Георг фон Нолкен: Якщо наші пайовики почнуть продавати землі — ми запропонуємо кращі умови

«ЖЗЛ: Життя. Зерно. Люди» — спільний проєкт компанії KMZ Industries та Agravery.com. Це нетривіальний погляд на особистостей, яких добре знає українська зернова спільнота. Чим вони живуть, які нові бізнес-ідеї мають, про що мріють і навіть що роблять у вільний час — у цій серії публікацій.

Сума податкових відрахувань, сплачених оновленим агрохолдингом до бюджетів усіх рівнів протягом 2019 року, зросла до 670 млн гривень, ще 30 млн гривень компанія направила на соціальні проєкти в західних областях. Весь цей час на керівних посадах компанії працював Георг фон Нолкен. Із червня 2019 він працює генеральним директором. Про плани Continental Farmers Group на наступний рік ми поговорили з ним особисто.

Розкажіть про глобальну стратегію розвитку вашої компанії найближчим часом

— Сьогодні ми принципово сфокусувалися на оптимізації процесів всередині компанії. Зараз рухаємося в налагодженні технологій, впроваджуємо точне землеробство, аналізуємо наші можливості у збільшенні елеваторних потужностей. Як ви знаєте, ми розвиваємо напрямок картоплярства. Цьогоріч ми засіяли 1700 гектарів під цією культурою і в майбутньому плануємо збільшити площу до 2,2 тис. га. Маємо власні технології по вирощуванню високоякісної картоплі, тому до нас звертаються заводи з виробництва чіпсів, картоплі фрі тощо. Є певні обсяги, які їм потрібні, ці апетити тільки ростуть. Зараз ми маємо картоплесховищ на 87 тис. тонн і плануємо збільшити цю цифру. Тому наші інвестиції в техніку, зберігання, логістику і трейдинг будуть рости.

А що стосується елеваторів, до якого рівня ви хочете збільшити потужності зі зберігання зерна?

— На даний момент повністю задовольняють потреби в зберіганні елеватори в Тернопільській та Івано-Франківській області. Але в інших регіонах нам є куди розширюватися, у нас там тільки маленькі елеватори без доступу до залізниці. Тому в майбутньому ми розглядаємо можливість збільшувати як потужності зерносховищ, так і логістичні можливості та побудувати елеватор потужністю в 70−100 тисяч тонн.

Яким виробникам елеваторів віддаєте перевагу? Як взагалі відбувається процес придбання техніки й обладнання?

— Відносно виробників елеваторів — питання поки що передчасне. У будь-якому випадку будемо оголошувати тендер. У нас усі закупівлі відбуваються через конкурсну процедуру, в тому числі і закупівля техніки або обладнання. В цьому році купували техніку з фокусом на посівну: навесні придбали сівалки для кукурудзи і соняшника, вибрали Horsch Maestro. Взяли дві 24-рядні машини. Так само купили кілька тракторів та оприскувачів. У минулому році закривали дефіцит потужностей, який утворився в минулому. Тільки в квітні 2019-го парк поповнився відразу на 18 тракторів компанії CLAAS, ще раніше придбали 10 самохідних обприскувачів, закупили причіпну ґрунтообробну техніку та автомобільний транспорт.

Читайте також: Ліам Канден: Скоро фермер зможе заробляти на «вуглецевому кредиті»

Скільки коштів було виділено на оновлення парку техніки?

—  У цьому році ми вже інвестували $ 15 млн на цей напрямок. На наступний не плануємо зупинятися. Пріоритетом стане техніка з точного землеробства, логістика, є питання по оновленню техніки для обробітку ґрунту. Як і в інших компаніях, обговорення бюджету ми починаємо з технологічних карт і планування інвестицій. Тому акцент буде саме на цій групі техніки, і точної суми поки не знаю.

Планується перегляд сівозміни?

— Ні. У минулому і цьому році ми відмовлялися від цукрового буряка, інших змін не очікуємо. Головними нашими культурами залишаються ріпак, пшениця, ячмінь, далі йде соя, кукурудза і соняшник. Про плани щодо збільшення площ під картоплею ви вже знаєте.

Чи не плануєте ви розширювати земельний банк?

— У даний момент ми не передбачаємо занадто великих інвестицій в цьому напрямку. Але ми завжди шукаємо можливості консолідувати наш земельний банк. Якщо будуть пропозиції з придбання ділянок, які нам допоможуть вирішити питання «шахматки», то тоді купуватимемо землі. Але на даний момент у нас немає в планах збільшувати наш земельний банк на 30−40 або 50%. Озвучу дві причини. Перша: подивимося, як буде розвиватися земельний ринок в Україні після старту реформи. Друга: треба завершити інвентаризацію наших земель. Немає сенсу брати більше гектарів без оптимізації існуючих.

Якщо запрацює ринок землі і компаніям з іноземним капіталом дозволять брати в ньому участь, ви плануєте купувати землю?

— Коли наш інвестор — SALIC — купував компанію, про конкретні дати відкриття ринку землі ще не йшлося, і ми планували і були готові, що ще 5−10 років будемо працювати за договорами оренди. І нас це цілком влаштовувало. Зараз же, і це тільки в тому випадку, якщо законодавство України нам це дозволить, будемо купувати виключно для захисту наших земель. Хочу підкреслити, що наш план розвитку не включає в себе принципового збільшення земельного банку. Інвестиції будемо вкладати, якщо це необхідно для захисту або консолідації земель.

Читайте також: ГМО-пшениця. Чи прийде вона з Аргентини в Україну?

Для нас і для нашого стратегічного інвестора важлива гарантія, що ми зможемо працювати на землі довгостроково, і можливі інструменти тут — купівля або довгострокова оренда. Розуміння перспектив — обов'язкова умова для побудови довгострокового і сталого бізнесу.

Якщо ваші пайовики захочуть продати пай, який вони здають вам в оренду, як будете захищати свої землі?

— Якщо наші пайовики почнуть продавати землі, ми запропонуємо альтернативну опцію — договори довгострокової оренди. Якщо пайовику терміново потрібно більше грошей, і він вирішив для цього продати пай, тоді йому краще здати пай на довший термін, за що він отримає від нас передоплату. Це дозволить йому залишити землю у своїй власності і отримати гроші як при продажу. Це ми і будемо пропонувати нашим пайовикам.

Скажіть, а з інвестиціями у вас зараз проблем немає? Співпраця з банками? Кредити?

— Ні. Коли ми купували активи «Мрії» у 2018 році, розуміли, що буде період реорганізації після цієї операції. Разом з тим, ми знаємо, куди рухаємося. Фінансові організації відразу відчули стабілізацію в нашій компанії після угоди. Зараз співпраця з місцевими банками тільки розширюється. Крок за кроком ми відмовляємося від фінансування з боку акціонера. Завдання будь-якого акціонера, щоб компанія фінансувалася самостійно і на місцевому ринку.

Чи багато у вас вільного часу? Як його проводите? Чи є хобі?

— Моє хобі  — робота. Весь свій вільний час я проводжу в полі. Плюс чотири місяці тому у мене з'явилося найголовніше захоплення — донька.

Читайте також: По той бік дишла: яким буде ринок землі після рішення Конституційного суду

Як поєднуєте сімейні обов'язки з відповідальною посадою?

— Це дуже просто, але і дуже складно одночасно. Є кілька ключових факторів, які дійсно допомагають. Перший — невелика відстань між будинком і роботою. Для мене значним плюсом є те, що робота знаходиться дуже близько від місця, де я живу. Другий — моя сім'я з розумінням ставиться до того, що моя професія — це моє хобі, і підтримує мене. Вони знають, що сільське господарство для мене не тільки 8 годин на день п'ять днів на тиждень. І останній — дуже важливий: сім'я і дім для мене — це місце, де я набираюся енергії для роботи.

Хотіли б ви, щоб дочка працювала в аграрній сфері, і які аграрні професії, на вашу думку, могли б підійти дівчинці?

— Що стосується другої частини запитання, то я впевнений, що будь-який напрямок в сільському господарстві. Якщо поглянути на нашу компанію, то є яскраві приклади того, що можна зробити успішну кар'єру незалежно від статі. Наприклад, у нас працюють дуже професійні агрономи-жінки.

А по першій частині  — якщо я подивлюся на себе, то я роблю те, що дуже люблю. Тому і їй бажаю в майбутньому займатися тим, що вона буде по-справжньому любити. Неважливо, буде стосуватися це аграрної сфери, чи ні. Хоча я б радів, якби вона обрала сільське господарство.