Ріпак озимий: готуємо ґрунт до посіву

Як підготувати ґрунт, підлаштуватися під наявні запаси вологи, що робити із стернею – досвідом діляться провідні агрономи та науковці країни.

Заступниця головного редактора

Посівні площі ріпаку в Україні щорічно знаходяться в межах 0,8−1,2 млн га. Культура вважається високомаржинальною, проте вона не набула такої популярності як соняшник через складнощі вирощування. Останні починаються з посіву, який часто взагалі унеможливлюється через нестачу вологи. Високими є ризики загибелі у зимовий час, а успіх перезимівлі ріпаку залежить від якісного виконання агроприйомів ще до посіву.

Попередники ріпаку

 

Посівна починається з попередника. А озимий ріпак може бути посіяний лише після декількох культур, які збираються найраніше. Інакше олійна просто не встигне сформувати необхідну для перезимівлі вегетативну масу та накопичити цукри. Тому найкращим попередником для ріпаку завжди вважалася озима пшениця. Проте не гіршим варіантом є і бобові культури.

— Кращі два попередника під ріпак — культури, які рано збирають — горох та пшениця. Не виходить сіяти після сої - вона пізніше збирається, до середини вересня, а нам треба щоб ріпак пішов у зиму розвинутим, тож сіємо його не пізніше кінця серпня. Бобові попередники вважаються ідеальними з урахуванням особливостей посіву ріпаку. Коренева система гороху рихлить ґрунт, дає накопичення біологічного азоту, якого тоді потрібно менше вносити. До того ж після гороху не має такої стерні, як після пшениці чи кукурудзи. Потрібні також якісні комбайни, які рівномірно розподіляють пожнивні рештки, — розповідає Євгеній Казєєв, директор по рослинництву HarvEаst

Втім, за словами Дмитра Породзинського, агронома із розвитку технологій компанії Agrinos, серед альтернативних попередників для посіву ріпаку, окрім озимої пшениці та гороху, можна виділити і ячмінь. Адже посівні площі останнього перевищують посіви гороху, а збирається ця культура доволі рано, що дає можливість провести якісну підготовку ґрунту до посіву.

Земельне питання

 

Структура ґрунту є одним із головних факторів його родючості і визначальних факторів врожаю ріпаку і інших культур. Наскільки гарно оброблене і підготовлено поле, настільки комфортніше розвиваються на ньому вибагливі рослини, до яких відноситься ріпак.

Святослав Балюк, директор ННЦ "Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського", стверджує: «Гарно оструктурений ґрунт нагадує гречану кашу, саме таку структуру мають чорноземи. Коли структуру порушено, то рослина потерпає чи від нестачі вологи, чи повітря. Для покращення ґрунту добре було б внести гній у розрахунку 30-40 тонн на гектар, застосовувати кальцієві меліоранти. В 30-х роках минулого сторіччя спостерігалась хвиля штучних оструктурувачів - полімерних сполук,  - та вони широкого розвитку на сьогодні не отримали». За його словами, головні проблеми ґрунтів – це ущільнення, втрата структури та ерозія. У зв’язку з цим в Україні набувають все більшої популярності технології мінімального обробітку ґрунту, які сприяють накопиченню вологи та поліпшенню фізичних властивостей.

Читайте також: Поворот у бік сої: які перспективи замайоріли перед виробниками олійної цьогоріч?

Прибічницею даного напрямку є експерт із агрономії Зіновія Єлінська. «За наявності спеціальної техніки, краще мінімально обробляти ґрунт. Подібний підхід береже землі, це поступовий відхід від проблеми патогенів, бо покращення відбувається не відразу. Структура ґрунту не порушується, тож витримується баланс мікрофлори, всі „судини“ ґрунту зберігаються в нормальному стані. Також зберігаються дощові черви, які, власне і структурують ґрунт».

В Harveаst до мінімального обробітку ґрунту звернулися нещодавно через погодні умови.

— Ми вже два роки, як спробували цю технологію на Донеччині, вона себе непогано зарекомендувала в умовах Степу. Навіть на Київщині минулого року не вийшло сіяти ріпак за традиційною схемою: зібрали в липні пшеницю, прорихлили — підсушили, зруйнували грудки, дещо ущільнили. На частині площ отримали пізні сходи, адже опади випали лише у жовтні. Тому ріпак не мав змоги повноцінно розвинутися. Сіяли сумарно 11,5 тис. га ріпаку після різних попередників, — згадує Євген Казєєв.

Деструктори чи ні?

 

Незалежно від того, чи буде використана технологія мінімального обробітку ґрунту, чи традиційна, є сенс застосувати деструктори стерні.

— Деструктори я би вносила у будь-якому випадку, тому що це в першу чергу корисна мікрофлора. Як правило, такі препарати базуються на целюлозолітичних агентах, які приводять ґрунт до природного стану та сприяють мінералізації органічних залишків. Особливо актуальним є застосування деструкторів за наявності у полі великої кількості соломи, — вважає Зіновія Єлінська.

З цією думкою згоден Святослав Балюк: «Доведеним фактом є те, що коли мікроорганізми атакують органічні речовини і розкладають їх, як у випадку деструкторів, то у ґрунті збільшується склад поживних елементів».

До того ж застосування подібних біологічних препаратів оздоровлює мікрофлору ґрунту. «Наприклад, в складі бактеріального консорціуму Агрінос, А міститься понад 100 штамів корисних мікроорганізмів із 10 різних родин. Потраплячи до грунту вони активно заселяють ризосферу рослин та, окрім мінералізації пожнивних залишків, попереджують розвиток ґрунтових патогенів», — стверджує Дмитро Породзинський. В результаті чого можна говорити про суттєве зменшення агресивності патогенної мікрофлори ґрунту.

 

В Harveаst рішення щодо деструкторів приймають, виходячи з погодних умов.

— Так, часом ми використовуємо деструктори для стерні. Слід зазначити, що у пшениці відносно легка стерня, з нею можна працювати — головне грамотно налаштувати комбайни для розподілу пожнивних решток. Зона прокосу жатки повинна дорівнювати зоні розподілу соломи подрібнювачем. За вірної технології не будуть утворюватися загущені шари соломи, тоді легко буде сіяти, не буде «підвисання» насіння, що властиво таким дрібнонасінним культурам як ріпак, — говорить Євгеній Казєєв.

Гонитва за вологою

 

Ключовим фактором для посіву ріпаку є волога. 2019 рік показав, що на осінні дощі вже не варто покладатися. Тому варто подбати про збереження вологи одразу після збирання попередника.

— Враховуючи, що в липні ми зберемо зернові, то лущення пожнивних залишків бажано робити буквально протягом доби після обмолоту. Бо через стерню, немов крізь звичайні трубочки, за добу може випаровуватися до 6 тон води з одного гектара. В свою чергу мікроорганізми потребують цієї вологи для підтримки активної мінералізації, — відмічає Зіновія Єлінська.

Володимир Дукач, заступник директора господарства «Рудьківське», що знаходиться в Чернігівській області, розповідає: «Ще не прийняли рішення щодо посіву озимого ріпаку. Будемо зважати на погодні умови. Деструкторами часом користуємося, та для них потрібні специфічні умови. Гарний результат по відношенню до стерні демонструють азотні добрива, адже вони, так би мовити, більш всепогодні. Хоча, за оптимальних умов, бактерії спрацюють краще».

Читайте також: Озимі у сусідів: чи поменшало в України конкурентів на глобальному ринку зерна

З останнім згоден і Євгеній Казєєв: «Будь-які пожнивні рештки — це зв’язані макро та мікроелементи. Органічна речовина їх так би мовити утримує, а деструктори дозволяють їм швидше стати доступними. В засушливих умовах процес мінералізації відбувається повільніше, тому максимальна прибавка урожаю спостерігається у зоні із достатнім волого забезпеченням. Та і по ціні внесення деструкторів значно вигідніше у порівнянні із застосуванням азотних добрив».

— При роботі із мікроорганізмами ґрунту завжди першим виникає питання вологи. Більшість аборигенних видів целюлозолітиків, що живуть у грунтах України, при настанні несприятливих умов, зокрема пересихання верхніх шарів грунту, дорміфікуються, тобто переходять у сплячий режим до кращих часів. В даному випадку перевагою бактеріального консорціуму Агрінос, А є те, що для його створення використані бактерії, селекціоновані із різних куточків земної кулі: є представники, як помірних, так і тропічних широт. Останні, зокрема, зберігають свою активність навіть за умов, коли аборигенні види вже не працюють. Цим пояснюється ефективність роботи цього препарату, в тому числі у зонах обмеженого волого забезпечення, — ділиться досвідом Дмитро Породзинський.

Уникнути азотного виснаження

 

Для активного розвитку мікроорганізми грунту потребують два ключових елементи: вуглець та азот. Перший у великій кількості міститься у соломі. Азот, у свою чергу, більш дефіцитний.

— Грунт містить мікроорганізми, які працюють, щоб розкласти пожнивні рештки. Для підтримки цього процесу вони беруть азот із ґрунту — говорить Євгеній Казєєв.

Агроном із розвитку технологій Agrinos зазначає: «Целюлозолітики заберуть ту частину азоту, яка буде потрібна ріпаку на самому початку розвитку. Відповідно, виправданою є практика внесення азоту у розрахунку 15−25 кг на гектар. Це може бути близько центнера КАС, що є, мабуть, ідеальним варіантом у засушливих зонах. Можна, також внести лійкою селітру. Єдине, слід утриматися від застосування карбаміду із цією метою, адже останній при високих липневих температурах випаровується із катастрофічною швидкістю тому заробку слід проводити миттєво».

Зазвичай послідовність виглядає наступним чином: спочатку розкидають азотні добрива, далі відбувається внесення деструктору із послідуючою заробкою у грунт.

У більшості випадків деструктори можна вносити лише вночі, як виключення у похмуру погоду зранку або увечері. Час від внесення до заробки не має перевищувати дві години. Ці обмеження пов’язані з руйнівною дією ультрафіолету на живі організми. Це дещо обмежує сільгоспвиробників та додає незручностей. За словами Дмитра Породзинського, унікальність вищезгаданого консорціуму мікроорганізмів Агрінос, А полягає у тому, що його можна застосовувати у будь-який час доби. Бактерії в ньому знаходяться в стані цист і спор, тому не бояться ультрафіолету. Для пробудження вони потребують близько 10−12 годин, тому заробку продукту можна проводити майже на протязі доби після внесення. А це дуже спрощує роботу агровиробникам.

Читайте також: Агрострахування та держпітримка: чи складеться дует?

Ще однією перевагою Агрінос, А є те, що його можна додавати до різноманітних бакових сумішей. В тому числі до КАС чи РКД, якщо останній вносять під час посіву культури, будь то яра чи озима.

Втім, навіть якщо не застосовувати деструктори стерні, нестача азоту теж може проявитись, адже в ґрунті також містяться мікроорганізми, що розкладають пожнивні рештки і споживають при цьому азот.

Майбутнє коріння ріпаку

 

Виробник цінує те, що приносить йому прибуток. А прибуток йому дає культура у вигляді додаткових кілограмів урожаю. Яким би дієвим не був деструктор, як би швидко він не розкладав пожнивні залишки, якщо він не додає в бункері урожайність, то виникає питання про доцільність його застосування.

— Прагнення використати деструктор, виключно з метою розкладання пожнивних залишків, виглядає як альтруїзм. В цьому розрізі Агрінос, А має ряд суттєвих переваг, адже дія продукту направлена у першу чергу на те, щоб стимулювати розвиток кореневої системи ріпаку та підвищити доступність поживи у грунті. На це власне і спрямовуються дії аграріїв після отримання сходів культури. Адже сильний корінь є запорукою вдалої перезимівлі.

Механізм взаємодії мікроорганізмів грунту та рослин дуже простий. Корінь виділяє у грунт так звані ексудати, кореневі виділення, що містять поживу для мікроскопічних мешканців грунту. Останні продукують гормони, зокрема гетероауксини, що стимулюють гілкування кореневої системи. Для підтримки живлення ті ж мікроорганізми сприяють збільшенню вмісту доступних форм різних елементів, зокрема фосфору, калію, сірки, кальцію, заліза та інших, — зауважив Дмитро Породзинський.

Розуміючи ці прості істини, вчені компанії Агрінос, створили продукт Агрінос А, що поєднав у собі як ефективність по відношенню до сільськогосподарських культур, так і дружність по відношенню до природи.

Посів за відсутності вологи краще відмінити

Та навіть провівши найкращу підготовку до посіву не завжди є гарантія, що посів відбудеться. У разі відсутності опадів під час осінньої посівної аграрії часто відмовляються від посіву ріпаку озимого.

— Орієнтуємося на локації проходження опадів. Або вони є, або ми корегуємо навіть структуру попередників у сівозміні у гонитві за вологою. Наприклад, навіть, якщо на цій ділянці планували сіяти іншу культуру, та пройшли опади, можемо відвести її під ріпак. Якщо опадів немає, то не ризикуємо і від посівів ріпаку відмовляємося на цих полях. Строки посіву краще перенести на пізні, до 20 вересня, але сіяти у «впевнену» вологу, — вважає директор з рослинництва HarvEаst.

Щодо використання добрива при посіві, тут треба враховувати локальні особливості полів. «Якщо ґрунти не кислі, то краще одразу внести сульфат амонію. Це добриво пролонгованої дії, там азот і сірка — це те, що любить ріпак. До того ж сульфат амонію застосувати дешевше, ніж окремо сірку», — розповідає Євгеній Казеєв.

За його словами, стратегія HarvEаst здебільшого наступна. По пшениці сіють ріпак. Якщо отримали погані «рвані» сходи, або він не зійшов, то замінюють на соняшник. Волога — головний фактор. Якщо нема опадів і не передбачається, то краще з посівом ріпаку не ризикувати.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама