Ірина Душник: Україні необхідна ефективна система зберігання і перевалки зерна
Коментарі
Україна є потужним експортером зерна, та ринки потрібно диверсифікувати.
«ЖЗЛ: Життя. Зерно. Люди» — спільний проєкт компанії KMZ Industries та Agravery.com. Це нетривіальний погляд на особистостей, яких добре знає українська зернова спільнота. Чим вони живуть, які нові бізнес-ідеї мають, про що мріють і навіть що роблять у вільний час — у цій серії публікацій.
Про проблеми зернової галузі розмовляємо з Іриною Душник, виконавчим директором Комітету зернових та олійних культур Європейської Бізнес Асоціації.
Як ви прийшли в агросектор, розкажіть свій шлях. Що зачепило в агро, чому ви залишились у цій сфері?
— Так склалося, що моя перша робота була безпосередньо пов'язана із сільським господарством, ну, а далі вже рухалася по торованій стежці. Ще в часи студентства мене запросили допомогти з перекладом для іноземної делегації. То була своєрідна співбесіда, адже мені одразу запропонували приєднатися до команди іноземців, із якою разом організовували мережу центрів обслуговування сільськогосподарської техніки та обладнання John Deere. Це був той ще виклик для мене, оскільки єдине, що я знала про с/г техніку, що у комбайна великі колеса попереду, а у трактора навпаки.
Потім я допомагала американським експортерам сільгосптехніки та обладнання для харчової галузі виходити на ринок України. Працювала у Комерційній службі при Посольстві США. І до цього часу залишаюся в найперспективнішій індустрії нашої країни, в агропромисловій.
Як потрапили до Комітету зернових та олійних культур?
— Приєдналася я до Комітету майже із самого початку його заснування. Комітет розпочав свою діяльність у квітні 2011 року, а я приєдналася до роботи з вересня. Цьогоріч Комітету виповнюється 10 років.
Чим займається Комітет, які його цілі? Хто із експортерів зерна туди входить?
— Наразі до складу Комітету входять провідні експортери зерна, великі зернотрейдери — ADM, BUNGE, CARGILL, CHS, COFCO, GLENCORE, LDC, NIBULON. Найкраще за все говорять за себе цифри: компанії Комітету — це приблизно 60% експорту зерна з України. За роки роботи в Україні вони інвестували в нашу економіку майже 4 млрд дол. США. Серед компаній — найбільші інвестори країни, які побудували олійно-екстракційні заводи, перевалочні потужності в морських портах, елеватори всередині країни.
Наші члени беруть активну участь в удосконаленні законодавства щодо зернової та олійної промисловості України та впровадженні міжнародного досвіду на платформі Комітету зернових і олійних культур Асоціації.
Які задачі вирішуєте у складі Комітету?
— Усе перерахувати важко, а якщо стисло — всі задачі, необхідні для ефективної роботи Комітету, щоб були результати для зернового бізнесу, який я представляю. Тож це будуть і дрібні з першого погляду завдання на кшталт підготовки листів та медіа- релізів, і такі вже суттєві і на перший, і на другий погляд завдання відстоювання позицій із державними органами влади, співпраця з міжнародними організаціями.
Але загалом задачею комітету є ефективна робота усієї зернової галузі, адже ми працюємо над покращенням умов ведення бізнесу. Це стосується податкової і екологічної сфери, фітосанітарних та митних питань, агрологістики, відкриття нових ринків. Досить часто доводиться працювати у форматі «гасіння пожеж», тобто реактивно реагувати на законодавчі та регуляторні ініціативи.
Важливо й те, що до складу Комітету входять компанії з різною структурою бізнесу, тож інтереси подекуди не співпадають. Отже, виступаю в ролі медіатора задля того, щоб дійти згоди та напрацювати погоджену позицію.
фото: приватний архів Ірини Душник
Які досягнення можна вважати найбільш вагомими за 10 років роботи Комітету?
— Нам дійсно вдалося зробити багато для того, щоб покращити роботу зернової галузі та створити сприятливі умови для розвитку агробізнесу. Це і скасування сертифікатів якості зерна та заборони на змішування різних класів зерна, і напрацювання нового стандарту на пшеницю, завершення саги із так званими соєвими правками.
Варто згадати і про досягнення у фітосанітарній сфері: скорочення термінів видачі сертифікатів із 3 днів до 1 доби, відміна обов'язковості отримання карантинних сертифікатів на зерно, «демонополізація» сфери лабораторних послуг.
До позитивних звершень необхідно додати й створення нових можливостей для українських експортерів. Йдеться про налагодження співпраці та збільшення експорту зерна до КНР. Згодом Україна може стати головним постачальником продуктів харчування та с/г товарів до КНР, зокрема, кукурудзи і соняшникової олії.
Чи сприяє робота Комітету розвитку елеваторних потужностей?
— Україна щорічно нарощує виробництво аграрної продукції та експортний потенціал. Наразі ми в ТОП-5 провідних постачальників кукурудзи, пшениці та ячменю на міжнародному ринку, до того ж, є світовим лідером з експорту соняшникової олії.
Для того щоб реалізувати свій зерновий потенціал, Україні необхідна ефективна система зберігання і перевалки зерна. І саме міжнародні компанії, які входять до складу нашого Комітету, мають можливість залучати іноземний капітал і передові технології та допомагають створити конкурентоспроможну інфраструктуру, необхідну для подальшого збільшення експорту зерна.
Які головні проблеми в елеваторній галузі бачите?
— Показники врожайності в Україні продовжують зростати. А все тому, що аграрії приділяють значну увагу розвитку технологій вирощування зернових та олійних, системам обробки, сушіння та фумігації тощо. Тільки по соняшнику виробництво збільшилося більш ніж у 6 разів за часів незалежності України. Отже, при подальшому збільшенні врожаїв, без сумніву, необхідно буде також нарощувати й елеваторні потужності.
Але є давнішні проблеми, які турбують аграріїв і яким треба покласти край. Йдеться про крадіжки на зернових складах, через які агробізнес щорічно втрачає значні кошти. Досі у бізнесу не було дієвих інструментів для протидії шахрайству. Однак з розвитком діджиталізації з’являються нові можливості запобігати незаконним схемам обігу зерна.
Більшість проблем, пов’язаних зі зберіганням зерна, в тому числі й часті крадіжки, виникають саме через те, що складські документи існують у паперовій формі.
На сьогодні саме паперова форма домінує на зернових складах?
— Більшість проблем, які пов’язані зі зберіганням зерна, так само як і крадіжки на складах, виникають саме через те, що «папірець усьому голова». Оскільки зараз без стосу паперів фактично неможливо провести будь-які операції із зерном, необхідно провести масштабну діджиталізацію складського документообігу на зерно.
Головне, що треба зробити, — нам необхідно адаптувати наше законодавство для обігу цих складських документів в електронному вигляді і створити таку програму, щось на кшталт клієнт-банкінгу, щоб було повноцінне функціонування системи електронного кабінету власника зерна. Ми працюємо в електронному банкінгу з особистими картками, з нашими коштами. Аналогічна програма потрібна, щоб була можливість під час переоформлення чи відвантаження зерна бачити цей рух та отримувати миттєві повідомлення про зміни/рух зерна точно так, як і у випадку із грошима.
Які проблеми в зерновій галузі сьогодні домінують, на ваш погляд? Як їх вирішувати?
— Україна є провідним експортером зерна і минулого маркетингового сезону посіла друге місце у світі після США. Та потрібна диверсифікація ринків збуту. Традиційно найбільшими покупцями українського зерна є країни Азії, Африки та Європи. Протягом останніх років спостерігається тенденція до збільшення торгівлі на азіатських ринках. Останні вважаються найбільш перспективними, особливо з погляду на приріст населення та цінові тренди.
Необхідно запроваджувати програми підтримки українських експортерів на міжнародних ринках. Це відкриття нових ринків та урізноманітнення продукції до експорту. Неможливо не сказати про співпрацю із Піднебесною — це мільярдний ринок споживання. Необхідно працювати над збільшенням переліку с/г культур, що експортуються з України до КНР: горох, пшениця, cорго, льон та ріпак.
Також важливо приділити увагу питанням діджиталізації інформації та державних послуг. У зерновій галузі потрібно запровадити електронний обіг фітосанітарних сертифікатів в Україні та приєднатися до міжнародної системи електронного обігу фітосанітарних сертифікатів THE HUB.
Насправді питань багато: це і «сірий» ринок зерна, і запуск приватних фітосанітарних лабораторій, і напрацювання національного звіту щодо викидів парникових газів при виробництві та обігу с/г культур. Останнє особливо актуально для кукурудзи та ріпаку, які ми експортуємо для подальшої переробки на біопаливо в країнах ЄС.
фото: приватний архів Ірини Душник
Прокоментуйте питання цін на зерно. Чи залишаться ціни високими в наступному сезоні?
- На жаль, на це питання досить важко відповісти. Адже минулого року ніхто не міг спрогнозувати такі коливання. Зернова галузь України є переважно, а по деяких культурах, таких як ріпак, майже повністю експортоорієнтованою. Це означає, що формула ціни на внутрішньому ринку базується, перш за все, на світових цінах. Наприклад, ціни на українську соняшникову олію та шрот не формуються на внутрішньому ринку, а значною мірою залежать від світових цін на інші олії рослинного походження, соєву та пальмову, та від цін країн-конкурентів по ринку.
Розкажіть, як проводите вільний час?
- Вільного часу у працюючої мами двох дітей досить мало. До того ж, обмеження, введені через пандемію коронавірусу, значно вплинули на моє найбільше захоплення – подорожувати країнами світу. Для мене, чесно кажучи, не важливо куди їхати, я обожнюю мандрувати, відкривати нові міста, країни, традиції. Це ті емоції, які залишаться назавжди, і жодні матеріальні речі їх не замінять. Навіть у тих місцях, де я була, кожного відвідування відкриваю щось нове для себе, зокрема, кухні. Сподіваюсь, що якомога швидше ми повернемось до життя «до».
Можливо, за локдауни знайшли нові хобі?
- За цей період я почала малювати, поки картини по номерах. Більше було часу для читання та музики. Музика – це моє супроводження, акомпанемент протягом усього життя. Я 7 років приділила навчанню гри на скрипці, трішки граю на фортепіано, на гітарі, співаю.
Яку музику любите?
- Зараз я більше цікавлюсь музичними тенденціями, якими захоплюються мої діти. Це може бути і американський реп. Якщо ти не знаєш, чим займаються діти, не знаєш певних співаків, книг, якими вони цікавляться, – це неприємно для них. Треба бути на одній хвилі зі своїми дітьми. В мене два сини, яким зараз 8 та 15 років.
Чи встигаєте бути на одній хвилі з дітьми у соцмережах? Чи маєте профіль у «ТікТок»?
- Уже зареєструвалася і в «ТікТок», вважаю за потрібне бути в тренді. Ти маєш бути цікавим співрозмовником, а не тільки наставником для своїх дітей.
Ваші діти цікавляться вашою роботою?
- Вони із самого раннього віку знають марки машин, цікавляться технікою, насамперед, сільськогосподарською та будівельною. Та поки сказати, що вони також будуть свою долю пов’язувати з аграрним сектором, я не можу. Світ став мало прогнозованим. Бачите, ми ніколи не думали, що школи будуть працювати в дистанційному форматі. Але вже за останній рік відкрилася шалена кількість дистанційних шкіл, і вища освіта переходить в онлайн. Раніше люди вибирали собі виш і професію один раз і на все життя. А зараз певні професії швидко зникають внаслідок діджиталізації. Та в усіх галузях можна рухатися і відкривати нове.
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Comments (0)