Олександр Гончаров: Сіяти кукурудзу та інтенсивні сорти пшениці сьогодні не по кишені
Українські агровиробники будуть змушені перейти від інтенсивних до екстенсивних технологій вирощування та відмовитися від певних видів с/г культур. До цього штовхають дефіцит ТМЦ та воєнний стан.
Про те, як мінімізувати ризики недоотримання врожаю та максимізувати прибуток від сільськогосподарської діяльності, спілкуємося з кандидатом біологічних наук, експертом з агрономії, автором численних публікацій з тематики аграрних технологій, Олександром Гончаровим.
З чим стикаються сьогодні агровиробники?
Найболючіше — це дефіцит паливно-мастильних матеріалів (ПММ), бо у пріоритеті армія, і стосовно пального, сільськогосподарське виробництво конкурує з воєнним сектором у певному сенсі. То ж технології глибокої оранки з використання 17 літрів ПММ на гектар сьогодні під сумнівом. А класичний підхід для боротьби з бур’янами як-то дві культивації, досходове і післясходове боронування — за інших умов так можна було б компенсувати наявний дефіцит ЗЗР, та у поточних умовах ця технологія є неприйнятною.
Які підходи до агротехнологій ви рекомендуєте?
Для сучасних умов вважаю оптимальним наступний підхід: сіяти по максимуму, що можна, з мінімальними витратами палива, тобто у пріоритеті буде мінімальна або нульова технологія обробітку грунту, No-Till.
Як вже йшлося, в поточних умовах вважаю доцільним контроль бур’янів покласти не на механічний обробіток ґрунту, що витратно з огляду на пальне, а на гербіциди. В умовах нестачі ЗЗР одразу постає питання, які гербіциди є взаємозамінними, але це вирішується шляхом консультування з агрохіміками у кожному окремому випадку. До мене вже надходять запити на кшталт «Чим замінити гліфосат?»
No-Till потребує спеціальної техніки, чи можливо швидко перейти на цю технологію?
Не завжди потрібна спеціальна техніка, було б бажання перебудуватися. Більшість сівалок можна використати у режимі No-Till. Особливо, коли мова йде про дрібнонасіннєві культури, то заглибити сівалку на пару сантиметрів у ґрунт — не є проблемою.
На яких культурах можна швидко перейти на мінімальний обробіток ґрунту?
Тут важливо враховувати рельєф поля. Ті невирівняні поля, які зорали восени з надією «доробити» навесні, то там нічого не вийде, потрібно буде вирівнювати. Можна вирощувати горох, сочевицю, ячмінь. На півдні фермери, які хотіли сіяти ячмінь, насправді вже це зробили. Сочевицю можна сіяти як ранню зараз, так і пізніше. На жаль, цій культурі аграрії приділяють мало уваги і даремно. Трохи згодом можна сіяти кукурудзу, соняшник, сорго, просо, коли ґрунт прогріється. На півдні це настає, як правило, у 2−3 декаді квітня, у північних регіонах — це може бути і кінець травня.
Яким культурам слід приділити найбільше уваги, з огляду на воєнний стан?
У довгостроковій перспективі цікавими є бобові культури. Тому що їх вирощування дозволяє практично без внесення добрив отримати певний врожай. Культура є цінною щодо вмісту білка, що в умовах загрози продовольчої безпеки є важливим. Також і сочевиця є цікавою культурою у цьому сенсі. Одночасно бобові є гарним попередником для зернових, які будуть сіятися восени. Це стратегія далекоглядних агровиробників.
А щодо тих, хто думають «тут і зараз»?
Такі будуть сіяти соняшник. Зараз ажіотаж, попит на соняшник перевищує пропозицію, ціни на нього зростають. Тож ті, хто бажають отримати кошти вже у серпні, будуть сіяти цю олійну культуру. Якщо обирати гібриди стійкі до гербициду Евролайтинг, чи стійкі до до гербіцидів, що містять трибенурон-метил, то проблем немає. У такому випадку отримати певний врожай можна, витратившись лише на посівний матеріал, паливо та одну чи дві гербіцидні обробки. Така собі програма мінімум.
Обробки фунгіцидами та інсектицидами під сумнівом у цьому сезоні, враховуючи поточні умови та прогнозований дефіцит вказаних груп пестицидів.
Чому краще надати перевагу: соняшнику чи кукурудзі?
Слід враховувати, що для соняшника внесення 50 кг азоту у діючій речовині є вершиною мрій, більше цій культурі не потрібно. Тому, якщо порівнювати соняшник із кукурудзою, то при дефіциті мінеральних добрив більш цікаво вирощувати соняшник. Додається також питання логістики і воно позитивно вирішується на користь соняшника проти кукурудзи. Адже чим дорожче коштує одиниця вантажу, тим доцільніше витрачати паливо на його транспортування.
Кукурудза передбачає сушку, а це в поточних умовах аграріям не підходить. Є сенс обирати ультра скороспілі гібриди кукурудзи, які збирають у серпні-вересні, тобто з ФАО 200−250, тоді не потрібно буде витрачатися на газ для сушіння, або взагалі немає сенсу займатися цією зерновою. Скороспілі гібриди доцільно сіяти у господарствах, у яких була соєво-кукурудзяна сівозміна. За рахунок залишкового азоту можна зібрати 5 т/га кукурудзи там, де раніше збирали 10 т/га. Якщо врахувати, що не треба сушити і можна зекономити на добривах — виходить непогана економіка вирощування, зважаючи на високі ціни.
Скороспілі культури — це і шлях до швидкого отримання продуктів харчування, а це важливо в умовах воєнного стану.
Які культури рекомендуєте виключити із сівозміни у поточному сезоні?
З огляду на дефіцит добрив, рекомендую уникати культур, які потребують багато азоту. Наприклад, кукурудза, за виключенням ультраранніх сортів, та інтенсивні сорти пшениці сьогодні не по кишені.
Збір врожаю у пізні строки, пізні сорти кукурудзи та сої - це додаткові витрати на сушку, тож краще обирати культури, які дозрівають у відносно теплу пору року, тобто до 2-ї декади вересня включно.
Повертаючись до заміни гліфосату, дайте універсальний рецепт щодо взаємозамінності гербіцидів.
Наведу приклад щодо посіву сочевиці у Канаді. Ця культура досить чутлива до сульфонілсечовин. Безпосередньо перед появою сходів проти бур’янів працюють, використовуючи звичайний Гранстар у кількості 25 грамів на гектар і отримують позитивний ефект. Тобто використання дешевих сульфонілсечовин у деяких випадках перед появою сходів або безпосередньо у момент їх появи, є гарним виходом із кризової ситуації.
Аналогічно сульфонілсечовинами можна «почистити» поле із соняшником до появи культури, тобто після посіву. Такий підхід є прийнятним до вищезгаданої сочевиці, певних бобових тощо. Тобто слід обирати препарати, які мають мінімальну ґрунтову дію або взагалі її не мають.
До прикладу, відомий гербіцид Селект має ґрунтову дію, як не дивно. Ми його звикли сприймати у якості страхового гербіциду, а насправді він ще працює як «грунтовик» протягом 2−3 тижнів.
Є досвід американських фермерів, які мали проблеми із препаратом Селект на кукурудзі, коли «зачищали» поля під посів. А от на бобових, на соняшнику застосування Селект по вегетації дає змогу пролонгувати дію, стримати зростання злакових бур’янів, які з’являться пізніше. Це надважливо. Бо зараз будь-яка шпарина у контролі бур’янів обернеться величезними витратами у наступному сезоні. Сьогодні за змоги слід зачищати поля від злакових бур’янів на дводольних культурах, і від дводольних бур’янів на злакових культурах — це потрібно робити. Бо прийде осінь, і якщо зернові заростуть злаковими бур’янами — це буде катастрофа. Адже порти заблоковані, звідти пестицидів не буде, з боку материка поставки будуть мінімальні, дефіцит ЗЗР є прогнозованим.
Якою має бути прибутковість сільськогосподарського виробництва в умовах війни, на вашу думку?
В умовах війни сільське господарство має прагнути до маржинальності у 300% прибутку. Це класичний постулат економіки. Чому? Бо люди, які сьогодні вийдуть у поля, зроблять це з величезним ризиком для життя, а також можуть взагалі не отримати врожаю. Можна потрапити під обстріл, втратити МТР під бомбардуванням тощо. Схеми захисту рослин для мирних часів тепер також не придатні.
На жаль, найбільша проблема не в тому, як сіяти, а хто буде збирати врожай в регіонах, бо актуальною є проблема державності. Прогнозів щодо тривалості воєнного конфлікту багато, але вони різні і часом діаметрально протилежні.
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Comments (0)