https://agravery.com/site/indexhttps://agravery.com/img/logo-x-100.gifhttps://agravery.com/site/indexukMon, 14 Apr 2025 16:45:00 +0300https://agravery.com/uk/posts/show/eksport-agroprodukcii-z-ukraini-do-es-zris-na-11-evrokomisiahttps://agravery.com/uk/posts/show/eksport-agroprodukcii-z-ukraini-do-es-zris-na-11-evrokomisiaMon, 14 Apr 2025 16:45:00 +0300articleЗа підсумками 2024 року Україна збільшила експорт сільськогосподарської продукції до ЄС на 11%, повідомляє Укрінформ з посиланням на відповідний звіт Єврокомісії. «ЄС в 2024 р. продовжував імпортувати сільськогосподарську продовольчу продукцію від різноманітних торгових партнерів, серед яких головними джерелами були Бразилія, Велика Британія й Україна. Імпорт збільшився з Кот-д’Івуару, України й Нігерії, а знизився з Росії та Австралії», - йдеться у звіті. Виходячи з оприлюдненої статистики, Україна була третім джерелом імпорту агропродовольчої продукції в ЄС у 2024 році (8% від загальної вартості імпорту ЄС). Аграрний імпорт з України до ЄС зріс на 11%, як порівняти з 2023 роком (+1,3 млрд євро), й сягнув 13 млрд євро. Головним чином, це було пов’язано із збільшенням долі в імпорті двох ключових товарів: рослинних олій (3 млрд євро у 2024 р., + 946 млн євро порівняно з 2023 р.), а також олійних та білкових зернових культур (3,1 млрд євро, + 709 млн євро). Імпорт українських зернових до ЄС скоротився на 12% у вартісному обсязі (до 4,5 млрд євро) через зниження цін, але його обсяг зріс на 6% у порівнянні з попереднім роком. При цьому загальний обсяг європейського аграрного імпорту у 2024 році сягнув рекордного показника у 171,8 млрд євро (+ 8% у порівнянні з 2023 роком, або + 12.4 млрд євро).https://agravery.com/uk/posts/show/agrarii-u-statusi-rizikovih-ak-pomilki-podatkovoi-but-po-galuzi-gromadah-i-ludskih-dolahhttps://agravery.com/uk/posts/show/agrarii-u-statusi-rizikovih-ak-pomilki-podatkovoi-but-po-galuzi-gromadah-i-ludskih-dolahMon, 14 Apr 2025 13:50:00 +0300articleУ розпал війни аграрний бізнес — один із небагатьох стабільних і критично важливих секторів української економіки. Саме він забезпечує продовольчу безпеку, валютну виручку та наповнення місцевих бюджетів. І саме на нього зараз тисне Державна податкова служба. Наказом №195 від 5 березня 2025 року Податкова оновила критерії ризиковості платників ПДВ. В результаті цього підприємства масово отримують рішення про включення до "ризикових", що фактично блокує їхню діяльність. У мирний час це вже серйозний удар, а в умовах війни — катастрофічний. Для аграріїв це не просто бюрократія. Це — зірвані посіви, розірвані контракти, зупинені поставки. Це — втрачені валютні надходження для країни, дірки в бюджетах громад і зневіра серед тих, хто щодня працює попри обстріли та мінні поля. Від помилки до катастрофи: як одне рішення може зруйнувати критично важливий сектор економіки, бюджет громади і добробут сімей 1. Блокування податкових накладних — зупинка роботи Підприємства, які потрапляють до списку «ризикових», автоматично втрачають можливість реєструвати податкові накладні. Це призводить до ланцюгової реакції: постачальники відмовляються працювати, партнери зривають угоди, а обігові кошти заморожуються. 2. Сезон втрачено — наслідки на роки Аграрний бізнес має надзвичайно вузькі виробничі «вікна». Якщо вчасно не засіяти, не внести добрива або не закупити паливо — втрати можуть бути незворотними. У воєнний час ціна помилки особливо висока. 3. Руйнування довіри інвесторів Навіть у час війни агросектор залишається привабливим для міжнародних донорів та інвесторів. Але коли правила гри змінюються раптово і непрозоро — ніхто не хоче вкладатися в країну, де ризики створює не ворог, а власна бюрократія. 4. Громади втрачають податки і робочі місця Місцеві бюджети залежать від сплати податків агропідприємствами. Коли ті вимушено простоюють — громади не отримують кошти на дороги, медицину, освіту. Робітники залишаються без роботи або на мінімальних виплатах. 5. Людські долі під загрозою За кожною компанією стоять люди: трактористи, агрономи, бухгалтери, водії, сім’ї фермерів. Несправедливе включення до «ризикових» — це стрес, втрата доходу, відчай і чергове посилення соціального напруження у країні, яка вже живе на межі. Реальний кейс: як групу агропідприємств оголосили «ризиковими» за звичайну господарську діяльність 31 березня — 1 квітня 2025 року одразу три підприємства групи компаній «АЛЬФА-КАПІТАЛ» із Полтавщини отримали статус «ризикових» від ДПС. Йдеться про ТОВ «Дружба», ПП «Білухівка» та головну компанію — ПП «АЛЬФА-КАПІТАЛ». Усі вони — великі сільгоспвиробники, офіційно визнані Мінагрополітики як критично важливі для економіки. Причини внесення — абсурдні. Одне підприємство — через оренду техніки для колег, інше — через отримання с/г послуг від компанії тієї ж групи. Головну структуру — через надання вагонів-зерновозів у межах групи компаній і виконання с/г робіт для давнього бізнес-партнера — АТ «Укргазвидобування». Жодне з підприємств не є фіктивним: реєстрація — ще з 1993, 2000 і 2007 років, основний вид діяльності — вирощування зернових та олійних культур. Жодних боргів по податках, звітність ведеться відкрито. Компанії змушені в терміновому порядку захищати свою репутацію та право працювати — підключено податкових консультантів і юристів. Особливо тривожить те, що статус «ризиковості» отримала головна компанія групи — вдруге за рік і знову напередодні посівної. Бізнес уже доводив безпідставність першого рішення, але тепер знову стикається з блокуванням роботи. На фоні практики Верховного Суду України, який неодноразово визнавав подібні дії податкових органів протиправними (приклади — справи № 520/480/20, № 140/11033/20, № 240/25642/22 тощо), ситуація виглядає не як помилка, а як тиск. Або — замовлення з боку конкурентів. Наразі аграрії очікують розгляду своїх пояснень у ГУ ДПС у Полтавській області. Але час іде — весняна посівна не чекатиме рішення держорганів. Соціальний вимір: що стоїть за рішенням податкової щодо «ризиковості» підприємств Наслідки необґрунтованого рішення ГУ ДПС у Полтавській області щодо надання статусу «ризиковості» трьом підприємствам Групи компаній «АЛЬФА-КАПІТАЛ» вже відчутні. Для аграріїв це фактично означає блокування господарської діяльності — неможливість придбати матеріальні ресурси, паливо, зниження репутації, відмова контрагентів від співпраці. Це створює величезну соціальну напругу, адже загрожує не тільки економічному становищу підприємств, але й людським долям. У цих компаніях працюють понад 260 людей, а з їхніми родинами — близько 800 осіб у сільській місцевості. Якщо ситуація не зміниться, можливі звільнення, затримки зарплат, відсутність виплат орендної плати для понад 3000 фізичних осіб. Більшість з цих людей не знайде іншої роботи в селі — це означає безробіття, соціальну депресію і збільшення бідності. Вже зараз важко говорити про стійкість місцевих бюджетів, адже ПП «АЛЬФА-КАПІТАЛ» є одним з основних бюджетоутворюючих підприємств Новоселівської ОТГ. Зупинка його діяльності може призвести до припинення соціальних програм та унеможливити утримання громади, яка складається з 4800 осіб (без урахування переселенців). Втрата податкових надходжень може також мати багатомільйонні наслідки для державного бюджету. Тільки в 2024 році Група компаній «АЛЬФА-КАПІТАЛ» сплатила значну суму податків до бюджетів усіх рівнів. Ця ситуація — не лише проблема окремих підприємств чи громади, а й безвідповідальне підривання економічної стабільності в країні, особливо в умовах війни. Спільна надія на те, що проблему вдасться вирішити шляхом перегляду рішення ДПС у рамках передбачених законодавством процедур. В інтересах людей, бізнесу і держави. Також компанія готує звернення до Кабінету Міністрів України для припинення практики «заочного» надання статусу «ризиковості» без попередніх роз’яснень від бізнесу, що має критичні наслідки для аграрного сектора. Подібна практика руйнує економіку і підриває державні основи. ВИСНОВКИ  Аграрний сектор — це не просто «одна з галузей», це критично важливий елемент економічної моделі України, який забезпечує мільйони людей роботою, формує левову частку ВВП у регіонах і є системоутворюючим для багатьох громад. У воєнний час ця роль зросла в рази. Саме завдяки аграріям країна отримує стабільні надходження до бюджету, забезпечує себе харчами і зберігає статус важливого гравця на глобальному ринку продовольства. Європейські партнери вже давно включили сільське господарство до переліку критичної інфраструктури. В Україні ж, попри декларації, агросектор нерідко опиняється під подвійним тиском — війни і надмірного державного регулювання. У такий час держава мала б підтримувати аграріїв як тилових героїв економічного фронту. Натомість ми бачимо протилежне — коли чиновницькі рішення не просто заважають працювати, а реально знищують той самий «хребет економіки», на якому тримається країна. Віталій Смердов, директор ГО «Палата податкових консультантів», позаштатний консультант Комітету ВР України з питань, фінансів, податкової та митної політики, керуючий партнер юридичної компанії First Pro Tax Юлія Дружченко, юрист юридичної компанії First Pro Taxhttps://agravery.com/uk/posts/show/posivna-2025-vdvici-znizilisa-tempi-posivu-cukrovih-burakiv-i-sonasnikuhttps://agravery.com/uk/posts/show/posivna-2025-vdvici-znizilisa-tempi-posivu-cukrovih-burakiv-i-sonasnikuMon, 14 Apr 2025 12:30:00 +0300articleПогодні умови сповільнили темпи посіву цукрових буряків та соняшнику на Вінниччині, вони поступаються минулорічним більші ніж удвічі. Про це кореспондентові Укрінформу повідомили у Вінницькій ОВА. «Якщо ранні зернові та зернобобові ми відсіяли у строки, що співвідносяться з минулорічними, то по цукрових буряках і соняшнику маємо суттєве відставання. Зокрема, через погодні умови і спричинене ними стрімке похолодання. Загалом, торік на відповідну дату площі, засіяні цими культурами, були більшими щонайменше вдвічі», - повідомили в ОВА. У відомстві зазначили, що станом на 11 квітня цукрові буряки на Вінниччині посіяно на площі 18,4 тис. га, що становить 28% до прогнозу. На відповідну дату минулого року темпи посіву цукрових буряків були значно вищими - 42 тис. га, або 70% прогнозованих площ. Вищими торік були і темпи посіву соняшнику: понад 21 тис. га проти 6 тис. га зараз, що становить лише 2% від прогнозованих площ.https://agravery.com/uk/posts/show/biznes-zaklikae-vidnoviti-mikolaivskij-porthttps://agravery.com/uk/posts/show/biznes-zaklikae-vidnoviti-mikolaivskij-portMon, 14 Apr 2025 10:50:00 +0300articleУкраїнський бізнес пропонує відновити роботу Миколаївського порту, а також запровадити додаткові заходи для гарантування безпеки морської інфраструктури України та безперешкодного судноплавства в Чорному морі. Про це йдеться в зверненні Європейської Бізнес Асоціації до уряду України, повідомила пресслужба ЄБА. Як зазначається, серед заходів для вирішення вказаних питань бізнес-спільнота пропонує: - відновити роботу Миколаївського порту та забезпечити евакуацію суден, які залишаються заблокованими з початку повномасштабного вторгнення; - посилити захист портової інфраструктури, щоб гарантувати її стабільну роботу навіть в умовах підвищених безпекових ризиків; - розглянути можливість безпечного розмінування певних ділянок акваторії Чорного моря та сільськогосподарських земель регіону; - оптимізувати роботу морських експортних маршрутів, зокрема надати суднам можливість очікувати у портах Одеського регіону, а не лише на вході до каналу Суліна; - відновити безпеку Херсонського порту, щоб почати його відновлення та інтеграцію в експортні процеси. «Також у контексті публічних дискусій щодо припинення вогню у Чорноморському регіоні, компанії-члени асоціації зацікавлені у отриманні інформації про можливість відновлення звичного режиму судноплавства, зокрема за рекомендованими маршрутами, що діяли до початку повномасштабної війни. Це б дозволило знизити вартість фрахту та страхових витрат, що напряму впливає на конкурентоспроможність українських експортерів», - вказується у повідомленні. «Враховуючи сучасні виклики, асоціація сподівається на розгляд вищеперерахованих додаткових заходів для вирішення транспортних і безпекових проблем. Бізнес прагне відкритого діалогу з Урядом, тому запрошує представників влади до подальшого обговорення висунутих пропозицій», - додали в ЄБА.https://agravery.com/uk/posts/show/vesnani-morozi-vdarili-po-ripaku-na-cerkasini-gotuutsa-do-ocinki-zbitkivhttps://agravery.com/uk/posts/show/vesnani-morozi-vdarili-po-ripaku-na-cerkasini-gotuutsa-do-ocinki-zbitkivMon, 14 Apr 2025 09:05:00 +0300articleЗа останні 40 років на Черкащині лише у 4 випадках у квітні не було заморозків. В середньому відмічається 5-7 квітневих днів з цим стихійним явищем, а найбільше – 18 днів з від’ємними температурами зареєстровано у 2020 році, тоді були пошкоджені абрикоси, ранні сходи картоплі. Про це пише начальник Черкаського обласного гідрометцентру Віталій Постригань на своїй сторінці у Фейсбук, повідомляє Agrotimes.  Особливість нинішнього квітня – заморозки інтенсивністю -6-7ºС, а на ґрунті до 9ºС та тривалий період. Тривалість дії таких низьких температур має важливе значення. Якщо заморозок тривав до 1 години – масштабних наслідків може не бути, а на поточному тижні ми відмічаємо вже 4 ночі зі зниженням нижче 0ºС впродовж 10-13 годин. «Чутливість рослин до заморозків залежить від фази їх розвитку. Чим більше рослина встигла розвинутись, тим вона вразливіша. Такі низькі температури, як для цього періоду, негативно вплинули не лише на квітучі дерева, а могли спричинити пошкодження такої озимої олійної культури як ріпак. Тому наші агрометеорологи після завершення цього періоду оцінять стан посівів і вплив інтенсивних весняних заморозків», – зазначив Віталій Постригань.https://agravery.com/uk/posts/show/vitagro-rozsirue-elevator-na-hmelniccini-potuznosti-zrostut-vze-cogo-litahttps://agravery.com/uk/posts/show/vitagro-rozsirue-elevator-na-hmelniccini-potuznosti-zrostut-vze-cogo-litaMon, 14 Apr 2025 08:20:00 +0300articleГрупа компаній VITAGRO завершує масштабне розширення потужностей зернозберігання на одному зі своїх ключових елеваторів — в Ізяславському районі Хмельницької області. Як повідомляє пресслужба компанії, уже цього літа елеватор зможе одночасно зберігати до 66 тис. тонн зерна. Проєкт передбачає будівництво двох нових силосів загальною місткістю 11 тис. тонн, а також облаштування майданчика для зберігання в зернових рукавах ще 15 тис. тонн. Активна фаза робіт стартувала восени 2024 року, тоді ж було законтрактовано обладнання та сформовано план будівництва. «Загальний бюджет першої черги інвестиційного проєкту — близько 153 млн грн. Ми не тільки нарощуємо об’єм зберігання, а й покращуємо логістичні можливості: зводимо другу робочу вежу, яка дозволить приймати дві культури одночасно та паралельно відвантажувати зерно як залізничним, так і автомобільним транспортом. Швидкість відвантаження зросте з 1400 тонн/добу до 2300 тонн/добу», — розповів директор департаменту зберігання зерна VITAGRO Олександр Кулигін. Наразі компанія володіє п’ятьма елеваторами у Хмельницькій та Рівненській областях із загальною потужністю 385 тис. тонн одночасного зберігання. Нове розширення зміцнить логістичні позиції компанії напередодні нового сезону збору врожаю озимих.https://agravery.com/uk/posts/show/kukurudza-sonasnik-socevica-j-lon-agrejn-korigue-posivnu-z-urahuvannam-vologi-ta-rinkuhttps://agravery.com/uk/posts/show/kukurudza-sonasnik-socevica-j-lon-agrejn-korigue-posivnu-z-urahuvannam-vologi-ta-rinkuSun, 13 Apr 2025 11:05:00 +0300articleУ поточному сезоні загальна площа, відведена компанією «Агрейн» під ярі культури, перевищує 26 тис. гектарів. Основну частину цих угідь займатимуть кукурудза та соняшник, а також незначна частка припаде на сою та сочевицю, а також льон, передає «ПроАгро Груп». За словами головного агронома «Агрейн» Тараса Корнієнка, цьогоріч компанія до 14 тис. гектарів збільшить посіви кукурудзи та до 12 тис. гектарів зменшить посіви соняшнику, що обумовлено сівозміною, а також враховує як ринкові тенденції, так і агротехнічні особливості кожної культури. «З огляду на нинішні запаси вологи в ґрунті, строки посіву коригуємо, щоб максимально використати весняні запаси вологи та забезпечити рівномірні сходи. Віддаємо перевагу посухостійким гібридам кукурудзи та соняшнику, що здатні давати стабільний урожай навіть у разі недостатньої кількості опадів», – зазначив головний агроном. Він додав, що сходи озимих культур на полях компанії завдяки своєчасному внесенню добрив наразі перебувають у доброму стані та активно вегетують. Нещодавно було здійснено першу обробку озимини інсектицидами, щоб мінімізувати шкоду відhttps://agravery.com/uk/posts/show/zamorozki-znisili-do-90-abrikosiv-na-vinniccini-pid-zagrozou-j-insi-fruktihttps://agravery.com/uk/posts/show/zamorozki-znisili-do-90-abrikosiv-na-vinniccini-pid-zagrozou-j-insi-fruktiSun, 13 Apr 2025 08:05:00 +0300articleЧерез заморозки вінницькі аграрії не доберуть понад 90% врожаю абрикосів. Про це кореспондентові Укрінформу повідомив керівник Асоціації садівників Вінниччини «Вінницясадвинпром» Сергій Бойчук, пише Укрінформ. «Погодні умови останнього тижня погано вплинули на садівництво, сьогодні вже можемо точно сказати, що ми втратили частину врожаю. Зокрема, абрикосів, які у цей час цвіли, - врожай втрачено на 90-100%. Можливо, щось зберемо із пізніх сортів абрикосів, які цвістимуть трохи згодом. Черешня, вишня, інші кісточкові теж підмерзли, але якісь висновки і прогнози на врожай можна буде зробити десь через тиждень, коли буде їх цвітіння. Але частину врожаю, гарантовано, теж втрачено, можливо, що і 20-30%», - сказав Бойчук. За його словами, на зерняткові (груші та яблуні) заморозки також вплинули і частину врожаю аграрії недоотримають. За оптимістичними пронозами, йдеться про 20% недобору. Зачепила дія антициклону і ягідні культури, попри те, що вони у період стрімкого похолодання не цвіли. Низькі температури негативно вплинули на перебіг вегетаційних процесів, що, зокрема, позначиться на врожаї малини і лохини. Бойчук зазначив, що у різних господарствах збитки, завдані заморозками, мають різні масштаби. Вони залежать від того, до яких засобів захисту вдавалися садівники. Йдеться як про застосування препаратів, які підвищують стійкість рослин до низьких температур, так і про розпалювання вогнищ для підвищення температури у садках.https://agravery.com/uk/posts/show/ukrainska-mereza-foodex24-vidkrila-persij-magazin-u-polsihttps://agravery.com/uk/posts/show/ukrainska-mereza-foodex24-vidkrila-persij-magazin-u-polsiSat, 12 Apr 2025 11:05:00 +0300articleКомпанія Foodex24, що входить до української мережі Best Market, відкрила першу роздрібну точку в Польщі. Магазин товарів повсякденного попиту Foodex Express почав працювати в Лодзі, пише польське видання Wiadomosci Handlowe, повідомляє Цензор. За словами представниці компанії Анастасії Гусейханової, Foodex24 планує розвивати бренд у загальнонаціональну мережу сучасних магазинів біля дому. “На відміну від Foodex24, нашого першого закладу в Бидгощі, який працює в основному як резерв для онлайн-продажів, Foodex Express є повністю стаціонарною концепцією, орієнтованою на швидкий шопінг і прямий контакт із покупцем”, – зазначила Гусейханова. Foodex24 був заснований у 2020 році IT-підприємцем із Запоріжжя Владиславом Савченком. Спочатку компанія працювала на польському ринку лише через інтернет-магазин із харчовими продуктами з України, але в 2021 році запустила перший стаціонарний магазин та склад у місті Бидгощ. У 2022 році Foodex24 купила мережа магазинів українських товарів Best Market, що належить українцям Роману та Сергію Колесникам. Заснований 2016 року Best Market наразі керує 22 продуктовими магазинами під власним логотипом, однією торговою точкою під назвою Best Beer, а також інтернет-магазином best-market.pl. Це один із найбільших продавців українських харчових продуктів на польському ринку. Торгові точки Best Market працюють у Кракові, Катовіце, Варшаві, Лодзі, Гданську та інших містах Польщі. Раніше стало відомо, що більше ніж 500 українських підприємців володіють магазинами Żabka за договором франшизи в Польщі, більшість із них – жінки. https://agravery.com/uk/posts/show/ukrainske-moloko-desevse-ale-ne-vigidnise-comu-eksport-ne-garantue-stabilnostihttps://agravery.com/uk/posts/show/ukrainske-moloko-desevse-ale-ne-vigidnise-comu-eksport-ne-garantue-stabilnostiSat, 12 Apr 2025 08:05:00 +0300articleКоридор мінімальних та максимальних цін залишився сталим, зміни відбулися в середині цінового коридору переважно за рахунок збільшення обсягів експорту молочної продукції. Однак, молочний ринок України знаходиться в невизначеності. Торгова війна США з Європою та підвищення мит на молочну продукцію, потенційна загроза спалаху ящуру може вплинути на суттєве зниження цін на молоко-сировину, – повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі. Середня закупівельна ціна молока екстра ґатунку станом на 7 квітня склала 16,25 грн/кг без ПДВ, що на 25 коп. менше ніж місяць тому. Діапазон цін на цей ґатунок в господарствах варіюється від 15,50 до 16,50 грн/кг без ПДВ. Нижня та верхня межі цінового діапазону знизилися на 20 коп. Вищий ґатунок в середньому коштує 16,00  грн/кг без ПДВ (-30 коп.). Ціни на молоко вищого ґатунку коливаються від 15,30 до 16,20 грн/кг без ПДВ. Відносно результатів моніторингу першої половини минулого місяця, нижня межа цінового діапазону знизилася на 20 коп., а верхня межа знизилася на 30,00 коп. Середня ціна на молоко першого ґатунку склала 15,65 грн/кг без ПДВ і знизилася на 20 коп. відносно першої половини минулого місяця. Мінімальна ціна в господарствах склала 15,00 грн/кг і не змінилася за останній місяць. Максимальна ціна склала 15,80 грн/кг і знизилася на 40 коп. Відповідно, середньовиважена ціна трьох ґатунків склала 16,15 грн/кг без ПДВ, що на 25 коп. менше порівняно з попереднім періодом. Георгій Кухалейшвілі зауважує, що на початку квітня надлишки молока-сировини на ринку Україні скоротилися і наблизилися до балансу. Через активізацію експорту молочної продукції з України майже зникли надлишки біржових товарів на складах. Тому коридор мінімальних та максимальних цін залишився сталим, а зміни відбулися в середині цінового коридору внаслідок збільшення обсягів експорту молочної продукції. В березні молоко-сировина в Україні коштувала на 28% дешевше ніж в Європі, що сприяло росту інтересу до вітчизняної продукції на ринках збуту. Торгова війна адміністрації президента США Дональда Трампа та підвищення мит на європейську молочну продукцію створюють передумови до зниження цін на молоко-сировину в Європі. До недавніх часів США імпортували великі обсяги сирів з Франції, Італії та Ірландії. Європейські молокопереробні підприємства не встигнуть швидко переорієнтувати напрямки експорту своєї продукції, а накопичення нереалізованих біржових товарів на складах буде тиснути на ціни. Торгова війна негативно вплинула на американську молочну галузь. Мексика була одним з ключових імпортерів молочних продуктів зі США і тепер вершкове масло, сухе молоко та молочна сироватка американського виробництва накопичуються на складах, давлять на ціни, а американські експортери переорієнтовуються на ринки країн Азії та Африки, де вже активно працюють виробники з Європи, Нової Зеландії та Південної Америки. Ймовірно, це може сприяти посиленню конкуренції на цих ринках збуту. Зменшення курсу долара також може стримувати ріст цін на молоко-сировину в Україні. Українські компанії отримають виручку за експортоване сухе молоко в доларах і тому вартість товару в гривнях може також скорочуватися і тягнути за собою ціни на молоко-сировину. Сухе молоко, вершкове масло, казеїн залишаються головними категоріями українського молочного експорту. Зокрема, в березні рентабельність виробництва сухого молока та масла була збитковою. Не сприятиме росту цін на молоко-сировину ситуація на внутрішньому ринку. В Україні триває скорочення споживання молочних продуктів з боку населення на фоні активізації ракетно-бомбових ударів російських окупантів по містам-мільйонникам та відтоку їх мешканців закордон. В другій половині квітня ймовірне незначне зниження цін на молоко-сировину. У разі відсутності форс-мажорних обставин максимальні ціни можуть зайти в коридор 15,80-16,00 грн/кг. Однак, реальною загрозою для української молочної галузі залишається спалах ящуру у сусідніх Словаччині та Угорщині. Якщо інфекція потрапить в Україну, тоді на ринку з високою долею вірогідності відбудиться значне зниження цін на молоко-сировину внаслідок введення карантину та заборони на експорт готової продукції.https://agravery.com/uk/posts/show/furazna-kukurudza-z-ukraini-cini-rostut-na-tli-protestiv-u-pivdennij-americihttps://agravery.com/uk/posts/show/furazna-kukurudza-z-ukraini-cini-rostut-na-tli-protestiv-u-pivdennij-americiFri, 11 Apr 2025 16:50:00 +0300articleЗа даними ІА «АПК-Інформ», з початку поточного тижня на українському експортному ринку ціни попиту на фуражну кукурудзу підвищуються. Спостерігалось підвищення інтересу імпортерів до закупівлі української зернової, що на тлі сповільнення активності продажу аграріїв підтримало ціни. Додатково підвищенню цін сприяла ситуація на зовнішніх ринках під впливом відтермінування митних тарифів у США на 90 днів і погодних умов, також вплив здійснювали перешкоди в логістиці через протести в Бразилії та Аргентині. Так, у портах Великої Одеси та Дунаю ціни попиту на фуражну кукурудзу підвищились на 3-4 USD/т і станом на 10 квітня 2025 р. озвучуються в діапазонах 225-231 і 224-230 USD/т CPT-порт відповідно. Аналогічним чином відреагували і ціни на кукурудзу нового врожаю 2025 року. Так, ціни попиту на дану культуру нерідко фіксувалися в діапазоні 198-205 USD/т СРТ-порт, що на 2-3 USD/т вище, ніж озвучувалось у кінці минулого тижня.https://agravery.com/uk/posts/show/urad-skasuvav-zastarili-postanovi-u-sferi-nasinnictvahttps://agravery.com/uk/posts/show/urad-skasuvav-zastarili-postanovi-u-sferi-nasinnictvaFri, 11 Apr 2025 14:25:00 +0300articleКабінет міністрів України оптимізував чинні та скасував застарілі та неактуальні інструменти регулювання діяльності у сфері насінництва. Відповідну постанову № 403 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо дерегуляції господарської діяльності у сфері насінництва» було ухвалено на черговому засіданні уряду, повідомила пресслужба Мінагрополітики, пише АПК-Інформ. «У зв'язку з цим постанова КМУ від 27 червня 2003 року № 977 «Деякі питання державного резервного насіннєвого фонду» втратила чинність», - зазначається в повідомленні. Як додали в міністерстві, основною метою прийнятої постанови є скасування неефективних інструментів державного регулювання на підзаконному рівні та дерегуляція господарської діяльності у сфері насінництва. Зокрема, раніше формування державного резервного насіннєвого фонду здійснювалось за рахунок коштів державного бюджету, що на сьогодні є недоцільним з таких причин: великі витрати на зберігання насіння та постійного його оновлення; використання коштів державного бюджету для створення та зберігання насіннєвого фонду може бути неефективним, оскільки насіння низки культур може залишатися незатребуваним протягом тривалого часу; технологічні зміни: у сучасних умовах є широкий доступ до сучасних методів селекції, що дозволяє фермерам отримувати високоякісне насіння. Наразі попит на насіння для забезпечення посівної кампанії задовольняється вітчизняною, зарубіжною селекцією та імпортом насіння.  https://agravery.com/uk/posts/show/koval-i-hansen-agrarna-torgivla-mae-zalisatisa-stabilnou-i-vigidnouhttps://agravery.com/uk/posts/show/koval-i-hansen-agrarna-torgivla-mae-zalisatisa-stabilnou-i-vigidnouFri, 11 Apr 2025 12:30:00 +0300articleМіністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль під час робочої поїздки до Брюсселя провів конструктивну зустріч з Єврокомісаром з питань сільського господарства Крістофом Хансеном. «Разом з Крістофом Хансеном маємо чітке спільне бачення, що рішення щодо торгівлі між Україною та ЄС після 5 червня має бути збалансованим, взаємовигідним і сприяти стабільності для фермерів та споживачів по обидва боки кордону», – наголосив Віталій Коваль. Міністр зазначив, що йдеться про майбутнє експорту української агропродукції до Євросоюзу. «Наші партнери чують нас. Працюємо над тим, щоб нове рішення враховувало як економічні реалії України, так і чутливі моменти для європейських ринків. Попереду – кропітка праця в робочих групах для напрацювання майбутнього режиму торгівлі. Європейський Союз продовжує підтримувати Україну», – зазначив Віталій Коваль. Він також акцентував увагу, що український аграрний сектор – надійний партнер Європи.https://agravery.com/uk/posts/show/posivna-2025-agrarii-zasiali-ponad-1-mln-gahttps://agravery.com/uk/posts/show/posivna-2025-agrarii-zasiali-ponad-1-mln-gaFri, 11 Apr 2025 10:50:00 +0300articleСтаном на 11 квітня 2025 року аграрії всіх областей України засіяли 1 058,6 тис. га ярих зернових та зернобобових культур. В Запорізькій області почали сіяти кукурудзу. Наразі найбільша площа посівів припадає на ячмінь –  612,2 тис. га. Ярої пшениці вже засіяно 141,1 тис. га, гороху – 182,8 тис. га, вівса – 106,1 тис. га, кукурудзи – 0,02 тис. га. Регіони-лідери за темпами сівби: Одеська область: 107,2 тис. га (пшениця – 6,1 тис. га, ячмінь – 33,5 тис. га, горох – 59,1 тис. га, овес – 1,4 тис. га); Тернопільська область: 88,1 тис. га (пшениця – 14 тис. га, ячмінь – 64,1 тис. га, горох – 4,1 тис. га, овес – 5,3 тис. га); Полтавська область: 86,3 тис. га (пшениця – 4,5 тис. га, ячмінь – 69,1 тис. га, горох – 9,6 тис. га, овес – 3,1 тис. га); Хмельницька область: 84,9 тис. га (пшениця – 10 тис. га, ячмінь – 69,8 тис. га, горох – 2,6 тис. га, овес – 2,5 тис. га); Миколаївська область: 75,6 тис. га (пшениця – 4,5 тис. га, ячмінь – 43 тис. га, горох – 27,5 тис. га, овес – 0,6 тис. га). Соняшнику засіяно 51,5 тис. га. Цукрові буряки засіяні на площі 76 тис. га. Соя – на площі 4,5 тис. га. Нагадаємо, загалом у 2025 році заплановано засіяти близько 5,7 млн га ярих зернових та зернобобових культур, що відповідає рівню 2024 року. Головною особливістю нового сезону стане збільшення площ під ярою пшеницею до 227,5 тис. га. Такі зміни в структурі посівів відповідають стабільному попиту на пшеницю з боку переробних підприємств та експортерів.https://agravery.com/uk/posts/show/fao-ta-minagropolitiki-rozsiruut-programu-zernoshovis-na-cernigivsku-oblasthttps://agravery.com/uk/posts/show/fao-ta-minagropolitiki-rozsiruut-programu-zernoshovis-na-cernigivsku-oblastFri, 11 Apr 2025 09:05:00 +0300articleМіністерство аграрної політики та продовольства України та Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) розширюють програму надання модульних зерносховищ на Чернігівську область. У межах цього етапу програми 54 модульні зерносховища буде передано відібраним сільськогосподарським виробникам області. Розширення програми спрямоване допомогти місцевим агровиробникам зберегти врожай і зміцнити стійкість продовольчих систем. «Розширення програми з надання модульних зерносховищ на Чернігівщину — це не лише про зберігання врожаю, а й про довіру до потенціалу нашого аграрного сектору, який попри війну залишається основою національної економіки та запорукою світової продовольчої безпеки. Кожне зерносховище — це інвестиція в стійкість фермерських господарств і розвиток сільських територій. Мінагрополітики разом із міжнародними партнерами продовжує шукати можливості підтримки українських аграріїв», — підкреслив Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль. Щоб претендувати на допомогу, фермери повинні обробляти від 200 до 1 000 гектарів офіційно зареєстрованих земель у Чернігівській області та активно використовувати їх для сільськогосподарського виробництва. Надані зерносховища допоможуть зберігати власний урожай, зменшити післязбиральні втрати та частково компенсувати дефіцит потужностей для зберігання, спричинений руйнуванням аграрної інфраструктури.  Фермерів, які бажають взяти участь у програмі, запрошують подати заявку через Державний аграрний реєстр (ДАР) до 21 квітня 2025 року. Цей етап є продовженням попередньої фази програми, реєстрація на яку тривала з 28 лютого по 19 березня 2025 року через ДАР для фермерів із Дніпропетровської, Кіровоградської, Харківської, Херсонської, Миколаївської та Одеської областей. Під час початкового етапу 675 фермерів із цільових областей подали заявки через Державний аграрний реєстр. ФАО провела ретельний процес перевірки, який включав верифікацію даних у системі ДАР, телефонні дзвінки заявникам та подальший зв’язок через гарячу лінію ФАО та незалежного партнера з моніторингу. У результаті перевірки було відібрано 561 заявку, що відповідала критеріям програми. Решту заявок не було затверджено через неповну інформацію, невідповідність розміру земельної ділянки або попередню участь у програмі в 2024 році. Загалом ФАО, за фінансової підтримки урядів Канади та Японії, передасть 615 модульних зерносховищ сільськогосподарським виробникам у Чернігівській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській, Харківській та Херсонській областях. Фермери зможуть отримати по одному зерносховищу місткістю 1 000 тонн на господарство, що дозволить безпечно зберігати урожай для подальшого використання або продажу. Ця ініціатива є частиною ширших зусиль з підтримки українських фермерів у подоланні дефіциту потужностей для зберігання, посиленні продовольчої безпеки та збереженні стабільності сільськогосподарського виробництва в умовах воєнних викликів.https://agravery.com/uk/posts/show/agrarii-poltavsini-v-liderah-acmenem-zasiano-ponad-66-tis-ga-gorohom-majze-10-tis-gahttps://agravery.com/uk/posts/show/agrarii-poltavsini-v-liderah-acmenem-zasiano-ponad-66-tis-ga-gorohom-majze-10-tis-gaFri, 11 Apr 2025 08:20:00 +0300articleПолтавщина увійшла до трійки лідерів серед регіонів України за темпами сівби ярих зернових і зернобобових культур. Про це 8 квітня наголосив т.в.о. начальника Полтавської ОВА Володимир Когут, повідомила пресслужба ОВА, пише АПК-Інформ. За словами посадовця, загальна площа сівби в області складає 83,2 тис. га. Найбільше наразі засіяно ячменем – 66,5 тис. га, а також пшеницею - 4,2 тис. га, горохом - 9,4 тис. га та вівсом - 3,1 тис. га. Крім цього, триває сівба цукрових буряків і соняшнику. «Аграрії продовжують роботу в полях, аби Полтавщина була з якісним врожаєм. Вдячні кожному і кожній за відданість справі й професіоналізм. Працюємо задля продовольчої безпеки і стійкості Полтавщини та всієї країни», – наголосив В. Когут.https://agravery.com/uk/posts/show/agrarii-poltavsini-ta-harkivsini-peredali-15-avto-dla-dsvhttps://agravery.com/uk/posts/show/agrarii-poltavsini-ta-harkivsini-peredali-15-avto-dla-dsvThu, 10 Apr 2025 16:05:00 +0300articleАграрії Полтавської та Харківської областей продовжують демонструвати незламну підтримку української армії. Цього разу учасники Всеукраїнської Аграрної Ради передали ще 15 автомобілів для Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Передача відбулася на Полтавщині та стала частиною масштабного проєкту ВАР та благодійного фонду «Збережи Україну!» (SaveUA), мета якого — забезпечити ДШВ 150 автівками. Станом на сьогодні уже передано 104 автомобілі для потреб десантників. «Сьогодні аграрії – тил армії. І поки наші воїни тримають фронт, ми маємо тримати свій – економічний і волонтерський. Авто – це зброя мобільності, і вона має бути в кожному підрозділі, який воює за нас!» — зазначив голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун. Серед учасників передачі — аграрії, які вже не вперше допомагають фронту. «Ми не можемо стояти осторонь. Цього разу ми зібрали кошти і передаємо 10 пікапів і 5 бусів Т4. Це наша спільна боротьба і наш черговий внесок у перемогу», — наголосив учасник правління ВАР Володимир Куцовол.  Дякуємо аграріям та Полтавській військовій обласній адміністрації за підтримку ініціативи ВАР.  Аграрії з перших днів повномасштабного вторгнення стали надійною опорою для країни. Учасники Всеукраїнської Аграрної  Ради вже передала 2481 автомобілів для потреб Збройних Сил України, послідовно підтримуючи наших захисників по всій лінії фронту.  Наш збір триває!  Просимо небайдужих долучатися до ініціативи ВАР. Реквізити для донатів: БО «БФ «ЗБЕРЕЖИ УКРАЇНУ!» Код ЄДРПОУ: 38588384, UA523001190000026000183457001 в АТ «Банк Альянс», код банку 300119. Призначення платежу: гуманітарна допомога.  Банка Monobank:  https://send.monobank.ua/jar/68bebJByDPhttps://agravery.com/uk/posts/show/29-krain-pidtrimali-tretij-raund-grain-from-ukrainehttps://agravery.com/uk/posts/show/29-krain-pidtrimali-tretij-raund-grain-from-ukraineThu, 10 Apr 2025 14:30:00 +0300articleСтаном на кінець березня 2025 року  в межах гуманітарної ініціативи Президента України Володимира Зеленського Grain from Ukraine Україна доставила понад 280 тисяч тонн продовольства. Про це Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль повідомив у своїй колонці на «Інтерфакс-Україна». Зокрема, до Мозамбіку було відправлено 415,9 тонн рослинної олії, Палестини — 553 тонни пшеничного борошна, Сирії — 4 400 тонн пшеничного борошна. За даними Всесвітньої продовольчої програми (WFP), поставка в Сирію забезпечить продуктами харчування понад 59 тисяч сирійців протягом шести місяців. «Ініціатива Grain from Ukraine є прикладом того, як країна, що сама зазнає російської агресії, активно протидіє глобальним викликам продовольчої безпеки та залишається надійним партнером у боротьбі з голодом у найбільш вразливих регіонах світу», — зазначив Віталій Коваль. Загальна сума фінансування цьогорічних поставок склала 331 млн доларів США. Фінансування програми організовано у форматі раундів. Поточний, третій раунд, зібрав 35,5 млн доларів підтвердженого фінансування від 29 країн-донорів. Наступний етап поставок з обсягом фінансування 18,8 млн доларів від Канади, Швеції, Португалії та Іспанії буде спрямований до Бангладешу, Чаду, Мозамбіку, Пакистану та Сирії. Довідково. Grain from Ukraine — міжнародна гуманітарна програма, започаткована у 2022 році за ініціативою Президента України Володимира Зеленського. Її мета — постачання українського продовольства до найбільш уразливих країн Африки, Азії та Близького Сходу за фінансової підтримки донорських держав і в координації з Всесвітньою продовольчою програмою ООН (WFP). Попри назву, програма охоплює не лише зернові культури, а й інші продукти харчування, зокрема рослинну олію та борошно. Продовольчу допомогу в межах ініціативи отримали 15 країн: Джибуті, Демократична Республіка Конґо, Ефіопія, Кенія, Малаві, Мавританія, Мозамбік, Нігерія, Палестина, Сомалі, Судан, Сирія, Танзанія, Ємен та Замбія.https://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-moze-zibrati-rekordnij-vrozaj-soi-popri-mensi-plosi-dunajska-soahttps://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-moze-zibrati-rekordnij-vrozaj-soi-popri-mensi-plosi-dunajska-soaThu, 10 Apr 2025 12:36:00 +0300articleУкраїна, як ключовий постачальник регіональної сої в Європі, має потенціал до рекордного врожаю цьогоріч. Країни ЄС дещо зменшать посівні площі під соєю в 2025 році (близько -5%), утім вони лишаються на історично високому рівні після рекорду минулого року, - інформує 10 квітня пресслужба Асоціації «Дунайська Соя». «Соєва галузь в ЄС продовжувати демонструвати тверду прихильність принципам сталості та регіонального походження», – сказав виконавчий директор Асоціації «Дунайська Соя» Володимир Пугачов. Україна, як ключовий постачальник регіональної сої в Європі, має потенціал до рекордного врожаю цьогоріч, підкреслюють в Асоціації. Так, аналітики «Дунайської Сої» прогнозують площі під соєю в Україні на рівні 2.3 – 2.5 млн га (2.6 млн га в 2024 році), проте вищий валовий збір (+2% до минулого року). В Асоціації наголошують, що вітчизняним виробникам та переробникам сої необхідно враховувати наступні фактори впливу на галузь в поточному сезоні: підвищений інтерес до не-ГМ сої, вирощеної з дотриманням підходів ЄС; зростання попиту харчової галузі з виробництва рослинних замінників тваринних білків; адміністративні вимоги імплементації регламенту ЄС 2023/1115 щодо протидії знелісненню, наприклад простежуваність, підтвердження знеліснення ділянок після 2020 року та легальності вирощування сої. Обмежувальними чинниками виробництва сої цього року в європейських країнах можуть бути дефіцит продуктивної весняної вологи та наявність якісного посівного матеріалу через посушливі умови у багатьох країнах у минулому році.https://agravery.com/uk/posts/show/agroprodukcia-zabezpecila-bilsu-castinu-valutnih-nadhodzen-ukraini-u-bereznihttps://agravery.com/uk/posts/show/agroprodukcia-zabezpecila-bilsu-castinu-valutnih-nadhodzen-ukraini-u-berezniThu, 10 Apr 2025 10:50:00 +0300articleЗа результатами березня 2025 року експорт аграрної продукції з України склав 5,4 мільйона тонн на суму 2,1 мільярда доларів США. При загальному експорті країни у 3,6 мільярда доларів США частка агропродукції становить 58%. Ключові позиції — кукурудза та соняшникова олія. Топ-5 категорій експорту: Кукурудза — 514 млн дол. США / 2,4 млн т Соняшникова олія — 503 млн дол. США / 441 тис. т Пшениця — 254 млн дол. США / 1,1 млн т Соєві боби — 150 млн дол. США / 370 тис. т М'ясо птиці — 95 млн дол. США / 41 тис. т Порівняно з березнем 2024 року спостерігається зростання вартості експорту на 87 мільйонів доларів США (+4%). Це стало можливим завдяки збереженню в експортній структурі сильних позицій більш маржинальних товарів — соняшникової олії, соєвих бобів та м'яса птиці, а також загальному зростанню цін на агропродукцію. «Аграрний сектор залишається опорою української економіки, забезпечуючи понад половину валютних надходжень країни в умовах війни. Наші виробники продовжують демонструвати конкурентоспроможність на світовому ринку, а Міністерство послідовно працює над диверсифікацією ринків збуту та розширенням експортного потенціалу переробної промисловості», — зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль. Середні експортні ціни на основні товари у березні 2025 року в розрахунку на тонну склали: кукурудза – 215 дол. США, соняшникова олія – 1 141 дол. США, пшениця – 225 дол. США, соєві боби – 407 дол. США, м'ясо птиці – 2 300 дол. США. Така цінова кон'юнктура на світових ринках сприяла збільшенню вартості українського агроекспорту. Також спостерігається зростання експорту окремих видів продукції переробки. Зокрема, порівняно з березнем 2024 року експорт хлібобулочних виробів збільшився на 24% (до 29,5 млн дол. США, +7,7 млн дол. США), вершкового масла — на 254% (до 9,87 млн дол. США, +7,3 млн дол. США), а сирів — на 32% (до 5,3 млн дол. США, +1,4 млн дол. США). Основними торговельними партнерами у березні стали Туреччина (270,8 млн дол. США), Італія (171,1 млн дол. США), Іспанія (170,4 млн дол. США), Єгипет (162,4 млн дол. США) та Нідерланди (121,6 млн дол. США). Загалом 36 країн імпортували українську агропродукцію в обсягах понад 10 млн дол. США кожна.