ГМО-пшениця. Чи прийде вона з Аргентини в Україну?

Сьогодні генномодифіковану сою і кукурудзу вирощують у світі, у той же час ГМО-пшениця – новинка. Аргентина стала першою країною, яка дозволила вирощування посухостійкої ГМО-пшениці HB4. Створили її біотех-компанія Bioceres SA у співпраці з французькою компанією Florimond Desprez.

Світові настрої: «ганьба» чи ні?

Ще не минуло й місяця, як влада Аргентини дозволила вирощувати ГМО-пшеницю, а у країні тільки й мови про це. І настрої далекі від радісних. Першими своє незадоволення почали висловлювати сільськогосподарські організації, торговці та аргентинські експортери, з якими не погодили це рішення. Вони зазначають, що ця пшениця може стати для них «ганьбою» та зашкодить їм як на внутрішньому, так і зовнішньому ринку зерна. Експортери уже говорять про те, що деякі компанії просять підтвердити, що  зерно, які вони купують не є генетично модифікованим. З цих причини місцеві фермери також не спішать вирощувати посухостійку пшеницю.

Виникла наступна проблема. Аргентинська влада говорить про те, що зерно не можна продавати до того часу, поки Бразилія, найбільший імпортер пшениці в Аргентину, не схвалить імпорт ГМО-пшениці. Виробник посухостійкого сорту HB4 Bioceres SA стверджує, що зараз ведуться перемовини з урядом Бразилії, щодо вирішення даного питання. Проте, чиновники зберігають мовчання і ніяк не коментують ситуацію.

Читайте також: Хімія конкурентоспроможності: як заборона на ввіз інноваційних ЗЗР вбиває український агросектор

Проти появи на ринку ГМО-пшениці виступає бразильська асоціація  борошномелів Abitrigo. На їх думку, дозвіл на продаж посухостійкого сорту збільшить імпортні витрати і вплине на внутрішні ціни. Асоціація також відзначає, що попит на трансгенні рослини з боку бразильських споживачів незначний і вони не бачать передумов щодо зміни цих настроїв.

Російські експерти «СовЕкона» уже зараз вбачають у ГМО-пшениці потенційну загрозу для вітчизняного ринку зерна. Вони говорять про те, що у разі успіху HB4 біотехнологічну пшеницю почнуть вирощувати по всьому світу. Вони уже не розуміють, що буде з російським рослинництвом, для якого пшениця є основною культурою.

Українські експерти – стримана реакція

У той же час українські експерти не такі категоричні у своїх висновках і вважають, що рано ще говорити про масову появу на ринку генетично модифікованої пшениці.

«Одна справа дозволити вирощувати, а зовсім інша – це наявність достатньої кількості насіння. Якщо порівнювати обсяги виробництва ГМО-пшениці і сої - ці цифри несумірні. Сьогодні на ринку практично немає ГМО-пшениці, оскільки, по-перше, немає достатньої кількості насіння та сортів, а по-друге, і це головне, поки жодна країна в світі не дала дозвіл на її імпорт. Наразі, проходять тільки їх випробування, оскільки на відміну від каноли, сої та кукурудзи, пшениця безпосередньо споживається людиною, а не йде на технічні потреби чи тваринницьку галузь.

Як на мене, виробництво ГМО-пшениці - це швидше, далекострокова перспектива, але враховуючи кліматичні зміни - невідворотня. Про те, що у наступному сезоні в Аргентині будуть вирощувати тільки ГМО-пшеницю, сьогодні мова не йде. Якщо і почнеться згадане виробництво пшениці ГМО-сортів, то його обсяг не перевищить 3%, а в середньостроковій перспективі - 10% від загального виробництва зернової в світі. І звісно, це буде відображатися на її ціні.

Читайте також: Свіжі чи консервовані? Вектор розвитку овочевого ринку

Для прикладу, якщо взяти ціни на ріпак в Україні, то вартість ГМО-ріпаку і не ГМО суттєво різниться. Всі експортери та й самі виробники про це знають, також вони розуміють, що вся продукція, яка відправляється на експорт ретельно перевіряється на наявність ГМО»,- говорить Марія Колесник, заступник директора ProAgro Group.

Хоча, експертка допускає можливість того, що бідні країни, особливо на африканському континенті чи в Азії, де гостро стоїть проблема, як нагодувати населення, не будуть звертати увагу на походження зерна і, закуповуючи його, в першу чергу керуватимуться нижчою ціною. Такі країни будуть готові купувати будь-яку пшеницю, головне, щоб вона була дешевша, і їх не буде цікавити, чи це ГМО-пшениця, чи ні. Якщо мова йде про ті країни, які більш прискіпливо ставляться до того, що споживає їх населення, і де сьогодні заборонено як виробництво, так і споживання генетично модифікованих культур, то вони точно не будуть імпортувати таке зерно.

У той же час українському виробнику не потрібно боятись появи ГМО-пшениці в Україні. Таке зерно не стане конкурентом українському. «У нас є певні преференції, коли ми доставляємо чисте, не ГМО-зерно. Ми навіть збільшуємо пропозиції біопродуктів, оскільки поруч європейський ринок», - відзначає Марія Колесник.

Олександр Тараненко, президент Всеукраїнської асоціації пекарів, ТОВ «Хлібні інвестиції» вважає, що у найближчому часі українським споживачам  взагалі нічого переживати і хвилюватись, що на ринку з’являться хлібобулочні вироби з борошна, виготовленого з генетично модифікованого зерна. Зараз в Україні такого борошна просто немає, можливо, колись буде, але точно не завтра чи у найближчому майбутньому.

«Навіть якщо теоретично допустити, що таку пшеницю будуть вирощувати і вона буде дешевша у виробництві, то це не означає, що її будуть продавати за нижчою ціною. Якщо у неї буде прийнятна якість, то для чого виробникам її продавати дешевше, це по-перше. По друге, скільки таких полів і скільки такої пшениці? В Україні у цьому році збір пшениці становить більше 25 млн тонн,  навіть, припустимо, якщо такої ГМО-пшениці буде  1000 тонн – це капля в морі. Тому говорити навіть немає про що», - констатує Олександр Тараненко.

Тому, панікувати чи чекати на масове виробництва ГМО-пшениці поки немає причин.