Ліам Канден: Скоро фермер зможе заробляти на «вуглецевому кредиті»

Зміна клімату та коронакриза негативом міцно засіли в головах українських фермерів. Перша проблема принесла посуху, друга - невизначеність. А якщо ці дві речі назвати не «проблемою», а «можливостями»? Ось тут негатив відступає і вже з’являється передсмак додаткового доходу. Про те, як це відчуття перенести в реальні активи, Agravery.сom розпитало експерта із розвитку інноваційних технологій у сільському господарстві, генерального директора підрозділу CropScience компанії Bayer Ліама Кандена.

журналіст Agravery.com

Розкажіть, будь ласка, про ключові виклики аграрному сектору, які виникли цьогоріч на світовому рівні. На вашу думку, які головні тренди та проблеми ми маємо сьогодні?

Я думаю, що головна тема — це пандемія COVID-19. Вона визвала певний шок пропозиції та шок попиту в продовольчій системі. Шок пропозиції був особливо відчутним на початку пандемії, коли багато країн закрили свої кордони і в портах не вистачало робочої сили. Потік продовольчих товарів через кордони був ускладнений, що призвело багато проблем у короткостроковій перспективі. Щодо попиту – люди, сидячи вдома, не їли в ресторанах, кафе, їдальнях, або школах. Замість цього, вони купували їжу в супермаркетах і робили запаси. Тож спостерігався сплеск попиту в окремих галузях і великий спад - в інших. Це дало зрозуміти, що існуюча продовольча система дуже слабка. У разі її стресу баланс між попитом і пропозицією стає досить обмеженим. Я вважаю, що це наш виклик на майбутнє — потрібно зробити продовольчу систему більш стійкою.

Читайте також: Ризикове овочівництво: як відповідати вимогам ринку

Ще більш масштабна проблема — кліматичні зміни. В решті решт, пандемія приведе до того, що в нас з’явиться вакцина. Наука вирішить це питання, і життя триватиме собі далі. Але кліматичні зміни нікуди не дінуться. Вони триватимуть не один десяток років. Зміни клімату мають значний вплив на сільське господарство – в одних частинах світу посилюється посуха, в інших — повені, також спостерігаються нестійкі погодні умови, які значно ускладнюють життя фермерам. Тому, ще одна проблема, над якою потрібно працювати, – це допомогти аграріям працювати в більш кліматично адаптованому режимі.

Які рішення Bayer уже може запропонувати для вирішення названих проблем?

В період гострої фази пандемії ключовим є те, що ми зберегли ланцюг поставок нашої продукції до фермера. Це дає змогу їм збирати високий врожай. Без цього коронакриза та прийдешня економічна криза перетворяться на кризу голоду. Друга мета —  розвиток інновацій, які є сутністю того, що робить Bayer. Ми зосереджені на розробках нових кліматично стійких культур. Наприклад, ми розробили низькорослу кукурудзу, яка буде дуже цікавою для аграріїв, особливо в Україні. Вона має вищу врожайність, ніж нинішні сорти кукурудзи. Разом з цим, потребує менше пестицидів, менше добрив і менше води. Тому цей сорт дуже стійкий до посухи та має багато переваг з точки зору екологічної сталості. Ця інновація демонструє те, чим займається наша компанія — виробництво агропродукції у найбільш екологічний спосіб. Спосіб, який не шкодить навколишньому середовищу, але, за характеристиками, потребує використання меншої кількості природних ресурсів.

Третя мета — зробити сільське господарство частиною рішення проблеми кліматичних змін. Сьогодні 25% викидів парникових газів припадають на сільське господарство. Це велика частка. Разом з цим, воно є однією з небагатьох галузей у світі, де є можливість видаляти вуглець з атмосфери і зберігати його у ґрунті. Причина того, що сьогодні це не популярно, полягає в тому, що фермерів не стимулюють це робити, їм не платять за це. Зараз ми створили нову бізнес-ініціативу, за допомогою якої ми хочемо стимулювати фермерів до зберігання вуглецю в ґрунті. Крім цього, ми розробили методологію, за допомогою якої можна перевірити, що вуглець було ізольовано. Це дає змогу розробити «вуглецевий кредит», який фермер може продати на платформі торгівлі вуглецевими викидами. Це своєрідна революція в сільському господарстві. Сьогодні ми платимо фермерам лише за врожай, який вони виробляють, а можемо їм платити ще й за зберігання вуглецю в ґрунті. Ми вже знайшли спосіб це зробити. Це вже працює у США та Бразилії. А з наступного року хочемо запровадити й в Європі.

На вашу думку, як буде надалі розвиватися ситуація у світі? Як ви думаєте, що буде задавати тон в агросекторі, а що піде у минуле?

Я думаю, що в рамках створення більш стійкої продовольчої системи, нам потрібно підтримувати розвиток маленьких господарств. У світі дуже багато дрібних фермерів, але багато хто з них фактично перебуває на межі бідності. Вони насправді не мають доступу до якісного насіння або імпорту, а іноді, навіть, до внутрішніх ринків збуту. Тому одним із ключових факторів у майбутньому буде підтримка маленьких господарств і надання їм доступу до якісного насіння, ресурсів і навчання. Тому ми поставили собі за мету надати можливості 100 мільйонам дрібних фермерів по всьому світу, це допоможе зробити вищезгадану систему більш стійкою. Я думаю, що дедалі актуальнішою ставатиме також цифрова трансформація сільського господарства. Оскільки вона дозволяє нам працювати більш чітко, це допомагає фермерам приймати виважені рішення на основі даних, а не лише інтуїції. Я вважаю, що пандемія коронавірусу прискорила загальну цифрову трансформацію суспільства. Особливо це відчутно в сільському господарстві. На мою думку, це буде значно пришвидшувати рух уперед.

Читайте також: Сівба нон-стоп: основні правила для довгої експлуатації сівалки

Тут легше відповісти про те, що я хотів би, щоб зникло, ніж про те, що зникне. Я сподіваюся, що зміниться відношення низки груп споживачів, які стурбовані використанням науки й технологій для виробництва продовольчих товарів. Ці занепокоєння пов’язані з тим, що більшість людей нічого не знає про сільське господарство, не знає, з якими проблемами стикаються фермери, і не знає, навіщо їм наука й технології. У них романтичне уявлення про продукти харчування, що самі собою якось зростають і якимось дивом опиняються в супермаркеті. Тому сподіваюся, що через пандемію, думка, що фермеру не потрібна наука чи інновації, щоб отримати здоровий урожай, зникне. Я не впевнений, що буде справді так, але я сподіваюся, що така думка зникне.

Як змінилася робота компанії в умовах нинішньої кризи?

Дуже змінилася. Але наші клієнти не помічають їх, бо  вони продовжують отримувати нашу продукцію, без перебоїв. Тоді, як понад півроку більшість людей у компанії працюють із домівок. Якби ми вели цю бесіду приблизно сім місяців тому, ми обоє подумали б, що такі зміни – це трохи божевільно, але зараз це нормально. Також змінилась наша взаємодія з клієнтами. Багато з них не хочуть, щоб у господарство фізично прийшла людина, яку вони давно не бачили, бо не хочуть захворіти на COVID-19.

Тож, як внутрішні, так і зовнішні взаємодії, а також моє спілкування з політиками — це все відбувається дистанційно. Раніше я би поїхав до Вашингтона, Брюсселя чи, наприклад, Пекіна, щоб поговорити безпосередньо з людьми. А тепер я можу робити це дистанційно, і це набагато доцільніше й ефективніше. Єдиним недоліком є те, і це ми помітили всередині компанії, люди сумують за емоційним зв’язком під час фізичної зустрічі. Тому у майбутньому ми матимемо гібридну модель роботи, в якій половина часу — дистанційна робота, половина часу — робота у команді. Це буде ефективніше, ніж просто віртуальна реальність.

Розкажіть, будь ласка, про ваші заводи, чи мали вони проблеми під час коронакризи?

На щастя, у нас не було проблем. На початку пандемії, коли один за одним закривались кордони, виникали окремі питання. Нам було важко утримати логістичні зв’язки та переправляти продукцію через кордони. Але ці перешкоди ми подолали порівняно швидко. На самих заводах ми маємо потужні заходи безпеки. І тому ми не мали жодного випадку інфекції на жодному з них. Ми запровадили роботу позмінно. Тому працівники однієї зміни не зустрічаються з іншою й більше не зустрічаються в їдальні. Якщо щось трапиться з однією зміною, і вони підуть на карантин, їх зможуть замінити. Отже, ми маємо комплексний план безпеки, щоб бути впевненими в тому, що робота не зупиниться.

Будь-яка криза — це можливість для розвитку. Які перспективи ви бачите в цій ситуації?

COVID-19 прискорить цифрову трансформацію не лише суспільства, але й сільського господарства. Це означає: готовність фермерів використовувати iPad, або просто вести віртуальну розмову, а також обмінюватися даними та  покладатися на прийняття рішень на основі даних. Та подолати пандемію ми не зможемо шляхом соціального дистанціювання або відсутності подорожей. Проблему вирішить лише вакцина. І ця вакцина матиме ознаки ГМО. Але вона врятує світ. Завдяки цьому, я сподіваюся, люди відчують цінність науки та інновацій у вирішенні дійсно складних проблем. І це розуміння буде стосуватись не лише здоров’я людства, але й здоров’я рослин на полях. Я не впевнений, що це відбудеться. Але зараз є така можливість.

Читайте також: Додана вартість: як гастротуризм може підняти імідж та ціни на агропродукцію

Цього року лауреатом Нобелівської премії стала технологія CRISPR/CAS9. Винахід так званих генетичних ножиць. Як ви вважаєте, це дасть поштовх для таких компаній, як Bayer?

Так, це гарна можливість. Редагування генома в цілому має величезний потенціал для забезпечення здоров’я с/г культур, а також людства. І більше прогресу при застосуванні цієї технології в сільському господарстві, ніж у медицині. Єдиною проблемою зараз є те, що в Європі дуже жорсткі обмеження щодо застосування цієї технології. По суті, вона не буде використовуватися в Європі. Такі країни, як США, Бразилія чи Китай, мають значно більш м’які системи регулювання, які дозволяють використовувати цю технологію. Я вважаю, що це прекрасна можливість для світу сільського господарства.

Наскільки ефективна сучасна система сільського господарства в нинішніх умовах. Які технології виявились неефективними, а що, навпаки, несподівано принесло результати?

Загалом система під час пандемії працювала добре. Я вважаю, головною проблемою виробничої системи є те, що вона занадто вимоглива до ресурсів, а разом з цим і до навколишнього середовища. Справжній виклик у майбутньому полягає не лише в тому, щоб бути продуктивними, але і в тому, щоб бути екологічними. Це те, що насправді потрібно вдосконалювати.  Отже, я думаю, що в нас усе добре з продуктивністю та не дуже добре з екологічною сталістю. І ми повинні досягти кращого балансу між цими двома речами, рухаючись вперед, щоб мати впевненість, що продовольча система буде більш стійкою.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама