Блог агронома: посівна та приморозки

Мене звати Юрій Горбачов, і я вже четвертий сезон працюю в ФГ «Аллазаров», яке розташоване в Київській області, Кагарлицькому р-ні, село Півці. Протягом року я буду ділитись з вами своїми думками стосовно схем захисту та живлення, а також застосування нових технологій. Буду розповідати, що відбувається на моїх полях, і відзначати цікаві чи незвичні ситуації.

Був нещодавно на полях озимих, і хочу сказати, що зернові наразі в поганому стані. В нашому господарстві їх підживили КАС, та рослини місцями все одно мають салатове забарвлення. Виною тому – посуха з приморозками. Однак, після недавнього дощу ситуація має покращитись. 

Через погодні умови довгий час відкладали обробку озимих пестицидами. Холодно, і препарати просто не спрацювали б. Потрібно, аби середньодобова температура перевищувала +10°C, і вночі не було приморозків. Тому провели її лише 18-19 квітня. Обробляли Дезаралом (карбендазим, 500 г/л) у нормі 0,5 л/га із додаванням Голд Стар Екстра (трибенурон-метил, 563 г/кг + тифенсульфурон-метил, 187 г/кг) у нормі 35 г/га. На полях, де присутня стійка до трибенурон-метилу падалиця соняшника, працювали Дезаралом у нормі 0,5 л/га та Агентом (2,4-Д 2-етилгексиловий ефір, 452 г/л + флорасулам, 6,25 г/л) у нормі 0,4-0,5 л/га.

Особливості національної посівної

Весняна посівна в нас вже розпочалась, хоч і з певними обмеженнями. Ми вже посіяли ріпак ярий на площі 60 гектарів; решту культур тільки починаємо сіяти. Зважаючи на погоду, цієї весни ми вирішили не поспішати. Адже був один рік, здається, 2017-й, коли ми посіялись раніше. Тоді було тепло, ґрунт прогрівся, і ми 300 гектарів засіяли кукурудзою. Це була фатальна помилка, що коштувала життя двум сотням гектарів, які довелось пересівати. Тоді через похолодання зерно довго лежало в землі і втратило схожість. Воно почало проростати, але зупинило ріст через холоди і просто згнило.

Читайте також: Карантин, посуха та курс валют. Які фактори найбільше впливають на посівну-2020?

Ріпак сіяли 3-4 квітня з нормою 1,24 млн насінин на гектар. Обрали гібрид “Сіріус”. Зробили передпосівну культивацію та розкидали 150 кілограмів аміачної селітри на гектар. Потім  посіяли двома сівалками “Pottinger” та закоткували. Станом на 22 квітня вже отримали сходи. Ріпак сходив довго, але нещодавній дощ зі снігом, який приніс нам 12 мм вологи, трохи посприяв сходам. Втім, приморозки дещо призупиняють розвиток рослин. Взагалі перепади температур, коли вдень тепло та вночі морозно, негативно впливають на посіви.

Чим сіяти?

Посів кукурудзи та соняшника розпочали одночасно. Кукурудзу сіємо сівалкою “John Deere”, а соняшник – 8-ми рядковою “Червоною Зіркою”. Таке розподілення обов’язків не випадкове: адже “Червона Зірка”, на відміну від “John Deere”, гірше сіє кукурудзу. 

А от із посівом соняшника дещо гірше в «американця». Справа в тому, що нам прислали диски до сівалки з великими отворами. Через це бувають “двійники” та “трійники” (декілька рослин в одному місці). Тому ми попросили їх замінити і отримали диски, в яких взагалі не було отворів, і ми самі їх свердлили під соняшник. Але ви ж розумієте, що заводська деталь працює краще, ніж перероблена самостійно. Тому й сіємо соняшник “Червоною Зіркою”. Гібрид обрали стійкий до трибенурон-метилу – “Рекольд”, а посів плануємо завершити за 4-5 днів, оскільки маємо під нього площу всього 120 гектарів. Під посів вносимо по 40 кілограмів аміачної селітри на гектар для старту.

Читайте також: Нафта у мінусі. Чи є плюси для українських аграріїв?

З посівом кукурудзи плануємо впоратись за 10 днів. Адже сіяти треба близько 400 гектарів. І це за умови, що “Червона зірка” після посіву соняшника також приєднається до сівби кукурудзи. Як я вже писав у минулому блозі, сіємо “Голосіївську 260”, а під посів вносимо 60 кілограмів аміачної селітри на гектар. 

Хочеться вірити, що вологи для посіву вистачить. У разі необхідності будемо збільшувати глибину висіву навіть до 6 см. Сподіваємось, що до цього не дійде. Наразі, я налаштований сіяти на 3-4 см, адже на всіх полях ми провели закриття вологи, її поки достатньо. На полях, де ця операція не проводилась, зараз просто тріщини та “коржі” по декілька сантиметрів. Навіть там, де волога була закрита, якщо й надалі не випадуть опади, ситуація буде критична.

Також ми довго не могли вирішити, чи будемо проводити боронування перед посівом кукурудзи, чи просто накриємо усе Гліфовітом (ізопропіламінна сіль гліфосату, 480 г/л). Навіть ремонтували нашу 18-метрову борону. Але після консультації з керівником агрономічного департаменту компанії «UKRAVIT» Олександром Мигловцем вирішили, що не будемо проводити обробіток ґрунту, аби не втрачати вологу. Замість цього внесемо Гліфовіт у нормі 2 л/га в суміші із ґрунтовим гербіцидом Хортус (ацетохлор, 900 г/л) у нормі 2 л/га. А згодом проведемо коткування.

Стежте й надалі за моїм блогом, може, знайдете і для себе щось корисне.