Мито спотикання: чим та чи можна замінити добрива з Росії?

Чи просто українським аграріям буде купувати міндобрива з Близького Сходу? Історія антидемпінгового мита на добрива з Росії. 

Вже два дні не діє антидемпінгове мито щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Росії. 21 лютого відповідне рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі було надруковано в газеті “Урядовий кур’єр”, тим самим почав діяти.

Читайте також: Ефективна енергія: секрети прибуткового виробництва цукру

На весняну посівну цього року це рішення вже напевне не вплине. Ще 17 лютого  ДУ «Інститут охорони ґрунтів України» повідомив, що сільгосппідприємства забезпечили себе добривами на 65%, закупив 497,3 тис. тонн. Враховуючи перехідні залишки всього в розпорядженні аграрії 446,5 тис. тонн азотних добрив. І по цінах, які очікувано мають знизитися після зникнення мита саме на цю групу добрив, буде закуплено не так багато.

Рішення МКМТ не означає скасування мита, лише призупинення його дії до липня цього року. Себто вже у серпні воно може знов почати діяти, а відповідно ціна на російські добрива, які займають приблизно 25% українського споживання цього продукту, можуть піти уверх.

Читайте також: Ринок азотних добрив: антидемпінгові мита лише сприяють росту внутрішніх цін

Експерти також припускають, що Росія в рамках своєї економічної війни проти України сама може обмежити або взагалі заборонити постачання міндобрив до України. Тому, якщо карбамід та КАС стане проблемно купувати в росіян через можливі обмежуючі заходи, то наскільки простіше українським аграріям буде знайти інших постачальників таких добрив?

Мито за митом

Нагадаймо, що в Україні азотні добрива виробляли та виробляють шість заводів - Одеський припортовий завод, що належить державі, “ДніпроАзот” (група “Приват”), РівноАзот, черкаський “Азот”, “Стірол” (Гордовка) та сєверодонецький “Азот” (група Ostchem Дмитра Фірташа). Головним експортером добрив в Україну була та залишається Росія. Втім, частина російських добрив з 2015 року йде через Білорусь (див. графік).

 

 

Антидемпінгові мита були введені в 2014 році на підставі скарги хімпідприємств Ostchem. За словами представників компанії, російські трейдери навмисне постачають азотні добрива за заниженими цінами. Через це українські виробники міндобрив зазнають суттєвих збитків. Захист виробників добрив чимало коштував аграріям. Як вже писав Agravery.com наприкінці минулого року, представники найбільших асоціацій заявляли, що протягом 2015-2016 років ціни на українському ринку азотних добрив (аміачної селітри, карбаміду та КАС) різко зросли та залишалися необґрунтовано завищеними порівняно із експортними цінами із України.

Читайте також: Дорогі добрива: чому аграрії не вірять в демпінг з боку РФ

27 грудня 2016 року МКМТ ухвалила нове рішення про введення антидемпінгових мит на імпорт карбаміду та КАС з Росії. За три тижні після цього карбамід подорожчав на 700 грн/тонна, а ще на 300 грн протягом третього тижня січня. 23 січня 2017 року Мінагрополітики направило до МКМТ звернення щодо тимчасового призупинення дії антидемпінгових заходів на період весняно-польових робіт. Через місяць члени МКМТ погодились, що для забезпечення продовольчої безпеки мито треба призупинити.

«Ми раді тому, що нам вдалося відстояти інтереси аграріїв хоча б на деякий час. Ми вдячні за активну позицію, яку зайняло в цьому питанні міністерство аграрної політики та продовольства, і уряду за те, що дослухались до наших аргументів і створили умови для нормального проведення весняної посівної», ― прокоментував голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун, повідомляється на сторінці ВАР у Facebook.

 

Проблеми диверсифікації

МКМТ вважає, що навіть попри тимчасове скасування антидемпінгового мита є необхідність вжиття заходів з диверсифікації поставок добрив в Україну (з Китаю, країн Близького Сходу, США та інших). Дмитро Гордійчук, керівник аналітик компанії «Інфоіндустрія», вважає – Україна може налагодити постачання карбаміду та КАСу з Єгипту у обсязі близько 200 тисяч тонн на рік. Але для цього потрібно мінімум півроку, аби знайти вільні портові потужності, провести логістичний ланцюжок від Єгипту до українських портів, і далі до кінцевого споживача. “Наприклад, зараз ми маємо проблему з вільними портовими потужностями, бо на вивантаження кораблів зараз може працювати лише спеціалізований порт “Ніка-Тера” в Миколаєві (теж належить Дмитру Фірташу - Ред.), але його потужностей буде явно недостатньо”, - каже Гордійчук.

Читайте також: Директор Інституту рису: Минулого сезону Китай хотів купити 10 тисяч тонн українського рису

Сергій Рубан, директор з маркетингу і комерції агрохімічної компанії GROSSDORF додає, як правило, на зовнішніх ринках міндобрива продаються оптовими партіями від 3 тисяч до 30-40 тисяч тонн нефасованого товару, уже наперед оплаченого кінцевим споживачем. Тому потрібно буде одразу сформувати крупну заявку на добрива та зафрахтувати судно достатньої вантажопідйомності. Гордійчук додає – в середньому в портах України щодоби вивантажують не більше 7 тисяч тонн добрив.

Втім, як каже Рубан, КАС можна буде купити і в Болгарії, як це уже робив цьогоріч «Єврохім», аби забезпечити поставки добрив до України. Карбамід можна буде продовжувати закуповувати і в Білорусі. Крім “ГродноАзота” його продаватимуть російські компанії, що там працюють.

І, нарешті, головний чинник – людський фактор. За словами Сергія Рубана, в Україні є буквально десяток фахівців, які зможуть віднайти постачальників добрив з Близького Сходу, а також грамотно організувати логістику вантажу. Само собою, що така справа вимагає значних зусиль та належної оплати праці. Тому, на думку експерта, не слід очікувати, що наші аграрії “буквально зараз” почнуть працювати над постачанням добрив з Близького Сходу. “Звісно, що нашим аграріям буде простіше працювати з росіянами, бо умови роботи з ними більш-менш зрозуміліші”, - коментує Рубан.

 

Ціна питання

Втім, зміна джерела добрив не означатиме автоматичного зменшення ціни. За словами Сергія Рубана, ціну на добрива в Україні можуть формувати одразу декілька змінних чинників, серед яких спекулятивна сезонна націнка, видатки на пошук покупців, зберігання та транспортування товару. Крім цього, за словами експерта, нестабільність курсу національної валюти також відіграє свою роль. Наприклад, у І кварталі 2015 року спостерігався пік росту цін на карбамід та КАС на українському ринку, що було спричинено коливаннями курсу гривні, і аж ніяк не новими митами, якими обкладались добрива походженням з Росії. Тому, як переконаний Рубан, якщо навіть антидемпінгові заходи проти добрив російського походження вступлять в силу, цей фактор не матиме визначального впливу на вартість добрив в Україні.

Читайте також: Мораторій на продаж землі: що про це думає Конституція України?

Знизити ціну могло б скасування загального 5% мита на імпорт добрив, впевнений заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов. За його словами, таке рішення в теорії могло б знизити вартість імпортованих добрив до України.

Іван Киричевський

фото: rusagromineral.com

 
 


Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама