Реклама

Підтримка і розвиток: на що агровиробники отримували дотації у 2018 році?

Найбільше аграрії просили від держави допомоги на утримання худоби, найчастіше землеробів від подачі заявки на дотацію відлякує бюрократія та політична невизначеність.

журналіст Agravery.com

ВР скоротила на мільярд гривень обсяг держпідтримки АПК на наступний рік, коли вранці 23 листопада ухвалила Держбюджет-2019. Відтак, загальний обсяг видатків скоротиться від 6,7 млрд грн до 5,7 млрд грн, а формат розподілу коштів зміниться уже втретє за останні три роки. Втім, головний принцип держпідтримки увесь час лишається незмінним – аграрій повинен був ефективно вести господарство та інвестувати у розвиток підприємства, аби претендувати на грошову допомогу від держави.

Про наміри парламенту «урізати» дотації аграріям на 2019 рік член аграрного комітету ВР Сергій Лабазюк попереджав ще 22 листопада під час «Аграрного Олімпу-2018». Головним мотивом такого кроку стала відносно низька вибірка коштів за програмами держпідтримки – біля третини всіх запланованих коштів станом на початок листопада, пояснив він.

Аграрні асоціації в цілому були незадоволені поточним форматом держпідтримки та сумою виданих агросекторові дотацій. Але під час розгляду проекту держбюджету на 2019 у комітетах ВР агровиробники просили поновити систему квазіакумуляції ПДВ, а загальну суму дотацій зберегти на рівні 6,7 млрд грн.

Читайте також: Правки у кошторис: чому аграрії хочуть змінити розподіл дотацій в наступному році

Як планувати свою роботу на майбутній рік, а також якими були підсумки року, що минає, аграрії визначались під час «Аграрного Олімпу-2018». В учасників заходу Agravery.com запитав: чи вкладались вони у розвиток своїх агрогосподарств у 2018 році, і чи подавали заявку на виплату агродотацій? І чи проситимуть підтримки у держави в 2019 році, і чи продовжать інвестувати у свої господарства?

Читайте також: Мрії збуваються, або як фермери отримуватимуть по 100 євро дотацій на гектар

Віктор Гай, директор ПП "Калинський ключ" (господарство обробляє 1477 га ріллі та утримує 320 одиниць худоби)

- Цього року подавались по трьом напрямкам державної підтримки: відшкодування відсоткової ставки по кредитам, утримання молочного поголів’я і відшкодування частки вартості техніки. Минулоріч я отримав всього 3,5 тисяч гривень. Цьогоріч я вже отримав половину належної дотації на утримання корів, за програмою купівлі агротехніки придбав три одиниці причіпної техніки. Уже отримали 320 тисяч гривень, але це лише 40% того, що обіцяла держава.

Чи буду просити дотації в наступному році? Гріх не скористатись тим, що дають безкоштовно. Я не боюсь ніяких перевірок, бо у мене нема ніякого шулерства із використанням держпідтримки. Я розумію, що можна робити, а що ні. Були випадки, коли колеги завищували вартість чи будівництва чи купленої техніки, аби отримати більшу підтримку, ніж це належить.

Я підтримую ідею заступника голови ВАР Михайла Соколова, аби прямі бюджеті дотації замінити «квазіакумуляцією ПДВ» - на мою думку, це був би ефективніший спосіб витратити усі обіцяні 6,7 мільярдів гривень держпідтримки.

Але я все рівно подаватимусь у наступному році на чинні програми держпідтримки – у мене нема принципу, що я маю відстоювати конкретний формат дотацій. Мені потрібні від держави ті півтора мільйона гривень – минулого місяця я заплатив 700 тисяч гривень ПДВ, позаминулого – 300 тисяч. Більше мільйона гривень витрат через податки лише за два місяці, хоч у мене і беззбиткове господарство. Кожного року ми оновлюємо матеріально-технічну базу – минулі роки в середньому на мільйон гривень, цьогоріч – трохи більше. Десь було потрібно «перекрити» ПДВ, робітники потребують сучаснішої техніки. Краще витрачатись на оновлення парку техніки і мати «податковий кредит», аніж сплачувати податки, які незрозуміло куди витрачаються.


Андрій Талама, перший заступник ТОВ «Галичина-Захід» (компанія займається свинарством, основа стада -  2000 свиноматок та 30 кнурців данської генетики

- У цьому році ми подавались на дотації за програмою відшкодування частки вартості купівлі племінного поголів’я. За два дні має бути остаточне рішення по виділенню коштів, і, як я сподіваюсь, дотація буде виділена.

Ми інвестували у розширення кількості стаєнь, модернізацію приміщень для утримання тварин. Це перехідний проект, частина виконується цього року, частина – наступного року. Але для нас програма компенсації частки вартості реконструкції тваринницьких ферм була незрозумілою – потрібно подати біля десятку документів, але не факт, що отримаєш гроші. Тому на таку програму дотацій ми не подавались.

 Читайте також: ПозаProzorro, або як державі закупати агропродукцію без локальних монополій


Ігор Тяжкий, фінансовий директор ТОВ АПК «Насташка»  (маточне поголів'я свиней - 3706 одиниць, загальне - 38100 одиниць, площа ріллі в обробітку - 5 тисяч гектарів).

- Ми не подавались на дотації, бо не підходили за критеріями на жодну програму. Реконструкцію чи будівництво виробничих приміщень ми завершили у минулому році. Обмеження на 20 мільйонів гривень кредиту для програми компенсації частки вартості кредиту нам не підходило, бо нам був потрібен більший кредит. Минулого місяця ліміт на обсяг кредиту зняли, тому сподіваюсь, що ми ще зможемо свою частку дотацій за програмою компенсації відсоткових ставок. Позика нам потрібна на поповнення обігових коштів.

У 2016 році була прийнята програма дотацій (квазіакумуляція ПДВ- ред.), яка мала працювати до 2022 року. На жаль, ця програма працювала лише у 2017 році. На жаль, у 2018 році Верховна Рада змінила формат держпідтримки, тому, я думаю, гроші отримують лише окремі юридичні особи, олігархи чи латифундисти. Ви знаєте їхні прізвища та назви компаній. Я відношу себе до середнього бізнесу, і як я думаю, лише одиниці моїх колег подавались на програми держпідтримки та отримували дотації.


Юрій Розанов, директор ТОВ "Екогенетикс" (1203 одиниць маточного поголів'я свиней, 5 тисяч одиниць - загальне поголів'я свиней, в обробітку  350 га землі.)

- У цьому році ми займались лише розширенням поголів’я, тому подавались на програму компенсації частки вартості племінної худоби, імпортували із Британії. Отримали 55 тисяч гривень компенсації, по 5 тисяч гривень на голову.

Не плануємо ніяких інвестицій у власне господарство в наступному році через політичну невизначеність.


Павло Куліш, директор ТОВ "АФ "Колос" (агропідприємство обробляє 3,6 тисяч га ріллі, утримує 1450 голів ВРХ, 320 овець та 2000 перепілок)

- Ми утримуємо корів, тому подавались на дотацію на утримання молочної ВРХ. Ще якісь суми отримали на відтворення та селекцію (програма компенсації частки вартості купівлі племінної худоби).

Я в цілому не розраховував на значні суми дотацій. Якщо в структурі господарства рослинництво переважає над молочним поголів’ям, то це передбачає лише значні суми податків.

В середньому, на рік чесні аграрії сплачують до 4,5 тисяч гривень податку на гектар. Аби у нас не було значного «тіньового сектору», і всі аграрії сплачували податки, такі цільові гроші можна було б повністю використати на держпідтримку АПК. Мінагрополітики мало би більше простору для маневру, і можна було б говорити про вплив та результати держпідтримки. Поки що грошей вистачає лише на незначну підтримку фермерів, а також середніх та великих агровиробників. Але хто формує експортну виручку та аграрний ВВП країни? Точно не дрібні фермери.

Я думаю, що якби у нас сума дотацій прив’язувалась до суми сплачених податків, це напевне простимулювало би створювати нові робочі місця та навіть експортувати на зовнішні ринки.


Олександр Співак, власник ТОВ "Аспік-Груп"  (до складу входять Шепетівський та Старокостянтинівський цукрові заводи; група компаній утримує тваринницьке СФГ «Кузьминці», чисельність наявної худоби достеменно невідома)

- Хоч у нашій групі компаній переважають цукрозаводи, у нас є значна частка тваринництва, тобто утримання молочної ВРХ. Такі господарства нам перейшли «у спадок», тому ми не вважаємо за потрібне вкладати кошти у розвиток нашого молочарства, і тому подавались лише на дотацію на утримання ВРХ.

Читайте також: Стратегічне бачення, або як українському уряду збільшити агроекспорт з доданою вартістю?



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама

Реклама