Овочеві барви: які екзотичні види вже присутні на вітчизняному ринку

Баклажан «Яєчний», шніт-цибуля, томати «Смарагдове яблуко», капуста «Романеско», огірок «Білосніжка», кукурудза «Хопі», цвітна капуста «Чеддер», перець «Шоколад», картопля «Солоха» - ці екзоти поступово з’являються на полицях магазинів, а от на продуктових ринках їх поки не видно. Agravery.com дізнавався наскільки перспективним є їх вирощування і чим зумовлений попит на них.

Попит зростає

Протягом останніх 3 років в Україні фіксується значне зростання попиту на екзотичну плодоовочеву продукцію. На це є  одразу декілька причин.

«За інформацією аналітиків Української плодоовочевої асоціації (УПОА), збільшення споживання екзотичних фруктів, в першу чергу, пояснюється трендом здорового способу життя, кількість прихильників якого зростає з кожним роком. Це загальносвітовий тренд, і Україна не є виключенням в ньому.

Крім того, збільшенню попиту сприяє і підвищення доходів споживачів – сьогодні українці вже можуть дозволити собі екзотичні фрукти та овочі,  не задовольняючи потреби свого умовного плодоовочевого кошику лише, так званим, борщовим набором», - говорить Катерина Звєрєва, директор з розвитку Української плодоовочевої асоціації (УПОА).

Звичайно, що більшість екзотичної плодоовочевої продукції імпортується, а фактором, що впливає на підвищення імпорту фруктів, є відносна стабілізація національної валюти, яка спостерігається протягом останніх років.

Читайте також: Сталий розвиток. Як цифра допомагає в агрономії

Домінування імпорту

Варто зазначити, що наприклад, банани, апельсини, ананаси, мангостани, манго та авокадо вже давно перестали бути екзотикою для українських споживачів – в країні сформувалася стійка культура до їх споживання не тільки у свіжому вигляді, але й у вигляді снеків. А ось лічі, маракуйа, пітахая, карамбола, які наразі набувають популярності в країнах ЄС, досі широко невідомі в Україні.

«Незважаючи на те, що більшість екзотичної плодоовочевої продукції на полицях українських супермаркетів представлена імпортом, в країні вже є певні вдалі спроби з вирощування, наприклад, кавунового огірка, скорцонери, рогатого огірка ківано, кольрабі та мангольду, трюфельної картоплі, фіолетового перцю.

На екофермі "Стодола" вирощують і консервують екзотичні банію та кавуновий огірок. фото: facebook Stodola Organic Farm

В більшості випадків, обсяги вирощування цих культур в Україні невеликі – фермери тільки «обкатують» технології виробництва, відпрацьовуючи потрібні їм технологічні карти. Втім, низка компаній вже реалізує свою продукцію в рітейлі та розглядає можливості виходу на зовнішні ринки. Успіх же в цьому сегменті бізнесу буде залежати від можливості інвестування виробника не тільки у вирощування, але й у переробку продукції», -  додає Катерина Звєрєва.

Читайте також: Юлія Воскобійник: На придбання нового обладнання для агробізнесу можна знайти грант до  €300 000

Колір має значення

Картопля – це другий хліб українців. Здавалась би, звичний для нас продукт може стати екзотичним, якщо змінити, наприклад, колір м’якуша. Рожева, червона, фіолетова, ясно-жовта, сніжно-біла… будь-якого кольору можна знайти на полицях магазинів знайомий усім продукт.

«Сьогодні у рітейлі присутні екзотичні сорти картоплі, але зовсім малими партіями. З одного боку це правильно, а з іншого – ні. Вирощувати тільки кольорову картоплю, а це нішевий продукт, небезпечно. У нього є чимало недоліків: низька урожайність, усього 14-16т/га та, бульби ростуть дрібненькі та різної невирівняної форми. Річ у тім, що кольорова м’якуш виникає при схрещуванні диких сортів картоплі. Щоб досягти довершеності такої бульби – крупна та ідеально рівна, потрібні десятиліття. Тож вирощувати великі та правильної форми коренеплоди поки на нашому ринку складно.

Із позитиву: кольорова картопля досить дорога на полицях супермаркетів. Якщо картопля vip-рівня коштує близько 20 грн/кг, то ціна кольорової стартує від 50-60 грн/га. Це вигідний товар, але мережі беруть невеликі партії та й не всі», - каже Оксана Руженкова, виконавчий директор Української асоціації виробників картоплі.

фото: @papas.ua

Картопля з незвичайним кольором м’якуші приваблює, інтригує, але вона залишається екзотикою для українців. Адже фермери, які намагаються її вирощувати, беруть від селекційних компаній посівний матеріал та особливо свій продукт не популяризують, не виділяють бюджет на маркетинг. Сьогодні тільки у деяких ресторанах почали пропонувати страви, у яких присутня кольорова картопля. На вигляд вони красиві, але культури споживання таких блюд у нас немає.

Це можна пояснити тим, що кольорові сорти картоплі були зареєстровані усього 5-6 років тому. Такого короткого терміну для просування сорту недостатньо. У той же час, активно цікавляться кольоровою картоплею сусідні країни.

«До нас зверталися представники DLG Туреччина, організатора міжнародних картопляних виставок. Вони пропонували нашим селекціонерам висадити у відкритий ґрунт на демо-полях кольорові сорти картоплі у Туреччині. Наші польські колеги також демонструють зацікавленість. Інформацію про українське ноу-хау мають у країнах Балтії, Білорусі, РФ. Інтерес HoReCa сусідніх країн доволі великий. Це перспективна пропозиція.

Скажу більше, відомий голландський кооператив AGRICO спостерігав за пошуками українських селекціонерів, був готовий викупити авторське право на один з розрекламованих ЗМІ сортів. Вони хотіли, щоб колір був максимально насичений і рівномірний, але цим критеріям сорт не відповідав та й досвіду передачі авторського права в бюджетників немає – можливість прогавили. Хочу похвалити компанію ПрАТ НВО «Чернiгiвелiткартопля», яка у минулому році вивела на ринок два кольорових сорти: Чорний Либідь (фіолетова м`якуш) і Фурор (червона). Вони задовольнили бажання європейських експертів», - зазначає Оксана Руженкова.

Кольорові сорти картоплі від «Чернiгiвелiткартопля»: Чорний Либідь (фіолетова) і Фурор (червона). фото: elitkartofel.com

Читайте також: Соєвий пасьянс: як підібрати систему захисту?

Кулінарні експерименти

У період локдауну в українців та європейців з’явилося багато часу. Вони стали більше цікавитися тим, що вони їдять і, що готують, та почали експериментувати. В їх меню з’явилися екзотичні та «елітні» гриби.

«Приготування їжі стало варіантом дозвілля і самовиразу, адже своїми кулінарними шедеврами можна поділитися у соціальних мережах, а не тільки з рідними. Дані грибівників Ірландії та Іспанії, якими вони поділились наприкінці 2020 року, також свідчать про збільшення попиту на екзотичні гриби і коричневі печериці», - пояснює Максим Єнченко, директор Інформаційної грибної агенції «УМДІС».

У Запорізькій області ФГ «Papri Cherry» вирощують не тільки огірки, томати, перець, а також таку нішеву культуру - паприку на біогумусі. Як розповідає Любов Воронкова, виробник овочів, попитом користувалися не тільки традиційні культури, а особливо томати-черрі та паприка. Ці продукти вони реалізували в роздріб, співпрацюючи з проектом «Вітамінна Коробка».

У садових центрах відзначають, що попит на екзотичні рослини та нові гібриди тільки зростає. Українці почали експериментувати і на своїх присадибних ділянках.