Зерно і війна: зростуть ціни, залишки та собівартість
Коментарі
Через війну в Україні світ увійшов у період максимальних цін на зерно, це зростання – надовго. Якими є внутрішні ціни в Україні, що буде із залишками зерна, наскільки зросте собівартість рослинництва?
Рекордні ціни
Експортні ціни на українську пшеницю можна назвати лише теоретично, оскільки експорт цієї зернової заборонений. Світові ціни наразі наближаються до позначки в 400 $/т. Станом на початок квітня ціна на пшеницю (Франція, FOB) становила 415 $/т. До війни цей показник не перевищував 300 $/т.
«В Україні гіпотетична ціна на продовольчу експортну пшеницю становить близько 380 $/т. Стосовно форвардів на липень — вони на рівні 340−345 $/т, Найближчим аналогом українському зерну є румунське: пшениця з вмістом протеїну 12,5% коштує 310−315 $/т по липневому форварду», — розповідає заступник директора «Про АгроГруп» Марія Колесник про ситуацію станом на початок квітня.
У березні 2022 року середнє значення індексу цін на зернові перевищило його лютневе значення і досягло найвищого рівня за весь час спостережень — з 1990 року, за даними FAO. ООН попередила, що ціни на продукти харчування можуть зрости ще на 22%.
Стосовно внутрішніх українських цін на зерно, то в умовах воєнного стану складно зібрати інформацію, до того ж показники значно варіюються за регіонами. Агенція «АПК-Інформ» наводить наступні цінові індикативи в Україні станом на 11 квітня по пшениці 2-го класу: Захід і Схід — 7600−8200 грн/т, Центр і Північ — 7600−8600 грн/т, Південь — 8000−8900 грн/т.
Набагато нижчі ціни на майбутній врожай пропонує АТ «Аграрний фонд»: зерно пшениці 2 класу — 5 472 грн/т, пшениці 3 класу — 5 301 грн/т. Але фермерів за відстуності альтернатив можуть привабити авансові платежі під заставу майбутнього врожаю в розмірі 50−70%.
Буде дорожче
Андрій Купченко, керівник служби бізнес-проектів ІА «АПК-Інформ», відзначає істотну волатильність цін:
— Коливання внутрішніх цін на зернові - сильні і непередбачувані. Вони часто залежать від конкретного місцезнаходження постачальника: куди він може довезти зерно, які має можливості зберігання тощо.
Щодо світових цін, експерт додає: «Пшениця дорожчає, головний фактор який рухає світові ціни на продовольчу пшеницю вгору — відсутність пропозиції з Причорноморського регіону. Коли цей фактор буде усунуто — невідомо. Зростаючий тренд цін на пшеницю протримається як мінімум цей сезон, а далі все буде залежати у першу чергу від того, як розблокують порти. До того ж маємо проблеми із погодою, із забезпеченням вологою. Ще один момент, який буде сприяти руху ціни вгору — прогнозоване зменшення посівних і збиральних площ. Це суттєвий фундаментальний чинник, який буде впливати впродовж довгого періоду».
Читайте також: Кейс Хузінха: Європейським політикам доводиться розповідати, як робиться хліб, щоб вони зрозуміли масштаби продовольчої небезпеки
Подальшого зростання цін очікує і Марія Колесник:
— На старті сезону можна очікувати, що ціни на зерно будуть зростати, хоча всі будуть уважно стежити за подіями. Зросли вкладення в посівну, оскільки подорожчали пальне та добрива, а також інші ТМЦ. Собівартість зерна зростає у всьому світі і змушує аграріїв продавати дорожче, тим більше, що є обмеження по кількості і обсягах. Це буде позначатися і на загальній світовій кон’юнктурі цін. Ситуація, яка склалася в Україні з війною, впливає на ціни продуктів харчування, які здорожчали у всьому світі. Ймовірно, вони будуть зростати і надалі.
Аналітики відкидають вплив панічних настроїв на ціни зерна. «Щодо попиту з боку імпортерів, то вони закуповуються постійно. І якщо в перші дні війни це могли бути і панічні закупівлі, то місяць згодом — це вже реальна потреба», — вважає Андрій Купченко.
В Українській зерновій асоціації (УЗА) також очікують подальшого зростання світових цін.
«Україна гарантовано буде мати достатні запаси зерна, в той час як країни світу недоотримають значну кількість зерна через війну та зростання цін, що може спричинити за оцінками ООН голод в багатьох країнах світу. Зокрема, Україна традиційно експортує близько 30−35% зерна до країн Північної Африки та Близького Сходу, 30−35% до країн Південної та Південно-Східної Азії, а також близько 35−40% до країн Європи», — повідомили в УЗА.
Чи не зіпсуються залишки зерна в Україні та куди складати новий врожай?
В УЗА вважають, що цьогоріч через російську блокаду морських портів, Україна не зможе експортувати близько 20 млн т зерна, що буде використано як перехідні залишки на наступний маркетинговий рік.
Андрій Купченко коментує: «Залишки зерна цьогоріч однозначно перевищать звичайний рівень. Питання ще в тому, де сьогодні ці залишки зосереджені. Складно відслідкувати обсяги запасів зерна по регіонам. Виникають питання: чи можливо транспортувати залишки, чи знаходяться вони в безпечних районах, чи незруйновані елеватори? З тих регіонів, з яких можна вивезти і переробити зернові та олійні - це буде зроблено, оскільки переробники зараз працюють на повну».
«Наявність запасів минулорічного врожаю є більшою за потребу України. Ми не експортували те, що планували», — додає Марія Колесник.
"Щодо пшениці, то можуть виникнути проблеми із зерном, що завантажили на судна ще до війни, в такому випадку потрібне зворотнє розвантаження, а порти орієнтовані більше на завантаження, а не навпаки. Пшениця на елеваторах має кондиційні параметри, отже вона може довго зберігатися. Щодо зберігання нового врожаю на тлі значних залишків, теоретично, це може стати проблемою, бо близько 60% запасів зберігаються безпосередньо у виробників. Тут питання: наскільки в них вистачить ємностей і наскільки вони пристосовані до зберігання зерна у великих обсягах", — каже Андрій Купченко.
Лінія фронту вплине на собівартість
Собівартість агропродукції цьогоріч зросте хоча б через істотне здорожчанння палива. З іншого боку на тлі дефіциту ПММ та інших ресурсів для посівної, це зростання може бути не катстрофічним. Показник буде дуже варіюватися в залежності від регіонів і лінії фронту.
— Будуть дуже великі коливання щодо собівартості у рослинництві. До прикладу, 10−12% витрат припадає на насіння, у випадку соняшника та кукурудзи — ще більше. Зараз деякий насіннєвий бізнес навіть безкоштовно готовий надавати насіння, тож структура собівартості буде дуже індивідуальною, оскільки агровиробники знаходяться в різних умовах через війну. Так, будуть фермери, в яких собівартість значно зросте. Слід врахувати податкове навантаження, пільги, податкові канікули — вони матимуть істотний вплив на собівартість. Макрофінансова допомога з боку міжнародних агенцій також може впливати. Собівартість зросте за рахунок того, що цьогорічна врожайність буде меншою — це однозначно. У деяких регіонах витрати на посівну можуть знизитися просто через відсутність доступу до ресурсів. Через дефіцит палива можлива мінімізація кількості обробітків у полях тощо. Собівартість майбутнього врожаю потрібно буде розглядати локально, показник буде дуже варіюватися", — міркує Андрій Купченко.
Читайте також: Бобові у тренді воєнної посівної: як отримати врожай за мінімальних вкладень
Колесник Марія вважає, що високий рівень експортних цін у майбутньому ймовірно компенсує собівартість вирощування пшениці:
— Гострою проблемою є високі ціни на ПМММ, але це не позначиться на кінцевій вартості зерна. Це позначиться на прибутковості ведення сільськогосподарської діяльності, оскільки зросте собівартість продукції, і взагалі посівна відбувається у складних умовах. Відповідно, говорити про шалені прибутки аграріїв сьогодні ніхто не може, незважаючи на зростання світових цін на зерно. Собівартість буде зростати відповідно до того, наскільки будуть зростати ціни на добрива, ПММ. Питання і в тому, як Україна зможе реалізувати зерно нового врожаю. Ще один чинник собівартості - наскільки фермери будуть у змозі дотримуватися технологій тощо. Наразі світові ціни на пшеницю вище 400 доларів за тонну — це доволі високий рівень біржових цін. Ймовірно, що високий рівень експортних цін може компенсувати зростання собівартості українського зерна.
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Comments (0)