Блог агронома: як ми боролися з бур’янами та страждали від хрущів і дротяників

Підіб'ю підсумки експерименту із ґрунтовими гербіцидами та пораджу використовувати протруєне інсектицидами насіння.

Мене звати Юрій Горбачов, і я вже четвертий сезон працюю в ФГ «Алазаров», що розташоване в Київській області, Кагарлицькому р-ні, с. Півці. Протягом року я буду ділитися з вами своїми думками стосовно схем захисту та живлення, а також застосування нових технологій. Буду розповідати, що відбувається на моїх полях, і відзначати цікаві чи незвичні ситуації.

Перші посіви кукурудзи вже знаходяться у фазі 7-ми листків, а останні мають тільки 4-й листок. Найпізніший посів відбувся аж 21 травня на полі, де частково переорали пшеницю — тоді під ніж пішло 65 гектарів, оскільки почалось сильне випадіння посівів, можливо, через кореневі чи прикореневі гнилі.

А взагалі кукурудза цього року спочатку росла дуже повільно, бо їй заважали холоди. Тепер же, із підвищенням температури, її ріст пришвидшився. Звісно, пришвидшився й ріст бур’янів. Тому нещодавно ми провели обробку страховими гербіцидами. Частину полів обробляли сумішшю препаратів Агент і Міладар, а частину — Агентом та Тівітусом.

фото Юрія Горбачова

Читайте також: Блог агронома: декілька ідей перед сезоном

Після рясних дощів активно почали розвиватись бур'яни. Але в посівах стійкого до гербіцидів соняшника із ними дуже легко боротись. Внесення препаратів на основі трибенурон-метилу вирішило це питання майже повністю. А на деяких полях через 10 днів застосовували Квін Стар Макс у нормі 1 л/га, щоб вирішити проблему злакових бур'янів. І через декілька днів вже закриються рядки, і з бур'янами буде покінчено.

фото Юрія Горбачова

Та бур’яни — це дрібниці: значно гірша ситуація зі шкідниками. Й на деяких полях вона дуже критична. Зерно не було протруєне інсектицидом, а зима видалась сприятливою для перезимівлі комах. І тепер ми маємо проблеми з дротяником. Він під'їдає кукурудзу. А на соняшнику інтенсивно шкодять личинки хруща. Тому із ґрунтовими шкідниками у нас великі проблеми. І це для мене урок, що треба сіяти протруєне насіння. Для прикладу, є у нас поле площею 88 гектарів. Сіяли його з густотою 93 тисячі насінин, а зараз там 60−70 тисяч. І проблема була винятково у дротянику. Так, там ще була попелиця, але ми її прибрали у фазу 4-х листків препаратом Жук OFF у нормі 0,15 л/га і підгодували рослини бором, тож на загальний стан поля ці сисні шкідники не вплинули. А от бор подіяв! Я дещо раніше вносив його на площі 13 гектарів у якості експерименту. І соняшник в результаті відрізнявся від усього посіву, він був бірюзово-зеленим. Й побачивши, що цей мікроелемент дійсно працює, ми вирішили обробити бором 120 гектарів.

фото Юрія Горбачова

Пшеничний мор і ріпаковий цвіт

 

Із пшеницею все не так райдужно. В результаті рясних опадів у нас на зернових проявилось дуже багато хвороб, через що, власне, довелось частину посівів пересівати. Я навіть точно не знаю, що саме це було. Проте, впевнений, що ні борошнистої роси ні фузаріозу колосу в нас немає. Більше того, на полі, біля посадки, пшениця стоїть ідеальна — ні хвороб, ні випадіння. Але чим далі вглиб поля, тим гірше. Я думаю, що це пов’язано з осінньо-зимовою посухою і рясними дощами навесні. В нашому районі таких полів дуже багато, деякі фермери всі площі переорюють. Ми б теж більше переорали, десь на п’ять гектарів, але пересівати вже не було чим. Тож у кого були схожі проблеми чи він знає, що це, прошу поділитись інформацією в коментарях.

фото Юрія Горбачова

Читайте також: Блог агронома: говоримо про нестачу вологи, живлення та вибір насіння

Ярий ріпак радує більше. В нас він вже цвіте, бджоли гудуть, проблем ніяких немає. Єдине, що насіння дуже довго сходило. Можливо, я трохи перестарався з глибиною посіву. Але все зійшло, і тепер усе гаразд. Була блішка, тому два рази вносили 0,15 л/га інсектициду Фас і один раз додали бор у нормі 1 л/га. А от оленки волохатої цього року немає. Можливо, це через особливість ярого ріпака, який цвіте пізніше. Оленка своє вже, напевно, відлітала.

Хвороб на ріпаку немає, незважаючи на велику кількість травневих дощів. За місяць тоді випало 90 мм. Втім, у червні дощі нас оминають: за першу половину місяця випало усього три дощі по 3 мм.

Ґрунтові експерименти: результат

 

Як ви пам’ятаєте, в минулому блозі я писав, що ми вносили ґрунтові гербіциди із різними варіантами заробки. Враховуючи погодні умови, я дійшов висновку, що найкраще себе показав варіант взагалі без заробки. Адже у варіанті з подальшою культивацією препарат погано тримає бур’яни, і проявляється фітотоксичність. Кукурудзу на етапі проростання почало «крутити». Тому такий метод не підходить для ацетохлору.

Читайте також: Блог агронома: посівна та приморозки

Приблизно те саме було й у варіанті з боронуванням. Бур’яни проростали, а кукурудзу «крутило». А от варіант із подальшим коткуванням тримає ідеально — навіть занадто ідеально, тому не треба цей варіант застосовувати, адже тримає він і кукурудзу також. Можливо, котки завдяки шпорам перемішали препарат із ґрунтом. Адже проїжджаючи, знаряддя трохи підіймає землю і дещо перемішує. Можливо, обробіток ґрунту полегшив промивання гербіциду в нижні шари, що й спричинило ураження культури. Бо опади пройшли приблизно на п’ятий день після обробітку.

Стежте й надалі за моїм блогом, може, знайдете і для себе щось корисне.

 



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама