Жуки атакують: чому на полях нашестя шкідників та що з ними робити?

Суха тепла погода забезпечила комфортні умови не тільки для сходів озимини, а й для шкідників та хвороб, що її нищать. Ярослав Микитчин з Львівщини розповідає, що за температури +20 градусів на посівах ріпаку з’явились ріпакові пильщики та блішки, а також прихованохоботники. Листочки місцями уражені фомозом. А в деяких господарствах рослини залишились повністю без листкової поверхні. Остап Тиблевич з Івано-Франківської області відмічає на посівах жита і ріпаку озиму совку. Той самий шкідник занапастив ріпаки у господарстві Анатолія Зелениці з Хмельниччини. Заступник директора ТОВ «АПК ВНІС» у Київській області Володимир Скорик розповідає, що в них на посівах зернових присутні злакові мухи та цикадки, із ґрунтових шкідників розповсюджені личинки совок, хрущів, є також дротяники. Ріпак потерпає від прихованохоботників та пильщиків.

Слова фермерів підтверджують висновки Держпродспоживслужби. У Лісостепу, Поліссі та у північних і східних областях Степу личинки хлібної жужелиці та гусениці озимої совки виявлені в озимині після стерньових попередників на 5-85% площ. Станом на 19 жовтня ними пошкоджено 2-7% рослин. Нині 3-15% посівів ріпаку потерпають від ріпакового пильщика, хрестоцвітних блішок і капустяної попелиці. На 10-35% площ лісостепових, поліських та подекуди степових областей 3-8% рослин ріпаку хворіє на пероноспороз, альтернаріоз, борошнисту росу, циліндроспоріоз і фомоз. Не відстають гризуни: на одному гектарі озимих зафіксовано в середньому від 2 до 5 жилих колоній на гектар.

Керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР ГК «UKRAVIT» Олександр Мигловець зауважує, що пік розвитку шкідників цього року припав на кінець вересня - початок жовтня. За словами фахівця в окремих випадках посіви були повністю знищені. Деякі площі навіть пересівали. 

Яку загрозу несуть комахи посівам? Личинки хлібної жужелиці об’їдають молоде листя сходів. Нанесені пошкодження знижують наростання вегетативної маси. Через це накопиться менше цукрів та рослина гірше перезимує. Гусениці озимої совки підгризають рослини на рівні кореневої шийки. Личинки гессенської мухи присмоктуються до основи стебла та живляться соком рослини. Такі сходи відстають у рості, утворюють більшу кількість стебел, мають темніший колір листя. Личинки чорної пшеничної мухи проникають всередину стебла і роблять спіральний хід до зачатка колоса. Центральний листок жовтіє і засихає, а пагін пригнічується та відмирає. Дорослі личинки ріпакового пильщика об’їдають листки, залишаючи тільки товсті жилки. Злакові попелиці переносять вірусні захворювання культур. Дротяники знищують насіння, сходи, коріння та стебла рослин. Цикадки висмоктують з листя сік, унаслідок чого воно знебарвлюється і в’яне. Вони також переносять вірусні захворювання.

Личинки совок.  фото: прес-служба Syngenta

Шукати причини 

Поширенню шкідників, крім хвороб, сприяє те, що фермери з року в рік садять одні й ті самі культури, не дотримуючись сівозміни. Тож на полі з року в рік поширюються одні й ті самі захворювання та шкідники. Кандидат біологічних наук Михайло Горган пояснює, якщо сівозміна насичена злаковими культурами, то хлібна жужелиця – проблема №1. Також культурам загрожуватимуть дротяники і хрущі. Оскільки цикл розвитку одного покоління триває три-чотири роки. Відтак, якщо пшеницю сіють навіть раз на чотири роки, згадані шкідники дочекаються її на полі від часу першого посіву. Олександр Мигловець підтверджує, що проблеми переважно торкнулись тих посівів зернових, де попередниками були стерньові. Експерт наголошує, що деякі хвороби є спільними для кількох культур у сівозміні – наприклад, для соняшника, сої і ріпака. За словами Володимира Скорика, сьогодні класичної сівозміни мало хто дотримується - прибуткові культури (кукурудза, соняшник, соя, ріпак і пшениця) займають у сівозміні більше місця, аніж це науково обґрунтовано: «Соняшник повинен повертатись на поле через вісім років. У нас він повертається за рік-два. Це призводить до накопичення збудників специфічних хвороб та шкідників у ґрунті – безпосередньо на полі та на прилеглих масивах». 

Дротяник першого віку.  фото: прес-служба Syngenta

Читайте також: Вакансію закрито: що роблять агрокомпанії, аби привабити та втримати фахівців

Поширенню шкідників можуть посприяти або зашкодити агротехнічні прийоми. Михайло Горган схиляється до класичної технології обробітку. Оскільки є різниця між тим, чи шкідників потривожать у ґрунті, чи їм дозволять повноцінно розвиватись за мінімального обробітку. І хоча під час перевертання пласту живі організми «заорюються» на глибину, однак наступного року тією ж самою оранкою повертаються у верхні шари. За словами Олександра Мигловця зернові по зернових укупі з ноу-тілом створюють харчову базу для жужелиці. Крім цього, посіяна після злакових пшениця уражається збудниками хвороб, що накопичились у ґрунті та на рослинних рештках. Кандидат сільськогосподарських наук Людмила Кава додає, що відомі приклади повного знищення посівів ріпаку блішками за strip-till.

Пошкодження озимої пшенирці дротяником.  фото: прес-служба Syngenta

Як можна було запобігти ситуації та що робити зараз?

Олександр Мигловець пояснює, якщо, наприклад, для пшениці попередником могла бути тільки злакова культура, то слід застосувати потужний інсектицидний протруйник насіння: «Дехто взагалі їх не застосував і це призвело до масового пошкодження хлібною жужелицею, або до локального і менш вираженого там, де використали мінімальні норми протруйника». Є звичайні протруйники, які захищають тільки насіння у ґрунті. А є такі, що містять активну речовину із системною дією. Вона поглинається кореневою системою від насінини і транспортується до наземної частини рослини. Завдяки цьому рослина буде захищеною від хвороб протягом тривалого часу. Також на посівах типу «зернові після зернових» потрібно запланувати осінні профілактичні обробки фунгіцидом. Водночас, це буде економічно доцільно, коли  хворобами уражено 5% рослин. Важливо підбирати такі фунгіциди, що діятимуть за різних температур – низьких уночі та помірних удень. 

Іноді застосування інсектицидів по листку може виявитись неефективним. Наприклад, якщо таким чином боротись проти хлібної жужелиці. Адже вона більшість часу перебуває у ґрунті і з’являється на його поверхні у вечірні та нічні години. Тому проти неї використовують препарати, які також мають і фумігаційний ефект – що значно підвищує рівень контролю жужелиці, говорить Мигловець. Володимир Скорик зауважує, що з ґрунтовими шкідниками, серед яких дротяники, совки, личинки хруща тощо, боротись досить важко. Ефективно можна контролювати цих шкідників внесенням аміачної води і безводного аміаку в ґрунт та сівозміною. Він додає, що повністю позбутись від шкідників не вдасться, оскільки у природі все збалансовано. При зниженні температури шкідливі організми стають менш активними, а навесні після зимового анабіозу відновлюють свою діяльність.

Читайте також: Аспекти сертифікації насіння: як працює агроном-інспектор

Водночас постає питання про те, чи стане кожному фермеру по кишені хімічний захист: «Протравка від виробника дуже дорога, оригінальний сингентівський круїзер коштує 170 дол./л. Тому ми часто користуємось китайськими аналогами, які коштують у межах 30 дол./л. Самостійно протруюємо, додаємо мікро- та мікроелементи і регулятори росту. Потім обприскуємо по вегетації» - ділиться Григорій Тулуба.

Фахівці також наголошують на необхідності застосування регуляторів росту для ріпаку. Оскільки тепла осінь сприяє швидкому наростанню зеленої маси. Відтак є небезпека вимерзання посівів із подальшим зниженням температури повітря. Ярослав Микитчин обробляє ріпаки морфорегулятором, який водночас проявляє фунгіцидну дію. Володимир Скорик радить вносити на ріпаку магній, сірку та бор, що стимулює рослину формувати більшу кількість бокових бруньок з осені.

За даними Держпродспоживслужби, уже забезпечено протруєння близько 1,2 млн. т насіння озимих культур під урожай 2019 року або 96% від загальної кількості посівного матеріалу, який необхідно протруїти. Захист посівів сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб та бур’янів проведений на площі 45,2 млн. га, в т.ч. біологічний метод захисту рослин застосовано на площі 1,8 млн. га.

Симптоми впливу на рослини низьких температур.  фото: прес-служба Syngenta

Читайте також: Правки у кошторис: чому аграрії хочуть змінити розподіл дотацій в наступному році