Свіжі чи консервовані? Вектор розвитку овочевого ринку

Споживання овочів у світі зростає кожного року. Найбільших успіхів у забезпеченості овочами, згідно останнього дослідження Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP), досягли країни з високим рівнем доходів: Європа, Північна Америка, схід Азії. Урбанізація в країнах, що розвиваються, штовхає цей тренд далі.

— За останні 30 років населення світу зросло на 70%. За прогнозами FAO, виробництво продуктів в 2030 році буде на 70% вище, ніж поточний рівень. Ще однією з причин є зростання міського населення в країнах, що розвиваються, доля якого вже перевищила 50% та впливає на зростання гуртової торгівлі фруктами та овочами. В сегменті овочів очікується, що темпи зростання світового ринку складатимуть 3,2% щорічно до 2025 року, також як і в сегменті перероблених та заморожених овочів, — зазначає Дмитро Ніколаєв, менеджер UHBDP.

Інфографіка UHBDP

Набагато менший прогрес у виробництві овочів досягнуто в країнах з низьким рівнем доходу — Азії та Африці.

Незалежно від рівня доходів населення, виробництво овочів в будь-якій країні в першу чергу спрямоване на забезпечення потреб внутрішнього ринку, — вважає Ольга Мозгова, аналітик «УкрАгроКонсалт». За словами Тетяни Гетьман, керівника департаменту «Маркетинг-Аналітика» гуртового ринку «Шувар», українські виробники в більшості ще не навчилися вирощувати овочі високої якості, щоб експортувати їх. Хоча, по окремим, позиціям, як, наприклад, цибуля, така затребуваність має місце.

Інфографіка UHBDP

Екзотичні смаки

Споживачі шукають нові маловідомі овочі та обирають незвичайні смаки щодо консервації та соків. «Саме екзотичні, малопоширені овочі перспективні для вирощування, їх частка буде зростати. Спробувати щось нове — ось тренд у споживанні овочевої продукції і продуктів переробки. Зокрема, таким прагненням можна пояснити зростання популярності в Україні такої нішевої овочевої культури як спаржа», — вважає Ольга Мозгова.

Та бажання спробувати щось нове потрібно підкріплювати фінансовими можливостями, отже розвиток овочевого ринку прямо пов'язаний із зростанням платоспроможного попиту.

— Постійний попит з боку споживачів на нові види фруктів та овочів у розвинених країнах стимулює, в свою чергу, зростання обсягів торгівлі в країнах, що розвиваються. Це призводить до розширення обсягів виробництва, зростання кількості нових ферм, створення нових робочих місць та зменшення нерівності в доходах. Ефект зростання доходу в розвинених країнах призводить до споживання продуктів з високою доданою вартістю, в той час, як в країнах, що розвиваються, цей додатковий дохід витрачається саме на фрукти та овочі, — каже Дмитро Ніколаєв.

Екзотичні овочі вимагають додаткового просування, як і будь-який інший новостворений товар. Фермери ж не готові йти на додаткові витрати.

— В Україні нова тенденція — вирощування раніше не популярних овочів, клімат вже дозволяє. Вже йшлося про спаржу, яка стає популярною, та є питання по культурі її споживання. Виробники не поспішають витрачатися на рекламу продукції, а це потрібно робити, коли виходиш на ринок з нішевими овочами, — відзначає Ольга Мозгова.

Щодо переробки овочів, то тут також саме екзотичність смаку грає провідну роль у популярності продукції. «Нові смаки у консервуванні овочів вирішують все. Йде тренд на нетрадиційні смаки, поєднання гіркого і солодкого. Популярним стає спайсі смак, тобто смак з гостринкою. Змішані смаки, або смаки для бадьорості - ось виклик сучасності», — вважає Ольга Мозгова. Традиційна консервація овочів з оцтом приречена на поступове зникнення з полиць.

— Споживання консервованих овочів в Україні змінюється. Знижується попит на традиційні рецептури з використанням оцту та цукру, натомість активно розвивається сегмент солінь і крафтове виробництво: унікальні рецептури, незвичайні смаки, особливі соуси — те, що не є масмаркетом, виробляється у невеликій кількості, — резюмує Тетяна Гетьман.

Заморозка замість консервування

Консервування відходить у минуле разом із зміною поколінь, молодь все менше готує вдома та обирає швидкі способи приготування, отже популярності набирають овочеві заморожені суміші.

— Найкращі перспективи має заморозка — це зручний напівфабрикат, який максимально зберігає смак свіжих овочів. Натомість споживання консервованих овочів за звичайною рецептурою знижується. Українці їдять все більше свіжих салатів протягом всього року, адже салатні овочі є доступними для них цілорічно. Відповідно, знижується споживання перероблених овочів, а конкуренція за гаманець споживача в цьому сегменті стає дедалі сильнішою, і це дуже добре. Сьогодні навіть потужні гравці ринку консервації вимушені постійно експериментувати з рецептурою, при цьому маркетинг «робиться» навколо унікальності смаку та користі для здоров’я.

З цією думкою згодна і Ольга Мозгова: «Споживачі все частіше обирають продукцію, що вимагає менше часу на приготування. Зараз більше йде споживання овочів у свіжому і замороженому вигляді, без особливої термічної переробки, без додавання оцту тощо. Це пов’язано з трендом на здорове харчування. Спостерігається тренд на сублімацію. Заморожені овочі споживають вже не в чистому вигляді, люди бажають заморожених соків, смузі, щоб швидко дістати продукт з холодильнику, розморозити, спожити і почувати себе здоровим».

Попит на консервовані овочі у світі впав на 15−20% за останні 10 років. Відповідно, на 20% зріс попит на заморожені продукти, як найбільш корисні, при чому зростає частка шокової заморозки, що дає змогу зберегти форму, колір, властивості тощо. Такі цифри наводить Ольга Мозгова.

Коронакриза тільки на користь

Аналізуючи ринки в умовах сьогодення, слід замислюватися над їх майбутнім функціонуванням під час пандемій, які будуть траплятися все частіше. Щодо овочів, які є продуктом здорового харчування, то попит на них буде зростати в умовах загрози захворювань.

— Один з найсучасніших трендів в світі - здоровий спосіб життя та харчування. Овочі будуть відігравати важливу роль у забезпеченні організму людини корисними речовинами, вітамінами, мінералами, клітковиною, бо це також дозволяє знизити ризик різноманітних захворювань. Зростає попит на продукти та напої, що не містять цукру, отже овочеві соки можуть бути не менш популярними, ніж фруктові, — каже Дмитро Ніколаєв.

Хоча перший світовий досвід пандемії все ж дався взнаки овочевому ринку у розрізі ланцюгів постачання. «У коронакризу не стали споживати менше овочів, але у виробників були певні проблеми щодо збуту, оскільки несподівано закривалися заклади харчування і виробники потерпали, бо не знали куди відвантажувати овочі. Ринок овочів тільки зростає у зв’язку з трендом до здорового харчування», — наголошує Ольга Мозгова.

Виробник квашених овочів Тетяна Сус відзначає: «Пандемія нам тільки на користь. Населення почало не довіряти овочевій продукції на звичайних ринках, отже наші продажі перероблених овочів у магазинах тільки зросли». Підприємниця продає перероблені овочі під власною торговою маркою «СУС».

Пандемія спонукає до органіки, це стане ще одним трендом на ринку овочів. «Один з наслідків пандемії є зростання попиту на продукти органічного виробництва. Ринок органічних фруктів та овочів буде щорічно зростати майже на 7% у період 2020−2025 років. Хоча поставки органічних овочів та фруктів обмежені попитом, що існує на ринку, та високими витратами на виробництво. Незважаючи на високі ціни на продукцію органічного виробництва, споживачі готові будуть сплачувати більше завдяки меншому використанню пестицидів та споживним якостям органічної овочевої продукції», — вважає Дмитро Ніколаєв.

фото: @uhbdp

Приречені на імпорт?

Як вже йшлося, виробництво овочів завжди спрямоване в першу чергу на внутрішній ринок. Та хоча Україна є провідним виробником аграрної продукції, частка імпортованих овочів є доволі значною.

За словами Тетяни Гетьман, імпорт овочів в Україну зростає в ті роки, коли спостерігаються високі ціни на них на внутрішньому ринку.

— Причини зростання овочевого імпорту до України різні і залежать від ситуації, що склалася на внутрішньому ринку тієї чи іншої культури. Так, наприклад, через складні погодні умови, що склалися навесні 2020 року, у першому півріччі країна імпортувала, зокрема, значну кількість огірків та томатів, — відзначає Катерина Звєрєва, директор Української плодоовочевої асоціації (УПОА).

Згідно даних аналітиків УПОА, за перші 5 місяців 2020 року імпорт томатів склав 54,9 тис. тонн на загальну суму $51,8 млн. Це на 16% більше в натуральному вираженні і на 68% - в вартісному, ніж за аналогічний період минулого року. Основними країнами-постачальниками стали Туреччина та Польща, на частку яких припадає 94% загального обсягу імпортованих Україною томатів. Аналогічна ситуація склалася і на ринку огірків. З січня по травень поточного року Україна імпортувала 10,3 тис. тонн огірків на суму $9,9 млн. Збільшення порівняно з аналогічним періодом 2019 року склало 47% в натуральному і 82% у вартісному вираженні. Ключовими імпортерами огірків виступили Туреччина і Білорусь, частка яких склала 71% і 20% від загального обсягу відповідно.

Інфографіка UHBDP

— Різке зростання цін на цибулю на внутрішньому ринку України навесні поточного року спровокувало справжній ажіотаж і, як наслідок, збільшення імпорту цього овочу до України. Тоді цибулю почали завозити до України трейдери з Казахстану і Узбекистану, Нідерландів і навіть Росії. Це пояснювалося тим, що на той момент ціни в Україні склалися майже вдвічі вище, аніж, наприклад, в Росії, що робило поставки цибулі до України привабливими для трейдерів, — додає Катерина Звєрєва.

Інфографіка UHBDP

За її словами, простежується чітка тенденція щорічного збільшення обсягів імпорту картоплі. Згідно з офіційною статистикою, в 2019 році Україною було імпортовано 250 тис. тонн свіжої картоплі, а головними постачальниками цієї продукції виступали Білорусь і Росія. Для порівняння, роком раніше було поставлено 5,8 тис. тонн картоплі. «У 2020 році зростаюча динаміка триває. За 8 місяців поточного року Україна збільшила імпорт картоплі у 6 разів», — такі дані наводять в УПОА.

Інфографіка UHBDP

Попри песимістичну картину щодо імпорту овочів, українські фермери мают шанс експортувати овочеву групу, але слід навчитися вирощувати її у високій якості.

— Експорт овочів із України можливий. Є перспективи для якісної моркви, ранню капусту можемо експортувати, та поки на заваді стає якість.

Моркву, наприклад, потрібно вирощувати спеціально під подальше миття. ЄС має параметри, коли овочі візьмуть на мийку, а коли — ні. Ми також повинні до цього дійти. Експорт можливий до Європи, Близького Сходу, і мова, в першу чергу, про цибулю та моркву", — вважає Тетяна Гетьман.

— 15−20% овочів експортується з країн — це стандартний розмір. Для експорту із України сьогодні більше підходять плодово-ягідні культури, ніж овочі, — наголошує Ольга Мозгова.

Інфографіка UHBDP

Вирощувати чи переробляти?

Питання маржинальності вирощування та переробки овочів залишається відкритим. Успіх — у якісній продукції. В Україні чимало прикладів технологічного і прибуткового виробництва овочів, є вдалі кейси з переробки, а також поєднання названих видів бізнесу.

— Зараз в Украіні можна робити успішний бізнес на вирощуванні овочів борщового набору тільки за умов використання сучасних технологій, які забезпечують високу врожайність та продуктивність. Споживач готовий платити гідну ціну виключно за якісну продукцію, її Україні не вистачає навіть тоді, коли ми збираємо досить непогані врожаї. Для прикладу, сьогодні на полицях поряд з українською продукцією лежить мита картопля зі Словакії та Білорусії. Це говорить лише про те, що попри високу вартість, попит на миту продукцію є. І це є гарною можливістю для розвитку вітчизняного виробника., — каже Тетяна Гетьман.

На пошуку можливостей акцентує увагу Катерина Звєрєва: «Успіх у переробці овочів, зокрема, борщового набору, залежить від правильно обраного підходу до бізнес-моделі. Потрібно знаходити порожні ніші на ринках різних країн та внутрішньому ринку, порівнювати з тими можливостями, які можуть бути реалізовані в Україні з точки зору логістики, інфраструктури та інших факторів. Бізнес з переробки овочів борщового набору буде прибутковішим настільки, наскільки бізнесу вдасться просунути свій продукт у ланцюжку доданої вартості. При цьому варто розуміти, що інвестиції у такі проєкти, як правило, не окупляються протягом одного маркетингового року. Тобто, виходячи з вищезазначеного, треба підкреслити, що перспективи — за продукцією з доданою вартістю».

Тетяна Сус вдало продає перероблені овочі і вважає, що це бізнес більш прибутковий, ніж вирощування.

— Ми продаємо у супермаркетах квашені огірки, капусту, яблука. Маємо сертифікований цех для цього. Вважаю, що перероблені овочі продавати вигідніше за свіжі. Під час пандемії в нас краще почали продаватися малі упаковки на 500 грамів. Лідером продажів є квашена капуста. Хоча сезон тільки починається, ще тепло, та почали відвантажувати по пів тонни за раз. Ми дуже прискіпливі до сировини, постачальників овочів, обираємо найкращих. Рецепти переробки в нас традиційні, та у консервації використовуємо тільки справжній цукор, ніяких замінників. Заквашуємо овочі у великих відрах, які потім фасуються у супермаркеті, наймаржинальнішою є капуста", — розповідає Тетяна Сус. За її словами, політика сімейного бізнесу — це не розпорошуватися на вирощування овочів, а зосередитися виключно на переробці, а успіху у фермерстві досягають ті, хто концентруються саме на рослинництві.

Зростання реальних доходів населення, зміна образу життя та споживацькі уподобання будуть штовхати ринки свіжих та перероблених овочів далі.