Блог агронома: декілька ідей перед сезоном

Осінь поступово переходить у весну, і час подумати про те, яким буде цей сезон. Думки агронома напередодні посівної.

Мене звати Юрій Горбачов і я вже четвертий сезон працюю в ФГ «Аллазаров», яке розташоване в Київській області, Кагарлицькому р-ні, с. Півці. Протягом року я буду ділитись із вами своїми думками стосовно схем захисту та живлення, а також застосуванню нових технологій. Буду розповідати про те, що відбувається на моїх полях і відмічати цікаві чи незвичні ситуації.

Через відсутність вологи під час посіву, в нас не зійшов ріпак. Потім частина посівів таки зійшла, але й вона не вижила – морози довершили те, що не вдалось посусі. Отже, нам доведеться пересівати 300 гектарів. 200 з них засіємо кукурудзою, а решту 100 – ярим ріпаком. У підсумку, в нас буде 500 гектарів кукурудзи, 100 гектарів соняшника, 100 гектарів ріпака і трохи сої.

 Юрий Горбачов у полях рапсу ФГ «Аллазаров»

Ріпак ми посіяли на горбистій місцевості, що ближче до Дніпра. А от кукурудзу там сіяти не бажано, бо земля слабенька і кабанів багато. Ще б новий фунгіцид Капітал (епоксиконазол 50 г/л, азоксистробін 150 г/л, ципроконазол 60 г/л) внести – було б взагалі чудово, але ціна трохи кусається. Минулого року ми застосовували цей препарат на невеличкій ділянці 8-10 гектарів у період цвітіння, і ефект був прекрасний. Стручки навіть візуально мали потужний вигляд, були товщиною з мізинець. Ну і врожайність була більш, ніж 40 центнерів. Тоді як у в середньому по господарству ми зібрали лише 32. Але ж варто враховувати, що піклуватись про невелику ділянку легше, ніж про 260 гектарів.

Кукурудзяні схеми

фото: Юрий Горбачов (ФГ «Аллазаров»)
 

Що стосується захисту кукурудзи від бур’янів, то тут я хочу першу хвилю бур’янів забрати сумішшю препаратів Формула (тифенсульфурон-метил 750 г/кг) та Тівітус (римсульфурон 250 г/кг), але зі збільшеною нормою виливу робочого розчину. А другу обробку проведу препаратами Агент (флорасулам 6.25 г/л та 2-етилгексиловий ефір 2,4-Д 452 г/л, у кислотному еквіваленті 300 г/л) та Міладар (нікосульфурон 45 г/л). Можна було б, звісно, ризикнути та вичекати такого моменту, щоб забрати усі бур’яни за одне внесення препаратів Агент та Міладар, але це може погано закінчитись. Хоча, мені подобається як працює Агент, його вніс – і вже через декілька годин видно, що він працює.

Також в нас минулого року був цікавий дослід на кукурудзі. На полі площею 24 гектари ми провели раннє закриття вологи і мали б провести передпосівну культивацію. Але замість цього провели посів, а через чотири дні обробили поле препаратом Гліфовіт (ізопропіламінна сіль гліфосату 480 г/л, у кислотному еквіваленті 360 г/л) у нормі 4 л/га проти бур’янів. Це було десь за три дні до сходів, а деякі рослини вже навіть показали кінчик листка на поверхні ґрунту. В результаті, це виявилось набагато вигідніше, ніж культивація. Якщо на обприскування усього поля ми витратили до 10 літрів дизельного пального, то на культивацію пішло б не менше 100 літрів. Крім того, ми не втратили вологу від культивації, що в теперішніх умовах дуже важливо. Звісно, ми трохи переймались, аби не завдати шкоди культурі… Але жодних втрат не було. Тому цього року, цілком вірогідно, що ми також будемо застосовувати цей метод.

Ще б хотілось спробувати схему із застосуванням гербіциду Міладар Дуо (мезотріон 100 г/л та нікосульфурон 45 г/л) – він, звісно, дорожчий, але має ґрунтову дію, і це дасть змогу обійтись одним внесенням. До нього потрібно буде додати препарат Агент, і буде взагалі чудово.

Також маю плани цього року добряче попрацювати по кукурудзі мікродобривами Авангард. Минулого року на тестовій ділянці качани були дуже гарні, та і самі рослини мали вигляд кращий, ніж необроблені. Тому цього року щонайменше 130 гектарів плануємо підживити. Хотілось би більше, але директор досить скептично ставиться до мікродобрив. Тож розпочнемо із цієї площі, а в подальшому, можливо, зможемо розширитись.

Дебют ґрунтових гербіцидів

Цього року ми вирішили посіяти традиційний соняшник на площі 100 гектарів. Очікуємо, що він покаже кращу врожайність порівняно зі стійкими до пестицидів гібридами. Тож наразі розглядаємо можливість внесення ґрунтових гербіцидів Хортус (ацетохлор 900 г/л) із Селефітом (прометрин 500 г/л). Для мене це буде перший досвід роботи з такими препаратами, оскільки за три попередні сезони моєї роботи на жодній культурі ми їх не застосовували. Це доволі примхливі препарати, бо в разі нестачі вологи вони можуть спрацювати не так ефективно, а у разі рясних опадів – навіть викликати фітотоксичність. В обох випадках це втрата врожаю. Але якщо не проконтролювати бур'яни на ранніх фазах розвитку, то потім із ними буде складно боротись. Можна, звісно, провести міжрядну культивацію, але це все одно до кінця не вирішить проблеми та ще й травмує соняшник. Тому будемо дивитись по погоді: якщо весною не буде проливних дощів, то будемо застосовувати. Більше того, внесемо навіть якщо дощів не буде взагалі – просто збільшимо норму виливу робочого розчину до 300 літрів на гектар. Цього має вистачити для того, аби препарат зв’язався із ґрунтом.  

Та тут є нюанс по родючості ґрунтів: на бідних ґрунтах потрібно зменшувати норму внесення вдвічі, інакше буде сильна фітотоксичність. В нас, як, мабуть, у кожного господарства, є таке «бідне» місце. Наприклад, ми тримаємо свиней і виливаємо на поле сечівку, але для того, аби не возити її хтозна-куди, виливаємо її з одного боку поля. Тому ця ділянка й родючіша – там і культури гарно себе почувають, і бур’яни. А от інша половина поля показує гіршу врожайність. Ґрунт має блідіший вигляд, і по культурі видно, що їй не вистачає елементів живлення. Та одного разу в нас на цій ділянці через сечівку згоріла соя, і ми зібрали там лише 1,5 т/га. Вилили багато і не виорали, а тільки провели дискування, от вона і погоріла. Такі-от справи…

Про підживлення

фото: Юрий Горбачов (ФГ «Аллазаров»)

Я тут вже бачив, що деякі аграрії вносять або вже внесли азотні добрива, але маю сумніви щодо ефективності цього заходу. Ми й самі вже були на старті, ледь не внесли після останнього снігопаду. Але я так собі думаю: ну куди ми поспішаємо, зараз сніг, а завтра – взагалі незрозуміло, що буде… Ґрунт мерзлий, пшениця не вегетує і, відповідно, нічого не зможе використати з того підживлення. А ми внесемо аміачну селітру, і вона вивітриться в повітря, її видує вітром разом зі снігом, і в результаті ми роботу зробимо, а ефекту не отримаємо. Тому вирішили не викидати гроші на вітер і трохи зачекати. Але щось мені здається, що вже й не внесемо по мерзло-талому ґрунту.

Та я все ще чекаю морозу – можливо до кінця тижня ґрунт підсохне, і ми зможемо виїхати з розкидачем. А якщо не буде морозу, то будемо чекати, поки поле повністю не висохне і розкидаємо перед дощем. А от сівалкою вносити не будемо. По-перше, це економічно не вигідно, адже ширина захвату сівалки трохи більше шести метрів, а розкидача – 24 метри. Та і, як каже мій директор, цим методом ми підживлюємо солому, а це не підходить під нашу технологію. Рідкими добривами ми не працюємо, хоча й маємо таку можливість. Якось пробували два роки, перший рік показав гарні результати, а от на другий рік врожайність була меншою за ті поля, де підживлювали твердими добривами. Можливо, нам продали підроблений КАС… Словом, час покаже.

Стежте за моїм блогом, може, знайдете і для себе щось корисне.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама