GlobalG.A.P: нова версія 6.0 диктує більш жорстку "політику" щодо добрив та ЗЗР

Навіть в Україні великі міжнародні рітейлери першочергово зацікавлені у продукції з позначкою GlobalG.A.P - ця система є сучасним стандартом безпечності продукції і поширена у всьому світі. Аграріям, які бажають працювати стабільно з серйозними замовниками в будь-якій країні, варто зважати на цей тренд.

«Згадаємо як виробники овочів реалізували свою продукцію десять років тому. Господар сидів на стільці, до нього приїжджали покупці з дипломатами, повними «кеша»… Продавець відвантажував, що і скільки потрібно. Це були класні часи, коли кілограм цибулі коштував долар, а кілограм картоплі – 50 центів. Але мало хто думав, що так буде не завжди. Україна стає все більш інтегрованою в світові процеси, тому до якості і безпечності продукції висуваються серйозні вимоги, - розповідає Ігор Чечітко, який впроваджує GlobalG.A.P в Україні більше десяти років.

Читайте також: Чому натуральні українські соки можуть стати дефіцитом?

GlobalG.A.P - це основний світовий стандарт, який регламентує безпечність сільскогосподарської продукції. Його збудував європейський ритейл, який хотів бути впевненим у безпечності харчів на своїх полицях. Зокрема, «МЕТRО», «REWE Group», «Auchan» і багато інших європейських рітейлерів є членами GlobalG.A.P.

Сьогодні з цим стандартом працюють близько 100 країн світу, вже видано близько 160 тисяч сертифікатів. В Україні запит на сертифікацію з кожним роком зростає. Наприклад, в 2021 році було видано близько 60 сертифікатів GlobalG.A.P на різні групи агропродукції: овочі, зернові, зерно-бобові, фрукти, ягоди. Зазвичай, цей стандарт потрібен експортерам.  

«Це необов’язковий, приватний стандарт. Але в Європі дев’ять з десяти обізнаних покупців запитають, чи є у нового продукту сертифікат GlobalG.A.P.? – каже Ігор Чечітко. – Наприклад, «Auchan» кожні кілька років запроваджує різні проекти, щоб підтягнути своїх постачальників плодово-ягідної продукції до сертифікації GlobalG.A.P. Хто працює з «МETRO» в цьому сегменті, чують: «Ми дякуємо нашим постачальникам, але їм варто подумати про GlobalG.A.P.».

Наявність сертифікату – це питання: чи куплять продукцію взагалі? Адже зараз, щоб реалізувати вирощене, треба дуже постаратися. Ми живемо в агресивному світі, хто працює в ринковому середовищі, постійно знаходиться в стані війни за маржу… А прибуток господарствам дає не тільки ефективне використання ресурсів і продуманий збут. Важлива сертифікація. Тому GlobalG.A.P - це дійсно той інструмент який допомагає реалізовувати продукцію.

Українські виробники звикли жити разовими продажами: сьогодні продав – добре, не продав – не вдалий день або рік... Але надійна категорія покупців – це багаторічне співробітництво, а не разові продажі. GlobalG.A.P. дає стабільність ділових стосунків.   

«GlobalG.A.P. дуже потрібний тим, хто представляє свою продукцію  на міжнародних виставках, - розповів «Агравері» Андрій Гармаш, фахівець з впровадження GlobalG.A.P, член національної технічної робочої групи GlobalG.A.P-Україна. - Зазвичай наші фермери виходять на новий ринок з закликом: «Подивіться що у нас є!", демонструючи дійсно красиві та смачні продукти. Але потенційним покупцям крім якісної продукції потрібно, щоб вона була безпечною, бо ритейлери не готові ризикувати власною репутацією. Найшвидший шлях зменшити ризики отримання скарг від споживачів - це купувати сертифіковану продукцію. Не кожен покупець, який бажає налагодити співпрацю з новим постачальником, готовий йому довіряти».  

Сертифікація дорога? Це міф 

Впровадити GlobalG.A.P. не так складно. Але українські виробники часто кажуть, що не будуть впроваджувати GlobalG.A.P., бо це дорого. 

«Закладка одного гектара суниці потребує щонайменше 10-15 тисяч євро. Сертифікація GlobalG.A.P. коштує в межах 2000 євро кожного року, консалтинг - від 2,5 до 3 тисяч євро в перший рік впровадження, далі ціна знижується. Реально GlobalG.A.P. обійдеться у вартість 30 соток насаджень суниці, -­ пояснює Ігор Чечітко. -

Якось один виробник сказав мені що вклав в GlobalG.A.P. 3 млн. євро. Фермер поставив сучасний холодильник, сучасні лінії пакування, сортування, калібрування… Але це кошти, вкладені у власне виробництво, а не в GlobalG.A.P.. Також, скажімо, інвестиції 1,5 млн євро у закладку 100 гектарів саду – це вкладення у заснування саду, а не в сертифікацію.

Часто виробники будують те, що їм здається потрібним або так, як їм вважається, має бути. Коли ми починаємо працювати з господарствами, які давно працюють на ринку – стартуємо з того, що пишемо рекомендації, як покращити їх базу. І господарство змушене робити певні переобладнання, добудовувати  інфраструктуру тощо. Ми – за розумну інфраструктуру».

«Дрібний і середній агробізнес на сьогоднішній день не є достатньо впорядкованим, структурованим, багато його елементів рухаються хаотично. Агрономи роблять щось своє і не зрозуміло: роблять чи ні? Інженери – своє і так далі, – каже Ігор Чечітко. - GlobalG.A.P. оптимізує управління виробництвом, це та система, яка ув’язує всі ланки, її ціль - працювати злагоджено. Тому бізнес, в якому запроваджено GlobalG.A.P – це системний бізнес».

До  застосування хімічних препаратів і ЗЗР – найбільша увага

«В цьому році виходить нова – 6-та версія стандарту, зараз дійсна 5.4 і 5.2. Орієнтовно нова версія буде представлена в квітні, пройде період адаптації і вже восени по цій версії можна буде проводити навчання, з’являться офіційні переклади документу, в тому числі – і на українську мову», - пояснює Юлія Слива, експерт з сертифікації, доцент кафедри стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції НУБіП.

В новій версії більше уваги приділяється аналізу ризиків. Цей стандарт більш гармонізований з вимогами GFSI – глобальної ініціативи з безпечності харчових продуктів (тобто на міжнародному рівні буде визнаватися як достатній). Спеціалісти переглянули «політику» стандарту щодо застосування засобів захисту рослин, використання добрив. У новій версії стандарту вимоги до контролю, моніторингу і гарантування безпечності як засобів, так і процесів виготовлення продукції стали більш жорсткими.

Читайте також: Харчова безпека. Що треба знати виробнику, щоб не отруїти покупця «дієтичною курочкою»?

«Коли я бачу, що на виробництві діти і внуки фермера їдять вирощене в господарстві – це великий показник, який означає що господар сумлінно вирощує свої врожаї, – каже Ігор Чечітко. – Продукція, яка реалізовується під знаком GlobalG.A.P. – це не органіка, не продукція вирощена без хімії, але її застосування дуже регламентоване. Стандарт дозволяє максимально оптимізувати використання добрив».

Наприклад, у реєстрації пестицидів для зернових, яблук, картоплі, олійних культур в Україні проблем не має. Втім, для лохини (яка сьогодні є лідером експорту в ягідній групі) зареєстрований всього один препарат, а для малини таких препаратів немає взагалі. І це при тому, що в Україні два останні роки спостерігається бум на цю культуру.

Тому для запровадження GlobalG.A.P. варто активно запроваджувати інтегровану систему: не тільки застосовувати хімічні засоби – активніше використовувати біозасоби, агротехнічні заходи тощо. Система GlobalG.A.P. не запитує: яку кількість препарату внесли? Головне  питання - чому виробник вибрав саме цей препарат і чому дав саме таку його кількість? Якщо практика виробника відповідає українським вимогам –  в його продукції не буде ніяких залишків хімії, отже не буде і проблем з експортом.   

Гігієна праці не менш важлива

Як підкреслює Ігор Чечітко, в світі є дуже багато стандартів. Але GlobalG.A.P не конфліктує з жодною системою, контрольні точки стандарту прописані так, що на його основі можна побудувати  ISO, HACCP,   BRC - залежно від того на якому ринку планує працювати виробник, чого бажає покупець. Звичайно, на експорт можна поставляти продукцію без сертифікації GlobalG.A.P. Але категорія покупців, ринки і, відповідно, ціни на продукцію будуть іншими.

«Цікаво, що 90% аграрного бізнесу постійно знаходиться в зоні ризику, особливої уваги різних державних інституцій, - каже Ігор Чечітко. - Є дуже велика, об’ємна нормативна база, яка регламентує різні аспекти діяльності господарювання в Україні. Всі аграрії періодично спілкуються з Держпрацею, Держводресурсами, Держветфітослужбою. Але коли у виробника є сертифікація GlobalG.A.P., під час перевірки підприємства будь-яким інспектором - у 99% випадках питань не буде, адже вся діяльність підприємства регламентована і відповідає національним нормам».   

Але безпечні харчі – це не тільки про відсутність хімії чи допустиму її кількість. Безпечний продукт не має мікробіологічного забруднення, радіонуклідів, важких металів, механічного засмічення. Тому система гігієни праці вкрай важлива при виробництві фруктів і ягід. І GlobalG.A.P забезпечує цю потребу.

Якщо рік не врожайний – сертифікацію можна оновити пізніше

«В 2021 році в Україні сертифікувалося багато виробників черешні, хоча врожаї цієї культури не були вдалими, - розповів   Андрій Гармаш. - Деякі аграрії розпочинають впровадження вимог стандарту, незважаючи на втрати, щоб мати змогу заявити про себе: якщо не в цьому році, то в наступному – коли з’являться потенційні клієнти, для яких буде важлива саме сертифікована продукція.  

Трапляється, що підприємства недостатньо прораховують свої можливості і доходячи до певного рівня, кажуть, що не готові  сертифікуватися в цьому році через якісь об’єктивні чи суб’єктивні причини. Наприклад, минулого року були дуже погані   погодні умови на Півдні і Сході України, через які виробники стикнулися з проблемою втрати  врожаїв - отже не було сенсу   вкладати кошти у процес сертифікації, але підтримуючи досягнутий рівень вони зможуть піти на сертифікацію цьогоріч.

Також, якщо виробник вже був сертифікований за стандартом GlobalG.A.P., але новий сезон видається невдалим –  аграрій може пропустити рік або два роки, а потім поновити сертифікат. Проте краще свою історію сертифікації все ж таки підтримувати. 

Для продажів продукції на внутрішньому ринку України сертифікація зараз не дуже потрібна,  виробники можуть пред’явити покупцю результати випробовування продукції разом із декларацією про її якість та безпечність і пропонувати  свій товар торговим мережам, надаючи цей документ. Але якщо виробник має сертифікат GlobalG.A.P. - шанси стати постачальником великої торговельної мережі значно зростають, а деякі ритейлери навіть мотивують виробників до сертифікації за GlobalG.A.P.

Як зазначає Андрій Гармаш, найчастіше виробники починають  впроваджувати вимоги стандарту  «в екстреному режимі» - тобто коли на горизонті з’являється потенційний покупець, готовий купувати сертифікований врожай. Але наспіх  зроблені документи можуть не відповідати дійсності, господарства можуть не встигнути підготувати технічну частину і свій персонал до впровадження GlobalG.A.P. тощо.  Краще підходити до цього питання заздалегідь – за рік до сезону, щоб спокійно перевірити всі складові на практиці.

Зараз, зважаючи на численні виклики часу, деякі виробники ставлять свої бізнеси «на паузу», але чимало фермерів дивляться на перспективу. І саме цих учасників ринку найчастіше можна побачити у списках сертифікованих, у тому числі за стандартом GlobalG.A.P.

Українські покупці не ідентифікують GlobalG.A.P. як перевагу

«Наразі альтернативи GlobalG.A.P немає, наші первинні виробники сертифікуються на відповідність цьому стандарту. І рослинників сертифікується набагато більше, ніж тваринників, але і в тваринництві вже з’являються  перші національні підприємства, які сертифікуються на відповідність вимогам GlobalG.A.P.», - пояснює Юлія Слива.

Звичайно, два роки тому динаміка оформлення стандарту була цікавішою. В ковідні часи виникла проблема з перетином кордонів інспекторами, які приїжджали в країну для проведення сертифікаційних аудитів. Але  з  іншого боку пандемія «зіграла» на користь нашій країні –  різними сертифікаційними органами були підготовлені національні аудитори.  

«Як правило, серед українських виробників сертифікацію проходять  ті, хто експортує продукцію, - каже Юлія Слива. - Якщо виробник працює на внутрішній ринок, скоріш за все сертифікуватися на відповідність GlobalG.A.P. не буде і обере альтернативу – «Органік», відомий нашому споживачеві».

Як пояснює експерт, міжнародні ритейлери, які працюють в Україні,     хочуть бути впевненими у безпечності продукції і перекладають відповідальність на виробника, мотивуючи їх до сертифікації.

В Україні також існує практика так званих масс-аудитів під час яких торгові мережі своїми силами (або наймаючи окремих аудиторів чи сертифікаційні органи) проводять аудити продукції на відповідність власно встановленим вимогам. Зокрема, ритейлери можуть дещо спростити стандарти для переробних підприємств – втім, основні вимоги до гарантування безпечності продукції залишаються. Це обумовлено тим, що проходить сертифікацію невелика кількість українських виробників, але торгові мережі не можуть собі дозволити пусті полички.

«Шахрайство навколо  позначки GlobalG.A.P. теж існує, але в нашій країні такі історії зафіксовані не були. Це легко пояснити тим, що українські споживачі не знають що таке GlobalG.A.P., цей стандарт в Україні не є перевагою при купівлі продукції. Втім, у будь-якій країні GlobalG.A.P. дозволяє швидко виявити обман», - пояснює Юлія Слива.

На упаковці продукції з позначкою GlobalG.A.P. повинен бути нанесений QR-код. Якщо його просканувати -  можна відразу  побачити актуальний сертифікат виробника, пересвідчитися, чи справді виробник сертифікований саме на цей вид продукції, чи дійсний сертифікат на даний момент. Про все це розповість QR-код, якщо, звичайно, продукт - не підробка.