальної суми укладених за останній тиждень угод 275 млн грн складають інвестиційні кредити, а антикризові позики під 3% — 247 млн грн», — йдеться в повідомленні. Зауважимо, що від старту програми банки-учасники видали 8,1 тис. кредитів на загальну суму 18,8 млрд грн. З них 11,5 млрд грн — рефінансування попередньо отриманих позик, 3,5 млрд грн підприємці отримали на капітальні інвестиції та 3,9 млрд грн в якості антикризових кредитів під 3%. Найактивнішими учасниками програми є: представники сільського господарства — 54%, торгівлі та виробництва — 18%, промислової переробки — 16%. «За регіональною класифікацією лідерами залишаються Львівська, Харківська, а також Київська області», — підсумували у міністерстві. Нагадаємо, ЄБРР може виділити «Кернел» до $80 млн кредиту.За новими вимогами харчування школярі отримуватимуть від трьох порцій молокопродуктів на деньhttps://agravery.com/uk/posts/show/za-novimi-vimogami-harcuvanna-skolari-otrimuvatimut-vid-troh-porcij-molokoproduktiv-na-denhttps://agravery.com/uk/posts/show/za-novimi-vimogami-harcuvanna-skolari-otrimuvatimut-vid-troh-porcij-molokoproduktiv-na-denTue, 26 Jan 2021 11:40:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба Асоціації виробників молока. «Поруч із принциповими вимогами стосовно приміщень, освітнього процесу, важливі зміни стосуються саме шкільного харчування. Відтепер у шкільних буфетах забороняється продаж продуктів із синтетичними барвниками, підсилювачами смаку та консервантами, кави, енергетичних напоїв, продуктів із рослинними жирами та інше», — йдеться в повідомленні. Зауважимо, що для молочної галузі дуже важливим є те, що окремим пунктом 7 у новому Санітарному регламенті винесені молоко та молочні продукти. Зокрема, цим пунктом зазначено, що: в залежності від кратності харчування діти повинні отримувати не менше трьох порцій молока та молочних продуктів на день: зі сніданком, обідом та вечерею; навіть при одноразовому харчуванні дитина обов’язково повинна отримувати молочний продукт. «І головне — при цьому визначено якісні та кількісні вимоги до цих продуктів. Якщо масло — то не менше ніж 72% молочного жиру (не просто жиру, а саме молочного жиру). Якщо сметана — то не менше 15%, а творог (кисломолочний сир) — не менше 5% жиру», — пояснюють в АВМ. Таким чином, Асоціація виробників молока підтримує цю ініціативу. Тож молочні продукти мають шанс зайняти гідне місце в раціоні дітей. «Але відкритими залишаються три надзвичайно важливих питання — порядок чесних і прозорих закупівель, контроль безпечності продуктів, неприпустимість фальсифікату та неякісної продукції в харчуванні дітей», — наголошують в асоціації. Нагадаємо, на Вінниччині протягом минулого року з обігу вилучили 2,9 тонн вершкового масла.У ВРУ пропонують внести зміни до Митного кодексу через закон щодо захисту рослинhttps://agravery.com/uk/posts/show/u-vru-proponuut-vnesti-zmini-do-mitnogo-kodeksu-cerez-zakon-sodo-zahistu-roslinhttps://agravery.com/uk/posts/show/u-vru-proponuut-vnesti-zmini-do-mitnogo-kodeksu-cerez-zakon-sodo-zahistu-roslinTue, 26 Jan 2021 11:02:00 +0200articleПро це свідчать дані ВРУ. «Проєкт закону має на меті внести зміни до Митного кодексу України у зв’язку з поданням до Верховної Ради України проєкту Закону України „Про захист рослин“», — йдеться в документі. Так, це необхідно для: створення завершених механізмів правового регулювання сфери захисту рослин; усунення термінологічних неузгодженостей між Митним кодексом України і проєктом Закону України «Про захист рослин»; усунення інших невідповідностей між Митним кодексом України і проєктом Закону України «Про захист рослин». «Проєктом закону передбачено врегулювати окремі питання здійснення державного контролю на кордоні вантажів з рослинами, продуктами рослинного походження, засобами захисту рослин та діючими речовинами засобів захисту рослин з урахуванням норм законодавства ЄС, імплементація яких передбачена проєктом Закону України „Про захист рослин“», — вказано у пояснювальній записці. Крім того, планується усунути невідповідності, у тому числі термінологічні, між Митним кодексом України і проєктом Закону України «Про захист рослин». «Прийняття проєкту закону дозволить врегулювати питання здійснення фітосанітарного контролю рослин, продуктів рослинного походження, засобів захисту рослин, діючих речовин засобів захисту рослин при їх ввезенні (пересиланні) на митну територію України (у тому числі з метою транзиту)», — додають ініціатори законопроекту. Разом з тим, закон сприятиме підвищенню ефективності контролю з боку держави на державному кордоні та дозволить істотно знизити ризик потрапляння в Україну вантажів, які не відповідають вимогам законодавства у сфері захисту рослин (є зараженими карантинними організмами, фальсифікованими, небезпечними тощо). Нагадаємо, ВРУ на цьому тижні розгляне три аграрні законопроекти.В Україні узгодили граничний обсяг експорту кукурудзи на рівні 24 млн тоннhttps://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-uzgodili-granicnij-obsag-eksportu-kukurudzi-na-rivni-24-mln-tonnhttps://agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-uzgodili-granicnij-obsag-eksportu-kukurudzi-na-rivni-24-mln-tonnTue, 26 Jan 2021 10:24:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба Мінекономіки. Відповідні зміни будуть внесені у додаток до меморандуму про взаєморозуміння між учасниками зернового ринку. Сторони також домовились, у разі необхідності, переглянути затверджений граничний обсяг кукурудзи, дозволений до експорту, після оприлюднення офіційної статистичної інформації про виробництво культури у 2020 році. «Наразі за даними регіонів прогнозоване виробництво кукурудзи складає 30,3 млн тонн — це один із найкращих врожаїв кукурудзи за всі роки. Мінекономіки вважає, що жодних проблем з експортом кукурудзи на зовнішні ринки або ймовірного дефіциту цієї культури на внутрішньому ринку — немає», — розповідає Ігор Петрашко, міністр розвитку економіки торгівлі та сільського господарства України. Таким чином, для подальшого забезпечення прогнозованості і сталості ринку зернових Мінекономіки підтримує пропозицію аграрних асоціацій про включення позиції кукурудзи до меморандуму з визначенням граничних обсягів експорту на рівні 24 млн тонн. «Визначення граничних обсягів експорту зернових культур відповідно до підписаного меморандуму між Мінекономіки та асоціаціями, які представляють учасників зернового ринку, є символічним кроком. Це так званий „орієнтир“, який забезпечує прогнозованість ринку та визначеність для всіх його учасників», — додає міністр. Зокрема, за 10 років функціонування такого інструменту як зерновий меморандум (з 2011 року) жодного випадку обмежень експорту не відбувалося. «Сьогодні в Україні залишається необхідна кількість кукурудзи, що в повній мірі задовольнить внутрішній ринок. Наразі Мінекономіки не вбачає жодних ризиків для розвитку галузі рослинництва і тваринництва, забезпечення внутрішнього ринку кормами та можливості виконання експортних зобов’язань суб'єктами господарювання», — підсумував Петрашко. Так, підписантами меморандуму про взаєморозуміння на ринку зерна є: Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України; Американська торгівельна палата в Україні; Українська зернова асоціація; Європейська Бізнес Асоціація; Громадська спілка «Всеукраїнський аграрний форум»; Асоціація фермерів та приватних землевласників України; Громадська спілка «Борошномели України»; Об'єднання підприємств хлібопекарної промисловості «Укрхлібпром»; Всеукраїнська асоціація пекарів. Нагадаємо, названо найбільших постачальників українського борошна.