Пилові бурі: зниження врожайності може сягати 10-30%

В Україні пилові бурі змінюють географію. Щорічно це явище відбувалося на півдні країни. Цьогоріч вітрову ерозію відчули у всіх регіонах. Які наслідки для врожаю та як аграріям уберегтися від стихії?

Заступниця головного редактора

Весна 2020 року має шанс увійти в історію, як один із самих складних сезонів для аграріїв. Тривала посуха непокоїть фактично з осінніх місяців. У квітні ситуацію погіршили пилові бурі, які здійняли у повітря самий дорогоцінний шар ґрунту. На жаль, в країні замислюються про вітрову ерозію, коли куряву з пилу видно неозброєним оком. Як вітри вщухають, інтерес до проблеми знижується.

Післядія пилових бурь триває довгі роки

Існує кілька видів ерозії. Вітрова - це коли мілкозем, найтонша, найцінніша частина ґрунту переноситься вітром, в залежності від швидкості, на різні відстані.  «Звичайно, це знижує родючість, оскільки з полів зносяться мулисті частинки ґрунту,  де містяться поживні речовини, мікрокомпоненти. Відбувається збіднення ґрунту», - говорить Святослав Балюк, директор ННЦ "Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського".

 За його словами, масштабні бурі проявляються не щорічно, раз у 3-5, іноді 10 років. Найсильніші пилові бурі відбулися у 1968 році. Тоді мілкозем знесло на значні відстані, і знадобився тривалий час для відновлення.

«Оцінити втрати від пилової бурі складно. Зниження врожайності може становити 10-30% в залежності від ступеня прояву. І післядія явища буде проявлятися багато років потому, неможливо одразу відновити знесену частину ґрунту. Тому водну і вітрову ерозії називають «тихою» кризою планети. Якщо водну ерозію ми ще можемо прогнозувати, то вітрова, як правило, стихійна», - розповів відомий вчений.

Аграрії в очікуванні

Негативний вплив пилових бурь на полях агрохолдингу «Астарта» у квітні 2020 року вважають незначним.  В компанії відзначають, що завдяки вчасним агротехнічним заходам та посіву, технології вирощування культур не планують коригувати.

Агрохімік-ґрунтознавець компанії «Астарта», Вікторія Олійник розповідає: «Поки ми в очікуванні наслідків пилових бурь. Розраховуємо, що вони не будуть суттєвими. Це залежить від культури, періоду, від глибини посіву. У всіх агрофірмах холдингу ми посіяли цукрові буряки до початку пилових бурь, сходи ще не почали отримувати, тому стихійне явище не здійснило суттєвого впливу. Є ризик ураження бактеріозами посівів, якщо сходи вже були помітні, і могли бути фізично пошкоджені від «ударів» об ґрунтові агрегати. Іноді, посіви після таких явищ необхідно частково пересівати. Більш пізні посіви, вважаємо, в безпеці.

Читайте також: Петро Мельник: Всі будемо працювати на вологу, в цьому напрямку підуть всі технології

Василь Драбанюк, агроном-консультант, який веде господарство у Київскій області, значних проблем після бурь не відзначає, але не виключає, що через два тижні проблеми можуть стати більш наочні. «Місцями бурі зачепили посіви зернових. Сильних пошкоджень немає. Думаю, що стимуляторами та підживленнями можна буде виправити ситуацію. Стан посівів стане зрозумілим через два тижні. Відсутність вологи непокоїть більше, ніж бурі».

«В нас землі в багатьох регіонах, та скарг від агрономів  майже не отримували. Там, де важкі чорноземи, бурі нічого не вдіяли, оскільки максимально вітер міг зняти до 1 см ґрунту. Надходили сигнали про вітрову ерозію від агрономів з Полтавської та Вінницької  областей», - додає Вікторія Олійник.

Чи зарадять добрива?

Втрати поживних речовин з ґрунту внаслідок пилових бурь можна лише частково компенсувати добривами.

Сергій Вакал, директор Науково-дослідного інституту мінеральних добрив і пігментів Сумського державного університету, вважає: «Пилові бурі зменшують товщину родючого шару ґрунту. Тому для підтримання урожайності сільськогосподарських культур актуальним завданням аграрієв є агрохімічне обстеження ріллі, і вже за його результатами можливо розраховувати збільшені дози внесення азоту, фосфору і калію,  окремо кожного елементу, або у складі  NPK- добрив. Зменшення товщини родючого шару при пиловій бурі призводить до зниження вмісту гумусу в ньому, що потребує внесення органіки. Це можуть бути гній, торф,  сапропель і, як варіант, гумати лужних металів та мікроелементи у вигляді хелатів».

На його думку, результати обстеження можуть слугувати орієнтиром для трейдерів і виробників добрив щодо корегування своїх  бізнес- і виробничих програм.

«Добрива можуть компенсувати втрати поживних речовин через бурі. Але лише у плані живлення рослин, а не стосовно відновлення родючості ґрунтів. Аграріям слід робити поправку на ту частку речовин, яка була знесена. Це вимірюється, робляться проби, і корегується система удобрення. Максимальні поправки можуть сягати 10-30%», - розповідає Святослав Балюк.

Цьогоріч ерозійні явища все ж не такі сильні, щоб сільгоспвиробники значно коригували системи внесення. Василь Драбанюк зазначає: «Щодо додаткового внесення добрив, будемо дивитись на ситуацію через два тижні, і тут важлива наявність вологи.  Давати добрива без достатньої вологи, це як людині, яка хоче пити, дати сіль. Цей рік дуже важкий з огляду на погодні умови, я такого не пам’ятаю».

В «Астарті» плани щодо внесення добрив залишаються незмінними. «Збільшувати норми добрив після пилових бурь вважаю недоцільним. Якби було пошкоджено рослини, тоді мало б сенс збільшувати внесення добрив, застосовувати антистресанти. На наших полях озимі в досить доброму стані, а ярі зернові ще не мали сходів в цей період, тому пилові бурі не змогли їх пошкодити», - говорить Вікторія Олійник.

Вчені вважають, що у будь-якому випадку слід зважати на живлення ґрунту мікроелементами та органікою. «Живлення рослин NPK-добривами важливо, та втрати мікроелементів з ґрунту через вітрову ерозію можуть стати навіть більш відчутними.  Раніше вони поповнювалися за рахунок гною, та сьогодні він майже не вноситься», - розповідає Святослав Балюк.

З цією думкою цілком згоден Сергій Вакал: «Свого часу вченими за результатами агрохімічного обстеження ґрунтів України було зроблено висновок щодо високої потреби сільського господарства в мікродобривах, особливо в цинку, бору, міді, молібдені тощо. Тому саме на ці види добрив слід звернути увагу».

No-Till у переможцях

В господарствах, де запроваджена технологія  No-Till, тобто фактично обробітку ґрунту не здійснюється, впливу вітрової ерозії не відчули.

«Такі господарства виграють. Сьогодні провідна роль у боротьбі проти вітрової ерозії – це різновиди обробітку ґрунту. Нульовий, поверхневий обробіток ґрунту – це більш стійкі до вітру поля, у порівнянні з традиційною оранкою.  До того ж  вони накопичують вологу», - розповідає Святослав Балюк.

«Цьогоріч ми зайвий раз переконалися, що знаходимось на вірному шляху, використовуючи технологію No-Till, - говорить Михайло Драганчук, засновник популярного каналу No-Tiller та майданчику NTLAB. – На полях у ноутілерів взагалі не піднімався ґрунт. Вітер висушує верхній шар ґрунту навіть при мінімальному обробітку, повний захист від вітрової ерозії дає лише No-Till. Покривні культури – це ще один крок, щоб не тільки вберегтись від деградаційних процесів, а ще й покращити родючість грунту».

На його думку, на No Till варто переходити, навіть тільки заради захисту від вітрової ерозії. «Географія пилових бурь почала поширюватися з півдня на північ, тепер аграрії частіше замислюються щодо застосування No-Till.  Деяким виробникам зручно списувати весь негатив на непоборну силу стихій, та досвід свідчить, що ми всі здатні вжити практичних заходів проти ерозій. В Україні багато землекористувачів, землевласників, та, на жаль, мало справжніх землеробів», - наголошує Михайло Драганчук.

Відповідальних за бурі не призначено

Сьогодні в Україні спитати за боротьбу з пиловими бурями нема з кого. Як і нема відповідальних за надлишкову розораність земель, що сприяє перенесенню родючого шару ґрунту на значні відстані. Стосовно лісосмуг, які є перепоною для буревіїв, то вони також без господарів.

«Раніше питаннями розораності земель мало займатися Мінагрополітики. Наука давно внесла пропозицію знизити показники ріллі на 6-10 млн га, та ніхто на це не зважився. Сьогодні землекористувачі самотужки вирішують ці питання. Спитати за вітрову ерозію нема з кого. Аграрії поодинці з проблемою не впораються, потрібно, щоб підключилася держава. У всьому світі фермери за грунтоохоронну діяльність отримують дотації», - розповідає Святослав Балюк.

Читайте також: Андрій Кошиль: Серйозні покупці, налаштовані на великі обсяги земель, не йдуть у «схеми»

Певна робота проти вітрової ерозії проводиться за допомогою міжнародних організацій. Вітрова ерозія є частим явищем в посушливих регіонах степової та лісостепової зон України. Особливо небезпечні піщані бурі на Херсонщині, які здатні винищити посіви сільськогосподарських культур. Тому вже два роки в цих регіонах працює проект «Інтегроване управління природними ресурсами на деградованих ландшафтах степової та лісостепової зон України», що реалізується Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) за фінансової підтримки Глобального екологічного фонду (ГЕФ).

Робота проекту базується на декількох компонентах, основні з яких - поширення грунтозахисних технологій та робота з лісосмугами. По-перше, запроваджено Польову школу фермера «Ґрунтозберігаючі технології у землеробстві». Школа покликана поширювати  серед аграрної спільноти практичні  та теоретичні знання щодо застосування ґрунтозахисних технологій.

Минулого року було проведено низку практичних одноденних тренінгів, присвячених розгляду всіх сезонних польових робіт: від початку весняної посівної до збирання врожаю. Тренінги відбулися  у господарствах степової та лісостепової зон України. Пілотними областями для реалізації проєкту є Херсонська, Миколаївська, Харківська та Київська області, - повідомляється на офіційному сайті Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

 

Читайте також: ОТГ в умовах земельного ринку та коронавірусу — Іван Фурсенко

Зміни клімату, на думку опитаних експертів, тільки посилять вітрову ерозію. Виклики природи диктують необхідність подальшої адаптації аграрних технологій.

 



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама