«Стоп пластик»: як розпочалася нова ера біопакування по-українськи

Під обмеження потрапили тонкі, надтонкі та оксорозкладні пластикові пакети, які завдають серйозних проблем екології. Але як часто буває в Україні - теорія не завжди співпадає з практикою. Отже сьогодні у великих супермаркетах і в невеличких магазинах можна побачити, що біля кас на покупців чекають невеликі екопакети, зроблені з крохмалю, а великі та середні пакети як і раніше — поліетиленові.

«Тренд до переходу на біоупаковку вже є, але чимало українських виробників чекають, як цей перехід буде контролюватися Держспоживслужбою, на яку покладені ці обов’язки, ­- розповів «Агравері» Антон Богомаз, власник компанії «Укрпак», що виробляє біопакети. — Показовим стане впровадження другого етапу закону в березні 2022 року, коли вступить в силу заборона виробляти та реалізувати тонкі поліетиленові пакети товщиною від 15 до 50 мікрон та пакети з оксорозкладного полімеру.

Антон Богомаз, власник компанії «Укрпак». фото: приватний архів Антона Богомаза

За останні роки в Україні вже багато разів намагалися перейти на екопакети. Тому частина виробників скептично відноситься до нового закону і вважає, що, можливо, справжніх змін не буде. Хтось в принципі не вірить в біопакети і продовжує замовляти і реалізовувати таку продукцію, до якої звик. Але є виробники, які перепрофілюються на випуск біопаковання — їх небагато. Всього в Україні лише декілька підприємств виготовляють біопакети. На жаль, зараз на ринку панує невизначеність, виробники розгублені, не розуміють чого чекати, клієнти дезорієнтовані".

Цікаво, що «Укрпак» модернізував своє підприємство під виробництво біопакетів більше двох років тому — коли майбутній закон в 2019 році відправили на доопрацювання. До речі, і зараз закон «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України» учасники ринку вважають далеким від досконалості. Зокрема, в ньому не прописано як треба сортувати пакети, щоб їх переробити.

«Укрпак» модернізував своє підприємство під виробництво біопакетів. фото: пресслужба УкрПак

В Україні немає компостувальних станцій для переробки біопакетів

А тепер — увага! В нашій країні немає підприємств, які б займалися переробкою біопакетів. Так, новий закон продемонстрував, що Україна дійсно піклується про екологію. Але для його реалізації необхідно впровадити роздільний збір сміття, побудувати компостувальні станції, на яких могла б здійснюватися переробка пакетів.

«Споживачі можуть самостійно компостувати біопакети в домашніх умовах, які через деякий час розкладаються на органічні речовини. Але на біопакетах недостатньо даних для їх компостування — тому виробникам варто давати більш розлогу інформацію. Для розуміння: біополімери поділяються на розкладні і нерозкладні», — пояснила «Агравері» Вероніка Халайджі, директор ТОВ «Інформаційно-аналітичного центру «УПАКОВКА».

Як зауважує експерт, в Україні взагалі немає системи збору використаної упаковки, в тому числі - пакетів. Поки що є тільки пілотні проекти, які навчають екологічним діям — наприклад, у Вишгороді. Навіть якщо сумлінні споживачі складають біопакети для переробки, сміттєзбиральники можуть звалити назбиране в сміттєвоз разом з харчовими відходами. А коли в матеріали потрапляють харчові відходи — така сировина в майбутньому значно втрачає у якості і вартості.

Крім того, в стосах пакетів можуть опинитися нерозкладні пакети, а також пакети з оксобіополімерів, які взагалі заборонені в Європі. Оскільки різні добавки або біополімери, які використовують при виробництві екоупаковок, починають розкладатися по «своїй програмі» — вони псують майбутню сировину, яку підприємства використовують як вторинну.

«Всі види упаковок обов’язково треба сортувати і переробляти окремо. В Україні достатньо переробних підприємств. Завантажені вони на 70%, в кращому випадку — на 80% своїх потужностей, — резюмує Вероніка Халайджі. — Ніяких „велосипедів“ для сортування вигадувати не потрібно — системи роздільного збору сміття в інших країнах існують багато років, запроваджені системи розширеної відповідальності виробників, які фінансують ці процеси, але для нормального функціонування систем потрібні прозорі умови на ринку».

Біорозкладна сировина дорожче звичайної в 2,5 рази

Виробництво "УкрПак". фото: ukrpak.com

В Україні вистачає пакувальних заводів — їх можливості повністю не використовуються з різних причин: немає сировини, не вистачає оборотних коштів, немає замовлень. Але головне — у заводів є потенціал. Для випуску біопакетів можна використовувати класичні виробництва, частину з них далекоглядні керівники переналагодили на сучасне виробництво біопакетів аби вийти з кризи з новими можливостями. Наприклад, є компанії які випускають плівку — самостійно перероблюють свої відходи в гранули і повторно їх використовують.

Зрозуміло, що пакувальне обладнання — це чималі інвестиції. Наприклад, німецька лінія для виготовлення 3-х кілограмових паперових пакетів коштує 900 тисяч євро. Більш складна лінія, на якій можна зробити пакети розраховані на вагу від 0,5 кг до 60 кг, нанести клейову стрічку, друк вартує близько 7 млн євро.

«Про українське обладнання для виробництва біопакетів я поки що не чув. Модернізація звичайних пакувальних ліній на випуск біопакетів теж справа недешева, — пояснює Антон Богомаз. — Сама по собі біорозкладна сировина дорожче звичайної приблизно в 2,5 рази. В минулому році вартість сировини піднялась суттєво, а цьогоріч до ціни готового продукту треба додати і високу вартість енергоносіїв».

«Щоб зекономити, виробники пакетів купують більш дешеву тайванську та китайську сировину, — пояснює Вероніка Халайджі. — Коли в Україні навчаться окремо і якісно сортувати полімерну плівку, папір і картон — це значно полегшить роботу компаній-сортувальників і переробників: сировина буде значно якіснішою. А поки що в 2021 році Україна імпортувала велику кількість полімерної і паперової вторсировини».

Від обгорток з поліпропіленовими «віконцями» варто відмовитися

Ще один варіант екологічного паковання — паперова упаковка. Для її виготовлення використовується вторсировина. Зокрема, картон та гофрокартон в Україні виробляють тільки з макулатури. А целюлозний картон у нас взагалі не виготовляють — така продукція повністю імпортована. Упаковку, що має дозвіл на контакт з харчовими продуктами, роблять так: внутрішній шар (який контактує з харчами) виготовляють з целюлози, а зовнішній може бути зроблений з макулатури.

«Повторне виробництво предметів вжитку, з усього з чого тільки можна аби не навантажувати природу — це дуже важливо. Тому майбутнє - за запровадженням кругової економіки, яка добре працює в Європі, — каже Антон Богомаз, на підприємстві якого також випускають і паперові пакети. — Можливо, від деяких видів пакування варто відмовитися. Наприклад, обгортки для хлібобулочних виробів з поліпропіленовими „віконцями“ розділити і переробити дуже важко, тому краще взагалі їх не виробляти. У світі дуже звикли до пакування вершкового масла з ламінованого паперу і поліетилену: це зручно, але неекологічно».

З паперу роблять багато варіантів упаковок. Наприклад, для пакування, яке контактує з продуктами з великим вмістом жиру, використовують два варіанти упаковки: з тонким шаром полімеру нанесеним на папір і вощений папір — тобто змащений воском. Полімер краще зберігає продукти від просочування, ніж вощений папір.

«Якщо розірвати паперову обгортку з краю і відчути, що вона тягнеться — упаковка має шар полімеру. Якщо обгортка розірвалася як звичайний папір — полімеру немає, — пояснює Вероніка Халайджі. — Наприклад, в одноразових паперових стаканчиках є полімерний шар, інакше вони б пропускали рідину. Якщо стаканчики роблять без полімерного шару — на їх поверхню все одно наносять спеціальний лак, щоб рідина на просочувалася. Отже якщо боротися за чистоту навколишнього середовища, треба зважати не тільки на полімерні пакети».

Арсенал розробок екопакування

Українські науковці в свій час розробили дуже багато екологічних упаковок: з ріпаку, кукурудзи, картопляного крохмалю, інших рослинних складових. Зрозуміло, що такі екопакети і раніше виробляти було дорожче звичайних, але і тема екології кілька десятирічь тому не була такою гострою.

«Українська рослинна база дозволяє випускати широку лінійку екопаковання, яка може повністю задовольнити потреби нашої країни, — впевнена Вероніка Халайджі. — Сьогодні в Україні вже роблять папір з опалого листя на Житомирському картонному комбінаті. Чимало вітчизняних компаній планують випускати посуд з біополімерів. Але, наскільки мені відомо, сировину зараз імпортують».

В Україні використовують упаковок вдвічі менше

Кажуть, що майбутнє - за багаторазовою упаковкою. Але, на погляд фахівців, навряд чи більшість людей підтримає цю пропозицію.

«За моїми спостереженнями в Європі багаторазовою упаковкою користуються всього кілька відсотків споживачів. І це при тому, що європейці більше піклуються про екологію, — каже Антон Богомаз. — Думаю, в Україні буде так само. Досить часто покупці забувають багаторазовий пакет вдома, тому знову купують одноразові».

фото: @ukrpak 

Цікаво, що в Західній Європі на кожну людину припадає вдвічі більше упаковок, ніж в Україні: 60−70 кг проти 30 кг. Зазвичай людина використовує біля 500 поліетиленових пакетів в рік.

«Якою є поведінка українських споживачів щодо упаковок саме зараз? Я не помітила, щоб люди менше використовували пакети: як купували — так і купують, — розповідає Вероніка Халайджі. — Наприклад, я обираю фасовану продукцію: якщо товар правильно запакований, він краще зберігається, це зручно. До того ж в умовах ковіду це безпечніше.

Для кожного товару — потрібна своя упаковка. Важливо вибрати правильний матеріал для пакування, зробити все по технології, врахувати умови, в яких продукт буде транспортуватися. Якщо спеціаліст, який займається на підприємстві закупівлею матеріалів для паковання, обирає сировину аби подешевше — толку не буде. Підкреслю: головна функція упаковки — зберігати товар".

Хочеш безкоштовно — бери екопакет, хочеш пластик — плати!

Велику роль у сприйнятті і використанні біопакетів відіграє ритейл. Здебільшого на касах супермаркетів сьогодні не побачиш пояснювальної інформації щодо нових правил використання пакетів — касири мовчки пробивають чеки на пакування. У різних торгових мережах — своє ставлення до нововведень.

Наприклад, в компанії «Ашан» вже понад три роки пропонують покупцям альтернативне пакування і називають зменшення пластикових відходів одним з пріоритетних напрямів корпоративної соціальної відповідальності.

Як розповіли «Агравері» у відділі коммунікацій компанії «Ашан», ще до до пандемії в супермаркетах були прибрані пакети-майки у відділах «фрукти і овочі», але в зв'язку з посиленням карантинних норм їх тимчасово повернули. В ритейлі обмежили доступ до безкоштовних пакетів «майок» на касах і впровадили в усіх магазинах пакети, які складаються на 100% з переробленого пластику, причому їх вартість не відрізняється від вартості звичайних пакетів.

У січні 2022 року в магазинах «Ашан» з'явилися паперові пакети як альтернатива пластику. Їх пропонують в зонах свіжих овочів та вагових цукерок. Паралельно з паперовими є і пластикові пакети в рулонах. Якщо клієнт пакує овочі чи цукерки в пластиковий пакет, платить за нього 6 копійок. Це робиться, щоб привчити покупців до думки: хочеш безкоштовно — бери паперовий пакет, хочеш пластик — плати!

В «Ашані» вже пропонують споживачам аналог багаторазової торбинки, зручної для перевезення продуктів в автомобілі - гофрований ящик з картону. З лютого 2022 року у продажу з'являться потовщений (51 мікрон) 3,5,7,10-кілограмовий «чорний» пакет із переробленого пластику, який після використання можна передати на переробку — до п’яти разів. Такий пакет не потребує обов’язкового температурного режиму, як наприклад, пакети для компостування, що можуть розкладатися до 20 років, якщо не дотримані всі необхідні умови. «Чорний» пакет не містить жодних домішок, що прискорюють розклад пластику на дрібні частинки.

З березня 2022 року в мережі «Ашан» планують замінити весь пластик, який не є первинною упаковкою, на пакети з кукурудзяного крохмалю. З квітня — замінити пластикову упаковочну тару на екологічні варіанти (наприклад, картон) у відділі кулінарії та в інших відділах, де вона може використовуватися.

З другого кварталу 2022 року до 70% вагової продукції у відділі овочів та фруктів планують продавати фасованими в сітку (нині ведуться перемовини з виробниками). Це буде органічний замінник пластику. А в четвертому кварталі 2022 року запускається продаж упаковки з альтернативних екологічних матеріалів (цукрова тростина, пальмове листя, молочна кислота).