Спекотний жовтень: шанс чи загроза для озимих?

Щільний туман, який так дратує мешканців Києва, став для аграріїв майже порятунком. Особливо, для тих, хто має поля в Черкаській та Київській області, де цієї осені, говорить начальник відділу агрометеорології Укгідрометцентру Тетяни Адаменко, була посуха. «Найгірша ситуація із опадами склалась у Черкаській області, її оминали усі циклони. На другому місці Київська. А от області, яким традиційно вологи не вистачає, цього року почувають себе значно краще. Так, наразі найкраща ситуація із вологою у Харківській, Запорізькій, Донецькій, Херсонській, Житомирській, Хмельницькій, Львівській, Івано-Франківській та у південних районах Миколаївської області», - стверджує агрометеоролог. 

Її слова підтверджують виробники. Так, за словами агронома ФГ «Сокіл» Василя Драбанюка, вологи у його господарстві, що розташоване у Київській області, критично не вистачає. Така ж ситуація і у його колеги та сусіда по області Юрія Горбачова з ФГ «Аллазаров». А от на Волині, за словами керівника департаменту аграрного виробництва компанії «Волинь-Зерно-Продукт» Ярослава Мазуренка, ситуація значно краща. Там вологи достатньо для розвитку озимих культур. А от у Полтавській області взагалі нещодавно пройшов гарний дощ: «В нас у середині вересня випало 40 мм опадів, тому вологи наразі вистачає, проте, сходи озимих зернових ми отримали лише на початку жовтня і до початку зими розкущитись вони не встигнуть», - констатує Володимир Гришко, з ПСП «Ковпаківське», що розташоване у Полтавській області. Втім, навіть там, де вологи не вистачає, озимі зернові можуть розвиватись. Наприклад у ФГ "Сокіл" зернові вже знаходяться у фазі початку кущення. Це якраз і пояснюється туманами та росами, які утворюються через перепади нічних і денних температур, що, за даними Адаменко, дещо покращує стан озимих.

Читайте також: Відкрити Китай для органіки: що потрібно знати та яку продукцію експортувати

Другий фактор, який зберігає надію аграріїв на високий врожай, - несподівано теплий жовтень, який у другому кварталі побив усі температурні рекорди. Зокрема, 19 жовтня було 23 градусів вище нуля. «Ті регіони, де є волога, будуть мати гарний стан озимих культур. Завдяки високим температурам вони будуть швидше розвиватись і краще підготуються до зими», - запевняє Тетяна Адаменко. А от там, де вологи не вистачає, посіви можуть бути зріджені. Більше того, через високі температури буде випаровуватися навіть та волога, що ще залишилась в ґрунті.

Перша жертва погоди – озимий ріпак, який традиційно сіють першим. Далеко не усі господарства навіть ризикнули сіяти цю культуру. За оцінками аналітика компанії «Agritel» Вікторії Блажко, площі під ріпаком і озимою пшеницею будуть меншими в порівнянні з минулим роком. Ріпаку минулого року посіяли 1,4 млн га, а цьогоріч – 1,1 млн. Але навіть серед тих, хто ризикнув, частина посіви втратила. Зокрема, за словами Василя Драбанюка, через високу температуру і відсутність опадів вони вже закультивували усі посіви ріпаку.

З озимими зерновими ситуація також не найкраща – їх просто недосіють. Станом на 21 жовтня їх посіяли 88% від прогнозу, 6,4 млн га. І, запевняє Тетяна Адаменко, досівати вже пізно. Проте, як зазначає керівник розвитку продуктів та сервісів ЗЗР ГК «UKRAVIT» Олександр Мигловець, у його практиці був випадок, коли озиму пшеницю сіяли 15 листопада і в результаті отримали 7 тонн врожаю: «Пшениця увійшла у зиму ледь висунувшись із землі, це навіть фазою шильця назвати важко, але вона перезимувала і завдяки скорегованій системі азотного живлення ми змогли отримати урожайність на рівні 6-7 тонн з гектару. Тому усе залежить від особливостей сорту або гібриду та погодних умов під час перезимівлі».

Мишина навала та інші проблеми

Але навіть та озимина, яку все ж таки посіяли, має шанси не перезимувати, оскільки через високу температуру повітря активізувалися певні шкідники, хвороби та бур’яни. Так, за словами заступника директора Інституту захисту рослин НААН з наукової роботи Сергія Ретьмана, озимі зернові наразі пошкоджують попелиці, хлібні блішки, цикадки. Окремі сорти, які були рано посіяні, уражуються септоріозом. Також експерт відмічає непаразитарні хвороби зернових, особливо в посівах після соняшнику – зокрема, хлороз від нестачі елементів живлення. «Також інтенсивно конкурують за поживні речовини бур’яни та падалиця. Особливо гарно себе почуває соя в посівах зернових. Окрім того, вже почали з’являтись сходи злакових бур’янів, чого раніше восени не траплялось», - стверджує науковець.

Із ним погоджується Олександр Мигловець, за інформацією якого зернові південно-східних регіонів пошкоджуються хлібними жужелицями, а ранні посіви у південних регіонах уражуються плямистостями, а центральні регіони – септоріозом. Також експерт відмічає наявність хлібних блішок у посівах озимих культур.

Шкодятьі гризуни, які за словами Ретьмана, наразі проблема №1: «Через нестачу вологи гризуни харчуються соковитими рослинами озимих зернових та ріпаку». Окрім того, за словами науковця, ріпак пошкоджується трачами та білокрилкою, яка до цього часу в Україні не зустрічалась. А от за даними Олександра Мигловця, в Одеській та Херсонській областях вже відмічається пошкодження ріпаку прихованохоботниками. Самі ж аграрії здебільшого стверджують, що в них проблем із хворобами та шкідниками немає. Виключення з опитаних аграріїв становить тільки «Волинь-Зерно-Продукт», в якому нещодавно були завершені обприскування інсектицидами та гербіцидами. Та Василь Драбанюк побоюється, що якщо тумани висітимуть надалі, його посіви уразять хвороби. Тоді доведеться проводити фунгіцидну обробку.

Читайте також: Бережи хліб у коморі: як захистити склади і зерносховища

Але, уже зараз експерти галузі прогнозують, що частина площ весною буде пересіяна ярими культурами. На думку Вікторії Блажко, аграрії будуть пересівати в першу чергу кукурудзою, а потім вже соняшником і соєю: «Соняшник цього року має низьку ціну, тому сильного зростання площ під ним ми не прогнозуємо. Можливо будуть пересівати соєю, але аграрії будуть дивитись на динаміку цін під цією культурою. Але найбільш вірогідний варіант – це кукурудза».