Бізнес на молекули. Як зростати підприємцю на ринку свинини

Спочатку вони придбали м’ясокомбінат, а потім рухались до свинарства і власного виробництва кормів. Так народжувалась співдружність виробництв «Прилуки-ГарантБуд» (ТМ «Біла льошка»), «Прилуки-Агропереробка» та ПРАТ «Прилуцький м’ясокомбінат (ТМ «Прилуцькі») в рамках родини Рожків. Читайте історію розвитку господарства у попередньому випуску «Бізнес на молекули».

Компанію «Прилуки-ГарантБуд» не можна назвати флагманом за обсягами виробництва, оскільки на ринку свинини є значно більші гравці. Але це той випадок, коли вирішує не розмір, а підхід до справи. Прагнення до розвитку в родині Рожків багатовекторне. Тут планують і земельний банк розширювати, і нові лінії з переробки запускати, нарощувати поголів'я тварин та виробництво кормів, збільшувати експорт продукції тощо.

— «Прилуки-ГарантБуд» є одним із показових підприємств. По-перше — вони у бізнесі вже не перший рік, мають значний досвід і своєю справою займаються професійно. Незважаючи на те, що вони є відносно невеликим підприємством, ведуть бізнес так, що в них є чому повчитися. До плюсів можна віднести факт, що це сімейний бізнес із інтегрованою структурою, — каже президент Асоціації «Свинарі України» Оксана Юрченко.

Власні корми рятують

Основна проблема поточного сезону, з якою зіткнулась галузь свинарства — значне зростання цін на кормову сировину. Багато виробників восени працювали у збиток. У «Прилуки-ГарантБуд» тільки на третину забезпечують себе зерном на корми і прагнуть підвищити цей показник. Власне кормовиробництво дозволяє істотно знизити собівартість продукції.

— Можливість виробляти корми — це можливість бути більш ефективним. Частка кормів становить на рівні 70% у структурі загальної собівартості виробництва свинини. Можливість управляти нею дає «широкий простір» для підвищення ефективності. Звичайно, здешевлюючи раціони, не слід забувати про якість кормів: економія не повинна спричинити погіршення виробничих показників тварин. Можливості оптимізації також залежать від рівня технологічності заводу. Однак загалом у кризові періоди, як зараз, навіть економія в декілька гривень на тонні корму, в масштабах виробництва виливається в те, що ти більш ефективний і конкурентоспроможний на ринку, — впевнена президент Асоціації «Свинарі України» Оксана Юрченко.

Переробні потужності завжди є перевагою підприємства у галузі свинарства. Вони дають можливість адаптувати тактику ведення господарських операцій під волатильний ринок живця. «Якщо підприємство має власну переробку, це ще один плюс. Адже воно може формувати, наприклад, запаси, коли ціна на живець йде донизу. Тобто переробка в структурі дозволяє більше маневрувати, підлаштовуючись під умови ринку», — каже президент АСУ.

Якщо говорити про кризові періоди, то слід пам’ятати про певну циклічність у свинарстві. Такі цикли складають близько 4−5 років, комфортних для роботи, потім настає певний період спаду. Поточний 2020 рік можна вважати кризовим, собівартість виробництва свинини зростає швидше, ніжа ціни на кінцеву продукцію.

— Як би загально не звучало гасло «підвищуй ефективність», воно працює. Дані бенчмаркінгового дослідження АСУ свідчать, що виробники недоотримують величезні суми коштів через недопрацьовані виробничі показники. Навіть, коли ціни на живець «немає», висока ефективність дозволяє заробляти чи працювати «в нуль», коли малоефективні підприємства несуть збитки. Тому фінансова грамотність, планування, бізнес-свідомість — мають бути завжди. Адже свинарство — циклічна галузь. Хто в бізнесі не перший рік, знають, що періоди комфортних для роботи умов чергуються з кризами, до яких треба бути готовим. Підвищення ефективності - найкраща підготовка, — зазначає Оксана Юрченко.

фото: приватний архів Дмитра Рожка й facebook Аграрна партія. Прилуччина

Ковбасні вироби forever

Що виробляти краще: свіже м'ясо чи ковбасні вироби, напівфабрикати? На це питання не має однозначної відповіді. Знавці торгівлі вважають, що споживачу потрібний широкий асортимент м’ясних виробів, а перевагою невеликих підприємств є створення унікальних рецептів. Зокрема, на гуртовому ринку «Початок», окрім свіжого м’яса, широко представлена ​​палітра ковбасних виробів.

— Не можна однозначно сказати, що споживач вибирає частіше свіже м'ясо, а не ковбасні вироби або копченості. Це різний сегмент товарів. Свіже м'ясо частіше використовується для приготування різноманітних страв. Не виключається приготування рулетів, рульки, сальтисону та ковбас в домашніх умовах. Але це для тих, хто володіє вільним часом і любить готувати. Купити готову ковбасу, м'ясний рулет, балик або сальтисон набагато простіше. До того ж, різні виробники пропонують унікальні рецепти і широку смакову палітру. Крім того, на відміну від великих підприємств, у яких все стандартизовано, малі фермери експериментують зі смаками і рецептами. Вони пишаються своїми знахідками і пропонують споживачеві завжди щось нове. Тому, вважаю, що свіже м'ясо не замінить ковбасу на полицях, — каже директор гуртового ринку «Початок» Олександр Воропаєв.

Рятують виробників у галузі свинарства й власні торгівельні мережи. Тоді «вершки» доданої вартості залишаються на підприємстві.

—  Виробники, які мають свою переробку і рітейл – у вигіднішій ситуації.  Наприклад, «Прилуки-ГарантБуд» має власну переробку і торгову марку. Хоч це і невелике підприємство, але інтегроване – це один із їхніх способів бути ефективнішими і залишати в структурі  додану вартість по ланцюжку виробництва свинини, - впевнена Оксана Юрченко.

Підприємство створило вже дві торгові марки: «Біла льошка» та «Прилуцькі» — для свіжого м’яса та ковбасних виробів відповідно. Брендування є важливим для просування не лише в мережах, а навіть на локальних ринках.

— Для успішної торгівлі на ринку «Початок» від виробника або оператора потрібно зовсім не багато. По-перше, якість продукції, а наша лабораторія за цим завжди стежить, вона повинна бути завжди на рівні. По-друге, оригінальний і унікальний продукт. Наш покупець обізнаний у кулінарних вишуканих стравах, його складно здивувати, не кажучи про те, щоб залучити й утримати. Робити базар — це також мистецтво. Проживаючи в певній місцевості, ми ходимо до одних і тих же продавців на ринку поколіннями. Продавці як і покупці можуть «передаватися» при зустрічі і по знайомству. Така традиція виключає, з великою ймовірністю, випадки недобросовісної поведінки як покупця так і продавця. Адже завтра всі дізнаються, що хтось поступив непорядно. Та століття торгових марок диктує свої умови і культуру споживання. Для тих, хто заходить на ринок і намагається залучити покупців, варто звернути увагу на брендування своєї продукції, упаковку. Все повинно бути безпечно, якісно і зі смаком. Не слід забувати і про додаткові сучасні інструменти просування продукції, мати можливість торгівлі онлайн, — рекомендує Олександр Воропаєв.

фото: Прилуцький м’ясокомбінат

Купити землю — простіше не стане

Щоб забезпечити підприємство повністю власними кормами, для цього потрібно збільшувати земельний банк, і краще мати землі із запасом — надлишки зерна завжди можна реалізувати. Та головні ризики несе майбутнє запровадження ринку с/г земель і повна невизначеність щодо цієї події.

— Насправді, купівля землі у вигляді корпоративних прав здійснюється вже досить давно. Це практикується. Для банків це не проблема. Процедура нічим не відрізняється від прийняття рішень по звичайному кредитуванню техніки чи поповнення обігових коштів. Єдине, що затрати на придбання землі можуть мати більший об'єм, порівняно з купівлею техніки. Приблизно корпоративні права одного гектара землі у різних регіонах оцінюються від 500 доларів до 1000 чи більше. Це може вимагати значних сум капітальних вкладень для розширення банку землі. У такому випадку фінансовий результат підприємства не завжди може покрити такі затрати. Але якщо збільшення банку землі здійснюватиметься на 20−30% від поточного, то агровиробництво зможе генерувати відповідний прибуток, — вважає Володимир Онищук, керівник розвитку продажів агронапрямку ПУМБ.

До 2024 року покупцями землі можуть бути лише фізичні особи, яким дозволяється придбати до 100 гектарів. «Діючі підприємства, як правило, мають не такий великий перелік людей, яким вони довіряють, і можуть здійснити оформлення землі на кожну з цих осіб. Тому купівля через механізм корпоративних прав буде ще мати місце в найближчі роки. На сьогодні рівень ставки за банківським кредитуванням на таку купівлю дорівнює тим же відсотковим ставкам, як і для поповнення обігових коштів тощо. В середньому по ринку це близько 13−15%, — каже експерт ПУМБ.

Держава багаторазово заявляла про можливості пільгового кредитування фермерів при купівлі землі. Проте поки чіткого механізму немає.

— Конкретики ще немає. Зараз багато банків, у тому числі і ПУМБ, лише почали процес внутрішнього обговорення, як це має здійснюватися. Але простіше процедура не стане. Чому? Тому, що ми розуміємо, що покупцями тут будуть фізичні особи, а ви маєте юридичну особу. Бізнес можна аналізувати. А фізичну особу яким чином? Лише через прив’язку до юридичної особи. Тому тут буде здійснюватися мікс: банк аналізуватиме юридичну особу, виробничі потужності, історичні результати у виробництві сільськогосподарської продукції, але при цьому кредит оформлюватиметься на фізичну особу, — розповідає Володимир Онищук.

З огляду на складнощі оформлення документів для купівлі землі у першу фазу запуску земельного ринку, можна прогнозувати, що найпростіше це буде зробити підприємцям з «чистою» історією.

— У першу чергу, вірогідно, що скористаються купівлею саме діючі підприємства, які показують свої офіційні доходи і витрати, мають певну офіційну рентабельність, залучають кошти і мають кредитну історію — саме отакі гарні позичальники і будуть мати найбільше шансів оформити якусь частку земель, які вони зараз обробляють, у власність. Робити це будуть через купівлю на фізичних осіб: власника, директора, сім'ю власника чи директора, — резюмує експерт ПУМБ.

Дізнатися більше, що відбувається на ринку м’яса та м’ясних виробів, можна з випуску «Бізнес на молекули» — Ринок свинини: дорогі корми стали викликом 2020 року