Тетяна Хоменко: No-till - моя улюблена технологія

Зоною ризику для врожаїв все частіше стає нестача вологи. Традиційні технології поступаються No-Till  за несприятливої погоди, а біопрепарати здатні затримувати вологу у грунті.

Заступниця головного редактора

Про технології нульового обробітку, біологічні інсектициди, здоров’я людей і ґрунту та їх взаємозв'язки ведемо розмову з комерційним директором компанії «БТУ-Центр» Тетяною Хоменко.

Наскільки аграрії сьогодні приділяють увагу екологічному виробництву, за вашими спостереженнями?

— Екологія почала турбувати людей, коли вони відчули проблеми на собі. І перш за все, мова про зміни клімату, які швидкі та вже незупинні. Ми бачимо значне потепління, зміщення сезонів. Прогнози науковців щодо цього підтвердилися з лишком. Щодо областей, які вважалися найкращими для вирощування с/г культур, минулий 2020 рік показав, що Київська, Черкаська, Вінницька — це вже зона півдня. У подальшому кожний третій або п’ятий рік може бути схожим на 2020-й. Певні інструменти аграрних технологій не спрацювали у минулому сезоні, але ж потрібно бути ефективними незалежно від погоди.

З іншого боку, бачимо, що пандемія примусила людей більше дбати про власне здоров’я і збільшила попит на здорові продукти харчування. Відповідно, більше аграріїв захотіли змінювати свої технологічні рішення в бік екологізації виробництва.

фото: приватний архів Тетяни Хоменко

Яка роль науки в сучасних технологіях?

— Наука грає значну роль. І наші аграрії в сьогоднішніх умовах вимушено не дослухаються до рекомендацій науковців, особливо щодо вимог до сівозміни. Зараз при прийнятті рішень аграрії опираються на економічний фактор. Проте, навіть у ринкових умовах, коли зростає попит на маржинальні зернові та олійні, можна адаптувати вимоги класичної науки щодо сівозміни. Виробники зосереджені на соняшнику, кукурудзі, присутня пшениця та дуже мало бобових. Це класична сівозміна, багато підприємств мають 2−3 культури, та наголошую, що і у цих умовах треба і можна думати про здоров’я ґрунту.

Про що свідчить польова практика великих агрокомпаній?

— Вони впроваджують такі інструменти, які позитивно впливають на здоров’я ґрунту та на екологізацію виробництва. Агрохолдинги, з якими працюємо, дуже обґрунтовано і відповідально підходять до ведення бізнесу. Вони вивчають процеси, які відбуваються в ґрунті, вивчають наслідки сівозміни, яку застосовують. Тому що при вирощуванні монокультур, соняшнику й кукурудзи, дуже погіршується фітосанітарний стан земель.

Важливим рішенням є компенсаторна сівозміна. Через монокультурність у ґрунті накопичується ряд збудників хвороб, які самі звідти не підуть. І є вже рішення, є біометоди, які частково або повністю вирішують питання фузаріозу на кукурудзі, білої гнилі на соняшнику, за допомогою впровадження біологічних мікробних препаратів високої якості. На останньому я б наголосила. Біологічні продукти потрібно вивчати всебічно, на антагонізм до різного спектру хвороб. Тобто, треба дуже зважено ставиться до вибору біологічних препаратів, щоб не попасти в пастку уяви, що ти оздоровлюєш ґрунт, а насправді, цього не відбувається.

Більшість холдингів мають власні наукові центри. Коли їх коротка сівозміна обґрунтована, вони вже впевнено використовують у своїх технологіях біологічні засоби захисту. Так само будь-які виробники таких засобів захисту мають не просто пропонувати продукти, а вивчати їх властивості в різних умовах і поєднувати в технологіях. Щоб у результаті отримати і економічну ефективність, і екологічну, і дійсно покращувати показники родючості ґрунту.

фото: приватний архів Тетяни Хоменко

Чи можливо стверджувати, що на сьогодні агрохолдинги є рушіями ринку біологічних препаратів?

— З нашого досвіду, якщо говорити кількісно про господарства, які використовують біопрепарати, то їх на порядок більше. Але якщо мова йде про площі, то агрохолдинги займають більшу частину земель, де відбувається біологізація технологій.

Сьогодні, щодо наших партнерів, то серед тих, що мають в обробітку понад 50 тисяч гектарів, 65% таких підприємств застосовують у своїх технологіях біологічні препарати. Серед останніх домінують препарати для ґрунту, зокрема, деструктори стерні.

Щодо інших господарств, то ми провели аналітичну роботу у компанії. Серед усіх українських підприємств 24% мають у своїх технологіях елементи біологізації. Найбільше віддають перевагу препаратам для ґрунту. Чому? Як вже йшлося, для компенсації тих мікроорганізмів, яких уже в землі не має через коротку сівозміну, а також для витіснення збудників хвороб, раціонального використання рослинних залишків, їх гуміфікації, мобілізації фосфору та вивільнення калію тощо.

Наприклад, мобілізатори фосфору та калію призначені саме для кращого засвоєння рослинами добрив. Бо це велика стаття затрат на підприємствах, а застосування стартових добрив у поєднанні з мобілізаторами фосфору та калію, дозволяють зекономити або отримати як надлишок для рослини добрива в доступній формі - до 30%. Це така програма мінімум. Зараз агрохолдинги активно користуються цим інструментом.

Скільки років відбувається прогрес щодо впровадження біометодів у інтенсивні технології в Україні?

— Активне впровадження біометодів почалося ще з 2014-го — це роки вивчення і обгрунтування результатів дії біопрепаратів у різних агрокліматичних умовах, на різних землях, щоб надати ґрунтовні рекомендації бізнесу.

Важливе місце в інтенсивних технологіях займають мобілізатори фосфору, калію, азотфіксатори, що застосовуються у поєднанні із добривами, норми останніх при цьому можна коригувати.

Як спостерігаємо в процесі наукових досліджень та польової практики, мобілізатори фосфору та калію діють протягом двох років. Тобто, отримуємо економічний ефект у перший рік застосування і додатково дію на культуру, яка буде посіяна на другий рік. У середньому наші партнери отримують додатково на гектар понад 100 доларів. Це великі показники і серед проведених понад 200 досліджених препаратів, 86% успішних досліджень, тобто дають безумовну віддачу, і можна розраховувати на прирости врожаю. За статистикою, наприклад, в середньому стабільно на гектар отримували 0,4−0,5 тон приросту соняшнику, а наступна зернова культура вже без застосування препарату мала такі ж прирости.

фото: btu-center.com

Урожайність сільськогосподарських культур звично асоціюється із інтенсивними технологіями. Чи можна нагодувати світ, використовуючи виключно біотехнології, на вашу думку?

— Якщо говорити про органічну продукцію, то тут є куди рости. З досвіду країн ЄС, з їх планів на розвиток органічного сектору — до 2030 року вони планують перевести близько 25% своїх земель під органічне вирощування. В Україні також є державні стратегічні плани, ми не хочемо відставати. Прийнято законопроект, що виробникам органічної продукції буде компенсовано до 30% вартості від придбання добрив, дозволених у органічному виробництві, а також насіння, біологічних ЗЗР тощо. Така підтримка спонукає до зростання кількості операторів і збільшення площ в органічному секторі. Відповідно, й на полицях отримаємо достатньо органічних продуктів. 

Стратегія сталого розвитку України до 2030 року має важливу мету — збільшити площі під органічним виробництвом до 1,5 млн га до 2025 року, до 2030 року — до 3 млн га. Зараз ж маємо лише 300 тис га, то ж плани амбітні.

Чи є переваги біологічних препаратів в умовах частих посух? Як поводять себе мікроорганізми у різних агрокліматичних умовах?

— У 2020 році фахівцями нашої компанії було проведено багато досліджень щодо затримання вологи в ґрунті. У багатьох повторностях ми отримали цікаві результати, перш за все, на прикладі використання мікоризних препаратів. Мікориза — це гриб, який акумулює в собі вологу і передає рослині. В умовах засухи в 2020 році завдяки мікоризі ми отримали прирости по кукурудзі у 1,5 тони на гектар, по пшениці і ячменю також були значні прирости.

Багато фермерів питають, чи не буде зворотного ефекту, якщо вологи нема взагалі, чи не забере мікориза з рослини вологу? Всі рослини, крім хрестоцвітних, утворюють мікоризу, це природній процес, і без мікоризи їм гірше, ніж з нею. Насправді, волога потрібна і рослині, і мікоризі. Але оскільки це мікроскопічні гриби, вони розростаються міцелієм в товщу ґрунту і можуть діставати вологу з нижніх шарів, і по своїх гіфах постачати вологу рослині. Навпаки, вони підтримують сільськогосподарську культуру.

фото: btu-center.com

Технологія No-Till стає все більш затребуваною. Розкажіть ваше ставлення до цієї технології у розрізі здорового ґрунту.

— Здоровий ґрунт — це, коли там є активна біота, і, зазвичай, він такий при технології No-Till. У ґрунті є аборигенні мікроорганізми, які за No-Till активно ростуть, бо ґрунт не перевертається, використовуються сидеральні культури, менше застосовується добрив і пестицидів. Тому біологічна активність ґрунту вища, ніж за інтенсивних технологій.

У цьому ми змогли наочно переконатися минулого сезону на полях нашого партнера з Одещини. У господарстві зараз застосовуються дві технології одночасно, але поступово переходять на No-Till. Але різниця по врожайності просто вражаюча, зокрема, на кукурудзі отримали вдвічі більшу врожайність саме на No-Till.

Чи доцільні при No-Till біопрепарати?

— Ноутілери вирощують не рослини, а ґрунт, щоб ґрунт допомагав їм вирощувати рослини, і це надправильне рішення. Це певний світогляд, ми абсолютно розділяємо їх бачення, бо багато працюємо з прибічниками нульового обробітку ґрунту. No-Till — моя улюблена технологія, вона найближча до органічної, і, дійсно, зберігаюча, бо при її застосуванні вища активність аборигенних мікроорганізмів.

Слід робити біологізацію на тих полях, і тими мікроорганізмами, яких бракує. Тут важливим є аналіз ґрунту на біологічну активність, на видовий склад мікроорганізмів, чому аграрії, на жаль, мало приділяють уваги. Бо фузаріоз теж підвищує біоактивність ґрунту. Тож біопрепарати доцільні в даній технології, адже поступово можна замінити засоби захисту хімічні на біологічні, що призведе до збалансованого стану грунту, а вирощена продукція буде безпечною та здоровою.

Раніше аграрії жалілися на брак біологічних інсектицидів, яка ситуація зараз?

— Наш інсайт по захисту: працюємо, і цього року зможемо говорити про можливість повної заміни хімічних інсектицидів та фунгіцидів на біологічні, без втрат ефективності. Зараз проводимо вивчення для представлення рекомендацій широкому загалу. І за No-Till, і при інтенсивній технології, будемо «забирати» одну-дві обробки фунгіцидів і замінювати їх біопрепаратами. Останні показали високу ефективність на рівні і вище за хімічну. Ми готові до наступного кроку — впровадження у інтенсивні технології альтернативних засобів захисту від хвороб і шкідників.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама