По той бік дишла: яким буде ринок землі після рішення Конституційного суду

Обіцяний турбо-режим роботи Конституційного суду зупинився так і не розігнавшись. Судді встигли скасувати кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, обмежити роботу НАЗК та вже підбирались до земельної реформи, як раптом робота КСУ зупинилась.

журналіст Agravery.com

2 листопада 2020 року  на закритому засіданні Конституційний суд розглянув депутатське подання про роз'яснення статей 13 та 14 Конституції України. Після, один із суддів, все ж таки, оприлюднив напрацьований проєкт рішення щодо земельної реформи. І там геть все скасовується. Але все по порядку.

Конституційні жнива

Земельну реформу в Україні втілювали не один десяток років. З приходом до влади президента Володимира Зеленського та, слід за ним, парламентською монобільшістю, закон про ринок землі врешті решт, ухвалили. За його положеннями купувати землю сільськогосподарського призначення можуть лише українці: в «одні руки» не більше 10 тис. га, також діятиме заборона банкам купувати землю - лише брати у заставу. Але майже відразу декілька груп народних депутатів подали до КСУ скарги про неконституційність окремих положень закону. У всіх трьох поданнях йдеться про те, що вільний ринок землі підриває суверенітет та незалежність України. Захисники основного закону об’єднали їх в одне провадження. Зокрема перевірятимуть на відповідність статтю 13 та 14 Конституції України.

Читайте також: Сплив чи ні: договір оренди vs додаткова угода

Згадаємо, що в цих статтях. За статтею 13, українська земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу, права власника здійснюють органи державної влади. В статті 14 йдеться про те, що земля є основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Виходячи з мети звернення, народні депутати хочуть підтягнути вищезгадані норми Конституції під те, що земля не може продаватися взагалі, до того ж будь-якого призначення, каже юрист із земельних питань ГС «Всеукраїнська аграрна рада» Вікторія Кіпріянова. А розпоряджатися землею від імені українського народу мають право лише органи виконавчої влади та місцевого самоврядування.

«На мою думку, навряд чи будуть проводити націоналізацію того, що вже продане та розпайоване. Бо це буде катастрофа! Але, в майбутньому - так. Швидше за все, роз’яснення КСУ має слугувати подальшим визнанням Закону про умови обігу земель сільськогосподарського призначення неконституційним», - каже Вікторія Кіпріянова.

Декларація про намір

В оприлюдненому на 56 сторінках проєкті рішення згадується багато наших прав у контексті земельних питань. Наприклад, владі нагадали, що вона має обов’язок перед українським народом щодо забезпечення підвищення родючості ґрунтів, відтворення землі, її надр та інше. По статті 13 Конституції України судді попередньо вважають, що землею мають володіти лише громадяни України без будь-яких дискримінаційних умов. Начебто все добре, але далі судді пояснюють, що рівність перед законом означає виключення будь-яких обмежень. А це означає, що із запобіжниками, які мали на меті убезпечити від скупки багатіями земель, можна попрощатись. Стаття 14 згадується у контексті, що земна поверхня в межах кордонів має для українського народу виключну і надзвичайно важливу економічну, соціальну, екологічну, духовну, історичну цінність. І підлягає розподілу через «суспільні фонди споживання».

Читайте також: Не прозорий ринок. Сумнівна якість волоського горіху та псевдо-експортери

«Закріплене у частині першій статті 14 Конституції України словосполучення «перебуває під особливою охороною держави» передбачає, що остання в особі органів державної влади і органів місцевого самоврядування у визначених Конституцією України межах має забезпечити спеціальний правовий режим доступу до землі – об’єкта права власності Українського народу – та її охорону і захист, як територіальної основи суверенітету України», - вказано у проекті рішення.

Аграрні асоціації б’ють на сполох, оприлюднений проєкт рішення може знищити український аграрний сектор та разом з нею і всю економіку.

«Рішення КСУ ставить під сумнів законність паювання землі, виділення земель під особисте селянське господарство. Також блокує приватизацію земель, які знаходяться в користуванні держпідприємств. Це тоді, коли переважна їх більшість не тільки не приносить прибутку державі, а висмоктує гроші з бюджету, тобто з кишень усіх громадян України, задля збагачення своїх директорів та чиновників», - заявили у ГС «Всеукраїнська аграрна рада».

Судова пауза

В самому ж КСУ заявили, що не ухвалювали жодних рішень, а лише провели закрите засідання. Разом з цим не зупинили намір скасувати земельну реформу. У низці засобів масової інформації поширюється інформація про можливе визнання земельної реформи в Україні - неконституційною.

Розгляд вказаної справи на пленарному засіданні суду у формі усного провадження було заплановано на 29 вересня 2020 року. Однак у зв’язку з клопотанням представника Президента України у Конституційному Суді України про відкладення розгляду зазначеної справи через неможливість взяти особисту участь у пленарному засіданні, її розгляд відкладено.

«Рішення Суду у цій справі не ухвалювалося. Її розгляд буде продовжено на одному з наступних пленарних засідань Суду», - йдеться у повідомленні прес-служби КСУ.

А ось коли саме буде розгляд і рішення по суті, в КСУ не кажуть. Тим більш, вже два засідання, Конституційного Суду були зірвані через відсутність кворуму.

Караван йде

Натомість, у Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України не бачать проблем у впровадженні земельної реформи. Та продовжують працювати над імплементацією законодавства для вдалого старту та роботи вільного обігу земель.

На найближчих засіданнях Верховної Ради у Міністерстві очікують на ухвалення двох законопроєктів  №2194 та №3295. Перший запроваджує дерегуляцію у сфері землеустрою, усуває корупційні ризики в управлінні земельними ресурсами та передає землі за межами населених пунктів до комунальної власності громад.

Читайте також: ГМО-пшениця. Чи прийде вона з Аргентини в Україну?

«З прийняттям законопроєкту №2194 оперативні можливості Держгеокадастру в частині функцій розпорядження землями с/г призначення та інші повноваження служби будуть переглянуті. У результаті, штучні бюрократичні перешкоди та зарегульованість, які спричиняють масову корупцію у земельних відносинах та перешкоджають економічному зростанню, будуть ліквідовані. Держгеокадастр перетвориться на сервіс-орієнтовану службу для ведення Державного земельного кадастру та забезпечення функціонування Національної інфраструктури геопросторових даних», - пояснив перший заступник Голови Держгеокадастру Анатолій Мірошниченко.

Другий документ, спрямований на малих агровиробників, які після його ухвали зможуть повністю легалізувати свою виробничу діяльність, що полегшить доступ до кредитних ресурсів,  а також до державної фінансової та іншої підтримки.

Проте, усіх результатів впроваджених реформ та дерегуляції, Україна може лишитись однією ухвалою Конституційного суду. І всі закони та підзаконні акти доведеться по-новому напрацьовувати та ухвалювати. А вже існуючі норми закону про ринок землі перестануть працювати без права на апеляцію. Бо стаття 151 Конституції України говорить про те, що рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама