https://agravery.com/site/indexhttps://agravery.com/img/logo-x-100.gifhttps://agravery.com/site/indexukFri, 26 Dec 2025 16:50:00 +0200https://agravery.com/uk/posts/show/za-tizden-pidpriemci-oformili-530-novih-kreditiv-5-7-9https://agravery.com/uk/posts/show/za-tizden-pidpriemci-oformili-530-novih-kreditiv-5-7-9Fri, 26 Dec 2025 16:50:00 +0200articleЗа минулий тиждень підприємці оформили 530 нових кредитів на суму 2,7 млрд грн, повідомило 24 грудня Мінекономіки. Від початку 2025 року в межах програми бізнес залучив 28,2 тис. кредитів на загальну суму 84,4 млрд грн. Загалом з початку року найбільше кредитних коштів було отримано за такими напрямами: кредитування у зоні високого воєнного ризику – 24,2 млрд грн; розвиток переробної промисловості – 21,7 млрд грн; інвестиційні проєкти – 21,5 млрд грн. Найбільший приріст за сумою виданих кредитів цього тижня зафіксовано у кредитуванні бізнесу в зонах високого воєнного ризику (+879 млн грн). Від початку дії програми (лютий 2020 року) підприємці отримали 132,6 тис. кредитів на суму 450,5 млрд грн. З них у період воєнного стану — 97,8 тис. кредитів на 360,8 млрд грн. До десятки лідерів за кількістю взятих кредитів увійшли чотири регіони, що належать до зон високого воєнного ризику: Дніпропетровська, Одеська, Київська, Харківська області. Найбільші обсяги кредитування залучені підприємствами в аграрному секторі, переробній промисловості, гуртовій та роздрібній торгівлі.https://agravery.com/uk/posts/show/zahist-portiv-kluc-do-stabilnogo-agrarnogo-eksportu-ta-prodovolcoi-bezpeki-svitu-denis-marcukhttps://agravery.com/uk/posts/show/zahist-portiv-kluc-do-stabilnogo-agrarnogo-eksportu-ta-prodovolcoi-bezpeki-svitu-denis-marcukFri, 26 Dec 2025 14:45:00 +0200articleЗахист портової інфраструктури залишається критично важливим для стабільного експорту української аграрної продукції та збереження глобальної продовольчої безпеки. На цьому  в ефірі «Єдині новини» наголосив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук: «Війна щороку призводить до значних втрат — насамперед людських. Водночас поточний сезон демонструє доволі позитивні результати у виробництві зернових та олійних культур, що створює потенціал для формування нових експортних партій. Але ключовий виклик сьогодні — це можливість експорту через постійні обстріли портів Великої Одеси та інфраструктури на Дунаї». Атаки на портову інфраструктуру є загрозою не лише для української економіки, а й для глобального ринку. «Українська аграрна продукція відіграє важливу роль у стримуванні світових цін на продовольство, і будь-які перебої з експортом швидко відчуває світ. Ми вже бачили у 2022 році, що через неможливість українського експорту ціни на продукти харчування у світі зросли більш ніж на 15%. Саме тому зусилля уряду України щодо залучення міжнародних партнерів до посилення систем протиповітряної оборони для захисту портів мають стратегічне значення для роботи аграрного сектору у 2026 році», — зазначив заступник голови ВАР. Також Денис Марчук акцентував увагу на принциповій позиції ВАР щодо євроінтеграції аграрного сектору та умов адаптації українських виробників: «Україна повинно увійти в ЄС як сильний партнер. Якщо в один момент запровадити всі аграрні регламенти ЄС, українські аграрії не зможуть зберегти економічну стійкість, тому перехідні вимоги для агросектору мають бути відтерміновані щонайменше на 15–20 років. Водночас ті виробники, які вже готові працювати за європейськими правилами, повинні мати доступ до всіх програм підтримки та субвенцій, адже Україна розглядає аграріїв ЄС не як конкурентів, а як партнерів для спільного виходу на нові ринки».  https://agravery.com/uk/posts/show/aktivi-kernel-zaznali-vorozoi-ataki-na-odesinihttps://agravery.com/uk/posts/show/aktivi-kernel-zaznali-vorozoi-ataki-na-odesiniFri, 26 Dec 2025 12:25:00 +0200articleУ ніч з 24 на 25 грудня активи Kernel, а саме Іллічівський олійножировий комбінат (ІОЖК), розташований у місті Чорноморськ на Одещині, У ніч з 24 на 25 грудня активи Kernel, а саме Іллічівський олійножировий комбінат (ІОЖК), розташований у місті Чорноморськ на Одещині, зазнали ворожої атаки з боку Російської Федерації, пише АПК-Інформ. Як було зазначено, внаслідок влучання безпілотного літального апарата було пошкоджено ємність з олією, що призвело до масштабного загоряння та витоку олії. Пожежа охопила виробничі потужності підприємства, створивши серйозну загрозу для інфраструктури та персоналу. Уламки БПЛА також пошкодили частину виробничого блоку. Наразі тривають роботи з ліквідації наслідків атаки та оцінки завданих збитків, зокрема встановлюється обсяг втраченої олії. За даними компанії, персонал підприємства не постраждав. «Ця атака стала черговою в серії цілеспрямованих ударів Росії по портовій та олієпереробній інфраструктурі Одещини протягом останніх тижнів. Внаслідок обстрілів загинули щонайменше 9 людей, десятки отримали поранення. Під ударами опинилися об’єкти зберігання, перевалки та переробки аграрної продукції, зокрема термінали з рослинними оліями та портова інфраструктура, включно з активами компаній агропромислового сектору. Атаки призвели до знищення та втрати тисяч тонн продукції, масштабних пожеж із займанням продовольчих вантажів — борошна та олії, а також створили серйозні екологічні ризики для акваторії Чорного моря», - прокоментували в Kernel. з боку Російської Федерації, повідомила 25 грудня пресслужба Kernel. Як було зазначено, внаслідок влучання безпілотного літального апарата було пошкоджено ємність з олією, що призвело до масштабного загоряння та витоку олії. Пожежа охопила виробничі потужності підприємства, створивши серйозну загрозу для інфраструктури та персоналу. Уламки БПЛА також пошкодили частину виробничого блоку. Наразі тривають роботи з ліквідації наслідків атаки та оцінки завданих збитків, зокрема встановлюється обсяг втраченої олії. За даними компанії, персонал підприємства не постраждав. «Ця атака стала черговою в серії цілеспрямованих ударів Росії по портовій та олієпереробній інфраструктурі Одещини протягом останніх тижнів. Внаслідок обстрілів загинули щонайменше 9 людей, десятки отримали поранення. Під ударами опинилися об’єкти зберігання, перевалки та переробки аграрної продукції, зокрема термінали з рослинними оліями та портова інфраструктура, включно з активами компаній агропромислового сектору. Атаки призвели до знищення та втрати тисяч тонн продукції, масштабних пожеж із займанням продовольчих вантажів — борошна та олії, а також створили серйозні екологічні ризики для акваторії Чорного моря», - прокоментували в Kernel.https://agravery.com/uk/posts/show/rinok-kukurudzi-zalisaetsa-najbils-aktivnim-segmentom-zernovogo-eksportuhttps://agravery.com/uk/posts/show/rinok-kukurudzi-zalisaetsa-najbils-aktivnim-segmentom-zernovogo-eksportuFri, 26 Dec 2025 10:35:00 +0200articleРинок кукурудзи наразі є найбільш активним сегментом українського зернового експорту, забезпечуючи стабільне завантаження портів і постійний попит з боку імпортерів. Про це повідомляють в аналітичному департаменті сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах ВАР. «Кукурудза наразі залишається єдиним відносно активним сегментом ринку. Станом на 22 грудня експорт становив майже 1,5 млн тонн. Хоча ці обсяги не є рекордними, відвантаження відбуваються стабільно, і саме кукурудза сьогодні забезпечує роботу більшості портів», — зазначають аналітики. Попит на кукурудзу на світовому ринку зберігається на високому рівні. Українська кукурудза залишається затребуваною в країнах ЄС, зокрема в Іспанії та Італії, яка входить до числа ключових покупців, а також у Туреччині. Водночас імпортери уважно стежать за безпековою ситуацією в Україні.  «Імпортери усвідомлюють, що в найближчі місяці швидкого завершення війни не очікується, а ризики для портової інфраструктури зберігатимуться. У разі зупинки або суттєвого скорочення експорту з України світовому ринку буде складно оперативно перекрити можливий дефіцит. Американська кукурудза вже законтрактована на січень і майже повністю — на лютий, тому для поставок у цей період альтернатив Україні фактично немає», — підкреслюють аналітики. Наприкінці тижня котирування на кукурудзу з швидкою поставкою зросли до $207–208 за тонну, тоді як внутрішні умовні ціни підвищилися до 9 800–9 850 грн/т. Водночас подальша цінова динаміка значною мірою залежатиме від темпів зростання логістичних витрат і безпекових ризиків.https://agravery.com/uk/posts/show/polsa-podvoila-import-aec-golovnij-postacalnik-ukrainahttps://agravery.com/uk/posts/show/polsa-podvoila-import-aec-golovnij-postacalnik-ukrainaFri, 26 Dec 2025 09:05:00 +0200articleПольща впродовж дев’яти місяців 2025 року збільшила імпорт столових яєць майже вдвічі порівняно з минулим роком. На думку виробників яєць, за рахунок реекспорту галузь намагається зберегти зовнішні ринки збуту, пише Украгроконсалт з посиланням на Bankier.pl. Згідно з аналітичним звітом Бюро аналізів і стратегій KOWR, у січні–вересні 2025 року імпорт столових яєць до Польщі становив 25,4 тис. т, тоді як за аналогічний період 2024 року — 13,7 тис. т. Як повідомляє Міністерство сільського господарства і розвитку села Польщі, за той самий період 2025 року польські виробники експортували 179,8 тис. т яєць різного призначення (у 2024 році — 181,6 тис. т). Найбільше яєць Польща імпортує з України. У перших трьох кварталах минулого року з України було завезено 5,6 тис. т, тоді як у 2025 році — вже 10 тис. т (з урахуванням того, що дані за 9 місяців 2025 року ще можуть уточнюватися). Друге місце посідає Латвія: у 2024 році з цієї країни імпортували 2,5 тис. т, а у 2025 році — 3,9 тис. т. Значне зростання зафіксовано також у випадку Болгарії, звідки ввезли 2,1 тис. т (у січні–вересні 2024 року — лише 19 т). Водночас суттєво скоротився імпорт із Німеччини — з 3 тис. т у 2024 році до 391 т у 2025 році. Новим гравцем на польському ринку яєць стала Туреччина. Якщо торік імпорту з цієї країни не було, то за період, який аналізує KOWR у 2025 році, він становить уже близько 1,2 тис. тонн. Як заявив президент Національної федерації птахівників і виробників яєць Павел Подставка, зростання імпорту столових яєць пов’язане з необхідністю утримання експортних ринків. «Польща й надалі має надлишок виробництва яєць. Через пташиний грип і так звану псевдочуму птиці він уже не такий великий, як у попередні роки, але його все ще достатньо для забезпечення внутрішнього споживання, відповідно до принципу, що польський продукт має пріоритет на польських полицях. Водночас існує проблема з отриманням достатньої кількості дешевших яєць для переробки, які згодом експортуються на інші ринки», — пояснив він. Подставка наголосив, що слід чітко відрізняти роздрібний ринок яєць від сегменту, який призначений для переробки. За його словами, задля збереження ринків збуту галузь нині підстраховується реекспортом, що також дозволяє утримувати ціни на внутрішньому ринку на прийнятному для споживачів рівні та запобігати спекуляціям. За словами Подставки, різке скорочення імпорту яєць із Німеччини пов’язане зі зростанням виробництва яєць у Польщі в системі підлогового утримання, яке задовольняє попит у роздрібній торгівлі, а також з високими цінами та проблемами з доступністю яєць у Німеччині через пташиний грип. На його думку, не можна виключати, що найближчим часом, разом з Туреччиною, важливим експортером яєць може стати Молдова. «Європейський Союз відкривається для яєць з Молдови, яка не лише є сусідом України, але й може стати посередником у торгівлі яйцями між компаніями, що належать концернам, які працюють в Україні, та країнами ЄС. Чи станеться це — залежатиме від напрацювання можливих механізмів обмеження експорту продукції з України до країн ЄС та держав, які мають з ЄС угоди про асоціацію і вільну торгівлю, зокрема Молдови чи Чорногорії», — вважає президент федерації.https://agravery.com/uk/posts/show/fao-i-nimeccina-pidtrimuut-cifrovizaciu-lisovogo-kadastru-ukrainihttps://agravery.com/uk/posts/show/fao-i-nimeccina-pidtrimuut-cifrovizaciu-lisovogo-kadastru-ukrainiFri, 26 Dec 2025 08:20:00 +0200articleПродовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) за фінансової підтримки Уряду Німеччини передала сучасне технічне обладнання державному підприємству «Укрдержліспроєкт». Допомога спрямована на підтримку польових досліджень, цифровізацію Державного лісового кадастру та забезпечення безперервності сталого управління лісовими ресурсами в умовах війни. У межах проєкту «Укрдержліспроєкт» отримав два автомобілі для виїздів на лісові ділянки та проведення польових досліджень, а також шість сучасних робочих станцій для опрацювання геоінформаційних даних та підготовки карт лісових масивів. Це дозволить підвищити якість збору та аналізу інформації, сприятиме цифровій трансформації лісового кадастру. «Українські лісівники продовжують працювати з надзвичайною стійкістю, попри всі виклики війни. Їхня щоденна робота зі збору польових даних і моніторингу є важливою для збереження лісових ресурсів. Підтримка з боку ФАО та Уряду Німеччини дозволяє цю роботу продовжувати та зберігає курс розвитку лісового сектору України відповідно до європейських підходів», – зазначив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький. У свою чергу, Шахноза Мумінова, керівниця Офісу ФАО в Україні, зазначила, що рішення, які ухвалюються у сфері лісового господарства сьогодні, формуватимуть екосистеми та кліматичну стійкість на десятиліття вперед.  Отримана допомога сприятиме зміцненню інституційної спроможності лісового сектору, забезпеченню безперервного управління лісами та підтримці довгострокових реформ. Крім того, наближає Україну до стандартів Європейського Союзу, зокрема вимог Регламенту ЄС щодо запобігання знелісненню та деградації лісів (EUDR), що є важливим для доступу до європейських ринків і сталого відновлення галузі.https://agravery.com/uk/posts/show/moldova-ne-prodovzuvatime-programu-licenzuvanna-importu-zerna-z-ukrainihttps://agravery.com/uk/posts/show/moldova-ne-prodovzuvatime-programu-licenzuvanna-importu-zerna-z-ukrainiThu, 25 Dec 2025 16:50:00 +0200articleУряд Молдови ухвалив рішення не продовжувати програму ліцензування імпорту зерна з України, і з 1 січня 2026 року країна повернеться до звичайного режиму імпорту. Про це повідомила міністерка сільського господарства Молдови Людмила Катлабуга. «Чинна правова база більше не дозволяє продовжувати дію цього заходу. Відповідно до законодавства, режим ліцензування імпорту зерна більше не потребує продовження. Тому ми переходимо до нормального режиму», — заявила Катлабуга журналістам, слова якої цитує онлайн-видання bani.md, пише Украгроконсалт. За її словами, раніше встановлений термін обмеження імпорту зерна спливає 31 грудня поточного року. Водночас Катлабуга зазначила, що влада й надалі застосовуватиме посилений механізм моніторингу зернового ринку, аби мати змогу оперативно втручатися у разі виникнення серйозних дисбалансів. «Ми уважно стежитимемо за ситуацією, щоб не допустити збоїв на ринку», — наголосила вона. Міністерка також повідомила, що за час дії режиму ліцензування спеціальна комісія при Міністерстві сільського господарства видала 25 ліцензій на імпорт різних видів зернових культур. Напередодні Асоціація фермерів Молдови заявила, що у разі непродовження програми ліцензування імпорту зерна з України внутрішній ринок країни ризикує зазнати колапсу. Молдова запровадила ліцензування імпорту зерна з України у жовтні 2023 року та неодноразово продовжувала дію цього механізму. Захід мав на меті захист молдовських фермерів і внутрішнього ринку від дешевшого українського зерна та був запроваджений на тлі протестів місцевих аграріїв.https://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-zberegla-svitove-liderstvo-z-eksportu-sonasnikovoi-olii-u-2024-rocihttps://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-zberegla-svitove-liderstvo-z-eksportu-sonasnikovoi-olii-u-2024-rociThu, 25 Dec 2025 14:50:00 +0200articleУ 2024 році експорт української соняшникової олії сягнув $5,12 млрд, що забезпечило країні 36,8% світового ринку цієї продукції та 20,8% загального аграрного експорту України. Таким чином, Україна вкотре підтвердила статус беззаперечного глобального лідера у сегменті соняшникової олії, передає «ПроАгро Груп». До трійки найбільших експортерів соняшникової олії у світі за підсумками року також увійшли росія з показником $3,72 млрд та Туреччина — $1,28 млрд. Основним напрямом збуту української продукції залишався Європейський Союз, на який припало 56% експорту. Значні обсяги також постачалися до Індії (14%), Туреччини (7%), Єгипту та Іраку (по 3%). Важливою тенденцією 2024 року стало відновлення морської логістики. Частка перевезень соняшникової олії через глибоководні чорноморські порти зросла до 52% проти лише 18% у 2023 році. Водночас роль дунайських портів скоротилася з 57% до 22%, зрівнявшись із маршрутами «Шляхів солідарності». Попри те, що обсяги експорту ще не досягли рекордного рівня 2021 року ($6,39 млрд), стабілізація поставок на рівні понад $5 млрд дозволила Україні зберегти першість на світовому ринку. Упродовж року українська соняшникова олія постачалася до 134 країн світу, що свідчить про розширення географії експорту та адаптацію галузі до логістичних і воєнних викликів.https://agravery.com/uk/posts/show/zrostanna-realnogo-vvp-ukraini-priskorilosa-do-36-u-listopadi-cerez-piznisij-zbir-kukurudzi-iedhttps://agravery.com/uk/posts/show/zrostanna-realnogo-vvp-ukraini-priskorilosa-do-36-u-listopadi-cerez-piznisij-zbir-kukurudzi-iedThu, 25 Dec 2025 12:35:00 +0200articleТемпи приросту реального валового внутрішнього продукту (ВВП) у листопаді прискорилися до 3,6% порівняно з аналогічним періодом попереднього року, йдеться в повідомленні Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД). Зазначається, що це пов’язано з пізнішим порівняно з 2024 роком збором кукурудзи. При цьому промисловість скоротила виробництво в результаті руйнування енергетичної інфраструктури. "Економічна ситуація погіршилася в листопаді та на початку грудня через постійні обстріли росіянами енергетичної та залізничної інфраструктури. Однак через додатній внесок сільського господарства реальний ВВП, за оцінкою, зріс на 3,6%. Так, ми оцінюємо, що реальна валова додана вартість (ВДВ) в сільському господарстві, за оцінками, збільшилася на 36% до попереднього року (дпр). Це насамперед результат пізнішого збирання кукурудзи, ніж у 2024 році", - підкреслили в ІЕД. Також в організації додали, що зростання економіки у листопаді, як і у третьому кварталі-2025 року, підтримали також оборонні закупівлі. Зростання реальної ВДВ у торгівлі ІЕД минулого місяця оцінює на рівні на 5,5% порівняно з показником рік тому, тоді як її падіння у добувній промисловості становило приблизно 18% через подальші російські атаки на видобуток газу й вугілля. Реальна ВДВ у переробній промисловості та енергетиці зменшилася відповідно на 0,9% і 0,2% через проблеми з доступом до електроенергії. В ІЕД наголошують, що в листопаді, на відміну від попередніх місяців, російські атаки погіршили спроможність енергосистеми по передачі електроенергії між різними регіонами України, що обмежило роль імпорту у балансуванні попиту та пропозиції електроенергі. Водночас падіння реальної ВДВ у транспорті сповільнилося до 6% у листопаді (з близько 10% у жовтні). Водночас існує ризик збільшення падіння в грудні, оскільки Росія посилила атаки на залізничну інфраструктуру та руйнує як рухомий склад, так і колії. Як повідомлялося, Мінекономіки оцінило зростання реального ВВП України у листопаді прискорилося до 5,3% проти 2,3% у жовтні. Держстат оцінює зростання реального ВВП України у третьому кварталі 2025 року на 2,1% порівняно з третім кварталом 2024 року, тим часом як у другому кварталі цього року аналогічний показник становив 0,8%, а у першому – 0,9%. Нацбанк наприкінці жовтня також оцінив зростання реального ВВП України у третьому кварталі 2025 року проти аналогічного періоду минулого року в 2,1%, тоді як раніше прогнозував його на рівні 2,4%.https://agravery.com/uk/posts/show/eksport-zerna-u-grudni-vse-se-mensij-za-2-mln-tonnhttps://agravery.com/uk/posts/show/eksport-zerna-u-grudni-vse-se-mensij-za-2-mln-tonnThu, 25 Dec 2025 10:50:00 +0200articleСтаном на 22 грудня Україна з початку 2025/26 МР (липень–червень) експортувала 14 255 тис. тонн зернових і зернобобових культур, передає «ПроАгро Груп». За даними Держмитслужби, обсяг експорту на 7 млн тонн або на 32,9% менший за показник на 27 грудня минулого року. Поставки пшениці наразі складають 7 656 тис. тонн, що майже на 2 млн тонн або на 20,4% менше обсягу, експортованого за відповідний період минулого сезону. Ячменю за кордон відвантажено 1 223 тис. тонн – на 745 тис. тонн або на 37,9% менше. Поставки кукурудзи також значно відстають від минулорічних: наразі вони становлять 5 127 тис. тонн проти майже 9,4 млн тонн рік тому, тобто на 45,2% менше. Жита за кордон у поточному сезоні поставлено лише 200 тонн, тоді як минулого на цей час вже експортували 10,8 тис. тонн. Крім того, за кордон на звітну дату відвантажено 32,2 тис. тонн борошна (у тому числі 31,2 тис. тонн пшеничного), що на 4,8 тис. тонн менше, ніж у відповідному періоді 2024/25 МР. З початку поточного місяця Україна експортувала 1 823 тис. тонн зерна, у тому числі 337 тис. тонн пшениці, 50 тис. тонн ячменя й 1 422 тис. тонн кукурудзи. Також за кордон поставлено 5,2 тис. тонн борошна.https://agravery.com/uk/posts/show/v-akvatorii-portu-pivdennij-trivae-likvidacia-naslidkiv-vitoku-olii-pisla-rosijskih-atakhttps://agravery.com/uk/posts/show/v-akvatorii-portu-pivdennij-trivae-likvidacia-naslidkiv-vitoku-olii-pisla-rosijskih-atakThu, 25 Dec 2025 09:05:00 +0200articleВнаслідок масованих російських атак останніми днями по інфраструктурі порту Південний було зафіксовано витік олії в акваторію. Про це 24 грудня повідомило ДП «Адміністрація морських портів України», пише АПК-Інформ. «Перші дві доби після атаки порт перебував під безперервними обстрілами. У зв’язку з цим роботи з локалізації витоку могли здійснюватися лише частково — виключно в перервах між повітряними тривогами, з дотриманням вимог правил безпеки для персоналу», - вказується в повідомленні. Як уточнюється, в цей період фахівці здійснювали поетапне перекриття акваторії боновими загородженнями, які після стабілізації безпекової ситуації були встановлені в повному обсязі. До робіт були залучені спеціалізовані судна зі збору забруднюючих речовин. Акваторію порту Південний тимчасово перекрито до повної ліквідації наслідків витоку. «Важливо зазначити, що мова йде про олію, яка є органічною речовиною та підлягає природному біологічному розпаду. АМПУ з усіма причетними службами вживає всіх можливих заходів для локалізації та недопущення подальшого поширення забруднення, з урахуванням поточних безпекових та погодних умов», - підкреслюється в повідомленні.https://agravery.com/uk/posts/show/majno-novokahovskogo-zavodu-plavlenih-siriv-vistavili-na-aukcionhttps://agravery.com/uk/posts/show/majno-novokahovskogo-zavodu-plavlenih-siriv-vistavili-na-aukcionThu, 25 Dec 2025 08:20:00 +0200articleМайно ТОВ «Новокаховський завод плавлених сирів» (Херсонська обл.), яке перебуває в процесі банкрутства, виставили на аукціон при стартовій ціні 4,91 млн грн, передає «ПроАгро Груп». Згідно інформації Української універсальної біржі, на торги виставлено один лот, до складу якого входять 17 одиниць рухомого майна: обладнання харчової промисловості, зокрема, фасувальні автомати різних років випуску, сепаратор, кліпсатори, вакуумна пакувальна машина, установки для плавлення харчової сировини та сиру, а також автотранспорт – три автонавантажувачі марок Jungheinrich і Goodsense. Аукціон буде проводитися на англійською моделлю (із поступовим підвищенням ставок – ІФ-У) із кроком в 1% від початкової ціни. Для участі необхідно внести гарантійний внесок у розмірі 10%. Замовником торгів є арбітражний керуючий та ліквідатор підприємства, який діє на підставі постанови Господарського суду Херсонської області від 9 грудня 2021 року. Водночас майно боржника перебуває в заставі АТ «ПроКредит Банк». Майно заводу знаходиться на території ведення бойових дій. Ліквідатор попередив, що не гарантує безпечний огляд або збереження обладнання до моменту передачі покупцю. Заявки на участь в аукціоні приймаються до 6 січня. Торги призначено на 7 січня 2026 року.https://agravery.com/uk/posts/show/uperse-pid-cas-gulfood-2026-u-dubai-vidbudetsa-foodagro-meetup-dla-ukrainskih-virobnikiv-i-globalnih-partnerivhttps://agravery.com/uk/posts/show/uperse-pid-cas-gulfood-2026-u-dubai-vidbudetsa-foodagro-meetup-dla-ukrainskih-virobnikiv-i-globalnih-partnerivWed, 24 Dec 2025 16:50:00 +0200article26 січня 2026 року в Дубаї уперше в межах однієї з найбільших світових продовольчих виставок — Gulfood  — відбудеться FOODAGRO MEETUP, професійна міжнародна бізнес-зустріч для українських виробників та глобальних партнерів. Організаторами події є Український експортний альянс спільно з Українською бобово-соєвою асоціацією за підтримки Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України. Захід об’єднає близько 200 учасників із понад 30 країн світу. У програмі — міжнародний нетворкінг і дві професійні сесії: Agro Commodities, з фокусом на торгівлю зерновими, бобовими, олійними культурами, і FMCG, присвячена продуктам з доданою цінністю. У дискусіях візьмуть участь представники міністерств, міжнародних асоціацій і провідних світових компаній. Серед ключових питань FOODAGRO MEETUP: які аграрні культури є найбільш затребуваними на ринках MENA та як трансформується попит у регіоні; ключові ризики для українських виробників під час виходу на ринки Близького Сходу й Північної Африки; найперспективніші FMCG-категорії та фактори попиту в країнах MENA; вибір оптимальної експортної моделі: private label чи розвиток власного бренду; практичні підходи до подолання регуляторних, культурних і операційних бар’єрів під час роботи в регіоні. «FOODAGRO MEETUP створений, щоб сконцентрувати міжнародну увагу на Україні та максимально ефективно представити її під час Gulfood 2026. Для наших компаній це новий канал міжнародного позиціонування, а для іноземних — швидкий доступ до зосередженого пулу перевірених українських виробників», — зазначила президентка Української бобово-соєвої асоціації Антоніна Скляренко. Міжнародну вагу події підкреслює статус Української бобово-соєвої асоціації як Community Partner Gulfood 2026, отриманий уперше, з правом надання безкоштовних партнерських квитків на всі дні виставки. У 2026 році Gulfood масштабується і проходитиме одночасно на двох мегамайданчиках — Dubai World Trade Centre та Dubai Exhibition Centre (Expo City Dubai), охоплюючи 240 тис. кв. м виставкової площі, понад 8 500 експонентів і учасників із 195 країн світу. Такий формат перетворює Дубай на глобальний центр ухвалення рішень у сфері продовольчого трейдингу, інновацій та міжнародної торгівлі. Українські та міжнародні компанії, зацікавлені в участі у FOODAGRO MEETUP під час Gulfood 2026, можуть ознайомитися з програмою та подати заявку на участь на сайті заходу: https://foodagromeetup.com/https://agravery.com/uk/posts/show/zelenij-kurs-pid-golovuvannam-tarasa-kacki-shvaleno-strategiu-rozvitku-ukraini-do-2050-rokuhttps://agravery.com/uk/posts/show/zelenij-kurs-pid-golovuvannam-tarasa-kacki-shvaleno-strategiu-rozvitku-ukraini-do-2050-rokuWed, 24 Dec 2025 14:30:00 +0200articleМіжвідомча робоча група (МРГ) з питань координації подолання наслідків зміни клімату в рамках ініціативи Європейської Комісії «Європейський зелений курс» під головуванням Віцепрем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки схвалила проєкт оновленої Довгострокової стратегії  розвитку України до 2050 року.  Стратегія визначає середньострокові цілі державної кліматичної політики та їхні цільові показники, зокрема щодо збільшення поглинання і зменшення обсягів викидів парникових газів. Стратегічна ціль, визначена в Законі України «Про основні засади державної кліматичної політики», – це досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року.  29 жовтня 2025 р. Кабінет Міністрів України схвалив Другий Національно визначений внесок (НВВ) до Паризької угоди. Він передбачає скорочення викидів більш ніж на 65% від рівня 1990 року до 2035 року. Ціль оновленої Стратегії повністю узгоджена з новим НВВ. Оновлена Стратегія задає чіткий, науково обґрунтований курс для трансформації української економіки у напрямі сталого розвитку. В умовах повоєнного відновлення та одночасного руху до ЄС саме ця Стратегія забезпечить узгодженість державної політики із зобов’язаннями за Паризькою угодою, з новим Національно визначеним внеском (НВВ) та з вимогами європейських кліматичних acquis. Фактично, Стратегія є основою для «зеленої» модернізації економіки й одним із важливих документів, що визначатимуть поступ України на шляху до євроінтеграції. У Стратегії проведено комплексну оцінку інвестиційних потреб для досягнення поставлених цілей, а також визначені можливі джерела фінансування, зокрема інструменти «зеленого фінансування» та механізми Паризької угоди. Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України вже працює над впровадженням відповідних інструментів. Зокрема, щодо декарбонізації промисловості та доступу до міжнародних фінансових механізмів через запровадження системи торгівлі викидами та ринкових механізмів статті 6 Паризької угоди. Документ розроблено відповідно до вимог Закону Українирозроблено «Про основні засади державної кліматичної політики» та відповідного доручення Прем'єр-міністра України. Оновлення Стратегії передбачене міжнародними зобов’язаннями України в межах Паризької угоди та є частиною процесу наближення нашого кліматичного законодавства до права Європейського Союзу.  Проєкт підготував Інститут економіки та прогнозування НАН України за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні. До роботи було залучено понад 20 національних та міжнародних експертів. https://agravery.com/uk/posts/show/psenica-v-ukraini-prodovzue-postupovo-desevsati-na-tli-znizenna-popitu-trejderivhttps://agravery.com/uk/posts/show/psenica-v-ukraini-prodovzue-postupovo-desevsati-na-tli-znizenna-popitu-trejderivWed, 24 Dec 2025 12:35:00 +0200articleВ Україні на ринку пшениці минулого тижня домінувала знижувальна цінова динаміка, пише АПК-Інформ. Дана ситуація була зумовлена зниженням попиту трейдерів і відповідною динамікою на експортному ринку. Уповільнення темпів відвантаження в портах і закриття деяких контрактів також чинили тиск на ціни. Попит переробників залишався високим, проте обсяги закупівлі та виробництва дещо впали на тлі постійних вимкнень електроенергії. Однак висока собівартість виробництва та дорога логістика продовжували надавати підтримку цінам. Ціни попиту на пшеницю 2 класу та фураж фіксувалися переважно в межах 9700-10700 і 8600-9800 грн/т СРТ, а в портах України - в діапазонах 208-216 і 197-208 USD/т СРТ-порт.https://agravery.com/uk/posts/show/nadliskova-propozicia-ta-torgovelni-konflikti-sformuvali-agrarni-rinki-u-2025-rocihttps://agravery.com/uk/posts/show/nadliskova-propozicia-ta-torgovelni-konflikti-sformuvali-agrarni-rinki-u-2025-rociWed, 24 Dec 2025 10:50:00 +0200article2025 рік став періодом рекордної пропозиції на світових аграрних ринках. Високі врожаї кукурудзи, сої та пшениці загалом задовольнили зростаючий глобальний попит і водночас стримували цінову динаміку. Водночас ключовим фактором невизначеності залишався попит, який перебував під тиском загострення торговельних протистоянь, передусім між США та Китаєм, передає «ПроАгро Груп». Світовий зерновий ринок у сезоні 2025/26 пережив справжній бум. Більшість провідних експортерів пшениці зібрали врожаї щонайменше на 10% більші, ніж роком раніше. Це призвело до зростання світових запасів пшениці за межами Китаю на 13,5% — найбільшого річного приросту за останні 16 років. У результаті ціни на пшеницю в Чикаго впали нижче $5 за бушель уперше за понад п’ять років. Аналітики зазначають, що поєднання високого виробництва та зниження прибутковості може у перспективі спричинити скорочення посівних площ пшениці у США та росії в сезоні 2026/27. Ринок кукурудзи демонстрував більш суперечливу картину. За оцінками USDA, загальні світові запаси кукурудзи знизилися до мінімуму за 12 років, однак без урахування Китаю вони, навпаки, досягли максимуму за шість років. Рекордні обсяги виробництва разом із можливим зниженням попиту з боку тваринницького сектору можуть обмежити подальше зростання ринку у сезоні 2026/27. Позиції США на світовому ринку експорту сої продовжили слабшати. Через відновлення торговельної напруги з Китаєм на початку 2025 року американські поставки сої до КНР фактично припинилися майже на пів року. Хоча наприкінці року експорт частково відновився після досягнення домовленостей між Вашингтоном і Пекіном, експерти сумніваються, що ці угоди здатні суттєво підтримати американських фермерів. Натомість Бразилія ще більше зміцнила свої позиції, збільшивши виробництво сої на 40% порівняно з періодом до торговельної війни 2018 року. За прогнозами, у сезоні 2025/26 США забезпечать лише близько 24% світового експорту сої — історичний мінімум, тоді як частка Бразилії може зрости до рекордних 60%. На відміну від соєвого сегмента, ринок кукурудзи залишається сферою домінування США. Посівні площі кукурудзи в країні досягли майже 99 млн акрів — найвищого показника за 89 років, а врожайність уперше за сім років перевищила довгостроковий тренд. Очікується, що США контролюватимуть близько 40% світового експорту кукурудзи у 2025/26 МР, суттєво випереджаючи Бразилію. Окрему динаміку демонструє ринок яловичини. Поголів’я великої рогатої худоби у США скоротилося до мінімуму за 75 років, що спричинило різке зростання цін. Водночас споживчий попит залишається відносно стійким. При цьому аграрна торгівля між США та Китаєм у 2025 році впала до найнижчого рівня за останні два десятиліття в реальному вимірі, що свідчить про глибокі структурні зміни у світовій торгівлі сільськогосподарською продукцією.https://agravery.com/uk/posts/show/var-okreslila-podatkovi-prioriteti-na-2026-rikhttps://agravery.com/uk/posts/show/var-okreslila-podatkovi-prioriteti-na-2026-rikWed, 24 Dec 2025 09:05:00 +0200articleПід час зустрічі з головою Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) окреслила ключові податкові пріоритети агросектору на 2026 рік, а також перелік питань, що потребують законодавчого врегулювання. Голова ВАР Андрій Дикун подякував податковому комітету за рішення, які вже дали практичний результат для аграріїв, та наголосив на необхідності зосередитися на внутрішніх резервах наповнення бюджету без посилення фіскального тиску. «Ми вдячні податковому комітету за рішення, які вже дали реальний ефект для агросектору. Зокрема, питання форми №2 фактично втратило свій сенс, і це важливий крок у боротьбі з корупційними практиками. Водночас сьогодні держава недоотримує значні кошти через неефективне використання земель, майна та ресурсів. Йдеться про десятки мільярдів гривень, які можна було б залучити до бюджету за умови системного аудиту та управлінських рішень. Саме в цьому напрямі, на нашу думку, варто посилити роботу у 2026 році», — зазначив Андрій Дикун. Під час зустрічі ВАР порушила низку системних податкових питань. Зокрема, обговорювалася перспектива запровадження зниженої ставки акцизу на дизельне пальне для аграріїв після завершення війни — на рівні 50% від максимальної ставки з обмеженням обсягів пільгового пального залежно від площ офіційно оброблюваних земель. Окремий блок дискусії стосувався врегулювання податкових проблем підприємств із тимчасово окупованих територій.  Йшлося, зокрема, про: визнання вартості майна, що залишилося в окупації, збитками без коригування фінансового результату до моменту деокупації; ненарахування ПДВ на таке майно; звільнення перереєстрованих підприємств від відповідальності за невиконання податкових зобов’язань, строки виконання яких припали на період окупації; відмову від подання податкової звітності за цей період за відсутності господарської діяльності та руху коштів по рахунках. Крім того, ВАР звернула увагу на необхідність розгляду парламентом законопроєкту №14226 щодо повернення аграріям надлишково сплаченого мита на сою та ріпак. Також порушувалося питання усунення випадків подвійного застосування мінімального податкового зобов’язання незалежно від строку користування земельною ділянкою. Окремо було розглянуто потребу внесення змін до Податкового кодексу щодо скасування нарахування ПДВ у разі знищення тварин під час ліквідації спалахів африканської чуми свиней. За підсумками обговорення Данило Гетманцев погодився з доцільністю та актуальністю більшості порушених ВАР питань і підтвердив готовність податкового комітету продовжити роботу над ними. Водночас він відзначив важливість системного діалогу з аграрною спільнотою. «Хочу подякувати аграрним асоціаціям за конструктивний і професійний діалог. Ми не завжди в усьому погоджуємося, але важливо, що чуємо одне одного і працюємо в межах партнерського підходу. Такий формат співпраці з бізнесом має залишатися стандартом», — підкреслив Данило Гетманцев. За підсумками зустрічі сторони домовилися продовжити координацію дій у межах підготовки податкових рішень, спрямованих на підтримку аграрного сектору та збереження прогнозованих умов роботи для бізнесу у 2026 році.https://agravery.com/uk/posts/show/lon-stav-najvrozajnisou-kulturou-sezonu-v-gospodarstvi-tehnopol-agro-na-kirovogradsinihttps://agravery.com/uk/posts/show/lon-stav-najvrozajnisou-kulturou-sezonu-v-gospodarstvi-tehnopol-agro-na-kirovogradsiniWed, 24 Dec 2025 08:20:00 +0200articleУ сезоні поточного року найкращі показники врожайності в ТОВ «Технополь Агро» на Кіровоградщині продемонстрував льон. Культура виявилася найбільш успішною серед усіх вирощуваних і забезпечила врожайність на рівні близько 2,4 т/га,  передає «ПроАгро Груп». Про це повідомив бренд-менеджер компанії «Технополь» та агроном господарства Орест Гранат у коментарі для журналу The Ukrainian Farmer. За його словами, льон є нетрадиційною культурою для підприємства та вирощується в обмежених обсягах. Основне призначення врожаю — реалізація як насіннєвого матеріалу. Водночас за іншими культурами результати сезону виявилися дещо нижчими від запланованих через несприятливі погодні умови. Зокрема, врожайність пшениці та ріпаку не досягла очікуваних показників. «Пшениця показала трохи нижчий результат, ніж ми планували, так само як і ріпак. Якщо зазвичай урожайність ріпаку перевищує 4 т/га, то цього року вона становила близько 3,5 т/га», — зазначив агроном. Соняшник у господарстві також недобрав до традиційних показників: замість звичних 3,5–4 т/га було зібрано близько 3 т/га. Пшениця в середньому дала 6,5 т/га проти запланованих 7,5–7,7 т/га, хоча стан посівів на початку сезону дозволяв очікувати вищий результат. Для господарства типовою є середня врожайність пшениці на рівні 7,5–7,6 т/га.https://agravery.com/uk/posts/show/u-listopadi-zbilsilosa-promislove-pogoliva-pticihttps://agravery.com/uk/posts/show/u-listopadi-zbilsilosa-promislove-pogoliva-pticiTue, 23 Dec 2025 16:50:00 +0200articleЗгідно з даними Державної служби статистики, станом на 1 грудня 2025 року поголів’я свійської птиці в Україні склало 198,96 млн голів, що на 2% менше, ніж місяцем раніше. Про це пише видання Agrotimes. При цьому стадо сільгосппідприємств протягом листопада зросло на 2,7% ‒ до 116,48 млн голів. Тоді як поголів’я птиці в господарствах населення скоротилося на 7,9% ‒ до 82,48 млн голів. Держстат зауважує, що дані наведені без урахування тимчасово окупованих рф територій і частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.https://agravery.com/uk/posts/show/vseukrainskij-kongres-top-crops-obednae-praktikiv-roslinnictva-z-usiei-ukrainihttps://agravery.com/uk/posts/show/vseukrainskij-kongres-top-crops-obednae-praktikiv-roslinnictva-z-usiei-ukrainiTue, 23 Dec 2025 14:35:00 +0200article3 лютого 2026 року в Черкаській області пройде Всеукраїнський конгрес із рослинництва TOP CROPS — одна з ключових галузевих подій для аграріїв, що об’єднає понад 400 учасників з різних регіонів України. Захід збере більше 20 спікерів-практиків і буде побудований навколо двох мегапродуктивних тематичних секцій у форматі круглих столів та дискусійних раундів. У центрі уваги — обмін реальним практичним досвідом ведення агробізнесу, ефективні технології вирощування основних культур та пошук рішень для виживання й розвитку господарств в умовах війни. Учасниками конгресу стануть власники та керівники агропідприємств, агрономи, представники комерційних компаній, незалежні експерти й фахівці галузі. Програма заходу передбачає активний діалог із залом, живе обговорення проблемних питань та пряме спілкування з представниками влади. Серед ключових акцентів TOP CROPS — практичні кейси успішних господарств, конкретні рекомендації для агровиробників, сучасні технології агровиробництва та прикладні рішення для підвищення стійкості бізнесу. Окрему увагу буде приділено нетворкінгу та професійному спілкуванню між учасниками. Організатори наголошують, що TOP CROPS — це не лише професійна подія, а й простір для об’єднання аграрної спільноти в складний для країни час. Більше  за посиланням.