Дорогі добрива: чому аграрії не вірять в демпінг з боку РФ

Представники найбільших вітчизняних аграрних асоціацій протестують проти введення антидемпінгових мит. За їх даними, під час розслідування було проігноровано, що протягом 2015-2016 років (після введення антидемпінгового мита на аміачну селітру у 2014 р.) ціни на українському ринку азотних добрив (аміачної селітри, карбаміду та КАС) різко зросли та залишалися необґрунтовано завищеними порівняно із експортними цінами із України. В результаті, в Україні спостерігається зниження рівня внесення мінеральних добрив. На сьогодні цей рівень є майже вдвічі нижчим за норми внесення у країнах Західної Європи, на тлі майже дворазового відставання за показниками врожайності. Також при визначенні демпінгової маржі та демпінгового імпорту (див. Розділи 4.5.4 та 5.1 Доповіді МЕРТ) автори документу повністю проігнорували факт падіння світових цін на азотні добрива, штучно приписавши відповідне зниження цін внутрішнього ринку та обсягів виробництва українськими виробниками діям російських виробників. Справжньою ж причиною падіння обсягів виробництва на українських хімічних підприємствах була виключно втрата експортних ринків внаслідок виходу на них китайських виробників;

У 2016 році виробництво карбаміду, КАС та нітратних добрив (аміачної селітри) зросло в порівнянні з 10 місяцями 2015 року на 62, 103 та 342 тис. тонн відповідно (дані Держстату та ІА «Інфоіндустрія»), що на тлі збільшення виробництва, яке відбувалося і в 2015 році порівняно з 2014 роком, ще раз підтверджує відсутність демпінгового імпорту та його впливу на здатність українських виробників стабільно працювати. «Крім того, за весь час розслідування фахівці МЕРТ, відповідальні за проведення розслідування, не провели жодних консультацій або нарад з представниками аграрної промисловості, повністю проігнорувавши усі наші попередні звернення», — йдеться в листі.

Зважаючи на сказане, асоціації вимагають відмовити групі компаній Ostchem Дмитра Фірташа у застосуванні антидемпінгових мит на карбамід та КАС походженням із РФ, скасувати чинне антидемпінгове мито на аміачну селітру та провести службове розслідування щодо причин, внаслідок яких при проведенні розслідування не були враховані всі вищевказані факти.

Як вже писав Agravery.com, минулого тижня в пресу потрапив проект доповіді Мінекономрозвитку про основні висновки і факти в рамках проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну міндобрив з РФ - карбаміду і карбамідно-аміачної суміші (КАС). У висновках МЕРТ рекомендує ввести антидемпінгові заходи на міндобрива з РФ у вигляді мит для російських виробників. Ставка остаточного антидемпінгового мита становить для групи компаній «ЄвроХім» +18,78%, для ВАТ «Куйбишевазот» + 0%, для інших російських експортерів + 31,84%. Вчора відбулась нарада з питань доцільності введення антидемпінгових заходів на окремі азотні добрива виробництва РФ.

Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної Ради

- Якщо подивитись на інших ринках, то там ціни ніжчі, ніж в Україні, яка є виробником та великим експортером добрив. Насправді нема доказів наявності демпінгу при імпорті в Україну. Навпаки - є докази монопольної змови на внутрішньому ринку добрив, в результаті якої виробники добрив мають монопольну вигоду. І подивіться, хто просив про введення антидемпінгових мит? Не держава, не підприємства групи "Приват", які самі є експортерами. Вони розуміють, що якщо всередині країни будуть завищені ціни то вони не зможуть нормально експортувати по цінах нижчим, ніж в Україні. Їх звинуватять в демпінгу, адже демпінг - це постачання по цінам нижчим, ніж в середині країни походження. Лише підприємства групи Остхем просили ввести антидемпінгові мита на імпорт добрив в Україну, оскільки йдеться про те, що компанія Остхем має намір за рахунок аграріїв вирішити власні фінансові проблеми. Державні органи не мають штучно завищувати ціни на внутрішньому ринку мінеральних добрив встановленням антидемпінгових мит. Державні органи мають зайнятись розслідуванням монополії на внутрішньому ринку міндобрив, стимулювати конкуренцію на внутрішньому ринку, а також вирішити проблему поставок газу для виробництва добрив. Ще такий момент - якщо є демпінг, то доля вітчизняного виробника скорочується, а по даних МЕРТ доля внутрішнього виробника росте.

Дмитро Гордейчук, ІА Інфоіндустрія

- Додаткові мита призведуть до підвищення цін на добрива. Слід розуміти, що карбамід в більшій мірі споживається в березні-квітні. Пік закупівель аграріями припадає на цей час, ціна -  відповідно. Україна виробляє карбаміду зараз не більше 130-150 тис. тонн на місяць замість 200-250 тис. тонн. Ціна на зовнішньому ринку за два тижні встигла вирости на 10% і впасти на 5%, на внутрішньому ринку це ніяк не позначилося. Це говорить про вплив внутрішніх чинників на ціноутворення в Україні. Антидемпінг і будь-які обмеження відносяться до внутрішніх чинників. Пропорційно митам ринок ніколи не ріс, так як продукт замінний, проте в цілому ринок може вирости на 10-15% буквально в короткий період, реальне зростання на 25-30% буде досягнуто поступово, восени, і на наступний період.

Вартість весняної посівної може вирости, проте не на багато (до 10% для великих і середніх аграріїв і трохи більше - для малих), ефект подорожчання витрат ми зможемо відчути восени і наступної весни, так як на цю посівну велика кількість добрив закуплена. За нашими оцінками, більше 250 тис. тонн азотних добрив закуплені, знаходяться на складах або передплачені, але не вивезені. З Росії ми отримуємо 60% добрив, з Білорусі - 16%, будь-яка інша країна - максимум 5%. Ми отримуємо добрива з 89 країн світу, але Росію найближчим часом не замінять навіть Білорусь, Казахстан і Узбекистан. Повноцінно заміну знайти можна, але програма заміни повинна бути довгограючою з серйозним залученням зовнішньополітичних відомств і держапарату України.

Віталій Кордиш, експерт аграрних ринків УКАБ

- Введення додаткових мит на імпорт мінеральних добрив в Україну може мати негативні наслідки для аграріїв через зниження пропозиції мінеральних добрив на рику та підвищення цін, що буде викликано як самим митом (зростання ціни на розмір відповідного мита) так  і можливим дефіцитом добрив на ринку через зниження імпорту, що може спричинити цінові спекуляції, аналогічні тим, що спостерігались на початку  2015 року. Мінеральні добрива традиційно займають до 30% витрат на весняні польові роботи. Введення додаткових мит може збільшити вартість посівної кампанії на 500 млн. грн. За січень-жовтень 2016 року Україна імпортувала азотних добрив на суму 167,6 млн. дол. США та комплексних на суму 494,5 млн. дол. США. Частка Росії в імпорті даних видів добрив склала 77% та 66% відповідно. Загалом, на українському ринку  частка російських азотних добрив наразі становить близько 25%, а в сегменті комплексних мінеральних добрив близько 60%.

Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації, народний депутат України

- Ми не проти введення додаткових мит на російські добрива, але це потрібно робити так, щоб не завдати удару по українським фермерам. Міндобрива – це величезна стаття витрат для усіх, хто займається рослинництвом, і для великих компаній, і для дрібних фермерів. Якщо непродумано ввести додаткові мита зараз, ціна на добрива в Україні підніметься. Так склалося, що Україна дуже залежить від імпорту добрив з Росії. І аграрії опинилися заручниками цієї ситуації. Якщо ми не зможемо забезпечити альтернативні поставки, тоді, звичайно, ціна на міндобрива підніметься. При зниженні держпідтримки фермерів підвищення цін на добрива завдасть великої шкоди українському АПК, особливо виробництву зернових. Прибалтика і Білорусь як постачальники міндобрив можуть закрити потреби українських аграріїв приблизно на 30%. Але у світі є інші виробники, наприклад, на Близькому Сході. Для прийняття рішення по введенню мит влада має провести зустрічі з експертами профільних асоціацій АПК, хімічної промисловості, а також з міжнародними трейдерами, які працюють на ринку мінеральних добрив. Якщо альтернатива буде знайдена, тоді можна спокійно йти на такі дії.

Згідно аналізу ВАР, внутрішні ціни в Україні у 2015 році перевищували ціни експорту з України, FOB Чорне море та FOB Балтійське море, а також ціни Близького Сходу, Ірану та Китаю. Понад те, ціни в Україні протягом усього цього часу суттєво перевищували ціни на добрива у Бразилії, яка є одним з найбільших гравців на міжнародному ринку сільгосппродукції та конкурентом України, а також ціни на ринку Індії. При цьому варто відзначити, що в ціну добрив в Бразилії входить у тому числі фрахт, який складає близько 25 дол. США за тонну з портів Балтійського моря, звідки, за даними ІА “Інфоіндустрія”, здійснюються поставки до цієї країни. При цьому варто вказати, що ціни на добрива на умовах FOB Чорне море та FOB Балтика є співставними.

Проаналізовано дані ІА “Інфоіндустрія”, консалтингової агенції ААА та юридичної фірми “Єгоров, Пугинський, Афанасьєв і партнери”, що представляє російську компанію Єврохім.

ДАНІ ВІД ІА «ІНФОІНДУСТРІЯ»

ГРАФІК №1. Порівняння цін на аміачну селітру в Україні та світі

ГРАФІК №2. Порівняння цін на КАРБАМІД в Україні та світі

ДАНІ ВІД КОМПАНІЇ «ЄВРОХІМ»

ГРАФІК №3. Порівняння цін на аміачну селітру в Україні та світі

ГРАФІК №4. Порівняння ціни на карбамід в Україні та цін країн-виробників

ГРАФІК №5. Порівняння ціни на карбамід в Україні та цін країн-споживачів

ГРАФІК №6. Порівняння цін на КАС в Україні та світі

ДАНІ ДОСЛІДЖЕННЯ АГЕНЦІЇ ААА.

ГРАФІК №7. Порівняння внутрішніх та експортних цін на селітру в Україні

ГРАФІК №8. Порівняння внутрішніх та експортних цін на карбамід в Україні

ГРАФІК №9. Порівняння внутрішніх та експортних цін на КАС в Україні

ГРАФІК №10. Динаміка загального виробництва, експорту, імпорту та попиту на аміачну селітру, карбамід та КАС в Україні (за даними дослідження агенції ААА (http://www.agriagency.com.ua/file.php?data=3177&mode=texts)).

Як видно із графіку, падіння експорту стало чинником призупинення виробництва азотних добрив, зокрема, на підприємствах OstChem, що підтверджується інформацією, наведеною у публічному звіті ПАТ «КОНЦЕРН СТИРОЛ» щодо його фінансово-господарської діяльності. Так, протягом 2013 року «…у зв'язку з негативною кон'юнктурою експортного ринку аміаку i карбаміду, що склалася у другій половині поточного року, починаючи з вересня виробництво основної продукції неорганічного походження було призупинено».

(https://www.stockworld.com.ua/ru/analytics/emitent/template/32035/156)
 

ТАБЛИЦЯ №1. Порівняння цін (станом на кінець серпня 2016) на продукцію російських та вітчизняних виробників на ринку України (згідно даних доповнення до дослідження агенції ААА

(http://www.agriagency.com.ua/file.php?data=3196&mode=texts))

ТАБЛИЦЯ №2. Порівняння цін на базисі FOB по країнах, дол. США (18-25 серпня, 2016 р.) (згідно даних доповнення до дослідження агенції ААА (http://www.agriagency.com.ua/file.php?data=3196&mode=texts)).

ТАБЛИЦЯ №3. Частка мінеральних добрив у  прямих матеріальних витратах на виробництво основних видів продукції рослинництва, у відсотках (згідно даних Статистичних бюлетенів «Основні економічні показники виробництва продукції сільського господарства в сільськогосподарських підприємствах» за 2011-2015 рр., ДержСтат України https://ukrstat.org/uk/druk/publicat/kat_u/publ7_u.htm).

фото: oblagrohim.com.ua