Владислава Магалецька: За період моєї роботи у ДПСС найскладніше вирішується питання кадрів

Менше року пройшло з часу, коли Держпродспоживслужбу (ДПСС) очолила Владислава Магалецька, людина з багатим досвідом у агробізнесі та політиці, яка раніше займала посаду заступника міністра аграрної політики та продовольства. Ведемо розмову про відкриття нових ринків збуту для України, підробки вершкового масла, АЧС, боротьбу з корупцією тощо.

Ви очолили Держпродспоживслужбу не так давно. Що стало найбільшим викликом на цій посаді?

— Якщо говорити глобально, то це підвищення роботи ефективності Служби. Зараз це основне стратегічне завдання. Його вирішення складається із багатьох пазлів. Це і кадрові зміни, і боротьба з корупцією, і створення ефективної системи взаємодії між частинами ДПСС, і діджіталізація процесів, і проведення реформування Служби. Результат — це створення ефективного сервісу, до якого було б мінімум питань як зі сторони бізнесу, так і зі сторони громадян. Від ефективності залежить якість продукції і рівень контролю держави, зручність і доступність державних сервісів, легкість ведення бізнесу. Роботи в цьому напрямі дуже багато, але буду намагатися вирішити всі болючі питання step-by-step.

Які результати роботи ДПСС у 2020 році ви вважаєте самими вагомими?

— Я можу говорити лише за той короткий період мого перебування на посаді у 2020 — це три місяці. За цей проміжок вдалося запустити процес кадрового перезавантаження Служби, провести аудит існуючих можливостей та почати налагоджувати комунікацію із бізнесом. Зрозуміло, що хочеться швидкого результату. Але Служба — це складна система із дуже багатьма складовими. І скрізь є питання, які потрібно удосконалювати. Цим і займаюсь.

Що було найскладнішим моментом року?

— За період моєї роботи на посаді голови ДПСС найскладніше вирішується питання кадрів. Всі прекрасно розуміють, що без перезавантаження неможливо почати очищення системи. Спротив окремих осіб і цілих кланів, які хочуть залишитися на звичних місцях, створює найбільше проблем. Я працювала у бізнесі та у владі, і ніхто не може закинути мені якісь корупційні чи непрофесійні моменти. Зараз же проводиться серйозна кампанія, що направлена на дискредитацію самої ідеї реформування. Для чого це робиться — зрозуміло. Я розворушила структуру, яка створювалася роками і продовжую практичні кроки, направлені на створення прозорої адекватної системи. Це найбільший виклик на сьогодні, адже спротив дуже серйозний.

Наскільки серйозною сьогодні є загроза поширення АЧС та пташиного грипу? Як ці хвороби заважають розвитку тваринництва? Як найближчий рік вони можуть впливати на експорт продукції тваринництва?

— Служба працює оперативно та професійно і робить все для того, аби мінімізувати поширення цих хвороб та їх наслідки для економіки. Почну з пташиного грипу. За 2020 рік виявлено 9 випадків захворювання в Миколаївській (5), Київській (2), Вінницькій (1) та Херсонській (1) областях. В основному це особисті селянські господарства, але є й два спеціалізованих господарства, ПП «Хутір» та ПП «АП «Благодатненський птахопром».

Були оперативно прийняті всі необхідні заходи. В 2021 знято карантин з трьох неблагополучних пунктів у Вінницькій та Миколаївській областях. Служба активно займається і роботою з нашими зовнішніми партнерами, з якими ми знаходимося у постійному контакті Завдяки цьому вдалося уникнути повної заборони торгівлі продукцією птахівництва з переважною більшістю країн, які визнають зонування, запроваджене ДПСС України. Саме завдяки ефективній комунікації нам вдалося добитися лише часткових обмежень при експорті до Гонконгу, Саудівської Аравії, Сінгапуру, Ізраїлю, Молдови, Білорусі, Казахстану та ОАЕ. Вже найближчим часом очікується визнання зонування України з боку країн ЄС та Великобританії.

Читайте також: Бізнес на молекули. Як зростати підприємцю на ринку свинини

По АЧС маємо вирівнювання ситуації і зменшення кількості випадків захворювання. За 2020 рік зареєстровано на 25 неблагополучних пунктів менше, ніж за 2019 рік. Їх кількість в 2020 році склала 28. При цьому в епізоотичних осередках знищено 5,5 тис. голів домашніх свиней. Станом на кінець січня залишилося 6 неблагополучних пунктів по АЧС в Миколаївській (2), Херсонській (1), Одеській (1), Київській (1) та Кіровоградській (1) областях.

Стосовно експорту, які санітарні вимоги стримують вихід України на нові ринки, а у яких галузях можна очікувати прориву найближчим часом?

— Ми активно працюємо над відкриттям нових ринків для наших експортерів. Це кропітка робота, так як потрібно враховувати як національні вимоги законодавства країн імпортерів, так і міжнародні правила та рекомендації. Найближчим часом очікуємо на визнання зонування України щодо грипу птиці відповідними інституціями ЄС, що зможе відновити експорт птахівничої продукції на ринок ЄС. А також маємо у найближчій перспективі відкрити ринок Японії для експорту молока та молочних продуктів.

Ще новина, варта уваги виробників меду: на фінальному етапі знаходиться погодження форми двостороннього сертифіката на експорт меду з України в КНР. Загалом же станом на зараз робота проводиться по 31 країні щодо різних товарних позицій. В основному це країни Азії та Африки. Тільки по Китаю — 15 товарних позицій.

Минулої весни інтернет сколихнула інформація щодо потрав бджіл. Пасічники кидали звинувачення у бездіяльності у бік ДПСС. Чи готові у відомстві до нового весняного сезону?

— Будемо намагатися попереджувати випадки — проводити активну взаємодію із фермерами, пасічниками та органами місцевого самоврядування. Ну, і звичайно, очікуємо на прийняття відповідного законодавства у цьому році. Зараз якраз проводиться законотворча робота. Взагалі питання безпечного використання засобів захисту рослин стоїть вкрай актуально. І потрави бджіл — це тільки один із аспектів.

Читайте також: Загибель бджіл в Україні: нові докази отруєння

Фальсифікат вершкового масла став гарячою темою року. Чи імпортне вершкове масло гарантує відповідність етикетки зазначеному складу?

— Служба активно займається цим питанням — це тисячі перевірок і тони вилученого масла. Давайте будемо говорити мовою цифр. Ми припинили в минулому році обіг більше 5 тон масла, вилучили з обігу 37,7 тон, прийняли рішення про тимчасове припинення виробництва 141 операторів ринку і оформили 224 приписів. Що маємо в результаті? Штрафи на загальну суму близько 1,5 млн гривень.

Україні потрібно нове законодавство, нові дефініції, нові санкції тощо. Наразі на рівні законодавства відсутні визначення харчового шахрайства, фальсифікованого харчового продукту, а також не заборонено введення в обіг та обіг фальсифікованих харчових продуктів. Відповідний документ розроблено Службою, і він знаходиться на етапі узгодження.

Що стосується імпортного масла, то підробок вистачає і в цьому сегменті. Особливо це стосується білоруського масла. Погодьтесь, якщо є зиск, то яка різниця фальсифікаторам яку саме торгову марку підробляти?

Як ДПСС буде контролювати виробників продуктів харчування, чи це взагалі реально зробити? Як уберегти українського покупця від неякісних товарів?

— Перевірки, високий рівень простежуваності продукції, боротьба з фальсифікатом і створення ефективної системи взаємодії із споживачами — це ті напрями, які допоможуть вирішити проблеми. Моя позиція — це створення ефективної системи по кожному з них на основі запуску зручних сервісів за допомогою діджіталізації процесів. Ми маємо створити зручну систему, яка б унеможливлювала корупцію, водночас посилюючи контроль за порушниками. Найближчим часом основні пріоритети та кроки у цьому напрямі будуть озвучені.

Роботу ДПСС часто критикують ЗМІ. Як ви особисто сприймаєте критику?

— Конструктивна критика потрібна реформатору як повітря. Я на кожній зустрічі звертаюся до різних представників бізнесу: «Говоріть, де проблеми? Що потрібно на вашу думку змінити?» Наша команда дійсно хоче створити якісно нову Службу — сервіс, про який так багато говорилося. Слабких сторін зараз дуже багато, переважна більшість їх відома. Більше того є розуміння кроків, які потрібні для подолання проблем і перші рухи у напрямі їх подолання.

Якщо ж ми говоримо про критику заради критики, коли хтось просто використовує цей інструмент у політичних цілях, то це шлях у нікуди. Так зміни не відбудуться ніколи.

На чому плануєте сконцентрувати увагу ДПСС у 2021?

— Перше — це реформи. В першу чергу, діджіталізація процесів. Мова йде про створення якісно нових сервісів як для громадян, так і для бізнесу. Друге — підвищення ефективності всіх процесів у службі і боротьба із корупційними явищами. Третє - проведення системних реформ. У нас в Раді планується прийняття декількох надважливих законопроектів, які створять в Україні європейську систему у сфері ветеринарії, фітосанітарії, деяких аспектах безпеки харчових продуктів. Учора, наприклад, відбулася знаменна подія — депутати ухвалили законопроект «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин». Але мало прийняти закон, потрібно ще запустити систему через підзаконні акти і конкретні механізми. Четверте — розширення ринків збуту для української продукції. Як вже йшлося, у фокусі країни Азії та Африки. П’яте — це протиепідемічні, протиепізоотичні та протиепіфітотичні заходи. Від оперативної роботи в цьому напрямі сьогодні залежить багато секторів економіки. Тож роботи вистачає! Сподіваюсь 2021 рік стане переломним роком в контексті створення нових сервісів на базі ДПСС.