Між горохом та нутом. Куди рухається ринок бобових?

Продовольча безпека стає основою національної політики у всіх країнах. Бобові як джерело рослинного білку є цінними культурами. Та чи цікаво фермерам фокусуватися на бобових і які результати поточного сезону в країнах Причорномор’я?

Заступниця головного редактора

Бобовий сезон для аграріїв був складним не тільки в Україні, а й у найближчих сусідніх країнах. Спостерігається тренд до зниження виробництва бобових. Про це йшла мова підчас заходу "ЕРА ПІСЛЯ COVID-19», організованного ГС «Співтовариство виробників і споживачів бобових України».

-Щодо Чорноморського регіону, то після піку виробництва бобових у  2017 році, спостерігаємо тренд на зниження у цьому сегменті.  У 2020 році урожай скоротився ще на 7%, головне падіння відбулося в Росії і Україні. Минулої весни українські фермери не бажали ризикувати і відмовилися від розширення площ під нішевими культурами, в тому числі під бобовими. У Росії збільшилися на 4% площі під горохом, але інші - зменшилися на 32%, - розповів Сергій Феофілов, генеральний директор «УкрАгроКонсалт».

Горох – зміна векторів розвитку

Серед усіх бобових саме горох є культурою, яка показує тренд до зростання. Відбувається це завдяки можливостям експорту, та часом, причиною є погодні умови. Горох є основним експортним товаром в структурі бобових, займаючи близько 75% за середніми показниками експорту за п'ять років. У поточному сезоні непоганий старт з експорту, але в основному горох буде надходити на ринок ЄС.

-Площі під горохом в Україні зросли у 2020 році через пересіви: певні культури вимерзали, або були знищені засухою. В цілому отримали по Україні урожай гороху близько 489 тис. тон. За попередніми даними, врожайність культури цьогоріч дещо вища, ніж минулого року, в середньому близько 2т/га, місцями до 2,3−2,4 т/га. Незважаючи на те, що отримали врожайність гороху вище очікуваного рівня — бобові однак постраждали від погоди. Знизилася якість, оскільки частково горох пересівали. Цей рік — достатньо складний, - прокоментувала Agravery Антоніна Скляренко, президентом ГС «Співтовариство виробників і споживачів бобових України».

Читайте також: Дмитро Скорняков: Краще залишитися не на найліпшій землі, але з гарною командою

Щодо якості зібраного врожаю, то ситуація по гороху – одна з найкращих. «Цього сезону горох за вологістю отримали нормальний, кількість битих зерен становить 2,57%, а норма міжнародних контрактів - до 5% битих зерен. Спостерігаємо трохи більшу кількість недозрілих зерен, але це не впливає на вимоги контрактів», - впевнений Олег Онищенко, технічний менеджер агропромислового департаменту SGS.

Скоріше завадою розширення експорту стане митна політика окремих країн. На ринку Чорноморського регіону горох  є основною бобовою з виробництва та експорту. Та подальшого зростання не варто очікувати. Головний імпортер бобових – Індія - намагається забезпечити себе власною продукцією. «На поточний сезон 2020-2021 Індія  встановила нульову квоту на імпорт жовтого гороху (yellow peals), тому додаткового стимулу до розширення площ не буде навіть у 2021 році. Очікувалося, що мита - це конюктурний момент перед виборами, вони повинні були бути зняті, але на жаль, цього не сталося через політику  самозабезпеченості. Зараз розширюється виробництво не тільки бобових, а й інших виробничих культур на цьому найбільшому ринку», - каже Сергій Феофілов.

Цікаво, що за два минулі сезонів відбулася переорієнтація експорту гороху, якщо у сезоні 18/19 його купували Індія і Пакистан (34% від загального експорту), то в минулому сезоні 19/20 в ЄС Україна відвантажила 41% від загального експорту, за даними «УкрАгроКонсалт». У географії експорту гороху з Росії також відбуваються аналогічні різкі зміни, в минулому сезоні різко зросла роль європейського ринку, до 28% займає ЄС, а раніше домінували Туреччина та Індія.

Читайте також: Андрій Длігач: Продукти харчування за запитом – ось до чого Україна зараз має готуватися

Роль чорноморського регіону на світовому ринку гороху поступово зменшується. Якщо в 2017 році загальна частка України і Росії сягала 28%, то в 2020 році цей показник впав до 21%. Це викликано зміною географії експорту, адже ємність ринку ЄС менше, ніж Індії щодо цієї бобової культури. Введення обмежень на імпорт відбилося на цінах на горох, вони знизилися.

-Рентабельність вирощування гороху два роки поспіль в Україні негативна, це призводить до того, що фермери все менше і менше довіряють цій культурі. На піку попиту і виробництва ціни на горох були вище, ніж на пшеницю, потім в 2018 відбулося зближення цих цін. Після карантину ціни на горох різко зросли, основні країни-імпортери прагнули збільшити внутрішні запаси, щоб підвищити продовольчу безпеку, - каже Сергій Феофілов.

Сочевиця, нут, квасоля –хто стане лідером?

Після гороху в експортному рейтингу продовжує домінувати нут. За даними «УкрАгроКонсалт», за 8 місяців 2020 року експорт нуту склав понад 30 тис. тонн, що на 56% більше аналогічного періоду минулого року. Проте, довіра фермерів до нішевих бобових продовжує падати, а горох - вже перевірена культура, гарний попередник. «Аналогічні тенденції спостерігаються і в інших країнах, в Казахстані фермери все більше переключаються на пшеницю, тоді як ще два-три роки тому Казахстан був лідером у виробництві та експорті бобових. Розширюються площі нуту в Росії, країна практично вийшла на лідерство в світі з експорту нуту. Ця тенденція продовжиться», - вважає Сергій Феофілов.

-Щодо нуту і сочевиці, то картина не дуже гарна по Україні у поточному сезоні: врожайність цих культур набагато нижча, ніж зазвичай. Певно, це найгірші показники за останні чотири роки. На окремих полях збирали менше тони з гектару, - розповідає Антоніна Скляренко.

Через низький врожай виробники сочевиці не змогли скористатися періодом високих цін на ринку. «Індія знизила мита на імпорт сочевиці, до 10%, потом ціни на цю бобову культуру зросли. Але українські фермери і експортери сочевиці не змогли збільшити валютну виручку від експорту сочевиці, тому що виробництво і пропозиція були низькими. Основний виграш від ситуації отримала Канада, місцеві фермери скористувалися цим моментом і різко збільшили експорт сочевиці практично до рівня рекордного 2016 року», - каже Сергій Феофілов.

Погодні умови кидають свої виклики та змушують аграріїв шукати посухостійкі культури. Один з варіантів – квасоля, яка відносно стійка до посухи.

- Щорічно квасоля додає в ціні та демонструє не погану врожайність — на рівні 1,5−2 т/га. Вона гарно підходить для українських умов вирощування і приваблює аграріїв ціною: як правило, сезон стартує з рівня у 600−700 доларів, та наприкінці показник може сягати 800−900 доларів. Сорти квасолі для ціни не мають значення. культура стає все більш цікавою для аграріїв, можливо весною 2021 її будуть більше сіяти.

Читайте також: Мінімальний податок. Кому доведеться платити за гектар?

На думку фермера Михайла Драганчука, в умовах посухи доцільно звернути увагу на нут. Ця бобова продемонструвала гарні результати за умов технології No Till.

Посухи стають новою реальність України. Клімат теплішає, і слід зважати на останні кліматичні тренди при виборі бобових культур для вирощування. «Зросла кількість хвиль тепла, це дні, коли температура становить 30-35 градусів. В 2005 році у західних областях жарких днів налічувалося до 10, а на Півдні - до 30-35 днів. За період з 2006 до 2019 кількість таких жарких днів подвоїлася. І вже у нинішньому році хвиля тепла на півдні сягала 65-75 днів, тобто 75 днів температура вдень сягала вище 30 градусів. В Київській області така хвиля тепла досягла 30-40 днів, тоді як раніше це було 10-20 днів за рік. Схожа ситуація з надвисокими температурами, які перевищують 30-35 градусів. Такі хвилі розповсюджуються на всю територію Україні, якщо раніше спостерігалися лише на Херсонщині, в Запорізькій області. Цьогоріч вказане явище знизило урожай кукурудзи, соняшнику і сої, коли відбувалося дочасне визрівання і припинення росту рослин», - застерігає начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяна Адаменко.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама