Джмелі по найму: комахи-запилювачі стають затребуваним товаром

Сьогодні щоб отримати гарантований урожай більшість тепличників, ягідників та садівників використовують джмелів для запилення. Це пов’язано з кількома об’єктивними факторами, основний з них – це погодні умови та додаткова прибавка врожаю, залежно від культури, на 20–45%. Простори Інтернету переповнені сторінками онлайн-магазинів, які пропонують джмелів за досить привабливими цінам, тільки от з журналістами спілкуються вони неохоче. Та чимало виробників джмелів, господарств, які готові ділитися досвідом.

Джмелі над вишнями гудуть

Джмелі-запилювачі  стали частиною життя вітчизняних фермерів. Сьогодні вони гудуть над вишнями, томатами, абрикосами, лохиною, соняшником, огірком тощо. Експерти Асоціації «Ягідництво України» додають, що кількість компаній, які застосовують джмелів для запилення ягідних культур, останніми роками постійно зростає. Особливо серед тих виробників, що вирощують ягоди в закритому ґрунті, адже це позитивно впливає на врожайність.

З джмелями з 2009 року працює Олена Болтовська, керівниця проєктів Rosana Biological Solutions, тому бачила, як розвивався цей ринок в Україні. І про те, що попит на комах-запилювачів збільшується не у десятки, а у сотні разів - вона знає не з чуток. Фермери дедалі більше розуміють, яку роль вони відіграють у запиленні рослин.

«На жаль, кількість природніх запилювачів зменшується. Через неправильне господарювання помирають культурні бджоли. Також, негативно впливають на запилення рослин кліматичні фактори. Не буде запилення, не буде ягідної, кісточкової продукції. Альтернативою може стати гормональне запилення, але воно не до кінця вивчене. Фермери та власники присадибних ділянок, розуміючи можливу небезпеку від таких новітніх досягнень все більше купують джмелів.

фото: @RosanaBiologicalSolutions

Потрібно розуміти, що комахи різняться між собою терміном роботи. Є ті, які можуть працювати 8-10 тижнів, 10-12, а є з терміном робити всього 4 тижня. Не усі фермери знають ці нюанси. Європейські джмелі працюють набагато довше, адже культура їх виробництва нараховується десятиліттями, у то й же час в Україні робляться тільки перші кроки», - розповідає Олена Болтовська.

Купуючи сім’ї джмелів, варто звертати увагу не тільки на термін їх роботи, але й на коробку, в якій їх відправляють, і на сертифікат якості або ветеринарний сертифікат. Джмелі у достатній кількості для відкритого ґрунту повинні розміщуватись у кліматостійких вуликах. Саме у них живуть джмелі різного розміру: маленькі, середні, великі. В одній сім’ї має нараховуватись більше 50 волохатих. Кількість джмелів, які необхідні для 1 га залежить від культури та погодних умов. Для яблуневих, абрикосових садів потрібно 4-6 сім’ї на гектар, для лохини, у залежності від віку насаджень - 6-8 сімей.

фото: @RosanaBiologicalSolutions

Є ще один момент, на який варто звернути увагу, – ментальний.

«Людям важко зрозуміти, що джмелі - не конкуренти бджолам. Ніщо не примусить вилетіти бджіл з вулика, якщо на дворі менше +16⁰С, а от джміль «працює» вже  при +7⁰С. Сьогодні у нас усе починає цвісти при +6-7⁰С, і якщо рослину не запилити - урожаю не буде. Бджолярам потрібно зрозуміти, що джмелі ніякі не конкуренти бджолам, це трудяги з коротким віком життя, які допомагають фермерам отримати бажаний урожай», - додає керівниця проєктів Rosana Biological Solutions.

Читайте також: Українська аквакультура: як з перспективної стати успішною

За будь-якої погоди

На Івано-Франківщині знаходиться невелике та молоде господарство - «Беррі Прикарпаття». Оскільки у регіоні багато дощів, а як відомо, більшість захворювань від них та землі, тому одразу керівництвом було прийнято рішення вирощувати ягоду у закритому ґрунті. Побудували теплиці іспанського типу, які відкриті знизу по всій довжині, а також на вході-виході, облаштовано систему поливання, висаджено ягоди нейтрального дня, які плодоносять з травня до пізньої осені, деякі з них вимагають запилення. Тому було прийнято рішення купити джмелів-запилювачів для закритого ґрунту. Ще одна причина такого придбання – це, як говорилося раніше – погода.

«Хоча на дворі весна, через низьку температуру бджоли не літають, а джмелі літають навіть у похмуру погоду зранку до вечора. Бджол примусити працювати в таких умовах неможливо. З власного досвіду скажу, що якість ягід, запилених джмелями, набагато краща, ніж у самозапильних. Ми використовуємо вулики фірми Koppert, беремо небагато вуликів, але у їх якості не сумніваємося», - розповідає Богдан Лутчин, керівник фермерського господарства «Беррі Прикарпаття».

фото: @berryprykarpattya

Читайте також: Овочеві барви: які екзотичні види вже присутні на вітчизняному ринку

Підвищення якості

Виробничі потужності кластеру «АгроВесна» об’єднують 18 виробників, які спільно обробляють 500 га землі, з яких понад 350 га засаджено ягідними культурами. Кожен з цих виробників у той чи інший час використовував джмелів для запилення рослин. На полях ТОВ «Кооператив Агровесна» цей запилювач з’явився тільки минулого року. Це пояснюється тим, що саджанці лохини у господарстві висадили не так давно і необхідності в їх запиленні не було.

З минулого року в господарстві почали використовувати джмелів для запилення і у цьому році планують їх знову придбати.

«Джмелі купуємо в країні в офіційних дистриб’юторів європейських компаній. Минулого року комах до нас завезли з Польщі. Якщо для запилення лохини необхідні лише джмелі, у них хоботок довший, і вони можуть дістатись до нектару, який знаходиться у квітці чашоподібної форми, то малину чи суницю можуть запилити і бджоли. Для порівняння минулого року ми використовували джмелів і бджіл. Зазначу, що останніх ми використовували на малині і раніше.

Після запилення джмелями якість ягід однозначно покращилась. Якщо раніше у ягід малини кістянки були великими або нерівномірного розміру з поганим з’єднанням, то після запилення джмелями вони мають рівномірний розмір та міцно-з'єднані. Тому з усією відповідальністю скажу: якість ягід у нас покращилась», - говорить Євгеній Пилипончик, виконавчий директор ТОВ «Кооператив Агровесна».

фото: @agrovesna 

Читайте також: Золото у пляшці. Соняшникова олія стає дорожчою лише від чуток про квоти

І не тільки в Україні

Джмелі сьогодні використовують не тільки для запилення різних рослин, але і для лікування та профілактики захворювань. Знаючи ці особливості, їх застосовують у агросекторі в усьому світі. Для вирощування комах почали створювати джмелеферми, організації, які  слідкують за здоров’ям та їх міграцією. Одна з них – NAPPC, яка об’єднає близько 170 учених з Північної Америки. А в Австралію їх спеціально привозять, оскільки на материковій частині їх немає. Деяким європейським джмелефермам більше 30 років, наприклад бельгійська компанія Biobest у 1987 році стала першою, яка почала вирощувати джмелів.

Україна поки у цьому напрямку робить тільки перші кроки. Аграрно-дослідницька фундація «Жива країна» стала першою у країні, яка застосувала закритий метод повного циклу продукування, а не лише дорощування джмелів у промислових масштабах. В 2016 році був побудований завод-лабораторія виробничою потужністю 6-10 тисяч джмелиних сімей на рік. То ж попит створює пропозицію. Затребуваність комах для запилення буде лише зростати.