Зруйновані нафтобази: де брати і як завозити паливо для потреб агросектору
Коментарі
Близько 20 нафтобаз зазнали бомбардувань у різних регіонах України. Російська армія цілеспрямовано намагається знищувати українську паливну інфраструктуру з перших дней війни, ці діїї посилилися в останні тижні. Війна співпала з активною фазою посівної кампанії, коли потреба агросектора у пальному зросла в рази.
Подвійний удар: до нафтового зашморгу додалися бомбардування
Україна була і є залежною від імпорту ПММ. До війни 75% дизельного палива в Україну надходило з росії, тепер ланцюги поставок потрібно змінювати. В агросекторі і не тільки одразу відчули дефіцит пального.
Другим ударом стало активне бомбардування нафтобаз, яке не припиняється по сьогодні, згідно регулярних повідомлень місцевих ОДА. У перший тиждень квітня атаковано найбільший в Україні нафтопереробний завод проєктною потужністю 18,6 млн тонн — Кременчуцький НПЗ (ПАТ «Укртатнафта») — інфраструктура підприємства знищена, завод не працює, обстріляні і навколишні склади паливно-мастильних матеріалів. У Василькові Київської області після авіаудару знову спалахнула нафтобаза, пожежу на якій вже гасили наприкінці лютого. В ніч на 6 квітня російські ракети повністю знищили нафтобазу на Дніпропетровщині.
Протягом березня російські військові вдарили по нафтобазі у Рівненській області, було завдано удару по нафтобазі у Львові, яка повністю зруйнована. Пошкоджені нафтобази на Рівненщині та у Луцьку. Знищені резервуари нафтобази у Калинівці на Київщині, і це все не повний перелік.
Перший український сільськогосподарський кооператив (ПУСК) втратив 1, 5 тис. тонн палива
Кооператив ПУСК налічує 75 господарств, землі яких розташовані у 12 регіонах та сумарно складають близько 200 тис. га. Завдяки кооперації агровиробники мають кращі можливості по забезпеченню ТМЦ, чому сприяє спільна закупівля мінеральних добрив, палива, ЗЗР. Під час війни запаси рятують, але є втрати від бомбардувань.
Олександр Буюклі, виконавчий директор ПУСК, розповідає:
— На сьогоднішній день маємо інформацію, що біля 20 нафтобаз зруйновані у різних регіонах України: на заході, у південній частині - на Одещині, виведено з ладу Кременчуцький НПЗ, постраждали об'єкти у центральній Україні. Тобто відбувається цілеспрямоване знищення інфраструктури постачання палива в Україні. В результаті бомбардувань кооператив ПУСК втратив 1, 5 тис. тонн палива на різних нафтобазах — у Житомирі, Бородянці, Староконстантинові. Ми забезпечені паливом на 60−70%, але це лише на посівну. Постачання палива тримаємо під контролем: є старі запаси і надходять нові поставки.
За його словами, нові поставки палива отримують з різних країн, але переважно — з Литви, Польщі, Румунії. З перелічених трьох країн паливо надходить залізницею та бензовозами. Основна задача кооперативу — поставити паливо на період посівної, але акумулювати великі запаси ПММ є небезпечним з огляду на загрозу можливих бомбардувань.
— Якщо війна піде на спад, тоді ми зможемо підключити можливості більших поставок палива вагонами і машинами, але це тоді, коли буде змога безпечно зберігати ПММ на відремонтованих нафтобазах або на тих, які є. Тобто зараз недоцільно і ризиковано завозити надлишки палива з огляду на те, що бомбардування нафтобаз не припиняються.
Чи допоможе Європа?
Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) та благодійний фонд SaveUA ще у березні закликали європейську спільноту допомогти Україні, забезпечивши її паливом. Сьогодні триває їх сумісна робота над забезпеченням пальним автотранспорту громадян та аграріїв, але палива не вистачає.
Заступник голови ВАР Денис Марчук розповідає:
— Ситуація з паливом важка. Внаслідок бомбардувань пошкоджені нафтобази на Львівщині, Тернопільщині, у Ровенській та Дніпропетровській областях тощо. Це зменшує загальну пропозицію палива і місцями в аграріїв може виникнути дефіцит ПММ під час розгортання посівної кампанії. Аграріям потрібне паливо не лише на посівну, а ще й на організацію перевезень гуманітарної допомоги. ВАР знаходиться у постійному пошуку нових партнерських стосунків за кордоном, щоб завозити ПММ, працюємо разом з міжнародним фондом SAVEUA над організацією поставок дизельного палива в Україну.
Країни ЄС через санкції самі відчувають проблеми з паливом — зростання цін та обмеження поставок. Відповідно, звужується коло можливих партнерів, та ми не опускаємо рук і знаходимо можливості. До прикладу, є партнери, які не можуть поставити нам сировину, але надсилають кошти на благодійний рахунок SaveUA, і ми закуповуємо паливо. На сьогодні на перший етап посівної аграрії забезпечені паливом у діапазоні 60−80% в залежності від регіону.
Україна змушена перебудувати ланцюги постачання палива і робити це в умовах воєнного стану. Складно, але процес відбувається.
Марія Колесник, заступник директора «ПроАгро Груп», розповідає:
— Сьогодні допомога з ПММ надходить з Європи. Якщо говорити про колишні поставки палива з рф та білорусі, то вони йшли переважно залізницею. Перебудувати ланцюги поставок сьогодні складно. Тому що залізничне сполучення з ЄС — це вузьке горло, яке дає Україні можливість бодай щось завезти. Бо все, що країні потрібно сьогодні, йде залізницею з Європи. Будь-які інші шляхи постачання закриті. Залізниця працює 24/7, але наскільки вона може забезпечити потреби у вантажах, скільки може перевезти? Є першочерговість. Та паливо потрібне не лише агросектору для посівної, а ще й армії, тому вантажам з ПММ увімкнуть зелене світло і їх будуть завозити першочергово. Обсяги, які завозилося з Прибалтики через білорусь, зараз поїдуть через Польщу. Перебудова логістики є нелегкою, але вона вже відбувається.
Держава переконує: паливо буде
Офіційні заяви Мінекономіки, Міненергетики, Мінагрополітики та премєр-міністра, зроблені за останній тиждень, зводяться до одного: дефіцит палива є та Україна його подолає, посівна буде забезпечена. Щодо конкретного механізму вирішення проблеми - пояснень немає. Одночасно експерти аграрних ринків оцінюють дії держави здебільшого у позитивному розрізі.
— Нестача палива є проблемою наших фермерів. Сьогодні уряд і європейські країни будуть намагатися їм допомогти. Ворог цілеспрямовано знищує нафтобази, щоб зірвати посівну. Та я думаю, що необхідна кількість палива все-таки буде надходити в Україну, попри дефіцит, який склався на сьогоднішній день, і посівна буде проведена, - вважає Марія Колесник.
Експертка додає, що поточна ситуація жодним чином не впливатиме на внутрішні українські ціни на паливо. Коли у світі дорожчає нафта, що пов’язано із санкціями проти рф, то зростають ціни і в Україні.
«Державою зроблено багато, але основна задача — зберегти ті нафтобази, які залишилися. Держава повинна дати гарантію, що поставлене в Україну паливо, буде у безпечному місці», — зауважує Олександр Буюклі.
Посівна стартувала в умовах дефіциту ПММ
За даними Мінагрополітики, до сівби ярих культур приступила вже 21 область України, при цьому на відповідну дату в минулому році в Україні посів розпочинали 15 областей. Так всіма категоріями господарств посіяно станом на 1 квітня: ярої пшениці 81 тис. га, ярого ячменю 327,3 тис. га, ярого ріпаку 7,6 тис. га, вівса 50,1 тис. га, гороху 62,3 тис. га, цукрових буряків 30,6 тис. га, соняшника 33,7 тис. га, сої 10,4 тис. га.
Якщо скласти вищевказані посівні площі, то сумарно вони складуть близько пів мільйона гектарів. На тлі того, що за розрахунками профільного міністерства яровий клин має перевищити 13 млн га, посіяно ще дуже мало. При цьому лише на виконання однієї операції глибокої оранки потрібно 17 літрів дизельного палива на гектар.
— Найболючіше для агросектору сьогодні — це дефіцит паливно-мастильних матеріалів. То ж технології глибокої оранки з використанням 17 літрів ПММ на гектар сьогодні під сумнівом, — зауважує експерт з агрономії, кандидат біологічних наук Олександр Гончаров. А Денис Марчук резюмує, що агросектор потребує ще сотні тисяч тонн палива для проведення посівної кампанії, яка триватиме до червня.
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Comments (0)