Реклама

Відкладений врожай: Що буде з дефолтними форвардними контрактами

Неврожай та висока ціна на кукурудзу штовхає українських аграріїв не виконувати форвардні контракти.

журналіст Agravery.com

Сьогодні українських аграріїв можна поділити на дві групи: перші не можуть виконати форвардний контракт через нестачу продукції, інші – не хочуть його виконувати тому, що ціна підскочила на майже на сто доларів, ніж вартість форварду.

Якщо перших можна зрозуміти – форс-мажор, то останні хочуть скористатись ситуацією та, під виглядом неврожаю, «спіймати» високу маржу. Але форвардний контракт за визначенням є таким, що засвідчує зобов'язання особи придбати, а іншу особу - продати продукцію у майбутньому, з фіксацією цін. На такі умови виробники йдуть з різних причин: отримати гроші наперед під майбутній врожай чи застрахуватись від падіння ціни, коли на ринку збільшується пропозиція внаслідок збору врожаю. В середньому аграрії продають 20-30% свого врожаю за форвардними контрактами.

Просто немає чим  

В цьому році у ТОВ «Урочище Журавське», що на Черкащині, частину врожаю кукурудзи продали за форвардними контрактами. Наразі цей законтрактований̆ обсяг перевищує весь зібраний̆ врожай̆. При запланованій̆ врожайності 9-10 тонн кукурудзи з гектару, показники, через несприятливі погодні умови, впали від 0,5- до 2 тонн, каже директор з економіки підприємства Ігор Новицький.

Читайте також: Лікнеп. Навіщо аграріям ф’ючерси, форварди, опціони?

«Ніхто не міг подумати, що кукурудза, яка в липні була ростом 3-4 метри, може давати 500 кілограм з гектару. У нас так сама ситуація по сої – завжди збирали 2-2,5 тонни, зараз молотимо по 800-900 кілограмів з гектару. Тому ми намагаємось домовитись із трейдерами про виконання половини контракту у вересні наступного року. Але наші партнери кажуть, що ми вас розуміємо, але якщо вам підемо на уступки, то ті, хто нечесно хоче отримати прибуток, будуть вимагати ті ж самі умови», - пояснив Ігор Новицький.

Вал судових позовів

Внаслідок несприятливих погодних умов, скорочення виробництва с/г продукції за 9 місяців цього року склало 17,5%, проти січня-вересня 2019 року. З огляду на це, у ГС «Український клуб аграрного бізнесу» радять аграріям та трейдерам шукати компромісні варіанти, аби не допустити банкрутства сільгосппідприємств. Проте застерегли від надуманих причин не виконувати контракт, заради додаткового прибутку.

«Безпідставне невиконання форвардних контрактів обернеться значно більшими судовими стягненнями для сільгоспвиробників, скороченням фінансування агробізнесу загалом. Але, в деяких випадках, складається ситуація, коли законтрактовано по форварду більше, ніж вдалося виростити і зібрати урожаю. В таких випадках сторони мають шукати компромісне рішення, щоб не допустити банкрутства таких сільгоспвиробників. Найбільш реалістичним варіантом є перенесення виконання зобов’язань, з фіксацією різниці цін в наступний період», - висловив бачення генеральний директор УКАБ Роман Сластьон.

Читайте також: Озима пшениця. Сіяти пізно не буває

Зі слів менеджера з розвитку Maxigrain Олени Нероби, фермери мають докласти максимум зусиль для виконання форвардних контрактів. А на майбутнє страхувати свій врожай від цінових ризиків.

«Навесні перші форварди укладались по 145 доларів на тонні, останню ціну, яку я бачила, була 230 доларів. Частина фермерів дійсно втратили урожай, тому, безумовно, є виробники, у яких немає вдосталь продукції для виконання об’ємів форварда. Але, коли ці фермери почали озвучувати трейдерам  неможливість виконати контракт, з'явилися ті, які захотіли отримати кращу ціну, почали теж говорити, що не хочуть виконувати договори, посилаючись на неврожай», - розповіла Олена Нероба.

Імідж понад усе

За різними підрахунками, сьогодні більше половини форвардних контрактів не виконуються. В Українській зерновій асоціації, яка представляє інтереси виробників, переробників та експортерів зерна просять Міністерство економічного розвитку втрутитись у ситуацію і забезпечити виконання форвардних контрактів всіх учасників ринку. Інакше, український аграрний сектор може не отримати близько $11-12 млрд фінансування, а також банки перестануть кредитувати виробників, чи значно підвищать відсотки за кредитами, через ризики невиконання контрактів.

«Цьогоріч ціни виросли, тому знайшлися недобросовісні учасники ринку, які вирішили не виконувати контракти. На глибоке переконання УЗА, уряд та профільне міністерство, як і держава в цілому, є творцями правил гри, в тому числі і на зерновому ринку, яких повинні дотримуватися і виконувати умови всі учасники ринку без винятку. В іншому випадку, це загрожує згортанню фінансування галузі покупцями, міжнародними компаніями, які забезпечують до 30% фінансування посівної кампанії – через постачання насіння, добрив чи через гарантії банкам, що вони гарантовано викуплять зерно майбутнього врожаю», - попередив президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов.

Між дефолтом та судом

В Міністерстві на цю ситуацію звернули увагу та запропонували всім сторонам укласти меморандум. Документ має стати «дорожньою картою» для зернотрейдерів і агровиробників щодо вжиття заходів, пов'язаних із виконанням форвардних контрактів. Наразі цей меморандум знаходиться на стадії доопрацювання. Проте, його підписання гальмується небажанням трейдерів йти на поступки, заявив учасник перемовин, заступник голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада» Михайло Соколов.

Читайте також: Михайло Соколов: Якщо уряд не введе кредитування на купівлю землі, то будуть праві ті, хто проти скасування мораторію

«Те, що ми бачимо на цих перемовинах, це не бажання трейдерів йти на поступки. Разом з цим, невиконання контрактів фермерів, в яких немає врожаю через погодні умови, підпадає під визначення «форс-мажор». Навіщо заганяти виробників у глухий кут? Ми пропонували перенесення виконання аграріями частини контракту на наступний рік. Інакше аграрію нічого не залишиться, як йти в суди, де існує ризик застрягти надовго», - пояснив Михайло Соколов.

На тлі цього, народні депутати внесли до ради законопроєкт, який має на меті встановити мінімальні ціни на окремі види зернових та олійних культур. Проте, вже не однарозово країна стикалась з тим, що там де є державне регулювання цін, з’являються умови для маніпуляцій та корупції.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама