Разом до розвитку: чому інвестувати у кооперативи стає надійніше

Наприкінці 2020 року в Україні запрацював новий закон про сільськогосподарську кооперацію. Він має врегулювати існуючі законодавчі протиріччя та прогалини. Також закон спрощує умови господарської діяльності кооперативів, полегшує облік та створить умови для чесної конкуренції між малими аграріями та великими агрохолдингами. Agravery.com розбирався, чи так це насправді.

Західний досвід

Вважається, що одні з перших сільськогосподарських кооперативів почали створюватись у Німеччині у 1850-х роках. Головним їх заняттям була гуртова закупівля насіння у членів кооперативу. Потім кооперативи почали допомагати у технічному переоснащенні учасників об’єднання. У 1920 році в Німеччині, за різними даними, налічувалося майже 13 тисяч сільськогосподарських кооперативів. За прикладом Німеччини кооперативи почали створюватись і в інших країнах світу. Сьогодні у Європі майже половина сільгосппродукції продається кооперативами, стільки ж у Сполучених Штатах.

Читайте також: Без механізмів. Чим допоможе агросектору Стратегія розвитку України до 2030 року?

Основні функції кооперативу - це, зазвичай, заготівля, переробка й збут аграрної продукції. Також все більше увагу приділяють переробці та пакуванню. В країнах ЄС більшість кооперативів продають вже готову продукцію чи напівфабрикати. 90% фасованого молока, вершкового масла та сиру, який експортується із Данії, вироблено у кооперативах. Такий підхід вимагає значного матеріально-технічного забезпечення кооперативів та його членів для стратегії повної переробки сільськогосподарської продукції. За підрахунками експертів, у Фінляндії та Швеції 60% від всіх виробничих потреб фермера задовольняє кооператив, в якому він бере участь. У інших країнах ЄС цей показник на рівні 50%.

Новий закон лежав у парламенті два роки. За його положення «бились», як агарні асоціації так і кооперативи, робота яких була справжньою, а не на папері. Одна із норм закону дозволяє отримувати прибуток його членам та реінвестувати ці гроші в кооперативи, а значить, у їх розвиток.

«Інвестиції потрібні для розвитку, але це ті гроші, які вкладають, щоб потім повернути. Старий закон, в принципі, не допускав наявність прибуткових кооперативів. Прибутковими могли бути тільки ті кооперативи, членами яких були фізичні особи. Як ви знаєте, у нас переважна більшість сільгосптоваровиробників, які реально працюють - це юридичні особи. Тепер інвестиції у кооператив, принаймні, стали можливими. Крім того, з'явилась можливість реінвестувати. Тепер член кооперативу може прибуток залишити в кооперативі. Знову таки, повертаємося до пункту першого, тепер ця інвестиція, як і отримання прибутку стали можливими», - пояснив заступник голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада» Михайло Соколов.

Українське об’єднання  

В Україні, станом на початок 2021 року, зареєстровано 1269 сільськогосподарських кооперативів, з них реально працюють трошки більше 700. Їх доля на ринку сільськогосподарської продукції становить біля 1%.

За логікою сільськогосподарської кооперації, його члени вступають у об’єднання для створення товарних партій, а у перспективі - створення доданої вартості, для отримання більшого прибутку. Звісно, самотужки фермер не зможе осилити такі витрати.

У селі Андріївка Дніпропетровської області вже понад 10 років працює сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Добробут Андріївки». 126 членів із трьох суміжних областей здають молоко на пункти приймання. Влітку таких пунктів може працювати понад 30 одиниць. Згодом молоковоз доставляє партію охолодженого молока до трьох крупних молокозаводів.

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Добробут Андріївки». фото: СОК «Добробут Андріївки»

Читайте також: Олександр Демідов: Нами створено сорти пшениці, які здатні краще витримувати пізні строки посівів

«Тільки один охолоджувач для одного пункту приймання коштує 200 тисяч гривень. Завдяки співпраці з Проектом розвитку молочного бізнесу, що фінансується урядом Канади, ми змогли зробити капітальні витрати і запустити роботу кооперативу. Також для пункту приймання потрібно інше обладнання, лабораторія та персонал. Найбільша відстань від  члена кооперативу, який здає молоко до пункту приймання, 500 метрів. Молоко збирають три молоковози. Незважаючи на ці витрати, у нас є змога купляти молоко на 20 копійок дорожче, ніж перекупщики», - каже голова СОК «Добробут Андріївки» Антоніна Куриленко.

Розвиток під загрозою

Головною проблемою, яка постала перед учасниками кооперативу є доступ членів до кормів. Кількість пасовищ скорочується, а збалансовані корми коштують дорого. Ось і вирішили в кооперативі купити та встановити свою лінію для виробництва комбікормів. За попередніми підрахунками, коштує така лінія 600 тисяч гривень. Але, коли справа доходить до інвестицій, то відразу виникають розбіжності між членами кооперативу: складно спільно прийняти рішення, яке влаштовувало би більшість членів кооперативу та профінансувати їх. Потреби у всіх різні, а ресурси кооперативу - обмежені. І в такому випадку розвиток кооперативу опиняється під загрозою. Так було і з кооперативом «Добробут Андріївки». Інвестувати у таку лінію готові були лише 12 його членів. А щоб ухвалити рішення, за старим законом, потрібні голоси більшості членів  кооперативу, хоча й інвестувати вони не планували, але бажали отримати виплати. За новим законом, такі бажання членів кооперативу інвестувати, навіть за умови різних інтересів членів,  можна реалізувати. Адже, той хто інвестує у певний проект, матиме вплив на рішення щодо того проекту кооперативу, у який вклався, та розпоряджатися своїми грошима.

фото: СОК «Добробут Андріївки»

«За старим законом, щоб частина членів кооперативу могла щось реінвестувати у розвиток СОК, потрібно було створити ще один кооператив. Це б також захистило їх майно від продажу іншими членами кооперативу, бо вони в більшості. Тому, коли ми вирішили налагодити лінію з виробництва комбікорму, законодавчі перепони не дозволили нам це зробити. Наразі ця проблема відпала», - запевнив менеджер СОК «Добробут Андріївки» Сергій Захаренко.

Спільна справа

Наразі кооператив готується змінити установчі документи, щоб привести у відповідність назву та організаційно-правову форму: із «обслуговуючого» стати сільськогосподарським кооперативом. За старим законодавством, яке регулювало діяльність сільськогосподарських кооперативів, члени мали можливість створювати лише обслуговуючі послуги, та й ті надавати по собівартості. Це могло бути налагодження збуту продукції за дорученням членів, забезпечення засобами виробництва чи закупівля МТР від імені кооперативу тощо. Прибутку такий кооператив не міг отримувати згідно із законом, але при реєстрації у податковій все ж половина зареєстрованих кооперативів була прибутковими. Тож будучи прибутковими «де-факто»,  кооперативи мали «де-юре» обмеження для підприємництва як неприбуткові організації.  

«Новий закон визначає, що члени кооперативу можуть вибрати - бути їм прибутковими чи діяти без мети отримання прибутку. При цьому у видах діяльності – обслуговувати членів чи виробляти щось в кооперативі – законодавець не обмежує. А вже в статуті та Правилах внутрішньої господарської діяльності буде прописано мету кооперативу, функції, які він буде виконувати для своїх членів. Також можливості, які хочуть отримати члени від прибуткового статусу, або обмеження, що несе неприбутковий статус. Серед умов отримання неприбуткового статусу залишається норма надавати лише обслуговуючі послуги, лише членам, також кооператив не набуває права власності на продукцію своїх членів, діє на умовах доручення», - розповіла менеджерка тренінгових та гендерних програм Кооперативної Академії Софія Буртак.

Софія Буртак, менеджерка тренінгових та гендерних програм Кооперативної Академії.

Саме статус неприбуткової організації СОК значно обмежував доступ до ресурсів і залучення коштів на фінансовому ринку. Як наслідок, всі кооперативи були залежні від проектів і державних програм, районних чи інших інституцій. Діючий закон знімає такі обмеження, згенерований прибуток може бути реінвестований у власну бізнес-ініціативу, прибуткова організація також є зрозумілішою для фінансування і залучення інвестицій, у новому законі значно прозоріші умови залучення вкладів асоційованих членів у прибутковий кооператив. І гарні новини для тих, хто не знає поки, як буде розвивати кооператив, або хоче почекати: закон дозволяє зробити це протягом трьох років із серпня 2020р.

Читайте також: Владислава Магалецька: За період моєї роботи у ДПСС найскладніше вирішується питання кадрів

Також, для вирішення земельних питань, кооперативу буде легше взяти землю в оренду, а з відкриттям ринку землі - купити. Така можливість для кооперативу «Добробут Андріївки» може перерости у вирощування та заготівлю кормів для своїх членів.  Кооператив може бути учасником торгів, як й інші юридичні особи. Такі інвестиції можуть «врятувати» трохи пасовищ для тваринництва, що буде дуже критичним ресурсом у наступні кілька років.

фото: ukurier.gov.ua

«Часто люди насторожені до всього «гуртового» через незрозумілу систему управління: як будуть прийматися рішення, як буде поділено між членами те, що примножували всі, або декілька членів, і зрештою, чиєю відповідальністю є розвивати стратегію кооперативу. Також про відповідальність, прозорість, звітність не прийнято говорити заздалегідь, але без цього доброго спільного бізнесу не побудуєш. Кооператив «Добробут Андріївки» почав розвиватися тоді, коли запрацювало Правління, коли найняли менеджера і почали управляти його роботою, консультуватися і брати активну участь в навчанні. У тих кооперативах, кого ми консультуємо, стільки ж часу присвячуємо фінансовій і податковій моделі, як і супроводу Правління, командній роботі та створенню Етичного Кодексу члена кооперативу, інструментів управлінської звітності. Це спосіб, у який будується довіра»,  - зазначила Софія Буртак .

Після ухвалення схожих законопроектів про сільськогосподарську кооперацію країнами Європи, обіг у таких об’єднаннях  зростав у 10 разів. Нині уряди країн ЄС бачать у кооперації на селі можливості розвитку конкурентоспроможності агровиробників, створення робочих місць та розвиток села загалом.