Блог агронома: Пройшли дощі – з’явились сходи

Мене звати Юрій Горбачов, і я вже четвертий сезон працюю в ФГ «Алазаров», яке розташоване в Київській області, Кагарлицькому р-ні, село Півці. Протягом року буду ділитись з вами своїми думками стосовно схем захисту та живлення, а також застосування нових технологій. Буду розповідати, що відбувається на моїх полях, і відзначати цікаві чи незвичні ситуації.

На відміну від столиці, у нас пройшли помірні дощі. Перший раз випало 20 мм, потім — 18 мм, а третій і четвертий дощі були нещодавно і додав ще 8 і 3 мм. Завдяки цьому ми вже отримали перші сходи на полях кукурудзи та соняшника. Невдовзі очікуємо ще опадів, а поки вологи вистачає. Втім, я не буду проти, якщо дощі в такій кількості будуть іти до самого літа. Адже, хоч більшість пшениці і в гарному стані, та десь третина сіялась в сухий ґрунт і не розкущилась. Волога зайвою не буде. Бо весною сонце виглянуло, трохи вітру — і земля швидко висохла. Тим паче, що в поле такі помірні дощі виходити не заважають.

Стан посівів

Наша пшениця знаходиться у фазі прапорцевого листа, скоро буде виходити колос. Хвороб я поки не відмічав, а от шкідники є: блішка стрибає, клопи повзають. Тому плануємо проводити фунгіцидно-інсектицидну обробку. Можливо, ще будемо працювати гербіцидом Вейрон (флорасулам, 80 г/л + флуметсулам, 120 г/л).

Читайте також: Загибель бджіл в Україні: нові докази отруєння

Ярий ріпак теж розвивається добре — вже легко видно рядочки. Будемо його у фазі трьох листків обробляти інсектицидом із додаванням фунгіциду Унікаль (тебуконазол, 250 г/л). На одному полі, яке розташоване на горбі, багато жука-стригуна, він же кравчик. Він «косить» усе — соняшник, ріпак, бур’яни — і тягне до нірки. Таких нірок може бути штук сім на метр. Цього шкідника важко позбутись. Треба обробляти рослини інсектицидами контактно-кишкової дії, але це все одно не врятує їх від скошування.

В домашніх умовах від нього можна позбутись, заливаючи воду з використаною олією (1:10) у нірки — я цей метод бачив в інтернеті: чоловік наніс на жука — і той загинув за декілька хвилин. Справа в тім, що олія забиває жуку дихальця, і в нього починається асфіксія.

А у промислових умовах будемо використовувати Хлорпірівіт-агро (хлорпірифос, 500 г/л + циперметрин, 50 г/л).

Кукурудзу ми ще не досіяли — не встигли до дощів і 3 травня призупинились. Залишилось 20 посівних одиниць, і це буде самий пізній посів. На тих полях, що вже посіяли, десь 80% рослин скоро зійде, а на ділянках, що сіялись першими, 4 травня, через 12 днів після посіву, ми отримали сходи. Останні посіви зійдуть значно швидше, десь на 7-й день після посіву. Адже температури вже високі, і вологи достатньо. Тож умови цілком комфортні. Для прикладу, в Кіровоградській області, де я був 4 травня, кукурудза вже була у фазі третього листка. Але в тому господарстві було сухо, жарко, без опадів. За 20 кілометрів дощі йдуть, а саме там — немає.

Посів соняшника ми розпочали 21 квітня, але поки налаштувались, втратили день. А закінчили через тиждень. Наразі отримали сходи, і їх по краю поля уже «підкушує» довгоносик. Коли я зайшов на середину поля, багато шкідників не побачив. Тож інсектицидами обробляти поки не будемо.

Ґрунтові експерименти

Ми обробили поля соняшника та кукурудзи сумішшю препаратів Гліфовіт (ізопропіламінна сіль гліфосату, 480 г/л) та Хортус (ацетохлор, 900 г/л). Через погодні умови вдались до певних експериментів. На перших посівах внесли ґрунтовий гербіцид, а потім закоткували. Також був варіант із внесенням після посіву та подальшим боронуванням. А у третьому випадку внесли, закультивували і посіяли. Та був ще один, так би мовити, контрольний варіант — без заробки у ґрунт. Спочатку важко було сказати, наскільки якісно спрацює ґрунтовий гербіцид у кожному з цих випадків.

Читайте також: Пересів озимих: які культури обирають аграрії

Внесення із подальшим коткуванням відбувалось в ідеальних умовах. Ввечері внесли, а зранку пустили котки, і ніякого зносу вітром не було. При внесенны гербіциду з подальшим боронуванням погода весь день була сприятлива, і одразу після внесення ми проходили боронами. А от там, де заробки не було, ми вносили в умовах сильного вітру, який здіймав пил з поля і міг частково знести препарат. Не заробляли в очікуванні дощу, та він випав дещо пізніше, ніж ми сподівались. У варіанті з культивацією маю невеликі побоювання щодо того, чи не глибоко заробили препарат. Можливо, на горбах буде прояв фітотоксичності, але сподіваюсь, що усе буде гаразд — адже працювали мінімальною нормою Хортус, 1,8 л/га.

Втім, я дарма переживав відносно ефективності роботи препарату. В усіх варіантах він спрацював чудово і поля стоять чисті, навідміну від контролю.

А от із нормою Гліфовіту ми, напевно, не вгадали — дали 2,0 л/га, і тепер бачимо, що не всі бур’яни загинули. Причому, одна лобода суха, а поряд — цілком жива і здорова. Можливо, вона просто зійшла на день пізніше, і тому на неї препарат не потрапив. Тому однозначно будемо працювати страховими гербіцидами. По кукурудзі обробку проведемо у фазі третього листа. Швидше за все, будемо використовувати Формулу (тифенсульфурон-метил, 750 г/кг) в суміші із Тівітусом (римсульфурон, 250 г/кг). По соняшнику вже будем дивитись по бур’янам, якщо вони будуть.

Стежте й надалі за моїм блогом, може, знайдете і для себе щось корисне.