Загибель бджіл в Україні: нові докази отруєння

Цьогоріч скарги від фермерів на потраву бджіл почали надходити раніше звичайного, ще до періоду активної вегетації рослин та обробітку агрохімікатами на полях.

Заступниця головного редактора

В ДП «Науковий токсикологічний центр ім. академіка Л.І. Медведя МОЗ України» зафіксовані звернення з Рівненщини, Тернопільщини, Хмельниччини, Чернігівщини, Київщини, Кіровоградщини. Детально про причини явища в експертів та пасічників дізнавалось Agravery.com.

Посів кукурудзи став випробуванням для пасічників

Українські бджолярі, щоб не бути голослівними у звинуваченнях щодо отруєння на пасіках, все частіше підкріплюють свої свідчення лабораторними дослідженнями. Значний перелік пестицидів, до 164 найменувань, можуть визначити у підморі бджіл в ДП «Науковий токсикологічний центр ім. академіка Л.І. Медведя МОЗ України».

«Цьогоріч бджолярі почали звертатися до нас дуже рано. Вже кілька тижнів досліджуємо загиблих бджіл. Відкриттям сезону для лабораторії став той факт, що бджоли починають гинути при посіві протруєного насіння» — розповідає Алла Гринько, зав. лабораторії «Токсикологічний дослідницько-випробувальний центр фізико-хімічного аналізу» вищевказаної установи.

Міжнародний досвід давно свідчив про аналогічні випадки гибелі бджіл через протруйники насіння, та поточною весною це яскраво проявилося і в Україні. Ефективний для аграріїв фунгіцидно-інсектицидний спосіб захисту насіння, важливий для кукурудзи та сої, що зараз сіються, має зворотній бік — загибель бджіл.

Читайте також: Монополія на воду: аграріям нав’язують дорогі послуги на зрошення

Ситуацію загострили аномальні вітри. «Весна видалась дуже сухою, додались суховіїї по всій території країни. Тому при висіві насіння здіймався пил, та на фоні сильного вітру відлущені частки пестицидів, які повинні утримуватися на поверхні насіння, розносились на значні відстані. Отруйні речовини осідали на різні поверхні, листя дерев, рослини тощо», — вважає Алла Гринько.

В токсикологічному центрі зафіксовані звернення від пасічників з Рівненщини, Тернопільщини, Хмельниччини, Чернігівщини, Київщини, Кіровоградщини — для них були виконані відповідні аналізи. Телефонують до центру і з інших областей та, коли дізнаються, що це небюджетна організація, то визнають, що не в змозі оплатити подібні дослідження. Звернень багато, фактично на аналізи надсилають бджіл близько 50% звернувшихся. В центрі свідчать про випадки, коли все село збирає кошти на лабораторні дослідження щодо потрави бджіл.

Степан Деркач, спеціаліст з технологій обробки насіння компанії Corteva Agriscience вважає, що тільки дуже мала частка пестицидного пилу з сівалок може потрапити у навколишнє середовище:

— При дотриманні всіх технологічних регламентів, використанні сучасних технологій нанесення продуктів, а також підбору новітніх продуктів для обробки насіння — утворення пилу при доробці насіння мінімізовано. У відповідальних виробників, яким є Corteva Agriscience, існують високі стандарти та вимоги, які унеможливлюють утворення пилу. Так, пил може утворюватися через сівалку. Це залежить від типу конструкції і стану техніки. Але пил, який утворюється в сівалці, залишається або в бункері, або частково потрапляє в ґрунт. Тобто тільки дуже мала частка продукту може потрапити у відкрите середовище.

За його словами, більша частина насіння, виробленого на заводі Corteva Agriscience, виходить з базовим фунгіцидним протруєнням, яке не може завдати будь-якої шкоди медоносам.

Контакт з отрутою

«В нас пасіка на 400 бджолосімей. До 200 літрів падіж — це те, що ми нещодавно вискребли з вуликів. А скільки ще пропало комах по дорозі - невідомо, — розповідає Юрій Григорович Тодоровський, ексголова Товариства бджолярів-любителів та засновник сімейного господарства з Гайсину, Вінницька область. — Повністю сім'ї не загинули, частково. Є втрата молодих бджіл, льотних. Це трапилося під час таких польових робіт як посів кукурудзи: 16−18 квітня 2020 року. У ці дні був сильний західний вітер та посуха. Мало не під хати сіяли кукурудзу пневматичними сівалками, з протруєного насіння відлущувалися шкідливі речовини і неслися на сади, які саме стояли у квіту, якраз цвіли черешні - і сталася потрава. Такого в мене ще не було».

Для бджіл небезпечним є не тільки споживання, а навіть зовнішній контакт з отрутохімікатами. «Бджоли можуть гинути і при пероральній дії, і при контактній дії також. Бджола, яка посиділа на пилу з протруйниками, може перенести отруту до своїх вуликів, що небезпечно для інших бджіл. Бджолярі, які до нас звертались, свідчать, що в деяких, наприклад, із 140 вуликів за тиждень лишається всього 20», — розповіла Алла Гринько.

Пасічник з Миколаївщини, Олег Калінін, засновник групи «Медова фабрика» від потрав поки не постраждав: «Коли сіяли кукурудзу, то були потрави. Пневматична сівалка працює під тиском — частина пестицидів потрапляє у повітря. Пасіки, що були поруч з полями, то там є потрави бджіл. Про це свідчать пасічники по всіх регіонах, в нас свої групи у Viber, то ж знаємо ситуацію. На нашому господарстві все добре, після зимівлі не більше 5% бджіл загинуло. В цілому по Миколаївщині є випадки загибелі бджіл, та вони не такі масові, як скажімо, були у 2016 році. „Посипались“ окремі пасіки».

Нові потрави через ріпак

Початок нової хвилі потрав бджіл через обробіток ріпаку відзначають у токсикологічному центрі. «Цвіте ріпак, його оброблюють інсектицидами, і є випадки загибелі бджіл», — відзначає Алла Гринько.

Григорій Легкий, очільник Асоціації професійних пасічників, до якої входять представники 17 областей, та власник пасіки у Харківській області свідчить: «Загибель бджіл є, та відносно невелика. Коли був посів кукурудзи та соняшнику, то пневмосівалки розносили пил з частинками протруйників насіння. За сильного вітру отруйний пил попадав на луки, посадки. Так третину бджіл втратив на Вінниччині один із членів нашої асоціації. На Харківщині обробляють ріпак, і пішли вже потрави від цього».

У центрі токсикології здатні відшукати, як вже йшлося, до 164 найменувань пестицидів.

«Находимо інсектициди, які входять до складу протруйників, та інсектициди, які використані на рослині. Зараз нам активно везуть ріпак разом з бджолами. Виявляємо неонікотиноїди, до яких відноситься, наприклад, імідаклоприд, клотіанідин, диметоат. Знаходимо дуже небезпечний для бджіл фіпроніл, який в Україні дозволений тільки в якості протруйника насіння. Фіпроніл заборонений законодавством для використання по вегетації рослин. Та, виходячи з минулорічного досвіду в Україні багато препаратів з цією речовиною застосовували в садах і на картоплі, заборонений пестицид продавали на базарах. Цьогоріч на зелених рослинах ріпаку та пшениці ми фіпронілу не знаходили. Він є тільки на зразках насіння сої та кукурудзи, викопаних із землі. Та дуже дивує, що в інтернет-магазинах України вільно реалізуються ЗЗР із заявленим у складі фіпронілом, з рекомендацією до застосування в садах і на картоплі. Держпродспоживслужба повинна відслідковувати такі випадки», — заявила Алла Гринько.

ЗЗР з забороненим фіпронілом вільно продаються в інтернет-магазинах. фото Алли Гринько

Олег Калінін зазначає, що ріпак масово обробляють пестицидами першого чи другого класу, які є самими небезпечними для бджіл, та деякі агрохолдинги переходять на більш безпечний 3-й клас агрохімікатів. «По нашому регіоні цьогоріч аграрії перейшли на 3-й клас по ріпаку — це три великих господарства в районі наших пасік. Минулого року вони використовували 2-й клас. За використання 3-го класу бджола „сиплеться“ менше, комахи можуть вижити, а при отруєнні пестицидами 1−2 класу — гинуть. Скоро почнуть оброблять пшеницю від шкідників. По пшениці будуть використовувати 2-й клас, мотивуючи тим, що ця культура не цвіте».

Зимівля — зона ризику?

Марія Федоряк, завідувач кафедри екології та біомоніторингу Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, підтверджує, що посівна може шкодити бджолам: «Бувають випадки потрави бджіл до масового цвітіння рослин, коли йде посів протруєним насінням. В цей період бджоли вилітають ослабленими, і навіть невеликі дози пестицидів часто приводять до загибелі. Пестициди, якщо навіть гостро не діють, все рівно відкладаються у жировому тілі, і тим знижують імунітет комах. Тобто слід пам’ятати, що крім гострого, має місце і хронічне отруєння бджіл».

Читайте також: Соєво-ріпаковий зашморг: коли чекати на повернення ПДВ при експорті олійних?

Трапляються випадки, коли бджоли не виходять із зимівлі, і на це є низка причин. «Я є національним координатором із моніторингу зимової смертності бджіл. Зимівля — це критичний період для комах, вони у вулику, без доступу до кормів, йдуть перепади температури, і ослаблені бджоли можуть не пережити зиму. Проте показники зимової смертності бджіл по Україні за останні 5 років не перевищують середньоєвропейського рівня. Цьогорічні опитування поки не фіксують високої смертності після зимівлі бджіл в Україні. Для пасік не так важливо, наскільки низька температура зимою, як шкодять перепади, «погодні гойдалки». Коли через потепління бджоли прокидаються, готові працювати, вилітають, а потім різко холодає - це несприятливі умови. Однак, важливіше, в якому стані бджолина колонія увійшла в зиму — рівень зараження кліщем Варроа, наявність та якість запасів їжі.

Не буде меду з акації та липи

За словами Гигорія Легкого, якщо два роки назад були потрави до 100%, то сьогодні поки 10−20%, і ці втрати бджіл компенсуються до головного взятку. «В нас на Харківщині головний взяток — це різнотрав'я та соняшник. Є втрати по раннім весняним медам, які більше цінуються покупцями — це мед з акації, липи тощо. З цих ранніх і затребуваних культур бджоли вже неспроможні збирати мед через потрави».

Ще одна причина — погода, що негативно вплинула на силу сімей та їх весняний розвиток. «Сильні вітри, холод, бджола йде на цвіт, а тут температурні коливання від +8−15°С. Коли бджола вилетіла на тепло, а тут зайшло сонце та пішов дощ, то вона вже не повернеться — а це втрати», — говорить Григорій Легкий.

Марія Федоряк відзначила, що кліматичні зміни і вирощування на значних площах монокультур приводять до обмежень у харчуванні бджіл, що знижує їх імунітет. «Через кліматичні зміни ми спостерігаємо порушення харчового конвейєру. Бджолам необхідна різноманітна їжа з білками, жирами, вуглеводами, та останнім часом їх трофічна база змінюється сильно і негативно. Раніше з’являлися первоцвіти, потім повільно цвіла верба, далі по черзі вишні, яблуні, липа тощо. Зараз довго нічого не цвіте, потім всі плодові можуть бути у квіту одночасно. Пізніше, в серпні сухо, і нічого не цвіте. Різноманіття квітуючих рослин знижується — це негативне явище для пасік».

Сільські ради, агрохолдиинги та Держпродспоживслужба — фактор людини

Стосовно стосунків пасічників з аграріями та державними органами, то вони складаються по-різному, дуже сильно відчувається вплив людського фактору.

«Після потрави бджіл офіційно звернувся до міліції, Держпродспоживслужби і сільської ради. Остання організувала комісію, та вони не те робили — шукали хвороби у моїх бджіл, щоб звинуватити мене ж у їх гибелі. Веду свій канал „Пасіка Тодоровських“ на YouTube, буду привертати увагу до гибелі бджіл. По всій Україні застосовуються пневматичні сівалки, які створюють тиск та викликають більше пилу з протруєного насіння. І масовий падіж», — бідкається Юрій Тодоровський.

За словами Алли Гринько, адміністрації окремих районів підключаються до підтримки пасічників, беруть контроль над ситуацією. «Є дуже відповідальні аграрії, фермери, які також в нас замовляють лабораторні дослідження, бажають розібратися у ситуації, чому гинуть бджоли. Аграрії повідомляють сільради, коли йде обробіток по вегетуючим рослинам, що передбачено законодавством. Проводять обробіток у нічний час, до 10 ранку. Та часом чуємо скарги, що сільради не завжди діляться з пасічниками інформацією про обробіток полів».

Юрій Тодоровський вважає, що Держпродспоживслжба не займається санітарними нормами. «В нас поля обробляють вдень, хоч це проти закону. Аналізи на потраву коштують 13 тис. грн, і що з ними далі робити — незрозуміло. Суди — то ще більші витрати».

Читайте також: Тотальне об'єднання: як буде працювати безперешкодний доступ до всіх реєстрів про землю

Легкий Григорій відзначає позитивні зрушення — в останні роки потіснішав зв'язок аграріїв та пасічників:

— Добросовісні аграрії є, які йдуть на контакт, створюють групи у Viber для спілкування із пасічниками, де попереджують, що в селі буде обробіток певними препаратами. Навіть скидають інструкцію з якості препарату, наскільки він шкідливий для бджіл, клас токсичності. Рекомендують закривати бджіл. Та зустрічаються групи аграріїв, які хочуть тільки отримати свій врожай, і доля пасік їх не цікавить.

«Окремі підрозділи Держпродспоживслужби працюють оперативно на допомогу пасічникам, та є й недобросовісні представники», — вважає Алла Гринько. За її словами, Держпродспоживслужба не завжди доповнює свої лабораторні дослідження роз’ясненнями для пасічників. «Надання тлумачень та роз’яснень до аналізів включено до наших обов’язків згідно акредитації, ми завжди їх надаємо», — говорить завлабораторії.

Як рятувати бджіл?

«Про те, що повинні бути обмеження при висіві протруєного насіння, бо це ризик для бджіл — цього в законі не прописано, і аграрії не повинні повідомляти про посів. Раніше з цим не стикалися. Треба вводити обмеження з огляду на швидкість вітру, температуру, час доби і запровадити попередження на рівні сільської ради щодо посівів з протруйниками», — вважає Алла Гринько.

Григорій Легкий працює у робочій комісії при міністерстві. «Постійно обговорюємо цю проблему, що аграрії не виконують нормативи, які прописані у законі у про бджільництво — не обробляти забороненими препаратами, та в певних умовах — в години нельотні для бджоли, при вітру. Як би всі виконували законодавство, то проблем би не було. Потрава бджіл звелась би до мінімуму. Це головне».

Юрій Тодоровський є прибічником нових обмежень та контролю за дотриманням санітарних норм. «Треба зважати на силу та напрямок вітру як при посіві, так і обробітку агрохімікатами. Щоб пестициди не йшли на сади, на село — це елементарні санітарні норми, які сьогодні не завжди виконуються. Бризкають попід самі хати. І кукурудзу сіють під самі хати. На садах використовуються дешеві пестициди, які можуть бути заборонені, як фіпроніл, та їх використовують, і Держпродспоживслужба цього не контролює».

В Інституті токсикології проблему вивчають глибше та скоро дадуть агросектору нове рішення щодо мінімізаціїї гибелі бджіл під час посіву протруєного насіння. «Повнота, рівномірність нанесення і адгезія протруйників насіння — це те, що ми вивчаємо зараз у лабораторії. Адгезія — це саме утримання на поверхні насінини, здатність до прилипання. За поганих прилипачів, особливо при пневматичних сівалках, буде більше відлущення та пилення шкідливих речовин. З цього приводу оформлюємо три патенти у нашому НЦ», — заявила Алла Гринько.

Виробники насіння над адгезією протруйників також працюють. "Завод з виробництва насіння Corteva Agriscience обладнаний потужною аспіраційною системою, яка мінімізує потрапляння пилу до мішка. Також Corteva використовує унікальне обладнання – піногенератор, який за допомогою поверхнево-активних речовин і полімерів дає змогу не тільки якісно покрити насінину з усіх сторін, а також запобігти осипанню продукту з насіннєвої маси.Кожна партія насіння перевіряється на хойбах-тест у незалежних компаніях, який визначає ступінь осипання протруйника з насіннєвої маси. В разі високої ступені осипання, продукція не допускається до продажу", - впевнений Степан Деркач.

Agravery.com буде і надалі моніторити ситуацію щодо потрав на пасіках та причин цього явища.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама