ПозаProzorro, або як державі закупати агропродукцію без локальних монополій

В українських ЗМІ регулярно заявляють про зловживання при державних закупівлях харчів через систему Prozorro. Зокрема, у серпні цього року їдальня ВР купила партію борошна на 250 тис грн за удвічі вищу за ринкову ціну в 15 грн за кілограм. У жовтні Міноборони придбало 703 тисячі комплектів харчування, до складу яких входили овочі та яловичина. Така угода обійшлась військовому відомству у 52 млн грн, що на 7% вище від загальноринкової вартості.

Завищення вартості харчів при державних тендерах через систему Prozorro стало стійкою тенденцією за останні півтори року, говорить фінансовий аналітик компанії YouControl Роман Корнилюк. За його словами, у 2017 році вцілому при закупівлях яєць державні структури заплатили на 8% більше від ринкової ціни, при закупівлі курятини – на 2% більше від ринкової ціни. Якщо на початку минулого року при замовленнях борошна державні структури економили 38% від ринкової вартості, то до кінця року показник економії упав на 22%. При купівлі соків економія від ринкової ціни упала від 37,5% до 22,1%. При цьому основними постачальниками були трейдерські компанії, створені не більше п’яти років назад.

Такі маніпуляції із вартістю державних закупівель стали можливі тому, що останні три роки в Україні не було системного нагляду за ходом тендерів, через систему «Prozorro». Перше системне дослідження економічної ефективності держзакупівель харчів та енергоресурів за 2017-2018 роки побачило світ лише 18 жовтня, укладачем документу стала компанія YouControl. Тому замість економії при держзакупках через конкуренцію учасників торгів, чиновники змогли використати закупки харчів для збагачення окремих постачальників, бідкається Корнилюк.

Читайте також: Докопатись до мишей: чому гризуни атакували Західну Україну та як цьому зарадити

Рахунки на борошно зводять узимку

Аналітик коментує, як правило, у 2014-2017 роках більшість «харчових» тендерів, зокрема борошна та яєць, оголошувались в кінці грудня-на початку січня наступного року. У такий час на казначейських рахунках держустанов накопичується достатньо «вільних» коштів, а на ринках спостерігається дефіцит певних видів продуктів. Дані bi.prozorro.org доповнюють: сумарно за січень 2017 та січень 2018 року відбулось 43% від всіх 441 тисяч держзакупівель харчів загальною вартістю 31,02 млрд грн (9% від всієї суми держзакупівель за останні два роки). При цьому 95% всіх закупівель провели обласні державні адміністрації, інші 5% розподілили між собою структури МВС та міністерства освіти. Найбільший попит від держави мали молочні продукти – 18,5% всіх закупівель, та овочі і фрукти – 11% всіх закупівель.

При цьому, коментує засновник компанії YouControl Сергій Мільман, держструктури виписували умови проведення торгів так, аби максимально уникнути нагляду зі сторони державних контролюючих органів. Наприклад, чинне законодавство про держзакупівлі дозволяє тендери вартістю до 200 тисяч гривень проводити у «паперовому» вигляді, а не через «Prozorro». В систему потрібно лише завантажити звіт про проведений тендер. Так через «паперові» тендери пройшло 62% всіх держзакупівель харчів, свідчить статистика bi.prozorro.org. Окрім того, у 36% випадків предмет закупівель було описано як «продукти харчування», без жодної деталізації. На таку поведінку чиновників було подано 4,5 тисяч скарг за останні 12 місяців, що теж свідчить про зловживання держслужбовців, додає експерт з публічних закупівель Transparency International Ukraine Михайло Невдаха.

Окрім того, додає перший заступник міністра економічного розвитку Максим Нєфьодов, чиновники із деяких держструктур навмисне почали виписувати умови торгів так, аби виграти тендер міг лише один конкретний постачальник. «Наприклад, одна із київських шкіл прописала, що закуплені харчі потрібно привозити лише у тих вантажівках, що мають довідку про проходження радіологічного контролю. Отримати той папірець коштувало дорожче, аніж всі закуплені за тим тендером продукти», - розповів урядовець. Конкуренцію при «харчових» торгах ускладнювали також нечітко виписані найменування товарів та одиниці виміру при поставках. «Наприклад, один із замовників примудрився написати, аби м’ясо йому постачали не в кілограмах, а в метрах», - додав Нєфьодов.Тому, за словами, неконкурентними (тобто таким, в яких брав участь лише один постачальник), були 25% всіх «харчових» торгів, загальною вартістю у 7,6 млрд гривень. Окрім того,  доповнює статистика bi.prozorro.org, у 22% всіх проведених «харчових» закупівель замовники погодились підвищити ціну товарів уже після проведених тендерів, завдяки механізму «додаткової угоди».

Читайте також: AgroCheck: чи дійсно російські добрива такі недобрі?

Навчання на покупках

Теоретично, міркує Корнилюк, уникнути подальших зловживань при закупках їжі через Prozorro, якщо провести відповідне навчання службовців держструктур, відповідальних за поставки ресурсів. Але, як вважає Нефьодов, позбавити державні установи, навчальні або медичні заклади монополізму при поставках харчів вдасться лише зміну формату торгів на закупівлю агропродукції. «Ми хочемо, аби замовники змогли купувати харчі через аналог інтернет-магазинів на кшалт «Розетка». Тобто – щоб не замовники проводили окремі торги, а постачальники виставляли на спеціалізованому сайті пропозиції із можливої поставки товарів, із деталізацією ціни та обсягу продукції», - розповів урядовець. Аби втілити такий задум, додає перший заступник міністра економічного розвитку, МЕРТ спорядив делегацію до Чилі, де уряд зміг налагодити подібну систему постачання харчами віддалених шкіл. «Але окремо скажу, що у цьому плані швидких результатів очікувати не варто: у тому ж самому Чилі ось таким проектом інтернет-магазинів для держструктур декілька років займалась команда із 60 чоловік», - наголосив Нєфьодов.

Втім, за словами тренера із держзакупівель Дениса Баранця, аби позбавити чиновників завищувати вартість харчів при тендерах, потрібна також зміна структури постачальників. Експерт розповів, що в Україні налічується загалом 3,5 тисяч компаній, які отримують на держзакупівлях 80-100% своїх доходів у 5 млн грн на рік. На оптових поставках харчів та інших товарів державі «спеціалізуються» 268 підприємств. “Бізнес намагається диверсифікувати ризики і займатись кількома каналами збуту своєї продукції, послуг чи робіт.Тому якщо і є підприємства, які 80-100% доходу отримують від держзакупівель, то для отримання постійного доходу протягом року вони повинні мати якісь гарантії стабільності, які можна отримати лише шляхом кулуарних домовленостей та за рахунок корупційної складової», - вважає експерт. При цьому, як свідчать дані компанії YouControl, буквально на 15 тендерах на поставку харчів пов’язані із чиновниками компанії у 2017 році отримали 3,3 млрд грн доходу, або ж 22 млн грн за один тендер. Для порівняння: на 1,9 тис тендерів наближені до чиновників компанії заробили 29,2 млрд грн, або ж 14,6 млн грн на одному тендері. Фактично, минулоріч продавати державі харчі було вигіднішою справою, аніж ремонтувати дороги.

Конкуренцію при держзакупівлях харчів могли б пожвавити агровиробники. Але для них нема економічного інтересу постачати продукти держструктурам, вимушеним кожного разу шукати нового постачальника для невеликих партій харчів. Натомість, аграріям вигідніше працювати із одним конкретним державним замовником, що купуватиме значні обсяги продукції за ціною, закріпленою в угоді, коментує керівник проекту «Гуртові закупівлі молока» Асоціації виробників молока Олена Жупинас. Тому, на її думку, зробити державні закупівлі ефективнішими міг би законодавчий дозвіл для чиновників обирати на тендерах не лише пропозиції по купівлі товару, але й компанію-постачальника на довготривалий період.

Читайте також: Жуки атакують: чому на полях нашестя шкідників та що з ними робити?