Без механізмів. Чим допоможе агросектору Стратегія розвитку України до 2030 року?

Про реформування та розвиток агросектору в Україні говорять усі: від міністра до доярки, і у кожного з них своє бачення. Міністр відновленого Міністерства аграрної політики та продовольства України мислить стратегічно та визначається з довгостроковими цілями процесів реформ, які забезпечать розвиток агросектору. Аграрію важливо знати на «якому світі він живе», і як годувати родину сьогодні. Усі гравці аграрного ринку розмовляють однією мовою, та не завжди розуміють одне одного і нагадають героїв казки: Рака, Щуку та Лебедя, які впряглися у віз та тягнули його у різні боки. Кого і що не влаштовує?

Житниця світу

Під час публічного обговорення проекту Національної економічної стратегії-2030 з розвитку аграрного сектору, Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України заявив, що Україна повинна стати ще більш потужною аграрною державою.

«Країна, яка пережила Голодомор, сьогодні входить в трійку світових експортерів зерна і забезпечує продовольчу безпеку в багатьох країнах. Спроможна держава, більше сотні мільйонів тонн зерна, сотні номенклатури с/г продукції - це про Україну, яка має всі можливості відкривати нові ринки, налагоджувати співпрацю, залучати інвестиції і може стати величезним продовольчим магазином для всього світу», — сказав Роман Лещенко.

На сайті КМУ зазначається, що «Розвиток агросектору України» НЕС-2030 розробляли разом із представниками галузевих асоціацій, сам процес розробки є відкритим та прозорим. Національна економічна стратегія визначила основні пріоритети розвитку агросектору. Серед них — створення відповідного рівня фітосанітарної безпеки для виробництва безпечних харчових продуктів, подовження ланцюга створення доданої вартості, формування переваг для експорту продукції з високою доданою вартістю тощо.

Читайте також: Як український виробник зрошувальних машин захоплює ринок Узбекистану

Збільшити аграрний ВВП на $ 70 млрд

До обговорення даної Стратегії міг долучитися кожен і у рамках міжнародної виставки Agro Animal Show — 2021, де проєкт Німецько-український агрополітичний діалог (АПД) організував гібридний інформаційний захід на тему: «Стратегія розвитку аграрного сектору до 2030 року». На цю зустріч були запрошені представники українського аграрного бізнесу, регіональних органів управління, аграрної науки, а також представники уряду, зокрема, Тарас Висоцький, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, який розповів про агроблок «Стратегії сталого розвитку України до 2030 року».

«Є 6 основних блоків у відповідній Стратегії щодо розвитку сільського господарства до 2030 року. Їх реалізація допоможе збільшити аграрний ВВП на $ 70 млрд. Ми сподіваємося, що завдяки спільним зусиллям ми реалізуємо дану Стратегію. Перший крок в інституційній спроможності в агросекторі уже зроблено — це відновлено Міністерство аграрної політики та продовольства України. Другий блок відноситься до реалізації спільних напрацювань, які були визначені ще півтора роки тому. Ми розуміємо, що для їх реалізації необхідна державна підтримка.

Крім того, досить, важливий у Стратегії - це принцип прогнозованості та прозорості, а також збереження минулорічних напрямків з доданням нових точок росту: таких як органіка, підтримка зрошення, запуск агрострахування тощо. Третій блок передбачає еквівалентний доступ українським фермерам до інноваційних засобів виробництва за доступною ціною. Це дуже важливий інфраструктурний блок, який зменшити вартість вітчизняних товарів, що дозволить їм конкурувати на міжнародному ринку", — розповів заступник міністра.

У Стратегії присутній комплексний елемент який передбачає розвиток сільських територій. За словами Тараса Висоцького, це завдання не одного міністерства, але саме Мінагрополітики має буди лідером цього напрямку. Позитивно впливає на розвиток місцевих громад реформування земельного законодавства, їм уже передано більше 2 млн га земель с/г призначення.

У сфері захисту довкілля передбачається дотримання усіх європейських норм. На думку чиновника, реалізація довгострокових перспектив, продовження впровадження визначених напрямків позитивно вплине на розвиток сільського господарства в цілому.

Читайте також: Україна аграрна: що відбувається з ринком зернових і олійних (15.02 — 19.02.2021)

Думка бізнесу

Ще два роки тому «Українська аграрна конфедерація» (УАК) запропонувала стратегію розвитку агросектору. Але зміна влади та реорганізація міністерств залишили її на папері. Завдяки досвіду, представників бізнесу від УАК було запрошено до створення нинішньої Стратегії.

«Ще 4−5 місяців декілька асоціацій запросили нас долучитися до команди експертів-аналітиків, щоб висловити свою думку щодо стратегії розвитку агросектору України. Ми навіть спробували дискутувати, але усі наші зауваження сприймалися „у штики“, а згодом нас перестали запрошувати», — розповідає Павло Коваль, генеральний директор ВГО «Українська аграрна конфедерація».

Якщо уважно проаналізувати Стратегію, то прослідковується галузевий підхід: забезпечення, виробництво, переробка та продажі. «Це стратегія підприємства, хіба це стратегія Міністерства? Можливо час переходити до побудови стратегії за сферами діяльності, а там зовсім інші об'єкти управління. Тоді буде сфера АПК, яка управляється через функціонування, відтворення та зростання, бажано, на принципах сталості. У нас є декілька планових показників, наприклад, 70 млрд доларів плюс до ВВП, а за рахунок чого? Що ми будемо допомагати та заохочувати фермера виробляти, переробляти та продавати, але так не буває у сучасному світі. Необхідні напрацювання з конкретними аспектами стратегії», — доповнює Павло Коваль.

Читайте також: Поділ міністерств: Мінагрополітики може залишитися ні з чим

Чому Стратегія приречена?

Аграрний блок представленої Стратегії, на жаль, готувався без залучення української аграрної науки. Про це повідомила Ольга Ходаківська, заступниця директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».

«Нас запросили тільки на її презентацію і для того щоб ми, як учасники могли послухати та прокоментувати Стратегію у чаті. Якщо говорити про ті напрацювання які є, то чітко прослідковується розмежування вектору аграрного виробництва та українського села. Ці питання не можна розривати. У всьому світі до них підходять у комплексі та шукають відповідні рішення.

На сьогоднішній день у даній стратегії ми бачимо, що ці питання розірвали, сільський розвиток загубили, як і, власне, саму науку", — відзначає Ольга Ходаківська.

Потрібно пригадати, що це не перша стратегія, яку розробляли до 2030 року. До цього часу всі вони залишалися тільки на папері. Основна причина — це відсутність механізмів її реалізації.

«Найбільше, що було зроблено — це створено центр, який має зайнятися реалізацією стратегії. І все! А на кого будуть покладені певні функції, обов’язки тощо — невідомо. У нинішній Стратегії також немає механізмів реалізації навіть тих векторів, які закладені на сьогодні, немає координації між різними органами. Ця Стратегія, як і інші, приречена. Причини різні, але результати і наслідки будуть одні і ті ж самі», — констатує заступниця директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».