На низькому старті: чи готова Україна до ринку землі?

Минулого тижня перший заступник міністра аграрної політики Максим Мартинюк під час щорічної конференції Світового банку "Земля і бідність" у Вашингтоні  заявив, що Україна уже розробила весь пакет законодавства, необхідний для запуску ринку землі в Україні. Справді, законопроект 5355 «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» уже подано в парламент, але зміст цього документу викликає суттєві заперечення у експертному колі.

Водночас, в Конституційному суді триває розгляд подання групи народних депутатів щодо неконституційності мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. За прогнозом того ж Мартинюка, КС цілком може прийняти рішення, що земельний мораторій таки неконституційний.

Вимога про запуск ринку землі в Україні містилась також і у Меморандумі про співпрацю з МВФ, за яким транш у 1 мільярд доларів мав надійти ще 20 березня. Зважаючи на події останнього місяця, МВФ поки зволікає з остаточним рішенням щодо виділення кредиту. Але, якщо вірити словами очільника Українського товариства економічних свобод Мар’яна Заблоцького, вимога про запуск ринку землі в Україні була внесена у Меморандум не через вимоги представників МВФ, а «завдяки» пропозиціям функціонерів Адміністрації Президента. Тому, вищеперераховане дає підстави очікувати, що з 1 січня 2018 року продаж ріллі в Україні буде таки дозволено, при чому у форматі «вільного ринку».

Але чи готова Україна, аграрії зокрема, до запуску ринку землі? Якщо ні, то що потрібно зробити, щоб зняття земельного мораторію запрацювало виключно на користь українського народу? На ці питання експерти та аграрії шукали відповідь під час Земельного форуму, який відбувся 24 березня в Українському домі у Києві та був організований Аграрною партією України.

Читайте також: Звертайтеся до ОДА: як в різних областях допомогають розвитку кооперації

Віталій Скоцик, голова Аграрної партії України

- Запуск «вільного» ринку землі призведе до того, що сільськогосподарська земля в Україні опинитися в руках транснаціональних корпорацій та олігархічних кланів. Бо гравцем на ринку стане лише великий капітал, а у селян і фермерів не вистачає грошей навіть на посівну. Нещодавно з ініціативи житомирських науковців було проведене відповідне дослідження у трьох областях Полісся – Житомирській, Рівненській і Волинській. Виявилося, що 62% керівників та власників сільгосппідприємств не мають коштів, щоб купувати землю. Ще 21% планують це зробити лише через 5-10 років (якщо ринок земель запровадять зараз). 13% - не планують купувати взагалі. В сумі маємо 96% аграріїв, які не зможуть отримати землю у власність і залишаться на ній кріпаками.

Наслідком справжньої земельної реформи має стати сильне українське село, яке стане основою розвитку України. Результатом успішно проведеної земельної реформи має стати капіталізація економіки України на додаткових 500 мільярдів доларів. Якщо нам вдасться вдало провести земельну реформу, то нам вдасться створити додаткові 3 мільйони робочих місць, самозайнятих і зайнятих.

Читайте також: Віталій Скоцик: Владі не вистачить сміливості визнати свою аграрну політику провальною

Ольга Ходаківська, голова Аграрної ради Аграрної партії України

- Досі нема чіткої відповіді на питання «якого результату ми хочемо добитись запуском ринку землі в Україні?». Не було проведено повну інвентаризацію сільськогосподарських земель за формами власності. Доволі часто межі уже внесених у кадастр ділянок накладаються, що призводить до казусів. Дані Держгеокадастру показують, що площа зареєстрованих земельних ділянок в 61 одному адміністративному районі України удвічі перевищує реальну площу цих районів. Уявіть, якщо хтось захоче купити в цьому районі земельну ділянку, а виявиться, що у неї одразу декілька власників?

Перед запуском ринку землі в Україні критично необхідно зробити наступні кроки. Потрібно нарешті передати право розпоряджатись землями поза межами населеного пункту від Держгеокадастру до місцевих громад. Такий крок, окрім всього іншого, сприятиме зміцненню матеріальної бази місцевих громад. Окрім цього, необхідно нарешті повністю завершити інвентаризацію сільськогосподарських земель за формою власності,  а також створити відкритий реєстр власників та орендарів земель. Правовий режим невитребуваних земельних ділянок та земель колективної власності в Україні досі неврегульовано. Тому необхідно якомога швидше прийняти законодавство, яке б зняло цю проблему з порядку денного.

Для дієвої земельної реформи потрібно не тільки законодавче, але й інституційне підгрунтя. Тому необхідно створити Державний земельний фонд, завданням якого буде збереження  якісного і кількісного складу земельного фонду України. Також - контроль за раціональним використанням землі, та за рівнем цін на оренду землі. Нині в Україні фактично не ведеться нагляд за раціональним використанням земельних ресурсів, не ведеться консервація земель, які не обробляються. Тому і необхідна окрема інституція, яка б опікувалась станом земельного фонду в Україні.

Державному земельному фонду потрібно надати повноваження викуповувати земельні ділянки у тих людей, які не мають спадкоємців, і які бажають продати свою землю державі. Держава також могла б дозволити фермерам, які уже понад 10 років працюють на ділянках державної землі, викупити такі ділянки на умовах розстрочення платежу.

Читайте також: Ціна паю: що дасть аграріям нова методика оцінки землі?

Ігор Юхновський, народний депутат України I-IV скликань  громадський та політичний діяч

- Навіть за формальними ознаками Україна не готова до запуску ринку землі. Перша така формальна ознака – це рівень ставки за банківським кредитом. Чим нижча ставка, тим вища вартість землі, і навпаки. Звісно, що коли у нас ставка банківського кредиту 27%, то вартість гектару ріллі в Україні буде низькою. Також в Україні досі не проведено оцінку якості грунтів, або ж балу бонітету. За таких умов запуск ринку ріллі в Україні може призвести до непередбачуваних наслідків.

Читайте також: Ціна паю: що дасть аграріям нова методика оцінки землі?

Віталій Данкевич, доцент Житомирського національного агроекологічного університету

- Серед декількох сотень аграріїв Поліського регіону, опитаних в рамках соціологічного дослідження, «буквально декілька» готові купувати земельні ділянки, оскільки мають достатньо обігових коштів. Зрештою, самі селяни, що проживають у Поліссі, не бажають продавати свої земельні паї, бо їх цілком влаштовує формат оренди.

Читайте також: Молочні ріки, проблемні береги: думки експертів про ціни на молоко

Алім Міщук, директор ТОВ «Робімакс - Агро»

- Запуск ринку землі в Україні неможливий без запуску інструментів, які б захищали аграріїв-орендарів землі. Таким інструментом міг би стати інститут емфітевзису. Аби малі та середні агровиробники в Україні могли лишатись конкурентними за умов запуску ринку землі в Україні, необхідно також відновити дію спецрежиму сплати ПДВ для аграріїв у тому вигляді, в якому він працював до 2015 року. Запуск земельної реформи в Україні неможливий без уваги та участі перших осіб держави. Потрібно провести захід рівня Ради регіонального розвитку, в якому також брав участь президент, і який би був присвячений виключно земельному питанню.

Читайте також: Енергія з відходів: три історії про заробіток на рештках виробництва

Іван Киричевський

фото: chambre-charente-maritime.notaires.fr