Реклама

Непророщене зерно: чому вже рік не працює закон про органічне виробництво?

Минув рік, як введено у дію закон про органічне виробництво. Проте оператори ринку як один заявляють – закон не запрацював.

журналіст Agravery.com

2 серпня 2019 року набрали чинності основні положення закону «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції». Документ, який містить 12 розділів та 42 статті, мав би стати настільною книгою всіх, хто має хоч якесь відношення до органічної продукції в Україні. Проте цього не відбулось. На заваді стало не ухвалення декількох нормативно-правових актів, які блокують повноцінну роботу.

Українці протягом минулого року придбали майже 7,5 млн тонн органічних продуктів. Також, за підсумками 2019 року, ми другі зі 123 країн світу за обсягами відвантаження органічної продукції до ЄС. При цьому виробництво в Україні займає менше 1% від всіх земель с/г призначення. Загальна площа «органіки» становить понад 300 тисяч гектарів. Розвивати в Україні та краще інтегруватись у світовий органічний простір мав на меті закон № 2496 «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва».

Буква закону

На сьогодні в Україні відсутня офіційна статистика у сфері органічного виробництва. Мінекономрозвитку, спираючись на дані Офісу підтримки реформ при Мінагрополітики за 2018 рік, повідомила, що наразі в Україні сертифікацію за стандартами, що еквівалентні законодавству ЄС та США (NOP) у сфері органічного виробництва, мають 635 операторів, серед них 501 виробник сільськогосподарської продукції.

Читайте також: Український баштан: коли доля кавуна перейде на світлу смугу?

До серпня 2019 року в Україні обіг органічної продукції регулював закон 2013 року «Про виробництво та обіг органічної с/г продукції та сировини». Проте він мав спірні норми, була відсутня відповідальність за порушення, що створювало сприятливе середовище для фальсифікації продукції та маніпуляції споживачів. Також він не відповідав законодавству Європейського Союзу. Поправити це мав його наступник. Новий закон почали розробляти у 2014 році, коли була створена робоча група з напрацювань положень документу. Верховна Рада остаточно ухвалила закон два роки тому. Згідно документу, уряду України давався рік для приведення та створення потрібних умов для повноцінного функціонування норматинво-правових актів. Проте вибори та послідуюча зміна у короткий період часу двох складів Кабміну відтермінували запровадження цих актів. Сам же закон містить вимоги до виробництва, маркування та реалізації органічної продукції. Запровадження механізму реєстрації органів сертифікації та операторів ринку також встановлює контроль та відповідальність за порушення.

«Закон ставить у правове поле ринок органічної продукції. Завдяки офіційному маркуванню у споживачів з’явиться нормальне чітке розуміння де на полиці справжня органічна продукція. Також з упаковки будуть прибрані безпідставні написи „еко“, „біо“, тощо. Наразі, оскільки закон не діє, ми не можемо апелювати до державних органів щодо псевдовиробників, бо не можемо законодавчо розрізнити виробників, які дійсно сертифікуються та виробляють органічну продукцію від виробників, а які називають себе „біо“ та „еко“, адже поки не запрацював реєстр операторів», — пояснила член робочої групи з розвитку органічного виробництва Катерина Шор.

Без контролю

У законі діяв річний перехідний період. Саме тому після ухвалення у 2018 році запрацював він лише у 2019 році. До вступу у дію закону минулого року мала б запрацювати низка реєстрів. Серед яких реєстр операторів сертифікації, органів сертифікації, органічного насіння і садивного матеріалу. Також мав з’явитись перелік органів іноземної сертифікації. Наразі запрацював лише останній реєстр. Зі слів виробників органічної продукції, закон прописаний добре, але відсутність окремих нормативно-правових актів робить його недієздатним.

«Закон про органічне виробництво не працює. Одне питання написати та ухвалити закон, а інше питання уповноважити відповідні органи за його виконанням. В цьому році купа виробників, які не мають жодного відношення до органічних ягід, писали у себе в рекламі та на упаковці, що їхня продукція органічна. Але, наразі, на них немає управи. Сам закон досить професійний. Головне, щоб люди, які його порушують, несли за це відповідальність», — каже керівник BigBlue Organic Blueberry Farm Олег Науменко.

Читайте також: Олег Науменко: Сучасність українського фермера — не виростити лохину, а знати, хто і де її купить

За різними оцінками, маркування під органічну продукцію може додати близько третини до ціни недобросовісних виробників. В той час, коли вони не витрачаються так, як справжні та зареєстровані виробники органічної продукції.

«Закон на повну так і не запрацював. Головне, що наразі відсутні декілька реєстрів, зокрема реєстр виробників органічної продукції. На сьогодні ми спостерігаємо на полицях присутність фейкової органічної продукції. Ці псевдовиробники кажуть, що через відсутність реєстру органічних виробників вони не можуть отримати статус органічного виробника офіційно, в той час маркують свою продукцію, як органічну. Нам це заважає тому, що ми порядні виробники, які піклуються про якість своєї продукції і працюють офіційно», — пояснив Генеральний директор ПрАТ «ЕтноПродукт» Андрій Ніколаюк.

Органи сертифікації

В цей час в Україні діє 18 органів сертифікації органічного виробництва. В рамках закону вже запрацював перелік органів, які можуть здійснювати контроль за іноземними органічними сертифікатами, в ньому наразі 4 компанії. Ведення цього переліку законодавчо забезпечує визнання іноземних сертифікатів, що засвідчують виробництво органічної продукції згідно українського законодавства. У Мінекономрозвитку кажуть, що це ще один крок до безперебійного імпорту та експорту органічної продукції. Але в Україні, поки що, відсутні вітчизняні органи сертифікації, каже очільник органу сертифікації «Органік Стандарт» Сергій Галашевський.

«Ще не розроблені навіть екзаменаційні тести, по яким мають затверджувати і видавати дозвіл бути органом сертифікації за українським законодавством. Лише після цього, орган іноземної сертифікації може акредитуватись в державних органах. Цей процес ще ніхто не пройшов. Тому ми не працюємо як орган сертифікації за українським законом органічного виробництва. Але ми працюємо за міжнародними стандартами і саме для того, щоб мати право працювати в Україні, нас було внесено в перелік органів іноземної сертифікації», — каже Сергій Галашевський.

Читайте також: Сергій Галашевський: Збирати дикороси краще як сертифікований органічний оператор

В Мінекономрозвитку кажуть, що для належної роботи закону мають бути прийняті акти щодо: порядку сертифікації органічного виробництва; переліку речовин, які дозволяється використовувати у процесі органічного виробництва; порядку розгляду апеляцій на рішення органів сертифікації; затвердження вимог до матеріально-технічної бази для виконання функцій із сертифікації органічного виробництва. Їх ухвалення має відбутись найближчим часом.

Законом передбачені штрафи за його невиконання. Держпродспоживслужба штрафуватиме юридичні особи на 8 мінімальних заробітних плат, фізичні на 5. За несвоєчасне чи недостовірне надання інформації про обсяги органічної продукції штраф складатиме 5 мінімальних заробітних плат для юросіб, та 3 для фізосіб-підприємеців.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама