Ринок свинини: дорогі корми стали викликом 2020 року

Рослинне м'ясо чи свинина? Відповідь українців - на боці традиційних смаків. Та виробники у розпачі – здорожчання кормів стало головною загрозою галузі у 2020 році.

Заступниця головного редактора

 

Все більше вітчизняних фермерів обирають шлях доданої вартості, а значить, і власного виробництва. Та курс до якісного готового продукту не безхмарний, та, окрім здорового авантюризму, вимагає системного підходу і чималих інвестицій. Разом з банком ПУМБ ми продовжуємо проект «Бізнес на молекули». На реальних прикладах невеликих, але амбітних українських агровиробників, ми розповімо усі подробиці бізнесу «доданої вартості», за участі найкращих експертів різних галузей допоможемо вирішити чи не найболючіші питання наших героїв та дізнаємось, чи є майбутнє в української продукції на світовому ринку. Детально і «до молекул» читайте у серії наших випусків.

 

Посуха в Україні, не самий великий врожай зернових та ейфорія на світових ринках щодо цін на сільськогосподарську продукцію — усі перелічені фактори «працюють» на підвищення собівартості свинини.

Тваринники — заручники обставин

 

В Асоціації «Свинарі України» (АСУ) зазначають, що основна проблема поточного сезону, з якою зіткнувся весь сектор — значне зростання цін на кормову сировину. У собівартості свинини корми у середньому, займають 70%. Подорожчання кормів у порівнянні з початком року склало у середньому 40−60%.

«Ціна на живець свиней в Україні не компенсує здорожчання кормів. У листопаді відбулося сезонне „просідання“ ринку, через що виробники працюють у збиток. Цикл виробництва у свинарстві триває 180 днів — стільки в середньому відгодовують свиней до забою. Тобто тварин, яких зараз реалізують, догодовують дешевшими кормами. Та вже молодняк, який дорощують та відгодовують з жовтня, — цілковито на дорогій кормовій сировині Тому собівартість зросте ще більше, а ціна на живець також має підвищитися. Однак, це буде залежати від низки чинників: купівельної спроможності українців в умовах COVID, ціни та доступності імпортної свинини, сезонних факторів тощо», — розповідає президент Асоціації «Свинарі України» Оксана Юрченко.

Свинарі вже не вважають захворювання на африканську чуму свиней (АЧС) головною загрозою галузі та не відзначають значного впливу коронакризи на ринок. Увага перемкнулася на корми і, відповідно, очікування зростання цін на свинину внаслідок подорожчання зерна. Станом на кінець листопада 2020 року, щоб виробник був рентабельним, потрібно було, щоб свинина коштувала не менше 48−50 грн/кг у живій вазі, а рівень цін у цей період становив 42−43 грн/кг. 

«Усі основні культури з комбікормового „кошику“ — пшениця, кукурудза тощо — подорожчали. Ці цінові тренди характерні як для міжнародних, так і для нашого ринків, і вони нівелюють все інше», — констатує Сергій Касьянов, голова Ради директорів холдингу KSG Agro. 

А що за кордоном?

 

Глобальний попит на свинину високий та спостерігається обмеженість пропозиції через присутність у тій чи іншій країні вірусу африканської чуми свиней. Це захворювання стало причиною істотного зниження показників поголів'я свиней в окремих країнах і в цілому у світі.

-Минулі два-три роки у силу епідемії АЧС були дуже складними для світового ринку. У 2019 році загинула значна кількість свиней. Статистичні дані свідчать, що на початку минулого року у світі було 2 млрд свиней, з них 1 млрд — у Китаї. У Піднебесній більше половини поголів'я свиней загинуло, залишилося 400 тис. голів. І це проблема не однієї країни. Хвиля АЧС прокотилася Європою. Болгарія повністю «вигоріла», торкнулося ця хвороба господарств у Польщі, частини Німеччини та інших країн. Я вже не кажу про країни Азії та Африки. АЧС — це світова проблема, — каже Сергій Касьянов.

Світове виробництво свинини знизилось за підсумками 2019 року до 109,5 млн т забійною масою з рівня у 120, 5 млн т у 2018-му. Такі дані спадаючого тренду наводять у ФАО. Проте, згідно з їх прогнозами, у світі буде відбуватися зростання виробництва свинини, яке у 2029 році може сягнути 127,5 млн т забійною масою.

«Серед ключових країн для глобального ринку свинини — ЄС, США, Канада, Бразилія. Ці країни продукують понад третину світового виробництва свинини і є її ключовими експортерами. Окремо варто виділити азійські країни, зокрема, Китай, Японію, В'єтнам, Корею, Філіппіни, оскільки ємність цих ринків відповідає понад половині світового споживання свинини», — розповідає Олександра Бондарська, керівник аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України».

Імпорт продукції свинарства в Україну набагато перевищує експорт. Та в цілому йдеться про незначні обсяги міжнародної торгівлі, адже вітчизняні виробники часто налаштовані саме на внутрішній ринок. «KSG Agro уже зараз розвиває різноманітні програми кооперації з торговельною мережею „Сільпо“. Саме вони відправляють нашу продукцію на м'ясокомбінати, де її переробляють, а потім доставляють готову продукцію у мережу своїх магазинів. Наше співробітництво ми плануємо поглиблювати і розширювати, тому експорт нас особливо не цікавить. Нам набагато цікавіше продавати свинину в охолодженому вигляді на нашому ринку», — впевнений Сергій Касьянов.

Україна, як вже йшлося, не дуже потерпає від АЧС у 2020 році та формально знаходиться у зоні епідемії. Для експорту вітчизняної продукції необхідні спеціальні дозволи та угоди між ветеринарними службами України та країн потенційного експорту. «Зазначу, що таких угод сьогодні дуже мало. Вони є, наприклад, з Грузією, туди можна експортувати свиней у живій вазі і тушами. Є угоди з ще декількома країнами, але з великими гравцями ринку — їх немає, — пояснює ситуацію Сергій Касьянов.

Традиції понад усе

 

Появу рослинного м’яса разом з популяризацією здорового способу життя, зростання кількості вегетаріанців — можна вважати майбутньою загрозою глобальному ринку свинини. «Щодо загрози конкуренції з боку рослинних аналогів, то гібридні м’ясопродукти (суміш м’яса та джерел білків рослинного походження, — Ред.) чи їх вегетаріанські альтернативи, поступово отримають свою ринкову нішу, в тому числі за рахунок готових до гастрономічних експериментів м’ясоїдів. Проте, думаю, про це поки рано говорити, адже існуюча культура споживання справжнього м’яса має дуже глибокі історичні корені», — вважає Олександра Бондарська.

Поки що перемагають традиції. Українські споживачі обирають смак справжнього м’яса, та ще одним чинником на ринку свинини є платоспроможність населення. Останній показник дещо знизився саме через коронакризу.

-Попит на якісну свинину залишається високим, незважаючи на кризу і карантин. І це пояснюється просто: людям потрібно щодня харчуватися, а м'ясо, зокрема свинина — це одна з основних складових раціону, від її споживання нікуди не дітись. Звичайно, у теплу пору року, у сезон барбекю, напередодні свят спостерігаються сплески попиту, тоді і ціни трохи зростають. Цього року вони були обмежені купівельною спроможністю людей. Все-таки дехто втратив роботу, когось перевели на нижчу посаду чи урізали зарплату через карантин, — розповідає Сергій Касьянов.

Споживач на ринку завжди «голосує» гаманцем. Щодо свіжого м’яса, українці все частіше обирають курятину, виходячи з платоспроможності, а не за власними уподобаннями.

-Україна має давні традиції споживання свинини. Наразі цей вид м’яса є другим за популярністю серед українців, поступаючись курятині. На жаль, споживання червоного м’яса безпосередньо залежить від купівельної спроможності населення, тож бюджетніша курятина завоювала першість у м’ясному раціоні споживачів. Проте, по мірі росту фінансового благополуччя громадян, попит на червоне м’ясо та, зокрема, на свинину зростатиме. Це позитивно вплине на збалансованість раціону українців, оскільки фактичне споживання червоного м’яса на 55% менше за рекомендовані норми. Тож перспективи розвитку внутрішнього виробництва свинини в Україні безперечно є, — вважає Олександра Бондарська.

Перспективи переробки: свіже м'ясо, ковбаса чи пельмені?

 

Чим глибша переробка, тим більше доданої вартості отримує виробник. Світові виробники продуктів харчування прагнуть виробляти якісні напівфабрикати. Проте на ринку свинини домінує переробка до стану «свіжого м’яса». Виробництво пельменів, голубців чи млинців із м’ясом стримується низькою платоспроможністю українських споживачів, кулінарними уподобаннями та принципами здорового образу життя.

-З одного боку, виробництво свіжого м’яса є значно більш сталим, порівняно з об'ємами виробництва ковбасних виробів, яке послаблюється в останні роки. Щодо пельменів та інших морожених напівфабрикатів, дослідження поведінки європейських споживачів у період першого локдауну вказало на зростання популярності такої продукції через її більший термін зберігання, зручність та швидкість приготування. Враховуючи це, перспектива у глибокої переробки м’яса до морожених напівфабрикатів та готових до споживання продуктів, безперечно, є. Крім цього, такі продукти мають вищу додану вартість, що є позитивнішим для економіки в цілому, аніж реалізація сировини. З іншого боку, охолоджене м’ясо — це можливість приготувати страву «під себе», контролювати свій раціон, перетворити прийом їжі з простого поповнення енергетичних запасів на ритуал та задоволення, — вважає Оксана Юрченко.

Дізнатися більше, що відбувається  на ринку свинини, можна у наступному випуску "Бізнес на молекули" - очікуйте історію успіху Дмитра Рожка та його сімейного бізнесу "Біла льошка".



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама