«Картоплярські» регіони звільнили від окупації: чи зможе Україна посадити «другий хліб»?
Коментарі
В Україні почали садити картоплю. З початком воєнного стану бульба увійшла до переліку найбільш затребуваних продуктів з боку населення у гарячих точках. Проте традиційні «картоплярські» регіони повинні перш розмінувати поля, а потім садити картоплю.
Сьогодні багато фермерів переглядають структуру посівів, роблячи акцент на картоплі. Особливо це стосується західних областей. Збільшення посівів під картоплею очікується і в домогосподарствах. Проте у центральних і північних областях картопляна посівна відбудеться із запізненням.
— Низка областей, які були традиційно «картоплярськими», щойно звільнились з під окупації. Це 2/3 Чернігівщини, частина Житомирської області, Київщина. Наразі в цих регіонах поля потрібно обстежувати на вибухонебезпечні предмети. Це ускладнює початок посівної. Але й садити картоплю тут поки що зарано — прохолодно. Крім того, ще є час, бо найпізніші терміни посадки, які практикувались в цих регіонах, — початок червня, — каже експерт Всесвітнього банку із плодоовочівництва Оксана Руженкова.
Заміновані поля у звільнених областях чекають на саперів
До війни компанія «Амарант-Агро» обробляла близько 700 гектарів у Київській області. Традиційними культурами для виробництва були зернові та овочеві. Багато уваги приділяли й картоплі. Цього сезону площі під картоплею залишаться на тому ж рівні, що і в минулому, каже керівник господарства Микола Римарчук.
Читайте також: Економічний фронт: зміни в законодавстві, які запровадили у воєнний час для агробізнесу
«Кількість площ під картоплею не зміниться, так само як і під овочами борщового набору. Для збільшення посівів сьогодні немає можливості. Ми обмежені в площах, бо більшість полів потрібно обстежити на міни. Цей процес уже розпочався. Але ми поки що не знаємо, коли ми вийдемо у поля. Строки дозволяють нам відтермінувати посівну. Також не вистачає насіння: значну його частину мала доставити компанія, яка теж пройшла через окупацію. Добрива закуплені, по ЗЗР є домовленості, дизелем вдалось запастися. Сьогодні держава приділяє увагу аграріям, вважаю, буде легше. Рук не опускаємо», — заявив керівник «Амарант-Агро» Микола Римарчук.
На Київщині посадять лише половину запланованої картоплі
Домогосподарства збільшать площі під картоплею, а фермери залишать обсяги сівби на рівні минулого року, вважає віце-президент Української асоціації виробників картоплі Микола Гордійчук. Все через те, що у фермерських господарствах проблеми із забезпеченням ТМЦ для проведення посівної.
«Картопля — капіталоємка культура. Вона потребує багато добрив. Вони суттєво зросли у ціні, з ними логістичні проблеми та у фермерів не вистачає обігових коштів. Тому суттєво збільшити площі під картоплею не вдасться. Є проблема із забезпеченням робочою силою. Наскільки мені відомо, багато трактористів та водіїв мобілізували до ЗСУ. У північних областях гостро стоять питання щодо розмінування полів та логістики: зруйновані мости, дороги заблоковані. Господарства в Київській області планують посадити лише половину площ від тієї, яку планували. Якщо говорити про Західну Україну, то там більшість господарств планують посадку на рівні минулого року», — розповів віце-президент УАВК Микола Гордійчук.
На Заході збільшують площі під картоплею
Сьогодні аграрії сіють навіть на окупованих територіях, але ці насадження знаходяться у зоні ризику. Відповідно, дещо збільшуються площі в західних областях. На Львівщині збільшені площі під посівами на 2%, і в цій області увагу приділили зерновим, зернобобовим, картоплі, овочам. В Чернівецькій області площа посівів збільшилась на 2,1 тис гектарів, в місцевій ОДА планують, що у структурі посівів у 2022 картопля та овочі займуть майже 16%.
Читайте також: На два фронти. Як аграрії одночасно забезпечують посівну та продовольчу безпеку у гарячих точках
Один із найбільших виробників картоплі, «Контінентал Фармерз Груп», обробляє 195 тис. гектарів у 5 західних областях України. Цьогоріч площі під картоплею збільшили більш як на 2 тис. гектарів.
«Картопля традиційно є стратегічною культурою для „Контінентал“, однак під час військових дій вона набула нового, ще важливішого значення. Щоденно „Контінентал“ відправляє понад 60 тонн картоплі в гарячі точки України, станом на зараз уже надано понад 1,5 тис. тонн такої гуманітарної допомоги», — відзначають у «Контінентал Фармерз Груп».
Щоденно «Контінентал» відправляє понад 60 тонн картоплі в гарячі точки України, станом на зараз уже надано понад 1,5 тис. тонн такої гуманітарної допомоги". фото: facebook Continental Farmers Group
Картопля потрібна для продовольчої безпеки
«Картопля — це другий хліб. І посадити її, і викопати легше, ніж зернові культури. Ця культура виживе і під колесами бронетехніки. Хоча держава робить акцент на експортнорієнтовані зернові та олійні, намагаючись поповнити держбюджет, старші люди свідомо відводять площі під культури, які споживатиме внутрішній ринок. Вийти на експорт у разі втрати виходу до моря пощастить агрохолдингам, а не середнім і дрібним фермерам. Саме на останніх триматиметься продовольча безпека країни. Відтак ця категорія свідомо розширює посадки під картоплею. Офіційних даних про це, на жаль, немає
Господарства у Київській області, які не займались промисловим картоплярством за нашою інформацією, активно купують або позичають насіння у своїх сусідів-фермерів. Така сама ж тенденція у Рівненській області, Львівщині та Волині. Активно до посадки картоплі готується Дніпропетровщина", — повідомила Оксана Руженкова.
Зі слів експертки Всесвітнього банку із плодоовочівництва, наразі для сівби картоплі не вистачає добрив, пестицидів, є проблеми із посадковою технікою. Існує попит на агрономів, що спеціалізуються на картоплярстві, їх із задоволенням запрошують агрохолдинги Західної України, які зараз розширюють своє виробництво в цьому напрямку.
Читайте також: Кейс Хузінха: Європейським політикам доводиться розповідати, як робиться хліб, щоб вони зрозуміли масштаби продовольчої небезпеки
«На жаль, поки що в державі не дійшли до розуміння того, що кожна область має бути на повному самозабезпеченні. У регіональних влад перед очима повинен бути приклад Києва, який упродовж декількох тижнів фактично знаходився в облозі і був відрізаний від всіх овоче- та картоплесховищ. Єдиний напрямок, по якому в місто надходило продовольство, — Обухів, Кагарлик, Українка. І саме з цієї сторони овочівницьких і картоплярських господарств немає. Щоб вийти на стадію бодай часткового самозабезпечення, кожній облдержадміністрації варто подумати про стимулювання розвитку в своєму регіоні господарств, що спеціалізуються і на тваринництві, і на овочівництві, і мати власні млин, олійницю, кілька пекарень», — зауважила Оксана Руженкова.
Також вона нагадала, що овоче- та картоплесховища мають бути менш потужними, проте розташованими із різних боків крупних міст, щоб мати змогу поповнювати запаси з різних напрямків.
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Comments (0)