Вдала порада: як повернути дорадчі служби у ланцюг агровиробництва

Сільськогосподарські дорадчі служби в Україні працюють за законом від 2004 року. Згідно нього, субсидії на дорадчі служби мають виділятись в розмірі 5% від загальної державної підтримки агросектору. Але цих грошей дорадники не бачили всі роки існування закону.

Український дорадчий шлях

В перші роки набуття Україною незалежності, новостворені аграрні підприємства та селянські господарства зіткнулися з проблемою функціонування в ринковому середовищі та сучасних умовах світу. Хто як міг здобував знання з аграрного менеджменту та маркетингу, а про передові технології можна було дізнатись тільки відвідавши сусідні країни. Попит на сучасні знання посприяв створенню перших дорадчих служб в Україні. Вважається, що першою дорадчою службою в Україні став інформаційний центр, створений на початку 90-х років у смт. Заліщики Тернопільської області. Далі на допомогу розвитку аграрного консалтингу в Україні прийшли колеги з Європейського союзу, США та Канади. Державна політики з формування мережі сільськогосподарських дорадчих служб офіційно почала працювати із ухваленням закону «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001−2004 років» у січні 2001 року. Більш повноцінно відносини дорадчих служб із державою та фермерами були затверджені у 2004 році з прийняттям закону «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність». Ним регулюється: яким чином можна отримати свідоцтво сільськогосподарського дорадника, як проводити дорадчу діяльність та отримання державної підтримки на таку діяльність. Законом передбачено, що вона має складати не менше 5% коштів, передбачених для цих програм. Та зі слів «старожилів», українська дорада ніколи не бачила таких грошей. А тому не працює на повну.

Читайте також: Перші пішли. Масовий збір ранніх овочів буде дещо затриманий через погоду

Станом на березень цього року, в Україні офіційно зареєстровано 31 сільськогосподарська дорадча служба та 639 експертів. На кінець 2018 року налічувалось 9 сільськогосподарських дорадчих служб, у 2019 — 15, у 2020 — 30. В той час експерти зазначають, що в Україні має працювати мінімум по одному дораднику на одну об'єднану територіальну громаду, в залежності від її розмірів та можливостей розвитку.

Чи потрібен аграріям консалтинг?

Згідно дослідженням Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), в Україні великі агрохолдинги та середні сільськогосподарські підприємства площею понад 500 га отримують свої послуги майже повністю міжнародними та іноземними компаніями; 33 164 сімейних фермерських господарств площею від 20 га до 500 га мають середній доступ до дорадчих послуг, 90% з яких забезпечують постачальники сировини, чия неупередженість ставиться під сумнів, і лише 10% - професійні незалежні радники. Більше того, 4 мільйони дрібних фермерів (2−20 га) в Україні слабо обслуговуються дорадчими службами через відсутність належних політичних стимулів та інформації про доступність таких послуг.

Найпоширеніші на сьогодні консультативні послуги в Україні, які пропонують дорадчі служби:

Разом з цим, згідно аналізу фахівців ФАО в Україні, фермери просять, щоб консультаційні послуги допомагали розвивати та надавали більше інформації в таких сферах:

Валерій Колоша, Чернігівська обл. ПСП «Пісківське», 3000 га

Власник ПСП «Пісківське» Валерій Колоша вирощує на 3000 га сільськогосподарських площ корми для 3200 голів худоби. Залишки гектарів засіває кукурудзою, соняшником та цукровим буряком. Від початку заснування підприємства у 2000 році один раз користувались послугами дорадників, згадує Валерій Колоша. Це був консалтинг з тримання корів молочного стада, цю послугу йому запропонували по-знайомству і безкоштовно. За всіма іншими питаннями звертається до аграрних асоціацій, в яких він приймає участь.

«Незважаючи на свій досвід роботи на агропідприємстві, завжди є куди розвиватись, вивчати нове. Це не говорячи вже про чисельні закони з фінансової сфери, які дуже часто змінюють та ухвалюють нові. Без роз’яснень юриста складно розібратись, що вимагає від нас держава. За досвідом завжди звертаюсь до послуг фахівців ГС „Всеукраїнська аграрна рада“ та Асоціації виробників молока, до яких ми входимо. Справа в тому, що за порадами краще йти до перевірених експертів. Які зацікавлені в тому, щоб ти отримав фахову відповідь на те чи інше запитання», — зауважив Валерій Колоша.

Інна Лісовська, Волиньська обл. зелений туризм, 3 га

Інна Лісовська все життя прожила у місті, але завжди мріяла переїхати до села та почати власну справу. 6 років тому вона продала квартиру у Нововолинську та переїхала у село по-сусідству. Придбала маленький будинок на три гектари землі поруч. Планує створити місце для зеленого туризму. Вже є невелика пасіка, виноградник, висаджує трави чайних сортів, будує екотеплицю. Але за весь цей час Інна Лісовська не прийняла жодного туриста. На ривок у будівництві господині не вистачає фінансових ресурсів, а банки не дають позик.

«Я вже шість років намагаюсь запустити свою справу на селі. Мені не вистачає часу та фінансування. Із порад я би хотіла отримати фахові відповіді щодо структури оформлення свого підприємства, керівництва персоналом та написанням заявок на грантові програми. Я тривалий час шукала курси сироваріння у нас в країні. Не знайшла. Довелось купляти курси в іноземців, витратила на це 8 тис. грн. Гроші для мене великі, але я ризикнула. Після проходження курсів, за перший тиждень я продала близько 15 кілограмів сиру. Зараз сироваріння єдине, що проносить мені дохід. Найближчим часом я зареєструю власну торгову марку Це вже приносить користь і місцевим жителям, бо молоко я стала купляти в них за більшу ціну, ніж у перекупників», — розповіла Інна Лісовська.

За рахунок сироваріння, Інна Лісовська планує завершити будівництво еко-комплексу.

Життя дорадників

Як раз для таких підприємців як Інна і має працювати державна підтримка дорадництва: коли є бажання вчитись і розвиватись, але грошей на консалтинг не вистачає, каже співзасновниця Сільськогосподарського Дорадчого Центру «Фермерська країна» Наталія Табінська. Раніше Наталія очолювала сільськогосподарський департамент при Львівській ОДА. Це дало змогу набратись досвіду щодо потреб фермерів та зрозуміти, що дорадництво користується попитом. Наразі Наталя із п’ятьма однодумцями вже понад рік надає дорадчі послуги, для цього створили центр у 2,5 гектара. Там працюють демонстраційні поля, на яких проводять групові та одиночні навчання.

Читайте також: Соєвий пасьянс: як підібрати систему захисту?

«Я багато їздила по світу та привезла іноземний досвід агроконсалтингу, коли, окрім юридичних та бухгалтерських послуг можна наочно показати, як доглядати за с/г рослиною. На демонстраційному полі у нас вже присутні лікарські трави, помідори, малина, виноград, сад плодово-ягідних дерев, є гектар лаванди. До дорадництва ми залучаємо фермерів, які успішні у виробництві цих культур, і вони розповідають на практиці про особливості вирощування», — каже Наталія Табінська.

Проте, шлях створення дорадницької служби не простий. Службу створили у 2019 році, а коли вийшли на робочий ритм, то Україну накрила коронакриза. Наразі Фермерська країна проводить близько 10 змістовних консультацій на місяць, також надають безліч коротких порад. Наразі служба зробила наголос на співрпацю із ОТГ, організовують там семінари та пишуть план дій з розвитку с/г в громаді. За свої послуги беруть від 500 до 10 тис. гривень, в залежності від складності дорадчої послуги. Грошей вистачає тільки на зарплату і то не кожен місяць, каже Наталя Табінська.

«Фінансування з боку держави немає. Ми намагались брати участь у державній підтримці дорадництва в минулому році, але не спромоглися. Цьогоріч знов будемо намагатись отримати допомогу. Чесно кажучи, вона на сьогодні не зовсім зручна для аграрія. За принципом, який прописаний на цей рік, держава компенсує 90% дорадчої послуги аграрію, але вже після її оплати і то в кінці року, що не дає впевненості виробнику щодо повернення грошей. Ти платиш 100% сьогодні та не розумієш, повернуть тобі їх чи ні. Було б краще, якщо б фінансувались самі дорадчі служби. Це б дало змогу активніше долучати фермерів до отримання наших послуг, бо попит є», — зауважила Наталя Табінська.

Якщо держава немає дорадчих організацій на селі, то люди в ньому не розвивають власний бізнес, він знаходиться на слабкому менеджментському і технологічному рівні, каже президент Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України Іван Паньків.

«Хтось мусить нести місію надання інформації жителям сіл та с/г виробникам. Якщо є дорадча служба, вони, певним чином отримавши сертифікат дорадника, працюють і надають послуги. В тій ситуації, коли ніхто не дає грошей, то дорадчі служби починають шукати там, де вони є. Розвитку дорадництва заважає працювати невиконання законів. У нас в діючому законі від 2004 року прописано, що допомога дорадчим службам має бути на рівні 5% від всієї сільськогосподарської держпідтримки. Цього не було жодного року з моменту існування цього закону. То навіщо писати нові? Якщо досить виконувати старі закони, щоб отримати розвиток дорадчих служб», — зазначив Іван Паньків.

Та додав, що дорадчі служби отримають певний стимул, у разі надання компенсації дорадчих послуг та у разі отримання фінансової державної підтримки за іншими напрямками.

«Якщо фермер приймає участь у державній підтримці, отримує гроші, а потім закривається через 2−3 роки, то таке фінансування буде неефективним. Я пропоную супроводжувати державну підтримку дорадчими послугами. Фермер має сплатити за послуги дорадника, а потім держава має йому компенсувати наші послуги. Тут потрібно робити саме в такому варіанті, тому що в цьому випадку фермер буде вимагати надання гарних послуг з дорадництва», — заявив Іван Паньків.

Досвід Німеччини

Дорадництво в Україні, як і аграрний сектор в цілому, проходить процес комплексного реформування, кажуть у Проєкті Німецько-українського агрополітичного діалогу (АПД). Серед основних проблем дорадництва в Україні тут називають недостатню компетенцію в окремих дорадників, що викликає певну недовіру до всіх дорадників загалом. А також недостатню обізнаність основних споживачів дорадчих послуг про наявні можливості.

«З огляду на характерну аграрну структуру, ще до набуття незалежності - великі аграрні підприємства з низкою фахівців у різних областях — в Україні протягом тривалого часу дорадництво не розвивалося як окремий напрямок. Ринок дорадчих послуг, як такий, не було сформовано, в тому числі через неправильне стимулювання. У зв'язку з цим відсутня свого роду традиція звертатися до дорадників, тим більше самостійно платити за надані послуги. Підприємствам не завжди зрозуміло, навіщо платити за щось нематеріальне. Хоча ця практика поступово змінюється, вони набувають позитивного досвіду», — каже заступниця керівника проекту АПД Марія Ярошко.

При цьому від держави фермери все ще очікують надання безкоштовного консультування, що не може бути довгостроковим та сталим підходом, особливо, коли мова йде про послуги, спрямовані на розвиток приватного бізнесу, додала Марія Ярошко. Вже протягом декількох років АПД проводить щорічний комплексний семінар з підвищення кваліфікації українських фахівців-дорадників, а також допомагає їм комунікувати із європейськими колегами для отримання досвіду.

У Німеччині с/г дорадництво має комплексну структуру. З огляду на історичні та географічні особливості, на території країни існують три основних провайдери дорадчих послуг — держава, аграрні палати, а також приватні консалтингові компанії. Зрозуміло, що крім того — як і в Україні - також консультації надають компанії, що продають певні фактори виробництва (насіння, хімікати, машини тощо).

Важливо відзначити, що якість дорадчих послуг в Німеччині дуже висока, консультанти мають практичний досвід і дуже серйозно ставляться до своєї роботи, беруть на себе певну відповідальність, консультуючи сільгосппідприємства. Крім того, невеликі господарські структури підштовхують фермера до залучення дорадників, оскільки для керівника фермерського господарства неможливо самому бути експертом у всіх нюансах виробництва. С/г дорадництво можна розглядати як окрему сервісну одиницю для залучення інновацій на підприємство.

Часто запити на консультування пов'язані із необхідністю правильно впровадити певну технологію, або скласти документацію, що необхідна для отримання фінансування від ЄС. Роль дорадників у Німеччині стає особливо значущою в питаннях забезпечення фінансової підтримки з боку ЄС. У зв'язку з цим також для фермерів все більш важливими стають аспекти сталого розвитку, збереження біорізноманіття, впливу на навколишнє середовище, дбайливого використання ресурсів тощо. Ця тематика широко представлена серед запитів до дорадників, поряд із загальними господарськими та технологічними питаннями.

Читайте також: Юлія Воскобійник: На придбання нового обладнання для агробізнесу можна знайти грант до € 300 000

Ряд питань, — так звані суспільно-корисні теми — перехід підприємств до молодого покоління, соціальна проблематика тощо — можуть також частково субсидуватися державою. У той же час за консультації, спрямовані на підвищення прибутковості аграрного бізнесу, підприємства мають платити самостійно і немалі гроші. Крім того, слід зазначити, що дорадництво в Німеччині тісно пов'язане із наукою та впровадженням наукових відкрить і досягнень, що виводить дорадництво на якісно більш високий рівень.

Світовий досвід

Аналізуючи український досвід розвитку дорадництва, у ФАО назвали 5 головних причин, які стають на заваді аграрному консалтингу.

«У 2019−2020 роках ФАО підтримала проект з розробки оновленої моделі для більш ефективних, с/г дорадчих послуг в Україні. Сама модель передбачає визначення та покладання відповідальності за якість надання дорадчих послуг на національному, регіональному та місцевому рівнях, — розповіла в коментарі Agravery.com фахівець ФАО з питань сільського господарства, керівник проектів з надання дорадчих послуг в Україні Невена Александрова-Стефанова. — Також ФАО надала рекомендації профільному міністерству щодо розробки політики та плану дій для створення національної дорадчої служби, та оновлення чинного закону про дорадчі послуги».

У ФАО зазначають, що деякі механізми, зокрема фінансові та державне приватне партнерство, мали б користь від досвіду, які дають пробні проекти. Наразі ФАО реалізує на сході України два проекти у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру, за допомоги яких планується покращити так звану «Легку модель дорадчої системи» (Light model of Agriculture Advisory System), основою якої є посередництво між місцевою владою та державно-приватним партнерством.

Окрім цього, ФАО розробляє інформаційний портал, на якому дорадники зможуть розмістити інформацію про себе, а фермер чи сільгоспвиробник, що потребує консультації, за допомогою зручної навігації зможе знайти відповідного дорадника. Ця платформа створена для фермерів, дорадників та постачальників послуг у Донецькій, Луганській та Запорізькій областях, однак у планах є розширення географії користувачів платформи на всі області України. Така платформа може також стати механізмом координації та обміну знаннями дорадчої системи, а отже, покращувати управління, якість, моніторинг та оцінку системи, додали у ФАО.

Державна підтримка

Світовий досвід і практика ЄС свідчать, що сільськогосподарське дорадництво — це ефективний механізм управління інноваційним розвитком сільського господарства і сільських територій. Так кажуть в Міністерстві економічного розвитку. Проте там розуміють, що скорочення державного фінансування, завершення міжнародних програм технічної допомоги, коштами яких фінансувалась діяльність дорадчих служб, низька платоспроможність фермерських господарств — унеможливило здійснення діяльності більшості дорадчих служб, або призвели до зниження їх активності.

Цьогоріч із 4,5 млрд гривень державної підтримки агросектору спрямують 15 млн гривень на компенсацію отриманих фермерами дорадчих послуг.

«Мінекономіки розроблено та подано на розгляд Уряду проект постанови Кабінету Міністрів України „Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств“, яким, зокрема, впроваджується новий напрям державної підтримки для отримання сільськогосподарських дорадчих послуг — у період становлення (перші три роки від дати реєстрації) господарства отримають підтримку для отримання дорадчих послуг у розмірі 36 тис. гривень», — прокоментували Agravery.com ситуацію із фінансування дорадництва у Мінекономрозвитку.

Також Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» доповнено статтею, якою передбачається державна підтримка сільськогосподарської дорадчої діяльності, шляхом часткової компенсації сільськогосподарським дорадчим службам, понесених ними витрат при наданні сільськогосподарських дорадчих послуг суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність у сільській місцевості, та сільському населенню.

«На жаль, на сьогодні відсутня система контролю і моніторингу дорадчої діяльності, спостерігається безсистемність роботи зареєстрованих дорадчих служб, недостатній рівень якості наданих послуг, неукомплектованість кваліфікованими спеціалістами. У зв'язку з цим, Мінекономіки здійснюється робота з перегляду законодавства, що регулює с/г дорадчу діяльність, та спільно з представниками зацікавлених громадських об'єднань, організацій та отримувачів дорадчих послуг планується визначити оптимальну та ефективну модель сільськогосподарського дорадництва, з урахуванням кращих європейських практик», — пояснили в МЕРТі.