Органічне овочівництво. Ринок на низькому старті, або тренди 2021

Часто на заваді стають технологічні нюанси та низька обізнаність споживачів щодо переваг органічних овочів.

За результатами 2020 року в Україні вироблено 2945 тонн органічної овочевої продукції, за даними органу сертифікації «Органік Стандарт», і налічувалось 50 її виробників, які обробляють площу близько 134 га. Про це йшлося під час конференції «Органічний овочевий бізнес: перспективи 2021».

Оранжевий лідер

Василь Шукалович, провідний фахівець та координатор плодово-ягідного напряму сертифікації ТОВ «Органік Стандарт» відзначив:

— Ринок овочів коливається із року в рік: площі то збільшуються, то зменшується. З’являються нові цікаві продукти. Нові гравці заходять у органічне виробництво, та можуть виходити з нього через технологічні проблеми. В структурі виробництва по тонажу чітко вирізняються баштанні, які займають 48%  органічних овочів. Одразу зазначу, що не всі баштанні потрапляють на фрешмаркет, значна частина переробляється. До прикладу, в нас є органічний виробник гарбузового соку.

Друге місце у виробництві органічних овочів займають коренеплоди — морква, буряк, картопля, топінамбур, батат, яким належать 24%. Баштанні і коренеплоди займають найбільшу частку. Василь Шукалович пояснює це тим, що ці культури не вимагають спеціальних технічних знань і не дуже примхливі, тому вони частіше вирощуються на землях, які тільки конвертуються під органічне виробництво.

Популярних томатів та огірків у органіці менше з інших причин. «Якщо подивитися на органічні томати, огірок, зелень — це менші обсяги виробництва, тому що переважна кількість вирощується в закритому ґрунті, тому їх обсяги обмежені. Кількість томатів складала 270 тонн в 2019 році, цибулі і часнику - 88, 6 тонн. Останні займають 10% у структурі виробництва, і їх частка зросла порівняно з 2019 роком удвічі. Збільшення виробництва цибулі і часнику відбулося не тому, що їх прагнуть більше вирощувати, це були одиничні проекти з метою вийти в мережі супермаркетів та мати товарні партії для збуту», — вважає Василь Шукалович.

Щодо посівних площ, то ведучі позиції у гарбузів та кабачків, проте це невеликі показники — 59 га, салат і зелень займають 8 га, огірки — 4 га тощо. Населення, яке раніше вирощували «здорові» овочі для себе, все частіше купляють їх, і органічні фермери можуть замістити «овочі з власного городу». На думку Василя Шукаловича це відбудеться: «З моєї точки зору ринок на низькому старті, і ті трансформації, які відбуваються, я думаю, вони дадуть позитивний поштовх у найближчі три-чотири роки саме щодо вирощування органічних овочів. Ми спостерігали аналогічний тренд по ягідним культурам 4−5 років назад. Справа в тому, що технології вирощування ягід та овочів різняться, овочі вимагають певних навичок і досвіду, щоб отримати якісну продукцію».

Схожої думки тримається і Торальф Ріхтер, ФіБЛ (Швейцарія):

— Потрібно спостерігати за ринком і адаптувати свої концепції. В Європі в останні 10 років площі під органічними овочами зросли удвічі. ЄС має амбітні цілі щодо розвитку площ під органічним овочівництвом і тренди багатообіцяючі. Євросоюз має 200 тис. га площ органічних овочів в ЄС, в Італії - 60 тис. га, Франція, Нідерланди, Німеччина також є лідерами за площами.

Проблеми: захист, насіння, реалізація

Проблема номер один, з якою стикаються овочівники в органічному виробництві - це підбір засобів захисту та удобрення для рослин.

— Як на мене, то овочівництво — це рівень майстер-класу у всьому органічному виробництві. Тому що дуже складно вирощувати органічні овочі з гарною врожайністю і виглядом. Їх і складніше продавати, ніж зернові, бо овочі мають коротший термін зберігання. Також всі, хто займаються збутом, мають ризики втрати продукції за умов не реалізації овочів, — вважає Торальф Ріхтер.

Несвоєчасність використання засобів захисту та зниження їх ефекту відзначає Василь Шукалович: «Часто виробникам не вистачає знань, і вони добувають їх на власному негативному досвіді. Має місце невчасне виконання технологічних операцій. І останнє - це якість насіннєвого матеріалу. В органіці має значення не просто сорт, а він має підходити під умови конкретного регіону».

Фермер Роман Дяжук, «Дунайський аграрій» має 200 га органічної землі, сертифіковані як зеленим листком ЄС, так і Канадою та Америкою. Виробник зазначає: «В нас великий перелік культур: кавун, батат, слива, часник, томат, цвітна капуста, броколі - дуже широкий асортимент овочів, хоча ще вирощуємо і зернові та бобові. В 2021 триває проєкт по вирощуванню кольрабі. У 2020 ми були єдиними по вирощуванню органічного персику та нектарину. Маємо і органічне тваринництво. Можу відзначити, що овочі вирощувати легше, ніж фрукти, якщо зважати на підбір фунгіцидів та інсектицидів. Наприклад, персик захистити складніше, ніж яблуко».

Розгублені споживачі

Витрати на вирощування органічних овочів знано вищі, ніж на звичайні, відповідно, це позначається на рівні цін.

— Органічна картопля дорожча понад удвічі, і решта овочів — на 77% дорожче, ніж не органічні. Якщо порівняти органічну премію у молочній продукції - то вона лише 34%. Тобто все залежить від категорії органічних продуктів. Наприклад, ціни на органічні моркву, селеру, цибулю, томати, цвітну капусту, порей — майже вдвічі вище, ніж на звичайні овочі, — розповідає Торальф Ріхтер.

Незважаючи на таку різницю, органічні овочі в ЄС користуються популярністю. У Швейцарії 57% споживачів досить часто їх купують. Якщо порівняти з молоком, бакалією, то в названих сегментах рідше купують органічні продукти, ніж у сегменті овочів. У інших країнах ЕС аналогічна ситуація. Досить великий виклик — продавати органічні овочі за високою ціною, але це можливо. Як? Гарний зовнішній вигляд, свіжість та смак — це те що очікують споживачі від овочів. Та органічні овочі не завжди мають гарний вигляд", — вважає Торальф Ріхтер.

В Україні споживачі підходять до вибору органічних продуктів дещо по-іншому.

Михайло Черняк, CHARNIAK BRAND Consulting, має 14 років досвіду роботи з харчовими брендами та відзначає щодо органічних продуктів харчування:

— На заході органіка позиціонується як безпечність, а в Україні - як основа здорового харчування родини. Та є певні бар'єри, чому не такий високий попит на органічну продукцію. Важливо зрозуміти, як люди обирають продукти харчування. Чотири фактору вибору домінують — продукт має бути натуральний, без ГМО, перевірений, корисний для здоров’я. І це дорівнює якостям органічних продуктів.

Проте споживачі губляться у різноманітті сертифікатів і не завжди розуміють, що криється за виробництвом органічних продуктів та в чому їх справжні переваги. «Є загальне розуміння органіки, та люди насправді не розуміють принципи органічного вирощування, і не розбираються у сертифікатах. Часто споживачам може подобатися лейбл — „фермерський продукт“, і більш приваблювати їх, ніж органічно сертифікований. Люди у цьому „плавають“. Треба доносити ці знання до споживачів, тоді вони будуть готові платити вищу ціну. Різноманіття сертифікатів заплутує споживачів. Бачимо значний інформаційний запит від споживачів щодо того, як відрізнити органічний продукт від не органічного, і де його придбати», — розповідає Михайло Черняк.

Нові підходи до просування органічних овочів і фруктів постійно знаходить виробник Роман Дяжук:

— Які бачимо маркетингові тренди для себе? Це має бути товар з обличчям. Географічне положення — цей тренд також пропрацюємо, оскільки знаходимося на 45 паралелі. Остання відома виноробам, бо тут росте найсмачніший виноград, а також фрукти та овочі. Південні плоди завжди смакують. А ще робимо спроби працювати зі снеками — органічні чіпси з кавуна та дині, сливи, плануємо ще з персика та батата.