Вирішити все: яким має бути Міністерство аграрної політики?
Вже майже рік, як Україна живе без окремого Міністерства аграрної політики. За цей час президент Володимир Зеленський встиг щонайменше двічі заявити про необхідність повернення міністерства. У травні прем’єр-міністр Денис Шмигаль також висловив думку про роз’єднання Мінекономрозвитку та Мінагро. В той же час в українському агросекторі складно знайти людину, яка б була проти такого рішення. Але його досі немає.
За цей період проблеми в агросекторі більшає, а їх вирішення просувається доволі слабко. Яким має бути та з чим зіткнеться Мінагрополітики, у разі його поновлення, Agravery.com розповіли експерти.
Руйнувати - не будувати
З приходом, у серпні 2019 року, нового кабміну на чолі з Олексієм Гончаруком, аграрною політикою в Кабміні перестали займатись окремо. Цей напрямок доєднали до Міністерства економічного розвитку приписавши до назви «та сільського господарства України». Від осені минулого року починається процес об'єднання. Аграрним напрямком при МЕРТ опікується заступник, йде реорганізація структури колишнього мінагро: створюються наново профільні департаменти та директорати. Починається інвентаризація майна. 30 вересня 2019 року тодішній очільник Мінеконмрозвитку Тимофій Милованов створює комісію з інвентаризації майна колишнього Мінагро та наказує до 30 жовтня подати пропозиції щодо передачі цих активів до Мінекономрозвитку. А вже 17 січня, на тлі скандалу із прослушкою наради Олексія Гончарука, президент Володимир Зеленський вперше каже про роз'єднання Мінекономрозвитку та Мінагрополітики. З цього часу і йдуть розмови, коли все ж таки це станеться?
Читайте також: Експорт агропродукції у кризу: на які зміни очікувати?
Роз'єднання затягнулось
У травні Прем'єр Денис Шмигаль заявив, що в уряді поки що на рівні ідеї хочуть виокремити з Міністерства економіки аграрний напрямок в самостійне міністерство. Звісно, після таких заяв агросектор з нетерпінням чекає всі звістки, які так чи інакше торкаються цієї теми. Але з тих пір всі структурні та кадрові зміни не стосувались поновлення Мінагро. Наприклад, наприкінці травня Кабмін постановив утворити Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів. Також на минулому тижні Верховна Рада призначила Ольгу Стефанішину на посаді Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, а Олександра Ткаченка — на посаді Міністра культури та інформаційної політики. Щось на офіційному рівні ухвалив 27 травня Аграрний комітет Верховної Ради, коли підтримав звернення до Прем'єр-міністра України щодо створення окремого Міністерства аграрної політики.
«Аграрна галузь дуже велика і її повинно очолювати міністерство. Сектор дає близько 20% ВВП та майже 40% валютної виручки. Тому Аграрний комітет однозначно за створення міністерства. Але нажаль, комітет може лише рекомендувати уряду створити Мінагро», — заявив у коментарі Agravery.com Голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу аграрного комітету Верховної Ради України Олег Тарасов.
Поточні питання
Зі слів представників галузі, наразі існує проблема накопичення невирішених питань в аграрному секторі. Власник фермерського господарства «Доля» на Одещині Михайло Глізнуца має в обробітку близько 700 гектарів, переважно під зерновими. Цей рік для нього видався не з легких: спочатку погодні гойдалки та посуха знизили прогноз врожайності озимих на його полях із 4т/га до 0,5 т/га, та ще й банк, з яким він співпрацював багато років, закрив одну з кредитних програм. Зазвичай ці гроші в господарстві йшли на ремонт техніки чи виплату зарплати у міжсезоння. А ось державної підтримки за півроку у ФГ «Доля» не бачили. На думку Михайло Глізнуца, для оперативного вирішення проблем галузі, як раз має працювати Мінагрополітики.
«Українському фермеру потрібне окреме міністерство. Воно має захищати наші інтереси. Воно має правильно розподіляти кошти державної підтримки, а ні так що одному все, а іншому нічого. Міністерство повинно регулювати ринок добрив, щоб не було монополії, так саме і з паливом. На належному рівні мають проводитись моніторинги: якості продукції та обсяги її реалізації, від цього урядовці мають регулювати скільки відправити закордон, а скільки повинно залишитись в середині країни для людей. Це було б легше робити із міністерством, а без нього все гальмується», — каже Михайло Глізнуца.
Якою має бути Мінагрополітики
З проблемами в агросекторі краще працювати на випередження, каже колишня виконувачка обов’язків міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева. Від цьогорічних погодних негараздів, в першу чергу, постраждали малі та мікровиробники сільгосппродукції.
«В країні спостерігалась посуха, найбільше це відчули аграрії в Одеській області. Багато посівів загинуло. Зараз, напроти, йшли рясні дощі, в деяких регіонах зафіксовано змив посівів. Відповідно це призведе до нових втрат врожаю. Ми починали роботу над агрострахуванням, яке мало убезпечити від фінансових струсів в таких ситуаціях. Але наразі уряд це тільки декларує, йде законодавче напрацювання запуску агрострахування. В той час, фермери втратили свої посіви зараз і проблеми потрібно вирішувати вже сьогодні», — каже Ольга Трофімцева.
Читайте також: Агрострахування та держпітримка: чи складеться дует?
На її думку, відсутність профільного міністерства в агросекторі знизило представництво інтересів малих та мікровиробників в уряді. Також послабилась системність у роботі української аграрної політики.
«Я дійсно сподіваюсь, що слова про поновлення міністерства не залишаться просто словами. Однозначно, це повинно бути міністерство аграрної політики та розвитку сільських територій, без урізання функціоналу. До нього мають увійти Держпродспоживслужба, Держгеокадастр, Держліагентсво, Держрибагентсво, яке було абсолютно непотрібно передано до управління Міненергоекоології. В аграрній політиці мова йде про управління великими ресурсами, це допомагає дотримуватись сталості. Майбутнє міністерство має бути більш гнучким в питаннях адаптації до змін клімату, екології, розвитку сільських територій, відповідно розвитку фермерства. Також мають відкриватись нові міжнародні ринки. До реорганізації, робота над цим об'єднувала в собі представників Мінагрополітики, Держпродспоживслужби та навіть Міністерства закордонних справ», — додала колишня виконувачка обов’язків міністра аграрної політики.
Світовий досвід
Сільськогосподарське лобі в урядах мають майже всі країни світу. ООН має у своїй структурі Продовольчу та сільськогосподарську організацію (ФАО). Інституційна відповідальність за впровадження аграрної політики в країнах ЄС займається Directorate-General AGRI (Генеральний Директорат «AGRI»). В зону його відповідальності входить впровадження політики ЄС в питаннях сільського господарства та розвитку сільських територій. Окремо 26 з 27 країн-членів ЄС мають центральні органи влади, які відповідають виключно за сільське господарство. Велика кількість з них поєднують сільське господарство і продовольство з розвитком сільських територій задля відображення структури на рівні ЄС та прискорення впровадження політичних рішень на рівні країни. Так, невеликі, у порівнянні з Україною, за площею країни ЄС: Латвія, Литва та Естонія мають кожна по міністерству сільського господарства. У сферу їх завдань входять планування та реалізація сільськогосподарської, сільської, торговельної та політики рибної промисловості. Також вони займаються забезпеченням безпеки продовольства, координації діяльності, що пов'язана зі здоров’ям тварин та рослин, організацією досліджень в аграрній сфері та розвитку аграрної освіти та підготовкою відповідних законодавчих проектів. Зі слів президента Української зернової асоціації Миколи Горбачова, через відсутність в нашій країні Мінагро, страждає робота на міжнародному рівні. Україна є експортно орієнтовною країною, а на світових продовольчих ринках досить щільна конкуренція. В той час потрапити на ринки окремих країн без довготривалих перемовин на рівні не нижче міністра просто неможливо.
«Відсутність Мінагрополітики — це відсутність повноважень для прийняття рішень на міжнародній арені. Є, наприклад, азіатські країни або країни середнього сходу, де з заступниками міністра ніхто не буде зустрічатись. А коли приїжджає заступник міністра, з ним зустрічається, в кращому, випадку заступник. Це наш рівень представництва аграрного сектора на міжнародному ринку. Міністерство для агросектора — це як батьки для дитини. За відсутності батьків, діти відчувають себе сиротами. Яскравий приклад майбутнього занепаду галузі - це відсутність в Україні міністерства промислової політки. Як тільки воно пропало, пропала і промисловість», — зауважив Микола Горбачов.
Вирішувати доведеться безліч проблем
Український аграрний сектор, безпосередньо, дає роботу 20% населення, ще тисячі громадян залучені у суміжних галузях. Ігнорувати цю галузь просто не можливо, каже заступник ГО «Всеукраїнська аграрна рада» Михайло Соколов.
«Проблема відсутності Мінагро не в тому, що не робляться якісь кроки, а в тому, що вони робляться повільно. Я вважаю, що Мінагро має взяти на себе лідерство, в питаннях прискорення розподілу держпідтримки, боротьби уряду з тінню і тут потрібен не тільки батіг, а й законодавче стимулювання працювати підприємцям в білу. Є проблеми з правами аграріїв щодо квот на імпортні добрива. В цьому випадку, вкрай необхідно щоб всередині уряду позиція аграріїв була представлена Мінагрополітикою», — каже Михайло Соколов.
Читайте також: Кооперативи на паузі: чому в Україні фермерські об'єднання працюють не на повну
Також. за його словами, поновленне Мінагрополітики має провести своєрідну інвентаризацію роботи існуючих підприємств та вирішити проблему дозволів на будівництво.
«Я вважаю, що Мінагро нарешті має оцифрувати моделі роботи аграрних підприємств, щоб розуміти їх складові, можливості та собівартість виробництва враховуючі їх бізнес моделі. Далі на цих базах можна адекватно планувати держпідтримку та і взагалі розвиток галузі. Мінагро має на себе взяти відповідальність в реформуванні нашої будівельної системи, для того, щоб ми могли отримувати дозволи на будівництво і підключення до комунальних мереж без бюрократії. Є цілий набір невирішених проблем екологічного законодавства. Є питання із логістикою, залізниця гальмує розвиток галузі. Потрібно вирішувати питання, портів, переробки, кооперації», — пояснив заступник голови ВАР.
Питання, коли Мінагрополітики поновлять — залишається відкритим. Для цього повинно бути рішення уряду, а після голосування в парламенті за призначення Міністра. Проте, відповідних постанов Кабміну немає, а Верховна рада скоро піде на двомісячні канікули. Так що, більш-менш, повноцінна робота міністерства, у разі політичної волі щодо його створення у червні, може бути не раніше осені. Проте, новому міністру ще залишаться організаційні моменти: від повернення майна, до призначення заступників.
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Comments (0)