Аграверіhttps://agravery.com/site/indexhttps://agravery.com/img/logo-x-100.gifАграверіhttps://agravery.com/site/indexukSun, 16 Jun 2024 11:10:00 +0300Литва зацікавлена в застосуванні системи для визначення вкраденого Росією українського зернаhttps://agravery.com/uk/posts/show/litva-zacikavlena-v-zastosuvanni-sistemi-dla-viznacenna-vkradenogo-rosieu-ukrainskogo-zernahttps://agravery.com/uk/posts/show/litva-zacikavlena-v-zastosuvanni-sistemi-dla-viznacenna-vkradenogo-rosieu-ukrainskogo-zernaSun, 16 Jun 2024 11:10:00 +0300articleЛитва зацікавлена у застосуванні систему аналізу, яка дасть можливість визначати крадене Росією українське зерно. Про це було зазначено під час онлайн зустрічі заступників міністра аграрної політики та продовольства України Маркіяна Дмитрасевича та Віталія Головні з представниками аграрних міністерств Великобританії та Литви, повідомляє пресслужба Мінагрополітики. Як зазначається, темою зустрічі стало застосування системи, за допомогою якої можна визначити походження зерна, яке РФ поставляє на світові ринки. Систему хімічного аналізу зерна розробляють у Великобританії. Литва, зі свого боку, вже висловила зацікавленість у застосуванні такого аналізу, щоб мати можливість визначати крадене Росією українське зерно і не допускати його перевалку через литовські порти. «Ми почали цей проєкт два роки тому і зараз майже закінчили з методологією. Хочу висловити подяку Литві, першій країні, яка має намір приєднатися до цієї схеми і реалізувати її на практиці. Для України це дуже важливий крок. Ми високо цінуємо дії наших партнерів для реалізації цього проєкту», – наголосив під час зустрічі М. Дмитрасевич. Також уточнюється, що сторони обговорили технічні питання роботи системи визначення походження зерна та механізми реалізації на практиці. Наступна тристороння зустріч запланована на липень. У Єдиному держреєстрі тварин зареєстровано 1,9 млн голів ВРХhttps://agravery.com/uk/posts/show/u-edinomu-derzreestri-tvarin-zareestrovano-19-mln-goliv-vrhhttps://agravery.com/uk/posts/show/u-edinomu-derzreestri-tvarin-zareestrovano-19-mln-goliv-vrhSun, 16 Jun 2024 08:10:00 +0300articleНа 1 червня 2024 року в Єдиному державному реєстрі тварин проідентифіковано і зареєстровано 1,89 млн. голів ВРХ. Про це повідомили в Агентстві з ідентифікації і реєстрації тварин, передає  AgroTimes. Також у реєстрі наразі зареєстроване поголів’я: овець/кіз – 403,1 тис. голів; племінних свиней – 85 тис. голів; товарних свиней – 168,1 тис. голів. Протягом січня-травня цього року зареєстровано 248,2 тис. голів ВРХ, 127,1 тис. голів овець й кіз, 10,2 тис. голів племінних свиней та 178,7 тис. голів товарних свиней.USDA: оцінка врожаю та експорту української кукурудзи у 2024/25 МР зрослаhttps://agravery.com/uk/posts/show/usda-ocinka-vrozau-ta-eksportu-ukrainskoi-kukurudzi-u-202425-mr-zroslahttps://agravery.com/uk/posts/show/usda-ocinka-vrozau-ta-eksportu-ukrainskoi-kukurudzi-u-202425-mr-zroslaSat, 15 Jun 2024 11:10:00 +0300articleАналітики USDA прогнозують світове виробництво кукурудзи у сезоні 2024/25 на рівні 1 220,54 млн. тонн (+0,61 млн. тонн до попереднього прогнозу). Оцінка світового експорту кукурудзи — 191,75 млн. тонн (+0,65 млн. тонн), прогноз кінцевих запасів — 310,77 млн т (-1,5 млн. тонн). Про це йдеться у звіті USDA за червень, передає «ПроАгро Груп». Прогноз щодо врожаю кукурудзи в Україні — 27,7 млн. тонн (+0,7 млн. тонн), експорт прогнозується на рівні 24,5 млн. тонн (+0,5 млн. тонн), кінцеві запаси — 1,48 млн. тонн. Аналітики USDA залишили без змін оцінку виробництва кукурудзи в США — 377,4 млн. тонн, експорту — 55,88 млн. тонн (+1,27 млн. тонн) та кінцевих запасів — 53,39 млн. тонн.Мінагрополітики напрацьовує програми допомоги фермерам на маточне поголів’я свинейhttps://agravery.com/uk/posts/show/minagropolitiki-napracovue-programi-dopomogi-fermeram-na-matocne-pogoliva-svinejhttps://agravery.com/uk/posts/show/minagropolitiki-napracovue-programi-dopomogi-fermeram-na-matocne-pogoliva-svinejSat, 15 Jun 2024 08:10:00 +0300articleДля ефективного розвитку українського свинарства необхідні дві умови – державна підтримка та розширення ринків збуту. Зараз Мінагрополітики працює над програмами допомоги фермерам у галузі свинарства, повідомив в. о. міністра агрополітики Тарас Висоцький. За його словами, щорічний приріст в галузі складає лише 3-4 %. Необхідно прискорювати нинішній приріст поголів’я і зробити цей процес незворотнім. «Щоб свинарство вийшло на новий рівень розвитку, треба забезпечити виконання двох  умов. Перша – державна підтримка фермерів. І зараз Мінагрополітики працює над програмами щодо надання допомоги на маточне поголів’я свиней. Друга – розширення ринків експорту, зокрема, європейських і Південно-Східної Азії», – підкреслив Тарас Висоцький. Він зазначив, що потенційний агровиробник свинини має розраховувати на системну підтримку держави протягом 5-7 років, а згодом – ринки збуту продукції за кордоном. Це стимулюватиме інвестиції в галузь.  Крім того, Тарас Висоцький наголосив, що виробництво м’ясної продукції з доданою вартістю – це також вклад у розвиток економіки і забезпечення Сил оборони. «Запровадження програм, які дозволятимуть виробляти більше харчових продуктів з доданою вартістю, приміром, м’ясної продукції, – це вклад у розвиток економіки і забезпечення Сил оборони. Нам необхідна стала продовольча безпека для забезпечення харчовими продуктами українців і ЗСУ», – підкреслив він.Україна та Євросоюз незабаром пролонгують «транспортний безвіз» до кінця червня 2025 року - Шмигальhttps://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-ta-evrosouz-nezabarom-prolonguut-transportnij-bezviz-do-kinca-cervna-2025-roku-smigalhttps://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-ta-evrosouz-nezabarom-prolonguut-transportnij-bezviz-do-kinca-cervna-2025-roku-smigalFri, 14 Jun 2024 16:10:00 +0300articleУкраїна та Євросоюз незабаром пролонгують дію Угоди про вантажні перевезення (так званий «транспортний безвіз») на строк до кінця червня 2025 р. Про це 13 червня у своєму Telegram-каналі повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. «Сьогодні уряд схвалив розпорядження президента України Володимира Зеленського щодо визначення уповноважених осіб на підписання цієї угоди. Після продовження «безвізу» водії зможуть і надалі виконувати бездозвільні двосторонні перевезення», - написав очільник КМУ. Він також назвав вказане рішення «потужним стимулом для українських виробників, нагадавши, що минулого року український експорт автотранспортом до Євросоюзу збільшився орієнтовно на 30% порівняно з 2021 р.Фрахт на перевезення української агропродукції «короткою водою» досяг сезонного мінімумуhttps://agravery.com/uk/posts/show/fraht-na-perevezenna-ukrainskoi-agroprodukcii-korotkou-vodou-dosag-sezonnogo-minimumuhttps://agravery.com/uk/posts/show/fraht-na-perevezenna-ukrainskoi-agroprodukcii-korotkou-vodou-dosag-sezonnogo-minimumuFri, 14 Jun 2024 14:10:00 +0300articleФрахтові ставки на перевезення української агропродукції короткими відстанями водним транспортом наразі досягли свого найнижчого в поточному сезоні значення рейсами до Туреччини, Греції чи країн східного Середземномор’я. Про це 12 червня у своєму Telegram-каналі повідомила Spike Brokers. «Щодо хендісайзів і барж, ситуація стабільна. Ставки фрахту для костерів на перевезення кукурудзи з українських дунайських портів до Мармари та Східної Греції впали на $1/т», - додали експерти. За їхніми даними, ринкові ставки транспортування річковим транспортом станом на 2 червня були такими: Ізмаїл – Констанца, Румунія – 9-10 євро (1-3 тис. тонн); Ізмаїл – Русе/Сілістра (Болгарія) – 15 євро (1-3 тис. тонн); Ізмаїл – Ізраїль – $25-26 (5-7 тис. тонн); Рені – Мармара (Туреччина) – $15-16 (5-7 тис. тонн). При транспортуванні з порту Чорноморськ вказані ставки є такими: Бангладеш – $55-56 (60-65 тис. тонн); Східне узбережжя Італії – $20-22 (30-35 тис. тонн); Китай – $54-56 (60-65 тис. тонн).Мінагрополітики України розробляє механізми визначення мінімальних експортних цін на сільгосппродукціюhttps://agravery.com/uk/posts/show/minagropolitiki-ukraini-rozroblae-mehanizmi-viznacenna-minimalnih-eksportnih-cin-na-silgospprodukciuhttps://agravery.com/uk/posts/show/minagropolitiki-ukraini-rozroblae-mehanizmi-viznacenna-minimalnih-eksportnih-cin-na-silgospprodukciuFri, 14 Jun 2024 12:30:00 +0300articleМіністерство аграрної політики розробляє механізм розрахунку мінімальних цін на експорт агропродукції. Про це заявив виконуючий обов’язки керівника відомства Тарас Висоцький під час чергового засідання Координаційної наради з логістики за участю представників державного сектору та агроасоціацій, повідомила 13 червня пресслужба Мінагрополітики. Як нагадав Т. Висоцький, Верховна Рада України ухвалила законопроєкти № 10168-2 та 10169-2, якими вносяться зміни до Податкового та Митного кодексів щодо вдосконалення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів. Цими документами, зокрема, визначаються мінімальні експортні ціни на агропродукцію, передусім на зернові та олійні культури. «Запровадження законів щодо мінімальних цін на експорт сільгосппродукції створить механізми для боротьби з тіньовим експортом зернових та олійних культур. І встановить чіткі правила для всіх учасників ринку. Зараз Мінагрополітики розробляє відповідні інструменти для застосування цих законів. Зокрема, мінімальні ціни після вступу в дію законів визначатимуться на основі розроблених методик щомісяця 10 числа», - наголосив виконуючий обов’язки міністра.Попит на азотні добрива з боку аграріїв зріс на 15-20%, незважаючи на "низький" сезон - Ostchemhttps://agravery.com/uk/posts/show/popit-na-azotni-dobriva-z-boku-agrariiv-zris-na-15-20-nezvazauci-na-nizkij-sezon-ostchemhttps://agravery.com/uk/posts/show/popit-na-azotni-dobriva-z-boku-agrariiv-zris-na-15-20-nezvazauci-na-nizkij-sezon-ostchemFri, 14 Jun 2024 10:40:00 +0300articleУкраїнські аграрії у травні-червні п.р. значно збільшили закупівлю добрив – попит на азотні добрива у низький сезон несподівано зріс. Про це повідомив керівник напряму Ostchem RETAiL Євген Хуриленко, повідомила 12 червня пресслужба компанії. «У травні та червні ми побачили нехарактерне для низького сезону зростання попиту – десь на 15-20% вище звичайного для цього періоду. Причому активно контрактуються на осінь не лише дрібні та середні фермери, а й великі гравці», - зазначив фахівець. На його думку, такий нетиповий сплеск попиту пов'язаний із низкою чинників, серед яких зростання цін на зерно та поява в аграріїв додаткових ресурсів на закупівлю добрив, зниження цін на базові добрива, порушення логістичних ланцюжків імпортерів, а також ситуація в українській електроенергетиці. Також він додав, що у червні попит на азотні добрива продовжив зростати через появу нових чинників, які «активізують ринок і змінюють структуру постачання». «У великих імпортерів добрив «зламалися» логістичні ланцюжки. Ми знаємо, що контракти було зірвано, оскільки багато водіїв відмовлялися йти в міжнародні рейси через ризики мобілізації на митниці. Також ми бачимо, як поляки знову почали перекривати дороги до ЄС. Імпорт добрив став менш надійним, дорожчим», - пояснив Є.Хуриленко. Представник Ostchem RETAiL наголосив, що надалі новими визначальними факторами, які суттєво впливатимуть на ринок добрив, будуть ситуація в українській енергетиці та динаміка цін на енергоносії. «Електроенергія займає 10% у собівартості добрив, газ – близько 70%. Дворазове зростання цін на електроенергію в Україні та поновлення зростання цін на газ у ЄС уже сформували в аграріїв цілком чіткі очікування щодо вартості добрив на наступний сезон. Аграрії розуміють, що падіння цін на азотні добрива в найближчому майбутньому малоймовірне. Крім того, додаються і ризики блекаутів. Усі розуміють, що літо буде складним, зима – ще складнішою. Намагаючись застрахувати себе від нестабільності ринків, аграрії вже зараз роблять передоплати, закуповуючи добрива наперед і формуючи складські запаси. Від значного зростання ринок добрив стримує лише те, що аграрії досі сильно обмежені в обігових коштах», - резюмував Є.Хуриленко.Україна отримає $25 млрд міжнародної допомоги наступного року - НБУhttps://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-otrimae-25-mlrd-miznarodnoi-dopomogi-nastupnogo-roku-nbuhttps://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-otrimae-25-mlrd-miznarodnoi-dopomogi-nastupnogo-roku-nbuFri, 14 Jun 2024 09:15:00 +0300articleУ Національному банку розраховують, що наступного року Україна отримає 25 млрд дол. зовнішнього фінансування, чого має бути достатньо для закриття потреб бюджету. Про це на брифінгу сказав заступник голови Національного банку України Сергій Ніколайчук, повідомляє Укрінформ. "На сьогодні наш базовий сценарій передбачає, що наступного року ми отримаємо 25 млрд дол. зовнішнього фінансування. З урахуванням потенціалу внутрішнього ринку, цього буде достатньо, щоб закрити потреби бюджету", - сказав Ніколайчук. Він додав, що цей сценарій регулятора базується на припущенні про те, що можливості уряду закривати потреби власними ресурсами теж поступово зростатимуть.Аграрний комітет підтримав євроінтеграційний законопроєкт по виноградарствуhttps://agravery.com/uk/posts/show/agrarnij-komitet-pidtrimav-evrointegracijnij-zakonoproekt-po-vinogradarstvuhttps://agravery.com/uk/posts/show/agrarnij-komitet-pidtrimav-evrointegracijnij-zakonoproekt-po-vinogradarstvuFri, 14 Jun 2024 08:15:00 +0300articleКомітет з питань аграрної та земельної політики рекомендував Верховній Раді прийняти в цілому законопроєкт «Про виноград та продукти виноградарства» (реєстр. №9139), підготовлений до другого читання. Про це GrowHow повідомила пресслужба українського парламенту. Документ пропонує імплементувати положення ряду актів Євросоюзу. Його прийняття зокрема сприятиме розв’язанню проблеми з виробництвом та обігом вина із географічними зазначеннями аналогічно до сучасних правил в країнах ЄС та буде спрощено вихід виноробної продукції на міжнародні ринки. Також законопроєкт спрямований на підвищення якості виноробної продукції, захист українських виробників, усунення чинників, що спотворюють конкуренцію та простежуваність виноградно-виноробної продукції від лози до пляшки, а також на цифровізацію виноробної сфери. У пресслужбі Верховної Ради зазначили, що ухвалення закону забезпечить: виконання міжнародних зобов’язань України зокрема щодо географічних зазначень; імплементацію міжнародних енологічних (виноробних) практик; запровадження вимог для виробництва та обігу вин, продуктів виноградарства та виноробства, ароматизованих винних продуктів із географічними зазначеннями, аналогічних до сучасних правил в країнах ЄС; визначення механізму захисту на території України географічних зазначень; створення єдиної державної інформаційної системи «Виноградарсько-виноробний реєстр», яка включатиме відомості про виробників винограду, виробників виноробної продукції, виноградні ділянки; впровадження обов’язкових декларацій для сприяння простежуваності виноградно-виноробної продукції від лози до пляшки; встановлення принципу проведення перевірок виробництва виноробної продукції від виноградної лози до кінцевого продукту, визначення контролюючих органів та їх повноваження і санкції, які встановлюються за порушення вимог цього закону; встановлення відповідальності за порушення норм закону, яка буде застосовуватись лише за повторювані порушення.«Агрейн» розпочав жнива озимого ячменю на 5 тис. гаhttps://agravery.com/uk/posts/show/agrejn-rozpocav-zniva-ozimogo-acmenu-na-5-tis-gahttps://agravery.com/uk/posts/show/agrejn-rozpocav-zniva-ozimogo-acmenu-na-5-tis-gaFri, 14 Jun 2024 07:10:00 +0300articleГрупа компаній «Агрейн» приступила до обмолоту озимого ячменю на Одещині, повідомляє агровиробник у Facebook. «Загалом у цьому сезоні практично усі озимі культури на півдні України пришвидшили свою вегетацію в середньому на 2 тижні. Далі в планах – збір врожаю озимої пшениці. Очікуємо цього року зібрати гідний врожай, адже прогноз – позитивний», – розпопів головний агроном агрогрупи Славко Станішич. Загалом на Одещині під озимий ячмінь виділено площу понад 5 тис. га, озиму пшеницю – понад 8 тис. га, а озимого ріпаку – понад 600 га.«Вайтерра Україна» придбала елеватор на Вінниччиніhttps://agravery.com/uk/posts/show/vajterra-ukraina-pridbala-elevator-na-vinniccinihttps://agravery.com/uk/posts/show/vajterra-ukraina-pridbala-elevator-na-vinnicciniFri, 14 Jun 2024 06:05:00 +0300articleУ травні «Вайтерра Україна» розширила власну мережу зберігання зерна, придбавши елеватор у Вінницькій області, повідомляє «ПроАгро Груп»  з посиланням на інформацію компанії. Пеньківський елеватор має потужність зберігання 26 тис. тонн і може приймати 3 тис. тонн зерна на добу. Він також здатний завантажити до 54 залізничних вагонів протягом 40 годин, зазначили в компанії Придбання цього елеватору має на меті збільшити пряме надходження зерна від виробників у регіоні та відправлення до глибоководних портів України. «Будучи ключовим учасником глобального постачання продовольства у світі, Viterra прагне підтримувати українську сільськогосподарську галузь, продовжуючи інвестувати в плани та проєкти, які сприяють її довгостроковому зростанню та розвитку», – наголосили у «Вайтерра Україна»Німеччина допоможе Україні зберегти експорт агропродукції на рівні 7,2 млн тонн щомісяцяhttps://agravery.com/uk/posts/show/nimeccina-dopomoze-ukraini-zberegti-eksport-agroprodukcii-na-rivni-72-mln-tonn-somisacahttps://agravery.com/uk/posts/show/nimeccina-dopomoze-ukraini-zberegti-eksport-agroprodukcii-na-rivni-72-mln-tonn-somisacaThu, 13 Jun 2024 16:45:00 +0300articleНімеччина докладе максимум зусиль, щоб Україна у 2024 р. могла експортувати щонайменше 7,2 млн тонн агропродукції щомісяця, що вже було досягнуто завдяки європейським партнерам від початку повномасштабної війни. Про це 12 червня заявила парламентський статс-секретар Міністерства продовольства та сільського господарства Німеччини Офелія Нік, повідомляє Інтерфакс-Україна. «Україна потребує нашої солідарності, нашої підтримки у відновленні та зміцненні агропродовольчого сектору. Хочу запевнити, що ми не забуватимемо наших зобов'язань допомагати вашій країні стільки, скільки це буде необхідно», - сказала посадовець. При цьому статс-секретар зазначила, що, незважаючи на всі втрати, європейські та міжнародні партнери з країн Великої сімки змогли багато домогтися впродовж останніх 2 років, водночас першорядне значення мають коридори солідарності та підтримка ініціативи експорту зерна з України, які також стабілізували весь експорт агротоварів з України. «Ми хочемо, щоб експорт зберігався на рівні не менше ніж 7,2 млн тонн щомісяця цього року. Це обсяг, досягнутий Україною зараз, під час війни, а згодом повернувся до довоєнного рівня. Німецький уряд продовжить робити все можливе, щоб підтримувати Україну у виробництві та експорті сільгосппродукції», - наголосила О.Нік.Україна вперше відправляє соняшникову олію в рамках ініціативи Grain from Ukrainehttps://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-vperse-vidpravlae-sonasnikovu-oliu-v-ramkah-iniciativi-grain-from-ukrainehttps://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-vperse-vidpravlae-sonasnikovu-oliu-v-ramkah-iniciativi-grain-from-ukraineThu, 13 Jun 2024 14:25:00 +0300articleУкраїна вперше відправляє соняшникову олію в межах гуманітарної продовольчої ініціативи Grain from Ukraine, повідомила 12 червня пресслужба Мінагрополітики України. «2453,26 тонн олії призначено для 5-х держав - Демократична Республіка Конго, Мозамбік, Джибуті, Мавританія та Палестина. Відправка гуманітарного вантажу здійснюється Міністерством аграрної політики та продовольства України спільно з Всесвітньою продовольчою програмою ООН (WFP)», - уточнюється в повідомленні. За словами заступника міністра аграрної політики та продовольства України Маркіяна Дмитрасевича, цього року Україна розширила номенклатуру гуманітарних вантажів. «Ми постачаємо не лише зерно, а й кукурудзу, горох, а тепер уже і соняшникову олію. Ця олія буде відправлена контейнерами з портів Великої Одеси», - зазначив він. Зі свого боку т.в.о. директора Всесвітньої продовольчої програми ООН в Україні Маріанна Ворд повідомила, що в межах Grain from Ukraine уже відправлено понад 200 тис. тонн аграрної продукції. На сьогодні до ініціативи приєдналося багато країн-донорів, зокрема Австрія, Бельгія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Ісландія, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Швеція та Люксембург.За першу декаду червня Україна експортувала майже 1,5 млн тонн зернаhttps://agravery.com/uk/posts/show/za-persu-dekadu-cervna-ukraina-eksportuvala-majze-15-mln-tonn-zernahttps://agravery.com/uk/posts/show/za-persu-dekadu-cervna-ukraina-eksportuvala-majze-15-mln-tonn-zernaThu, 13 Jun 2024 12:35:00 +0300articleЗгідно з оперативними даними Державної митної служби, станом на 12 червня з початку 2023/24 МР Україна експортувала 48,381 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 1,449 тис. тонн було відвантажено у червні, повідомила пресслужба Мінагрополітики України. При цьому зазначається, що станом на аналогічну дату минулого року загальний показник відвантажень становив 46,748 млн тонн, з яких у червні – 1,411 млн тонн. У розрізі культур з початку поточного сезону було експортовано: - пшениці – 17,839 млн тонн (у червні – 402 тис. тонн); - ячменю – 2,437 млн тонн (51 тис. тонн); - жита – 1,6 тис. тонн (0); - кукурудзи – 27,57 млн тонн (990 тис. тонн). Сумарний експорт українського борошна станом на 12 червня, як і раніше, помітно поступається минулорічному показнику (145,5 тис. тонн) і оцінюється у 94,6 тис. тонн (у червні – 2,1 тис. тонн), у т.ч. пшеничного – 89,3 тис. тонн (у червні – 2 тис. тонн).У Офісі генпрокурора назвали найпоширенішу схему «чорного» експорту зерна з Україниhttps://agravery.com/uk/posts/show/u-ofisi-genprokurora-nazvali-najposirenisu-shemu-cornogo-eksportu-zerna-z-ukrainihttps://agravery.com/uk/posts/show/u-ofisi-genprokurora-nazvali-najposirenisu-shemu-cornogo-eksportu-zerna-z-ukrainiThu, 13 Jun 2024 10:50:00 +0300articleОднією з найпоширеніших схем «чорного» експорту зерна з України є використання фіктивних підприємств, які оформлені на підставних осіб. Про це 11 червня заявив заступник генерального прокурора України Дмитро Вербицький, повідомляє РБК-Україна. Як уточнив посадовець, такі підприємства створюють для продажу зерна, яке придбане за готівку у фермерів здебільшого за заниженою вартістю. А після того, як збіжжя залишає межі України, його перепродують кілька разів, і воно вже легально потрапляє до кінцевого споживача. Аби зменшити нелегальний експорт зерна, в Офісі генерального прокурора України діє міжвідомча група з питань протидії кримінальним порушенням на ринку зерна. «Наша група працює на упередження, щоб нелегально зерно не виходило з країни. Це по-перше. Ми контролюємо правоохоронні органи і координуємо їх для того, щоб вони швидко реагували, якщо зерно нелегально купляється за готівку, не сплачуються податки і за підробними документами намагаються вивезти його за заниженою вартістю», - підкреслив Д. Вербицький.Український соняшниковий шрот збільшує присутність на ринках ЄС, тоді як на китайському - скорочуєтьсяhttps://agravery.com/uk/posts/show/ukrainskij-sonasnikovij-srot-zbilsue-prisutnist-na-rinkah-es-todi-ak-na-kitajskomu-skorocuetsahttps://agravery.com/uk/posts/show/ukrainskij-sonasnikovij-srot-zbilsue-prisutnist-na-rinkah-es-todi-ak-na-kitajskomu-skorocuetsaThu, 13 Jun 2024 09:25:00 +0300articleЗгідно з оновленими даними ІА «АПК-Інформ», за перші 9 місяців 2023/24 МР з України було вивезено майже 3,8 млн тонн соняшникового шроту, що на 23% перевищило показник в аналогічний період минулого сезону та стало максимальним значенням для вересня-травня за останні 4 сезони. Основним імпортером українського шроту в поточному сезоні залишається Євросоюз із часткою 45% (39% у попередньому МР). Експорт шроту у вересні-травні 2023/24 МР в даному напрямку збільшився на 41%, тоді як до Китаю скоротився на 12%. Зазначимо, що Євросоюз затвердив «захищаюче мито», що набирає чинності 1 липня, на імпорт більшості зернових, олійних і продуктів переробки російського та білоруського походження в розмірі 95 EUR/т імпортованої до ЄС продукції. В олійному секторі найбільше це може вплинути на ринки шротів. Обсяги експорту даної продукції російського походження до Євросоюзу були вагомими і переорієнтувати їх на інші ринки буде досить проблематично. Але, враховуючи географічне наближення до глобального світового імпортера – азійського ринку, частину обсягів може бути переорієнтовано в даному напрямку, зокрема до Китаю. Таким чином, у новому сезоні очікується загострення конкуренції на китайському ринку, що може призвести до подальшого скорочення на ньому частки українського соняшникового шроту на користь російського. Водночас дана ситуація може позитивно вплинути на обсяги відвантаження українського соняшникового шроту на європейський ринок. Зазначимо, що країни ЄС у поточному сезоні збільшили імпорт українського продукту на 6%, до 1,2 млн тонн (за липень-травень 2023/24 МР - дані Єврокомісії), однак обсяг імпорту російського продукту за цей же період теж збільшився на третину - до 775 тис. тонн. «Захищаюче мито» ЄС також може добре позначитися на українському ринку ріпакового шроту, особливо напередодні старту переробки ріпаку. Так, для даного сектору Євросоюз є основним ринком реалізації з часткою близько 73% і де український продукт досить серйозно конкурує з російським та білоруським. Зокрема, частка російського ріпакового шроту в загальному імпорті країнами ЄС цього продукту становить у поточному сезоні 41%, білоруського - майже 32% та лише близько 21% - це український шрот.Ціни на соєву олію в Україні перевищили річний максимумhttps://agravery.com/uk/posts/show/cini-na-soevu-oliu-v-ukraini-perevisili-ricnij-maksimumhttps://agravery.com/uk/posts/show/cini-na-soevu-oliu-v-ukraini-perevisili-ricnij-maksimumThu, 13 Jun 2024 08:20:00 +0300articleЗа даними моніторингу ІА «АПК-Інформ», на початку червня на українському ринку соєвої олії ціни пропозиції сягнули найвищого рівня з кінця березня 2023 р. і станом на 11 червня склали 35100-37800 грн/т без урахування вартості доставки. Основним чинником підвищення відпускних цін на даний продукт у поточному сезоні став високий попит на зовнішньому ринку, зокрема з боку Польщі. Так, за підсумками 9 місяців роботи у 2023/24 МР експорт соєвої олії з України сягнув максимального показника для вересня-травня, склавши 262 тис. тонн (+21% до аналогічного періоду 2022/23 МР). Близько 71% від загального експорту прийшлося на Польщу, обсяг відвантаження туди в поточному сезоні збільшився на 20%, до 187 тис. тонн. Однак слід зауважити, що протягом минулого тижня виробники соєвої олії повідомляли про деяке зниження інтересу до продукту, але використання у виробництві дороговартісних соєвих бобів поки що нівелювало можливе зниження цін пропозиції.Турецька заборона на імпорт пшениці вплине на ринок Чорного моряhttps://agravery.com/uk/posts/show/turecka-zaborona-na-import-psenici-vpline-na-rinok-cornogo-morahttps://agravery.com/uk/posts/show/turecka-zaborona-na-import-psenici-vpline-na-rinok-cornogo-moraThu, 13 Jun 2024 07:10:00 +0300articleСтаном на 10 червня Україна експортувала 312 тисяч тонн пшениці. Це здебільшого контракти, що закриваються з минулорічного врожаю. Наразі імпортери очікують зниження цін на пшеницю через наближення нового врожаю. Про це повідомляють аналітики сільгоспкооперативу ПУСК, що створений у рамках ВАР. Наразі спостерігається розрив між попитом та пропозицією. «Для прикладу, у Бангладеші ціна попиту на пшеницю становить $280-285 за тонну, тоді як експортна ціна української пшениці дорівнює $295 за тонну. Це означає, що розрив у ціні складає приблизно $10. Імпортери чекають подальшого зниження цін, оскільки новий врожай вже скоро, і біржові ціни знижуються. Наприклад, ціни на російську пшеницю з вмістом білка 12,5% знизилися з $250 за тонну до $246-247 за тонну. Франція за минулий тиждень знизила ціни на $23 за тонну, а румунські трейдери минулої п’ятниці та понеділка знизили ціни на $7-10 за тонну”, - розповіли у ПУСК. Важливим фактором на ринку стала заборона Туреччини на імпорт пшениці, яка спрямована на захист внутрішнього виробника від конкуренції з України та Росії, і триватиме до жовтня. Туреччина є одним з найбільших зернових хабів у Чорному морі, тому ця заборона може суттєво вплинути на ціни, оскільки Туреччина була значним імпортером зерна з України, Румунії та Росії. Аналітики прогнозують, що новий врожай може спричинити тиск на ціни, які відновляться ближче до осені. “У червні очікуються перші обкоси нового врожаю, що призведе до збільшення пропозиції на ринку. Це може спричинити подальше зниження цін, з потенціалом падіння на 5 доларів за тонну щотижня протягом наступних двох тижнів. Ціни можуть сягнути “дна” $170-180 за тонну на базисі СРТ. Однак у другій половині серпня очікується поступове зростання цін”, - вважають у ПУСК. Експерти зазначають, що на глобальному ринку в новому сезоні очікується дефіцит пропозиції пшениці. За прогнозами, в рф виробництво зменшиться на 20 мільйонів тонн, у ЄС – на 10 мільйонів тонн, а в Україні – на 2-3 мільйони тонн експортного потенціалу. Це вплине на ринок у серпні-вересні, коли пропозиція зменшиться і ціни почнуть зростати.«АгроВіста» відвантажила другу партію кукурудзи до Португаліїhttps://agravery.com/uk/posts/show/agrovista-vidvantazila-drugu-partiu-kukurudzi-do-portugaliihttps://agravery.com/uk/posts/show/agrovista-vidvantazila-drugu-partiu-kukurudzi-do-portugaliiThu, 13 Jun 2024 06:05:00 +0300articleХолдинг «АгроВіста» відправив другу партію кукурудзи до Португалії, повідомляє пресслужба компанії. Як уточнюється, партія української зернової загальним обсягом 26,322 тис. тонн була завантажена в партнерстві ОККО та АгроВіста і наразі вже підходить до країни призначення. Розвантаження зернової буде здійснюватися у двох портах Португалії. Нагадаємо, що вперше Агровіста відвантажила 27 тис. тонн кукурудзи до Португалії у квітні п.р.