Геннадій Подшивалов: Географічне зазначення дасть змогу продавати «Мелітопольську черешню» вдесятеро дорожче

Термін «географічне зазначення» законодавчо в Україні з’явився у 2019 році, відтоді ГС «Асоціація виробників мелітопольської черешні» переймається правом реєстрації ГЗ. Майже всі процедури завершені, нещодавно заявку на реєстрацію Мелітопольської черешні опублікували в офіційному бюлетені «Промислова власність». Тепер виробники чекають на кінцеве погодження в Мінекономрозвитку. 

Мелітопольску черешню вже давно знають в Україні та навіть за її межами, яким був шлях до всесвітньої слави?

Своєю появою в Мелітополі черешня зобов'язана далекому родичу угорського короля та нащадку французьких гугенотів. Їх звали Андрій Корвацький та Луї Анрі Філібер. Перший працював у Мелітополі лікарем, інший був фермером. Саме Луї привіз із-за кордону перші саджанці черешні, а Кровацький спромігся їх висадити у безплідну землю. Справа в тому, що мелітопольська земля тоді була мало придатна для садівництва: сильні морози взимку та спека влітку, значна територія регіону була вкрита пісками, через які край навіть називали «Маленькою Сахарою». Додайте сюди штормові вітри та нестачу води. Але ці жахливі умови для вирощування і стали головним чинником, який зробив мелітопольську черешню унікальною. 

Читайте також: Найгірший сезон полуниць: дешевих ягід вже не буде

Виявилось, що під шаром піску на глибині від половини до півтора метра є родючий чорнозем. Таке поєднання, для люблячої тепло черешні, стало ідеальним. Пісок зберігає чорнозем, який дає дереву все необхідне. Саме такі особливості ґрунтів забезпечили місцеву черешню тим унікальним смаком, який ви більше ніде не знайдете. Насадження черешень врятували регіон, як економічно, так і позитивно вплинули на здоров’я людей, бо через брак вітамінів населення часто хворіло. Але все змінилось після появи черешневих садів. Далі, вже у 20 столітті, селекцією більш стійких до місцевих погодних умов сортів черешні переймались наші науковці.

Мелітопольська дослідна станція садівництва заснована в 1928 році. У 1961 році сорти мелітопольської черешні «Червнева рання» і «Присадибна» зайняли призові місця на виставці в Німеччині. фото: приватний архів Геннадія Подшивалова

Мелітопольська дослідна станція садівництва й досі залишається провідною установою по виведенню нових сортів і випробуванню вже існуючих. фото: 061.ua

Чим особливий цей смак? 

Пісок діє як захисний шар. Рослина споживає повне різноманіття поживних речовин, які збереглись у чорноземі під піском ще з часів льодовикового періоду. Таке поєднання дає баланс смаку: кислоти та солодкої ноти в нашій черешні. В інших регіонах України черешні садять у чорнозем і регулюють смакові властивості поливом та добривами, в той час, подібний нагляд за мелітопольською черешнею майже непотрібен. Місцева ягода, завдяки природному потенціалу, набирає смакові та якісні характеристики без втручання людини. Коли ми саджаємо дерева, то поливаємо їх лише два перших роки, аж поки коріння не дістануться до чорнозему. Після полив припиняється. Також, за технологією, ми висаджуємо дерева на відстані 5-7 метрів одне від одного, що дає широку крону. Дерева в нас плодоносять 10 років, а після сад оновлюється. Хоча в нас є і унікальні екземпляри, яким вже по 50 років, а  їх  не поливали жодного разу. 

Чому вирішили отримати географічне зазначення?

За десятки років мелітопольська черешня стала брендом сама по собі. ЇЇ слава відома не тільки в Україні, а і за її межами. І це дійсно вже народний бренд, тільки без офіційної реєстрації. І в цьому є проблема. Якщо на прилавку будуть представлені два види черешні, а одна з них матиме стікер «Мелітопольська черешня», то її розберуть швидше і за значно вищою ціною.  Багато хто з нечесних виробників та продавців по всій країні використовують термін «Мелітопольська черешня» для швидких продажів. Мені дзвонили колеги зі Львовської області і свідчили, що побачили на місцевих ринках мелітопольську черешню, хоча в цей час у нас навіть збору не було. А це виявилась черешня, вирощена на Закарпатті. Донедавна черешня там взагалі не росла, а зараз, через зміну клімату, почали вирощувати. І це не поодинокі випадки. 

фото: epravda.com.ua

Коли почали займатися отриманням Географічного зазначення?

Підготовку почали у березні минулого року, документи подали у грудні. Восени 2019 до мене приїхали знайомі, які працюють у проєкті Євросоюзу, що допомагає у реєстрації географічних зазначень. Вони як раз проводили пілотний проект з надання географічного бренду «Закарпатській  бриндзі». І мені запропонували допомогу. Я погодився, ми поспілкувалися з виробниками і з місцевою владою - всі були зацікавленні.

Читайте також: Буде несолодко: чого очікувати від ягідно-фруктового сезону?

Для початку створили ГС «Асоціація виробників Мелітопольської черешні», основним завданням якої є створення географічного бренду. Пакет документів ми готували майже півроку-рік зусиллями багатьох організацій та донорів, серед яких вищезгаданий Проект ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні» та проект ПРОМІС «Партнерство для розвитку міст». Вони допомагали інформаційно та фінансово, бо на всі заходи із отримання реєстрації бренду грошей іноді просто не вистачало. Також ми вели постійні консультації із міністерством щодо коректної подачі необхідних документів. 

Для нас складність полягала в тому, що такий продукт в Україні реєстрували вперше. Тому, за основу нам порадили взяти приклад визначеного географічного зазначення італійської черешні, і у грудні минулого року ми подали чорновий варіант документів, для попереднього узгодження всіх варіантів реєстрації, потім, протягом двох місяців, доопрацьовували та вносили правки. І вже 28 квітня дана Специфікація була опублікована в «Промисловому віснику» на сайті «Укрдержпатента». Згідно з процедурою, в реєстрі географічних зазначень вона буде через кілька місяців, але не пізніше кінця вересня.

Зони, що відповідають умовам географічного зазначення «Мелітопольска черешня»

Які особливості щодо подання документів? 

Ми подали документи для реєстрації черешні, які описують практично все. Починаючи від історичної довідки – ми шукали по музеях та архівах у Запоріжжі та Мелітополі, коли була перша згадка про Мелітопольську черешню. Описували історичну довідку: хто займався черешнею, в якому періоді, які були зроблені роботи, що стало передумовою, чому та як з'явився цей термін, як він розвивався далі. Це потрібно, щоб підтвердити реєстратору, що цей термін не придумали вчора, а десятки років тому. 

Також, з наукової точки зору описували ґрунт, на якому вирощується даний продукт. Його склад, кліматичні умови, ми брали метеодовідку за кілька років, що підтверджує унікальні умови виробництва продукту.  З виробниками та членами асоціації обговорювали кожен пункт виробництва черешні, сорти, які можуть увійти в цю сертифікацію, які по-справжньому будуть гарантувати унікальність, цінність і стійкість цього бренду. 

Зараз для виробництва Мелітопольської черешні використовують понад 40 сортів, а в Специфікацію  по ГЗ увійшло 12, переважно місцевої селекції. Описані головні умови технічного процесу вирощування, винесена інформація по нормах внесення добрив і поливу. Ми розуміємо, що можна зробити максимально приближену мелітопольську черешню, але є критичні пункти, якими не можна нехтувати для отримання бренду і для збереження безпечності та екологічності продукту.

фото: 061.ua

Читайте також: Своя ніша – Перший в Україні органічний кизиловий сад

Ми прописали, як потрібно збирати черешню, охолоджувати, транспортувати і, найголовніше, в цьому документі прописані методи контролю за дотриманням виробництва даного продукту. Кожне підприємство в нашому районі, яке виробляє черешню має свою технологію. Коли ми прописували умови відповідності ГЗ «Мелітопольська черешня», і нас підтримали в цьому науковці, ми спирались на виробництво історичного та унікального та продукту, який прописаний в документі. 

Які правила діють для користування цим географічним зазначенням, чи можна його втратити?

На території, яка підпадає під вимоги географічного бренду, працюють 28 господарств, це близько 1720 гектарів. Зараз лише 20% виробників дотримується прописаних в сертифікаті норм виробництва. Перевіряти ці норми будуть наша асоціація та спеціальна організація з контролю, яку ми будемо наймати. В нас є повний пакет вимог до якості, процесу збирання, транспортування, охолодження і упаковки. Якщо виробник не зможе виконати всі вимоги на весь свій врожай, то ГЗ матимуть лише ті, хто  відповідатиме всім нормам. Після отримання географічного бренду будемо проводити навчання тих виробників, які виявлять бажання виробляти продукцію під ГЗ. Хто впорається, матимуть відповідне маркування. Це буде додатковим плюсом, бо виробники зможуть формувати великі партії однакової і кондиційної черешні. 

фото: epravda.com.ua

Які ще плюси в отриманні ГЗ?

Ми сподіваємося, що, за прикладом використання ГЗ у Європі, будемо вирощувати якісну продукцію. Тому наше завдання не просто отримати назву і зробити об’єм, а створити якісний продукт зі смаком, який буде упізнаватися по всьому світу. Також, як йшлося, це захистить від нечесних виробників та продавців, які просто використовують цю назву, на таких можемо подати у суд. У таких випадках ми повинні сповістити Держпродспоживслужбу і недобросовісного продавця можуть покарати.  

З якими проблемами стикається мелітопольська черешня?

Нас цікавить експорт, це вищі ціни і свій підхід до якості продукту та упаковки, а значить, це своєрідний досвід. Наша черешня в Україні коштує 1-2 долари за кілограм, а в Європі може коштувати 5-9 доларів. Черешня з Італії, яка має географічне зазначення продається по 10-12 доларів. І ми також можемо отримати цю ціну, вдесятеро вище. Але європейський ринок потрібно завойовувати. Нашу черешню не так добре знають там, як в середині країни. Тому потрібно вкладати гроші у рекламу. Також Європа має жорсткі вимоги до сертифікації, там до черешні їх аж 7. А ще її потрібно упакувати, охолодити, доставити і сплатити всі податки. 

В цьому сезоні погода була несприятливою для мелітопольської черешні. Дуже сильно на врожай вплинули травневі морози. Під час цвітіння пішов так званий «білий туман», він має майже нульову температуру. Це призвело до осипання квітів. Після, під час запилення, пішли рясні дощі з вітром. Господарства зможуть зібрати на 30-70% менше врожаю сортів ранньої та середньої черешні. Одна надія на пізні сорти, сподіваємось, що період вегетації пройде у сприятливих умовах. А ось у минулому році погода була спекотною, і всі сорти поспіли протягом місяця. Це теж погано, тому що з’явилася висока пропозиція без збільшення попиту, прийшлось продавати за низькими цінами.