Реклама

Вулик у смартфоні: як працює технологія та які переваги дає пасічнику

Доки в Україні ціною надзусиль намагаються побудувати "державу у смартфоні" українсько-польський стартап Amohive створив і успішно розвиває міжнародну мережу смарт-вуликів. Розробники проекту переконують, що "розумна пасіка" – технологія, яка дозволяє дистанційно стежити за тим, що відбувається у вуликах з бджолами.  Новинку випробовують бджолярі з України, Польщі та Канади.

журналіст Agravery.com

Бджолина тема

Бджоляр має постійно стежити за станом своїх бджіл, і цю непросту щоденну роботу має на меті полегшити стартап Amohive. Його ідейні натхненнники – інженери за фахом Ігор Курдін та Олег Клочко. Як розповідає Курдін, досі працювати у агросфері йому не доводилось, а ідея виникла із нагальної потреби. "Пасіка на Київщині залишилася мені у спадок від батька. Тоді я жив і працював у Варшаві. Кинути пасіку, продати не міг, адже я на цьому зростав, але й керувати нею з відстані кілька сотень кілометрів було неможливо. Саме так і з’явилася ідея розумної пасіки", – починає розповідь він. Подивившись на технологічні варіанти вирішення проблеми та не знайшовши нічого, що могло б їх задовольнити у  2015 році, разом із товаришем Олегом Клочко спробували створити розумні вулики, оснащені датчиками, що живляться від сонячної панелі і можуть передавати інформацію на сматфон. 

Ігор Курдін.

Винахідники зізнаються, не все із вуликами виходило відразу – було зроблено два прототипи і лише з третього – технологія запрацювала. Так, у першому прототипі було багато дротів, що було для бджолярів незручно  і незрозуміло. "Але потім ми це виправили й довели наш вулик практично до ідеального стану. Зараз вулики стабільно працюють на тестовій пасіці вже біля трьох років, передаючи дані кожен час і влітку и зимою. Він без докорів працює цілодобово і круглий рік. Самі вулики виготовляються з полістиролу, завдяки чому не гниють, не набрякають й не псуються. Це актуально, адже лише у в ЄС, де зараз працює близько 15 млн вуликів, і 1,5 млн з них щороку вимушено замінюються новими, бо матеріал руйнується", – стверджує Клочко.

Олег Клочко.

Щогодини сенсори, вбудовані у вулики, збирають дані про температуру повітря всередині та зовні вулика, вологість всередині та зовні, вагу, координати GPS потім вона передається на сервер і, відповідно, на смартфон, де бджоляр може ці показники побачити, фактично, у режимі реального часу. Таким чином розумні вулики заощаджують час та гроші, адже бджоляру не треба їхати за десятки кілометрів, аби перевірити стан бджіл на пасіці. Не менш важлива розробка для самих комах: їх зайвий раз не турбують.

Читайте також: Знайти відмінності. Тенденції в зерновій логістиці цього сезону

"У нову модель вулика було спеціально вбудовано мікрофон, він допоможе почути, що відбувається всередині. Так досвічені бджолярі можуть визначати, чи хворіє бджолина сім’я – адже звуки, які видають хворі та здорові бджоли, геть відрізняються. Також наступна модель вулика попередить бджоляра про роїння, втрату матки и та інші стани бджолосім’ї, коли бджоляру треба втрутитись. Завдяки даним про вагу вулика бджоляр точно знатиме, скільки там меду", – розповідає Олег Клочко. Таким чином розумний вулик дозволяє бджоляру підняти його ККД за рахунок того, що він більш точно розуміє, в якому стані зараз бджолосім’я, що з нею відбувається, своєчасно може відкачати мед, поставити нові рамки, і тим самим підвищити свою прибутковість.

На базі розумного вулика була розроблена система відстеження продукції меду від вулика до кінцевого споживача. Баночка з медом матиме QR-код, відсканувавши який, можно побачити повну статистику того, де й коли цей мед було зібрано, ким був зібраний мед, що квітло у цей час. Це допоможе уникнути створення фальсифікатів меду, та сприятиме простежуваності  продукції, що є на сьогодні вимогою часу.

Ігор Курдін та Олег Клочко уже вклали у розробку близько $90 000 власних коштів. Ні інвесторів, ні кредитних коштів не залучали. Хоча в даний момент шукають додаткове фінансування. Клочко не приховує, що подібні розумні рішення для пасік існують і в інших країнах. Але ноу-хау Amohive у тому, що було об'єднано різні смарт-елементи в одному вулику. "Ми поєднали інформаційні технології з теплоізоляційними матеріалами, поставили датчики, мікроконтролери, програмне забезпечення і створили мережу. Такої мережі ще до нас не було", – каже ідейний натхненник проекту. До речі, вулик, який розробили в рамках проєкту Amohive, абсолютно автономний. За рахунок сонячної батареї можна поставити прямо в полі, і він буде працювати до 10 років абсолютно без підзарядки, стверджують автори винаходу.

Ідею – в маси

На сьогодні в Україні, Польщі та Канаді уже у тестовому режимі працюють 25 смарт-вуликів, і є низка передзамовлень на них з усього світу – зокрема з таких країн як Ізраїль, США та Молдова, Грузія. Ідея розумних вуликів пішла у маси і ті, хто користуються нашими вуликами, почали обмінюватися між собою інформацією, думками. Утворилася ціла своєрідна «соцмережа» з досягненнями бджолярів. "А поділитись є чим. Наш канадський колега  - рекордсмен. Він аматор, і його вулики приносять близько 60 кг меду за неповний сезон. Це більше, ніж було раніше, і більше, ніж у когось з наших клієнтів  у Польщі чи в Україні", – констатують засновники стартапу.  

 Смарт-вулики у Канаді.

Читайте також: Вона – фермерка. Правила життя Алли Стоянової, очільниці ФГ «Стоянов А.А.»

Зараз розробку Amohive можна взяти у лізинг – один місяць користування коштуватиме бджоляру від $40  до $50  в місяць, за умови підписання контракту на 2 роки. Одноразова оплата  за смарт-вулик – це близько $800-$1000 залежно від комплектації та кількості екземплярів, що абсолютно не дорого, якщо врахувати переваги, які дає новинка. Подбали розробники і збереженість дорогого обладнання – у вулики вбудований GPS профіль, що відслідковує місце розташування вулика, тож  пасічники  можуть про це не хвилюватись. На данний час розробники працюють над тим, аби додати можливість передачі сигналу через протокол NB-IoT. Це дасть менше енергоспоживання і більший радіус доступу до мережі GSM провайдера.Також продовжується робота над подальшим вивченням звукового спектра бджіл. Цей напрямок дасть можливість ранньої діагностики хвороб бджіл, роїння і інших станів, про які бджоляр буде радий дізнатися чим раніше, тим краще.

"Активно шукаємо партнерів-аграріїв для проведення експериментів з запиленням. Такий експеримент дасть аграріям та бджолярам статистику додаткових прибутків у цифрах. За допомогою алгоритмів ми зможемо вимірювати інтенсивність запилення. Цього немає ще ні в кого в світі. Навіть в Канаді, де ринок запилення давно розвинений, це роблять на око. Як результат, аграрій буде впевнений, що його культура була якісно запилюючи і він отримає додатковий дохід, а бджоляр отримає інструмент, що дозволяє вчасно замінити слабку бджолородину. Контрольоване запилення – це довіра між аграрієм і бджолярем", – запевняє Клочко.

Пасіка одного з партнерів Amohive - Марії Лендел, яка сертифіковано разводить бджіл.

Працює стартап і над залученням у професію молоді – адже старіння – це одна із проблем, яка заважає бджільництву розвиватись. На разі допрацьовують систему так званого медіа-вулику – для навчання дітей і дорослих. Він дасть можливість в режимі реального часу показати охочим життя бджіл. "Але найбільш амбіційна мрія – почати серійне виробництво інноваційних вуликів на власному заводі. Та й взагалі, ми плануємо не зупинятися на бджільництві і впроваджувати IIoT (Industrial Internet of Things) технології в інших напрямках агро", – говорять розробники.

Фото: приватний архів Олега Клочко



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама

Реклама