Реклама

Катерина Шор: Агрохолдингам вже пора рахувати свої викиди вуглецю, щоб не втратити експорт до ЄС

Євросоюз все більше закручує екологічні гайки. Жорсткіші вимоги прописують у всіх секторах економіки: промислового, енергетичного, торгівельного та аграрного сектору, змінюється політика щодо захисту біорізноманіття.

журналіст Agravery.com

Наприкинці 2019 року в ЄС вирішили об'єднати ці напрями у Європейський зелений курс (ЄЗК). Наразі документ обростає низкою стратегій та планів. Зміни не оминуть і правила торгівлі із сусідніми країнами. Чого чекати українським аграріям, розповіла юрист та менеджер проєктів екологічної організації «Інформаційний центр «Зелене досьє» Катерина Шор.

Які основні законодавчі та стратегічні зміни відбулись в Європейському союзі щодо екології, торгівлі, органічного виробництва?

— Це не просто зміни в певних секторах, це фундаментальні зміни відносин людини і природи Європейці заклали нову політику ЄС — «Європейський зелений курс», якийоприлюднили наприкінці 2019 року. Згідно нового курсу, до 2050 року Євросоюз має стати кліматично нейтральним. ЄЗКмістить 9 основних сфер, над розбудовою яких триває робота. Серед них просування виробництва чистої енергії, енергоощадливе будівництво, розвиток біорізноманіття, стійка аграрна політика.

Читайте також: Соєвий пасьянс: як підібрати систему захисту?

Слід пам’ятати, що ЄЗК — це не угода, це політичний документ, до якого не можна приєднатись шляхом ратифікації. Цьому курсу будуть слідувати всі країни ЄС. План оновлення законодавства, згідно із регламентом ЄЗК, має завершитись у 2022 році. Країни поза ЄС, декларуючи приєднання до ЄЗК, мають розробити або привести у відповідність свою законодавчу базу.

Які зміни до підходів в агросекторі слід чекати в країнах Євросоюзу?

— ЄЗК містить багато аспектів, які стосуються АПК. Аграрнастратегія «Від ферми до виделки» охоплює весь аграрний сектор. В Україні чомусь вважається, що ця стратегія охоплює лише перший етап, виробництво, насправді ж вона стосується всього життєвого циклу продукції, від початку виробництва до кінцевого споживача та утилізації відходів. На етапі виробництва, зокрема, виробники мають зменшити застосування пестицидів і агрохімікатів на 50%. Планується зменшити втрати поживних речовин у продукті щонайменше на 50%, не погіршуючи родючість ґрунтів, також є мета зменшити використання добрив на 20%, антибіотиків — на половину. Аграрний напрям передбачає збільшення площ під органічним виробництвом до 25% від усіх сільськогосподарських площ.

Стратегія «Від ферми до виделки» підтримує більш стале та здорове харчування. ЄС посилює впровадження сталихмоделей споживання. Це, наприклад, споживання локальних продуктів, — продукти не перевозяться на великі відстані, зменшується ланцюг між виробником та споживачем. Це і запровадження інноваційних, здорових дієт, — наприклад, більше овочів та фруктів у шкільних їдальнях, більше органічних продуктів. У стратегії «Від ферми до виделки» йдеться про боротьбу із продуктовим шахрайством, — це і махінації із органічними продуктами, і незаконне використання географічних зазначень та інші підробки. Водночас, ЄС запроваджує новий тип підтримки агровиробників, так звані «еко-схеми», — фінансова підтримкавтілення нової сільськогосподарської політики ЄС, винагороди фермерів, які вирішили піти на крок вперед щодо охорони навколишнього середовища та кліматичних цілей у своїх сільськогосподарських практиках. І ще важливий аспект: Євросоюз планує надати стовідсотковий доступ до інтернету в сільській місцевості.

Що має знати український агроекспортер про нову зелену політику ЄС?

— На агросектор впливатиме низка документів, ухвалених і планованих в рамках ЄЗК. Перш за все, звичайно, стратегія «Від ферми до виделки». Тісно пов’язана з нею Стратегія біорізноманіття, за якою планується частину земель с/г призначення повернути в дику природу. Крім того, ще є низка кліматичних документів, Хімічна стратегія сталості, Нова промислова стратегія, План дій з циркулярної економіки, Нова торговельна стратегія та Механізм карбонового регулювання імпорту (CBAM). Останнє питання найбільше турбує наших аграріїв. Механізм карбонового регулювання має на меті заохочувати виробників переходити на виробництво з меншими викидами парникових газів, тобто — зменшувати або нейтралізувати так званий вуглецевий або карбоновий слід (показники викидів парникових газів прийнято рахувати в еквіваленті СО2). Разом з цим, в ЄС розуміють, що такий перехід супроводжується більшими витратами на переобладнання чи модернізацію виробництва. Якщо виробники з інших країн будуть виробляти продукцію без зайвих витрат на екологічність, а тому з меншою собівартістю, то продукція ЄС не будеконкурентоспроможною. Аби надати виробникам рівні умовиЄС планує ввести так званий «карбоновий податок», — тобто, для імпортерів, чия продукція має значний «карбоновий слід», буде застосовуватись додаткове грошове навантаження. Спочатку в рамках цього механізму не йшлось про сільське господарство, але додати агросектор до переліку галузей, які підпадуть під дію механізму карбонового регулювання, цілком реально, наразі - це дуже сильно лобіюють німці. ЄС обіцяє вже цього літа оприлюднити і перелік видів діяльності, до яких буде застосовуватись цей механізм, і власне саму процедуру CBAM.

В Україні створена міжвідомча робоча група на урядовому рівні, яка працює над цим питанням. Завдання робочої групи — вести діалог з ЄС, бути в курсі нових вимог, відстоювати інтереси України в ЄС.

фото: facebook Катерини Шор

Читайте також: Ринок землі: на старт, увага, марш чи фальстарт?

В Україні створена міжвідомча робоча група на урядовому рівні, яка працює над цим питанням. Завдання робочої групи — вести діалог з ЄС, бути в курсі нових вимог, відстоювати інтереси України в ЄС.

Як на український експорт вплине план ЄС щодо розвитку органічного виробництва?

— Станом на кінець 2019 року в ЄС 8,5% земель знаходяться під органічним виробництвом. За 10 років цей показник має збільшитись у три рази. Тому з органікою виходить досить цікаво. З одного боку, ЄС поставив потужну мету щодо збільшення площ до 25% під органічним виробництвом. Це може витіснити імпортерів з європейських полиць у довготривалій перспективі. А з іншого боку, попит на органічну продукцію в країнах ЄС зростає швидше за пропозицію. Тут є місце для української органіки.

ЄС планує впровадити оприлюднений нещодавно План дій з розвитку органічного виробництва за рахунок стимулювання розвитку органічного фермерства та споживання органіки, завдяки стабільному й збалансованому зростанню всього сектора. ЄС передбачає держпідтримку органічних виробників. Перш за все, через впровадження фінансового механізму еко-схем, які підтримуватимуть сталі сільськогосподарські практики, серед яких чільне місце посідає органічне виробництво. Існують також інші засоби фінансової підтримки органічних фермерів.

Щодо держпідтримки, ми не можемо порівнюватись з європейськими виробниками. У нас тільки цьогоріч схвалено перерозподіл державних коштів у рамках с/г виробництва і вперше виділено 50 млн грн на органічне виробництво. Також слід пам’ятати, що в нас ще не запрацювало на повну силу органічне законодавство, а отже є чимало процедурних перепон до того ж державного фінансування.

Що відбудеться, якщо проігнорувати ці зміни українським с/г виробникам? Хто може опинитись «за бортом»?

— Якщо говорити про експортерів с/г продукції, то їм вже заразварто замислитись над зменшенням вуглецевого сліду продукції Взагалі, в рамках Європейського зеленого курсу закладається один головний принцип, що розглядає весь цикл життя продукту з точки зору впливу на довкілля. Починаючи зі сталих сільськогосподарських практик вирощування й виробництва продукції та засобів захисту рослин, включаючи пакування, транспортування, продажі, споживання, зменшення й утилізацію відходів, — на кожному етапі треба звертати увагу й рахувати вуглецевий слід і вживати заходів для його зменшення та регенерації. І це стосується не лише експортерів, і стає актуальним не тільки через можливе введення карбонового механізму по відношенню до с/г продукції. Такий підхід заради досягнення кліматичної нейтральності найближчим часом стане основним для всіх галузей економіки. Тобто, «за бортом» опиняться всі, хто не відчув вчасно цю глобальну тенденцію.

Що має змінити на законодавчому рівні український уряд для полегшення експорту вітчизняної аграрної продукції до ЄС?

— Перш за все, треба уважно відстежувати всі зміни, що відбуваються в законодавстві ЄС. І нікуди не поділися наші зобов’язання за Угодою про асоціацією з ЄС. У нас є чіткий план їх виконання, і ми маємо його дотримуватись. Відповідно до Угоди про асоціацію Україна мала адаптувати до вимог ЄС низку своїх законодавчих актів. Втім, ухвалення нових документів ЄЗК часто потребує змін європейських регламентів, а отже й перегляду українського законодавства. В стратегії «Від ферми до виделки», наприклад, є ціль щодо скорочення пестицидів і агрохімікатів. Відповідний законопроєкт очікує другого читання у Верховній Раді. Досі не адаптовані до нашого законодавства Нітратна директива ЄС та правила щодо генетично модифікованих організмів. Посилену увагу приділятимуть в ЄС стану ґрунтів та благополуччю тварин, — у нас поки що проблеми з цими документами.

Читайте також: Органічне овочівництво. Ринок на низькому старті, або тренди 2021

Ну, і загальний принцип досягнення кліматичної нейтральності, зокрема, в аграрній галузі, поки що, на мою думку, не сприймається належним чином у нашому уряді. Тобто, наразі нам потрібний комплексний підхід до розвитку аграрного сектору, який братиме до уваги всі ризики й можливості, які надає нова політика Європейського Союзу.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама