Бобові у тренді воєнної посівної: як отримати врожай за мінімальних вкладень

Як економно провести посівну кампанію гороху та сочевиці, поради дає експерт з агрономії, кандидат біологічних наук, Олександр Гончаров.

В Україні можна очікувати підвищений попит на горох під час війни. В поточних умовах функціонування тваринницьких підприємств ускладнено, що може в майбутньому призвести до обмеження пропозиції тваринного білка. Адже тваринам на корми потрібне зерно, якого після майбутніх жнив може виявитися менше очікуваного. Натомість рослинний білок є альтернативою для населення. Тож агровиробникам є сенс звернути увагу на бобові культури, попит на них буде. Технологія вирощування гороху та сочевиці легко адаптується під умови нестачі добрив, ЗЗР та насіння.

Бобовий попередник — це плюс 30 кг д.р. азота

Якщо дивитись на крок уперед, то горох є гарним попередником для майбутнього посіву озимої пшениці. Осіння посівна кампанія може пройти не в сприятливих умовах, виникають питання: чи буде змога для мінерального підживлення, чи буде змога здійснювати належну обробку ґрунту? У цьому сенсі доцільно сіяти бобові культури як кращий попередник для озимої пшениці. Переваги такого підходу суттєві, попередник у вигляді гороху — це доданок як мінімум 30 кг діючої речовини азота на гектар.

Слід згадати досвід канадських та американських фермерів, які закладають названий показник у плани внесення добрив. Так, на пшениці, яка посіяна після гороху, вносять 90 кг азота в д.р., а на пшениці після інших попередників — вносять 120 кг азота. Таку економію можемо виграти на українських полях завдяки гороху, в масштабах країни це суттєво. Насправді для того ж озимого ячменю потреба в азоті восени є мінімальною, і  можна буде його підживити у лютому-березні наступного року.

Є горох — немає злакових бур’янів

Бобові культури дозволяють позбавитися від низки злакових бур’янів, що актуально для України. З огляду на те, що на вітчизняних полях спостерігається «перекос» у бік соняшника, багато посівів пшениці та ячменю, не дуже доглянуті поля соняшника часто заростають мітлицею, вівсюгом тощо. Бобові дозволяють це виправити — просто вносимо гербіциди і не маємо проблем, вони діють лише на бур’яни.

Захист бобових культур від бур’янів та шкідників є відносно бюджетним. Якщо мова йде про гербіциди, то це будуть препарати імі- групи. До прикладу, 500−600 граммів гербіциду Пілот цілком достатньо, щоб «забити» бур’ян, а далі при достатньо густому посіві його буде пригнічувати вже горох.

Навіть, якщо щось пропустити у захисті і пізніше почне проростати падалиця соняшника, гарно працює звичайний Агрітокс у дозі 400−500 грамів: вже по рослинам гороху висотою 12−15 см ніяких негативних наслідків немає, на врожайності це практично не позначається.

Читайте також: Другий фронт: чи загрожує Україні продовольча криза?

По сочевиці система захисту трохи складніша, культура не сприймає  Базагран - улюблений фермерами пестицид для гороху, і не любить високі норми гербіцидів імі- групи. Є сочевиця стійка до Євролайтингу, це переважно канадські сорти. Сорти старої європейської селекції достатньо чутливі до гербіцидів імі-групи. І якщо ними працювати, то приходиться використовувати невеликі дози, тобто до 300 грам препарату Пілот на одне внесення. Це максимальна доза, перевищення якої дає вже ознаки пригнічення основної культури. Відповідно, доцільно проводити першу обробку гербіцидами на сочевиці у фазі 4−5 вузла, і другу — у фазі 10-го листа також мікродозою, зменшеною в 3−4 рази. Таких двох обробок цілком достатньо, щоб побороти основні бур’яни.

Сій горох густіше — буде багатий врожай

Важливим моментом є норма висіву. Для бобових працює така система: чим гірше гербіцид для захисту, тим вищою має бути норма висіву. Зокрема канадський досвід свідчить, що норма висіву сочевиці - це мінімум 1,5 млн одиниць, що дозволяє отримати гідний врожай на тлі мінімальних доз гербіцидів і пригнітити бурьян завдяки конкуренції культури.

По гороху рекомендується сіяти мінімум 800 тис. одиниць, а краще 1 млн. При цьому вагова норма висіву гороху — майже 300 кг, це багато, фермерам захочеться зекономити, але якщо вже почали вирощувати, то сіяти слід густо.

Із сочевицею в цьому плані легше, бо дрібнонасіннєві сорти сочевиці з масою 1000 насінин у 30−35 грамів — це 50 кг насіння на гектар.

Читайте також: Крах системи: як російсько-українська війна вдарить по продовольчій безпеці Європи

Насіння названих бобових в Україні є. Необов’язково сіяти супер елітою від кращих виробників. Горох — провідна бобова, яка багато експортувалася,, і з насінням проблем немає, є з чого вибирати. До того ж якісно перечищений товарний горох може бути використаний у якості насіннєвого матеріалу, коли агровиробникам не до точної відповідності агротехніці.

Інсектициди та фунгіциди по мінімуму

Фунгіциди та інсектициди особливо актуальні, коли бобові висіваються регулярно, і через 2−3 роки повертаються на поле. Насіння треба протруювати, для чого підійде будь-який протруйник, головне, щоб препарат не мав ретардантної дії. До прикладу, тебуканазол не варто використовувати, а карбендазим підходить.

З приводу інокулянтів, це питання відкрите: чи працюють сьогодні виробники цих біопрепаратів? Та можна запропонувати наступний лайфхак. Біоінокулянти працюють не відразу. Як варіант — можна вносити інокулянти не під час посіву, а пізніше, вже по сходам, такі практики є на заході. Наприклад, є досвід, коли бактерії вносили на поверхню і заробляли в ґрунт. Тобто можна внести їх з рідкими добривами, поруч з рядками культури — це спрацює. Навіть якщо зараз інокулянтів нема в наявності, бобові можна сіяти, це має сенс.

Щодо інсектцидів, то горохова зернівка, совки — це найпоширеніші шкідники. Невідомо, яка буде ситуація з температурним режимом, опадами. У будь-якому випадку інсектицидні обробки доцільні на початку бутонізації і початку цвітіння і у самому кінці цвітіння — їх краще передбачити. Гарним варіантом для першої обробки є фосфорорганіка, зокрема із діючою речовиною хлорпірифос. На другу обробку буде достатньо неокотиноїда, з діючою речовиною імідаклоприд тощо.

В умовах воєнного стану агровиробникам доцільно орієнтуватися на екстенсивні ресурсозберігаючі технології.