Олена Воробйова: Ми навчилися вирощувати лохину на чистих пісках

Про підходи до прибуткового вирощування лохини розмовляємо з Оленою Воробйовою, співвласницею ФГ «Грасс Авеню».

Чому ви почали займатися вирощуванням лохини?

— Наша компанія була організована у 2012 році. На той час для України лохина була новою та перспективною культурою. Вивчивши ринок, ми зрозуміли, що попит на неї перевищує пропозицію. Закладених в Європі плантацій не вистачає, щоб забезпечити ринок ягодою. В Азії взагалі було мало засаджень. Тому ми одразу для себе визначились, що ми будемо орієнтуватися на великий опт та експорт.

Підприємство знаходиться в Житомирській області, де кліматичні умови сприяють вирощуванню лохини. Обробляємо 200 га землі, яка містить 0,5% гумусу, а решта — чисті піски, як на пляжі. Тому ми вирішили зробити субстрати та посадити культуру з неглибокою кореневою системою.

Читайте також: Сухофрукти: що допоможе потіснити імпорт?

Ви сказали, що господарство розташоване на пісках, але рослина потребує води. Як ви вирішили питання з поливом?

— Для того щоб забезпечити наші поля водою, ми зробили спеціальний проект, викопали три водойми загальною площею 7,5га. Звичайно, стільки води лохині не потрібно, її ми використовуємо для поливу газонів.

Пізніше звернулися до ізраїльської компанії, щоб вони розробили для нас схему всієї зрошувальної системи, яка контролюється автоматикою.

Які площі сьогодні засаджено лохиною у вашому господарстві?

— На сьогоднішній день у нас 54 га під лохиною. У минулому році досадили 6 га і уже у цьому році ми починаємо готувати ще 30га нових площ під цю культуру.

фото: ifnc.com.ua

А яка кількість працівників працює на підприємстві?

— На постійні основі у нас працює 21 особа. Розширювати штат не плануємо, думаємо ще більше автоматизувати господарство. Сезонних працівників маємо до 200, але потрібно 350.

Читайте також: Офіс в хаті: що змінив електронний документообіг

Які сорти рекомендуєте для вирощування?

— Це дуже складне запитання. Я не можу дати ніяких рекомендацій. Найкраще фермеру самому вивчати, які сорти саджати на конкретному ґрунті у певній кліматичній зоні. Тоді не потрібно буде шукати винуватих, чому саджанці не прижилися чи дали малий урожай. Усі роблять помилки, важливо вчитись на них.

Неможливо одразу знайти для себе ідеальний сорт. Наприклад, у нашому господарстві ми приймали рішення, які сорти лохини вирощувати, виходячи з того, що ягоди будуть експортуватися. Вирішили висаджувати перевірені сорти в Україні та Польщі, а також нові ліцензійні сорти лохини Мічиганського університету у відношенні 50/50.

Перші посадки були закладені в 2014 році. Це ризик, але ми продовжуємо тестувати нові сорти.

фото: starberries.com.ua

Чому було прийнято таке рішення?

— Ми відвідуємо різноманітні міжнародні конференції, конгреси, виставки де розповідають про те, що споживач змінюється. Він хоче великі, смачні ягоди. Також рітейлери вимагають продукти, які можуть добре транспортуватися та будуть довго «лежати» на полицях магазинів. Багато старих сортів не підходять під ці критерії. Досить активно розробкою нових сортів займаються в Америці. Їх ягоди продаються на ринку дорожче, ніж перевірені та знайомі споживачу, але вони більш затребувані. Деякі торгові мережі починають відмовляти від певних сортів лохини. Наприклад, Tesko відмовляється від Еліота, а інші - від Блюкропа.

Лохина — довговічна культура, так в Голландії є рослини, яким уже 75 років. Але зараз потрібно, у першу чергу, орієнтуватися на кінцевого покупця і експорт. Тому важливо через кожні 15 років змінювати навіть суперсучасний сорт на ще більш сучасний.

Крім того, ми як виробники, прагнемо більшого. Наприклад, роботів, комбайнів для збирання лохини, сучасні сортувальні та пакувальні машини — все для того, щоб спростити собі життя. Але проблема в тому, що ягоди не всіх сортів підходять для машин.

фото: eu4business.org.ua

Читайте також: Форварди на зерно. Як вигідно реалізувати ще не посіяний врожай?

Чи повинна ягода бути сертифікованою?

— Якщо орієнтуватися на міжнародний ринок, то сертифікація повинна бути обов’язковою. Але не потрібно розглядати сертифікацію як формальність. Звичайно, вона потрібна для експорту, але перш за все це довіра до нас та безпека споживачів, також це відповідальність перед нашими співробітниками. Ми намагаємося пропонувати споживачу ягоду преміум та екстра класу, розміром 16 мм і 23 мм відповідно.

Чи є у господарстві холодильне обладнання та сортувальна лінія?

— У минулому році у нас запрацював холодильний комплекс на 1000 кв.м. для одночасного зберігання 70 т ягоди. Сюди ж ми поставили сортувальну лінію іспанської компанії Elifab, пакувальну лінію MAT EXAKTA та дорогу італійську етикувальну лінію, яка наклеює стікери зверху і знизу. Зазначу, що іспанська лінія не тільки калібрує ягоди, але і зберігає характерний для неї наліт.

Цей комплекс дозволяє закрити холодний ланцюг. Чим швидше ягода з поля потрапляє в холодильник, а у нас це відбувається протягом 30 хвилин, тим краще вона буде зберігатися після шокової обробки на складі. До речі, цим комплексом я можу управляти та спостерігати за рухом ягід навіть з телефону. Спеціально для нас була розроблена індивідуальна програма контролю проходження продукції, яку ми інтегрували в програму зі збору ягід.

Звідки кошти на побудову холодильного обладнання та встановлення сортувальних ліній?

— Ми користувалися кредитуванням як в українських банках, так і закордонних. Також працюємо з державними програмами підтримки і грандами.

Читайте також: Бізнес на мікрогріні. Тренд на день чи перспектива у майбутнє?

Чому ягід вашого господарства немає у роздрібній торгівлі?

— Роздрібною торгівлею не займаємося. Ще коли ми тільки планували посадку лохини, вже знали, куди будемо продавати ягоди. Відповідно, одразу розуміли як будувати бізнес, в якому напрямку рухатись, а орієнтувались, як вже йшлося, на експорт.

У 2020 році за кордон ми відправили 38 т ягід, у рамках кооперативу — 6 т в Емірати, таким чином посіли третє місце серед експортерів. Другий наш споживач — це великі гуртові продавці та супермаркети. Хоча з останніми є чимало проблем: неякісна робота менеджерів, затримки з виплатами, створення штучної конкуренції між виробниками для здешевлення товару.

Розкажіть про перший лохиновий кооператив?

— Вважаю, що за кооперацією майбутнє і сьогодні об'єднуються господарства не лише у країні, але між державами. Все це робиться для того, щоб забезпечувати рітейлерів протягом усього року якісною продукцією.

BIG BERRY COOPERATIVE об'єднує три організації: BigBlue Organic Blueberry Farm, ФГ «Грасс Авеню» та СВК «Оболонія». Ми готові прийняти нових членів, але вони повинні відповідати певним вимогам. У першу чергу — це сертифікація GLOBAL G.A.P та активна участь у спільній роботі. Ми відкриті до співпраці.