У блокаді: без повноцінного експорту агропродукції фермерам не вистачає коштів на посівну

Блокада експорту агропродукції

Після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого росія заблокувала всі українські порти. До цього 90% аграрного експорту вивозили саме морськими шляхами.

Порти заблоковані, елеватори повні, у фермерів не вистачає грошей на посівну. З такими негараздами стикнулись українські аграрії окрім інших проблем, пов’язаних із війною. Експорт вже перенаправили через західні кордони країни, але для звичного українського обсягу - це скоріше «тонесенький струмок». Якщо не відкрити порти, ситуація негативно позначиться  не лише на роботі українських аграріїв, а й на світовій продовольчій безпеці.

До великої війни майже весь об’єм спрямовували в порти. Але за планом нападу рф 24 лютого, ворожі військові кораблі перекрили виходи з усіх українських портів. Вже відомі декілька випадків, коли росіяни топили цивільні судна з іноземною реєстрацією. Не припиняє росія і обстріли портової інфраструктури. Разом з цим український агроекспорт годував майже 400 млн людей в усьому світі. Основними покупцями були країни південної Африки, Азії та Близького Сходу.

Читайте також: Посівна 2022: без добрив та грошей, але погода сприяє

З перших днів війни агроекспорт намагаються переправити через західні кордони України. Зернові вивозять за допомоги залізниці, автотранспорту та по річці Дунай. На сьогодні залізниця спроможна вивозити півмільйона тонн зерна в місяць, автотранспорт - 200 тис. тонн в місяць. Дунай майже не задіяно через слабку інфраструктуру та відсутність річкових зерновозів. Окрім продовольчої кризи, блокування експорту агропродукцїї призводить до нестачі обігових коштів в українських аграріїв. Ці проблеми загострюють і так не легку весняну посівну.

Аграрії без грошей: немає ні експорту, ні кредитів

Хоча уряд полегшив фермерам доступ до кредитів, цей механізм не може врятувати ситуацію з нестачею грошей для проведення посівної.

Через відсутність покупців на зернові, у власника ФГ «Доля» з Одещини Михайла Глізнуци посівна може опинитись на межі зриву. На складах господарства залишилось 200 тонн кукурудзи та 500 тонн соняшника. Їх продаж мав дати змогу власнику провести посівну.

«Сіяти будемо без добрив, а це означає, що отримаємо врожайність зерна з гектару на півтонни менше. В двох банках нам відмовили надати кредит. Постійно вимагають низку  довідок - на це вже витрачено місяць часу. Один з банків заявив, що ми знаходимось у зоні ризику бойових дій і тому відмовив у видачі кредиту», - розповів власник господарства Михайло Глізнуца.

Його колезі з одеської області, керівнику ТОВ «ЮГ Агро сервіс» Анатолію Запорожану пощастило трохи більше. Кредит для посівної встигли отримати 19 лютого. Але цих грошей теж не вистачить, бо у господарстві розраховували на продаж залишків соняшнику.

«В нас проблема продати соняшник, а гроші закінчуються. В нас на складі зберігається 800 тонн соняшника, на який  ми не можемо знайти покупця. Пощастило отримати кредит до війни. Це дозволяє нам сплачувати зарплати та податки,  провести посівну. Але без продажу залишків агропродукції буде важко дотягнути до жнив», - наголосив Анатолій Запорожан.

Читайте також: «Вузька воронка» кредитів: чотири банки реально фінансують воєнну посівну

Господарство ФГ «Флора А.А.», що на Вінниччині обробляє 1200 га. У структурупосівів на цей рік господарство не планувало включити цукровий буряк. Керівники планували посіяти традиційні для господарства пшеницю, кукурудзу, соняшник та ріпак. Але війна внесла свої корективи. І за рахунок зменшення площ під олійними вирішили засіяти 120 гектарів цукрового буряку. Причиною стала можливість продати його на внутрішньому ринку і не битись за зерновози, які прямують до ЄС.

«Станом на 24 лютого ми мали 20% залишків від минулого врожаю. Зернові наразі ніхто не купляє. Більшість трейдерів самі мають великі запаси і, поки вони їх не реалізуют,ь до нас черга не дійде. Ми вже розпочали посівну, але для її проведення маємо лише «віртуальні гроші» - це продукція, яку ніхто не купляє», - зауважив керівник ФГ «Флора А.А.» Андрій Капріца.

Пропускну здатність збільшують, але без портів ніяк

Держава працює над тим, щоб збільшити пропускну здатність на західному кордоні. Короткострокова мета - збільшити обсяг із півмільйона тонн зерна на місяць, який здатна на сьогодні відправляти залізниця в напрямку ЄС, до півторамільйонна тонн. Але навіть при збільшенні пропускної здатності Україна не встигне розпродати зерно до нового врожаю.

«В ситуації, яка склалась, вивезти всі запаси зерна до наступного врожаю ми не встигнемо. І навіть якщо завтра закінчиться війна, морські порти потрібно буде запускати, а морські шляхи розміновувати. На це потрібен час. На сьогоднішній день є попит на українські зернові, але біля Дунаю нам не вистачає складів, щоб накопичувати експортні партії. А українські залізничні вагони не підходять для євроколії. Їх потрібно перевантажувати. Щодо ціни на кордоні, то можу назвати її адекватною. На початку повномасштабної війни ціна була вищою. Але покупців менше ніж продавців, і ціна почала знижуватись», - зазначила менеджерка з розвитку брокерської компанії Maxigrain Олена Нероба.

У Всеукраїнській Аграрній Раді запропонували збільшити експортні можливості, спрямувавши українські вантажі через Польщу на порти Литви, але для цього потрібна офіційна підтримка названих держав, - заявив голова ВАР Андрій Дикун під час зустрічі, організованої Міністерством аграрної політики і продовольства України на чолі з міністром Миколою Сольським, з Послом Литви в Україні Вальдемарасом Сарапінасом та міністром сільського господарства Литви Кястутісом Навіцкасом.

Читайте також: Зруйновані нафтобази: де брати і як завозити паливо для потреб агросектору

У Мінагрополітики сподіваються, що перші пілотні потяги через Польщу на порти Литви будуть відправлені найближчим часом. Також в уряді створили Координаційну раду з питань логістики в сільському господарстві. Новий орган формуватиме державну політику у сфері логістики всередині країни та опікуватиметься спрощенням міжнародних перевезень.