Агрострахування та держпітримка: чи складеться дует?

В Україні, за часів незалежності, страхування посівів так і не набуло популярності у сільгоспвиробників. Країни, в яких майже всі посіви застраховані, спираються на державну підтримку.

Примусово чи за власної волі?

У більшості країн фермери не можуть отримати будь-яку державну підтримку, якщо посіви не є застрахованими. Наприклад, в США держава змушує страхові компанії страхувати усіх агровиробників, при наявності відповідного стандартного продукту, але пізніше страхова компанія вирішує, які ризики тримати на собі, а які передати на утримання державі. В свою чергу, аграрій також має застрахуватися вчасно, у багатьох випадках ще до посіву. Страхові компанії в Україні сьогодні не отримують жодної підтримки з боку держави щодо послуг у агросфері.

Андрій Заріпов, експерт з питань агрострахування IFC пояснює:

-Завдання держави полягає в тому, щоб сільгоспвиробники були стабільними, і витрачені державні кошти на їх підтримку повернулися у вигляді товарів. Зі страхових виплат аграрії хоч і не отримають прибуток, але відновлять виробництво на наступний рік. Це завдання агрострахування - внести стабільність. Наприклад, у Канаді державне страхування фокусується на тому, щоб надати мінімальну ціну на страхові послуги аграріям. У США забезпечено рівний доступ до страхування: навіть якщо агровиробник вирощує свою продукцію у ризикованій зоні, його все одно застрахують. Але в кінці сезону ризикові портфелі страхові компанії передають державі назад — є спеціальні фонди, йде перестрахування. Система складна, вимагає значного капіталу, але робоча, вона будувалася з 30-х років минулого століття, з часів Великої депресії.

Фермерський скептицизм

Фермери до страхових компаній ставляться скептично. За умови державної підтримки, вони може б і страхувалися, та вважають, що страхування повинно бути дешевим.

Фермер з Одещини, Василь Чимшир, СФГ «Нива», в якого 700 га в обробітку, розповідає: «На моїх полях озимі фактично загинули, посіви не були застраховані. Маю негативний досвід страхування у минулому. Нам пообіцяли держпідтримку, і ми застрахувалися, заплатили велику суму, в результаті не отримали жодної копійки. Вважаю, що держава має підтримувати і агрострахування, і в цілому агросектор».

Тим не менш, є й аграрії, які користуються послугами страхових компаній, і вже отримують відшкодування. Основні виплати в цьому році здійснюються по озимому ріпаку, який постраждав внаслідок сильних весняних заморозків, тобто вже після відновлення весняної вегетації. Олександр Муха, продукт-менеджер зі страхування с/г ризиків  «PZU Україна», розповідає: «Заморозки були сильні, майже як морози — до -10 °С. Найбільше із застрахованих культур постраждав озимий ріпак. Уже платимо, господарства надали документи. Плануємо виплатити понад 2 млн грн, це невеликі площі, сумарно 5−6 господарств. Серед цих виплат 1,5 млн грн від нас отримає господарство з Дніпропетровщини, яке ми страхуємо вже 6 років. В нас дуже сталий портфель — це клієнти, які страхуються підряд 5−10 років, — майже сімейні».

За його словами, страхові виплати по загинувшому ріпаку компенсують не тільки витрати повністю на добрива, насіння, а цих коштів вистачить на пересів.

Читайте також: Озимі у сусідів: чи поменшало в України конкурентів на глобальному ринку зерна?
 

Пушний Олександр Мефодійович, головний агроном херсонського агропідприємства ТОВ «Світанок» по відношенню до страхування налаштований скептично: «Я вже 17 років не страхую посіви. Нічого від страхування не отримав. В мене 434 га ріпака озимого, 275 га пшениці, 32 га озимого жита. Нещодавно посуха стала критичною. Добре, що 5 травня випало 1,5−2 місячної норми опадів, а то б втратили врожай.

Вважаю, що для агрострахування потрібна держпідтримка і головним чином для того, щоб зробити помірними ціни на такі послуги. Також держава має контролювати нормальне виконання обов’язків і з боку аграріїв, і з боку страхових компаній".

-Цінність страхування в очах аграріїв низька, — стверджує Андрій Заріпов. — Спілкуючись з агровиробниками, можна зрозуміти, що ні ціна, ні якість страхового продукту не грають вирішальної ролі. Нема культури страхування та практик управління ризиками. Раніше прибутковість кукурудзи, соняшнику була дуже високою, і втратити з неї навіть 20% через погоду — було некритично. Та зараз ціни на с/г продукцію знижуються. Вартість насіння, ЗЗР — зростає. Маржа в Україні почала наближатися до європейської. Коли вона впаде до такої межі, що аграрії задумаються про ризики, тоді може запрацювати і агрострахування.

Позитивні зрушення

Ідея реформування страхової системи в агросекторі просувається давно. В 2012 р. Верховною Радою України був ухвалений Закон України № 4391-VI «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою». З державного бюджету передбачалася грошова субсидія сільськогосподарським товаровиробникам на відшкодування частини страхового платежу. Та він не запрацював.

«Закон, прийнятий у 2012 році, передбачав створення пула страхових компаній. Пул було створено, але ринкові компанії до нього не приєдналися. Згодом закон залишився на папері: держава не може його реалізувати без вказаного пула», — коментує Андрій Заріпов.

Та зрушення з мертвої точки вже є. «Наразі в пріоритеті запуск державного страхування посівів. Імовірно що воно почне працювати вже у 2021 році», - заявив Тарас Висоцький, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Деталі можливих законодавчих новацій розкрили в IFC. «Зараз є ініціатива по зміні законодавства, впровадженню системи агрострахування за зразком США, коли існує розмежування між державою та приватним страховим сектором, як йшлося вище. Ми почали працювати над змінами законодавства ще за часів Офісу реформ в Мінагрополітики. IFC консультувала Офіс Реформ з питань агрострахування», — розповів Андрій Заріпов.

Читайте також: Андрій Кошиль: Серйозні покупці, налаштовані на великі обсяги земель, не йдуть у «схеми»
 

— Сільгоспвиробник у нас реально не захищений, — вважає Роман Хрипко, керівник напрямку захисту від агрономічних ризиків компанії Syngenta. — Йому доводиться брати «довгу» позицію: навесні вкладати, інвестувати, а потім дивитися що він отримає з урожаю. Два основні ризики, від яких фермер страждає - це несприятлива погода, а друге — це ціна на сільгосппродукцію. На жаль, наші аграрії не мають достатніх інструментів для того, щоб компенсувати ці ризики.

Як альтернативу Syngenta пропонує аграріям індикативне страхування, яке в 2019р. охопило 586 тис. га в Україні. Та програма діє тільки для лояльних клієнтів компанії, які використовують інтенсивні технології. «Ми пригнемо заробляти разом з нашими клієнтами. Для лояльних ми готові виділити частину прибутку на фінансування програми страхування їх посівів», — стверджує Роман Хрипко.

Краще за компенсації

Повертаючись до питання загиблих цьогоріч озимих, експерти стверджують, що підтримка агрострахування — це ліпший вихід, ніж державні компенсації. «В наслідок несприятливих погодних умов цієї весни в Одеській області загинув значний відсоток озимих, і є черга з аграріїв на допомогу від держави. Але для того, щоб надати компенсації, спершу потрібно оцінити збитки — а це функція страхових компаній, а не держави», — вважає Андрій Заріпов.

— У нас в країні вже був досвід успішного субсидованого страхування, — розповідає Олександр Муха, — у період 2005−2007 роки працювала система, коли 50 відсотків сплачених страхових платежів аграріям повертала держава, і тоді страхування озимих в один з років сягнуло 20%. Субсидування страхових премій — це те, чим можна привабити агровиробника, і це дешевше, ніж використовувати державні компенсації по факту загибелі посівів. На жаль, ця робота припинилася у фінансову кризу 2008 року, і по цей час не поновлена. Бачу майбутнє саме за субсидуванням страхування, інакше цей ринок так і залишиться перманентним.

Читайте також: Картопляна «посівна». Чи будемо з «другим хлібом»?

-Якби було запроваджено агрострахування, то, коли в нас 300 тис. га загинули від посухи, то фермери б просто отримали відшкодування. Зрозуміло, що ніхто не працює, щоб тільки покрити витрати, всі працюють, щоб отримати сільгосппродукцію і прибуток. Але, принаймні, це подушка безпеки, - каже Роман Хрипко.

Отже, очікуємо на нову систему державної підтримки агрострахування у 2021 році. Страхові продукти повинні бути якісними, ефективними та доступними. Тоді і аграрії покращать ставлення до страхування.