Реклама

Пришвидшити позики: як в Україні планують спростити процедуру укладання аграрних розписок

Аграрні розписки - популярний інструмент залучення грошей чи товарів для функціонування фермерського господарства, навіть за перший місяць великої війни аграрії взяли позик за цією процедурою на 59 млн гривень. На тлі воєнного періоду в уряді замислились над спрощенням оформлення аграрних розписок.

журналіст Agravery.com

Хіт на ринку позик

 

Ще у 2012 році Верховна Рада ухвалила закон, яким запроваджено механізм фінансування сільськогосподарських виробників шляхом укладання аграрної розписки. Нею фіксується зобов'язання агровиробника розрахуватись із позичальником майбутнім врожаєм після його збирання чи продажу. Існують певні види аграрних розписок, коли можна розрахуватись за позику матеріальними цінностями чи просто грошима. Кошти, які отримає фермер за майбутній врожай можуть бути витрачені на техніку, добрива, ЗЗР – все, що необхідно для с/г діяльності.

Читайте також: Яровий клин 2022: чому соя може потиснути соняшник та кукурудзу

Запрацював закон повноцінно після старту роботи відкритого електронного реєстру у 2015 році. Спочатку позики видавалися лише у декількох пілотних областях. До 2018 року проєкт запустили по всій країні. За цей час за допомоги цього фінансового інструменту видано позик  агровиробникам на суму понад 46 млрд гривень. Наприклад, протягом 2020 року аграрних розписок було видано на 13 млрд грн, а в 2021 – на 15 млрд грн. Всього цим видом позик скористалося більше ніж 3000 сільгоспвиробників, 90% з яких – малі та середні підприємці, було задіяно понад 300 кредиторів. Нещодавно у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт 2805-д про внесення змін до Закону України «Про аграрні розписки», яким планується спростити та пришвидшити видачу аграрних розписок. І хоча його зареєстрували ще два роки тому, згадали про його ухвалення саме під час воєнного стану.

Видача агарної розписки

 

Аграрна розписка видається окремо на кожний вид сільськогосподарської продукції. Існує два вида розписок. Товарна аграрна розписка може видаватися на кожен погоджений боржником та кредитором обсяг поставки узгодженої с/г продукції. Існує також фінансова аграрна розписка, яка передбачає оплату лише грошима.

 

 

Оформлення аграрної розписки за діючим законодавством:

  1. агровиробник та контрагент укладають договір про укладання аграрної розписки;
  2. в нотаріусі проводиться оформлення аграрної розписки;
  3. відомості про аграрну розписку вносяться в Реєстр аграрних розписок та Державний реєстр обтяжень рухомого майна;
  4. аграрна розписка вважається виданою з дня її реєстрації в Реєстрі аграрних розписок;
  5. після погашення аграрної розписки боржник має право звернутися до нотаріуса для внесення запису про виконання аграрної розписки до відповідних реєстрів.

 

 

Законопроєкт 2805-д

 

Натомість законопроект №2805‑д про внесення змін до Закону України «Про аграрні розписки» спрощує цю процедуру. За його положеннями аграрна розписка перетворюється на електронний цінний папір і не потребуватимете письмової форми, а сторонам не потрібно оформлювати документ у нотаріусів. Цифровий договір лише вноситься до Реєстру аграрних розписок. Після цього адміністратор реєстру додає відомості про предмет застави за позикою, а уповноважена особа вносить ці дані до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Також із нововведень, які пропонуються законопроєктом 2805-д – це можливість вносити зміну умов контракту між боржником та кредитором самостійно, безпосередньо в реєстрі аграрних розписок.

Читайте також: Зерно і війна: зростуть ціни, залишки та собівартість

Автори законопроєкту вважають, що це прискорить та спростить процедуру видачі аграрних розписок. Нова процедура зменшить грошові витрати, оскільки не потребуватиме сплати нотаріальних послуг за оформлення. Сьогодні процедура передбачає оплату державного мита за послуги нотаріусів, плату за внесення відомостей до Реєстру аграрних розписок та до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Також оплачуються і видача витягів з реєстрів. За різними оцінками, сума, яку зможе зекономити агросектор, сягає до $100 млн щорічно.

Можливі ризики

 

Проте виключення нотаріусів із процедури оформлення аграрних розписок, несе в собі ризики ще більших втрат для кредиторів та боржників – вважають у Нотаріальній палаті України.

«Якщо аграрна розписка буде укладена «на коліні», то існує загроза судової тяганини або втрати грошей для сторін договору аграрної розписки. Для кредитора може виявитись несподіванкою, що боржник не засівав площі, бо не має права користуватись землями, вказаними в розписці. Коли прийде час забрати врожай за видані гроші, виявиться, що він не належить боржнику. Також при цьому може постраждати людина, яка є власником цих земель, вона вже не зможе взяти позику під заставу цих земель. Нотаріат не бореться за те, щоб залишитись у ланцюзі оформлення аграрної розписки, адже вони містять дуже багато нюансів. В той час у нас є всі механізми, щоб зробити їх безпечними для двох сторін», - каже член Ради Нотаріальної палати України Інна Бернацька.

Мінагрополітики рекомендує до ухвалення

 

В умовах воєнного часу, коли аграрії не можуть продати залишки врожаю та отримати обігові кошти для весняної посівної, доступ до позик має бути полегшений – такою є позиція Міністерства аграрної політики та продовольства України. Про це свідчить сума кредитів у 59 млн грн, яку взяли фермери за місяць за допомоги аграрних розписок вже після початку воєнного стану.

 

«Втім, уже зрозуміло, що цей інструмент в умовах війни наразі не використовується на повну. Полегшити доступ до роботи з ними під час війни має законопроект № 2805-д, який рекомендований до голосування у першому читанні. Якщо документ підтримають парламентарі, користувачі зможуть самостійно здійснювати операції з аграрними розписками безпосередньо в Реєстрі аграрних розписок через онлайн-доступ за електронними цифровими підписами без обов’язкового нотаріального посвідчення. А раніше Реєстр аграрних розписок вже було технічно оновлено, а також інтегровано з необхідними державними реєстрами для автоматичної верифікації даних», - коментують у відомстві.

 

Читайте також: У блокаді: без повноцінного експорту агропродукції фермерам не вистачає коштів на посівну

Законопроєкт 2805-д вже рекомендований профільним комітетом до голосування «за» у першому читанні. Проте в Мінагрополітики кажуть, що прискорене ухвалення законопроекту № 2805- спростить агровиробникам доступ до фінансування, що дозволить підтримати галузь у складний воєнний час, а також сприятиме її відновленню у післявоєнний період.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама